приховати рекламу

Про застосування законодавства регулюючого особливості розгляду справ про адміністративні

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Про застосування законодавства, що регулює особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення

З 1 березня 2007 р. Законом Республіки Білорусь від 31.12.2006 № 208-З на території Білорусі введені в дію Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) і Процесуально-виконавчий Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення "(далі - ПІКоАП) , згідно з якими вони є єдиними законами про адміністративні правопорушення, що встановлюють порядок адміністративного процесу, що діє на території нашої країни. Норми інших законодавчих актів, що передбачають адміністративну відповідальність і встановлюють порядок адміністративного процесу, підлягають включенню в дані кодекси. Так як до вступу в силу КпАП та ПІКоАП адміністративна відповідальність встановлювалася багатьма актами Глави держави (в тому числі щодо правовідносин, відповідальність за які кодексами не передбачена), необхідно було провести ревізію діючих нормативних правових актів з метою приведення їх у відповідність з КпАП та ПІКоАП, що й було здійснено з прийняттям Указу Президента Республіки Білорусь від 01.03.2007 № 116 "Про деякі питання правового регулювання адміністративної відповідальності" (далі - Указ № 116) та Декрету Президента Республіки Білорусь від 02.04.2007 № 2 "Про окремі питання правового регулювання адміністративної відповідальності" (далі - Декрет № 2).

Указ № 116 не тільки вносить зміни до інших укази Глави держави, а вже не актуальні - визнає такими, що втратили силу, але і спрямований на продовження дії після 1 березня 2007 окремих актів Президента Республіки Білорусь, які містять положення про адміністративну та економічної відповідальності, не реалізованих в КпАП та ПІКоАП. Завдання ж Декрету № 2 зводяться до приведення у відповідність з новими кодексами як у цілому деяких декретів Глави держави, так і їх окремих положень. Розглянемо у зв'язку з цим ті особливості, які закладені в кожному з названих актів Президента стосовно до нових адміністративних правовідносин, який діє з 1 березня 2007

Указом № 116 внесено зміни та доповнення до 34 укази Глави держави, виданих у різні роки і регулюють різні суспільні відносини. У той же час всі вони в тій чи іншій мірі зачіпають питання адміністративних відносин та економічної відповідальності, і часто розходяться з новими кодексами у правовій оцінці одних і тих же подій і фактів.

Як приклад застосування поняття "економічна відповідальність" за скоєні адміністративні правопорушення можна назвати Указ Президента Республіки Білорусь від 19.05.1999 № 285 "Про деякі заходи щодо стабілізації цін (тарифів) у Республіці Білорусь". Даним законодавчим актом передбачено накладення штрафів за реалізацію товарів (робіт, послуг) юридичними особами та індивідуальними підприємцями з порушенням встановленого порядку реєстрації цін (тарифів) з визначенням цієї дії як застосування заходів економічної відповідальності. Причому порушення порядку формування та застосування цін (тарифів) віднесено до категорії адміністративних правопорушень.

У Порядку організації та проведення перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності та застосування економічних санкцій, затвердженому Указом Президента Республіки Білорусь від 15.11.1999 № 673, вже введено поняття "економічне правопорушення", "економічна відповідальність" та "економічна санкція". Дане при цьому визначення економічної санкції передбачає встановлену актами законодавства міру державного примусу, що має характер майнового або немайнового впливу і застосовується до суб'єкта підприємницької діяльності за скоєння економічних правовідносин. Указом № 116 всі ці та інші невідповідності законодавства виключені. Замість поняття "економічна санкція" у всі 34 Указу Глави держави введено поняття "адміністративне стягнення".

Значимі зміни сталися із змістовною частиною Указу Президента Республіки Білорусь від 04.01.2000 № 7 "Про вдосконалення порядку проведення та контролю зовнішньоторговельних операцій" (далі - Указ № 7). За встановленими в ньому правилам Комітет державного контролю, Національний банк, Державний митний комітет, Міністерство закордонних справ, Міністерство торгівлі Республіки Білорусь та інші органи мають право контролю зовнішньоторговельних операцій в межах визначених повноважень. При здійсненні цих функцій вони наділені правом застосовувати економічні санкції до юридичних осіб та індивідуальним підприємцям Білорусі:

- За несанкціоноване перевищення термінів проведення зовнішньоторговельних операцій;

- Продаж (реалізацію) нерезиденту Республіки Білорусь товарів за певним Радою Міністрів переліку, сплачених юридичною особою або індивідуальним підприємцем іноземною валютою, купленої на внутрішньому валютному ринку;

- Перевищення суми перерахованих грошових коштів з імпорту у порівнянні з договірною вартістю отриманих товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

- Експорт товарів (робіт, послуг), оплачених білоруськими рублями за нерезидента;

- Несанкціоноване розпорядження грошовими коштами від експорту товарів (робіт, послуг) без зарахування на свій рахунок;

- Несанкціоноване перерахування грошових коштів зі свого рахунку для оплати за товари (роботи, послуги) з імпорту, якщо імпортером є інша особа.

Указом № 7 передбачені й інші порушення, за які застосовуються економічні санкції, а також визначені підстави, при настанні яких санкції не застосовуються, заборонено застосування зворотної сили у випадку прийняття актів законодавства, що встановлюють відповідальність за економічні правопорушення у сфері зовнішньоторговельної діяльності. Указом № 116 дані норми з Указу № 7 виключені.

Не менш значимі зміни внесені до Положення про сплату обов'язкових страхових внесків та інших платежів до Фонду соціального захисту населення Міністерства праці та соціального захисту, затверджене Указом Президента Республіки Білорусь від 05.06.2000 № 318 (далі - Положення № 318). Поряд з визначенням платників обов'язкових страхових внесків, об'єкта для нарахування внесків, механізму їх сплати, в розділі 4 Положення № 318 відображена відповідальність платників:

- За порушення ними встановлених термінів постановки на облік в органах Фонду соціального захисту населення (далі - Фонд);

- Подання до банку платіжних доручень на перерахування обов'язкових страхових внесків та інших платежів у меншій сумі, ніж фактично нараховано;

- Відгук невиконаних платіжних доручень на сплату обов'язкових страхових внесків та інших платежів без згоди органів Фонду; за несплату обов'язкових страхових внесків та інших платежів;

- Приховування, заниження об'єкту для нарахування обов'язкових страхових внесків;

- Несвоєчасне подання або подання в органи Фонду недостовірної звітності у вигляді нарахування економічних санкцій, представлених штрафами різного розміру.

У цій же главі Положення № 318 передбачено, що посадові особи платників, індивідуальні підприємці, інші фізичні особи, зобов'язані сплачувати обов'язкові страхові внески до Фонду, несуть адміністративну відповідальність у випадках, передбачених законодавством. Оскільки КпАП та ПІКоАП містять відповідні норми, глава 4 повністю виключена з Положення № 318.

Як реалізовані в КпАП та ПІКоАП виключені з Указу Президента Республіки Білорусь від 16.01.2002 № 40 "Про додаткові заходи щодо регулювання економічних відносин" положення, що стосуються встановлення адміністративної відповідальності за необгрунтоване ухилення постачальника від укладання державного контракту на поставку товарів для державних потреб або договору поставки ; порушення порядку поводження з рідкісноземельними металами, дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням; порушення законодавства про заставу, оренду, іншому розпорядженні державним майном; невнесення до установчих документів юридичної особи змін і доповнень або неподання установчих документів для державної реєстрації та за інші порушення. Аналогічним змінам піддалися і інші укази Глави держави.

Види адміністративної (економічної) відповідальності передбачені законодавствам республіки Білорусь

Перш ніж перейти безпосередньо до видів адміністративної (економічної) відповідальності розглянемо самі поняття, пов'язані з даної теми. Після того, як буде зрозуміла і осмислена суть розглянутого питання багато ситуацій з якими стикаються на практиці підприємці як юридичні особи, так і безпосередньо індивідуальні підприємці зможуть бути дозволені ще на стадії їх виникнення.

- Економічне правопорушення - протиправне діяння (дії або бездіяльність) суб'єкта підприємницької діяльності, що виразилося в невиконанні або неналежному виконанні актів законодавства, що регулюють економічні відносини;

- Економічна відповідальність - встановлені актами законодавства правові наслідки невиконання або неналежного виконання суб'єктом підприємницької діяльності актів законодавства у сфері економічних відносин;

Економічна відповідальність у вигляді конфіскації майна є різновидом адміністративної відповідальності і не відноситься до цивільно-правової відповідальності. Економічна відповідальність у вигляді конфіскації майна та цивільно-правова відповідальність можуть застосовуватися незалежно один від одного.

- Економічна санкція - встановлена ​​актами законодавства міра державного примусу, що має характер майнового і (або) немайнового впливу і застосовується до суб'єкта підприємницької діяльності за скоєння економічних правопорушень.

Підставою для притягнення до адміністративної (економічної) відповідальності є порушення суб'єктом адміністративного (економічного) правопорушення встановлених і обов'язкових для нього приписів нормативних актів, що визначають порядок:

Відповідальність у вигляді конфіскації предмета економічного правопорушення застосовується до юридичної особи або індивідуальному підприємцю, який є суб'єктом економічного правопорушення.

Суб'єктами економічних правопорушень, що тягнуть за собою конфіскацію майна, можуть бути не тільки власники майна, що підлягає конфіскації, але й особи, фактично здійснюють придбання, зберігання, використання у виробництві, транспортування, реалізацію товарів, а також ввезення, транспортування, зберігання автомобільного бензину і дизельного палива.

Конфіскації підлягають товар, що з'явився безпосереднім предметом економічного правопорушення, або виручка, отримана від його реалізації, а так само виручка, отримана від виконання робіт, надання послуг, або вартість товару, використаного у виробництві, в тому числі для власних потреб.

Захист прав власника, добросовісного набувача, у якого проведений арешт або конфіскація майна, яка не є суб'єктом економічного правопорушення, може бути проведена шляхом пред'явлення позову до правопорушника у відповідності до норм ЦК про зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди, про відшкодування збитків та ін

Конфіскація

Конфіскація полягає в примусовому безоплатному зверненні у власність держави доходу, отриманого в результаті протиправної діяльності, предмета адміністративного правопорушення, а також знарядь і засобів вчинення адміністративного правопорушення, що належать особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, або що знаходяться у власності, на праві господарського відання або оперативного управління юридичної особи, що підлягає адміністративної відповідальності, незалежно від того, у чиїй власності вони знаходяться, тільки у випадках, передбачених статтями Особливої ​​частини цього Кодексу.

Незалежно від призначеного адміністративного стягнення застосовується спеціальна конфіскація, яка полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави речей, вилучених з обороту, незаконних знарядь полювання та добування риб і інших водних тварин, вилучених у якості знарядь чи засобів вчинення адміністративного правопорушення

Штраф

Штраф є грошовим стягненням, розмір якого визначається виходячи з базової величини, встановленої законодавством Республіки Білорусь на день винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, а у випадках, передбачених статтями Особливої ​​частини цього Кодексу, - у відсотковому або кратному відношенні до вартості предмета вчиненого адміністративного правопорушення, суму збитку, угоди або до доходу, отриманого в результаті операції, або в еквіваленті до іноземної валюти.

Мінімальний розмір штрафу, що накладається на фізичну особу, не може бути менше однієї десятої базової величини. Мінімальний розмір штрафу, що накладається на індивідуального підприємця, не може бути менше двох базових величин, а на юридичну особу - менше десяти базових величин.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на фізичну особу, не може перевищувати п'ятдесяти базових величин. Максимальний розмір штрафу, що накладається на індивідуального підприємця, не може перевищувати двохсот базових величин, а на юридичну особу - тисячі базових величин при обчисленні штрафу в базових величинах. Штраф за порушення законодавства про працю, в галузі фінансів, ринку цінних паперів, банківської діяльності та підприємницької діяльності, порядку оподаткування і управління, що накладається на фізичну особу, може бути встановлено з перевищенням вказаного розміру, але не може перевищувати п'ятисот базових величин.

Максимальний розмір штрафу, що обчислюється у відсотковому або кратному відношенні до вартості предмета адміністративного правопорушення, суму збитку, угоди або доходу, отриманого в результаті операції, не може перевищувати двократний розмір вартості (суми) відповідного предмета, суми збитку, угоди або доходу, отриманого в результаті угоди. Штраф за правопорушення в галузі фінансів, ринку цінних паперів, банківської діяльності та підприємницької діяльності, проти порядку використання паливно-енергетичних ресурсів може бути встановлено з перевищенням вказаного розміру, але не може перевищувати десятикратний розмір вартості (суми) відповідного предмета, суми збитку, угоди або доходу, отриманого в результаті угоди.

Розмір штрафу, що накладається на фізичну особу відповідно до ст. 86 Кримінального кодексу Республіки Білорусь, встановлюється від десяти до п'ятдесяти базових величин.

Якщо фізична особа визнала себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення і висловило згоду на сплату штрафу та відшкодування заподіяної їм шкоди в порядку, передбаченому Процесуально-виконавчим кодексом Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення, то штраф, що накладається на фізичну особу, встановлюється в розмірі нижньої межі штрафу, передбаченого в санкції статті Особливої ​​частини цього Кодексу, але не нижче п'яти десятих базової величини.

Положення частини шостої цієї статті не застосовується до фізичної особи, якщо в санкції статті Особливої ​​частини цього Кодексу передбачені такі види адміністративних стягнень, як адміністративний арешт, позбавлення спеціального права, позбавлення права займатися певною діяльністю, конфіскація, депортація або стягнення вартості предмета адміністративного правопорушення, якщо повторне вчинення адміністративного правопорушення тягне за собою кримінальну відповідальність і якщо адміністративне правопорушення вчинено повторно; до індивідуального підприємця, якщо вчинене адміністративне правопорушення пов'язані з здійснюваної ним підприємницької діяльністю; якщо вчинене адміністративне правопорушення може спричинити адміністративну відповідальність юридичної особи.

Накладення арешту на майно

З метою забезпечення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, конфіскації або стягнення вартості предмета адміністративного правопорушення суддя, посадова особа органу, провідного адміністративний процес, має право накласти арешт на майно.

Накладення арешту на майно складається з оголошення його власнику або особі, у якої майно знаходиться, заборони на розпорядження ним, а в необхідних випадках - і на користування цим майном.

Арешт майна проводиться у присутності власника або особи, у якої майно знаходиться, а за відсутності цих осіб - у присутності двох понятих.

Про накладення арешту на майно виноситься мотивована постанова і складається протокол опису арештованого майна.

Арешт на майно не може бути накладено на предмети першої необхідності, перелік яких міститься в додатку до Кодексу.

При накладенні арешту на майно може брати участь фахівець, який визначає вартість майна.

Вартість майна, підданого арешту з метою забезпечення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, не повинна перевищувати максимального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті Особливої ​​частини Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою фізична або юридична особа притягується до адміністративної відповідальності.

Вартість майна, підданого арешту з метою забезпечення виконання адміністративного стягнення у вигляді штрафу, може перевищувати зазначений розмір, якщо майно відноситься до неподільним речей і в особи, щодо якої ведеться адміністративний процес, не виявлено іншого майна, на яке може бути накладено арешт і вартість якого дозволяла б забезпечити виконання такого адміністративного стягнення.

Майно, на яке накладено арешт, може бути вилучено та передано на зберігання іншій особі, яка має бути попереджено про відповідальність за збереження майна, про що береться підписка.

Накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні в банках і (або) небанківських кредитно-фінансових організаціях, здійснюється в порядку, встановленому законодавчими актами Республіки Білорусь. При цьому видаткові операції за даними рахунками припиняються в межах коштів, на які накладено арешт.

Арешт накладається на грошові кошти, отримані від реалізації швидкопсувної продукції, на яку накладено арешт, до прийняття рішення про конфіскацію.

Накладення арешту на майно скасовується постановою суду, органу, провідного адміністративний процес, коли в цій мірі відпадає необхідність.

Протокол опису арештованого майна

У протоколі опису арештованого майна вказуються дата і місце складання протоколу, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол, а також осіб, присутніх під час його складання, прізвище, ім'я та по батькові (найменування) особи, чиє майно описується, найменування кожного предмета, який підлягає опису, його відмінні ознаки (якість, кількість, ступінь зносу тощо), оцінка кожного предмету окремо і вартість всього майна, включеного в опис (якщо це можливо), які предмети опечатані та кількість печаток, накладених на кожен предмет, якщо опечатування проводилося, відмітка про роз'яснення особам, присутнім при опису арештованого майна, порядку і строку оскарження дій особи, яка склала протокол, зауваження та пропозиції осіб, присутніх при опису, відомості про вилучення майна, про передачу майна на зберігання, прізвище, ім'я та по батькові особи, яким майно передано на зберігання, його адресу, а також підпис, що засвідчує попередження його про відповідальність за псування, витрачення, приховування або відчуження майна, переданого йому на зберігання і підданого опису.

Вилучення речей і документів

Виявлені при затриманні, особистий обшук, огляд або в інших випадках при здійсненні службових повноважень документи, що мають значення для прийняття рішення у справі про адміністративне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення адміністративного правопорушення; речі, вилучені з обігу; майно або доходи, отримані внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, а також предмети адміністративного правопорушення, за вчинення якого передбачена їх конфіскація, вилучаються посадовою особою органу, провідного адміністративний процес, на строк до набрання чинності постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вилучення документів, що містять відомості, що становлять державні секрети або іншу охоронювану законом таємницю, здійснюється за санкціонованою прокурором постановою посадової

Арешт і (або) вилучення майна з метою забезпечення конфіскації здійснюється у випадках виявлення:

- Порушення встановленого порядку проведення валютних операцій, тобто скуповування, продажу, обміну іноземної валюти, здійснюваних без спеціального дозволу (ліцензії), іншого незаконного використання цінних паперів і платіжних документів в іноземній валюті (частина 1 ст. 11.2 КоАП);

- Здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), коли таке спеціальний дозвіл (ліцензія) обов'язково, або з порушенням правил та умов здійснення видів діяльності, передбачених у спеціальних дозволах (ліцензіях) (частина 1 ст. 12.7 КоАП);

- Заняття забороненим видом діяльності (частина 2 ст. 12.7 КоАП);

- Здійснення діяльності у сфері грального бізнесу без спеціального дозволу (ліцензії) (частина 4 ст. 12.7 КоАП);

- Порушення встановленого порядку підтвердження відповідності ігрового обладнання вимогам технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування та стандартизації, технічного обслуговування ігрового обладнання, реєстрації об'єктів оподаткування в податкових органах, непред'явлення свідоцтва (нотаріально засвідченої копії свідоцтва) про реєстрацію об'єктів оподаткування (частина 1 ст. 12.11 КпАП);

- Організації та проведення заборонених азартних ігор (частина 2 ст. 12.11 КоАП);

- Придбання, зберігання, використання у виробництві, транспортування, реалізації товарів в порушення встановленого законодавством порядку (без наявності необхідних у передбачених законодавством випадках документів, що підтверджують якість товарів, супровідних документів, документів, що підтверджують придбання (надходження) або відпуск товарів для реалізації, або при наявності не відповідають дійсності документів), а також реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) в порушення заборони органів Комітету державного контролю Республіки Білорусь (частина 4 ст. 12.17 КоАП);

- Ввезення в Республіку Білорусь, перевезення по її території, зберігання на ній понад чотириста сигарет або більше чотирьохсот грамів тютюну та інших тютюнових виробів, не маркованих в установленому порядку акцизними марками Республіки Білорусь і (або) без супровідних документів (або з документами невстановленого зразка) , що підтверджують легальність ввезення, придбання, виробництва зазначених виробів, або з документами, що містять недостовірні відомості (частина 1 ст. 12.23 КоАП);

- Ввезення в Республіку Білорусь, виробництва та зберігання на її території, перевезення по ній тютюнових виробів з підробленими акцизними марками Республіки Білорусь (частина 3 ст. 12.23 КоАП);

- Ввезення в Республіку Білорусь, перевезення по її території, зберігання на ній тютюнової сировини без супровідних документів (або з документами невстановленого зразка), що підтверджують легальність його ввезення або придбання, або з документами, що містять недостовірні відомості (частина 5 ст. 12.23 КоАП);

- Неодноразового (два і більше разів протягом одного року) порушення обов'язкових для дотримання вимог технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування та стандартизації, порядку обов'язкового підтвердження відповідності тютюнової сировини та тютюнових виробів вимогам технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування та стандартизації (частина 1 ст. 12.25 КоАП);

- Торгівлі тютюновим сировиною та тютюновими виробами, що здійснюється без наявності документів та (або) маркування, передбачених законодавством для підтвердження відповідності їх якості та безпеки встановленим вимогам (частина 2 ст. 12.25 КоАП);

- Ввезення в Республіку Білорусь, перевезення по її території, зберігання на ній (не для комерційних цілей) фізичними особами більше двохсот сигарет або більше двохсот грамів тютюну чи інших тютюнових виробів на одну людину, яка досягла вісімнадцятирічного віку, не маркованих в установленому порядку акцизними марками, а також більше тисячі сигарет або більше тисячі грамів тютюну чи інших тютюнових виробів без документів, що підтверджують легальність їх придбання (частина 1 ст. 12.27 КоАП);

- Виробництва, переробки, зберігання в Республіці Білорусь, перевезення по її території фізичними особами тютюнової сировини в кількості більше десяти кілограмів, а так само їх продаж (незалежно від обсягу) (частина 3 ст. 12.27 КоАП);

- Незаконного обігу нафтового рідкого палива в Республіці Білорусь (ст. 12.30 КоАП);

- Порушення вимог законодавства щодо маркування товарів контрольними (ідентифікаційними) знаками (ст. 12.35 КоАП);

- Порушення порядку декларування доходів (майна) (частина 2 ст. 23.9 КоАП);

- Нецільового використання одержувачами іноземної безвідплатної допомоги (повністю або частково), а також майна та інших коштів, отриманих від її реалізації, або використання такої допомоги і (або) коштів на цілі, заборонені законодавством (частина 2 ст. 23.23 КоАП);

- Надання іноземним громадянином або особою без громадянства іноземної безвідплатної допомоги на цілі, заборонені законодавством (ст. 23.24 КоАП);

- Порушення умов і правил здійснення охоронної діяльності (ст. 23.57 КоАП);

- Вказівки індивідуальним підприємцем, який є платником єдиного податку, недостовірних відомостей у книзі обліку руху товарів про їх кількість і вигляді (частини третя і четверта пункту 4 Указу Президента Республіки Білорусь від 24.03.2005 № 148 "Про невідкладні заходи щодо підтримки підприємництва"

- Використання юридичними особами та індивідуальними підприємцями безоплатній (спонсорської) допомоги на цілі, заборонені Указом Президента Республіки Білорусь від 01.07.2005 № 300 "Про надання і використання безоплатній (спонсорської) допомоги", яку наведену без укладання договору;

- Порушення вимог законодавства про виробництво та обіг алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту (пункт 2 Декрету Президента Республіки Білорусь від 09.09.2005 № 11 "Про вдосконалення державного регулювання виробництва, обігу та реклами алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту"

- Недотримання вимог інших законодавчих актів Республіки Білорусь, що тягнуть за собою конфіскацію.

З метою забезпечення стягнення вартості предмета адміністративного правопорушення проводиться арешт майна, якщо предмети, товари та (або) транспортні засоби, що є предметами адміністративного правопорушення у галузі підприємницької діяльності, відсутні.

Арешт і (або) вилучення майна проводиться відповідно до вимог, передбачені законодавством РБ.

При арешті і (або) вилучення майна перевіряючим виноситься мотивована постанова про арешт і (або) вилучення майна і складається протокол опису арештованого та (або) вилученого майна. Бланк протоколу опису арештованого та (або) вилученого майна є бланком суворої звітності.

Протокол опису арештованого та (або) вилученого майна підписується перевіряючим і власником майна (особою, у якого воно знаходиться) або понятими. У разі відмови осіб, присутніх при арешті і (або) вилучення, від підпису про це робиться відмітка у протоколі опису арештованого та (або) вилученого майна, заверяемая підписом перевіряючого. Особі, що відмовився підписати процесуальний документ, надається можливість дати пояснення про причини відмови, яке заноситься до протоколу опису арештованого та (або) вилученого майна. Арештоване і (або) вилучене майно передається на зберігання особам, визначеним уповноваженим органом, за актом передачі майна на зберігання з попередженням під розпис цих осіб про відповідальність за псування, витрачення, приховування або відчуження майна. Постанова про арешт і (або) вилучення майна скасовується судом, керівником уповноваженого органу, посадова особа якого справило арешт і (або) вилучення майна, якщо відпала необхідність у такій мірі. Скасування керівником, уповноваженого органу, постанови про арешт і (або) вилучення майна здійснюється шляхом винесення постанови про скасування постанови про арешт і (або) вилучення майна. Повернення вилученого майна проводиться на підставі акту повернення майна. Справи про економічні правопорушення, що тягнуть за собою конфіскацію майна, є окремою категорією справ, що розглядається господарськими судами за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом Республіки Білорусь з особливостями, встановленими Указом Президента Республіки Білорусь від 06.06.2002 № 288 "Про порядок розгляду господарськими судами справ про економічні правопорушення , що тягнуть за собою конфіскацію майна "та іншими законодавчими актами

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. Та 17 жовтня 2004р.) Мінськ «Білорусь» 2004р.

  2. Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2003р. № 194-З. Прийнятий Палатою представників 17 грудня 2002 року. Схвалений Радою Республіки 2 квітня 2003 року (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 09.06.2003, № 63, реєстр. № 2 / 946 від 20.05.2003).

  3. Процесуально-виконавчий кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 20 грудня 2006 р. № 194-З. Прийнятий Палатою представників 9 листопада 2006 року. Схвалений Радою Республіки 1 грудня 2006 року (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 17.01.2007, № 14, реєстр. № 2 / 1291 від 03.01.2007).

  4. Бєльський К., Козлов Ю.М., та ін Адміністративне право / Под ред. Ю.М. Козлова і Л.Л. Попова. - М., Юрист, 2002.

  5. Курс адміністративного права Республіки Білорусь 2-е вид. Автор: А. Крамник. Видавництво «Арт-Вертеп», 2006р. - 616с.

  6. Постнікова А.А., Сухаркова А. І. Адміністративне право Республіки Білорусь: Навчальний посібник Мн.: Академія МВС Республіки Білорусь, 2001. - 127с.

  7. Сухаркова А. І. Адміністративне право Республіки Білорусь. - Могилів: «Могилевська обласна друкарня», 1999. - 172с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
70.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Про застосування законодавства регулюючого особливості розглядом
Процесуальні особливості розгляду та вирішення справ про стягнуто
Процесуальні особливості розгляду та вирішення справ про стягнення аліментів
Органи управління зв`язком Особливості справ про адміністративні правопорушення
Матеріальні та процесуальні особливості розгляду судами кримінальних справ про нецільове витрачання
Розгляд справ про адміністративні правопорушення 2
Розгляд справ про адміністративні правопорушення
Розгляд справ про адміністративні правопорушення арбітражними 2
Розгляд справ про адміністративні правопорушення арбітражними
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru