додати матеріал


Продовжувалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ШШесть років проти панування Польща на Україну. У ході війни, влада польсько - литовської держави Речі Посполитої була повалена, сформувалася Українська Гетьманська держава на чолі з Богданом Хмельницьким. Але Польща всіма засобами намагалася повернути Україну.

Ще в 1648 році починаючи війну Б. Хмельницький союзників. Першим, до кого він звернувся був кримський хан (хоча як показав час він виявився поганим союзником), через нього Богдан Хмельницький намагався отримати підтримку Туреччини, намагався встановити тісні контакти і з васалами султана - Молдавією, Волощину, Семиграддя.

Природно було і прагнення встановити союз з єдиновірної Москвою, яка неодноразово вела, хоч і не вдало війни з Польщею.

У 1651 року з - за порушення поляками Зборівського договору продовжилася україно - польська війна, і водночас почали псуватися московсько - польські відносини. У Москві в лютому 1651 року відбулося Земське зібрання, на якому духовенство з патріархом і боярами дали свою згоду взяти гетьмана Запорозького під царський протекторат. Але якихось реальних кроків зроблено не було.

Невдала для козаків Брестська битва 1651 року з - за невірного союзника кримського хана, призвела до укладення Білоцерківському договором, який значно скоротив раніше досягнуті угоди в Зборові в 1649р.

А військові дії продовжувалися. Виснаження українського народу дійшло до меж. Міста були зруйновані і не було жодної допомоги з поза. 22 травня 1653 до Москви прибули нові посли від Богдана Хмельницького - Кіндрат Бурляй і Силу Мужиловський. Вони знову повторили прохання козацького гетьмана виступити на захист України, прийняти її "під високу руку" і послати на допомогу війська.

Однак цар сначалоа намагався дипломатичним шляхом домовитися з Промов Посполитої. Цар відправив послів до Варшави з вимогами до короля, змиритися з козаками, повернути їм преівілегіі які вони отримали за Зборівським угодою, скасувати Брестську церковну унію 1596 року. Поляки відповіли рішучою відмовою.

1 жовтня 1653 царський уряд скликав Земське зібрання, на якому крім бояр були присутні представники дворянства, духовенства, царські чиновники, представники міст, купецтва, селян. Учасники зборів висловили своє рішення: "Гетьмана Богдана Хмельницького і все військо Запорізьке з містами і землями прийняти".

9 жовтня 1953 у виконання рішення Земського зборів московський уряд посилає в Україні Позачергова діпорезвичайную дипломатичну місію.

23 жовтня 1653 цар Олексій Михайлович у Москві в Успенському соборі Кремля велів "оголосити війську йти війною на недруга землі російської і віри проавославной - короля Речі Посполитої і Литви - Яна - Козіміра".

1 листопада посольство прибуло до Путівель і в цьому прикордонному місті перебувало близько 2-х місяців. Чекали повернення Богдана Хмельницького з бойових дій. Потрібно було з'ясувати, яке саме місце буде обрано для зустрічі і проведення всіх офіцеальних церемоній і переговоріальних церемонією і переговорів, присяги, вручення царської грамоти, регалією для гетьмана Запорізького війська, подарунків. Москва хотіла, що б ці церемонії відбулися якомога урочистіше, тому пропонувала що б чцеремоніі проходили в Києві. А Богдан Хмельницький прагнув до ділових переговорів і тому відмовився від Києва, що б уникнути неминучої урочистості. Богдан Хмельницький обрав Переяслав, місто за Дніпром - центр Переясловської полку, з великим населенням і розвинутою торгівлею.

31 грудня московське посольство прибуло до Переяслов. Богдан Хмельницький був ще в Чернігові. Він займався похороном сина Тимоша, а потім не міг вчасно потрапити в Переяслів з - за ненадійного льоду на Дніпрі. 6 січня ввечері він уже був у Переяслове. Відбулася перша зустріч гетьмана, на цій зустрічі встановили порядок церемоніалу і офіційної зустрічі. Вранці 8 янвоаря проведуть таємну раду у Богдана Хмельницького з казацкеімі генеральними старшинами і полководцями, потім посли провозгосятласят царську грамоту, після чого знову відбудеться старшинська рада і на кінець - фінальна переяславська акція - присяга в церкві гетьмана Богдана Хмельницького зі старшинами. А потім стольники і дворяни проїдуть по українських містах і приймуть присягу від українського народу.

Однак старшинська рада, який схвалив прийняття царської протекції, внесла корективи, які грунтувалися на на демократичних умовах і звичаях козацтва та його історичного досвіду. Було вирішено зібрати народ на раду. Після першого старшинського ради 8 січня в другій годині дня несподівано для послів, пролунав заклик до генерального раді, посли на етомс раді не були присутні.

На зборах у Переяслове Богдан Хмельницький з'явився в оточенні генеральних старшин і полковників. У своїй промові, намалювавши вкрай тяжке становище України, в якому вона опинилася в слідстві тривалої війни, продовжувати яку погрожувала Польща, він сказав, що єдиний порятунок для України - це встати під захист сильної держави., Для того що б отримати від неї військову допомогу - Туреччини кримського хана або християнського православного царя. Закінчив свою промову гетьман такими словами: "А буде хто з нами не згоден тепер, Куди хоче Вiльна дорога". Усі присутні погодилися з думкою Богдана Хмельницького. Після зборів старшин у Богдана Хмельницького і одним з генеральних старшин відбулася офіційна аудієнція з послами, на якій їм вручили царську грамаоту і там же зачитали її. У грамоті говорилося що цар: "велів прийняти під свою високу руку гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорізьке з містами і землями і буде зміцнило їм проти недругів ратними людьми". Потім мала відбутися присяга. Але в Успенському соборі, де вона повинна була відбутися виникли непередбачені труднощі. Богдан Хмельницький попросив послів від імені царя, щоб дав присягу., Що він не віддасть їх полякам і не зрадить. Царські посли категорично відмовилися присягати за царя, зі словами, що тільки піддані можуть присягати цареві, а для царя достаточноая "царської милості" царське милостиве слово. А цар і від недругів їх обороні і захіщеніе буде тримати, і вольностей їх не відбереться, і маєтностями їм чим хто володіє, завітає їм володіти і раніше ".

Богдан Хмельницький і козацькі старшини вперше відчули, що означає - абсолютна тоталітарна царська держава, але вони покладали великі надії на Москву у війні з Польщею і для того, що б не зірвати переговори змушені були зупинити дискусію і погодиться на односторонню присягу. У церкви приносять присягу над Евангіеліем гетьман, генеральні старшини, полковники, сотники і ще кілька десятків делегатів від різних полків.

Богдан Хмельницький і старшина не задовольнилися одним лише царським словом, зажадали від послів письмових гарантій. І було вперше поставлено питання про складання письмового державного договору з Москвою. І головним у тій ситуації було те, що Богдан Хмельницький прагнув захистити незалежність і автономність Україні міждержавним договором. І безумовно їх дуже турбувало те, що уповноважені московські посли в Переяслове відмовилися скласти такий договір.

Виходячи з цього в природі не існувало не Переяславський угод, не договору 1654 року. У 1654 році відбувся нечисленний рада, який носив декларативний характер. Він не мав ні яких юридичних і правових сил. Відбулася так само одностороння присяга гетьмана, частини старшин, козаків і міщан. У Пересіл українське збори не отримало не одного офіційного документального акту, який би визначав умови об'едеіненія двох держав, жодної письмової гарантії виконання царським урядом усних запевнень московських послів.

Тому стає зрозумілим чому Богдан Хмельницький проявив таку ініціативу і наполегливість у складанні договору з Москвою. Він прагнув узаконити суверінеенітет Української гетьманської держави, змусити царський уряд взяти на себе зобов'язання, які гарантували незалежність України і виконання рівноправного, передусім воєнного союзу з Москвою.

11 березня українські посли прибули до Москви. 13 березня відбулася урочиста аудієнція в царя. У період з 13 березня по 26 марнта проходили обговорення та прийняття договору. 26 березня цар видав указ про від'їзд українських послів і 27 березня їм урочисто вручили текст договору, який містив 11 статей. Українські посли відбули з Москви.

Спочатку договірні умови, які стосувалися спільних воєнних дій виконувалися. Але не дивлячись на це, з боку Москви робилися невеликі кроки в бік повної інкорпорації Україні. Московський цар почав іменувати сяебя іменувати "Великі та Малі Россiі самодержавець", робиться нова печатка на якій ще раз робиться спроба хоча б поки що й на словах прісоедеініть Україна до Росії як володінь російських. Але все таки цар не наважувався робити якісь відкриті кроки в бік підкорення Україні, дуже великий був автореітет Богдана Хмельницького, який твердо і послідовно протистояв натиску царизму і відстоював права Україна.

Після смерті Богдана Хмельницького, для України настав трагічний час. Її подальша історія

- Це поступовий її захоплення московським самодержавством, а далі Російською імперією, яка в 1764 році відмінила Українська Гетьманська держава. І не дивлячись на це, відчайдушні спроби українців вирватися з цієї залежності.

Тепер можна впевнено сказати, що ідея незалежності України увійшов у свідомість нашого народу. Україна пройшовши через віки страждань і принижень, стала нарешті незалежною, самостійною державою.


З інів - Богдан Хмельницький народився за документальними даними близько 1595 року. Богдан Хмельницький як і багато його ровесників готувався стати козаком, але на відміну від своїх одноліток він не просто вчився бути козаком. Тобто вчився їздити верхи, фехтувати, стріляти, але і вчився грамоти в київській школі, потім його відправили на Галичину до єзуїтів. Але не можна і забувати, що Богдан Хмельницький виріс в оточенні козаків, ввібрав у себе з молоком матері дух козацтва і це безумовно відбилося на характері майбутнього гетьмана, і збільшенні життєвого досвіду.

молодий Хмельницький не тільки спостерігав пригнічення, приниження і страждання свого народу, а й сам його випробував. У жовтні 1620 року, коду він з батьком билися в Молдові їх взяли в полон. Сам Богдан потім сказав, що: "лютоi неволi два роки зазнав", перебуваючи в Константинополі - на одній з галер турецького флоту. Викуплена запорожцями з рабства, Богдан Хмельницький повернувся додому вивчивши турецький і татарський мову і переповнений ненавистю до агресорів.

Однак не особиста образа штовхнула Богдана Хмельницького на підняття повстання проти польської шляхти. Визвольна боротьба українського народу стала для нього справою життя ще в далекі роки юнацтва.

З 1594 року відбувалися повстання на поневоленої України. Богдан Хмельницький у 1645 році разом з кількома старшинами почав підготовку до великого народного повстання, яке відбулося в 1648 році. Це велике повстання українського народу поклало початок визвольної війни проти влади Польщі.

Богдан Хмельницький був творцем збройних сил повсталого українського народу. Заслугою Богдана Хмельницького є те, що він протягом першого року війни за допомогою досвідчених козацьких старшин з розрізнених селян і козацьких загонів, які виникли на Україні під час повстання, зумів організувати нородно - визвольну армію. Він переробив селянські загони в дисципліновані полки.

У Визвольній війні 1648 -1657 років Богдан Хмельницький продовжував створювати основні напрямки стратегії і тактики козацько - селянських повстань, і розвинув основні риси запорізького військового мистецтва, які він добре засвоїв, коли вступив до Запорізькі війська і знаходився на Запорізькій Січі.

Успіх військової, політичної та державної діяльності Богдана Хмельницького крім інших факторів, визначився ще й тим, що гетьман зумів зібрати навколо себе сузір'я талановитих вийшли з козаків, селянства і міщан найдосвідченіших військових, загартованих у попередніх повстаннях проти Польщі.

Очолили процес формування Української Гетьманської держави, Богдан Хмельницький вів активну й широку державну і політичну діяльність. На звільненій території України виник новий державний апарат, який склався в ході визвольної війни, використовувався у дипломатичних відносинах з багатьма державами.

Зовнішні відносини, дипломатія Хмельницького теж сприяла утвердженню Української Гетьманської держави.

1654 був підписаний договір Україні та Росії. Хоч оцінка договору з часом змінювалася, однак на початку він носив військовий характер. Надалі ми бачили, як витлумачили цей договір царський уряд і не тільки воно. З часом справжній зміст цього договору втратився, з - за прагнення різних політиків тлумачити його по своєму, і говорилося вже не про військовий союзництво, а про возз'єднання України з Росією.

У Богдана Хмельницького виникла думка зовсім відійти від Москви. Він шукав нових союзників, інші політичні комбінації. Велике значення для нього мали відносини зі Швецією, яка довгий час вела війни з Польщею. Ще в 1650 році Богдан Хмельницький почав налагоджувати дипломатичні відносини зі Швецією, пропонував цій країні союз проти Речі Посполитої. Однак тоді Швецька королева Христина не хотіла воювати. Але пiзнiше, коли її на троні змінив Карл - Густав Х, він вирішив продовжити війну. Разом з князем Семиграддя (Трансельваніі і Угорщини) він організував союз протестантських держав проти католицької країни - Польщі та Австрії. І цей король Карл - Густав Х запропонував Богдану Хмельницькому приєднатися до цього союзу для спільної боротьби. Шведський король намагався вплинути на Богдана Хмельницького для того, що б він негайно розірвав свої відносини з Москвою, доводячи, що царський уряд з - за свого самодержавства: "не потерпить у себе вiльного народу". проте Богдан Хмельницький тоді ще мав намір зробити Україну нейтральною країною під протекторатом і Москви та Швеції.

Одночасно польські політики прийняли проект висунення царя Олексія Михайловича на польський престол після смерті Яна - Казимира, за що він повинен буде їх захистити від Швеції, і цар йде на це. У 1656 році він оголошує війну Швеції. А через три місяці, в серпні в місті Вільно почалися переговори Москви з Польщею, але без участі української делегації. Стало відомо, що на переговорах підіймався питання про передачу Україні знову під владу Польщі. Було підписано документ про перемир'я між Польщею і Москвою.

Гетьман через свого посла Тетерю, якого він відправив у 1657 році до Москви, заявив, що не приймає Вільненської угоду. Коли його почали дорікати в союзництво зі Швецією він відповів: "Нiколі НЕ вiстану я вiд шведський короля, з яким травня дружбу Вже шiсть рокiв. Шведи - люди правдівi, вмiють Виконувати приязнь та обiцянкі. А великий государ вчений Було на дiмною та над Вiйськом Запорiзьскім немилосердiе своє, замирився з поляками, бажаючі звернути iм нашу Вітчизну ". І на підтвердження своїх слів він посилює дипломатичні відносини зі Швецією, Смеміградом, Бранденбургом, Молдавією, Волщіной і Литвою. Ця коаліція була спрямована проти Польщі і Криму, а також в деякій мірі проти Москви.

Однак після деяких тріумфальних перемог цієї коаліції і тріумфу Української гетьманської держави, справи коаліції склалися дуже погано. Політичні та військові успіхи українського гетьмана та його союзників викликала тривогу сусідніх держав, почалися дипломатичні перешкоди. Згодом Данія оголосила війну Швеції, а Австрія вислала на допомогу Яну - Казимиру корпус військ. Трохи пізніше прибув до поляків і кримський хан.

У козацьких полках виникли інші труднощі. Царський уряд не домігшись від Богдана Хмельницького відмови від союзу зі шведами, направила до війська козаків своїх агентів, які підіймали на бунт війська, вели агітаційні промови проти гетьмана, дискредитуючи його політичні дії. Козаки під впливом цих промов і з - за свого невдоволення діями Раковіча, який діяв без усякого плану, не захотіли більше воювати і вирушили додому на Україні.

Всі ці події дуже сильно похитнули здоров'я Богдана Хмельницького та його розбив параліч.

6 серпня 1657 Богдан Хмельницький помер у Чернігові.

Богдан Хмельницький зробив велику помилку підписавши договір з царем. З часом він зрозумів це і захотів звільнитися від Москви, відмовитися від договору, але не встиг.

Однак, напевно, і в найстрашнішому сні не міг він передбачити, в яку безодню нещасть, біди, страждань, принижень, рабства був, кинуть на довгі століття український народ з - за цього договору.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Реферат
32.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Народно-визвольна війна українського народу під проводом Б Хмельницького її причини основні би
Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького
Національно визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького
Національно-визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького
Визвольна війна українського народу під керівництвом Хмельницького Розвиток України в кінці XX ст
Національно визвольна війна українського народу проти Речі Посполи
Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої в середині ХVII ст
Початок визвольної війни українського народу під проводом БХмельницького
Початок визвольної війни українського народу під проводом БХмельницького
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru