додати матеріал

приховати рекламу

Прибуток і рентабельність

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

Міністерство науки і освіти України
Запорізька державна інженерна академія

Кафедра: економіки і організації виробництва
Курс: економіка підприємства
Курсова робота
На тему: «Прибуток і рентабельність»
Виконала: студентка 2 курсу
Групи ОіА-1-01д.
Шифр: 010463
Рудковська Ірина
Перевірив: Севастьянов Р.В.
ЗАПОРІЖЖЯ, 2002
Зміст:
Введення ................................................. .................................................. ...................... 4
Розділ 1. Прибуток ................................................. .................................................. ...... 5
1.1. Основне поняття прибутку. Фактори, що впливають на величину прибутку ....... 5
1.2. Планування прибутку ................................................ ........................................ 6
1.3. Розподіл прибутку ................................................ ........................................ 14
Розділ 2. Рентабельність. Її види та економічний зміст ......................... 16
Розділ 3. Фінансовий аспект підприємства ............................................... ................ 24 Висновок ................................ .................................................. ............................................ 27 Список використаної літератури .. .................................................. ....................... 28 Додатки ......................... .................................................. ......................................... 29
Введення
Основним завданням роботи будь-якого підприємства чи організації є отримання прибутку. Це один з головних факторів, що впливають на:
Ø розширення виробництва;
Ø впровадження більш удосконалених технологій;
Ø економічну стабільність.
Але при всьому значенні маси одержуваного прибутку найбільш повну якісну оцінку виробничо-господарської діяльності підприємства дає величина рентабельності і її зміна.
У даній роботі я розглянула основні поняття прибутку і рентабельності, спираючись на їх пряму взаємодію.
Розділ 1. Прибуток
1.1. Основне поняття прибутку. Фактори, що впливають на величину прибутку
Прибуток - основне джерело фінансових ресурсів підприємства, пов'язаний з отриманням валового доходу.
Валовий дохід - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат, тобто включає в себе оплату працю і прибуток. Зв'язок між собівартістю, валовим доходом і прибутком підприємства наведена на рис. 1 - додаток 1.
Кінцевий фінансовий результат (валовий прибуток або валовий збиток) складається з фінансового результату від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів та іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.
Прибуток (або збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації у діючих цінах без ПДВ і акцизів і витратами на виробництво і реалізацію продукції. Підприємства, що здійснюють експортну діяльність, при нарахуванні прибутку з виручки від реалізації продукції виключають експортні тарифи (рис. 2 - додаток 1).
Друга складова валового прибутку підприємства - прибутку від реалізації основних фондів та іншого майна (мал.3 - додаток 2). Третя складова валового прибутку - прибуток від внерелізаціонних операцій, тобто від операцій, безпосередньо не пов'язаних з основною діяльністю підприємства: здача майна в оренду, доходи з цінних паперів підприємства, перевищення суми отриманих штрафів над сплаченими, прибуток від спільної діяльності, прибуток минулих років, виявлена ​​у звітному році, та ін
Для підвищення ефективності роботи підприємства першорядне значення має виявлення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), зростання прибутку. Для визначення основних напрямів пошуку резервів збільшення прибутку фактори, що впливають на її отримання, класифікують за різними ознаками (рис.4 - додаток 2).
До зовнішніх факторів відносяться природні умови, державне регулювання цін, тарифів, процентних ставок, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій та ін Ці фактори не залежать від діяльності підприємства, але можуть мати значний вплив на величину прибутку.
Внутрішні фактори поділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудових і фінансових ресурсів і, у свою чергу, можуть підрозділятися на екстенсивні і інтенсивні.
Екстенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через кількісні зміни: обсягів коштів і предметів праці, фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду робочого часу і т.д.
Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через "якісні" зміни: підвищення продуктивності обладнання і його якості, використання прогресивних видів матеріалів і вдосконалення технологій їх обробки, прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення кваліфікації та продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості і матеріаломісткості продукції, вдосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів та ін
До позавиробничих факторів належать, наприклад, постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови працю та побуту та ін
При здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства всі ці фактори перебувають у тісному взаємозв'язку. «Пряма» вплив на величину собівартості продукції, а отже, і прибутки, пов'язано з тим, наскільки раціонально і економічно витрачаються матеріальні ресурси - адже частка матеріальних витрат у складі собівартості зазвичай коливається від 60 до 90%.
В індустріально розвинених країнах (США, Канада, Німеччина, Англія, Франція, Італія та ін) широке поширення одержав розрахунок кінцевих результатів діяльності підприємства за допомогою методу "витрати - випуск». У відповідності з цим методом загальний результат роботи підприємства визначається шляхом підсумовування експлуатаційного, фінансового та надзвичайного результатів. По кожному з видів діяльності провадиться порівняння витрат з випуском продукції (реалізацією), доходами і визначається кінцевий результат. Експлуатаційної вважається діяльність, що відповідає статуту підприємства; фінансової - діяльність, пов'язана з фінансовим і банківським обслуговуванням підприємства, випуском цінних паперів, участю в капіталі сторонніх підприємств, наданням та отриманням кредитів; надзвичайної - діяльність по операціях тривалого характеру, як правило, тривалістю від 2 до 5 років (наприклад, реалізація основних фондів, ноу-хау, авторського та орендного права та ін.)

1.2. Планування прибутку
Визначальна роль прибутку вимагає правильного її обчислення. Від того, наскільки обгрунтовано визначена плановий прибуток, багато в чому буде залежати успішна фінансово-господарська діяльність підприємства.
Розрахунок планового прибутку повинен бути економічно обгрунтованим, що дозволить здійснити фінансування інвестицій та інновацій, приріст власних коштів, створення ефективних систем організації та стимулювання праці, своєчасну сплату податків до бюджету. Отже, планування прибутку на підприємствах має велике значення не тільки для підприємців, але і для національної економіки в цілому.
Різноманіття форм і напрямків діяльності підприємств та існуюча система оподаткування потребує роздільного планування прибутку за її видами. Окремо планується:
1) прибуток від реалізації товарної продукції;
2) прибуток від реалізації іншої продукції нетоварного характеру;
3) прибуток від реалізації майна;
4) прибуток від внерелізаціонних доходів.
Відповідно, існують різні методи планування прибутку за видами. Найбільш детально розроблені в теорії і успішно застосовуються на практиці методи планування прибутку від реалізації товарної продукції. У вітчизняній практиці частіше застосовуються метод прямого рахунку і аналітичний метод.
Метод прямого рахунку використовують, як правило, при невеликому асортименті продукції, що випускається. Сутність його полягає в тому, що прибуток обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукції у відповідних цінах з повною її собівартістю за вирахуванням ПДВ і акцизів:
П = (В х Ц) - (В х С), (1)
де П - плановий прибуток;
В - випуск товарної продукції в плановому періоді у натуральному виразі;
Ц - ціна за одиницю продукції (за вирахуванням ПДВ і акцизів);
С - повна собівартість продукції.
Розрахунку прибутку передує визначення випуску порівнянної і непорівнянної продукції в планованому періоді по повній собівартості і в цінах, а також залишків готової продукції на складі і товарів відвантажених на початок і кінець планованого періоду.
Розрахунок прибутку методом прямого рахунку простий і доступний, але він не дозволяє виявити вплив окремих факторів на її зростання і при великій номенклатурі продукції дуже трудомісткий.
Аналітичний метод планування прибутку застосовується при великому асортименті продукції, що випускається, а також в якості додаткового до методу прямого рахунку з метою перевірки та контролю останнього.
Перевага методу полягає в тому, що він дозволяє визначити вплив окремих факторів на плановий прибуток.
При аналітичному методі прибуток розраховується не за кожним видом випускаемо в планованому році продукції, а по всій порівнянній продукції в цілому. Обчислення прибутку аналітичним методом складається з наступних етапів:
1) визначення базової рентабельності, як частки від розподілу прибутку за звітний період на повну собівартість порівнянної товарної продукції за той же період;
2) обчислення обсягу товарної продукції в планованому періоді по собівартості звітного періоду і визначення прибутку від реалізації товарної продукції виходячи з базової рентабельності;
3) облік впливу на плановий прибуток різних факторів: зниження (підвищення) собівартості порівнянної продукції, підвищення її якості, зміна асортименту, цін і т.п.
При цьому методі прибуток по порівнянній товарній продукції розраховується окремо. Враховується також прибуток, яка може бути отримана від реалізації залишків готової продукції, що знаходяться на складах підприємства на початок і кінець планового періоду, і прибуток, втілена в товарах, відвантажених на початок і коней періоду.
Крім прибутку від реалізації товарної продукції, у складі валового прибутку розраховується прибуток від реалізації іншої продукції і послуг, прибуток від реалізації майна, а також плановані позареалізаційні доходи і витрати. При цьому застосовуються як традиційні, так і спеціальні методи (експертні, статистичні, економіко-математичні та ін.)
У ряді випадків застосовується метод суміщеного розрахунку прибутку. При його використанні застосовуються елементи першого і другого методів. Так, вартість товарної продукції в цінах планованого періоду і собівартість звітного року визначаються методом прямого рахунку, а вплив на прибуток окремих факторів за допомогою аналітичного методу.
Обчислення оптимального розміру прибутку є найважливішим елементом планування підприємницької діяльності на сучасному етапі господарювання.
Для прогнозування максимально можливого прибутку доцільно застосовувати різні методи її визначення.
Крім вищезгаданих, існують методи фінансового аналізу, застосовувані з метою оперативного і стратегічного планування. Наприклад, операційний аналіз, званий також аналізом «витрати-вартість-обсяг-прибуток», який дозволяє відстежувати і пов'язувати в єдину систему фінансові результати бізнесу, витрати та обсяги виробництва.
Ключовими елементами операційного аналізу є:
1) виробничий (операційний) важіль;
2) поріг рентабельності;
3) запас фінансової міцності підприємства.
Використання цих ключових елементів у системі операційного аналізу базується, зокрема, на зіставленні виручки від реалізації продукції із загальною сумою витрат, що поділяються на постійні (умовно-постійні) та змішані.
Відомо, змішані витрати в середньому складають невелику питому вагу в структурі собівартості, що дозволяє зосередити увагу на постійних і змінних витратах і виявити їх вплив на величину прибутку. Справа в тому, що приріст прибутку залежить від відносного ізме6ненія змінних або постійних витрат.
На використанні даної тези базуються обгрунтування ряду методик, що дозволяють визначити величину прибутку в плановому періоді.
Часто використовуються методи, засновані на "ефекті виробничого важеля», під яким у підприємницькій термінології економічно розвинених країн, розуміють таке явище, коли зі зміною виручки від реалізації продукції відбувається більш інтенсивна зміна прибутку в той чи інший бік.
Тобто чим вище питома вага постійних витрат і відповідно нижче питома вага змінних витрат при незмінній сумі виручки від реалізації, тим сильніше «ефект виробничого важеля», - і навпаки.
Коли ж виручка від реалізації знижується, сила впливу «важеля» зростає як при підвищенні, так і при зниженні питомої ваги постійних витрат у загальній їх сумі, тобто кожен відсоток зниження виручки дає все більший і більший відсоток зниження прибутку, причому сила «важеля» зростає швидше, ніж збільшуються постійні витрати.
При зростанні виручки від реалізації, якщо поріг рентабельності пройдено, сила впливу важеля убуває: кожен відсоток приросту прибутку дає все менший і менший відсоток прибутку.
Сила впливу «виробничого важеля» значною мірою залежить від рівня фондомісткості, тобто чим більше основний капітал, тим більше постійні витрати.
Але при стрибку постійних витрат, диктуемом інтересами подальшого нарощування виручки підприємства, доводиться проходити новий поріг рентабельності.
Поріг рентабельності - це така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має і прибутків. Валовий маржі в точності вистачає на покриття постійних витрат, і прибуток дорівнює нулю, тобто
Прибуток = Валова маржа - Постійні витрати = 0, (2)
або, що те ж
Поріг рентабельності = Постійні витрати / (3)
Валова маржа у відносному вираженні. (4)
 
Різниця досягнутої фактичною виручкою від реалізації і порогом рентабельності складає запас фінансової міцності підприємства. Якщо виручка від реалізації опускається нижче порога рентабельності, то фінансовий стан підприємства погіршується, утворюється дефіцит ліквідності коштів, тобто
Запас фінансової міцності =
= Виручка від реалізації - Поріг рентабельності. (5)
 
Сила впливу операційного «важеля», як уже зазначалося, залежить від відносної величини постійних витрат.
Так, для підприємств, обтяжених виробничими фондами, висока сила операційного «важеля» становить значну небезпеку: в умовах економічної нестабільності, падіння платоспроможного попиту і інфляції кожен відсоток зниження виручки обертається різким зниженням прибутку і входженням підприємства в зону збитків.
Розглянуті вище методи визначення прибутку створюють можливість при їх застосуванні планувати на перспективу розміри приросту прибутку, визначати напревлениях її максимізації і завчасно вживати заходів щодо оптимізації структури витрат з метою зміцнення фінансового становища підприємства та його подальшого ефективного розвитку.

1.3. Розподіл прибутку
Розподіл і використання прибутку є важливим процесом, що забезпечує як потреби розвитку підприємства, так і формування доходів державного бюджету.
Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб усіляко сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.
У залежності від об'єктивних умов на різних етапах розвитку української економіки система розподілу прибутку змінювалася й удосконалювалася. Однією з найважливіших проблем розподілу прибутку - як до переходу до ринкових відносин, так і умови їх розвитку - є забезпечення оптимального співвідношення частки прибутку, що акумулюється в доходах бюджету і залишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів.
Підприємства мають право використовувати отриманий прибуток за своїм розсуду, крім тієї її частини, яка підлягає обов'язковому оподаткуванню та інших напрямках відповідно до чинного законодавства. Отже, виникає об'єктивна необхідність в оптимальній системі розподілу прибутку, тобто прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Економічно обгрунтована система розподілу прибутку в першу чергу повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою і максимально забезпечувати фінансовими ресурсами потреби підприємства.
Загальна схема освіти і розподілу прибутку підприємства представлена ​​на схемі у табл. 1 - додаток 3.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується ним самостійно, держава не має права втручатися в процес використання чистого прибутку.
Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрями використання прибутку. Розвиток конкуренції викликає необхідність розширення виробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів. Відповідно до цього чистий прибуток спрямовується:
Ø на фінансування НДДКР;
Ø модернізацію виробництва;
Ø поліпшення якості продукції;
Ø технічне переозброєння та реконструкцію виробництва.
За рахунок чистого прибутку сплачуються деякі види податків і зборів.
Поряд з фінансуванням виробничого розвитку, прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих потреб. Так, з прибутку виплачуються одноразові допомоги та винагороди; дивіденди по акціях і вкладах членів трудових колективів і т.д.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки базою фінансування виробничого і соціального розвитку, але і є джерелом для сплати різних штрафів і санкцій, що виплачуються підприємствами в разі порушення чинного законодавства.
В умовах ринкових відносин у підприємств виникає необхідність резервувати частину коштів у зв'язку з проведенням ризикових операцій. Тому підприємства мають право створювати фінансовий резерв, тобто ризиковий фонд.
У міру розвитку підприємства, зростання його прибутковості частина чистого прибутку може бути спрямована на розширення спонсорської діяльності, благодійні потреби.
Отже, зростання чистого прибутку, що створює умови господарського розвитку підприємства, є найважливішим фактором зміцнення підприємницької діяльності.


Розділ 2. Рентабельність.
Її види та економічний зміст
Одним з найважливіших показників діяльності підприємства є рентабельність.
Рентабельність - це узагальнюючий показник, що характеризує якість роботи промислового підприємства, тому що при всьому значенні маси одержуваного прибутку найбільш повну якісну оцінку виробничо-господарської діяльності підприємства дає величина рентабельності і її зміна. Він являє собою відношення прибутку до виробничих фондів або до собівартості продукції. Показник рентабельності оцінює ефективність виробництва та витрат на нього.
До основних факторів, що робить безпосередній вплив на збільшення рівня рентабельності на підприємствах, відносяться:
1. Зростання обсягу виробництва продукції;
2. Зниження її собівартості;
3. Скорочення часу обороту основних виробничих фондів і оборотних коштів;
4. Зростання маси прибутку;
5. Краще використання фондів;
6. Система ціноутворення на обладнання, будівлі і споруди та інші носії основних виробничих фондів;
7. Встановлення та дотримання норм запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції.
Для досягнення високого рівня рентабельності необхідно планомірно і систематично впроваджувати передові досягнення науки і техніки, ефективно використовувати трудові ресурси і виробничі фонди.
За методом обчислення в народному господарстві існує рентабельність підприємств Р пр. і рентабельність продукції Р прод.    Перший показник визначається як відношення балансового прибутку П до середньорічної вартості основних виробничих фондів Ф оп і оборотних коштів Ф про:
Р пр = (П / (Ф оп + Ф об)) х 100% (6)
Другий показник рентабельності виражається відношенням балансового прибутку П до собівартості готової продукції З:
Р пр = (П / С) х 100% (7)
Методи визначення рентабельності наочно показують, що рівень рентабельності і його зміна безпосередньо пов'язані з цінами на промислову продукцію. Отже, об'єктивна система ціноутворення є важливою передумовою визначення обгрунтованого рівня рентабельності, який в той же час може впливати на зміну рівня цін на продукцію. Таким чином, обгрунтовані методи встановлення та планування рентабельності знаходяться в тісному взаємозв'язку з системою ціноутворення. Величина прибутку, а отже, і рівень рентабельності, перш за все, залежать від зміни цін на продукцію та її собівартості.
У понятті рентабельності виробництва зіставляються накопичення, що створюються в процесі виготовлення продукції, з початково виділеними даному підприємству виробничими фондами. Рентабельність виробництва служить вимірником ефективності використання коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства.
Економічний сенс рентабельності виробництва не обмежується зниженням витрат живої і уречевленої праці на виробництво одиниці продукції. Маса засобів, що беруть участь у виробничому процесі, істотно відрізняється від їх кількості, яке входить в суму витрат, пов'язаних з виготовленням продукції. У процесі виробництва бере участь величезна кількість основних фондів, матеріалізованих у будівлях, спорудах, обладнанні та інвентарі. У витрати ж виробництва включається їх амортизація, тобто частка їх вартості, що переноситься в той чи інший період часу на собівартість виробленої продукції. Вартість оборотних фондів включаться у витрати виробництва тільки в сумі, витраченої при виготовленні продукції.
Для підвищення рентабельності виробництва використовуються різні засоби. Одним з головних джерел зростання рентабельності виробництва є збільшення маси прибутку, одержуваної підприємством. Це зростання досягається в результаті зниження витрат виробництва, зміни структури виробленої продукції та такого збільшення масштабів виробництва, коли при збереженні суми прибутку, одержуваної від реалізації одиниці кожного виду продукції, загальна сума отриманого прибутку зростає.
Основним чинником зростання прибутку є зниження собівартості продукції. Однак на величину балансового прибутку впливає ще низка чинників - зміна цін на продукцію, величина залишку нереалізованої продукції, обсяг реалізації, структура виробництва та ін Перший фактор враховується тільки в тих випадках, коли є досить різкі підстави вважати, що в майбутньому періоді відбудеться зміна цін (їх підвищення у зв'язку з підвищенням якості продукції або зниження через старіння окремих видів продукції, насиченості ринку споживачів деякими виробами або у зв'язку з переходом на нову техніку і технологію виробництва). Підвищення рентабельності виробництва означає зростання віддачі на кожну гривню авансованих коштів і, тим самим, більш ефективне їх використання.
Показники рентабельності є важливими характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну.
Показники рентабельності є важливими характеристиками факторної середовища формування прибутку (та доходу) підприємств. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.
Основні показники рентабельності, застосовувані на рівні підприємства, можна об'єднати в такі групи:
Ø показники рентабельності продукції;
Ø показники рентабельності капіталу (активів);
Ø показники, розраховані на основі потоків готівкових грошових коштів.
Перша група показників рентабельності формується на основі розрахунку рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відображаються у звітності підприємства. Наприклад:
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Балансова
прибуток
Обсяг продажів
Прибуток від реалізації
Обсяг продажів
Оподатковуваний
прибуток
Обсяг продажів
Чистий
прибуток
Обсяг продажів

Рис. 2 .1. Приклад формування показників рентабельності першої групи
Дані показники характеризують прибутковість (дохідність) продукції базисного (К о) і звітного (К 1) періодів. Наприклад, рентабельність продукції за прибутком від реалізації
К о = П о / Р о; (8)
До 1 = П 1 / Р 1 (9)
або
К о = (Р о - З о) / Р о; (10)
До 1 = (Р 1 - З 1) / Р 1; (11)
К = К 1 - К о, (12)
де П о, П 1 - прибуток від реалізації в звітному і базисному періодах відповідно;
Р 1, Р о - реалізація продукції (робіт, послуг) відповідно;
С 1, С о - собівартість продукції (робіт, послуг) відповідно;
К - зміна рентабельності за аналізований період.
Вплив чинника зміни обсягу продукції визначається розрахунком (за методом ланцюгових підстановок)
До N = (Р 1 - З о) / Р 1 - (Р о - З о) / Р о. (13)
Відповідно вплив зміни собівартості складе
До S = (Р 1 - З о) / Р 1 - (Р 1 - З о) / Р 1. (14)
Друга група показників рентабельності формується на основі розрахунку рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний капітал.
Чистий
прибуток
Акціонерний
(Власний)
капітал
Підпис: Чистий прибуток Акціонерний (власний) капітал SHAPE \ * MERGEFORMAT
Чистий
прибуток
Всі активи
Чистий
прибуток
Інвестиційний матеріал

Рис. 2.2. Приклад формування показників рентабельності другої групи
Розбіжність рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових важелів для підвищення прибутковості: довгострокових кредитів та інших позикових коштів.
Дані показники вельми практичні. Вони відповідають інтересам учасників. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавить віддача (прибутковість) усіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на капітал, що; власників і засновників - прибутковість акцій і т.д.
Кожен з перерахованих показників легко моделюється по факторним залежностям.
Розглянемо наступну очевидну залежність: SHAPE \ * MERGEFORMAT
Чистий
прибуток
Всі активи
Чистий
прибуток
Обсяг продажів
Чистий
прибуток
Всі активи
Рис. 2.3. Зв'язок між рентабельністю і фондовіддачею
Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізації та фондовіддачею (показників обороту виробничих фондів). Економічна зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій прибутковості продажів необхідно прагнути до прискорення обороту виробничих активів.
Розглянемо ще одну факторну модель рентабельності.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Чистий прибуток
Акціонерний капітал
Чистий прибуток
Обсяг продажів
Обсяг продажів
Сукупний матеріал
Сукупний матеріал
Акціонерний капітал

Рис. 2.4. Факторна модель рентабельності
Як бачимо, рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від змін рівня рентабельності продукції, швидкості обороту сукупного капіталу та співвідношення власного і позикового капіталу. Вивчення подібних залежностей має велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оцінки ступеня результатів його діяльності. З цієї залежності виходить, що за інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні частки позикових коштів у складі сукупного капіталу.
Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунок приймається приплив грошових коштів.
Наприклад:
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Чистий приплив грошових
коштів
Обсяг продажів
Чистий приплив грошових коштів
Сукупний капітал
Чистий приплив грошових коштів
Власний капітал



І т.д.

Рис. 2.5. Формування показників рентабельності третин групи
Дані показники дають уявлення про ступінь можливості підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів готівкою грошовими коштами в зв'язку з використанням наявного у нього виробничого потенціалу. Концепція рентабельності, що обчислюється на основі припливу готівки, широко застосовується в країнах з розвиненою ринковою економікою. Вона більш пріоритетна, тому що операції з грошовими потоками є суттєвою ознакою інтенсивного типу виробництва, ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції вимагає перебудови звітності підприємств. Ця робота в даний час знаходиться лише в початковій стадії.
Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожен з вихідних показників розкладається в факторну систему з різним ступенем деталізації, що задає кордону виявлення та оцінки виробничих резервів.
При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розділяти вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм споживаних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибуток від реалізації і рентабельність (прибутковість) продажів знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.
Рентабельність більшості промислових підприємств країни (як до фондів, так і до собівартості) помітно падає. Причому рентабельність до фондів впаде значно швидше, ніж цей показник, обчислений по відношенню до собівартості. Подібне становище пояснюється тим, що вартість основних фондів, які представляють визначальну частину в знаменнику формули рівня рентабельності до фондів, зростає більш високими темпами, ніж собівартість продукції. Основні фонди надають як безпосереднє (через амортизацію), так і непряме (через продуктивність праці) вплив на собівартість продукції. Більш низькі темпи зростання собівартості з вартістю основних фондів визначаються також тим, що підвищення собівартості певною мірою компенсується зростання продуктивності праці.
Зростання рентабельності об'єктивно свідчить про підвищення ефективності роботи підприємства, збільшення не тільки одержуваної суми прибутку, але і відносного підвищення доходів на кожну гривню витрат.
Для збільшення рентабельності можливі два основних напрямки: зростання прибутку і скорочення витрат на виробництво. Інакше кажучи, досягнення позитивних результатів можливо за рахунок зниження собівартості або за рахунок підвищення цін на продукцію. Головним джерелом зростання рентабельності слід вважати зниження витрат на виробництво, собівартості продукції. Зниження собівартості продукції може бути досягнуто, головним чином, за рахунок підвищення ефективності основних фондів, економії матеріальних ресурсів, зростання продуктивності праці.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Розділ 3. Фінансовий аспект діяльності
підприємства
 
Необхідність реформування економіки України вимагає відповідного дослідження різних економічних процесів з позиції їх кінцевих фінансових результатів для подальшого цілеспрямованого та ефективного управління цими процесами.
Показником результативності кожного з процесів є отримання показників його подальшого результату у вигляді вартості кінцевого продукту та ефективності процесу.
У цьому сенсі показники кінцевого результату та результативності процесів є принципово новими, досить достовірними даними кінцевого результату та результативності цих процесів. Вони характеризують кожний з процесів, як з точки зору його результату, так і з точки зору витрат.
Результатом економічного процесу є конкретний продукт: валовий, чистий, кінцевий і т.д.
Згідно з новими стандартами з діяльністю підприємства як сукупністю звичайної (операційної, фінансової та інвестиційної) та особливої ​​діяльності з точки зору формування і розподілу доходів можна зв'язати наступні складові економічного процесу:
1. Формування чистого доходу від основної діяльності
2. Формування валового прибутку (збитку) від основної діяльності
3. Формування прибутку (збитку) від операційної діяльності
4. Формування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування
5. Формування прибутку (збитку) від звичайної діяльності
6. Формування чистого прибутку (збитку) від діяльності підприємства
7. Формування чистої продукції основної діяльності (тут і далі під продукцією слід розуміти вартість певного продукту в грошовому вираженні)
8. Розподіл валового прибутку від основної діяльності
9. Розподіл чистої продукції основної діяльності
10. Розподіл чистого прибутку від основної діяльності
11. Розподіл чистого прибутку від діяльності підприємства
12. Напрямок нерозподіленого чистого прибутку від діяльності підприємства
13. Напрямок розподіленої чистого прибутку від діяльності підприємства і т.д.
Кожному з цих процесів відповідають валова продукція, матеріальні витрати, чиста продукція, кінцева продукція. Наприклад, валовий продукцією процесів 3, 6, 11 є відповідно: 3) сума доходів від операційної діяльності; 6) сума доходів від звичайної та надзвичайної діяльності;
11) розподілена чистий прибуток від діяльності підприємства.
Матеріальними витратами цих процесів можна відповідно вважати: 3) суму податку на додану вартість, акцизних зборів, інших утримань з доходу, собівартості реалізованих продуктів, адміністративних витрат, витрат на збут та інших видів діяльності; 6) суму податків, інших утримань з доходу, витрат від звичайної та надзвичайної діяльності підприємства, податків на прибуток від цих видів діяльності; 11) розподілена чистий прибуток від діяльності підприємства.
Чистою продукцією зазначених процесів є: 3) прибуток (збиток) від операційної діяльності; 6) чистий прибуток (збиток) від діяльності підприємства; 11) нерозподілений чистий прибуток від діяльності підприємства.
Уточнення основних понять, пов'язаних з вивченням кінцевих результатів будь-якого із зазначених процесів як економічного процесу, побудуємо за схемою: валовий продукт - кінцевий продукт - продуктивність - ефективність - результативність економічного процесу. При цьому потрібно враховувати подвійність продукту - збитковість (продукт як витрати) і корисність (продукт як результат).
У таблицях 2, 3 (додаток 4, 5) наведено в динаміці за 1998-1999 року для підприємств М і S харчової промисловості Вінницької області значення деяких економічних показників процесу формування прибутку від операційної діяльності підприємств S і М відповідно (в середньому за рік на одного робочого промислово-виробничого персоналу; в гривнях, у фактичних цінах).
З таблиць 2 і 3 видно, що на підприємстві S в 1999 році в порівнянні з 1998 роком спостерігався спад результативності зазначеного процесу (на 26,3%), а на підприємстві М на противагу підприємству S - підйом результативності процесу (на 28,17% ) за рахунок зміни відповідних складових результативності процесів.
Для порівняння діяльності підприємств М і S в таблицях 4 і 5 (додаток 6, 7) наведено деякі економічні показники процесу формування чистого прибутку від їх діяльності у 1998-1999 роках відповідно (вартісні показники приведені в гривнях на одного робітника).
Якщо порівняти деякі економічні показники процесу формування чистого прибутку від діяльності підприємств М і S між собою в 1998 році (див. табл. 4) і в 1999 році (див. табл. 5), то можна побачити, що на підприємстві М результативність процесу менше у 1998 році (майже на 40%) і значно вище в 1999 році (у 2, 22 рази) в основному за рахунок кінцевої продукції процесу при дещо вищою його ефективності (майже на 3%) і відповідному співвідношенні складових кінцевої продукції та ефективності процесу.
Таким чином, можна сказати, що з точки зору кінцевих результатів господарювання підприємство М вигідно відрізняється від підприємства S (особливо в 1999 році), але на обох підприємствах є резерви для їх поліпшення.
Висновок
Підприємства реалізують свою продукцію споживачам, отримуючи за неї грошову виручку. Однак це ще не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво продукції і її реалізацію, тобто з собівартістю продукції. Підприємство отримує прибуток, якщо виручка перевищує собівартість; якщо виручка дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції і прибуток відсутній; якщо витрати перевищують виручку, то підприємство одержує збиток, тобто негативний фінансовий результат, що ставить його в складне фінансове положення, що не виключає банкрутство.
Рентабельність і прибуток тісно пов'язані між собою. Зростання рентабельності об'єктивно свідчить про збільшення одержуваного прибутку. Іншими словами, при зростанні прибутку створюються умови для збільшення рентабельності.

Список використаної літератури:
1. Економіка підприємств: Підручник / Ред. Покропивний С.Ф., Київський національний економічний університет - 2-е вид., - К.: КНЕУ, 2001, - 526с.
2. Економіка підприємств: Конспект лекцій: посібник для підготовки до іспиту / Укл. Оганесян А. - М.: ПРІОР, 2001, - 112с.
3. Економіка підприємств: Підручник для вузів / Ред. Волков О.І.; Російська економічна академія ім. Г.В. Плеханова - 2-е вид. - М.: ИНФРА-М, 2001, - 519с.
4. Економіка підприємств: Навчальний посібник для вузів / Ред. Кантор Е.Л. - СПб.: Пітер, 2002, - 351с.
5. Економіка підприємств / Хріпач В.Я., Суша Г.З. та ін - Мн.: Економпесс, 2000, - 460с.
6. Тарасевич В.М. Цінова політика підприємства: Підручник для вузів / Ред. Багієв Г.Л. - СПб.: Питер, 2001, - 271с.
7. Економіка Україна / журн.: «Преса України», № 8, серпень, 2002
8. Економіка Україна / журн.: «Преса України», № 6, червень, 2002
9. Фінанси Україна / журн.: «Преса України», № 6, червень, 2001
10. Фінанси Україна / журн.: «Преса України», № 3, березень, 2001
Додаток 1.
Рис. 1. Зв'язок між собівартістю, валовим доходом
і прибутком підприємства
Валовий дохід
Матеріальні витрати
Оплата праці
Прибуток
Собівартість
Чистий прибуток
Податок на
прибуток
Виручка від реалізації

Рис. 2. Прибуток від реалізації продукції
 
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)
Виручка від реалізації
продукції
(Робіт, послуг)
Податок на додану вартість (ПДВ), що отримується з покупців
Акцизи (на окремі види продукції)
Собівартість продукції (робіт, послуг)
Експортні тарифи

Додаток 2.
 
Рис. 3. Прибуток від реалізації основних фондів
Залишкова вартість
Підпис: Залишкова вар-тість
Витрати на реалізацію: реклама, транспортування, підготовка до реалізації та ін
Підпис: Витрати на реалі-цію: реклама, транспортуванні, підго-товка до реалізації та ін SHAPE \ * MERGEFORMAT
Виручка від реалізації основних фондів, зайвого устаткування, матеріалів, комплектуючих виробів і т.д.
Прибуток від реалізації основних фондів та іншого майна

Рис. 4. Класифікація факторів, що впливають на величину прибутку
 
 
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Фактори, що впливають на величину прибутку
Внутрішні
Зовнішні
Виробничі
Позавиробничі
Екстенсивні
Інтенсивні


Додаток 3.
Табл. 1. Схема формування і розподілу прибутку підприємств

Показники
(+)
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)
(-)
Податок на додану вартість
(-)
Акциз
(-)
Витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг)
(=)
Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг)
(+)
Прибуток від реалізації основних засобів
(+)
Прибуток від реалізації інших активів
(-)
Збиток від реалізації основних засобів
(-)
Збиток від реалізації інших активів
(+)
Прибуток (доходи) від позареалізаційних операцій
(-)
Збиток (втрати) від позареалізаційних операцій
(=)
Валова (балансова) прибуток
(-)
Рентні платежі
(-)









Прибуток (доходи) від інших видів діяльності:
· Доходи з цінних паперів, що належать підприємству
· Доходи казино, відеосалонів, від прокату відео-та аудіокасет,
ігрових автоматів
· Прибуток від проведення концертно-видовищних масових заходів
· Прибуток від посередницьких операцій та угод
· Прибуток від страхової діяльності
· Прибуток від банківських операцій та угод
· Прибуток від виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
(-)
Пільги з податку на прибуток
(+)
Позитивні курсові різниці
(-)
Негативні курсові різниці
(=)
Оподатковуваний прибуток
(-)
Податок на прибуток за ставкою
(-)
Інші податки і збори
(=)
Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

 
Додаток 4.
 
Таблиця 2.   Динаміка деяких економічних показників процесу формування прибутку від операційної діяльності підприємства S (вартісні показники приведені в гривнях)
року
операційні
доходи
операційні витрати
прибуток від операційної діяльності

індекси зміни чистої продукції
1998
206815,3
202650,8
4164,5
_
1999
76081,88
73042,28
3039,60
0,7298812
року
показник кінцевої продукції

індекс зміни кінцевої продукції
показник ефективності економічного процесу
індекс зміни показника ефективності економічного процесу
1998
8245,173
_
1,02055
_
1999
5957,766
0,7225762
1,041614
1,02064
року
результативність
економічного
процесу (РЕП)
індекс зміни РЕП

індекс зміни ефективності ЕП
індекс зміни показника валової продукції
індекс зміни показника матеріальних витрат
1998
8414,613
_
_
_
_
1999
6205,694
0,7374901
2,025005
0,3678735
0,3604342

Додаток 5.
 
Таблиця 3.   Динаміка деяких економічних показників процесу формування прибутку від операційної діяльності підприємства М (вартісні показники приведені в гривнях)
року
операційні
доходи
операційні витрати
прибуток від операційної діяльності

індекси зміни чистої продукції
1998
49375,74
46968,31
2407,43
_
1999
60367,77
57286,00
3081,77
1,280108
року
показник кінцевої продукції

індекс зміни кінцевої продукції
показник ефективності економічного процесу
індекс зміни показника ефективності економічного процесу
1998
4697,472
_
1,051256
_
1999
6006,208
1,278604
1,053796
1,002416
року
результативність
економічного
процесу (РЕП)
індекс зміни РЕП

індекс зміни ефективності ЕП
індекс зміни показника валової продукції
індекс зміни показника матеріальних витрат
1998
4938,248
_
_
_
_
1999
6329,318
1,281693
1,04955
1,22262
1,2196734

Додаток 6.
 
Таблиця 4. Порівняльна характеристика деяких економічних показників процесу формування чистого прибутку від діяльності підприємств М і S у 1998 році (вартісні показники приведені в гривнях)
підприємства
доходи від звичайної діяльності
витрати від звичайної діяльності
чиста
прибуток

індекси зміни чистого прибутку
S
207529
203504,8
4024,2
_
M
50055,71
47655,48
2400,23
0,5964509
підприємства
показник кінцевої продукції

індекс зміни кінцевої продукції
показник ефективності економічного процесу
індекс зміни показника ефективності економічного процесу
S
7970,342
_
1,019774
_
M
4685,367
0,5878502
1,050366
1,029999

підпри-ємства
результативність
економічного
процесу (РЕП)
індекс зміни РЕП

індекс зміни ефективності ЕП
індекс зміни показника валової продукції
індекс зміни показника матеріальних витрат
S
8127,951
_
_
_
_
M
4921,352
0,6054849
2,547045
0,2411986
0,23417

Додаток 7.
 
Таблиця 5. Порівняльна характеристика деяких економічних показників процесу формування чистого прибутку від діяльності підприємств М і S у 1999 році (вартісні показники приведені в гривнях)
підприємства
доходи від звичайної діяльності
витрати від звичайної діяльності
чиста
прибуток

індекси зміни чистого прибутку
S
76327,52
75212,75
1114,77
_
M
60610,12
58163,65
2446,47
2,194604
підприємства
показник кінцевої продукції

індекс зміни кінцевої продукції
показник ефективності економічного процесу
індекс зміни показника ефективності економічного процесу
S
2213,25
_
1,014822
_
M
4794,19
2,16613
1,042062
1,026842

підприємства
результативність
економічного
процесу (РЕП)
індекс зміни РЕП

індекс зміни ефективності ЕП
індекс зміни показника валової продукції
індекс зміни показника матеріальних витрат
S
2246,054
_
_
_
_
M
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова | 166.1кб. | скачати

Схожі роботи:
Прибуток і рентабельність 2
Прибуток і рентабельність підприємств
Прибуток та рентабельність підприємства
Прибуток і рентабельність в торгівлі
Прибуток і рентабельність комерційного підприємства
Прибуток і рентабельність по ВАТ Гомельська птахофабрика
Прибуток і рентабельність як основні показники виробничо господарської та комерційної діяльності
Собівартість прибуток і рентабельність в системі якісних показників ефективності діяльності
Оборотні кошти доходи прибуток і рентабельність підприємства Страхування у фінансовій системі
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru