Реалізація земельного права громадян

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа вищої професійної освіти
Контрольна робота
за Земельним праву

План
  1. Особливості правового режиму земель громадян
2. Державний контроль за використанням і охороною земель, система органів земельного контролю
3. Підстави припинення права безоплатного термінового користування земельною ділянкою
Література

1. Особливості правового режиму земель громадян

Громадяни можуть мати земельні ділянки на праві власності, придбаному на підставах, передбачених законодавством РФ. Загальні підстави виникнення цивільних прав та обов'язків встановлені ст.8 Цивільного кодексу. При цьому право власності на земельну ділянку може виникати з таких підстав:
1) з договорів та інших угод, передбачених законом, а також з договорів та інших угод, хоч і не передбачених законом, але не суперечать йому. Відповідно до п.2 ст.218 ЦК "право власності на майно, яке має власника, може бути придбано іншою особою на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування чи іншого угоди відчуження цього майна". Для застосування цих положень ЦК необхідно враховувати норму п.2 ст.8 ЦК, згідно з якою "права на майно, що підлягає державній реєстрації, виникають з моменту реєстрації відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом". Відповідно до п.1 ст.131 ЦК право власності на нерухомі речі, його виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Пунктом 1 ст.130 ГК земельні ділянки віднесені до нерухомого майна. Державна реєстрація виникнення, переходу і припинення права власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону про реєстрацію прав на нерухомість.
Відповідно до абз.2 п.2 ст.218 ГК "у разі смерті громадянина право власності на належало йому майно переходить у спадок до іншим особам відповідно до заповіту або законом". Як сам заповіт, що містить розпорядження спадкодавця, зроблене на випадок смерті і визначальне юридичну долю земельної ділянки, так і вступ до спадщину щодо земельної ділянки, є односторонніми угодами.
2) з актів державних органів, органів місцевого самоврядування, які передбачені законом у якості підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Стосовно до земельних відносин таким актом є акт про надання земельної ділянки у власність. За вказаною підставі право власності на земельні ділянки виникає у випадках надання земельних ділянок громадянам із земель, що перебувають у державній і муніципальної власності;
3) з судового рішення, встановив цивільні права та обов'язки. Прикладом такого виникнення права власності на земельну ділянку може служити судове рішення про розподіл земельної ділянки, що перебуває у спільній власності;
4) у результаті придбання майна з підстав, що допускаються законом. Такою підставою може служити придбання права власності на підставі набувальної давності;
5) внаслідок заподіяння шкоди однією особою іншій. Стаття 1082 ЦК, регулюючи способи відшкодування такої шкоди, передбачає можливість його відшкодування в натурі, шляхом надання особою, зобов'язаним відшкодувати шкоду, речі того ж роду і якості;
6) внаслідок безпідставного збагачення. Відповідно до п.1 ст.1104 ЦК "майно, що становить безпідставне збагачення набувача, повинно бути повернуто потерпілому в натурі".
Право громадян "на рівний доступ до придбання земельних ділянок у власність" має трактуватися як право на придбання земельної ділянки у власність із державних або муніципальних земель, оскільки цьому праву відповідає обов'язок відчужувача земельної ділянки не надавати при його відчуженні переваг тим чи іншим особам. В іншому випадку це буде суперечити п.2 ст.1 ЦК, відповідно до якого "громадяни (фізичні особи) та юридичні особи набувають і здійснюють свої цивільні права своєї волею і у своєму інтересі. Вони вільні у встановленні своїх прав і обов'язків на основі договору та у визначенні будь-яких не суперечать законодавству умов договору ".
Земельні ділянки, що перебувають у державній або муніципальній власності, можуть бути надані у власність громадян або юридичних осіб.
Існує обмеження для іноземних громадян та осіб без громадянства на можливість володіння земельними ділянками на праві власності на прикордонних територіях.

2. Державний контроль за використанням і охороною земель, система органів земельного контролю

Дія організаційно-правового механізму забезпечення вимог земельного права та проголошення гарантій земельних прав не принесуть бажаного результату без постійного регулярного різнорівневого контролю за використанням та охороною земель усіма і охороною земель всіма фізичними та юридичними особами - земельного контролю. Протягом XX століття функції державного земельного контролю виконував власник земель - держава. У період ринкових реформ він продовжує бути ефективним засобом контролю виконання земельно-правових вимог.
Основними завданнями земельного контролю є:
перевірка дотримання вимог земельного законодавства і нормативів якості навколишнього середовища;
перевірка виконання заходів і дотримання вимог щодо раціонального використання та охорони земель (у тому числі державний контроль за відтворенням родючості земель сільськогосподарського призначення) організаціями незалежно від організаційно-правові форми, їх керівниками, посадовими особами, а також громадянами.
На реалізацію зазначених завдань орієнтований державний, громадський (муніципальний) і виробничий контроль за використанням та охороною земель. Кожен з цих видів контролю має специфічні функції і адекватні засоби їх реалізації, займає своє місце в захисті земельних прав фізичних та юридичних осіб, забезпечення виконання ними своїх земельних обов'язків.
У період економічних і соціальних перетворень, розвитку і захисту рівноправних форм власності на землю значення державного земельного контролю не тільки не зменшується, а й збільшується. Це обумовлюється тим, що земля є специфічним і своєрідним видом майна, включеним в навколишнє середовище, службовцям основою життя і діяльності народів, що проживають на відповідній території.
З боку держави земельний контроль здійснюється виконавчою органами державної влади та спеціально уповноваженими на те державними органами.
В умовах реформування земельних відносин та різноманіття форм земельної власності та управління нею важливе значення набуває система органів, повноважних здійснювати державний земельний контроль. Відповідно до Положення про державний земельний контролі [1] контрольні функції покладаються на Федеральне агентство кадастру об'єктів нерухомості, Федеральну службу з нагляду у сфері природокористування, Федеральну службу з ветеринарного і фітосанітарного нагляду та їх територіальними органами при взаємодії з федеральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, з органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, організаціями і громадянами.
Державний земельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок. Планові перевірки проводяться відповідно до затверджених планів вищевказаних органів. Позапланові перевірки проводяться:
для перевірки виконання розпоряджень про усунення раніше виявлених порушень земельного законодавства;
у разі отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій і громадян документів та інших доказів, що свідчать про наявність ознак порушень земельного законодавства.
Заходи щодо державного земельного контролю щодо юридичних осіб і індивідуальних підприємців проводяться у відповідності до вимог Федерального закону "Про захист прав юридичних осіб і індивідуальних підприємців при проведенні державного контролю (нагляду)".
Юридичні та фізичні особи, які використовують земельні ділянки, щодо яких проводяться перевірки, зобов'язані забезпечити посадовим особам спеціально уповноважених органів доступ на ці ділянки і надати документацію, необхідну для проведення перевірки.

3. Підстави припинення права безоплатного термінового користування земельною ділянкою

Державним і муніципальним установам, федеральним казенним підприємствам, органам державної влади і місцевого самоврядування можуть надаватися земельні ділянки із земель, що перебувають у державній або муніципальній власності, на термін до одного року.
Право безоплатного термінового користування земельною ділянкою припиняється за рішенням особи, що надала земельну ділянку, або за згодою сторін:
1) після закінчення терміну, на який земельна ділянка була надана;
2) при відмові землекористувача, землевласника від належить їм права на земельну ділянку.
Право безоплатного термінового користування земельною ділянкою, припиняються примусово при:
використанні земельної ділянки не відповідно до його цільового призначення і приналежністю до тієї чи іншої категорії земель;
використанні земельної ділянки способами, які призводять до суттєвого зниження родючості сільськогосподарських земель або значного погіршення екологічної обстановки;
неусунення здійснених навмисно наступних земельних правопорушень:
отруєння, забруднення, псування або знищення родючого шару грунту внаслідок порушення правил поводження з добривами, стимуляторами росту рослин, отрутохімікатами й іншими небезпечними хімічними чи біологічними речовинами при їх зберіганні, використанні і транспортуванні, які потягли за собою заподіяння шкоди здоров'ю людини або навколишньому середовищу;
порушення встановленого режиму використання земель особливо охоронюваних природних територій, земель природоохоронного, рекреаційного призначення, земель історико-культурного призначення, особливо цінних земель, інших земель з особливими умовами використання, а також земель, що зазнали радіоактивного забруднення;
систематичне невиконання обов'язкових заходів щодо поліпшення земель, охорони грунтів від вітрової, водної ерозії та запобігання інших процесів, погіршують стан грунтів;
систематична несплата земельного податку;
невикористання у випадках, передбачених цивільним законодавством, земельної ділянки, призначеної для сільськогосподарського виробництва або житлового чи іншого будівництва, у зазначених цілях протягом трьох років, якщо більш тривалий строк не встановлений федеральним законом, за винятком часу, протягом якого земельна ділянка не могла бути використаний за призначенням через стихійних лих чи через інші обставини, що виключають таке використання;
вилучення земельної ділянки для державних або муніципальних потреб;
реквізиції земельної ділянки;
в інших передбачених федеральними законами випадках.

Література

1. Земельний кодекс Російської Федерації від 25 жовтня 2001 р. № 136-ФЗ / / "Російська газета" від 30 жовтня 2001 р. № 211-212
2. Частина перша Цивільного кодексу Російської Федерації від 30 листопада 1994 р. № 51-ФЗ / / "Російська газета" від 8 грудня 1994 р. № 238-239
3. Постанова Уряду РФ від 15 листопада 2006 р. № 689 "Про державний земельний контроль" / / "Російська газета" від 23 листопада 2006 р. № 263
4. Боголюбов С. А. Земельне право: Підручник. - М.: Вища освіта, 2006


[1] Затвердженим постановою Уряду РФ від 15 листопада 2006 р. № 689
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Контрольна робота
24.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Поняття і система земельного права Джерела земельного права
Джерела земельного права 3
Проблеми земельного права
Принципи земельного права
Джерела земельного права
Система земельного права
Основи земельного права
Основи земельного права 2
Джерела земельного права 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru