Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та механізм їх мінімізації

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

РЕФЕРАТ
на тему:
«Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та механізм їх мінімізації»
Виконала студентка 5 курсу, 1гр.
ЕіУПХП Іосько Ю.Г.
Перевірив Хилькевич Ю.С.
Мінськ, 2006
Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
Глава I. Сутність, види і форми ризиків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 4
1.1 Умови і причини виникнення ризиків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4
1.2 Сутність і класифікація ризиків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .5
Глава II Можливості та методи управління ризиками ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 7
2.1. Процес управління ризиками ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 7
2.2. Методи управління ризиками ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 7
2.3. Шляхи мінімізації ризиків ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 9
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 12
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 13

Введення

При виході на закордонний ринок підприємці стикаються з певними ризиками, які присутні протягом всієї діяльності підприємства (фірми). Під ризиком розуміється можлива небезпека втрат, що випливає зі специфіки тих чи інших явищ природи і видів діяльності людського суспільства. Ризик - це історична й економічна категорія.
Як історична категорія, ризик являє собою усвідомлену людиною можливу небезпеку. Вона свідчить про те, що ризик історично пов'язаний з усім ходом суспільного розвитку.
Розвиток суспільства пройшло три епохи:
- Дикість;
- Варварство;
- Цивілізація.
Кожна з яких, у свою чергу, складається з трьох ступенів:
- Нижча;
- Середня;
- Вища.
У міру розвитку цивілізації з'являються товарно-грошові відносини, і ризик стає економічною категорією.
Як економічна категорія ризик являє собою подію, що може відбутися або не відбутися. У разі здійснення такої події можливі три економічні результати:
- Негативний (програш, збиток, збиток);
- Нульовий;
- Позитивний (виграш, вигода, прибуток).
Ризиком можна управляти, тобто використовувати різні заходи, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикової події і вживати заходів до зниження ступеня ризику.
Проблема управління ризиком, подолання невизначеності існує в будь-якому секторі економіки, що пояснює її постійну актуальність. Будь-який суб'єкт економіки на будь-якому її рівні неминуче стикається з неординарними ситуаціями, незапланованими або непередбаченими подіями, на які необхідно адекватно реагувати, щоб не зазнати збитків.
Мета даної роботи - розглянути ризики, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю, методи управління ними, механізм їх мінімізації.
Глава I. Сутність, види і форми ризиків
1.1. Умови і причини виникнення ризиків
Умови виникнення ризику - це ситуація ризику, появі якої завжди супроводжують три взаємопов'язаних умови: наявність невизначеності, вибір альтернатив, можливість оцінки ймовірності здійснення обираних результатів. (1) На рівень ризику впливають багато факторів: обсяги фінансово-господарської діяльності; професійна підготовка фахівців підприємства; стиль керівництва і кваліфікація персоналу; загальний концептуальний підхід до діяльності в умовах зміни в нормативно-правовій системі, розмаїтість видів діяльності підприємства; ступінь комп'ютеризації діяльності ; надійність системи внутрішнього контролю; частота зміни керівництва та особисті характеристики керівників; число нестандартних для даної фірми операцій, ділове оточення. (2)
Причини виникнення ризиків різноманітні. Вони можуть бути наступними:
  • По можливості передбачення - передбачувані та непередбачувані.
  • Умисність створення ситуації ризику (злочини, службові помилки і т.п.).
  • З причин виникнення.
  • За місцем виявлення.
  • За часом виявлення.
  • За центрами відповідальності.
  • За винуватцям виникнення.
  • За можливості страхування.
  • За тривалістю дії.
  • За методами виявлення.
  • За способами мінімізації наслідків.
  • По етапах виробничого циклу.
  • По етапах технологічного процесу.
  • За виробничих умов.
  • По етапах життєвого циклу продукції, виробленої підприємством.
  • За місцем знаходження продукції.
  • По етапах життєвого циклу продукції, реалізованої підприємством.
  • За видами продукції (за номенклатурою, асортиментом).
  • За типом організації виробництва.
  • За рівнем цін на вироблену продукцію.
  • За тривалістю і умовами зберігання продукції на підприємстві.
  • За тривалістю і умовами зберігання запасів сировини на підприємстві.
  • За споживачеві продукції.
  • По каналах збуту і т.д.
1.2. Сутність і класифікація ризиків
Ефективність організації управління ризиком багато в чому визначається класифікацією ризику. Під класифікацією ризику слід розуміти розподіл ризику на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілей.
Науково обгрунтована класифікація ризику дозволяє чітко визначити місце кожного ризику в їх загальній системі. Воно створює можливості для ефективного застосування відповідних методів, прийомів управління ризиком. Кожному ризику відповідає своя система управління ризиком.
Класифікація ризиків дуже різноманітна. Існує велика кількість класифікацій.
У світовій господарській практиці зустрічаються такі види ризиків:
1) виробничий, тобто пов'язаний з безпосереднім виробництвом торгової продукції і виникає у випадку різкого збільшення або зменшення розмірів виробництва, непередбачених витрат, залучення нових інвестицій, освоєння інновацій і т.д.
2) комерційний. Він виникає в процесі реалізації товарів і послуг, різкої зміни попиту, зростання товарних витрат, освоєння нових видів торгівлі і т.д.
3) фінансовий ризик. Цей ризик присутній постійно, так як будь-яке підприємство здійснює свої фінансові відносини з банками та іншими кредитними установами, а його фінанси втілюються цінними паперами. Діяльність банків у свою чергу залежить від коливань курсу цінних паперів, процентних ставок на кредити, позики, від інфляції, від коливань валютних курсів і т.д.
При виході господарських суб'єктів на світові галузеві ринки, зазначені види ризиків можуть модифікуватися й значно посилюватися, перш за все, під впливом зарубіжної середовища. У результаті цього у світовій торгівлі з'являються такі види ризиків:
1) господарсько-правові ризики. Вони пов'язані з національними відмінностями в законах та інших нормативних актах, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність;
2) політичні ризики пов'язані зі зміною політичної ситуації в тій чи іншій країні. Наприклад, прихід до влади нового уряду і введення їм обмежень на експорт, імпорт, ембарго на товари і т.д.;
3) власне міжнародні ризики. Ці ризики пов'язані з діями міжнародних економічних і фінансових організацій, які вводять нові умови торгівлі, міжнародні стандарти, режими заборонних або заохочувальних заходів в міжнародній торгівлі;
Нарешті в самій зовнішньої торгівлі кожної країни особливо при експортно-імпортних операціях, їх укладанні і виконанні виникають наступні ризики:
1) ризик невиконання умов міжнародного контракту (строки поставки, невідповідність кількості, якості і т.д.);
2) ризик невиконання зобов'язань по взаємних платежах або так званий кредитний ризик;
3) валютний ризик, що виникає у зв'язку з постійним коливанням валютних курсів;
4) збутової ризик пов'язаний з коливанням попиту на експортні та імпортні товари в країні або на окремому сегменті зарубіжного ринку;
5) ціновий ризик виникає через постійно змінюються світових цін;
6) комерційний ризик виявляється в несумлінності або неплатоспроможність населення країни-імпортера і недоотримання прибутку;
7) виробничо-технічний ризик пов'язаний з неможливістю використання у виробництві куплених на світовому ринку ліцензій, патентів, «ноу-хау" або з неможливістю належної налагодження купленого устаткування. (8)
Так само ризики можна класифікувати за наслідками.
· Допустимий ризик - це ризик рішення, в результаті нездійснення якого підприємству загрожує втрата прибутку; в межах цієї зони підприємницька діяльність зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони не перевищують розмір очікуваного прибутку;
· Критичний ризик - це ризик, при якому підприємству загрожує втрата виручки; інакше кажучи, зона критичного ризику характеризується небезпекою втрат, які свідомо перевищують очікуваний прибуток і в крайньому випадку можуть призвести до втрати всіх коштів, вкладених підприємством в проект;
· Катастрофічний ризик - ризик, при якому виникає неплатоспроможність підприємства; втрати можуть сягнути величини, рівної майновому стану підприємства. Також до цієї групи відносять будь-який ризик, пов'язаний з прямою небезпекою для життя людей або виникненням екологічних катастроф. (3)
Глава II Можливості та методи управління ризиками
2.1. Процеси управління ризиками
Управління ризиками включає в себе чотири основні процеси: ідентифікація, аналіз, планування і контроль ризиків.
Ідентифікація ризиків - це перша стадія процесу управління ними. На цьому кроці виявляються і описуються ризики, які можуть виникнути при реалізації проекту, а також взаємозв'язку ризиків між собою. Виявлені ризики класифікуються за групами (наприклад, можуть бути визначені такі категорії ризиків: фінансові, технологічні, політичні, професійні, форс-мажор і т.д).
На етапі аналізу проводиться оцінка ризиків. Тут підраховуються ймовірності ризиків і збитку, який вони можуть завдати, а також визначаються межі ризиків. Після цього ризики групуються за ступенем важливості та виділяються найбільш важливі з них, які будуть ретельно відслідковуватися протягом усього терміну ведення проекту.
Після ідентифікації та аналізу ризиків на стадії планування розробляються заходи щодо запобігання ризиків та усунення їх наслідків, якщо вони все ж відбудуться. Відповідні документи містять у собі опис дій з реагування на виникнення кожної з можливих проблем і перелік осіб, відповідальних за здійснення відповідних дій з їх нейтралізації
Завданням етапу контролю є моніторинг виявлених ризиків та здійснення планово-попереджувальних заходів. На підставі даних такого моніторингу відбувається ініціювання відповідної реакції на проблемну ситуацію в разі виявлення такої. Правильно організований контроль виконання проекту забезпечує керівництво компанії якісної та своєчасної інформацією для прийняття рішень щодо запобігання ризиків.
По ходу проекту можуть виявлятися нові ризики або змінюватися ступінь їх впливу на проект. Саме тому управління ризиками являє собою замкнутий цикл, в якому за контролем знову слід стадія ідентифікації і так аж до закінчення проекту. (4)
2.2. Методи управління ризиками
Контроль над ризиком становить істотну частину успішної торгівлі. Ефективне управління ризиком вимагає не тільки уважного спостереження за розміром ризику, але також стратегію мінімізації збитків. Для боротьби з ризиками застосовуються відомі методи управління. Для зменшення виробничих ризиків (наприклад, невиконання планових завдань за обсягом та якістю продукції, що випускається) розробляються відповідні організаційно-технологічні заходи, що включають систему поточного і оперативно-календарного планування, систему управління якістю та інші аналогічні заходи, що мають на меті створення на підприємстві системи, що виключає невиконання планових завдань у строк та належну якість продукції. Для зниження інших ризиків розробляються адекватні заходи, головним критерієм яких є їх ефективність, тобто відношення результату (зменшення збитків або приріст прибутку) до витрат на їх здійснення.
Головна проблема управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності підприємства полягає в управлінні ризиками, настання яких не залежить від зусиль підприємств, і які є зовнішніми. Можна виділити наступні групи методів, спрямованих на зменшення можливих збитків, викликаних цими ризиками:
1. Страхування
2. Хеджування як метод використання біржових ф'ючерсних контрактів і опціонів.
3. Застосування різних форм і методів розрахунково-кредитних відносин, що зводять до мінімуму ризик неплатежу за поставлені товари, або неотримання товарів проти їх оплати. Наприклад, підтверджений документарний акредитив, різні банківські гарантії, авалювання, застава та ін
4. Аналіз і прогнозування кон'юнктури (попиту, пропозиції, ціни) на зовнішньому ринку, планування і своєчасна розробка заходів за рахунок власних і позикових ресурсів з метою уникнути можливих збитків, викликаних несприятливими кон'юнктурними змінами.
5. Інші методи (ухилення від ризику, компенсація ризику і його наслідків, локалізація ризику, розподіл (дисипація) ризику).
Серед методів управління ризиками у ЗЕД значне місце відводять страхуванню.
За своєю природою страхування - форма попереднього резервування ресурсів, призначених для компенсації збитку від очікуваного прояву різних ризиків. У принципі, це також передача ризику. Стороною, що приймає фінансові ризики в даному випадку, виступає страхова компанія. Мета страхування суб'єкта економіки - захист від фінансових наслідків (майнового збитку) внаслідок настання несприятливих подій. Економічна сутність страхування полягає у створенні резервного (страхового) фонду, відрахування в який для окремого страхувальника встановлюються на рівні, значно меншому сум очікуваного збитку і, як наслідок, страхового відшкодування.
Поряд зі страхуванням застосовують також інші методи управління ризиками. Для управління ризиками, пов'язаними з падінням цін на біржові товари, фондові цінності, а також несприятливим падінням курсу валют, широко застосовуються різні методи хеджування.
Перевага хеджування - можливість оперативного прийняття рішень, порівняно невисока вартість. До недоліків слід віднести відносно вузький спектр дії (тільки цінові параметри угод на товари, фондові цінності і валюту), складність використовуваних прийомів, які вимагають високого рівня кваліфікації фахівців. Це дозволяє використовувати цей метод, як правило, на великих підприємствах і при великих обсягах зовнішньоекономічних операцій.
Окрема область управління ризиками у ЗЕД пов'язана з розрахунково-кредитними відносинами і передбачає використання досить великої різноманітності форм і методів. До основних з них відносяться:
- Застосування безвідкличного підтвердженого документарного акредитиву при розрахунках за постачання товару;
- Використання банківських гарантій (наприклад, авалювання перекладних векселів - тратт та ін.)
Перевага даного механізму зниження ризиків - простота і доступність використання для учасників ЗЕД, недолік - відносна дорожнеча даного типу послуг.
Перераховані способи не в змозі забезпечити абсолютний захист від можливих ризиків, хоча і можуть істотно їх зменшити. Значною мірою ризики можуть бути запобігти шляхом ефективного внутрішньофірмового управління (наприклад, диверсифікацією діяльності тощо). Найбільший ефект може бути досягнутий за рахунок поєднання, комбінації різних методів управління ризиками: страхуванням, хеджуванням, застосуванням сучасних методів управління, форм і методів розрахунку у зовнішньоекономічних операціях. (5)
2.3 Шляхи мінімізації ризиків
В умовах командно-адміністративної економіки звикли до того, що економічна обстановка формується «згори» у вигляді набору певних норм і правил. Звичайно, така жорстка система централізованих установок і приписів сковувала ініціативу, пригнічуючи інтерес і творче начало. Але вона вносила, принаймні, позірну чіткість, забезпечувала нав'язаний «порядок».
Ринок же є, перш за все, економічна свобода. А за економічну свободу доводиться платити. Адже свободі одного підприємця супроводжує одночасно і свобода інших підприємців. До того ж підприємець-конкурент взагалі схильний витісняти свого опонента з ринку. Тому, хочемо ми цього чи ні, але доводиться мати справу з невизначеністю і підвищеним ризиком.
У цих умовах завдання полягає в тому, щоб займатися справою зі свідомо передбачуваних результатом, шукати справу без ризику. При цьому підході до ринкової економіки можна взагалі опинитися поза справи. Треба не уникати неминучого ризику, а передбачити його, прагнучи знизити до можливого низького рівня.
Ризик - імовірнісна категорія, і в цьому сенсі найбільш обгрунтовано з наукових позицій характеризувати і вимірювати його як ймовірність виникнення певного рівня втрат. При всебічній оцінці ризику слід було б встановити абсолютне або відносне значення величини можливих втрат, ймовірність виникнення такої величини.
Вища ступінь ризику призводить до необхідності пошуку шляхів її мінімізації. Ці дії ведуться в двох напрямках:
1) уникнути появи можливих ризиків;
2) зниження впливу ризику на результати діяльності.
Більшість рішень про уникнення ризику застосовується на стадії прийняття рішень. Приймаючи таке рішення можна повністю уникнути можливих втрат, але це не дозволить отримати обсяг прибутку, пов'язаний з ризикованою діяльністю. При цьому треба мати на увазі, що:
- Уникнення можливих ризиків може бути просто неможливо; зокрема, що стосується ризиків цивільної відповідальності;
- Уникнення одного ризику може призвести до виникнення інших;
- Можливий обсяг прибутку від заняття певною діяльністю може значно перевищувати можливі втрати в разі настання пошукової ситуації, пов'язаної з даним видом діяльності.
Звичайно, в реальному житті важко уникнути ризику. Значну його частину фірмі доводиться приймати на себе. Проте деякий ризик приймається тому, що він неминучий, а інші - що несуть в собі потенціал можливого прибутку. Прийняття ризику на себе може бути двох видів:
1) заплановане прийняття ризиків;
2) незаплановане прийняття ризиків.
У першому випадку фірмі відома частота можливих втрат, і ці втрати покриваються з поточного доходу, якщо в цілому вони невеликі. У даному випадку мова йде про самострахування, тобто створення фірмою спеціального резервного фонду (фонду ризику) за рахунок відрахувань з прибутку на випадок виникнення непередбачуваної ситуації. Самострахування доцільно в тому випадку, коли вартість застрахованого майна відносно невелика в порівнянні з майновими та фінансовими критеріями всього бізнесу, а також коли ймовірність збитків надзвичайно мала.
У другому випадку, при незапланованому прийняття ризику фірмі доводиться покривати втрати з будь-яких ресурсів, що залишилися після понесених втрат. У цьому випадку, якщо втрати великі, як наслідок приходить скорочення розміру прибутку.
Ефективним способом мінімізації ризику є скорочення втрат шляхом поділу (сегрегації) та об'єднання (комбінації) ризиків. Поділ ризику, як правило, здійснюється за рахунок поділу активів фірми. Суть його полягає в скороченні максимально можливих втрат за одну подію, але при цьому одночасно зростає число випадків ризику, які можна контролювати.
Методами мінімізації ризику (як було зазначено в попередньому розділі) можуть бути також: диверсифікація, передача ризику, страхування ризику та інші. Страхування ризику являє собою по суті передачу певних ризиків страхової компанії, яка виступає в ролі трансферту. Ресурси для покриття втрат отримують від страхових організацій швидше, ніж з будь-якого іншого джерела, за винятком ресурсів усередині самого бізнесу.
У той же час не можна забувати, що даний метод мінімізації ризику має ряд обмежень.
По-перше, це ціна. Нерідко премія, запитувана страховиком за прийняття на себе ризику, перевищує ту ціну, яку принциповий страхувальник вважає розумною за трансферт даного ризику.
По-друге, обмеженням використання страхування є неможливість застрахувати деякі види ризиків, тому що вони не приймаються. Так, якщо ймовірність настання ризикового події дуже велика, то страхові фірми не беруться страхувати дані види ризику або вводять непомірно високі платежі.
Говорячи про заходи щодо мінімізації ризиків, необхідно мати на увазі, що, перш ніж звертатися за допомогою в інші організації, фірма повинна використовувати всі можливі внутрішні джерела зниження ризику:
1) перевірити передбачуваних партнерів;
2) грамотно скласти контракт угоди;
3) планувати і прогнозувати діяльність фірми;
4) ретельно підбирати кадри фірми.
Таким чином, є досить багато методів і шляхів мінімізації ризику. Вибір їх і використання вимагає серйозного врахування сформованої економічної ситуації, а також наявність певних умов. (6)
Висновок
У роботі розглянуто умови і причини виникнення ризиків, їх сутність і класифікація. Описано методи управління ризиками і шляхи їх мінімізації.
Таким чином, видно, що потреба компаній у виході на закордонний ринок сьогодні дуже велика і ризик є невід'ємною частиною зовнішньо-економічної діяльності. Тому маркетологи повинні передбачати ризики і перешкоджати їх роботі на зовнішніх ринках. (7) А також повинні вміти планувати ризики і управляти ними.
Список використаної літератури
1 - http://www.mmm.spb.ru/MAPO/21/9.php?L=ENG
2 - http://www.mmm.spb.ru/MAPO/21/9.php?L=ENG Публікація Г.А. Смирнової
3 - http://www.is-con.ru/index.phtml?id=182 Публікація Олени Афанасьєвої, Генеральний директор Споконвіку
4 - Валерій Сергійович Романов Торгова компанія "Елком". Стаття опублікована у збірнику: "Моделювання та Аналіз Безпеки, Ризику і Якості в Складних Системах, СПб. - НВО" Омега ", 2001."
5 - Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник для вузів / Л. Є. Стровский, С. Є. Казанцев і ін; під ред. Л. Є. Стровский. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М: ЮНИТИ, 1999. - 823 с.
6 - Підприємницький ризик та шляхи його негативних наслідків. / Сечко Л. М. / / Гуманітарно-економічний вісник. - 2006. - № 1, с.63-67.
7 - Котлер. Основи маркетингу: Пер. з англ .- 2-е європ. вид .- М., СПб.; К.; Видавничий Дім «Вільямс», 2002. - 944с.
8 - Лідванова Л.І.. Міжнародний маркетинг: Методичні вказівки до практичних занять. - СПб.: БІІЯМС, БІЕПП, 2000.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
49.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Валютні ризики і методи їх мінімізації
Кредит у зовнішньоекономічній діяльності
Маркетинг у зовнішньоекономічній діяльності
Види підприємництва в зовнішньоекономічній діяльності
Міжнародні розрахунки у зовнішньоекономічній діяльності
Правове вирішення спорів у зовнішньоекономічній діяльності
Система національних рахунків у зовнішньоекономічній діяльності
Облік та аналіз у зовнішньоекономічній діяльності підприємств
Облік кредитних операцій в зовнішньоекономічній діяльності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru