додати матеріал


Розміщення об`єктів інфраструктури Україні

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти і науки України
Східно-українського національного університету імені
Володимира Івановича Даля
Коледж
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

План
 
Введення
1. Загальна характеристика країни.
2. Економіко-географічне районування.
3. Корисні копалини.
4. Демографічні умови і населення.
5. Транспортна інфраструктура.
6. Промисловість.
6.1. Паливно-енергетичний комплекс.
6.2. Машинобудування.
6.3. Виробництво товарів народного споживання.
7. Сільське господарство.
8. Зовнішньоекономічні зв'язки.
Література.

Введення.
 
Україна є колишньою республікою СРСР, її продуктивні сили мають дві економічні оцінки:
в умовах планово-централізованої економіки (до 91.),
в умовах ринкового реформування (1992-1996рр.).
Оцінка й аналіз продуктивних сил у перехідний період ускладнені з кількох причин:
    процес ще далеко не закінчений, об'єктивний економічний рівень показників ще не сформований і буде значно змінюватися;
    на сьогоднішній стан економіки України, впливають у більшій мірі суб'єктивні чинники ніж об'єктивні: несформованість ефективних власників підприємств; відсутність грамотних керівників підприємств (державних і нещодавно приватизованих), що допускають грубі помилки в управлінні підприємствами; помилки в державному регулюванні економіки.
Результатом об'єктивних і суб'єктивних причин сучасної економічної кризи в України є недовикористання продуктивних сил, які були створені до 1988-1989рр. Навантаження або навіть припинення роботи частини підприємств означає один із двох варіантів:
1. Підприємство не вписалося в нові ринкові умови внаслідок того, що його продукція дійсно не має об'єктивного попиту і ринкового визнання.
2. Підприємство неефективно управляється і не вписується в ті конкурентні умови, які диктує ринок. Але при більш фаховому управлінні підприємство може працювати і виробляти конкурентоспроможну продукцію.
У першому випадку збиткове підприємство не варто відносити до продуктивних сил, у другому - варто. Точного поділу: яка частина зменшення виробництва якими викликана причинами не може зробити зараз ніхто, тим більше офіційна статистика. На це питання відповість час. Для даної ж роботи прийнятий наступний підхід до оцінки продуктивних сил України. Дан розгорнутий аналіз продуктивних сил, сформованих і реально діяли до 1987-1989 років (максимальні обсяги виробництва для всіх республік СРСР). Всі підприємства, які створювали основу економічного потенціалу України в 1989р. існують і до 2004р. Навіть якщо не працюють і потенційно можуть бути віднесені до продуктивних сил країни. Принцип оцінки продуктивних сил по їхньому максимальному прояві в 1988 - 1989 рр.. Використаний у даній роботі.
У спеціальному розділі в кінці роботи показані результати економічного спаду і пропорції зниження реальних виробництв у тому числі по основних видах продукції. Практично, це дає оцінку реального використання потенціалу Україна 1988 - 1989 років. Іншими словами, у роботі реалізований принцип опису фактичного потенціалу 1988-1989 рр.. та оцінки ступеня його зниження в результаті економічної кризи.

1 Загальна характеристика країни
Площа України становить 603,7 тис. кв. км.
Україна сьогодні - це 0,41% території суші, 0,85% населення планети і 0,20% світового валового національного продукту.
Адміністративно ділиться на 24 області, Автономну республіку Крим, міста Київ та Севастополь. На території країни знаходяться 448 міст, 897 селищ міського типу та понад 28 тис. сільських населених пунктів.
На сході та півночі України межує з Ростовською, Воронезької, Білгородської, Курської і Брянською областями Росії. На північному заході - з Білорусією, на заході з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою.
На її просторах Східно-Європейська рівнина зустрічається з Чорним морем на півдні і карпатської "стіною" на заході. Плоскі рівнини перемежаються пологий височинами, які місцями розриваються виходами скельних порід. За запасами корисних копалин України відноситься до середньозабезпеченим країнам світу. Вона виділяється запасами марганцевих (понад 40% світових) і залізних руд (понад 12%), ртуті (близько 8%), вугілля (понад 3%). Значні запаси урану (1,8%), калійних солей (2,5%) і фосфоритів (2%). Запаси апатитів (29% від світових) великі, проте вміст фосфору в них украй мало.
Майже всі річки країни несуть свої води до Чорного і Азовського морів, і лише Західний Буг спрямовується до Балтійського моря. Помірно-континентальний клімат у поєднанні з чорноземами - кращими грунтами планети - дозволяє вирощувати широкий спектр сільськогосподарських культур, створює сприятливі умови для проживання населення.
Загальна чисельність наявного населення України станом на 5 грудня 2001 року за уточненими даними Всеукраїнського перепису населення становила 48 млн. 457 тис. чоловік. Чисельність міського населення за результатами Всеукраїнського перепису складала 32 млн. 574 тис. осіб, або 67,2%, сільського - 15 млн. 883 тис. осіб, або 32,8%.
Для України характерна висока щільність населення, згідно з даними Всеукраїнського перепису населення в цілому по країні вона складала 80 чол./км2. Найменша щільність населення на північному заході та півдні країни, де вона становила менше 60 чол./км2. Особливо низький цей показник в Чернігівській області - 39 чол./км2. Найбільш густо заселені східні індустріальні області, де цей показник перевищував 90 чол./км2, а в Донецькій області досягав 183 чол./км2.
Столиця - Київ (понад 2,64 млн. жителів). До складу України входять 24 області, Автономна Республіка Крим та 2 міста державного підпорядкування (Київ і Севастополь). Найбільш великі міста: Київ - 2,611 млн., Харків - 1,470 млн., Дніпропетровськ - 1,065 млн., Донецьк - 1,016 млн., Одеса - 1,029 млн., Запоріжжя - 0,815 млн., Львів - 0,733 млн.
Особливістю національного складу населення України є його багатонаціональність - за даними Всеукраїнського перепису населення на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей, з яких 77,8% складають - українці, 22% - росіяни, решта національності мали менше 1%.
Серед своїх сусідів України виглядає більш ніж гідно. За площею (603,7 тис. км2) і чисельності населення (50,1 млн. чол.) Вона поступається тільки Росії (17,1 млн. кв. Км, 146,9 млн. чол.) І практично дорівнює Туреччини (775 тис. кв. км, 64,8 млн. чол.). Середня щільність населення (83,7 чел/км2) відображає загальний процес наростання її в Європі з північного сходу - від Росії (8,6) і Білорусії (49) - на південний захід і захід до Румунії (95), Угорщини ( 110), Словаччини (110), а потім Польщі (123) і Молдови (125). Щільність населення на території країн - південних сусідів (Болгарія, Туреччина і Грузія) приблизно дорівнює української.
Сьогодні в республіці негативний природний приріст, що є спільною рисою для більшості її сусідів (Росія, Білорусія, Угорщина, Болгарія, Румунія). За часткою міського населення (68%) Україна поступається лише Росії (73) і практично дорівнює показникам Білорусії і Болгарії. Всі інші сусіди є менш урбанізованими.
За часткою осіб старшого віку країна близька до Білорусії, Угорщини, Румунії та Болгарії. За часткою населення молодшої вікової групи - до Росії, Білорусії і Румунії. За середньою тривалістю життя вона знаходиться на рівні Росії, Білорусії, Румунії і Туреччини.
На території України проживають представники багатьох національностей. Українці становлять приблизно 72% населення, росіяни - 22%. Крім них, тут живуть білоруси, євреї, молдавани, поляки, болгари, угорці, румуни, чехи, гагаузи, татари, цигани, азербайджанці, узбеки, греки і деякі інші.
Основними місцями розселення українців є західний, центральний і північний регіони республіки. Найменший відсоток українців спостерігається в південно-східних і південних районах.
Жителі Україні сповідують в основному різні напрямки християнства. Більшість з них - православні, значна частина католики. Також тут традиційно велика роль протестантів.
У південно-східних областях (територія дніпровського лівобережжя, Малоросія та Крим) переважаючою релігією є православ'я. У цьому регіоні сильні позиції Української православної церкви Московського Патріархату (УПЦ МП). У центральних областях (Київська, Черкаська, Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Кіровоградська та Дніпропетровська) позиції УПЦ МП досить сильні, але тут ситуація більш складна. Велика частка парафій Української православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП) і Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), які завойовують все більшу підтримку населення. Крім цього, в центральних областях України досить широко представлена ​​Римо-католицька церква. На заході України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Рівненська, Волинська, Закарпатська та Чернівецька області) складається найскладніша і конфліктна ситуація в релігійній сфері. В областях Галичини переважають греко-католики, на Волині, у Закарпатській та Чернівецькій областях провідне місце займає православ'я.

2 Економіко-географічне районування
За своїм економічним потенціалом Україна посідає проміжне положення між своїми сусідами. Вона поступається за обсягом ВВП Туреччини, Росії та Польщі, приблизна дорівнює Угорщини, істотно перевершуючи інших (обсяг ВВП України дорівнює Болгарії, Словаччини та Білорусі разом узятим). Проте з душовим показниками країна перевершує тільки Молдову та Грузію, будучи рівної Болгарії і поступаючись всім іншим.
Для України зараз дійсно саме час для торгівлі. На карту поставлені не тільки її головна експортна продукція, така, як сталеві труби і товари хімічної промисловості, а тому - і шалену кількість робочих місць. Табу залишається також і прийом до Світової організації торгівлі, чого Київ домагається вже з 1993 року. Президент Кучма, між тим, підстьобує свій уряд, щоб те зробив все можливе для вступу в СОТ вже в поточному році. А для цього, серед іншого, треба покласти кінець відео-піратству. В даний час у цьому напрямку зроблено перші кроки. Згідно з урядовим рішенням, виробники компакт-дисків повинні отримати нові додаткові ліцензії, у тому числі дозвіл власників авторських прав. Крім того, у ці дні парламент схвалив у першому читанні проект закону щодо захисту інтелектуальної власності. Якщо він буде прийнятий у другому читанні, хмари над України розійдуться ще більше. Це очко на користь економіки, яка останнім часом процвітає, як ніколи.
Згідно з офіційною статистикою, внутрішній валовий продукт (ВВП) виріс в першому півріччі на 9,1%, а якщо брати час до серпня, то на 10,8%, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Найбільш помітний ріст у перші два квартали, що склав 22,3%, був зареєстрований у сфері виробництва промислової продукції, у будівництві -8,5% і 13,5% - у сфері оптової та роздрібної торгівлі. За той же період виробництво промислової продукції виросло на 18,5%. При цьому виробництво коксу збільшилося на 54%, продукції деревообробної промисловості - на 29%, продовольчих товарів і товарів легкої промисловості - відповідно більш ніж на 22%. Як вважається в урядових колах, навіть якщо промисловість збереже нинішню динаміку, то до кінця року вдасться досягти лише рівня, рівного 65% від показників 1991 року. Втім, в липні і серпні темпи зростання знизилися, що стало наслідком падіння, яке спостерігається в цілому у всій світовій економіці. З огляду на це, набуває значення ситуація, коли, як це вважають експерти, вирішальним для зростання ВВП є внутрішні, а не зовнішні чинники і, не в останню чергу, невеликий рівень інфляції, а також стабільний обмінний курс гривні, що зберігається останні місяці.
У галузевій структурі ВВП частка промисловості і будівництва знаходиться на середньому рівні серед сусідів, сільського і лісового господарства - істотно вище (поступається тільки Грузії і Молдавії), частка транспорту і зв'язку підвищена (на рівні Білорусі і Туреччини, що відображає значну роль у всіх трьох державах транзитних потоків). Сфера послуг розвинута гірше, ніж у більшості держав-сусідів (перевищує тільки показники Румунії, Молдови і Грузії). Значення аграрного сектора в економіці країни - одне із самих значних серед її сусідів (лише в Молдові та Грузії він більше, за умови майже повної зупинки промисловості в останніх).
Структура промисловості України носить важкий характер. У ній підвищений питома вага чорної металургії (перше місце серед сусідів) і ПЕК (лише трохи поступається Росії). У зв'язку з цим питома вага харчової промисловості трохи нижче більшості її східноєвропейських сусідів, проте він вищий, ніж у Росії, Білорусії, Грузії, а також Туреччини. Щодо зниженою є частка хімічної і нафтохімічної промисловості, лісового комплексу і легкої промисловості. Україна разом з Казахстаном замикає провідну десятку вуглевидобувних країн світу (71 млн. тонн). Вона входить до складу провідної групу з 7 країн з видобутку залізної руди, виплавці чавуну і сталі, виробництва прокату і глинозему.
У сільському господарстві для України характерно практична рівність виробництва продукції рослинництва (зерно, технічні культури) і тваринництва, проте зі стійкою тенденцією зниження частки останнього. Яскраво виражений зональний тип зміни спеціалізації. Країна - великий виробник зерна (входить до трійки провідних виробників ячменю). Поряд з Францією, ФРН і США - найбільший виробник цукрових буряків, перевершуючи таких своїх сусідів, як Польща і Туреччина. Входить до сімки найбільших світових виробників цукру і рослинної олії, свинини.

3 Корисні копалини

Багата України рудними корисними копалинами, насамперед рудами чорних металів. На території республіки сконцентровано до 20% світових ресурсів марганцевих руд (у тому числі майже 50% багатих руд) і понад 5% запасів залізних руд. Найбільші їх басейни і родовища приурочені до південної частини Українського кристалічного щита. Один з найбільших у світі - Криворізький залізорудний басейн, який вузькою смугою простягається з півночі на південь Дніпропетровської області і містить 18 млрд т як багатих гематітомартітових руд (1,4 млрд. т.) з вмістом заліза 51-66%, так і відносно бідних залізистих кварцитів (22-38% заліза). Руди цього басейну використовували ще скіфи у V-IV ст. до Христа, однак промислове їх освоєння почалося в другій половині XIX ст.

Основний кам'яновугільний басейн Україна - Донбас охоплює територію понад 50 тис. км 2 у трьох східних областях республіки (Донецької, Луганської та Дніпропетровської). Він містить більше 45 млрд т балансових запасів вугілля переважно високої якості. Львівсько-Волинський басейн, який займає близько 10 тис. км 2 в межах Львівської та Волинської областей, є практично лише південно-східною околицею великого Люблінського басейну (Польща) і тому має незначні промислові запаси вугілля (близько 1 млрд т). На жаль, і потужність пластів цих басейнів (0,5-2 м у Донбасі, 0,5-1 м у Львівсько-Волинському), і умови залягання, і глибина видобутку (в Донбасі деякі шахти мають глибину понад 1 км) значно гірше , ніж у таких басейнах, як Аппалачський (США), Верхнесилезский (Польща), Кузбас (Росія), Фушунскій (Китай) і багатьох інших великих басейнах світу, що робить українське вугілля дуже дорогим і неконкурентоспроможним.
Україна належить до держав з середньою забезпеченістю копалинами ресурсами. Забезпеченість деякими з них у кілька разів перевищує потреби (самородна сірка, ртуть, графіт, бром, каолін), іншими - в 1,4 - 1,0 рази (залізні, марганцеві і титанові руди, кухонна сіль, кварцове сировина). Про це свідчить табл. 1. Таким чином, Україна погано забезпечена паливно-енергетичними ресурсами, особливо нафтою і природним газом, рудами кольорових металів (алюмінієвим, мідним і свинцево-цинковим сировиною), деякими видами хімічної сировини, особливо агроруд (апатити, фосфорити, калійні солі). У той же час забезпеченість багатьма металевими рудами - залізними, марганцевими, титановими і сировиною для виготовлення будівельних матеріалів (цементна сировина, будівельний камінь, вогнетривкі глини) висока.
Внаслідок цього Україна являє собою одну із складових частин міжнародного поділу праці по паливу і сировини. Вона масово експортує самородну сірку, кухонну сіль, безхлорні калійні добрива, графіт, ртуть, каолін, високоякісне флюсовий (для виплавки чорних металів) сировину, кварцові піски, природний облицювальний і будівельний камінь (особливо граніт, лабрадорит, базальт).

 

Забезпеченість потреб України власними викопними

ресурсами в 1990 р.,% *

Корисні копалини

Забезпеченість

Корисні копалини
Забезпеченість
Нафта
8

Глиноземне (алюмінієве) сировину

 
0
Газ природний
22
Сірка самородна
200
Вугілля
95
Солі калійні
11-12
Залізні руди
140
Апатит, фосфорит
0
Марганцеві руди
175
Бром
250
Ртуть
250
Плавиковий шпат
0
Титанові руди
140
Сіль поварена
150
Графіт
700
Польовошпатова сировину
15
Флюсові сировину
110
Мінеральні фарби
80-150
Доломіт
70
Скляна сировина
157
Магнезит
0
Гіпс
108
Каолін первинний
400

Камінь будівельний

116
Каолін вторинний
112
Цементна сировина
100
Вогнетривкі глини
105
Формувальні матеріали
112
Бентонітові глини
40 - 50
 
 
Динасові сировину
108 - 110
 
 
* За даними НАН України
 

4 Демографічні умови і населення України
 

Території

Територія,
тис. км 2
Кількість населення, тис.
У тому числі

 
міське
Сільське
Відсоток міського населення
Щільність населення, осіб на 1 км 2
України
603,7
49710,8
33796,5
15914,3
68,0

АР Крим
26,1
2117,7
1327,6
790,1
62,7
82
Вінницька обл.
26,5
1815,3
881,9
933,4
48,6
81
Волинська
20,2
1058,7
552,9
505,8
52,2
69
Дніпропетровська
31,9
3712,6
3103,0
609,6
83,6
52
Донецька
26,5
4953,0
4465,1
487,9
90,1
116
Житомирська
29,9
1432,7
806,3
626,4
56,3
187
Закарпатська
12,8
1284,0
500,2
783,8
39,0
48
Запорізька
27,2
2004,8
1534,8
470,0
76,6
100
Івано-Франківська
13,9
1456,8
633,2
823,6
43,5
74
Київська
28,1
1830,5
1063,7
766,8
58,1
105
Кіровоградська
24,6
1168,5
715,9
452,6
61,3
65
Луганська
26,7
2643,0
2282,9
360,1
86,4
48
Львівська
21,8
2716,6
1651,7
1064,9
60,8
99
Миколаївська
24,6
1298,8
857,5
441,3
66,0
125
Одеська
33,3
2510,4
1653,2
857,2
65,9
53
Полтавська
28,8
1677,6
990,1
687,5
59,0
75
Рівненська
20,1
1187,9
566,0
621,9
47,6
58
Сумська
23,8
1337,7
871,0
466,7
65,1
59
Тернопільська
13,8
1157,6
512,1
645,5
44,2
56
Харківська
31,4
2969,9
2344,6
625,3
78,9
84
Херсонська
28,5
1226,4
753,8
472,6
61,5
95
Хмельницька
20,6
1460,6
775,5
685,1
53,1
43
Черкаська
20,9
1450,8
797,0
653,8
54,9
71
Чернігівська
31,9
1285,3
758,9
526,4
59,0
69
Чернівецька
8,1
932,3
399,0
533,3
42,8
40
м. Київ
0,8
2631,9
2631,9
-
100,0
115
м. Севастополь
0,9
389,4
366,7
22,7
94,2
3290






433
 

 
 
1989 *
1991
1996
1997
1998
1999
2001
Кількість населення, млн
51,7
51,9
51,3
50,9
50,5
50,1
49,7
міське
34,6
35,1
34,8
34,5
34,3
34,0
33,8
сільське
17,1
16,8
16,5
16,4
16,2
16,1
15,9
Відсотків до всього населення

міське
66,9
67,6
67,8
67,8
67,9
67,9
68,0
сільське
33,1
32,4
32,2
32,2
32,1
32,1
32,0
Із загальної кількості населення, млн

чоловіки
23,9
24,1
23,9
23,7
23,5
23,3
23,1
жінки
53,8
53,6
53,4
53,4
53,5
53,5
53,5
Відсотків до всього населення

чоловіки
46,2
46,4
46,6
46,6
46,5
46,5
46,5
жінки
53,8
53,6
53,4
53,4
53,5
53,5
53,5
* 1989 - згідно з переписом 12 січня, 1991-2001 - на початок року

5 Транспортна інфраструктура
 
Рівень розвитку транспортної системи держави - один з найважливіших ознак її технологічного прогресу і цивілізованості. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську та світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство й заняття в ньому місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави.
Об'єктивні умови трансформаційних процесів у розвитку України зумовлюють її націленість на входження у світову економічну систему і насамперед - на економічну інтеграцію з провідними західноєвропейськими державами. Цей процес, безумовно, призведе до зростання товарообмінних операцій між співпрацюють країнами. Крім того, геостратегічне розташування України дозволяє їй бути вигідним мостом для транзитних перевезень товарів і пасажирів між державами Європи, Азії та Близького Сходу. Однією з визначальних систем, які забезпечують вантажні та пасажирські перевезення на території України, є транспортна система, до якої в ринкових умовах ставляться високі вимоги щодо якості, регулярності і надійності транспортних зв'язків, збереження вантажів і безпеки перевезення пасажирів, термінів і вартості доставки. Відповідно до цього стан транспортних комунікацій України має відповідати вимогам європейської інтеграції.

КОРОТКИЙ АНАЛІЗ РОБОТИ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
В якості основи для аналізу транспортної системи України взято дані Державного комітету статистики України.
Основні показники роботи транспортної системи України
Показники
Види транспорту

залізничний
автомобільний
річковий
морський
трубопровідний
авіаційний
Експлуатаційна довжина шляхів сполучення (тис. км)
50,8
172,6
3,2

43,0

Середня відстань перевезення 1 пасажира (км)
110
10
16
67

1691
Обсяг перевезень: вантажів (млрд. тис. км) (млн. т)
159,8 293,5
9,3 444,5
5,5 8,6
30,0 10,2
181,3 226,1
0,0 0,0
Обсяг перевезень: пасажирів (млрд. пасажиро-км) (млн. чол.)
54,4 498,7
27,4 2511,6
0,0 2,4
0,1 4,3

2,5 1,5
Індекси обсягу відправлення (перевезення) вантажів (%): 2003р.
29 99,1
27 108,3
14 110,6
25 79,1
97 92
6 78,7
Індекси обсягу відправлення (перевезення) пасажирів транспортом загального користування (%): 2003р.
77 92,6
41 87,3
11 88,8
18 85,5

15 86,7
 
За результатами аналізу побудована серія діаграм (1, 2, 3) ілюструють роботу транспортної системи України, шляхом порівняння показників між різними видами транспорту.
32                1

6 Промисловість
Найважливішими галузями промисловості є:
· Машинобудування - Випуск сільгосптехніки, тепловозів, металургійного устаткування, засобів автоматизації, обчислювальної техніки, приладів та комплектуючих деталей до них; ковальсько-пресового обладнання, металорізальних верстатів, виробництво морських та річкових суден, автомобільних, авіаційної, космічної техніки та комплектуючих деталей до них;
· Паливно-енергетична - Видобуток, збагачення та переробка кам'яного і бурого вугілля, торфу, нафти і газу, виробництво електроенергії на теплових, атомних і гідроелектростанціях;
· Легка промисловість - Текстильне, швейне, шкіряно-взуттєве, хутрова і трикотажне виробництво;
· Харчова промисловість - виробництво цукру, м'яса, молока, масложирової, плодоовочевої, виноробної, борошномельної, кондитерської продукції і харчової солі;
· Чорна металургія - Видобуток і збагачення рудної та нерудної сировини, виробництво чавуну, сталі, прокату, труб різного діаметра, електросплавов, вогнетривів і коксохімічне виробництво;
· Будівельних матеріалів - Збірний залізобетон, нерудні будматеріали, цемент, будівельне скло, керамічна плитка, гіпс, шифер;
· Хімічна та нафтохімічна - Азотні і фосфорні добрива, кальцинована і каустична сода, хімічні волокна;
· Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова - меблі, папір.
У сільському господарстві переважає землеробство. Під зернові культури відведено 50% посівних площ;
· Головна зернова культура - Озима пшениця. З технічних культур найбільше значення мають буряк і соняшник. Повсюдно розвинене овочівництво, садівництво, а в південних районах країни - і виноградарство. Провідними галузями тваринництва є розведення великої рогатої худоби та свинарство.
 

6.1 Паливно-енергетичний комплекс.
Проблема забезпечення української економіки енергоносіями - одна з найболючіших. Газ, нафта, вугілля і навіть електроенергію доводиться імпортувати. Щорічно на це витрачається близько 8 млрд. дол., На що йде 2 / 3 всього товарного експорту. Дефіцит енергоносіїв тягне за собою шлейф тяжких наслідків: недобір врожаю, систематичне відключення населених пунктів від електропостачання і т. д. Тому проблема вимагає кардинального рішення.
Внутрішні виробництво енергії включаючи викопне паливо і первинну електроенергію (ядерну та гідравлічну), покривало в 1999р. близько 53% потреб.
Паливно-енергетичний комплекс України має в своєму розпорядженні один-єдиний власний енергоносій, здатний повністю забезпечити потреби теплової енергетики у твердому паливі. Але для цього слід щорічно видобувати не менше 100 млн. т вугілля, а не 76,9 млн. т, як видобувається сьогодні. Головна причина значного зменшення видобутку вугілля - знос основних фондів галузі. Відзначимо, що 98 шахт введені в експлуатацію в довоєнні роки, а 50 - на рубежі XIX-XX ст.; 90% нині діючих вугледобувних підприємств працюють без реконструкції і істотної модернізації понад 30 років, в той час як оновлення в даній галузі має відбуватися максимум через кожні 15 років. До того ж донецьке вугілля залягає на великій глибині (в середньому 1000 м). Це найглибші й важкі розробки в світі, фахівці відносять їх до категорії «С». У всіх країнах планети підземний видобуток вугілля нерентабельна. Рентабельною є тільки відкрита (Австралія, Казахстан). Однак потреби чорної металургії та електроенергетики не залишають нам вибору. До речі сказати, в Німеччині і США на вугіллі виробляють левову частку електроенергії.
У виробництві електроенергії точно так само положення важкий. Головні виробники її - теплоелектростанції страждають через надмірну вартості вітчизняного вугілля і не меншою дорожнечі газу. Витрати на виробництво електроенергії вища, ніж ціна продажу споживачам.
Не все гаразд із забезпеченням атомних станцій ядерним паливом. Уранової сировини цілком достатньо, але реакторні касети доводиться імпортувати з Росії, так як їх виготовлення у нас ще не налагоджено.
Відносно невисокі модулі стоку річок обмежують використання гідроресурсів, Частка ГЕС в загальному виробництві електроенергії складає тільки 4%; цю величину забезпечують переважно 8 найбільш великих станцій на Дніпрі. Створення міні-електростанцій на карпатських річках допомогло б вирішити проблеми електропостачання, запобігти руйнівні повені, налагодити надійне водопостачання населених пунктів у Західному регіоні і т. д. А втім, я вважаю, міні-електростанції доцільно будувати всюди. Слід також відродити ті, що були побудовані в 50-60-і роки, а потім по дурості зупинені.
Потрібно звернути увагу на великі запаси шахтного метану. При видобутку вугілля в атмосферу тільки з шахт Донецької області він викидається в обсязі 3 млрд. м 3 на рік. Запаси цього газу в Україні сягають 3,5 трлн. м 3. У ході дегазації шахт викачують всього лише до 20% метану (у США - 40-60%). Перша в Україні свердловина для промислового відбору метану вже пробурена на Львівщині. У цілому у Львівсько-Волинському басейні запаси вугільного газу становлять як мінімум 10 млрд. м 3.
Центральний ділянку Чорного моря з Прікримской його частиною, за прогнозами геологів, містить понад 2000 трлн. м 3 гідратного метану. Добути його можна тільки маючи значні кошти та сучасне обладнання, але це справа дуже перспективна.
 
 

6.2 Машинобудування
 
У 2003 році машинобудування Україні домоглося важливих успіхів. За січень-жовтень 2003 року приріст виробництва машин для металургії на Україну склав 17,5% (щодо аналогічного періоду 2002 року).
Новокраматорський машинобудівний завод розпочали виконання великого контракту з виготовлення машин безперервного лиття заготовок, що можна віднести до найважливіших досягнень галузі в 2003 році. Раніше цю продукцію замовник (Маріупольський металургійний комбінат) замовляв у російських виробників, тепер же віддав перевагу машинобудівному заводу Донецької області. Цей агрегат - складний технологічний комплекс, який дозволить металургам істотно розширити асортимент продукції, підвищить рівень екологічної безпеки підприємства, забезпечить безаварійність роботи. Ці агрегати з успіхом експлуатуються як в Україну, так і в Росії, Німеччині, Австрії та США. Новокраматорський машинобудівний завод - єдине в Україні підприємство, яке за своїм потенціалом здатна створювати настільки складні комплекси. Цей потенціал підкріплений новітніми технологіями і інжинірингом їхнього партнера - австрійської фірми "Фест-Альпіне".
Частка виробництва сільськогосподарських машин займає більше 6% в структурі машинобудування. Тим не менш, комбайни не стали вагомою складовою цього виробництва. Створені в 90-х роках "Пол" і "Дон", пропрацювавши сезон-другий на полях, виявили низьку надійність і конструктивну недосконалість. Українські аграрії останнім часом погоджуються на придбання українських комбайнів лише на пільгових лізингових умовах. А бюджетне фінансування лізингових програм вкрай обмежена. Тому машинний парк комплектується, в основними, найбільш дешевими російськими комбайнами, а також фінськими, які є надійними і конструктивно простими. Але найближчим часом цей сегмент ринку української машинобудівної продукції почне відновлюватися.
СП "Лозівський комбайновий завод" Харківської області планує з січня 2004 року почати серійний випуск високопродуктивних зернозбиральних комбайнів "Єнісей" з питомою вагою українських комплектуючих понад 50%.

6.3 Виробництво товарів народного споживання.
№ п / п
Показники
Фактично за 2003р.
у% до даних по Україні
України

1
Обсяг промислової продукції (робіт, послуг), млн.грн.
1201922,5
1,5
2
Виробництво товарів народного споживання, млн.грн.
270007,1
2,5

У тому числі:


2.1
-Продовольчі товари
145008,1
1,7
2.2
-Непродовольчі товари
93060,6
1,5
3
Виробництво продукції тваринництва:


3.1
М'ясо (у живій вазі), тис.тонн
16302,6
4,8
3.2
Молоко, тис.тонн
114205,3
2,9
3.3
Яйця, млн.штук
90902,8
4,9
4
Введення в експлуатацію загальної площі житлових будинків, тис.кв.м
33214,9
3,7
5
Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн.
470863,1
4,6
6
Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника, номінальна (2003р.), грн.
360,91
95,4
 

Виробництво товарів народного споживання

Регіон
Вироблено в січні-вересні 2003р., Млн.грн.
Темпи приросту, зниження (-), січень-сентябрь2002г. до січня-вересня 2003р.,%
України
27007,1
9,6
Вінницька
896,3
7,5
Волинська
588,0
10,8
Дніпропетровська
2172,2
14,9
Донецька
2530,3
21,1
Житомирська
656,0
10,5
Закарпатська
368,2
11,4
Запорізька
1325,9
19,5
Івано-Франківська
309,4
9,3
Київська
1671,2
10,7
Кіровоградська
274,1
8,3
Луганська
637,1
-0,5
Львівська
1283,6
10,3
Миколаївська
701,3
-0,4
Одеська
1153,8
20,8
Полтавська
1079,0
12,4
Сумська
691,2
-3,9
Тернопільська
376
9,4
Харківська
2783,2
7,7
Херсонська
528,4
12,5
Хмельницька
515,9
-2,8
Черкаська
830,3
9,1
Чернівецька
236,7
5,4
Чернігівська
1313,5
9,0
м.Київ
3149,7
9,3
м.Севастополь
89,8
-9,1
Найбільшу питому вагу у виробництві товарів народного споживання займають алкогольні напої (42,7%), порівняно з січнем-вереснем 2002 року їх випуск знизився на 11,4%. Зниження випуску споживчих товарів спостерігається по всіх групах, крім непродовольчих товарів, де приріст склав 22,7 відсотка.
Цікаво порівняти дві величини: за 9 місяців 2003 року вироблено продовольчих товарів на 245,8 млн.грн., Алкогольних напоїв - 283,6 млн.грн.
Обсяг валової продукції сільського господарства знизився по Україні у порівнянні з 9-ма місяцями 2002 року на 6%, тоді як в 2003р. досягнуто зростання - 3%.
Виробництво основних продуктів тваринництва подано в таблиці.

Темпи приросту виробництва основних продуктів тваринництва за січень-вересень 2003 року порівняно з аналогічним періодом минулого року в південних регіонах України,%

Регіон
М'ясо (у живій вазі)
Молоко
Яйця всіх видів
України
7,3
5,9
16,3
АР Крим
22,4
1,8
14,6
Запорізька
6,8
17,8
29,8
Миколаївська
2,8
10,6
21,6
Одеська
4,0
16,5
5,1
Херсонська
1,3
14,0
37,7
 
7 Сільське господарство
Україна виробляє майже всі види сільськогосподарської продукції: від зерна і м'яса до бавовни і лікарських трав. У складі СРСР Україна давала 1 / 4 загального виробництва пшениці. 45% загального обсягу продукції сільського господарства дає рослинництво, 55% - тваринництво.
Сільське господарство України було рентабельним в 2003 р., в основному, за рахунок виробництва зерна і соняшнику, інші напрямки сільського господарства відстають за рентабельністю від цих галузей.
Протягом 2002 і 2003 рр.. значно підвищилася вартість ресурсів для сільгоспвиробників (пальне, міндобрива, засоби захисту рослин і тварин). При цьому середній рівень заробітної плати в сільському господарстві залишається найнижчою - 147 грн. в місяць.
Станом на 26 березня 2004 аграрії Україна посіяли ярові культури на площі 2,257 млн. га (13% від прогнозу «Міністерстві аграрної політики»).
При цьому ранні зернові і зернобобові культури посіяні на площі 1,9 млн. га (36% від прогнозу). Практично завершили сівбу ранніх зернових і зернобобових в АР Крим (98% від прогнозу) та в Одеській області (96%). У Миколаївській області ранніми зерновими і зернобобовими засіяно 131% прогнозованих площ.
Крім того, посіви озимих культур удобрені на площі 3,37 млн. га (49% від прогнозу).
Посівні площі, тис. га
 
1913
1950
2003
Вся посівна площа
4145,7
7854,3
34558,4
Зернові культури
У тому числі:
пшениця ..........................
рис ..................................
просо ...............................
3880,8
 
2507,1
25,3
455,2
6055,2
 
4024,0
29,8
464,7
22406,7
 
18592,0
90,6
711,3
 
Технічні культури
У тому числі:
бавовник .....................
сах. буряк ......................
соняшник ...............
 
102,8
 
15,0
-
18,8
367,5
 
96,9
20,3
157,1
458,2
 
118,5
70,4
102,1
Картопля
41,5
140,6
190,4
Овочі
12,2
28,3
53,0
Кормові культури
88,2
1234,9
8409,9
 
Навіть у неврожайні роки Україна практично повністю забезпечує себе зерном (виробляючи 0,7-0,9 тонн зерна на одного жителя) і має ресурси для його експорту.

8 Зовнішньоекономічні зв'язки
У 2002-2003 рр.. зовнішньоекономічні зв'язки України, її регіонів здійснювалися у складних умовах, на які впливають внутрішні і зовнішні чинники. Перш за все, це погіршення кон'юнктури на традиційних зовнішніх ринках для українських товарів. Далі, слідства фінансової кризи, які проявилися ще не до кінця. А також низька конкурентоспроможність більшості товарів українського експорту.
Обсяг зовнішньої торгівлі України товарами за 2003 рік зменшився в порівнянні з 2002 роком на 14,2% і склав $ 23.428 млн. При цьому експорт зменшився на 8,4% - до $ 11.582 млн., імпорт скоротився на 19,3% - до $ 11.846 млн . Негативне сальдо склало $ 264 млн. (у 2002 році - $ 2.038,2 млн.). Коефіцієнт покриття імпорту експортом зріс з 0,86 у 2002 році до 0,98 у 2003 році. Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 185 країн світу. Найбільші обсяги експортних поставок здійснювалися в Російську Федерацію - 20,7% від загального обсягу експорту, до Китаю - 6,3%, Туреччину - 5,8%, країни ЄС - 8,8%, США - 3,8%, Білорусь - 3%, Польщу - 2,6% (рис. 1).
1
Найбільші імпортні надходження були з Російської Федерації - 47,6%. З Туркменістану - 4,1%, США - 3,4%, Білорусі - 2,9%, Польщі - 2,2%, країни ЄС - 12,3% (рис. 2).
Таким чином, після країн СНД, і перш за все Російської Федерації, ЄС - найбільший партнер України. Крім того, ця тенденція має перспективи посилення за рахунок приєднання в найближчому майбутньому до ЄС таких країн, як, наприклад, Польща.
2
У 2003 році процес зміни основних напрямів зовнішньої торгівлі продовжився. Правда, важко пов'язати ці зміни з діяльністю українських владних структур. Процес розвивається скоріше в силу кон'юнктури світового ринку. У порівнянні з 2002 роком географія зовнішньої торгівлі Україна зазнала деяких змін. Продовжилося зниження товарообігу із країнами СНД і Балтії. Питома вага зовнішньої торгівлі цих держав знизився з 45,35% у 1998 році до 39% у 2003 році. Частка держав решти світу збільшилася з 52,2% до 57,8%.
У загальному обсязі зовнішньої торгівлі України зменшилася частка найбільших торговельних партнерів 2002 року: Російської Федерації (з 35,24%, за підсумками 2002 року, до 28,43% у 1999 році), США (3,86% і 3,39%) , країн ЄС (10,1% і 9,69%) та Білорусі (3,31% і 3,27%). У той же час кілька збільшилася питома вага Китаю (з 3,18% до 4,29%) і Туреччини (з 3,04% до 3,83%). Найбільшими споживачами українських товарів у 2003 році (як і в 2002 році) залишалися Росія, Китай, Туреччина, країни ЄС. При цьому в структурі експорту збільшилася питома вага Китаю (з 5,9% у 2002 році до 7,1% у 2003 році) і Туреччини (з 5,6% до 6%), зменшилася питома вага Росії (з 23,2% до 20,2%) та Італії (з 4,4% до 4%). Частка Німеччини в українському експорті залишилася на рівні 2002 року (5,1%).
Подібні зміни в географії зовнішньоекономічної діяльності, як показує аналіз, пов'язані з фінансовим станом країн - торговельних партнерів України. Торгівля розвивається з тими державами, які більш платоспроможні. А саме з цим у держав СНД і Балтії існують серйозні проблеми (рис. 3).
У той же час у товарній структурі зовнішньої торгівлі України якихось глобальних змін в 2003 році не відбулося. Як і колись, у загальному обсязі зовнішньої торгівлі висока питома вага сировини та матеріалів і незначна частка товарів високого рівня переробки. Хоча деякі відмінності у порівнянні з 2002 роком все-таки є.
У товарній структурі імпорту в 2003 році найбільше зниження відбулося за мінеральним паливу, нафти і продуктів її переробки - з 40,4% до 35,4% (незважаючи на це, питома вага мінерального палива в загальному обсязі імпорту товарів в Україну залишився найбільшим). Серед основних товарних позицій зменшилася також частка механічних машин і устаткування (з 11,2% до 9,2%) та засоби наземного транспорту, крім залізничного (з 5,2% до 4,3%). У той же час зросла частка електричних машин і устаткування (з 4,6% до 5,2%).

<
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Географія | Реферат
243.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Розміщення плодоовочеконсервної промисловості в україні
Розміщення трудових ресурсів села на Україні
Потенційно небезпечні виробництва в Україні особливості їх розміщення
Класифікація об`єктів Тактика оснащення об`єктів системами охоронної сигналізації
Вставлення в текст документа графічних об єктів керування вікнами операції з групою об єктів
Програма Провідник Відкриття об єктів у вікні провідника Швидкий перегляд Виділення об єктів
Класифікація об`єктів Тактика оснащення об`єктів системами охорон
Характеристика об єктів і суб єктів політики
Проектування інфраструктури
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru