додати матеріал


Принципи ведення бухгалтерського обліку

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ І УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

1. ПРИНЦИПИ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

1.1 Сутність та принципи ведення бухгалтерського обліку

1.2 Складання фінансової звітності

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСОК СОКРЕЩЕНІЙ І УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БО - Бухгалтерський облік

ФО - Фінансова звітність

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки, децентралізація прийняття економічних рішень, передача економічної влади підприємствам породжують невизначеність, ризик у підприємницькій діяльності. Але навіть в таких умовах підприємствам необхідно приймати різного роду рішення, а для цього необхідно мати надійну інформацію. Таку інформацію можуть дати результати бухгалтерського обліку та інша звітність, на ньому заснована. З 01.01.2000р. в Україні діють Національні стандарти бухгалтерського обліку, наблизили порядок ведення бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів. Така перебудова була необхідна для того, щоб забезпечити можливість керівництву вітчизняних підприємств говорити на єдиному фінансовому мовою з підприємцями інших країн на міжнародному ринку.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що ведеться на підприємстві, базується на певних принципах і методах і служить основою для інших видів обліку і звітності, що використовують грошовий вимірник.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно - правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які не суперечать міжнародним стандартам.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, яким користується підприємство. Фінансова, податкова та інші види звітності грунтуються на даних бухгалтерського обліку. У 2000р. всі підприємства України перейшли на ведення обліку за новим Планом рахунків. У новому Плані рахунків передбачено і використання рахунків і субрахунків, що відображають комерційну діяльність підприємства.

Складовою частиною бухгалтерського обліку є фінансова звітність, яка розрахована на зовнішніх користувачів. Вони нерозривні один від одного. Фінансові звіти є основним джерелом інформації, використовуваної для прийняття рішень різними категоріями користувачів. Завдяки міжнародним стандартам бухгалтерського обліку звузилися існуючі відмінності облікових систем і процедур, пов'язаних зі складанням фінансових звітів.

1. ПРИНЦИПИ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА СОСТАВЕЛЕНІЕ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

1.1 Сутність та принципи ведення бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік необхідний для: державних цілей; суб'єктів господарства; контрольних органів. Бухгалтерський облік відображає діяльність будь-якого господарського суб'єкта і визначає результати цієї діяльності.

Виділяють облік: 1) бухгалтерський: а) фінансовий (необхідний для зовнішніх користувачів), б) управлінський (для внутрішніх користувачів) 2) статистичний (у міжнародній практиці виділяють ще податковий облік).

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, збору, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішніми і внутрішніми користувачами для прийняття управлінських рішень.

Особливість бухгалтерського обліку - його документальність: кожен крок (факт) повинен бути зареєстрований в документі. Документальність дає можливість отримання точної інформації. Бухгалтерський облік (БО) заснований на суцільному спостереженні, хоча іноді використовує вибірковий метод спостереження.

Вимоги, що пред'являються до БО: 1) точність; 2) об'єктивність; 3) документальність; 4) обгрунтованість; 5) оперативність; 6) доступність; 7) забезпечення міжнародних принципів БО, що означає використання єдиних методологічних принципів БУ виходячи з національних особливостей країни.

Основні завдання реформування: 1) створення національної системи нормативного регулювання БО; 2) наближення БО до міжнародних стандартів для збільшення припливу іноземних інвестицій країну; 3) необхідно забезпечити доступність і вільну публікацію бухгалтерської звітності; 4) сертифікація головних бухгалтерів.

Бухгалтерський облік, як і кожна наука, спирається, перш за все, на власні концепції, вироблені за всю історію його розвитку.

Слово "принцип" походить від латинського "principium", що в перекладі означає "основа, початок". Сучасні тлумачні словники наводять різні значення цього слова. У нашому випадку - це "основне, вихідне положення якої-небудь теорії, вчення і т.д.; керівна ідея; основне правило діяльності". Таким чином, принципи БО - це основне, вихідні положення теорії БО. На яких базуються застосовувана в практичній діяльності правила. В історичному аспекті при розвитку обліку в різних країнах мали деякі особливості. Під впливом яких формувалися і змінювалися принципи БО. До числа таких особливостей відносяться: - тип управління (демократичне або тоталітарне суспільство) - тип економічної системи (соціалізм, капіталізм, перехідна економіка). Саме ці чинники разом з багатьма іншими, формують середовище, в якому функціонує облік. А оскільки і сьогодні це середовище різна в багатьох країнах, зберігаються і деякі відмінності у визначенні принципів БО. Разом з тим у процесі інтернаціоналізації економіки визначилися ті принципи, які можна назвати загальноприйнятими. Відповідно до закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П (с) БО № 1 встановлено десять принципів ведення БО і складання фінансової звітності (ФО):

  1. Принцип автономності підприємства. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, яке відокремлене від власників, тому особисте майно і зобов'язання власників не відображається у фінансовій звітності підприємства.

  2. Принцип безперервності діяльності. Оцінка майна та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати. Якщо підприємство буде продовжувати працювати, то його активи будуть враховуватися за поточною вартістю або до вартості придбання. У випадку якщо підприємство навмисно ліквідуватися, то необхідно все майно переоцінити за ринковою вартістю для того, щоб можна було розрахуватися з бюджетом і кредиторами.

  3. Принцип періодичності. Розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Найдовший звітний період - це календарний рік, найкоротший - місяць. ФО складається наростаючим підсумком.

  4. Принцип історичної (фактичної) собівартості. Пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на виробництво і придбання.

  5. Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. Доходи і витрати відображаються в обліку в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей. Визначення фінансового результату звітного періоду шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів.

  6. Принцип повного висвітлення. ФО повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, прийнятого на його підставі.

  7. Принцип послідовності. Постійне з року в рік приймається підприємством обраної облікової політики (облікова політика сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та надання ФО), зміни облікової політики має бути обгрунтовано та розкрито ФО.

  8. Принцип обачності. Методи оцінки, застосовувані в СУ повинні допомогти уникнути завищення активів і доходів та заниження зобов'язань та витрат (не завищити доходи і не занизити витрати).

  9. Принцип єдиного грошового вимірника. Вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його ФО відображаються в єдиній грошовій одиниці України. Валюта, інвалюта переводиться в гривню за курсом НБУ.

  10. Принцип превалювання змісту над формою. Операції повинні враховувати відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

На основі принципів БО підприємство формує свою облікову політику, вибираючи з допустимих варіантів обліку найбільш підходящі для характеру цього підприємства.

1.2 Складання фінансової звітності

З прийняттям Закону України від 16.07.1999г. № 996 Національні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності нерозривно один від одного увійшли в наше життя з 1.01.2000г. Фінансові звіти є основним джерелом інформації, що виконується для прийняття рішень різними категоріями користувачів. Завдяки міжнародним стандартам БО звузилися існуючі відмінності облікових систем і процедур, пов'язаних зі складанням ФО.

Юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, відповідно до статті 11 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до складу фінансової звітності включають:

- Баланс (зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані П (с) БО-2);

- Звіт про фінансові результати (зміст і форма звіту про фінансові результати, а так само загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані П (с) БО -3)

- Звіт про рух грошових коштів (зміст і форма цього звіту, а так само загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані П (с) БО-4)

- Звіт про власний капітал (зміст і форма звіту про власний капітал, а так само загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані П (с) БО-5)

- Примітки до звітів

Таким чином, склад звітності в порівнянні з раніше діючим порядком дещо змінився. Замість звіту про фінансово-майновий стан тепер необхідно складати два нових звіту: звіт про рух грошових коштів та звіт про власний капітал.

Як раніше, так і тепер, в деяких випадках бухгалтерську звітність складають і не юридичні особи. Зокрема, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, якщо вони виділені на окремий баланс, відповідно до статті 8 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані вести бухгалтерський облік. Результати такого обліку включаються до фінансової звітності підприємства - юридичної особи. Показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства, не виділених на окремий баланс, також включаються до фінансової звітності юридичної особи. Це передбачено пунктом 11 П (с) БО - 1.

Крім того, відповідно до статті 12 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" суб'єкти господарювання, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність, тобто, звітність, що відображає, фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Основними цілями фінансової звітності є:

- Надання користувачам для прийняття рішень повної, достовірної та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та руху грошових коштів підприємства;

- Забезпечення інформаційними потребами користувачів щодо:

1) придбання, продажу та володіння цінними папери

2) участі в капіталі підприємства

3) оцінки якості управління

4) оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання

5) забезпеченості зобов'язань підприємства

6) визначення суми дивідендів. Що підлягають розподілу

7) регулювання діяльності підприємства

- Задоволення потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Відповідно до П (с) БО 1 фінансовий звіт слід представляти принаймні щорічно. Цей стандарт не розглядає поточну фінансову звітність, яка подається за місяць, квартал або інший період у межах звітного року.

П (с) БО 1 не вимагає щоб звітний рік збігався з календарним, а так само дозволяє практику складання звітності за 15 місяців. Це обумовлено тим, що в багатьох країнах звітний рік починається з місяця або кварталу створення підприємства.

Баланс звичайно датується останнім днем року. Якщо у виняткових випадках (ліквідація, реорганізація та інші) дата балансу змінюється і річні фінансові звіти, представляються за період, який більше або менше 1 року, підприємству слід:

- Пояснити причину, по якій використовується інший період, відмінний від 1 року

- Вказати, що сума різних звітних періодів, наведена у звітах, які охоплюють період між датою балансу і примітки до них, не є порівнянні.

Якісними характеристиками визначають ступінь корисності інформації, наведеної у фінансових звітах. Виділяють чотири основні якісні характеристики фінансової інформації:

- Зрозумілість

- Доречність

- Достовірність

- Порівнянність

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачем, вона повинна містити дані про:

- Підприємстві

- Дату звітності та звітний період

- Валюту звітності та одиницю виміру

- Відповідної інформації щодо звітного та попереднього періоду

- Облікову політику підприємства та її зміни

- Консолідації фінансових звітів

- Припинення окремих видів діяльності

- Обмеження щодо володіння активами

- Участі в спільних підприємствах

- Виявлених помилок минулих років та пов'язані з ними коригування

- Переоцінку статей фінансових звітів

- Іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами)

ВИСНОВОК

Перехід до ринкової економіки децентралізація прийняття економічних рішень, передача економічної влади підприємствам породжують невизначеність, ризик у підприємницькій діяльності. Але навіть в таких умовах підприємствам необхідно приймати різного роду рішення, а для цього необхідно мати надійну інформацію. Таку інформацію можуть дати результати бухгалтерського обліку та фінансова звітність. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що ведеться на підприємстві, базується на певних принципах і методах і служить основою для інших видів обліку та звітності.

Проаналізувавши матеріал, я прийшов до висновку, що фінансова звітність є базовим документом підприємства, куди воно систематизує свої дані про свій стан на звітний період, та надає інформацію зовнішніх користувачів, які не мають доступу до внутрішньої інформації підприємства. А принципи є основою для правил бухгалтерського обліку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІСТОЧНКОВ

  1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16липня 1999р. № 996-14.

  2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказам МФУ від 31.03.99р. / / Баланс.-1999р. № 30.

  3. Торіцкая Н., Торіцкая Є.. Аналіз сутності національного П (с) БО "Загальні вимоги до фінансової звітності". / / Бізнес - 1999 .- № 33.-с.31-37

  4. Кергет В. Основні вимоги до ФО відповідно до МСБО. / / Бізнес-1999. № 15.-с.90-95.

  5. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Під. Заг. Ред. д.е.н., проф, Л.Г. Мельника. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. - 632с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Реферат
43.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Принципи ведення бухгалтерського обліку Зв`язок економічного
Основні принципи та правила ведення бухгалтерського обліку
Ведення бухгалтерського обліку
Організації та ведення бухгалтерського обліку
Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві
Ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності РФ
Порядок організації та ведення бухгалтерського обліку
Класична система ведення бухгалтерського обліку
Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru