Призначення пристрій принцип роботи і правила експлуатації пральної машини Амгунь

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Допустити, до Захисту

ДІПЛОМНІЙ ПРОЕКТ

М. Донець ьк, 200 6

ЗМІСТ

Введення

1 Загальна частина.

1.1 Призначення, будову, принцип роботи і правила експлуатації пральної машини «Амгунь»

1.2 Порівняльна характеристика пральної машини «Амгунь» з іншими аналогічними машинами

1.3 Опис принципової електричної схеми машини «Амгунь»

1.4 Технічна дані електродвигуна АВЕ - 071 - 4С

1.5 Опис принципу роботи реле часу РВ - 6

1.6 Опис електричної зашиті електродвигуна

1.7 Обмотувальні дані електродвигуна АВЕ - 071 - 4С

1.8 Розгорнута схема обмотки статора двигуна АВЕ - 071 - 4С з описом технології виконання

1.9 Перевірочний розрахунок двигуна типу АВЕ - 071 - 4С

2 Технологічна частина

2.1 Можливі несправності електрообладнання, причини виникнення та способи усунення

2.2 Аналіз причин які викликають дефект електроустаткування

2.3 Відновлення зношених деталей

2.4 Поопераційно-перехідний процес ремонту електрообладнання пральної машини «Амгунь»

2.5 Характеристика обладнання, необхідного для ремонту пральних машин

2.6 Перелік швидкозношуваних деталей і вузлів пральної машини «Амгунь», які підлягають ремонту заміні або відновленню

2.7 Технічні вимоги до пральної машини «Амгунь» після ремонту

2.8 Контроль якості ремонту та методи випробування

2.9 Організація робочого місця. Перелік обладнання підприємства

2.10Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежні пристрої на підприємстві

3 Конструкторська частина

3.1 Призначення, пристрій і принцип дії стенду УРСМ-15

4 Економічна частина

4.1 Особливості підприємства

4.2 Розрахунок обсягу виробництва і реалізації послуг

4.3 Розрахунок чисельності працюючих і фондів оплати праці

4.4 Розрахунок собівартості, прибутку, рентабельності

4.5 Використання прибутку

4.6 Зведення техніко-економічних показників

5 Висновок

5.1 Висновки за проектом

5.2 Література

ВСТУП

Побутове обслуговування населення відіграє дуже важливу роль. Воно активно сприяє зближенню умов життя міського і сільського населення, закріплення кадрів, особливо на селі і в обживаємо районах, раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів.

Однією з перспективних і швидкозростаючих галузевих груп побутових послуг є ремонт побутових машин і приладів. На розвиток і вдосконалення галузевої групи послуг з ремонту побутової техніки великий вплив надає технічний прогрес. Будь-яка машина, що знаходиться в процесі експлуатації, вимагає постійного догляду (мастила, чищення, усунення дрібних несправностей) і періодичного ремонту (заміна що вийшли з ладу деталей, агрегатів і вузлів). Таким чином, побутова техніка, що знаходиться в експлуатації населення, її постійне конструктивне ускладнення, сприяє швидкому розвитку галузевої групи з ремонту побутової техніки.

Підприємства з ремонту побутової техніки надають населенню велику кількість послуг: ремонт холодильників, пральних машин, пилососів, натирачів, швейних машин, електробритв і т. д. Ці підприємства повинні постійно вдосконалювати свою діяльність. Повне задоволення населення в побутових послугах, поліпшення якості та підвищення культури обслуговування, скорочення термінів виконання замовлень - такі основні напрямки удосконалення діяльності підприємств з ремонту побутової техніки. Успішне вирішення усіх цих завдань багато в чому залежить від рівня організації та планування їх діяльності.

З метою поліпшення якості обслуговування, а також розширення кількості послуг населенню, на підприємствах впроваджуються нові види і форми обслуговування, такі як:

  • ремонт у присутності замовника;

  • прийом замовлень по телефону;

  • ремонт сьогодні на сьогодні;

  • використання обмінного фонду побутових приладів;

  • абонементне обслуговування;

  • прийом замовлень на підприємстві, або ж за місцем проживання.

  1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Призначення, будову, принцип дії, технічна характеристика і правила експлуатації пральної машини «Амгунь»

Пральні машини «Амгунь» призначені для механізації однією з найбільш трудомістких операцій ручної праці в домашньому господарстві - прання білизни. Принцип прання полягає у фізико-хімічному та механічному впливі на білизні. Фізико-хімічний вплив на білизну надають усілякі пральні розчини, а механічна дія на білизні створюється за допомогою активації миючого розчину, яка полягає в повідомленні пральному розчину механічної енергії. Активація сприяє змочування білизни, проникненню прального розчину між білизною і забрудненням, рівномірному розподілу миючих засобів у воді і руйнування забруднення. [5]

Активація миючого розчину відбувається за рахунок обертання активатора, а активатор приводиться в обертання за рахунок електродвигуна. Передача обертального руху від електродвигуна до активатору відбувається за рахунок клиноремінною передачі.

Пральна машина типу «Амгунь» складається з наступних вузлів: корпус машини, пральний бак, вузол активатора, електричний привід активатора, віджимні пристрої з ручним приводом, теплове реле і гідравлічна система.

Корпус машини має круглу форму. Виготовляють корпус з листової сталі, яка зверху покривається нітроемаллю. Корпус машини закривається знімною кришкою. Для зручності пересування є ручки і ходові ролики. Для збереження стійкості машинки при віджиманні білизни в нижній частині корпусу є педаль.

Для намотування шнура є спеціальна скоба. Також на корпусі машини знаходиться реле часу РВ - 6, яке служить для включення машинки на заданий проміжок часу.

Пральний бак в машині типу СМР має циліндричну форму, дно бака скошено (нахилено). Пральний бак виготовлений з алюмінію для запобігання його корозії. Активатор розташований на дні прального бака. У місці установки активатора є поглиблення для запобігання попадання білизни при пранні в зазор між активатором і пральним баком і тим самим попередити пошкодження білизни під час прання. На верхній частині прального бака є видавка яка показує рекомендований рівень прального розчину разом з білизною в баку під час прання.

У нижній частині бака є отвір, що з внутрішньої сторони, закрито фільтруючої сіткою. Злив миючого розчину проводиться по шлангу який виводиться через отвір у корпусі машинки. Всі деталі, дотичні з пральними розчинами, стійкі до впливу на них лужного розчину. Шви на внутрішній стороні прального бака роблять ідеально гладкими, що охороняє білизна при пранні.

Вузол активатора складається з активатора, опори і приводу активатора. Активатор - сталевий або пластмасовий диск з невеликими ребрами заввишки 15 мм, закріплений на осі, обертається в самозмащувальних підшипниках опори. На іншій стороні осі надітий шків. В опорі є гумовий сальник, який ущільнює вузол активатора і запобігає протіканню прального розчину по осі. Також опора має підшипники ковзання у вигляді промаслених бронзографітових втулок, що не вимагають додаткового мастила протягом довгого часу експлуатації.

Активатор приводиться в рух за допомогою однофазного асинхронного двигуна АВЕ - 071 - 4С через клиноременную передачу. Величина зазору між активатором і пральним баком звичайно становить 1 - 1,5 мм. При меншій зазореактіватор стосуватиметься прального бака, в результаті чого дно бака псується. При великому зазорі активатор буде рвати білизну.

Рама для кріплення електродвигуна розташована в нижній частині корпусу машини під пральним баком. Служить для кріплення електродвигуна приводу активатора, конденсатора і струмового захисного реле. Так як передача обертання відбувається за допомогою клинового приводного ременя, в рамі є пази для установки необхідного натягу ременя. Електродвигун встановлений на ізолюючих втулках. Також на рамі кріпиться конденсатор і теплове реле РТ - 10.

Віджимні пристрій розташований у верхній частині корпусу. Віджимні пристрій складається з корпусу, двох віджимних валиків, що спираються на підшипникові вкладиші, пружини і гвинта, посредствам якого змінюється відстань між віджимними валиками.

Зусилля необхідне для віджимання створюється за допомогою пружини.

Валики приводяться в дію за допомогою складаний рукоятки, скріпленої втулкою. У неробочому стані віджимні пристрої забирається всередину машинки.

Таблиця 1.1 - Технічні дані пральної машини «Амгунь». [5]

Параметр

Значення

Габаритні розміри, мм

750 * 430 * 490

Маса, кг

23

Повний обсяг, л

40

Кількість прального розчину, л

28

Частота обертання активатора, хв -1

735

Прилад управління

РВ - 6, РТ - 10

Споживана потужність, Вт

300

Двигун

АВЕ - 071 - 4С

При роботі з пральною машиною потрібно дотримуватися такі правила:

  • перед включенням машини в електромережу необхідно перевірити її електропроводку на відсутність можливих порушень ізоляції, а також відсутність замикання струмоведучих частин на корпус.

  • При появі ознак пробою електричного струму на корпус, користуватися пральною машиною забороняється.

При роботі пральної машини забороняється:

  • Одночасно стосуватися корпусу машини і заземлених частин (трубопроводах, кранів і т. д.).

  • Користуватися розбитими штепсельними виделками і розетками, а також пошкодженими з'єднувальними шнурами.

  • Вмикати і вимикати пральну машину і вилку шнура мокрими руками.

1.2 Порівняльна характеристика пральної машини «Амгунь» з іншими аналогічними пральними машинами

Пральна машина «Рига - 17» типу СМР - 1.5 на відміну від пральної машини «Амгунь» має іншу конструкцію з механічної та електричної частини.

Пральна машина «Рига - 17» має два режими прання. Бак пральної машини виготовлений з нержавіючої сталі, змонтована на циліндричному корпусі. Що стосується пральної машини «Амгунь», то вона має тільки один режим прання, бак виготовлений з алюмінію і змонтований усередині корпусу пральної машини.

На відміну від пральної машини «Амгунь» в машині «Рига - 17» на валу активатора встановлений відцентровий насос, який служить для відкачування прального розчину з бака.

Пральна машина «Рига - 17» має електродвигун з відключається пусковий обмоткою АД180 - 4 / 71, який запускається пускозахисною реле типу РТК - С. А пральна машина «Амгунь» має конденсаторний електродвигун типу АВЕ - 071 - 4С.

Для захисту електродвигуна від згорання в машині «Рига - 17» служить захисне реле, яке змонтовано разом з пусковим реле в одному корпусі.

Для зливу залишків прального розчину в машині «Рига - 17» є патрубок закритий різьбовий пробкою, а у машинки «Амгунь» пральний розчин зливається через шланг.

Пральна машина типу «Донбас - 3» і пральна машина «Амгунь» мають практично однакову конструкцію. Електрообладнання в машин майже однакове проте пральна машина «Донбас - 3» має два режими прання «звичайний» і «дбайливий». Для перемикання цих режимів служить реверсивний перемикач ПСМ - 10.

Також пральна машина «Донбас - 3» має пральний бак виготовлений з нержавіючої сталі, а у машини «Амгунь» він виготовлений з алюмінію.

Таблиця 1.2 - Технічна характеристика пральних машин.

Параметр

«Амгунь»

«Рига - 17»

«Донбас - 3»

1

2

3

4

Габаритні розміри, мм

750 * 430 * 490

730 * 480 * 440

720 * 450 * 460

Маса, кг

23

25

23.5

Повний обсяг, л

40

40

43

Кількість прання-ного розчину, л

28

28

28

Частота обертання активатора, хв -1

735

750

600

Прилад управління

РВ - 6

РТ - 10

РВ - 6Б

РТК-1-1, ПСМ - 10

РВ - 6

РТ - 10, ПСМ - 10

Електродвигун

АВЕ - 071 - 4С

АД180 - 4 / 71

АВЕ - 071 - 4С

Споживана потужність, Вт

300

370

370

1.3 Опис принципової електричної схеми пральної машини типу «Амгунь»

LM 1 - Робоча обмотка

LM 2 - Пускова обмотка

XP - Штекер

С1 - Конденсатор ємністю 4 мкФ

КК - Захисне реле РТ - 10

М - Ротор двигуна АВЕ - 071 - 4С

КТ - Реле часу РВ - 6

Малюнок 1.1 - Принципова електрична схема пральної машини «Амгунь»

При включенні вилки XP в мережу і повороті ручки реле часу КТ

відбувається замикання контактів і на електродвигун подається напруга. Так як в ланцюг пускової обмотки включений конденсатор С, то в статорі електродвигуна утворюється обертове магнітне поле за рахунок зміщення магнітних потоків, що створюються робочої та пускової обмотками, на 90 електричних градусів. Під впливом магнітного поля ротор двигуна починає обертатися. Після закінчення заздалегідь встановленого часу реле часу розмикає контакти і електродвигун остонавлівается.

Послідовно до електродвигуна підключено струмова захисне реле КК, яке забезпечує захист електродвигуна від перевантажень по струму. Реле працює наступним чином: у разі підвищення споживаного струму відбувається нагрівання біметалічної пластини, розташованої в корпусі реле, яка, деформуючись, розмикає контакти. Після розмикання контактів струм через реле не протікає, пластина охолоджується, контакти замикаються.

1.4 Технічні дані двигуна АВЕ - 071 - 4С

Електродвигун однофазний асинхронний з короткозамкненим ротором, конденсаторного типу. Виконання закрите з самовентеляціей. За способом монтажу виготовляється під фланцевому виконанні. Робоче положення як вертикальне так і горизонтальне. Режим роботи повторно-короткочасний. Тривалість робочого циклу - 10 хвилин. Рівень шуму працюючого електродвигуна не перевищує 65 дБ на відстані 1 м. Найбільш часто застосовується як електроприводи активатора в побутових пральних машинах. [8]

Таблиця 1.3-Технічні дані двигуна АВЕ - 071 - 4С.

Параметр

Значення

1

2

Напруга живлення, В

220

Струм споживання, А

1.4

Потужність двигуна:


корисна, Вт

180

споживана, Вт

280

Частота обертання ротора, хв -1

1350

Коефіцієнт корисної дії

0.6

Cos j

0.9

Фактичне перевищення температури обмоток, о С

58

Ємність конденсатора, мкФ

4

1.5 Опис принципу роботи реле часу РВ - 6

Реле часу призначено для автоматичного відключення побутових пральних машин після закінчення попередньо встановленого часу. Реле випускається в діапазоні витримки часу (у залежності від конструктивного виконання реле) від 1 до 6 або от1 до 10 хвилин. Допустиме відхилення витримки від заданого часу ± 0.5 хвилин. [4]

Електрична міцність основної ізоляції 1500 В, електрична міцність посиленої ізоляції 4000 В. ресурс реле часу повинен становити не менше 12 500 включень, термін служби - 10 років.

Механізм реле змонтований на двох платах - верхньої і нижньої. На верхній кінець осі центрального колеса надівається ручка з градуюванням у хвилинах і встановлюється заводна пружина. На нижній кінець осі центрального колеса закріплюється пластмасовий кулачок, призначений для замикання і розмикання контактів.

Поворотом ручки реле часу встановлюється необхідний час прання. Одночасно з цим контакти реле замикаються і машина включається. Заводна пружина передає рух на центральне колесо, проміжне та анкерні колеса і баланс - спіраль годинникового механізму. При повороті ручки кулачок, насаджений на нижню частину осі центрального колеса, своїми виступами притискає рухливі контакти до нерухомих.

Після закінчення заданого проміжку часу контакти реле часу розмикаються і машина зупиняється. Це відбувається тому, що наголос, наявний на центральному колесі і пересувається в прорізі нижньої пластини при заводі пружини, повертається у вихідне положення і годинниковий механізм зупиняється.

Розмикання контактів відбувається в результаті повороту кулачка. При цьому, потрапляючи в прорізи на кулачку, рухливі контакти розтискаються і відходять від нерухомих контактів.

Технічна характеристика реле часу РВ - 6.

Номінальна напруга, В 127 220

Номінальний струм, А 10 червня

Пусковий струм, А 17 ​​30

Габаритні розміри, мм Æ 60 * 63

Маса, гр 300

1.6 Опис електричного захисту електродвигуна

Реле РТ - 10 призначено для захисту однофазних асинхронних двигунів від неприпустимого перегріву, а також для захисту від перевантажень однофазних електричних ланцюгів і установок на номінальну напругу 220 В змінного струму частотою 50Гц. Номінальні струми теплових елементів: 1.2, 1.4, 1.9, 2.5, 3.3, 4.3А. Споживана потужність тепловим елементом становить 4В * А. Маса не більше 0.04 кг. [6]

При температурі навколишнього середовища 40 0 С реле не спрацьовують протягом 30 хв при струмі 1.1 I ном. При температурі навколишнього середовища 40 0 С реле в холодному стані відключає електричний ланцюг протягом часу не більше 30 хв при струмі 1.35 I ном і 18 - 60 с при струмі 2 I ном.

Самоповернення контактів реле у включений стан відбувається за час, від 30 с до 6 хв, при температурі навколишнього середовища 40 0 С.

Умови експлуатації реле РТ - 10

Висота над рівнем моря не більше 1000м

Температура навколишнього середовища 0 - 70 0 С

Відносна вологість навколишнього середовища:

при температурі 20 0 С До 90%

при температурі 40 0 С До 50%

Прискорення:

при вібрації місць кріплення 50 Гц До 3 g

при дії ударних струсів з тривалістю ударного циклу 1 - 10 мс До 5 g

Навколишнє середовище - не вибухонебезпечна, не містить струмопровідного пилу в кількості, що порушує роботу реле, а також агресивних газів і парів у концентрації, що руйнують ізоляцію і метали.

Місце встановлення реле має бути захищене від попадання масла, води, емульсії і безпосереднього впливу сонячної радіації.

Робоче положення - вертикальне контактами нагору. Допускається відхилення від вертикального положення на 15 0 в будь-яку сторону. Ступінь захисту реле від зовнішнього впливу - 1Р30. Електричне та механічне зносостійкість контактів при температурі навколишнього середовища 40 0 С і cos j> 0.8 не міння 6300 циклів включення і відключення при струмі 1.35 I ном і 100 циклів при струмі 8 I ном. Принцип роботи реле РТ - 10

При відсутності струму в обмотці електродвигуна або коли величина струму недостатня для спрацьовування реле, біметалева пластина займає положення при якому контакт замкнутий. При протіканні струму в обмотці електродвигуна, а, отже, через послідовно з'єднані нагрівальний елемент і біметалічну пластину остання під дією тепла, що виділяється вигинається вниз. Вигин біметалічної пластини призводить до деформації перекидний пружини. До тих пір поки ступінь деформації перекидний пружини не досягла критичного стану, контакти реле залишаються замкнутими. Однак при великій величині струму деформація перекидний пружини досягає критичного стану, і пружина миттєво переходить в інше стійке положення, розмикаючи контакти. Хід рухомий пластини при розмиканні обмежується наполегливої ​​пластиною. Проміжок часу з моменту початку перебігу струму через реле і моментом розмикання контактів називається часом спрацьовування реле. Час спрацьовування залежить від положення нерухомого контакту яке регулюється за допомогою регулювального гвинта. Якщо перемістити регулювальний гвинт вгору, то при замкнутих контактах рухливий контакт в початковий момент займає становище, в якому деформація пружини перекидання (за інших рівних умовах) буде знаходитися ближче до критичного стану, внаслідок чого реле спрацьовує швидше. При переміщенні гвинта вниз час спрацьовування збільшується.

Після розмикання контактів біметалева пластина охолоджується, і перекидна пружина деформується в зворотному напрямку. До деякого положення біметалічної пластини рухливий контакт залишається у вихідному розімкнутому стані, а при подальшому вигині біметалічної пружини, миттєво замикається, підключаючи електродвигун до джерела живлення. Проміжок часу між моментом розмикання контактів та моментом їх замикання становить час повернення реле.

1.7 Обмотувальні дані двигуна типу АВЕ - 071 - 4С

Статор має 24 паза, в які вкладаю пускову і робочу обмотку, що складаються з 4 котушкових груп по три котушки. Схема обмотки двошарова равнокатушечная.

Таблиця 1.4 - Обмотувальні дані двигуна. [8]

Параметр

Значення


Робоча обмотка

Пускова обмотка

1

2

3

Кількість полюсів

4

4

Число пазів

12

12

Тип обмотки

Двошарова всипними

Марка дроти

ПЕВ - 2

Діаметр дроту



З ізоляцією, мм

0.53

0.38

Без ізоляції, мм

0.60

0.44

Число витків

64

125

Крок по пазах

1 - 6

1 - 6

Число котушок

24

Вага дроту, гр

450

445

Опір обмоток, Ом

17.9

66 +3

1.8 Розгорнута схема обмотки статора двигуна АВЕ - 071 - 4С з описом технології виконання

Методика перемотування статора електродвигуна:

Перед перемотуванням двигуна необхідно винести з статора стару обмотку. Для цього розбирають двигун і зрізають лобову частину обмотки, потім статор поміщають в піч для розплавлення лаку в пазах. По закінченню декількох годин статор виймають з печі і за допомогою гачка витягають стару обмотку. Після видалення старої обмотки пази очищають від пазової ізоляції, і рівняють магнітопровід який в результаті вилучення обмотки може бути трохи зрушений. Далі на намоточном верстаті намотують 4 котушкових групи по 3 котушки відповідно до обмотувальні даними електродвигуна. Далі пази статора гільзу гільзами з електрокартону. Після гільзовка в пази статора вкладають намотані котушки і роблять висновки від них, накладають бандаж на лобові частини обмотки і просочують лаком. Після просочення статор сушать. Після сушіння перевіряють обмотки статора на наявність ланцюга і перевіряють опір ізоляції обмотки. Далі електродвигун збирають і перевіряють його працездатність, споживаний струм і потужність.

Малюнок 1.2 - Розгорнута схема обмотки статора електродвигуна АВЕ - 071 - 4С

1.9 перевірочний розрахунок двигуна типу АВЕ - 071 - 4С [3]

Дані для розрахунку:

  • Корисна потужність на валу Р 2, 180 Вт

  • Напруга живлення U 1, 220 В

  • Частота мережі f 1, 50 Гц

  • Споживаний струм I 1, 1.4 А

  • Синхронна частота обертання n 1, 1500 хв-1

  • Швидкість обертання ротора n 2, 1350 хв -1

  • Число пазів ротора Z 2, 18

  • Кількість полюсів статора Z 1, 24

  • Діаметр розточки статора Так, 7 см

  • Зовнішній діаметр пакету статора Дн, 11.6 см

  • Розрахункова довжина статора l 0, 3.8 см

Основні розміри двигуна

Розрахункова потужність двигуна:

(1.1)

де Р 2 - за умовою

h = 60% - коефіцієнт корисної дії

cos j = 0.9 - коефіцієнт корисної дії

Розрахункова довжина пакета статора:

(1.2)

де К 1 - відношення розрахункової довжини статора до діаметра його розточування. Береться в межах 0.5 ¸ 1.4

Так - діаметр розточки статора за даними

(1.3)

Число пар полюсів:

(1.4)

де n 1, f - за даними

Полюсний крок:

(1.5)

де Так - з формули (1.2)

Обмотки статора

Крок обмотки по пазах:

(1.6)

де Z 1 - за даними

Відношення потужності, споживаної пусковий обмоткою до потужності, споживаної робочої обмоткою:

(1.7)

де Р 3 - потужність, споживана пусковий обмоткою

Р 1 - потужність, споживана робочої обмоткою

У конденсаторних двигунів це співвідношення має значення:

g 13 = 0.3 ¸ 1

g 13 = 1

g 13 можна вибрати рівним:

де W 3 - число витків пускової обмотки за даними

q 3 - перетин дроту пускової обмотки, взятий з обмотувальних даних двигуна

W 1, q 1 - кількість витків і перетин дроту робочої обмотки, визначаємо з довідкових даних.

Значення магнітної індукції в повітряному зазорі

Амплітуда магнітної індукції, утворена робочої обмоткою може бути:

Вб 1 = 0.4 ¸ 0.86 Тл

Амплітуда індукції в повітряному зазорі, утворена м. д. с. пускової обмотки статора може бути:

У 1 б = 0.3 ¸ 0.5 Тл

Значення корисних магнітних потоків в повітряному зазорі двигуна

Магнітний потік освічений м. д. с. робочої обмотки:

(1.8)

де a = 0.64 - відношення середньої індукції до її амплітуді

t - з формули (1.4)

l 0 - з формули (1.2)

Вб 1 - береться в межах 0.4 ¸ 0.86

Магнітний потік, утворений м. д. с. пускової обмотки:

(1.9)

де В 1 б - знаходиться в межах 0.3 ¸ 0.5

Число витків робочої обмотки

(1.10)

де К - береться в межах 0.8 ¸ 0.94

kw - обмотувальний коефіцієнт, береться в предеах 0.80 ¸ 0.96

f - за даними

Ф 1 - з формули (1.8)

Число витків пускової обмотки:

(1.11)

де Ф 3 - з формули (1.9)

Струм, споживаний робочої обмоткою

При номінальному навантаженні двигуна:

(1.12)

де Да = 7 см - за даними

AS - ліненйная навантаження статора, вибирається в межах 100 ¸ 240 А / см

g 13 - з формули (1.6)

W 1 - з формули (1.10)

Дійсна лінійне навантаження статора від пускової обмотки:

(1.13)

де Вб 1 - амплітуда магнітної індукції, утворена робочої обмоткою в повітряному зазорі статора

В 1 б - амплітуда індукції в повітряному зазорі статора, утворена м. д. с. пускової обмотки статора

Значення струму, споживаного пусковий обмоткою, при номінальному навантаженні статора:

(1.14)

де AS 1 q - з формули (1.12)

W 3 - з формули (1.11)

Перетин і діаметр проводу обмотки статора

Переріз та діаметр робочої обмотки

(1.15)

де j 1 - густина струму в робочій обмотці, приймається в межах 4 ¸ 8 А / мм 2

I 1 - з формули (1.12)

Вибираємо стандартне значення q 1 = 0.22 мм 2, тому d 1 / d 1из = 0.53/0.60

Переріз та діаметр пускової обмотки:

(1.16)

де j 3 - щільність струму в пусковий обмотці, вибирається в межах 4 ¸ 8 А / мм 2

Вибираємо стандартне значення q 3 = 0.113 мм 2, тому d 3 / d 3із = 0.38/0.44.

Середня довжина провідника обмотки статора:

(1.17)

де l 0 - за формулою (1.2)

t - за формулою (1.4)

К = 1.4 ¸ 1.6

Активний опір обмоток статора при температурі

Опір робочої обмотки:

(1.18)

де l 0 - з формули (1.17)

q 1 - за формулою (1.15)

W 1 - за формулою (1.10)

Опір пускової обмотки:

(1.19)

де l a 3 »l a 1 - з формули (1.17)

q 3 - з формули (1.16)

W 3 - з формули (1.11)

Опір обмоток статора в нагрітому стані при температурі 75 0 С

(1.20)

де R 1.20 - з формули (1.18)

(1.21)

де R 3.20 - з формули (1.19)

Площа перетину паза:

(1.22)

Де

де d 1из - з формули (1.15)

К з - коефіцієнт заповнення статора ізольованим проводом 0.35 ¸ 0.43

Висота сердечника статора:

(1.23)

де Ф 1 - з формули (1.8)

l 0 = 3.8 з даних;

У ті - магнітна індукція в сталі статора У е = 1 ¸ 1.4 Тл

0.93 - коефіцієнт, який враховує покриття стали лаком;

Висота паза статора:

(1.24)

де h e 1 - з формули (1.23)

Виріз паза статора:

(1.25)

де d 1из - з формули (1.15)

Зубчастий крок навколо розточки статора:

(1.26)

де Z 1 = 24 - за даними

t 1 - має бути ³ 0.4 см

Найменша допустима товщина статора:

(1.27)

де Вб 1 - амплітуда магнітної індукції, яка створюється робочою обмоткою в повітряному зазорі Вб 1 = 0.4 ¸ 0.86 Тл

t 1 - з формули (1.26)

Вз.с - максимальна індукція в зубцях статора асинхронних двигунів загального використання та тривалого режиму роботи при промисловій частоті споживчої мережі. Вз.с = 1.2 ¸ 1.4 Тл

Зовнішній діаметр пакету статора:

(1.28)

де h n 1 - з формули (1.24)

h e 1 - з формули (1.23)

Ротор з білячою кліткою:

Повітряний зазор асинхронного двигуна:

Діаметр ротора асинхронного двигуна:

(1.29)

де Да = 7 - за даними;

Струм стрижня і короткозамкнених кілець ротора:

(1.30)

де К = 0.3 ¸ 0.5

kw - обмотувальний коефіцієнт. kw = 0.80 ¸ 0.96

W - з формули (1.10)

Z 2 = 18 - за даними

I 1 - з формули (1.12)

(1.31)

де р - число полюсів, з формули (1.3)

Перетин стрижня обмотки ротора:

(1.32)

де I ст - з формули (1.30)

j ст = 4 ¸ 12 А / мм 2 - щільність струму стрижня

Перетин короткозамкнутого кільця:

(1.33)

де I до - з формули (1.31)

j до = 12 ¸ 15 А / мм 2

Опір стрижня ротора:

(1.34)

де r = 0.035 Ом * мм 2 / м

l 0 - з формули (1.2)

q ст - з формули (1.32)

Активний опір частини короткозамкнутого кільця стрижня ротора при температурі 75 0 С:

(1.35)

де Дк = Др - діаметр кільця, з формули (1.29)

q к - з формули (1.33)

Z 2 - за даними

Опір ротора:

(1.36)

де R ст - з формули (1.34)

R к - з формули (1.35)

Р - число пар полюсів, з формули (1.3)

Приведений опір обмотки ротора:

(1.37)

де W 1 - з формули (1.10)

Визначення М. Д. С. двигуна.

Коефіцієнт повітряного зазору:

(1.38)

де t 1 - з формули (1.26)

d - повітряний зазор асинхронного двигуна, d = 0.01 ¸ 0.03, см

a n 1 - з формули (1.25)

Магніторушійна сила для повітряного зазору:

(1.39)

де В d 1 - з формули (1.27)

До d - з формули (1.38)

М. Д. С. для зубців статора:

(1.40)

де в З.1 - з формули (1.27)

t 1 - з формули (1.26)

(1.41)

де а w з.с = 0.8

h n 1 - з формули (1.24)

М. Д. С. для сталі сердечника статора.

Індукція в сердечнику статора:

(1.42)

де Ф 1 - з формули (1.8)

l 0 - з формули (1.2)

h c 1 - з формули (1.23)

Середня довжина шляху магнітного потоку в сердечнику статора:

(1.43)

де р - з формули (1.3)

h c 1 - з формули (1.23)

М. Д. С. для сердечника статора:

(1.44)

де aw c. c = 0.8

l 0 - з формули (1.2)

М. Д. С. холостого ходу робочої обмотки:

(1.45)

де С - коефіцієнт що враховує М. Д. С. для ротора, С = 1.02 ¸ 1.05

F d - з формули (1.39)

F з.с - з формули (1.41)

F c. C - з формули (1.44)

реактивна складова струму холостого ходу двигуна:

(1.46)

де р - число пар полюсів, з формули (1.3)

m 1 = 2

kw - з формули (1.30)

W 1 - з формули (1.10)

F 0 - з формули (1.45)

Втрати і К. П. Д. двигуна.

Вага активної стали двигуна.

вага зубця статора:

(1.47)

де Z 1 - число пар полюсів Z 1 = 24

в з.с - з формули (1.27)

h n 1 - з формули (1.24)

l 0 - з формули (1.2)

вага сердечника статора:

(1.48)

де Дн - з формули (1.29)

l 0 - з формули (1.2)

Магнітні втрати в статорі.

в зубцях статора:

(1.49)

де r с - питомі втрати в сталі

f 1 = 50 по даним

G з.с - з формули (1.47)

втрати в сердечнику статора:

(1.50)

де В С.С - з формули (1.42)

G С.С - з формули (1.48)

Загальні втрати в сталі статора:

(1.51)

де Р з.с - з формули (1.49)

Р С.С - з формули (1.50)

Втрати в міді обмоток статора.

втрати в міді робочої обмотки статора:

(1.52)

де I 0 - з формули (1.46)

R 1 - з формули (1.18)

втрати в міді пускової обмотки статора:

(1.53)

де I 0 - з формули (1.46)

R 3 - з формули (1.19)

загальні втрати в обмотках статора в холостому режимі роботи двигуна:

(1.54)

де Р М10 - з формули (1.52)

Р М30 - з формули (1.53)

Втрати на тертя в шарикопідшипниках:

(1.55)

де К т - коефіцієнт тертя, К т = 1 ¸ 3

G p - вага ротора

(1.56)

де g 0 = 8 Р / см 2

Др - з формули (1.29)

l 0 - з формули (1.2)

n 2 = 1350 по даним

Загальні втрати холостого ходу електродвигуна:

(1.57)

де Р мо - з формули (1.54)

Р с - з формули (1.51)

Р тр.п - з формули (1.55)

Активна складова струму холостого ходу:

(1.58)

де U 1 - за даними

Р о - з формули (1.57)

Втрати при роботі машини.

Втрати в міді обмоток статора.

в робочій обмотці статора при номінальному режимі роботи:

(1.60)

де I 1 - з формули (1.12)

R 1 - з формули (1.20)

у пусковий обмотці при номінальному навантаженні:

(1.61)

де I 3 - з формули (1.14)

R 3 - з формули (1.21)

Загальні втрати в міді обмоток статора при номінальному навантаженні:

(1.62)

де Р м1 - з формули (1.60)

Р м3 - з формули (1.61)

Втрати в обмотках ротора:

(1.63)

де К 2 = 1 ¸ 1.14

I 1 - з формули (1.12)

R 2 - з формули (1.36)

Загальні втрати в двигуні при номінальному навантаженні двигуна:

(1.64)

де К ч = 1.7 ¸ 1.9, К ч - коефіцієнт, який враховує додаткові втрати

Р м1 - з формули (1.60)

Р м2 - з формули (1.63)

Р с - з формули (1.51)

Р тр.п - з формули (1.55)

Споживана двигуном потужність:

(1.65)

де Р 2 = 180, із завдання.

å Р - з формули (1.64)

К. П. Д. електродвигуна:

(1.66)

де Р 1 - з формули (1.65)

Р 2 - за даними

Коефіцієнт потужності двигуна:

(1.67)

де Р 1 - з формули (1.65)

U 1 = 220 В, за завданням

I 1 - з формули (1.12)

g 13 - з формули (1.6)

  1. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Можливі несправності електрообладнання, причини виникнення і спосіб усунення

Несправність електроустаткування виникає в таких умовах:

    • перевантаження пральної машини по потужності;

    • подтіканіе рідини з бака і потрапляння його на електрообладнання;

    • якщо напруга мережі підвищилося або понизилося від допустимих меж, які розраховані для пральної машини.

Таблиця 2.1 - Можливі несправності електрообладнання, причини виникнення та способи усунення [7]

Несправність

Можлива причина

Спосіб усунення

1

2

3

При включенні в мережу електродвигун не працює

Несправна штепсельна вилка

Пошкоджений з'єднувальний шнур

Несправне теплове реле, реле часу або електродвигун

Замінити дроти у вилці, підтягнути контакти

Знайти пошкодження шнура, усунути обрив або замінити шнур

Перевірити справність теплового реле, реле часу і електродвигуна, несправну деталь замінити

Електродвигун сильно нагрівається

Сильно натягнутий привідний ремінь

Несправний електродвигун

Відрегулювати натяг приводного ременя

Відремонтувати або замінити електродвигун

При включенні машини електродвигун гуде, але не обертається

Електродвигун перевантажений (диск активатора притиснутий білизною)

Вимкнути машину, вийняти частину білизни з прального бака і знову включити


Вузол активатора перекошений (диск активатора зачіпає за грати або дно бака)

Сильно натягнутий привідний ремінь

Пробитий пусковий конденсатор

Згоріла одна з обмоток (пускова або робоча)

Одностороннє залипання ротора

Розібрати вузол активатора і відремонтувати його або замінити, виправити бак

Відрегулювати натяг ременя

Замінити конденсатор

Перемотати неробочу обмотку або замінити електродвигун

Замінити підшипники електродвигуна

При включенні машини електродвигун гуде, перегрівається і зупиняється під час роботи

Межвитковое замикання або коротке замикання в пусковий або робочій обмотці

Відремонтувати або замінити електродвигун

2.2 Аналіз причин, які викликають дефект електроустаткування

Характеризуючи причини дефектів електрообладнання, можна переконатися в тому, що основною причиною несправності електрообладнання є не герметичність прального бака, тобто Пральний розчин потрапляє на токоведущую частину машини, і це призводить до різних поломок.

Таблиця 2.2 - Аналіз причин які викликають дефекти електрообладнання [7]

Можлива причина

Аналіз причини

Несправна штепсельна вилка

Дана несправність може виникати в результаті необережного включення і виключення вилки, при її падінні, а також при поганому контакті у вилці або вона може зруйнуватися від перегріву

Згоріли одночасно дві обмотки статора електродвигуна

Згоріти обидві обмотки статора можуть у разі попадання миючого розчину на обмотки статора, в результаті заклинювання активатора або одностороннього залипання ротора

Одностороннє залипання ротора

Відбувається після зносу підшипників або деформації посадочних місць в корпусі двигуна. Зношування підшипників відбувається в результаті попадання в підшипники пилу, миючого розчину або сильного натягу ременя

Наявність короткозамкнених витків в обмотці статора

Несправність виникає в результаті попадання миючого розчину на обмотку статора; дефект ізоляції проводу обмотки статора при виготовленні електродвигуна; пробою ізоляції обмотки статора в результаті старіння

Згоряння однієї з обмоток двигуна

Попадання миючого розчину на обмотку статора; одностороннє залипання ротора; заклинювання активатора

Пошкодження шнура

Виникає в результаті частого перегинання, в результаті чого шнур обривається

Несправне реле часу

Попадання в реле прального розчину, заклинювання годинного механізму; в результаті втоми пружини ослабли контакти в реле, що і приводить до їх обгорання або взагалі згорянню, і вони не пропускають струм

Несправне струмова реле

Дана несправність виникає врезультаті перегорання спіралі підігріву біметалічної пластини, залипання контактів реле

2.3 Відновлення зношених деталей

Кожен рік підприємства використовують велику кількість деталей на виробництво запчастин. Хоча втрати його в результаті зносу незначні, тому найбільш раціонально буде відновлювати деталі, а не заміняти їх, тим самим вирішити проблему промисловості в запасних частинах. [1]

Для відновлення зношених деталей використовуються наступні способи:

- Механічна обробка;

- Слюсарно-механічна обробка;

- Пластична деформація;

- Використання синтетичних матеріалів;

- Електролітичне покриття;

- Наплавні покриття;

- Паяння та зварювання

Активна сталь повинна бути спресована так щільно, щоб сила тертя між її окремими пластинами виключала можливість будь-якого, навіть незначного, переміщення одного листа по відношенню до іншого.

Ослаблення пресування при роботі машини призводить до шуму, а сильне ослаблення призводить до вібрації.

Ослаблення пресування призводить до появи іржавих плям на поверхні сталі, що можна легко помітити при розбиранні електродвигуна перед ремонтом.

При недостатній щільності пресування вібрація окремих листів призводить до руйнування між листової ізоляції і призводить до поломці не затиснутих аркушів, суміжних з вентиляційними каналами. Відламані частини зубців можуть пошкодити обмотку або активну сталь.

Так як ослаблення пресування найчастіше спостерігається в зубцеву зоні, іноді в місцях з ослабленою прессовкой достатньо забити текстолітові і гетінаксових ущільнюючі клини, розміри яких повинні відповідати розмірам зубця. При забиванні клини заглиблюють на 2 - 3 мм нижче поверхні сталі. Для запобігання клинів від випадання на них відгинають дотичні краю зубців. Потім сталь покривають ізоляційним лаком. При подальшому ремонті або огляді стали, збереження цієї плівки допоможе переконатися у відсутності на відремонтованих ділянках контактної корозії. Поява корозії на полакованої поверхні визначить необхідність додаткового ущільнення сталі.

Часто при ослабленні сталі має місце так звана «гармошка» пакетів сталі, при якій окремі листи стали зміщуються в тангенціальному напрямку і зубці частково заходять в паз.

Виступаючі в пази зубці виправляють сталевими оправленнями з подальшою обпилюванням напилками.

2.4 Поопераційно-перехідний процес ремонту електрообладнання пральної машини «Амгунь»

При разроботке технологічного процесу ремонту деталей і вузлів пральної машини з усіх способів вибирають найбільш раціональний, що забезпечує отримання необхідних експлуатаційно-ЕХНІЧНА властивостей ремонтує і відновлюваних вузлів і деталей.

Для виконання операцій технологічного процесу ремонту вузлів і деталей використовується спеціальне технологічне устаткування, оснащення і пристосування, рівноцінні за точністю, але різні за їх складності, вартості та продуктивності.

2.5 Характеристика обладнання необхідна для ремонту пральних машин

Для ремонту пральних машин майстерня повинна мати такі

прилади та пристрої: переносний комплект інструментів ПЧ - 2, мегомметр М1101, шумомір Ш - 71, стенди УРСМ - 15, УРСМ - 16, підйомний стіл УРСМ - 14, прес УПРС - 1.

Комплект призначений для проведення дрібного ремонту пральних машин на дому роз'їзним механікам. У валізу вкладений набір слюсарних інструментів і приладдя для виконання монтажно-демонтажних і ремонтних робіт, у тому числі для заміни окремих деталей пральних машин; розбирання з'єднань при ремонті реле часу, захисних та пускозахисною реле, мікровимикачів, електромагнітних клапанів, програмних пристроїв і т.д ., а також для усунення обривів електричних проводів; пристрій типу ДХ - 1 для контролю електричних параметрів: сила струму, напруги, опору електричних ланцюгів, опору ізоляції.

Габаритні розміри валізи 450 * 350 * 150 мм., Маса 9 кг

Мегомметр призначений для вимірювання ізоляції пральних машин. Мегомметр складається з вимірювальної системи та генератора. Генератор мегомметра дозволяє отримати постійне напруження при обертанні ручки генератора. Для вимірювання опору ізоляції необхідно один висновок мегомметра підключити до накоротко замкнутим висновків вилки, а другий висновок мегомметра підключити до корпусу пральної машини і покрутити ручку. [6]

Опір ізоляції визначають за шкалою. Мегомметр дозволяє

визначити ізоляцію в межах від 0 до 10 000 МОм. Мегомметри випускаються на напругу 500, 1000 і 2500 В.

Шумомір призначений для вимірювання акустичних шумів. Шумомір складається з вимірювальної системи, мікрофона і шкали. Для вимірювання рівня шуму необхідно направити мікрофон на працюючу пральну машину на відстані 1 метр від корпусу машини, включити прилад. За шкалою визначають рівень шуму. Прилад дозволяє визначити шум в межі від 30 до 50 дБ і в межі від 50 до 140 дБ.

Таблиця 2.3 - Технічні параметри шумоміра Ш - 71

Параметр

Значення

Точність

нормальна

Межі виміру, дБ

30 - 140

Робоча температура, 0 С

-10 - +140

Напруга живлення, В

3

Стенд УРСМ - 15 призначений для контролю пральних машин за такими параметрами: запуск машини при номінальному, підвищеному і зниженому напрузі, струм споживання і потужність споживання, час спрацьовування захисних, теплових і пускових елементів, опір ізоляції і активно опір. Тобто це діагностичний стенд для ремонту пральних машин.

Таблиця 2.4 - Технічна характеристика стенду УРСМ - 15

Параметр

Значення

1

2

Межа регулювання напруги, У

0 - 220

Контрольні параметри:


Потужність, Вт

0 - 1500

Струм, А

0 - 50

Час, хв

0 - 10

Опір ізоляції, МОм

0 - 100

Активний опір, Ом

20 - 150

Напруга харчування, В

220

Габаритні розміри, мм

750 * 515 * 1400

Маса, кг

150

Підйомний стіл УРСМ - 14 призначений для підйому пральних машин на висоту 800 мм і дозволяє повертати машину на кут 360 0. Даний стіл харчується від мережі і містить двигун для підйому, що виключає ручну роботу при підйомі і повороті пральної машини. Стіл дозволяє піднімати вантаж масою до 100 кг.

Прес УПРС - 1 призначений для ремонту пральних машин типу СМР і СМП. Конструктивно прес являє собою масивну плиту на якій закріплена вертикальна стійка, на якій нарізана зубчаста рейка. У зачепленні з рейкою знаходиться зубчасте колесо.

Шестерня приводиться в дію за допомогою маховика з рукояткою, в результаті чого головка преса опускається і запресовують необхідну деталь.

Стенд УРСМ - 16 призначений для випробування ізоляції двигунів на пробій постійною напругою, що перевищує номінальну напругу живлення двигуна в 5 разів. Стенд складається з камери і безпосередньо пробійної установки.

Таблиця 2.5 - Технічні характеристики стенду УРСМ - 16

Параметр

Значення

Напруга випробування, У

0 - 3000

Напруга живлення, В

220

Габаритні розміри, мм

1000 * 755 * 1300

Маса, кг

110

2.6 Перелік швидкозношуваних деталей пральної машини «Амгунь» які підлягають заміні або відновленню

У процесі експлуатації пральної машини проявляються як заводські дефекти, так і дефекти з'являються в процесі неправильної експлуатації машини. Ці дефекти усуваються в процесі ремонту заміною або відновленням вузлів і деталей.

Таблиця 2.6 - Перелік швидкозношуваних вузлів і деталей.

Вузол або деталь

Ремонт


Заміна

Відновлення

Пральний бак

+

+

Активатор

+

-

Опора

+

+

Приводний пас

+

-

Шланг

+

-

Електродвигун

+

+

Статор електродвигуна

+

+

Підшипники електродвигуна

+

-

Конденсатор

+

-

Реле часу

+

+

Шнур

+

-

2.7 Технічні вимоги до пральної машини «Амгунь» після ремонту

- Відремонтовані машини повинні відповідати вимогам РСТ Україні 1301 - 91. [9]

- Деталі, складальні одиниці, матеріали і комплектуючі вироби, що застосовуються при ремонті, не повинні погіршувати якість роботи і зовнішній вигляд відремонтованих пральних машин. Деталі та вузли, що виготовляються та відновлювані ремонтним підприємством для ремонту машин, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на їх виготовлення.

- Ремонт машин повинен проводиться з технічного процесу, встановленому в установленому порядку.

- Монтаж електричної проводки повинен відповідати принциповій електричній схемі, забезпечувати надійний електричний контакт, механічну міцність з'єднань і безпеки в експлуатації.

- Відремонтовані машини повинні надійно працювати при відхиленні напруги живлення в межах 10% від номінальної напруги.

- Активатор при обертанні не повинен стосуватися бака.

- Прослизання приводного ременя на шківах передачі не допускається.

- Допустиме відхилення споживаної потужності при номінальній напрузі від номінальної споживаної потужності, зазначеної в нормативно-технічної та експлуатаційної документації на виріб не повинен бути більше 20%.

- Опір відремонтованої пральної машини, не підключеного до джерела живлення, у холодному стані без зволоження повинна бути не менше:

2 МОм - для основної ізоляції;

5 МОм - для додаткової ізоляції;

7 МОм - для посиленої ізоляції.

- Електрична ізоляція машини в холодному стані без зволоження повинна витримувати напругу частотою 50 Гц протягом 1 хвилини:

2500 В - для подвійної ізоляції;

3750 В - для посиленої ізоляції.

- Рівень звуку відремонтованих машин, що працюють в режимі холостого ходу при номінальній напрузі, на відстані 1 метра від корпусу не повинен перевищувати 75 дБ.

- Відремонтована шнур повинен відповідати вимогам ГОСТ 7399 і бути не менше 3 метрів.

- Шнур повинен бути забезпечений двополюсної виделкою по ГОСТ 7396.0 або розніманням, що забезпечує штепсельне з'єднання з розеткою.

- Подовження шнура шляхом зрощування шнура забороняється.

- Відремонтована електродвигун повинен відповідати РСТ УРСР 1842.

- Рукоятки, важелі, кнопки, ручки пускозахисною пристроїв та приладів управління повинні бути надійно закріплені і чітко фіксовані в необхідному положенні, без провертання і заїдань.

- Валки віджимні пристрої повинні обертатися легко, без ривків і заїдань.

Зусилля притиску валків повинно регулюватися.

- Провертання еластично шару валків навколо осі забороняється.

- З'єднання деталей і вузлів відремонтованих пральних машин, що стикаються з миючим розчином, повинні бути водонепроникними.

- Лакофарбні покриття корпусів відремонтованих машин повинні відповідати ТУ 201 УРСР 516.

2.8 Контроль якості ремонту та методи випробування

- Випробування машини на функціонування повинно проводиться за допомогою вольтметра класу точності не нижче 2.5 згідно з ГОСТ 8711 шляхом включення приладу в електричний ланцюг через регулятор напруги. [9]

- Споживана потужність машини, що працює при номінальній напрузі, слід перевіряти за допомогою ваттметра за ГОСТ 8476 або вольтметра і амперметра класу точності не нижче 2.5 за ГОСТ 8711.

- Опір ізоляції відремонтованої пральної машини вимірюють між струмоведучими частинами і корпусом (основна і посилена ізоляція), а також між металевими частинами, відокремлені від струмоведучих частин тільки основною ізоляцією, і корпусом (подвійна ізоляція) мегомметром за ГОСТ 23706, з напруга на розімкнених контактах 500 В через 1 хвилину після прикладання напруги постійного струму.

- Перевірку електричної міцності ізоляції проводять за допомогою пробійної установки потужністю не менше 500 Вт за чинної нормативно-технічної документації на не приєднаної до джерела живлення машині. Вимикач повинен бути в положенні «Включено». Випробувальна напруга 3750 В змінного струму частотою 50 Гц протягом 1 хвилини прикладають між струмоведучими частинами і корпусом і 2500 В між металевими частинами відокремленими від струмоведучих частини тільки основною ізоляцією і корпусом.

На початку випробування прикладають не більше половини випробувальної напруги, а потім швидко збільшують його до номінального значення.

За час випробування не повинно бути перекриття і пробою ізоляції.

- Рівень звуку перевіряють шумоміром згідно з ГОСТ 17187 при номінальній напрузі в режимі холостого ходу на відстані 1 метр від корпусу машини.

Допускається порівняння із затвердженим у встановленому порядку зразком.

- Довжину з'єднувального шнура перевіряють вимірювальної металевою рулеткою згідно з ГОСТ 7502.

- Якість роботи відремонтованого електродвигуна перевіряють за РСТ Україні 1842.

- Водонепроникність перевіряють за наявності у пральному баку води температурою 20 ± 5% до покажчика номінального рівня і роботі машини протягом 15 - 20 с. Відсутність патьоків через всі з'єднання перевіряється візуально.

- Якість лакофарбових покриттів перевіряють за ТУ 201 Україна 516.

- Допускається застосування інших засобів вимірювання з аналогічними метрологічними характеристиками.

2.9 Організація робочого місця. Перелік обладнання підприємства

Інструменти, що застосовуються для виробничих робіт повинні бути легкими і зручними при експлуатації. Це означає, що конструкція їх повинна забезпечувати правильне положення робітника під час роботи і легку заміну робочої частини. [4]

Раціональне розташування інструментів сприяє правильної плануванні робочих місць, скорочення зайвих рухів, зменшенню стомлюваності, в результаті зменшуються втрати робочого часу і збільшується, таким чином, продуктивність праці.

Інструменти повинні распологатся в межах витягнутої руки в горизонтальному і вертикальному напрямках. У першу чергу в цих межах мають у своєму розпорядженні інструменти, які потрібні щохвилини. Найбільш раціональним є розташування інструментів, при якому зберігається послідовність їх застосування. Великі і важкі інструменти розташовуються внизу, а дрібні і легкі - зверху. У зоні дії рук розташовуються інструменти, що визначаються технологією робіт. Постійне місце для інструментів виробляє автоматизм в рухах робочого, що забезпечує швидкість і економічність цих рухів.

У процесі розбирання та складання електроприладів і машин при користуванні електросборочним інструментом необхідно мати на увазі наступне:

- Категорично забороняється під час роботи ударяти молотком по деталях, особливо які мають точно оброблену поверхню, а також по кінця валиків, шпильок, болтів;

- Для отвертиванія і загортання болтів слід використовувати викрутки, лезо яких не іскошено і має товщину рівну товщині паза;

- При складанні вузлів всі відремонтовані деталі повинні бути чистими; тертьові поверхні перед складанням повинні бути змащені; рівні або пом'яті прокладки повинні бути замінені.

Таблиця 2.7 - Обладнання майстерні з ремонту пральних машин.

Найменування обладнання та пристосування

Тип моделі

Призначення

1

2

3

Підйомник-котователь

ТБ - 73 М

Для механізації підйому і установки пральної машини в положення зручне для ремонту

Підйомник

УРСМ - 11

Забезпечує підйом пральних машин

Верстат

УРСМ - 12

Для виконання слюсарно-складальних робіт

Стенд перевірки електричних параметрів

УРСМ - 15

Для контролю напівавтоматичних і ручних пральних машин

Стенд випробування міцності ізоляції

УРСМ - 16

Для випробування ізоляції машин і вузлів на діелектричну міцність

Універсальні пристосування

УПРС - 1

Для збирання та розбирання вузлів пральних машин

Стенд випробування баків

С - 3

Для випробування пральних баків на герметичність

Стенд для випробування реле

З - 4

Для перевірки і налаштування комбінованих і захисних реле

Камера фарбувальна

КВ - 2

Для фарбування корпусів пральних машин

Камера сушильна

КС - 1

Для сушіння виробів після фарбування

Намотувальний верстат

МБ - 8М

Для намотування статорів асинхронних електродвигунів

Установка для просочення обмоток електродвигуна


Для просочення лаком обмоток електродвигунів

Установка сушіння обмоток

УБ - 2

Для сушіння обмоток після просочення їх лаком

Верстат настільно-токарний

ТБ - 16

-

Верстат настільно-свердлильний

НС - 12А

-

Верстат настільно-наждачний

Н - 138

-

Прилад вимірювальний

ХД - 1

Для контролю електричних параметрів машин

Мегомметр

М - 1101

Для вимірювання опору ізоляції приладів

Комплект інструменту

ПЧ - 2

Для виконання ремонту машин на дому

Щит електророзподільної

ЕЩ - 1

Для розподілу електричної енергії всередині майстерні

Щит протипожежний

-

-

2.10 Техніка безпеки, промислова санітарія, протипожежні пристрої на підприємстві

При ремонті пральних машин потрібно дотримуватися таку техніку безпеки:

    • До ремонту пральних машин допускаються особи, які пройшли навчання за даною спеціальністю, вивчили інструкції та отримали відповідний інструктаж. [4]

    • Перед виконанням ремонтних робіт слід переконатися у справності обладнання, стендів, пристосувань, приладів та інструменту.

    • Робоче місце має бути організоване так, щоб попередити будь-яку можливість виникнення нещасного випадку.

    • Все обладнання, стенди, контрольно-вимірювальна апаратура з ремонту пральних машин повинні бути встановлені на міцний фундамент або підставах, знаходиться в повній справності, ретельно вивірені і закріплені.

    • Всі струмоведучі частини стендів, обладнання, контрольно-вимірювальних приладів повинні бути недоступні для випадкового дотику.

    • Перед ремонтом пральна машина повинна бути відключена.

    • При випробуванні машин після ремонту категорично забороняється:

а) включати машину в перевернутому або похилому стані;

б) допускати попадання прального розчину на електрообладнання;

в) опускати руки в пральний бак при обертовому активаторі.

    • Роботи, пов'язані з чищенням або мастилом вузлів машини виробляються тільки після відключення машини від мережі.

    • Забороняється відкривати кришку до закінчення роботи. Всі роботи вимагають відкриття кришки машини (засипка порошку, укладання білизни, чищення та ремонт машини), слід проводити після повного знеструмлення машини.

    • Забороняється запускати машини з незняте транспортними захисними пристроями.

Для уникнення ураження електричним струмом на підприємствах з ремонту електроприладів встановлюється заземлення. Одним кінцем заземлення підключається до корпусу електрообладнання, стендів, верстатів, в яких електричний струм може пробити на корпус з яких-небудь причин. Інший кінець металевого дроту заземлюється за допомогою металевих штирів зварених один з одним і вставлених на певну глибину в землю.

Так як потужність трансформатора живильної підстанції більше 100 кВт, то R з має бути не більше 4 Ом. А так як R е ³ R з (150, 4), то необхідно пристрій штучного заземлення. Опір штучного заземлення одно:

(2.1)

Визначаємо питомий опір грунту з глини з таблиці 1 [11] r = 6000 Ом * см, а по номограмі опір однієї труби діаметром 50 мм і довжиною 2.5 м R тр = 20 Ом.

Визначаємо кількість труб за формулою:

(2.2)

де h тр - коефіцієнт використання труб у заземлювальному вогнищі залежить від кількості труб і відстані між ними. Відстань між труб 5 м, а довжина 2.5 м .

Число труб орієнтовно:

(2.3)

де R тр = 20 Ом - опір однієї труби;

R і = 4.1 Ом - опір штучного заземлення. За даними таблиці 2 [11], визначаємо h тр = 0.79 - 0.83.

Довжина сполучної смуги 25 * 4 мм

(2.4)

де h п - коефіцієнт використання смуги в ряду трубчастих заземлювачів, h п = 0.89 з таблиці 4 [11].

Визначаємо необхідний опір труб з урахуванням сполучної смуги:

(2.5)

Визначаємо кількість труб з урахуванням сполучної смуги:

(2.6)

Визначаємо кількість куточків-заземлювачів, які будуть еквівалентні трубах, отриманими за розрахунками:

(2.7)

Для забезпечення оптимальних санітарно-гігієнічних умов праці робітників велике значення має тип будівель, розташування у ньому робочих приміщень, їх обсяг, площа. На одне робоче місце з ремонту пральних машин повинна бути площа приміщення - не менше 12 м 2. [12]

На підприємстві практично у всіх приміщеннях повинна бути встановлена ​​приточно-витяжна вентиляція, тому що при роботі у майстернях можуть виділятися токсичні речовини, шкідливі для здоров'я людини. Наприклад, при

пайку і залуження олов'яно-свинцевий припоями утворюються пари свинцю. Свинець справляє негативний вплив на організм людини. Також при роботі у майстернях виділяється велика кількість тепла і вологи. Ефективним і найбільш досконалим способом боротьби з теплом і вологою є вентиляція, яка створює нормальний мікроклімат у приміщеннях і майстерень підприємства.

Особливу увагу необхідно звернути на освітленість робочих місць, так як роботи, що виконуються на цих місцях, пов'язані зі значним напруженням зору і уваги працюючих.

У виробничих приміщеннях повинно бути передбачено як місцеве, так і загальне освітлення, причому освітлювальна арматура повинна оберігати очі що працює від сліпучого світла ламп. Не можна допускати утворення тіней при виборі розташування світильників.

Що стосується природного освітлення, що проходить через віконні прорізи, він повинен також контролюватися. Для цього потрібно при прибирання приміщень ретельно протирати вікна.

Для запобігання пожеж на підприємстві повинен бути встановлений пожежний щит, на якому знаходяться інструменти (ломи, горби, лопати, сокири) та сипучі матеріали (пісок, інертна пил).

Також в якості первинних засобів гасіння пожеж повинні бути вогнегасники, такі як: ручні пінні, газові та порошкові вогнегасники.

Ручні пінні вогнегасники типу ОХП - 10 застосовуються для гасіння невеликих вогнищ пожежі, легкозаймистих і горючих рідин, а також горючих матеріалів і речовин. Газові вогнегасники типу ОУ - 2, ОУ - 5, ОУ - 8 застосовують для гасіння різних горючих матеріалів, двигунів внутрішнього згоряння, сушильних печей, електродвигунів та електроприводів під напругою. Порошкові вогнегасники типу ОП - 1, ОП - 10 застосовують у тих випадках, коли застосування води, піни, інертного газу не ефективно.

Також для оповіщення про пожежу на підприємстві повинна бути встановлена ​​автоматична протипожежна система.

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1 Призначення, пристрій і принцип дії стенду УРСМ - 15

Стенд призначений для випробування, як при вхідному контролі, так і після ремонту.

Стенд виконаний у переносному настільному виконанні. Корпус являє собою зварний каркас з кутової сталі і зверху обшитий листовою сталлю. На бічних стінках для його перенесення є ручки. На лицьовій панелі розташовані вимірювальні прилади, сигнальна і коммутирующая апаратура. До мережі підключається стенд за допомогою вимірювального шнура зі штепсельної виделкою. У комплект приладу входить мегомметр типу М 1101. Випробувана пральна машина підключається до гнізда XS.

Працює стенд наступним чином. Після включення автоматичного вимикача SA, загоряється сигнальна лампа HL 1 і напруга живлення надходить на автотрансформатор TU, який дозволяє випробувати пральну машину як при номінальній напрузі, так і при його відхилення в межах ± 10% від U ном. Величина встановленого напруги контролюється по вольтметру PV.

Для вимірювання споживаного струму і потужності, у встановленому автотрансформатором режимі, необхідно натиснути чорну кнопку SB «Пуск». При цьому напруга живлення надходить на котушку реле KU 1. Реле спрацьовує і його контакт KU 1.1 блокує кнопку «Пуск», контакт KU 1.2 замикаючись, подає напругу на реле KU 2, а контакт KU 1.3 підключає до ланцюга вимірювальні прилади PA і PW. Одночасно загоряється і сигнальна лампа HL 2 «Вимір». Після спрацьовування реле KU 2, його контакт KU 2.1 і струм проходить через вимірювальні прилади.

Після проведених вимірювань натискається кнопка SB 2 «Стоп». Ланцюг живлення реле KU 1 розривається, воно знеструмлюється, і всі його контакти приходять у вихідне положення. Реле KU 2 знеструмлюється і своїм контактом шунтує вимірювальні прилади. Автоматичний вимикач SA розмикається, напруга знімається зі стенду, сигнальна лампа гасне.

Для вимірювання опору ізоляції пральної машини або електродвигуна, щупи мегомметра підключаються до корпусу і струмоведучих частин. Ручка приладу обертається зі швидкістю 2 об / сек, і за шкалою приладу визначається опір ізоляції.

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Особливості підприємства

Головною проблемою сучасного етапу формування структури в економіці України є роздержавлення і приватизація майна державних монополій. Вирішується вона головним чином через створення дрібних, малих, середніх підприємств, кожне з яких буде або асоційованим, або одноосібним господарем засобів виробництва і, природно, виробленої ним продукцією. [2]

Розвиток легкого і середнього виробництва створює сприятливі умови для розвитку економіки: розвивається конкурентне середовище; створюються додаткові робочі місця; активніше йде структурна перебудова; розширюється споживчий сектор. Розвиток малих підприємств веде до насичення ринку товарами і послугами, підвищенню експортного потенціалу, кращому використанню місцевих сировинних ресурсів. Велике значення має здатність малих підприємств розширювати сферу додатка праці, створювати нові умови не тільки для працевлаштування, але, перш за все для підприємницької діяльності населення.

Мале підприємство з ремонту пральних машин має самостійність у здійсненні своєї господарської діяльності, самостійно розпоряджатися прибутком, що залишилися після сплати податків та інших обов'язкових платежів, такі як авансові відрахування в пенсійний фонд, фонд сприяння зайнятості, фонд соціального страхування, до фонду страхування від нещасних випадків. Важливу роль господарської діяльності підприємства відіграє планування. Мале підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту ремонту пральних машин. Велику роль на підприємстві відіграють договори, що укладаються з постачальниками сировини, матеріалів, запасних частин необхідних для ремонту. Завдяки цьому підприємство може зменшити собівартість на матеріали.

Мале підприємство надає населенню такі види ремонту пральних машин як: заміна або ремонт електродвигуна, заміна або ремонт прального бака і вузла активатора, ремонт електрообладнання пральних машин.

З метою поліпшення якості обслуговування, а також розширення кількості послуг що надаються населенню, на підприємстві впроваджені такі види обслуговування:

    • ремонт у присутності замовника;

    • прийом замовлень по телефону;

    • ремонт сьогодні на сьогодні;

    • прийом замовлень на дому.

4.2.Расчет обсяг виробництва і реалізації послуги

Обсяг виробництва послуг товариства на рік визначається в натуральному та вартісному виразах.

Вихідні дані:

Технологічний процес (дивись пункт 2.4)

Ціна ремонту електроустаткування прейскурантна складає 23.3 грн.

Згідно технологічного процесу (дивись пункт 2.4.) Загальна трудомісткість вузла без операції 1 складає 178.2 хв

Визначаємо кількість відремонтованих вузлів за зміну за формулою:

(4.1)

де Т зм - тривалість зміни, хв;

Н вр - норма часу, дивись пункт 2.4.

Визначаємо кількість відремонтованого електрообладнання за рік у натуральному вираженні за формулою:

(4.2)

де О см - випуск в зміну, дивись формулу (4.1);

F міс - кількість робочих днів у місяці;

n - число місяців у році.

Визначаємо обсяг виробництва послуг ремонту електрообладнання на рік у грошовому вираженні за формулою:

(4.3)

де Ц рем - ціна ремонту вузла договірна.

Умовно приймаємо, що питома вага ремонту електроустаткування в загальному обсязі послуг становить від 10% до 85%.

Виходячи з цього, визначаємо обсяг виробництва послуг на рік у грошовому вираженні за формулою:

(4.4)

де О рік вузла - обсяг виробництва послуг за рік з ремонту електроустаткування, дивись формулу (4.2);

38% - питома вага ремонту електроустаткування в загальному обсязі послуг.

Визначаємо обсяг виробництва послуг на рік за іншими видами ремонту у вартісному вираженні за формулою:

(4.5)

де О рік. заг - обсяг виробництва з ремонту вузла на рік, дивись формулу (4.4). - В натуральному вираженні за формулою:

(4.6)

де Ц ср.рем - середня ціна ремонту апарату, взята на підприємстві.

Визначаємо загальний обсяг виробництва послуг на рік у натуральному вираженні за формулою:

(4.7)

Податок на додану вартість включається в ціну послуги, оплачується замовником і перераховується підприємством до державного бюджету.

Обсяг реалізації послуг з урахуванням податку на додану вартість визначається за формулою:

(4.8)

де О год.общ - обсяг виробництва послуг з ремонту апарату на рік у вартісному вираженні, дивись формулу (4.4);

ПДВ - податок на додану вартість, нараховується за ставкою 20% до річного обсягу виробництва послуг.

4.3. Розрахунок чисельності працюючих і фондів оплати їх праці

Для виконання запланованого обсягу виробництва та реалізації послуг створюваного підприємства необхідно розрахувати чисельність працюючих та фонди оплати праці за категоріями: робітники (основні і допоміжні), керівники, спеціалісти та службовці.

Облікова чисельність робітників-відрядників, зайнятих ремонтом електрообладнання визначається за формулою:

(4.9)

де О год.узла - річний обсяг послуг, дивись формулу (4.2);

Н вр - норма часу на операцію, дивись пункт 2.4;

F еф.кв - ефективний фонд роботи одного середньооблікового робітника на рік, годину, з таблиці 4.1;

До вн - коефіцієнт виконання норм виробітку.

Визначаємо число робітників-відрядників, зайнятих іншими видами ремонтних робіт, за формулою:

(4.10)

де ПТ рік - продуктивність праці одного робітника на рік, взята на підприємстві.

Визначаємо число робітників-відрядників, зайнятих іншими видами ремонтних робіт за формулою:

(4.11)

де У н - плановий відсоток невиходів на роботу.

Загальне число робітників-відрядників на підприємстві визначається за формулою:

(4.12)

Фонд оплати праці робітників підприємства визначається послідовним розрахунком прямого, годинного, денного і місячного (за всі місяці в році фондів оплати праці).

Прямий фонд оплати праці основних робітників, праця яких оплачується у відсотках від виручки, визначається за формулою:

(4.13)

де О пп - планова виручка від реалізації послуг (без ПДВ), дивись формулу 4.4;

П о - встановлений відсоток оплати праці від виручки, узятий на підприємстві.

Таблиця 4.2 - Розрахунок фонду оплати праці основних робітників

Структура фонду

оплати праці

Формула розрахунку і розрахунок

Величи-на

грн.

1

2

3

1. Прямий фонд оплати праці

дивись формулу (4.13)

13426


2 Доплати до вартового фонду



2.1 Інші доплати до вартового фонду

Умовно становлять 12% від прямого фонду оплати праці.

1880

2.2 Премія робочим

(4.14)

де Ф пр - прямий фонд оплати праці.

1837

3 Часовий фонд оплати праці Ф годину

(4.15)

де П пр - відсоток премії;

Д пр - інші доплати.

17143

4 Доплати до денного фонду підліткам (Д дн)

(4.16)

де Ф годину - годинний фонд оплати праці;

П пд - відсоток доплати до денного фонду, визначається відсотком невиходів підлітків (з таблиці 4.1).

107

5 Денний фонд оплати праці дн)

(4.17)

17250

6 Доплати до місячного фонду (Д міс)

(4.18)

де Ф дн - денний фонд оплати праці;

П д - відсоток планових невиходів у зв'язку з виконанням гособязоностей (дивись таблицю 4.1);

П уч - відсоток планових невиходів у зв'язку з відпусткою по навчанню (дивись таблицю 4.1);

П отп - відсоток планових невиходів у зв'язку з відпусткою (дивись таблицю 4.1).



1870

7 Місячний фонд оплати праці (за всі відпрацьовані місяці в кварталі)

(4.19)

19120

8 Основна зарплата

(4.20)

де П - премія.

15306

9 Додаткова зарплата

(4.21)

3814

.

До допоміжних робочим відноситься приймальник замовлень, комірник, прибиральник виробничих приміщень.

Виконуємо розрахунок числа приймальників замовлень, виходячи з випуску в зміну, який визначається за формулою:

(4.22)

де F рік - число робочих днів у році з таблиці 4.1;

Про рік - річний обсяг послуг у натуральному вираженні, виходячи з випуску в зміну з формули (4.7);

Визначаємо кількість апаратів, які може раздефектовать приймальник замовлень, виходячи з випуску в зміну за формулою:

(4.23)

де Т зм - тривалість зміни;

Н вр.пр - норма часу з 2.4.

Число приймальників замовлень визначається за формулою:

(4.24)

Число комірників визначається за формулою:

(4.25)

де О см - випуск в зміну одиниць (дивись формулу 4.22);

Н обсл - норма обслуговування на одиницю часу (від 10 до 24 хвилин в залежності від апарату);

Число прибиральників приймається, виходячи з підприємства і норми площі на 1-го прибиральника (при машинному збиранні 600 м 2, при безмашинное 420 м 2).

Площа проектованого підприємства можна орієнтовно визначити за формулою:

(4.26)

де Ч сп - списочное кількість робітників в одну зміну;

S н - норма площі, що припадає на 1 основного робітника, S н = 9 м 2;

К - коефіцієнт, що враховує наявність санітарно-побутових, адміністра-тивних та інших приміщень, К = 1.4.

Визначаємо число прибиральниць:

(4.27)

Так як приймальник замовлень завантажений на 25% робочого часу, комірник на 40%, прибиральниця на 15%. Приймаємо, що на підприємстві буде працювати приймальник замовлень, який буде виконувати функції касира, комірника і прибиральника з доплатою 10% до зарплати за суміщення професій. Встановлюємо місячну зарплату приймальника замовлень 185 грн. Оклад директора становить 340 грн, оклад бухгалтера становить 90% від окладу директора і дорівнює 306 грн.

Фонд оплати праці допоміжним робочим визначається за формулою:

(4.28)

де С т - місячна погодинна ставка чи оклад допоміжного робітника;

Д - місячна оплата за професійну майстерність чи суміщення професій;

П - середньомісячна премія допоміжного робітника;

Ч доп - число допоміжних робітників;

П міс - число місяців у році.

Таблиця 4.3 - Розрахунок фондів оплати праці допоміжних робітників

Посада

Кількість

одиниць

Місячний

оклад, грн.

Доплата за

суміщення

професій

Премія

Місячний

оклад з

премією.

грн.

Фонд оплати праці, грн.




%

грн.

%

грн.


У

місяць

У році

1.При-щик замов-

поклик поєднує ф-ції кас-сіра, комірника і прибиральника

1

185

10

18.5

11

20.35

223.85

223.85

2686

Разом

1

-

-

-

-

-

-

-

2686

Фонд оплам Фонд оплати праці керівників і фахівців на квартал визначається по кожній посаді окремо за формулою:

(4.29)

де О міс - місячний посадовий оклад керівників;

Д - місячна доплата за професійну майстерність чи суміщення професій;

П - середня місячна премія керівників;

Ч рук - кількість керівників (фахівців) з даної посади;

n - Число місяців у році.

Таблиця 4.4 - Фонд оплати керівників і фахівців

Посада

Кількість

одиниць

Місячний

оклад, грн.

Доплата за

Суміщений-ня

професій

Премія

Місячний

оклад з

премією.

грн.

Фонд оплати праці, грн.




%

грн.

%

грн.


На місяць

У році

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Директор

1

340

-

-

12

40.8

380,8

380.8

4570

Разом

керуй-

телей

1

-

-

-

-

-

-

-

4570

Бухгалтер

1

306

-

-

12

36.7

342.7

342.7

4112

Разом

спеціалі-

стов

1

-

-

-

-

-

-

-

4112

Загальна чисельність працюючих підприємства та фонди оплати праці зводимо в таблицю 4.5

Таблиця 4.5 - Загальна чисельність працюючих підприємства та фонди оплати праці

Категорія працюючих

Чисельність працюючих

Фонд оплати праці, грн.

1. Основні робочі

5

19120

2. Допоміжні робітники

1

2686

3. Керівники

1

4570

4. Фахівці

1

4112

Разом

8

30488

Виробіток на одного працюючого на квартал визначається за формулою:

(4.30)

де О год.общ - квартальний обсяг виробництва послуг;

Ч р - число працюючих.

Виробіток одного основного робочого визначається за формулою:

(4.31)

де Ч осн - списочное число основних робітників

Визначаємо середню заробітну плату одного працюючого і одного робітника:

(4.32)

(4.33)

де ФОП - фонд оплати праці працюючих;

Ч р - чисельність робітників, дивись таблицю 4.5;

Ф міс - місячний фонд оплати праці основних працюючих;

Ч сп - списочное число основних робітників, дивись таблицю 4.5;

П міс - число місяців у році.

4.4 Розрахунок собівартості, прибутку, рентабельності

Таблиця 4.6. - Собівартість послуг з ремонту пральних машин

Стаття витрат

Порядок розрахунку

Величина, грн

1

2

3

1 Матеріали

3% від Про кв

1343

2 Основна заробітна плата виробничих робітників

Дивись таблицю 4.2.

15306

3 Додаткова заробітна плата виробничих робітників

Дивись таблицю 4.2

3814

4 Відрахування на соціальне страхування

2.9% від суми основної та додаткової заробітної плати робітників

554

5 Відрахування до фонду сприяння зайнятості

2.1% від суми основної та додаткової заробітної плати робітників

402

6 Відрахування до пенсійного фонду

32% від суми основної та додаткової заробітної плати робітників

6118

7 Відрахування на страхування від нещасних випадків

1.11% від суми основної та додаткової заробітної плати робітників

212

8 Громадські витрати, в тому числі:

50% від основної заробітної плати

7648

Виробнича собівартість

Сума витрат за статтями 1 - 8

35397

9 Позавиробничі витрати, в той числі:

Сума пунктів 9.1 - 9.4

2287

9.1 Адміністративні витрати

5% від виробничої собівартості

1062

9.2 Витрати на збут

3% від виробничої собівартості

708

9.3 Інші операційні витрати

2% від виробничої собівартості

354

9.4 Комунальний податок підприємства

(4.34)

де Зп хв - неоподатковуваний мінімум доходу;

Ч р - число працюючих;

П міс - число місяців у році

З к - ставка комунального податку, 10%

163

Повна собівартість послуг

(4.35)

37648

Виручка від реалізації послуг за вирахуванням ПДВ (Про пп)

Дивись формулу 4.4

44753

Прибуток

(4.36)

7074

Витрати на 1 грн. 1грн)

(4.37)

0.84

Рентабельність визначається:

- На випуск:

де П вип - прибуток на випуск;

З повн - повна собівартість послуг на випуск.

4.5. Використання прибутку

Таблиця 4.7. - Розподіл прибутку

Напрямок

Вихідні дані, порядок розрахунку

Величина, грн

1

2

3

1 Прибуток від реалізації послуг

Дивись таблицю 4.6.

7074

2 Земельний податок

де С н - ставка земельного податку

З н = 0.66 грн

S - площа підприємства, дивись формулу 4.26.

42

3 Прибуток від реалізації послуг за вирахуванням земельного податку

де П - прибуток, грн.;

З н - земельний податок

7032

4 Податок на прибуток

де Н п - податок на прибуток;

С н - ставка податку на прибуток;

З н = 30%;

П р - прибуток за вирахуванням земельного податку

2110

5 Чистий прибуток, що залишається у підприємства і підлягає розподілу

де П р - прибуток від реалізації послуг;

Н п - податок на прибуток.

4922

5.1 Виробниче розвиток



1477

5.2 Соціальний розвиток

935

5.3 Фінансовий резерв

295

5.4 Фонд стимулювання

443

5.5 Частка прибутку, спрямована засновникам

1575

5.6 Благодійні цілі

197

4.6. Підсумок техніко-економічних показників

Розраховані в економічній частині дипломного проекту техніко-економічні показники, що характеризують виробничу, господарську та соціальну діяльність підприємства зводяться в таблицю 4.8.

Таблиця 4.8 - Підсумок основних техніко-економічних показників

Найменування показника

Величина

Примітка

1

2

3

1 Виручка від реалізації послуг (з урахуванням ПДВ), грн

53704

Див. формулу 4.8

2 Чисельність працюючих, чол. У тому числі:

8

Див. таблицю 4.5

2.1 основних робітників, чол.

5

Див. таблицю 4.5

3 Середня вироблення на рік



3.1 на 1-го працюючого, грн

5594

Див. формулу 4.30

3.2 на 1-го робітника, грн

8950

Див. формулу 4.31

4 Середня заробітна плата в місяць



4.1 одного працюючого, грн

318

Див. формулу 4.32

4.2 одного робітника, грн

319

Див. формулу 4.33

5 Собівартість послуг з ремонту пральних машин, грн

37684

Див. таблицю 4.6

6 Прибуток, грн

7074

Див. формулу 4.36

7 рівень рентабельності,%

19

Див. формулу 4.38

Податки і відрахування підприємства заносимо в таблицю 4.9

Таблиця 4.9 - Податки та відрахування підприємства

Найменування показника

Величина, грн.

Примітка

1

2

3

1 Податки на додану вартість

8951

Див. формулу 4.8

2 Податок на прибуток

2110

Див. формулу 4.4

3 Відрахування до фонду соціального страхування

884

2.9% від фонду оплати праці працюючих

4 Відрахування до пенсійного фонду

9756

32% від фонду оплати праці працюючих

5 Відрахування до фонду сприяння зайнятості

640

2.1% від фонду оплати праці працюючих

6 Відрахування на страхування від нещасних випадків

338

1.11% від фонду оплати праці працюючих

7 Комунальний податок підприємства

163

Див. таблицю 4.6.

8 Земельна податок

42

Див. таблицю 4.7.

5 ВИСНОВОК

5.1 Висновки за проектом

При виконанні дипломного проекту розроблено проект ремонту пральної машини «Амгунь», з ремонтом електрообладнання. Згідно завдання виконано опис призначення, пристрої й принципу дії пральної машини, а також виконано опис електрообладнання та принципу дії електросхеми пральної машини. Всі технічні і обмотувальні дані машини занесені в таблиці пояснювальної записки.

Для виконання проекту ремонту та закріплення знань про будову пральної машини у графічній частині розроблені: складальне креслення, схема побудови та розгорнуті технологічні карти ремонту електроустаткування.

У конструкторської частини розроблений стенд УРСМ - 15 для перевірки електричних параметрів машини. За допомогою стенду прискорюється процес ремонту машини, поліпшується її якість і дає економічний ефект.

Для дотримання вимог при ремонті пральних машин на підприємстві, виконано опис організації робочого місця, техніка безпеки та промислова санітарія. Також при виконанні проекту розроблено технологічний процес ремонту електроустаткування. Знаючи норму часу на операцію ремонту електроустаткування, в економічній частині розрахований кількість відремонтованих машин у зміну.

Целесобразно ремонту пральних машин на малому підприємстві підтверджується економічними показниками:

- Обсяг реалізації послуг з урахуванням ПДВ 53704 грн

- Число работающіх8 од

- Повна собівартість услуг37648 грн

- Прібиль7074 грн

- Рентабельность19%

Список літератури

  1. Болгов І. В. Обладнання і технологія ремонту побутової техніки. - М.: Легка індустрія, 1999.

  2. Горфенкель В. Я., Швандара В. А. Економіка підприємства. - М.: ЮНИТИ, 2006.

  3. Єрмолін Н. П. Електричні машини малої потужності. - М.: Вища школа, 1997.

  4. Льопа Д. А. Довідник слюсаря з ремонту побутових електроприладів і машин. - М.: Легпромбитіздат, 1998.

  5. Льопа Д. А. Ремонт пральних машин. - М.: Легпромбитіздат, 1997.

  6. Льопа Д. А. Електричні прилади побутового призначення. - М.: Легпромбитіздат, 1999.

  7. Фішман Б. Є. Ремонт, налагодження, випробування побутових електроприладів. - М.: Легпромбитіздат, 1997.

  8. Каталог-довідник. Електродвигуни малої потужності для побутових машин і приладів.

  9. Машини пральні та центрифуги побутові відремонтовані. - РСТ Україні 1302 - Київ: Держплан Україні.

  10. Методика розрахунку заземлення в електроустановках напругою до 1000 В.

  11. Методичний посібник до виконання дипломного проекту по розділу «Охорона праці».

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Диплом
399.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Призначення пристрій і принцип роботи радіально-свердлильних верстатів
Основні правила експлуатації рентгенівських установок медичного призначення
Поняття і принцип роботи синхронної машини
Пристрій і принцип роботи двигуна автомобіля
Технічний пристрій банкоматів і правила роботи з ним
Загальні відомості та ремонт пральної машини Беко V-2312с
Загальні відомості та ремонт пральної машини Беко V 2312с
Пристрій і принцип дії культиваторів
Пристрій і принцип дії автомата Калашникова
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru