Регулювання інвестиційної діяльності

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Ця пільга надається при умові, що кваліфікаційна іноземна інвестиція не відторгається на протязі строку її амортизації або не раніше закінчення опдаткового перілду строку.

Для компаній (фірм) з іноземними інвестиціями, які діють в пріоритетних галюзях економіки, опреділених Державною програмою заохочення іноземних інвестицій, встановленні додаткові пільги в оподаткуванні шляхом збільшення пятирічного періоду звільнення від податку на прибуток в залежності від розміра іноземної інвестиції:

  • на один рік для інвестицій до 500 тисяч $ США включно;

  • на два роки для інвестиційбільше 500 тис. до 5 ьлн. $ США включно;

  • на три роки для інвестицій більше 5 млн. До 50 млн. $США включно;

  • на пять років для інвестицій більше 50 млн $США.

Для сприяння малому бізнесу доходи фірм, якщо іноземна інвестиція менша семи, еквівалентної 50 тис. $ США, не обкладаються податком на протязі одного року з дня вкладення інвестиції.

Певні податкові пільги будуть надаватися субєктам інвестиційної діяльності впроцесі створення в Україні спеціальних (вільних) економічних зон .

3.Регулювання інвестиційної діяльності шляхом надання фінансової допомоги і проведення відповідної кредитної політики поки що тільки продекларовано у відповідних законодавчих актах, але широкої практичної реалізації ще не получило в звзку з тяжким фінансовим полпженням країни. Так, законом “Про інвестиційну діяльність” передбачено надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних займів на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв. Розмір такої фінансової допомоги щорічно опреділяється в утвердженні Державного бюджету. Але в реальному вирахуванні,як показує досвід, сума цих засобів постійно зменшується.Крім того, засоби які виділяються направляються в державний сектор економіки. Що стосується проведення відповідної кредитної політики, то можна відмітити, що пільгові кредити були направленні останні роки на розвиток переважно підприємств агропромислового комплексу. Державна програма заохочення державних інвестицій в Україні передбачає також надання податкового кредиту на пільгових умовах по тих видах податікв, які оплачуються в перших три роки існування підриємства з іноземними інвестиціями, але ця пільга розповсюджується тільки на підприємства агропромислового комплексу іпо виробництву телерадіоапаратури і електробитових приборах.

4. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення відповідної амортизаційної політики вже получило певну практичну реалізацію.Ця політика проводиться шляхом надання права здійснення прискореної амортизації для окремих галузей економіки, елементів основних фондів, видів обладнання.В цих цілях розроблено і затверджено порядок примінення норм прискоренної амортизації машин і обледнання під час реалізації інвестиційних проектів при участі іноземних інвесторів. Що стосується нематеріальних активів то норма їх списання компанією (фірмою) встановлюються самостійно в межах 10 років. Так як амортизація основних фондів і нематеріальних активі відноситься на собівартість продукції (товарів, послуг), то використання норм прискореної амортизації дозволяє, з однієї сторони, зменшити базу обкладання податком на прибуток (тобто знизити суму сплачуваного податку на прибуток), а з другої, в більшому обємі формувати засоби амортизаційного фонду, які потім можуть бути направленні на нове інвестування.

5.Регулювання участі інвесторів в приватизації здійснюється у відповідності вз законом України “Про приватизацію майна державних пвдприємств” ,”Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)”, “Про приватизаційні папери”, щорічно затверджуваною Державною програмою приватизації на поточний рік і рядом інших нормативних актів. Ця область регулювання інвестиційної діяльності представлена найбільшою кількістю законодавчих актів, але на реальних процесах приватизації поки що суттєво не відзначилось. Україна значно відстала від здійснення процесу приватизації державних підприємств від Російської Федерації.

Разом з тим, слід відмітити, що прискорення приватизації дозволяє суттєво активізувати інвестиційні процеси. Досвід показує, що яим дальше країна просунулась на шляху до приватизації, тим охотніше іноземні інвестори вкладають засоби в окремі інвестиційні проекти. Прикладом може бути Польша, Чехія і Румунія, які досягли значних успіхів в приватизації, в економіку яких іноземні інвестори тільки на протязі 1992 –1993 р.р. вклали приблизно 9 млрд.$США.

Законодавство України гарантує іноземним інвесторам право прийняття у часті у приватизації окремих підприємств і обєктів незавершеного виробництва, купівля акцій як за українську, так і за іноземну валюту. Заплановано суттєво спростити процедуру участі іноземних інвесторів в приватизації державного майна. Привабливим в цьому відношення є надання права власності на земельну ділянку, на якій розміщений обєкт інвестування , підприємствам з іноземними інвестиціями, які мають статус юридичної особи України.

6. Регулювання фінансових інвестицій у відмінності від реальних має певні особливості. Правову основу цього регулювання складають закони Украхни “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про господарські товариства”, Указ Президента “Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії” і інші.

Законодавчі і інші нормативні акти, які діють в цій області,визначають види цінних паперів, які випускаються в Україні, порядок їх обороту, вимоги до емітентів,форми і способи реалізації окремих фінанаових інструментів на первинному і вторинному фондовому ринку, порядок державного контролю за випуском і оборотом цінних паперів і діяльністю фінансових посередників. Крім того, Кабінетом Міністрів України затвердженна в квітні 1994 року Концепція функціонування і розвитку фондового ринку України, реалізація якої дозволяє приблизити форми фінансового інвестування до вимог сучасних світових стандартів.

7. Експериза інвестиційних проектів є однією з найважливіших сторін державного регулювання інвестиційної діяльності .У відповідності з діючим законодавством України державні, міждержавні і регіональні інвестиційні проекти і програми, які реалізуються за рахунок бюджетних і небюджетних засобів, належать обовязковій державній експертизі. Інвестиції за рахунок інших джерел належать державній експертизі у питаннях доднрження екологічних і санітарно-гігієнічних вимогах. У випадку необхідності експертиза окремих інвестиційних проектів і програм може здійснюватись експертними комісіями, створюваними Верховною Радою України.

Особливі вимоги предявляються до експертизи інвестиційних проектів з залученням іноземних інвестицій, по яких інвестори претендують на отримання додаткових податкових,таможних і інших пільг.Поряд з належністю до пріоритетних сфер економіки, такі інвестиційні проекти повинні сприяти:

  • створенню нових робочих місць на підприємствах;

  • супроводжуватися впровадженням сучасних чи перспективних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних видів технологій;

  • сприяти зниженню енергозатрат на виготовлення одиниці продукції;

  • орієнтуватися на найбільш раціональне використання сирйової бази України;

  • бути конкурентноздатними на міжнародних ринках.

Признання інвестиційного проекту із залученням іноземних інвестицій відповідаюяим вищеперерахованим вимогам здійснюється Агенством міжнародного співробітництва і інвестицій на основі висновків незалежної експертної комісії, яка створюється цим агенством.

8. Забезпечення захисту інвестицій здійснюється державними органами в різних формах. Найперш за все, держава гарантує цей захист незалежно від форм власності інвестора. Всім інвесторам, в тому числі і іноземним, забезпечується рівноправний режим інвестиційної діяльності, який виключає примінення мір дискримінаційного характеру, направлених на заборону управління інвестиціями, їх використання і ліквідацію.

Важливою законодавчою гарантією є і те, що інвестиції не можуть бути бесплатно націоналізовані чи реквізовані. Ці міроприємства можуть бути примінені лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обємі всіх збитків, повязаних із припиненням інвестиційної діяльності, яка включає втрачені вигоди і моральний збиток.

  • 9. Регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави покладено на Національний банк України. У відповідності з діючими нормвтивними актами встановленні такі умови надання індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами інвестицій за кордоном:

  • резиденти можуть здійснювати інвестиції за межі України шляхом участі у

підприємствах,які створюються сумісно з іноземними юридичними чи фізичними

особами;

  • купівля частки в діючих іноземних підприємствах чи власність таких підприємств повністю;

  • створення за кордоном підприємств, які повністю належать українським інвесторам, а також відкриття за кордоном філіалів та інших окремих підрозділів;

  • купівля нерухомого і рухомого майна, інших майнових прав і прав інтелектуальної власності;

  • купівля акцій, облігацій, інших цінних паперів іноземних держав, фірм, банків;

  • інвестиції за кордоном здійснюються резидентами виключно за рахунок власних засобів, зарезервованих і відображених з цією ціллю на рахунках бухгалтерського балансу. Використання для цього позичкових коштів заборонено;

  • всі види грошових інвестицій за кордон (незалежно від їх суми) повинні здійснюватися лише в безготівковій формі виключно через кореспондентські рахунки уповноважених банків в банках країн інвестування;

  • всі поступлення на користь резидентів в іноземній валюті (прибуток, дивіденди і т.п.), отримання від здійснення інвестиційної діяльності за межами України, належать зарахуванню на валютні рахунки резидентів. Законодавство оприділяє порядок обовязкової продажі валютних поступлень і використання валютних рахунків від здійснення інвестиційної діяльності. [5,c.29]

В економічному житті кожної країни інвестиції є домінуючим чинником розвитку. Вимоги до кількісних і якісних параметрів цього інструменту посилюються у звязку з кризовим станом економіки України в поєднані з потребою її ринкової та структурної перебудови. В умовах дії інтеграційних тенденцій у світовому економічному просторі інвестиційна активність у кожно окремо взятій країні може підтримуватись і стимулюватися за участю іноземного капіталу.на розмір цієї підтримки та її ефективність істотно впливає інвестиційний клімат країни-одержувача.

Поняття інвестиційного клімату включає комплекс елементів, які бере до уваги іноземний інвестор, приймаючи рішення про здійснення інвестицій. Цей клімат формується під впливом політичних, економіч і соціальних чинників, найвагомішу роль серед яких відіграють економічні параметри країни, що приймає інвестиції.Не існує єдиного загальновизначеного переліку економічних показників, неохідних для характеристики інвестиційного клімату. Їх набір залежить від форми інвестицій, ознак субєкта, терміну і умов інвестування:

  • міжнародні фінансово-кредитні установи неохідною умовою для надання коштів, коштів, як правило, вважають укладання відповідних угод на найвищому рівні;

  • потенційні приватні кредитори в своїх рішеннях керуються, насамперед, параметрами розвитку кредитно-фінансової системи країни-одержувача: показником заборгованості, доступністю банківського кредитування, доступністю короткотермінового фінансування, схильністю до невиконання зобовязань щодо виплати боргу або його відстрочки;

  • для залучення портфельних інвестицій необхідна наявність відповідного інвестиційного середовища (розвинутого фондового ринку із елементами обслуговуючої інфраструктури) та забезпечення репатріації доходу (що залежить від державних гарантій та стабільності валютного курсу для конвертації вкладень).

  • Інвесторів, які вивчають можливості щодо перспектив прямого інвестування, крім фінансових критеріїв, цікавлять характеристики внутрішнього ринку країни-одержувача (місткість місцевого ринку, відносні добробут або купівельна спроможність населення та потенціал зростання цих показників, доступ до ринку, забезпеченість інфраструктурними службами підтримки), ресурсна база, рівні податків, заробітної плати, торгівельна політика, наявність пільг для іноземних інвесторів.

Вищенаведені критерії дають уявлення про своєрідну систему цінностей іноземного інвестора. В результаті комплексного аналізу цих несхожих параметрів виходить синтетичний показник інвестиційної привабливості країни, який служить критерієм зрілості ринкових реформ, довіри світової громадськості ддо економічної ситуації в даній країні у цілому. Рейтинги інвестиційного клімату регулярно визначають і публікують американська група “ Бізнес ризик інтернейшинал ”, лондонський часопис “ Юромані “, німецька газета “ Хендалсблат ” та інші. На жаль, Україна в цих переліках замикає першу сотню крахн: у 1995 р., за даними фахівців Міжнародної фінансової корпорації, вона посіла 98 місце.

Як сівдчить світова практика іноземного інвестування, залежність надходжень іноземних інвестицій від індексу інвестиційної привабливості носить майже прямий характер. Загальний обсяг іноземних інвестицій, необхідний для економічного розвитку нашої країни, оцінюється в 40 млрд $ CША. Фактично ж залучених іноземних інвестицій значно менше. За даними Міністерства статистики, в Україну за 1992 –1995 роки надійшло лише 9,5 млрд. $ США зовнішніх фінансових ресурсів, з яких прямі інвестиції становили 750,1 млн. $ США.

Зацікавленність України в збільшенні надходжень іноземних інвестицій втілюється у цілеспрямованих заходах щодо поліпшення інвестиційного клімату. Для істотного підвищення загального інвестиційного рейтингу Україні бракує насамперед власних теоретичних розробок з приводу оцінки інвестиційного привабливоті країни та окремих її складових. Моделювання інвестиційного клімату країною, Що приймає інвестиції має виняткове значення для створення ефективного механізму для створення і використання іноземного капіталу. По-перше, це поглиблює оцінку загальної економічної ситуаціїї в країні. По-друге, дає системне уявлення про мотивацію поведінки іноземного партнера. По-третє, відзеркалює напрямки впливу на іноземного партнера. Розвязання цієї проблеми потребує творчого осмислення теоретичних надбань західної економічної науки х урахуванням міжнародної практики іноземного інвестування, адаптованого до умов перехідного періоду.

Категорія “ інвестиційний клімат ” поєднує в собі соціально-економічні характеристики країни-одержувача з інтересами зарубіжних капіталовкладників. Чим гірший інвестиційний клімат в країні, тим вищим є для інвестора інвестиційний ризик, і, відповідно, вірогідність надходження зовнішніх капіталів буде меншою. Таким чином, стан інвестиційного клімату – не абстракція, він має свій кількісний вираз, який для інвестора обчислюється в очіківаній прибутковості вкладень, а для країни, що приймає, - в реально одержаних зарубіжних інвестиційних ресурсах.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
38.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Правове регулювання інвестиційної діяльності
Державне регулювання інвестиційної діяльності
Державне регулювання інвестиційної діяльності 3
регулювання інвестиційної діяльності страховиків
Правове регулювання інвестиційної діяльності 2
Державне регулювання інвестиційної діяльності 2
Законодавче регулювання інвестиційної діяльності в РФ
Регулювання інвестиційної діяльності на фондовому ринку
Державне регулювання інвестиційної діяльності в Республі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru