Проектування маршрутного технологічного процесу складання виробу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
1. Проектування маршрутного технологічного процесу складання виробу
1.1 Позначення дійсних розмірів виробу і виконання складального креслення
1.2 Службове призначення виробу, принцип роботи вузла та умови забезпечення нормальної роботи
1.3 Визначення типу виробництва й організаційної форми зборки
1.4 Характеристика типу виробництва
1.5 Характеристика організаційної форми зборки
1.6 Розробка технологічної схеми складання
1.7 Розробка технологічного процесу складання
1.8 Заповнення маршрутних карт технологічного процесу складання
2. Проектування маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі
2.1 Вивчення та опис службового призначення деталі
2.2 Викреслювання деталі з проставлянням необхідних розмірів, посадок, шорсткості, вимог до взаємного розміщення поверхонь
2.3 Класифікація поверхонь деталі і основних конструкторських баз за числом ступенів свободи, яких позбавляються, і характером прояву з заповненням матриці зв'язків та таблиці відповідності
2.4 Вибір і обгрунтування способу отримання вихідної заготовки
2.5 Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі
2.6 Заповнення маршрутної карти технологічного процесу
Література
Програми

1. Проектування маршрутного технологічного процесу складання виробу
1.1 Позначення дійсних розмірів виробу і виконання складального креслення
Для визначення дійсних розмірів креслення МЧ00.23.00.00СБ необхідно ввести коефіцієнт масштабування. Даний коефіцієнт підбирається в залежності від проставлених габаритних розмірів на кресленні. Габаритний розмір L = 30 мм, в дійсності відповідає 20 мм, тобто для визначення коефіцієнта розмір, проставлений на кресленні ділиться на дійсний:

Таким чином, шуканий коефіцієнт дійсних розмірів дорівнює 1,5.
1.2 Службове призначення виробу, принцип роботи вузла та умови забезпечення нормальної роботи
Механічний клапан призначений для автоматичних установок, які розпилюють мастильно-охолоджуючі рідини.
Принцип роботи. Клапан складається з корпусу, розділеного на дві порожнини, в одну з яких подається стисле повітря. При переміщенні штовхача вправо він тисне на шток, відсуваючи клапан. Стиснене повітря проходить через механічний клапан по поздовжніх пазах штока до розпилювального пристрою. При знятті навантаження з штовхача під дією пружини клапан, шток і штовхач повертаються в початкове положення. У результаті цього клапан притискається до сідла, закриваючи прохід повітря.
Втулка служить направляючим елементом для штовхача. З'єднання втулки з штовхачем виконано з зазором для забезпечення вільного переміщення штовхача вздовж осі втулки. Для забезпечення герметичності вузла на внутрішній поверхні втулки виконані проточки для встановлення ущільнювальних кілець. З'єднання втулки з кришкою виконано з натягом для забезпечення герметичності. З цією ж метою застосовуються дві прокладки між корпусом і кришками.
Пружина служить для закриття механічного клапана і забезпечення перебування виробу в закритому положенні при режимі "Вимкнено".
Штовхач служить для передачі зусилля на шток.
Шток служить для передачі зусилля на клапан, в результаті чого клапан переміщається уздовж своєї осі і забезпечується подача стисненого повітря з однієї камери в іншу. На зовнішній циліндричній поверхні штока виконані сегментообразние поздовжні пази, за якими забезпечується подача стислого повітря.
1.3 Визначення типу виробництва й організаційної форми зборки
Визначаємо тип виробництва даного виробу по [1, табл.15.9]. Вихідні дані визначаємо за [2, табл.2.1]: обсяг випуску виробів - 1400 шт., Запасні частини - 20%. Загальний обсяг випуску - 1400 +20% = 1680 шт. Місячний обсяг виробництва становить 140 шт.
За [1, табл.15.9] визначаємо тип виробництва - серійний. Організаційна форма збірки - стаціонарна і рухома потокова збірка з розчленуванням робіт і регламентованим тактом їх виконання при великому оперативному часу.

1.4 Характеристика типу виробництва
Серійне виробництво характеризується обмеженою номенклатурою продукції, що випускається, при цьому вироби кожного найменування випускаються певними партіями, повторюваними через певні відрізки часу.
Серійне виробництво займає проміжне положення між одиничним і масовим виробництвом. При серійному виробництві деталі виготовляються партіями, що складаються з однойменних, однотипних за конструкцією і однакових за розмірами виробів, що запускаються у виробництво одночасно. Основним принципом цього виду виробництва є виготовлення всієї партії цілком як в обробці деталей, так і в збірці.
У серійному виробництві залежно від кількості виробів у серії, їх характеру і трудомісткості, частоти повторюваності серії протягом року розрізняють виробництво дрібносерійне, среднесерійное і великосерійне.
Среднесерійное виробництво характеризується тим, що за кожним робочим місцем закріплено від 11 до 20 операцій [ГОСТ 3,1108-74].
Характерно широке використання верстатів з ЧПУ, пов'язаних транспортними пристроями і керовані то ЕОМ.
Среднесерійное виробництво є найбільш поширеним типом виробництва. На машинобудівних підприємствах среднесерійного типу виробництва виготовляється досить велика номенклатура виробів, хоча й більш обмежена, ніж в одиничному виробництві.
Іншою ознакою среднесерійного виробництва є повторюваність випуску виробів. Це дозволяє організувати випуск продукції більш-менш ритмічно. Випуск виробів у великих або відносно великих кількостях дозволяє виробляти значну уніфікацію виробів, що випускаються і технологічних процесів; виготовляти стандартні або нормалізовані деталі, що входять в конструктивні ряди, великими партіями, що зменшує їх собівартість. Відносно великі розміри програм випуску однотипних виробів, стабільність конструкції, уніфікація деталей дозволяють використовувати для їх виготовлення поряд з універсальним спеціальне високопродуктивне обладнання та спеціальне оснащення.
Оскільки в середньосерійному виробництві випуск виробів повторюється, економічно доцільно розробляти технологічні техпроцеси обробки та складання детально; встановлювати режими обробки, точні назви верстатів і спеціального оснащення і технічні норми часу.
Організація праці в середньосерійному виробництві відрізняється високою спеціалізацією. За кожним робочим місцем закріплюється виконання кількох конкретних деталей, операцій. Це дозволяє робітнику добре освоїти інструмент, пристосування і весь процес обробки; придбати навички та вдосконалити прийоми обробки.
Так як в середньосерійному виробництві застосовується велика кількість складного обладнання та спеціального оснащення, налагодження устаткування здійснюється спеціальними робочими - наладчиками.
Особливості среднесерійного виробництва обумовлюють доцільність випуску продукції за циклічно повторюється графіком. При цьому виникають необхідні умови для встановлення суворого порядку чергування виробів у цехах, на виробничих ділянки й робочі місця.
Технологічне оснащення в основному універсальна. Великого поширення набули універсальні збірні переналагоджувані пристрої, що дозволяють істотно підвищити коефіцієнт оснащеності виробництва. Ріжучий інструмент: в основному стандартний, рідше - спеціальний.
Міряльний інструмент: в основному спеціальний, рідше - стандартний. Технічне нормування робіт ведеться за допомогою розрахунку. Технологічна документація докладно розробляється для найбільш складних і відповідальних заготовок при одночасному застосуванні спрощеної документації для простих заготовок. Як заготовок використовується гарячий і холодний прокат, лиття, поковки і штампування. Необхідна точність досягається методами автоматичного отримання розмірів, рідше - пробними проходами.
1.5 Характеристика організаційної форми зборки
У середньосерійному типі виробництва застосовують організаційні форми збирання: стаціонарну і рухливу потокову збірку з розчленуванням робіт і регламентованим тактом їх виконання при великому оперативному часу.
Стаціонарна збірка характеризується тим, що вона виконується групою робітників на одному нерухомому місці, до якого подаються всі деталі і вузли.
Рухома збірка характеризується тим, що виріб переміщається від одного робочого місця до іншого, на яких робочим або групою робітників, які перебувають постійно на цих місцях, виконується одна і та ж повторюється операція. При цьому до кожного робочого місця, на якому є відповідний інструмент і пристосування, подаються деталі і вузли, необхідні для даної операції.
Метод збирання, застосовуваний при стаціонарній збірки в серійному виробництві, полягає в тому, що машина збирається однією бригадою робітників з окремих деталей і вузлів, попередньо зібраних іншими робітниками поза стендом загальної збірки, що не входять до складу бригади, що виробляє загальну складання машини. Тобто має місце часткова диференціація складального процесу.
Потокової називається збірка, при якій робота йде безперервно і зібрані готові вироби виходять періодично через певний проміжок часу (такт).
Потокова рухлива зборка виробляється на транспортних пристроях різного виду:
-На рольгангах;
-На рейкових і безрейковими візках;
-На стрічкових, пластинчастих і підвісних кругових конвеєрах;
-На спеціальних складальних конвеєрах;
-На рейкових шляхах, по яких переміщається збирається машина;
-На підвісних однорейкових шляхах;
-На карусельних столах.
Потокова рухлива зборка здійснюється наступним чином. Складальний процес розчленовується на найпростіші операції, що вимагають малої і приблизно однаковою витрати часу для виконання; для кожної операції встановлюється певне робоче місце, і певний робітник виконує тільки одну операцію. Виріб, що знаходиться на транспортуючому пристрої - конвеєрі, переміщається; робітник виконує свою операцію, коли виріб підійде до його робочого місця.
1.6 Розробка технологічної схеми складання
Схему зборки будуємо наступним чином: на аркуші паперу ліворуч прямокутником зображуємо базову деталь, з правого боку - виріб. Базову деталь (корпус) прямий горизонтальною лінією сполучаємо з виробом. Далі в послідовності виконання складальних операцій зверху наносимо деталі, що подаються на складання розсипом, а знизу - складальні одиниці.

Схема складання виробу показана на малюнку 1.1.

Малюнок 1.1 Технологічна схема зборки
1.7 Розробка технологічного процесу складання
На основі розробленої схеми складання і відповідно до прийнятої організаційною формою складального процесу необхідно спроектувати технологічний процес складання, вибрати необхідне технологічне обладнання, пристосування та інструменти.
Встановити сідло (поз.4) в корпус (поз.1).
Встановити шайбу (поз.10) на клапан (поз.5), вкрутити шток (поз.3) в клапан до упору. Встановити шайбу в зборі на сідло.
Встановити пружину (поз.9) на клапан.
Встановити прокладку (поз.11) на корпус, закрутити кришку (поз.2) в корпус до упору.
Встановити два кільця (поз.12) на втулку (поз.7).
Запрессовать втулку в зборі на кришку (поз.8).
Встановити штовхач (поз.6) в кришку.
Закрутити кришку в зборі в корпус до упору.
1.8 Заповнення маршрутних карт технологічного процесу складання
Заповнені маршрутні карти технологічного процесу складання представлені в додатку А.

2. Проектування маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі
2.1 Вивчення та опис службового призначення деталі
Заданої деталлю є кришка поз. 8, яка служить для створення ущільнення, орієнтації втулки поз.7 і виходу штовхача поз.6.
2.2 Викреслювання деталі з проставлянням необхідних розмірів, посадок, шорсткості, вимог до взаємного розміщення поверхонь
Креслення кришки з проставлянням необхідних розмірів, посадок, шорсткості і вимог до взаємного розміщення поверхонь зображено у додатку Б.
2.3 Класифікація поверхонь деталі і основних конструкторських баз за числом ступенів свободи, яких позбавляються, і характером прояву з заповненням матриці зв'язків та таблиці відповідності
Існує чотири види поверхонь: основні конструкторські бази, додаткові конструкторські бази, виконавчі і вільні.
Базування використовується на всіх стадіях виготовлення виробу: конструювання, проектування технологічних процесів виготовлення заготовок, деталей і складання виробу, при реалізації цих процесів, включаючи і процеси вимірювання.
Ескіз кришки зображений на рис 2.1.
Задамо систему координат Х, Y, Z і можливі ступені свободи по кожній з осей - I, II, III, IV, V, VI.
Основні конструкторські бази - поверхні, за допомогою яких визначається положення даної деталі у виробі. Це поверхні 5 і 6.
Допоміжні конструкторські бази - поверхні, за допомогою яких визначається положення деталей або вузлів, що приєднуються до цієї деталі. Це поверхні 6,7 і 8.
Вільні - поверхні, які не стикаються з поверхнями інших деталей виробу, але визначають габарити, масу, жорсткість та інші параметри деталей. Це поверхні 1,3,4. Вони можуть оброблятися і не оброблятися, тобто залишатися в стані вихідної заготовки.
Виконавчі поверхні - це поверхні, за допомогою яких деталь виконує своє службове призначення безпосередньо. Це поверхні 2,5 і 8.
Поверхня 5 (плоска поверхня) є установочною базою, тобто позбавляє кришку трьох ступенів свободи (переміщення уздовж осі Х і обертань навколо осей Y і Z).
Поверхня 6 є подвійний опорною базою, яка позбавляє кришку двох ступенів свободи (переміщення уздовж осей Y і Z).
При закручуванні кришки гайковим ключем до упору деталь позбавляється шостого ступеня свободи (обертання навколо осі Х).
У цілому деталь позбавлена ​​шести ступенів свободи.
Рисунок 2.1 - Ескіз кришки

Заповнюємо таблицю відповідності (табл.2.1) і матрицю зв'язків (табл. 2.2).
Таблиця 2.1 - Таблиця відповідності
Зв'язки
Ступені свободи
1, 2, 3
I, IV, V1
УБ
4,5
II, III
ДГБ
6
VI
ПРО
Таблиця 2.2 - Матриця зв'язків
X
Y
Z

1
0
0
УБ

0
1
1

0
1
1
ДГБ

0
0
0

0
0
0
ПРО

1
0
0
Σ = 3 +2 +1 = 6 ступенів
2.4 Вибір і обгрунтування способу отримання вихідної заготовки
Основними критеріями при виборі способу отримання вихідної заготовки є досягнення її мінімальної собівартості, максимальне наближення заготовки за формою і розмірами до готової деталі, і, отже, підвищення КІМ, забезпечення необхідних вимог до точності і шорсткості поверхонь заготовки. При виборі способу отримання заготовки необхідно керуватися матеріалами, наведеними в літературі [1].
З огляду на форму деталі (кришка), матеріал - сталь 15Л-1 ГОСТ 977-65 і заданий за умовою тип виробництва - середньосерійному можна припустити кілька способів отримання заготовки, а саме:
Лиття в піщані форми і лиття в кокіль. Другий варіант по відношенню до першого має переваги: ​​витрата металу менше на 10 ... 20% за рахунок скорочення литниковой системи; трудомісткість механічної обробки внаслідок зменшення припусків і високої точності розмірів зменшується в 1,5 ... 2,0 рази.
Приймаються лиття в кокіль.
2.5 Розробка маршрутного технологічного процесу виготовлення деталі
Операція 005 Заготівельна
Заготівлю (відливання) отримуємо методом лиття в кокіль.
Обладнання - кокіль.
Операція 010 Термічна
Ця операція призначена для зняття внутрішніх напружень після лиття (отжиг).
Обладнання - термічна піч.
Вимірювальний: інструмент пірометр ГОСТ 8335-74.
Операція 015 Токарна з ЧПУ
На даній операції обробляються зовнішні і внутрішні циліндричні поверхні (1,3 - 8, пов.2 - обробляється попередньо), нарізається різьба. Обробка ведеться в два установа (рис.2.2).
Обладнання - токарно-гвинторізний верстат з ЧПУ - 16К20Ф3.
Інструмент: різці прохідні упорні, розточувальні, різці для нарізки різьби, різці спеціальні, оснащені пластинками з твердого сплаву Т5К10, Т15К6.
Міряльний інструмент: калібр-пробка d52Н8 ГОСТ14810-69, калібр-кільце різьбове ГОСТ17766-72, штангенциркуль ШЦ-І-125-0, 1 ГОСТ 166-89.


Малюнок 2.2 - Операція 015 - Токарна з ЧПУ
Операція 020 Горизонтально - фрезерна
На даній операції обробляються зовнішня поверхня 2 (шестигранник). Обробляється відразу партія заготовок, встановлених в ряд.
Обладнання: горизонтально-фрезерний верстат 6Р82Г.
Інструмент: дві 3-х сторонніх фрези, оснащені пластинками з твердого сплаву Т5К10, ГОСТ5348-69.
Міряльний інструмент: штангенциркуль ШЦ-І-125-0, 1 ГОСТ 166-89.
Обробка виконується за три установа. На встановити А заготівля позбавлена ​​5 ступенів свободи (УБ + ДОБ). На встановити Б і В заготівля позбавлена ​​6 ступенів свободи (УБ + ДОБ + ПРО).
Операція 025 Технічний контроль
Контролюється виконання вимог, що пред'являються до точності, шорсткості і взаємного розташування поверхонь деталі.


Малюнок 2.3 - Операція 020 - Горизонтально - фрезерна
2.6 Заповнення маршрутної карти технологічного процесу
Заповнені маршрутні карти технологічного процесу виготовлення кришки представлені у додатку В.

Література
1.Маталін А. А. Технологія машіностроенія.-Л.: Машинобудування ,1985-496с.
2.Методічні вказівкі до виконання обов'язкового домашнього Завдання.
Укладач О. У. Захаркін .- Суми: Вид-во СумДУ ,2004-10с.
3.Справочнік технолога-машинобудівника. У 2-х т. Під редакцією
А.Г.Касіловой.-М.: Машинобудування ,1985-496с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Контрольна робота
48.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Проектування технологічного процесу складання датчика
Розробка технологічного процесу складання редуктора циліндричного і технологічного процесу
Розробка технологічного процесу складання пристосування для перевірки пружин і технологічного
Розробка технологічного процесу складання і монтажу підсилювача фотоструму
Розробка технологічного процесу складання стовбурів рушниці ТОЗ-34
Розробка технологічного процесу складання стовбурів рушниці ТОЗ 34
Роботизовані комплекси РТК призначені для технологічного процесу складання
Розробка технологічного процесу та оснащення для складання вузла відсіку Нервюра 2
Проектування технологічного процесу деталі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru