приховати рекламу

Проблеми шлюбу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Реферат з психології

Проблеми шлюбу

Правильний початок

Дозрівання

Подружнє життя - це не доля, яка випадає людині, а завдання, яке людина береться виконати. Воно буде таким, яким ми його створимо. Поль Турньє порівнює подружжя з будівлею, в якій кожний день - це нова цеглина.

Отже, правильне приготування до подружнього життя - не підсумок здобутих теоретичних чи прак­тичних знань, а праця над своїм «я». За цю працю ми беремося тому, щоб навчитися по-справжньому любити іншу людину. Така праця над собою власне і є приго­туванням до подружнього життя. Щоб це здійснити, людина мусить стати зовсім іншою бо по­дружжя - це таємнича єдність, в якій дві різних істоти цілковито віддаються одна одній.

Приготування до подружнього життя зводиться до поглиблення усвідомлення, хто така людина і що таке подружжя. Повністю свідомий цього той, хто розуміє, що «подружжя це не підсумок сліпих сил природи, а установка Творця для здійснення його плану любові в світі».

У найширшому, отже, значенні - приготування до по­дружнього життя зводиться до правильного дозрівання і виховання молодої людини. У цьому розумінні приготу­вання дитини до майбутнього подружжя починається з моменту, коли чоловік і дружина прийняли нове для себе рішення - стати батьками. Ця хвилина і це рішення не тільки народжує людину до життя, але визначає також напрям її розвитку.

ДОШЛЮБНІ ЗВ'ЯЗКИ

Кожна людина в юності мріє зустріти коханого чи кохану, створити сім'ю, мати дітей. Але, на жаль, ці мрії| не завжди збуваються. Й часто причиною є «помилка молодості». Застерегти від помилок в інтимних стосунках| практично неможливо, проте мати уявлення про найти-і повіші з них просто необхідно. І

Однією з найпоширеніших причин дошлюбних зв'язків сьогодні вважають акселерацію. Швидке статева дозрівання організму, позірна дорослість призводять до раннього початку статевого життя. Високий темп життя спонукає багатьох поспішати жити, якомога раніше все спробувати, все встигнути, не відстати від інших, похва­литися своєю причетністю до дорослого життя. Поспіхом можна не розібратися, прийняти захопленість за кохан­ня. Іноді ж дається взнаки невміння відрізнити статевий потяг від глибокого почуття. А буває й так, що старші свідомо йдуть на обман, розігруючи пристрасні почуття,

Часто трапляється, що дівчата вимушені вступити в дошлюбний зв'язок, щоб, як їм здається, не втратити прихильності коханого. Хтось, можливо; скаже, що у цьому немає нічого осудливого, тим паче небезпечного. Але чи так це?

Спробуємо розібратися у наслідках дошлюбних зв'язків. Медики стверджують, що раннє статеве життя ду­же часто призводить до різних відхилень у стані здоров'я. Ранній початок статевого життя, коли у юнака та дівчи­ни ще не сформувалися повністю провідні процеси у корі головного мозку — процеси збудження й гальмуван­ня, є переважною причиною сексуальних розладів і неврозів у подальшому. Психологи вважають, що ранні статеві зв'язки шкідливі для психіки, призводять до перенапруження нервової системи. Невміння користува­тися протизаплідними засобами може ускладнити життя ранньою вагітністю. А випадковість зустрічей — привес­ти до різних захворювань, у тому числі й до СНЩу. Сексопатологи застерігають, що отримати повне сек­суальне задоволення при ранній статевій близькості не можна. Передчасне статеве життя спустошливо впливає на здоров'я та емоційно-психічну сферу молоді. Воно збіднює повноту сексуальних емоцій, особливо у жінок, часто роблячи їх назавжди фригідними (холодними), ставить під сумнів міцність майбутнього шлюбу, робить легкими подружні зради у майбутньому.

Повне дозрівання організму настає пізніше статевої зрілості. Тому з додатковою діяльністю у вигляді статево­го спілкування організм, що росте, не справляється. іВідтворювальна функція, яка є підвалиною статевого життя, не властива юності. Адже у цей період організм ще сам потребує підтримки, оскільки повністю не сфор­мувався, й зародок дитини може виявитися неповноцін­ним. У дівчат до вісімнадцяти років вагітність перебігає складніше. Внаслідок психологічїшх травм діти народ­жуються слабкими, із заниженою вагою. Штучне перери­вання вагітності (аборт) небезпечне наступним безплід­дям, різними хворобами.

Небажана вагітність приховує в собі багато наступних |змін у всьому способі життя, у ставленні до оточуючих, до себе. Погодившися створити сім'ю «за обставинами», не завжди можна зуміти зробити її щасливою. Причин на те багато. Найчастіше це причини економічні й побу-| тові, а іноді й моральні. Якщо поруч є близькі люди, І вони підтримають, допоможуть, хоча й ціною, можливо власного здоров'я й добробуту.

Ще гірше становище юної матері, яка народила дити­ну без батька. Багато негативних емоцій виплескуватиметься на дитину. Дуже часто молода мати несправедли­вість долі, сама цього не бажаючи, переносить на своє дитя. У дорослих самостійних жінок, які виховують дітей самі, цього не відбудеться. Вони свідомо й виважено роблять цей крок. Вік дає їм терпіння й мудрість, а час готує їх до радості материнства.

На жаль, продовжують існувати державні дитячі будинки, де у дітей немає батьків: вони від них відмови­лися. Це, мабуть, найжахливіший наслідок дошлюбних зв'язків.

Спустошення, позбавлення почуття справжнього ко­хання, невіра у щирість почуттів, пошук легкого жит­тя —це теж наслідки ранніх статевих стосунків.

Здавна у більшості народів на дошлюбні статеві кон­такти існували заборони. Їх проповідували і видатні педагоги, в тому числі В. О. Сухомлинський. Варте уваги його звернення до юнака: «Будь стриманий у своїх пори­вах. Знай, що фізична близькість коханих морально ви­правдовується лише особливою близькістю, духовною готовністю разом пройти життя, народити і виховувати дітей, ділити труднощі. Знай, що дівчину, духовно бага­ту, розумну, чесну, глибоко принижує, обурює те, що до одруження юнак прагне до фізичної близькості. Найщас-ливіші дні юності — це та чиста, ідеальна любов, з якою духовно багатим людям довго не хочеться розлучатися».

для цього треба чимало спілкуватися. Проте останніми часом різко скоротився період дошлюбного залицяння. ^ це, природно, не може не позначитися негативно на правильності вибору й міцності шлюбу.

Саме в сім'ї людина вступає у найближчі — родинні (мит батьками та дітьми, братами та сестрами) або шлюбні (між чоловіком та жінкою) —людські стосунки. Проте в сім'ї існує й ціла гама інших людських стосун­ків: господарських, психологічних, правових, моральних тощо. Тому сім'ю інколи називають мікросоціумом (тобто малим суспільством), підкреслюючи тим самим нерозривну єдність між сім'єю та суспільством. Розумін­ня цього зв'язку відображене й у відомому вислові «Міцна сім'я—міцна держава». Цей зв'язок просте­жується також і в тому, що ті зміни, які відбуваються в суспільстві, так чи так призводять і до змін самої сім'ї, її форми, структури, кількості Її членів, стосунків між НИМИ.

шлюб визначається взаємовідносини між чоловіком та жінкою, Д якою встановлюються їхні права та обов'язки стосовної один одного та стосовно їхніх дітей. І

Проте, виокремлюючи найзагальніші ознаки шлюбу та сім'ї, ці визначення не розкривають, по-перше, того значення, яке мають шлюб і сім'я в житті людини, а по-друге —всієї тієї різноманітності конкретних форм, в яких вони існували й існують сьогодні. ПП Сім'я має надзвичайно важливе й навіть незамінне І значення для людини в першу чергу тому, що в ній вона живе в оточенні «найближчих» людей, які можуть і зрозуміти, і вибачити, і підтримати, допомогти «стати на ноги» й знайти свій шлях у житті. Ніхто не може заміни­ти дитині її рідну матір чи батька, їхньої безмежної! любові, теплоти й добра. Тому не випадково з давніх-давен вважалася обов'язковою найбільша шана до цих;

людей, яка знайшла своє відображення і в релігійних заповідях, і з народних піснях, і в поетичних творах. І так само не випадково одним^ з найбільших нещасть завжди вважалося сирітство. Й сьогодні вчені ствер­джують, що тільки в сім'ї може вирости здорова, добра, розумна,щаслива людина, діти ж, позбавлені сімейного тепла й любові, так чи так страждають від цього впродовж усього свого подальшого життя. Звичайно, що й тут можуть бути певні винятки.

Але не тільки для дітей, а й для дорослих шлюб і сім'я| мають надзвичайно важливе значення. З ними пов'язанії і всі прояви любові, і святість та щастя материнства абсц батьківства, і можливість недаремно (тобто не тільки для! себе, а й для інших) прожити своє життя, розкрити все| багатство своїх почуттів і духовних сил, отримати най-^ більшу радість неформального спілкування. Підтвер­дженням цього може бути хоча б той факт, що| смертність серед людей, які не мають сім'ї, значно пере-| вищує смертність серед людей сімейних. І

Щоправда, сім'ї бувають різні: повні та неповні, бага­тодітні та бездітні, рівноправні та авторитарні, щасливі

та нещасливі. Але, як стверджують сьогодні вчені й педа­гоги, якою буде ваша сім'я — значною мірою залежить і від вас самих. Насамперед від ваших знань про сім'ю та від вашого бажання будувати сімейні стосунки на засадах любові, відповідальності, добра й злагоди. Тому не ви­падково видатний наш педагог В. О. Сухомлинський пи­сав, що в школі важко готувати дітей до вибору професії, бо їх багато. Але є одна, яку вибере кожен. Усі хлопці та дівчата стануть у майбутньому чоловіками та жінками, батьками та матерями, й готувати їх до цього необхідно. Зрозуміло, що кожному або кожній із вас і самим треба готуватися до цього.

ДУХОВНИЙ

МІКРОКЛІМАТ СІМІ

Великий наш співвітчизник І. П. Котляревський пи- ї сав: «Де згода в сімействі, де мир і тишйна, щасливі там люди, блаженна сторона». Що ж вкладаємо ми в поняття і духовного мікроклімату сім'ї? Як І чим його| виміряти, схарактеризувати? Для початку спробуймо ви­значити відмінності між позитивним та негативним мі­крокліматом сім'ї, а далі—ті особистісні якості, які створюють передумови для повної згоди між чоловіком та жінкою, батьками та дітьми. Що їх об'єднує? Мабуть, любов —любов чоловіка й дружини, батьків і дітей.

Спілкування в сім'ї не має собі рівних за рівнем інтенсивності, глибини й близькості емоційних контак­тів. Тому й говорять про духовний мікроклімат сім'ї. Й якщо сімейне море штормить, то кожен член сімейного екіпажу — як дорослий, так і дитина — відчуває себе не дуже приємно, а інколи й буває нещасним. Відсутність надійного сімейного тилу, як правило, штовхає дітей на

пошуки іншого роду спілкування, але воно, на жаль, не| може компенсувати відсутність духовної рівноваги люди-

ни, яку їй дарує любов рідних. Вони створюють лишень Іілюзію захищеності.

Звичайно, й вдома не завжди буває свято. Але коли |кожен член сім'ї робить усе можливе для того, щоб нала-Ігодити свої взаємини з іншими членами сім'ї, то наш дім стане нашою фортецею. Вчені визначають моральний клімат як домінуючі настрої, загальний тон і характер взаємовідносин між членами сім'ї. Особливу увагу при цьому вони звертають на сумісність людей, під якою розуміється узгодженість їхніх дій, гармонія стосунків, оцінок, поглядів, особистих якостей. Можна сказати й Ітак, що сумісність —це оптимальне поєднання інди­відуальних якостей людей, яке забезпечує ефективність іїхньої спільної діяльності й спілкування, приносить ^взаємне задоволення. Дослідники виокремлюють кілька рівнів сумісності, які немовби нашаровуються один над

одним: психофізіологічний, психологічний та соціокультур-ний.

Психофізіологічний рівень сумісності визначається вродже­ними, природними властивостями, наприклад, типологічними особливостями вищої нервової діяльності або біоритмами, особливостями темпераменту. При цьому слід відзначити, що ці риси не є визначальними, оскільки як сумісними, так і несу­місними можуть бути люди як з однаковими, так і з різними типами темпераменту.

Чим вищий рівень у структурі особистості займають ті чи ті властивості, тим більшу роль вони відіграють у гармонізації взаємовідносин. Ця теза знайшла своє відображення у зако­ні сумісності: вроджені якості в гармонійних парах повинні бути контрастними, натомість набуті —схожими. Не випадково шлюби людей, які зросли за різних умов виховання та освіти, рідко бувають щасливими; навпаки, ймовірність збігу життєвих

орієнтацій у людей — вихідців із схожого середовища є значно більшою.

Етико-психологічний та соціохультурний рівні подружньої сумісності передбачають гармонію, узгодженість функціональ­но-рольових очікувань чоловіка та дружини. Які з них викли­кають найбільш гострі дискусії? Насамперед партнерство в побуті. Маючи однакове навантаження в царині суспільної праці, жінка, як правило, переобтяжена ще й сімейними обов'язками, тому, як вважають фахівці, для гармонійних взає­мовідносин важливе значення має здатність ставати на місце

іншої людини/розуміти її труднощі й проблеми, перебирати нц| себе частину ЇЇ обов'язків, допомагати їй. Соціокультурний рівень сумісності досягається спільністю»! світоглядних орієнтацій, життєвих цілей. Іноді навіть велика

ЛЮбоВ НЄ МОЖе ДОПОМОГТИ СУМІСТИТИ Несумісне. ЯКЩО ПІД;

одним дахом зустрічаються двоє людей з різними уявленнями! про життя та життєві цінності, то їм важко дійти спільного знаменника, ні

Сумісність рідко буває повною, проте підвищення її до рівня взаємної толерантності — завдання, яке цілком до снаги будь-якому союзу двох.

Психологи стверджують, що сумісність подружніх пар виробляється впродовж 5—10 років, а іноді й довше. Процес взаємного пізнавання може бути безконечним і перетворюва­тися на відкриття «Я», якщо члени сім'ї виявляються творчо обдарованими, цікавими, високоінтелектуальними людьми. Від того, наскільки вони зможуть опанувати нові соціальні ролі -— чоловіка та жінки, невістки та зятя. батька та матері —й буду­вати свою поведінку відповідно до прийнятих норм моралі, залежать духовна атмосфера в сім'ї, її щастя.

Ніхто не може сказати наперед, де й коли знайде собі друга. Навіть тоді, коли виділяємо одного з багатьох, ще не можна сказати, що знайшли споріднену душу. Глибо­ка близькість не терпить душевної скупості. Коли ми маємо душевну й духовну спорідненість, ми говоримо один одному все й не боїмося сперечатися, виявляти несхожість, позаяк повинні навчитися шукати, доводити, відступати й наступати, доки не знайдемо спільної мови, згоди. А запорукою завтрашнього сімейного щастя сьо­годнішніх старшокласників є їхнє вміння підтримувати висококультурні, дружні й щирі стосунки з батьками та іншими членами своєї сім'ї.

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ШЛЮБУ

Історія людства, крім позитивного досвіду, внесла й багато негативного у шлюбні порядки та в сімейні сто­сунки. Насамперед йдеться про варварські норми поне­волення жінки й особливо про покупний шлюб. Він був заведений у більшості суспільств давнини й середньовіч­чя. Шлюбні платежі дали нове життя таким формам

шлюбу, як шлюб «відробітком», «утробний» та «колиско­ва змова». Не зник зовсім і шлюб «викраданням». Усе це, звичайно, не сприяло розвитку рівноправності в сім'ї між чоловіком та жінкою.

Сьогодні зміст шлюбу змінюється. Йому властиві інші ознаки. Шлюб—це захищена державою добровільна спілка між чоловіком і жінкою, які об'єднуються з метою створення сім'ї, народження й виховання дітей. Це віль­ний, рівноправний і в ідеалі довічний союз, що передба­чає дотримання встановлених державою правил.

Зараз для укладання шлюбу необхідні добровільна згода майбутнього подружжя та реєстрація цієї згоди в державних установах.

У розвинених країнах питання про форму шлюбу розв'язують по-різному. Церковний шлюб пошире­ний серед православних у Греції, серед католиків в окре­мих країнах Латинської Америки, серед мусульман у низці країн Сходу. В Аргентині, Австрії, Бельгії, Голлан­дії, Туреччині, Швейцарії, Німеччині, Японії дійсним визнають лише громадянський шлюб. Альтерна­тивні форми шлюбу — релігійні або громадянські — допускають в Англії, Данії, Італії, Іспанії, Канаді та у деяких штатах США. У багатьох країнах зберігають зна­чення заручини, які закріплюють попередню згоду на укладання шлюбу. У нашій країні громадянський або релігійний шлюб укладають за місяць після подачі заяви до органів ЗАГСу.

Однією з головних умов укладання шлюбу є досяг­нення певного віку. Для жінок і чоловіків він установле­ний у 18 років. В Україні шлюбний вік для жінок зниже­ний до 17 років. У Франції цей вік для жінок знижений до 16 років, а в Англії для обох статей —до 16 років. У Польщі він підвищений для чоловіків до 21 року. У Китаї він становить 20 років для жінок і 22 роки для чоловіків. За наявності серйозних підстав шлюбний вік може бути зниженим у Франції, наприклад, президентом республіки, у Німеччині—опікунським судом, в Англії та США—судом, у Швейцарії—урядом кантону, в нашій країні — виконкомами місцевих Рад народних ^ депутатів.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Астрономія | Реферат
37.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Доведення у справах про розірвання шлюбу та визнання шлюбу недійсним
Поняття та умови шлюбу з сімейного права Недійсність шлюбу
Поняття та правова природа шлюбу Порядок укладення шлюбу
Поняття шлюбу умови та порядок укладання шлюбу
Укладення шлюбу
Припинення шлюбу
Розірвання шлюбу 2
Розірвання шлюбу
Соціологія шлюбу та сім ї

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru