додати матеріал

приховати рекламу

Приймально адаптерний прилад пожежної сигналізації

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Девіз "Не відступати й не здаватися! "
Приймально-адаптерний прилад пожежної сигналізації
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
МІНСЬК 2000
ЗМІСТ
 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 2
 
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
 
1. ОБГРУНТУВАННЯ І МЕТА РОБОТИ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 5
 
2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖІ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 12
 
3. ПРИЛАД ПУЛЬТА-адаптерних ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 16
 
3.1. Опис адаптера. Принцип роботи. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 16
 
3.2 Робота з драйвером, передача інформації з мережі ... ... ... ... ... ... 22
 
ВИСНОВОК ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .. 30
 
ЛІТЕРАТУРА ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .32
 
ДОДАТКИ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... .34
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
 
АСП - автоматична система пожежогасіння
АСУ - автоматизована система управління
АУП - автоматична установка пожежогасіння
ВУОС - виносне пристрій оптичної сигналізації
ГОСТ - державний стандарт
ДПН - державний пожежний нагляд
ІМС - інтегральна мікросхема
КЗ - коротке замикання
МНС - міністерство з надзвичайних ситуацій
Пасо - пожежний аварійно-рятувальний загін
ПКП - приймально-контрольний прилад
ППКУ - прилад приймально-контрольний керуючий
ПС - пожежна сигналізація
ПЦН - пункт централізованого спостереження
УМНС - управління міністерства з надзвичайних ситуацій
ФБ - формувач байта
ШЛЧС - штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій
ЕОМ - електронно-обчислювальна машина
ВСТУП
 
Зростання кількості пожеж, тяжкості і збитку наслідків від них вимагає розробки нових підходів до забезпечення пожежної безпеки. Існуюча система забезпечення пожежної безпеки передбачала вдосконалення організаційно-технічних заходів і систем пожежної безпеки об'єкта, які, однак, не розглядалися в єдиній взаємозв'язку регіонів. Сформована пірамідальна структура підрозділів МНС, що здійснюють захист від аварій, пожеж, стихійних лих і державний пожежний нагляд у регіоні для успішного виконання поставлених завдань потребує кардинальних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки.
З кожним роком обчислювальна техніка надає все більший вплив на наше життя. Така тенденція не оминула і Міністерство з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь. Тепер обчислювальна техніка - незамінний помічник у повсякденній службовій діяльності.
Персональні комп'ютери використовуються для накопичення, систематизації і аналізу інформації. Апробована і використовується локальна мережа в центральному апараті МНС (об'єднання 17 комп'ютерів в мережу), організований зв'язок по модему («електронна пошта») між міністерством та управліннями, а також управліннями і деякими районними підрозділами. Майбутнє - це глобальна мережа сталого функціонування між підрозділами МНС всіх рівнів, коли дані по Республіці Білорусь стікаються в центральний комп'ютер. Це можуть бути результати супутникового спостереження за лісами і торфомассівамі, звіти систем раннього виявлення пожежі на всіх об'єктах республіки, дані про переміщення пожежної техніки, а також про порушення норм і правил, виявлених в ході пожежно-технічних обстежень органів ДПН. Можливо реалізувати передачу і відображення інформації з об'єктів на комп'ютері (електронній карті).
АСУ буде виявляти, ідентифікувати і точно вказувати положення будь-яких потенційних вогнищ загоряння, визначати маршрути евакуації людей, а також забезпечувати скоординоване виконання заходів пожежної безпеки та захисту, надаючи оператору ясну і точну інформацію і дозволяючи, таким чином, своєчасно прийняти вірне рішення. Можливе створення баз даних по охоронюваним об'єктів (адреса, паролі, карти під'їзду до об'єкта), прийнятим сигналам, виданими вказівок групам реагування, часу встановлення порушення. Обчислювальна техніка проаналізує оперативну обстановку з пожежною безпекою, скоординує дії підрозділів МНС, поставить завдання, визначить їх пріоритет і виробить стратегію вирішення, тому спостерігається прагнення до створення більш інтелектуальних приладів з використанням сучасних можливостей мікроелектроніки. Головною ланкою залишається завдання забезпечення високого порогу технологічної надійності і багатофункціональною працездатності комплектів систем пожежної сигналізації. У свою чергу це визначається складовими: типом і видом детекторів (принципом дії); якістю та типом каналів телеметрії (шлейфи); технічним рішенням виконавчих пристроїв.
Тому необхідно знаходити нові цікаві шляхи технічних рішень для створення вітчизняних високотехнологічних систем, які займуть гідне місце, як на вітчизняному, так і на світовому ринку продукції.
1. ОБГРУНТУВАННЯ І МЕТА РОБОТИ
 
Головне завдання систем пожежної сигналізації - це збереження життя і здоров'я людей, а також майна. Раціональний вибір устаткування пожежної сигналізації та пожежної автоматики дозволяє правильно використовувати кошти замовника і забезпечувати пожежну безпеку об'єкта на високому рівні.
Пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі та протипожежним захистом, які складають єдину систему його пожежної безпеки. Автоматичні системи пожежної сигналізації та автоматичні системи пожежогасіння є складовою частиною системи протипожежного захисту. І від того, наскільки правильно буде обрана та або інша система або їх комбінація, залежить пожежна безпека об'єкта в цілому.
Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожежна безпека. Загальні вимоги »система протипожежного захисту, в тому числі автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння, повинні забезпечувати необхідний рівень пожежної безпеки людей та матеріальних цінностей, а також характеризуватися економічними критеріями ефективності цих систем при захисті матеріальних цінностей.
При цьому автоматичні системи пожежної сигналізації та автоматичні системи пожежогасіння повинні виконувати одну з наступних завдань:
Ø забезпечення пожежної безпеки людей;
Ø забезпечення пожежної безпеки матеріальних цінностей;
Ø забезпечення пожежної безпеки людей та матеріальних цінностей;
Система протипожежного захисту може бути умовно розбита на ряд рівнів, кожен з яких займає певне місце в побудові системи. Перший рівень - технічні засоби, призначені для виявлення загорянь (пожежні сповіщувачі) - реагуючи на первинний фактор, що викликає виникнення загоряння, здійснюють передачу повідомлення на другий рівень. Другий рівень - приймально-контрольні прилади та прилади приймально-контрольні керуючі (ПСП і ППКУ) - забезпечують сигналізацію про що виник пожежу, передають інформацію на пункт централізованого спостереження (ПЦС) системи безпеки, забезпечують управління автоматичними системами пожежогасіння і димовидалення, засобами звукового, мовного і світлового оповіщення людей, що знаходяться в зоні пожежі (рис.1). Третій рівень - пункти централізованого спостереження покликані вирішувати завдання прийняття рішення по дії служб безпеки об'єкта.
Подальші, більш високі рівні системи безпеки, можуть охоплювати не тільки конкретні об'єкти, але і певний комплекс об'єктів, місто, район, область і т.д. основними технічними засобами, що забезпечують роботу цього рівня системи, є пристрої передачі та обробки інформації. Тут концентрується інформація від всіх підсистем системи безпеки, і забезпечуються координовані дії служб, покликаних убезпечити об'єкт, що захищається (виробництво).
Більш докладно необхідно розглянути функції приймально-контрольних приладів:
· Прийом і обробка сигналів від сповіщувачів;
· Електроживлення сповіщувачів по провідному шлейфу пожежної сигналізації або окремої лінії;
· Формування ізвещаній «Пожежа» і «Несправність»;
· Передача сигналу на пункт централізованого спостереження;
· Формування сигналу включення систем пожежогасіння та димовидалення;
· Управління звуковими і світловими сигналами оповіщувачів.
Основні характеристики приймально-контрольних приладів - інформаційна ємність та інформативність. ПКП великої інформаційної місткості можуть використовуватися для об'єднання сигналізації великої кількості приміщень одного об'єкта, а також в якості пультів для автономних систем захисту об'єктів.
Для реалізації в повному обсязі вимог нормативних документів при створенні автоматичних установок пожежогасіння прилади приймально-контрольні керуючі крім функцій, наведених вище, повинні в значній мірі виконувати такі завдання:
§ формувати сигнал «Увага» по кожному контрольованому напрямку при спрацюванні одного сповіщувача в шлейфі пожежної сигналізації захищається напряму з адресним включенням світлової індикації та звукової сигналізації на приймально-контрольної апаратури та видачею відповідного сигналу в зовнішні ланцюги;
§ формувати сигнал «Пожежа» по кожному контрольованому напрямку при спрацюванні двох сповіщувачів в шлейфі пожежної сигналізації захищається напряму з адресним включенням світлової індикації та звукової сигналізації на приймально-контрольної апаратури та видачею відповідного сигналу в зовнішні ланцюги;
§ забезпечувати регулювання тимчасової затримки команди «Пуск» на виконавчі пристрої автоматичної установки пожежогасіння;
§ формувати сигнал «Несправність» при обриві або короткому замиканні пожежних шлейфів, ліній зв'язку АУП;
§ забезпечувати можливість перемикання режиму «Автоматичний пуск» - «Ручний пуск» з клавіатури на приймально-контрольної апаратури управління, за командою з диспетчерської, і здійснювати відключення автоматичного пуску при відкриванні дверей у приміщення, з адресним включенням світлової індикації та звукової сигналізації на приймально- контрольної апаратури та видачею відповідного сигналу в зовнішні ланцюги;
§ забезпечувати можливість дистанційного пуску АУП по кожному захищається напрямку з клавіатури на приймально-контрольної апаратури, по команді з диспетчерської або дистанційних постів управління у евакуаційних виходів з приміщення, що захищається.
§ формувати сигнал «Гасіння включено» при подачі вогнегасної речовини на кожному захищається напрямку з адресним включенням світлової індикації та звукової сигналізації на приймально-контрольної апаратури та видачею відповідного сигналу в зовнішні ланцюги;
§ формувати сигнал «Двері відчинені» за кожним захищається напрямку з адресним включенням світлової індикації та звукової сигналізації на приймально-контрольної апаратури та видачею відповідного сигналу в зовнішні ланцюги;
§ формувати команду «Пуск» на виконавчий пристрій другої черги АУП через певний розрахунком інтервал часу після команди «Пуск» на виконавчий пристрій першої черги АУП та відсутності сигналу про подачу вогнегасної речовини;
§ забезпечувати зв'язок з автоматизованою системою управління верхнього рівня в частині видачі інформації про стан і режимах функціонування АУП та прийому керуючої команди.
Для розширення функціональних можливостей ППК і ППКУ необхідно, щоб ці прилади забезпечували включення виконавчих пристроїв АУП різних типів (водяного гасіння, газового, порошкового та ін)
Крім того, слід забезпечити можливість включення світлових і звукових оповіщувачів, встановлених як в адміністративних, так і у виробничих приміщеннях, в тому числі і вибухонебезпечних.
Серійно випускаються приймально-контрольні прилади, як правило, мають жорстку структуру, працюють лише з радіальними шлейфами і з не адресованими пожежними сповіщувачами, не забезпечують документування інформації про загоряння і технічному стані системи пожежної сигналізації. Практично відсутні пристрої, в повній мірі реалізують весь комплекс функцій з управління АУП.
У цих умовах створення пожежних приймально-контрольних приладів і на їх основі систем пожежної сигналізації з високими експлуатаційними характеристиками є однією з найважливіших завдань розробників.
Сучасний ПКП повинен мати яскраво виражене інтелектуальне аналітичне ядро ​​системи, що забезпечує оцінку стану і коригування аналогових параметрів всіх компонентів системи, для підвищення надійності систем такого класу, що і визначило мета моєї роботи: підвищення надійності та ефективності пожежної безпеки об'єкту, скорочення часу ідентифікації місця спалаху, визначення до нього шляхів під'їзду і підходу, автоматизація контролю за станом установок автоматичного пожежогасіння, поліпшення соціальних умов праці оперативного персоналу.



















4
12

Підпис: 12
9

Підпис: 9
7

Підпис: 7
6

Підпис: 6
5

Підпис: 5
1
12

13

13

1
12

13

13



17

Підпис: 17
15

Підпис: 15
19

Підпис: 19
16

Підпис: 16
18

Підпис: 18
14

Підпис: 14
12

Підпис: 12
13

Підпис: 13
9

Підпис: 9
10

Підпис: 10
11

Підпис: 11
10

Підпис: 10
8

Підпис: 8


Рис.1. Узагальнена блок-схема приймально-контрольного приладу з підключеними до нього ланцюгами
1 - шлейф сигналізації;
2 - виносний елемент;
3 - сповіщувач;
4 - приймально-контрольний прилад;
5 - вузол перемикання;
6 - вузол контролю стану шлейфу сигналізації;
7 - вузол пам'яті;
8 - вузол обробки сигналу;
9 - вузол сигнального (пультового реле);
10 - вузол керування звуковим оповісником;
11 - вузол керування світловим оповісником;
12 - пристрій об'єктове системи передачі сповіщення або іншого ПКП;
13 - звуковий оповіщувач;
14 - світловий оповіщувач;
15 - джерело резервного живлення;
16 - блок живлення;
17 - вузол індикації;
18 - виносне індикаційне табло;
19 - вузол живлення сповіщувача.
Серійно випускаються приймально-контрольні прилади, як правило, мають жорстку структуру, працюють лише з радіальними шлейфами і з не адресованими пожежними сповіщувачами, не забезпечують документування інформації про загоряння і технічному стані системи пожежної сигналізації. Практично відсутні пристрої, в повній мірі реалізують весь комплекс функцій з управління АУП.
У цих умовах створення пожежних приймально-контрольних приладів і на їх основі систем пожежної сигналізації з високими експлуатаційними характеристиками є однією з найважливіших завдань розробників.
Сучасний ПКП повинен мати яскраво виражене інтелектуальне аналітичне ядро ​​системи, що забезпечує оцінку стану і коригування аналогових параметрів всіх компонентів системи для підвищення надійності систем такого класу, що і визначило мета моєї роботи: підвищення надійності та ефективності пожежної безпеки об'єкту, скорочення часу ідентифікації місця спалаху, визначення до нього шляхів під'їзду і підходу, автоматизація процесів контролю стану установок автоматичного пожежогасіння, поліпшення соціальних умов праці оперативного персоналу.

2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РАННЬОГО

ВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖІ


В даний час найбільш перспективна адресно-аналогова система пожежної сигналізації. Пожежний сповіщувач аналізує стан контрольованої зони, передає параметри свого стану в момент опитування від приладу (активна телеметрія), підтримуючи безперервний зв'язок з приймально-контрольним приладом. Аналізуючи процеси, приймально-контрольний прилад, як інтелектуальне ядро ​​системи, приймає необхідні рішення і реалізує запрограмований алгоритм по взаємодії з іншими компонентами системи (датчиками, модулями, установками пожежогасіння) з використанням адресної ідентифікації. У адресних системах використовуються спеціальні типи датчиків, або блоки адресних шлейфів. Протипожежна система з адресованими пристроями контролює адресовані вхідні (датчики полум'я, диму, газу) і управляє вихідними (система пожежогасіння, сигналізатори тривоги, системи відключення вентиляції) компонентами. Наявність адреси в кожного пристрою дозволяє практично миттєво отримувати точну інформацію про пожежної сигналізації, несправності датчика і ефективно здійснювати управлінням процесом пожежогасіння.
Наявні в складі системи контрольні плати, вхідні і вихідні адресують пристрої дозволяють створювати практично будь-яку структуру зв'язку (кільцеву, лінійну, деревоподібну з будь-якою кількістю розгалужень), тобто пристосовувати до систем зв'язку, існуючим на підприємстві. Використання в системі зв'язку малої кількості проводів підвищує стійкість роботи системи, цьому ж служить наявність програмного контролю правильності функціонування всіх блоків і пристроїв, включаючи сповіщувачі. Перспективні також технічні засоби, що виконують функції приймально-контрольних приладів і приймально-передавальних пристроїв з можливістю «гнучкого» управління алгоритмом роботи і змінюваних (настроюваних) електричних характеристик пристрою. Розроблена базова програма інформаційного обміну представлена ​​в додатку 1.
Промисловістю Республіки Білорусь адресно-аналогові сповіщувачі в даний момент не випускаються, що є суттєвим бар'єром у галузі розвитку концепції вітчизняної адресно-аналогової системи пожежної сигналізації. Хорошою альтернативою їм є блоки адресних шлейфів.
Основними тенденціями розвитку даних систем є:
Ø застосування ієрархічних структур з розвиненими пристроями міжрівневих зв'язків;
Ø створення програмованих пристроїв, адаптуються до конкретних умов застосування;
Ø використання кільцевих та комбінованих шлейфів пожежної сигналізації;
Ø створення адресних сповіщувачі систем, що дозволяють однозначно визначити місце виникнення загоряння;
Ø підключення систем пожежної сигналізації до інформаційно-вимірювальної і керуючій системі об'єкта захисту;
Ø підвищення контролепригодности технічних систем пожежної сигналізації;
Ø застосування принципів дистанційного контролю і управління;
Ø забезпечення можливості документування інформації;
Великі можливості у вирішенні зазначених питань дає застосування мікропроцесорної та обчислювальної техніки. Її використання дозволяє створювати автоматизовані системи пожежної безпеки, що будуються за ієрархічним принципом. На верхньому рівні цієї системи вирішуються задачі розпізнавання і запобігання пожежних ситуацій, а на нижній - завдання виявлення загорянь, управління АУП, контролю їх працездатності та запобігання помилкових спрацьовувань. Прикладом такої системи є одна з останніх розробок - панель охоронно-пожежної сигналізації американської фірми Control Equipment (див. Додаток 2).
Назріла необхідність, в пошуку шляхів для об'єднання зусиль вітчизняних виробників в області виробництва систем пожежної сигналізації і автоматики з метою створення надійної (робота навіть у випадку виникнення несправностей) високоякісної продукції, яка повинна бути доступною для широкого кола вітчизняних споживачів. Система повинна забезпечувати комплексне управління, забезпечувати простоту і економічність монтажу, точність спрацювання (зниження ймовірності помилкової тривоги, надання достовірної інформації, точна вказівка ​​джерела потенційної небезпеки), легкість управління, універсальність використання (наявність конфігурацій для об'єктів будь-якої величини і будь-якого призначення). Сьогодні обов'язково необхідно враховувати при розробці і виробництві техніки пожежної сигналізації такі важливі параметри, як:
- Наявність в приладах пожежної сигналізації аналітичного ядра «мозку» приймально-контрольного приладу;
- Використання в шлейфах пожежної сигналізації та установках пожежогасіння спеціальних технічних рішень для захисту від помилкових спрацьовувань;
- Можливість налаштування шлейфів на роботу з різними типами пожежних сповіщувачів;
- Можливість універсального використання приймально-контрольного приладу з блокуванням управління технологічним обладнанням, системою аварійного оповіщення та ін;
- Наявність функцій для передачі інформації на комп'ютер, віддалені пульти керування модулями автоматики пожежогасіння, релейні блоки, пристрої концентрації в інтегральні системи безпеки, пульти централізованого спостереження та ін;
- Використання режимів постійного контролю несправності (обрив, коротке замикання, блокування та ін);
- Використання спільних протоколів обміну в комунікаційні з'єднання;
- Простота і зручність обслуговування і експлуатації;
- Висока експлуатаційна надійність;
- Можливість застосування спеціального програмного забезпечення для підвищення інформативності в системі МНС;
Вітчизняний і зарубіжний досвід експлуатації автоматичних систем пожежної сигналізації показує, що проблема раннього виявлення пожежі в даний час не може бути успішно вирішена за допомогою тільки одного або декількох типів пожежних сповіщувачів. Для цього потрібне створення комплексу засобів виявлення загорянь по всіх інформаційних факторів і ознаками пожежі і пошук нових технічних рішень у галузі пожежної сигналізації.
3. ПРИЛАД ПУЛЬТА-адаптерних
ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
 
3.1. Опис адаптера. Принцип роботи.
 

Для передачі стану пожежного сповіщувача на відстань з виведенням інформації на комп'ютер необхідно задіяти частину функцій приймально-контрольного приладу, при цьому з'являються нові функції (формування байтів кодової посилки і передача сигналів з комп'ютера на ПКП), тобто безпосередньо з пожежного сповіщувача через адаптерний прилад здійснити передачу інформаційного байта недоцільно.

Первинна ланка обробки сигналу з пожежного сповіщувача та опитування стану шлейфів - це приймально-контрольний прилад; в моїй роботі - це ППК-2.

Прилад приймально-контрольний ППК-2 призначений для прийому сигналів тривожних ізвещаній від автоматичних і ручних пожежних сповіщувачів з нормально-замкнутими і нормально-роз'єднаними контактами, а також від активних пожежних сповіщувачів з безконтактним виходом (див. рис.2), що формують сигнал про пожежу у вигляді дискретного зменшення електричного опору вихідного ланцюга сповіщувача до величини, яка перевищує 450 Ом при струмі 20 мА (наприклад, РІД-6М, ДІП-2, ІПР, ДІП-3).
Пульт забезпечує відображення надходить з охоронюваних об'єктів інформації (сигнали ПОЖЕЖА, НЕСПРАВНІСТЬ) за допомогою оптичних індикаторів і звукового сигналізатора, трансляцію надійшли сигналів за допомогою контактів реле, а також формування адресних сигналів пуску АСП.

Рис. 2. Схема підключення пожежних сповіщувачів
до сигнальної лінії приладу ППК-2.
1 - сповіщувач з нормально замкнутими контактами (типу ІП 104-1, ІП 105-2/1 і т.п.);
2 - сповіщувач ИП 212-2 (ДІП-2);
3 - сповіщувач ИП 101-2, ІП 212-5 (ДІП-3);
4 - сповіщувач з нормально роз'єднаними контактами (ПІО-017);
5 - сповіщувач РІД-6М;
6 - сповіщувач ИП 329-2 "Аметист";
7 - виносне пристрій оптичної сигналізації ВУОС (ТеУ5.142.004); Р1 - резистор МЛТ-0 ,25-11 кОм ± 5%: Р2 - резистор МЛТ-0.25-4.3 кОм ± 5%; УД1-УД2 - діоди напівпровідникові КД521А.
 
Основні технічні дані ППК-2

1. Максимальна кількість шлейфів сигналізації, що підключаються
до пульта, шт. 60
2. Максимальна кількість активних пожежних сповіщувачів, що включаються
в один шлейф, шт. 20
3. Максимальна кількість пожежних сповіщувачів, що включаються
в один шлейф, з нормально-замкнутими і з нормально-роз'єднаними контактами, шт. 40
4. Максимальний опір шлейфа, Ом 500
5. Амплітуда змінного напруги прямокутної форми в
шлейфі, У 20 +4
6. Тривалість довгого полутакт напруги в шлейфі, з 0,7 +0,15
7. Тривалість короткого полутакт напруги в шлейфі, з 0,05 +0,01
8. Максимально допустима величина струму в шлейфі в черговому режимі
при довгому полутакт напруги, мА 10
9. Напруга в лінії АСП при включенні сигналу пуску АСП, У 24 +2
10. Величина струму обмеження в лінії АСП, А 0,3 +0,05
11. Величина часу затримки включення реле ПОВІДОМЛЕННЯ з
моменту надходження сигналу ПОЖЕЖА, з 35
12. Максимальний струм, комутований контактами реле ПОВІДОМЛЕННЯ, при напрузі до 250 В, А 2
13. Максимальна потужність, комутована контактами реле ПОЖЕЖА, НЕСПРАВНІСТЬ при напрузі до 80 В, Вт 10
14. Напруга джерела живлення:
основного - мережі змінного струму частотою 50Гц, В 220 +22
резервного - джерела постійного струму, В 24 +2,4
15. Максимальна споживана потужність пульта в черговому режимі від джерела живлення:
основного, У А 40
резервного, Вт 40
16. Мінімальний опір ізоляції між мережевими ланцюгами пульта і іншими струмопровідними елементами, МОм 20
17. Діапазон експлуатаційних температур навколишнього середовища
пульта, 0 С 0 +40
18. Максимальна відносна вологість навколишнього середовища пульта при
температурі 35 0 С,% 80
19. Максимальна маса пульта на 60 сигнальних ліній, кг 25
20. Напрацювання на відмову пульта (у перерахунку на 1 сигнальну лінію) повинна
бути, год 50
21. Термін служби пульта, років 10

Основний вузол взаємодії ППК-2 і адаптерного приладу - Блок прийому та реєстрації, що включає в себе два незалежні канали обробки сигналів, що надходять з сигнальних ліній. З відповідних контурів: «Пожежа», «КЗ», «Обрив», «АУП» (пряма і зворотна зв'язок) логічний рівень надходить на регістри прийому адаптера, що забезпечує селективність адаптера з вигляду сигналу (див. Додаток 3).


Інформація з блоку прийому та реєстрації з роз'єму ПКП надходить на вхідні регістри формувача інформаційного байта пов'язаного з цим ПКП, потім - на приймально-передавальний контролер, де з урахуванням спрацював напрямки, формується і відправляється на комп'ютер через послідовний порт СОМ2 байт посилки. Комп'ютер приймає байт (для прийому і обробки інформації, що надходить на порт СОМ2, в пам'яті резидентної знаходиться драйвер адаптера), видає відповідне повідомлення на екран монітора (принтер). Зв'язок з комп'ютером Пасо, охороняє об'єкт здійснюється за індивідуальною кабельної лінії, а подальше проходження інформації - по телефонній лінії за допомогою модему.
Спеціально розроблене програмне забезпечення дозволить оператору управляти пуском АУП і станом приймально-контрольного приладу того чи іншого об'єкта через адаптер від комп'ютера після набору пароля, при цьому передбачається наявність у оператора елементарних навичок роботи на комп'ютері. У процесі функціонування приладу по кожній події на об'єкті формується запис у банк-протокол поточних подій, де інформація про подію сформована за ознакою дати (місця) і містить:
а) час виникнення події;
б) найменування сигналу;
в) стале становище сигналу.
Банк протоколів поточних подій можна переглянути на екрані монітора або роздрукувати у вигляді добової зведення.
Структурно адаптер складається (рис.3) з формувачів байтів, що мають безпосередній зв'язок з певним ПКП за допомогою кабелю (проводу) і роз'ємів; приймально-передавального контролера збору і обробки інформації, що передає повідомлення по інтерфейсу послідовного типу на IBM-сумісний комп'ютер для подальшої обробки та зберігання інформації про події на контрольованому об'єкті, а також для адресного відновлення стану ПСП і запуску АУП по команді оператора ЕОМ.
Електричну схему приймально-адаптерного приладу можна реалізувати на дискретних елементах і ІМС, що дозволить виконати його з невеликими габаритними розмірами і високою безвідмовністю в роботі.
Таким чином, при роботі з адаптерних приладом є можливість «гнучкого» управління алгоритмом роботи і зміни деяких його характеристик як за рахунок регулювання параметрів елементної бази, так і з комп'ютера (програмно).


Приймально-адаптерний прилад
ПКП № 1
«Пожежа»

«Обрив»

«КЗ»
Скидання

АУП



Приймально-передавальний контролер


ФБ N

ФБ n

ФБ 1
Шл. № 1


Шл. № n
Байти посилки:
1. Адреса
2. Адреса.
3. Вид сигналу
ПКП № N


Пасо
ШЛЧС, УМНС
10000011 - 1 шлейф
10000011 - ПКП № 1
10001001 - «КЗ»


стартові біти стопові біти


Рис. 3. Схема інформаційного обміну.
 
 
 
 
 
 
3.2 Робота з драйвером, передача інформації по мережі.
Драйвер забезпечує розшифровку байта даних надходить з формувача байта адаптера, обробку інформації та видасть повідомлення на екран (принтер). Алгоритм програми може бути успішно реалізований на мовах високого рівня Turbo Pascal 7.0 або С + + із застосуванням ассемблерних вставок, при цьому забезпечиться зручний графічний інтерфейс програми управління, чіткість роботи, раціональність алгоритму програми, автозапуск і резидентність.
Драйвер резидентно розташовується в пам'яті комп'ютера, постійно опитує стан порту, здійснює обробку інформації, що надходить від адаптера і відображення її на екрані монітора. Невід'ємною ланкою роботи цієї системи є інтерфейс RS-232-C і, зокрема, порт послідовної передачі даних СОМ2 для з'єднання з кім. Послідовна передача даних означає, що дані передаються по єдиній лінії. При цьому біти байта даних передаються по черзі з використанням одного дроту. Для синхронізації групі бітів даних зазвичай передує спеціальний стартовий біт, після групи бітів слідують біт перевірки на парність і один або два степових біта. Іноді біт перевірки на парність може бути відсутнім.
Існує три основних способи з'єднання з комп'ютером для обміну інформацією:
- Безпосередній зв'язок через асинхронний порт;
- Зв'язок з використанням модему;
- Зв'язок через локальні мережі.
Далі розглядаються перші два типи з'єднань безпосереднє і з'єднання через модем.
Практично кожен комп'ютер обладнаний хоча б одним послідовним асинхронним адаптером. Зазвичай він представляє собою окрему плату або ж розташований прямо на материнській платі комп'ютера. Його повна назва - RS-232-C. Кожен асинхронний адаптер зазвичай містить кілька портів, через які до комп'ютера можна підключати зовнішні пристрої. Кожному такому порту відповідає кілька регістрів, через які програма отримує до нього доступ, і певна лінія IRQ (лінія запиту переривання) для сигналізації комп'ютера про зміну стану порту. Кожному порту присвоюється логічне ім'я (COM1, COM2, і т.д.).
Комп'ютер IBM PC підтримує інтерфейс RS-232-C не повною мірою; швидше роз'єм, позначений на корпусі комп'ютера як порт послідовної передачі даних, містить деякі з сигналів, що входять в інтерфейс RS-232-C і мають відповідні цим стандартом рівні напруги.
В даний час порт послідовної передачі даних використовується дуже широко. Ось далеко не повний список застосувань:
- Підключення миші;
- Підключення графопостроителей, сканерів, принтерів, дигітайзерів;
- Зв'язок двох комп'ютерів через порти послідовної передачі даних з використанням спеціального кабелю і таких програм, як FastWire II або Norton Commander;
- Підключення модемів для передачі даних по телефонних лініях;
- Підключення до мережі персональних комп'ютерів;
Послідовна передача даних означає, що дані передаються по єдиній лінії. При цьому біти байта даних передаються по черзі з використанням одного дроту. Для синхронізації групі бітів даних зазвичай передує спеціальний стартовий біт, після групи бітів слідують біт перевірки на парність і один або два степових біта. Іноді біт перевірки на парність може бути відсутнім.
Комп'ютер може бути оснащений одним або двома портами послідовної передачі даних. Ці порти розташовані або на материнській платі, або на окремій платі, що вставляється в слоти розширення материнської плати.
Бувають також плати, що містять чотири або вісім портів послідовної передачі даних. Їх часто використовують для підключення декількох комп'ютерів або терміналів до одного, центрального комп'ютера. Ці плати мають назву "мультіпорт".
В основі послідовного порту передачі даних лежить мікросхема INTEL 8250 або її сучасні аналоги - INTEL 16450,16550,16550 A. Ця мікросхема є універсальним асинхронним приймачем (UART - Universal Asynchronous Receiver Transmitter). Мікросхема містить декілька внутрішніх регістрів, доступних через команди введення / виводу.
Мікросхема 8250 містить регістри передавача і приймача даних. При передачі байта він записується в буферний регістр передавача, звідки потім переписується в зсувний регістр передавача. Байт "висувається" з сдвигового регістра по бітах.
Програма має доступ тільки до буферних регістрів, копіювання інформації в зсувні регістри і процес зсуву виконується мікросхемою UART автоматично.
До зовнішніх компонентів послідовний асинхронний порт підключається через спеціальний роз'єм. Існує два стандарти на роз'єми інтерфейсу RS-232-C, це DB-25 і DB-9. Перший має 25, а другий 9 висновків. Для роботи приймально-адаптерного приладу використовується 25-штирьковий роз'єм.
 
 
 
ТАБЛИЦЯ 1.
Розводка роз'єму DB25


Номер Призначення контакту Вхід або
контакту (з боку комп'ютера) вихід
1 Захисне заземлення (Frame Ground, FG) -
2 Передані дані (Transmitted Data, TD) Вихід
3 Прийняті дані (Received Data, RD) Вхід
4 Запит для передачі (Request to send, RTS) Вихід
5 Скидання для передачі (Clear to Send, CTS) Вхід
6 Готовність даних (Data Set Ready, DSR) Вхід
7 Сигнальне заземлення (Signal Ground, SG) -
8 Детектор прийнятого з лінії сигналу
(Data Carrier Detect, DCD) Вхід
9-19 Не використовуються
20 Готовність вихідних даних
(Data Terminal Ready, DTR) Вихід
21 Не використовується
22 Індикатор виклику (Ring Indicator, RI) Вхід
23-25 ​​Не використовуються
 
 
ТАБЛИЦЯ 2.
Розводка роз'єму DB9
Номер Призначення контакту Вхід або
контакту (з боку комп'ютера) вихід

1 Детектор прийнятого з лінії сигналу
(Data Carrier Detect, DCD) Вхід
2 Прийняті дані (Received Data, RD) Вхід
3 Передані дані (Transmitted Data, TD) Вихід
4 Готовність вихідних даних
(Data Terminal Ready, DTR) Вихід
5 Сигнальне заземлення (Signal Ground, SG) -
6 Готовність даних (Data Set Ready, DSR) Вхід
7 Запит для передачі (Request to send, RTS) Вихід
8 Скидання для передачі (Clear to Send, CTS) Вхід
9 Індикатор виклику (Ring Indicator, RI) Вхід
Комп'ютер є термінальним пристроєм. Модем (адаптер ПС) є пристроєм зв'язку.
Стандарт RS-232-C визначає можливість управління потоком тільки для напівдуплексного з'єднання, при якому в кожний момент часу дані можуть передаватися тільки в один бік.
Технічні параметри інтерфейсу RS-232-C
При передачі даних на великі відстані без використання спеціальної апаратури із-за перешкод, що наводяться електромагнітними полями, можливе виникнення помилок. Внаслідок цього накладаються обмеження на довжину сполучного кабелю між пристроями DTR-DTR і DTR-DCE.
Офіційне обмеження по довжині для з'єднувального кабелю за стандартом RS-232-C становить 15,24 метра. Однак на практиці ця відстань може бути значно більше. Воно безпосередньо залежить від швидкості передачі даних.
110бод - 1524м / 914,4 м
300бод - 1524м / 914,4 м 1200бод - 914,4 м / 914,4 м 2400бод - 304,8 м / 152,4 м 4800бод - 304,8 м / 76,2 м 9600бод - 76,2 м / 76,2 м
Рівні напруги на лініях роз'єму становлять для логічного нуля -15 ..- 3 вольти, для логічної одиниці +3 .. +15 вольт. Проміжок від -3 до +3 вольт відповідає невизначеному значенню.
Порти асинхронного адаптера
На етапі ініціалізації системи, модуль POST BIOS тестує наявні асинхронні порти RS-232-C і ініціалізує їх. Залежно від версії BIOS не започатковано перші два або чотири порти. Їх базові адреси розташовуються в області даних BIOS, починаючи з адреси 0000:0400 h.
Перший адаптер COM1 має базовий адресу 3F8h і займає діапазон адрес від 3F8h до 3FFh. Другий адаптер COM2 має базовий адресу 2F8h і займає адреси 2F8h .. 2FFh.
Асинхронні адаптери можуть виробляти переривання:
COM1, COM3 - IRQ4
COM2, COM4 - IRQ3
Є 7 основних регістрів для управління портами:
а) Регістр даних
Регістр даних розташований безпосередньо за базовим адресою порту RS-232-C і використовується для обміну даними і для завдання швидкості обміну.
Для передачі даних в цей регістр необхідно записати передається байт даних. Після прийому даних від зовнішнього пристрою прийнятий байт можна прочитати з цього ж регістра (див. Додаток 1).
Залежно від стану старшого біта керуючого регістра (розташованого за адресою base_adr +3, де base_adr відповідає базовому адресою порту RS-232-C), призначення цього регістра може змінюватися. Якщо старший біт дорівнює нулю, регістр
використовується для запису даних для передачі. Якщо ж старший біт дорівнює одиниці, регістр використовується для введення значення молодшого байта дільника частоти тактового генератора. Змінюючи вміст дільника, можна змінювати швидкість передачі даних. Старший байт дільника записується в регістр управління перериваннями за адресою base_adr +1.
Максимальна швидкість обміну інформацією, яку можна досягти при використанні асинхронного адаптера, досягає 115200 бод, що приблизно відповідає 14 Кбайт у секунду.
б) Регістр управління переривань
Цей регістр використовується або для управління переривань від асинхронного адаптера, або (після виведення у керуючий регістр байти з встановленим в 1 старшим бітом) для виведення значення старшого байта дільника частоти тактового генератора.
в) Регістр ідентифікації переривання
Прочитуючи його вміст, програма може визначити причину переривання
г) Керуючий регістр
Керуючий регістр доступний по запису та читання. Цей регістр керує різними характеристиками UART: швидкістю передачі даних, контролем парності, передачею сигналу BREAK, довжиною переданих слів (символів).
д) Регістр управління модемом
Регістр управління модемом управляє станом вихідних ліній DTR, RTS і ліній, специфічних для модемів - OUT1 і OUT2, а також запуском діагностики при з'єднаних разом вході і виході асинхронного адаптера.
е) Регістр стану лінії
Регістр стану лінії визначає причину помилок, які можуть виникнути при передачі даних між комп'ютером і мікросхемою UART.
ж) Регістр стану модему
Регістр стану модему визначає стан керуючих сигналів, які передаються модемом асинхронного порту комп'ютера.
Ініціалізація асинхронного адаптера
Перше, що повинна зробити програма, що працює з асинхронним адаптером - встановити формат і швидкість передачі даних. Після завантаження операційної системи для асинхронних адаптерів встановлюється швидкість 2400 бод, не виконується перевірка на парність, використовуються один стоповий і восьмибітових довжина переданого символу. Можна змінити цей режим командою MS-DOS MODE.
Виконавши введення з керуючого регістра, програма може отримати поточний режим адаптера. Для установки нового режиму змініть потрібні вам поля і запишіть новий байт режиму назад у керуючий регістр.
Якщо вам треба задати нове значення швидкості обміну даними, перед записом байта, встановіть старший біт цього байта в 1, при цьому регістр даних і керуючий регістр використовуються для завдання швидкості обміну. Потім послідовно двома командами введення завантажте дільник частоти тактового генератора. Молодший байт запишіть в регістр даних, а старший - у регістр управління перериваннями.
Перед початком роботи необхідно також проініціалізувати регістр управління перериваннями, навіть якщо у вашій програмі не використовуються переривання від асинхронного адаптера (див. Додаток 1). Для цього спочатку треба перевести регістр даних і регістр управління перериваннями в звичайний режим, записавши нуль в старший біт керуючого регістру. Потім можна встановлювати регістр управління перериваннями. Якщо переривання вам не потрібні, запишіть у цей порт нульове значення.
Електронна пошта
Великий інтерес представляє використання приймально-адаптерного приладу в локальній мережі АСУ МНС як засоби для опрацювання та подальшого аналізу інформації. Однією з можливостей мережі є організація електронної пошти. Якщо комп'ютер підключений до мережі, і ви маєте спеціальне програмне забезпечення для обміну поштою, є можливість відправляти через мережу листи (повідомлення) іншим користувачам мережі (рис. 3).
Сам лист являє собою звичайний файл, що містить текст листа і спеціальний заголовок, в якому зазначено, від кого лист направлено, кому призначено, яка тема листа та дата відправлення. Автоматизувати цей процес нескладно за наявності програмного забезпечення обміну даними по мережі на комп'ютерах.
 
 
 
ВИСНОВОК
 
В результаті розробки приймально-адаптерного приладу пожежної мною проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід раннього виявлення пожежі за допомогою автоматичних систем пожежної сигналізації, основні технічні рішення в цій області, перспективи розвитку, шляхи оптимізації та підвищення надійності роботи систем пожежної сигналізації. У даній роботі в якості одного з варіантів вирішення проблеми раннього виявлення пожежі в рамках концепції створення АСУ МНС Білорусі запропонований проект приймально-адаптерного приладу пожежної сигналізації.
При його використанні досягається:
1). Підвищення ефективності використання установок автоматичного пожежогасіння та сигналізації;
2). Скорочення часу реагування оперативного персоналу на екстремальну інформацію;
3). Ведення бланка протоколів подій;
4). Поліпшення соціальних умов праці.
На програмному рівні забезпечується документування інформації про загоряння і технічному стані системи пожежної сигналізації, ведеться банк протоколів поточних подій, здійснюється дистанційне керування приймально-контрольним приладом, і пуском АУП. Можлива автоматизація контролю стану установок автоматичного пожежогасіння. Адаптер простий і зручний в експлуатації, в певній мірі зможе скласти конкуренцію зарубіжним приладів. Необхідно глибше опрацювати питання про універсальність підключення приладу до різних типів ПКП.
Безсумнівно, його застосування на об'єктах господарювання дасть позитивний ефект в покращенні інформативності в системі МНС, а отже і підвищення пожежної безпеки. Масове впровадження системи в житлових будинках, квартирах, дачах, гуртожитках, готелях, промислових підприємствах та інших приміщеннях з постійним проживанням людей і перебуванням персоналу дозволить істотно скоротити число тих, хто гине (зменшення часу виявлення, прибуття), а в поєднанні з комплексом інших профілактичних заходів або виключити їх, або звести до мінімуму.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ЛІТЕРАТУРА
 
 
1. ГОСТ 12.1.004-91. Пожежна безпека. Загальні вимоги.
2. ГОСТ 12.3.046 Містобудування. Загальні вимоги.
3. Касаткін А.І. Професійне програмування на мові СІ. Управління ресурсами: Довідкова допомога. - Мн. Обчислюємо. Шк., 1992.
4. Малешін В.Г. Апаратно-програмні комплекси систем автоматичного контролю і управління процесами пожежогасіння, пожежної сигналізації / / Пожежна безпека. Матеріали першої республіканської науково-практичної конференції,-Мн.; 1994р.
5. Нілов В.А. Технічні засоби охоронно-пожежної сигналізації.; НОУ «Такір»,-М., 1998р.
6. Панель охоронно-пожежна «Control Equipment». Технічний опис.
7. Пожежна безпека. Спеціалізований каталог. - М.: «Гуртки», 2000р.
8. Пожежна сигналізація. Сучасні пристрої пожежної сигналізації. Проектування систем безпеки на основі комп'ютерних технологій.; «Гротеск»,-М, 1998.
9. Пожежно-охоронний сповіщувач «Apollo XP95». Технічний опис.
10. Пульт приймально-контрольний ППК-2. Паспорт еу2.407.003 ПС.
11. Керівництво по архітектурі IBM PC / AT. під ред. М. Л. Махрхасіна.; ТОВ «Консул»,-Мн., 1993р.
12. СНиП 2.04.09-84 Пожежна автоматика.
13. Собур В.А. Установки автоматичної пожежної сигналізації: Довідник. Вип. 1-й - М.: Спецтехніка, 1999.
14. Сучасні засоби пожежної та пожежно-охоронної сигналізації.;-М, 1990.
15. СТБ 11.16.01-98 Системи пожежної сигналізації.
16. Юлін В.А., Булатова І.Р. Запрошення до СІ. - Мн. Обчислюємо. Шк.,
1990.


ДОДАТОК 1


/ / ================================================ ======================
/ / = Базова програма роботи з послідовним портом COMi.
/ / = Обмін з використанням переривань
/ / ================================================ ======================
# Include <conio.h>
# Include <iostream.h>
# Include <stdio.h>
# Include <dos.h>
# Include <stdlib.h>
# Include <math.h>
# Include <string.h>
# Include <process.h>
# Define COM 2 / / задається номер порту 1-COMi; 2-COM2
/ / Подальший код справедливий для машин класу AT
# Define INTRS 13-COM
# Define m_speed 2 / / множник задає швидкість передачі
/ / 1-9600
/ / 2-19200 і т.д.
/ / 6-57600
/ / 12-115200
# Define cbuf 2000 / / розмір буфера даних
# Ifdef __cplusplus
# Define __CPPARGS ...
# Else
# Define __CPPARGS
# Endif
# Define rgmask 16/COM / / маска в регістрі маски переривань
# Define byte_sync 33
# Define byte_divam 85
int IMR = 0x21; / / регістр маски переривань
int base, IER, IIR, LCR, LSR, MSR, MCR, LSB, MSB; / / регістри контролера
/ / Послідовного інтерфейсу
char fl_d = 0; / / прапор встановлюється якщо прийнятий байт
/ / Якщо = 0 то буфер порожній
char overb = 0; / / прапор встановлюється якщо буфер переповнений
char area [cbuf]; / / буфер даних
int head = 0, teil = 0; / / покажчики голови і хвоста
char count0 = 0; / / help count
char exiterr = 0; / / номер помилки при прийомі
/ / Exiterr = 0 - помилок немає
/ / Exiterr = 1 - помилка прийому
/ / Exiterr = 2 - помилка по тайм-ауту
/ / Exiterr = 3 - cбой в прийомі: передано невірне
/ / Число байт
/ / Exiterr = 4 - збій при пріeмe або переповнювання
/ / Буфера
char errcode = 0; / / код помилки
void interrupt obrcom (__CPPARGS) / * interrupt prototype * /
void interrupt (* oldfunc) (__CPPARGS) / * interrupt function pointer * /
void nevid (void); / / робить курсор невидимим
void initrs (void); / / ініціалізація COM порту
void init (void); / / ініціалізація змінних
void exitp (void); //!!! необхідно викликати перед виходом з програми
int trans (char); / / передача байта через СОМ порт
void deside (void); / / обробка даних
void signal (void); / / звуковий сигнал
void outinfo (void); / / вивід інформації на екран
void reseterr (void); / / скидання помилок RS232
void instvect (void); / / Заміна вектора переривань COMi
void restorevect (void); / / Відновлення старого обробника C
void incteil (void); / / Збільшення покажчика хвоста
void err (char *); / / Вихід помилково
void Transb (char); / / посилка байти з сервісом
int Transb_hiden (char); / / Не видає повідомлення про помилки
void clearbof (void); / / очищення буфера даних
void definit (void); / / визначає працездатність з того боку
void clearbofkey (void); / / очищення буфера клавіатури
void pusk (void);
struct k_win / / координати вікна
{Int x0, y0, x1, y1, lastx, lasty;} wmain, wmes;
//=======================
void nevid (void) / / невидимий курсор
{Asm {push cx
push ax
mov ah, 01
mov ch, 20H
mov cl, 0
int 10H
pop ax
pop cx
}
}
/ / =========== Ініціалізація змінних ====================
void init (void)
{Int i;
wmain.x0 = 1; wmain.y0 = 1; wmain.x1 = 80; wmain.y1 = 16;
wmes.x0 = 1; wmes.y0 = wmain.y1 +2; wmes.x1 = 80; wmes.y1 = 25;
wmain.lastx = wmain.lasty = wmes.lastx = wmes.lasty = 1;
exiterr = 0;
}
//============ Ініціалізація послідовного порту ===========
void initrs (void)
{
asm {push es
push bx
mov bx, COM
dec bx
shl bx, 1
mov ax, 40H / / обчислити базову адресу
mov es, ax
mov dx, es: [bx]
mov base, dx
pop bx
pop es
}
IER = base +1; IIR = base +2; LCR = base +3; MCR = base +4; LSR = base +5;
MSR = base +6; LSB = base; MSB = base +1;
disable ();
instvect (); / / встановити обробник
outportb (IMR, (inportb (IMR) & (255-rgmask))); / / дозволити переривання
outportb (IER, 5); / / дозволити переривання по доступності даних, і за помилку
outportb (LCR, (inportb (LCR) | 0x80)); / / доступ до дільнику частоти
outportb (LSB, 12/m_speed); / / 1843200 / (x * 16) = y біт / c
outportb (MSB, 0);
outportb (LCR, 27); / / встановити параметри:

/ / Довжина слова обміну 8 біт + контроль парності + DLAB = 0
outportb (MCR, (8)); / /; rts = 0; dtr = 0
/ / Скинути умови виникнення переривань
/ / Outportb (base, 0);
inportb (base);
inportb (MSR);
inportb (LSR);
enable ();
}
//=========== Звуковий сигнал ==================
void signal (void)
{Sound (700); delay (200); nosound ();
}
/ / Читання LSR - скидання помилок
void reseterr (void)
{
inportb (LSR);
}
char foi = 0;
/ / ================= Передача байта 'dm' в канал зв'язку ==========
int trans (char dm)
{
inlsr:
asm {
mov dx, base
add dx, 5
in al, dx / / прочитати LSR
test al, 00011110B / / помилка?
jnz toer
test al, 1
jnz indata
test al, 32 / / Передавач звільнений?
jz inlsr
sub dx, 5
mov al, dm
out dx, al
}
return 0;
toer: reseterr (); return -1;
indata: return 1;
}
void instvect (void) / / заміна вектора переривання
{
oldfunc = _dos_getvect (INTRS);
_dos_setvect (INTRS, obrcom);
}
/ / Відновлення старого вектора
void restorevect (void)
{/ * Restore to original interrupt routine * /
_dos_setvect (INTRS, oldfunc);
}
char d;
//=========== Прийом даних не використовуючи переривань =============
int priem (void)
{Char clt; int i = 0;
do {clt = inportb (LSR);
if ((clt & 30)! = 0) {errcode = clt; reseterr (); return -1;}
/ / Байт прийнятий?
if (clt & 1) {d = inportb (base); return 0;}
i + +;
}
while (i! = 0);
return 1;
}
/ / Новий обробник переривання від COMi
void interrupt obrcom (__CPPARGS)
{Char p;
p = ((inportb (IIR)>> 1) & 3);
switch (p) / / визначити тип переривання
{Case 0: / / зміна лінії стану пристрої з того боку
inportb (MSR); break;
case 1: / / переривання від передавача
break;
case 3: / / помилково
errcode = inportb (LSR); inportb (base); break;
case 2: / / доступність даних
{Area [head + +] = inportb (base); / / записати байт в буфер
if (head == cbuf) head = 0;
if (head == teil) overb = 1; / / відзначити якщо голова наздогнала
/ / Хвіст
fl_d = 1; / / відзначити заповнення буфера
break;
};
default: / / невідоме переривання
errcode = 128;
}
enfin: / / завершити переривання
asm {mov al, 20H
out 20H, al
}
}
/ / Очищає буфер даних
void clearbof (void)
{While (fl_d) incteil ();}
void clearbofkey (void)
{While (kbhit ()) getch ();}
/ / Вихід помилково
void err (char * mes)
{
exitp (); clearbofkey ();
printf ("% s \ n", mes); exit (0);
}
/ / Збільшення покажчика хвоста
void incteil (void)
{If (teil == (cbuf-1)) teil = 0; else teil + +;
asm cli;
if (head == teil) fl_d = 0; / / якщо буфер порожній
asm sti;
}
/ / Посилка байти з очікуванням і з очищенням буфера
/ / Від байта який був посланий
void Transb (char CC)
{Int li, opf, hp;
li = 1; opf = 0;
do / / цикл посилки та очікування звільнення передавача
{Hp = trans (CC);
switch (hp)
{Case 0: opf = 1; break;
case 1: li + +; hp = inportb (base); break;
case -1: {printf ("Помилка при передачі \ n"); reseterr (); break;}
}
if (li == 0) printf ("Тайм-аут при передачі \ n");
}
while (! opf);
}
/ / Посилка байти з очікуванням і з очищенням буфера
/ / Від байта який був посланий
/ / Не видає повідомлення про помилки
int Transb_hiden (char CC)
{Int li, opf, hp;
li = 0; opf = 0;
do / / цикл посилки та очікування звільнення передавача
{Hp = trans (CC);
switch (hp)
{Case 0: opf = 1; break;
case 1: {/ / доступність даних
li + +;
inportb (base);
reseterr;
break;
};
case -1: return -1; / / err ("Помилка при передачі"); break;
}
if (li == 100) return 1; / / err ("Тайм-аут при передачі");
}
while (opf == 0);
/ / Цикл очікування прийому байта - того, що був посланий
li = 0;
while (fl_d == 0)
{
if (+ + li == 0) return 2; / / err ("Тайм-аут Не прийнято ні 1 символу");
}
if (area [teil]! = CC) return 3; / / err ("Не прийнято те що послано");
incteil ();
return 0;
}
void priembig (void)
{Int a;
a = priem ();
switch (a)
{Case 0: printf ("Прийнято% d \ n", d); break;
case 1: printf ("Тайм-аут \ n"); break;
case -1: printf ("ErorCode =% d \ n", errcode); inportb (base);
}
}
# Define pi 3.1416
/ / Повертає головне значення ARCTAN [0 .. 2 * pi]
double mARCTAN (double z_sin, double z_cos)
{Double ang;
if (z_sin == 0)
{If (z_cos <0) return (pi/2.0);
else return (1.5 * pi);
}
ang =- atan (z_cos / z_sin);
if (z_sin <0) ang + = pi;
if (ang <0) ang + = 2 * pi;
return ang;
}
char getsym (void)
{Char a;
a = area [teil]; incteil ();
return a;
}
//---------------------------------
void exitp (void) //!!! необхідно викликати перед виходом з програми
{
disable ();
reseterr ();
outportb (MCR, 8); / / rts = 0 out2 = 1
restorevect (); / / відновити обробник
outportb (IMR, (inportb (IMR) | rgmask)); / / заборонити переривання
enable ();
}
int get_size (void) / / повертає число байт в буфері
{Int i;
if ((i = (head-teil)) <0) i + = cbuf;
return i;
}
//===== Відобразити інформацію ==================
void outinfo (void)
{Char a; char str1 [40];
while ((get_size ()> = 1) & (! kbhit ()))
{
printf ("% X", (int) getsym ());
if (errcode! = 0) {printf ("ErrCode =% d \ n", errcode);
errcode = 0;
}
}
}
struct dostime_t w, w1;
double at, bt;
void fix_time (void) / / фіксує системне час у внутреней змінної
{
_dos_gettime (& w);
at = (double) (w.hour * 360 000 + w.minute * 6000 + w.second * 100 + (double) w.hsecond);
}
double get_time (void) / / повертає час минув з моменту останнього
/ / Фіксування
{
_dos_gettime (& w1);
bt = (double) (w1.hour * 360 000 + w1.minute * 6000 + w1.second * 100 + (double) w1.hsecond);
bt-= at;
return bt;}
int wait (int x)
{Fix_time ();
while (get_size () <x)
{If (get_time ()> (double) (x * 4)) return 0;
}
return 1;}
# Define Esc 27
# Define sym_S 83
# Define sym_W 87
# Define sym_Z 90
# Define sym_A 65
//====================================
void main (void)
{Char hpl, hph, ch; char mas [100];
int j, i, jh;
long li;
int cos, sin, sh, am;
double sr;
/ / Printf ("my_dt =% 7.4f \ n", (mARCTAN (14927.0, -28113.0) / pi * 2000));
/ / Return;
init (); initrs ();
clrscr ();
Transb (85);
Transb (6);
Transb (0);
while (! kbhit ()) / / {Transb (85); delay (100);}
outinfo ();
me:
errcode = 0;
clearbofkey ();
exitp ();
}

Анотація наукової роботи


Девіз: "Не відступати й не здаватися!"
1. Приймально-адаптерний прилад пожежної сигналізації.
2. УДК 614.842.4
3. КІІ МНС Республіки Білорусь.
4. 2000 рік.
5. Обсяг роботи: 44 с.
6. Кількість додатків: 3
7. Кількість ілюстрацій: 3
8. Кількість таблиць: 2
9. Джерел літератури: 16.
Характеристика роботи.
1. Мета: Забезпечення можливості автоматизованої комп'ютерної обробки інформації систем пожежної сигналізації.
2. Методи: аналіз технічних рішень, дослідно-конструкторська опрацювання, програмування.
Основні результати: розроблено проект конструкції приймально-адаптерного приладу пожежної сигналізації і програма інформаційного обміну.
Наявність документа про використання наукових результатів: так.
підпис автора ______________


ВІДОМОСТІ


про автора та наукового керівника роботи,
представленої під девізом: «Не відступати й не здаватися!»

АВТОР НАУКОВИЙ КЕРІВНИК


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Безпека життєдіяльності та охорона праці | Наукова робота | 123.4кб. | скачати

Схожі роботи:
Приймально-адаптерний прилад пожежної сигналізації
Системи пожежної сигналізації
Технічні засоби охоронно-пожежної сигналізації
Вітчизняна військова приймально-передавальна техніка
Запам`ятовує електронно-променевої прилад
Прилад прийому та обробки метеорологічних даних
Прилад для методу РадіоКІП - з радіоприймача
Передавальний пристрій для приймально-передавального модуля радіовисотомір
Побутовий холодильний прилад розробка системи охолодження герметичного компресора
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru