приховати рекламу

Про зайнятість населення в Російській Федерації

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Від 19 квітня 1991 р. № 1032-1 Про зайнятість населення в Російській Федерації (за станом на 01.01.2009 у ред.фз від 31.12.2005 № 199-ФЗ; від 18.10.2007 № 230-ФЗ; від 25.12.2008 № 287-ФЗ)
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади державної політики сприяння зайнятості населення, в тому числі гарантії держави щодо реалізації конституційних прав громадян Російської Федерації на працю та соціальний захист від безробіття.
Гарантії держави щодо реалізації прав громадян Російської Федерації, які проживають за її межами, визначаються міжнародними договорами (угодами) Російської Федерації.
Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 7. Повноваження федеральних органів державної влади в галузі сприяння зайнятості населення
1. До повноважень федеральних органів державної влади в галузі сприяння зайнятості населення відносяться: 1) розробка та реалізація державної політики, прийняття федеральних законів та інших нормативних правових актів Російської Федерації в сфері зайнятості населення; 2) розробка та реалізація федеральних програм у сфері зайнятості населення, включаючи програми сприяння переїзду громадян і членів їх сімей у зв'язку з направленням в іншу місцевість для працевлаштування або навчання; 3) встановлення норм соціальної підтримки безробітних громадян; 4) розробка та реалізація заходів активної політики зайнятості населення, за винятком заходів, реалізація яких віднесена до повноважень Російської Федерації, переданим для здійснення органам державної влади суб'єктів Російської Федерації; 5) моніторинг стану та розробка прогнозних оцінок ринку праці; 6) формування і ведення регістрів одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення; 7) визначення переліку пріоритетних професій (спеціальностей) для професійної підготовки , перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних громадян; 8) інформування про становище на ринку праці в Російській Федерації, права та гарантії у сфері зайнятості населення та захисту від безробіття; 9) формування коштів на фінансування заходів щодо сприяння зайнятості населення та соціальної підтримки безробітних громадян та контроль за цільовим використанням зазначених коштів; 10) координація діяльності щодо створення економічних умов для забезпечення зайнятості населення, розвитку підприємництва і самозайнятості; 11) здійснення нагляду і контролю за дотриманням та виконанням законодавства Російської Федерації про зайнятість населення; 12) узагальнення практики застосування та аналіз причин порушень законодавства про зайнятість населення в Російській Федерації.
2. Уряд Російської Федерації у зв'язку з ускладненням ситуації на ринку праці в окремих суб'єктах Російської Федерації має право розробляти і реалізовувати додаткові заходи, спрямовані на зниження напруженості на ринку праці цих суб'єктів Російської Федерації.
Для реалізації зазначених заходів Уряд Російської Федерації має право здійснювати резервування у складі федерального бюджету бюджетних асигнувань, що використовуються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Стаття 7.1. Повноваження Російської Федерації в галузі сприяння зайнятості населення, передані для здійснення органам державної влади суб'єктів Російської Федерації
1. До повноважень Російської Федерації в галузі сприяння зайнятості населення, переданим для здійснення органам державної влади суб'єктів Російської Федерації, відносяться:
1) здійснення контролю за: забезпеченням державних гарантій у сфері зайнятості населення; прийомом на роботу інвалідів у межах встановленої квоти; реєстрацією інвалідів в якості безробітних;
2) реєстрація громадян з метою сприяння в пошуку підходящої роботи, а також реєстрація безробітних громадян;
3) надання відповідно до законодавства про зайнятість населення наступних державних послуг: сприяння громадянам у пошуку підходящої роботи, а роботодавцям у підборі необхідних працівників; інформування про положення на ринку праці в суб'єкт Російської Федерації; організація ярмарків вакансій і навчальних робочих місць; організація професійної орієнтації громадян з метою вибору сфери діяльності (професії), працевлаштування, професійного навчання; психологічна підтримка, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних громадян; здійснення соціальних виплат громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними, організація проведення оплачуваних громадських робіт; організація тимчасового працевлаштування неповнолітніх громадян у віці від 14 до 18 років у вільний від навчання час, безробітних громадян, що зазнають труднощі в пошуку роботи, безробітних громадян у віці від 18 до 20 років з числа випускників освітніх установ початкової та середньої професійної освіти, які шукають роботу вперше, соціальна адаптація безробітних громадян на ринку праці; сприяння самозайнятості безробітних громадян; сприяння громадянам у переселенні для роботи в сільській місцевості; видача роботодавцям висновків про залучення та про використання іноземних працівників у відповідність до законодавства про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації;
4) розробка та реалізація регіональних програм, які передбачають заходи щодо сприяння зайнятості населення, включаючи програми сприяння зайнятості громадян, які перебувають під ризиком звільнення, а також громадян, особливо потребують соціального захисту і що зазнають труднощі в пошуку роботи;
5) організація та проведення спеціальних заходів по профілізації (розподілу безробітних громадян на групи в залежності від профілю їх попередньої професійної діяльності, рівня освіти, статі, віку та інших соціально-демографічних характеристик з метою надання їм найбільш ефективної допомоги за сприяння в працевлаштуванні з урахуванням складної ситуації на ринку праці) безробітних громадян;
6) перевірка, видача обов'язкових для виконання приписів про усунення порушень законодавства про зайнятість населення, залучення винних осіб до відповідальності згідно з законодавством Російської Федерації;
7) прийняття заходів щодо усунення обставин і причин виявлених порушень законодавства про зайнятість населення та відновлення порушених прав громадян;
8) узагальнення практики застосування та аналіз причин порушень законодавства про зайнятість населення в суб'єкт Російської Федерації, а також підготовка відповідних пропозицій щодо вдосконалення даного законодавства.
2. Кошти на здійснення переданих відповідно до пункту 1 цієї статті повноважень передбачаються у вигляді субвенцій з федерального бюджету.
3. Загальний обсяг коштів, передбачених у Федеральному фонді компенсацій у вигляді субвенцій бюджетам суб'єктів Російської Федерації, на здійснення переданих відповідно до пункту 1 цієї статті повноважень, визначається на основі методики, затвердженої Урядом Російської Федерації, виходячи з чисельності населення та поправочних коефіцієнтів, які враховують рівень безробіття та розміри виплат допомоги по безробіттю.
У разі зменшення обсягу коштів, спрямованих на здійснення соціальних виплат громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними, вивільнені кошти можуть бути направлені органами державної влади суб'єктів Російської Федерації на фінансування інших повноважень, передбачених пунктом 1 цієї статті.
4. Субвенції зараховуються у встановленому для виконання федерального бюджету порядку на рахунки бюджетів суб'єктів Російської Федерації.
5. Кошти на здійснення зазначених у пункті 1 цієї статті повноважень носять цільовий характер і не можуть бути використані на інші цілі.
Порядок витрачання та обліку коштів на надання субвенцій встановлюється Урядом Російської Федерації.
6. У разі використання коштів не за цільовим призначенням федеральний орган виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у фінансово-бюджетній сфері, має право здійснити стягнення коштів у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.
7. Федеральний орган виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері зайнятості населення і безробіття: 1) приймає нормативні правові акти з питань здійснення переданих повноважень; 2) видає обов'язкові для виконання методичні вказівки та інструктивні матеріали щодо здійснення органами державної влади суб'єктів Російської Федерації переданих повноважень; 3) затверджує обов'язкові для виконання регламенти і стандарти надання державних послуг у сфері переданих повноважень, нормативи визначення кількості державних закладів служби зайнятості населення; 4) має право встановлювати цільові прогнозні показники здійснення переданих повноважень; 5) погоджує структуру органів виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, що здійснюють передані повноваження; 6) погоджує призначення на посаду керівника органу виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, що здійснює передані повноваження; 7) встановлює професійні та кваліфікаційні вимоги до керівників державних установ служби зайнятості населення суб'єктів Російської Федерації; 8) у випадках, встановлених федеральними законами, готує і вносить для прийняття рішення в Уряд Російської Федерації пропозиції про вилучення відповідних повноважень в органів державної влади суб'єктів Російської Федерації; 9) затверджує форми бланків приписів, передбачених пунктом 8 цієї статті.
8. Федеральний орган виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, з надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання колективних трудових спорів:
1) здійснює нагляд за нормативно-правовим регулюванням, здійснюваним органами державної влади суб'єктів Російської Федерації з питань переданих повноважень, з правом напрямки обов'язкових для виконання приписів про скасування зазначених нормативних правових актів або про внесення в них змін; 2) здійснює нагляд і контроль за повнотою і якістю здійснення органами державної влади суб'єктів Російської Федерації переданих повноважень, у тому числі у встановленому законодавством Російської Федерації порядку веде прийом і розглядає заяви, листи, скарги та інші звернення громадян про порушення органами та державними установами служби зайнятості населення суб'єктів Російської Федерації законодавства про зайнятість населення , з правом проведення перевірок, видачі обов'язкових для виконання приписів: про усунення виявлених порушень; про притягнення до встановленої законодавством Російської Федерації відповідальності посадових осіб органів і державних установ служби зайнятості населення суб'єктів Російської Федерації; про відсторонення від посади посадових осіб органів і державних установ служби зайнятості населення суб'єктів Російської Федерації;
3) погоджує схему розміщення державних установ служби зайнятості населення суб'єкта Російської Федерації, на основі встановленого федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері зайнятості населення та безробіття, нормативу визначення кількості даних установ в суб'єктах Російської Федерації;
4) встановлює форми звітності, вимоги до змісту звітності, а також до порядку подання звітності про здійснення переданих повноважень;
5) у випадках, встановлених федеральними законами, готує і спрямовує до федерального орган виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері зайнятості населення та безробіття, пропозиції щодо вилучення відповідних повноважень в органів державної влади суб'єктів Російської Федерації.
9. Вища посадова особа суб'єкта Російської Федерації (керівник вищого виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації): 1) призначає на посаду керівників органів виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, що здійснюють передані повноваження, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері зайнятості населення та безробіття; 2) затверджує за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері зайнятості населення та безробіття, структуру органів виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, здійснюють передані повноваження; 3) затверджує за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, з надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання колективних трудових спорів, схему розміщення державних установ служби зайнятості населення суб'єкта Російської Федерації; 4) самостійно організовує діяльність щодо здійснення переданих повноважень відповідно до федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, а також нормативними правовими актами, передбаченими пунктом 7 цієї статті; 5) забезпечує своєчасне подання до федеральний орган виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, з надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання колективних трудових спорів: щоквартального звіту по встановленою формою про витрачання наданих субвенцій, про досягнення цільових прогнозних показників (у випадку, якщо такі показники встановлені); екземплярів нормативних правових актів, прийнятих органами державної влади суб'єкта Російської Федерації з питань переданих повноважень, протягом семи днів після дня їх прийняття; відомостей ( у тому числі баз даних), необхідних для формування регістрів одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення; відомостей за встановленою формою про прогнозні показники у сфері переданих повноважень; іншої інформації, передбаченої нормативними правовими актами федерального органу виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері зайнятості населення та безробіття.
10. Контроль за витрачанням коштів на здійснення переданих повноважень здійснюється федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у фінансово-бюджетній сфері, федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, за надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання колективних трудових спорів, Рахунковою палатою Російської Федерації. Стаття 7.2. Участь органів місцевого самоврядування у сприянні зайнятості населення
1. Органи місцевого самоврядування мають право брати участь в організації та фінансуванні проведення громадських робіт для громадян, що зазнають труднощі в пошуку роботи, а також тимчасової зайнятості неповнолітніх громадян у віці від 14 до 18 років.
2. Органи місцевого самоврядування можуть сприяти органам служби зайнятості в отриманні достовірної інформації про зайнятість громадян.
Глава II. ПРАВА ГРОМАДЯН В ОБЛАСТІ ЗАЙНЯТОСТІ
Стаття 8. Право громадян на вибір місця роботи
1. Громадяни мають право на вибір місця роботи шляхом прямого звернення до роботодавця, або шляхом безкоштовного посередництва органів служби зайнятості, або за допомогою інших організацій щодо сприяння у працевлаштуванні населення.
2. Рішення про прийом на роботу оформляється шляхом укладення трудового договору між роботодавцем та особою, що приймаються на роботу.
Порядок і умови укладення трудових договорів при працевлаштуванні регулюються законодавством Російської Федерації про працю.
Стаття 9. Право громадян на консультацію, професійну орієнтацію, психологічну підтримку, професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації, отримання інформації в органах служби зайнятості
1. Громадяни мають право на безкоштовну консультацію, безкоштовне отримання інформації та послуг, які пов'язані з професійною орієнтацією, в органах служби зайнятості з метою вибору сфери діяльності (професії), працевлаштування, можливості професійного навчання.
2. Безробітні громадяни мають також право на безоплатне одержання послуг з психологічної підтримки, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості.
Стаття 10. Право громадян на професійну діяльність за межами території Російської Федерації
Громадяни мають право на самостійний пошук роботи та працевлаштування за межами території Російської Федерації.
Стаття 11. Право громадян на оскарження дій органів служби зайнятості та їх посадових осіб
Громадяни мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів служби зайнятості та їх посадових осіб у вищестоящий орган служби зайнятості, а також до суду в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

Глава III. ГАРАНТІЇ ДЕРЖАВИ В ОБЛАСТІ ЗАЙНЯТОСТІ
Стаття 12. Гарантії держави в реалізації права громадян на працю
1. Громадянам Російської Федерації гарантуються: свобода вибору роду діяльності, професії (спеціальності), виду та характеру праці, захист від безробіття; безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні при посередництві органів служби зайнятості; інформування про положення на ринку праці.
2. Безробітним громадянам гарантуються: соціальна підтримка; здійснення заходів активної політики, зайнятості населення, включаючи безкоштовне отримання послуг з професійної орієнтації та психологічної підтримки, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості; безкоштовний медичний огляд при направленні органами служби зайнятості на професійне навчання; фінансування в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу (навчання) в іншу місцевість за пропозицією органів державної служби зайнятості населення. Стаття 13. Додаткові гарантії зайнятості для окремих категорій населення
1. Держава забезпечує додаткові гарантії громадянам, які зазнають труднощі в пошуку роботи, шляхом розробки та реалізації програм сприяння зайнятості, створення додаткових робочих місць і спеціалізованих організацій (включаючи організації для праці інвалідів), встановлення квоти для прийому на роботу інвалідів, а також шляхом організації навчання за спеціальними програмами та іншими заходами.
2. Квота для прийому на роботу інвалідів встановлюється відповідно до Федерального закону "Про соціальний захист інвалідів у Російської Федерації".
3. Громадянам, які звільняються з організацій у зв'язку з скороченням чисельності або штату, відповідно до укладених колективними договорами (угодами) гарантуються після звільнення збереження черги на отримання житла (поліпшення житлових умов) за попереднім місцем роботи, а також можливість користуватися лікувальними установами, а їх дітям - дитячими дошкільними установами на рівних умовах з громадянами, які працюють в даній організації.
4. Дружини (чоловіки) військовослужбовців і громадян, звільнених з військової служби, за інших рівних умов мають переважне право вступу на роботу на державні та муніципальні унітарні підприємства.
Глава IV. РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 14. Втратила силу по ФЗ від 31.12.2005 № 199-ФЗ.
Стаття 15. Державна служба зайнятості населення
1. Державна служба зайнятості населення включає:
1) федеральний орган виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, з надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання колективних трудових спорів; 2) органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, що здійснюють передані згідно з пунктом 1 статті 7.1 цього Закону повноваження; 3) державні установи служби зайнятості населення.
2. Діяльність державної служби зайнятості населення спрямована на: 1) оцінку стану і прогноз розвитку зайнятості населення, інформування про положення на ринку праці; 2) розробку та реалізацію програм, які передбачають заходи щодо сприяння зайнятості населення, включаючи програми сприяння зайнятості громадян, що перебувають під ризиком звільнення, а також громадян, які відчувають труднощі в пошуку роботи; 3) сприяння громадянам у пошуку підходящої роботи, а роботодавцям у підборі необхідних працівників; 4) організацію заходів активної політики зайнятості населення; 5) здійснення соціальних виплат громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними, відповідно до цього Закону та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації; 6) здійснення контролю за забезпеченням державних гарантій у сфері зайнятості населення.
3. Послуги, пов'язані зі сприянням зайнятості населення, надаються громадянам безкоштовно. Стаття 16. Статистична звітність та інформація про зайнятість населення
Для об'єктивної оцінки стану ринку праці і положення в галузі зайнятості населення в Російській Федерації встановлюється державна статистична звітність.
Органи служби зайнятості обмінюються на безоплатній основі з органами державної статистики, податковими органами, органами міграційної служби та іншими зацікавленими державними органами звітною документацією та відомостями, необхідними кожної зі сторін для виконання своїх функцій. Стаття 16.1. Регістри одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення
1. Формування та ведення регістрів одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення, повноваження, з надання яких передані органам державної влади суб'єктів Російської Федерації у відповідності зі статтею 7.1 цього Закону, здійснюються з метою забезпечення надання відповідних послуг і ефективного витрачання коштів, що спрямовуються на виконання переданих повноважень.
2. У Реєстрі одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення - фізичних осіб повинна міститися наступна інформація:
1) реєстраційний номер облікового запису; 2) прізвище, ім'я, по батькові; 3) дата народження; 4) підлогу; 5) громадянство; 6) адресу місця проживання (перебування), телефон; 7) серія та номер паспорта або посвідчення особи, дата видачі зазначених документів та найменування органу, що їх органу; 8) дата звернення громадянина; 9) категорія, до якої належить громадянин; 10) відомості про документи, що підтверджують віднесення громадянина до відповідної категорії; 11) освіта; 12) дата реєстрації громадянина як безробітного; 13) розмір і терміни виплати допомоги по безробіттю; 14) надані громадянину державні послуги із зазначенням дати і результату дії; 15) дата і причина зняття з обліку.
Уряд Російської Федерації має право встановлювати обов'язковість внесення іншої інформації в Реєстр одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення - фізичних осіб.
3. У Реєстрі одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення - роботодавців повинна міститися наступна інформація: 1) реєстраційний номер облікового запису; 2) найменування юридичної особи, прізвище, ім'я, по батькові індивідуального підприємця, 3) адреса (місцезнаходження); 4) відомості про вільні робочі місця та вакантні посади. Уряд Російської Федерації має право встановлювати обов'язковість внесення іншої інформації в Реєстр одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення - роботодавців.
4. Формування та ведення регістрів одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення здійснює федеральний орган виконавчої влади, що здійснює функції по контролю і нагляду у сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, з надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання колективних трудових спорів.
Порядок ведення регістрів одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення, включаючи порядок, строки та форму представлення в них відомостей, встановлюється федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері зайнятості населення та безробіття.
5. Відомості про осіб, які містяться в регістрах одержувачів державних послуг у сфері зайнятості населення та повноваження, за поданням яких передані органам державної влади суб'єктів Російської Федерації, представляються органам виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації безоплатно. Стаття 17. Залучення на територію Російської Федерації іноземної робочої сили
Залучення на територію Російської Федерації іноземної робочої сили є пріоритетним правом Російської Федерації.
Залучення і використання на території Російської Федерації іноземної робочої сили здійснюються в порядку, визначеному законодавством Російської Федерації.
Стаття 18. Ліцензування діяльності, пов'язаної з працевлаштуванням громадян Російської Федерації за межами території Російської Федерації
Діяльність, пов'язана з працевлаштуванням громадян Російської Федерації за межами території Російської Федерації, здійснюється російськими юридичними особами на підставі ліцензії, що надається в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.
Стаття 19. Виключена з ФЗ від 10.01.2003 № 8-ФЗ; від 10.01.2003 № 15-ФЗ. Стаття 20. Координаційні комітети сприяння зайнятості населення
З метою вироблення узгоджених рішень щодо визначення і здійснення політики зайнятості населення на федеральному, територіальних рівнях у рамках соціального партнерства створюються координаційні комітети сприяння зайнятості населення з представників об'єднань професійних спілок, інших представницьких органів працівників, роботодавців, органів служби зайнятості та інших зацікавлених державних органів, громадських об'єднань, які представляють інтереси громадян.
Організація і порядок роботи комітетів визначаються представленими у комітетах сторонами. Стаття 21. Участь професійних спілок та інших представницьких органів працівників у сприянні зайнятості населення
1. Професійні спілки та інші представницькі органи працівників мають право брати участь у розробці державної політики в галузі сприяння зайнятості населення.
2. Професійні спілки та інші представницькі органи працівників мають право:
сприяти забезпеченню соціальних гарантій працівників у питаннях організації зайнятості, прийому на роботу (службу), звільнення, надання пільг і компенсацій відповідно до законодавства Російської Федерації.
3. Масове звільнення працівників може здійснюватися лише за умови попереднього (не менше ніж за три місяці) повідомлення у письмовій формі виборного профспілкового органу в порядку, встановленому трудовим законодавством.
4. Органи виконавчої влади, роботодавці проводять за пропозицією професійних спілок, інших представницьких органів працівників взаємні консультації з проблем зайнятості населення.
За підсумками консультацій можуть укладатися угоди, що передбачають заходи, спрямовані на сприяння зайнятості населення.
5. Професійні спілки, інші представницькі органи працівників мають право вимагати від роботодавця включення в колективний договір конкретних заходів щодо забезпечення зайнятості.
6. Пропозиції виборних профспілкових органів, інших представницьких органів працівників у зв'язку з масовим звільненням працівників, спрямовані у відповідні органи влади і роботодавцям, підлягають розгляду в установленому законодавством України порядку.
Стаття 22. Джерела фінансування заходів щодо сприяння зайнятості населення
1. Заходи щодо сприяння зайнятості населення та соціальної підтримки безробітних громадян, передбачені цим Законом, є видатковими зобов'язаннями Російської Федерації.
2. Втратив чинність по ФЗ від 22.08.2004 № 122-ФЗ.
3. Додаткові кошти для фінансування заходів щодо сприяння зайнятості населення можуть бути також отримані з позабюджетних джерел.
Стаття 23. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних громадян
1. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних громадян можуть здійснюватися за направленням органів служби зайнятості, якщо: громадянин не має професії (спеціальності); неможливо підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації; необхідно змінити професію (спеціальність, рід занять) у зв'язку з відсутністю роботи, що відповідає наявним у громадянина професійним навичкам; громадянином втрачена здатність до виконання роботи за попередньою професією (спеціальністю).
2. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації безробітних громадян здійснюються в освітніх установах професійної та додаткової освіти, навчальних центрах органів служби зайнятості чи інших освітніх установах, освітніх підрозділах організацій або в інших навчальних закладах відповідно до укладаються органами служби зайнятості договорами.
3. Право в пріоритетному порядку пройти професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації мають безробітні інваліди, безробітні громадяни після закінчення шестимісячного періоду безробіття, громадяни, звільнені з військової служби, дружини (чоловіки) військовослужбовців і громадян, звільнених з військової служби, випускники загальноосвітніх установ, а також громадяни, вперше шукають роботу (раніше не працювали) і при цьому не мають професії (спеціальності).
4. Органи освіти на запит органів служби зайнятості являють їм інформацію про професійно-кваліфікаційній структурі випуску та чисельності випускників, які потребують працевлаштування. Стаття 24. Організація громадських робіт
1. Органи служби зайнятості організовують з метою забезпечення тимчасової зайнятості населення проведення оплачуваних громадських робіт.
Під громадськими роботами розуміється трудова діяльність, що має соціально корисну спрямованість і організована в якості додаткової соціальної підтримки громадян, які шукають роботу.
До громадських робіт не належить діяльність, пов'язана з необхідністю термінової ліквідації наслідків аварій, стихійних лих, катастроф та інших надзвичайних ситуацій та вимагає спеціальної підготовки працівників, а також їх кваліфікованих і відповідальних дій у найкоротші терміни.
2. Право на участь в громадських роботах мають громадяни, зареєстровані в органах служби зайнятості з метою пошуку підходящої роботи, безробітні громадяни. Переважним правом на участь в громадських роботах користуються безробітні громадяни, які не одержують допомоги по безробіттю, безробітні громадяни, які перебувають на обліку в органах служби зайнятості понад шість місяців.
Участь громадян у громадських роботах допускається лише за їх згодою. При направленні на громадські роботи враховуються стан здоров'я, вікові, професійні та інші індивідуальні особливості громадян.
З особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір про участь громадянина в громадських роботах може бути, розірваний їм достроково при влаштуванні на постійну чи тимчасову роботу.
3. Оплата праці громадян, зайнятих на громадських роботах, здійснюється відповідно до законодавства Російської Федерації.
У період участі безробітних громадян у громадських роботах за ними зберігається право на отримання допомоги по безробіттю (крім громадян, що беруть участь у громадських роботах і зазначених у пункті 3 статті 4 цього Закону).
4. На громадян, зайнятих на громадських роботах, поширюється законодавство України про працю та соціальне страхування.
5. Фінансування громадських робіт проводиться за рахунок коштів організацій, в яких проводяться ці роботи.
У період участі в громадських роботах, тимчасового працевлаштування безробітним громадянам, неповнолітнім громадянам у віці від 14 до 18 років може надаватися матеріальна підтримка.
6. Положення про організацію громадських робіт затверджується Кабінетом Міністрів України.
Глава V. УЧАСТЬ РОБОТОДАВЦІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 25. Сприяння роботодавців у забезпеченні зайнятості населення
1. Роботодавці сприяють проведенню державної політики зайнятості населення на основі: дотримання умов договорів, що регулюють трудові відносини відповідно до законодавства Російської Федерації; реалізації заходів, передбачених трудовим законодавством, колективними договорами та угодами щодо захисту працівників у разі припинення виробництва або звільнення працівників; надання допомоги у працевлаштуванні, професійної підготовки та надання понад встановлену законодавством додаткової матеріальної допомоги, звільненим працівникам за рахунок коштів організацій та інших роботодавців; створення умов для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працюючих. При обчисленні оподатковуваного прибутку сума балансового прибутку організацій зменшується на суму коштів, витрачених роботодавцями на ці цілі; розробки та реалізації заходів, що передбачають збереження і раціональне використання професійного потенціалу працівників, їх соціальний захист, поліпшення умов праці та інші пільги; дотримання встановленої квоти для працевлаштування інвалідів ; працевлаштування визначається органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування числа громадян, особливо потребують соціального захисту, або резервування окремих видів робіт (професій) для працевлаштування таких громадян.
2. При прийнятті рішення про ліквідацію організації, скорочення чисельності або штату працівників організації та можливе розірвання трудових договорів з працівниками роботодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про це в органи служби зайнятості не пізніше, ніж за два місяці до початку проведення відповідних заходів та вказати посаду, професію, спеціальність і кваліфікаційні вимоги до них, умови оплати праці кожного конкретного працівника, а в разі, якщо рішення про скорочення чисельності або штату працівників організації може призвести до масового звільнення працівників, - не пізніше, ніж за три місяці до початку проведення відповідних заходів.
При введенні режиму неповного робочого дня (зміни) і (або) неповного робочого тижня, а також при припиненні виробництва роботодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про це в органи служби зайнятості протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про проведення відповідних заходів.
3. Роботодавці зобов'язані щомісячно подавати органам служби зайнятості:
відомості про застосування щодо даної організації процедур про неспроможність (банкрутство), а також інформацію, необхідну для здійснення діяльності з професійної реабілітації та сприяння зайнятості інвалідів;
інформацію про наявність вакантних робочих місць (посад), виконанні квоти для прийому на роботу інвалідів.
4. Втратив чинність по ФЗ від 22.08.2004 № 122-ФЗ.
5. При прийомі на роботу громадянина, спрямованого службою зайнятості, роботодавець у п'ятиденний термін повертає до служби зайнятості напрямок з зазначенням дня прийому громадянина на роботу.
У разі відмови в прийомі на роботу громадянина, спрямованого службою зайнятості, роботодавець робить у напрямку служби зайнятості відмітку про день явки громадянина і причини відмови у прийомі на роботу і повертає напрям громадянину.
Стаття 26. Права роботодавців
1. Роботодавець має право приймати на роботу громадян, безпосередньо які звернулися до нього, на рівних підставах з громадянами, які мають напрямок органів служби зайнятості.
2. Роботодавці мають право отримувати від органів служби зайнятості безкоштовну інформацію про стан ринку праці.
3. Втратив чинність по ФЗ від 22.08.2004 № 122-ФЗ.
4. Роботодавець має право оскаржити дії органу служби зайнятості у вищестоящий орган служби зайнятості, а також до суду у встановленому законом порядку.
Глава VI. СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ
Стаття 27. Гарантії і компенсації працівникам, які звільняються з організації
1. Працівникам при розірванні трудового договору у зв'язку з ліквідацією організації або скороченням чисельності або штату працівників організації надаються гарантії та компенсації відповідно до трудового законодавства.
2. При відсутності у ліквідованої організації коштів, призначених для розрахунків із звільняються громадянами, виплата компенсацій проводиться в порядку і на умовах, які встановлені законодавством Російської Федерації.
Стаття 28. Гарантії соціальної підтримки безробітних
1. Держава гарантує безробітним: виплату допомоги по безробіттю, у тому числі в період тимчасової непрацездатності безробітного; виплату стипендії в період професійної підготовки, підвищення кваліфікації, перепідготовки за направленням органів служби зайнятості, у тому числі в період тимчасової непрацездатності; можливість участі в оплачуваних громадських роботах.
2. Час, протягом якого громадянин у встановленому законом порядку отримує допомогу по безробіттю, стипендію, бере участь в оплачуваних громадських роботах, час, необхідний для переїзду за направленням органів служби зайнятості в іншу місцевість для працевлаштування, а також період тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах, призову на військові збори, залучення до заходів, пов'язаних з підготовкою до військової служби (альтернативної цивільної служби), виконанням державних обов'язків, не переривають трудового стажу.
3. Втратив чинність по ФЗ від 22.08.2004 № 122-ФЗ.
Стаття 29. Розміри стипендії, виплачуваної громадянам у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості
1. У період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості виплачується стипендія громадянам:
звільненим з організацій протягом 12 місяців, що передували початку навчання, і які мали в цей період оплачувану роботу не менше 26 календарних тижнів на умовах повного робочого дня (повного робочого тижня) або на умовах неповного робочого дня (зміни) і (або) неповного робочого тижня з перерахунком на 26 календарних тижнів з повним робочим днем ​​(повним робочим тижнем) - у розмірі 75 відсотків їх середнього заробітку, обчисленого за останні три місяці, за останнім місцем роботи, але не вище максимальної величини допомоги по безробіттю і не нижче мінімальної величини допомоги з безробіття , збільшених на розмір районного коефіцієнта, встановленого Урядом Російської Федерації (далі - розмір районного коефіцієнта);
вперше шукають роботу (раніше не працювали); прагнуть відновити трудову діяльність після тривалої (більше одного року) перерви; звільненим за порушення трудової дисципліни або інші винні дії, передбачені законодавством Російської Федерації, а також звільненим за будь-яких підстав протягом 12 місяців, що передували початку навчання, і які мали в цей період оплачувану роботу менше 26 календарних тижнів - у розмірі стипендії, встановленої державою для освітніх установ відповідного профілю, але не нижче розміру допомоги по безробіттю, передбаченої для цієї категорії громадян. При цьому громадянам, які проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, а також у районах і місцевостях, де застосовуються районні коефіцієнти до заробітної плати, стипендія, встановлена ​​в розмірі мінімальної величини допомоги з безробіття, збільшується на розмір районного коефіцієнта; таким, що втратив здатність до виконання попередньої роботи внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - за рахунок коштів відповідних організацій у розмірі 100 відсотків середнього заробітку, обчисленого за останні три місяці, за останнім місцем роботи, але не вище максимальної величини допомоги по безробіттю і не нижче мінімальної величини допомоги з безробіття , збільшених на розмір районного коефіцієнта.
2. Втратив чинність по ФЗ від 22.08.2004 № 122-ФЗ.
3. Громадянам, які зазнали впливу радіації внаслідок радіаційних аварій і катастроф і визнаним у встановленому порядку безробітними, стипендія у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості виплачується в підвищеному розмірі відповідно до законодавства Російської Федерації про соціальний захист громадян, які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, аварії в 1957 році на виробничому об'єднанні "Маяк" і скидань радіоактивних відходів у річку Теча
4. Особам, направленим органами служби зайнятості на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації, стипендія нараховується з першого дня їх навчання.
Громадянам, звільненим з організацій у зв'язку з ліквідацією організації або скороченням чисельності або штату працівників організації, визнаним у встановленому порядку безробітними і спрямованим органами служби зайнятості на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації, в період, протягом якого за ними за останнім місцем роботи зберігається середня заробітна плата (з заліком вихідної допомоги), стипендія нараховується, починаючи з першого дня після закінчення зазначеного періоду.
5. Розмір стипендії може бути зменшений на 25 відсотків строком на один місяць, або виплата її може бути призупинена на строк до одного місяця у разі неуспішності або нерегулярного відвідування занять без поважної причини.
6. Всі види утримань із стипендій, що виплачуються громадянам у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості, проводяться в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації про виконавче провадження.
7. Органи служби зайнятості при необхідності можуть оплачувати вартість проїзду (до місця навчання і назад) та витрати, пов'язані з проживанням громадян, спрямованих органами служби зайнятості на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації в іншу місцевість.
8. У разі смерті громадянина в період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості виплата стипендії припиняється. При цьому виплата належної громадянину суми стипендії, недоотриманою у зв'язку з його смертю, здійснюється відповідно до цивільного законодавства.
Стаття 30. Порядок визначення розмірів допомоги по безробіттю
1. Допомога по безробіттю виплачується громадянам, звільненим з організацій з будь-яких підставах, за винятком зазначених у пункті 2 цієї статті, і встановлюється у процентному відношенні до середнього заробітку, обчисленого за останні три місяці, за останнім місцем роботи, якщо вони протягом 12 місяців, передували початку безробіття, мали оплачувану роботу не менше 26 календарних тижнів на умовах повного робочого дня (повного робочого тижня) або на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) з перерахунком на 26 календарних тижнів з повним робочим днем ​​(повним робочим тижнем).
2. Допомога по безробіттю у всіх інших випадках, у тому числі громадянам, які вперше шукають роботу (раніше не працювали); прагнуть відновити трудову діяльність після тривалої (більше одного року) перерви; звільненим за порушення трудової дисципліни або інші винні дії, передбачені законодавством Російської Федерації; звільненим за будь-яких підстав протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, і які мали в цей період оплачувану роботу менше 26 календарних тижнів, а також особам, направленим органами служби зайнятості на навчання та відрахованим за винні дії, встановлюється в кратному відношенні до мінімальної величини допомоги по безробіттю.
Громадянам, які проживають в районах Крайньої Півночі і прирівняних до них місцевостях, а також у районах і місцевостях, де застосовуються районні коефіцієнти до заробітної плати, допомога по безробіттю, встановлене в розмірі мінімальної величини допомоги з безробіття, збільшується на розмір районного коефіцієнта.
3. Втратив чинність по ФЗ від 22.08.2004 № 122-ФЗ
4. Громадянам, які зазнали впливу радіації внаслідок радіаційних аварій і катастроф і визнаним у встановленому порядку безробітними, до допомоги по безробіттю виплачується додаткова допомога відповідно до законодавства Російської Федерації про соціальний захист громадян, які зазнали впливу радіації внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, аварії в 1957 році на виробничому об'єднанні "Маяк" і скидань радіоактивних відходів у річку Теча.
5. Усі види утримань з посібників з безробіття здійснюються в порядку, встановленому законодавством Російської Федерації про виконавче провадження.
Стаття 31. Умови та термін виплати допомоги по безробіттю
1. Допомога по безробіттю виплачується громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними.
2. Рішення про призначення допомоги по безробіттю приймається одночасно з рішенням про визнання громадянина безробітним.
3. Допомога по безробіттю нараховується громадянам з першого дня визнання їх безробітними.
Громадянам, звільненим з організацій у зв'язку з ліквідацією організації або скороченням чисельності або штату працівників організації і визнаним у встановленому порядку безробітними, але не працевлаштованим в період, протягом якого за ними за останнім місцем роботи зберігається середня заробітна плата (з заліком вихідної допомоги), допомога по безробіттю нараховується, починаючи з першого дня після закінчення зазначеного періоду.
4. Кожен період виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 12 місяців в сумарному обчисленні протягом 18 календарних місяців, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Для громадян, які вперше шукають роботу (раніше не працювали); прагнуть відновити трудову діяльність після тривалої (більше одного року) перерви; звільнених за порушення трудової дисципліни або інші винні дії, передбачені законодавством Російської Федерації; звільнених з організацій з будь-яких підставах протягом 12 місяців , що передували початку безробіття, і мали в цей період оплачувану роботу менше 26 календарних тижнів, а також для громадян, спрямованих органами служби зайнятості на навчання і відрахованих за винні дії, кожен період виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати шести місяців в сумарному обчисленні протягом 12 календарних місяців. При цьому загальний період виплати допомоги по безробіттю для цих категорій громадян не може перевищувати 12 місяців в сумарному обчисленні протягом 18 календарних місяців.
5. Безробітні громадяни, не працевлаштовані після закінчення першого періоду виплати допомоги по безробіттю, мають право на повторне отримання допомоги по безробіттю, якщо інше не передбачено цим Законом.
Загальний період виплати допомоги по безробіттю громадянинові не може перевищувати 24 календарних місяці в сумарному обчисленні протягом 36 календарних місяців.
6. Допомога по безробіттю виплачується щомісяця за умови проходження безробітним перереєстрації у встановлені органами служби зайнятості терміни, але не більше двох разів на місяць.
7. Втратив чинність по ФЗ від 22.08.2004 № 122-ФЗ. Стаття 32. Умови продовження строків виплати допомоги по безробіттю і дострокового виходу на пенсію
1. Громадянам, які не досягли віку 60 років для чоловіків і 55 років для жінок і мають страховий стаж тривалістю не менше 25 і 20 років для чоловіків і жінок відповідно, а також необхідний стаж на відповідних видах робіт, що дає їм право на дострокове призначення трудової пенсії по старості, передбаченої статтями 27 і 28 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації", тривалість періоду виплати допомоги по безробіттю збільшується понад встановлені 12 місяців на два календарні тижня за кожний рік роботи, що перевищує страховий стаж зазначеної тривалості. При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи та іншої і зараховуються інші періоди, встановлені у статтях 10 і 11 зазначеного Закону.
Загальний період виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 24 календарних місяці в сумарному обчисленні протягом 36 календарних місяців.
2. За пропозицією органів служби зайнятості при відсутності можливості для працевлаштування безробітним громадянам з числа осіб, зазначених у пункті 1 цієї статті, звільненим у зв'язку з ліквідацією організації або скороченням чисельності або штату працівників організації, за їх згодою може призначатися пенсія на період до настання віку , що дає право на трудову пенсію по старості, у тому числі достроково призначається трудову пенсію по старості, але не раніше ніж за два роки до настання відповідного віку. Розмір цієї пенсії визначається за нормами базової і страхової частин трудової пенсії по старості, встановленим Федеральним законом "Про трудові пенсії в Російській Федерації". При цьому пункти 6, 7, 9, 10 і 11 статті 14 зазначеного Закону не застосовуються.
Після досягнення віку, що дає право на встановлення трудової пенсії по старості, у тому числі достроково призначається трудової пенсії по старості, одержувач пенсії, призначеної відповідно до цього пункту, має право здійснити перехід на трудову пенсію по старості (частина трудової пенсії по старості) відповідно до пункту 7 статті 19 зазначеного Закону.
До пенсії, що призначається відповідно до цього пункту, може бути встановлена ​​пенсія за вислугу років відповідно до статті 7 Федерального закону "Про державне пенсійне забезпечення в Російській Федерації".
3. При вступі на роботу або відновлення іншої діяльності, яка передбачена статтею 10 Федерального закону "Про трудові пенсії в Російській Федерації", виплата пенсії, встановленої безробітним громадянам відповідно до пункту 2 цієї статті, припиняється відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 22 зазначеного Закону. Після припинення зазначеної роботи і (або) діяльності виплата цієї пенсії відновлюється відповідно до підпункту 2 пункту 2 і пунктом 4 статті 22 зазначеного Закону.
4. Витрати, пов'язані з призначенням пенсії, передбаченої пунктом 2 цієї статті, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду Російської Федерації з наступним відшкодуванням витрат з федерального бюджету. Стаття 33. Розміри допомоги по безробіттю
1. Допомога по безробіттю громадянам, звільненим з організацій з будь-яких підставах (за винятком зазначених у статті 34 цього Закону) протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, що мали в цей період оплачувану роботу не менше 26 календарних тижнів на умовах повного робочого дня (повної робочого тижня) або на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) з перерахунком на 26 календарних тижнів з повним робочим днем ​​(повним робочим тижнем), і визнаним у встановленому порядку безробітними, нараховується:
у першому (12-місячному) періоді виплати:
в перші три місяці - в розмірі 75 відсотків їх середньомісячного заробітку (грошового забезпечення), обчисленого за останні три місяці, за останнім місцем роботи (служби);
в наступні чотири місяці - в розмірі 60 відсотків;
надалі - у розмірі 45 відсотків, але у всіх випадках не вище максимальної величини допомоги по безробіттю і не нижче мінімальної величини допомоги по безробіттю, збільшених на розмір районного коефіцієнта;
у другому (12-місячному) періоді виплати - у розмірі мінімальної величини допомоги по безробіттю, збільшеної на розмір районного коефіцієнта.
2. Розміри мінімальної і максимальної величин допомоги по безробіттю щорічно визначаються Урядом Російської Федерації. Стаття 34. Розміри допомоги по безробіттю окремим категоріям безробітних громадян
1. Допомога по безробіттю у всіх інших випадках громадянам, визнаним у встановленому порядку безробітними, в тому числі вперше шукають роботу (раніше не працювали); прагнуть відновити трудову діяльність після тривалої (більше одного року) перерви; звільненим за порушення трудової дисципліни або інші винні дії, передбачені законодавством Російської Федерації; звільненим з організацій протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, і які мали в цей період оплачувану роботу менше 26 календарних тижнів; спрямованим органами служби зайнятості на навчання та відрахованим за винні дії, нараховується:
у першому (6-місячному) періоді виплати - у розмірі мінімальної величини допомоги по безробіттю, збільшеної на розмір районного коефіцієнта;
у другому (6-місячному) періоді виплати - у розмірі мінімальної величини допомоги по безробіттю, збільшеної на розмір районного коефіцієнта.
2. Втратив чинність по ФЗ від 25.12.2008 № 287-ФЗ.
3. Громадянам, які завершили професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості і визнаним у встановленому порядку безробітними, розмір допомоги по безробіттю визначається у порядку, встановленому статтею 30 цього Закону. Стаття 35. Припинення, призупинення виплати допомоги по безробіттю, зниження його розміру
1. Виплата допомоги по безробіттю може бути припинена, припинена або її розмір може бути скорочений органами служби зайнятості.
2. Виплата допомоги по безробіттю припиняється з одночасним зняттям з обліку як безробітного у випадках: визнання громадянина зайнятим на підставах, передбачених у статті 2 цього Закону; проходження професійної підготовки, підвищення кваліфікації або перепідготовки за направленням органів служби зайнятості з виплатою стипендії; тривалої ( більше місяця) неявки безробітного до органів служби зайнятості без поважних причин; переїзду безробітного в іншу місцевість; спроби отримання або отримання допомоги по безробіттю обманним шляхом; засудження особи, яка отримує допомогу по безробіттю, до покарання у вигляді позбавлення волі; призначення пенсії, передбаченої пунктом 2 статті 32 цього Закону, або призначення трудової пенсії по старості, в тому числі дострокового призначення трудової пенсії по старості (частини трудової пенсії по старості), або призначення пенсії по старості або пенсії за вислугу років за державним пенсійним забезпеченням; відмови від посередництва органів служби зайнятості (за особистою письмовою заявою громадянина); смерті безробітного. При цьому виплата суми допомоги по безробіттю, належної безробітному та недоотриманою у зв'язку з його смертю, здійснюється відповідно до цивільного законодавства.
3. Виплата допомоги по безробіттю може бути припинена на строк до трьох місяців у випадках: відмови в період безробіття від двох варіантів підходящої роботи; відмови після закінчення тримісячного періоду безробіття від участі в оплачуваних громадських роботах або від напряму на навчання органами служби зайнятості громадян, які вперше що шукають роботу (раніше не працювали) і при цьому не мають професії (спеціальності), що прагнуть відновити трудову діяльність після тривалої (більше одного року) перерви; явки безробітного на перереєстрацію в стані сп'яніння, викликаному вживанням алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Порядок встановлення факту стану сп'яніння безробітного визначається Урядом Російської Федерації; звільнення з останнього місця роботи (служби) за порушення трудової дисципліни та інші винні дії, передбачені законодавством Російської Федерації, а також відрахування громадянина, спрямованого на навчання органами служби зайнятості, з місця навчання за винні дії; порушення безробітним без поважних причин умов і термінів його перереєстрації як безробітного. Призупинення виплати допомоги по безробіттю провадиться з дня, наступного за днем ​​останньої явки безробітного на перереєстрацію; самовільного припинення громадянином навчання за направленням органів служби зайнятості.
Період, на який припиняється виплата допомоги по безробіттю, зараховується в загальний період виплати допомоги по безробіттю.
4. Виплата допомоги по безробіттю не проводиться в періоди: відпустки по вагітності та пологах; виїзду безробітного з місця постійного проживання у зв'язку з навчанням у вечірніх і заочних закладах професійної освіти; призову безробітного на військові збори, залучення до заходів, пов'язаних з підготовкою до військової службі, з виконанням державних обов'язків.
Зазначені періоди не зараховуються в загальний період виплати допомоги по безробіттю та продовжують його.
5. Розмір допомоги по безробіттю може бути скорочений на 25 відсотків на термін до одного місяця у разі: неявки без поважних причин на переговори про працевлаштування з роботодавцем протягом трьох днів з дня направлення органами служби зайнятості; відмови без поважних причин з'явитися в органи служби зайнятості для отримання направлення на роботу (навчання).
6. Рішення про припинення, призупинення виплати допомоги по безробіттю або зниження його розміру приймається органами служби зайнятості з обов'язковим повідомленням безробітного. Стаття 36. Матеріальна допомога
Безробітним громадянам, які втратили право на допомогу по безробіттю у зв'язку із закінченням встановленого періоду його виплати, а також громадянам у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням органів служби зайнятості, органами служби зайнятості може надаватися матеріальна допомога. Стаття 37. Добровільне страхування на випадок втрати роботи
Громадяни можуть укладати зі страховими організаціями договір добровільного страхування на випадок втрати роботи. Порядок, періодичність та умови страхування визначаються законодавством Російської Федерації.
Глава VII. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЙОГО ПОРУШЕННЯ
Втратила чинність з 1 січня 2007 року по ФЗ від 31.12.2005 № 199-ФЗ.
Перший заступник Голови Верховної Ради РРФСР Р. І. Хасбулатов
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Книга
118.4кб. | скачати


Схожі роботи:
Про заходи з підтримки зайнятості населення та роботі служб зайнятості населення в Російській Федерації
Закон України "Про зайнятість населення
Права та обов`язки працівника законодавстві про зайнятість населення
Про зміст та методику розробки регіональної комплексної програми Освіта та зайнятість населення
Оподаткування населення в Російській Федерації
Сучасний стан служби зайнятості населення в Російській Федерації
Зайнятість населення та її регулювання
Зайнятість Міграції населення
Трудові ресурси і зайнятість населення

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru