Підсилювач приймальні антеною решітки

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Міністерство освіти Російської Федерації.

Томський державний університет систем

управління та радіоелектроніки (ТУСУР)

кафедра радіоелектроніки та захисту інформації (РЗИ)

Підсилювач приймальні антеною решітки.

Пояснювальна записка до курсової роботи з дисципліни

"Схемотехніка АЕУ"

РТФ КП 468740.009 ПЗ

Виконав: студент гр.148-3

________ Вахрушев С.С.

"____"___________ 2001р

Керівник: доцент кафедри РЗИ

___________ Титов А.А.

"____"___________ 2001р

Томськ 2001

РЕФЕРАТ

У курсовій роботі проводився розрахунок підсилювача фазованою антеною решітки на біполярних транзисторах.

Мета роботи - придбати необхідні навички розрахунку підсилювальних пристроїв на основі біполярних транзисторів.

У процесі проектування проводився розрахунок елементів принципової схеми підсилювача, які забезпечують необхідний режим роботи транзисторів, а також розрахунок елементів схеми термостабілізації і ланцюгів корекції.

Отримано принципова схема підсилювача приймальні антеною решітки, яка може бути реалізована на практиці і застосована в реальних системах радіолокації.

Курсова робота виконана в текстовому редакторі Microsoft Word 7.0. Схеми і малюнки виконані в графічному редакторі Paint Brush.

Завдання

Вихідні дані для проектування:

1) Діапазон робочих частот 100 - 1000 МГц

2) Допустимі частотні спотворення МН = 1,5 дБ, МВ = 1,5 дБ

3) Коефіцієнт передачі підсилювача Sу = 15дБ

4) Вихідна напруга Uвих = 0,2 В

5) Опір генератора rг = 50Ом

6) Опір навантаження RН = 50Ом

7) Узгодження по входу і виходу

Введення

У багатьох галузях сучасної науки і техніки часто зустрічається необхідність посилення електричних коливань (сигналів) різних видів із збереженням їх форми.

Підсилювачі мають широке і різнобічне застосування: у радіозв'язку та радіомовлення, телебачення, звуковому кіно, пристроях запису і відтворення звуку, далекої проводового зв'язку, вимірювальної апаратури, а також у телемеханіки, автоматики і т.д.

Приймальні антенні решітки використовуються в радіолокації для електронного сканування простору без механічного переміщення антени. Положення цілі в просторі, при цьому, визначається по різниці фаз сигналів, що прийшли від кожного з елементів антенної решітки.

Одним з основних вузлів таких систем є широкосмугові підсилювачі, що забезпечують посилення сигналів надходять з антенних решіток.

Для забезпечення високої точності роботи системи радіолокації, необхідна повна ідентичність характеристик широкосмугових підсилювачів. Крім того, підсилювачі повинні бути узгоджені по входу і виходу, мати лінійну амплітудно-частотну характеристику, параметри підсилювачів не повинні змінюватися в часі і при зміні температури навколишнього середовища.

1. Визначення числа каскадів

Оскільки заданий посилення рівне 15дБ не може бути досягнуто одним малопотужним транзистором в широкому діапазоні частот, то доцільно коефіцієнт посилення розподілити на кілька каскадів підсилення, наприклад, по 5Дб на кожен:

Підсилювач приймальні антеною решітки

2. Розподіл спотворень в області ВЧ

Визначимо нерівномірність частотної характеристики на робочому діапазоні частот, що припадає на один каскад:

Підсилювач приймальні антеною решітки

3. Розрахунок кінцевого каскаду

3.1. Розрахунок робочої точки і побудова навантажувальних прямих

Резистивний каскад

У розробляється підсилювачі буде використаний каскад з комбінованою негативним зворотним зв'язком, схема якого по змінному струмі наведена на рис. 3.1.1.1.

Оскільки частина вихідної корисної потужності розсіюється на резисторах зворотного зв'язку Rе, Rос, то для попереднього розрахунку робочої точки вихідного транзистора напруга, яке він повинен видавати, необхідно брати подвоєним, тому що заздалегідь ці втрати невідомі. Потім ці втрати можна уточнити. Координати робочої точки наближено можна розрахувати за формулами [1]:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

де Iвих - вихідний струм кінцевого транзистора;

U вих - вихідна напруга транзистора;

Pвих - потужність, що видається транзистором на виході

Схема резистивного каскаду по постійному струму наведена на рис. 3.1.1.2.

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.1.1.2 Резистивний каскад

Нехай Rн = Rк = 50 Ом, тоді вихідний струм транзистора буде дорівнює:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Зазвичай залишкову напругу Uост і струм Iост вибирають в межах:

Підсилювач приймальні антеною решіткиПідсилювач приймальні антеною решітки

Тоді робоча точка транзистора:

Підсилювач приймальні антеною решітки

де UКЕ0 - напруга на переході колектор-еммітер в робочій точці;

IК0 - струм колектора в робочій точці транзистора

Напруга джерела живлення:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Побудуємо навантажувальні прямі постійного і змінного струмів для резистивного каскаду:

Підсилювач приймальні антеною решітки - Рівняння навантажувальної прямої по постійному струму

Для змінного струму:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.1.1.3 Навантажувальні прямі для резистивного каскаду

У резистивного каскаду опір навантаження вихідного ланцюга змінному струмі менше, ніж постійному, і навантажувальна пряма постійного струму проходить через точку спокою більш полого, ніж навантажувальна пряма змінного струму.

3.1.2. Дросельний каскад

Дросельний підсилювальний каскад представлений на малюнку 3.1.2.1. Тут замість резистора RК ставлять дросель LДР, для збільшення ККД каскаду.

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.1.2.1 Дросельний підсилювальний каскад

Резисторами Rб1 і Rб2 (базові дільники) встановлюють робочу точку каскаду.

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді робоча точка транзистора:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Харчування:

Підсилювач приймальні антеною решітки

За змінному струму:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді навантажувальні прямі по постійному і змінному струму для дросельного каскаду виглядають наступним чином:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.1.2.2 Навантажувальні прямі для дросельного каскаду

Оскільки опір дроселя по постійному струму еквівалентно короткого замикання, навантажувальна пряма по постійному струму є вертикальна лінія Підсилювач приймальні антеною решітки

3.1.3. Розрахунок потужностей

Зробимо розрахунок споживаної і розсіюється потужностей для резистивного і дросельного каскадів вибір каскаду з енергетичних параметрах:

Для резистивного каскаду:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

де Рк - потужність, що розсіюється на колекторі;

Рпотр - споживана транзистором потужність.

Для дросельного каскаду:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Отримані результати представлені в таблиці 3.1.3.1:

Таблиця 3.1.3.1 Енергетичні параметри підсилювальних каскадів

Eп, B

Pk, мВт

Рпотр, мВт

IК0, мА

UКЕ0, У

Резистивний каскад (Rk)

3,9

52,8

68,6

17,6

3

Дросельний каскад (Lk)

3

26,4

26,4

8,8

3

У результаті аналізу отриманих результатів можна прийти до висновку, що більш економічним по енергетичних параметрах є дросельний каскад. До того ж ККД такого каскаду більше резистивного в 2 рази.

3.2 Вибір транзистора

Вибір транзистора проводиться в довіднику [2] за такими параметрами, які необхідно взяти з невеликим запасом у 20%:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Краще всього за цими параметрами підходить транзистор КТ3101А-2.

Паспортні дані транзистора КТ3101А-2

Електричні параметри:

Гранична частота при Uкб = 5В, Iе = 10мА не менше ... ... ... ... ... ... ... ... .4,0 ГГц

Максимальний коефіцієнт підсилення по потужності

при Uкб = 5В, Iе = 10мА, f = 2,25 ГГц типове значення ... ... ... ... ... .8,2 - 9,8 дБ

Постійна часу ланцюга зворотного зв'язку на високій частоті

при Uкб = 5В ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5пс

Статичний коефіцієнт передачі струму в схемі з загальним еммітером

при Uкб = 1В, Ік = 5мА, Т = 298К ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 35 - 300

Ємність колекторного переходу при Uкб = 5В ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 0,65 пФ

Ємність еммітерного переходу при Uеб = 1В ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1пФ

Індуктивність виведення бази ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 2нГн

Індуктивність виведення еммітора ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 2нГн

Граничні експлуатаційні дані:

Постійна напруга колектор-еммітер ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .15 У

Постійний струм колектора ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 20мА

Постійна розсіює потужність при Т = 213 ... 318К ... ... ... ... ... .100 мВт

Розрахунок еквівалентної схеми транзистора

3.3.1. Еквівалентна схема Джиаколетто

Значення елементів схеми Джиаколетто можуть бути розраховані за паспортними даними транзистора за такими формулами [3]:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки = 3 - для планарних кремнієвих транзисторів,

Підсилювач приймальні антеною решітки = 4 - для решти транзисторів,

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

У довідковій літературі значення Підсилювач приймальні антеною решітки і Підсилювач приймальні антеною решітки часто наводяться виміряними при різних значеннях напруги колектор-емітер Підсилювач приймальні антеною решітки . Тому при розрахунках Підсилювач приймальні антеною решітки значення Підсилювач приймальні антеною решітки слід перерахувати за формулою [3]

Підсилювач приймальні антеною решітки , (3.3.1.1)

де Підсилювач приймальні антеною решітки - Напруга Підсилювач приймальні антеною решітки , При якій відбувалося вимір Підсилювач приймальні антеною решітки ; Підсилювач приймальні антеною решітки - Напруга Підсилювач приймальні антеною решітки , При якій відбувалося вимір Підсилювач приймальні антеною решітки .

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

де Підсилювач приймальні антеною решітки - Ємність колекторного переходу; Підсилювач приймальні антеною решітки - Постійна часу ланцюга зворотного зв'язку; Підсилювач приймальні антеною решітки - Статичний коефіцієнт передачі струму в схемі із загальним емітером; Підсилювач приймальні антеною решітки - Гранична частота коефіцієнта передачі струму в схемі із загальним емітером; Підсилювач приймальні антеною решітки - Струм колектора в робочій точці в міліамперах.

Крутизна транзистора: Підсилювач приймальні антеною решітки

3.3.2 Розрахунок елементів односпрямованої моделі біполярного транзистора

Розрахунок підсилювальних каскадів також заснований на використанні односпрямованої моделі транзистора [4], справедливої ​​в області частот більше Підсилювач приймальні антеною решітки , Де Підсилювач приймальні антеною решітки = Підсилювач приймальні антеною решітки ( Підсилювач приймальні антеною решітки - Гранична частота коефіцієнта передачі струму, Підсилювач приймальні антеною решітки - Статичний коефіцієнт передачі струму в схемі із загальним емітером) і наведеної на малюнку 3.3.2.1.

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.3.2.1 Односпрямована модель біполярного транзистора

Елементи схеми заміщення можуть бути розраховані за наступними емпіричними формулами [4]:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

де Підсилювач приймальні антеною решітки - Індуктивність виведення бази; Підсилювач приймальні антеною решітки - Індуктивність виведення емітера; Підсилювач приймальні антеною решітки - Граничне значення напруги Підсилювач приймальні антеною решітки ; Підсилювач приймальні антеною решітки - Граничне значення постійного струму колектора.

При розрахунках по еквівалентної схеми, наведеної на малюнку 3.3.2.1, замість Підсилювач приймальні антеною решітки використовують параметр Підсилювач приймальні антеною решітки - Коефіцієнт підсилення транзистора по потужності в режимі двостороннього узгодження [5], рівний

Підсилювач приймальні антеною решітки = Підсилювач приймальні антеною решітки (3.3.2.1)

де Підсилювач приймальні антеною решітки - Частота, на якій коефіцієнт підсилення транзистора по потужності в режимі двостороннього узгодження дорівнює одиниці; Підсилювач приймальні антеною решітки - Поточна частота.

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

3.4 Розрахунок ланцюгів термостабілізації

Існує кілька варіантів схем термостабілізації. Їх застосування залежить від потужності каскаду і від того, наскільки жорсткі вимоги до термостабільності. У даній роботі розглянуті три схеми термостабілізації: пасивна колекторна, активна колекторна і емітерна.

3.4.1. Еммітерная термостабилизация

Транзисторний каскад з еммітерной термостабілізацією наведено на малюнку 3.4.1.1

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.4.1.1 Підсилювальний каскад з еммітерной стабілізацією

Розрахунок елементів схеми еммітерной термостабілізації виконується за формулами в [6].

Напруга на еммітерном опорі зазвичай вибирають:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді опір Rе дорівнюватиме:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Напруга джерела живлення:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Розрахунок базового дільника:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Струм дільника: Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Потужність, що розсіюється на RЕ:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Пасивна колекторна стабілізація.

Даний вид термостабілізації (схема представлена ​​на малюнку 3.4) використовується на малих потужностях і менш ефективний, ніж дві інші, тому що напруга негативного зворотного зв'язку, що регулює струм через транзистор подається на базу через базовий дільник.

Транзисторний каскад з пасивною колекторної термостабілізацією наведено на малюнку 3.4.2.1

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.4.2.1 Каскад з пасивною колекторної стабілізацією

Докладний розрахунок елементів схеми наведено в [6].

Для того, щоб пасивна колекторна термостабилизация була ефективною необхідно, щоб напруга Urк лежало в межах:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді опір RК і джерело живлення будуть рівні:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Розрахуємо RБ:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді розсіюється потужність каскаду:

Підсилювач приймальні антеною решітки

що майже в 2 рази більше розсіюється потужності каскаду з еммітерной термостабілізацією.

Активна колекторна стабілізація

Активна колекторна термостабилизация використовується в потужних каскадах і є дуже ефективною, її схема представлена ​​на малюнку 3.4.3. Її опис і розрахунок можна знайти в [7].

Підсилювач приймальні антеною решітки

Рис. 3.4.3 Каскад з активною колекторної стабілізацією

Для того, щоб активна колекторна стабілізація була ефективною необхідно, щоб на резисторі R4 виділялося напруга:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді опір має дорівнювати:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Розрахуємо робочу точку другого транзистора, що забезпечує стабілізований режим роботи каскаду:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді джерело живлення:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Розрахуємо елементи схеми активної колекторної стабілізації за формулами в [7]:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Потужність, що розсіюється каскаду:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Таким чином найбільш економічним з енергетичних параметрами є каскад з активною колекторної стабілізацією, але оскільки розроблюваний підсилювач антеною решітки малопотужний, то в каскадах підсилювача доцільніше застосувати еммітерную термостабілізації, що володіє достатньо хорошими параметрами стабілізації робочої точки транзистора.

Розрахунок елементів високочастотної корекції

Для того, щоб підсилювач антеною решітки був узгоджений по входу і виходу, мав лінійну амплітудно-частотну характеристику, а параметри підсилювача не змінювалися в часі і при зміні температури навколишнього середовища, необхідно іспоьзовать схему високочастотного корекції. Краще за все для даного підсилювача підходить схема з комбінованою зворотним зв'язком [7].

Схема каскаду по змінному струму наведена на малюнку 3.5.1

Підсилювач приймальні антеною решітки

Малюнок 3.5.1 - Схема каскаду з комбінованою ООС

Розрахунок схеми каскаду з комбінованою негативним зворотним зв'язком докладно описаний в [7].

Перевагою схеми є те, що за умов:

Підсилювач приймальні антеною решітки і Підсилювач приймальні антеною решітки (3.5.1)

схема виявляється узгодженої по входу і виходу з КСВН не більше 1,3 в діапазоні частот, де виконується умова Yв  0,7. Тому практично відсутній взаємний вплив каскадів один на одного при їх каскадування.

При виконанні умови (3.5.1), коефіцієнт підсилення каскаду в області частот описується виразом:

Підсилювач приймальні антеною решітки (3.5.2)

де: Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки ;

Підсилювач приймальні антеною решітки .

З (3.5.1), (3.5.2) не важко отримати, що при заданому значенні Підсилювач приймальні антеною решітки , Обраним із запасом в 20%, для того, щоб у разі погіршення, в силу яких-небудь причин, параметрів окремих елементів коефіцієнт передачі підсилювача не опускався нижче заданого рівня, визначеного технічним завданням:

Підсилювач приймальні антеною решітки на один каскад.

Тоді загальний коефіцієнт передачі підсилювача буде дорівнює:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді коефіцієнти:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

При заданому значенні Yв на один каскад, частота fв каскаду дорівнює:

Підсилювач приймальні антеною решітки (3.5.3)

Навантажують ООС зменшують максимальну амплітуду вихідного сигналу Підсилювач приймальні антеною решітки каскаду в якому вони використовуються на величину

Підсилювач приймальні антеною решітки . (3.5.4)

При виборі Підсилювач приймальні антеною решітки і Підсилювач приймальні антеною решітки з (3.5.1), відчувається опір навантаження транзистора каскаду з комбінованою ООС одно Підсилювач приймальні антеною решітки і його напруга й струм в робочій точці, також як і для каскаду без ООС, можуть бути розраховані за формулами [7]:

Підсилювач приймальні антеною решітки , Підсилювач приймальні антеною решітки ,

де Підсилювач приймальні антеною решітки - Максимальна допустима потужність, що розсіюється на колекторі.

У цьому випадку Підсилювач приймальні антеною решітки каскаду одно:

Підсилювач приймальні антеною решітки

З урахуванням наявності опору насичення слід Підсилювач приймальні антеною решітки розраховувати за формулою

Підсилювач приймальні антеною решітки (3.5.5)

З формули (3.5.5) випливає, що напруга, яка може віддати транзистор з урахуванням втрат на резисторах зворотного зв'язку і з розрахунком наявності опору насичення, дещо більше напруги, яке він повинен видати на виході за завданням. Це говорить про те, що отриманий в результаті розрахунку підсилювач антеною решітки має кращі характеристики, ніж за завданням.

4. Розрахунок предоконечного і вхідного каскадів

Розрахунок вхідного і предоконечного каскаду проводиться абсолютно аналогічно розрахунку кінцевого каскаду, тому що всі каскади узгоджені по входу і виходу за рахунок застосування комбінованої негативного зворотного зв'язку і режими роботи транзисторів однакові.

5. Розрахунок розділових і блокувальних конденсаторів

На малюнку 5.1 приведена принципова схема підсилювача. Розрахуємо номінали елементів позначених на схемі. Розрахунок проводиться у відповідності з методикою описаної в [1]:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Малюнок 5.1 Принципова схема антенного підсилювача.

Зробимо розрахунок розділових і блокувальних ємностей.

Так як ємності, що стоять в еміттерние ланцюгах, а також розділові ємності вносять спотворення в області нижніх частот, то їх розрахунок слід робити, керуючись допустимим коефіцієнтом частотних спотворень. У даній роботі цей коефіцієнт становить 1.5дБ. Загальна кількість розділових конденсаторів 4, тоді на один розділовий конденсатор доводиться спотворень 1.5 / 4 = 0,375 дБ.

Тоді: Підсилювач приймальні антеною решітки

Підсилювач приймальні антеною решітки

де R1 і R2 - це вхідний і вихідний опору каскадів підсилювача і R1 = R2 = 50 Ом, тому що каскади узгоджені по входу і виходу.

Підсилювач приймальні антеною решітки ,

де S0 - це крутість транзистора, розрахована в п. 3.3.1;

RЕ - це опір термостабілізації, розраховане у п. 3.4.1;

YН = 0,94, тому що кількість Ср дорівнює 3.

Дросель в колекторному ланцюзі каскадів ставиться для того, щоб вихід транзистора по змінному струмі не був заземлений через джерело живлення. Величина дроселя вибирається виходячи з умови:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді: Підсилювач приймальні антеною решітки

Конденсатори, що стоять в ланцюгах зворотного зв'язку: C1, C2, C3 вибираються з умови:

Підсилювач приймальні антеною решітки

Тоді: Підсилювач приймальні антеною решітки

Висновок

У результаті розрахунку вийшов підсилювач з такими характеристиками:

1. Робоча смуга частот: 100-1196 МГц

2. Лінійні спотворення

в області нижніх частот не більше 1.5 дБ

в області верхніх частот не більше 1.5 дБ

3. Коефіцієнт посилення 19,7 дБ

4. Амплітуда вихідного напруги Uвих = 0.25 У

5. Харчування однополярне, Eп = 7 В

Підсилювач розрахований на навантаження Rн = 50 Ом і узгоджений по входу і виходу.

Підсилювач має запас по посиленню 4,7 дБ, вихідній напрузі і по верхній частоті.

Список використаної літератури:

1. Красько О.С., Проектування підсилюючих пристроїв, методичні вказівки. Томськ: ТУСУР, 2000р., 29 с.

2. Аронов В.Л., Баюк А.В. та ін Напівпровідникові прилади: Транзит сторі. Довідник / За заг. Ред. Горюнова М.М. - 2-е видання, пере-

працюєте - М.: Вища школа, 1985-904с., илл.

3. Мамонкин І.Г. Підсилювальні пристрої: навчальний посібник для вузів.

М.: Зв'язок, 1977р.

4. Титов О.А., Бабак Л.І., Черкашин М.В. Розрахунок межкаскадной зго-

сунуть ланцюга транзисторного смугового підсилювача потужності

/ / Електронна техніка. СЕР. СВЧ-Техніка. Вип 1 (475), 2000р.

5. Шварц Н.З. Лінійні транзисторні підсилювачі НВЧ. - М.: Сов. радіо. 1980

6. Болтовский Ю.Г., Розрахунок ланцюгів термостабілізації електричного режиму транзисторів, методичні вказівки. Томськ: ТУСУР, 1981р., 39с.

Підсилювач приймальні антеною решітки

РТФ КП 468740.009 ПЕ3

Підсилювач приймальні антеною решітки

Схема електрична

Принципова

Літ.

Маса

Масштаб

З.

Лист

№ докум.

Підпис.

Дата

Розробник.

Вахрушев

Пров.

Тітов

Т. контр.

Лист

Листів

ТУСУР, РТФ, каф. РУУ,

гр. 148-3

Н. контр.

>

Утв.

Поз.

Найменування

Кол.

Примітка

V1-V3

Транзистори КТ3104-А аА0.336.128 ТУ

3

L1-L3

Дроселі 0.8мкГн ± 10%

3

Резистори

R1, R6, R11

МЛТ-0 ,125-3, 6 кОм ± 5% ГОСТ 7113-77

3

R2, R7, R12

МЛТ-0 ,125-7, 1 кОм ± 5% ГОСТ 7113-77

3

R3, R8, R13

МЛТ-0 ,125-390 Ом ± 5% ГОСТ 7113-77

3

R4, R9, R14

МЛТ-0 ,125-16 Ом ± 5% ГОСТ 7113-77

3

R5, R10, R15

МЛТ-0 ,125-160 Ом ± 5% ГОСТ 7113-77

3

Конденсатори

С1, С3, С6, С9

К-10-17 50пФ ± 5% ОЖО.460.107 ТУ

4

С2, С5, С8

К-10-17 1пФ ± 5% ОЖО.460.107 ТУ

3

С4, С7, С10

К-10-18 1НФ ± 5% ОЖО.460.107 ТУ

3

РТФ КП 468740.009 ПЕ3

Підсилювач приймальні антеною решітки Специфікація

Літ.

Маса

Масштаб

З.

Лист

№ докум.

Підпис.

Дата

Розробник.

Вахрушев

Пров.

Тітов

Т. контр.

Лист

Листів

ТУСУР, РТФ, каф. РУУ,

гр. 148-3

Н. контр.

Утв.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Реферат
65.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Конструювання вібраторних антеною решітки
Решітки
Узагальнено булеві решітки
Коливання кристалічної решітки
Структурні дефекти кристалічної решітки
Обобщ нно булеві решітки
Побудова лінійної решітки вібраторних антен
Вимірювання довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
Електронний підсилювач
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru