додати матеріал


Практична психологія

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст

Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3

1. Поняття про психологічну інформації ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4

2. Модель професійної діяльності практичного психолога ... ... ... 7

Висновок .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 10

Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 11

Введення

Практична психологія - напрям у психологічній науці, що вивчає на основі узагальненої теорії індивідуальність, неповторність людини в конкретних обставинах його життя, способи впливу на нього з метою надання йому допомоги і прояви можливостей. Практичний психолог, працюючи з клієнтом, визначає цілі психологічний допомоги, враховує міжособистісне вплив, проявляє такт, підвищена увага та повага до клієнта, самокритично відносяться до своїх позицій, постійно розширює і уточнює свої психологічні знання. Практичний психолог впливає на клієнта з метою зміни його активності (з урахуванням віку та індивідуальних особливостей), радить як поліпшити своє особистісний розвиток, використовує при цьому поняття образу, дії, мотивації, відносин та ін

1. Поняття про психологічну інформації

Що таке інформація про людину? Це можуть бути конкретні знання про конкретну людину, це можуть бути і знання про його близьких, щодо соціальної та економічної обстановці, його навколишньої, це можуть бути знання, що характеризують його як біологічна істота і т. п. Всі ці знання дозволяють судити про стать, віці, способи мислення людини, її почуття і бажання, про його можливості діяти в навколишньому світі.

Про людину говорять і предмети, створені і використовувані ним. Є дуже цікава точка зору на походження людської історії, висловлена ​​академіком Б.Ф. Поршневим. Вона заснована на розумінні матеріальних потреб людини, його потреби в конкретних предметах або властивостях цих предметів: гострому ножі, довгому списі, ємному посудині і т. п. Б.Ф. Поршнєв стверджує і переконливо показує, що норма поведінки кожної людини в первісному суспільстві полягала в тому, що він роздаровував результати своєї праці. Іншими словами, виробляючи більше, ніж було потрібно для відновлення сил, витрачених на виробництво, людина прагнула пригостити і обдарувати інших. Як зазначав Б.Ф. Поршнєв, «на зорі історії лише перепони родового, племінного, етнокультурного характеру зупиняли в локальних рамках« марнотратство »і тим самим не допускали розорення даної первісної общини або групи людей» 4.

«Віддати» - це норма відносин у первісному суспільстві, це форма впливу на іншу людину за допомогою здобутого з природного середовища продукту, засоби забезпечення життєвих благ. Цей продукт - їжа, знаряддя, одяг - виконував роль регулятора людських відносин, так як він ніс у собі особливий рід впливу людини на людину, в якому проявляється індивідуальність кожного з них. Це могло виглядати як такий монолог:

- У мене є гострий камінь. У тебе немає. Мені його не треба, візьми його собі. А може бути, такий:

- Візьми горіх.

- Беру. Хороший горіх. А ти візьми мій банан.

Тут предмети виконують свою сугестивна функцію, тобто регулює відносини людей за допомогою відомих їм функцій предметів. І гострий камінь, і горіх, і банан не просто потрапили в поле сприйняття людини, а вони створили відповідне ставлення, яке може бути передано через цей предмет іншій людині. У першому монолозі - це відношення зацікавленості-незацікавленість у предметі, у другому діалозі - це відносини взаємної приязні, притаманні через обмін продуктами. Людина може сама проявити ставлення до предмета, побачити в ньому і потреби інших людей в якостях предмета - в його смаку або гостроті, як у наших прикладах, але це можливо, на думку Б.Ф. Поршнева, тільки тому, що раніше це відношення було проявлено до предмета і його властивостей іншими людьми Ті ж якості гострого каменя або смачного горіха визначили його відношення з іншою людиною, тільки пізніше воно стає його індивідуальним ставленням, яке буде застосовуватися як вплив на іншу людину.

Це відомий закон розвитку вищих психічних функцій, сформульований Л.С. Виготським, який говорить про те, що кожна психічна функція була раніше розділена між людьми, а потім стала способом самоорганізації однієї людини.

Як писав Б.Ф. Поршнєв, організм людини став проводити дії, не диктуються його власної сенсорної сферою. Людина стала орієнтуватися на значення вироблених їм предметів, на те значення, яке включало в себе людські відносини, регулювала їх, створювало їх.

Щоб був встановлений межа прагненню первісної людини віддавати і дарувати вироблене їм, суспільство створило спеціальні норми для регулювання меж дарування. Це призвело до того, що з'явилося безліч людських спільнот, відокремлених один від одного по різним, навіть випадковим, ознаками.

Загальні норми регулювання процесу віддання вироблених благ об'єднували їх і одночасно обмежували від інших спільнот. Ці загальні норми і фіксувалися в єдиному для спільності людей мовою, який виконував головну функцію - вплив на іншу людину.

Недарма багато лінгвістів припускають, що дієслова древнє, ніж іменники, при цьому дієслова були спочатку спонукальними, наказовими, впливають безпосередньо на дію людини.

Таким чином, є можливість описати найважливіше, на наш погляд, властивість психологічного інформації - вона динамічна, кожен її статистичний елемент вимагає співвіднесення з більш широким контекстом - минулим, майбутнім, справжнім повідомляється інформації. Недарма, характеризуючи якоїсь людини, обов'язково вводиться момент тимчасової віднесеності: як часто? чи завжди він такий, яким уявляється сьогодні? яким він був раніше? що з ним буде?

Це не випадково, так як змістовно психологічна інформація припускає вплив, а воно повинно бути, як будь-яка дія, сплановано, в ньому обов'язково є, кажучи словами І.І. Бернштейна, «модель потрібного майбутнього». Крім контексту, інформація про людину багато в чому буде залежати від тексту його реальної поведінки, тобто тих проявів його індивідуальних особливостей, які існують в даний час і доступні для спостереження іншій людині: це мова, предмети, які оточують людину, це його тіло, міміка і пантоміма, конкретне просторове розташування з іншою людиною.

2. Модель професійної діяльності практичного психолога

Досвід роботи практичних психологів дозволяє виділити і описати десять основних якостей роботи кваліфікованого психолога, які істотно відрізняють його професійну діяльність від роботи некваліфікованого психолога.

Пропоноване нижче опис основних якостей професійної діяльності практичного психолога дозволяє, на наш погляд, уточнити уявлення про місце індивідуальних характеристик психолога, його Я-концепції як у процесі професійної підготовки, так і в практичній діяльності.

Отже, основні якості професійної діяльності кваліфікованого психолога та його відмінності від діяльності некваліфікованого психолога:

1. Цілі психологічної допомоги

Кваліфікований психолог орієнтує клієнта в його цілях, дає людині можливість знайти максимально можливу кількість варіантів поведінки. Кваліфікований психолог розглядає свого клієнта і його цілі як мети потенційно культурно-продуктивної особистості, тобто особистості, здатної до життя в контексті культури, яка має почуттям перспективи, необхідним рівнем рефлексії для прояву різноманітних підходів до проблем свого життя. Некваліфікований психолог переслідує свої цілі, використовує клієнта для реалізації своїх нахилів. Наприклад, психолог може демонструвати клієнту свою винятковість як носія професії, підкреслюючи постійно свою компетентність як психолога.

2. Відгуки або реакції практичного психолога в ситуації професійної діяльності

Кваліфікований психолог може знайти безліч реакцій - вербальних і невербальних - на широкий спектр ситуацій і проблем.

Некваліфікований психолог має типовим стилем поведінки, не має адекватного ситуації відгуку, схильний фіксуватися на одному або декількох відгуках.

Кваліфікований психолог, реагуючи на ситуацію, уникає оціночних суджень з приводу дій клієнта. Для некваліфікованої психолога існують шаблонні оцінки дій клієнта.

3. Світогляд (концепція) практичного психолога

Кваліфікований психолог розуміє складність предмета свого дослідження і впливу на індивідуальність людини, розуміє неможливість опису та дослідження його в рамках однієї концепції, тому прагне зрозуміти і використовувати в роботі безліч концепцій. Некваліфікований психолог не має ясної концепції, не рефлексує на предмет своєї практичної діяльності, обмежує свою роботу рамками якоїсь однієї концепції.

4. Культурна продуктивність практичного психолога

Кваліфікований психолог здатний до вироблення безлічі думок, слів і моделей поведінки у своїй культурі і в рамках інших культур. Його індивідуальна і культурна емпатія, спостережливість є основою для культурної продуктивності. Таким чином, кваліфікований психолог здійснює культурну продуктивність не на основі своєї Я-концепції, а на основі свого ставлення до професії практичного психолога, яка передбачає високу культурну продуктивність за рахунок рефлексії на зміст професійної взаємодії з клієнтом.

Некваліфікований психолог здатний працювати тільки в рамках однієї культури, яку він розуміє через зміст своєї Я-концепції, себе, свою культурну продуктивність некваліфікований психолог розглядає як прояв загальнокультурної норми, стандарту поведінки.

5. Конфіденційність в роботі кваліфікованого психолога є завжди. Він чітко рефлексує на утримання психологічної інформації та її значущість для клієнта. Він може і повинен проводити чітке розмежування Замовника психологічної інформації, Клієнта та Користувача психологічної інформації. Кваліфікований психолог розуміє міру відповідальності всіх учасників ситуації його професійної діяльності і володіє юридичними нормами регулювання відповідальності. Некваліфікований психолог порушує правило конфіденційності, схильний до поширення психологічної інформації, не дбає про її зберіганні і передачі.

6. Обмеження в діяльності практичного психолога

Кваліфікований психолог постійно рефлексує на утримання своєї професійної діяльності, реально оцінює свої можливості і Рівень кваліфікації, розуміє і приймає обмеження своїх можливостей, проводить спільну роботу з колегами і представниками суміжних спеціальностей-психіатрами, лікарями-терапевтами, психоневрологами, нейропсихології та ін Кваліфікований психолог своє ставлення до професійної діяльності не ототожнює з власної Я-концепцією. Кваліфікований психолог адекватно ставиться до проблеми професійного зростання як до необхідності постійного професійного взаємодії з колегами.

Некваліфікований психолог працює без обмежень, береться за будь-яку проблему, будь-який метод без необхідної професійної рефлексії на ситуацію його застосування. Він не бажає працювати з іншими професіоналами, орієнтуючись тільки на свої переживання, свою Я-концепцію як джерело психологічної інформації і критерій її достовірності. Ставлення до своєї професії для некваліфікованої психолога включено в його Я-концепцію і не є спеціальним предметом рефлексії. Його позицію в цьому плані можна позначити так: «Те, що я роблю як психолог, завжди правильно, тому що я так вважаю».

Висновок

Описані вище якості професійної діяльності практичного психолога дозволяють стверджувати, що у кваліфікованого психолога принципово відмінна від некваліфікованого психолога вихідна точка в розумінні та отриманні психологічної інформації про клієнта. Позиція кваліфікованого психолога заснована на професійній рефлексії, позиція некваліфікованого психолога заснована на його Я-концепції. Це відмінність позицій, тобто вихідних підстав для побудови взаємодії з клієнтом, можна, на наш погляд, зафіксувати у вигляді наступних узагальнених формул:

ПКП = (обобщ. теорія; Я-психолог; Я-концепція),

де ПКП - позиція кваліфікованого психолога, яка визначається його рефлексією на узагальнену теорію, його ставлення до своєї професії і рефлексією на зміст Я-концепції.

Тоді як позиція некваліфікованого психолога (ПНК) може бути описана, на наш погляд, у вигляді такої формули:

ПНП = (Я-психолог, Я-концепція),

де зміст взаємодії з клієнтом визначається ставленням до професії та змістом Я-концепції практичного психолога.

Опис у вигляді цих формул дозволяє виділити той дуже складний момент в роботі кваліфікованого практичного психолога, який за рівнем складності наближає її до роботи режисера або льотчика-випробувача, - це необхідність постійної професійної рефлексії у взаємодії з клієнтом, а значить, постійної напруги, що вимагає точності професійного дії для надання ефективної психологічної допомоги.

Список використаних джерел

1 Абрамова Г.С. Практична психологія: Підручник для студентів вузів. - Вид. 6-е, перероб. і доп. - М.: Академічний проект, 2001. - 480 с. - ISBN: 5-8291-0348-6

2 Андрєєва Г.М. Психологія соціального пізнання [Текст] / Г.М. Андрєєва. - М.: Аспект - прес, 2004 - ISBN 5-7567-0138-9

3 Божович Л.І. Вибрані психологічні праці. Проблеми формування особистості [Текст] / Л.І. Божович. - М., 1997. - 352с. - ISBN 978-5-699-24415-7

4 Волков Б.С. Методологія і методи психологічного дослідження [Текст] / Б.С. Волков. - 5-е вид. - М.: Академічний проект, 2006 - ISBN 5-8291-0471-7

5 Зимова І.А. Педагогічна психологія [Текст] / Учеб.пособие / І.А. Зимова. - М: ИНФРА-М, 2008 - ISBN 5-94807-015-8

6 Лубовский Д.В. введення в методологічні основи психології [Текст] / Учеб.пособие для вузів / Д.В. Лубовский - 2-е вид. - М.: МПСІ, 2007 - ISBN 978-5-9770-0216-5

7 Немов Р.С. Психологія Кн. 2. [Текст] / Р.С. Немов - М.: «ВЛАДОС», 1998. - 640с. - ISBN 5-691-00112-4

8 Нуркова В. В. Психологія [Текст] / В.В. Нуркова .- М., 2004. Гол. 1 - ISBN 5-04-010498-7

9 Слободчиков В.І. Психологія людини [Текст] / В.І. Слободчиков - М, 1995 - ISBN 5-8291-0291-9

10 Шарков Ф.І. Методологія і методи психологічного дослідження [Текст] / Ф.І. Шарков. - М.: Акакдеміческій проспект, 2006 - ISBN 5-8291-0725-2

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Психологія | Реферат
37.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Дитяча практична психологія
Практична психологія як наукова дисципліна
Практична стоматологія
Практична макроекономіка
Практична етика
Етика як практична філософія
Політика як практична діяльність
Теорія й практична діяльність психолога
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru