додати матеріал


приховати рекламу

Радіаційні та хімічні розвідки Дозиметричний контроль за допо

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Міністерство освіти і науки Республіка Казахстан
 
КАЗ НТУ ім. Сатпаєва
Контрольна робота
на тему:
 
Радіаційні та хімічні розвідки.
Дозиметричний контроль
за допомогою приладу.
 
 
 
 
 
Виконав студент__________________
__________________
 
 
Перевірив ___________________
___________________
 
 
 
 
 
 
Алмати, 2004
ЗМІСТ:
ВСТУП ------------------------------------------------- ------------------------------ 3
 
I. Радіаційні та хімічні розвідки --------------------------------- 4
 
II. Дозиметричний контроль ---------------------------------------------- 6
2.1 Дозиметричні прилади --------------------------------------- 8

-. Військовий дозиметричний прилад ДП-5В

- Військовий дозиметричний прилад ДП-22В

- Комплект ІД-1

- Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР

- Газоаналізатор універсальний (УГ-2)

- Бортовий вимірювач потужності дози ДП-3Б

III. Захист НС ------------------------------------------------ ------------------ 14

ВИСНОВКИ ------------------------------------------------- ------------------------ 17


ВСТУП
У разі будь-якої надзвичайної ситуації можуть виникнути великі вогнища ядерної, хімічної і бактеріологічної поразки, що охоплюють не тільки окремі промислові об'єкти та населені пункти, а й великі адміністративні центри з прилеглими до них об'єктами.
При цих умовах від цивільної оборони буде потрібно в максимально короткі терміни проведення цілого комплексу дуже складних робіт у великому обсязі, в тому числі в першу чергу з порятунку людей і надання допомоги потерпілому населенню. Ці роботи повинні бути початі негайно після нанесення поразки і закінчені в самі короткі терміни.
Успіх рятувальних робіт багато в чому буде залежати від того, наскільки швидко і правильно дана оцінка ситуації, обстановки і як чітко організовано виконання їх.
Для правильної оцінки обстановки, визначення характеру і обсягу робіт організується розвідка району поразки, яка передує іншим видам робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків НС.
Розвідка організовується відповідними штабами і здійснюється головним чином силами і засобами цивільної оборони.
У міру отримання цих даних у вогнище вводяться відповідні формування цивільної оборони, яким ставляться певні і чіткі завдання.
Виявлення та визначення ступеня зараження отруйними, радіаційними речовинами проводиться за допомогою приладів хімічної розвідки або шляхом взяття проб і подальшого аналізу їх в хімічних лабораторіях.
Основними з них є: дозиметр, вимірювач потужності дози (ренгенметр), індикатор радіоактивності і радіометр.
I. Радіаційні та хімічні розвідки
 
Забезпечення дій сил Служби надзвичайних ситуацій - це комплекс заходів, організованих і здійснюються з метою створення умов для успішної ліквідації НС.
Одним з видів, яких є розвідка і радіаційна (хімічна) захист,
Розвідка - комплекс заходів, що проводиться органами управління та Службою НС зі збору, узагальнення, вивчення даних про стан природного середовища і обстановки в районах аварій, катастроф, стихійних лих, а також на ділянках та об'єктах проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
За характером вирішуваних завдань і способу отримання розвідувальних даних розвідка ведеться:
1. системою спостереження та лабораторного контролю (СНЛК),
2. органами загальної та спеціальної розвідки.
Установи СНЛК здійснюють спостереження і контроль за станом природного середовища і потенційно небезпечних об'єктів, роблять оцінку і прогнозування виникнення НС та їх наслідків.
Загальна розвідка організується і проводиться органами управління та силами СЧС (Війська ГО РК і ін різні формування) з метою збору даних про обстановку в районах НС, визначення кількості постраждалих, ступеня і характеру руйнувань, можливих напрямків розповсюдження небезпечних наслідків.
Загальна розвідка ведеться розвідувальними загонами, дозорами, групами та наглядовими постами, відправлені від Військ цивільної оборони, а також від невоєнізованих формувань та інших сил, що залучаються до ліквідації НС.
Радіаційна та хімічна розвідка входить до складу спеціальної розвідки. [1]
Вона організовується і проводиться з метою отримання більш повних даних про характер обстановки.
Радіаційна та хімічна розвідка організовується з метою:
1. своєчасного виявлення зараженості повітря, води і місцевості радіоактивними та небезпечними хімічними речовинами;
2. визначення характеру та ступеня зараження;
3. відшукання і позначення шляхів і напрямків з найменшими рівнями радіації і обходів ділянок хімічного зараження;
4. введення оптимальних режимів радіаційного і хімічного захисту населення і особового складу військових частин, аварійно-рятувальних та інших формувань.
Організація всіх видів розвідки включає:
- Визначення цілей, завдань і районів (об'єктів) ведення розвідки;
- Розподіл сил і засобів;
- Планування і постановку завдань;
- Організацію взаємодії;
- Організацію зв'язку і управління розвідувальними органами, контроль їх дій;
- Організацій збору та обробки розвідувальних даних і забезпечення своєчасного їх доповіді начальнику ДО (голові комісії з НС) і органам управління.
Планування розвідки здійснюється завчасно. План розвідки може розроблятися текстуально з додатком карт, схем або ж розроблятися на карті з пояснювальною запискою.
У плані відображаються:
- Цілі, завдання та об'єкти розвідки;
- Склад сил і засобів, їх завдання;
- Організація забезпечення сил розвідки;
- Порядок організації зв'язку, взаємодії та управління розвідкою.
У пояснювальній записці зазначаються:
- Цілі, основні завдання та послідовність їх виконання;
- Розробляються необхідні розрахунки та довідки.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
II. Дозиметричний контроль
Дозиметричний контроль включає контроль опромінення особового складу служб НС, радіоактивного і хімічного забруднення людей, техніки, матеріальних засобів, продовольства, води та об'єктів зовнішнього середовища.
Завдання дозиметричного контролю визначаються особливостями і масштабами практичної діяльності і, в першу чергу, спрямовані на досягнення наступних цілей:
· Підтвердження відповідності вимогам санітарного законодавства радіаційно-гігієнічних умов і виявлення радіаційної небезпеки;
· Розрахунок поточних і прогнозованих рівнів опромінення населення, а також техніки, матеріальних засобів, продовольства, води та об'єктів зовнішнього середовища
· Забезпечення вихідної інформації для розрахунку доз і прийняття рішень у випадку аварійного опромінення, підтвердження якості та ефективності радіаційного захисту людей
Дані дозиметричного контролю можуть бути використані також для:
· Вдосконалення застосовуваних і розробки нових технологій,
· Надання населенню інформації, яка дозволяє їм зрозуміти як, де і коли вони були опромінені, що в свою чергу, допоможе їм у подальшому уникати додаткового опромінення,
· Супроводу обов'язкового медичного обстеження населення;
· Епідеміологічного спостереження за опроміненими контингентами
Принцип виявлення іонізуючих (радіоактивних) випромінювань (нейтронів, гамма-променів, бета - і альфа-частинок) грунтується на здібності цих випромінювань іонізувати речовину середовища, в якій вони поширюються. Іонізація, у свою чергу, є причиною фізичних і хімічних змін в речовині, які можуть бути виявлені й виміряні. До таких змін середовища відносяться: зміни електропровідності речовин (газів, рідин, твердих матеріалів); ​​люмінесценція (свічення) деяких речовин; засвічування фотоплівок; зміна кольору, забарвлення, прозорості, опору електричному струму деяких хімічних розчинів і ін
Для виявлення і виміру іонізуючих випромінювань використовують такі методи: фотографічний, сцинтиляційний, хімічний та іонізаційний.
Фотографічний метод заснований на ступені почорніння фотоемульсії. Під впливом іонізуючих випромінювань молекули бромистого срібла, що міститься у фотоемульсії, розпадаються на срібло і бром. При цьому утворюються дрібні кристалики срібла, які і викликають почорніння фотоплівки при її прояві. Щільність почорніння пропорційна поглиненої енергії випромінювання. Порівнюючи щільність почорніння з еталоном, визначають дозу випромінювання (експозиційну або поглинену), отриману плівкою. На цьому принципі засновані індивідуальні фотодозіметри.
Сцинтиляційний метод. Деякі речовини (сірчистий цинк, йодистий натрій) під впливом іонізуючих випромінювань світяться. Кількість спалахів пропорційно потужності дози випромінювання і реєструється за допомогою спеціальних приладів - фотоелектронних помножувачів.
Хімічний метод. Деякі хімічні речовини під впливом іонізуючих випромінювань змінюють свою структуру. Так, хлороформ у воді при опроміненні розкладається з утворенням соляної кислоти, яка дає кольорову реакцію з барвником, доданим до хлороформу. Двовалентне залізо в кислому середовищі окислюється в тривалентне під впливом вільних радикалів HO 2 і ОН, що утворюються у воді при її опроміненні. Тривалентне залізо з барвником дає кольорову реакцію. За щільністю забарвлення судять про дозу випромінювання (поглиненої енергії). На цьому принципі засновані хімічні дозиметри ДП-70 і ДП-70М.
У сучасних дозиметричних приладах широке поширення отримав іонізаційний метод виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань.
Іонізаційний метод. Під впливом випромінювань в ізольованому обсязі відбувається іонізація газу: електрично нейтральні атоми (молекули) газу поділяються на позитивні і негативні іони. Якщо в цей обсяг помістити два електроди, до яких докладено постійна напруга, то між електродами створюється електричне поле. При наявності електричного поля в іонізованому газі виникає спрямований рух заряджених частинок, тобто через газ проходить електричний струм, званий іонізаційному. Вимірюючи іонізаційний струм, можна судити про інтенсивність іонізуючих випромінювань.
Газорозрядний лічильник використовується для вимірювання радіоактивних випромінювань малої інтенсивності. Висока чутливість лічильника дозволяє вимірювати інтенсивність випромінювання в десятки тисяч разів менше тієї, яку вдається виміряти іонізаційної камерою.
Газорозрядний лічильник представляє собою порожній герметичний металевий або скляний циліндр, заповнений розрядженою сумішшю інертних газів (аргон, неон) з деякими добавками, що поліпшують роботу лічильника (пари спирту). Усередині циліндра, уздовж його осі, натягнута тонка металева нитка (анод), ізольована від циліндра. Катодом служить металевий корпус або тонкий шар металу, нанесений на внутрішню поверхню скляного корпуса лічильника. До металевої нитки і струмопровідним шару (катоду) подають напруга електричного струму.
У газорозрядних лічильниках використовують принцип посилення газового розряду. У відсутність радіоактивного випромінювання вільних іонів в обсязі лічильника немає. Отже, в ланцюзі лічильника електричного струму також немає. При дії радіоактивних випромінювань в робочому обсязі лічильника утворюються заряджені частинки. Електрони, рухаючись в електричному полі до анода лічильника, площа якого значно менше площі катода, набувають кінетичну енергію, достатню для додаткової іонізації атомів газового середовища. Вибиті при цьому електрони також виробляють іонізацію. Таким чином, одна частинка радіоактивного випромінювання, що потрапила в об'єм суміші газового лічильника, викликає утворення лавини вільних електронів. На нитці лічильника збирається велика кількість електронів. У результаті цього позитивний потенціал різко зменшується і виникає електричний імпульс. Реєструючи кількість імпульсів струму, що виникають в одиницю часу, можна судити про інтенсивність радіоактивних випромінювань.

2.1 Дозиметричні прилади

За останні 30 - 40 років у зв'язку з бурхливим розвитком електроніки створені нові сучасні прилади для реєстрації усіх видів іонізуючого випромінювання, що мало істотний вплив на якість і достовірність вимірювань. Підвищилася надійність засобів вимірювання, значно знизилися енергоспоживання, габарити, маса приладів, підвищилося різноманітність і розширилася сфера їх застосування.
Дозиметричні прилади призначаються для:
1. контролю опромінення - отримання даних про поглинених або експозиційних дозах випромінювання людьми та сільськогосподарськими тваринами;
2. контролю радіоактивного зараження радіоактивними речовинами людей, сільськогосподарських тварин, а також техніки, транспорту, обладнання, засобів індивідуального захисту, одягу, продовольства, води, фуражу та інших об'єктів;
3. радіаційної розвідки - визначення рівня радіації на місцевості.
Крім того, за допомогою дозиметричних приладів може бути визначена наведена радіоактивність опромінених нейтронними потоками різних технічних засобах, предметах і грунті. Для радіаційної (хімічної) розвідки та дозиметричного контролю на об'єкті використовують дозиметри та вимірювачі потужності експозиційної дози. (Тактико-технічні характеристики дозиметрів і вимірників див. у додатку № 1.)
Дозиметричні прилади поділяються на такі основні групи:
1. Дозиметри - прилади для вимірювання дози іонізуючого випромінювання (експозиційної, поглинутої, еквівалентної), а також коефіцієнта якості.
2. Радіометри - прилади для вимірювання щільності потоку іонізуючого випромінювання.
3. Універсальні прилади - пристрої, що поєднують функції дозиметра і радіометра, радіометра і спектрометра і пр.
4. Спектрометри іонізуючих випромінювань - прилади, що вимірюють розподіл (спектр) величин, що характеризують поле іонізуючих випромінювань.
Відповідно до перевірочної схемою за методологічним призначенням прилади та установки для реєстрації іонізуючих випромінювань поділяються на зразкові і робочі. Зразкові прилади та установки призначені для повірки по них інших засобів вимірювань, як робочих, так і зразкових, менш високої точності. Зауважимо, що зразкові прилади забороняється використовувати в якості робочих. Робочі прилади та установки - засоби для реєстрації та дослідження іонізуючих випромінювань в експериментальній та прикладної ядерної фізики та багатьох інших галузях народного господарства.
Прилади для реєстрації іонізуючого випромінювання поділяються також по виду вимірюваного випромінювання, за ефектом взаємодії випромінювання з речовиною (іонізаційні, сцинтиляційні, фотографічні і т. д.) та іншими ознаками.
За оформленням прилади для реєстрації іонізуючого випромінювання поділяють на стаціонарні, переносні і носяться, а також на прилади з автономним живленням, що працює від мережі і не потребують витрат енергії.
Залежно від вимірюваних фізичних величин, виду іонізуючого випромінювання і області застосування прийнято встановлювати типи дозиметричних приладів та їх позначення. Тип детектора визначають за вимірюваною величиною (перша цифра), виду іонізуючого випромінювання (друга цифра), області застосування (третя цифра).
Дозиметричні прилади поділяються на вимірювачі дози (дозиметри), вимірювачі потужності дози і інтенсіметри. Вимірниками дози називають дозиметри, що вимірюють експозиційну або поглинену дозу іонізуючого випромінювання. Вимірювачі потужності дози - дозиметри, що вимірюють потужність експозиційної або поглиненої дози іонізуючого випромінювання. Інтенсіметри - дозиметри, що вимірюють інтенсивність іонізуючого випромінювання.
Дозиметри застосовуються для дозиметричного контролю людей, вимірювання дози опромінення при контролі різних радіохімічних процесів, при дії іонізуючих випромінювань на рослинність, живі об'єкти, різні речовини і матеріали, вимірювання дози в біологічних тканинах людини і тварин з урахуванням біологічної ефективності іонізуючих випромінювань і різного складу об'єкта опромінення (тканина, кістки та ін.) Для виконання перерахованих завдань вітчизняна промисловість випускає широкий асортимент дозиметрів.
Стаціонарні дозиметри застосовуються найчастіше для здійснення контролю над процесом опромінення об'єктів до заздалегідь заданих доз. Для дозиметричного контролю персоналу стаціонарні дозиметри практично не застосовуються. У практичній діяльності для вимірювання доз найбільше поширення отримали індивідуальні дозиметри. Розглянемо пристрій, роботу і основні технічні дані деяких найбільш широко застосовуваних дозиметрів.

Військовий дозиметричний прилад ДП-5В

Призначення

ДП-5В використовується для вимірювання потужності дози гамма-випромінювання на місцевості; для вимірювання зараженості поверхні за гама-випромінювання; для виявлення бета-зараження. Потужність гама-випромінювання визначається в мілірентгенах або рентгенах на годину для тієї точки простору, в якій поміщений при вимірах відповідний лічильник приладу. Крім того, є можливість виявлення бета-випромінювання.

Характеристики

Метод визначення ¾ іонізаційний. Діапазон вимірювання від 0,05 мР / год до 200 р / год, в діапазоні температур від - 40 до +50 ° С. відносна похибка ± 30%. Герметичний, віброударопрочен, пилеводостоек, час безперервної роботи 40 годин, маса 2,5 кг. Маса повного комплекту 7,6 кг.

Військовий дозиметричний прилад ДП-22В

Призначення

ДП-22В, що має дозиметр кишеньковий прямо показує ДКП-50А, призначений для контролю експозиційних доз гамма-опромінення, одержуваних людьми. Містить 50 дозиметрів ІД-1. Комплект дозиметрів ДП-22В складається із зарядного пристрою типу ЗД-5 і 50 індивідуальних дозиметрів кишенькових прямо показують   типу ДКП-50А.. Живлення здійснюється від двох сухих елементів типу 1,6-ПМЦ-У-8, які забезпечують безперервну роботу приладу не менше 30 год при струмі споживання 200 мА. Конструктивно він виконаний у формі авторучки. Дозиметр складається з алюмінієвого корпусу, в якому розташовані іонізаційна камера з конденсатором, електроскоп, відліковий пристрій і зарядна частину. Дозиметр кріпиться до кишені одягу за допомогою утримувача.

Характеристики  

Діапазон виміру 2 ¸ 50 рентген, діапазон робочих температур -40 ¸ +50 ° С, маса комплекту в укладальному ящику 5 кг.

Принцип роботи

Принцип дії дозиметра подібний до дії найпростішого електроскопа. У процесі зарядки дозиметра візирна нитка електроскопа відхиляється від внутрішнього електроду під впливом сил електростатичного відштовхування. Відхилення нитки залежать від прикладеної напруги, яке при зарядці регулюють і підбирають так, щоб зображення візирної нитки поєдналося з відлікового пристрою.

Комплект ІД-1

Призначення

Призначений для вимірювання поглинених доз гамма-нейтронного випромінювання. Він складається з індивідуальних дозиметрів ІД-1 і зарядного пристрою ЗД-6. У комплект приладу входять: футляр з ременями; подовжувальна штанга; колодка живлення до ДП-5А (Б) і дільник напруги до ДП-5В; комплект експлуатаційної документації і запасного майна; телефон і укладальний ящик.

Характеристики

Метод визначення іонізаційний. Діапазон вимірювання 20 ¸ 500 радий., Відносна похибка ± 20%, працездатний при температурі -50 ¸ +50 ° С, маса комплекту в футлярі 1.5 кг.

Принцип роботи

Принцип роботи дозиметра ИД-1 аналогічний принципу роботи дозиметрів для вимірювання експозиційних доз гамма-, випромінювання (наприклад, ДКП-50А).
 

Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР

Призначення

Використовується для виявлення отруйних речовин у повітрі, на місцевості, озброєння та військової техніки.

Характеристики

Час визначення 0В 1-5 хв; продуктивність насоса 1,8-2л / год; працездатний від -40 до +50 ° С; маса 2,3 кг.

Принцип роботи

При просасиваніі ручним поршневим насосом зараженого повітря через індикаційні трубки, в них відбувається зміна забарвлення наповнювача та її інтенсивності, за цими ознаками визначають наявність 0В і його зразкову концентрацію.
Пристрій ВПХР:


1. ручний насос
2. плечовий ремінь з тасьмою
3. насадки до насоса
4. захисні ковпачки
5. протидимних фільтри
6. патрони до грілки
7. електрофанарь
8. штир
9. лопатка для взяття проб

 

Газоаналізатор універсальний (УГ-2)

Призначення

Призначений для вимірювання концентрації шкідливих газів і пари в повітрі робочої зони виробничих приміщень і на території хімічних підприємств.

Характеристики

Маса повітрозабірного пристрою не більше 1.5 кг., Загальний час просасиванія повітря 40 ¸ 300 сек., Тривалість ходу штока 4 ¸ 300 сек., Маса комплекту 1.2 кг ..

Пристрій і принцип роботи

УГ-2 складається з повітрозабірного пристрої та комплектів індикаторних засобів.



1. шток
2. індикаторна трубка
3. воздухозаборное пристрій
4. ампули з індикаторним порошком
5. шкала
6. ремінь
7. гумова трубка
Повітрозабірний пристрій УГ-2 складається з гумового сильфона (2) з двома фланцями, склянки з пружиною (3), що знаходяться усередині корпусу (1). У внутрішніх гофра сильфона встановлені розпірні кільця (4) для додання жорсткості сільфоном і збереження сталості обсягу. На верхній платі (9) є нерухома втулка (7) для направлення штока (6) при стисненні сильфона (2). На штуцер (11) з внутрішньої сторони надіта трубка гумова (12), яка через нижній фланець з'єднується з внутрішньою порожниною сильфона. Вільний кінець трубки гумової (10) служить для приєднання індикаторної трубки при аналізі. На циліндричній поверхні штока (6) розташовані чотири поздовжні канавки з двома поглибленнями (5) для фіксації двох положень штока фіксатором (8). Відстань між заглибленнями на канавках підібрано таким чином, щоб при ході штока від одного поглиблення до іншого сільфон забирав заданий обсяг досліджуваного повітря.
У комплекти індикаторних засобів УГ-2 (рис. 3) входять ампули (5) з індикаторними і поглинаючою порошками, необхідними для виготовлення індикаторних трубок (ІТ) і фільтруючих патронів, й приналежності: трубка скляна індикаторна (1), стрижень (2), воронка (3), заглушка (5), трубка гумова (6), ампула НС-1 (7) і штирек (8).

Індикаторні кошти УГ-2

Ампули (5) з індикаторними і поглинаючою порошками, для виготовлення індикаторних трубок (ІТ) і фільтруючих патронів, і приладдя:



1. трубка скляна індикаторна
2. стрижень
3. воронка
4. ампула з індикаторним порошком
5. Заглушка
6. трубка гумова
7. ампула УГ-2 НС-1

Принцип роботи
УГ-2 заснований на зміні забарвлення індикаторного порошку (ІП) в індикаторній трубці після просасиванія через неї повітрозабірним пристроєм досліджуваного повітря.

Підготовка газоаналізатора УГ-2 до роботи.

Перед початком роботи необхідно:
· Виготовити індикаторні трубки (ІТ);
·-Виготовити фільтруючі патрони;
·-Перевірити герметичність повітрозабірного пристрої УГ-2.
 
Бортовий вимірювач потужності дози ДП-3Б

Призначення

Призначений для визначення рівнів радіації на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами. Його можна встановлювати на автомобілях, літаках, вертольотах, річкових катерах, тепловозах, а також у сховищах і протирадіаційних укриттях. Живлення приладу здійснюється від джерел постійного струму напругою 12 або 26В. У комплект приладу входить: вимірювальний пульт А, виносний блок Б, кабель живлення з прямим роз'ємом 1, кабель з кутовим роз'ємом 9 для з'єднання пульта з виносним блоком Б, кріпильні скоби, технічна документація , та допоміжні пристрої.
Підготовка Бортовий вимірювач потужності дози ДП-3Б до роботи.
· Перевірка комплекту,
· Зовнішній огляд приладу і приладдя,
· Складання приладу,
· Підключення до ланцюга живлення перевірка працездатності.
Працездатність приладу перевіряється в положенні перемикача «Увімк.» Натисканням кнопки «Перевірка». При цьому стрілка мікроамперметра повинна перебувати в межах 0,4-0,8 Р / год, а індикаторна лампа давати часті спалахи або горіти безперервно.
 
 
 
III. Захист НС
 
Радіаційна та хімічний захист
У разі застосування, наприклад, ядерної зброї, виникають великі вогнища ураження, що охоплюють не тільки окремі промислові об'єкти та населені пункти, а й великі адміністративні центри з прилеглими до них об'єктами.
Територія, що зазнала впливу отруйних речовин, у результаті якого виникли або можуть виникнути поразки людей, тварин або рослин, є осередком хімічного ураження.
Сучасні отруйні речовини мають надзвичайно високою токсичністю. Тому своєчасність дій населення, спрямованих на запобігання ураження ОР, багато в чому буде залежати від знання ознак застосування противником хімічної зброї.
При цих умовах від цивільної оборони буде потрібно в максимально короткі терміни проведення цілого комплексу дуже складних робіт у великому обсязі, в тому числі в першу чергу з порятунку людей і надання допомоги потерпілому населенню. Ці роботи повинні бути початі негайно після нанесення поразки і закінчені в самі короткі терміни.
Для правильної оцінки обстановки, визначення характеру і обсягу робіт організується розвідка району поразки, яка передує іншим видам робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків нападу.
Розвідка організовується відповідними штабами і здійснюється головним чином силами і засобами цивільної оборони.
Радіаційна та хімічний захист організується з метою максимального зниження втрат населення і сил Служб НС, забезпечення виконання поставлених перед ними завдань в умовах радіаційного та хімічного зараження.
Основні завдання радіаційного та хімічного захисту:
1. своєчасне виявлення радіоактивного та хімічного зараження, оповіщення про небезпеку органів управління і сил СЧС;
2. недопущення і максимально можливе послаблення впливу радіоактивного випромінювання на особовий склад сил СЧС і населення, що знаходяться в районі НС;
3. забезпечення безпеки сил, які проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи в зонах радіоактивного і хімічного зараження.
Зазначені завдання вирішуються шляхом проведення:
- Повсякденного радіаційного та хімічного контролю зовнішнього середовища, особливо на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах, прилеглих до них районів та у великих містах; радіаційної та хімічної розвідки;
- Своєчасного оповіщення органів управління, сил СЧС та інших сил, населення про загрозу або забруднення природного середовища;
- Дозиметричного контролю опромінення людей, забруднення техніки, матеріальних засобів, продовольства, фуражу, води; забезпечення засобами захисту особового складу та населення;
- Всебічного забезпечення проведених робіт у зонах забруднення.
Під режимом захисту населення, робітників і службовців об'єкта розуміється порядок застосування засобів і способів захисту людей, що передбачає максимальне зменшення можливих експозиційних доз випромінювання і найбільш доцільні їхні дії в зоні радіоактивного зараження.
Режими захисту для різних рівнів радіації та умов виробничої діяльності, користуючись розрахунковими формулами, визначають у мирний час, тобто до радіоактивного зараження території об'єкта.
Визначення допустимого часу початку подолання зон (ділянок) радіоактивного зараження проводиться на підставі даних радіаційної розвідки за рівнями радіації на маршруті руху і заданої експозиційної дози випромінювання.

Заходи радіаційного та хімічного захисту
Заходи радіаційного та хімічного захисту виконуються усіма органами управління та силами, призначеними для вирішення завдань радіаційного та хімічного захисту (РХЗ) і що залучаються для ліквідації НС.
Заходи радіаційного та хімічного захисту виконуються усіма органами управління та силами, призначеними для вирішення завдань радіаційного та хімічного захисту і залучаються для ліквідації НС.
Безпосередня організація захисту покладається на комісії з НС та їх органи управління, начальників служб ЦО, начальників штабів військових частин ЦО і начальників аварійно-рятувальних та інших формувань.
Повсякденний контроль зовнішнього середовища ведеться постійно силами постів спостереження об'єктів економіки, установ СНЛК, служб АЕС, постами спостереження військових частин ЦО, силами контрольних служб Мінекології РФ та іншими органами.
Заходи радіаційного та хімічного захисту плануються завчасно на основі прогнозування можливої ​​обстановки і рішення начальника ЦО (голови комісії з НС).
План радіаційного та хімічного захисту розробляється на карті (плані міста, об'єкта) з пояснювальною запискою.
Порядок проведення спеціальної обробки
Спеціальна обробка (часткова та повна) техніки, засобів захисту, одягу, майна, матеріальних засобів і санітарна обробка людей здійснюється силами і засобами військових частин, формувань.
Часткова обробка ведеться в ході рятувальних та інших невідкладних робіт, повна за рішенням керівника робіт після виходу з району зараження.
Для проведення спеціальної обробки розгортаються пункти спеціальної та санітарної обробки (нехай) на базі пересувних формувань (підрозділів) ГО або наявних стаціонарних установ комунального обслуговування (лазень, пралень, автомобільних обмивальних станцій та ін.)
Радіаційний та хімічний контроль є невід'ємною частиною системи радіаційної та хімічної безпеки і припускає дозиметричний, радіометричний, спектрометричний і радіохімічний контроль, здійснюваний з допомогою приладів і розрахункових методів (надалі - дозиметричний контроль).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ВИСНОВОК
 
На всіх етапах розвитку людина постійно прагнув до забезпечення особистої безпеки і збереження свого здоров'я. Це прагнення було мотивацією багатьох його дій і вчинків.
Повсякденний радіаційний та хімічний контроль зовнішнього середовища, своєчасне оповіщення органів управління, Служб НС та населення про загрозу або забруднення природного середовища, проведення дозиметричного контролю опромінення людей, забруднення техніки, матеріальних засобів, продовольства, води; забезпечення коштами населення - це важливі етапи в комплексі захисних заходів від хім. і радий. зараження.
Весь комплекс заходів спрямований на те, щоб максимально знизити ймовірність втрат і поразки при можливих аваріях і НС мирного і воєнного часу.
Звідси випливає, що вивчення використання та правильного застосування приладів дозиметричного контролю, радіаційної та хімічної разветкі необхідні для своєчасного запобігання аварій та НС на хімічно-та радіаційнонебезпечних об'єктах. Населення ж повинне бути в достатній мірі підготовлено до вмілим діям у випадку будь-яких НС.

Література:


1. Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження. Довідник, / Г. П. Демиденко, Є. П. Кузьменко, П. П. Орлов та ін, Київ, 1989 р.
2. Атаманюк В. Г. Громадянська оборона, Москва, 1986 р.
3. Максимов М.Т. Радіаційні забруднення та їх вимірювання. Москва. 1989
4. Зюзін В.С. Захист персоналу та населення від СДОР на хімічно небезпечному об'єкті
5. Засоби хімічної розвідки, які використовуються в системах цивільної оборони. Навчальний посібник, / Андрєєв В.А., Савастінкевіч В.М. Москва, 1997 р.
6. Безпека життєдіяльності. Частина 3: Надзвичайні ситуації. Навчальний посібник під ред. А.В. Непомнящого, Г.П. Шілякіна. - Таганрог: ТРТУ, 1994р.
7. Толмачова Л.В. Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при надзвичайних ситуаціях: Методичний посібник для самостійної роботи студентів за курсом "БЖ": Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999р.
8. Шубін Є.П. "Гражданская Оборона" Москва 1991
9. «Громадянська оборона». А.Т. Алтунін. М.: Воениздат, 1982.
10.Учебно-методичний посібник для проведення занять з цивільної оборони з населенням ». А.П. Руденко, Ю.М. Косів. М.: Вища школа, 1988
Інтернет:
 
1. http://rad-don.narod.ru/rabfile/ospu/razdel15.htm
Організація і проведення радіаційного контролю в установах
2 / http://himvoiska.narod.ru/chemapparatus.html
Прилади радіаційної, хімічної, бактеріологічної розвідки
3. http://tcm.informeco.ru/rukovod/part5.htm
Робота органів управління ГОЧС щодо забезпечення дії сил при надзвичайних ситуаціях
4. http://www.emer.kz/docs/zakonodatelstwo/zakon/zc10971_6.htm
Закон РК «Про цивільну оборону»
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Військова справа | Контрольна робота | 70.6кб. | скачати

Схожі роботи:
Радіаційні та хімічні розвідки Дозиметричний контроль за допомогою приладів
Хімічні та радіаційні опіки
радіаційні НС
Радіаційні ураження
Почерк розвідки
Техніка розвідки
Техніка розвідки Вибір і
Можливості конкурентної розвідки
Служба зовнішньої розвідки
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru