додати матеріал


Практичні завдання з предмету «Теорія бухгалтерського обліку»

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗАВДАННЯ 1.

15 травня 1998 на склад ТОВ «Еліпс» були отримані матеріали за товарно-транспортної накладної № 246/25М від фірми «Парадиз» на суму 5552 крб. 37 коп. Заборгованість ТОО «Еліпс» перед фірмою «Парадиз» на початок дня становила 14325 руб. 68 коп. 15 травня 1998 з розрахункового рахунку ТОВ «Еліпс» був здійснений платіж на адресу фірми «Парадиз» на суму 15420 руб. 00 коп.

Завдання:

А) скласти бухгалтерські проводки за наведеними операціями;

Б) відкрити рахунок синтетичного обліку по розрахунках з постачальниками;

В) записати на рахунку господарські операції за 15 число і вивести сальдо на кінець дня.

А).

1) Дебет рах. 10-1 «Матеріали»

Кредит рах. 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

5552,37

Дебет рах. 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Кредит рах. 51 «Розрахунковий рахунок»

15420,00

Б). В).

Рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Дебет

Кредит

Сальдо н. 14325,68

2) 15420,00

1) 5552,37

Оборот 15420,00

Оборот 5552,37

Сальдо к. 4458,05

ЗАВДАННЯ 2.

Згідно «Положення про інвентаризацію матеріальних цінностей» в ТОВ «Еліпс» була проведена вибіркова інвентаризація на складі матеріалів. У ході інвентаризації виявлено такі відхилення фактичної наявності ТМЦ від облікових даних:

цемент марки М100 по ціні 37 крб. за кг. за обліковими даними - 150 кг., фактичну наявність - 140 кг.

цемент марки М300 за ціною 38,50 руб. за кг. за обліковими даними - 85 кг., фактичну наявність - 136 кг.

цегла силікатна за ціною 4,75 руб. за 1 шт. за обліковими даними - 360 шт., фактично - 300 шт.

Завдання:

А) скласти бухгалтерські проводки і відобразити в обліку нестачу і надлишки ТМЦ (винуватець недостачі - зав.складом Іванов А.М.);

Б) описати дії інвентаризаційної комісії при виявленні розбіжностей фактичної наявності з даними обліку;

В) перерахувати бухгалтерські регістри, необхідні для оформлення результатів інвентаризації.

А).

Цемент М100:

Повинно бути 150 кг, фактично - 140 кг.

Недостача 10 кг по 37 руб. = 370 руб.

Цемент М300:

Повинно бути 85 кг, фактично - 136 кг.

Надлишки 51 кг по 38,50 руб. = 1963,50 руб.

Цегла:

Повинно бути 360 шт., Фактично - 300 шт.

Недостача 60 шт. по 4,75 руб. = 285 руб.

ВАРІАНТ № 1:

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичними залишками та даними бухгалтерського обліку можуть регулюватися шляхом взаємного заліку надлишків і недостач, що виникли в результаті пересортиці. Це допускається як виняток за один і той же період, що перевірявся, в одного і того ж особи, що перевіряється, стосовно ТМЦ одного і того ж найменування. Припустимо, що в нашому завданні було вирішено провести взаємозалік недостачі і надлишків цементу, тоді в погашення недостачі цементу М100 буде зараховано 10 кг цементу М300. У цьому випадку сумова різниця (38,50 - 37,00 = 1,50 руб. Х 10 кг = 15 руб.) Буде зарахована на фінансові результати:

1) Дебет рах. 10 «Матеріали»

Кредит рах. 80 «Прибутки та збитки»

15,00 руб.

Надлишки цементу М300 (залишилися після зачитання недостачі) 41 кг по 38,50 руб. = 1578,50 руб. також зараховують на фінансові результати:

2) Дебет рах. 10 «Матеріали»

Кредит рах. 80 «Прибутки та збитки»

1578,50 руб.

Недостача цегли (60шт по 4,75 руб. = 285,00 руб.) Списується на зав.складом Іванова А.М.:

Дебет рах. 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

285,00 руб.

Кредит рах. 10 «Матеріали»

Дебет рах. 73-3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку»

285,00 руб.

Кредит рах. 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

ВАРІАНТ №: 2

Якщо ж взаємозалік недостачі і надлишків не був проведений, то нестача цементу М100 (10 кг по 37,00 руб. = 370 руб.) Буде віднесена на рахунок винної особи - зав.складом Іванова А.М.

Дебет рах. 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

Кредит рах. 10 «Матеріали»

370,00 руб.

Дебет сч.73-3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку»

Кредит рах. 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

370,00 руб.

Надлишки цементу М300 (51 кг по 38,50 руб. = 1963,50 руб.) Зараховуються на фінансові результати:

Дебет рах. 10 «Матеріали»

Кредит рах. 80 «Прибутки та збитки»

1963,50 руб.

Недостача цегли (також як і в першому варіанті) буде віднесена на рахунок винної особи - зав.складом Іванова.

Д. сч.84 - К.сч. 10 - 285,00 руб.

Д.сч.73-3 - К.сч.84 - 285,00 руб.

Б).

При виявленні розбіжностей фактичної наявності з даними обліку, матеріально-відповідальні особи подають пояснення про причини утворення нестач і надлишків, які підлягають перевірці. Матеріали інвентаризації розглядаються після її закінчення на засіданні інвентаризаційної комісії, де остаточно з'ясовуються причини і винуватці освіти нестач і надлишків, вносяться пропозиції щодо поліпшення обліку, усунення недоліків і т.д.. Висновки, пропозиції та рішення комісії оформлюються протоколом, затвердженим керівником підприємства. Після закінчення 10 днів після закінчення інвентаризації всі дані бухгалтерського обліку приводяться у відповідність з даними інвентаризації. Робота з інвентаризації вважається закінченою тільки тоді, коли всі розбіжності в облікових даних, виявлені в результаті інвентаризації, з'ясовані і відрегульовані, що повинно бути відображено на рахунках бухгалтерського обліку.

В).

Голова інвентаризаційної комісії візує всі прибуткові і витратні документи, додані до реєстрів (звітів), із зазначенням «до інвентаризації на« ... »(дата)», що має служити бухгалтерії підставою для визначення залишків майна до початку інвентаризації за обліковими даними.

Наявність матеріально-товарних цінностей перевіряють за обов'язкової участі матеріально-відповідальної особи. Результати підрахунку, обміру і зважування заносять в інвентаризаційні описи або акти інвентаризації не менш ніж у двох примірниках, які підписують усі члени комісії.

Для оформлення інвентаризації необхідно застосовувати форми первинної облікової документації, представлені в додатках № 6-19 до Методичних вказівок по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, або форми, розроблені міністерствами, відомствами.

Оформлені інвентаризаційні описи і акти здають в бухгалтерію, де їх перевіряють, потім порівнюють фактичну наявність коштів з даними бухгалтерського обліку. Результати порівняння записують у слічітельнуювідомість. У ньому вказують фактичну наявність ТМЦ за даними інвентаризації (кількість і сума), наявність ТМЦ за даними обліку і результати порівняння - надлишок або недостача. У порівнювальної відомості цінності записують із зазначенням кількості та сум за групами, видами і сортами відповідно до класифікації, прийнятої в обліку. У слічітельнуювідомість записують тільки ті цінності, за якими виявлені лишки або нестачі, а інші показують у відомості загальною сумою.

Суми надлишків і нестач ТМЦ у слічітельних відомостях зазначаються відповідно до їх оцінкою в бухгалтерському обліку. Для оформлення результатів інвентаризації можуть застосовуватися єдині регістри, в яких об'єднані показники інвентаризаційних описів і порівнювальних відомостей.

ЗАВДАННЯ 3.

На 7 травня 1998 р. на складі готової продукції ТОВ «Еліпс» значилося залишків шкіряних чобіт у кількості 70 пар за фактичною собівартістю 134 руб. за пару. 7 травня через основного виробництва було передано на склад 12 пар чобіт шкіряних за ціною 134 руб. за пару, а реалізовано - 24 пари за ціною 197 руб. за пару.

Завдання:

А) визначити фінансовий результат, отриманий від реалізації шкіряних чобіт;

Б) скласти бухгалтерські проводки за наведеними операціями;

В) визначити сальдо початкове і кінцеве по рахунку «Готова продукція».

А).

Організації отримують основну частину прибутку від реалізації продукції, товарів і послуг (реалізаційний фінансовий результат). Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) визначають як різницю між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і витратами на її виробництво і реалізацію.

Тоді отримуємо:

Фінансовий результат від продажу однієї пари чобіт буде дорівнює 63,00 руб.

197,00 - 134,00 = 63,00 руб.

Так як було реалізовано 24 пари чобіт, то:

63,00 руб. х 24 = 1512,00 руб.

Таким чином, фінансовий результат від продажу 24 пар шкіряних чобіт за ціною 197,00 руб. за пару при фактичній собівартості 134,00 руб. за пару буде дорівнює 1512,00 руб.

Б).

Бухгалтерські проводки за наведеними опреації будуть наступними:

Отримано на склад з основного виробництва 12 пар чобіт за ціною 134,00 руб. за пару: 12 х 134, = 1608,00 руб.

Дебет рах. 40 «Готова продукція»

1608,00 руб.

Кредит рах. 20 «Основне виробництво»

Реалізовано 24 пари чобіт за ціною 197,00 руб. за пару (24 х 197, - = 4728,00 руб.):

Дебет рах. 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Кредит рах. 46 «Реалізація продукції, робіт, послуг»

4728,00 руб.

Списується собівартість реалізованої продукції (24 х 134,00 = 3216,00 руб.)

Дебет рах. 46 «Реалізація продукції, робіт, послуг»

Кредит рах. 40 «Готова продукція»

3216,00 руб.

Списується фінансовий результат (прибуток) від реалізації чобіт:

Дебет рах. 46 «Реалізація продукції, робіт, послуг»

Кредит рах. 80 «Прибутки та збитки»

1512,00 руб.

В).

Рахунок 40 «Готова продукція»

Дебет

Кредит

Сальдо н. 9380,00

1) 1608,00

3) 3216,00

Оборот 1608,00

Оборот 3216,00

Сальдо к. 7772,00

ЗАВДАННЯ 4.

У ТОВ «Еліпс» відповідно до облікової політики ведеться підготовка матеріалів за обліковими цінами. Так, шкіра ВРХ «Крісп» враховується за ціною 7,42 руб. за 1 кв.дм. За квітень 1998 р. на склад було вироблено 3 поставки:

1 поставка - 1250 кв.дм. за ціною 8,11 руб.

2 поставка - 670 кв.дм. за ціною 8,07 руб.

3 поставка - 915 кв.дм. за ціною 7,91 руб.

У квітні було відпущено в основне виробництво 2040 кв.дм. шкіри ВРХ «Крісп».

Завдання:

А) описати первинні документи, необхідні при отриманні та відпуску товарів зі складу;

Б) розрахувати фактичний залишок шкіри ВРХ «Крісп» на кінець місяця (в натуральних і грошових вимірниках).

А).

Облік на складі веде завідувач складом. На кожний вид ТМЦ бухгалтерська служба виписує картку кількісного обліку уніфікованої форми N М-12. Записи в картках (надходження і вибуття) зав.складом робить на підставі первинних документів в день здійснення операції: при надходженні - на підставі накладних, при вибутті - на підставі вимог на відпуск ТМЦ. Після кожного запису в картці виводиться залишок ТМЦ.

Вступники в організацію ТМЦ оформляють бухгалтерськими документами в наступному порядку.

Разом з відвантаженням продукції постачальник висилає покупцю розрахункові та інші супровідні документи - платіжна вимога (у 2-х примірниках: один безпосередньо покупцю, інший - через банк), товарно-транспортні накладні, квитанцію до залізничної накладної та ін Розрахункові та інші документи, пов'язані з надходженням ТМЦ, надходять до бухгалтерії, де перевіряється правильність їх оформлення, після чого їх передають відповідальному виконавцю з постачання.

У відділі постачання ведуть Журнал обліку вступників вантажів, де вказують: номер, дату запису, постачальника, дату і номер транспортного документа, номер, дату і суму рахунку, рід вантажу, номер і дату прибуткового ордера або акта про приймання запиту про розшук вантажу.

Перевірені платіжні вимоги з відділу постачання передають до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій - експедитору для отримання і доставки ТМЦ.

Для отримання ТМЦ зі складу іногородніх постачальників експедитору видають наряд і довіреність, в яких вказується перелік матеріалів, які підлягають отриманню.

Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад підприємства і здає зав.складом, який перевіряє відповідність кількості і якості ТМЦ даними рахунка постачальника. Прийняті комірником ТМЦ оформляють прибутковими ордерами, які підписують зав.складом і експедитор.

За відсутності розбіжностей між даними постачальника і фактичними даними дозволяється здійснювати оприбуткування ТМЦ без виписки прибуткового ордера. У цьому випадку на документі постачальника проставляють штамп, у відбитках якого міститися основні реквізити прибуткового ордера. Кількість первинних документів при цьому скорочується.

У тих випадках, коли кількість і якість прибули на склад ТМЦ не відповідає даним рахунку постачальника, приймання матеріалів проводить комісія і оформляє акт про приймання матеріалів, який служить підставою для пред'явлення претензії постачальнику. Акт складають також при прийманні ТМЦ, що надійшли на підприємство без рахунку постачальника (невідфактуровані поставки).

Якщо перевезення ТМЦ здійснюють автотранспортом, то в якості первинного документа застосовують товарно-транспортну накладну, яку складає вантажовідправник у 4-х примірниках (перший з них служить підставою для списання матеріалів у вантажовідправника, другий - для оприбуткування ТМЦ одержувачем; третій - для розрахунків з автотранспортної організацією і є додатком до рахунку на оплату за перевезення цінностей; четвертий є підставою для обліку транспортної роботи і додається до подорожнього листа.).

Товарно-транспортну накладну застосовують як прибуткового документа у покупця у разі відсутності розбіжності кількості вантажів, що надійшли з даними накладної. При наявності такої розбіжності приймання ТМЦ оформляють актом про приймання матеріалів.

Надходження на склад матеріалів власного виготовлення, відходів виробництва та ін оформляють одно-або багаторядковими вимогами-накладними, які виписують цехи-здавачі в 2-х примірниках (перший є підставою для списання матеріалів з цеху-здавальника, другий надсилається на склад і використовується в Як прибуткового документа). Матеріали, отримані від розбирання і демонтажу будівель і споруд, оприбутковуються на підставі акта про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні і демонтажі будівель і споруд.

Витрата матеріалів, що відпускаються у виробництво і на інші потреби щодня, оформляють лімітно-забірними картами. Їх виписує плановий відділ чи відділ постачання в 2-х примірниках на один або кілька видів матеріалів і, як правило, строком на 1 місяць. Можуть застосовуватися квартальні і піврічні лімітно-забірні карти з відривними місячними талонами на фактичний відпустку. Застосування лімітно-забірних карток значно скорочує кількість разових документів. Відпуск матеріалів зі складу виробляють в межах встановленого ліміту. Над-лімітний відпустку матеріалів і заміну одного матеріалу іншим (за відсутності матеріалу на складі) оформляють випискою окремої вимоги-накладної на заміну (додатковий відпуск матеріалів).

Якщо матеріали з складу відпускаються нечасто, то їх відпустку оформляють одно-або багаторядковими вимогами-накладними на відпуск матеріалів.

Для обліку руху матеріалів всередині підприємства застосовують однорядкові чи багаторядкові вимоги-накладні.

Відпуск матеріалів стороннім організаціям або господарствам своєї організації, розташованим за її межами, оформляють накладними на відпустку матеріалів набік, які виписує відділ постачання у 2-х примірниках на підставі нарядів, договорів та інших документів.

У невеликих організаціях відпустку матеріалів на виробництво продукції і надання послуг здійснюється без оформлення спеціальними документами. Фактично витрачені матеріали за їх видами відображаються в актах або звітах про випуск та реалізації готової продукції. Акти складаються, як правило, подекадно працівником підприємства, відповідальним за приймання, зберігання і реалізацію продукції. Після затвердження керівником організації акт є підставою для списання відповідних матеріалів.

Б).

Щоб розрахувати залишок шкіри ВРХ «Крісп» в натуральних вимірниках, потрібно скласти кількість отриманої шкіри (усі поставки) і відняти кількість шкіри, яку витратили в основне виробництво:

1250кв.дм. + 670кв.дм. + 915кв.дм. - 2040кв.дм. = 795 кв.дм.

Тепер розрахуємо залишок шкіри ВРХ «Крісп» у грошовому вираженні.

На більшій частині організацій поточний облік матеріальних цінностей ведуть по твердим обліковими цінами - за середніми закупівельними цінами, за плановою собівартістю та ін Відхилення фактичної собівартості матеріалів від середньої покупної ціни або від планової собівартості враховують на окремих аналітичних рахунках за групами матеріалів. (Сч.16 «Відхилення у вартості матеріалів»).

У цьому випадку, якщо проводити облік за обліковою ціною 7,42 руб. за 1 кв.дм., то фактичний залишок шкіри в грошовому вираженні буде дорівнювати:

795 кв.дм. х 7,42 руб. = 5898,90 руб.

За квітень 1998р. (Три поставки) було отримано всього 2835 кв.дм. шкіри ВРХ «Крісп» на загальну суму 22782,05 рублів, а відпущено в основне виробництво 2040 кв.дм. за обліковою ціною 7,42 руб. на загальну суму 15136,80 руб. (22782,05 - 15136,80 = 7645,25 руб .- залишок шкіри за фактичною собівартістю), а фактичний залишок шкіри складає 795 кв.дм за обліковою ціною 7,42 руб (5898,90 руб.). Різниця між фактичною собівартістю шкіри ВРХ «Крісп» від її вартості за обліковими цінами: 7645,25 - 5898,90 = 1746,35 грн.).

Відхилення фактичної собівартості виробничих запасів від їх вартості за обліковими цінами списуються:

Дебет рах. 16 «Відхилення вартості матеріалів»

Кредит рах. 15 «Заготівля і придбання матеріалів»

1746,35

Після закінчення місяця відхилення фактичної собівартості матеріалів від вартості їх за обліковими цінами списуються з Кредиту рах. 16 в Дебет рахунків 08, 20, 25, 26, 29, 30, 31, 43. - 1746,35

Якщо ж оцінювати запаси шкіри за методами ФІФО і ЛІФО, то отримаємо:

Показники

Кількість (кв.дм.)

Ціна за одиницю, крб.

Сума, руб.

1. Надійшли матеріали:

Перша поставка

1250

8,11

10137,50

Друга поставка

670

8,07

5406,90

Третя поставка

915

7,91

7237,65

2. Разом за місяць

2835

Х

22782,05

3. Витрати шкіри за місяць:

А) за методом ФІФО:

Перша партія

1250

8,11

10137,50

Друга партія

670

8,07

5406,90

Третя партія

120

7,91

949,20

Разом за місяць

2040

Х

16493,60

Б) за методом ЛІФО

Перша партія

915

7,91

7237,65

Друга партія

670

8,07

5406,90

Третя партія

455

8,11

3690,05

Разом за місяць

2040

Х

16334,60

4. Залишок матеріалів на 01.05.98г.

А) за методом ФІФО

795

7,91

6288,45

Б) за методом ЛІФО

795

8,11

6447,45

ЗАДАЧА 5.

На 1 квітня 1998 р. на балансі ТОВ «Еліпс» значилося основних засобів на суму 156552 крб. 34 коп. Річна норма амортизації становить 17,5%.

Завдання:

А) нарахувати знос основних засобів у квітні 1998 р. за рахунок витрат основного виробництва;

Б) зробити бухгалтерські записи і скласти кореспонденцію рахунків;

В) розрахувати середній термін служби основних засобів.

А).

Організація має право вибирати спосіб нарахування амортизації. Однак для цілей оподаткування нарахування амортизаційних відрахувань потрібно робити від первісної вартості об'єктів за єдиними нормами, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90г. № 1072 з урахуванням постанов Уряду РФ від 31.12.97р. № 1672 та від 24.06.98г. № 627. Даний порядок встановлено Методичними рекомендаціями щодо окремих питань оподаткування прибутку Госналогслужбой РФ від 27.10.98г. № ШС-6-02/768.

Норми амортизаційних відрахувань учтанавліваются у відсотках до первісної вартості основних засобів та нарахування їх проводиться з 1-го числа, наступного за місяцем надходження. Формула для розрахунку амортизації за основними засобами наступна:

Практичні завдання з предмету «Теорія бухгалтерського обліку»

де: Іос - сума зносу за місяць; Нам - річна норма амортизації; ОС - первісна (відновна) вартість ОЗ; 12 - число місяців., тобто протягом звітного року амортизаційні відрахування по об'єктах ОС нараховуються щомісячно в розмірі 1 / 12 від річної суми.

Нарахуємо знос ОС за квітень 1998 р.:

Практичні завдання з предмету «Теорія бухгалтерського обліку»

Б).

Для обліку амортизації основних засобів використовують пасивний рахунок 02 «Знос основних засобів». До цього рахунку можуть бути відкриті два субрахунки:

02-1 "Знос власних ОС»;

02-2 "Знос майна, зданого в лізинг».

При нарахуванні амортизації по основним засобам, що використовуються в основному виробництві, робиться наступна бухгалтерська проводка:

Дебет сч.20 «Основне виробництво»

Кредит сч.02.-1 "Знос власних ОС»

2283,05

В).

Якщо річна норма амортизації ОЗ дорівнює 17,5%, то середній термін служби даних ОС складає 5,7143 років:

100% / 17,5% = 5,714 років.

Ми можемо перевірити правильність розрахунку. Для цього помножимо суму нарахованої амортизації за квітень на 12 місяців (отримуємо суму амортизації за рік), а потім помножимо на 5,7143, отримаємо:

2283,05 х 12 х 5,7143 = 156552,39

ЗАДАЧА 6.

На 12 травня 1998р. в касі ТОВ «Еліпс» значилося в залишку 20 руб. 43 коп. Протягом дня з розрахункового рахунку були отримані грошові кошти на виплату заробітної плати в розмірі 4780 руб. За прибутковим ордером до каси були внесені грошові кошти в розмірі 370 руб. за реалізацію готової продукції. За розрахунково-платіжної відомості була видана заробітна плата у розмірі 4250 руб. Залишок по касі на кінець дня склав 9 руб. 14 коп.

Завдання:

А) розрахувати, яка сума грошових коштів була повернута в банк протягом 12 травня 1998р.;

Б) скласти бухгалтерські проводки за наведеними господарськими операціями;

В) перерахувати регістри бухгалтерського обліку, що заповнюються при оформленні господарських операцій по касі.

А).

Для того, щоб розрахувати повернуту в банк протягом 12 травня 1998р. суму грошових коштів, потрібно до наявних на початок дня залишку в касі коштів додати всі отримані грошові кошти протягом дня, відняти суму виданої заробітної плати і відняти залишок у касі на кінець дня:

20,43 + 4780,00 + 370,00 - 4250,00 - 9,14 = 911,29

Отже, протягом 12 травня 1998р. в банк була повернута наступна сума: 911 руб. 29 коп.

Рахунок 50 «Каса»

Дебет

Кредит

Сальдо н. 20,43

1) 4780,00

3) 4250,00

2) 370,00

4) 911,29

Оборот 5150,00

Оборот 5161,29

Сальдо к. 9,14

Б).

За наведеними господарським операціям повинні бути складені наступні бухгалтерські проводки:

З розрахункового рахунку отримані в касу грошові кошти на виплату заробітної плати (4780,00 руб.)

Дебет рах. 50 «Каса»

Кредит рах. 51 «Розрахунковий рахунок»

4780,00

У касу внесені грошові кошти за реалізацію готової продукції (370,00 руб.)

Дебет сч.50 «Каса»

Кредит рах. 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)»

370,00

З каси видана заробітна плата (4250,00 руб.)

Дебет рах. 70 «Розрахунки з персоналом з оплати праці»

Кредит сч.50 «Каса»

4250,00

Здано з каси грошові кошти для зарахування на розрахунковий рахунок (911,29 руб.)

Дебет рах. 51 «Розрахунковий рахунок»

Кредит рах. 50 «Каса»

911,29

В).

Прийом готівки касами підприємства проводиться за прибутковим касовим ордером типової форми N КО-1. Прибутковий касовий ордер складається з 2-х частин: безпосередньо з самого прибуткового ордера і квитанції до прибуткового касового ордеру. При надходженні готівки в касу з банку також складається прибутковий касовий ордер.

Готівкові гроші видаються з каси підприємства на підставі видаткового касового ордера.

Заробітну плату, пенсії, допомоги по тимчасовій непрацездатності, премії, стипендії видають з каси не за касовими ордерами, а за платіжними і розрахунково-платіжними відомостями, підписаним керівником організації та головним бухгалтером.

Прибуткові та видаткові касові ордери або замінюючі їх документи до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях на оплату праці та інших прирівняних до неї платежів, реєструються після їх видачі.

На підставі первинних документів (прибуткових та видаткових касових ордерів) касир складає звіт касира і веде касову книгу. У касову книгу касир записує всі операції по надходженню і витрачанню коштів.

На підставі звіту касира бухгалтер веде журнал-ордер № 1 за кредитами сч.50 в дебет різних рахунків і відомість № 1 за дебетом сч.50 в кредит різних рахунків.

Для обліку розрахунків по касі в плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено балансовий рахунок 50 «Каса» Обороти за дебетом відображають надходження в касу готівкових коштів, а обороти по кредиту - витрачання готівкових коштів з каси. Сальдо за дебетом показує фактичний отсаток готівкових коштів у касі підприємства на початок або кінець звітного періоду.

ЗАВДАННЯ 7.

На склад матеріалів ТОО «Еліпс» була здійснена поставка мікропори на суму 428 крб. 98 коп. Оплата за поставку була проведена за рахунок короткострокового кредиту банку. Зі складу в основне виробництво була відпущена мікропори на суму 105 крб. 39 коп., А у допоміжне виробництво (ремонт взуття) на суму 20 крб. 79 коп.

Завдання:

А) скласти бухгалтерські проводки за наведеними господарськими операціями.

А).

За наведеними операціями повинні бути складені наступні бухгалтерські проводки:

1) Постачання матеріалів (мікропори) на склад від постачальника (428,98 руб.)

Дебет рах. 10-1 «Матеріали (Сировина та матеріали)»

Кредит рах. 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

428,98

Оплата постачальнику за рахунок короткострокового кредиту банку (428,98 руб.)

Дебет рах. 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Кредит рах. 90 «Короткострокові кредити банків»

428,98

У основне виробництво відпущені матеріали (мікропори) (105,39 руб.)

Дебет сч.20 «Основне виробництво»

Кредит рах. 10-1 «Матеріали (Сировина та матеріали)»

105,39

Під допоміжне виробництво (ремонт взуття) відпущені матеріали (мікропори) (20,79 руб.)

Дебет рах. 23 «Допоміжні виробництва»

Кредит рах. 10-1 «Матеріали (Сировина та матеріали)»

20,79

ЗАДАЧА 8.

Завдання:

А) скласти початковий баланс за наведеними даними:

Основні засоби 4000, -

Знос основних засобів 410, -

Матеріали 6000, -

МШП 1200, -

Основне виробництво 2475, -

Готова продукція 1740, -

Каса 65, -

Розрахунковий рахунок 5430, -

Постачальники і підрядчики 3500, -

Статутний капітал 10000, -

Резервний капітал 2000, -

Короткострокові кредити банку 5000, -

Б) відкрити рахунки синтетичного обліку за наведеними даними.

А).

Початковий баланс

Актив

Сума

Пасив

Сума

I. Основні засоби та інші необоротні активи

I. Джерела власних коштів

Основні засоби (сч.01)

4000,00

Знос основних засобів (сч.02)

410,00

Статутний капітал (сч.85)

10000,00

Резервний капітал (сч.86)

2000,00

Разом у розділі I

4000,00

12410,00

II. Запаси і витрати

II. Розрахунки та інші пасиви

Матеріали (сч.10-1)

6000,00

Постачальники і підрядчики (рах. 60)

3500,00

МШП (рах. 12)

1200,00

Короткострокові кредити банку (рах. 90)

5000,00

Основне виробництво (рах. 20)

2475,00

Готова продукція (рах. 40)

1740,00

Разом по розділу II

11415,00

8500,00

III. Грошові кошти, розрахунки та інші активи

Каса (рах. 50)

65,00

Розрахунковий рахунок (сч.51)

5430,00

Разом у розділі III

5495,00

-

БАЛАНС

20910,00

БАЛАНС

20910,00

Б).

Рахунки синтетичного обліку:

Рах. 01 «Основні засоби» Рах. 02 «Знос основних засобів» Рах. 10-1 «Матеріали»

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Сальдо н.4000, -

Сальдо н.410, -

Сальдо н.6000, -

Сч.12 «МШП» Рах. 20 «Основне виробництво» Рах. 40 «Готова продукція»

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Салда н.1200, -

Сальдо н. 2475, -

Сальдо н.1740, -

ч. 50 «Каса» Рах. 51 «Розрахунковий рахунок» Рах. 60 «Постачальники і підрядчики»

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Сальдо н. 65, -

Сальдо н. 5430, -

Сальдо н .3500, -

Сч.85 «Статутний капітал» Рах. 86 «Резервний капітал» Сч.90 «Короткострокові кредити банків»

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Сальдо н.10000, -

Сальдо н.2000, -

Сальдо н. 5000, -

ЗАВДАННЯ 9.

Завдання:

А) На підставі даних зробіть угруповання коштів підприємства за видами засобів і джерел їх утворення без підведення підсумків балансу:

Паливо 2730, -

Готова продукція на складі 144,80

Додатковий капітал 216,54

Основні матеріали 2892, -

Фонд соціальної сфери 576, -

Будинки й обладнання складів 8880, -

Короткострокові кредити 6470, -

Довгострокові позики 1015, -

Каса 10,21

Прибуток 515,75

Розрахунковий рахунок 11290, -

Заборгованість працівникам підприємства з оплати праці 1550, -

Валютний рахунок 9270, -

МШП 415, -

Заборгованість перед постачальниками 680, -

Аванси отримані 2230, -

Господарські засоби підприємства поділяються на основні, оборотні і абстрактні.

Основні засоби - це засоби праці (будівлі, споруди, машини, інвентар тощо, за винятком МШП).

Оборотні кошти-це частина коштів підприємства, що утворює їх оборотні фонди і фонди обігу.

Абстрактні кошти - це кошти, які не беруть участь в обороті підприємства, а спрямовані на інші цілі (платежі і відрахування за рахунок прибутку до Державного бюджету і спеціальних фондів, перерозподіл вільних власних обігових коштів та ін.)

До складу оборотних фондів входять: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

До складу фондів обігу входять: готова продукція, товари відвантажені, грошові кошти, кошти в розрахунках.

Основні засоби:

Будівлі та обладнання складів 8880,00

Будівля заводоуправління 137,75

Оборотні кошти:

Оборотні фонди:

Паливо 2730,00

Основні матеріали 2892,00

МШП 415,00

Фонди обігу:

Готова продукція на складі 144,80

Каса 10,21

Розрахунковий рахунок 11290,00

Валютний рахунок 9270,00

Господарські засоби мають певні джерела формування. За істочнікккам освіти і цільовим призначенням майно організацій поділяють на власне (власний капітал) та кредитне (створене за рахунок зобов'язань).

До власних джерел відносяться капітали (статутний, додатковий і т.д.), фонди підприємства (фонд звернення, фонд споживання, фонд соціальної сфери), прибуток підприємства.

До позикових засобів відносяться: кредити банків, позики і кредиторська заборгованість (перед працівниками по оплаті праці, перед бюджетом, перед постачальниками і т.д.)

Власні джерела:

Додатковий капітал 216,54

Фонд соціальної сфери 576,00

Прибуток 515,75

Позикові:

Короткострокові кредити 6470,00

Довгострокові позики 1015,00

Заборгованість працівникам підприємства з оплати праці 1550,00

Заборгованість перед постачальниками 680,00

Аванси отримані 2230,00

ЗАВДАННЯ 10.

Скоєно господарська операція в ТОВ «Еліпс»: вступив на підприємство від постачальників вугілля для котельні (допоміжний цех) на суму 918 крб. 64 коп. На рахунках бухгалтерського обліку була зроблений запис:

Дт 12 «МШП» - 918,64 руб.

Кт 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - 918,64 руб.

Завдання:

А) перевірити правильність виробленої записи;

Б) виявлені помилки виправити методом «червоне сторно»;

В) дати обгрунтування неможливості виправлення даної помилки коректурним способом.

А).

На рахунках бухгалтерського обліку була зроблений запис:

1) Дебет рах. 12 «МШП»

Кредит сч.60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

918,64

Вироблена бухгалтерська запис невірна. Для зняття помилкового запису неправильну проводку повторюють червоними чорнилом і записують її в облікові регістри.

1а) Дебет рах. 12 «МШП»

Кредит рах. 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

- 918,64.

Після цього складають правильну проводку. При надходженні на підприємство вугілля від постачальників повинні були бути зроблені такі бухгалтерські проводки:

1б) Дебет рах. 10-3 «Матеріали (паливо

Кредит рах. 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

918,64

Дебет рах. 23 «Допоміжні виробництва»

Кредит рах. 10-3 «Матеріали (паливо)»

918,64

Б).

Сч.12 «МШП» Рах. 60 «розр. з постачальниками і подрядч. »Рах. 10-3 «Матеріали (паливо)»

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

918,64

1а) - 918,64

918,64

1а) -918,64

1б) 918,64

1б) 918,64

Оборот

(918,64 - 918,64)

Оборот -

Оборот -

Оборот 918,64

(918,64 - 918,64 + 918,64)

Оборот 918,64

Сальдо к. -

Сальдо к. 918,64

Сальдо к.918, 64

В).

Виправлення помилок в облікових регістрах здійснюється коректурним способом, способом додаткових проводок і способом «червоне сторно».

Коректурний спосіб застосовується в тих випадках, коли помилка не торкається кореспонденції рахунків або вона швидко виявлена ​​і не позначилася на підсумках облікових записів, що не підходить до нашого завдання, тому що помилка була в кореспонденції рахунків. Сутність коректурного способу полягає в тому, що помилковий текст або сума закреслюється і над закресленим пишуть правильний текст або суму. Закреслення відбувається тонкою лінією так, щоб можна було прочитати закреслене. При цьому закреслюється все число, якщо навіть помилка допущена тільки в одній цифрі. Виправлення помилки обумовлюється і підтверджується: у документах - підписами осіб, які підписали документ; в облікових регістрах - підписом особи, яка провадить виправлення. Застереження про виправлення роблять на полях або в кінці сторінки, записуючи в ній «виправлено» та правильний текст або суму.

Якщо ж в облікових записах вказана неправильна кореспонденція рахунків (що має місце в нашому випадку), то для виправлення помилок застосовується спосіб «червоне сторно». Сутність даного способу полягає в тому, що спочатку помилкова проводка повторюється в тій же кореспонденції рахунків, але запис проводиться червоними чорнилом. Ця проводка записується червоними чорнилом також у відповідні облікові регістри. У цьому випадку запис червоними чорнилом розглядається як негативна величина, тому при підрахунку підсумків у регістрі вона як би виключає неправильний запис. При підрахунку підсумків в облікових регістрах суми, записані червоним чорнилом, не додаються, а віднімаються з підсумку. Тим самим неправильний запис анулюється, знімається негативними числами. При цьому складається нова проводка з правильною кореспонденцією рахунків і записується у регістри звичайним чорнилом.

Спосіб "червоне сторно» застосовують для виправлення помилок і в тих випадках, коли кореспонденція рахунків не порушена, але перебільшена сума операції. (Для виправлення такої помилки складають другу сторнировочную проводку на різницю між перебільшеною і правильною сумами операції).

Спосіб "червоне сторно» застосовується в бухгалтерському обліку не лише для виправлення помилок, а й для коригування облікових даних за окремими рахунками.

Список літератури

Венте Наталя. Практичні завдання з предмету «теорія бухгалтерського обліку»


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Шпаргалка
102.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Практичні завдання з бухгалтерського обліку
Контрольна робота з предмету «Теорія бухгалтерського обліку»
Основні завдання бухгалтерського обліку
Функції та завдання бухгалтерського обліку
Завдання і принципи бухгалтерського обліку в банках
Предмет метод і завдання бухгалтерського обліку
Теорія бухгалтерського обліку 3
Теорія бухгалтерського обліку 2
Теорія бухгалтерського обліку 6
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru