приховати рекламу

Регіональна програма дошкільної освіти

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Міністерство загальної та професійної освіти
Свердловської області
Державне навчальний заклад додаткової
професійної освіти
«Інститут розвитку регіональної освіти
Свердловської області »
(ГОУ ДПО «ІРРО»)
Кафедра педагогіки та психології
Орієнтовна регіональна
програма освіти дітей
дошкільного віку
Єкатеринбург
2007

Орієнтовна регіональна програма освіти дітей дошкільного віку / О.В. Толстікова, Т.Г. Гатченко - Єкатеринбург: ІРРО, 2007. - 95 с.
Наукове редагування:
Дягілєва Н.В., к.п.н., зав. кафедрою педагогіки і психології ІРРО
Багічева Н.В., к.ф.н., доцент кафедри російської мови та методики її викладання у початкових класах УрГПУ
Ворошилова В.М., к.п.н., доцент кафедри природознавства та методики її викладання в початкових класах УрГПУ
Гречухіна Т.І., К.п.н. доцент кафедри педагогіки УРГПУ ім. А.М. Горького
Іваненко М.А., к.п.н., доцент кафедри соціальної педагогіки УрГПУ
Купріна Н.Г., к.п.н., доцент кафедри естетичного виховання УРГПУ
У розробці освітньої програми брали активну участь педагогічні колективи дошкільних освітніх установ Свердловської області:
МДОУ № 23 с. Грязновского, Богдановицького р-ну
МДОУ № 6 г . Артемівська
МДОУ № 69 г . Полівське
МДОУ № 29 г . Сєрова
МДОУ № 17 г . Красноуфімськ
МДОУ № 422 "Лорік» Орджонікідзевського р-ну, м. Єкатеринбурга
МДОУ № 356 Чкаловського р-ну, м. Єкатеринбурга
ДОП № 57 п. Рефтинская
МДОУ № 102 Кіровського р-ну, м. Єкатеринбурга
ДОП № 39 ГОУ ЦО «Згода», м. Єкатеринбурга
ДОП № 272 ГОУ ЦО «Згода», м. Єкатеринбурга
Рецензенти:
Ручкіна В.П. - К.п.н., професор Інституту педагогіки і психології дитинства УрГПУ.
Рахматулліна Р.Х. - зав. відділом планування та аналізу діяльності ІРРО, відмінник освіти РРФСР.
Смирнова З.І. - методист вищої кваліфікаційної категорії НМЦ Орджонікідзевського р-ну, м. Єкатеринбурга.
© ГОУ ДПО «Інститут розвитку регіональної
освіти Свердловської області », 2007

Зміст
Пояснювальна записка
Мета освітньої програми
Завдання освітньої програми
Рекомендований результат на етапі завершення дошкільної освіти
Змістовні модулі програми
Організація освітнього процесу
Передбачуваний освітній результат
Основне зміст програми
Принципи розвиваючої освітньої роботи з дітьми
Модуль 1. Фізичний розвиток дитини дошкільного віку
Характеристика вікових можливостей дітей дошкільного віку
Зміст освіти
Молодший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 4 роки життя
Середній дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 5 року життя
Старший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 6-7 року життя
Модуль 2. Соціально-особистісний розвиток дитини дошкільного віку
Характеристика вікових можливостей дітей дошкільного віку
Зміст освіти
Молодший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 4 роки життя
Середній дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 5 року життя
Старший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 6-7 року життя
Модуль 3. Пізнавально-мовний розвиток дитини дошкільного віку
Характеристика вікових можливостей дітей дошкільного віку
Зміст освіти
Молодший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 4 роки життя
Середній дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 5 року життя
Старший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 6-7 року життя
Модуль 4. Художньо-естетичний розвиток дитини дошкільного віку
Характеристика вікових можливостей дітей дошкільного віку
Зміст освіти
Молодший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 4 роки життя
Середній дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 5 року життя
Старший дошкільний вік
Освітні завдання
Рекомендований результат освіти вихованців 6-7 року життя

Шановні колеги!
Направляємо Вам «Примірну регіональну програму освіти дітей дошкільного віку», розроблену в ході реалізації науково-освітнього проекту «Модель організації освітнього процесу як умова розвитку кожної дитини дошкільного віку відповідно до його потреб, можливостями, потенційними здібностями» (2004-2007рр.).
Просимо організувати апробацію даної програми педагогічним колективом Вашого дошкільного освітнього закладу, обговорення доцільності, впливу на досягнення соціально-значущого результату освіти дітей дошкільного віку.
Звертаємо Вашу увагу на зміст представленої програми, що орієнтована на реалізацію сучасних ціннісно-цільових орієнтирів системи дошкільної освіти.
Ми просимо Вас під час апробації освітньої програми звернути вашу увагу:
1. Наскільки запропоноване для освоєння дітьми дошкільного віку зміст освіти відповідає їх віковим можливостям, забезпечує досягнення поставлених цілей і завдань?
2. Чи дозволяють визначені програмою кошти реалізувати зміст освіти кожній віковій ступені?
Запропонуйте свої методи і прийоми реалізації даного змісту освіти
3. Чи сприяє запропоновані програмою зміст освіти і засоби його реалізації досягнення прогнозованого результату кожній віковій ступені?
Запропонуйте необхідне, на Вашу думку, додатковий зміст, послідовність його реалізації
Ваші пропозиції та побажання за програмою ми врахуємо в подальшому виданні і це буде наш спільний труд, збагачений вашим практичним досвідом.

Пояснювальна записка
Сучасні тенденції розвитку системи дошкільної освіти виражені в реалізації принципів гуманістичної педагогіки розвитку, педагогіки співробітництва, у визнанні пріоритетності особистісно-орієнтованого стилю педагогічного спілкування, надання дитині самостійності, ініціативи в самих різних видах діяльності, і, перш за все в грі, що забезпечують розвиток власної активної позиції у дитини і дозволяють найбільш повно реалізувати себе.
Дошкільне дитинство - період розвитку людини, протягом якого відбувається початкове ознайомлення з універсальними цінностями, визнаними людством, набуття дитиною свого «Я», активна реалізація потреби в прояві індивідуальності, а також період, в якому формується дитяче співтовариство як перший інститут соціалізації дитини.
Дошкільне дитинство характеризується розвитком перцептивних, мнемічних та елементарних розумових процесів, оволодінням складними маніпуляціями і діями з речами, накопиченням досвіду поведінки в різних життєвих ситуаціях. Цей період відрізняється інтенсивним розвитком мови, що, однак, не виключає використання і більш ранніх, несловесних експресивних форм поведінки: міміки, жестикуляції, поз, інтонації. Для цього періоду характерно інтенсивне освоєння культури через гру, діяльність, спілкування. У цьому віці яскраво виражено символічний початок в мисленні та поведінці. Логічне мислення здійснюється у формі засвоєння конкретних операцій: групування предметів, узагальнення і т.д. Ця стадія має вирішальне значення для соціалізації дитини, яка відбувається вже не тільки емпірично (за допомогою накопичення досвіду поведінки), а й раціонально - шляхом освоєння основ моралі та регулювання на цих засадах різноманітних соціальних зв'язків і відносин.
У зв'язку з важливістю емоційного фактора для процесу соціального розвитку дитини особливу увагу необхідно звертати на індивідуальні відмінності в емоційних проявах, емоційних переживаннях (рівень чутливості), емоційної експресії (ступінь вираженості) і емоційному поведінці (спосіб реагування). Від того, як проявляється ця тріада, залежить успішність соціалізації, формування особистісних рис і інтелектуальний розвиток дитини. Чуттєве переживання емоції одночасно мотивує людину на певні дії: позитивні емоції сприяють конструктивної взаємодії.
Основні завдання дошкільної освіти [1]:
- Забезпечити емоційне благополуччя кожної дитини, зберегти і зміцнити його психофізичне здоров'я, сприяти становленню образу «Я»;
- Формувати базові якості особистості, що забезпечують успішну соціалізацію дитини;
- Розвивати індивідуальність дитини через освоєння суспільних норм і правил поведінки в даному віці;
- Формувати уявлення про такі універсальних цінностях, як життя, здоров'я, щастя, природа, краса, спілкування, пізнання, людина, гуманізм, добро, працю, милосердя, любов, свобода, особистість, світ, справедливість;
- Виховувати «участн», діяльнісної ставлення до світу, розуміння представлення своєї ролі в найближчому соціокультурному просторі.
Освітній процес в період дошкільного дитинства будується на підставі поваги дитячої індивідуальності, обліку готовності до освоєння пропонованих вимог і виключення примусу і насильства, з опорою на досягнення попереднього етапу розвитку.
Орієнтовна регіональна програма освіти дітей дошкільного віку складена з урахуванням сучасної нормативно-правової та концептуальної бази дошкільної освіти:
· Концепція змісту безперервної освіти (дошкільна і початкова ланка);
· Регіональний (національно-регіональний) компонент державного освітнього стандарту дошкільної, початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти Свердловської області.
Орієнтовна регіональна програма освіти дітей дошкільного віку характеризується тим, що:
- Спрямована на різнобічний розвиток дітей від трьох до семи років з урахуванням психофізіологічних закономірностей їх розвитку;
- Спрямована на розвиток емоційно-чуттєвої сфери, здатності дитини розуміти емоційні стани свої та інших людей, виражати емоції і почуття вербально і невербально (в русі, мімікою, голосом), на формування групової згуртованості та емоційної відкритості;
- Спрямована на розвиток соціально-комунікативних умінь, здатності співпереживати іншій, на оволодіння соціально прийнятними способами самовираження в ситуаціях спілкування, розширення уявлень дитини про себе і свої можливості, сприяє формуванню соціально-впевненого поведінки;
- Має базисний характер, спрямована на підтримку основних ліній розвитку дитини, що відповідають своєрідності віку, які враховують сензитивность різних вікових періодів до становлення тих чи інших психічних функцій і новоутворень, ролі ведучої діяльності в їх формуванні. Освітня діяльність будується на розвитку уяви і заснованого на ньому творчості (творчого ставлення до дійсності); вихідних форм мислення (наочно-дієвого, наочно-образного, елементів логічного мислення); мови і мовного спілкування; довільності, регуляції поведінки та ін), покликана забезпечувати проектований рівень загального психофізичного розвитку дитини на кожному віковому етапі дошкільного дитинства і на стадії його завершення;
- Задає базисне зміст освітнього процесу в дошкільних закладах з урахуванням регіональної специфіки (географічних умов, національних та культурних традицій), передбачає варіативність його реалізації, сприяє розвитку ініціативи і творчості педагогів дошкільних освітніх установ;
- Включає зміст освіти, відповідне психолого-педагогічне обгрунтування потенціалу психофізичного розвитку дітей дошкільного віку, яке може служити умовою для вирівнювання їх стартових можливостей при вступі до школи;
- Носить спадкоємний, перспективний характер з зразковими програмами початкової ступені загальної освіти, визначаючи зв'язок, узгодженість і перспективність всіх компонентів системи (цілей, завдань, змісту, методів, засобів, форм організації освітнього процесу), що забезпечує розвиток дитини;
- Є орієнтиром для розробки освітніх програм дошкільного закладу, складання авторських робочих програм педагогів дошкільних освітніх установ.
Орієнтовна регіональна програма виховання і навчання дітей дошкільного віку визначає інваріантну (обов'язкову) частину змісту освіти для реалізації в дошкільних освітніх установах Свердловської області, залишаючи можливість авторського вибору варіативної складової змісту освіти. При цьому автори робочих програм можуть запропонувати власний підхід в частині структурування змістового матеріалу, а також шляхів освоєння дітьми уявлень, знань, умінь, навичок, засобів та способів діяльності, необхідних для розвитку та соціалізації вихованців.
Тим самим приблизна регіональна програма освіти дітей дошкільного віку сприяє збереженню єдиного освітнього простору, не сковуючи творчої ініціативи педагогів, надає широкі можливості для реалізації різних підходів до побудови освітнього процесу в дошкільних установах Свердловської області.
Реалізацію змісту програми рекомендується здійснювати не стільки в організованих формах навчання (заняттях), скільки через організацію роботи з дітьми поза занять, у спільній та самостійної діяльності. Провідне місце тут має належати розвивають ігор, читання художньої літератури, продуктивним видам діяльності (образотворчої, музичної, театралізованої), активному дослідженню соціального і природного світу, а також грамотно організованою розвиваючої предметно-просторового середовища, де діти можуть займатися самостійно, за власною ініціативою.
Оптимальною умовою розвитку дитини є соціально-педагогічна культура педагога, що розкривається в такій категорії, як «взаємодія». Сутнісно-змістовні характеристики цього процесу фіксують ступінь особистісної включеності педагога в освітній процес, що веде до усвідомленої зацікавленості в дитині як самоцінності. Саме від системи відносин «дитина-дорослий» залежать спрямованість і смисловий зміст всього педагогічно організованого діяльнісного комплексу.
В основу програми покладено ідею як особистісно-орієнтованого, так і діяльнісного підходу у вихованні, навчанні та розвитку дітей дошкільного віку.
Орієнтовна програма включає пояснювальну записку, основний зміст із зразковим його розподілом за віковими сходами дошкільного періоду розвитку дитини (від 3-х до 7 років), рекомендований результат освіти вихованців.
Зміст освіти:
- Враховує пріоритет практичної діяльності (діяльнісно-комунікативна складова освіченості), в ході якої діти отримують необхідну інформацію (предметно-інформаційна складова освіченості), поступово опановуючи ціннісно-орієнтаційної складової освіченості;
- Структуровано на основі компетентнісного підходу, спрямованого на формування у дитини нових універсальних здібностей особистості і поведінкових моделей, готовності ефективно інтегрувати внутрішні (знання, вміння, цінності, психологічні особливості тощо) і зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети;
- Має яскраву виховує спрямованість, тобто сприяє формуванню толерантності, поваги до традицій і звичаїв свого народу та інших народів, культурного та екологічно грамотної поведінки і ін
Відповідно до цього на дошкільної ступені освіти одночасно з розвитком особистісних якостей підвищується компетентність дитини в різних видах діяльності та у сфері відносин.
- Уміння не тільки розрізняти напрямки, але й рухатися в зазначеному напрямку, визначати положення того чи іншого предмета в кімнаті по відношенню до себе;
- Уміння розрізняти частини доби й орієнтуватися в послідовності назв найближчих днів (сьогодні, вчора, завтра), згадуючи, що було вчора, що відбувається сьогодні і що буде завтра.
У сфері конструктивної діяльності
- Уміння розрізняти форму деталей будівельника, в тому числі і «Лего» (Пластина, призма);
- Вміння представляти одну тему кількома поступово ускладнюються конструкціями;
- Вміння конструювати як за зразками, так і за заданими умовами;
- Уміння розрізняти просторові характеристики об'єктів - протяжності (висоти, ширини);
- Вміння встановлювати місце розташування частин і деталей (зверху, знизу, над, під і ін);
- Вміння аналізувати об'єкти (частини, деталі та ін);
- Вміння використовувати об'ємні деталі при роботі з будівельними конструкторами великих і малих форм, модулями;
- Вміння спільно з дорослим добудовувати образ способом «опредметнення», шляхом доповнення основи.
Предметно-інформаційна складова освіченості
У сфері мовного розвитку дитини
- Уявлення про форми ввічливого звертання до дорослих і однолітків з проханням, подякою, образою, скаргою.
У сфері природничо-наукових уявлень, екологічної культури
- Подання про зміну часу доби, пір року, доби, характерні особливості кожного сезону;
- Уявлення про взаємозв'язок живої природи (дерев, чагарників, квітів, птахів, комах) від пори року;
- Подання про ознаки живих організмів у окремих представників рослин і тварин;
- Подання про призначення основних органів і частин рослин, тварин, добре знайомих дітям, людини;
- Уявлення про основні потреби рослин і тварин і власних потребах;
- Уявлення про працю людини по створенню умов і догляду за живими істотами, про ставлення до них.
У сфері розвитку елементарних математичних уявлень дитини
- Подання про основні еталонах форми, кольору, величини;
- Уявлення про навколишній світ, про кількісні і просторових відносинах в ньому;
- Уявлення про число як істотне ознаці явища (одного предмета чи їх групи).
У сфері конструктивної діяльності дитини
- Узагальнені уявлення про конструюються об'єктах;
- Уявлення про властивості деталей (колір, форма, розмір тощо) і засобах їх об'єднання;
- Здатність у ході експериментування з новими матеріалами самим відкривати способи кріплення і створювати найпростіші споруди для гри.
Старший дошкільний вік
Освітні завдання
У сфері мовного розвитку
· Виховувати у дитини:
- Культуру мови, мовної поведінки, читання;
- Потреба в читанні художньої літератури.
· Формувати у дитини:
- Подання про звук, складі, слові, реченні, фразової мови;
- Прагнення до граматичної правильності мовлення;
- Способи словотворення дієслів, іменників, прикметників;
- Готовність руки до листа через розвиток тактильних відчуттів;
· Розвивати у дитини:
- Зв'язне мовлення, творче мислення і уява;
- Плануюче і регулюючу функції мови (коментувати, проговорювати вголос послідовність своїх дій у предметній діяльності, у взаємодії з природним оточенням);
- Навички діалогічного і монологічного мовлення;
- Вміння будувати виразний образ з опорою на наочність і на власні уявлення;
- Уявлення про способи побудови зв'язного мовлення (засобів зв'язку речень, структури оповідання, типів мовлення);
- Здатність до речетворчества;
- Здатність відчувати красу і виразність рідної мови, мови художнього твору, поетичного слова;
- Вміння звукового аналізу слів.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Організацію вправ у правильному проголошенні звуків у словах, слів, жартів-чистоговорок, скоромовок;
- Організацію вправ у вимові слів і пропозицій в різному темпі, з різною силою голосу, інтонацією;
- Знайомство дітей з навколишнім графікою - вивісками, назвами книг, підписами під картинками, написами на етикетках, речах, значках та ін;
-Організацію інсценування зображення на картинах, малюнках з використанням міміки, жестів, пози, голосу відповідно до обраної роллю;
- Організацію багатогранного осмислення літературних образів у різних видах їх активного проживання (у рухах, звуках, малюнках, імпровізаціях);
- Організацію створення дітьми (спільно з дорослими) «книг» - збірок складених дітьми казок, оповідань з особистого досвіду, пісеньок, проілюстрованих дитячими малюнками;
- Стимулювання інтересу до посильної оволодінню початковими навичками самостійного читання.
У сфері початкової комп'ютерної грамотності
· Формувати у дитини:
- Елементарні уявлення:
- Про техніко-технологічної, інформаційної середовищі, основних джерелах, способах пошуку і передачі інформації;
- Про функції людини в її взаємодії з технічними пристроями у сфері соціальних відносин.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Ознайомлення дітей з сучасними технічними системами, застосовуваними для задоволення інформаційних, дозвіллєвих та побутових потреб людини.
У сфері природничо-наукових уявлень та екологічної культури
· Виховувати у дитини охоронно-дбайливе і дієве ставлення до природного світу найближчого оточення як середовища життя дитини.
· Формувати у дитини:
- Уявлення про взаємообумовлених життєвих зв'язках природного світу і світу людей;
- Елементарні уявлення про Свердловської області, Земній кулі, атмосфері, як цілісному географічному просторі.
· Розвивати у дитини:
- Прагнення до пізнання природи через творчо-експериментальну діяльність;
- Узагальнені уявлення про циклічність змін у природі (навесні, влітку, восени, взимку) за істотними ознаками;
- Здатність відчувати і усвідомлювати себе частиною природи, висловлювати свою власну субкультуру в ній і визначати гуманно-гармонійну позицію в природному середовищі.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Прилучення дітей до моральних і естетичних цінностей природи через знаково-символічну систему культури;
-Організацію творчо-експериментальної діяльності для самостійного отримання необхідної інформації про явища та об'єктах (живої та неживої) природи;
- Знайомство дітей з ростом, розвитком і розмноженням живих організмів, з їх потребою в їжі, світлі, теплі, воді.
- Спільне з дорослими вирощування рослин, здійснення необхідного догляду;
- Організацію спостережень за ростом і розвитком рослин і тварин;
- Організацію спостережень за поведінкою тварин, самостійне виділення дитиною характерних особливостей їх зовнішнього вигляду, способів пересування, харчування, пристосування;
- Співучасть у діяльності дорослих із захисту природних об'єктів і збереження якості навколишнього середовища, турбота про найближче природному оточенні.
У сфері елементарних математичних уявлень
· Формувати у дитини:
подання:
- Про кількісні співвідношення в натуральному ряді чисел у прямому і зворотному порядку;
- Про склад числа з двох менших чисел;
- Про прийоми прісчітиванія і отсчітиванія (додавання і віднімання чисел;
- Про кошти і одиницях виміру (загальноприйнятих еталонах), як способи пізнання світу, кількісних і якісних відносин.
· Розвивати у дитини
вміння:
- Встановлювати зв'язки і залежності між предметами за розміром, формою, розташування у просторі, кількості;
- Систематизувати предмети по виділених ознаками - висоті, ширині, довжині, товщині;
- Позначати просторові відносини на аркуші паперу, плані, схемі;
- Самостійно застосовувати доступні способи пізнання (порівняння, вимірювання, класифікацію та ін.)
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Освоєння математичного змісту в контексті інших змістовних видів діяльності (природознавчої, образотворчої, конструктивної і т.д.);
- Активне включення в процес експериментування з виявлення зв'язків і залежностей між величиною, кількістю і зовнішніми властивостями.
У сфері конструктивної діяльності
· Розвивати у дитини:
- Основи цілепокладання, планування, прогнозування, контролю та оцінки результатів та їх наслідків через поєднання ігрових і конструктивних моментів;
- Творчі здібності в процесі конструювання з різноманітних матеріалів;
- Здатність перетворювати зразки у відповідності з заданими умовами; розуміти залежність структури від її практичного використання.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Оволодіння аналізом різноманітного матеріалу як основи для отримання різних виразних образів у конструюванні;
- Освоєння таких прийомів, як зміна просторового положення основи, доповнення її та виключення з неї зайвого;
- Співпраця дітей в конструюванні при створенні складних будівель, об'єднаних єдиним сюжетом.
Очікуваний результат освіти вихованців 6-7-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості:
У сфері мовного розвитку дитини
- Володіння морфологічними засобами мови;
- Вміння передавати зміст казки, оповідання, малюнки, вражень з особистого досвіду;
- Вживання образних слів, порівнянь, епітетів; найбільш підходять за змістом слів при позначенні предметів, дій, якостей;
- Розуміння образних виразів у загадках, прислів'ях, приказках;
- Дотримання основних норм культури мовлення;
- Вміння виразити в слові, зображенні, жесті свої емоційні переживання і судження у відповідності із загальноприйнятими нормами;
- Вміння використовувати словесні і не словесні засоби спілкування;
- Здатність оцінювати адресність, ситуативність, доречність спілкування;
- Здатність до вільного участі в діалозі (в етикетних діалозі) з іншими дітьми та дорослими;
- Вміння висловлювати свої почуття і наміри за допомогою мовних і немовних засобів, володіння основними формами ввічливості;
- Вміння створювати тексти певного жанру: казкові історії і лічилки, розповіді, лист другові (рідним, близьким) та ін;
- Вміння висловлювати свої почуття, думки, бажання так, щоб вони були зрозумілі іншим людям;
- Вміння налагоджувати спільну діяльність, координувати свої дії, враховувати бажання один одного, вирішувати конфліктні ситуації соціально-прийнятними способами.
У сфері початкової комп'ютерної грамотності дитини
- Розуміння значення інформації в житті і діяльності людини;
- Вміння знаходити і вибирати джерела інформації для рішення ігрових та пізнавальних завдань;
- Уміння виділяти в інформації головне;
- Вміння вибирати з представлених програмних засобів необхідні для пізнавальної або ігрової діяльності;
- Вміння відображати зв'язок між об'єктами, узагальнювати, диференціювати, порівнювати, використовувати раніше отримані знання, правильно вирішувати поставлені завдання;
- Вміння характеризувати об'єкти і явища, відображати їх у формі інформації різного типу;
- Вміння спілкуватися c ПК за допомогою клавіатури, миші та інших засобів, сприймати і оцінювати інформацію з екрану монітора в процесі навчальних ігор, рішення пізнавальних завдань;
- Вміння використовувати найпростіші програмні засоби для виконання нескладних малюнків (графічних зображень) за допомогою графічного редактора;
- Вміння аналізувати, оцінювати і систематизувати інформацію, здатність знаходити оригінальні методи і способи рішень;
- Дотримуватися основних правил самоорганізації.

У сфері природничо-наукових уявлень і екологічної культури дитини
- Вміння спостерігати за окремими природними явищами і об'єктами рідного краю, порівнювати, робити умовиводи;
- Вміння складати описові розповіді про рослини і тварин, відображати в мові результати спостереження, порівняння;
- Вміння дотримуватися правил безпечної поведінки в процесі
пізнавальної діяльності;
- Навички елементарного експериментування з об'єктами і явищами природи Уралу;
- Вміння використовувати в експериментальній діяльності вимірювальні прилади, створені людиною;
- Вміння збирати колекції з уральського природного матеріалу (виняток складають живі об'єкти), класифікувати і узагальнювати їх за різними ознаками;
- Вміння висловлювати емоційне ставлення до природи (об'єктів і явищ) засобами художньої виразності;
- Навички екологічно грамотної поведінки в природних, соціальних умовах, раціонального природокористування (економія води, світла);
- Вміння описувати знайомі географічні об'єкти і явища, називати і показувати їх на географічній карті Свердловської області, найближчій місцевості;
- Вміння виокремлювати найпростіші закономірності між окремими компонентами і цілісними природними, господарськими і соціальними системами рідного краю;
- Уміння розрізняти джерела географічної інформації і правильно застосовувати їх у конкретних життєвих ситуаціях.
У сфері елементарних математичних уявлень дитини
- Володіння засобами, одиницями вимірювання, вміння ними користуватися в різних видах діяльності (конструюванні, аплікації тощо);
- Вміння визначати взаємне розташування предметів, орієнтуватися в просторі (по словесній інструкції, планом, схемою, карті і пр.);
- Вміння розрізняти і називати знайомі форми предметів, знаходити їх в найближчому оточенні;
- Вміння орієнтуватися на аркуші паперу в клітинку, макеті;
- Вміння складати елементарне графічне зображення просторових відносин і моделювати їх у вигляді малюнка, плану, схеми;
- Володіння логічними операціями - аналізом, виділенням властивостей, встановленням відповідності.
У сфері конструктивної діяльності дитини
- Уміння розрізняти геометричні (призма, циліндр, конус, куля та ін) форми об'ємних деталей;
- Вміння планувати, підбирати деталі створювати конструкції з різних матеріалів за зразком, заданим умовам, картинок, схемам, моделям і ін за власним задумом;
- Вміння застосовувати різноманітні засоби для досягнення результату (схеми, моделі, малюнки, зразки тощо);
- Вміння здійснювати вибір матеріалу, відповідний задумом для конструювання, ручної праці;
- Вміння створювати різноманітні вироби, архітектурні будівлі відповідно до їх функціонального призначення, перетворювати їх у відповідності з різними ігровими завданнями;
- Прагнення експериментувати при конструюванні за власним задумом;
- Навичка співробітництва при створенні колективних будівель, виробів і пр.;
- Вміння планувати спільну роботу, соподчінять і контролювати свої бажання, погоджувати думки і дії.
Предметно-інформаційна складова освіченості:
У сфері мовного розвитку дитини
- Ставлення до мовної дійсності (звук, слово, речення), про засоби художньої мови;
- Уявлення про сенс різних знаків, про звук, слові, реченні, типових мовних помилках;
- Подання про основні норми, що регулюють усне мовлення;
- Вміння застосовувати ввічливі форми спілкування.
У сфері початкової комп'ютерної грамотності дитини
- Уявлення про основні способи пошуку і передачі інформації;
- Подання про основні джерела інформації;
- Розуміння значення інформації для людської діяльності;
- Розуміння призначення комп'ютера як засобу обробки і передачі інформації різного виду;
- Знання і дотримання правил гігієни та безпеки при користуванні комп'ютером.

У сфері природничо-наукових уявлень і екологічної культури дитини
- Уявлення про предмети живої та неживої природи екосистем Уралу;
- Подання про самоцінність і необхідності дбайливого ставлення до природного оточення;
- Подання про тісний зв'язок об'єктів живої та неживої природи (на прикладі екосистем рідного краю), про взаємозв'язок між харчуванням, місцями проживання і зовнішніми умовами, про деякі негативні наслідки порушення таких зв'язків;
- Уявлення про природу як взаємопов'язаної, впорядкованої і чутливої ​​до втручання людини цілісності;
- Уявлення про взаємозв'язок, взаємодію і взаємовплив людини і навколишнього середовища;
- Елементарні уявлення про природу, населення і господарстві рідного краю, Свердловської області;
- Подання про екологічно доцільному (не руйнує цілісність природи та якості навколишнього середовища) поведінку в побуті, на відпочинку, при вивченні природних об'єктів і явищ, про необхідність економного, дбайливого ставлення до природи;
- Подання про природно-кліматичних зонах, умови життя на Уралі, про багатства надр Землі, Уралу;
- Просторове уявлення найбільш важливих географічних об'єктів у найближчому оточенні, в масштабах свого будинку, дитячого садка, мікрорайону та Свердловської області;
- Подання про основні джерела отримання географічної інформації.
У сфері елементарних математичних уявлень дитини
- Ставлення до просторових відносинах;
- Уявлення про час і способи його вимірювання, з основними тимчасовими інтервалами - хвилина, година, день, тиждень (про послідовність днів тижня), місяць (про послідовність місяців на рік), рік;
- Уявлення про склад числа, його кількісної характеристиці, не залежно числа предметів від їх ознак;
- Уявлення про мірках як способи вимірювання кількості, елементарних умовних позначеннях;
- Елементарні уявлення про простір і час.
У сфері конструктивної діяльності дитини
- Представлення про різні види та способи конструювання;
- Ставлення до різних архітектурних формах;
- Елементарні геометричні подання;
- Знання основних властивостей деталей і способи їх з'єднання, кріплення в різних конструкціях.
Комунікативно-діяльнісна складова освіченості:
У сфері мовного розвитку дитини
- Усвідомлення важливості спілкування в житті людини;
- Розуміння того, що відносини між людьми залежать від уміння спілкуватися;
- Розуміння необхідності враховувати настрій однолітка в спілкуванні з ним;
- Прояв емоційно-позитивного ставлення до оточуючих.
У сфері початкової комп'ютерної грамотності дитини
- Розуміння значення інформації для людської діяльності;
- Усвідомлення цінності інформації для розуміння та подальшого пізнання навколишнього світу;
- Вміння знаходити і вибирати джерела інформації для рішення ігрових та пізнавальних завдань;
- Уміння виділяти в інформації головне;
- Вміння вибирати з представлених програмних засобів необхідні для пізнавальної або ігрової діяльності.
У сфері природничо-наукових уявлень і екологічної культури дитини
- Усвідомлення ціннісного ставлення до найближчого природного та соціального оточення, до себе і свого здоров'я;
- Виникнення прагнення дбайливо ставитися до природного середовища, зберігати і множити багатство рідної природи;
- Усвідомлення різноманітних цінностей природи і її незамінності в житті людини;
- Прояв емоційно-позитивного ставлення до процесу експериментування з різними природними матеріалами;
- Розуміння географічної карти як форми відображення знань про рідний край;
- Розуміння впливу звичаїв, обрядів, норм поведінки на результат пристосування людини до навколишнього географічному середовищі.
У сфері елементарних математичних уявлень дитини
- Розуміння значення математики, математичних дій в житті людини;
- Прояв впевненості у своїх розумових і інтелектуальних здібностях і можливостях.
У сфері конструктивної діяльності дитини
- Прагнення брати участь у створенні різних виробів відповідно до їх функціонального призначення;
- Прагнення до створення різноманітних архітектурних споруд;
- Прагнення експериментувати при конструюванні за власним задумом;
- Бажання і вміння перетворювати будівлі у відповідності з різними ігровими завданнями;
- Співробітництво при створенні колективних будівель, виробів і пр.;
- Самостійність, творча активність при конструюванні;
- Розуміння того, що рукотворний світ - результат діяльності людини.
Ціннісно-орієнтаційна складова:
Ставлення до себе:
- Відкриття свого «Я»; виділення себе зі світу природи;
- Усвідомлення своєї несхожості;
- Уявлення про бажаному і можливому, про те, що значить допомогти, зберегти, знати;
- Усвідомлення і потреба в оволодінні власними емоціями;
- Радість пізнання, гордість за свій успіх;
- Елементарне усвідомлення мовної дійсності;
Ставлення до інших (батьки, вихователі, однолітки):
- Виникнення прагнення самому зробити те, що дозволить зберегти, підтримати життя об'єктів живої природи;
- Співпереживання об'єктів живої природи;
- Здатність до ототожнення себе з іншими, здатність до відокремлення себе від інших;
Ставлення до різних видів діяльності:
- Переживання краси, величі, різноманіття природних явищ;
- Переживання радості експериментування і відкриття нового;
- Потреба у нових знаннях, розширення власного досвіду за рахунок залучення до того, що відомо і невідомо;
- Вичленення найпростіших закономірностей, усвідомлення їх непорушного характеру;
- Переконаність у значимості навчання;
- Передумови виникнення пізнавальної, вольової та емоційної регуляції;
- Гордість за свій успіх в екологічно доцільної діяльності;
Ставлення до світу (найближче простір):
- Діяльнісно-практичне відношення до світу;
- Прагнення дбайливо ставитися до природного середовища, зберігати і множити, у міру своїх сил, багатство природи;
- Почуття близькості і спільності з природним світом, відчуття таємничості, загадковості, краси природного світу;
- Допитливість до складних і різноманітних об'єктів і явищ природи;
- Здатність до екологічного відношенню до навколишнього світу;
- Інтерес до цього і минулого в найближчому природному оточенні;
- Дбайливе і відповідальне ставлення до культурно-природному оточенню.

Модуль 4. Художньо-естетичний розвиток дитини
дошкільного віку
Емоційна чуйність дошкільнят активно розвивається через залучення до мистецтва, музики, літератури, народної, театральній культурі. Єдність естетичних почуттів і моральних переживань створює основу для розуміння цінності навколишнього світу. Зміст освіти, що забезпечує розвиток художньо-естетичної сфери дитини, спрямоване на розвиток основ емоційно-моральної культури дитини, орієнтоване на усвідомлення, на переживання і перетворення емоцій, почуттів, як самоцінності особистості, що виражається у відносинах до цінностей культури, відбитим у творах мистецтва, і як показниках соціокультурного росту дитини.
Зміст освіти враховує близькість дитячого сприйняття світу народної творчості, його реалізація дозволяє повною мірою розгорнути умови для інтеграції змісту освіти, форм і засобів, вийти на рівень пізнання художньої, міфопоетичної картини світу, розвитку емоційно-ціннісного, відповідального ставлення до народно-прикладного мистецтва свого рідного краю.
Мета: Формування у дитини уявлень про художньо-естетичному образі, що впливає на його емоційний стан, уміння творити прекрасне у своєму повсякденному житті через включення в процес виховання і навчання видів мистецтв - літератури, музики, образотворчого мистецтва, народного фольклору, забезпечують творчу самореалізацію свого « Я »у різних видах продуктивної діяльності.
Завдання:
· Розвивати творчі здібності і прагнення до самовираження дитини в різних видах художньо-естетичної діяльності.
· Формувати емоційно-ціннісне, чуттєве ставлення до світу мистецтва.
· Розвивати у дитини емоційної чуйності та естетичного сприйняття рідної природи і рукотворного світу;
· Формувати вміння на основі знаково-символічної системи мистецтв, сприймати і оцінювати виразно-зображальні засоби, встановлювати взаємозалежність між змістом і засобами виразності, пізнавати спосіб освоєння мистецтва.
· Розвивати емоційно-естетичні почуття, морально-естетичні судження, основи естетичного смаку, чуйності до краси твори, на основі надання самостійного вибору дитиною зображально-виражальних засобів, засвоєних у процесі пізнання творів.
· Розвивати творчий потенціал дитини, що виявляється в активному прагненні перетворювати і створювати у власній творчій діяльності художній образ специфічною мовою знаків і символів мистецтва.
· Сприяти формуванню досвіду емоційно-особистісного ставлення до творів мистецтва, потреби в самовираженні своїх почуттів, цінностей та світовідчуття через вільний вибір змісту художньо-естетичної діяльності.
· Формувати пізнавально-естетичні інтереси та здібності, морально-естетичні якості, вміння рефлексувати, творчо сприймати мистецтво і самовиражатися в процесі та продукт художньо-творчої діяльності.
· Розвивати інтерес до культурної спадщини землі Уральської, почуття причетності, бажання зберігати та передавати фольклор, традиції, звичаї народів Уралу.
· Розвивати елементарні уявлення про художню, міфопоетичного картині світу, мовами мистецтва, способах художнього оформлення побуту на прикладах народів Уралу, довкілля, художнього бачення природи, ціннісного ставлення до традиційної культури свого народу, свого краю.
Принципами відбору творів мистецтва виступають:
- ціннісний, що полягає в розкритті загальнолюдських цінностей специфічним для кожного мистецтва способом, у розумінні значимості світу природи, людей, предметів, переданого у творах, для дитини; визначає відбір творів мистецтва, що містять у собі естетичну цінність, і орієнтиром розвитку естетичних емоцій як самоцінності особистості дитини ;
- Принцип емоційної насиченості, що визначає яскраву образність і виразність знаків і символів мистецтва в пропонованих живописних, музичних, літературних творах, що відображають палітру почуттів, що викликають різні емоційні переживання;
- Принцип регіональності зумовлює підбір творів мистецтва, які відображають колорит уральської природи, музично-поетичного фольклору, декоративно-прикладного мистецтва і народних промислів Уралу, що представляють для дитини особливу емоційно-життєву цінність;
- Принцип активності, який зумовлює прояв яскравих естетичних емоцій у процесі сприйняття творів мистецтва, і ставить дитини в активну позицію пізнання;
- Принцип багатомірності, що визначає змістовність взаємодії видів мистецтв на основі ціннісного єдності, укладених в літературних, живописних і музичних творах, і що дозволяє здійснювати різноманітні види творчої діяльності, які передбачають різні способи вираження власного емоційного стану.

Характеристика вікових можливостей дітей дошкільного віку
Характеристика вікових можливостей дітей молодшого дошкільного віку (4-го року життя)
У молодшому дошкільному віці розвиваються початку естетичного ставлення до світу (до природи, навколишнього предметної середовищі, людям). Дитину відрізняє цілісність і емоційність сприйняття образів мистецтва, спроба зрозуміти їх зміст. Дитина із задоволенням знайомиться з елементарними засобами виразності (колір, звук, форма, рух, жести), розрізняє різні види мистецтва через художній образ, проявляє інтерес до творів народного і класичного мистецтва, до літератури (вірші, пісеньки, потішки, проза), до слухання і виконання музичних творів. У дитини виникає інтерес до естетичного сприйняття навколишнього: явищ природи, живих об'єктів, іграшок, предметів, з'являється уявлення про те, що свої життєві враження можна відображати в малюнку, ліпленні, аплікації, в русі. У дитини з'являється вміння співвідносити образи, використовувати засоби виразності.
Характеристика вікових можливостей дітей молодшого дошкільного віку (5 року життя)
У дитини з'являється бажання висловлювати інтерес до прояву прекрасного, він продовжує освоювати способи виразності, на основі сприйняття загального характеру твору, емоційно-яскраво відгукується на твори народного та класичного мистецтва. Завдяки збільшеній самостійності і накопиченого досвіду взаємодії з навколишнім світом, дитина стає активним учасником творчої продуктивної діяльності. На п'ятому році життя дитина осознаннее сприймає твори художньо-зображально-музичної творчості, легко встановлює прості причинні зв'язки в сюжеті, композиції і т.п., емоційно відгукується на відбиті у творах мистецтва дії, вчинки, події, співвідносить побачене зі своїми уявленнями про красивий , радісному, сумному, злом, потворне і т.д. у дитини з'являється бажання ділитися своїми враженнями від зустрічей з мистецтвом, з дорослим і однолітками.
Характеристика вікових можливостей дітей молодшого дошкільного віку (6-7-го року життя)
Естетичне ставлення до світу у старшого дошкільника стає більш усвідомленим і активним. Він вже у стані не тільки сприймати красу, але в якійсь мірі створювати її.
При сприйнятті образотворчого мистецтва ім доступні не тільки наївні образи дитячого фольклору, а й твори декоративно-прикладного мистецтва, живопису, графіки, скульптури. У малюванні і ліпленні діти передають характерні ознаки предмета: форми, пропорції, колір; задум стає більш стійким. Діти здатні створювати яскраві узагальнені образні композиції, виділяючи в них головне, показуючи взаємозв'язку.
У процесі декоративного малювання дитина усвідомлює емоційне стилізоване втілення образів у декоративного розпису, що допомагає в здійсненні переходу від наочно-образного мислення до абстрактного.
Удосконалюються творчі здібності дітей, формується художній смак.
Старших дошкільнят відрізняє емоційно яскрава реакція на музику. З'являється інтонаційно-мелодична орієнтація музичного сприйняття, значно збагачується індивідуальна інтерпретація музики.
Зростаюча активність, свідомість, самостійність дитини дозволяє йому значно яскравіше проявляти себе в процесі естетичного сприйняття навколишньої дійсності.
Зміст освіти
Обряди. Національні пісні, ігри. Національний колорит у різних видах художньої діяльності: танець, пісня. Витоки народної творчості.
Основні естетичні цінності і способи їх вираження. Естетичні цінності різних народів, що проживають на Середньому Уралі. Взаємозв'язок предметів повсякденного використання з культурою, місцевими національними і сімейними традиціями Середнього Уралу. Краса зовнішнього вигляду та організації побуту. Естетичний аспект комунікативної діяльності. Психотерапевтичні властивості мистецтва. Природа як джерело переживання, фантазії і натхнення.
Сфера художньо-літературної діяльності
Фольклор народів Уралу (поетичний, літературний) для дітей: казки, лічилки, потешки, примовки, прислів'я, приказки. Характерні герої фольклору, казок, оповідей, літературних творів про Урал.
Урал у стародавніх легендах, міфах і казках. Образи добра і зла, основні уявлення про будову світу у міфології народів Уралу.
Дитина, дорослий, поет, письменник, сказитель в житті і в художньо-літературній творчості. Письменник, поет, що відображає відносини: гуманні, творчі, особистісні.
Художній образ рослини, тварини, природних явищ, людини в літературних творах, народному фольклорі. Способи створення образів у літературі: епітети, порівняння, метафори та ін
Вірші, сюжетні розповіді, казки, міфи, легенди передають характер морально-естетичних відносин між людьми і способи, що регулюють їх.
Загальне та відмінне в зображенні образів дітей і дорослих, жінок і чоловіків, способи і засоби їх спілкування: жест, слово, міміка, емоції, інтонації, руху, знаки та ін
Спільність і специфіка відображення художнього сенсу природи в різних видах літературної творчості.
Натюрморт, мала скульптура, народні промисли, створені людиною.
Твори художньої літератури, призначені для читання дошкільнятам:
Бажов П.П. «Блакитна змійка», «Малахітова шкатулка», «Мідної гори хазяйка», «Огневушка-Поскакушка», «Срібне копитце», «Сінюшкін криниця», «Тендітна гілочка».
Балдіні Т. «Горобина».
Барадулін В.А. «Уральський букет».
Беднік Н. «Квіти на підносі».
Геппель Т. «Вінок».
Гете І. «Квіти».
Лепихин Т. «Чарівне дзеркало».
Лисов
Мамин - Сибіряк Д. «Медведко», «Казка про Комара Комаровича - Довгий Ніс і про волохатого Мішу-Короткий Хвіст», «Притча про Молочко, вівсяна кашка і сірому котішке Мурке».
Мей Л. «У низенькій світлиці».
Перм'як
Казки народів Уралу.
Російські казки Уралу:
Чарівні казки - «Жаба-царівна», «Марія Моревна», «Фефеліщное сокола пір'їнку».
Казки про дітей - «Як Старикова дочка багатою стала», «Лутошечка», «Машенька і лісової бик», «Мороз Червоний ніс», «Снігуронька і ведмідь», «Снігуронька і сірий вовк».
Казки про тварин - «Бичок соломеннічек», «Бобове зернятко», «Заєць і їжак», «Заєць і коза», «Конья голова», «Кіт, горобець, півень і лисиця», «Кіт, горобець, півень і Жихарка» , «Лисиця і вовк», «Лисичка з скалочкой», «Хитра козонька».
Башкирські казки - «Два борсука», «Курка і яструб», «Лисиця і півень», «Лисиця сирота», «Ведмідь і бджоли», «Хан і алдар».
Удмуртські казки - «Дурний кошеня», «Заєць і жаба», «Заєць і жаба», «Кішка і білка», «Ластівка і комар», «Миша і горобець», «Мисливець і змія», «Синиця і журавель», «Синиця і ворона», «Старий з старою і береза». Татарські казки - «Гульчечек», «Три дочки».
Казки народу комі - «Миша і сорока», «Пройдисвіт».
Казки народу мансі - «горобчик», «зайчик». Казки народу ханти - «Береста», «Брусниця», «Ведмежа трава», «Мишка», «Угольок».
Легенди і міфи.
Башкирські - «Велика ведмедиця», «Чумацький шлях».
Марійські - «Як ворон землю міряв», «Як землю виловили».
Удмуртські: «Зірки», «Гори і доли», «Про створення світу», «Мисливець і змія», «Пляма на місяці».
Уральські письменники дітям.
Ніконов М. «Казки лісу».
Романовський С. «Батюшка Урал», «Як одягалися в старовину», «Повість про скляному хлопчика».
Солодухин В. «Квіти».
Федотов Г. «Візерунки різнотрав'я».

Сфера образотворчої діяльності
Народна іграшка (лялька та ін.) Історія виготовлення народної іграшки. Народні промисли Середнього Уралу. Твори народних майстрів (Нижньотагільський підноси, каслінське лиття, ювелірні вироби, уральська розпис по дереву та ін.) Художні матеріали, інструменти, способи створення образу, твору. Різноманітність і барвистість матеріалів, використовуваних в художній творчості регіону.
Національний колорит у різних видах художньої діяльності: ліплення, малювання. Традиційні та нетрадиційні техніки художньої творчості на Середньому Уралі. Традиційні вироби майстрів-ремісників Уралу, їх різноманітність, національний колорит. Сисертськит фарфор. Богдановицького фарфор. Нижньотагільський піднос. Каслінское лиття. Урало-сибірська розпис.
Дитина, дорослий, художник, майстер-ремісник, скульптор в житті і в образотворчому мистецтві.
Образ «Я» - людина, відбитий в творах мистецтва. Зв'язок між зображеним чином і власним реальним чином, станами, емоціями, настроєм, переживаннями, почуттями.
Способи зображення зв'язків між образом однієї людини й іншого. Схожість і відмінності людей за станом, настрою, емоцій, почуттів.
Спільність і специфіка зображально-виразного мови в різних видах мистецтва. Образ людини в портретному живописі, розкриває морально-естетичні характеристики.
Пейзажний живопис, відображає емоційний зв'язок людини з природою. Відмінні і подібні ознаки міського і сільського пейзажу, природної зони Уралу та інших природних зон. Краса в поєднанні природного ландшафту і архітектурних форм (будівель, споруд) вписаних в нього.
Побутова живопис, відбиває характер морально-естетичних відносин між людьми і способи, що регулюють їх.
Натюрморт, мала скульптура, декоративно-прикладне мистецтво.
Художні зразки предметів (іграшка, розпис, різьблення, мереживо та ін.) Художня і прагматична цінність предметів образотворчого мистецтва.
Образотворчий образ. Художньо-виразну мову. Культурно-історичні особливості предметів, створених тим чи іншим народом Уральського регіону, тієї чи іншої нацією, їх цінності. Загальне та специфічне через знаково-символічні відмінності, відображені в предметах-образах, одушевлених талантом художника. Способи творчого перевтілення.
Виставка народно-прикладного мистецтва.
Сфера музичної діяльності
Музичний фольклор народів Уралу: пестушки, пісні. Народні пісні (календарні, ліричні, обрядові). Ігровий фольклор. Хоровод: хореографічний (рух), пісенний, драматичний (розігрування сюжету).
Дитина, дорослий, музикант, співак в житті і в музичній творчості.
Музичне життя Уралу - частина російської національної культури. Уральські композитори. Жанрова палітра, опора на традиції Уральського народного фольклору.
Музичні твори, призначені для ознайомлення дошкільнят:
Уральські народні пісні: «Віночок, мій віночок», «Біля нас зелений сад», «Ой, ви куми, мої подруженьки», «Ти скринька моя».
Уральські пісні: «Вздовж по річці, по Самарка», «Біля нас зелений сад», «Како у нас-то в майстерні», «За лужку було лужочку», «Пташка, ти пташечка», «Ти скринька моя», « Вже ти Веснянка-весна »,« Усень, Усень »; уральська пісня в обробці Н. Голованова« Вже ти пряліца, ти коковіца »; Шутов І.« Уральська горобина »,« Урал ».
Уральські частівки: шайтанська пісенна кадриль.
Молодший дошкільний вік
У сфері художньо-літературної діяльності
Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Потреба розглядати книгу та ілюстрації, бажання читати літературні твори;
- Інтерес і любов до книги, літературному, народній творчості;
- Здатність і вміння естетично сприймати твори літератури, народний фольклор.
· Формувати у дитини:
- Звичку до читання книги як постійному елементу життя, джерела яскравих емоцій і приводу до позитивно забарвленого спілкування з дорослим;
- Вміння слухати разом з групою однолітків виразне читання або розповідання вихователя;
- Вміння стежити за розвитком дії в коротких віршах, потешках, казках з наочним супроводом (картинки, іграшки, дії), а потім без нього, передавати словами, діями, жестами зміст твору.
· Розвивати у дитини:
- Вміння слухати і розуміти, емоційно відгукуватися на уявні події, «сприяти» і співпереживати героям творів;
- Емоційну чуйність на літературні твори і інтерес до них; бажання відповідати на прості запитання.
Очікуваний результат освіти вихованців 4-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння емоційно відгукуватися на твори народного літературної творчості;
- Вміння і бажання ділитися своїми враженнями з приводу сприйнятого з дорослими; передавати своє ставлення до мови, міміці, рухах, жесті.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Подання про призначення книги і про те, що до неї слід ставитися дбайливо;
- Знання змісту прослуханих літературних творів.
У сфері розвитку образотворчої діяльності
Освітні завдання:
· Виховувати у дитини:
- Емоційне ставлення до процесу діяльності і сюжету, бажання створювати яскраві образотворчі образи.
· Формувати у дитини:
- Вміння розглядати картинку, ілюстрацію, малюнок, дізнаватися в зображеному знайомі образи предметів, живих об'єктів, розуміти сюжет, емоційно і естетично реагувати, співпереживати героям;
- Бажання самостійно експериментувати з кольором (змішання квітів, отримання додаткових кольорів та ін);
- Уміння ліпити, взявши за основу грудку глини, пластиліну, тіста; створювати образ методом відщипування, відриву, сплющивания, витягування; розкочувати грудку між долонями і на площині прямими і круговими рухами; з'єднувати готові частини один з одним.
· Розвивати у дитини:
- Подання про твори прикладного мистецтва, які складають естетичну середу, формуючи емоційну чуйність, бачення засобів виразності;
- Інтерес, увагу, допитливість, прагнення до емоційного відгуку дитини на окремі естетичні властивості і якості предметів і явищ навколишньої дійсності;
- Вміння вибирати і змінювати за його бажанням колір матеріалу і спосіб малювання або створення образу (мазками, плямами, штрихами, лініями), розмір аркуша паперу, тип фону, засіб зображення;
- Вміння знаходити в об'ємному або площинному зображенні риси знайомих предметів чи явищ;
- Вміння поєднувати малювання з аплікацією.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Підтримку прагнення дитини висловлювати свої почуття та враження на основі емоційно змістовного сприйняття доступних для розуміння творів мистецтва або спостережень за природними явищами;
- Введення навчальних моментів ненав'язливо, у міру необхідності з урахуванням готовності дитини до їх прийняття;
- Перенесення навичок, набутих в образотворчій діяльності, в іншу.
Очікуваний результат освіти вихованців 4 роки життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння емоційно відгукуватися на твори народного мистецтва: глиняні іграшки, дерев'яні матрьошки, предмети побуту, скульптура малих форм, що зображає тварин;
- Вміння співвідносити образи знайомих предметів, живих об'єктів співвідносити з малюнками, ілюстраціями;
- Здатність уважно розглядати зображення і милуватися ним;
- Вміння співвідносити, створювати образи, використовувати засоби виразності;
- Становлення координації руки і очі, просторового образного мислення;
- Вміння висловлювати своє ставлення до красивого і непривабливе, доброго і злого і т.д.
- Здатність дати оцінку, використовуючи слова, що характеризують образ;
- Емоційний відгук на деякі засоби виразності;
- Бажання з задоволенням включатися в обігравання потешек, пестушек, водіння хороводів, виконання танців.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Подання про естетичні ознаки об'єктів навколишнього світу: основні та яскраві контрастні кольори, виразність і властивості форм, величин, поверхні; подання про їх призначення; уявлення про графічному зображенні - формі, розмірі, інших виразних засобах зображення;
- Уявлення про те, що свої життєві враження можна відображати в малюванні, ліпленні, аплікації;
- Уявлення про властивості матеріалів, інструментів;
- Розуміння призначення творів мистецтва, знання про ті, хто їх створює.
У сфері розвитку музичної діяльності
Освітні завдання
· Формувати у дитини:
- Вміння визначати звучання окремих інструментів, у тому числі народних;
- Вміння уважно слухати від початку до кінця невеликі музичні п'єси або фрагменти більших творів;
- Вміння визначати музичні жанри (марш, пісня, танець), розрізняти засоби музичної виразності;
- Вміння грати на деревозвучних, металлозвучних та інших ударних інструментах, спираючись на тембровий слух;
- Потреба до самовираження в русі під музику.
· Розвивати у дитини:
- Вокальні співочі вміння, тембровий слух;
- Емоційність і виразність, музично-рухові здібності дитини;
- Почуття темпу в системі почуття музичного ритму;
- Слухову зосередженість і емоційну чуйність на музику;
- Бажання брати участь в елементарному музикуванні;
- Координувати рухів і дрібної моторики при навчанні прийомам гри на музичних інструментах.

Рішення освітніх завдань передбачає:
- Стимулювання дитини до емоційного відгуку на прекрасну музику, рухову імпровізацію під неї;
- Збагачення рухового досвіду різноманітними видами рухів;
- Забезпечення дитині можливості відчути різноманіття музики, яку можна втілити в русі;
- Спонукання дитини до втілення у вільних природних рухах характеру і настрою музики, знайомих образів та сюжетів;
- Заохочення інструментальної імпровізації, з немузичних та музичними звуками і дослідження якостей музичного звуку: висоти, тривалості, динаміки, тембру;
- Включення музичних творів в доступні і привабливі для дитини види діяльності.
Музичний репертуар
Слухання музики
Сорокін М. «Про зайчика Зая» (Колискова стор. 10). Дітям про дітей / Педагогічний репертуар юного піаніста. - Свердловськ: Єкатеринбурзькі композитори, 1995 - 55 стор
Смирнова І. «Плакса», «Засоня», «Веселун», «Шалунішка», «Боягуз». Смирнова І.Л. Забавні портрети: Збірник фортепіанних п'єс для дітей / Урал. Держ. пед. ун-т. Єкатеринбург, 1999. -20с.
Очікуваний результат освіти вихованців 4 роки життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння встановлювати найпростіші зв'язки між характером музичного образу і засобами його виразності;
- Вміння виразити свої емоції, почуття у виконавській діяльності;
- Уміння розрізняти контрастні музичні регістри;
- Здатність передавати у пластиці музичний образ, використовуючи основні, імітаційні і танцювальні руху;
- Досвід елементарного музикування.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Уявлення про загальні напрямки музики та її первинних жанрах (марш, пісня, танець);
- Подання про різноманітність і виразності основних природних рухів, елементарних танцювальних рухах.
У сфері розвитку театралізованої діяльності
Освітні завдання
· Виховувати у дитини
- Стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності;
· Формувати у дитини:
- Інтонаційну виразність мови в процесі театрально-ігрової діяльності;
- Вміння стежити за розвитком дії в драматизациях і лялькових виставах;
- Позитивне ставлення, інтерес до театрально-ігрової діяльності;
- Вміння використовувати імпровізаційні форми діалогів дійових осіб в добре знайомих казках;
- Прийоми ляльководіння настільних ляльок;
- Адекватну емоційну реакцію на емоційний стан героїв вистави, іншої людини, уміння висловити своє;
- Самостійність у виборі засобів для створення образу;
· Розвивати у дитини:
- Діалогічну мова в процесі театрально-ігрової діяльності;
- Вміння мімікою, жестом, позою, рухом передавати основні емоції;
- Емоційний відгук на дії персонажів лялькового спектаклю
- Ініціативу і самостійність в іграх з театральними ляльками;
- Бажання виступати перед батьками, однолітками.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Активізація мовного спілкування дітей;
-Послідовне освоєння дитиною різних видів творчості;
- Заохочення участі дитини до театрально-ігрової діяльності;
- Підтримка ініціативи дитини в імпровізації з лялькою, музичними інструментами;
- Емоційний настрій на перегляд вистави, драматизації;
- Залучення дитини до розповідання казок, читання потешек, віршів;
- Твір разом з дітьми пісенних, танцювальних характеристик персонажів вистави;
- Навчання дитини прийомам гри з іграшками-інструментами з діатонічним звукорядом.
Очікуваний результат освіти вихованців 4 роки життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння супроводжувати рух ляльки знайомої пісенькою, самостійно придуманою на окремі склади;
- Прагнення повторювати, і придумувати діалоги дійових осіб у казках;
- Вміння імпровізувати найпростіші танцювальні рухи під різнохарактерну музику.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Уявлення про способи звуковидобування на дитячих музичних інструментах зі звуком невизначеної висоти;
- Подання про деякі прийоми ляльководіння настільного театру;
Середній дошкільний вік
Освітні завдання
У сфері художньо-літературної діяльності
· Розвивати у дитини:
- Здатність переживати поетичний образ природи у віршах, народному фольклорі.
- Вміння уважно слухати і чути читання літературних творів, співвідносити літературні факти з наявним життєвим досвідом.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Підтримку прагнення дітей повторювати ритмічно організовані рядки і відтворювати невеликі вірші;
- Активізація самостійного розглядання дітьми книг, висловлювання своїх вражень, впізнавання в ілюстраціях знайомих творів та їх героїв.

Очікуваний результат освіти вихованців 5-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння уважно слухати і чути читання літературних творів;
- Вміння співвідносити літературні факти з наявним життєвим досвідом;
- Уміння розрізняти кордону фантастичного, казкового і реалістичного в книзі;
- Уміння виділяти вчинки героїв, давати їм елементарну оцінку;
- Прояв співпереживання співчуття, позитивного ставлення до героїв народних казок, орієнтування на них в оцінці своєї поведінки.
У сфері розвитку образотворчої діяльності
Освітні завдання
· Розвивати у дитини:
- Вміння координувати руху, варіювати форми, створювати багатофігурні композиції за допомогою мазків, ліній, плям, геометричних форм;
- Вміння поєднувати різні техніки образотворчої діяльності (графіка, живопис, пластика) і конструювання;
- Здатність передавати одну й ту ж форму чи образ за допомогою різних, в тому числі і нетрадиційних технік (ніткографія, монотипія та ін.)
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Підтримку інтересу дитини до народного і декоративного мистецтва, мистецтва народних майстрів Уралу;
- Ознайомлення дитини з творами різних видів образотворчого мистецтва (живопис, натюрморт, ілюстрації);
- Заохочення позитивного ставлення дитини до своєї образотворчої діяльності;
- Підтримку інтересу дитини до змісту нових слів: «художник», «музей», «палітра», «виставка» та ін;
- Можливість використовувати для малювання різні матеріали (фарби, кольорові крейди, фломастери, маркери, олівці, сангину, вугілля, аркуші паперу різних розмірів і фактури та ін);
- Прояв поваги до художніх інтересам і робіт дитини, дбайливого ставлення до результатів його творчої діяльності.
Очікуваний результат освіти вихованців 5-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Уміння дізнаватися зображені образи, їх виразність;
- Вміння емоційно відгукуватися на образний зміст творів живопису, співпереживати настрою художніх образів;
- Вміння висловлювати своє ставлення до зображуваного;
- Володіння образотворчими, декоративними, елементарними оформлювальними навичками виготовлення листівки, запрошення, книжки-малятка;
- Вміння створювати ошатні, яскраві, узагальнені образи, співвідносячи їх за кольором з фоном;
- Вміння відбирати матеріали, інструменти і способи зображення відповідно до створюваним чином;
- вміння складати новий колірний фон на палітрі.
- Самостійність, творчість в підборі кольору, додаток образу деталями.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Подання про звуки навколишнього світу (металеві, дерев'яні, скляні, звуки окремих музичних творів);
- Знання деяких особливостей декоративно-прикладного мистецтва - мистецтва створювати гарні речі й прикрашати ними будинок, одяг;
- Уявлення про те, що образи й візерунки, їх елементи взяті людиною з природи, навколишнього світу;
- Уявлення про те, що декоративні образи відрізняються яскравістю, ошатністю, візерункове, що створює радісний настрій, прикрашає побут;
- Ставлення до деяких видах російського народного декоративно-прикладного мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва народів Середнього Уралу;
- Початкові уявлення про декоративно-оформлювальному мистецтві;
- Уявлення про особливості книжкової графіки;
- Уявлення про тих, хто створює живопис, скульптуру, предмети прикладного мистецтва.
У сфері розвитку музичної діяльності
Освітні завдання
· Формувати у дитини:
- Вміння відтворювати в рухах характер музики, самостійно визначати жанри маршу і танцю, вибирати відповідні руху;
- вміння використовувати елементарні мімічні та пантомімічні засоби виразності в музично-рухових сюжетних етюдах та іграх;
- Співочі навички, використовуючи ігрові прийоми і відомі образи;
- Вміння співати музично, інтонаційно чисто і виразно;
- Вміння координувати руху з основними засобами музичної виразності;
- Здатність до запам'ятовування і самостійного виконання композиції;
- Вміння грати в ударному оркестрі емоційно і музично.
· Розвивати у дитини:
- Вміння передавати характер твору за допомогою основних засобів музичної виразності в пластиці, співі, імпровізації;
- Музичне сприйняття засобами музичного руху;
- Уявлення дитини про будову звуковисотного дитячих музичних інструментів і способи гри на них;
- Почуття ансамблю;
- Музично-руховий творчість.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Підтримку бажання дитини слухати музику, говорити про її можливий зміст, ділитися своїми враженнями;
- Використання гри як перехідна форма від гри до вистави, де створюються виключно сприятливі умови для творчості дитини і прояви її індивідуальності;
- Підтримку бажання дитини брати участь в музичній грі-драматизації, вирішувати ігрові завдання;
- Спільне з дорослим виготовлення декорацій і елементів костюм;
- Використання елементів творчості та імпровізації в рольовому поведінці, музичному русі, мовному інтонуванні;
- Збагачення вокального репертуару дитину так, щоб він дозволяв йому брати участь у хорових заняттях, співати в зручній для нього тессістуре і отримувати задоволення від співу.
Музичний репертуар
Слухання музики
Сорокін М. «Оліна полька» (стор.9) В. Гарячих «Мама полаялися, мама похвалила» (стор. 16). Дітям про дітей / Педагогічний репертуар юного піаніста. Свердловськ: Єкатеринбурзькі композитори, 1995 .- 55 стор
Смирнова І. «Ябеда», «Чомучка», «Забіяка», «Мрійник», «Дурень», «Розумниця». Смирнова І.Л. Забавні портрети: Збірник фортепіанних п'єс для дітей / Урал. Держ. пед. ун-т. Єкатеринбург, 1999. -20с.
Рекомендований результат освіти вихованців 5 року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння зрозуміти характер і настрій музики, танцю, пісні;
- Володіння технікою співу, руху, музикування;
- Володіння елементарними прийомами гри на дитячих музичних інструментах;
- Вміння створювати прості пісенні імпровізації, включати їх в розповідання казок, в ігрові імпровізації.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Уявлення про те, що музика може виражати характер і настрій людини;
- Подання про елементи танцю і ритмопластика для створення музичних рухових образів в іграх і драматизациях;
- Уявлення про структуру музичного твору, встановленні зв'язку між засобами виразності і змістом музично-художнього образу.
У сфері розвитку театралізованої діяльності
· Розвивати у дитини:
- Здатність творчо відтворювати вираз обличчя, позу, рухи різних образів: злий-добрий, смішний-сумний, передавати стан через пошук зовнішньої характеристики образу тварини, людини;
- Вміння працювати над образами в парі, виконувати завдання, оцінювати результат самому перед дзеркалом або отримувати оцінку партнера, глядачів.
Старший дошкільний вік
У сфері художньо-літературної діяльності
Освітні завдання
· Виховувати:
- Зацікавленого читача.
· Формувати у дитини:
- Ставлення до різноманітних засобах виразності, що створюють образ;
- Уявлення про те, що мистецтво відображає різне емоційний стан природи, людей;
- Вміння розпізнавати і «розшифровувати» зображену проблему через композиційне і колірне рішення, встановлювати зв'язки між зображеної і реальної ситуаціями, в якій опинявся коли-небудь дитина;
- Оцінне ставлення до зображених персонажів, уміння дати характеристику образам (зображально-виразну, морально-естетичну та емоційно-особистісну);
- Вміння співвідносити свій образ з образом відбитому в творах художньо-літературної творчості;
- Вміння порівнювати свій настрій з настроєм героя зображеного в художньо-літературній творчості, виділяючи відмінності в прояві емоцій;
- Вміння творчо перетворювати зразок, зображати без опори на зразок, аналізувати і розуміти настрій картини, літературного твору, передавати це настрій у різних видах продуктивної діяльності;
- Потреба в постійному читанні книг і їх обговоренні з дорослими і однолітками.
Розвивати у дитини:
- Уявлення дитини про природу, світі людей, типи взаємовідносин між ними, збагачуючи поняття доброти, дружби, любові, хитрості, жадібності та ін на основі читання творів, присвячених різним порам року, святкових днях, сучасних подій, народні та літературні казки та ін ., по-різному розповідають про схожі події.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Реалізацію потреб та здібностей дитини у художньо-літературної діяльності;
- Залучення дитини до обговорення прочитаного;
- Організацію багатогранного осмислення літературних образів у різних видах їх активного проживання;
- Читання з продовженням, що дозволить дитині зустрічатися зі знайомими героями, згадувати, прогнозувати, досочінять відбуваються з ними події;
- Організацію створення дітьми (спільно з дорослими) «книг»: збірників складених дітьми казок, оповідань з особистого досвіду, пісеньок, проілюстрованих дитячими малюнками, коміксів;
- Створення бібліотечних центрів, книжкових виставок, огляд книжкових новинок.
Очікуваний результат освіти вихованців 6-7 року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння переказувати невеликі фрагменти літературного тексту уральських письменників, складати короткий розповідь на задану тему в результаті ознайомлення з художньою літературою, після екскурсії до краєзнавчого музею, виставки та ін;
- Уміння дізнаватися героїв творів Бажова, Маміна-Сибіряка, Перм, Лисова та ін;
- Вміння встановлювати при слуханні літературного твору різноманітні зв'язки в тексті (логіку подій, причини і наслідки конфліктів, визначати мотиви поведінки героїв, роль художньої деталі);
- Вміння створювати невеличкі оповідання, казки, вірші, загадки і т.п.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Знання елементів фольклору, міфології, оповідей і казок (народних, уральських авторських), відбитих у них героїв свого краю;
- Ставлення до найбільш відомих сюжетах і образах російського (уральського) фольклору, природному та побутовому світі, що оточує його героїв.
         - подання про героїв зображених у творах художньо-літературної творчості: Біблії, Корану в і т.д.;
У сфері розвитку образотворчої діяльності
Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Емоційну реакцію на твір мистецтва, співпереживання зображеному, здатність висловити почуття словами.
· Формувати у дитини:
- Чуттєвий образ досліджуваного предмета, об'єкта;
- Естетичний смак, вміння не тільки бачити, але і розуміти твори мистецтва народів Уралу;
- Вміння визначати жанри живопису: натюрморт, портрет, пейзаж;
- Вміння використовувати різноманітні матеріали (природний, викидний) з урахуванням властивих їм художніх властивостей, вибирати засоби, відповідні задумом, експериментувати з матеріалами та засобами зображення;
- Вміння дотримуватися груповим правилами взаємодії з дорослими та іншими дітьми в ситуації спільної художньо-творчої діяльності; розділяти радість успіху або невдачі;
- Уміння розрізняти види скульптур;
- Навички створення малої скульптури конструктивним і пластичним способом.
· Розвивати у дитини:
- Уявлення про матеріалах і техніках художньо-образотворчої діяльності, традиційних для Середнього Уралу;
- Вміння координувати рухи рук у відповідності з характером створюваного образу при виконанні предметів найближчого оточення;
- Вміння складати композиції в процесі предметного, сюжетного і декоративного малювання передаючи красу природної та соціальної дійсності.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Демонстрацію дитині та обговорення з ним дрібної пластику, народної іграшки;
- Заохочення дитини у втіленні своїх уявлень, переживань, почуттів, думок в художній формі; підтримаю особистісного творчого начала;
- Спонукання дитини робити самостійний вибір, допомагати іншому, поважати і розуміти потреби іншої людини, дбайливо ставитися до продуктів його праці;
- Заохочення прагнення дитини зробити свій твір красивим, змістовним, виразним;
- Знайомство дитини з декоративно-прикладним мистецтвом і народними промислами Уралу, з первісним мистецтвом на Уралі; найдавнішим мистецтвом уральських печер;
- Організацію участі дитини у створенні тематичних композицій до святкових ранків і розваг (фризи, панно, колажі, панорами, діорами) і в тривалих архітектурно-художніх проектах (по розповідям, казок, фольклорно-історичних тем, по дизайну сучасного міста і села);
- Використання сучасного обладнання (лекала, трафарети, степлери і т.п.) і різних матеріалів (природні - дерево, камінь, і ін, і штучні - різна упаковка, біжутерія, плівки, галантерея та ін) для втілення творчого задуму в зображально-конструктивної діяльності.
Очікуваний результат освіти вихованців 6-7-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння відрізняти живопис від графіки, скульптуру від живопису, особливості їх змісту та засобів виразності (об'ємність, статика, рух);
- Відтворення у власній зображально-творчої діяльності сюжетів творів уральських письменників, народних казок, оповідей;
- Самостійне застосування образотворчих умінь і образотворчих засобів для передачі колориту виробів уральських майстрів;
- Уміння виділяти естетичну сторону дійсності;
- Прояв потреби у творчому самовираженні;
- Вміння виразити емоційний стан у слові, звуці, русі, зображенні;
- Вміння користуватися знаками і символами при створенні виразного образу;
- Вміння використовувати художньо-творчу діяльність для зняття емоційної напруги, саморегуляції поведінки;
- Вміння поетапно здійснювати трудовий процес з виготовлення виробу (продукту діяльності);
- Комбінаторні уміння, що забезпечують прояв творчості й індивідуальності;
- Вміння раціонально (економно) використовувати матеріал у продуктивних видах діяльності;
- Прояв вольового початку у продуктивній діяльності, здатність досягати мети, переробляти, якщо не вийшло.

Предметно-інформаційна складова освіченості
- Розуміння змісту творів мистецтва та засобів виразності, характерних ознаках, притаманних різним видам мистецтва (пластика форми, зв'язок призначення предмета і його прикраси, елементи візерунка, колорит, композиція);
- Подання про твори мистецтва різних видів (живопис, графіка, скульптура);
- Уявлення про естетичної діяльності і способи її вираження;
- Знання різних видів і жанрів, виразних засобів мистецтва народів Середнього Уралу;
- Знання матеріалів і технік художньо-образотворчої діяльності, традиційні для Середнього Уралу;
- Елементарні уявлення про психотерапевтичних властивості мистецтва.
- Уявлення про художній світ людини, мовах мистецтва, способах художнього оформлення побуту (уральська розпис по дереву, Нижньотагільський розпис, каслінське лиття та інших) на прикладах народів Уралу, довкілля, художнього бачення світу природи;
- Уявлення про камнерезном мистецтві як одному з найстаріших промислів Уралу, історією даного виду прикладного мистецтва, традиціями уральських майстрів - каменерізів, ювелірів, про професії каменеріза відображених в оповідях П. П. Бажова.
- Елементарні уявлення про уральські виробних каменях, властивості найбільш поширених каменів на Уралі (малахіт, родоніт, яшма);
- Загальні уявлення про основні традиційних ремеслах, промислах Середнього Уралу.

У сфері розвитку музичної діяльності
Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Основи музично емоційної-культури;
· Формувати у дитини
- Культуру слухання музичних творів, емоційну чуйність на художній образ;
- Вміння самостійно визначати настрій, характер музичного твору;
- Вміння планувати свою роботу по етапах: задум, ескіз, втілення (самостійно, у спільній діяльності з дорослим, іншими дітьми).
- Легкість і спритність виконання основних природних рухів (різних видів кроку, бігу, стрибків).
- Вміння дитини висловлювати у вільних, природних пантомімічних рухах динаміку розвитку музичного образу.
· Розвивати у дитини:
- Музичний інтонаційно-мовної досвід, вміння користуватися емоційно-образним словником;
- Способи пізнання свого емоційного стану та іншої людини засобами музики;
- Інтерес до слухання музики, емоційний відгук на неї;
- Здатність до розгорнутої інтерпретації;
- Інтонаційно-мелодійний слухання музики, яке лежить в основі розуміння її змісту;
- Почуття ритму, ритмічний слух, ритмічну координацію;
- Техніку виконання танцювальних рухів;
- Тембровий динамічний слух у процесі гри на музичних інструментах;
- Вокальні, музичні здібності;
- Творчу активність, мислення і уяву в процесі інструментальної імпровізації;
- Уявлення про способи передачі інформації за допомогою зображення, руху, міміки і пантоміміки.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Ознайомлення дитини зі способами вираження співпереживання іншій людині в музиці;
- Заохочення виразного втілення дитиною музики в рухах на основі слухання в музиці не тільки її загального настрою, але і темпу, динаміки, яскравого ритмічного малюнка, форми;
- Заохочення індивідуальних творчих проявів дитини в роботі над музично-руховими сюжетними етюдами;
- Організація ігрових вправ і етюдів з використанням уявних предметів і ситуацій;
- Використання у грі-драматизації предметів-заступників, уявних предметів.
Музичний репертуар
Слухання
Виклик А. «Дощ» (стор.31), «Розбійники» (стр.ЗЗ). Дітям про дітей / Педагогічний репертуар юного піаніста. Свердловськ: Єкатеринбурзькі композитори, 1995 .- 55 стор
Смирнова І. «Полька», «Вальс». Смирнова І.Л. Варіації для фортепіано на теми улюблених дитячих пісень. Полька. Вальс / Уральський державний педагогічний університет. Єкатеринбург, 1995. - 32с.
Манакова І. «Звук-жартівник», «Загадковий звук», «Різнобарвні звуки», «Казковий звук». Манакова І.П., Смирнова І.Л. Чарівні звуки: Збірник пісень і фортепіанних п'єс / Уральський державний педагогічний університет. Єкатеринбург, 1996. - 50с.
Виклик А. «Шарманка». Дітям про дітей / Педагогічний репертуар юного піаніста. Свердловськ: Єкатеринбурзькі композитори, 1995 .- 55 стор
Кесаревого М. «Старовинна шкатулка» (стор.14). П'єси уральських композиторів для фортепіано. Москва: Радянський композитор, 1992.
Фрідлендер А. «Вулицями слона водили» (стор.81). П'єси уральських композиторів. М.: Радянський композитор. 1992. - 88 стор
Спів
Виклик А. Потешки «Кішка-кухарка» (стор.58), жарт «Федя-Медя» (стор.18). Басок М. «На печі» (стор.43). Виклик А. пісня «Листопад» (стор.57). Басок М., Виклик А., Німенскій А. Хори і пісні для дітей / Уральська державна педагогічна консерваторія ім. М.П. Мусоргського. Єкатеринбург, 1992. - 82с.
Родигіної Є. «Як у дідуся Петра» (стор.75). Родигіної Є. Вибрані пісні. Свердловськ: Уральський робітник. 1993. - 84стр.
Манакова І. «Колискова». Манакова І.П. Смирнова І.Л. Чарівні звуки: Збірник пісень і фортепіанних п'єс / Уральський державний педагогічний університет. Єкатеринбург, 1996. - 50с.
Російська народна творчість: «Сію, вію, посіваю» (стор.65), «Скоро Масленка прийде» (стор.102), «Як на масляному тижні» (стор.102), «Дощик, лей, лей» (стор. 109). Калужнікова Т.І. Традиційний російський музичний календар Середнього Уралу. - К.: Банк культурної інформації, видавництво Будинку вчителя. 1993. - 208стр.
Виклик А. Потешки: «Ді-ді-ли» (стор. 10), «Пішла Дуня з воріт» (стор.4), «На липової нозі» (стор.15) Манакова І., Смирнова І. «Петрушка» (стор. 46). Манакова І.П., Смирнова І.Л. Чарівні звуки: Збірник пісень і фортепіанних п'єс / Уральський державний педагогічний університет. Єкатеринбург, 1996. - 50с.
Філіпенко А. «Уральський хоровод» (стор.21). Філіпенко А. У нашому садочку. Київ: Музична Україна, 1977. - 50 стор
Російська народна творчість
«Коледка-коледка» (стор.51), «Славімо, славте» (стор.58), «Ми давно млинців не їли» (стор.104), «Жайворонки Приліт» (109); частівки «Ось сьогодні Троїсени» ( стор.120). Т.І. Калужнікова. Традиційний російський музичний календар Середнього Уралу. - К.: Банк культурної інформації, видавництво Будинку вчителя .- 208 стор
Очікуваний результат освіти вихованців 6-7-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння емоційно відгукуватися на твори Уральських композиторів у фортепіанному та інструментальному виконанні;
- Вміння визначати характер творів, 2-3-приватну форму, вступ, висновок, розрізняє інструментальну та вокальну музику;
- Вміння інтерпретувати виражальні засоби музики;
- Здатність ділитися музичними враженнями, дискутувати про настрій музики;
- Уміння розрізняти звучання народних інструментів в оркестрі;
- Уміння виконувати на різних інструментах пісеньки і поспівки, дотримуючись загальний темп, динаміку, ритм;
- Вміння виконувати російські народні пісні та пісні уральських композиторів, інтонуючи природним звуком, а капела і з музичним супроводом;
- Вміння визначати звуковисотного рух мелодії і її ритмічний малюнок;
- Вміння ритмічно і виразно рухається у російських народних танцях, хороводах, проявляючи творчість, самостійність, може передати музично-ігровий образ, здатний організовувати російські народні ігри;
- Вміння імпровізувати і вибирати засоби для самовираження, включатися в різні форми (у хороводах, іграх, календарно-обрядових, народних святах) колективного музичної творчості, пов'язаного з життям уральського регіону.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Подання про твори класичної, народної музики і пісенного фольклору;
- Ставлення до класичних та народних музичних інструментах (старовинних і сучасних).
- Знання доступних віком твори Уральських композиторів: А. Виклику, М. кесареве, І. Смарновой, М. Сорокіна, Є. Родигіна;
- Уявлення про Уральському хорі, його складі: оркестр народних інструментів, танцювальна група, хор;
- Уявлення про Уральської консерваторії імені М. Мусорського, де навчаються музиканти, композитори та виконавці, про філармонії м. Єкатеринбурга, де є симфонічний оркестр;
- Уявлення про те, що великий російський композитор П. І. Чайковський народився на Уралі, в честь нього названо в Єкатеринбурзі музичне училище, в м. Алапаевске відкрито музей;
- Уявлення про пісенному Уральському фольклорі, а також про пісні В. Родигіна, потешках композиторів А. Виклику, М. Баска, російських народних піснях, частівки, лічилки, дражнилки, а також з народних танцях, уральських хороводах, іграх.
У сфері розвитку театралізованої діяльності
Освітні завдання
· Розвивати у дитини:
- Вміння створювати за ескізом і словесної інструкції декорації і персонажі з різних матеріалів (паперу, тканини, солоного тіста, непридатного матеріалу);
- Вміння передавати особливості характеру персонажа за допомогою міміки, жесту, руху та інтонаційно-образної мови;
- Навички ляльководіння ляльками різних систем (рукавичок, тростинними, маріонеткам і т.д.);
- Вміння узгоджувати свої дії з партнерами, привчати правильно оцінювати дії персонажів у виставі;
- Бажання розігрувати у творчих театральних, режисерських іграх та іграх драматизациях сюжетів казок, літературних творів, внесення до них змін і вигадування нових сюжетних ліній, введення нових персонажів, дій;
- Здатність творчо передавати образ в іграх драматизациях, спектаклях
· Формувати у дитини:
- Уявлення про художній образ вистави, як продукт колективної творчої діяльності всіх його учасників.
- Основи театральної культури;
- Здатність ігрові образи виразно передавати емоційний стан героїв казки, вистави.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Залучення дітей до театрального мистецтва через знайомство дітей з історією театру, його жанрами, пристроєм і професіями;
- Підтримка ініціативи, самостійності і творчої активності на всіх етапах підготовки вистави;
- Організацію осмислення літературного твору (п'єси) і виділення одиниць сюжету (зав'язка, кульмінація, розв'язка);
- Знайомство з театрами рідного міста, Єкатеринбурга, театральними традиціями.
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Уміння вносити зміни і придумувати нові сюжетні лінії казок, літературних творів, передаючи їх образ виразними засобами у грі драматизації, спектаклі;
- Вміння виразно передавати в дії, міміці, пантомимике, інтонації емоційний стан персонажів;
- Вміння створювати пантоміми на самостійно придумані теми, придумувати деталі костюма;
- Вміння діяти і говорити від імені різних персонажів, поєднувати руху театральних іграшок з промовою.
- Вміння працювати з допомогою дорослого, самостійно визначати місце «сцени», створювати обстановку театралізації, погоджувати свої дії з діями інших «артистів».
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Подання про театри рідного міста, міста Єкатеринбурга, відомих театрах країни, світу;
- Елементарні уявлення про історію театру рідного міста.
Ціннісно-орієнтаційна складова освіченості
Ставлення до себе
- Вираз радості до своїх успіхів в образотворчому, музичному, театралізованому творчості;
- Розуміння народної мудрості, добра, краси через ототожнення себе з персонажами казок, пісень, прислів'їв, приказок і т.д.;
- Прояв почуття національної самоцінності, прагнення до утвердження себе як носія національної культури.
Ставлення до інших
- Прояв «соборності», переживань у колективній творчості;
- Вміння давати оцінку помислів, вчинків вигаданих, літературних персонажів і реальних людей;
- Усвідомлення вчинків героїв творів, їх переживань, думок, почуттів;
- Прояв почуття захоплення результатами культурної творчості представників своєї та інших культур (музика, танці, пісні, літературні твори, національний костюм, предмети декоративно-прикладного мистецтва тощо);
Ставлення до діяльності
- Прояв культури слухання музичних творів, при сприйнятті музики прояв співпереживання, співчуття, радості
- Прояв ініціативності і самостійності в різних видах музичної діяльності,
- Вираз інтересу до різних видів і жанрів літературного, образотворчого, музичного, прикладного мистецтва;
- Вираз інтересу до творів поетичного і музичного фольклору Уралу, декоративно-прикладного мистецтва Уралу, художніх творів уральських авторів для дітей;
- Вияв прагнення до постійного спілкування з книгою;
- Активне виявлення себе в різних видах художньої діяльності.
Ставлення до найближчого оточення
  - Прояв інтерес до світу навколишніх речей, явищ, інформації про свою місцевості, зацікавлена ​​участь у її поданні;
- Вираз бажання долучатися до своєї національної культури, і представників інших національностей: до пісень, казок, частівки;
- Прояв турботливого, шанобливого ставлення до культурних цінностей різних народів;
- Прояв інтересу до художньо-естетичну сторону життя людини на Уралі в минулому і сьогоденні;
- Розуміння елементарних морально-етичних норм традиційної культури;
- Розуміння народного декоративно-прикладного мистецтва Уралу як невід'ємної частини духовної культури народу, пов'язаної з побутом, звичаями, традиціями, віруваннями; усвідомлення його унікальності, самобутності, поетичності.
Більш широке залучення в освітній процес класичного і народного мистецтва дозволить:
- Якомога повніше розкрити картину переживань світу, враховуючи характер емоційної чуйності дитини;
- Сформувати у дитини не тільки ставлення до художньої діяльності, але і чуттєве ставлення до самого мистецтва;
- Сформувати у дитини морально-естетичні цінності, забезпечуючи у навчанні дитини позитивність емоційного настрою, яскраву виразність і моральний елемент духовної цінності різних видів мистецтва.


[1] Регіональний (національно-регіональний) компонент державного освітнього стандарту дошкільної, початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти Свердловської області. - Єкатеринбург, Центр «Навчальна книга», 2005.
Особистісні якості (стійке позитивне ставлення до себе, ініціативність і самостійність, доброзичливість і чуйність, почуття власної гідності і повагу до гідності інших, фантазія і уява, творчі здібності, довільність і вольовий початок у продуктивній діяльності і в поведінці), формуються, розвиваються в процесі діяльності, що носить інтегрований характер, і в досвіді міжособистісних відносин.
Підвищення компетентності, що виявляється в тому, що, володіючи знаннями, вміннями, навичками, дитина здатна приймати на їх основі власні рішення, відбувається на основі формуються і розвиваються компетенцій (мовної, комунікативної, фізичної, валеологічної, інтелектуальної), які стануть базою для роботи в цьому напрямі на рівні системи загальної освіти.
Комунікативна компетенція - вміння будувати взаємини з іншими дітьми, дорослими у відповідності з моральними нормами і загальнолюдськими цінностями.
Соціальна компетенція - володіння найважливішими життєвими навичками, необхідними для успішної соціалізації дитини в колективі, суспільстві, адаптації до школи і швидкозмінних умов життя.
Валеологічна компетенція - визнання дитиною здоров'я як найважливішою цінності людського буття, вміння піклуватися про своє фізичне здоров'я і дотримуватися правил безпеки життєдіяльності, готовність самостійно і ефективно вирішувати завдання, пов'язані з підтриманням, зміцненням та збереженням здоров'я.
Рухова компетенція - розвиненість сенсорно-моторних і рухових навичок відповідно до антропологічними та фізіологічними особливостями дитини.
Пізнавальна компетенція - наявність у дитини адекватних уявлень про навколишній світ і рівень розвиненості відповідних віку психічних процесів.
Творча компетенція - розвиненість творчих особливостей дитини, що дозволяють вийти за межі вихідної, реальної ситуації і в процесі її перетворення створити новий, оригінальний продукт.
В освітньому процесі формування зазначених компетенцій має відбуватися у тісному взаємозв'язку різних видів дитячих діяльностей, специфічних для даного віку (пізнавальної, фізичної, образотворчої та ін.)
Основою формування компетенцій дитини дошкільного віку є загальні здібності: комунікативні, пізнавальні, регуляторні, творчі.
Комунікативні здібності дозволяють дитині розрізняти ситуації спілкування, на цій основі визначати власні цілі і мети партнерів по спілкуванню, розуміти стану і вчинки інших людей, обирати адекватні способи поведінки в даній ситуації і вміти перетворювати її з метою оптимізації спілкування з оточуючими.
Регуляторні здібності дозволяють дитині регулювати поведінку і діяльність, виконувати правила, що діють у нормативній ситуації, іноді всупереч початковим безпосереднім спонуканням.
Пізнавальні здібності дозволяють дитині пізнавати навколишню дійсність і самого себе.
Творчі здібності дозволяють дитині вийти за межі вихідної ситуації і в процесі її перетворення створити новий продукт.
У приблизною програмі зміст освіти представлено (структуроване) модулями відповідно до основними сферами взаємодії дитини з навколишнім світом (соціально-особистісної, фізичної, пізнавально-мовленнєвої, художньо-естетичної) та з урахуванням трьох вікових ступенів дошкільного дитинства: молодшого дошкільного віку (4 - ий рік життя), середнього дошкільного віку (5-ий рік життя) та старшого дошкільного віку (6-7-ий роки життя).
Структура кожного модуля програми включає в себе:
- Коротку характеристику вікових можливостей розвитку кожної сфери дитини в певному віковому періоді;
- Пріоритетні цілі та завдання виховання і навчання дітей молодшого, середнього та старшого дошкільних віків, які вирішуються в процесі провідної діяльності: ігри, спілкування, фізичної діяльності;
- Зміст освіти у відповідності з основними сферами розвитку дитини (фізичний, соціально-особистісний, пізнавально-мовленнєвий, художньо-естетичний розвиток), що реалізовується в спеціально організованих інтегрованих видах діяльності, у спільному комунікативному взаємодії. Зміст кожного модуля програми націлене на розвиток уявлень, вироблення практичних умінь, навичок, здатності дитини до діяльнісного, ціннісно-орієнтованого взаємодії з природним і соціальним світом Уральського регіону, найближчого оточення;
- Основні підходи до вирішення завдань кожної зі сфер розвитку дитини (напрямів розвитку);
- Рекомендований результат освіти вихованців, відображає основні освітні досягнення дітей певного психологічного віку і забезпечує цілісність психофізичного та соціального розвитку дитини в умовах регіонального освітнього простору.
Рівень освіченості вихованців визначається з урахуванням послідовності залучення дитини до соціального досвіду за наступними складовими рекомендованого результату дошкільної освіти:
- Діяльнісно-комунікативна (рівень розвитку навички ефективного застосування освоєних способів, умінь у продуктивних видах діяльності і області відносин з іншими);
- Предметно-інформаційна (ступінь володіння інформацією, яка розкриває особливості найближчого природного та соціального оточення);
- Ціннісно-орієнтаційна (ступінь відповідності індивідуальних орієнтацій прийнятим нормам і правилам життєдіяльності).
У реальному освітньому процесі реалізація змісту освіти забезпечується розвиваючим середовищем, у створенні якої враховуються інтереси і потреби дитини, надається можливість дитині просуватися в своєму розвитку. Збагачення предметно-просторового середовища, володіє різнобічним потенціалом активізації, сприяє ненасильницького включенню дитини в освітній процес, є одним із значущих психофізіологічних механізмів переказу гри в навчальну діяльність з метою формування пізнавальної, соціальної мотивації дитини до розвитку, самореалізації.
Розвиваюче середовище сприяє емоційному благополуччю дитини, формує почуття захищеності і впевненості в собі, забезпечує вплив на емоційну атмосферу освітнього процесу через такі компоненти середовища як:
· Емоційно-підтримуючий, тобто відносини між учасниками спільної життєдіяльності;
· Емоційно-стабілізуючий, тобто режимні моменти, що організують процес перебування дитини у групі дитячого саду;
· Емоційно-настраивающий, тобто зовнішня обстановка (колірне рішення, зручність меблів тощо);
· Емоційно-активізує, тобто організація зайнятості дітей (ігри, заняття, «сюрпризні» моменти тощо);
· Емоційно-тренуються, тобто проведення психогимнастических вправ з дітьми, розвиваючих тренінгів.

Змістовні модулі програми
Модуль 1. Фізичний розвиток дитини
Модуль 2. Соціально-особистісний розвиток дитини
Модуль 3. Пізнавально-мовний розвиток дитини
Модуль 4. Художньо-естетичний розвиток дитини
Зміст кожного модуля викладено ізольовано, однак розвиток кожної зі сфер дитини відбувається інтегровано у всіх видах діяльності дітей і може бути визначено педагогом через всі напрямки розвитку та послідовну реалізацію часом в різних організаційних формах.
Інтеграція змісту освіти
Модуль
Види діяльності
Напрями розвитку дитини
Фізичний розвиток дитини
Фізична
Спілкування
Ігрова
Трудова
Пізнавальна
Мовна
Конструктивна
Образотворча
Музична
Театралізована
· Фізичний розвиток (здоров'я, руховий розвиток, валеологічне розвиток).
Соціально-особистісний розвиток дитини
· Соціальний розвиток (розвиток уявлень про навколишній світ і про себе, про людину в історії і культурі, розвиток основ правової свідомості, розвиток основ економічного виховання, розвиток основ безпеки життєдіяльності).
Пізнавально-мовний розвиток дитини
· Розвиток мовлення (введення в звукову дійсність рідної мови, основи навчання грамоті, підготовка руки до листа).
· Розвиток природничо-наукових уявлень, екологічної культури.
· Розвиток елементарних математичних уявлень (сенсорне виховання, ознайомлення з просторовими відносинами, розвиток елементів логічного мислення).
· Розвиток у конструктивній діяльності.
· Розвиток основ початкової комп'ютерної грамотності.
Художньо-естетичний розвиток дитини
· Розвиток художньо-літературної діяльності.
· Розвиток образотворчої діяльності.
· Розвиток музичної діяльності.
· Розвиток театралізованої діяльності.
У кожному модулі визначено мету і завдання, спрямовані на формування у дітей конкретних пізнавальних, соціальних, художньо-образотворчих і ін здібностей і навичок з урахуванням вже досягнутого дітьми рівня психофізичного розвитку, особистісних особливостей.
У кожному модулі програми визначається коло пізнавальних відомостей і правил, перераховуються уявлення, уміння і навички, які можуть бути сформовані у дитини на основі освоєного пізнавального матеріалу, що забезпечує діяльнісну (практичну) спрямованість освоєння змісту освіти дитиною, визначаються ціннісні орієнтири (пізнавальні цінності, цінності переживання і перетворення), що в свою чергу визначає необхідність зміни спрямованості педагогічної діяльності:
- Суб'єктно-орієнтоване взаємодія дорослих з дітьми, забезпечення таких ситуацій, коли можливість вибору діяльності, партнера, засобів, способів виконання надається кожній дитині з опорою на його особистий досвід у освоєнні ним нових знань;
- Формування та розвиток навичок ігрової діяльності як найважливішого чинника розвитку дитини;
- Пріоритет організації спільної діяльності педагога з дітьми, дітей один з одним в організованих діалогічних формах роботи з дітьми;
- Забезпечення розвиваючого характеру середовища, що сприяє емоційно-ціннісному, соціально-особистісного, пізнавально-мовному, художньо-естетичному розвитку дитини і збереженню його індивідуальності, здоров'я;
- Збалансованість репродуктивної (відтворюючої готовий зразок) і продуктивної діяльності (виробляє суб'єктивно новий продукт);
- Залучення сім'ї в планування, організацію і оцінку результату реалізації програми;
- Орієнтованість педагогічної оцінки на відносні показники дитячої успішності (порівняння сьогоднішніх досягнень дитини з її власними вчорашніми досягненнями), стимулювання самооцінки дитини.
 
Організація освітнього процесу
 
Організація освітнього процесу передбачає:
- Ігрову діяльність (розвиваючі ігри: настільно-друковані, динамічні, словесні; театралізовані і режисерські ігри);
- Творчі завдання, які передбачають організацію різних видів художньо-творчої діяльності дітей (образотворчої, музично-виконавської, театрально-ігрової, рухової, мовної);
- Екскурсії;
- Дослідження, експериментування (ігрове експериментування і досліди з предметами і матеріалами);
- Прогулянки на природі в різні сезони (на різні міські та сільські об'єкти;
- Розваги;
- Проектування рішення проблеми;
- Пізнавальні бесіди (з використанням різноманітного наочно-ілюстративного матеріалу, музичного супроводу, художнього слова, розвиваючих ігор вправ, завдань);
- Відвідання гостей;
- Читання, прослуховування казки;
- Трудову діяльність (праця в природі та господарсько-побутової працю).
Використання педагогом різноманітних організаційних форм припускає реалізацію методів, максимально активізують мислення, уява, пошукову та продуктивну діяльність дітей; на створенні умов для реалізації універсальних можливостей дітей в оволодінні креативним потенціалом, на культивуванні в дитині суб'єкта навчання; на конструюванні диалогово-дискусійною форми організації спільної діяльності дорослих і дітей.
Рішення задач підвищення емоційної активності дітей передбачає:
• використання ігрових мотивацій;
• використання сюрпризних моментів;
• включення ігрових та казкових персонажів;
• використання музичного супроводу відповідного характеру здійснюваної діяльності, її темпу і змісту;
• використання дизайн-проектів як засобу, що забезпечує «емоційне занурення» в тему, у зміст досліджуваного явища;
• використання художнього слова (коротких оповідань, пізнавальних казок, віршів, загадок, прислів'їв, приказок, закличок, потешек, прийме і т.д.);
• обговорення ситуацій взаємодії в ході гри і творчої діяльності;
• «хвилинки спілкування»;
• групові справи, передбачають участь батьків та дітей інших груп;
• надання дітям можливості зробити самостійний вибір (матеріалів, способів дій, партнерів і т.д.);
• передача, імітація через рух характерних особливостей досліджуваних об'єктів і явищ навколишнього світу;
• заохочення дітей за уважність, доброзичливість, співробітництво.
Рішення задач підвищення пізнавальної активності дітей передбачає:
• розвиваючі ігри;
• ігри-інсценівки, ігри-співробітництва;
• динамічні ігри пізнавального змісту;
• ігри-експериментування з різноманітними матеріалами;
• класифікація та узагальнення ігрового матеріалу, предметів, картинок з різних підстав;
• створення проблемних ситуацій;
• використання художнього слова, музичного супроводу;
• пізнавальні бесіди;
• питання вихователя (навідні, уточнюючі, узагальнюючі та ін), спрямовані на активізацію та узагальнення пізнавальних уявлень дітей, формування вміння самостійно міркувати, встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв'язки і закономірності, робити висновки;
порівняльний аналіз різних предметів, об'єктів навколишнього (природного, соціального) світу з зоровою опорою на наочність і без опори на наочність;
обстеження різних предметів;
• спостереження за досліджуваними об'єктами і явищами навколишнього світу (природного, соціального), працею дорослих і т.д.;
• дослідне експериментування з об'єктами неживої природи, фізичними явищами;
• знаково-символічні позначення орієнтирів;
• демонстрація наочного матеріалу, наочних зразків;
• словесні інструкції (інструкції-констатації, інструкції-коментарі та інструкції-інтерпретації), «нормотворчість»;
• спільне обговорення інформації, колективне формулювання висновків, підведення підсумків;
• вивчення правил взаємодії у груповій діяльності;
• планування, розподіл ролей, здійснення ігрових дій;
• створення ситуацій проектування (метод проектів);
• само-та взаємоконтроль інтелектуально-пізнавальної діяльності (насамперед, при роботі в мікрогрупах).
Мета освіти дітей дошкільного віку: розвивати особистість дитини в контексті дитячої субкультури, збереження і розвиток індивідуальності дитини, досягнення дитиною рівня психофізичного та соціального розвитку, що забезпечує успішність пізнання навколишнього світу через різноманітні види діяльності.
Мета освіти в цій програмі співвіднесена із завданнями освіти на дошкільної щаблі й ступені початкової загальної освіти. На кожному етапі (дошкільної і початкової загальної) освіти реалізується єдиний концептуальний підхід до визначення цілей та завдань освіти з урахуванням їх наступності й перспективності. Тому принципи організації дошкільної освіти, методи, засоби, форми організації виховання і навчання забезпечують наступність у розвитку дитини.
Завдання:
- Збереження та зміцнення психофізичного здоров'я, соціального розвитку, емоційного благополуччя дитини;
- Створення оптимальних психолого-педагогічних, ергономічних медико-гігієнічних умов розвитку дитини з урахуванням її потреб та інтересів;
- Збереження і підтримка індивідуальності дитини відповідно до специфіки вікового періоду;
- Формування соціальних установок, які забезпечують створення цілісної картини світу дитини.
Передбачуваний освітній результат
Результат освіти представлений у вигляді освітнього результату, а саме, здібності дитини (комунікативна, регуляторна, пізнавальна, творча). Знання, вміння і навички розглядаються в даному випадку в якості найважливішого засобу не тільки загального розвитку дитини, але і забезпечення бази для формування ключових компетенцій.
Комунікативна здатність дитини:
- Розрізняти ситуації спілкування, на цій основі визначати власні цілі і мети партнерів по спілкуванню;
- Розуміти стану і вчинки інших людей;
- Вибирати адекватні способи поведінки в даній ситуації і вміти перетворювати її з метою оптимізації спілкування з оточуючими;
- Співпрацювати (з дорослими і з дітьми різного віку) у запропонованих формах;
- Виявляти ініціативу у встановленні контактів;
- Висловлювати своє ставлення до вчинків оточуючих людей, подій, що відбуваються.
Регуляторна здатність дитини:
- Дотримуватися основних правил самоорганізації, безпечної поведінки для себе і оточуючих, домовлятися про них, пояснювати свої вчинки;
- Контролювати свою поведінку, знімати емоційне напруження;
- Встановлювати контакти, підтримувати розмову на основі елементарних морально-етичних норм і правил;
- Визначати спектр своїх можливостей (фізичних, психічних) в різних ситуаціях життєдіяльності;
- Дбайливо, відповідально ставитися до культурно-природному оточенню;
- Надавати дієву допомогу близьким;
- Планувати спільну роботу, соподчінять і контролювати свої бажання, погоджувати думки і дії;
- Діяти згідно з сприйнятої і самостійно проаналізованої зовнішньої інструкцією (вербальної, знаково-символічної, образно-рухової);
- Оцінювати свої досягнення, здійснювати контроль діяльності: само - і взаємоконтроль.
Пізнавальна здатність дитини:
- Задавати питання і відповідати на запитання у межах своєї обізнаності та досвіду;
- Здійснювати на елементарному рівні дії по обробці інформації (порівнювати, узагальнювати, виділяти ознаки, помічати зміни та ін);
- Присвоювати отриману в простій формі інформацію (слухати, спостерігати), класифікувати її по різних підставах (нова-відома, зрозуміла-незрозуміла, цікава-нецікава);
- Робити спонтанні та підготовлені висловлювання в межах певної заздалегідь теми, висловлюватися у зв'язку з висловлюваннями інших;
- Виконувати прості правила, дотримуватися простого алгоритму (у роботі з предметами, в дослідженні явищ);
- До пошуку і передачі інформації за допомогою знаків і символів зображення, руху, міміки і пантоміміки;
- Організовувати, проектувати свою діяльність (розкласти матеріали, відбирати необхідне, визначати послідовність дій та ін);
- Коментувати свої дії, самостійно формулювати висновки, при висловлюванні своєї думки;
- Розширювати власний досвід за рахунок задоволення потреби в нових знаннях, прилучення до того, що відомо і невідомо;
Творча здатність дитини:
- Формулювати свій інтерес, перевагу, намір;
- Виходити за межі вихідної ситуації і в процесі її перетворення створити новий продукт;
- Користуватися знаками і символами, засобами при створенні виразного образу;
- Оцінювати результат власної продуктивної діяльності, співвіднести з діючими еталонами;
- Висловлювати в слові, мови, руху, зображенні, жесті свої емоційні переживання і думки;
- Втілювати різноманітні змінюються задуми;
- Реалізовувати в різних видах діяльності.
Новизна авторського підходу в розробці цієї програми полягає в послідовній системній реалізації ідей, зафіксованих у концепції змісту безперервної освіти (федеральний рівень), вимог Регіонального (національно-регіонального) компонента Державного освітнього стандарту дошкільної, початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти Свердловської області, концепції експерименту «Ранній розвиток дітей в Свердловській області», інших нормативних актів, психологічних і педагогічних підходів в частині ідей гуманістичного, особистісно-орієнтованого, соціокультурного діяльнісно-розвиваючого підходів і варіативності дошкільної освіти.
«Лінійна» та «горизонтальна» ідея освоєння дитиною змісту освіти відбувається за рахунок розширення, збагачення його обсягу шляхом включення тим регіонального змісту до федеральним.
«Вертикальна» ідея збагачення змісту освітньої діяльності відбувається за рахунок витіснення уніфікованих програм авторськими робочими програмами, орієнтації на створення комфортного режиму у реалізації індивідуальних освітніх траєкторій розвитку дитини відповідно до її потребами, можливостями, інтересами в організованих формах спільної і самостійної діяльності вихователя і дітей.
Орієнтовна регіональна програма дозволяє педагогічним колективам оптимально поєднувати базове зміст освіти, задане в ній, і пріоритетні (дошкільний компонент) напрямку (корекційна, оздоровче, розвиваюче) у роботі дошкільних освітніх установ різного виду, що буде сприяти грамотному вибудовування єдиного варіативного освітнього простору.
Програма призначена для наступних освітніх установ:
- Центр розвитку дитини - дитячий садок;
- Дитячий садок загальнорозвиваючого виду з пріоритетним здійсненням одного або декількох напрямків розвитку вихованців (інтелектуального, художнього, фізичного та ін);
- Дитячий садок комбінованого виду, до складу якого входять загальнорозвиваючі, компенсуючі та оздоровчі групи в різному поєднанні;
- Дитячий садок нагляду та оздоровлення з пріоритетним здійсненням санітарно-гігієнічних, профілактичних та оздоровчих заходів і процедур.
А також:
- На дошкільної ступені загальноосвітніх установ з представництвом усіх вікових груп вихованців, у структурі яких вона передбачена;
- Різні групи короткотривалого перебування: адаптаційні групи, групи розвитку, групи предшкольного освіти та ін
Основний зміст програми
Зміст програми забезпечує можливість відображення знання дитини про себе, про інших, про родинні стосунки, про діяльнісних взаємозв'язках зі світом найближчого природного та соціокультурного оточення.
У змісті програми розкриваються способи пізнання себе та інших через самовідчуття себе у світі природи, у світі людей і предметів.
Зміст орієнтоване на становлення самооцінки дитини, на розвиток його здатності до ідентифікації, самоаналізу і освоєння культурних зразків.
Принципи розвиваючої освітньої роботи з дітьми
Урахування принципу особистісно-діяльнісного підходу в примірної регіональній програмі визначається реалізацією змісту освіти через різні види діяльності дітей. Власна перетворююча діяльність дитини складається в руслі його співпраці з дорослим та іншими дітьми як внутрішнє джерело перетворення заданих педагогічних умов (Д. Б. Ельконін і В. В. Давидов). Саме в такому перетворенні виявляється справжній творчий потенціал дитячої діяльності. Досвід творчої діяльності як ключового, системоутворюючого ланки виявляється не стільки в «уміннях діяти за зразком», скільки в здібностях перебудовувати ці вміння і зразки там, де це потрібно (В. Т. Кудрявцев). У цій ситуації пріоритетним у досягненні стає не тільки результат, але і захопленість самим процесом діяльності: активна емоційна включеність дитини, пошук засобів і способів освоєння, виконання, дозволяють дитині використовувати їх самостійно і творчо, що призводить до розвитку самої діяльності, а значить, до розвитку дитини. Емоції дитини інтенсивно проявляються в процесі діяльності, в основі якої закладено механізм творчої самореалізації.
У дошкільному віці освітня діяльність будується на розвитку наочно-дієвого, наочно-образного мислення з поступовим введенням елементів логічного мислення.
Урахування принципу емоційно-чуттєвої спрямованості в освоєнні дитиною освітнього змісту в дошкільний період є домінантним і визначальним у розвитку пізнавальних психічних процесів: уяви, мислення, пам'яті (Ізард К.Е., Вигодський Л.С.), художньо-естетичного сприйняття навколишнього світу ( соціального, природного.
Компетентнісний підхід, полягає в освоєнні вихованцями практичних навичок використання набутих знань у всіх специфічно дитячих видах діяльності, в різних організаційних формах (регламентованих, нерегламентованих).
Принцип культуровідповідності і регіоналізму, що забезпечує становлення різних сфер самосвідомості дитини на основі культури свого народу, найближчого соціального оточення, на пізнанні історико-географічних, етнічних особливостей соціальної, правової дійсності уральського регіону, з урахуванням національних цінностей і традицій в освіті. Культуротворча функція, притаманна світу дошкільного дитинства, виражається не тільки в освоєнні дитиною вже сформованих культурних форм, а й породження нових у рамках різних видів дитячих діяльностей. Освоєння загальнолюдської і національної культури розглядається як творчий процес, тому й дитяча творчість виступає основною умовою освоєння освітнього змісту, де провідною цінністю є людина, її неповторний емоційний світ. При цьому діти освоюють різноманітні способи і форми творчої інтерпретації сучасної дійсності, відкривають свій суб'єктивний внутрішній світ, опановують культурно виробленими засобами самоперетворення і самозміни.
Принцип інтеграції освіти передбачає можливість реалізації змісту освіти в різних видах дитячих діяльностей (ігровий, мовної, пізнавальної, комунікативної, рухової, театралізованої, елементарно-пошукової, конструктивної, образотворчої тощо) і організаційних формах (регламентованої і нерегламентованої), що стимулюють дітей до пізнання свого емоційного світу і оточуючих людей, для розвитку у дитини таких сфер як: соціально-особистісна, фізична, пізнавально-мовна, художньо-естетична. Даний принцип дозволяє в послідовному освоєнні загальнолюдських цінностей культури, де провідною цінністю є людина, її неповторний емоційний світ, розкривати взаємозв'язок людини з іншими людьми, з природними об'єктами, явищами найближчого природного та соціокультурного простору.
Принцип моральної обгрунтованості життєдіяльності, що орієнтує на розуміння, усвідомлене сприйняття дітьми пропонованого змісту, на можливе його використання в якості аргументів у поясненні своїх вчинків, відносин у сфері соціальної взаємодії, правових відносин, на емоційно-відкритий прояв потреб і мотивів соціально значущого і схвалюється поведінки. Пізнаючи моральні цінності, дитина формує досвід моральних відносин і спілкування, які характеризуються творчо-культурною діяльністю, протистоянням негативного в культурі та соціумі, здатністю до сприяння і співтворчості у діяльності, вміння розуміти і прийняти позицію іншого, прихильністю до уральської культурі, до рідних місць.
Принцип розвитку передбачає орієнтацію змісту освіти на стимулювання та підтримку емоційного, духовно-морального та інтелектуального розвитку і саморозвитку дитини, на створення умов для прояву самостійності, ініціативності, творчих здібностей дитини в різних видах діяльності, а не тільки на накопичення знань та формування навичок рішення предметних завдань. Принцип розвитку передбачає створення умов для вільного спілкування дітей, спрямованого на роздуми про свої переживання, емоційних проявах; в результаті самоаналізу дитиною дається оцінка своїм емоційних реакцій.
Освіта здійснюється в ігровій формі, а також інших, властивих дитині дошкільного віку видах діяльності, стимулюючих наочно-дієве, наочно-образне і логічне (в старшому дошкільному віці) мислення дітей, що розвивають їх чуттєво-емоційну сферу та дозволяють сформувати особистісні базисні якості. Формування базисних якостей особистості дитини (емоційність, допитливість, комунікативність, доброзичливість, креативність, довільність, ініціативність, відповідальність) здійснюється в процесі освоєння змісту освіти, через включення дітей у різні форми взаємодії з навколишнім світом і визначається в основному не спеціальними впливами, а загальним характером взаємин дитини з дорослими та іншими дітьми. Зміст освіти реалізується на основі особистісно-орієнтованої моделі взаємодії педагога з дітьми, що передбачає повагу до дитини, створення доброзичливої ​​атмосфери співпраці в діяльності, орієнтацію на загальнолюдські цінності, надання дитині ініціативи в самих різних видах діяльності, і, перш за все в грі.
Викладені позиції стають основою для формування компетенцій вихованця: комунікативної, пізнавальної, творчої, регулятивної.

Модуль 1. Фізичний розвиток дитини дошкільного віку
Мета: Формування ціннісного ставлення до власного здоров'я, вдосконалення рухових навичок і фізичних якостей дитини, розвиток уявлень про своє тіло і своїх фізичних можливостях, через знайомство з доступними способами його зміцнення, створення емоційно-сприятливої ​​(підтримуючої, стабілізуючої, що настроює, активізує, що тренує) середовища фізичного розвитку, профілактику негативних емоцій.
Характеристика вікових можливостей дітей дошкільного віку
Характеристика вікових можливостей дітей молодшого дошкільного віку (4-ий рік життя)
Відбувається ріст і розвиток дитячого організму, удосконалюються фізіологічні функції і процеси. Активно формується кістково-м'язова система. Інтенсивно розвиваються моторні функції. Моторика виконання рухів характеризується більш-менш точним відтворенням структури руху, його фаз, напрями і т.д. Рухова активність дітей характеризується досить високим рівнем самостійності дій. Рухи мають навмисний і цілеспрямований характер. Виникає інтерес до визначення відповідності рухів зразком. Діти прагнуть до нових сполученням рухів, відчувають бажання спробувати свої сили в більш складних видах діяльності, але разом з тим їм властиво невміння порівнювати свої сили зі своїми можливостями, нестійкість вольових зусиль з подолання труднощів.
Те чи інше емоційний стан дитини проявляється в індивідуальній манері руху, званої виразної моторикою (міміка, пантоміміка). Більша частина зовнішніх проявів емоційної сфери в русі характеризує, так званий, емоційний фон дитини (його емоційне ставлення до світу взагалі, будь то світ людей або предметів), його чутливість (одне і те ж подія у когось викликає переживання », а кого -то залишає байдужим), глибину емоційних переживань, рухливість емоції в русі. Починає розвиватися самооцінка при виконанні фізичних вправ, при цьому діти в значній мірі орієнтуються на оцінку вихователя.
Характеристика вікових можливостей дітей середнього дошкільного віку (5 рік життя)
У цьому віці триває зростання всіх органів і фізіологічних систем, зберігається висока потреба в русі. Рухова активність стає цілеспрямованою, відповідає індивідуальним досвіду та інтересу, рухи стають осмисленими, вмотивованими і керованими. Зберігається висока емоційна значущість процесу діяльності для дитини, нездатність завершити її на першу вимогу, вчинення дій, спрямованих на досягнення віддаленого результату привабливо, в основному, у разі інтересу. З'являється здатність до регуляції рухової активності. Удосконалюються основні нервові процеси, поліпшується їх рухливість. У русі з'являється злагодженість, впевненість, стрімкість, легкість. Відбувається вдосконалення набутих раніше рухових якостей і здібностей: спритності, витривалості, гнучкості, координації.
У дітей з'являється інтерес до пізнання себе, свого тіла, його будови, можливостей.
У дітей виникає потреба діяти спільно, швидко, спритно, в єдиному для всіх дітей темпі; дотримуватися певні інтервали під час пересування в різних побудовах, бути ведучим. Рівень функціональних можливостей підвищується.
У дітей починає формуватися здатність контролювати свої емоції в русі, чому сприяє освоєння ними мови емоцій (гами переживань, настроїв).
Характеристика вікових можливостей дітей старшого дошкільного віку (6-7-ий рік життя)
У дітей 6-7 років триває процес окостеніння кістяка. До кінця дошкільного віку скелет дитини стає більш міцним, тому він може виконувати різні рухи, які вимагають гнучкості, пружності, сили. Його тіло набуває помітну стійкість, чому сприяє посилений ріст ніг. Ноги і руки стають не тільки більш сильними, але і значно більш витривалими, рухливими, спритними. У цьому віці діти вже можуть здійснювати досить тривалі прогулянки, довго бігати, стрибати без великого втоми, виконувати більш складні трудові доручення і фізичні вправи. Цьому сприяє розвиток великої і дрібної мускулатури.
Остання зміна нерозривно пов'язане з розвитком мозку дитини, з вдосконаленням його нервової діяльності і виявляється у зростаючій можливості керувати своїми рухами. Старший дошкільник здатний розрізняти, з одного боку-впливу, що надходять із зовнішнього світу (сигнали, вказівки, руху), з іншого боку - реакції на них, наприклад, власні рухи та дії.
Шести-, семирічні діти значно точніше вибирають руху, які їм треба виконати. У них зазвичай відсутні зайві рухи, які часто спостерігаються у дітей трьох-п'яти років. Хлопці вже самостійно, без спеціальних вказівок з боку дорослого (вихователя), виробляють багато хто з них, можуть виконувати ряд рухів і більш складних рухів у певній послідовності, контролюючи їх, змінюючи.
Можливість довільно регулювати свої рухи є найбільш істотним показником фізичного розвитку старшого дошкільника.
Відбувається розширення спектру емоцій і їх поглиблення, збагачення виражальних рухів, за якими ці емоції розпізнаються.
У дітей формуються передумови до навчальної діяльності, вони вміють «слухати і чути», «дивитися і бачити», здійснювати самоконтроль і самооцінку при виконанні фізичних вправ. Старший дошкільник вже здатний досить адекватно оцінювати результати своєї участі в рухливих, спортивних іграх змагального характеру. Задоволення отриманим результатом доставляє дитині радість, сприяє емоційному благополуччю і підтримує позитивне ставлення до себе («я хороший, якісний, сильний, спритний» і т.д.).
У старшому дошкільному віці у хлопчиків і дівчаток проявляється стійке прагнення до участі у спільних рухливих іграх та фізичних вправах. З дорослими і однолітками встановлюються відносини співпраці і партнерства.
Зміст освіти
Особливості фізичного розвитку хлопчиків і дівчаток в дошкільному віці. Індивідуальні фізичні особливості. Фізичний стан організму і способи підтримки здоров'я.
Гігієна. Правила особистої гігієни. Правила прийому їжі, здорового сну. Оздоровчі процедури. Шкідливі звички, їх вплив на зміни в організмі людини.
Здоров'я, хвороба. Народні традиції в оздоровленні. Лісова аптека (подорожник, ромашка, мати й мачуха та ін.) Ліки, правила їх використання. Природні фактори здоров'я: сонце, повітря, вода. Вплив природних факторів на здоров'я. Правила прийняття сонячних ванн, загартовування водою, повітрям. Правила поведінки на водоймищах, в басейні.
Емоції і здоров'я. Значення для здоров'я позитивних емоцій.
Будова тіла людини. Власне тіло, його відмінні риси. Догляд за тілом. Схожість і відмінності в будові тіла людини і тварини, чоловіки і жінки, хлопчика і дівчинки. Взаємозв'язок будови тіла та виду діяльності людини. Пристосування людини до навколишнього світу (збереження, протистояння негативному впливу, виживання і т.п.)
Способи формування постави - фізичні вправи, підбираються в залежності від змін постави, стопи. Способи розвитку статури: фізичні вправи, плавання, ігри і т.д.
Будова організму, функції органів людини, умови їх гігієни. Органи почуттів, їх будова і значення в пізнанні і спілкуванні з оточуючим світом. Способи догляду за органами чуття. Дихання в житті людини. Дихальна гімнастика. Серце. Робота серця у життєдіяльності людини. Вплив фізичних вправ на серце і судини, вправи, що поліпшують кровообіг. Органи кровообігу, травлення. М'язова система.
Зуби, їх будова, призначення, правила догляду за ними, засоби гігієни порожнини рота. Участь зубів у травленні.
Фізичні вправи. Традиційні для Уралу види спорту, спортивні ігри. Способи прояву волі і терпіння при виконанні фізичних вправ, спортивних ігор.
Основні принципи організації здорового способу життя в дошкільному віці. Способи загартовування з урахуванням особливостей Середнього Уралу.
Знак і символ рухів. Пластика рухової активності, краса організованих рухів (ходьба, біг, стрибки, лазіння). Образ сильного, спритного, здорової людини.
Самовираження та імпровізація. Виразні засоби, за допомогою яких можна передати характер рухів, ставлення до самого себе і до світу - плавні, сильні, охоронні, виразні, точні, узгоджені і т.п.
Проектувальні і регулюючі дії. Проектування послідовності у виконанні задуму.
Рухи, що створюють художній, виразний образ реалізується в танці, пластику, хореографії, рухливих іграх, малюнку, ліпленні тощо Раціональні рухи, спрямовані на досягнення мети, відповідно дії і предмета, на яке воно спрямоване, в спільній діяльності, спілкуванні, виконання рухових вправ (метання, стрибки, біг і ін.) Регулятивні руху, які забезпечують зміну активних рухів і відпочинку, рухової активності, саморегулюючі - зміну настроїв через образи, гру, зміна рухів у просторі - біг, ходьба, лазіння, метання тощо). Релаксуючі - розслаблюючі (дихальні рухи, медитація, ароматерапія, хромотерапія), відновлюють - фізичні вправи (силові - метання, перетягування тощо, швидкісні - біг, ходьба і т.п., орієнтовні - лазіння, подлезаніе, стрибки і т . п.) Зв'язок характеру рухів, конкретної життєвої ситуації і стану здоров'я. Оцінка в формі розгорнутих висловлювань якості своїх рухів, стану здоров'я. Способи організації самостійної рухової діяльності. Самостійна рухова активність і спрямованість її на збереження свого здоров'я. Правила безпечної організації рухової активності.
Вправи, рухливі ігри, використання їх у самостійній і спільної з іншими діяльності. Правила рухомий гри. Рухливі народні ігри, їх вплив на здоров'я людини.
Спорт і здоров'я. Спортивні ігри та вправи. Традиційні для Уралу види спорту, спортивні ігри.
Раціональне харчування. Правила дотримання раціонального харчування. Традиційні для Середнього Уралу продукти харчування та страви. Національна кухня. Їжа, її значення в житті людини. Правильне харчування. Оздоровлюючі властивості натуральних продуктів харчування. Вітаміни, їх вплив на зміцнення організму. Значення солі, цукру в харчуванні людини.
Одяг людини. Одяг створює настрій, охороняє від шкідливих впливів природного середовища, є знаком і символом стану здоров'я людини (морального, соціального та фізичного). Одягу змінюються людиною в залежності від пори року, ситуації, виду діяльності, настрою, самопочуття, моди, за потребою. Правила вибору одягу відповідно до конкретними погодними умовами Середнього Уралу. Особливості національного одягу народів Уралу. Дитяча мода для хлопчиків і дівчаток.
Небезпека шкідливих звичок. Ситуації, що загрожують життю і здоров'ю людини. Правила рухової безпеки будинку, у фізкультурному залі, на спортивному майданчику, в природі.
Молодший дошкільний вік
Мета: фізичний розвиток дитини, забезпечує своєчасне оволодіння ним основних рухів і гігієнічних навичок, можливість самостійного вияву творчого самовираження в русі, радості переживання успіху в діяльності, на основі створення сприятливого, емоційно-насиченою (підтримуючої, стабілізуючої, настраивающей) середовища фізичного розвитку.

Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Звичку до чистоти, порядку, акуратності, дотримання режиму дня;
- Інтерес до занять фізичною культурою як організованій формі максимального прояву рухових і функціональних можливостей;
- Бажання та інтерес до участі в рухливих іграх і вправах, фізкультурному обладнанню поза занять;
- Дбайливе ставлення до свого здоров'я, бажання стежити за своїм самопочуттям;
- Вміння дотримуватися елементарних правил, погоджувати свої рухи.
· Формувати у дитини:
- Необхідні культурно-гігієнічні навички: вміння самостійно і правильно мити руки з милом після прогулянки, ігор та занять, перед їжею, після туалету; постійно стежити за чистотою рук; мити обличчя, насухо витирати його; чистити зуби м'якою щіткою і дитячою зубною пастою; при прийомі їжі користуватися ложкою, серветкою; ретельно пережовувати їжу; після прийому їжі полоскати рот питною водою;
- Правильну поставу, велику і дрібну мускулатуру, рухові вміння;
- Вміння виконувати знайомі руху легко і вільно, ритмічно і злагоджено, орієнтуючись у просторі і зберігаючи рівновагу;
- Вміння відтворювати в загальних рисах способи виконання рухів; діяти за сигналом дорослого;
- Позитивні емоції в активній самостійної рухової діяльності.
· Розвивати у дитини:
- Початкові уявлення дитини про частини свого тіла і елементарних способи забезпечення збереження свого організму;
- Уявлення про те, що корисно і що шкідливо для здоров'я;
- Уявлення про себе шляхом порівняння себе з «іншими», сприйняття «інших» такими ж, як «Я»;
- Довільність дій і рухів через ходьбу, біг, лазіння і т.п.;
- Психофізичні якості, самостійність при виконанні фізичних вправ та ігор;
- Здатність до творчого самовираження в русі та рухливих іграх;
- Почуття рівноваги, просторового орієнтування в статичному положенні і в русі;
- Рухові якості - швидкість, спритність, силу, гнучкість, витривалість;
- У процесі фізичної активності, позитивні емоції, «почуття м'язової радості»;
- Бажання брати участь в оздоровчих заходах: гартують процедури, ранкової гімнастики і пр.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Облік функціональних та адаптаційних можливостей дитини;
- Задоволення біологічної потреби дитини в русі;
- Підтримка і розвиток всіх систем і функцій організму дитини через спеціально підібрані комплекси фізичних вправ та ігор, що гартують процедури;
- Інтеграцію рухів тіла і сенсорних процесів аналізаторів: слухання, орієнтація, дотик, тонка моторика кисті і мовного апарату, через сенсомоторного розвитку дитини;
- Підтримка інтересу дитини до народних рухливих ігор, занять на спортивному обладнанні, вправам в бігу, стрибках, лазінні, метанні та ін;
- Колективні форми організації рухової активності;
- Збагачення рухового досвіду дитини різноманітними видами фізичних вправ і рухливих ігор;
- Вправа на розвиток різних груп м'язів; включати в ігри і заняття ходьбу, біг, лазіння, стрибки
- Коригування руху і постави кожної дитини, яка цього потребує;
- Використання ігрових образів і уявних ситуацій (тварин, рослин, води, вітру та ін), підтримка і стимулювання прагнення дитини до творчого самовираження та імпровізації в русі (міміці, пантомимике);
- Варіювання навантаження відповідно до стану здоров'я і темпом фізичного розвитку дитини на основі медичних показань і спостережень за їхнім самопочуттям;
- Сприятливу, емоційно-насичену створення сприятливої, емоційно-насиченою (підтримуючу, стабілізуючу, настроюються) середу фізичного розвитку.
Очікуваний результат освіти вихованців 4-ого року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Початкові навички особистої гігієни;
- Активне виконання освоюваних рухів;
- Самостійне відтворення раніше освоєних рухів,
- Реагування на сигнал і дію відповідно до них;
- Вміння витримувати заданий темп у виконанні рухів;
- Вміння прийняти ігрову задачу в рухливих іграх, діяти у відповідності з правилами;
- Виконання знайомих рухів легко і вільно, ритмічно і злагоджено, різними способами, орієнтуючись у просторі і зберігаючи рівновагу;
- Володіння прийомами елементарної страховки;
- Прагнення бути обачними у незнайомих і складних ситуаціях;
- Вміння радіти своїм досягненням, зазначеним дорослим.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Уявлення про елементарні правила і користь особистої гігієни, занять фізичними вправами і рухливими іграми;
- Уявлення про правила гри;
- Елементарні уявлення про способи забезпечення збереження свого організму;
- Уявлення про елементарні способи вираження емоцій у процесі фізичної активності.
Середній дошкільний вік
Мета: Розвиток і вдосконалення рухових навичок дітей, умінь творчо використовувати їх у самостійної рухової діяльності, на основі проектування послідовності власних рухів, що забезпечують усвідомлення шляхів, засобів і способів дій, що призводять до досягнення поставленої мети; сприятливою, емоційно-насиченою (підтримуючої, стабілізуючої, настраивающей, активізує, що тренує) середовища фізичного розвитку.
Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Дбайливе ставлення до свого здоров'я;
- Особисті якості (активність, самостійність, ініціативність, прагнення до реалізації творчого потенціалу);
- Наполегливість у досягненні мети при вирішенні ігрової задачі;
- Самостійність, ініціативність, емоційну активність в організації знайомих ігор з невеликою групою однолітків.
· Формувати у дитини:
- Вміння самостійно усувати безлад в одязі, в зачісці, користуючись дзеркалом, гребінцем; користуватися носовою хусткою;
- Правильну поставу, вміння зберігати її;
- Здатність до самостійного вибору виду рухової діяльності;
- Руховий стереотип статики, динаміки, основних рухів;
- Вміння розуміти і усвідомлювати в ігрових ситуаціях мета умовного задуму, діяти в колективі відповідно з ігровими правилами, бути уважними, більш точно відтворювати дії персонажів гри, швидко реагувати на сигнал і несподівані зміни в навколишньому середовищі, проявляти самостійність і просторове орієнтування;
- Навичка виконання правил без нагадування;
- Здатність контролювати свої емоції в русі;
- Початкові навички самоконтролю та самооцінки;
- Інтерес і потребу до занять фізичними вправами.
· Розвивати у дитини:
- Бажання брати участь в оздоровчих заходах;
- Тактильну чутливість і спостережливість;
- Здатність до співпереживання, потреба в підтримці інших;
- Потреба у творчому самовираженні через фізичну активність;
- Елементи довільності під час виконання рухових завдань;
- Психофізичні якості: швидкість, витривалість, спритність і ін; просторове орієнтування;
- Вміння правильно виконувати основні рухи;
- Рухові вміння і навички, уміння творчо використовувати їх у самостійній діяльності;
- Вміння проектувати черговість виконання задуму, обдумувати і виражати в слові і русі те, що хотілося б досягти;
- Вміння виконувати провідну роль в рухливій грі, усвідомлено ставитися до виконання правил гри;
- Творчі здібності в рухливих іграх;
- Вміння зіставляти вироблені дії з вимогами до організації рухової діяльності, з поставленим завданням.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Розвиток і тренування всіх систем і функцій організму дитини через спеціально підібрані комплекси фізичних вправ та ігор;
- Створення емоційного комфорту дитини під час фізичного навантаження, рухової активності на занятті і поза занять;
- Ігри на зняття психоемоційного напруження
- Використання різноманітних форм спілкування, на основі вибору з них тих, які найбільш адекватні виникає педагогічної ситуації (безпосередньо-емоційна, ситуативно-ділова, внеситуативно-пізнавальна, внеситуативно-особистісна);
- Вправи з освоєння дитиною мови емоцій, елементів техніки виразних рухів (гами переживань, настроїв); на придбання навичок саморозслаблення.
- Спостереження за самопочуттям кожної дитини на заняттях, його реакцією на навантаження, на нові вправи (враховувати забарвлення шкіри обличчя, пітливість, частоту і глибину дихання і т.п.; використовувати хронометраж щодо характеристик рухової активності дітей і т.п.);
- Дозування м'язової навантаження дитини;
- Поступове ускладнення змісту і правил рухливих ігор за рахунок збільшення обсягу знань, розширення кругозору та збагачення рухового досвіду дитини.
Очікуваний результат освіти вихованців 5-ого року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Самостійність в гігієнічних процедурах і самообслуговуванні;
- Володіння провідними елементами «абетки» емоцій в русі;
- Вміння діяти спільно, швидко, спритно, в загальному для всіх темпі;
- Вміння за пропозицією дорослого переключатися від малорухомих до рухливим діям і навпаки;
- Вміння виконувати вправи, що вимагають координації рухів, швидкісних і швидкісно-силових якостей, витривалості та гнучкості, що сприяють нормальній поставі і вагою тіла;
- Вміння вирішувати рухові завдання, використовуючи при цьому раціональні способи рухових дій, в тому числі ходьби, бігу, стрибків, лазіння, подолання предметних перешкод, пересування на велосипеді, самокаті, лижах і т.д., метань (в ціль і на дальність) , піднімання і перенесення предметів;
- Використання освоєних дій, в тому числі і з предметами, в самостійній і колективній грі;
- Вільне орієнтування у просторі;
- Використання ігрових образів в уявних ситуаціях;
- Володіння навичками виконання імітаційних вправ з демонстрацією краси, виразності, граціозності, пластичності рухів;
- Вміння спостерігати і оцінювати емоційний стан однолітків в русі, помічати помилки.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Знання основних правил особистої гігієни;
- Подання про своє тіло, його відмінні особливості;
- Уявлення про будову організму, умови його гігієни, функціях серця, дихальної системи;
- Ставлення до корисності і доцільності фізичної активності;
- Уявлення про необхідні і достатні умови для заняття фізичними вправами;
- Знання основних правил техніки безпеки при використанні спортивних снарядів, обладнання;
- Ставлення до своїх фізичних можливостях;
- Знання елементарних правил поведінки у фізкультурному залі, на спортивному майданчику, на вулиці, на воді;
- Уявлення про різноманітність способів прояву емоцій в русі.
Старший дошкільний вік
Мета: Формування усвідомленого діяльнісного відносини до фізичної досконалості як найважливішої складової людської культури, на основі освоєння дитиною даних йому від природи можливостей зміцнення здоров'я, використання накопичених і примножує знання, засобів і методів, що сприяють розвитку тілесних, емоційних, моральних сил дитини, які забезпечують самоорганізацію самостійної рухової активності.
Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Звички до акуратності, дотримання режиму дня, правильного харчування і т.п.;
- Самоконтроль у виконанні основних правил особистої гігієни: своєчасне миття рук, умивання, чищення зубів, полоскання рота після прийому їжі та ін;
- Позитивні риси характеру, моральні і вольові якості: наполегливість, самостійність, відповідальність, сміливість, взаємодопомога, працьовитість; розуміння значення і необхідності турботи про своє здоров'я;
- Бажання самостійно організовувати і проводити рухливі ігри та вправи з однолітками і малюками;
- Витримку, наполегливість, рішучість, сміливість, організованість, ініціативність, самостійність, творчість, фантазію.
· Формувати у дитини:
- Уявлення про традиційні для жителів Уралу продуктах харчування, стравах, їх значення у збереженні здоров'я;
- Правильне ставлення до лікарських засобів;
- Базові уявлення про здоровий спосіб життя та традиційних видах фізичної активності;
- Потреба в щоденній рухової діяльності;
- Уміння зберігати правильну поставу в різних видах діяльності;
- Вміння пристосовуватися до умов природи;
- Рухові якості: спритність, швидкість, силу, гнучкість, витривалість;
- Самостійність у спостереженні за станом фізкультурного інвентарю, спортивної форми; активну участь у догляді за ними;
- Культуру рухів і тілесну рефлексію.
· Розвивати у дитини:
- Потреба в освоєнні способів збереження і зміцнення свого здоров'я;
- Здатність до самоконтролю при виконанні дій з самообслуговування та дотриманню гігієнічних норм і правил;
- Техніку основних рухів, природність, легкість, точність, виразність їх виконання;
- Самостійність в організації рухливих ігор, вигадуванні власних ігор, варіантів ігор, комбінуванні рухів;
- Усвідомлення своїх фізичних можливостей на основі уявлень про своє тіло;
- Інтерес до фізичної культури, до щоденних занять і рухливим іграм, змагань;
- Інтерес до фізичної культури і спорту, окремим досягненням в галузі спорту спортсменів своєї місцевості, Уральського регіону.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Врахування інтересів, нахилів, здібностей дітей до рухової діяльності;
- Інтеграцію форм організації рухової діяльності дітей: діалогічне спілкування, дидактичні та рухливі ігри, ігрові завдання, народні ігри, створення середовища рухової активності;
-Формування підгруп дітей з урахуванням стану їх здоров'я та темпів фізичного розвитку, їх функціонального стану відповідно до медичних показань;
- Варіювання навантаження та змісту занять у відповідності з індивідуальними особливостями кожної дитини (використовують фізичні вправи в різних варіантах і поєднаннях, різні вихідні положення - сидячи, стоячи, лежачи і т.п.);
- Використання авторських і народних (традиційних) дитячих ігор, приурочених до різних часів року; організацію участі дітей у святково-ігрових забавах, ігрищах, спортивних ігрових змаганнях;
- Ігри, що розвивають не лише спритність, швидкість реакції, але і систему взаємодії граючих, розуміння ситуації, кмітливість.
Рекомендовані народні рухливі ігри:
Цикл ігрових занять сприяє розкриттю особливостей народної рухомий гри через призму народної культури. Народна рухлива гра розглядається як засіб трансформації культури народів Середнього Уралу.
Ігри народів Середнього Уралу:
Росіяни - «Містечка», «Гуси лебеді», «Жмурки», «Класи», «Барви», «Лапта», «Ляпко», «Мовчанка», «Паличка-виручалочка», «П'ятнашки», «У ведмедя у бору »,« Фанти ».
Башкирські - «Липкі пеньки», «Мідний пень», «Палка-кідалка», «Стрілець», «Юрта».
Татарські - «Жмурки», «Займи місце», «Хто перший», «Хто далі кине?», «Лисичка й курочки», «М'яч по колу», «Перехоплювачі», «Продам горщики», «Сірий вовк», « Скок-перескок »,« Спутане коні »,« Тімербаєв »,« Хлопавки ». удмуртські -« Водяний »,« Догонялки »,« Гра з хустинкою »,« Полювання на лося »,« Сірий зайчик ».
Марійські - «Біляша», «Катання м'яча». Комі - «Ловля оленів», «Невід», «Полювання на оленів», «Стій, олень!».
Чуваські - «Штаідерт», «Хто вперед візьме прапорець», «Тума-дуй».
Очікуваний результат освіти вихованців 6-7 року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Володіння навичками самообслуговування, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, визначених сучасною культурою;
- Умінням пояснювати значимість застосування вітамінів у збереженні і зміцненні здоров'я людини;
- Вміння керувати емоціями, долаючи бар'єри спілкування.
- Вміння спостерігати і оцінювати емоційний стан однолітків в русі, помічати помилки;
- Володіння навичками виразного руху спрямованими на тренування і вдосконалення культури рухів;
- Уміння придумувати варіанти рухливих ігор, самостійно і творчо виконувати руху;
- Вміння чергувати рухливу діяльність з менш інтенсивною і відпочинком;
- Здатність придумувати композицію образно-пластичного етюду по заданим сюжетом, вносячи в неї (імпровізаційно) власні деталі й оригінальні «штрихи» втілення образу;
- Використання у самостійній діяльності різноманітних за змістом рухливих ігор, що сприяють розвитку психофізичних якостей, координації рухів;
- Володіння технікою рухів, на основі уявлень про різноманітні способи їх виконання;
- Красиве, граціозна виконання фізичних вправ; узгодження ритму рухів з музичним твором;
- Прояв дисциплінованості, витримки, самостійності в руховій діяльності, у дотриманні правил поведінки в природному середовищі (ліс, водойма);
- Вміння передбачати можливу небезпеку, знаходити способи уникати її;
- Здатність здійснювати самооцінку, аналізувати результати рухової діяльності, порівнювати отриманий результат з наміченою метою.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Уявлення про те, що корисно і що шкідливо для здоров'я, що безпека залежить і від самої дитини, від дотримання гігієнічних правил, від уміння передбачати можливу небезпеку;
- Ставлення до фізичної культури, її значення для розвитку людини;
- Уявлення про рівень своїх можливостей, фізичної підготовленості та способах їх вдосконалення;
- Знання основних прийомів самоконтролю в руховій діяльності;
- Загальне уявлення про способи безпечного використання предметів повсякденної життєдіяльності;
- Подання про основні норми безпечного прояву фізичної активності при взаємодії з іншими людьми;
- Знання правил безпечної поведінки вдома, з незнайомими людьми, в природі;
- Подання про основні способи забезпечення і зміцнення, доступними засобами, фізичного здоров'я в природних, кліматичних умовах конкретного місця проживання, Середнього Уралу;
- Уявлення про деякі спортивні події у своїй місцевості, регіоні, країні.

Ціннісно-орієнтаційна складова освіченості
Ставлення до себе:
- Впевненість у власних силах, в цінності здорового способу життя;
- Прийняття важливості і необхідності турботи про своє здоров'я;
- Відчуття емоційного комфорту від спільних з дорослими і однолітками рухливих ігор, спортивних свят, фізкультурного дозвілля;
- Інтерес до вивчення можливостей власного тіла, інтерес до природних задатків, які проявляються при занятті різними видами діяльності;
- Стійке відчуття власної статевої приналежності, полоролевое самоотнесеніе себе з іншими людьми.
- Віра у досягнення успіху в спортивних іграх;
- Здатність визначати і оцінювати свої досягнення.
Ставлення до інших:
- Здатність оцінити спортивні досягнення іншої людини;
- Здатність співпереживати одноліткам у випадках перемоги і поразки у спортивних іграх, змаганнях;
- Здатність бачити і цінувати красу людського тіла;
Ставлення до різних видів діяльності:
- Переживання радості успіху в спортивних іграх, змаганнях;
- Активна участь у спільних спортивних іграх з дорослими і однолітками, яке демонструє прагнення враховувати інтереси оточуючих людей;
- Облік індивідуальних фізичних можливостей при включенні в різні види діяльності;
- Позитивний емоційний настрій на організовані заняття фізичною культурою;
- Здатність до образного перевтілення;
- Прагнення до виконання провідних ролей у рухливих іграх;
- Усвідомлене виконання вимог техніки безпеки в різних формах і видах рухової діяльності.
Ставлення до світу (найближче простір):
- Прийняття важливості досвіду безпечного виконання фізичних вправ;
- Інтерес до народних ігор Росії, світу, традиційним для Уралу спортивних ігор, видів спорту та сучасним рухомим іграм.

Модуль 2. Соціально-особистісний розвиток дитини дошкільного віку
Мета: Формування у дитини соціальних здібностей і навичок, що визначають становлення базових властивостей його особистості: самооцінки і образу «Я», соціально-комунікативної сфери, моральних цінностей і установок, а також соціально-психологічних особливостей у системі відносин з іншими людьми на основі залучення до культури свого народу та інших народів, змістовного спілкування з навколишнім світом, з урахуванням вже досягнутого дитиною рівня соціального розвитку, особистісних особливостей, специфіки розвитку емоційно-афективної сфери.
Провідним умовою реалізації змісту освіти дітей дошкільного віку є освоєння дітьми соціального досвіду спільної діяльності з однолітками, дорослими і встановлення відносин, які засновані на почутті спільності і довіри, і які враховують власні інтереси та інтереси інших (дітей, дорослих).
Характеристика вікових можливостей дітей дошкільного віку
Характеристика вікових можливостей дітей молодшого дошкільного віку (4-го року життя)
Для дітей характерно розвиток індивідуальних дій і гра поруч. До 4 років діти вже можуть об'єднуватися в невеликі групи (по 2 - 3 особи) для розігрування найпростіших сюжетно-рольових ігор. Такі ігрові об'єднання дуже нестійкі (тривалість взаємодії дітей коливається в середньому від 3 до 10 хвилин) і ситуативні.
Безпосередньо в самій грі діти надзвичайно рідко звертаються один до одного від свого імені. У спільній грі з вихователем дитина приймає ігрову роль, бере участь в нескладному рольовому діалозі.
Розвивається потреба в довірчому відношенні до дорослого і здатність відчути його емоційний стан (радісне, захоплене, сумне, спокійне, розсерджені і т. д.). Дитина помічає емоційний стан однолітка, дорослого.
Характеристика вікових можливостей дітей середнього дошкільного віку (5-ий рік життя)
Діти виявляють високу пізнавальну активність. Дитина потребує змістовних контактах з однолітками. Їх мовні контакти стають все більш тривалими і активними. Діти самостійно об'єднуються в невеликі групи на основі взаємних симпатій. Яскраво проявляється інтерес до гри.
Дитина намагається порівнювати яскраво виражені емоційні стани, бачити прояви емоційного стану у виразах, жестах, інтонації голосу. Він виявляє інтерес до вчинків однолітків.
Характеристика вікових можливостей дітей старшого дошкільного віку (6-7 року життя)
Сюжетна гра відрізняється своєю спрямованістю на суспільні сторони життя, на особисті якості людей, ролі яких виконуються дитиною. Правило стає центром гри. Дитина здатна діяти за правилом. При цьому, використовуючи договір з партнерами для створення нових правил, дитина починає усвідомлювати їх умовність. Підпорядкування правилом у грі робить можливим будувати повноцінні колективні взаємини, підпорядкування культурним нормам.
Незадоволеність потреби дитини в спілкуванні з дорослим може призвести до емоційної відчуженості між ними. Дитина звертається до однолітків з елементарними пропозиціями, проханнями і оцінює його вчинки. Різко зростає потреба в спілкуванні з однолітками. На основі спільних ігор виникає дитяче суспільство. Дитина починає усвідомлювати своє становище серед однолітків. Розвиваються комунікативні вміння: привітно вітатися і прощатися, називати іншого по імені, за назвою ролі. У спілкуванні з дорослими і однолітками відбувається становлення образу «Я».
Самооцінка дитини, як правило, завищена, що для маленької дитини природно, закономірно і є своєрідним механізмом «особистісної захисту» в тих випадках, коли хтось негативно оцінює його особистісні якості. Дитина може оцінити вчинок, який він скоїв, з точки зору його наслідків для фізичного та емоційного стану іншої людини і самого себе. У дитини складаються інтереси і ціннісні орієнтації, уподобання певних видів діяльності і способів поведінки, характерні для хлопчиків і дівчаток.
З віком розвивається адекватна оцінка дитиною своїх висловлювань і вчинків, а також власних можливостей і досягнень у різних видах діяльності (ігрової, образотворчої, музичної, театральної та ін.)
Зміст освіти
Я - людина. Я - хлопчик, я - дівчинка. Власні риси характеру, звички. Особливості (зовнішній вигляд, поведінка, якості) хлопчиків і дівчаток. Приватні гідності і способи їх вираження в різних видах діяльності. Способи прояву турботи, уваги, інтересу до осіб своєї і протилежної статі. Способи передачі своїх бажань, почуттів, настрою.
Я, моя сім'я. Соціальні сімейні ролі. Особливі взаємини як основа сімейного життя (любов, захист, допомога). Турбота про близьких. Основні правила шанування і поваги старших. Будинок-символ родини. Я - член сім'ї, дитячого співтовариства, свого народу. Історія моєї родини. Сімейні традиції. Норми і правила спілкування в сім'ї: з батьками, братами і сестрами, бабусями і дідусями, іншими родичами. Приватні гідності і способи їх вираження в різних видах діяльності.
Залежність різних функцій, які виконуються людьми в процесі життя від статевої приналежності дорослих людей. Специфіка зовнішнього вигляду чоловіків і жінок: фізична будова, одяг, взуття, зачіска та ін, характерні аксесуари. Фемінінні і маскулінні особистісні якості
Норми і правила поведінки з однолітками, малюками, у громадських місцях. Правила взаємодії під час здійснення спільної діяльності з дорослими і однолітками.
Правила шанобливого ставлення до людей, незалежно від їхнього віку, статі, національної приналежності, віросповідання, рівня освіти, соціального походження і професійної діяльності. Правила етикету. Норми і правила етикету в різних культурах.
Рукотворний світ як результат діяльності людини. Сучасні засоби цивілізації (побуту, пересування і т.д.).
Праця. Домашня праця. Професія, місце роботи батьків. Професії, пов'язані зі специфікою місцевих умов. Спільна трудова діяльність. Види трудової діяльності (праця з самообслуговування, господарсько-побутової працю, працю в природі, ручна праця, суспільно-корисний та ін.) Трудові обов'язки. Відповідальність за доручену (взяте на себе) справа.
Мій дитячий сад. Традиції дитячого саду.
Мій будинок, вулиця, двір. Моє рідне місто (село). Історія його зародження і розвитку. Події суспільного життя в рідному місті. Місцеві визначні пам'ятки, відомі люди. Правила поведінки справжнього городянина (селянина).
Основні традиції і звичаї, регулюючі спілкування представників різних етносів на Середньому Уралі і місце проживання. Етнічний та соціальний склад населення, його вірування і релігії, побут і спосіб життя.
Символіка рідного міста (села). Традиції рідного міста. Міста свого краю. Географічне розташування свого краю, міста (села). Культурні та природні багатства рідного краю. Рідний край як частина Росії. Історія зародження і розвитку свого краю
Рідна країна. Росія - батьківщина багатьох людей і народів. Моя земля. Символіка держави. Структура держави: уряд, армія, народ, територія. Громадські події (свята, відкриття, досягнення). Визначні місця. Норми поведінки в різних громадських метах.
Традиції і звичаї народів світу. Окремі атрибути представників інших культур, миру і порозуміння між ними. Вчинки, досягнення відомих людей як приклад можливостей людини.
Школа. Учитель. Я - майбутній учень: шкільне приладдя, правила поведінки в школі, права та обов'язки школяра, планування, розпорядок дня.
Людина в історії. Поява і розвиток людина на землі. Різноманітні види житла. Зміни умов побуту людини. Розвиток праці людини.
Моє і чуже. Сімейна економіка. Потреби. Необмеженість потреб, обмеженість можливостей. Продукти праці. Цінність праці. Якості людини, зайнятого економічною діяльністю (ощадливість, працьовитість, економність та ін.)

Молодший дошкільний вік
Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Інтерес і доброзичливе ставлення до оточуючих людей;
- Початкові форми культурного спілкування: привітно вітатися, прощатися, доброзичливо звертатися з проханням, пропозицією; називати однолітків по імені; дякувати за допомогу, гостину висловлювати відмову, незгода в прийнятній формі, не ображаючи іншого;
- Початку культурного поведінки в побуті;
- Позитивно спрямований інтерес до дітей свого і протилежної статі;
- Дбайливе ставлення до речей, вміння використовувати їх за призначенням, ставити на місце;
- Безконфліктне поведінку в спілкуванні з урахуванням статевих відмінностей;
- Доброзичливе ставлення до дітей свого і протилежної статі.
· Формувати у дитини:
- Вміння займатися яким-небудь спільною справою, підтримувати короткочасне взаємодію;
- Статевий самосвідомість, почуття статеворольової самодостатності, потреби в прояві себе як представника певної статі;
- Вміння безпечної поведінки в побуті, на вулиці.
· Розвивати у дитини:
- Прагнення бачити, коли людина спокійна, сердиться, хвилюється, радіє, сумує; обговорювати, чому хтось із близьких дорослих або однолітків в такому настрої;
- Пізнавальний інтерес до різних аспектів життя дорослих людей різної статі;
- Бажання та інтерес до виконання специфічних, "чоловічих" і "жіночих" операцій у різних видах діяльності;
- Впевненість у собі і своїх можливостях.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Пред'явлення зразків естетично цінного поведінки по відношенню до оточуючих;
- Актуалізацію і підтримку прояви симпатії, прихильності дітей один до одного.
Очікуваний результат освіти вихованців 4-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Вміння розпізнавати людину на картинках, фотографіях, ілюстраціях, диференціюючи за віком та статтю;
- вміння розрізняти полярні (веселий - сумний) емоційні стани близьких людей, однолітків, виявляє увагу, турботу по відношенню до них;
- Вміння ідентифікувати себе з представниками своєї статі;
- Вміння диференціювати дітей за віком і статтю, розпізнавати дітей, дорослих, людей похилого віку на фотографіях, ілюстраціях, в реальному житті;
- Прояв уваги, турботи по відношенню до людей різного віку та статі;
- Включення в спільну діяльність, виконання вимог до поведінки в дитячому садку і сім'ї;
- Сприйняття дорослих людей як представників певної статі; прояв дбайливого, доброзичливого ставлення до дорослих людей різної статі.

Предметно-інформаційна складова освіченості
- Подання про дітей різного віку, хлопчиків і дівчаток;
- Знання свого імені, прізвища, віку, імена близьких родичів, домашньої адреси;
- Уявлення про себе як про людину (специфіка зовнішнього вигляду, особливості біологічних і соціальних потреб, емоційних проявів);
- Уявлення про власну статевої приналежності, аргументує її ознаки (одяг, зачіска, іграшки); про вікові та статеві відмінності дорослих людей; про склад своєї сім'ї; про вікові та статеві відмінності родичів;
- Уявлення про емоційних станах людей; про елементарні правила поведінки;
- Подання про призначення окремих приміщень дитячого садка і його співробітників;
уявлення про способи прояви уваги і турботи по відношенню до інших людей;
- Елементарні уявлення про окремих засобах цивілізації (предмети побуту, транспорт).
Середній дошкільний вік
Освітні завдання
· Виховувати у дитини:
- Толерантне ставлення до членів сім'ї, повагу до захоплень, інтересам кожного;
- Почуття любові до своєї сім'ї, дитячому садку, рідного міста (села), рідній країні;
- Відчуття захоплення досягненнями дорослих чоловіків і жінок, проявами яскраво виражених маскулінних і фемінні якості, зовнішньої і внутрішньої краси;
- Виховувати толерантне, шанобливе ставлення до представників протилежної статі;
- Скромність, чуйність, бажання бути справедливим, сильним і сміливим; відчувати почуття сорому за непорядний вчинок;
- Позитивне ставлення до праці, бажання трудитися;
- Прагнення бути завжди акуратними, охайними;
· Формувати у дитини:
- Пізнавальний інтерес до історії родини, її родовід;
- Суспільно - значущі мотиви поведінки в сім'ї і в громадських місцях;
- Поведінка в залежності від статевих відмінностей;
- Різноманітні способи і засоби спілкування;
- Способи передачі своїх бажань, почуттів, настрою;
- Особистісне ставлення до дотримання (і порушення) моральних норм: співчуття скривдженому і незгоду з діями кривдника; схвалення дій того, хто вступив справедливо;
- Вміння домовлятися з допомогою вихователя про розподіл роботи, доведенні справи до кінця;
- Початку відповідального ставлення до дорученої завданням;
- Потреба в орієнтації на соціально схвалювані вчинки дорослих як зразків поведінки;
- Потреба в підтримці краси, чистоти, у прояві турботи про рослинний і тваринний світ найближчого природного оточення.
· Розвивати у дитини:
- Потреба в любові, дружбі, турботі, прихильності до людей;
- Самооцінку власних досягнень у різних видах діяльності.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Актуалізацію і підтримку: проявів симпатії, прихильності дітей один до одного; прагнень дітей бути схожим на справжніх чоловіків, на справжніх жінок;
- Роз'яснення дітям значущості їх праці;
- Заохочення ініціативи в наданні допомоги товаришам, дорослим;
- Роз'яснення права вибору дитиною ролі, іграшки, матеріалів, можливість самостійного прийняття рішень;
- Обговорення з дитиною настрої близьких, причину даного настрою, спонукання виявляти чуйність до переживань інших, сприяти, посильну допомогу;
- Використання природно виникають у групі, будинки ситуацій, а також художньої літератури, ігор за сюжетами казок, співу, малювання, різних видів театралізації за участю дітей та дорослих, що відображають відносини і почуття людей.
Очікуваний результат освіти вихованців 5 року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Володіння основними способами самообслуговування, вияв прагнення до надання допомоги в різних видах діяльності, адекватних власної статевої ролі (дівчата допомагають накривати на стіл, протирають у доступних місцях пил під час прибирання, збирають квіткові букети; хлопчики допомагають виносити сміття, нести сумки з продуктами, подають дівчинці одяг);
- Уміння дізнаватися дорослих людей, дітей на фото, картині, в скульптурі;
- Вміння порівнювати людей різного віку і статі, виділяти деякі особливості їхньої зовнішності, одягу і т.д.;
- Вміння порівнювати різні яскраво виражені емоційні стани дорослих людей, дітей;
- Вміння бачити прояви емоційного стану у виразах, жестах, інтонації голосу;
- Вміння застосовувати засвоєні норми і правила поведінки в ігровій, реальної ситуації;
- Прояв позитивних емоцій у процесі спілкування з дорослими і однолітками;
- Вміння і бажання відбивати отримані враження від спілкування в спеціально організованої діяльності: образотворчої, мовленнєвої, музичної, трудової, ігрової;
- Прояв співпереживання, співчуття, жалю, прагнення допомогти, почуття любові і прихильності до близьких людей, одноліткам, працівників дитячого саду, літературним персонажам;
- Вміння здійснювати вибір правильної лінії поведінки по відношенню до людей різних вікових груп (вираз уваги, прояв турботи);
- Вміння орієнтуватися на соціально схвалювані зразки фемінінних, маскулінних проявів літературних героїв, людей найближчого оточення;
- Володіння елементарними правилами поведінки в повсякденному спілкуванні в дитячому садку і сім'ї (вітається, прощається, дякує, приносить вибачення, акуратно їсть, стежить за своїм зовнішнім виглядом, зауважує власну неохайність), під час ігор (безконфліктно розподіляє іграшки, ролі, не кричить, не б'ється).
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Уявлення про себе самого і різних сферах навколишньої дійсності: продуктах людської культури, людських відносинах;
- Знання членів своєї сім'ї, деяких подій з їхнього життя;
- Пізнавальний інтерес до історії сім'ї;
- Ідентифікація себе з представниками своєї сім'ї;
- Подання про дорослих людей: розуміння відмінностей людей за статтю, віком;
- Знання виду професійної діяльності батьків і близьких;
- Подання про призначення, приміщеннях, діяльності дорослих у дитячому садку; про необхідність допомоги дорослим і підтримці приміщень і ділянки дитячого саду в чистоті і порядку; про прояв турботи дорослих і дітей один про одного; про День народження дитячого саду; про окремих засобах цивілізації ( транспорт, зв'язок); розрізняє емоційні стани (веселощі, смуток, страх, образа, прикрість) близьких дорослих і дітей, проявляє адекватні способи вирішення конфліктних ситуацій;
- Початкові уявлення про деякі атрибути російської традиційної культури: житло (хата); його пристрій (стать стіни, стеля, дах, вікна), предмети побуту (піч, стіл, лавки, колиска, хистка, скриня), домашнє начиння, посуд (чавунець , миска, горщик, ложка, самовар), домашні тварини (кішка, корова, півень); музичні інструменти (свистульки, ріжок, бубон); свята (Новий рік. Масляна), іграшки (матрьошка, конячка, лялька); пісні, потішки , казки; кухня (пельмені, пироги, варення, чай, молоко); овочі, ягоди;
- Подання про рідне місто, його назві, головних вулицях, окремих історичних, культурних, архітектурних пам'ятках, про його Дні народження, про необхідність підтримки чистоти і порядку; про Рідну країні її назві, столиці;
- Диференційовані уявлення про розвиток цивілізації людини (добування і приготування їжі, вдосконалення засобів пересування);
подання про свою причетність до місту, країні.
Старший дошкільний вік
Освітні завдання. Основні підходи до їх вирішення
Виховувати у дитини:
- Позитивні емоції у процесі залучення до краєзнавчого матеріалу;
- Відчуття захоплення досягненнями людства; почуття власної гідності, відповідальність, усвідомлення своїх прав і свобод, прав і свобод інших людей;
- Відчуття захоплення досягненнями дорослих чоловіків і жінок, проявами яскраво виражених маскулінних і фемінінних якостей, зовнішньої і внутрішньої краси;
- Почуття родової честі, прихильності; причетності до загальних справ, любові і поваги і членам сім'ї;
- Почуття гордості від усвідомлення приналежності до носіїв традицій і культури свого краю;
- Виховувати почуття національної самоцінності, прагнення до утвердження себе як носія національної культури;
- Почуття вдячності, подяки, поваги до знаменитих людей свого міста, села;
- Повага до себе, до дорослих людей різної статі, дбайливе ставлення до процесу і результату їхньої праці;
- Повага до особистих прав і гідності інших людей;
- Толерантне, доброзичливе ставлення до людей іншої національності, етносу, раси незалежно від соціального походження, віросповідання, статі, особистісного та поведінкового своєрідності;
- Шанобливе ставлення до історичних особистостей, пам'ятників історії.
· Формувати у дитини:
- Уявлення про історію появи і розвитку окремої людини, його зв'язки з членами своєї сім'ї; про родовід, сімейних святах;
- Ставлення до соціально прийнятих засобах вираження незгоди, негативних емоцій;
- Моральні основи почуття патріотизму як загальнолюдської цінності - любові до своєї сім'ї, дитячому садку, рідного краю, країні, людям, що населяють Землю;
- Пізнавальний інтерес до історії родини, її родовід, до історії свого краю, міста (села);
- Потреба в отриманні інформації про розвиток окремого (відомого в рідному місті) людини;
- Уявлення про важливість безпечної поведінки, дотримання необхідних норм і правил у громадських місцях, на вулиці і в транспорті, при діях з травмонебезпечними предметами;
· Розвивати у дитини:
- Подання про рідний край як частини Росії; про історію зародження і розвитку свого краю, міста (села); про людей, які прославили свій край в історії його становлення; про вулиці, районах свого міста (села); про визначні пам'ятки рідного міста (села) : культурних установах, промислових центрах, пам'ятниках архітектури, архітектурі, історії; про символіку свого міста (герб, гімн); про трудівників рідного міста (села); про відомих людей свого краю; про міста свого краю; про людей різних національностей, що живуть в рідному краї, місті, селі; про традиції свого міста (села);
- Ставлення до специфічних видах діяльності (праця, спорт, професії, мистецтво), відпочинку, захоплення, інтереси дорослих людей;
- Уміння прислухатися до себе: власних переживань, емоційних станів, відчувати ставлення до оточуючих;
- Вміння налагоджувати стосунки з однолітками у відповідності з правилами та нормами, прийнятими в суспільстві: вирішувати виникаючі конфлікти шляхом переговорів, шукати конструктивні виходи зі скрутних ситуацій;
- Вміння практичного застосування інформації про історію людини, історичні події в різних видах діяльності (мовної, образотворчої, конструктивної, ігрової та ін);
- Подання про належність кожної людини до певної культури, що визначає його національність; про етнос та расою; про атрибути культури (мова, одяг, житло, народні промисли, народне мистецтво, обряди, традиції, свята, ігри, іграшки, національна кухня), про специфіці взаємин, норм і правил етикету в різних культурах.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Забезпечення можливості дитині усвідомити себе членом дитячого співтовариства («ми», «наша група», «наш дитячий сад»), засвоїти правила, встановлені самими дітьми, які виражаються у рівності всіх членів групи при отриманні загальних благ, право на відокремлення в грі , вибір партнера, у праві на власність, незворотності закону дарування;
- Обговорення з дитиною особливостей поведінки, характерних для хлопчиків (сильний, сміливий, працьовитий, турботливий і ін) і дівчаток (ніжна, скромна, красива, чуйна і ін);
- Підтримку впевненості дитини у собі, потреби у визнанні оточуючими людьми і в прояві самостійності;
- Допомога дитині в аналізі та адекватної оцінки своїх можливостей, можливостей інших дітей у різних видах діяльності, спілкуванні;
- Підтримку власної творчої активності дитини, його здатності самостійно вирішувати актуальні проблеми і завдання розвитку.
- Використання різних видів ігор:
• інтерактивні (включають обмін діями між учасниками, встановлення невербальних контактів, спрямовані на психотехнічні зміни стану групи і кожного її учасника, отримання зворотного зв'язку);
• ритмічні (пов'язані з ритмічним промовлянням слів і виконанням рухів у заданому ритмі, а також із сприйняттям і передачею ритму);
• комунікативні (включають обмін висловлюваннями, встановлення вербальних контактів);
• ситуативно-рольові (спрямовані на розігрування дітьми комунікативних ситуацій у ролях),
• творчі (розуміють самостійний розвиток дітьми ігрових дій у рамках заданої, задуманої теми);
• ігри-інсценівки (включають програвання дітьми проблемної ситуації);
• ігри-дискусії (спільне обговорення проблеми в ігровій ситуації).
• навчальні ситуації, спрямовані на формування у дітей уміння говорити про себе в ситуаціях знайомства; висловлювати свої бажання, інтереси, уподобання; робити свій вибір, вербалізовивать свою думку, орієнтуючись на власні потреби і бажання інших дітей.
Очікуваний результат освіти дітей 6-7-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
- Бажання розуміти свої власні почуття і дії; здатність до самоспостереження;
- Уміння розрізняти настрій людей, встановлювати зв'язки між емоційним станом людини і причинами, його спонукали, між настроєм і поведінкою;
- Володіння способами передачі власних емоційних станів (жести, міміка, інтонація, поза, рухи), вміння стримувати прояви негативних емоцій;
- Вміння адекватно реагувати на різні емоційні стани інших людей;
- Вміння визначати перспективи дорослішання відповідно до статевої роллю, визначати перспективу розвитку власної соціальної функції в системі споріднених відносин (хлопчик буде татом, дідусем; дівчинка буде мамою, бабусею);
- Вміння використовувати культурні еталони як критерії оцінки;
- Вміння самостійно усвідомлювати і освоювати особливості норм поведінки, моралі і традицій народів Уралу, різних країн;
- Практичне застосування знань про національну культуру в різних видах діяльності (музичної, мовленнєвої, образотворчої, трудової, фізкультурної, конструктивної, ігровий, комунікативної);
- Уміння вибрати адекватну модель поведінки в різних життєвих ситуаціях;
- Вміння аналізувати свою поведінку, поведінку інших, пояснювати свої переваги: ​​моральні, естетичні, утилітарні;
- Володіння основними правилами етикету в спілкуванні з однолітками і дорослими; поведінки в громадських місцях;
- Вміння працювати і здійснювати спільну діяльність в колективі;
- Вміння аналізувати свою поведінку, зіставляти його з соціально прийнятними способами поведінки в різних ситуаціях;
- Уміння в різних формах діяльності висловити особливості взаємин героїв зображуваної і реальної ситуації;
- Вміння охарактеризувати поведінку персонажа літературного твору і конкретної людини;
- Вміння планувати спільну роботу, соподчінять і контролювати свої бажання, погоджувати думки і дії;
- Вміння організувати діяльність відповідно до правил безпечного для себе і оточуючих поведінки в типових ситуаціях.
- Вміння приймати самостійні рішення, виходячи з економічних інтересів (виступаючи в сюжетно-рольових іграх в ролі різних персонажів: продавця, покупця, водія автобуса, глави сім'ї і т.д., а також казкових персонажів);
- Здатність до задоволення власних культурних потреб шляхом саморозвитку і самоосвіти, включаючи вміння організувати своє дозвілля;
- Здатність діяти в екстремальних ситуаціях відповідно до засвоєними правилами;
- Здатність до діалогу, дискусії;
- Здатність використовувати наявні знання, уміння для освоєння нових способів і засобів трудової діяльності.
Предметно-інформаційна складова освіченості
- Ставлення до своїх зовнішніх та внутрішніх особливості, сімейному схожості з її членами, поряд зі знаннями про нескінченному розмаїтті зовнішності людей;
- Знання своєї дати народження, місця проживання, адреси, номера телефону, родичів, місця роботи батьків;
- Ставлення до своєї статевої приналежності, знання специфіки статеворольової поведінки;
- Узагальнені уявлення про себе як носії історичних цінностей;
- Знання елементарних моральних норм на основі характеристики і оцінки дій казкових і міфологічних персонажів, реальних ситуацій спілкування;
- Знання основних норм і правил, що регулюють взаємодію з різними людьми;
- Знання своїх достоїнств і способів їх активного прояви в різноманітних видах діяльності.
- Уявлення про історичну сутності норм і правил поведінки;
- Знання норм етикету, культурних традицій народів, що проживають в уральському регіоні;
- Ставлення до професійної діяльності батьків і близьких родичів, цінності їх праці, сучасні професії в уральському регіоні;
- Подання про доходи та витрати, про цінність праці батьків і близьких родичів;
- Уявлення про історію заснування, культурних традиціях рідного міста, Уралу, рідної країни;
- Елементарні уявлення про сімейне економіці;
- Ставлення до продукції, яка виробляється на підприємствах рідного міста (села), на Уралі і трудових діях по її виготовленню, видобутку та реалізації;
- Подання про школу, школярів, вчителі, про правила поведінки в школі, про обов'язки школяра;
- Уявлення про можливі негативні наслідки для інших людей своїми необережними діями.
Ціннісно-орієнтаційна складова
Ставлення до себе:
- Відчуття самодостатності, емоційного комфорту;
- Поява емоційного відгуку на спільну діяльність з дітьми та дорослими, причетності до загальних справ
- Прояв почуття власної гідності (оцінка себе «я - хороший» на основі гордості, сорому, совісті);
- Відповідальність;
- Почуття власної гідності, усвідомлення своїх прав і свобод;
- Почуття вдячності і любові до своєї сім'ї, дитячому садку, рідному місту, рідній країні;
- Відчуття захоплення досягненнями людства;
- Відчуття захоплення досягненнями дорослих чоловіків і жінок, проявами яскраво виражених маскулінних і фемінінних якостей, зовнішньої і внутрішньої краси;
- Почуття родової честі, прихильності, поваги до членів сім'ї;
- Почуття гордості від усвідомлення приналежності до носіїв традицій і культури свого краю;
- Усвідомлення себе членом групи;
Ставлення до інших:
- Здатність до співпереживання, емпатії;
- Прояв турботи, доброзичливого ставлення до членів сім'ї, найближчим родичам і ін людям;
- Оцінне ставлення до інших в контексті конкретної ситуації оцінювання;
- Ставлення до оточуючих людей у ​​відповідності з морально-етичними нормами і правилами;
- Прояв поваги до особистих прав і гідності інших людей;
- Усвідомлення моральної цінності вчинків людей;
- Прояв толерантності, інтересу, симпатії та поваги до носіїв інших національних культур, прагнення до пізнавально-особового спілкування з ними;
- Досвід різних стратегій поведінки (співробітництво, компроміс, лідерство і ін);
Ставлення до різних видів діяльності:
- Потреба у нових знаннях, розширення власного досвіду за рахунок залучення до того, що відомо і невідомо;
- Стійкий інтерес до об'єктів світової, російської, культури, культури свого народу перевагу її елементів у різних видах самостійної діяльності;
- Усвідомлення ролі людини в розвитку культури;
- Прояв захопленого відношення до елементів культури як до результатів людської праці;
- Передбачення своєї можливої ​​участі в збагаченні культурної спадщини;
- Прояв дбайливого ставлення до сімейних реліквій.
Ставлення до світу (найближче простір):
- Довірче ставлення до світу;
- Інтерес до цього і минулого в найближчому соціокультурному оточенні, навколишній світ;
- Усвідомлення суспільної значущості історичних подій;
- Дбайливе і відповідальне ставлення до культурного оточення;
- Інтерес до об'єктів інших національних культур, потреба отримання інформації про них.

Модуль 3. Пізнавально-мовний розвиток дитини дошкільного віку
У дошкільному віці процес пізнання у дитини відбувається емоційно-практичним шляхом, носить переважно емоційно-образний характер, грунтується на тому, що кожен дошкільник - маленький дослідник, з радістю і здивуванням відкриває для себе навколишній світ. Відбувається розвиток дитини як суб'єкта пізнання, удосконалюється й збагачується мова, формується мовна культура, стаючи необхідною умовою пізнання.
Особливості розвитку пізнавально-мовленнєвої сфери дитини:
· Опора на природне дитячу допитливість;
· Заохочення пізнавальної ініціативи дитини: дитячих питань, міркувань, самостійних висновків;
· Опора на такі види пізнавальної активності, як спостереження, експериментування, пізнавальне спілкування дитини;
· Організація розвиваючої освітнього середовища, стимулюючої пізнавальну, мовну, комунікаційну активність дитини;
· Надання інформації з різних галузей культури (мовної, математики, конструювання, природничих наук, екології тощо) в інтегрованому вигляді за допомогою залучення дітей в цікаві для них види діяльності.
Мета: Розвиток у дитини як суб'єкта пізнання допитливості, ініціативності, прагнення до самостійного пізнання і роздуму, апробуванню різних способів дії, пошуку відповідей на виникаючі у нього питання у вирішенні проблемних ситуацій.
Завдання:
· Розвиток загальних уявлень дитини про навколишній світ, про себе, про інших людей на основі освоєння найближчого природного та соціокультурного простору.
· Формування мовної і знаковою культури, у тому числі національної, як засобу ефективної взаємодії та необхідної умови пізнання навколишнього світу.
· Розвиток діалогічного мовлення дитини;
· Залучення дітей до культури читання художньої літератури і стимулювання виникнення потреби в самостійному оволодінні читанням і письмом.
· Формування у дітей прагнення до освоєння нового (інформації, ігор, способів дії з сучасними технічними системами).
Характеристика вікових можливостей дітей
Характеристика вікових можливостей дітей молодшого дошкільного віку (4 рік життя)
Спілкування дитини у молодшому дошкільному віці ситуативно, ініціюється дорослим, нестійкий, короткочасно.
У мовному розвитку - підвищена увага до мови, його звуковий і смисловий стороні. Дитина опановує навички розмовної мови, висловлює свої думки. Використовує в мові прості і складні пропозиції.
Виникає і розвивається нова форма спілкування з дорослим - спілкування на пізнавальні теми, яке спочатку включено до спільної з дорослим пізнавальну діяльність. На основі спільної діяльності, в першу чергу ігри, формується дитяче товариство. Унікальність мовного розвитку дітей у цьому віці полягає в тому, що в цей період дитина має підвищену чутливість до мови, його звуковий і смисловий стороні. У молодшому дошкільному віці здійснюється перехід від виключного панування ситуативної (зрозумілою тільки в конкретній обстановці) мови до використання і ситуативною, і контекстної (вільної від наочної ситуації) мови. Пізнавальний розвиток триває за такими основними напрямками: розширюються і якісно змінюються способи і засоби орієнтування дитини в навколишньому оточенні, змістовно збагачуються уявлення та знання дитини про світ.
У розвитку пізнавальної сфери розширюються і якісно змінюються способи і засоби орієнтування дитини в навколишньому середовищі. Формування символічної функції сприяє становленню у дітей внутрішнього плану мислення.
Формуються якісно нові властивості сенсорних процесів: відчуття і сприйняття. Дитина, включаючись в різні види діяльності (гру, конструювання та ін), вчиться більш тонко розрізняти окремі ознаки і властивості предметів. Удосконалюється фонематичний слух, сприйняття кольорів, гострота зору, сприйняття форми предметів. Сприйняття поступово вичленяється з предметного дії і починає розвиватися як самостійний, цілеспрямований процес зі своїми специфічними завданнями та способами. Зорове сприйняття стає одним з основних процесів безпосереднього пізнання предметів і явищ. Розглядаючи нові предмети (рослини, камені і т.д.), дитина не обмежується простим зоровим ознайомленням, а переходить до осязательному, слухового і нюхові сприйняття. Дії сприйняття розвиваються завдяки засвоєнню системи сенсорних еталонів (квітів спектру, геометричних форм та ін.)
Провідне значення у розвитку сенсорних процесів дитини набуває мова.
Дитина орієнтується в навколишньому не тільки на основі сприйняття. Важливу роль у цьому процесі починають грати образи пам'яті. Пам'ять і увага дитини носить мимовільний, пасивний характер. Запам'ятовування відбувається в ході дитячих видів діяльності (мовне спілкування, активне сприйняття літературних творів, сюжетно-рольова гра).
Формування символічної функції сприяє становленню у дітей внутрішнього плану мислення. При активній взаємодії і експериментуванні діти починають пізнавати нові властивості природних об'єктів і окремих явищ - це дозволяє їм щодня робити для себе «відкриття».
Розглядаючи об'єкти, дитина, як правило, виділяє один, найбільш яскрава ознака предмета і, орієнтуючись на нього, оцінює предмет в цілому. Його цікавлять результати дії, проте він ще не вміє простежувати процес досягнення цього результату.
Здатність до цілепокладання знаходиться ще в стадії становлення: діти відчувають значні труднощі при необхідності самостійно ставити нові цілі. Вони легко прогнозують хід лише тих подій, які неодноразово спостерігали.
Характеристика вікових можливостей дітей середнього дошкільного віку (5 рік життя)
Складається потенціал для подальшого пізнавального, вольового та емоційного розвитку дитини. Світ у сприйнятті дитини, не тільки стійкий, але може виступати як релятивний; складається в попередній період розвитку умовний план дії втілюється в елементах образного мислення, що відтворює і творчого продуктивної уяви; починають формуватися основи символічної функції свідомості, розвиваються сенсорні та інтелектуальні здібності.
Наочно-образне мислення стає провідним типом мислення дітей: основним засобом вирішення завдань є образ. Починають формуватися найпростіші узагальнені способи побудови образу, узагальнені операції. Діти вже можуть знаходити схожість і відмінність, володіють діями об'єднання та впорядкування груп предметів. З'являються подання про збереження кількості.
Емоції дитини все більше звільняються від імпульсивності, сиюминутности. Дитина виявляє здатність до ототожнення себе з іншими, що породжує в ньому здатність до відокремлення від інших, забезпечує розвиток індивідуальності.
Починають формуватися уявлення про різноманітні сторони кожної з цих сфер. Мова дитини активно перебудовує всі психічні процеси, стає знаряддям думки. Удосконалюються вміння користуватися встановленими формами ввічливого поводження. Вступаючи в мовні контакти з дорослими, однолітками, діти продовжують освоювати діалогічну мова. Зароджується нова форма мови - монолог, що виникає внаслідок бажання дитини поділитися своїми думками та знаннями з дорослими та іншими дітьми.
Характеристика вікових можливостей дітей старшого дошкільного віку (6-7 рік життя)
У старшому дошкільному віці дитина осягає не тільки одиничні предмети, а й зв'язки між ними, їх зміни, і перетворення, їх внутрішні характеристики.
Удосконалення психічних процесів значно розширює можливості дитини в осягненні світу. Дитина починає освоювати новий спосіб пізнання - сприйняття інформації, переданої за допомогою слова, знака, символу.
У старшому дошкільному віці починає закладатися почуття відповідальності, справедливості, прихильності і т.п., формується радість від ініціативного дії; отримують новий поштовх розвитку соціальні емоції у взаємодії з однолітками. Виникає узагальнення власних переживань, емоційне передбачення результатів своїх і чужих вчинків.
Дитина починає ставити себе на місце іншої людини: дивитися на те, що відбувається з позиції іншої людини і розуміти мотиви його дій; самостійно будувати образ майбутнього результату продуктивного дії.
Зароджується оцінка та самооцінка.
Дитина може протистояти у відомих межах волі іншої людини; розвиваються прийоми пізнавальної (зокрема, уявне перетворення дійсності), власне вольовий (ініціатива, здатність змусити себе зробити нецікаве) та емоційної (вираження своїх почуттів) саморегуляції. Дитина виявляється здатним до надситуативно (виходить за рамки вихідних вимог) поведінки.
У старшому дошкільному віці відбувається активний розвиток діалогічного мовлення. Діалог дітей набуває характеру скоординованих предметних і мовних дій. У надрах діалогічного спілкування старших дошкільників зароджується і формується нова форма мови - монолог.
Пізнавальні процеси зазнають якісних змін; розвивається довільність дій. Поряд з наочно-образним мисленням з'являються елементи словесно-логічного мислення. Починають формуватися спільні категорії мислення.
Старші дошкільники виявляють великий інтерес до природи: тваринам, рослинам, камінню, різних природних явищ та ін У дітей з'являється і особливий інтерес до друкованого слова, математичним відносинам. Вони з задоволенням дізнаються літери, опановують звуковим аналізом слова, рахунком і перерахунком окремих предметів.
Слухаючи читання книг, старші дошкільнята співпереживають, співчувають літературним героям, обговорюють їх дії.
До 7 року формуються передумови для успішного переходу на наступний ступінь освіти. На основі дитячої допитливості формується інтерес до навчання, розвиток пізнавальних здібностей послужить основою для формування теоретичного мислення, вміння спілкуватися з дорослими і однолітками дозволить дитині перейти до навчального співробітництва; розвиток довільності дасть можливість долати труднощі при вирішенні навчальних завдань, стане основою засвоєння різних предметів у школі .
Зміст освіти
Сфера мовного розвитку
Мова як засіб організації пізнавальної активності та спілкування з різними людьми. Особливості письмовій та усній мові. Особливості усного мовлення різних етносів, що населяють Свердловську область. Сучасна і стародавня культура Середнього Уралу: етнічні мови, природничі науки, мистецтво, суспільне життя регіону, екологія і так далі. Особливості усного мовлення тих етносів, з якими здійснюється спілкування. Взаємозв'язок культури Середнього Уралу з культурою країни і світу. Норми, які регулюють вираження почуттів і думок у повсякденній промові. Особливості моральних, трудових, естетичних норм у сім'ї, в дитячому саду.
Сфера природничо-наукових уявлень, екологічної культури
Рослинний і тваринний світ. Різноманіття. Взаємодія рослин і тварин. Домашні тварини. Окультурена природа, декоративні рослини. Екосистеми. Дика природа (дикі тварини та дикорослі рослини). Зв'язок живих і неживих об'єктів природи. Відмінності живого і неживого.
Пори року. Ритмічність, циклічність пір року, частин доби, днів тижня, місяців року.
Порушення зв'язків у природі - причина екологічних проблем, загибелі природного явища, об'єкта.
Правила безпечної організації пізнавальної діяльності.
Основні правила самоорганізації пізнавальної активності.
Фізичні властивості навколишнього світу: різні властивості речовин (твердість, м'якість, сипучість, в'язкість, плавучість, розчинність); основні види та характеристики руху: швидкість, напрямок.
Основні фізичні явища: магнітне і земне тяжіння, електрика, відображення і заломлення світла та ін
Географічні уявлення. Земна куля, атмосфера. Глобус. Карта світу. Країни і населяють їх народності різних рас і національностей. Північний і Південний полюси, материки, океани, моря, річки, озера. Карта Свердловської області, карта міста (села). Уральські гори. Географія місця проживання. Види ландшафту: ліс, луг, водойма, яр, ставок.
Природно-кліматичні зони. Природні явища: сніг, дощ, іній, роса, гроза, веселка, блискавка.
Природні багатства надр Уральської землі: вугілля, нафта, руди, мінерали тощо (з урахуванням місцевих умов).
Біологічні подання. Розвиток життя на Землі. Умови життя на Землі: походження і різноманіття форм життя, мікроорганізми, тварини, рослини, їх особливості, середовище проживання.
Земля - ​​наш спільний дім, людина - частина природи. Заповідник. Забруднення навколишнього середовища. Вплив екологічних умов на життя людини і живої природи. Діяльність щодо збереження та поліпшення навколишнього середовища.
Стихійні лиха: посуха, повінь, землетрус.
Сонячна система та основні космічні явища. Зоряне небо. Місяць. Комети, метеорити.
Сфера конструктивної діяльності
Способи конструювання. Властивості деталей, способи їх з'єднання та кріплення. Конструкція за зразком, заданим умовам, картинок, схемам, кресленнями, моделями. Матеріали для конструювання: геометричні (куб, призма, циліндр, конус) і архітектурні (арка, колона, фронтон) форми. Конструювання за задумом.
Місцева архітектура, її особливості, колорит. Твори національної архітектури Середнього Уралу. Каслінское лиття. Грати і огорожі міста Єкатеринбурга.
Сфера елементарних математичних уявлень
Кількість і число. Кількісна характеристика числа. Мірка. Способи вимірювання кількості, довжини, ширини, висоти, об'єму, ваги. Незалежність числа предметів від їх ознак - кольори, форми, розміру, просторового розташування ін Склад числа. Кошти (лінійка, ваги, мірний стакан і ін) та одиниці вимірювання довжини (сантиметр, метр, кілометр), ваги (грам, кілограм), об'єму (літр), грошові одиниці та ін елементарні математичні операції. Рахунок (прямий, зворотний, двійками). Умовні позначення - знаки (цифри, «плюс», «мінус», різні мітки, заступники). Геометричні фігури і форми. Просторові відносини («спереду-ззаду», «вгору-вниз», «разом», «справа», «ліворуч», «над-під», «за ...», «поруч»), взаємне розташування предметів. Напрямок. План, схема, модель. Час. Тимчасові інтервали (час доби, року; «вчора», «сьогодні», «завтра», «наступного року», дні тижня). Визначення часу щогодини.
Сфера початкової комп'ютерної грамотності
Навколишній світ і його відображення. Інформація і людина; інформація і комп'ютер. Кількість інформації. Кодування інформації. Пристрій комп'ютера. Мікропроцесори. Дисплей. Пам'ять ЕОМ. Принтер. Мова програмування. Розпізнавання образів.
Послідовність дій людини, автомата, машини. Керування комп'ютером. Інформаційні процеси і технології. Інструментальні засоби для обробки різної інформації. Застосування комп'ютера в діяльності людини. Роль комп'ютера в житті людини на основі професій, найбільш поширених в уральському регіоні.
Молодший дошкільний вік
Освітні завдання
У сфері мовного розвитку
· Формувати у дитини:
- Здатність до налагодження ігрових взаємодій з однолітками, в ході яких діти коментують свої ігрові дії; позначають словом іграшки, предмети-заступники;
- Зв'язкові монологічні всказиванія;
- Елементарні форми етикету.
· Розвивати у дитини:
вміння вести діалог:
- Відповідати на запитання, звернення;
- Вступати в контакт з оточуючими, висловлювати свої думки, почуття, враження, використовуючи мовні засоби;
- Слухати, не перебиваючи співрозмовника, не відволікаючись від теми розмови;
навички у сфері звукової культури мовлення:
- Чітко й виразно вимовляти голосні і приголосні звуки, окремі слова, вслухатися в звучання слова, співвідносити слово з предметом і картинкою, розрізняти на слух подібні і різні за звучанням звукосполучення, вимовляти звуконаслідувальні слова в різному темпі, з різною силою голосу
- Відтворювати ритм мови, правильно користуватися мовним диханням;
- Правильно користуватися силою голосу, інтонацією, темпом мови.
вміння граматично правильного мовлення:
- Використовувати систему закінчень для узгодження слів;
- Будувати складні речення;
- Використовувати частини слова (закінчення, суфікс, префікс) у словотворенні і для вираження різноманітних відносин;
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Щоденне проведення артикуляційної гімнастики, вправ на розвиток дихання;
- Стимулювання ініціативних висловлювань дитини, звернень до дорослого з проханнями і пропозиціями;
- Організацію ігрової взаємодії з однолітками, дорослими, в ході якого діти коментують свої ігрові дії, позначають словом іграшки, предмети-заступники, умовні дії;
- Збагачення словника дитини найменуваннями різних частин мови (іменниками, прикметниками, дієсловами), узагальнюючими словами, антонімами на основі розширення уявлень про найближче оточення.
- Використання малих фольклорних форм у мовному взаємодії.
- Підтримку зародження в надрах діалогічного спілкування нової форми мови - монологу, що виникає внаслідок бажання дитини поділитися своїми думками, почуттями, збільшеними знаннями про навколишній;
- Підтримку інтересу дітей до озвученому речі, словотворчості, інтересу до розповідання за власною ініціативою або за пропозицією дорослого;
- Щоденне читання книг.
У сфері елементарних математичних уявлень
· Формувати у дитини:
- Мисленнєві операції як основу наочно-дієвого і наочно-образного мислення;
- Вміння встановлювати зв'язки між призначенням предмета і його формою, структурою, матеріалом, з якого він зроблений.
- Уявлення про властивості предметів, відносин ідентичності, порядку, рівності та нерівності, простих залежностей між предметами.
· Розвивати у дитини:
- Сенсорні здібності, найпростіші форми наочно-дієвого і наочно-образного мислення.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Уточнення просторових, часових та кількісних відносин у повсякденній взаємодії і спілкуванні дорослих з дитиною.
У сфері природничо-наукових уявлень, екологічної культури
· Виховувати у дитини дбайливе і співчутливе ставлення до об'єктів навколишньої природи.
· Розвивати у дитини дитячу допитливість, пізнавальний інтерес до об'єктів живої та неживої природи.
· Формувати у дитини позитивне ставлення до світу природи, емоційну чуйність до естетичної стороні природного оточення.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Збагачення уявлень дитини про рослини і тварин, що зустрічаються в найближчому оточенні;
- Заохочення самостійних «відкриттів» дитиною властивостей природних об'єктів;
- Організацію спільної з дитиною різноманітної діяльності в природі, її охороні;
- Експериментування дитини з об'єктами неживої природи.
У сфері конструктивної діяльності
· Формувати у дитини
- Узагальнені способи конструювання з різних матеріалів.
· Розвивати у дитини:
- Сенсорно-аналітичну діяльність - уміння вести цілісно-розчленований аналіз об'єктів.
- Вміння конструювати об'єкти відповідно до певних умов.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Забезпечення зв'язку конструювання з грою, розвитком мови і математичних уявлень;
- Організація розвивального середовища, що стимулює пізнавальну активність дітей.
Очікуваний результат освіти вихованців 4-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості
У сфері мовного розвитку дитини
- Вміння використовувати дієслова, що надає промови динамізм, організовує синтаксичну структуру речення і створює основу для коротких текстів розповідного характеру;
- Вміння граматично правильно змінювати нові назви предметів та іграшок;
- Розуміння і вживання прийменників (в, на, за, під);
- Розуміння і співвіднесення з іграшками і картинками назв тварин та їх дитинчат в однині та множині;
- Вміння правильно і чітко вимовляти всі голосні звуки, свистячі приголосні, чітко вимовляти слова, вслухатися в їх звучання.
- Вміння правильно артикулювати звук;
- Вміння слухати і сприймати художні твори, договорювати слова з тексту, повторювати за дорослим;
- Вміння виразно відтворювати звуконаслідування і віршовані рядки;
- Вміння вступати в мовні контакти з дорослими й однолітками з різних приводів;
- Вміння використовувати в розмовній практиці необхідні для успішного спілкування слова, пов'язані з етикою спілкування, культурою поведінки, побутової та ігровою практикою та іншими життєвими проявами;
- Вміння у мові висловлювати своє ставлення до сприймається, з допомогою дорослого знаходити образні слова для вираження своїх почуттів.
У сфері природничо-наукових уявлень, екологічної культури дитини
- Вміння виконувати спільно з вихователем посильні дії по догляду за рослинами і тваринами;
- Уміння розрізняти представників рослинного і тваринного світу найближчого оточення.
У сфері елементарних математичних уявлень дитини
- Уміння розрізняти кількісні групи предметів і визначати словом (один-багато, багато-мало-один), знаходити, яких предметів в кімнаті багато, а яких - по одному; порівнювати дві групи предметів і визначати їх кількісні відносини з використанням прийомів накладання і додатки ;
- Вміння знаходити подібності та відмінності в предметах, групувати їх по виділених властивостями і призначенням;
- Розуміння розрізняються частин доби.
У сфері конструктивної діяльності дитини
- Уміння розрізняти колір, форму деталей будівельника, в тому числі і «Лего» (Кубик, цеглинку), в процесі створення найпростіших будівель;
- Вміння робити різні деталі з паперу, користуючись вже знайомими способами (м'яття і розривання), а також опановуючи новим - «скручування»;
- Вміння підбирати кольори матеріалів у відповідність з формою і змісту композиції;
- Уміння розрізняти просторові напрями в безпосередній близькості від себе;
- Вміння досліджувати форму трикутника, кола, прямокутника осязательно-руховим і зоровим шляхом;
- Вміння конструювати за найпростішим малюнків, зразкам, здійснювати аналіз створених будівель.
Предметно-інформаційна складова освіченості
У сфері мовного розвитку дитини
- Уявлення про способи передачі емоційного ставлення в міміці, інтонації, рухах, у мові;
У сфері елементарних математичних уявлень дитини
- Уявлення про форму, величину, колір предметів;
- Уявлення про кількість груп предметів (багато-мало), їхні стосунки.
- Подання про незмінність і узагальненні кількісних груп (3-5 предметів) у разі іншого їх розташування, відмінностей в розмірі, кольорі, формі
У сфері природничо-наукових уявлень, екологічної культури дитини
- Подання про рослини і тварин, часто зустрічаються в найближчому оточенні, у дитячих книжках на ілюстраціях;
- Подання про характерні ознаки доброго та незадовільного стану рослин і основними способами догляду за ними;
- Ставлення до яскравих відмінних ознаках і властивостях предметів (об'єктів) неживої природи;
- Подання про зміну пір року, характерні особливості кожного сезону.
У сфері конструктивної діяльності дитини
- Узагальнені уявлення про конструюються об'єктах і способи конструювання.
Середній дошкільний вік
Освітні завдання
У сфері мовного розвитку
· Виховувати у дитини:
- Товариськість, стриманість, тактовність - якості, необхідні людині в спілкуванні з оточуючими.
· Формувати у дитини:
- Уміння відтворювати звуковий образ слова, правильно передаючи його звучання;
- Здатність до налагодження за допомогою мови партнерської взаємодії в самодіяльної сюжетно-рольовій грі з однолітком.
· Розвивати у дитини:
- Вміння спілкуватися з дорослими на теми, що виходять за межі безпосередньо сприймають ситуації;
- Фонематическое сприйняття (вміння виділити у вимові і почути в нових словах той чи інший заданий звук);
- Голосовий апарат, інтонаційну виразність мовлення дитини;
- Вміння довільно регулювати темп мовлення, силу голосу, мовне дихання.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Збагачення словника дієсловами, прикметниками, узагальнюючими найменуваннями, прислівниками;
- Збагачення тематики спілкування з дорослими і однолітками;
- Організацію проблемних мовних ситуацій;
- Організацію рольового спілкування дітей в процесі сюжетно-рольових ігор та інсценування коротких казок;
- Заохочення численних дитячих питань про предмети та явища, їх зв'язках і відносинах;
- Підтримку пробудження лінгвістичного ставлення до слова (ігри зі звуками, римами, словотворчість).
У сфері елементарних математичних уявлень
· Формувати у дитини:
- Уявлення про навколишній світ, про кількісні, просторових, тимчасових відносинах в ньому;
- Здатність діяти у відповідності з правилами.
· Розвивати у дитини:
- Розуміння незалежності числа предметів від їх ознак - кольори, форми, розміру, просторового розташування
- Вміння:
- Виділяти і пояснювати ознаки подібності та відмінності двох предметів (за кольором, формою, розміром);
- Виділяти в навколишньому оточенні предмети однаковою, заданої форми;
- Порівнювати предмети за довжиною, ширині, висоті;
- Співвідносити цифру з кількістю.
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Використання придбаного дитиною досвіду освоєних елементарних математичних дій в самостійних дидактичних іграх.
У сфері природничо-наукових уявлень, екологічної культури
· Формувати у дитини:
- Уявлення про якості і властивості об'єктів неживої природи і природних матеріалів;
- Уявлення про предмети і матеріалах, створених руками людини, залежності їх призначення від властивостей;
· Розвивати у дитини:
- Здатність виділяти в найзагальніших рисах основні закономірності природних явищ;
- Здатність творчо мислити, бажання здобувати нові знання про природу.

Рішення освітніх завдань передбачає:
- Облік вибірковості пізнавальних інтересів дитини (за статевою ознакою - хлопчиків і дівчаток, індивідуальних переваг);
- Збагачення дитячих уявлень про світ природи, про самих себе як про представників людського роду і унікальних особистостей;
- Створення умов для організації перших тематичних колекцій, допомогу та супровід в організації перших, самостійно зібраних колекцій дитини;
У сфері конструктивної діяльності
· Формувати у дитини:
- Узагальнені уявлення про конструюються об'єктах;
- Вміння:
- Розрізняти просторові характеристики об'єктів;
- Встановлювати місцезнаходження частин і деталей;
- Аналізувати об'єкти.
· Розвивати у дитини:
- Вміння будувати і здійснювати власний задум (відбір теми, створення задуму самої майбутньої конструкції, відбір матеріалу та способів конструювання).
Рішення освітніх завдань передбачає:
- Організацію експериментування з новими матеріалами (типу «Лего») для самостійного відкриття способів кріплення;
- Підтримку прагнення до конструювання за власним задумом;
- Прилучення до самостійної прибирання будівельних деталей, з орієнтуванням на виділення форми;
- Практичне освоєння дітьми властивостей різної папери і способів конструювання з паперу;
- Залучення дітей до багатства природних колірних відтінків, фактури і форм природного матеріалу;
- Залучення до розглядання природного матеріалу з метою «виявлення» якогось образу;
- Організацію спільного добудовування «виявленого» образу способом «опредметнення».
Очікуваний результат освіти дітей 5-го року життя
Діяльнісно-комунікативна складова освіченості

У сфері мовного розвитку дитини

- Вміння правильно і чітко вимовляти свистячі приголосні, чітко вимовляти слова, вслухатися в їх звучання;
- Вміння змінювати нові слова, використовувані в повсякденному житті, погоджувати їх у пропозиції за аналогією з відомими словами; утворювати деякі важкі форми: родовий відмінок множини іменників, наказовий спосіб дієслів, форми дієслів;
- Прояв ініціативності, активності, доброзичливості у мовному спілкуванні з дорослими та іншими дітьми;
- Прояв спонтанного словотворчості в іграх зі звуками і римами, у своєрідному експериментуванні зі словами;
- Застосування етикетних форм у ситуаціях вітання, прощання, подяки, запрошення, знайомства, звертання, вибачення, похвали, схвалення, поздоровлення;
- Встановлення стійких контактів з однолітками, вміння домовлятися з іншими дітьми;
- Здатність підкорятися словесним вимогам дорослого і виконувати встановлені норми поведінки;
- Прояв впевненості в собі, почуття самоповаги і власної гідності, відстоювання своєї позиції у спільній діяльності;
- Прояв інтересу до гри з римою і словом.
- Уміння підтримувати бесіду: задавати питання, правильно (за формою та змістом) відповідати на запитання;
- Вміння узгоджувати свої дії по ходу гри або інших видів діяльності відповідно до інтересів і потреб інших дітей;
- Вміння домовлятися з партнером, пояснюючи один одному свої претензії і неправомірність домагань суперника.
У сфері природничо-наукових уявлень, екологічної культури
- Вміння встановлювати взаємозв'язок між явищами живої та неживої природи;
- Уміння простежити зміни в погоді (календар природи), життя рослин і тварин від однієї пори року до іншого;
- Уміння розрізняти об'єкти і явища природи за їх ознаками;
- Вміння складати описові розповіді про рослини і тварин рідного краю, по зорових опор і ключовим словами, відображати в мові результати спостереження, порівняння.
У сфері елементарних математичних уявлень
- Вміння рахувати до п'яти, десяти і у великих межах, в залежності від успіхів дітей;
- Вміння утворювати різні кількісні групи предметів, називаючи їх тим чи іншим числівником;
- Вміння при перерахунку погоджувати в роді, числі і відмінку іменник з числівником і відносити останнє числівник до всієї перерахованої групі; відраховувати предмети з більшої кількості за зразком і названому числу, вважати за дотику, вважати на слух;
- Вміння вибудовувати серіаціонние ряди, викладаючи предмети в ряд по довжині, висоті і ширині у зростаючому і спадному порядку;
- Вміння розрізняти і називати коло, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, куля, куб; виділяти і позначати словом форму реальних предметів і частин тіла;
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Методичка
447.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Базоий компонент дошкільної освіти
Становлення варіативної системи дошкільної освіти
Удосконалення системи дошкільної освіти міста Іркутська
Актуальні проблеми дошкільної освіти в сільському соціумі
Історичний аспект розвитку дошкільної освіти в Росії
Математичне розвиток дитини в системі дошкільної та початкової шкільної освіти
Витрати на утримання державних установ забезпечують здобуття дошкільної освіти
Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку системи дошкільної освіти в Красноярському
Політична програма англійського освіти Джона Локка

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru