Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами театралізованої

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Обласне державне освітній заклад
Новосибірський педагогічний коледж № 1 імені А. С. Макаренка
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА
Тема: Розвиток творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку засобами театралізованої діяльності
Мошкіна Ольга Вікторівна
Спеціальність 0313
Дошкільна освіта
Курс V, група 501
Керівник:
Прокоп'єва
Марина Миколаївна
Форма навчання: заочна
2008

Зміст
Введення
Глава I Особливості розвитку творчості і творчих здібностей дітей дошкільного віку в сучасній педагогіці і психології
1.1.Поняття «творчість» і «творчі здібності»
1.1.1.Характерістіка особливостей у розвитку творчих здібностей у старшому дошкільному віці
1.1.2.Условія успішного розвитку творчих здібностей дошкільнят 5-7 років засобами театрального мистецтва
1.2.Псіхолого-педагогічне обгрунтування дитячого музичного творчості
1.3.Діагностіка творчих здібностей і роль впливу на музичні здібності
Глава II Роль впливу театралізованої діяльності як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого віку
2.1.Творческіе ігри як вид театралізованої діяльності
2.2.Содержаніе і порівняльна характеристика деяких програм з музично-театрального виховання дошкільнят
2.2.1.Аналіз програми М. А. Васильєвої «Розвиток індивідуально - творчих здібностей дошкільника засобами театрального мистецтва»
2.2.2Роль вихователя в організації музично-театралізованої діяльності дошкільника
2.3.Разнстороннее розвиток творчих здібностей дітей засобами театралізованої діяльності
Глава III Дослідно-експериментальна робота по впливу театралізованої діяльності на формування творчих здібностей
3.1.Констатірующій експеримент
3.2.Формірующій експеримент
3.3.Контрольний експеримент
Висновок
Список літератури
Додаток

Введення
Перетворення, що відбуваються в суспільстві, породжують в освіті нові вимоги до підготовки дітей до школи. Одним з них є розвиток художньо-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
Художньо-творчі здібності є одним з компонентів загальної структури особистості. Розвиток їх сприяє розвитку особистості дитини в цілому. Як стверджують видатні психологи Л. С. Виготський, Л. А. Венгер, Б. М. Теплов, Д. Б. Ельконін та ін, основою художньо-творчих здібностей є загальні здібності. Якщо дитина вміє аналізувати, порівнювати, спостерігати, розмірковувати, узагальнювати, то у нього, як правило, виявляється високий рівень інтелекту. Така дитина може бути обдарованим і в інших сферах: художньої, музичної, сфері соціальних відносин (лідерство), психомоторної (спорт), творчої, де його буде відрізняти висока здатність до створення нових ідей. Виходячи з аналізу робіт вітчизняних і зарубіжних психологів, які розкривають властивості і якості творчої особистості, були виділені загальні критерії творчих здібностей: готовність до імпровізації, виправдану експресивність, новизну, оригінальність, легкість асоціювання, незалежність думок і оцінок, особливу чутливість.
Саме театралізована діяльність є унікальним засобом розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Рішення завдань, спрямованих на розвиток художньо-творчих здібностей, вимагає визначення іншої технології, використання театральних методик та їх комбінацій у цілісному педагогічному процесі.
Мета дослідження - визначити особливості розвитку творчих здібностей дітей засобами театралізованої діяльності.
Об'єкт дослідження - процес розвитку творчих здібностей дітей.
Предмет дослідження - театралізована діяльність як засіб розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
Гіпотеза - якщо в роботі з дітьми та з дітьми старшого дошкільного віку у творчих здібностей використовувати театралізовану діяльність, то формування здібностей відбудеться швидше й ефективніше.
Для вирішення поставленої мети сформульовано такі завдання:
1.Проаналізіровать психологічну, методичну та історичну літературу з даної теми.
2.Ізучіть процес розвитку творчих здібностей
3.Ізучіть театралізовану діяльність дітей старшого дошкільного віку та умови її виникнення та організації
4.Провесті дослідно-експериментальну роботу підтверджуючого театралізованої діяльності на розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної, методичної, та іншої наукової літератури, спостереження продуктивності дитячої діяльності, анкетування. Зазначені методи використовуються в певній системі, для якої характерне зростання ролі тих чи інших методів на окремих етапах ісследованійН. А. Ветлугиной, О.П. Радиновой, Є. А. Медведєвої, Б. П. Нікітін, В.Г.
Петрової.

Глава 1. Особливості розвитку творчості і творчих здібностей
дітей дошкільного віку в сучасній педагогіці і психології
1.1. Поняття «творчість» і «творчі здібності»
Аналіз проблеми розвитку творчих здібностей багато в чому буде визначатися тим змістом, який ми будемо вкладати в це поняття. Дуже часто в повсякденній свідомості творчі здібності ототожнюються із здібностями до різних видів художньої діяльності, з умінням гарно малювати, складати вірші, писати музику і т.п. Що таке творчі здібності на самому ділі?
Очевидно, що розглядається поняття тісно пов'язане з поняттям "творчість", "творча діяльність". Під творчою діяльністю слід розуміти таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове - будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, приводить до нових знань про світ, або почуття, що відбиває нове ставлення до дійсності.
Якщо уважно розглянути поведінку людини, його діяльність у будь-якій області, то можна виділити два основних види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюють або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки та дії.
Крім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутній творча діяльність, результатом якої є не відтворення були в її досвіді вражень або дій, а створення нових образів або дій. В основі цього виду діяльності лежать творчі здібності. Таким чином, у найзагальнішому вигляді визначення творчих здібностей виглядає наступним чином. Творчі здібності - це індивідуальні особливості якості людини, які визначають успішність виконання ним творчої діяльності різного роду.
Так як елемент творчості може бути присутнім в будь-якому виді людської діяльності, то справедливо говорити не тільки про художні творчих здібностях, але і про технічні творчих здібностях, про математичні творчих здібностях, і т.д.
1.1.2.Характерістіка особливостей у розвитку творчих
здібностей у старшому дошкільному віці
Говорячи про формування музичних здібностей, необхідно зупинитися на питанні про те, коли, з якого віку слід розвивати музичні творчі здібності дітей. Психологи називають різні терміни від півтора до п'яти років. Також існує гіпотеза, що розвивати музично-творчі здібності необхідно з самого раннього віку. Ця гіпотеза знаходить підтвердження в фізіології.
Справа в тому, що мозок дитини особливо швидко росте, і "дозріває" в перші роки життя. Це дозрівання, тобто зростання кількості клітин мозку і анатомічних зв'язків між ними залежить як від різноманіття та інтенсивності роботи вже існуючих структур, так і від того, наскільки стимулюється середовищем утворення нових. Цей період "дозрівання" є час найвищої чутливості і пластичності до зовнішніх умов, час найвищих і найширших можливостей для розвитку. Це найсприятливіший період для початку розвитку всього різноманіття людських здібностей. Але в дитини починають розвиватися тільки ті здібності, для розвитку яких є стимули й умови до "моменту" цього дозрівання. Чим сприятливіші умови, чим ближче вони до оптимальних, тим успішніше починається розвиток.
Якщо дозрівання і початок функціонування (розвитку) збігаються за часом, йдуть синхронно, а умови сприятливі, то розвиток йде легко - за найвищим з можливих прискорень. Розвиток може досягти найбільшої висоти, і дитина може стати здібних, талановитих і геніальним.
Проте можливості розвитку музичних здібностей, досягнувши максимуму в "момент" дозрівання, не залишаються незмінними. Якщо ці можливості не використовуються, то є відповідні здібності не розвиваються, не функціонують, якщо дитина не займається необхідними видами діяльності, то ці можливості починають втрачатися, деградувати і тим швидше, чим слабкіше функціонування. Борис Павлович Нікітін, протягом багатьох років займається проблемою розвитку музично-творчих здібностей дітей назвав це явище НУВЕРС (Необоротне Згасання Можливостей Ефективного Розвитку Здібностей). Нікітін вважає, що НУВЕРС особливо негативно впливає на розвиток творчих здібностей. Розрив у часі між моментом дозрівання структур, необхідних формування музичних творчих здібностей і початком цілеспрямованого розвитку цих здібностей веде до серйозного ускладнення їх розвитку, уповільнює його темпи і веде до зниження кінцевого рівня розвитку музичних творчих здібностей. На думку Нікітіна саме незворотність процесу деградації можливостей розвитку породило думку про уродженості музичних творчих здібностей, тому що зазвичай ніхто не підозрює, що у дошкільному віці були упущені можливості ефективного розвитку музично-творчих здібностей. І мала кількість у суспільстві людей з високим музичним творчим потенціалом пояснюється тим, що в дитинстві лише дуже небагато опинилися в умовах, що сприяють розвитку їх творчих здібностей.
З психологічної точки зору дошкільне дитинство є сприятливим періодом для розвитку музичних творчих здібностей тому, що в цьому віці діти надзвичайно допитливі, у них є величезне бажання пізнавати навколишній світ. І батьки, заохочуючи допитливість, повідомляючи дітям знання, залучаючи їх у різні види діяльності, сприяють розширенню дитячого досвіду. А накопичення досвіду і знань - це необхідна передумова для майбутньої музичної творчої діяльності. Крім того, мислення дошкільнят більш вільно, ніж мислення більш дорослих дітей. Воно ще не задавлене догмами та стереотипами, воно більш незалежно. А це якість необхідно всіляко розвивати. Дошкільне дитинство також є сензитивним періодом для розвитку музичного творчої уяви
З усього вище сказаного можна зробити висновок, що дошкільний вік, дає прекрасні можливості для розвитку музичних здібностей до творчості. І від того, наскільки були використані ці можливості, багато в чому буде залежати творчий потенціал дорослої людини.
1.1.4. Умови успішного розвитку творчих здібностей
дошкільнят 5-7 років засобами театрального мистецтва
Одним з найважливіших факторів музичного творчого розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх творчих здібностей. На основі аналізу робіт кількох авторів, зокрема Дж. Сміта, Б.М. Нікітіна, і Л. Керрола, О. П. Радинова, Є. А. Медведєва, було виділено шість основних умов успішного розвитку музичних творчих здібностей дітей.
Давно відомо, що для музичної творчості необхідно комфортне психологічна обстановка і наявність вільного часу, тому шосте умова успішного розвитку творчих здібностей - тепла дружня атмосфера в сім'ї і дитячому колективі. Дорослі повинні створити безпечну психологічну базу для повернення дитини з творчого пошуку і власних відкриттів. Важливо постійно стимулювати дитину до музичної творчості проявляти співчуття до його невдач, терпляче ставитися навіть до дивних ідей невластивим в реальному житті. Потрібно вилучити з ужитку зауваження та засудження.
Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високим музичним творчим потенціалом, хоча деякі західні психологи і зараз вважають, що музична творчість спочатку властиво дитині і, що треба тільки не заважати йому вільно самовиражатися. Але практика показує, що такого невтручання мало: не всі діти можуть відкрити дорогу до творення, і надовго зберегти творчу активність. Виявляється (і педагогічна практика доводить це), якщо підібрати відповідні методи навчання, то навіть дошкільнята, не втрачаючи своєрідності творчості, створюють твори більш високого рівня, ніж їх ненавчені самовиражаються однолітки. Не випадково зараз так популярні дитячі гуртки і студії, музичні школи та школи мистецтв. Звичайно, ведеться ще багато суперечок про те, чому ж і як вчити дітей, але той факт, що вчити треба не викликає сумнівів.
Сучасна педагогічна наука, що дивиться на освіту як на відтворення духовного потенціалу людини, має різноманітними сферами освітнього впливу на дитину. Сфера мистецтва розглядається як простір, що сприяє формуванню соціально-естетичної активності особистості. На думку сучасних вчених, які досліджують проблеми дошкільної освіти, розкриттю внутрішніх якостей особистості та самореалізації її творчого потенціалу в найбільшою мірою сприяє синтез мистецтв.
Цей погляд на виховання дитини зробив актуальною проблему освіти і виховання дошкільників засобами театрального мистецтва і дозволив звернутися до театральної діяльності в ДОП не тільки як до самостійного розділу художнього виховання дітей, але і як до потужного синтетичному засобу розвитку їх творчих здібностей. Адже мистецтво театру представляє собою органічний синтез музики, танцю, живопису, риторики, акторської майстерності, зосереджує в єдине ціле засоби виразності, наявні в арсеналі окремих мистецтв, і, тим самим, створює умови для виховання цілісної творчої особистості, чим сприяє здійсненню мети сучасної освіти .
Сучасна парадигма дошкільної освіти вступає в протиріччя з традиційною концепцією розвитку дитини - дошкільника засобами театральної діяльності, яка стверджувала, що залучення дитини до театрального мистецтва в цьому віці обмежується лише навчанням дітей елементарним виразним умінням і формуванням конкретних навичок виконавської майстерності.
Орієнтуючись на вищесказане, можна відзначити високий ступінь значущості театральної діяльності для розвитку музичних творчих здібностей дитини і стверджувати необхідність і доцільність існування програми діяльності не тільки з обдарованими дітьми, а й з усіма вихованцями ДОП.
1.2. Психолого-педагогічне обгрунтування дитячого музичного
творчості
Н. А. Ветлугіна у своїх дослідженнях всебічно проаналізувала можливості дітей у виконанні творчих завдань, витоки дитячої творчості, шляхи його розвитку, обгрунтувала ідею взаємозв'язку, взаємозалежності навчання і творчості дітей, теоретично і експериментально довівши у своїх роботах, що ці процеси не протистоять, а тісно пов'язані, взаимообогащают один одного. Було встановлено, що необхідна умова виникнення дитячої творчості - накопичення вражень від сприйняття мистецтва, яке є зразком для творчості, його джерелом. Інша умова дитячого музичного творчості - накопичення досвіду виконавства. У імпровізаціях дитина емоційно, безпосередньо застосовує все те, що засвоїв у процесі навчання. У свою чергу навчання збагачується творчими проявами дітей, набуває розвиваючий характер.
Дитяче музична творчість, як і дитяче виконавство, зазвичай не має художньої цінності для оточуючих людей. Воно важливе для самої дитини. Критеріями його успішності є не художня цінність музичного образу, створеного дитиною, а наявність емоційного змісту, виразності самого образу і його втілення, варіативності, оригінальності.
Що б дитина могла скласти і заспівати мелодію, у нього необхідно розвинути основні музичні здібності. Крім того, для прояву творчості потрібна уява, фантазія, вільне орієнтування в незвичних ситуаціях.
Дитяче музична творчість за своєю природою синтетична діяльність. Воно може проявлятися в усіх видах музичної діяльності: у співі, ритміці, грі на дитячих музичних інструментах. Пісенна творчість важливо формувати, починаючи з молодшого дошкільного віку, використовуючи посильні дітям творчі завдання. Успішність творчих проявів дітей залежить від міцності співочих навичок, уміння виражати в співі певні почуття, настрої, співати чисто і виразно. Що б зорієнтувати дошкільнят у пісенній творчості Н. А. Ветлугіна пропонує вправи для накопичення слухового досвіду, розвитку музично-слухових уявлень. Важливо звертати увагу дітей на виразність їх імпровізації навіть у найпростіших вправах. Крім співу, дитяча творчість може виявлятися в ритміці і грі на музичних інструментах. Творча активність дітей у ритміці багато в чому залежить від організації навчання музично-ритмічним рухам. Повноцінне творчість дитини у ритміці можливо тільки в тому випадку, якщо його життєвий досвід, зокрема музично-естетичні уявлення постійно збагачується, якщо є можливість проявити самостійність.
Підвищену увагу слід приділяти відбору музичних творів, які служать як би сценарієм для самостійних дій дітей. Програмна музика займає провідне місце у творчих завданнях, так як поетичний текст, образне слово допомагають дитині краще зрозуміти її зміст.
Інструментальне творчість дітей, як правило, проявляється в імпровізаціях, тобто творі під час гри на інструменті, безпосередньому, моментальне вираженні вражень. Воно так само виникає на основі наявного у дітей життєвого та музичного досвіду.
Одна з умов забезпечують успішне інструментальне творчість - володіння елементарними навиками гри на музичних інструментах, різними способами звуковидобування, які дозволяють передати найпростіші музичні образи (цокіт копит, чарівні падаючі сніжинки). Важливо, щоб діти розуміли, що, створюючи який або образ, необхідно висловити настрій, характер музики. Залежно від характеру образу, який належить передати, діти вибирають певні виражальні засоби, це допомагає дітям глибше відчути й усвідомити особливості виразного мови музики, спонукає до самостійних імпровізацій.

1.3.Роль діагностики на розвиток творчих здібностей.
Діагностикою музичного навчання є визначення результатів творчого процесу в умовах музичного заняття. Як і в загальній педагогіці, в музичному навчанні розрізняють дві форми діагностики: діагностування навченості (своєчасне виявлення та аналіз продуктивності діяльності дітей на музичних заняттях) і діагностування навченості (визначення тенденції та динаміки розвитку музичних та творчих здібностей).
Рішення освітніх, виховних завдань засобами музичного мистецтва з дітьми без провидіння діагностичного обстеження і визначення рівня музичного розвитку дітей. Виявлення особливостей музичного розвитку дитини дає можливість визначити організаційні, дидактичні та музичного виховання. Будучи складовою частиною процесу в дошкільному навчальному закладі, діагностика музично-творчих можливостей дітей проводиться на початку і в кінці навчального року. Тільки на основі її даних можливо планування музичного виховання дошкільників. Обстеження музичних можливостей дошкільнят будується на основі загальновизнаних діагностичних підходів до визначення можливостей дитини у музичній діяльності і сучасних вимог до гуманістично орієнтованого музичного виховання. Методика дослідження розвитку творчі дітей. Розвиток методики музичного виховання дітей як в області наукового знання неможливо без здійснення науково-дослідної роботи в цій області. В організації науково-дослідної роботи дуже важливий правильний вибір форм і методів наукового дослідження. «Методи дослідження-це інструменти, за допомогою яких пізнають істину, відкривають закономірні зв'язки явищ об'єктивного світу».
Методика дослідження повинна відповідати конкретним завданням, і правильно відображати специфіку досліджуваних явищ. Як правило, в педагогічних дослідженнях застосовуються педагогічні, соціологічні, експериментальні методи. До них відносяться: спостереження, педагогічний експеримент, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, анкетування, бесіда, вивчення дитячих творчих робіт та документації навчально-виховного закладу, робота з літературними джерелами та ін
Методи спостереження досить широко застосовується в педагогічних роботах і визначається як «відносно цілеспрямоване тривале і планомірне сприйняття предметів і явищ навколишньої дійсності; метод пізнання дійсності на основі безпосереднього сприйняття».
Для того щоб спостереження було целенапрвленним, необхідно попередньо скласти план спостереження і визначити ті конкретні питання, які потрібно вивчити в процесі спостереження і дати на них відповідь. Спостереження повинно бути об'єктивним, планомірним, систематичним, навмисним.
Педагогічний експеримент - «це виховання в точних враховуються умовах».
У педагогічних дослідженнях застосовуються два види експерименту: природний і лабораторний (клінічний).
Природний проводиться у формі звичайних занять.
Лабораторний експеримент має допоміжне значення і проводиться в спеціально створених умовах з невеликою групою піддослідних. Педагогічний експеримент включає в себе три етапи:
констатуючий;
формуючий;
контрольний (підсумковий).
Констатуючий експеримент має на меті виявити початковий рівень музичного розвитку групи дітей або одну дитину, розвитку будь-якої певної здібності, у конкретному виді музичної діяльності та ін
Формуючий експеримент передбачає навчання дітей на основі розробленої педагогом-дослідником оригінальної методики, що відрізняється від традиційних підходів, і її апробацію з метою виявлення ефективності.
Контрольний експеримент завершує педагогічний експерімент.На цьому етапі використовуються ті ж діагностичні методики, що і в констатирующем експерименті, щоб зіставити результати обстеження ісспитуемих або умов їхнього музичного развітія.На основі зіставлення даних констатуючого і контрольного експериментів можна судити про ефективність застосовуваних методик.
З усього вище сказаного можна зробити висновок, що дошкільний вік, дає прекрасні можливості для розвитку музичних здібностей до творчості. І від того, наскільки були використані ці можливості, багато в чому буде залежати творчий потенціал дорослої людини.

Глава 2. Театралізованої діяльності як засіб розвитку
творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку.
Творчі здібності у дітей проявляються і розвиваються на основі театралізованої діяльності. Ця діяльність розвиває особистість дитини, прищеплює стійкий інтерес до літератури, музики, театру, удосконалює навички втілювати в грі певні переживання, спонукає до створення нових образів, спонукає до мислення. Існує проблема, що хвилює багатьох педагогів, психологів, батьків: в одних дітей виникають страхи, зриви, загальмованість, а в інших, навпаки, развязанность і метушливість. У дітей часто відсутні навички довільного поведінки, недостатньо розвинені пам'ять, увагу і мова. Найкоротший шлях емоційного розкріпачення дитини, зняття стислості, навчання відчуванню і художньому уяві - це шлях через гру, фантазування, творчість. Все це може дати театралізована діяльність. Будучи найбільш поширеним видом дитячої творчості, саме драматизація, пов'язує художня творчість з особистими переживаннями, адже театр має величезну силу впливу на емоційний світ дитини.
2.1. Творчі ігри як вид театралізованої діяльності
Театралізована діяльність створює умови для розвитку творчих здібностей. Цей вид діяльності вимагає від дітей: увага, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вміння діяти, підкоряючись певного способу, перевтілюючись в нього, живучи його життям. Тому, поряд із словесним творчістю драматизація чи театральна постановка, представляє самий частий і розповсюджений вид дитячої творчості.
Це пояснюється двома основними моментами: у - перших, драма, заснована на дії, що здійснюється самою дитиною, найбільш близько, дієво і безпосередньо пов'язує художня творчість з особистим переживанням.
Як зазначає Петрова В.Г., театралізована діяльність це форма зживання вражень життя лежить глибоко в природі дітей і знаходить своє вираження стихійно, незалежно від бажання дорослих.
У драматичній формі здійснюється цілісний коло уяви, в якому образ, створений з елементів дійсності, втілює і реалізує знову в дійсність, хоча б і умовну. Таким чином, прагнення до дії, до втілення, до реалізації, що закладено в самому процесі уяви, саме в театралізації знаходить повне здійснення.
Іншою причиною близькості драматичної форми для дитини є зв'язок будь-якої драматизації з грою. Драматизація ближче, ніж будь-який інший вид творчості, безпосередньо пов'язана з грою, цим коренем всякого дитячої творчості, і тому найбільш синкретічна, тобто містить в собі елементи самих різних видів творчості.
У цьому і полягає найбільша цінність дитячої театралізованої діяльності і дає привід і матеріал для найрізноманітніших видів дитячої творчості. Діти самі вигадують, імпровізують ролі, інсценують який-небудь готовий літературний матеріал. Це словесна творчість дітей, потрібне і зрозуміле самим дітям. Виготовлення бутафорії, декорацій, костюмів дає привід для образотворчого і технічної творчості дітей. Діти малюють, ліплять, шиють, і всі ці заняття набувають сенсу і мета як частина загального, хвилюючого дітей задуму. І, нарешті, сама гра, яка полягає в поданні дійових осіб, завершує всю цю роботу і дає їй повне і остаточне вираження
Театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато завдань програми дитячого садка: від ознайомлення з суспільними явищами, формування елементарних математичних знань фізичної досконалості.
Різноманітність тематики, засобів зображення, емоційності театралізованої діяльності дають можливість використовувати їх з метою всебічного розвитку особистості та розвиток творчих здібностей (2, 21).
А уміло, поставлені питання при підготовці до театралізованої діяльності спонукають їх думати, аналізувати досить складні ситуації, робити висновки і узагальнення. Це сприяє вдосконаленню розумового мови. У процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, «удосконалюється звукова сторона мови» Нова роль, особливо діалог персонажів, ставить дитину перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується діалогічна мова, її граматичний лад, він починає активно користуватися словником, який, у свою чергу, теж поповнюється.
Художня виразність образів, іноді комічність персонажів підсилюють враження від їхніх висловлювань, вчинків, подій, в яких вони беруть участь.
Творчість дітей у цих іграх направлено на створення ігрової ситуації, на більш емоційне втілення взятої на себе ролі.
Це сприяє розвиток творчих здібностей виявляються в тому, що дошкільнята об'єднують в грі різні події, вводять нові, недавні, які справили на них враження, іноді включають в зображення реального життя епізоди з казок.
У театралізованій діяльності дії не даються в готовому вигляді. Літературний твір лише підказує ці дії, але їх ще треба відтворити за допомогою рухів, жестів, міміки.
Дитина сама вибирає виразні засоби, переймає їх від старших [5,40].
У створенні ігрового образу особливо велика роль слова. Воно допомагає дитині виявити свої думки і почуття, зрозуміти переживання партнерів, узгоджувати з ними свої дії. Діти бачать навколишній світ через образи, фарби, звуки. Малюки сміються, коли сміються персонажі, сумують, засмучуються разом з ними, можуть плакати над невдачами улюбленого героя, завжди готові прийти до нього на допомогу.
Тематика і зміст театралізованої діяльності, як правило, мають моральну спрямованість, яка укладена в кожній казці. (5,41). Дитина починає ототожнювати себе з улюбленим чином, перевтілюється в нього, живе його життям це найчастіший і розповсюджений вид театралізованої діяльності як розвиток дитячої творчості. Тому що позитивні якості заохочуються, а негативні засуджуються, то діти в більшості випадків хочуть подрожать добрим, чесним персонажам. А схвалення дорослим гідних вчинків створює уних задоволення, яке служить стимулом до подальшого контролю за своєю поведінкою. Велике і різноманітне вплив театралізованої діяльності на особистість дитини дозволяє використовувати їх в якості сильного, але ненав'язливого педагогічного засобу, так як сама дитина відчуває при цьому задоволення, радість. Виховні можливості театралізованої діяльності посилюються тим, що їх тематика практично не обмежена. Вона може задовольняти різнобічні інтереси дітей.
Естетичний вплив на дітей надає виконане зі смаком оформлення вистави. Активну участь хлопців у підготовці атрибутів, декорацій розвиває смак, виховує почуття прекрасного. Естетичний вплив театралізованих ігор може бути більш глибоким: захоплення прекрасним і відраза до негативного викликають морально-естетичні переживання, які, у свою чергу, створюють відповідний настрій, емоційний підйом, підвищують життєвий тонус хлопців.

2.2. Зміст деяких програм з
музично-театрального виховання дошкільнят
2.2.1.Автор програми «Н. А. Ветлугіна»
Програма Н. А. Ветлугиной. У період існування СРСР більшість дошкільних установ країни працювало за програмою музичного виховання в дитячому садку Н. А. Ветлугиной. У даний період часу існує безліч програм з музичного виховання дошкільників, керівництво кожного дошкільного закладу має можливість зупинити свій вибір на тій програмі, яка здається йому найбільш прийнятною для музичного виховання та розвитку дітей. Коротко розглянемо програму музичного виховання дошкільників Н.А Ветлугиной.
Метою програми є розвиток у дитини загальної музикальності. Це досягається через музичну діяльність дітей. Ветлугіна виділяє 4 види діяльності: сприйняття музики, виконавство, творчість, музично - освітня діяльність. У програмі виділено 3 форми занять - фронтальні (з усією групою), індивідуальні, невеликими групами. У кожній формі занять повинні бути всі види виконавства: спів, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах. Сфера основних видів виконавства розширюється за рахунок включення елементів пісенного, ігрового, танцювальної творчості.
У роботі з дітьми вікових груп вирішуються одні й ті ж завдання, які послідовно ускладнюються, тобто використовується концентричний спосіб побудови програми.
Головне завдання програми - оволодіння діями, навичками й уміннями в області сприйняття музики, співу, руху і гри на музичних інструментах.
Репертуар по слуханню музики в програмі Н. А. Ветлугиной будується на творах композиторів - класиків. Для більш повного сприйняття твору дітьми автор рекомендує використовувати наочні різні посібники - літературний текст, умовні позначення, картки, що відповідають характеру п'єси, руху мелодії. Рекомендується один твір слухати кілька занять поспіль, з кожним прослуховуванням акцентуючи увагу на формі твору, засобах виразності, ритмі і т.д.
У розділі спів на музичних заняттях акцентується увага на використанні попевок - вправ, багаторазове повторення яких розвиває правильність і чистоту інтонування. Н. А. Ветлугіна вважає, що для повноцінного сприйняття музики необхідно навчати дошкільнят співу по нотах. Методика навчання співу по нотах викладена в «Музичному букварі».
Музично-ритмічні рухи допомагають дітям найбільш повно сприйняти музичний твір, музичний образ. Важливо на заняттях стежити за виразним виконанням рухів. Для занять ритмікою використовується, в основному народна музика та музика, написана для дітей радянськими композиторами.
Для виконання оркестром Н. А. Ветлугіна рекомендує використовувати твори, вивчені раніше з програми по співу, слухання або ритміці. У процесі гри на музичних інструментах формуються елементарні навички виконавства, через які дитина могла б висловити свій настрій, свою відчуття музики.
2.2.2 Програма з музичного виховання автор
«О. П. Радинова»
Програма О.П. Радиновой. Ця програма з музичного виховання дошкільників складена групою авторів: О. П. Радиновой, А. І. Катінене, М. П. Палавандішвілі, під редакцією О. П. Радиновой. Це послідовники і учні Н. А. Ветлугиной, тому основні принципи музичного виховання дітей у цих програмах збігаються.
«Музичне виховання в дитячому садку - це організований педагогічний процес, спрямований на виховання музичної культури, розвиток музичних здібностей дітей з метою становлення творчої особистості дитини». Усього цього можна досягти, вважає автор, через розвиток сприйняття музики. Отримання знань, умінь, навичок не повинно бути самоціллю, а має сприяти формуванню переваг, інтересів, потреб, смаків дітей, тобто елементів музично-естетичної свідомості.
Автори програми вважають і доводять, що в процесі музичної діяльності дітей (спів, ритміка, слухання, гра на інструментах) формуються і розвиваються основні музичні здібності дітей. Програма побудована таким чином, що всі види музичної діяльності дітей тісно взаємопов'язані і взаємодоповнюють один одного. Так, твір, який діти слухали, автор пропонує оркеструвати, а що б краще відчути музику, пропонується вивчити танцювальні рухи, що відповідають характеру музики.
Навчаючи дітей грі на музичних інструментах, автори акцентують увагу на тому, що важливо прищепити не тільки навички гри на інструментах, а навчити дитину відчувати виражальні можливості кожного інструменту.
Автори вводять в програми таке поняття, як «словник емоцій», тобто накопичення слів, що характеризують характер, почуття, настрої, передані в музиці.
Простежування «чуттєвої програми» музичного твору передбачає розумові операції - порівняння, аналіз, синтез. Формування у дитини образного «словника емоцій», що дозволяє розширити уявлення про почуття людини, виражених у музиці, зв'язати їх з життям, можливо саме в процесі різних видів музичної діяльності.
Обов'язкове використання на заняттях карток, інших музично-дидактичних посібників, так як у дітей переважає наочно-образне сприйняття.
Заняття поділяються на індивідуальні, по підгрупах, фронтальні. За змістом заняття можуть бути типові, домінантні, тематичні, комплексні. Наочно це показано на схемі з методики.
2.2.3.Творческая група під редакцією К. В. Тарасової,
М. Л. Петрової, Т. Г. Рубан «СИНТЕЗ»
«Синтез» - програма розвитку музичного сприйняття у дітей на основі синтезу мистецтва. Це програма по слухання музики. Група авторів програми засновувала свою роботу на тому, що спочатку, на ранніх етапах розвитку людське історії мистецтва носило синкретичних характер і включало в себе зачатки мистецтва словесного і музичного, ранні форми хореографії і пантоміми. Принцип синкретичності мистецтва автори використовують на музичних заняттях з дітьми: «синтез дає можливість з'єднання різних мистецтво в інтересах їх взаємозбагачення, посилення образної виразності».
Автори вважають, що повноцінне сприйняття й усвідомлення людиною творів будь-якого мистецтва можливі тільки при наявності елементарних знань в галузі інших видів мистецтв. «Виховання такого роду« художніх поліглотів »повинно починатися в дитячому віці, оскільки для дитини природні синкретична орієнтація у світі і синкретичний характер художньо-творчої діяльності». Найбільш плідним, на думку авторів є синтез музики, живопису, літератури, дає великі можливості для розвитку художньої культури дитини.
Дана програма заснована на взаємодії декількох принципів організації музичних занять з дітьми:
1. Спеціальний підбір музичного репертуару;
2. Використання синтезу мистецтв;
3. Використання на заняттях по слуханню музики інших видів музичної діяльності дітей як допоміжних: співу, гри в оркестрі, диригування.
4. Розробка деяких блоків змісту музичних занять та їх сюжетної канви.
У музичний репертуар програми увійшли твори різних епох і стилів, що відповідають двом провідним принципам - високої художності та доступності. Виходячи з того, що програма будується на синтезі мистецтв, автори її звернулися так само до музичних жанрах, в основі яких лежить органічний синтез кількох мистецтв - до опери і балету. У прагненні до того, щоб вони були доступні дітям, перевага віддається казці - казці в опері і казці в балеті.
Музичні твори програми об'єднані в тематичні блоки і дано у них в порядку зростання складності. Теми блоків для дітей 5 року життя «Природа в музиці», «Мій день», «Російські народні образи», «Казка у музиці», «Я вчу ноти» та ін
Пропоновані в програмі твори візуальних мистецтв не обмежуються завданням дати тільки знання про ті предмети, події, персонажах, які відображені в звуках. І мальовничі, і скульптурні твори пропонуються як варіант образного розуміння музики на рівні асоціативних зв'язків. Це будить творчу фантазію дитини, стимулює його образне мислення. Пейзажі О. Саврасова, І. Левітана, І. Грабаря допомагають створити поетичну атмосферу служать своєрідною увертюрою, яка налаштовує на сприйняття музики, присвяченій картинам російської природи (П. Чайковський, С. Прокоф 'єв, Г. Свиридов).
Робота за програмою передбачає варіативності занять. Автори рекомендують виділити слухання музики в самостійне заняття, і проводить його в другій половині дня. У пакет матеріалів поряд з програмою входять: «Хрестоматія музичного репертуару», «Методичні рекомендації», касета зі студійним записом музичних творів, набір слайдів, відеокасети і діафільми.
Програма «СИНТЕЗ» для дітей 6-го року життя побудовано на тих же наукових засадах і методичних принципах і вирішує той же комплекс завдань музичного та загальномистецький розвитку дитини, як і програма «СИНТЕЗ» для дітей 5-го року життя. Разом з тим, її зміст і форми його подачі відрізняються більшою глибиною і складністю, що пов'язано із збільшеними можливостями старших дошкільників. У програмі два великих розділи: «Камерна й симфонічна музика» і «Опера і балет». У першому з них діти знайомляться з творами І. С. Баха, Й. Гайдна, В. А. Моцарта, С. Прокоф 'єва. У другому розділі програми дітям пропонуються дві музичні казки - балет П. І. Чайковського «Лускунчик» і опера М. І. Глінки «Руслан і Людмила». Для того, щоб діти отримали більш повне враження про такі складні жанрах мистецтва, як балет і опера, їм пропонуються у відеозаписі фрагменти балету «Лускунчик» і опери «Руслан і Людмила».
Автори програми К. В. Тарасова, М. Л. Петрова, Т. Г. Рубан.
2.2.4.Сравнітельная характеристика програм по музичному
виховання дошкільнят.
Порівнюючи вище вказані програми можна сказати, що вони схожі між собою.
Як вже говорилося, перші дві програми багато в чому схожі між собою, але є в них і відмінності. У програмі Н. А. Ветлугиной головним завданням є оволодіння дітьми діями, навичками, вміннями в області сприйняття музики (співу, руху, грі на дитячих музичних інструментах). У другій програмі головним завданням є формування музичних уподобань, інтересів, потреб, смаків дітей, тобто елементів музично-естетичної свідомості, а вміння і навички служать засобом досягнення цієї мети.
У програмі О. П. Радиновой всі види дитячої музичної діяльності тісно взаємопов'язані, у Н. А. Ветлугиной вони існують трохи відірвано один від одного (крім гри на музичних інструментах). З цієї точки зору програма Радиновой на погляд більш досконала. Коли дитина проробляє кілька різних операцій з одним твором (слухає, танцює по нього, виконує на інструменті) воно сприймається ним у всіх гранях, отже залишає слід у духовному розвитку дитини. Обидві ці програми припускають наявність і використання музично дидактичних ігор та наочних посібників у вигляді карток, що зображають рух мелодії, ритмічний малюнок, настрій музики, що передається кольором (ласкава музика - жовтий колір, бадьора музика - червоний колір і т.д.).
Програма О. П. Радиновой на відміну від програми Н. А. Ветлугиной не передбачає навчання дітей співу по нотах. Як показує практика, знання нот не допомагає дошкільнятам у формуванні естетичних смаків та уподобань. А у деяких дітей навіть відбиває інтерес до музичних занять. Також спостерігається різниця у формі занять. У другій програмі форма занять менш обмежена. Педагог на свій розсуд може провести тематичне чи комплексне заняття, використовуючи в них певні види діяльності дітей. У Н. А. Ветлугиной крім того, що форми занять обмежені тільки трьома видами (фронтальні, по підгрупах, індивідуальні), вони ще мають сувору структуру - в одному занятті повинні бути використані всі види музичної діяльності дітей (спів, рух, гра на інструментах , слухання музики).
Програма «СИНТЕЗ» значно відрізняється від двох попередніх і, як здається, більш досконала в плані общеестетіческого, духовного розвитку дитини. Вона значно більше розширює кругозір дошкільника, залучає його до світової культури в цілому, а не тільки до музики, що важливо для становлення повноцінної особистості. Основний акцент у цій програмі робиться на слухання музики. Використання літературний творів і зорового ряду (фотографії, репродукції) допомагають дітям зрозуміти, відчути музичний образ. Такі види діяльності, як спів, рух під музику, гра на інструментах, автори рекомендують використовувати як допоміжні.
Ця програма відрізняється також більшою варіативністю занять. Педагог обмежений тільки темами блоків («Природа в музиці», «Казка в музиці» і т.д.). Форму і структуру заняття педагог вибирає на свій розсуд.
Вивчивши цю проблему, провівши спостереження в дошкільних установах, вивчивши методики музичного виховання дошкільників, можна зробити висновок, що нехтування педагогами рекомендаціями програм з музичного виховання дошкільнят значно знижує якість і ефективність музичних занять. Важливо не відступати від програми з музичного виховання і використовувати всі види дитячої музичної діяльності на заняттях. Тільки при дотриманні всіх вимог до занять за програмами музичного виховання дошкільнят у дітей будуть виявлятися і розвиватися основні музичні здібності, формуватися естетичний смак і чуйність до краси в мистецтві і в житті.
На погляд необхідно удосконалювати музичне виховання дошкільнят, і вдосконалювати не за допомогою створення нових програм, методик, а дотримуватися вже існуючого матеріалу, як уже говорилося, використовувати на заняттях всі види дитячої музичної діяльності.
2.2.5.Аналіз програми М.А. Васильєвої «Розвиток індивідуально-творчих здібностей дошкільника засобами театрального мистецтва».
Аналіз існуючих освітніх програм «Дитинство», програма М.А. Васильєвої «Веселка» і методичних посібників, М.А. Васильєва «Музичне виховання в дитячому садку», М. Д. Маханева «Театралізовані заняття в дитячому садку», І. Ф. Сорокіна «Граємо в ляльковий театр» приводить до висновку, що «театралізована діяльність» - це найменш розроблений розділ в системі художнього виховання дошкільника, який характеризується відсутністю єдиної цілісної методики та освітньої технології, що відповідає сучасними вимогам. З цієї причини складно однозначно відповісти на питання:
 з якого віку навчати дітей театральної діяльності? чому вчити і як враховувати вікові особливості? і т.д.
Відповіді на ці та інші питання слід, на нашу думку, шукати в величезному позитивному досвіді театральної педагогіки, накопичений К. С. Станіславським, М. О. Кнебель, П. М. Єршовим, А. П. Єршової, Н. І. Сац , Р. М. Биковим та ін, однаково ефективному для всіх вікових періодів людського життя, здатному з самого раннього дитинства розвивати в дитині творчі задатки, стимулювати розвиток психічних процесів, удосконалювати його тілесну пластичність і формувати творчу життєву активність. Секрет ефективності їх театральної методики, насамперед у зближенні гри актора та ігри дитини дошкільного віку, заснованої на вірі в правду вимислу, щирості у переживанні і перевтілення, на активному творчому уяві.
Отже, очевидною стає ідея необхідності розвитку творчої індивідуальності дитини-дошкільника з позицій передової педагогіки російської драматичної школи "театру переживання", що вимагає перегляду цілей, змісту і технології освіти дошкільника у театральній діяльності. Крім того, інший зміст набуває навіть самовизначення діяльності: не театралізована, як це було прийнято раніше, обмежує творчу активність і самостійність дитини, а театральна, що надає великі можливості для самостійного дії і творчої самореалізації дітей.
Потреба синтезувати теоретичні, методичні та практичні розробки театральної педагогіки, що працюють на ефективне гармонійний розвиток особистості дитини, знайшла своє відображення в курсі "Розвиток індивідуально-творчих здібностей дошкільників засобами театрального мистецтва", розробленому з урахуванням вікових особливостей дітей.
Назва курсу грунтується на прийнятті:
 принципу гуманізму;
 принципу індивідуального, особистісно орієнтованого підходу до виховання та освіти дошкільника;
 принципу викладання курсу за допомогою професійно-творчої навчально-виховної діяльності.
Основною метою програми з театральної діяльності є забезпечення інтелектуального, морального та естетичного розвитку дошкільника; виховання творчої індивідуальності дитини; пробудження інтересу і чуйності до мистецтва театру і акторської діяльності.
Завдання програми:
1 Створення умов для виховання і творчої самореалізації розкутого, товариського дитини, що володіє своїм тілом і словом, той, хто слухає і розуміє партнера у взаємодії.
2 Виховання і розвиток внутрішньої (воля, увага, пам'ять, мислення, уява, справжність у відчуттях) і зовнішньої (почуття ритму і темпу, відчуття простору і часу, віра в запропоновані обставини) техніки актора в кожній дитині.
3 Вдосконалення граматичного ладу мовлення дитини, його звуковий культури, монологічного та діалогічного форми мови, навчання орфоепічних норм сучасної російської сценічної мови, ефективному спілкуванню і мовної виразності.
4 Удосконалення ігрових навичок і творчої самостійності дітей через театральні ігри, вправи акторського тренінгу та ігри, що розвивають творчі здібності дошкільнят.
5 Знайомство з історією та розвитком театрального мистецтва, розвиток пізнавальних інтересів дошкільників через розширення уявлень про театральні професії, про театральному будинку і про види театрального мистецтва.
6 Освоєння основ виконавської, глядацької та загальної культури.
7 Поліпшення психологічної атмосфери в групах, вихід на новий рівень взаємодій та взаємовідносин між дітьми, дорослими та дітьми.
Дана програма розрахована на дітей середнього і старшого дошкільного віку, оскільки це вік більш досконалих психічних процесів, що розвивається творчого освоєння дітьми різних видів діяльності.
В основу програми покладено досвід виховання дитини як АРТИСТА - ТВОРЦЯ-ВИКОНАВЦЯ з позиції театральної "школи переживання", створеної К. С. Станіславським, де враховуються особистісний досвід дитини і рівень його психофізичного розвитку.
Зміст освіти, згідно педагогічній системі Станіславського, будується за трьома розділами:
1. Акторська майстерність (з елементами сценічного руху і пантоміміки).
2. Сценічна мова (техніка мовлення, виразність мовлення).
3. Мистецтво театру (історія і специфіка театрального мистецтва).
Механізм забезпечення ефективності програми базується на рефлексії педагога і дітей засобами акторського тренінгу та ситуаційних ігор на кожному навчальному занятті - дійстві, організованому за спеціально створеною режисерської моделі, що включає в себе розробку задуму і втілення педагогічної ідеї як змісту освіти. Така попередня підготовка забезпечує відкриту режисуру кожного заняття з даним курсом, дає можливість активного співтворчості, соігри, події педагога і дитини і дозволяє дошкільнику придбати необхідний культурний досвід у природних умов освітнього середовища. Таким чином, програмне зміст являє собою дієво-ігрове за характером пізнання і відображення дійсності, де в системі ТВОРЕЦЬ - ВИКОНАВЕЦЬ - ГЛЯДАЧ розвиваються критичні судження, пізнавально-аналітичні здібності і внутрішня емоційна активність дошкільника. Тому програма "Розвиток індивідуально-творчих здібностей дошкільника засобами театрального мистецтва" - це одна з версій вирішення проблеми гуманізації освіти дитини дошкільного віку у театральній діяльності ДОП, пропонована до реалізації у вигляді окремого навчально-розвивального предмета або у вигляді інтегративної частини освітнього блоку.
2.3. Роль вихователя в організації
музично-театралізованої діяльності дошкільників
Організація дитячої художньо-творчої діяльності в умовах дитячого саду полегшується наявністю організованих в групі дитячого саду різних куточків (музичних, театральних зон тощо). Це обумовлено особливостями дошкільного віку і, перш за все, провідною діяльністю - ігровий.
У спонтанно виникає грі в музикантів, артистів, художників природно проявляються дитячі творчі пориви. Однак практичним працівникам дошкільних установ пропонується безліч методів непрямого керівництва самостійної музично-творчою діяльністю, а також форм роботи з дітьми в процесі музичних занять різних видів, серед яких найбільший інтерес представляє лінійна, індуктивно-дедуктивна, контрастна і взаємопроникають.
Становлення творчої особистості дитини особливо ефективно відбувається в умовах реалізації театралізованої діяльності. Театралізована діяльність формує здатність дітей до емоційної емпатії, розвиває творчу активність, їх виконавчі можливості. Театралізована діяльність спрямована на вирішення завдань морально-естетичного виховання.
Використовуючи дані, наведені в матеріалах за соціально-емоційному розвитку дітей Нижегородського науково-дослідного соціально-педагогічного інституту валеології та екології людини, пропонуємо зміст і методику проведення заняття з театралізованої діяльності.
Зміст занять з театралізованої діяльності включає в себе:
- Перегляд лялькових вистав та бесіди з ним;
- Ігри-драматизації;
- Підготовку та розігрування різноманітних казок і інсценівок;
- Вправи з формування виразності виконання (вербальної і невербальної);
- Окремі вправи з етики;
- Вправи з метою соціально-емоційного розвитку дітей.
Заняття з театралізованої діяльності виконують ряд функцій: пізнавальну, виховну і розвиваючу. Їх завданням є не тільки підготовка до спектаклів. Зміст, форми і методи проведення даних занять повинні переслідувати одночасне виконання трьох основних цілей:
- Розвиток мови і навичок театрально-виконавської діяльності;
- Створення атмосфери творчості;
- Соціально-емоційний розвиток дітей.
Змістом занять з театралізованої діяльності є не тільки знайомство з текстом літературного твору чи казки, а й з жестом, мімікою, рухом, костюмом, мізансценою і т. д., тобто зі "знаками", що грають роль виразного мови.
Величезну роль в організації театралізованої діяльності відіграє вихователь, вміло спрямовує даний процес. Необхідно, щоб вихователь не лише виразно читав або розповідав що-небудь, вмів дивитися і бачити, слухати і чути, а й був готовий до будь-якого "перетворення", тобто володів основами акторської майстерності, а також основами режисерських умінь. Саме це веде до підвищення його творчого потенціалу і допомагає вдосконалювати театралізовану діяльність дітей.
Ні в якому разі не можна застосовувати ніякого тиску, порівняння, оцінки, осуду. Навпаки, необхідно надати дітям можливість висловитися, виявити внутрішню активність. Педагог повинен суворо стежити за тим, щоб своєю акторською активністю і розкутістю не придушити боязкого дитини, не перетворити його тільки в глядача. Не можна допускати, щоб діти боялися вийти "на сцену", боялися помилитися. Неприпустимо поділ на "артистів" і "глядачів", тобто на постійно виступаючих і постійно залишаються дивитися, як "грають" інші.
Слід підкреслити, чим повніше й емоційніше сприйняття творів, тим вище рівень театралізованої діяльності. Відповідно з цим перед вихователем постають дві основні задачі:
- Зрозуміти, розібратися в тому, що відчуває дитина, на що спрямовані його переживання, наскільки вони глибокі і серйозні;
- Допомогти дитині повніше висловити, проявити свої почуття, створити особливі умови, в яких може розгорнутися сприяння персонажам творів.
Заняття з театралізованої діяльності можуть включати як розігрування казок, сценок, так і рольові діалоги з ілюстрацій, самостійні імпровізації на теми, взяті з життя.
Заняття з театралізованої діяльності проходять у двох напрямки:
1 освоєння дітьми основ акторської майстерності в процесі виконання вправ творчого характеру;
2 освоєння дітьми технічних прийомів, характерних для різних видів театрального мистецтва.
Творчий розвиток особистості дошкільника відбувається в процесі системного і особистісно значущого прилучення до театрального мистецтва і передбачає послідовне ускладнення навчального матеріалу відповідно до особистим досвідом вихованця, що забезпечує органічне входження дитини в багатогранний світ театру.
У процесі реалізації комплексу занять з театралізованої діяльності вирішуються такі завдання:
- Розвиток творчих здібностей і творчої самостійності дошкільника;
- Виховання інтересу до різних видів творчої діяльності;
- Оволодіння імпровізаційними вміннями;
- Розвиток всіх компонентів, функцій і форм мовленнєвої діяльності;
- Вдосконалення пізнавальних процесів.
У статті М. Маханевой «Театралізована діяльність дошкільнят» рекомендується схема занять з театралізованої діяльності.
Заняття в основному будуються за єдиною схемою:
- Введення в тему, створення емоційного настрою;
- Театралізована діяльність (у різних формах), де вихователь і кожна дитина мають можливість реалізувати свій творчий потенціал;
- Емоційне висновок, що забезпечує успішність театралізованої діяльності.
Для того, щоб всі діти були залучені до роботи, рекомендується використовувати різноманітні прийоми: вибір дітьми ролі за бажанням, призначення на головні ролі найбільш боязких, соромливих дітей; розподіл ролей за картками (діти беруть з рук вихователя будь-яку картку, на якій схематично зображено персонаж ); програвання ролей в парах.
Під час занять необхідно: вислуховувати відповіді і пропозиції дітей; якщо діти не відповідають, не вимагати пояснень, а перейти до дії з персонажем; при зустрічі дітей з героями творів виділяти час на те, щоб вони могли подіяти або поговорити з ними; в ув'язненні різними способами викликати в дітей.
Найбільший ефект дають такі методи розвитку творчості, як: творче завдання; постановка проблеми або створення проблемної ситуації; створення креативного поля; перехід гри на інший, більш складний творчий рівень; вправи; етюди.
Таким чином, в театралізованій діяльності заохочується ініціативність, гнучкість і самостійність мислення, творчість дітей. Розвиток творчих здібностей у контексті театралізованої діяльності сприяє загальному психологічному розвитку, можливостям морально-естетичного впливу на дітей з боку педагогів. Театралізована діяльність - це варіативна система, що дозволяє формувати здібності до аналізу і синтезу, емоційним переживанням, розвитку творчої активності дітей. Театралізована діяльність дозволяє комплексно впливати на дітей у вербальному і невербальному плані, ефективно вирішує завдання морального і естетичного виховання, збагачує емоційну сферу, активізує мовленнєву діяльність і коригує відхилення в різних сферах психічної діяльності.

2.4.Методіка розвиток творчих здібностей дітей засобами
театралізованої діяльності
Творчі здібності у дітей проявляються і розвиваються на основі театралізованої діяльності. Ця діяльність розвиває особистість дитини, прищеплює стійкий інтерес до літератури, музики, театру, удосконалює навички втілювати в грі певні переживання, спонукає до створення нових образів, спонукає до мислення. Існує проблема, що хвилює багатьох педагогів, психологів, батьків: в одних дітей виникають страхи, зриви, загальмованість, а в інших, навпаки, развязанность і метушливість. У дітей часто відсутні навички довільного поведінки, недостатньо розвинені пам'ять, увагу і мова. Найкоротший шлях емоційного розкріпачення дитини, зняття стислості, навчання відчуванню і художньому уяві - це шлях через гру, фантазування, творчість. Все це може дати театралізована діяльність. Будучи найбільш поширеним видом дитячої творчості, саме драматизація, пов'язує художня творчість з особистими переживаннями, адже театр має величезну силу впливу на емоційний світ дитини.
Вельми продуктивними будуть заняття з дітьми драматизацією, одним з видів театру. Основною метою є формування думаючого і відчуває, любить і активної людини, готового до творчої діяльності.
Отже, чим можна займатися в гуртках за театральній постановці і драматизації з дітьми
У наш час - час стресів, різких злетів і більш різких падінь у долях людей - все обростає масою проблем. Преса, телебачення, фільми, навіть дитячі мультфільми несуть в собі досить великий заряд агресії, атмосфера насичена негативними, тривожними і дратівливими явищами. Все це обрушується на незахищені голови і психіку дитини. Як уберегти їх від цієї страшної і руйнівної сили? Саме тому необхідно через театр прищеплювати дітям до музики, до літератури і театру, до російського слова і розвинути творчі здібності у дітей. Так само, на погляд, заняття в літературно-драматичному гуртку допоможуть дитині легше сприймати навколишній світ і дійсність, знаходити правильні відповіді на його питання, правильно чинити в тих чи інших ситуаціях і ввійти в оточує нас розвиненою і повноцінною особистістю.
Завданнями літературно-театральног гуртка можна визначити:
- Розвиток особистості дитини, формування світогляду на кращих традиціях російської культури.
- Прищеплювання стійкого інтересу до літературної речі, театру, і російському фольклору.
- Удосконалення навичок втілення в грі і певних переживань.
- Розвиток патріотичного, морального виховання (виховання любові та поваги до своєї Батьківщини, її історії, культури свого народу).
- Розвиток здібності у дітей сприймати художній образ.
- Розвиток творчих здібностей дитини.
Заняття в гуртку розвивають у дитини правильну мову, пам'ять і мислення. На заняттях не развідела, як буває важко навіть здібним дітям висловити свої думки. Коли я стала займатися з дітьми то, зрозуміла, що кожен з дітей по-своєму талановитий, що кожен може програти одну і ту ж роль, але по різному і тому кожній дитині просто необхідно дати слово (можливість виступити), щоб він якомога раніше зміг скинути з себе цей тягар "скутості". А потім у кожної дитини настає такий момент, коли він може те, чого не міг раніше, - і це перемога. (Приклад: одна дівчинка прийшла до мене в групу скута, заїкалася, всього боялася, але коли я взяла її в свій гурток, пропрацювала з нею якесь - той час, а потім дала їй головну роль - вона розкрилася), чудово, зіграла Машеньку в казці "Маша і ведмідь". У спілкуванні з дітьми стала розкутою, а на заняттях емоційної, виразною.
І так, як і творчі здібності, театралізовані здібності краще всього розвивати в ранньому віці.

Глава 3 Дослідно експериментальна робота щодо впливу театралізованої діяльності на розвиток творчі здібності дошкільнят.
Експериментальна робота проводилася на базі МДОУ № 178 «Аленький цветочек» м. Новосибірська. Дитячий садок працює за програмою «Дитинство». У дитячому садку 6 груп (2 ясельні :1-я ясельна від 1,5 до 2,5 років ,2-я ясельна від 2,5 до 3 років; одна молодша від 3 до 4 років; одна середня від 4 до 5 років; одна старша від 5 до 6 років; і одна підготовча від 6 до 7 років). У ДОП один актовий зал, де проводяться музичні і фізкультурні заняття. Музичні заняття веде музичний керівник 1 категорії Степанова Надія Анатоліївна, фізкультурні заняття - керівник 1-ї категорії Кисельова Надія Георгіївна. Актовий зал знаходиться на першому поверсі.
Експериментальна робота проходила в старшій дошкільній групі. У якій 27 дітей спискового состава.Вданной групі є музичний куточок у якому знаходяться музичні інструменти, портрети композиторів, дидактичні музичні ігри не тільки заводського виробництва, а й зроблені руками самими вихованцями різні шумові інструменти, погремушкі.Детям дуже подобається грати ними, також вони роблять для театрального куточка атрибутику. Вільний час діти грають на музичних інструментах обігруючи різні російські народні казки, під керівництвом вихователів. Вихователі старшої групи 1-ї категорії: Кузнєцова Марина Юріївна та Євтух Світлана Федорівна. Для експерименту були взяті 10 дітей, яких розділили на дві підгрупи по п'ять чоловік. Спостереження проходило протягом 6 місяців: з вересня 2007 по лютий 2008 року включно, методика запозичена у О. П. Радиновой та Є. А. Медведєвої.

3.1.Констатірующій експеримент
Мета виявити початковий рівень музичного розвитку творчих здібностей дітей засобами театралізованої діяльності.
Методи дослідження на даному етапі:
1.Беседа з дітьми;
2.Наблюденіе і аналіз театралізованої діяльності;
3.Експеріментальние заняття;
4.Опісаніе та аналіз результатів констатуючого етапу.
У процесі спостереження та анкетування було виявлено:
Аня Е.5, 5 років дівчинка досить спокійна, завжди весела, доброзичлива, товариська на музичні заняття ходить із задоволенням; любить співати, танцювати, грати на музичних інструментах, але в театр відіграє на запрошення вихователя грає з Оленою Б., і з Дашею К.
Олена Б.5, 7 року дівчинка товариська, весела, любить грати в магазин і в лікарню на музичні заняття ходить без всякого інтересу, але притому дуже любить танцювати, але співати і грати на музичних інструментах не любить, в театр відіграє на запрошення дорослих.
Вова К.5, 8 лет.мальчік спокійний, веселий, товариський, любить наслідувати казковим героям, таким як людина - павук, Бетмен, в групі лідер; на музичні заняття ходить з великим задоволенням, дуже любить співати, танцювати грати на музичних інструментах, грає із задоволенням в театр без запрошення дорослого з Максимом М, Олександром Ш. і з Валерією С.
Даша К.5, 5 років дівчинка тиха, спокійна, досить таки сором'язлива, але притому товариська; на музичні заняття ходить із задоволенням, любить співати, танцювати, грати на музичних інструментах; в театр грає без запрошення дорослого.
Олексій Л.6 років хлопчик спокійний, тихий, товариська, любить грати в спокійні ігри; на музичні заняття ходить із задоволенням, любить співати, танцювати, грати на музичних інструментах; в театр грає без запрошення дорослого.
Вова Л.5 років хлопчик галасливий, веселий, любить грати в галасливі ігри такі як "будівельник", не любить коли йому роблять зауваження інші діти; на музичні заняття ходить без бажання не любить співати, танцювати, але притому любить грати на музичних інструментах; в театр відіграє на запрошення дорослого.
Максим М.6 років хлопчик галасливий грає в такі ігри як будівельник і водій, веселий, товариський грає з Вовою К, Олексою Л; на музичні заняття ходить із задоволенням любить співати, танцювати, грати на музичних інструментах; в театр відіграє на запрошення дорослого.
Настя Н.5, 6 років дівчинка спокійна, весела, любить грати в лікарню, магазин, в поріхмахерскую, товариська грає з Зоєю Ш, Танею Г, Наташею Х; на музичні заняття ходить із задоволенням любить співати, танцювати (не тільки на заняттях), грати на музичних інструментах; в театр грає без запрошення дорослого.
Валерія С.5, 4 роки дівчинка досить-таки рухлива, любить грати в основному з хлопчиками в будівельників, шоферів, з хлопчиками грає на рівних, але притім серед них вона лідер, весела, товариська; на музичні заняття ходить із задоволенням, любить співати , танцювати, грати на музичних інструментах; в театр грає із задоволенням без запрошення дорослого.
Наташа Х.5, 7лет дівчинка тиха спокійна, товариська, весела, любить малювати, грати у тихі та спокійні ігри, такі як лікарня, перукарня; на музичні заняття ходить із задоволенням, любить співати, танцювати, грати на музичних інструментах; в театр відіграє без запрошення дорослого.
Мета: вивчити особливості сприйняття музичних творів дітьми старшого дошкільного віку.
Завдання № 1
1) Прослухати музику П. І. Чайковського «Жайворонок».
2) Подумки намалювати картину.
3) Вміти розповісти про музику (характер музики, виразність музики).
4) Вміти розповісти про картину, яку намалював подумки.
5) Вміти підібрати в пам'яті віршовану рядок, елюстраціонную картину
.6) Виразно прочитати її (віршовану рядок).
7) пластикою показати (без слів) про що ця музика.
Дітям дана прослухати музику П. І. Чайковського «Жайворонок». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять чоловік.
Завдання № 2
1) Прослухати музику Г. Свиридова «Заметіль».
2) Подумки намалювати картину і програти на музичних інструментах.
3) Вміти розповісти про музику (характер музики, виразність музики).
4) Вміти розповісти про картину яку подумки намалював.
5) Вміти підібрати в пам'яті віршовану рядок, елюстраціонную картину
6) Виразно прочитати її (віршовану рядок).
7) пластикою показати про що ця музика.
Дітям дана прослухати музику Г. Свиридов «Заметіль». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором і програти на музичному ін струмент, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять чоловік.
Завдання № 3
1) Прослухати музику Є. Тілічеевой «Коники».
2) Подумки намалювати картину і програти (прохлопать).
3) Вміти розповісти про картину яку подумки намалював.
4) Вміти розповісти про музику (характер музики, виразність музики).
5) Вміти в пам'яті підібрати віршовану рядок, елюстраціонную картину.
6) Виразно прочитати її (віршовану рядок).
7) пластикою показати, про що ця музика.
Дітям дана прослухати музику Є. Тілічеевой «Коники». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором і прохлопать, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять чоловік.
Завдання № 4
1) Прослухати музику Е. Гріг "Хода гномів".
2) Подумки намалювати картину, програти на музичних інструментах і виконати елементи танцю.
3) Вміти розповісти про картину, яку намалював подумки.
4) Вміти розповісти про музику (характер музики, виразність музики).
5) Вміти в пам'яті підібрати віршовану рядок, елюстраціонную картину.
6) Виразно прочитати її (віршовану рядок).
7) пластикою показати, про що ця музика.
Дітям дана прослухати музику Е. Гріг "Хода гномів". Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором прохлопать і показати елементи танцю, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять чоловік.
Завдання № 5
1) Прослухати музику Є. Тілічеевой "Веселі жабенята".
2) Подумки намалювати картину, програти на музичних інструментах і виконати елементи танцю.
3) Вміти розповісти про картину, яку намалював подумки.
4) Вміти розповісти про музику (характер музики, виразність музики).
5) Вміти в пам'яті підібрати віршовану рядок, елюстраціонную картину.
6) Виразно прочитати її (віршовану рядок).
7) пластикою показати, про що ця музика.
Дітям дана прослухати музику Є. Тілічеевой «Веселі жабенята». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором прохлопать і показати елементи танцю, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли тільки дві дівчинки. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять. Діти прослухали всі музику докінця, а Вова К., Настя Н., Даша К., Наташа Х., Валерія С., просили поставити прослухати ще раз. Музика дуже сподобалася дітям. Всі завдання виконували із задоволенням, не дивлячись на те, що не які завдання викликали у деяких дітей скруту, а не які відмовлялися виконувати завдання.
Мета: вивчення емоційної чуйності і стійкості інтересу дошкільників до сприйняття музики.
Після проведення низки завдань група була розділена на дві підгрупи контрольну групу і експериментальну групу з п'ятьох осіб у каждой.Группа розділена порезультатом виконаних завдань. (Див. додаток).
Контрольна група: Експериментальна група
Аня Є. Вова К.
Олена Б. Настя Н.
Максим М. Даша К.                                                  
Вова Л. Наташа Х
Олексій Л. Валерія С.                                                                     
3.2.Формірующій експеримент
Мета-передбачає навчання дітей на основі розробленої педагогом-дослідником оригінальної методики, що відрізняється від традиційних підходів, і її апробацію з метою виявлення еффектівності.В початку навчального року було складено план роботи гуртка за певними темами: "Книги - наші друзі", "Чарівниця Осінь "," Весна красна "," Дружба "," В гостях у казки "включила практичний вихід на сцену з прем'єрою казки" Котячий будинок ", який потім показали на семінарі, присвячений грі.
Заняття проводилися з дітьми старшої групи, продовжила роботу в підготовчій групі. Заняття провобілісь з експериментальною групою з 30-40 хв. Індивідуальну роботу і репетиції проводилися за тиждень або за два до вистави. На заняттях було необхідно музичний супровід і аудіотехніка. Допомагала в цьому музичний керівник. У старших дітей репетиції займали годину, але діти не втомлювалися, і навіть просили продовжити заняття. Заняття завжди починалися з переклички. Діти по черзі виходили на сцену і з гордістю називали своє ім'я та прізвище. Вчилися кланятися, вселяючи впевненість у собі, вчилися не боятися говорити. Заняття будувалися на техніці мови - чистоговорки, розминки мови, цокання, вправа на голосні і приголосні звуки, дихальні вправи, скоромовки, розминки пальців, жестикуляція. На перших заняттях говорили про театр, про те, як вона виникла, знайомилися з Петрушкою. У ході занять діти придумали різні історії, вчилися виходити з-за завіси і починати говорити з виразом. Особливу роль приділялася розвитку у дітей міміки і жестикуляції. Проводилися ігри "Веселі перетворення", "Уявіть собі, що ми зайчики, ведмедики і інші звірі," Ігри з уявними предметами "(із м'ячем, з лялькою та ін.)
У ході занять застосовувалося читання художньої літератури, разом з дітьми складали історії, грали в розвиваючі ігри "Мій настрій", ігри-драматизації: "На лісовій галявині", "На болоті", програвали міні-етюди, пантоміми, проводили конкурси літературної вікторини, які викликали у дітей велике захоплення. Використовували шапочки, костюми, атрибути, магнітофонні записи, а також приваблювала батьків до виготовлення костюмів та декорації для вистав, в яких їхні діти брали участь.
Постійно знайомилися з творами дитячих письменників К. І. Чуковського. С. Я. Маршака, А. Л. Барто. Після їх прочитання проводилося обговорення твору, в ході якого діти виявляли характер героїв, позитивний чи негативний, і як можна його показати, програти.
Часто проводилися розвиваючі ігри "Що ти чуєш за вікном?", "Передай позу", "Літає - не літає", "Росте - не росте", "Живий телефон", які розвивають у дітей пам'ять, слухове увагу, координацію руху, уява і фантазію. Застосовувалися вправи та етюди: "Вгадай, що я роблю?", "Перетворення дітей" (у комах, у звірів), програвали етюди на основні емоції "СУМ", "РАДІСТЬ", "ГНІВ", "ДИВО", "СТРАХ" ... Такі вправи розвивають у дітей вміння передавати свій емоційний стан за допомогою міміки і жестів. Проводилися гри на жестикуляцію "Відхід", "ЗГОДА", "ПРОХАННЯ", "ВІДМОВА", "ПЛАЧ", "ПРОЩАННЯ". А також ігри з техніки мови, "Зарядка для язичка", "Цокання", "Дістань язичком губу, ніс, щічку" і на дихання: "Ехо". "Вітер" та ін І на розвиток фантазії "Продовж казку ...".
Велику роль приділялася роботі над самим спектаклем. Спочатку вибирали з дітьми казки, які хотіли б поставити. Розподіляли ролі за бажанням дітей. Готові сценарії намагалася брати з книг тільки у віршах, або переробляла казки на новий лад - на віршовану форму. Так з простих російських народних казок "Колобок", "Теремок" відбувалося перетворення в нову, більш цікаву казку. Діти з задоволенням заучували свої, іноді навіть великі ролі у віршах. Потім робота йшла над окремими епізодами з текстом. Програючи кожну роль, показувала дітям, які при цьому треба застосовувати жести і як виражати мімікою характер і настрій героїв. Потім підбирали з музичним керівником супровід. З'єднували різні епізоди казки з супроводом музичного інструменту. Заключний етапом підготовки спектаклю було повторний показ і генеральна репетиція. Разом з батьками виготовляли костюми і декорації до постановок.
У підготовчій групі були поставлені казки на новий (віршований) лад, - це і "Колобок", "Маша і ведмідь", "Теремок", "Гриб-боровик", "Снігова королева", "Котячий будинок". І всі, хто бачив вистави, це і співробітники дитячого саду і особливо батьки - давали їм позитивну оцінку. За словами батьків, після занять у гуртку їх діти стали більш емоційні, більш розкуті і виразні.
Показували свої казки і дітям молодших груп, а одного разу в літературній вікторині в ролі "Казкаря" грала мама однієї дитини, і їй самій це теж дуже сподобалося. А як діти раділи оплесків, скільки в їх очах при цьому було щастя! Особливий інтерес проявляється, коли вони самі грають свої ролі і чекають на нові репетицій. Разом з дітьми підготували і показали театралізовані вистави за мотивами казок "Вовк і семеро козенят" "Ріпка", "Рукавичка", "Хто сказав няв?", "Лісова пожежа", в яких грали самі малюки, що викликало у них велике захоплення від гри .
3.3.Контрольний експеримент
На цьому етапі використовуються ті ж діагностичні методики, що і в констатирующем експерименті, щоб зіставити результати обстеження ісспитуемих або умов їхнього музичного развітія.На основі зіставлення даних констатуючого і контрольного експериментів можна судити про ефективність застосовуваних методик.
Мета:
Завдання № 1
1) Прослухати музику П. І. Чайковського «Пролісок».
Дітям дана прослухати музику П. І. Чайковського «Пролісок». Музику прослухали до кінця всі діти, деякі діти попросили ще раз прослухати музику. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музики змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. Спластікой впоралися всі десять чоловік.
Завдання № 2
1) Прослухати музику Г. Свиридова «Трійка»
Дітям дана прослухати музику Г. Свиридов «Трійка». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором і програти на музичному ін струмент, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. Спластікой впоралися всі десять чоловік.
Завдання № 3
1) Прослухати музику Є. Тілічеевой «Про що плаче дощик»
Дітям дана прослухати музика Є. Тілічеевой «Про що плаче дощик». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором і прохлопать, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять чоловік.

Завдання № 4
1) Прослухати музику Е. Гріг "Кобольд".
Дітям дана прослухати музика Е. Гріг «Кобольд». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором прохлопать і показати елементи танцю, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять чоловік.
Завдання № 5
1) Прослухати музику Є. Тілічеевой «Котик і козлик»
Дітям дана прослухати музику Є. Тілічеевой «Котик і козлик». Музику прослухали до кінця всі діти. Після прослуховування вихователь попросила подумки намалювати картину за твором прохлопать і показати елементи танцю, з цим завданням впоралися восьмеро людей. Про музику, характер музики і виразності музиці змогли дев'ять осіб. Про картину намальованою подумки змогли докладно розповісти шість чоловік. Підібрати віршовану рядок і елюстраціонную картину змогли лише двом дівчаткам. Прочитали досить виразно сім чоловік. З пластикою впоралися всі десять чоловік.
ВИСНОВОК
Творчі здібності - далеко не новий предмет дослідження. Проблема людських здібностей викликала величезний інтерес людей у всі часи. Однак у минулому у суспільства не виникало особливої ​​потреби в оволодінні творчості людей. Таланти з'являлися як би самі собою, стихійно створювали шедеври літератури і мистецтва: робили наукові відкриття, винаходили, задовольняючи тим самим потреби розвивається людської культури. У наш час ситуація корінним чином змінилася. Життя в епоху науково-технічного прогресу стає все різноманітніше і складніше. І вона вимагає від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкої орієнтації і адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення великих і малих проблем. Якщо врахувати той факт, що частка розумової праці майже у всіх професіях постійно росте, а все більша частина виконавської діяльності перекладається на машини, то стає очевидним, що творчі здібності людини слід визнати найістотнішою частиною його інтелекту і завдання їх розвитку - однієї з найважливіших завдань у вихованні сучасної людини. Адже всі культурні цінності, накопичені людством - результат творчої діяльності людей. І те, наскільки просунеться вперед людське суспільство в майбутньому, буде визначатися творчим потенціалом підростаючого покоління.
На закінчення слід зазначити, що виховання творчих здібностей дітей буде ефективним лише в тому випадку, якщо воно буде являти собою цілеспрямований процес, у ході якого вирішується ряд приватних педагогічних завдань, спрямованих на досягнення кінцевої мети. І в даній роботі ми, на основі вивчення літератури з даної теми, спробували визначити основні напрями та педагогічні завдання з розвитку таких найважливіших компонентів творчих здібностей як творче мислення і уява в дошкільному віці. Так само важлива зацікавленість у заняттях самого педагога. Відомо, що зацікавити дітей, чим-небудь, дорослий може тільки, коли він захоплений сам. Якщо дитина відчуває таке ставлення дорослого, захоплення красою музики, він поступово теж визнає музичні цінності. Якщо ж доросла виявляє байдужість, воно передається і дітям. На погляд, необхідно удосконалювати театрально-музичне виховання дошкільнят, і вдосконалювати не за допомогою створення нових програм, методик, а дотримуватися вже існуючого матеріалу, як уже говорилося, використовувати на заняттях всі види дитячої театрально-музичної діяльності.

Список літератури
1. «Синтез» програма розвитку музичного сприйняття у дітей на основі синтезу мистецтв (6-й рік життя) / під ред.К.В. Тарасової - М.: 1998
2. Баринова М.М. Про розвиток творчих здібностей - Л: 1961;
3. Бекина С.І. Музика і рух-М.: Просвещение, 1984
4. Березіна В.Г., Дитинство творчої особистості. - СПб.: Видавництво Буковського, 1994. 60стр.
5. Багатий В., Розвивати творче мислення (ТРВЗ у дитячому садку). - Дошкільне виховання. -1994 № 1. стор 17-19.
6. Венгер Н.Ю., Шлях до розвитку творчості. - Дошкільне виховання. -1982 № 11. стор 32-38.
7. Веракса М.Є., Діалектичне мислення і творчість. - Питання психології. - 1990 № 4. стор 5-9.
8. Ветлугіна Н.О., Музичне виховання в дитячому садку - М.: Просвещение, 1981
9. Виготський Л.М., Уява і творчість у дошкільному віці. - СПб.: Союз, 1997. 92стр.
10.Годфруа Ж., Психологія, вид. в 2 т., том 1. - М. Світ, 1992. стор 435-442.
11.Дьяченко О.М., Чого на світі не буває. - М.: Знание, 1994. 157стр.
12.Ендовіцкая Т. Про розвиток творчих здібностей. - Дошкільне виховання. - 1967 № 12. стор 73-75.
13.Ефремов В.І. Творче виховання й освіту дітей на базі ТРИЗ. - Львів: Унікон-ТРИЗ.
14.Заіка Є.В. Комплекс ігор для розвитку уяви. - Питання психології. - 1993 № 2. стор 54-58.
15.Крилов Е. Школа творчої особистості. - Дошкільне виховання. -1992 № № 7,8. стор 11-20.
16.Кудрявцев В., Дитина - дошкільник: новий підхід до діагностики творчих здібностей. -1995 № 9 стор 52-59, № 10 стор 62-69.
17.Левін В.А., Виховання творчості. - Томськ: Пеленг, 1993. 56 стор
18.Лук О.М., Психологія творчості. - Наука, 1978. 125 стор
19.Методіка музичного виховання в дитячому садку / під. Ред. Н. А. Ветлугиной. - М, 1982
20.Мурашковская І.М., Коли я стану чарівником. - Рига: Експеримент, 1994. 62 стор
21.Нестеренко А. А., Країна казок. Ростов-на-Дону: Видавництво ростовського університету. - 1993. 32 стор
22.Нікітін Б., розвиваючі ігри. - М.: 3нание, 1994.
23.Нікітін Б., Ми, наші діти і онуки, - М.: Молода гвардія, 1989. стор 255-299.
24.Палашна Т.М., Розвиток уяви в російській народній педагогіці. - Дошкільне виховання. -1989 № 6. стор 69-72.
25.Паскаль., Методичний посібник для викладачів початкової школи та вихователів дитячих садків за курсом "Розвиток творчості".
26.Полуянов Д., Уява і здібності. - М.: 3нание, 1985. 50стр.
27.Прохорова Л. Розвиваємо творчу активність дошкільнят. - Дошкільне виховання. - 1996 № 5. стор 21-27.
28.Халабузарь П., Методика музикльного виховання - М., 1989
29.Шустерман М.Н., "Куховарська" книга вихователя. - Норильськ, 1994. 50стр.

Додаток.
Сценарій казки "Хто сказав" Няв "?
(Для дітей старшої групи).
Мета: познайомити з казкою В. Сутеева "Kто сказав" няв "?"; Вчити відповідати на запитання за змістом казки; сформувати уявлення дітей про тваринний світ і місцях проживання тварин; розвивати уяву при роботі з символами; формувати вміння імітувати рухи, характерні для різних тварин, під музичний супроводу; розвивати розумові операції аналізу (встановлення відмінностей, виключення зайвого і т.п.).
Музичний репертуар: В. Шаїнського.
Дійові особи: Ведуча, Цуценя, Кішка, Собака (Мама), Півень, Жаба, Бджола.
(У центрі зали стоїть будиночок з вікном. На підлозі біля хати лежить килимок.)
Ведучий:
Жив у будиночку Щеня
Веселий, пустотливий.
Він пограти б міг
З тобою і зі мною.
Він гавкав дуже дзвінко,
Анітрохи не нудьгував
І матусю рідну
Зовсім не засмучував.
(З'являється Щеня з мамою Пісенька Цуценя Муз.В.Шаінского)
Щеня:
Гав, гав, гав! Давайте ж будемо
Разом весело грати.
Разом бігати, разом стрибати.
Хто ж буде починати?
(Танець Цуценя з мамою Муз.В.Шаінского).
Вед:
Наш Щеня був дуже веселий,
Дуже бойок, дуже швидкий,
Але втомився. І ось, позіхаючи,
Спати ліг на килим.
(Мама укладає Цуценя спати. Він згортається клубочком на килимку біля будиночка. Вбігає Кішка, підкрадається до Щеняті).
Кішка:
Спати ліг без обіду ...
Розбуджу-но я сусіда.
Стривай милий мій,
Пошучу я над Тобою
Мяу-мяу! (Тікає).
Щеня: (прокидається)
"Мяу!" Хто зараз сказав?
Хто поспати Щеняті не дав?
Вед:
Виглянув на подвiр'я Щеня,
Бачить: Петя-Петушок.
У червоних чобітках новеньких
Вчить всіх грати на ложках.
Петушок:
Ко-ко-ко, Ку-ка-рі-ку!
Навчити я всіх можу.
(Гра на ложках).
Щеня:
"Мяу!" Ти зараз сказав?
Ти поспати Щеняті не дав?
Петушок:
Я кричу: Ку-ку-рі-ку!
По-іншому не можу. (Виходить).
Вед:
Засумував зовсім щеночек
Швидше дізнатися він хоче.
Хто ж "няв!" Говорить,
І подалі геть біжить.
(Щеня через вікно вистрибує на подвір'я. За його спиною визирає Кішка, нявкає, й ховається. Лунає "Мяу")
Щеня:
"Мяу!" Хто зараз сказав?
Хто поспати Щеняті не дав?
Жаба:
Я зелененькі черевце,
Лупата Жаба.
Всім хто запитає без праці,
Відповідаю: Ква-ква-ква! (Тікає).
Ведучий:
Раптом знову він чує "Мяу!" ... ...
Бачить він квітка в саду,
Підійшов Щеня до квітки,
Ніс свій сунув, відбіг.
Щеня:
"Мяу!" Хто зараз сказав?
Бджола:
Ж-Ж-Ж. Повеж-жлевее пес,
Бережи свій бідний ніс.
Ж-ж-ж, не будеш даремно потикатися
Знай, на бджіл не можна кидатися. (Жалить цуценя в ніс).
(Щеня закриває свій ніс і оббігає навколо будиночка).
Щеня:
Ай, як носик мій болить,
Ай-яй-яй, як він горить!
Я тепер нещасний самий,
Покличу на допомогу маму.
Мама знає все на світі,
І на моє запитання відповість.
Мама! Мама!
Мама:
Що, синку?
Щеня:
Я приліг поспати годинку,
Хтось голосно мені сказав:
"Мяу!" - Одразу втік.
Мама:
Переглянь-ка на віконце,
Хто сидить там, бачиш?
Щеня
Кішка.
Мама:
Кішка "няв" говорить,
А ще вона бурчить.
Кішка:
Мур-мур, няв.
(Кішка підходить до Щеняті)
Щеня:
Підказала моя мама
Це Ти сказала "Мяу!".
Кішка:
А сьогодні ми удвох
Разом пісеньку заспіваємо. (Співають пісню "Моя Мама")
Ведучий:
Мами діткам допомагають,
Мами їх оберігають,
Вчать мами всіх дітей
І великих і малят.
Тваринки співають пісню про маму. Муз.реперт.В.Шаінскій.
Діти кланяються. Завіса закривається.

Додаток 4
Методики діагностики творчих здібностей для дітей
4-5 років (автори: В. Синельников, В. Кудрявцев)
1. Методика «Сонце в кімнаті»  
Заснування. Реалізація уяви.
Мета. Виявлення здібностей дитини до перетворення "нереального" в "реальне" у контексті заданої ситуації шляхом усунення невідповідності. Активізація та розвиток творчого уяви дошкільників у процесі сприйняття музичних творів.
Завдання. Збагачення уявлень дітей сонце. Активізація вербальних реакцій (висловлювань) дітей на музику та дитячої фантазії. Розвиток самостійної творчої діяльності дошкільнят.
Матеріал. Картинка з зображенням кімнати, в якій знаходиться чоловічок і сонце; олівець, якісна аудіозапис музики С. Прокоф 'єв «Дощ і веселка»
Інструкція до проведення.
Вихователь, показуючи дитині картинку: «Я даю тобі цю картинку. Подивися уважно і скажи, що на ній намальовано ». За перерахування
деталей зображення (стіл, стілець, чоловічок, лампа, сонечко і т. д.) вихователь дає таке завдання: «Правильно. Однак, як бачиш, тут сонечко намальовано в кімнаті. Скажи, будь ласка, так може бути або художник тут щось наплутав? Спробуй виправити картинку так, щоб вона були правильної ».
Користуватися олівцем дитині не обов'язково, він може просто пояснити, що потрібно зробити для «виправлення» картинки.
Обробка даних.
У ході обстеження вихователь оцінює спроби дитини виправити малюнок. Обробка даних здійснюється за п'ятибальною системою:
1. Відсутність відповіді, неприйняття завдання («Не знаю, як виправити», «Зображення виправляти не потрібно»)
2. «Формальне усунення невідповідності (стерти, зафарбувати сонечко) Змістовне усунення невідповідності:
а) проста відповідь (Намалювати в іншому місці - «Сонечко на вулиці»)
б) складна відповідь (переробити малюнок - «Зробити з сонечка лампу»).
4. Конструктивну відповідь (відокремити невідповідний елемент від інших, зберігши його в контексті заданої ситуації («Картинку зробити», «Намалювати вікно», «Посадити сонечко в рамку» і т.д.).
2. Методика «Пташенята і невилуплених пташенята»  
Заснування. Реалізація уяви і фантазії.
Ц е л ь. Активізація та розвиток творчого уяви дошкільників у процесі сприйняття музичних творів.
Задачі.Обогощеніе уявлень дітей про пташенят і невилуплених птенцах.Актівізація вербальних реакцій (висловлювань) дітей на музику та дитячої фантазіі.Развітіе самостійної творчої діяльності дошкільнят.
Матеріал. Якісна аудіозапис музики "Балет невилуплених пташенят" з фортопеанной сюїти М. П. Мусорргского "Картинки з виставки" (наприклад, у виконанні С. Ріхтера), магнітофон, яйце, картинки із зображенням пташенят, велика м'яка іграшка-пташеня, необхідні предмети для малювання фарбами або восковими крейдою на кожну дитину.
Інструкція до проведення.
Вихователь, пред'являючи дитині картинку: "Зараз я тобі дам цю картинку. Подивися, будь ласка, уважно і скажи, що на ній намальовано? Вислухавши відповідь, вихователь складає картинку і питає: "Що стане з качкою, якщо ми складемо картинку ось так?" Після відповіді дитини картинка розправляється, знову складається, а дитині задається знову те ж питання. Всього застосовується п'ять варіантів складання - "кут", "місток", "будиночок", "труба", "гармошка".
Обробка даних.
У ході обстеження дитини вихователь фіксує загальний зміст відповідей при виконанні завдання. Обробка даних здійснюється за трибальною системі. Кожному завданню відповідає одна позиція при згинанні малюнка. Максимальна оцінка за кожне завдання - 3 бали. Всього - 15 балів. Виділяються такі рівні відповідей:
2. Відсутність відповіді, неприйняття завдання ("Не знаю", "Нічого не стане", "Так не буває") - Відповідь описового типу, перерахування деталей малюнка, що знаходяться в полі зору або поза ним, тобто втрата контексту зображення ("У качки немає голови", "Качка зламалася", "Качка розділилася на частини" і т. д.)
Відповіді комбинирующего типу: збереження цілісності зображення при згинанні малюнка, включення намальованого персонажа в нову ситуацію ("Качка пірнула", "Качка запливла за човен"), побудова нових композицій ("Неначе зробили трубу і на ній намалювали качку") і т. д. Деякі діти дають відповіді, в яких збереження цілісного контексту зображення "прив'язано" не до будь-якої ситуації, а до конкретної формі, яку приймає картинка при складанні ("Качка стала будиночком", "Стала схожа на місток" і т. д .). Такі відповіді відносяться до комбінує типу
3. Методика "Як врятувати зайчика"
Заснування. Надситуативно-перетворювальний характер творчих рішень.
Мета. Оцінка здатності і перетворення завдання на вибір у завдання на перетворення в умовах перенесення властивостей знайомого предмета в нову ситуацію.
М а т е р і а л. Фігурка зайчика, блюдце, відерце, дерев'яна паличка. здутий повітряна кулька, аркуш паперу.
Інструкція до проведення.
Перед дитиною на столі розташовують фігурку зайчика, блюдце, відерце, паличку, здутий кульку і аркуш паперу. Психолог, беручи в руки зайчика: "Познайомся з цим зайчиком. Одного разу з ним трапилася така історія. Вирішив зайчик поплавати на кораблику по морю і поплив далеко-далеко від берега. А тут почався шторм, з'явилися величезні хвилі, і став зайчик тонути. Допомогти зайчику можемо тільки ми з тобою. У нас для цього є кілька предметів (психолог звертає увагу дитини на предмети, розкладені на столі). Що б ти вибрав, щоб врятувати зайчика? "
Обробка даних.
У ході обстеження фіксуються характер відповідей дитини та їх обгрунтування. Дані оцінюються за трибальною системі.
Перший рівень. Дитина вибирає блюдце або відерце, а також паличку за допомогою, якої можна зайчика підняти з дна, не виходячи за рамки простого вибору; дитина намагається використовувати предмети в готовому вигляді, механічно перенести їх властивості в нову ситуацію. Другий рівень. Рішення з елементом найпростішого символізму, коли дитина пропонує використовувати паличку в якості колоди, на якому зайчик зможе допливти до берега. У цьому випадку дитина знову не виходить за межі ситуації вибору. Третій рівень. Для порятунку зайчика пропонується використовувати здутий повітряну кульку або аркуш паперу. Для цієї мети потрібно надути кульку ("Зайка на кульці може полетіти") або зробити з листа кораблик. У дітей знаходяться на цьому рівні, має місце установка на перетворення предметного готівкового матеріалу. Вихідна задача на вибір самостійно перетворюється ними у завдання на перетворення, що свідчить про надситуативно підході до неї дитини.
4. Методика "Дощечка"
Заснування. Дитяче експериментування.
Мета. Оцінка здатності до експериментування з перетворюючою об'єктами.
Матеріал. Дерев'яна дощечка, що представляє собою з'єднання на петлях чотирьох дрібніших квадратних ланок (розмір кожної ланки 15 * 15 см)
Інструкція до проведення.
Дощечка в розгорнутому вигляді лежить перед дитиною на столі. Психолог: "Давай тепер пограємо ось з такою дошкою. Це не проста дошка, а чарівна: її можна згинати і розкладати, тоді вона стає на що-небудь схожа. Спробуй це зробити".
Як тільки дитина склав дошку в перший раз, психолог зупиняє його і питає: "Що у тебе вийшло? На що тепер схожа ця дошка?"
Почувши відповідь дитини, психолог знову звертається до нього: "Як ще можна скласти? На що вона стала схожа? Спробуй ще раз". І так до тих пір, поки дитина не зупиниться сам.
Обробка даних.
При обробці даних оцінюється кількість неповторюваних відповідей дитини (назва форми вийшло предмета в результаті складання дошки ("гараж", "човник" і т.д.), по одному балу за кожну назву. Максимальна кількість балів з самого початку не обмежується.
Гра-фантазія "Політ джмеля"
Цель.Развітіе творчої уяви дітей старшого дошкільного

Додаток 4.
Ігри на розвиток асоціативності мислення
Гра "Що на що схоже"
3-4 людини (отгадчику) виходять за двері, а інші учасники гри домовляються, який предмет буде порівнюватися. Отгадчику заходять ведучий починає: "Те, що я загадав схоже на ..." і дає слово тому, хто перший знайшов порівняння і підняв руку: Наприклад, бант може бути асоційований з квіткою, з метеликом, гвинтом гелікоптера, з цифрою "8", яка лежить на боці. Відгадав вибирає нових отгадивальщіков і пропонує наступний предмет для асоціації.
"Сюрреалістична гра" (Малюнок у кілька рук)
Перший учасник гри робить перший начерк, зображує якийсь елемент своєї ідеї. Другий гравець, обов'язково відштовхуючись від першого начерку, робить елемент свого зображення і т.д. до закінченого малюнка.
"Чарівні плями"
Перед грою виготовляють кілька плям: на середину аркуша виливається трохи чорнила або туші і лист складають навпіл. Потім лист розгортають і тепер можна грати. Учасники по черзі говорять. Які предметні зображення вони бачать у ляпки або її окремих частинах. Виграє той, хто назве найбільше предметів.
Гра "Словоассоціаціі"
Взяти будь-яке слово, наприклад, батон. Воно асоціюється:
3 з хлібобулочними виробами.
4 із співзвучними словами: барон, бекон.
5 із римуються словами: кулон, салон.
Створити якомога більше асоціацій за запропонованою схемою.
Асоціативність мислення можна розвивати що називається "на ходу". Гуляючи з дітьми можна разом подумати, на що схожі хмари, калюжі на асфальті, камінчики на березі.

Додаток.
Ігри на розвиток диалектичности мислення.
Гра "Добре - Погано"
Варіант 1. Для гри вибирається об'єкт байдужий дитині, тобто не викликає у нього стійких асоціацій, не пов'язаний для нього з конкретними людьми і не породжує емоцій. Дитині пропонується проаналізувати даний об'єкт (предмет) і назвати його якості з точки зору дитини позитивні і негативні. Необхідно назвати хоча б по одному разу, що в пропонованому об'єкті погано, а що добре, що подобається і не подобається, що зручно і не зручно. Наприклад: олівець.
- Подобається, що червоний. Не подобається, що тонкий.
- Добре, що він довгий; погано, що він гостро заточений - можна вколотися.
- Зручно тримати в руці, але незручно носити в кишені - ламається.
Розгляду може бути піддано і конкретне властивість предмета. Наприклад, добре, що олівець довгий - може служити указкою, але погано, що не входить в пенал.
Варіант 2. Для гри пропонується об'єкт, що має для дитини конкретну соціальну значимість чи викликає у нього стійкі позитивні або негативні емоції, що призводить до суб'єктивної однозначної оцінки (цукерки - добре, ліки - погано). Обговорення йде також як і у варіанті 1.
Варіант 3. Після того, як діти навчаться виявляти суперечливі властивості простих об'єктів і явищ, можна переходити до розгляду "позитивних" і "негативних" якостей в залежності від конкретних умов, у яких ставляться ці об'єкти і явища. Наприклад: гучна музика.
- Добре, якщо вранці. Швидко прокидаєшся і бадьорим себе почуваєш. Але погано, якщо вночі - заважає заснути.
Не слід боятися порушувати в цій грі такі категорії, які до цього сприймалися дітьми виключно однозначно ("бійка", "дружба", "мама"). Розуміння дітьми суперечливості властивостей, укладених в будь-яких об'єктах чи явищах, вміння виділити і пояснити умови, за яких виявляються ті чи інші властивості, лише сприяє вихованню почуття справедливості, вмінню в критичній ситуації знайти правильне рішення проблеми, здатності логічно оцінити свої дії і вибрати з безлічі різних властивостей об'єкта ті, які відповідають обраної мети і реальним умовам.
Варіант 4. Коли виявлення суперечливих властивостей перестане викликати у дітей труднощі, слід перейти до динамічного варіанту гри, при якому для кожного виявленого властивості називається протилежне властивість, при цьому об'єкт гри постійно змінюється, виходить своєрідна "ланцюжок". Наприклад:
- Є шоколад добре - смачно, але може захворіти живіт;
- Живіт болить - це добре, можна в дитячий сад не ходити;
- Сидіти вдома - погано, нудно;
- Можна запросити гостей - і т.д.
Одним з можливих варіантів гри "Добре - погано" стала, можливо, її модифікація, що відображає діалектичний закон переходу кількісних до якісні. Наприклад, цукерки: якщо з'їсти одну цукерку - смачно і приємний, а якщо багато - заболять зуби, доведеться їх лікувати.
Бажано, щоб гра "Добре - погано" стала частиною повсякденного життя дитини. Для її проведення не обов'язково спеціально відводити час. У неї можна дограти на прогулянці, під час обіду, перед сном.
Наступним етапом формування диалектичности мислення буде вироблення у дітей уміння чітко формулювати протиріччя. Спочатку хай дитина підбирає до заданими словами зворотні за змістом. Наприклад, тонкий - (?) Товстий, ледачий - (?) Працьовитий, гострий - (?) Тупий. Потім можна взяти будь-яку пару слів, наприклад, гострий - тупий, і попросити дітей знайти такий об'єкт, у якому ці властивості присутні одночасно. У випадку "гострий - тупий" - це ніж, голка, всі ріжучі, що пиляє інструменти. На останньому етапі розвитку диалектичности мислення діти вчаться вирішувати протиріччя, використовуючи ТРІЗовскіе способи вирішення протиріч (всього їх більше сорока).

Додаток.
Системність мислення
Гра "Теремок"
Дітям лунають картинки різних предметів: гармошки, ложки, каструлі і т.д. Хтось сидить у "теремку" (наприклад, дитина з малюнком гітари). Наступний дитина проситься в теремок, але може потрапити туди, тільки якщо скаже, ніж предмет на його картинці схожий на предмет господаря. Якщо проситься дитина з гармошкою, то в обох на картинці зображено музичний інструмент, а ложка, наприклад, теж має дірку посередині.
"Збери фігурки"
Дитині дається набір вирізаних з щільного картону невеликих фігурок: кіл, квадратів, трикутників і т.д. (Приблизно 5-7 фігурок). Заздалегідь виготовляються 5-6 картинок із зображенням різних предметів, які можна скласти з цих фігурок: собачка, будиночок, машина. Дитині показують картинку, а він складає намальований на ній предмет зі своїх фігурок. Предмети на картинках повинні бути намальовані так, щоб дитина бачила, яка з фігурок, де стоїть, тобто малюнок повинен бути розчленований на деталі.
"Нісенітниці"
Вимальовується картинка по будь-якого сюжету - ліс, двір, квартира. На цій картинці повинні бути 8-10 помилок, то есть что-то має бути намальовано так, як це насправді не буває. Наприклад, машина з одним колесом, заєць з рогами. Деякі помилки повинні бути очевидні, а інші непомітні. Діти повинні показати, що намальовано невірно.

Приложение1.
Аня Є.1) Музику прослухала до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Відмовилася від виконання завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності , висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирати отказалась.6) Виразно читати вірш отказалась.7) Змогла показати пластикою, очем ця музика.
Олена Б.1) Музику прослухала до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Відмовилася від виконання завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності , висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирати отказалась.6) Виразно читати вірш отказалась.7) Змогла показати пластикою, очем ця музика.
Даша К.1) Музику прослухала до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Змогла виконати завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності, висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирала. 6) Виразно прочитала вірш .7) Змогла показати пластикою, очем ця музика.
Вова К.1) Музику прослухав до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Змогла виконати завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності, висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирав. 6) Виразно прочитав вірш .7) Зміг показати пластикою, очем ця музика.
Олексій Л.1) Музику прослухав до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Змогла виконати завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності, висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирав. 6) Виразно прочитав вірш .7) Зміг показати пластикою, очем ця музика.
Вова Л.1) Музику прослухав до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Змогла виконати завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності, висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирав. 6) Виразно прочитав вірш .7) Зміг показати пластикою, очем ця музика.
Максим М.1) Музику прослухав до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Відмовилася від виконання завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності , висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирати отказался.6) Виразно читати вірш отказался.7) Зміг показати пластикою, очем ця музика.
Настя Н. 1) Музику прослухала до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Змогла виконати завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності, висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирала. 6) Виразно прочитала вірш .7) Змогла показати пластикою, очем ця музика.
Валерія С. 1) Музику прослухала до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Змогла виконати завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності, висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирала. 6) Виразно прочитала вірш .7) Змогла показати пластикою, очем ця музика.
Наташа Х. 1) Музику прослухала до конца.2) Вміє дізнаватися знайому мелодію за ритмічному рісунку.3) Відмовилася визначити музичний жанр (танець; танець, полька, марш-пісня) .4) Змогла виконати завдання (самостійно визначити засоби музичної виразності, висловлюватися про них, співвідносячи свої висловлювання з емоціонано-образним змістом музичного твору) .5) віршований рядок, елюстратівную картину підбирала. 6) Виразно прочитала вірш .7) Змогла показати пластикою, очем ця музика.

Таблиця 1
Компоненти розвитку музичних здібностей дітей
дошкільного віку та критерії їх оцінки
Компоненти музичних здібностей
Критерії оцінки компонентів музичних здібностей
I. Музичний слух.
1. Чисте інтонування мелодичної лінії, почуття ладу.
2. Володіння широким діапазоном голосу.
3. Слухове увагу.
II. Музична пам'ять.
1. Запам'ятовування, впізнавання та відтворення музичного матеріалу.
2. Наявність музичного "багажу" пам'яті і вміння ним користуватися.
III. Відчуття ритму.
1.Точность, чіткість передачі ритмічного малюнка.
IV. Музичне рух.
1. Запас танцювальних рухів, умінь з їх допомогою передавати характер того чи іншого образу.
V. Творчі навички.
1. Уміння скласти мелодію, ритмічний малюнок.
2. Уміння образно мислити і передавати свої почуття у різних видах музичної діяльності (співі, русі, грі на музичних інструментах) різними виражальними засобами.

Таблиця 2
Рівні розвитку компонентів
музичних здібностей
Компонент
Рівні
Високий
Середній
Низький
-Чисте інтонірова-ня крейда. лінії;
-Слухове увагу;
-Широкий діапазон голосу не менш
(6-7 звуків).
-Правильне Інто-вання окремих на них уривків;
-Поліпшення після повторного показу;
-Невеликий діапа-зон голоси
(4 звуку);
-Слухове увагу уривчасте.
-Не чисте интонем-вання;
-Відсутність діапа-зона голосу;
-Ні слухового уваги.
2.Чувство ритму.
-Чітка точна пере-дача ритмічного малюнка.
-Передача окремих на них елементів рит
мічного рис.;
-Поліпшення поки-казників після пов-торного показу.
-Немає точності пе-редачи рітмічес-кого малюнка;
-Немає покращень показників після повт. показу.
3. Музична пам'ять.
-Швидке запам'ятовуючи-ня, впізнавання, вос-твір муз. матеріалу;
-Наявність муз. "Бага-жа" пам'яті.
-Неточне Запом-нание і програвання ведення муз. мате-ріалу;
-Невеликий запас муз. "Багажу" пам'яті.
-Несформована-ність навичок запам'ятовування, вос-твори, уз-наваніє муз. мат.;
-Відсутність муз. "Багажу" пам'яті.
4.Музикальное рух.
-Великий запас тан-цевальних движен.;
вміння передати ними характер образу.
-Обмежений за-пас танц. движ.;
невміння передати характер образу.
-Відсутність запасу танцювальних дви-жений.
5. Творчі навички.
-Вміння досочинить мелодію, рітмічес-кий малюнок.
-Невпевненість у творі мело-дії, ритмічного малюнка.
-Відсутність нави-ка твори мелодії, ритмич. малюнка.


Таблиця 4
Рівні розвитку музичних здібностей дітей з
завданням
Рівні
Високий
Середній
Низький
кол-во
%
кол-во
%
кол-во
%
1
8
6
50
5
42
Зад. № 2
2
17
4
33
6
50
Зад. № 3
2
17
4
33
6
50
Зад. № 4
2
17
3
25
7
58
Зад. № 5
3
25
2
17
7
58
Зад. № 6
-
-
8
67
4
33
Зад. № 7
-
-
3
25
9
75
Середні
дані
12%
36%
52%
Рівні розвитку музичних здібностей дітей у відсотковому співвідношенні
\ S

Додаток 5
Чистоговорки та скоромовки
А
Казковий, чарівний будинок
Абетка - господиня в ньому.
Дружно у тім домі живе
Славний буквений народ.
Аня в гаю загубилася,
Аня в гаю розгубилася,
Аня крикнула: «Агов!
Будинок ніяк я ненайду »
Анатолій і Андрій
Наловили карасів
Аня та Аліса
Варять суп з рису.
У
Вова з ніжний ком зліпив,
Влас свій зверху поклав
Щоб коми ті не впали,
Зліва паличку вкопали.
Валя хлопчикам сказала,
Що букву В вона дізналася.
Ва-ва-ва,
У дворі росте айва,
Ву-ву-ву,
Я поллю свою айву.
Ви-ви-ви,
Смачні ягоди айви.
Вітя з Вовою біля воріт
Малювали вертоліт
Йшла Саша по шосе
І смоктала сушку.
З'їв молодець тридцять три пирога
З пирогом,
Та все з сиром.
На дворі - травичка,
У скрині - Савушка.
Са-са-са-в лісі бігає лисиця.
Су-су-су-було холодно в лісі.
Со-со-со-у машини колесо.
Ос-ос-ос-на галявині багато ос.
Зшитий ковпак не по-колпаковскі.
Виколокован дзвін не по-колоколовскі.
Прогавила ворона вороняти.
Воронячий каркав на березі.
Ра - ра - ра - у дворі йде гра.
Ши - ши-ши - веселяться малюки
Ша - ша - ша - дуже груша хороша!
Шльопають гуськом
Гусак з гусаком.
Дивиться зверхньо
Гусак на гусака.
Ой, вищіплет боки
Гусак у гусака!

Додаток 5
«Пісня жайворонка». Березень:
«Поле зиблется квітами,
У небі ллються світла хвилі.
Весняних жайворонків співу
Блакитні безодні повні »
А. М. Майков
«Пролісок». Квітень:
«Блакитний чистий
Пролісок: квітка,
А при прозорі
Останній сніжок.
Останні сльози
О горе минуле
І перші мрії
Про щастя іншому ... »
А. М. Майков
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Диплом
251.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Розвиток музично сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично
Розвиток музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-дидактичних
Розвиток музично-сенсорних здібностей у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-дидактичних 2
Розвиток зв`язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку в процесі театралізованої діяльності
Розвиток художньо-творчих здібностей дітей дошкільного віку
Аплікація як засіб розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку
Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки
Профілактика конфліктів засобами ігрової діяльності в дітей старшого дошкільного віку
Розвиток творчих здібностей дітей засобами театрального мистецтва в закладах культури
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru