Розвиток туризму

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ВСТУП
Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки і соціальної сфери в Україні, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в'їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником для підвищення рівня життя в Україні, створення додаткових робочих місць. Поповнення валютних запасів держави та підвищення її авторитету на міжнародній арені.
Розвиток туризму в Україні істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним з найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки.
У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал країни [1, с.93].
У 2006 році діючими були 5356 ліцензій на здійснення туристичної діяльності, з них туроператорів-2142 та турагентів-3214, тобто 40% і 60%.
Туристичні послуги фактично здійснювали 3818 ліцензіатів, з них: туроператров-1589 і турагентів-2229, тобто 42% і 58%.
Пріоритетними видами діяльності туроператорів і турагентом у 2006 році, залишається внутрішній і виїзний туризм. У цілому по Україні на внутрішній туризм було 48% туристів, обслужених ліцензіатами. На виїзний туризм-38% і в'їзний-14%.
У 2002-2003 р.р. турфірми Україна віддавали перевагу в роботі з в'їзного туризму, який за чисельністю потоку перевищував виїзний туризм. Однією з причин таких структурних змін є зниження мотивації туроператорів до залучення іноземців в Україні викликано скасуванням у 2005 році нульової ставки ПДВ на послуги українських туроператорів нерезидентам. Негативний вплив від цього спостерігається другий рік поспіль: у 2005 році туроператори залучили на 25% менше іноземних туристів, а в 2006-на 6% менше [2, с.11].
У той же час подальший розвиток туризму гальмується [1, c.93-94]:
-Відсутністю цілісної системи державного управління туризмом у регіонах;
-Підпорядкованістю закладів розміщення туристів, санаторно-курортних, оздоровчих та рекреаційних закладів, які надають туристичні послуги, різним міністерствам, іншими центральними органами виконавчої влади;
-Нечітким визначенням у законодавстві належності підприємств готельного господарства до підприємств, які надають туристичні послуги;
-Недосконалістю нормативно-правової бази;
-Недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави;
-Повільними темпами зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму;
-Відсутністю відповідних об'єктів для розвитку туристичної діяльності в сільській місцевості;
-Невідповідністю переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам;
-Тенденцією скорочення кількості підприємств готельного господарства;
-Незадовільним станом туристичної, сервісної та інформаційної інфраструктури в зонах автомобільних доріг та міжнародних транспортних коридорів;
-Відсутністю інноваційних проектів та наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму;
-Недостатньою забезпеченістю туристичної галузі висококваліфікованими фахівцями;
-Недостатністю державної підтримки та комплексного підходу до рекламування національного туристичного продукії на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг;
-Недосконалістю бази даних, що стосується об'єктів туристичної сфери.
Виконання курсової роботи ставить своєю метою вивчення туристичної діяльності та оцінку її ефективності.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
- Визначити місце туризму в економіці країни;
- Провести моніторинг роботи туристичного підприємства ЗАТ «Супутник-Донецьк»;
- Визначити шляхи управління туристичної діяльності ЗАТ «Супутник-Донецьк».
Об'єктом дослідження даної курсової роботи виступає діяльність туристичного підприємства ЗАТ «Супутник-Донецьк».
Предметом дослідження є процес управління туристичною діяльністю ЗАТ «Супутник-Донецьк».

1. МІСЦЕ ТУРИЗМУ В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ
1.1. Правові основи здійснення туристичної діяльності в Україні
За оцінками Всесвітньої туристичної організації (СОТ) в кінці 2000р. туризм посів перше місце серед галузей світового народного комплексу за обсягом експорту товарів і послуг. Так, у сфері міжнародного туристичного обміну щорічний грошовий обіг становить близько 2,2 трлн. доларів.
Виготовляючи 11% глобального (загальносвітового) національного продукту, залучаючи 7% світових інвестицій, туризм на даний момент - найпотужніша сфера світової економіки. На частку туризму припадає 11% споживчих витрат, 5% податкових надходжень. Ще у 1996 р. за валютними надходженнями, які збільшуються на 9% щорічно, туризм випередив експорт нафтопродуктів, автомобілебудування, телекомунікаційного обладнання, всі інші види послуг.
Сфера гостинності туристичних комплексів - найпотужніша в світі. У ній зайнято близько 200 млн. чол. (Або 8% наявних робочих місць), полвіни з яких працює в готельному господарстві. Не в одній відросли індустрії немає такої кількості працюючих, які вступають в контакт зі споживачами її продукції. У 2000 р. кількість світових туристичних відвідувань, іншими словами, туристів, налічувало близько 700 млн. чол., Що більше на 7,4% в порівнянні з 1999 р.
Можна з усією відповідальністю стверджувати, що туризм і подорожі стали до числа першочергових потреб людини. Частина витрат населення на туризм у Великій Британії склав 19% сімейного бюджету, у ФРН-16%, в Японії-14%, у Франції та США-12%. Середня американська родина витрачає на туризм 3900 $ щорічно.
Україна має вагомі об'єктивні передумови, щоб увійти в число розвинених у туристичному відношенні країн світу. Маючи вигідне геополітичне положення, воно з давніх часів була перехресть транспортних і людських потоків з Півночі на Південь і з Заходу на Схід. Держава володіє значним туристично-рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, переважаючи рівнинним ландшафтом, багатством флори і фауни, розвиненою системою транспортних сполучень, культурно-історичними пам'ятниками, широкої індустрією подорожей та туризму.
В умовах розвитку Української держави туризм стає ефективним способом формування ринкового механізму управління, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення дозвілля, вивчення історії рідного краю, залучення широких мас населення для вивчення історико-культурної спадщини.
Беручи до уваги місце і роль туризму в житті суспільства, держава проголошує його одним із пріоритетних напрямків розвитку національної культури та економіки.
Стратегічною метою розвитку туризму в Україні полягає у створенні продукту, конкурентоспроможного на світовому ринку, який може максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини. Це стосується, перш за все, таких привабливих туристично-рекріаціонних зон, як Автономна Республіка Крим, Волинська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Херсонська, Черкаська, Черноветская області, м. Київ, де туризм посідає чільне місце в розвитку економіки.
В умовах занепаду промислових підприємств спостерігається інтенсивний процес відтоку робочої сили з традиційно провідних галузей економіки України (металургійної, машинобудівної, оборонної та ін) у сфері надання послуг. Це закономірний процес розвитку світової економіки. Слід нагадати, що вартість створення одного робочого місця у сфері туризму в 20 разів менше, ніж у промисловості.
Туризм не тільки прямо або побічно охоплює більшість галузей економіки, в тому числі промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, страхування, зв'язок, торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, сферу побутових послуг, культуру, творчість, спорт та ін, а і стимулює їх розвиток. Тому, від функціонування туризму безпосередньо залежить життєдіяльність понад 40 галузей економіки і близько 10-15% населення України [4 c.56-57].
1.1. Динаміка розвитку туризму
Розвиток туристичної та курортної сфери України в 2006 році мало позитивну динаміку: збільшилися обсяги в'їзного (іноземного) та внутрішнього туризму, збільшилася ефективність господарської діяльності підприємств та продуктивність праці.
Однак, темпи зростання в 2006 році сповільнилися в порівнянні з попередніми роками. Одна з причин, яка стала причиною уповільнення розвитку, лежить у відсутності державного фінансування відросли протягом 2005-2006 років. Надалі поетапність та інтенсивність розвитку галузі буде залежати від комплексної та планомірної реалізації стратегії створення конкурентоспроможного Українського турпродукту, його розгорнутої реклами на внутрішньому та зовнішньому ринках, впровадження збільшення ефективності використання рекреаційних ресурсів шляхом впровадження інновацій, залучення інвестицій, впровадження комплексного підходу до розвитку туризму і курортів на регіональному рівні.
Пріоритетними видами туризму країни є внутрішній і в'їзний туризм, які характеризуються такими показниками.
Внутрішній туризм
Протягом 2006 року налічувалося 3164 установи, з них 610 не працювали з різних причин. Фактично надавали послуги 2554 установи, якими оздоровлено 2.7 млн. українців, що на 2.3% більше, ніж у 2005 році. 21% оздоровлених припадає на установи АР Крим.
За 2006 рік загальна кількість установ зменшилася на 81 одиницю в основному за рахунок скорочення кількості будинків відпочинку, які працювали більше року. Скоротилася кількість санаторіїв - профілакторіїв на 14 будинків і пансіонатів відпочинку на 20, баз та інших закладів відпочинку на 40.
У той час, незважаючи на скорочення кількості установ, їх загальна максимальна місткість в минулому році збільшилася на 2.7 млн. місць. На противагу цьому, кількість целогодових місць зменшилася на 1.4 тис.. Це говорить про те, що більшість основних фондів експлуатується лише у літній період. Тому потенціал рекреаційних ресурсів використовується не на повну потужність.
Крім того, при великому попиті на санаторно-курортні послуги як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках, протягом 2006 року кількість відпочиваючих в цих установах залишається на рівні 2005 року. При цьому, в 2006 році не працювали 610 закладів або 19%, це 49 тис. місце-днів або 7% загального фонду. За функціональним призначенням більшість з цих установ це бази відпочинку - 76%. Значна частина номерного фонду санаторіїв, оздоровниць знаходиться у незадовільному стані. Найбільш поширеною причиною простоювання є відсутність коштів на експлуатацію закладу - 48% випадків.
Середньорічна завантаженість вітчизняних санаторно-курортних установ в 2006 році склала 41%. Світовий досвід свідчить, що цей показник повинен бути вище ніж 68%. Отже, інтенсивність використання матеріально-технічної бази комплексу санаторно-курортних установ Україні залишається низькою і тому не забезпечує ефективність галузі до комплексного відновлення основних фондів на рівні сучасних вимог і основних стандартів.
Протягом 2006 року працювали 18,2 тис. дитячих оздоровчих закладів (таборів). Проте їх кількість скоротилася в 2006р. в порівнянні з 2005р. на 0,7%, що склало 128 установ. Загальна місткість дитячих оздоровчих установ в 2006 році зменшилася на 4,9 тис. місць або на 2,1%. Оздоровлено 2,1 млн. дітей, що на 2,6% менше ніж у 2005 році.
На першому місці за кількістю оздоровлених дітей перебувають установи Одеської області (7,4% від загального числа оздоровлених дітей), на другому - АР Крим (6,8%) на третьому - Донецька область (6,5%).
Протягом 2006 року українські готелі обслужили близько 3,5 млн. українців.
Велика частина внутрішніх туристів припадає на готелі активні з туризму регіони: м. Київ, АР Крим, Львівська, Одеська, Запорізька області.
Функціонували близько 12 тис. підприємств готельного господарства 68% з них знаходиться в приватних руках, 17% - у комунальній, і 15% - у державній.
Не дивлячись на те, що десятки сучасних готелів будуються щорічно, велика частина номерного фонду знаходиться в незадовільному стані і тому використовується неефективно - в середньому за рік завантаженість готелів складає 33%.
Ми бачимо, що потенціал рекреаційних ресурсів України використовується не на повну потужність. Про це свідчить зменшення кількості закладів розміщення, а також незмінна кількість відпочиваючих у 2005р. і в 2006р. Якщо і далі буде відбуватися така ситуація, то Україна перестануть відвідувати туристи, тому необхідно вживати заходів для підвищення відвідуваності країни.
У 2006 р. Україну відвідали 21,7 млн. іноземних туристів, що на 7% або на 1,3 млн. більше ніж у 2005 році.

Рис. 1. Динаміка в'їзного туризму
24,9%
12,8%
7,2%

Види туризму
Підпис: Види туризму

Рис. 2. Темпи приросту туристів,%
Приріст в'їзного потоку забезпечено збільшенням приватних поїздок. У теж
час число службових поїздок залишається на одному рівні три роки поспіль, а пізнавальний туризм, культурні та релігійні поїздки зменшуються за своїм обсягом, починаючи з 2004 р.
Структура в'їзного потоку туристів дещо змінилася: частина організованого туризму зменшилася з 12% у 2005 році, до 7% у 2006 році, частина приватних подорожей збільшилася з 82% у 2005 році до 88% в 2006 році.
Табл. SEQ Таблиця \ * ARABIC 1. Структура в'їзного потоку туристів
Види туризму
Кількість
тис. чол.
Темпи зростання,%
Службова, ділова, навчання
1041,4

5
Туризм, релігійна, культурний і спортивний обмін (організований туризм)
1260,0
7
Приватна, інша
16598,9
88
Табл. SEQ Таблиця \ * ARABIC 2. Приріст \ скорочення в'їзного турпотоку з мотивацій
Виду мотивацій
Приріст \ скорочення, тис. чол.
Приріст \ скорочення,%
Службова, ділова, навчання
+1,4
+0,1
Туризм, релігійна, культурний і спортивний обмін (організований туризм)
-870,0
-41
Приватна, інша
+2142,1
+15
Зменшення кількості організованих туристів відбулося за рахунок таких країн: Молдова (на 81%), Угорщина (на 71%), Росія (на 69%), Словаччина (на 43%), Польща (на 31%), Узбекистан (на 18% ).
Табл. SEQ Таблиця \ * ARABIC 3. Структура в'їзного потоку за країною походження
Країна походження
Кількість тис. чол.
Зменшення потоку,%
Країни СНД
11,9
63 загального
в'їзного потоку
Країни ЄС
6,3
33
Решта країн
0,6
4

Протягом 2006 року туристи з країн ЄС відвідували країну менше, ніж у 2005 році - на 0,02% або на 1,0 тис. чол. (За рахунок скорочення потоку з Угорщини в 1,7 рази за всіма мотиваціями). Чисельність туристів з країн СНД збільшилася на 9% або на 1002,6 тис. чол.
Найбільший приріст потоків забезпечення з сусідніх країн: з Росії на 380,0 тис. чол., Білорусії на 285,1 тис. чол., З Молдови 275,0 тис. чол.
SHAPE \ * MERGEFORMAT

ЄС СНД інші
країни
8293518
6292495
10848160
11850791
489082
756977
0
2000000
4000000
6000000
8000000
10000000
12000000
Кількість іноземних громадян, які
в'їжджали в Україні, 2006.
2005
2006
2005
2006
2005
2006


SHAPE \ * MERGEFORMAT
ЄС СНД інші
країни
-0,02
9,20
54,80
темп приросту 2006 \ 2005,%

Рейтинг 10 головних країн в'їзного туризму:
2006
2006/2005
чол.
Частка,%
Темп приросту,%
Абсолютна зміна,
тис. чол.
Всього в'їзних
туристів
18900263
100
+7,2
1269503
Росія
6423850
34
-5,9
-380021
Польща
3977938
21
-12,3
-488905
Молдова
3055833
16
-0,9
-274953
Білорусь
2126839
11
-13,4
-285056
Угорщина
1158771
6
69,0
798937
Словаччина
505480
3
-36,3
-183503
Румунія
348157
2
-53,5
-186209
Німеччина
214389
1
-11,6
-24843
США
111446
1
-34,5
-38400
Італія
62943
0,3
25,2
-15861
В'їзний туризм
Протягом 2006 року в'їзний турпотік збільшився на 3% або на 421,6 тис. чоловік (за рахунок приватних подорожей), порівняно з 2005 роком і склав 16,9 млн. чол. [2, .8-11].
Отже, ми бачимо, що в 2006р. збільшилося число приватних відвідувань Україні, що є позитивним фактором і свідчить про все більший інтерес мешканців інших країн до нашої. Однак, ми також бачимо, що пізнавальний туризм, культурні та релігійні поїздки зменшуються за своїм обсягом вже не перший рік, а це означає, що туристи приїжджають в Україні тільки з метою відпочинку, переважного річного. Необхідно зацікавити приїжджають, створити необхідну рекламу, для залучення туристів у сферу даних напрямків туризму, оскільки Україна володіє ними в достатній мірі.
1.2. Перспективи туристичної діяльності і показники її оцінки
Нинішній стан світового туризму характеризується високими темпами розвитку, зростанням ролі туризму в економіках окремих країн і регіонів.
Туризм в економічному розумінні являє собою, з одного боку, сукупність суспільних відносин з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання туристичних послуг, яка проявляється в сучасній економічній теорії туризму, а з іншого-частина народногосподарського комплексу даної країни як каталізатора економічного зростання.
Сучасний туризм як частину економічного комплексу країни характеризується такими властивостями і функціями:
- Має свою індустрію виробництва та надання послуг туристам;
- Створює туристичні послуги, формує турпродукт або тур і здійснює їх реалізацію; ринок туристичних послуг різного рівня комплексності;
- Формує ринок туристичних послуг різного рівня комплексності;
- Виступає мультиплікатором зростання національного доходу, валового внутрішнього (національного) продукту, зайнятості населення. Розвитку місцевої інфраструктури та підвищення рівня життя населення;
- Є сферою, де дешево створюються робочі місця і забезпечується високий рівень ефективності і швидка окупність інвестицій;
- Виступає ефективним засобом охорони навколишнього середовища та культурної спадщини людства, яке становить основу ресурсного забезпечення туризму;
- Сумісний практично з усіма сферами, галузями і видами діяльності людини;
- Має переваги в глобалізаційних процесах, що відбуваються у світовому просторі.
Розвиток національного туризму неможливо на основі лише ринкових механізмів, оскільки туризм не тільки економічне явище, а й глибоко соціальне, духовне і культурологічне. Тому потрібна державна політика розвитку туризму в Україні [3, c.17-18].
Такий політикою став вихід Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні» від 21.02.2007 р.
Хотілося б звернути увагу на кілька важливих ідей і положень, що містяться в цьому документі.
У першу чергу, мова йде про оголошення 2008 року Роком туризму і курортів в України - Кабінету Міністрів України та місцевим органам влади доручено розробити і реалізувати комплекс заходів, пов'язаних з цією подією.
Також винятково важливою частиною Указу став рядок про необхідність створення механізмів сприяння будівництву нових та реконструкції існуючих об'єктів туристичної та курортної інфраструктури.
Дійсно, дуже важливою новелою є завдання формування системи центрів туристичної інформації - елементу туристичної індустрії, який де-факто сьогодні відсутня. З іншого боку, Президент поставив завдання створювати туристичні представництва за кордоном. Такі представництва в українській моделі державної машини, бачаться як нові високооплачувані робочі місця для чиновників і можуть тільки пожирати і без того мізерні бюджетні кошти на підтримку туризму. Але з з іншого боку, якщо формат презентації українського туризму за кордоном буде запропоновано бізнесом і на паритетних засадах підтриманий державою (наприклад - у вигляді фінансової підтримки маркетингових кампаній зарубіжних офісів українських авіаліній) - виконання цього завдання може стати вельми корисним для туріндустрії.
Важливо зазначити, що керівникам місцевих органів влади поставлено завдання стимулювати залучення інвестицій у розвиток туристичної інфраструктури та створення привабливих умов для бізнесу, який вкладає кошти в розвиток туризму.
Трохи дивує, що в Указі, який підготовлений за пропозицією Національної ради з культури і духовності при Президентові, фактично не знайшлося місця для постановки завдань, пов'язаних з ефективних використанням історичного та культурного потенціалу країни для покращення якості національного туристичного продукту. Разом з тим, варто нагадати про ряд актів Президента, пов'язаних з розвитком окремих історико-культурних центрів, у т. ч. і їхньої туристичної інфраструктури.
На жаль, не згадувався і питання про зменшення ставки ПДВ на готельні послуги як шлях підвищення конкурентоспроможності української туріндустрії [5, c.94-95].
Наступним і найбільш важливим, стало питання про проведення ЄВРО-2012 в України. Ще два роки тому ми говорили про ЄВРО-2012 лише, як про можливість, сьогодні ж проведення в Україні фіналу Чемпіонату Європи з Футболу стало реальністю. І ця реальність дозволяє абсолютно по-новому подивитися на перспективи розвитку туризму в країні, оскільки якісні зміни в нашій галузі входять до переліку обов'язкових питань того іспиту, який у 2012 році повинна здати Україну.
ЄВРО-2012 стає національною ідеєю, яку беруться втілювати в життя перші особи держави і задіяних регіонів. Президент країни очолив організаційний комітет з проведення чемпіонату, видано відповідну постанову уряду, робочі органи створені у всіх регіонах, де відбуватимуться футбольні матчі. Оскільки туристична складова ЄВРО-2012 є однією з самих, то найближчим часом з боку держави слід очікувати більш серйозного ставлення до туризму.
Футбольний чемпіонат дає відмінну можливість для розкрутки країни - її потрібно використовувати з максимальною ефективністю. Однією з головних оперативних функцій центрального органу влади є інформаційно-рекламна підтримка туристичного продукту. Необхідно створити абсолютно нову якість для рекламної діяльності країни - розробити комплексні маркетингові програми для окремих регіонів і сегментів ринку, об'єднувати тут гроші бізнесу, центральної та місцевої влади - під контролем, перш за все місцевих професійних асоціацій. Це дозволить використовувати гроші з максимальною ефективністю.
Особливо варто виділити завдання формування національної професійної програми якості в туризмі. Її завдання полягає в тому, щоб виділити на ринку по-справжньому якісні проекти, за які нам не буде соромно перед гостями країни, та власне і перед співгромадянами. Оцінку якості готелів, ресторанів, розважальних комплексів, транспортних компаній, таксі, екскурсоводів - і власне самих міст будуть робити комісії, куди увійдуть кращі професіонали галузі, представники преси, експерти ринку та, зрозуміло, чиновники.
ЄВРО-2012 стане серйозним іспитом для країни. Створення повноцінної професійної туріндустрії - найважливіша частина цього завдання. Вирішувати такі завдання стоїть перед нами і бізнесу, і державі - на кожну з сторін будуть покладені досить важливі завдання. Важливо дуже чітко визначити обов'язки, права, конкретні завдання кожної сторони і взаємно контролювати їх виконання [7, c.10-13].
Для туріндустрії даний Указ Президента став великим поштовхом вперед, хоча б тому, що подібна увага до сфери з боку керівника держави в такий непростий момент розвитку країни говорить про те, що туризм потроху повертає своє місце серед національних пріоритетів. Поки більше на словах, але - реальні справи в туристичній сфері в більшості своїй робляться руками бізнесу. Саме він і має в результаті направити ту частину державної машини, яка пов'язана з туріндустрії, в русло конкретики і якісної нормативної роботи [6, c.48].
Основною одиницею вимірювання обсягів туристичної діяльності є турист як особа, що подорожує з різною метою строком від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін. У статистичному обліку туристи класифікуються за видами туризму (внутрішній, в'їзний і виїзний) та за віком (дитячий, підлітковий, молодіжний і інший «третій вік»).
Рівень розвитку туризму в країні або регіоні виражається туристичними потоками.
Туристичний потік - це постійне прибуття туристів в країну (регіон) або виїзд туристів за кордон за певний період часу.
До показників туристичного потоку відносяться:
- Загальна кількість туристів, у тому числі організованих і самостійних;
- Кількість туроднів, яке розраховується за формулою
, (1.1)
Де ТД - кількість туроднів, чол. / дні;
- Чисельність туристів, чол.;
- Середня тривалість присутності одного туриста в даній країні (регіоні), дні.
Середня тривалість перебування одного туриста в певному місці розраховується середнім арифметичним.
Особливе значення для оцінки рівня розвитку в країні чи регіоні мають показники охоплення туризмом свого населення, які характеризують інтенсивність туристичних потоків. Ці показники виступають у двох видах: нетто-і брутто - інтенсивність туристичних потоків.
Нетто - інтенсивність розвитку туризму розраховується за формулою
(1.2)
де -Коефіцієнт нетто - інтенсивності туристичних потоків,%;
- Чисельність того населення країни (регіону), яка вчинила хоч одне туристичне подорож за рік або за інший період часу, чол.;
- Загальна кількість населення країни (регіону) за той же самий період, чол.
Цей показник означає, яка частина (%) населення країни (регіону) або який-небудь демографічної групи зробила хоч одну туристичну поїздку за рік або за інший проміжок часу, наприклад сезон.
Показники інтенсивності брутто ( ) Означає, скільки туристичних поїздок випадає в середньому на одного жителя країни (регіону) за якийсь період. При розрахунках використовується формула:
(1.3)
де - Загальна кількість туристичних подорожей, скоєних населенням країни (регіону) або певний період часу.
Цей показник інтенсивності по-іншому називається «частота туристичних поїздок» населення країни (регіону) або окремої демографічної групи.
Сезонність попиту на туристичні послуги викликає нерівномірність туристичних потоків, оцінка яких кількісно виражається різними коефіцієнтами. На практиці застосовується три способи розрахунку коефіцієнтів нерівномірності туристичних потоків.
При першому способі використовується формула:
, (1.4)
де - Коефіцієнт нерівномірності туристичного потоку;
- Кількість туродней в періоді (найчастіше у місяці) максимального туристичного потоку, чол. / дні;
- Кількість туродней в періоді з мінімальним туристичним потоком, чол. / дні.
При другому способі кількість туроднів за період з максимальним потоком туристів складається з річною кількістю туроднів:

, (1.5)
де - Річна кількість трудоднів, чол. / дні.
При третьому способі визначається: у скільки разів інтенсивність туристичних потоків в місяць при максимальному заїзді перевищує аналогічний середньомісячний показник
, (1.6)
де - Середньомісячна кількість туроднів за рік, люд. / дні.
Крім показників, які характеризують туристичні потоки, розвиток туристичного бізнесу оцінюється макроекономічної та соціальної ефективністю. Такі показники ефективності туризму характеризують внесок туризму у створення робочих місць, у валовий внутрішній продукт (ВВП) і національний дохід держави. Вони висловлюють частину доходів від туризму в експорті та частину витрат на туризм в імпорті держави, охоплюють мультиплікаційний ефект туризму, який впливає на соціально - культурний рівень населення.
До найважливіших показників оцінки туристичної діяльності суб'єктів підприємництва відносяться:
Ø кількість обслужених туристів і екскурсантів;
Ø дохід від реалізації туристичних послуг;
Ø прибуток від туристичної діяльності;
Ø рентабельність туристичної діяльності.
Ефективність туристичної діяльності проявляється в мінімізації сукупних витрат і підвищення прибутковості туристичних підприємств, а також отримання додаткових вигод суб'єктами підприємництва поза туристичної сфери діяльності.
Особливе значення на даний момент має оцінка якості обслуговування туристів, яка побудована на основі наступних вимог: комфортність перевезень та інших послуг; багатий асортимент рівня якості послуг протягом усієї подорожі [3, c.40-43].

2. МОНІТОРИНГ РОБОТИ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
«СУПУТНИК-ДОНЕЦЬК»
2.1 Коротка організаційна характеристика ЗАТ «Супутник-Донецьк»
Туристична організація почала свою діяльність в 1992 р. Як Спільне підприємство Донецька туристичне підприємство «Супутник», створена на базі бюро міжнародного молодіжного туризму Донецького обкому ЛКСМ.
Засновники СП ДТФ «Супутник»: Республіканське бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник», члени трудового колективу Бюро міжнародного молодіжного туризму «Супутник» м. Донецька.
СП ДТФ «Супутник» здійснювало туристичну діяльність на підставі Ліцензії № 000062, виданої Державним комітетом України по туризму 17 листопада 1994
Наголос робився на розвиток молодіжного туризму і співпраця з молодіжними туристичними фірмами та агентствами, так як це давало можливість користуватися знижками і отримати велику кількість груп за порівняно недорогу ціну.
Щорічно бюро отримувало рознарядку з БММТ «Супутник» ЦК ВЛКСМ із зазначенням кількості груп, дат відправлення, кількістю туристів і видом транспортування. Здача виїзних документів, оформлення віз здійснювалося через ЦБ «Супутник» у Москві. Розподіл по райкомах і міськкомам комсомолу Донецької області йшло на підставі даних про кількість комсомольців, які перебувають на обліку в тому чи іншому районі і місті. Прямо пропорційно кількості комсомольців райком або міськком отримував путівки в соціалістичні і капіталістичні країни, круїзи по Дунаю і по Середземному морю.
Крім централізованих груп ще існував централізований обмін групами з побратімним воєводством Польщі. На підставі договору кількість направлених груп відповідала кількості прийнятих груп. Комсомольські організації міст і районів області на свій розсуд вибирали запропоновані графіком дати виїзду спрямовується групи і дати прийому відповідної групи.
Згідно з угодою з міськвно міста Донецька здійснювалася активна допомога в оформленні виїзних документів, організації транспортування груп школярів СШ № 13, СШ № 17, СШ № 124, які виїжджали в місто - побратим Бохум, до канадського міста Торонто, делегації СШ № 23 міста Горлівки, яка двічі побувала в місті Лібурн (Франція).
У зв'язку з погіршенням економічної обстановки в країні, особливо після розвалу СРСР, зв'язку з ЦП «Супутник» помітно ослабли, були скасовані пільги і знижки для груп молодіжного туризму, припинилося традиційне виділення путівок за рознарядкою.
В даний час робота туристичного підприємства будується на співпрацю з туристичними підприємствами системи «Супутник» міст України, великими туристичними підприємствами Києва, Одеси, Сімферополя, Москви.
За 1993 рік було спрямовано за кордон 442 людини, в тому числі до Греції (договір з грецької фірмою «Імпорт - експорт»), 20 осіб у США (договір з фірмою «Глобад»). Були розроблені маршрути Нью-Йорк - Атлантік Сіті - Вашингтон Флорида - Орландо, Аляска (рибна ловля), Нью-Йорк - Атлантік Сіті - Вашингтон: «Автомобільні аукціони Америки». З туристично-комерційним підприємством «Трійка» був підписаний договір про поїздки до Італії та Австрії через Будапешт. За окремими договорами туристів направляли до Іспанії (Коста Браво), Італію (Венеціанська Рив'єра).
За 1994 рік у закордонні поїздки виїхали 2939 чоловік, в тому числі до Туреччини - 1501 осіб, у Болгарії - 1010 осіб, в ОАЕ - 117 осіб, до Словаччини - 22 людини, в Угорщину -23 людини, в Таїланд - 28 осіб, в Кіпр - 8 осіб, у Єгипет - 10 осіб, в Італії - 24 людини. Авіарейсами вилетіло 2423 людини, залізним транспортом було перевезено 137 туристів, автомобільним - 379 чоловік.
За 1996 рік в поїздки по Україні виїхали 11 осіб.
За перше півріччя 1997 року в закордонні поїздки виїхали 926 осіб. У тому числі до Болгарії - 328 чоловік, до Туреччини - 342 чоловік, до Іспанії - 78, в ОАЕ - 64 чоловік, до Словаччини - 59 людини, в Угорщину -23 людини, в Таїланд - 16 осіб, у Чехії - 6, в Італію - 2, у Францію - 8 осіб. Авіарейсами вилетіло 619 осіб, залізним транспортом було перевезено 67 туристів, автомобільним - 240 осіб.
За літо 1997 року станом на 28 серпня 1997 року в поїздки по Україні (Кримська Ялта, «Ластівчине гніздо», Бердянськ та ін) виїхали 34 людини.
По складу групи, які виїжджають за кордон, відрізняються великою різноманітністю: студенти, службовці, керівники різних фірм і т. д.
В даний час укладені договори з зарубіжними туристичними підприємствами «FERAY», «KALINKA», на підставі яких відбувається обслуговування вітчизняних туристів, охочих відвідати такі країни, як Туреччина, Англія. Планується продовжити на сезон договір з болгарським туристичним підприємством «NORMA», з якою ЗАТ «Супутник - Донецьк» співпрацював при обслуговуванні вітчизняних туристів, що прямують на відпочинок до Болгарії (Албена).
За період до 1993 року спортивно - оздоровчий туризм отримав масовий розвиток. Великим попитом користувалися гірськолижні маршрути (Домбай, Карпати), групи спелеологів виїжджали для дослідження соляних шахт міста Артемівська, вивчення пам'яток архітектури Славяногорья. Великою популярністю користувалися маршрути вихідного дня на узбережжі Азовського моря, в Славяногорье.
У програму таких маршрутів включалися змагання з плавання, гірському і велотуризму.
Для оздоровлення населення «Супутник» працював з туристичними базами заміської зони. Групи прямували в санаторій ім. Артема, інші бази Слов'яногірськ, що спеціалізуються на лікуванні нервових, серцево - судинних захворювань.
За заявками шкіл, училищ діти виїжджали з наметами на Азовське море, до Ясинуватського ліс, в Слов'яногірськ, Щурово.
Великі групи туристів виїжджали на відпочинок і лікування в Закарпатті та на узбережжі Чорного моря. Туристів приваблювало різноманітність маршрутів (15 маршрутів вихідного дня).
Останнім часом у зв'язку зі збільшенням цін, зниженням загального життєвого рівня і добробуту населення самодіяльний туризм прийшов в занепад. На жаль все менше людей знаходить час і кошти для поїздок на турбази Азовського моря і Святогорська.
Тому «Супутник-Донецьк» докладає всіх зусиль і робить все від нього залежне для відновлення, підтримки цього виду туризму. Для цього здійснюється співпраця з промисловими підприємствами, навчальними закладами.
За заявками підприємств «Супутник-Донецьк» надає автобуси для екскурсійних поїздок по Криму, працюючи з готелями в Ялті, Алушті та ін Є маса пропозицій по маршрутах вихідного дня в Слов'яногірськ, де існують прекрасні умови для відпочинку: хвойні та листяні ліси з грибниця, пляжі, пам'ятники історії та архітектури. Організовуються поїздки на азовське море з екскурсійно-розважальною програмою.
«Супутник-Донецьк» надає допомогу туристам у відкритті віз, у вирішенні питань транспортування, придбання авіаквитків, дає консультації стосовно закордонних маршрутів, надає всіляку допомогу і підтримку туристам.
На перспективу планується розширити оздоровчий відпочинок дітей на курортах Слов'яногірськ, на узбережжі Азовського і Чорного морів з залученням медичного персоналу. Туристам буде надано великий вибір лікувальних, оздоровчих та профілактичних процедур.
«Супутник-Донецьк» також займається прийомом і обслуговуванням іноземних туристів.
На жаль, приплив закордонних туристів за останній час значно скоротився. Тому Донецьк, брав до 1990 року більше 3000 іноземних туристів в рік з різних країн світу, скоротив прийом до рівня обміну молодіжними делегаціями, бізнесменами та школярами з міст побратимів. Однак туристична фірма «Супутник-Донецьк» докладає чимало зусиль для підтримки на належному професійному рівні прийому та обслуговування туристів з-за кордону. Для цього розроблена спеціальна програма, що включає в себе широкий комплекс пізнавальних і розважальних заходів. У програму перебування туристів включені знайомство з містом, відвідування міськвиконкому, Будинку дитини, взуттєвої фабрики «Контур», виїзд до Маріуполя, а також екскурсії та ознайомчі поїздки за бажанням гостей.
У 1997-2000 р.р. таким чином, було прийнято 5 делегацій з Бохума загальною чисельністю 90 осіб. Триває прийом молодих американців по лінії people to people. У 1997-2000 р.р. в області побувало 200 осіб. Проживання в українських сім'ях дозволило ближче познайомити з життям і побутом городян, крім того, американці виїжджали в мальовничі куточки Донбасу - Азовське море, Слов'яногірськ, де прослухали службу в православному храмі, що відкрився після реставрації.
Значна частина делегацій з-за кордону складається з бізнесменів, що бажають вивчити розвиток вугільної, металургійної промисловості, банківська справа, страхові компанії і т.д. Іноді приїжджають і художні колективи. У 1997 році були організовані концерти хорового колективу і оркестру з Америки. У них брало участь близько 70 осіб.
Велика спонсорська та організаційна підтримка надана у справі обміну школярів між школами № 17, 12, 14 м. Донецька та Бохума. У 1997-2000 рр.. було прийнято близько 120 молодих німців.
Для них було організовано відвідування Ботанічного саду, краєзнавчого та художнього музеїв, а також виїзд в Слов'яногірськ з 2-денним перебуванням в піонерському таборі.
31.08.05г. делегація з Бохума відвідала з візитом Донецьк, виступивши на святковому вечорі, присвяченому 128-й річниці м. Донецька, з концертною програмою разом з місцевими хоровими й танцювальними колективами.
У планах фірми - організація індивідуальних наукових, ділових, навчальних, медичних турів, організація мисливських турів і прогулянок на яхтах по Азовському морю на замовлення іноземних клієнтів.
За погодженням з керівництвом баскетбольного клубу «Шахтар-Аско» туристичне підприємство «Супутник-Донецьк» буде обслуговувати іноземних уболівальників, що прибувають на міжнародні матчі. Опрацьовується питання з ОА «Футбольний клуб« Шахтар ».
«Супутник-Донецьк» також у міру своїх можливостей бере участь у вирішенні етнічних проблем. Так у 1994-1995 рр.. був підписаний договір з грецької фірмою «Імпорт-Експорт» з обміну чартерними рейсами в зв'язку з проживанням в області більше 5 тисяч греків, завдяки якому багато з них отримали реальну можливість відвідати Грецію.
«Супутник-Донецьк» протягом усього періоду існування займалася тільки туристичною діяльністю.
В даний час ЗАТ «Супутник-Донецьк» філій не має і здійснює надання послуг у сфері туристичного бізнесу самостійно, укладаючи договори про співпрацю з вітчизняними та зарубіжними партнерами.
Станом на 01.09.06г. в ЗАТ «Супутник-Донецьк» чисельність співробітників складає 17 осіб, 9 з них мають вищу, а 8 - середню спеціальну освіту. Стаж роботи співробітників у сфері туристичного бізнесу становить від 1 до 20 років.
ЗАТ «Супутник-Донецьк» має офісне приміщення площею 175 кв. м. у центрі міста. Офісними меблями, засобами зв'язку, комп'ютерною технікою, а також всім необхідним, включаючи систему охорони приміщення і службовий автомобіль, туристична фірма оснащена повністю.
Важливе місце у роботі «Супутник-Донецьк» приділяється рекламі. Тільки в 2006р. на рекламу було витрачено 19 тис. гривень. Реклама розміщується на телебаченні, в газетах, рекламних додатках і рекламних щитах. Реклама кампанія відбувається як на місцевому, так і на регіональному рівнях.
2.2Аналіз фінансових показників ЗАТ «Супутник-Донецьк»
У процесі функціонування підприємства відбувається безперервний кругообіг коштів, який здійснюється у формі витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу фірми, здійснюються розрахунки з постачальниками ресурсів, покупцями продукції або споживачами послуг, персоналом підприємства, державними податковими органами. Всі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.
Основними завданнями фінансової діяльності суб'єкта господарювання є:
вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу фірми і напрямків його використання для забезпечення стабільно високої прибутковості;
збалансованості в часі надходжень і витрат платіжних засобів;
підтримання належної ліквідності та своєчасності розрахунків.
Залежно т джерел коштів розрізняють внутрішнє і зовнішнє фінансування.
Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, отриманих від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу або здачі в оренду майна.
Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії і т.п.
Слід розмежовувати фінансування виробництва (діяльності) за рахунок власних і залучених (позикових) коштів. До залучених засобів належать ті, які через певний час треба повертати кредитору. Всі інші засоби є власним капіталом. Тому важливо забезпечити оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу [8, с.311-312].
Аналіз ліквідності дозволяє визначити спроможність підприємства вчасно погасити свої зобов'язання.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності ( ) Показує достатність ресурсів, які можуть бути використані для погашення короткострокових зобов'язань (КЗ).
Коефіцієнт термінової (швидкої) ліквідності ( ) Показує можливість підприємства погасити свою заборгованість при своєчасному поверненні дебіторської заборгованості (ДЗ).
Коефіцієнт поточної ліквідності ( ) Показує яка частина зобов'язань може бути погашена негайно.

Таб.1. Динаміка показників ліквідності
№ п \ п
Найменування показників
Методика розрахунків
роки
Темп зростання,
%
2005
2006
1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
=
27,6
28,5
+3,3
2
Коефіцієнт термінової (швидкої) ліквідності

27,6
28,5
+3,3

3
Коефіцієнт поточної ліквідності

27,3
26,5
-3,0
У 2005 році підприємство змогло погасити свої поточні зобов'язання на 100%, маючи при цьому резерв 176%, а в 2006р. цей резерв зріс на 3,3%. ЗАТ «Супутник-Донецьк» за рахунок грошових коштів та інвестицій змогло погасити свої грошові зобов'язання повною мірою. Отже, негайне погашення боргів на 100% підприємство змогло здійснити як у 2005р., Так і в 2006р.
Коефіцієнти фінансової стійкості характеризують структуру джерела фінансування ресурсів підприємства.
Коефіцієнт автономії ( ) Показує частку власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у діяльність підприємства.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами ( ) Показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.
Коефіцієнт фінансування ( ) Показує яка частина позикових коштів залучена до власного капіталу підприємства.
Коефіцієнт маневреності ( ) Показує яка частина власних коштів використовується для фінансування поточної діяльності.

Таб.2. Динаміка показників фінансової стійкості
№ п \ п
Найменування показників
Методика розрахунків
роки
Темп зростання,
%
2005
2006
1
Коефіцієнт автономії

0,97
0,97
0
2
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами

0,95
0,90
-5,3
3
Коефіцієнт фінансування

0,04
0,03
-25
4
Коефіцієнт маневреності

0,94
0,90
-4,3
Ми бачимо, що підприємство незалежно від зовнішніх джерел фінансування на 97%, воно практично повністю залежить від внутрішніх джерел. Забезпеченість власними обіговими коштами ЗАТ «Супутник-Донецьк» у 2005р. склала 90%, а в 2006р. - Знизилася на 5,3%. Однак, підприємство використовує власний капітал досить активно для фінансування власної діяльності.
Коефіцієнти ділової активності характеризують швидкість оборотності фінансових ресурсів.
Коефіцієнт оборотності активів ( ) Розраховується відношенням чистого доходу підприємства (ЧД) до середньорічної вартості оборотних активів (ОА) і характеризує ефективність використання всіх ресурсів, незалежно від їх походження.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості ( ) Розраховується відношенням чистого доходу підприємства до середньорічної вартості дебіторської заборгованості (ДЗ) і показує її потенційне використання в діяльності підприємства.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості ( ) Розраховується відношенням чистого доходу до середньорічної вартості кредиторської заборгованості (КЗ) і показує ефективність використання позикових коштів.
Табл.3. Динаміка показників ділової активності
№ п \ п
Найменування показників
Методика розрахунків
роки
Темп зростання,
%
2005
2006
1
Коефіцієнт оборотності активів

1,2
1,2
0
2
Період оборотності активів

300,0
300,0
0

3
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

23,5
33,6
+43
4
Період оборотності дебіторської заборгованості

15,3
10,7
-30,1
5
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

49,0
41,3
-15,7
6
Період оборотності кредиторської заборгованості

7,3
8,7
+19,2
У 2005р. підприємству, щоб отримати чистий дохід у сумі 377,6 тис. грн. необхідно було вкласти наявні оборотні активи протягом року практично один раз, при цьому швидкість обігу склала 10 місяців, також підприємство зробило в 2006р. для отримання доходу в обсязі 539,4 тис. грн.
Для отримання тієї ж самої суми чистого доходу, підприємство використовувало дебіторську заборгованість протягом 2005р. майже 24 рази, швидкість обігу при цьому склала майже 15 днів, а для отримання суми чистого доходу 2006р., ЗАТ «Супутник-Донецьк» використовувало дебіторську заборгованість 34 рази з швидкість обігу - майже 11 днів.
У 2005р. підприємству, щоб отримати чистий дохід у сумі 377,6 тис. грн. необхідно було використовувати позикові кошти 49 разів, при цьому швидкість обігу склала практично 7 днів, а в 2006р. підприємство для отримання чистого доходу в обсязі 539,4 тис, грн. Використовувало позикові кошти 41 раз, при цьому швидкість обігу майже 9 днів.
Для оцінки ефективності праці підприємства отриманий ним результат (валовий дохід, прибуток) зіставляється з витратами або використовуваними ресурсами. Зіставлення прибутку з витратами означає рентабельність, або норму рентабельності.
Коефіцієнти рентабельності (R) дозволяють визначити ефективність вкладення коштів і раціональність їх використання.
Табл. 4 Динаміка показників рентабельності
№ п \ п
Найменування показників
Методика розрахунків
роки
Темп зростання,
%
2005
2006
1
Коефіцієнт рентабельності діяльності підприємства

30
42
+40
2
Коефіцієнт рентабельності продукту

42
64
+52,2
3
Коефіцієнт рентабельності активів

29
54
+86,2
4
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

30
52
+73,3

У 2006р. ЗАТ «Супутник-Донецьк» стало більш рентабельним в порівнянні з 2005р. - Це означає, що вкладені активи використовуються раціонально та ефективно.
Проведений аналіз фінансового стану ЗАТ «Супутник-Донецьк» показав, що підприємство знаходиться в стані все більшого росту і розвитку.
Підприємство може погасити свої поточні зобов'язання в повній мірі, маючи при цьому величезний запас коштів. Ще одним позитивним моментом є те, що ЗАТ «Супутник-Донецьк» практично повністю незалежно від зовнішніх джерел фінансування. Хоча забезпеченість підприємства власними оборотними засобами в 2006р. знизилася на 5,3% в порівнянні з попереднім роком, це не завадило йому досягти більш високих результатів. Також можна відзначити і те, що в 2006р. підприємство вклало свої активи більш вигідно, що зробило його в кілька разів рентабельніше.
Тому для «Супутник-Донецьк» доцільно використання стратегії розвитку (зростання), яка є найбільш привабливою як для самого підприємства, так і для його інвесторів. Вона є наступальною та передбачає сукупність окремих стадій і адекватних їм проміжних стратегій загального життєвого циклу зростання, а саме, початкову стратегію, стратегію проникнення, стратегію прискореного зростання і, нарешті, стратегію переходу до нового витка зростання, який знову має початок і всі наступні стадії.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Спорт і туризм | Курсова
180кб. | скачати


Схожі роботи:
Розвиток залізничного туризму
Розвиток туризму в Україну
Розвиток туризму в Німеччині
Розвиток туризму в Феодосії
Розвиток туризму на Камчатці
Розвиток в`їзного туризму в Пекіні
Розвиток міжнародного туризму в Росії 2
Розвиток ділового туризму в Польщі
Розвиток гірськолижного туризму в Україні
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru