Розвиток електронного навчання у вищих навчальних закладах

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Реферат на тему:
Розвиток електронного навчання у вищих навчальних закладах

Термін «електронне навчання» з'явився в Росії порівняно недавно. Він інтегрує ряд інновацій у сфері застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, таких як комп'ютерні технології навчання, інтерактивні мультимедіа, навчання на основі веб-технологій, он-лайн навчання, і т.п. Поступово цей термін витісняє широко відомий і модний нині термін "дистанційне навчання" (ДН). Пов'язано це з застосуванням ІКТ в сучасних системах ДН та з широким впровадженням цих технологій у традиційних університетах. Таким чином, стираються грані між навчанням на відстані і безпосередньо всередині вузу. Цю інтеграцію дистанційної та традиційної організації навчального процесу на основі ІКТ та відображає термін «електронне навчання».
Розвиток сучасної системи освіти в Росії, Німеччині, Австрії та інших країнах обумовлюється впливом і впровадженням інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) в усі сфери діяльності навчальних закладів і багато в чому зобов'язана появи вільного доступу до засобів Інтернет-технологій. Ці процеси зумовлюють значні зміни в традиційних підходах до освітнього процесу.
Сучасні ІКТ відкривають учням і викладачам доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають абсолютно нові можливості для творчості, прояви і виявлення своїх здібностей, набуття та закріплення різних навичок, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання. Це такі засоби доступу як, локальні і глобальні інформаційні мережі, телеконференції, електронна пошта, форум, чат і т.д.
В даний час у всьому світі на перший план в освіті виходить застосування технологій e-learning. Найбільш актуальним це є в умовах вузівського навчання, де спостерігається процес переважання сучасних педагогічних технологій, у тому числі технологій електронного навчання, над традиційними.
Можливо, це є даниною моді, але нам представляється, що сучасні умови постійного підвищення рівня інформатизації суспільства визначають напрямки руху і розвитку його найбільш значущою і базової структури - освіти.
В останні роки все частіше відзначається зниження ефективності традиційного навчання, як на рівні середньої школи, так і на рівні вузу, що виявляється в авторитарності педагогічних вимог, у вченні, слабко пов'язаний з потребами навчається, з його індивідуальними ресурсами. Жорстка регламентація діяльності учнів на заняттях, примусовість навчальних процедур, часто призводить до нерозуміння студентами цілей своїх дій, до відсутності усвідомлення необхідності досліджуваного матеріалу та його практичної значущості. У зв'язку з чим, у студентів спостерігається відсутність навчальної мотивації, несформованість навичок планування своєї діяльності.
Сучасні педагогічні технології, і більшою мірою технології електронного навчання є особистісно-орієнтованими, і спрямовані на розвиток індивідуальних ресурсів учнів.
На відміну від подання знань в готовому вигляді при традиційному навчанні, у відсутності можливості розвитку учнів вище їх «зони найближчого розвитку», в переважанні пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів навчання, e-learning технології передбачають підвищення рівня самостійної роботи учнів в індивідуальному темпі з одного боку, надаючи можливості для широкого спілкування з іншими учнями та спільного планування своєї діяльності з іншою.
Що стосується психологічного аспекту оцінювання знань учнів, то електронні технології навчання надають можливість знизити роль стресорів в процесі здачі студентами заліків та іспитів, а також підвищити рівень психологічного комфорту на заняттях. Зниження тривожності при проходженні студентами атестації, відсутність страху перед покаранням і отриманням незадовільної оцінки, дозволяє підвищити мотивацію до навчання та ініціативність студентів. Застосування електронних методів навчання у вузі дозволяє підвищити рівень навчання і поліпшити якість надаваних вузом освітніх послуг, а також забезпечує більшу гнучкість в реалізації освітніх цілей вузу.
Вирішальну роль у розвитку електронного навчання, звичайно, зіграв Інтернет. Електронне навчання дає вузам можливість підвищити продуктивність, знизити рівень витрат, пов'язаних з проведенням очних занять, поліпшити процес обміну знаннями і довести до мінімуму витрати на навчання.
Застосування електронних технологій навчання в університеті дозволить:
· Розширити спектр освітніх послуг високої якості наданих вузом і забезпечити його сталість з моменту планування навчального курсу до його завершення;
· Підвищити результативність при проходженні студентами іспитів;
· Підвищити привабливість досліджуваного матеріалу за рахунок поліпшення умов отримання освіти;
· Розширити можливості професійного зростання та підвищення кваліфікації педагогів ВНЗ;
· Надати педагогам вузу більший простір для вивчення досвіду колег і проходження перепідготовки;
· Підвищити кількісний склад студентів вузу, що проходять навчання одночасно;
· Знизити навчальне навантаження студентів;
· Забезпечити більш ефективне та своєчасне оновлення та поширення навчальних ресурсів, а також збільшити їх доступність;
· Забезпечити безперервність навчання студентів за рахунок зняття просторових і часових обмежень;
· Забезпечити персональний графік роботи студентів та перелік навчальних курсів з урахуванням їх інтересів у рамках освітнього стандарту;
· Проводити проміжну і підсумкову атестацію у формі тестування;
· Підвищити ефективність зворотного зв'язку для педагогів вузу і студентів і т.д.
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про те, що застосування у вищих навчальних закладах електронних технологій навчання сприятливо позначається на психолого-педагогічному аспекті освітнього процесу, в тому числі сприяє розвитку індивідуальних ресурсів студентів і викладачів, формує навички цілепокладання, самостійного мислення, ініціативність і відповідальність за виконувану роботу, а також знижує психологічні навантаження на студентів і викладачів у процесі взаємного обміну знаннями.
Розвиток і реалізація електронного навчання (e-learning) здійснюється через інтеграцію різних форм навчання (очна, заочна, комп'ютерне, мережеве), яке направлено на систематичний, організований процес нарощування знань, умінь і навичок за допомогою електронних засобів навчання. Розвиток електронного навчання, в багатьох європейських країнах, обумовлює необхідність розвитку системи підвищення кваліфікації працівників освіти, такі ж тенденції спостерігаються в Росії. Підвищення кваліфікації працівників освіти в області Інтернет-технологій, використання різних форм електронного навчання сприяє розвитку міжнародного співробітництва в освітньому середовищі.
Можливість утворення відбувається через електронного навчання, так як значення навчання в століття інформації розкривається через фактор змагання, як ключ до кар'єри і самовираження. Електронне навчання визначається наступними можливостями у навчанні: комфортні умови (робоче місце, свобода вибору часу на навчання), ефективність (мультимедіа, інтерактивність, комунікативність), незначна вартість навчання.
Організаційний компонент при реалізації освітніх мережевих проектів є найбільш актуальним в даний час, так як він визначається нетрадиційними підходами. Організаційний компонент визначається трьома основними факторами:
· Видом освітніх принципів;
· Впливом навколишнього середовища;
· Цілями людей, залучених в освітній процес.
Ці фактори визначають критерії: можливість індивідуалізувати освіта, співвіднести потреби, здібності, наміри навчається з освітніми принципами; здатність до більш поглибленого освіти; здатність удосконалювати освіту, змінюючи і розвиваючи його всебічність.
Основні завдання, які вирішуються в рамках різних проектів:
· Збагатити зміст конкретних навчальних дисциплін новими дидактичними матеріалами, які отримані колегами за кордоном;
· По-новому поглянути на саму структуру наших навчальних планів і стандартів, щоб вони відповідали загальноприйнятим у світовій практиці;
· Підвищити кваліфікацію частини викладачів у провідних вузах світу, що дозволяє в подальшому використовувати придбані ними знання іншими викладачами кафедр;
· Активно включитися вченим вузу в спільні науково-дослідні проекти, використовувати фонди найбільших наукових бібліотек світу;
· Організувати обмін викладачами та студентами на постійній основі, особливо в країни, що вивчається;
· Забезпечити академічну мобільність викладачів і студентів.
Останнім часом фахівці обговорюють питання: як ставитися до електронного навчання - як до технологій або як до парадигми?
Парадигма - вихідна концептуальна схема, модель постановки проблем та їх рішень, методів дослідження, пануючих впродовж певного історичного періоду в науковому співтоваристві.
Таким чином, парадигма - це основне, базове розуміння, на якому кристалізуються нові знання.
Чому ми сьогодні поступово починаємо переосмислювати роль ІКТ в освіті і розглядати електронне навчання як нову освітню парадигму?
Дослідження в галузі освітніх технологій охоплюють проблеми навчання, пізнання, використання інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ), а також проблеми суспільних наук. Всім, хто працює в даній сфері, необхідно володіти знаннями як у галузі психолого-педагогічних наук, так і в області інформаційно-технологічних наук. Загальні завдання, що стоять перед науковим співтовариством, полягають в тому, щоб розвивати інноваційні підходи до застосування сучасних ІКТ, що допоможе зробити освіту безперервною (протягом всього життя), особистісно-орієнтованим, всебічним, гнучким і продуктивним.
Якщо суспільство буде ставитися до електронних технологій всього лише як до інструментів, то вони не виправдають наших очікувань, більш того, негативні наслідки їх застосування не змусять себе довго чекати. Необхідно зауважити, що надмірна інформатизація навчального процесу може призвести до того, що діапазон придбаних навчальних навичок звузиться на користь технічних умінь, і індивід, володіючи знаннями по роботі з сучасними пристроями, не буде володіти навичками аналізу, презентації, спілкування і т.д.
Зрозуміло, час вимагає адекватності використовуваних технологій навчання сучасним засобам інтелектуальної діяльності. У вік комп'ютерів, Інтернету «стукіт крейдою по дошці», диктування лекцій під запис сприймається як анахронізм.
При традиційній організації навчального процесу дії його учасників жорстко синхронізуються в просторово-часових рамках наявного аудиторного ресурсу. При використанні ж мережевих (дистанційних) освітніх технологій з'являється можливість істотно послабити просторово-часову залежність учасників педагогічної взаємодії при збереженні необхідного рівня якості навчального процесу. Студенти отримують можливість вчитися в зручний час та у зручному темпі. Однак дистанційна форма навчання передбачає переважно самостійне освоєння навчального матеріалу.
Учні, отримавши можливість вибору (університету, курсу, викладача, навчальних матеріалів), стають по-справжньому відповідальними за своє навчання. Викладач вже не є головною фігурою у навчальному процесі, він перестає бути носієм знань і стає всього лише тьютером, помічником учнів при виборі освітньої траєкторії і консультантом з матеріалу, що вивчається.
Разом з тим, дослідження, присвячені визначенню ефективності використання інформаційних та комунікаційних технологій, свідчать про те, що гарантом успішності впровадження ІКТ у навчальний процес є в першу чергу викладач.
Потенціал нових технологій залишається поки що недостатньо реалізованим, оскільки лише мала частина викладачів використовує комп'ютер та інші засоби інформації та зв'язку в повному обсязі.
Основу якості знань у системі електронного навчання визначають три основних компоненти: якість навчально-методичних матеріалів (навчальний контент); професійна компетентність викладачів; якість інформаційної насиченості і матеріально-технічної оснащеності освітнього середовища, що включає необхідний спектр надаваних освітніх послуг. Необхідно пам'ятати і про студентів з їхнім бажанням самостійно навчатися, їх мотивації до такого навчання.
Основні помилки при розробці електронних курсів полягають в тому, що вони часом містять багато «пасивного» змісту і мало інтерактивних елементів. Ми пускаємося в пояснення замість того, щоб намалювати анімацію. У цьому випадку у людини виникає відчуття, що краще взяти і прочитати книгу.
Успішність впровадження електронного навчання, крім вищевикладеного, багато в чому визначається мотивацією студентів та професорсько-викладацького складу.
Спільною проблемою електронного навчання є створення та ефективне використання інформаційно-освітнього середовища на основі ІКТ.
Розглядаючи електронне навчання як парадигму, доцільно вивчати відповідну проблематику через призму різних наук (політології, економіки, соціології, психології, педагогіки тощо), щоб отримати системне, цілісне уявлення про цей феномен. Не претендуючи на такий всеосяжний аналіз, далі обговоримо лише деякі дидактичні аспекти електронного навчання.
Приватні проблеми інформаційно-комунікативного середовища (ІКТ) електронного навчання:
· Організація самостійної когнітивної діяльності учнів;
· Організація індивідуальної підтримки навчальної діяльності кожного учня викладачами;
· Організація групової навчальної роботи учнів (дискусій, спільної роботи над проектами і т.д.
Існують три найбільш важливі приватні проблеми, пов'язані з розробкою та використанням інформаційно-комунікаційного середовища електронного навчання. Вони стосуються організації:
· Самостійної когнітивної діяльності учнів;
· Індивідуальної підтримки навчальної діяльності кожного учня викладачем;
· Групової навчальної роботи учнів (дискусій, спільної роботи над проектами та ін.)
Визначальну роль у вирішенні першого з зазначених дидактичних проблем електронного навчання - організації самостійної когнітивної діяльності учнів - має навчально-методичне забезпечення або, як його часом називають, електронні освітні ресурси (ЕОР). Номенклатура ЕОР для підтримки навчання досить велика:
· Електронні копії звичайних друкованих посібників
· Електронні інтерактивні підручники, реалізують дидактичні схеми програмованого навчання
· Мультимедіа-презентації навчального матеріалу
· Системи комп'ютерного тестування
· Оглядові лекції на аудіо-та відеокасетах або на компакт-дисках
· Комп'ютерні тренажери та віртуальні лабораторії, засновані на математичних моделях досліджуваних об'єктів або процесів
· Інтелектуальні навчальні системи
· Навчальні пакети прикладних програм і т.п.
· Навчальні мультимедіа-комплекси
Найбільш ефективним у дидактичному плані є застосування навчальних мультимедіа-комплексів, що забезпечують підтримку самостійної навчальної роботи учнів на всіх етапах пізнавальної діяльності - від початкового знайомства з навчальним матеріалом до рішення нетипових професійно-орієнтованих завдань.
Вражаючий прогрес у розвитку апаратних і програмних засобів ІКТ надає гарні технічні можливості для реалізації різноманітних дидактичних ідей.
Проблема полягає в якості багатьох ЕОР.
Можна виділити два важливі чинники, які зумовлюють низький рівень дидактичних та споживчих характеристик багатьох розробок у сфері електронного навчання.
По-перше, методичні аспекти електронного навчання відстають від розвитку технічних засобів.
Другий чинник пов'язаний із закритістю більшості з них, що не дозволяє викладачам та учням вносити зміни і використовувати будь-які фрагменти для власних розробок.
Навчальний процес - це не конвеєр автоматизованого виробництва. Викладачі, навіть перебуваючи в ролі тьютеров, завжди налаштовані вносити будь-які зміни у зміст готових навчальних матеріалів і методику навчання в залежності від контингенту учнів, конкретних умов навчального процесу, власних уявлень про нього. До того ж відомо, що ймовірність успішного впровадження будь-якої інновації в істотній мірі залежить від ступеня залучення до неї і від співавторства конкретних виконавців.
Організація індивідуальної підтримки навчальної діяльності кожного учня викладачами.
Найважливішим достоїнством традиційних (face-to-facе) методик навчання, починаючи від репетиторства до групових лекційних занять, є виховує-стимулюючий характер впливу особистості викладача. Про небезпеку втрати такого впливу справедливо говорять скептики.
Численні приклади свідчать, що часом тільки одна публічна лекція може визначити справа всього життя для когось із слухачів. А наслідування Вчителю? Воно нерідко не усвідомлюється самими учнями, але його значимість у навчально-виховному процесі важко переоцінити.

Список використаної літератури
1. Борзих А.А., Горбунов О.С. Віртуальні світи, інформаційні середовища і амбіції e-Learning / / Освітні технології та суспільство (Educational Technology & Society). - 2009. - Т. 12. - № 2. - С. 423-437.
2. Буханцева Н.В., Дудіна І.А. Модель e-Learning як інструмент управління електронними ресурсами вузу / / Освітні технології та суспільство (Educational Technology & Society). - 2009. - Т. 12. - № 2. - С. 438-444.
3. Оганесянц Н. Конструктивістські підходи в e-Learning / / Вища освіта в Росії. - 2008. - № 9. - С. 125-127.
4. Хортон У., Хортон К. Електронне навчання: інструменти та технології. - М.: КУДИЦ-Образ, 2005.
5. Електронне навчання. Рекомендації керівникам бібліотечних та інформаційних служб / За редакцією Мексін Меллінг. - М.: Омега-Л, 2006.

Програми
2
Рис. 1 - Державні ініціативи в області індустрії електронного навчання
3
Рис. 2 - Структура індустрії електронного навчання


Рис. 3 - Система управління електронним навчанням

Рис. 4 - Форми e-Learning, сегментовані за групами


Рис. 5 - Вигода для компанії від використання електронного навчання
електронне навчання on-line
Рис. 6 - Навчання за допомогою мультимедійної платформи CD-ROM або DVD (off-line навчання)


Рис. 7 - Модель застосування симуляцій та «серйозних ігор» в електронному навчанні

Рис. 8 - Система електронного навчання
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Реферат
40.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості образу я курсантів в процесі навчання у вищих військових навчальних закладах
Організація навчання обдарованих студентів у вищих технічних навчальних закладах Німеччини
Професійна освіта у вищих навчальних закладах
Фізичне виховання у вищих навчальних закладах
Фізичне виховання у вищих навчальних закладах
Деякі проблемы змісту юридичної освіти у вищих навчальних закладах
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах проблеми та шляхи оптимізації
Заочна форма навчання у вищих закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України
Методика проведення моніторингового дослідження ефективності профільного навчання в навчальних закладах 3
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru