приховати рекламу

Правовий статус та система Державної податкової адміністрації України

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

Зміст 1

Вступ. 2

Розділ 1. Загальна характеристика податкових органів деяких зарубіжних країн 4

1.1 Податкові органи США 4

1.2 Податкова служба Японії 8

1.3 Податкові органи ФРН 16

Розділ 2. Правовий статус ДПАУ, її права та функції. Органи податкової міліції 21

2.1 Правовий статус ДПАУ 21

2.2 Завдання, права та функції ДПАУ 23

2.3 Структурні підрозділи ДПАУ, їх правовий статус, завдання та функції 39

2.4 Правовий статус податкової міліції, структура податкової міліції 72

2.5 Права, завдання та повноваження податкової міліції 86

Розділ 3. Проблеми та шляхи їх вирішення в діяльності ДПАУ 101

Заключна частина. 112

Список використаної літератури 114

Додатки 118

Вступ.

Податки – дуже складна і надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова та юридична категорія. Можна без перебільшення сказати, що, з одного боку, податки – це фінансове підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому економічному просторі щодо розвитку науки, освіти, культури, гарантування економічної безпеки, зростання суспільного добробуту народу.

Із другого боку, податки – це знаряддя перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб у державі. Їх мобілізація й використання зачіпає інтереси не тільки кожного підприємця чи громадянина, а й цілих верств населення і соціальних груп, між якими точиться жорстока боротьба за форми й методи розподілу та перерозподілу, які в історії цивілізації спричиняли соціальні потрясіння та війни. На сьогодні податки – це найефективніший інструмент впливу на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науки і техніки, масштаби соціальних гарантій населенню.

Податки – це обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу.

Об’єктивною реальністю є те, що за наявних економічних умов підприємницькі структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодержавні суспільні потреби, а натомість одержувати від держави безплатні блага та послуги.

Досконалість форм і методів передачі цих коштів свідчить про рівень розвитку держави, її економічних і правових інститутів.

Створення податкової системи – це не тільки практична, а й велика наукова проблема. Вона потребує глибокого аналізу господарського життя в державі, доходів населення і підприємницьких структур, бюджету сім’ї. Лише за такими матеріалами можна дійти висновку щодо доцільності введення того чи іншого податку, спрогнозувати його вплив на економічні та соціальні процеси.

Найбільшого розквіту податки сягають за умов розвинутої ринкової економіки. Вони стають об’єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави. Вона включає методи й об’єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням.

Змінюються не тільки види і форми стягнення до бюджету певних сум коштів, а й саме ставлення до податків. Вони стають ефективним знаряддям втілення державної політики з питань економіки та соціального розвитку. За допомогою податків здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту в територіальному та галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує вади ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості.

Проте не слід забувати, що податки є ще й дуже небезпечним інструментом у розпорядженні держави. Адже без наукової концепції податкової політики вони можуть гальмувати економічний розвиток держави. Концепція податкової політики держави повинна містити обґрунтовані висновки щодо впливу оподаткування на результати господарської діяльності підприємств та організацій, обсяг, напрямки й характер інвестицій, розмір і структуру фонду споживання, галузеву й територіальну структуру економіки.

Безпосередньо збиранням податків займаються спеціальні служби. У різних країнах вони мають різні назви, але мета їх одна: забезпечити ефективне, правильне, своєчасне надходження податків до бюджету країни.

В Україні ця служба – Державна податкова адміністрація України.

Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.”1

Розділ 1. Загальна характеристика податкових органів деяких зарубіжних країн

1.1 Податкові органи США

Важливим напрямком податкової реформи 80-х років в США було посилення законів по відношенню до платників податків, що укривають свої доходи, та мір по вдосконаленню механізму контролю, за правильністю уплати податків.

В податковому законодавстві США та інших країн з ринковою економікою, не діє принцип презумпції невинності, та обов’язок доказу при розгляді судових позовів по податковим справам завжди покладається на платника податку.

При цьому він позбавлений права на відмову у пред’явленні відомостей, що можуть бути використані проти нього в ході судового розгляду. Такі правові норми діють не лише в США, але й в ФРН, Франції, Швейцарії та інших країнах.

В податковому законодавстві передбачено «вилучення» з цивільних прав та свобод недоторканості житла, таємниці листування та інших.

Таким чином, дії органів фінан­сового розшуку, котрі в інших випадках класифікувались би як «вторгнення в приватне життя», в податковому праві розглядаються як норма. При заповненні податкової декларації платник податку повинен повідомити відомості не тільки про фі­нансове положення своєї сім’ї, але також і про стан здоров’я, внески в фонди різноманітних суспільних та політи­чних організацій та будь-які інші відомості, якщо податкові органи вважають їх необхідними для обчислення суми податку.

В більшості країн з розвинутою ринковою економікою податкові судові позови виключені із сфери майнових позовів та, по суті, дорівнені до кримінальних справ. Відповідно за навмисне приховання доходу від оподаткування законодавством передбачені такі ж сурові покарання, як за кримінальні злочини. Так, в США платник податку за рішенням суду може бути піддати й штрафу до 100 тисяч доларів (для корпорацій - до 500 тисяч доларів) або тюремному ув’язненню до 5 років, в ФРН злісне ухилення від сплати податків карається позбавленням свободи до 10 років.

В деяких країнах (США, ФРН) діє інститут податкових судів, що розглядають виключно позови за податковими спорам.

Органи фінансового розшуку представляють собою спеціалізовані поліцейські служби, укомплектовані професіо­налами високої кваліфікації, котрі використовують при проведенні розслідувань такі специфічні методи, як:

  • негласне спостереження;

  • опитування свідків із оточення особи, що підозрюється;

  • перлюстрація поштових відправлень та прослуховування телефонних розмов;

  • залучення платних інформа­торів.

Співробітники фінансового розшуку нерідко проводять розслідування негласно, використовуючи документи різноманітних урядових і навіть приватних організацій.

Одним з розповсюджених засобів, що використовується для викриття фактів приховування доходів, є співставлення дек­ларованих доходів з реальними витратами платника податків. Для цього його крупні придбання за ряд років співставляються з вказаними в податковій декларації офіціальними доходами за той же період. Розходження між сумами доходів та витрат може служити підставою для проведення фінан­сового розслідування та порушення судової справи по обвинуваченню в ухиленні від сплати податків.

Прикладом ретельно організованої системи державного фінансового розшуку може служити служба збору податків та фінансового контролю в США, ядром якої є Служба внутрішніх доходів (СВД) Міністерства фінансів США, що складається з центрального апарата, штатних та місцевих податкових служб. Центральному апарату СВД підчинено 9 регіональних служб, 58 податкових округів та 900 місцевих податкових бюро. Кожне податкове бюро складається з 6 відділів, в тому числі слідчого та відділу по контролю за правильністю уплати податків.

Інформація, що цікавить СВД поступає з наступних джерел: кожний платник податків зобов’язаний кожного року (до 15 квітня) направляти до СВД декларацію встановленої форми про свій сукупний доход, включаючи дивіденди та проценти на капітал та цінні папери; одночасно усі державні установи, банки, біржі, фірми та т. і. в обов’язковому порядку надають в СВД докладні відомості про виплачені той чи іншій особі грошових сум у вигляді зарплати, процентів на вклади, дивідендів, виграшів, гонорарів та т. і., а також про здійсненні даною особою фінансові угоди, торгові та інші операції, пов’язані з отриманням доходів.

Іншим джерелом необхідних відомостей СВД є інформаційні кредитні бюро, що отримали розповсюдження за останні 15 років. Це приватні фірми, що спеціалізуються на збиранні та аналізі даних, що характеризують фінансове положення приватних осіб. В трьох найбільших кредитних бюро в США (всього їх більш ніж 200) мається більше 400 мільйонів досьє на 160 мільйонів чоловік - практично на все доросле населення країни.

Усі відомості, що надходять до СВД з вказаних джерел, вводяться в комп’ютерну облікову систему, обробляються та співставляються з даними, що містяться в податкових деклараціях. Використання при обробці інформації спеціальних секретних математичних моделей, дозволяє відбирати податкові декларації з «підвищеним потенціалом для ретельної перевірки». Кожного року провіряється 2,2 мільйона декларацій, що складає близько 2% від їх загальної кількості.

За офіційними даними СВД США, на початку 90-х років на одну перевірку у відношенні осіб, що не мають дохід менше 10 тисяч доларів, приходилось 4 перевірки у відношенні осіб з доходом від 25 до 100 тисяч та 16 - з доходом більше ніж 100 тисяч доларів.

В результаті роботи СВД, як свідчать дані, тільки 85% населення США добросовісно та правильно платять податки. За даними СВД, об’єм податкових недоплат постійно зростає. Якщо в 1973 р. він складав більш ніж 28 мільярдів доларів, то в 1994 р. - близько 140 мільярдів доларів.

На середину 80-х років в США склався загальнонаціональний інформаційний комплекс, в рамках якого здійснюється безперервний моніторинг кредитно-фінансового положення та грошових операцій практично всього населення країни, на базі якого був створений найкрупніший міжвідомчий центр із збору, зберігання та обробки фінансової інформації. В складі центра функціонує спеціалізований банк даних на осіб, викритих чи підозрюваних в незаконних фінансових опе­раціях. На початку 90-х років у ньому містились відомості на більш ніж 3 мільйонів чоловік та кожного року виконувалось близько 600 тисяч різноманітних перевірок. В центрі працює велика кількість досвідчених слідчих, спеціалістів з фінансових та податкових питань, вчених та інженерів з обробки інформації на комп’ютерах. Ними розроблена методика виявлення і пошуку підозрюваних осіб за допомогою загальнонаціональної мережі телекомунікаційного зв’язку Міністерства фінансів.

1.2 Податкова служба Японії

Національне податкове управління, що займається обкладанням та стягуванням національних податків та зборів, має 11 рай­онних податкових управлінь, 518 окружних податкових служб та податкову службу Окінави. Крім того, Національне управління має Національний податковий коледж для підготовки податкових службовців та Національний податковий суд для розгляду податкових спорів. Коледж та суд мають в розпорядженні відділеннями при районних управліннях та на Окінаві.

Національне податкове управління засновано в 1949 році. На­чальник цього управління, якого призначають за погодженням з кабінетом міністрів міністр фінансів, має заступника з міждержавних податкових питань, помічника з питань виробництва та оподаткування спиртних напоїв та пива. Центральна установа Національного податкового управління розташована в Токіо. В його обов’язки входить розробка основ діяльності та плану роботи податкової служби, підготовка роз’яснень для районних податкових управлінь з метою єдиного тлумачення та застосування податкових законів, нагляд і контроль, за роботою районних податкових управлінь та окружних служб. Воно підтримує також зв’язок з іншими міністерствами, відомствами та різними організаціями для вирішення податкових питань.

Після перебудови Національного податкового управління в липні 1991 р. його центральна установа складається із секретаріату, начальника та трьох управлінь (оподаткування, обліку доходів та збору податків, перевірки рахунків та кримінального розслідування).

Секретаріат, що очолюється заступником начальника, складається з семи відділів – (узгодження, кадрів, обліку, планування соціальних питань, суспільних зв’язків, автоматичної об­робки даних) та двох служб (господарських и міждержавних зв’язків). У ньому працюють - помічник начальника, головний спостерігач за кадрами, управляючий з питань досліджень та планування, податковий радник.

Управління оподатковування має шість відділів (прибуткового податку, майнового податку, корпоративного податку, податку на споживання, винного податку, зведень і перевірок) і юридичну службу, у якій працюють керуючі по оцінці майна, пивоварству і податку на споживання.

Управління обліку доходів та збору податків складається з двох відділів. Управління перевірки рахунків та кримінального розслідування також має два відділи, у ньому працює керуючий з міждержавним розслідуванням податків.

Районні податкові управління мають у своєму розпорядженні трохи інші підрозділи, однак, усі вони мають управління узгодження і господарства, більшість з них - два управління оподатковування, управління обліку доходів і збору податків, управління перевірки рахунків і кримінального розслідування. Деякі, наприклад Каназава і Кумамото мають лише одне управління оподатковування, інші, як Токіо, Нагоя й Осака - управління перевірки рахунків і управління кримінального розслідування, причому податкове управління токійського району включає чотири управління перевірки.

Управління узгодження і господарства складається з дев'яти відділів (узгодження, двох кадрових, підготовки кадрів, обліку, соціального планування, двох відділів по автоматичній обробці даних) і двох служб (суспільних зв'язків і податкового радника).

Крім того, у цьому управлінні працюють чотири керуючі: по автоматичній обробці даних, нагляду за роботою податкових рахівників, по кадрам, будівництву і ремонту.

Управління оподатковування включає сім відділів (прибуткового, майнового, корпоративного і винного податків, податку на споживання, зведень і перевірок) і службу по пивоварству. Тут працюють керуючий по податкових зведеннях, службовець по податкових спорах, особливі службовці по оцінці майна по виробництву спиртних напоїв.

Управління обліку доходів і збору податків складається з п'яти відділів (обліку доходів , збору податків, оперативної групи, двох - узгодження особливого стягування податків) і служби по податкових спорах. У ньому працюють службовці по податкових спорах, по доходах , особливий службовець по доходах , що займаються примусовими стягуваннями податків.

Управління перевірки рахунків і кримінального розслідування має чотири відділи (перевірки рахунків, перегляду податкових зобов'язань, кримінального розслідування й узгодження). У цьому керуванні працюють особлива особа, що перевіряє, головна особа, що перевіряє, особливий слідчий і головний слідчий.

Районне податкове управління під наглядом центральної установи Національного податкового управління керує роботою розташованих у районі податкових служб, у деяких випадках робить на них прямий тиск, а деякі обов'язки бере на себе. Так, управління перевірки рахунків і кримінального розслідування районного управління займається перевіркою рахунків великих корпорацій по корпоративному податку, податку на споживання і розслідує випадки ухилення від національних податків. Управління оподаткування перевіряє рахунки по винному податку і податку на бензин, а управління обліку доходів і збору податків проводить примусове стягнення податків у випадках значних приховань доходів.

Окружні податкові служби є безпосередніми виконавцями податкового законодавства, вони виконують наступні функції:

стежать за утриманням податку;

збирають податки по деклараціях;

займаються обкладанням доходів і майна, не охоплених першими видами стягування податків;

розглядають податкові спори;

роблять податкові консультації і т. д.

Кожна податкова служба вправі стягувати будь-який внутрішній податок.

Устрій окружної податкової служби відрізняється в залежності від величини округу. Податкову службу очолює директор, у великих податкових службах директор має заступника, особливого службовця по доходах і особливу особу, що перевіряє, особу, що займається перевіркою рахунків великих платників податків. Більшість податкових служб складається з відділу узгодження і трьох груп (облік доходів і збору податків, перевірки рахунків особистих платників податків, перевірки рахунків корпоративних платників податків). Крім того, у податковій службі працюють особливий службовець по суспільних зв'язках і головний перевіряючий по спиртних напоях, що спостерігає за їх виготовленням і сплатою винного податку.

Відділ узгодження займається кадрами, звітністю, соціальними питаннями й узгодженням усієї роботи окружної податкової служби.

Група обліку доходів і збору податків - зобов'язана враховувати різні джерела доходів, збирати податки, примусово стягувати їх у випадках приховання доходів .

Група перевірки рахунків особистих платників податків - займається збором особистого прибуткового податку, податку на споживання, майнового податку і збором відомостей по податках.

В останні десятиліття, у міру швидкого розвитку економіки країни, у містах помітно збільшилася кількість оподатковуваних об'єктів, що зажадало поділу деяких великих податкових служб і створення нових. У 1972 р. була створена районна податкова служба Окінави; на відміну від районних податкових управлінь вона не має структурних управлінь, а складається з відділів. У 1990 р. у Національному податковому управлінні, включаючи районні управління й окружні служби, були зайняті 52,6 тис. чоловік (без представників коледжу і податкового суду), з них 89,5% - чоловіки та 10,5% - жінки. Більш ніж 69% податкових службовців - особи віком до 40 років.

Група перевірки корпоративних платників податків - відповідає за збір корпоративного прибуткового податку, податку на споживання, стягнутого з корпорацій, прибуткового податку, утримуваного з джерела доходу, та за інші непрямі податки.

Найменша податкова служба складається з відділу узгодження і групи перевірки рахунків, в якій обов'язково працюють головна особа, що перевіряє і головний службовець по доходах.

Щорічно Національне податкове управління наймає нових працівників це:

випускники старших класів (12 років навчання) шкіл, що здали іспит третього класу для роботи на державній службі;

випускники університетів, що здали іспит на фахівця з національних податків;

випускники університетів, що витримали іспит першого класу.

Іспити проводить Національне управління кадрів при кабінеті міністрів, що відповідає за роботу з державними службовцями.

Система заробітної плати податкових службовців визначається законом. Як правило, ставки заробітної плати податкових службовців трохи вище, ніж в інших державних службовців. Це пояснюється тим, що податкова служба вимагає різнобічної підготовки і сполучена з деяким ризиком. У залежності від складності виконання роботи зарплата податкових службовців має 11 ступенів. Знов найнятий службовець, що пройшов початкове навчання, одержує заробіток першого ступеня, а керівники окружних податкових служб (у залежності від величини округу) - від 9-й до 11-й ступеня . При визначенні ступеня заробітної плати крім здібностей і успіхів у праці враховуються також досвід роботи, терміни одержання колишнього ступеня. Успішно використовується і система, при якій старанні в роботі службовці одержують надбавки до заробітної плати.

Закон про державну службу і правила Національного управління кадрів вимагають від податкових службовців бездоганного поводження. Національне податкове управління намагається підвищувати самосвідомість податкових службовців, підтримувати сталість податкових кадрів.

Через особливу важливість податкової служби для держави в Національному податковому управлінні заснована система спостереження за кадрами. Спостерігачі покликані не стільки виявляти порушення, скільки попереджати їх, створюючи певні умови для збереження довіри платників податків до податкової служби.

У 1991 р. у системі спостереження за кадрами Національного податкового керування були зайняті 120 чоловік, кожен з яких призначається начальником Національного управління.

Важливу роль у податковому житті Японії грають податкові рахівники. Вони як незалежні і безпристрасні фахівці допомагають платникам податків виконувати їхні податкові зобов'язання відповідно до вимог податкового законодавства. Закон про дипломованих податкових рахівників (від 1951 р.) вказує область їхньої діяльності, її зміст, їх права та обов'язки. Податкові рахівники діють як податкові агенти: готують податкові документи, ведуть податкові консультації по всіх національних податках (крім гербового збору, податку на записи і дозволи).

Звання податкового рахівника присвоюється тим, хто витримує іспит на "дипломованого податкового рахівника" - правознавцям, дипломованим суспільним рахівникам і деяким іншим фахівцям. Податкові рахівники зобов'язані встати на облік в Управлінні податкових рахівників японської Федерації товариств податкових рахівників. Без такого звання і членства забороняється займатися діяльністю податкового рахівника. У певних межах податковим рахівництвом можуть займатися лише правознавці, повідомляючи про це керівника районного податкового управління, і суспільні рахівники, одержавши відповідний дозвіл.

У березні 1991 р. у Японії на обліку було майже 57 тис. податкових рахівників. Їх доповнювали 1204 правознавця, що займаються податковим рахівництвом шляхом повідомлення керівника районного управління, і 1130 суспільних рахівників.

Національне податкове управління має Раду податкових рахівників, що складається з трьох чоловік, що розбираються в податковому законодавстві, рахівництві і звітності, що мають багатий досвід роботи в податкових органах. Рада приймає іспити податкових рахівників, спостерігає за їх роботою і підтримує зв'язок з чотирнадцятьма їх товариствами, розташованими по всій країні.

1.3 Податкові органи ФРН

Спеціального податкового відомства у ФРН не існує.

Податкові інспекції входять у фінансову систему, структура побудови якої, досить своєрідна. Вона відображає федеративну побудову держави, відносну самостійність земель: існує Федеральне міністерство фінансів і земельні міністерства фінансів. У кожній землі, крім того, є так звана Верховна фінансова дирекція (Головне фінансове управління), підлегла одночасно і Федеральному, і земельному міністерствам фінансів (є і федеральним, і земельним органом). Верховній фінансовій дирекції підлеглі податкові інспекції і митні органи.

Загальна чисельність працівників Міністерства фінансів землі Шлезвиг-Гольштейн, Верховної фінансової дирекції і податкових інспекцій - 4 тис. чоловік (в Мінфіні - 200 співробітників, а у Верховній фінансовій дирекції - 400).

У Федеральнім міністерстві фінансів поряд з іншими маються управління:

(мита і акцизів;

(майна і податків з угод ;

(фінансових взаємин між Федерацією і землями.

Вони займаються і земельними податками, але вказівок землям давати не можуть. У земельному Міністерстві фінансів існує податковий відділ з підрозділами по окремих податках.

У Верховній фінансовій дирекції, що є власне кажучи посередницьким органом, також є відділ мита і податків на предмети споживання, що відноситься до федеральної частини дирекції, і відділ податків на майно, що відноситься до земельної частини.

Поряд з федеральними і земельними державними чиновниками у ФРН є консультанти по податках. Це не працівники Міністерства фінансів, але останній видає їм ліцензію на право діяльності. Вони дають платні консультації. Професія досить необхідна, тому що податкове законодавство ФРН досить складне.

У податкових інспекціях працюють від 100 до 300 чоловік, а всього в 20 податкових інспекціях землі Шлезвиг-Гольштейн нараховується 3450 співробітників (приблизна чисельність визначається з розрахунку один співробітник на 600 жителів району).

Інспекцію очолює начальник, як правило юрист. Юристи очолюють і відділи, що, у свою чергу, розділені на підвідділи:

правовий ;

з податку з зарплати;

з автотранспорту;

з податку з обороту підприємств;

з податку з придбання земельних ділянок.

Мається оцінювальний відділ по оцінці: майна, земельних ділянок, сільськогосподарських підприємств і угідь, що необхідно при розрахунку податку зі спадщини. Крім того, є підвідділи розстрочки платежів, реєстрації ПДВ, перевірки підприємств (великі підприємства перевіряються спеціальним відділом Верховної фінансової дирекції), автоматизації процесів роботи. У податковій інспекції є фінансова каса зі штатом конфіскаторів.

У великих інспекціях, існують відділи податку з юридичних осіб, слідчі і пошукові відділи. Варто відмітити, що у ФРН немає спеціальної податкової поліції, і у випадку опору залучається звичайна. В одній з інспекцій м. Кіля діє єдиний на всю землю Шлезвиг-Гольштейн відділ спадщини та подарунків.

Землі у ФРН поділяються на громади, і скрізь у них мається податковий відділ. Тут існує чотири рівні державної служби, кожному з них відповідає певний ступінь освіти і номенклатура посад. Від їхньої категорії залежить і розмір заробітної плати. До нижчого (А1 - А5) рівня служби відносяться завгосп, кур'єр і т.п. Середній рівень (А5 - А9) припускає наявність атестата зрілості і дворічного навчання у фінансовій школі (посади асистента, секретаря, інспектори служби). Категорія А9 - початкова для підвищеного рівня служби (А9 - А13), тут необхідна спеціальна трирічна освіта. Ця категорія є початковою для податкових інспекторів, їхній місячний оклад складає 2147 марок. Після категорії А13 - вищий рівень служби (А13 - А16), до неї відноситься керівництво інспекцій. Оклад кожного працівника (на тій же посаді) автоматично підвищується кожні два роки. Наприклад, початковий оклад співробітника середнього рівня служби (категорія А5) з 1716 марок зростає через два роки до 1779 марок. Після 18 років служби максимальний оклад у цій посаді складе - 2259 марок.

Кадрові ресурси податкової інспекції землі Бранденбург: загальна чисельність фахівців - 2800 чоловік, з них робітники і молодший обслуговуючий персонал - 122 чоловіка (4,35%); працівники середнього рівня служби з адміністративно-господарськими функціями - 1807 (64,55%); підвищеного рівня служби, інспектори й інші фахівці - 838 (29,93%); вищого рівня служби (керівники) - 33 чоловік (1,17%).

Органи фінансового розшуку ФРН працюють у тісній взаємодії з кримінальною поліцією і прокуратурою. Вони можуть проводити розслідування як по запитах останніх, так і за власною ініціативою. Співробітники фінансового розшуку приймають також участь у слідчих заходах щодо кримінальних справ, якщо вони стосуються поряд з іншими обставинами правопорушень у сфері оподатковування.

Всеосяжний фінансовий контроль за грошовими операціями населення з боку податкових служб, а через них і з боку правоохоронних органів і спецслужб, у країнах з розвиненою ринковою економікою, став можливий на основі бурхливого розвитку систем безготівкових розрахунків із широким використанням комп'ютерних систем.

Наділення податкових служб цих країн правами і функціями правоохоронних органів, зокрема створення в їхніх рамках підрозділів фінансового розшуку, які використовують специфічні методи робіт, характерні для спецслужб, надало можливість істотно підвищити ефективність фінансового контролю в галузі оподатковування. А тісна взаємодія податкових служб з правоохоронними органами, насамперед у частині обміну інформацією, сприяло помітної активізації боротьби з певними видами злочинів.

Розділ 2. Правовий статус ДПАУ, її права та функції. Органи податкової міліції

2.1 Правовий статус ДПАУ

Контроль за дотриманням податкового законодавства в Україні здійснюється Державною податковою адміністрацією України (ДПАУ), що була створена в результаті об’єднання Головної державної податкової інспекції та Управління з боротьби з кримінальним укриттям доходів від оподаткування, що знаходилось в структурі МВС України.

Головним завданням Державної податкової адміністрації є забезпечення дотримання податкового законодавства, повний облік усіх платників податків та обов’язкових платежів, що надходять до бюджету, державні цільові фонди, забезпечення правильності розрахунку та сплати цих платежів.

На сьогоднішній день податкова служба України здійснює контроль по всім видам податків та зборів, в тому числі по 25 загальнодержавним та 14 місцевим податкам.

Згідно Закону України „Про державну податкову службу”, Державна податкова адміністрація України (далі – ДПА України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Діяльність ДПА України регулює велика кількість нормативних актів, але основні з них - Конституція України, Закон України "Про державну податкову службу в Україні", Указ Президента “Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України”, Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2001 р.”, Закон України “Про організаційно – правові основи боротьби з організованою злочинністю”, Закон України „Про джерела фінансування органів державної влади”, Постанова Кабінету Міністрів „Про внесення змін і доповнень та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питання визначення джерел фінансування органів державної влади”, Указ Президента “Питання державних податкових адміністрацій”, Указ Президента “Про символіку державної податкової служби в Україні” та інші.

У межах своїх повноважень ДПА України організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

ДПА України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

Фінансування діяльності ДПАУ здійснюється виключно за рахунок бюджетного фінансування, в межах, встановлених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік (Закон України „Про джерела фінансування органів державної влади”). Кошти на фінансування ДПАУ передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.

ДПАУ може отримувати додаткові кошти з місцевих бюджетів для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування.

ДПАУ забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до Державного бюджету України.

2.2 Завдання, права та функції ДПАУ

Згідно Положення про Державну податкову адміністрацію України, основними завданнями ДПА України є:

  • здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

  • здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

  • здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

  • прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

  • формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

  • роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;

  • запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

  • запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

  • забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

  • розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.

ДПА України відповідно до покладених на неї завдань:

  • виконує безпосередньо, а також організовує роботу органів державної податкової служби, пов'язану з:

    • здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків, інших платежів; проведенням диференціації платників податків, інших платежів залежно від сум сплачених ними податків, інших платежів; веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

    • проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю в розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства в межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів щодо вилучення та знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися в незаконному обігу;

    • здійсненням контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

  • видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

  • затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи – платника податків та інших обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;

  • роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань податків, інших платежів та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;

  • здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки, перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

  • надає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

  • організовує роботу із створення інформаційної системи автоматизованих робочих місць, інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;

  • розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням податкового та валютного законодавства;

  • у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

  • передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

  • інформує Президента України та Кабінет Міністрів України про основні показники мобілізації податків, інших платежів до Державного бюджету України;

  • подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

  • координує діяльність органів державної податкової служби та організовує їх взаємодію з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків;

  • вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;

  • здійснює зв'язки з податковими службами іноземних держав і міжнародними податковими організаціями, вивчає досвід організації діяльності податкових служб цих держав і розробляє пропозиції з його практичного використання в діяльності державної податкової служби України;

  • надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем одержання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, і веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;

  • прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

  • забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

  • організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби та захисту інформації про платників податків;

  • приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

  • здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування завданих державі збитків;

  • виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

  • вживає заходів щодо боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, незаконним вивезенням за межі України неоподаткованих капіталів, відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом, забезпечує виявлення фактів приховування від оподаткування або маскування незаконного походження доходів, їх справжнього характеру і джерел набуття, місцезнаходження і переміщення, розміру, використання (в тому числі для здійснення підприємницької, іншої господарської, інвестиційної, благодійної діяльності, розрахункових і кредитних операцій), для чого:

    • здійснює контроль за проведенням операцій з грошовими коштами у готівковій та безготівковій формі, в тому числі по банківських рахунках, кредитах, переказах, операцій з іншим рухомим та нерухомим майном, за ввезенням в Україну і вивезенням за її межі іноземної та національної валюти у великих розмірах;

    • проводить розшук коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом, вживає відповідно до законодавства заходів щодо їх арешту і конфіскації;

    • вживає в установленому порядку заходів щодо залучення до оподаткування доходів, що знаходяться в нелегальному обігу і не мають злочинного походження;

    • взаємодіє з іншими правоохоронними органами, органами, що здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також з відповідними органами іноземних держав у питаннях боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;

      • здійснює в межах своїх повноважень контроль за обліком, зберіганням і реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;

      • забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;

      • запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби;

      • збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення податкового законодавства, в тому числі про знаходження доходів у нелегальному обігу, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням, розробляє заходи щодо протидії переведенню доходів у нелегальний обіг та забезпечує їх реалізацію в установленому порядку;

      • здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що є у державній власності, в тому числі:

  • приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, заснованих на державній власності;

  • затверджує статути (положення) підприємств, установ і організацій, що перебувають в управлінні ДПА України, контролює їх додержання;

  • укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, а також вирішує питання щодо їх відповідальності в разі здійснення підприємством, установою, організацією діяльності, що суперечить вимогам статуту (положення) та чинного законодавства;

  • здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами, установами, організаціями державного майна;

    • здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:

  • виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із:

    • здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

    • здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;

    • обліком платників податків, інших платежів;

    • виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

    • проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу;

  • видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;

  • затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;

  • роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;

  • здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

  • подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

  • організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;

  • розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;

  • при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

  • передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

  • подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;

  • вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;

  • надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;

  • прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

  • забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

  • вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;

  • організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби

2.3 Структурні підрозділи ДПАУ, їх правовий статус, завдання та функції

До складу Державної податкової адміністрації України входять слідуючи підрозділи:

  1. Керівництво ДПАУ

    • Голова ДПАУ

    • Перший заступник Голови ДПАУ

    • Перший заступник Голови ДПАУ – начальник податкової міліції

    • Сім заступників голови ДПАУ (в тому числі – Голова ДПА у м. Києві)

  1. Під наглядом Голови

    • Управління оперативно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва

    • Управління кадрів

    • Режимно-секретне управління

    • Управління по боротьбі з корупцією та безпеки в органах державної податкової служби

    • Головне управління внутрівідомчого контролю

    • Управління захисту податкової інформації

  1. Під наглядом першого заступника

    • Головне управління апеляцій

    • Головне організаційно-розпорядче управління

    • Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби

    • Головне управління економічного аналізу та планування податкових надходжень

    • Управління по роботі з великими платниками податків

  1. Під наглядом першого заступника

    • Головне управління податкової міліції

    • Слідче управління податкової міліції

    • Управління правового забезпечення розробки та застосування нормативно-правових актів Головного управління правового забезпечення

  1. Під наглядом заступника

    • Управління фінансування державних податкових адміністрацій

    • Головне управління оподаткування фізичних осіб

    • Управління справами

    • Академія ДПС України (матеріально-технічне забезпечення)

    • Київський фінансово-економічний коледж Академії

    • Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів (матеріально-технічне забезпечення)

    • Навчально-курсовий комбінат ДПАУ (с. Рудики) (матеріально-технічне забезпечення)

    • Протокольний відділ

  1. Під наглядом заступника

    • Головне управління валютно-фінансового контролю (Відповідно до затвердженого Положення про Головне управління валютного контролю ДПА України на нього покладено функції контролю за діяльністю всіх резидентів і нерезидентів з питань дотримання ними законодавства про валютне регулювання та іншого, що регулює зовнішньоекономічну діяльність. Що стосується контролю за дотриманням податкового законодавства, то Головне управління валютного контролю здійснює його тільки на підприємствах з іноземними інвестиціями, іноземних юридичних осіб, що здійснюють діяльність на території України та постійних представництв нерезидентів в Україні. Також, наказом Голови Державної податкової адміністрації України від 3 грудня 1996 року "Про структуру Головного управління валютного контролю" у структурі Головного управління валютного контролю додатково створено відділ по контролю за взаємодіяльністю нерезидентів і резидентів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.)

    • Головне управління податкового аудиту

    • Головне управління стягнення податкової заборгованості

    • Управління організації оперативних заходів по скороченню заборгованості ГУ податкової міліції

    • Управління претензійно-позовної роботи ГУ правового забезпечення

  1. Під наглядом заступника

    • ГУ управління місцевих, ресурсних, рентних і неподаткових платежів

    • ГУ масово-роз’яснювальної роботи

    • Управління кадрів (підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації)

    • Академія ДПАУ

    • Київський фінансово-економічний коледж Академії

    • Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів

    • Навчально-курсовий комбінат ДПАУ (с. Рудики)

    • Журнал “Вісник податкової служби”

  1. Під наглядом заступника

    • ГУ оподаткування прибутку та відрахувань до цільових фондів

    • ГУ ПДВ

    • ГУ адміністрування акцизного збору та моніторингу ринку підакцизних товарів

  1. Під наглядом заступника

    • Головне управління обліку та звітності

    • ГУ АІС “Податки” юридичних осіб

    • ГУ обліку та державних реєстрів платників податків

    • Головний інформаційно-обчислювальний центр

  1. Під наглядом заступника

    • Зведене управління методології впровадження нормативно-правових актів з питань оподаткування

    • Управління з питань забезпечення роботи з органами державної влади

    • Управління міжнародних зв’язків

Більшість нормативних актів, що регулюють діяльність вказаних структурних підрозділів, є для службового користування та не містяться в законодавчих базах. Тому ми більш докладно зупинимось лише на декількох структурних підрозділах та управліннях.

  • Головне управління внутрівідомчого контролю

Головне управління внутрівідомчого контролю (далі управління) є структурним підрозділом Державної податкової адміністрації України і має призначення здійснювати у межах своєї компетенції контроль за дотриманням працівниками податкових органів всіх рівнів чинного законодавства.

Головне управління внутрівідомчого контролю підпорядковується безпосередньо Першому заступнику Голови Державної податкової адміністрації України, виконує його доручення і про результати перевірок доповідає йому особисто для прийняття відповідного рішення.

Головне управління внутрівідомчого контролю будує свою роботу відповідно до завдань, визначених Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про державну службу", даним Положенням та річними і квартальними планами роботи.

У своїй роботі Головне управління керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими документами нормативного характеру, а також наказами, розпорядженнями Голови Державної податкової адміністрації України і цим Положенням.

У своєму складі управління має на правах структурних підрозділів 3 відділи: відділ перевірки стану виконавчої дисципліни Державних податкових адміністрацій, відділ по контролю за організацією роботи Державних податкових адміністрацій по справлянню податків з юридичних осіб, відділ по контролю за організацією роботи Державних податкових адміністрацій по справлянню податків з фізичних осіб.

Головними завданнями управління є:

  • забезпечення відомчого контролю за організацією роботи державних податкових адміністрацій (інспекцій) всіх рівнів з питань дотримання ними вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні";

  • здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів;

  • проведення ревізій фінансово-господарської діяльності державних податкових адміністрацій та підвідомчих установ.

Відповідно до Закону "Про державну податкову службу в Україні" та чинного податкового законодавства, управління виконує такі функції:

  • Планує роботу управління, організовує і безпосередньо проводить сумісно з відповідними управліннями та відділами комплексні і тематичні перевірки державних податкових адміністрацій по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю з питань дотримання податкового законодавства щодо обчислення податків та інших обов'язкових платежів до бюджету і правильним витрачанням коштів на утримання адміністрацій, що передбачені кошторисом. Згідно з дорученнями керівництва здійснює перевірки Головних управлінь і управлінь Державної податкової адміністрації України з питань організації роботи та інших питань, а також перевірку фінансово-господарської діяльності підпорядкованих Державній податковій адміністрації України організацій, учбових закладів та інших підприємств.

  • Координує разом з КРУ Мінфіну України, Держказначейством України проведення комплексних перевірок Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.

  • Проводить контрольні перевірки фактичного усунення раніше виявлених порушень вимог законів, положень, наказів та розпоряджень Голови державної податкової адміністрації України.

  • За дорученням керівництва адміністрації організовує і забезпечує проведення державними податковими адміністраціями перевірок безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм їх власності та підпорядкування, а також у громадян достовірності грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, планів, кошторисів, декларацій та інших регістрів бухгалтерського обліку і первинних бухгалтерських документів про одержані доходи і прибутки, правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків та інших платежів до бюджету.

  • Передає Податковій міліції матеріали перевірок підприємств і організацій та громадян, в яких виявлені порушення чинного податкового законодавства з ознаками злочину.

  • Проводить за дорученням Голови державної податкової адміністрації України перевірки фактів порушень чинного законодавства посадовими особами податкової служби та перевірок з приводу порушення прав податківців і готує відповідні пропозицій Голові державної податкової адміністрації України щодо поновлення у разі необхідності цих прав.

  • За дорученням керівництва і за участю відповідних управлінь здійснює перевірки скарг на дії податкових адміністрацій та їх посадових осіб, виявлення причин, що викликають скарги. Готує пропозиції з питань притягнення до відповідальності працівників, чиї дії призвели до надходження обґрунтованих скарг.

  • Аналізує та узагальнює причини порушень законності і умов, що їм сприяють та вносить пропозицій щодо їх усунення і запобігання в подальшому.

  • Здійснює методичне керівництво підрозділами внутрівідомчого контролю податкової служби України.

  • Отримує, узагальнює, аналізує звітність підрозділів внутрівідомчого контролю та відпрацьовує пропозиції щодо удосконалення цієї роботи.

  • Забезпечує ведення журналу обліку перевірок, узагальнює матеріали проведених працівниками відділів перевірок роботи податкових адміністрацій і готує доповіді, пропозиції керівництву чи колегії державної податкової адміністрації України для заслуховування керівників перевірених адміністрацій про стан економічної і контрольної роботи. Складає і подає встановлену звітність відповідному управлінню ДПА.

  • Вносить пропозиції по кандидатурам на призначення начальників відділів по контролю за роботою податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя.

  • Спільно з відповідними управліннями і відділами розробляє інструктивні і методичні вказівки та інші нормативні документи про порядок застосування законодавчих актів, а також про порядок проведення перевірок організації роботи державних податкових адміністрацій.

  • Бере участь (у межах наданих управлінню повноважень) у підготовці для розгляду у Верховній Раді, Адміністрації Президента України, Кабінеті Міністрів України проектів законів, постанов та інших законодавчих актів.

  • Разом з відповідними управліннями проводить вивчення, узагальнення та поширення кращого досвіду роботи окремих державних податкових адміністрацій, працівників і відділів податкових органів країни.

  • Подає податковим адміністраціям по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву і Севастополю методичну та практичну допомогу з питань виконання ними функцій по контролю за діяльністю підвідомчих адміністрацій.

  • Організовує та впроваджує заходи по підвищенню кваліфікації працівників, включаючи проведення семінарів-нарад, поглибленого вивчення законодавчого та інструктивного матеріалу, текстуальний розгляд матеріалів перевірок тощо.

  • Забезпечує розробку відповідних форм звітності і довідок, пов'язаних з роботою управління, подає відповідним службам заявки на виготовлення і відсилку державним податковим адміністраціям цих форм.

  • При здійсненні функцій і виконанні завдань, передбачених цим Положенням, Управління дотримується вимог інструкції по діловодству та Положення про внутрішній трудовий розпорядок.

Головне управління очолює начальник, який призначається і звільняється Головою Державної податкової адміністрації України.

На посаду начальника Головного управління внутрівідомчого контролю призначається особа, яка має вищу економічну освіту, знає чинне податкове законодавство, законодавство про працю і Закон України "Про державну службу", методичні вказівки з питань, що входять до компетенції управління, і має відповідний досвід роботи за фахом.

Начальники відділів за поданням начальника Головного управління призначаються Головою державної податкової адміністрації України.

На посади працівників управління призначаються особи, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик посад працівників.

На час відсутності начальника управління (відпустка, відрядження та інші причини) його обов'язки виконує заступник начальника управління.

Начальник управління організовує, направляє і керує всією роботою управління. Несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань і обов'язків. Організовує чітку роботу кожного працівника управління. Постійно здійснює контроль за якісним і своєчасним виконанням працівниками управління покладених завдань. Створює умови для виявлення ініціативи та активної участі в роботі по вдосконаленню діяльності управління та кожного спеціаліста.

Він забезпечує виконання Закону "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про державну службу", а також наказів, розпоряджень і вказівок Державної податкової адміністрації України щодо організації роботи податкових адміністрацій, організовує проведення семінарів і нарад працівників державних податкових адміністрацій по Автономній Республіці Крим, областях, м. Києву і Севастополю з питань організації перевірки роботи податкових адміністрацій та справляння податків і інших платежів при суворому додержанні чинного податкового законодавства, готує матеріали для атестації працівників від ділу, вносить пропозиції щодо висування окремих працівників на вищу посаду, бере активну участь у розробці податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних зі справлянням платежів до бюджету, розглядає акти комплексних перевірок, дає по них належні письмові висновки.

Для забезпечення виконання функцій начальнику управління перевірки роботи податкових адміністрацій надається право:

  • Вимагати від працівників управління чіткого, своєчасного і високоякісного виконання обов'язків і функцій, передбачених трудовим законодавством, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом "Про державну службу", цим Положенням та посадовими інструкціями.

  • Одержувати від управлінь і відділів державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій по Автономній Республіці Крим, областях, м. Києву і Севастополю необхідні дані для узагальнення діяльності державної податкової служби України.

  • Здійснювати у податкових органах будь-якого рівня перевірки (вивчення) стану організації роботи щодо проведення комплексних перевірок та реалізації матеріалів перевірок.

  • Видавати в межах своєї компетенції розпорядження, давати вказівки і перевіряти їх виконання.

  • Здійснювати заходи щодо вдосконалення стилю і методів роботи спеціалістів, зміцнення службової дисципліни, підвищення професійного рівня і ділової кваліфікації працівників.

  • Вносити пропозиції керівництву з питань розвитку і вдосконалення роботи податкових органів України.

  • Затверджувати, підписувати, візувати документи з питань, що входять до його компетенції.

  • Вказівки начальника Головного управління внутрівідомчого контролю є обов'язковим для всіх спеціалістів державних податкових адміністрацій України.

Відповідальність за виконання завдань, поставлених перед управлінням несе начальник управління.

Відповідальність інших працівників управління визначається посадовими інструкціями.

Управління координує роботу з іншими управліннями по застосуванню податкового законодавства державними податковими адміністраціями України. Управління свою практичну діяльність здійснює у тісній взаємодії з органами державного управління України, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, фінансовими органами, банківськими установами і правоохоронними органами з питань організації контролю за дотриманням чинного податкового законодавства.

  • Головне управління примусового стягнення податків Державної податкової адміністрації України

Головне управління примусового стягнення податків є структурним підрозділом Державної податкової адміністрації України і безпосередньо підпорядковується Першому заступнику Голови Державної податкової адміністрації України.

У своїй практичній діяльності Головне управління примусового стягнення податків керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, декретами та постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Державної податкової адміністрації України, а також цим Положенням.

До складу Головного управління примусового стягнення податків входять:

  • інформаційно-аналітичний відділ;

  • відділ організації стягнення платежів з юридичних осіб;

  • відділ організації стягнення платежів з фізичних осіб.

Основними завданнями головного управління є:

  • Організація роботи державних податкових адміністрацій по своєчасному та в повному обсязі стягненню податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету.

  • Спільна робота з галузевими міністерствами та відомствами, місцевими органами виконавчої влади по погашенню заборгованості по платежах до бюджету з платників податків.

  • Систематизація виявлених документальними перевірками порушень з питань примусового стягнення податків та координація роботи з органами виконавчої, судової та законодавчої влади щодо вдосконалення діючого механізму стягнення належних державі коштів.

  • Розробка методичних підходів по примусовому стягненню заборгованості по платежах до бюджету з платників податків.

Основними функціями Головного управління є:

  • Розробка стратегії примусового стягнення заборгованості по платежах до бюджету з платників податків.

  • Утворення системи звітності, яка надає можливість прослідковувати за кількістю, типом та віком заборгованість по платежах до бюджету.

  • Проведення перевірки роботи державних податкових адміністрацій, установ банків і підприємств з питань своєчасності надходження податків та інших платежів до бюджету, використання ними дійсних заходів по ліквідації заборгованості по платежах до бюджету.

  • Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій по безспірному стягненню сум заборгованості до бюджету з розрахункових та валютних рахунків підприємств-боржників та їх дебіторів.

  • Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій щодо вимагання від органів, які здійснюють управління майном, розриву контрактів з керівниками підприємств, які систематично порушують податкове законодавство та допускають значні суми заборгованості до бюджету.

  • Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій по зверненню стягнення заборгованості платників перед бюджетом на їх майно по справах, переданих до арбітражних судів, а також на визнання їх банкрутами.

  • Організація та контроль за роботою державних податкових адміністрацій по підготовці матеріалів по наданню відстрочок і розстрочок платникам на суми несплачених у строк платежів.

  • Систематизація повідомлень державних податкових адміністрацій про проведений взаємозалік належних бюджету платежів у рахунок бюджетного фінансування в розрізі бюджетів, а також векселями Головного управління Державного казначейства України.

  • Підготовка пропозицій щодо вдосконалення механізму ліквідації недоїмки, участь у розробці відповідних законопроектів та положень.

  • Підготовка та подання необхідних матеріалів на розгляд Колегії Державної податкової адміністрації України.

  • Узагальнення результатів роботи головного управління і подання інформації до управління оперативної звітності та статистики до 25 числа щомісячно.

  • Організація і проведення семінарів з питань, що входять до компетенції головного управління.

Головне управління очолює начальник, який призначається і звільняється з посади наказом Голови Державної податкової адміністрації України.

Начальник головного управління:

  • Керує усією діяльністю управління на виконання прав та обов'язків, що випливають з покладених на головне управління завдань.

  • Забезпечує раціональний розподіл обов'язків між працівниками головного управління та вимагає від них чіткого виконання обов'язків і функцій, передбачених чинним законодавством, цим Положенням, посадовими інструкціями та правилами внутрішнього розпорядку.

  • Затверджує функціональні обов'язки начальників, які входять до складу головного управління.

  • Видає в межах компетенції головного управління розпорядження, дає вказівки, обов'язкові для виконання працівниками та перевіряє їх виконання.

  • Готує та надає керівництву Державної податкової адміністрації України пропозиції щодо прийняття на роботу, переміщення та звільнення працівників головного управління, а також преміювання.

  • Організовує навчання працівників головного управління на підвищення їх кваліфікації.

  • На період відпустки начальника головного управління або його відсутності з інших причин обов'язки начальника головного управління виконує заступник начальника головного управління.

Головне управління має право:

  • Вимагати від управлінь Державної податкової адміністрації України та державних податкових адміністрацій усіх рівнів забезпечення своєчасного подання ними якісної інформації щодо діяльності Державної податкової адміністрації.

  • Узгоджувати питання координування і здійснення організаційних, методичних і контрольних дій з іншими контролюючими органами та з відповідними управліннями.

  • Здійснювати у податкових органах усіх рівнів перевірки стану роботи з питань своєчасного та в повному обсязі стягнення податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету.

  • Здійснювати на підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, декларацій та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів.

  • Вимагати від керівників та інших службових осіб підприємств, установ, організацій та громадян, що перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства про податки, інші платежі до бюджетів, внески до державних цільових фондів і законодавства про підприємницьку діяльність , а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень службовими особами головного управління.

Начальник головного управління несе персональну відповідальність за виконання завдань Головного управління.

Відповідальність інших працівників головного управління визначається посадовими інструкціями.

Головне управління примусового стягнення податків працює у тісній взаємодії з іншими підрозділами Державної податкової адміністрації України і у межах своєї компетенції має взаємовідносини з міністерствами і відомствами.

  • Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України

Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своєю назвою та інші печатки і штампи, бланки. Департамент є розпорядником коштів нижчого рівня, має право в межах покладених на нього завдань укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судах України.

Скорочена назва Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів - ДААК ДПА України.

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими нормативними документами.

Основними завданнями Департаменту є:

  • прийняття участі в розробленні проектів державних програм, законів та інших нормативно-правових актів з питань виробництва, обігу (реалізації, експорту, імпорту, зберігання та транспортування) спирту етилового, коньячного і плодового (далі - спирт), алкогольних напоїв і тютюнових виробів, адміністрування акцизного збору;

  • організація у межах своїх повноважень виконання та узагальнення практики застосування законодавства;

  • здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, зокрема за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів акцизного збору;

  • здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв суб'єктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію, а також додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, забезпечення розподілу спирту між споживачами в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання та здійснення контролю за його цільовим використанням;

  • затвердження норм втрат та виходу спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, порядку їх розроблення і застосування, погодження стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво зазначеної продукції;

  • ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; зупинення дії та анулювання виданих ним ліцензій; надання згоди Міністерству економіки на видачу ліцензій на експорт та імпорт спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у встановленому порядку;

  • застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • запобігання незаконному виробництву та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України;

  • внесення пропозицій щодо встановлення мінімальних цін на спирт, виноматеріали, алкогольні напої і тютюнові вироби;

  • сприяння розвитку спиртової, лікеро-горілчаної та виноробної промисловості.

Департамент відповідно до покладених на нього завдань виконує такі функції:

  • здійснює контроль та забезпечує організацію роботи підпорядкованих регіональних управлінь та територіальних підрозділів;

  • бере участь у розробленні основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

  • організовує роботу щодо зберігання, реалізації та обліку марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби, контроль за додержанням правил маркування;

  • у межах своєї компетенції взаємодіє з правоохоронними, контрольними, фінансовими та іншими органами;

  • вносить пропозиції щодо створення автоматизованої інформаційної мережі з метою забезпечення контролю за додержанням податкового законодавства в частині акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

  • вивчає та проводить аналіз ефективності застосування податкового законодавства в частині акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, бере участь у розробленні проектів законодавчих актів та в установленому порядку вносить пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

  • аналізує звітні і статистичні дані, результати перевірок на місцях, інформацію, одержану від центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств усіх форм власності, установ та організацій щодо виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • проводить постійний моніторинг надходжень акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства до бюджету;

  • здійснює маркетингові дослідження та моніторинг ринку підакцизних товарів;

  • розробляє інструктивні та методичні матеріали щодо оподаткування акцизним збором та збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та подає їх для розгляду ДПА України;

  • готує оглядові листи, вказівки, методичні рекомендації щодо поліпшення організації роботи регіональних управлінь Департаменту та їх територіальних підрозділів;

  • здійснює комплекс заходів з питань добору і розставлення спеціалістів Департаменту та його регіональних управлінь та територіальних підрозділів, організовує підвищення їх кваліфікації;

  • узагальнює та аналізує практику обчислення і справляння акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства і готує пропозиції з його вдосконалення;

  • здійснює відповідно до законодавства регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • погоджує в установленому порядку зразки етикеток та упаковок для алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами;

  • здійснює зупинення дії та анулює видані ним ліцензії і у разі необхідності зупиняє у випадках, передбачених законодавством, виробництво та обіг спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, надає згоду Міністерству економіки на видачу ліцензій на експорт та імпорт спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у встановленому порядку;

  • формує і веде реєстр виданих, переоформлених, анульованих, зупинених ліцензій, виданих дублікатів ліцензій та ліцензій, визнаних недійсними;

  • веде реєстри виробників, імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

  • бере участь у розробленні державних програм виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та механізмів їх виконання;

  • забезпечує розподіл спирту етилового та коньячного між споживачами в установленому порядку, оформляє наряди на одержання та здійснює контроль за його цільовим використанням;

  • організовує здійснення контролю за показниками автоматичних приладів щодо обсягів виробництва спирту, алкогольних напоїв на їх відповідність даним первинних документів бухгалтерського обліку, за наявністю справних засобів виміру спирту, станом спиртового господарства;

  • організовує здійснення контролю за технічним станом спиртовимірювальних апаратів, пломбування місць можливого доступу до спирту на брагоректифікаційних апаратах;

  • організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію;

  • проводить перевірки регіональних управлінь Департаменту та їх територіальних підрозділів та надає їм допомогу з питань організації роботи щодо контролю за правильністю обчислення і сплати акцизного збору та збору на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства;

  • застосовує у випадках, передбачених законодавством фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • створює інформаційно-технічну базу даних, що стосується виробництва та обігу спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, веде реєстр назв алкогольних напоїв і тютюнових виробів, охоронних документів на них та їх власників;

  • готує та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо регулювання виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • вивчає міжнародний досвід роботи з питань виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • бере участь у проведенні атестації виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на підприємствах, що розташовані на території України;

  • вносить пропозиції щодо організації та ведення податкового обліку і звітності з питань виробництва та обігу спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • розробляє інструктивні та методичні матеріали з питань державного регулювання виробництва, імпорту, експорту, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • надає в межах своєї компетенції роз'яснення щодо застосування нормативно-правових актів;

  • розглядає звернення громадян, підприємств, організацій і установ з питань віднесених до компетенції Департаменту;

  • забезпечує збереження конфіденційної інформації в апараті Департаменту і його регіональних управліннях та територіальних підрозділах;

  • веде окреме діловодство та виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Департамент очолює начальник, який прирівнюється до начальника головного управління Державної податкової адміністрації України.

Начальник Департаменту призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДПА України у встановленому законодавством порядку.

Начальник Департаменту має чотирьох заступників, у тому числі одного першого.

Перший заступник, заступники начальника Департаменту, начальники регіональних управлінь призначаються на посаду і звільняється з посади Головою ДПА України за поданням начальника Департаменту.

Начальник, при здійсненні керівництва Департаментом, має слідуючи права:

  • здійснює керівництво Департаментом та загальне керівництво підпорядкованими регіональними управліннями та їх територіальними підрозділами;

  • призначає на посади та звільняє з посад працівників Департаменту, заступників начальників регіональних управлінь, дає згоду на призначення керівників територіальних підрозділів;

  • затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту та його регіональні управління, кошториси підпорядкованих регіональних управлінь;

  • підписує накази та розпорядження по Департаменту;

  • розподіляє обов'язки між заступниками;

  • вносить пропозиції Голові ДПА України про утворення, реорганізацію та ліквідацію регіональних управлінь та територіальних підрозділів у межах граничної чисельності працівників;

  • здійснює інші повноваження, передбачені законодавством та цим Положенням.

  • несе персональну відповідальність перед Головою ДПА України за виконання покладених на Департамент завдань.

Департаменту безпосередньо підпорядковані регіональні управління, які функціонують у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

Регіональні управління є юридичними особами, мають самостійний баланс, розрахункові рахунки в банківських установах, печатку із зображенням Державного Герба України і своєю назвою та інші печатки і штампи, відповідні бланки.

Територіальні підрозділи регіональних управлінь функціонують у складі відповідних державних податкових інспекцій.

Регіональні управління діють на підставі положень, що затверджуються начальником Департаменту.

Регіональні управління та їх територіальні підрозділи у межах своєї компетенції здійснюють такі основні функції:

  • контролюють правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати до бюджетів акцизного збору та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

  • перевіряють наявність на алкогольних напоях та тютюнових виробах марок акцизного збору, в тому числі під час оптової та роздрібної торгівлі ними;

  • здійснюють контроль за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв суб'єктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію;

  • контролюють додержання стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснюють контроль за цільовим використанням спирту;

  • контролюють дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства з питань акцизного збору, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

  • здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, зупинення дії та анулювання виданих ними ліцензій;

  • застосовують до суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

  • запобігають незаконному виробництву та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України;

  • сприяють розвитку спиртової, лікеро-горілчаної та виноробної промисловості.

Департамент, його регіональні управління та територіальні підрозділи проводять перевірки дотримання податкового законодавства суб'єктами підприємницької діяльності у відповідності до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення податкового законодавства приймається керівниками або заступниками керівників відповідних податкових органів, у складі яких вони функціонують.

Внесення змін до організаційної структури Департаменту здійснюється Головою ДПА України за поданням начальника Департаменту.

Штатний розпис, кошторис доходів і видатків Департаменту затверджується Головою ДПА України за поданням начальника Департаменту.

Умови оплати праці працівників Департаменту визначаються Кабінетом Міністрів України.

2.4 Правовий статус податкової міліції, структура податкової міліції

Силовою структурою ДПАУ є податкова міліція.

Згідно Закону України „Про податкову службу”, податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції - Перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України.

Податкову міліцію в державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють начальники управлінь податкової міліції – перші заступники голів відповідних державних податкових адміністрацій.

До складу податкової міліції належать:

Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової міліції, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби Державної податкової адміністрації України;

управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції, відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

У складі податкової міліції діє спеціальний структурний підрозділ, який проводить роботу по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Більш детально зупинимось на деяких з них:

Відділ організації податкових розслідувань Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції

Відділ організації податкових розслідувань є структурним підрозділом Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України.

Відділ організовує свою роботу відповідно з даним Положенням та планами робіт Головного управління податкової міліції.

Очолює відділ заступник начальника управління - начальник відділу, який призначається і звільнюється Головою Державної податкової адміністрації України за поданням начальника податкової міліції.

Відділ підпорядковується безпосередньо начальнику Управління податкових розслідувань.

На посади працівників відділу призначаються особи, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик посад працівників та статусу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".

Завдання і функції відділу:

  • Створює системи відбору, обліку та ведення податкових розслідувань.

  • Організовує на місцях розгляд матеріалів для призначення розслідування та підготовки матеріалів для прийняття рішень.

  • Визначає галузі та сфери діяльності, залучені або причетні до тіньової економіки, оцінює обсяги тіньової діяльності.

  • Виявляє найважливіші напрямки роботи у розрізі регіонів.

  • Готує заходи щодо удосконалення діяльності підрозділів податкових розслідувань при виконанні покладених на них функцій.

  • Організовує і контролює виконання управліннями податкових розслідувань завдань, що витікають з рішень Президента та Уряду України і наказів Державної податкової адміністрації.

  • Вивчає організацію роботи структурних підрозділів управлінь податкових розслідувань та надає методичну допомогу з питань, що відносяться до компетенції відділу.

  • Планує роботу управління і контролює виконання цих планів. Готує відповідні звіти щодо обсягів виконаних робіт, окремих завдань, доручень.

  • Розробляє програми комплексних і тематичних перевірок управлінь податкових розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі і організовує ці перевірки.

  • Збирає, аналізує та узагальнює звіти підпорядкованих підрозділів податкових розслідувань, акти перевірок їх роботи та іншу інформацію, готує підсумкові матеріали щодо стану роботи у цілому з висвітленням досвіду роботи окремих підрозділів.

  • Готує інформацію, аналітичні записки, доповіді та виступи.

  • Готує необхідну інформацію та звіти щодо виконання указів Президента України, рішень та постанов Уряду та інших державних структур в частині доручень Державної податкової адміністрації України.

  • Готує необхідні матеріали для засобів масової інформації щодо висвітлення напрямків роботи управління.

  • Готує пропозиції щодо удосконалення структури Управління, методів роботи, проведення семінарів-нарад з начальниками управлінь податкових розслідувань стосовно питань подальшого поліпшення ефективності організації праці.

  • Формує і веде номенклатуру справ відділу з додержанням інструкції з діловодства.

    Відповідальність відділу:

    • Відповідальність за виконання завдань, поставлених перед відділом і визначених цим Положенням, покладено на начальника відділу.

    • Відповідальність працівників відділу визначається посадовими інструкціями кожного співробітника.

    Взаємовідносини з іншими відділами

    • Одержує від інших структурних підрозділів відомості та інформацію необхідні для виконання покладених на відділ завдань, а також окремих доручень.

    • Надає керівництву Управління податкових розслідувань необхідну інформацію, висновки, пропозиції відповідно до функцій відділу.

    Інформаційно-аналітичний відділ Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України

    • Інформаційно-аналітичний відділ є структурним підрозділом Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України.

    • Відділ організовує свою роботу відповідно з даним Положенням та планами робіт Головного управління податкової міліції.

    • Очолює відділ начальник відділу, який призначається і звільнюється Головою Державної податкової адміністрації України за поданням начальника податкової міліції.

    • Відділ підпорядковується безпосередньо начальнику Управління податкових розслідувань.

    • На посади працівників відділу призначаються особи, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик посад працівників та статусу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".

    Завдання і функції відділу

    • Організовує збір та первинну обробку інформації про суб'єктів підприємницької діяльності.

    • Організовує довідково-інформаційний фонд та накопичує його на основі діючих АРМів.

    • Створює бази даних щодо суб'єктів, які займаються "тіньовою" економікою, приховують доходи та ухиляються від сплати податків.

    • Аналізує та оцінює наявну інформацію щодо суб'єктів підприємницької діяльності і видає підрозділам управління податкових розслідувань інформацію, що потребує перевірки.

    • Виконує заявки інших підрозділів управління податкових розслідувань на одержання інформації, яка є у відділі.

    • Визначає завдання на розробку програмного забезпечення та виконує розробку програмного забезпечення для вирішення задач, поставлених перед підрозділами управління податкових розслідувань.

    • Готує рекомендації підрозділам управління податкових розслідувань щодо актуальних напрямків боротьби з порушеннями податкового законодавства.

    • Координує роботу і надає практичну допомогу інформаційно-аналітичним відділам управлінь податкових розслідувань адміністрацій усіх рівнів.

    • Здійснює перевірки, які пов'язані з виконанням завдань, поставлених перед відділом у відповідності з цим Положенням.

    • Готує інформацію, аналітичні записки, доповіді та виступи.

    • Збирає, аналізує та узагальнює звіти підпорядкованих підрозділів управлінь податкових розслідувань та іншу інформацію і готує підсумкові матеріали про стан роботи у цілому.

    • Узагальнює вітчизняний та зарубіжний досвід інформаційно-аналітичної роботи і розробляє рекомендації по удосконаленню методів роботи.

    • Проводить семінари-наради з начальниками управлінь податкових розслідувань і інформаційно-аналітичних відділів щодо питань подальшого поліпшення ефективності організації праці.

    • Систематично удосконалює стиль і методи роботи спеціалістів відділу, зміцнює службову дисципліну, постійно підвищує професійний рівень і кваліфікацію працівників.

    • Забезпечує спільно з Головним обчислювальним центром виконання заходів по захисту інформації, яка знаходиться на носіях інформації відділу та управління.

    • Формує і веде номенклатуру справ відділу з додержанням інструкції з діловодства.

    Відповідальність:

    • Відповідальність за виконання завдань, поставлених перед відділом і визначених цим Положенням, покладено на начальника відділу.

    • Відповідальність працівників відділу визначається посадовими інструкціями кожного спеціаліста.

    Взаємовідносини з іншими відділами

    • Одержує від інших структурних підрозділів інформацію необхідну для виконання покладених на відділ завдань, а також окремих доручень.

    • Надає керівництву Управління податкових розслідувань необхідну інформацію, висновки, пропозиції відповідно до функцій відділу.

    Відділ дослідчої перевірки Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції

    • Відділ дослідчої перевірки є структурним підрозділом Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України.

    • Відділ організовує свою роботу відповідно з даним Положенням та планами робіт Головного управління податкової міліції.

    • Очолює відділ заступник начальника управління - начальник відділу, який призначається і звільнюється з посади Головою Державної податкової адміністрації України за поданням начальника податкової міліції.

    • Відділ підпорядковується безпосередньо начальнику Управління податкових розслідувань.

    • На посади працівників відділу призначаються особи, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик посад працівників та статусу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".

    Завдання і функції відділу

    • Організовує відбір суб'єктів господарювання, діяльність яких потребує проведення дослідчої перевірки у зв'язку з виявленими фактами порушень податкового законодавства з ознаками злочину.

    • Проводить дослідчу перевірку суб'єктів господарювання, в діяльності яких виявлені факти порушень податкового законодавства з ознаками злочину.

    • Здійснює перевірки заяв і повідомлень, а також іншої інформації щодо навмисного приховування доходів, ухилення від сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету.

    • Організовує задоволення письмових запитів правоохоронних органів з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єктами господарювання, якщо в їх діях мають місце порушення, за які передбачена кримінальна відповідальність.

    • Взаємодіє з іншими правоохоронними і контролюючими органами з питань викриття порушень у сфері дотримання податкового законодавства, за які передбачена кримінальна відповідальність.

    • Готує і передає оперативному управлінню матеріали перевірок суб'єктів господарювання щодо порушення останніми податкового законодавства з ознаками злочину.

      • В процесі практичної діяльності у межах своєї компетенції фіксує неправомірні дії підприємств, установ, організацій і громадян, які можуть свідчити про злочинну діяльність, або створення умов для такої діяльності, і передають таку інформацію відповідним органам.

      • Разом з інформаційно-аналітичним відділом проводить аналіз виявлених порушень податкового законодавства, відбирає і здійснює перевірки інформації, що містить ознаки злочину.

      • Вивчає та узагальнює вітчизняний та зарубіжний досвід роботи з викриття та припинення порушень податкового законодавства і використовує його в практичній діяльності.

      • Надає практичну допомогу відділам дослідчої перевірки податкової міліції державних податкових адміністрацій усіх рівнів.

      • Розглядає листи, повідомлення та скарги щодо діяльності працівників відділів дослідчої перевірки управлінь податкових розслідувань податкової міліції Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

      • Формує і веде номенклатури справ відділу відповідно інструкції з діловодства.

      Відповідальність

      • Відповідальність за виконання завдань, поставлених перед відділом і визначених цим Положенням, покладено на начальника відділу.

      • Відповідальність працівників відділу визначається посадовими інструкціями кожного співробітника.

      Взаємовідносини з іншими відділами

      • Одержує від інших структурних підрозділів відомості та інформацію необхідні для виконання покладених на відділ завдань, а також окремих доручень.

      • Подає керівництву Управління податкових розслідувань необхідну інформацію, висновки, пропозиції відповідно до функцій відділу.

      Юридично-методологічний відділ Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції

      • Юридично-методологічний відділ є структурним підрозділом Управління податкових розслідувань Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України.

      • Відділ організовує свою роботу відповідно з даним Положенням та планами робіт Головного управління податкової міліції.

      • Очолює відділ заступник начальника управління - начальник відділу, який призначається і звільнюється Головою державної податкової адміністрації України за поданням начальника податкової міліції.

      • Відділ підпорядковується безпосередньо начальнику Управління податкових розслідувань.

      • На посади працівників відділу призначаються особи, які відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик посад працівників та статусу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".

      Завдання і функції відділу

      • Формує інформаційно-законодавчу базу з питань оподаткування.

      • Вивчає нормативні та законодавчі акти, які регулюють питання ведення господарської діяльності, оподаткування, та правові питання.

      • Надає методичну допомогу співробітникам відділів, які займаються розслідуваннями, забезпечує їх законодавчими і нормативними документами.

      • Розглядає матеріали перевірок щодо відповідності їх діючому законодавству та готує висновки за результатами розгляду.

      • З'ясовує схеми приховування отриманих доходів від оподаткування та готує пропозиції щодо внесення змін та доповнень до діючого законодавства і організовує роботи по контролю за діяльністю підприємницьких структур.

      • Формує і веде номенклатуру справ відділу з додержанням інструкції з діловодства.

      Відповідальність

      • Відповідальність за виконання завдань, поставлених перед відділом і визначених цим Положенням, покладена на начальника відділу.

      • Відповідальність працівників відділу визначається посадовими інструкціями кожного спеціаліста.

      Взаємовідносини з іншими відділами

      • Одержує від інших структурних підрозділів відомості та інформацію необхідні для виконання покладених на відділ завдань, а також окремих доручень.

      • Надає керівництву Управління податкових розслідувань необхідну інформацію, висновки, пропозиції відповідно до функцій відділу.

      2.5 Права, завдання та повноваження податкової міліції

      Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються слідуючи права:

      здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

      Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства.

      Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин;

      одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи (у порядку, передбаченому законодавством для розкриття банківської таємниці), від громадян - суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, інших платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які інформаційні системи, зокрема комп'ютерні, для визначення об'єкта оподаткування;

      обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження зазначених приміщень і обладнання та неподання документів про отримані доходи і проведені витрати органи державної податкової служби мають право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян - також із урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною діяльністю;

      вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи;

      вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;

      перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

      викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

      виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

      осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

      осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений органом попереднього розслідування, прокурором, судом, але не більше десяти діб;

      осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду справи народним суддею;

      проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;

      складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

      у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів;

      проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;

      здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото -, кіно -, відео зйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів;

      проводити фотографування, звукозапис, кіно - і відео зйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, взяті під варту, звинувачуються у вчиненні злочину, а також осіб, підданих адміністративному арешту;

      проводити кіно -, фото - і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень;

      проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством;

      входити безперешкодно у будь-який час доби:

      а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

      б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

      перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;

      одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції;

      вносити відповідним державним органам, громадським об'єднанням або службовим особам, підприємствам, установам, організаціям обов'язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

      вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обороті, а також документи з ознаками підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або передавати їх за призначенням у встановленому порядку;

      проводити з участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляд виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню;

      вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення по фактах порушення законодавства, проведення документальних і натуральних перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої та фінансово-господарської діяльності; витребувати і при необхідності вилучати документи, зразки сировини й продукції, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей та товарно-матеріальних цінностей;

      користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. Працівники підрозділів міліції на транспорті у межах обслуговуваних дільниць, крім цього, мають право на безплатний проїзд у поїздах, на річкових і морських суднах. Під час службових відряджень працівники міліції мають право на позачергове придбання квитків на всі види транспорту і розміщення в готелях при пред'явленні службового посвідчення і посвідчення про відрядження. В разі невідкладних службових поїздок вони забезпечуються квитками на проїзд незалежно від наявності місць;

      користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою.

      користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністю подання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.

      Службові особи, які без поважних причин відмовились подати допомогу працівникові міліції в реалізації його прав, підлягають відповідальності за чинним законодавством;

      зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю;

      Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України „Про міліцію”.

      Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

      Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

      У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

      Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього начальника.

      Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.

      Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

      Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.

      Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:

      для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

      для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

      для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

      для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

      для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

      для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

      для звільнення заложників.

      Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

      Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров'я України і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації.

      Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

      для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

      для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

      для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

      для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

      для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

      для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

      Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

      Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

      Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

      Спроба особи, яка затримується працівником міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю.

      Завданнями податкової міліції є:

      • запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

      • розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

      • запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

      • забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

      Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:

      • приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

      • здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

      • виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

      • забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;

      • запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

      • збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.

      Особа начальницького складу податкової міліції незалежно від займаної нею посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до неї громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинна вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.

      Розділ 3.

      Розділ 3. Проблеми та шляхи їх вирішення в діяльності ДПАУ

      Податки - невід'ємний елемент функціонування сучасних економічних систем. Історія оподаткування становить вже кілька тисячоліть. Вперше про податки згадується у знайдених єгипетських папірусах, датованих IV тисячоліттям до н.е. Вони різні за своєю формою та змістом: подушний, на землю, на вікна, на двері, на бороди, на собак, на автомобілі, на цінні папери, на заробітну плату та на додаткову вартість тощо.
      За умов розвиненої ринкової економіки створюються і закріплюються цивілізовані, перевірені часом і практикою форми податкових відносин між державою, юридичними та фізичними особами. Розвиток держави й ринку сприяв формуванню певної податкової моделі, що враховує техніку оподаткування, види, форми, елементи податків та управління ними.

      Не потребує доказів те, що податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики щодо життя суспільства, а саме: перерозподілу національного продукту в соціальному, віковому, територіальному, галузевому аспектах; компенсація хиб ринкових механізмів, розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами; заохочення бізнесу, ділової активності, мотивації праці, підтримки рівня зайнятості, стабілізації ринкової кон'юнктури.
      Але не слід забувати про те, що скільки існували податки, незалежно стягувалися вони в товарній чи грошово-вартісній формі, завжди знаходилися платники, які намагалися уникнути їх сплати.

      Податковий негативізм не має суспільного характеру. Уже за власним сумлінням платників поділяють на дві категорії: законослухняні та порушники. Для одних написати правду в декларації - справа принципу. Для інших правдива інформація - лише один із варіантів поведінки, корисний для особистих інтересів.
      Навіть якщо більшість платників незначною мірою ухиляються від сплати податків, вони як виробники перешкоджають нормальній фінансовій діяльності держави і заходами ефективної боротьби змушують реагувати на податкові зловживання. Внаслідок цього виграє меншість потенційних зловмисників. Подібно до корумпованості, в існуванні якої, на жаль, можуть бути зацікавлені мільйони людей, ухилення від оподаткування має викликати співчуття, підтримку певної частини населення та представників бізнесу.

      Людські пристрасті додаються до фіскальних справ, оскільки рішення про подачу декларації приймається за умов невизначеності через те, що ухилення необов'язково викликає автоматичну реакцію влади у формі переслідування й покарання. Платники мають можливість вибирати одну з двох ліній поведінки: повідомити правду чи неправду, точніше - напівправду. Якщо суб'єкт вибирає останній варіант, наслідок залежить від перевірки вірогідності поданої інформації "фіскальній владі". Ухилення можливе, якщо його масштаби перевищують можливості податкових служб щодо адекватного контролю або якщо порушники знаходять способи нейтралізувати дії влади.

      Західні дослідники впевнені, що сам податок як примус впливає на вибір між сплатою і ухиленням від неї. На відміну від обов'язку дисциплінованого платника для певної особи ухилення стає азартною ризикованою грою, учасник якої зважує шанси на отримання більшого прибутку та можливу загрозу викриття. Тут платник діє як економна людина, яка міркує раціонально і шукає власної вигоди, передбачає наслідки своєї поведінки. Такий платник порівнює міру нагороди та міру покарання при невдачі. На відміну від "емоційних" злочинів, що супроводжуються фізичним насильством, ухилення від сплати податків відносяться до "високоінтелектуальних" способів "білокомірцевих" правопорушень.

      За характером суспільного середовища і способом діяльності тіньова економіка є природним центром злочинного нехтування податковим законом. Вірогідні оцінки її розмірів у різних країнах сягають від 5 до 15% валового національного продукту.

      З фіскального погляду, тіньова економіка - це економіка, де її суб'єкти отримують прибутки і заробітну плату, що не декларуються, а тому органами влади податками не обкладаються. Такі прибутки незаконні, проте, звичайно, влаштовують "незалежністю" фінансовий контроль та фіскальні претензії держави. Частково ухилення від сплати податків є можливим почасти через аморалізм певної частини населення, його незадоволення високими податками, бо оголошення дійсних прибутків може означати економічне самогубство.
      Ухиляються від податків не лише "тіньовики", а й навіть лояльні громадяни, які спокусилися подати неправдиву декларацію про абсолютно чесні доходи.

      Крім незаконної форми ухилення від сплати податків, існує також і так звана законна, про яку не слід забувати. Джерела законних форм ухилення містяться в суперечливій структурі сучасного бізнесу та господарських зв'язків, у складному чинному законодавстві та самих умовах ринкової економіки. Для інвесторів і суб'єктів економічної діяльності, які отримують прибутки, створено можливість без формального порушення закону обійти виплату податків, використовуючи ділові операції і юридичні нюанси для ухилення від фіскального зобов'язання. Ці способи діють у межах національної економіки і в масштабах світового ринку. Вітчизняні економісти неодноразово характеризували способи легалізації приховування прибутків від оподаткування. Йдеться про штучне завищення затрат виробництва і прискорення списання матеріалів і потужностей через амортизацію для приховання справжніх прибутків, отримання знижки на виснаження надр, розміщення коштів у благодійних та довірчих фондах, системи опціонів (опціон - надання компаніями права своїм вищим службовцям купувати цінні папери за твердою ціною, де різниця між фіксованою та ринковою ціною є неоподаткованим подарунком), здійснення внутрішнього сімейного розподілу доходів через партнерство та дарування, виплачування працівникам великих сум тощо. Загалом у міжнародному бізнесі транснаціональні компанії використовують тактику створення холдинг-компаній, інвестують капітал у податкові "оазиси", "сховища", шукають податкового "раю".

      Достатньо зареєструвати компанію чи розмістити грошовий заклад на банківському рахунку в країні з пільговим податковим режимом для отримання прибутку через податок. Наприклад, японські фірми використовують як податкові гавані приблизно 30 країн і територій: Гонконг, Панаму (низькі податки); Ямайку, Багамські та Кайманові острови (пільги щодо фінансових операцій); Ліберію (суттєві пільги для пароплавства) тощо.
      Крім того, до традиційних податкових "сховищ", що слугують повному або частковому звільненню від прибуткового податку, податку на майно, спадок і прибутки від реалізації капітальних активів, а також валютного контролю належать Андора, Сінгапур, Антильські і Бермудські острови.

      Слід зазначити, що в Україні наприкінці 1994 р. - на початку 1995 р. певні фірми також почали реєструвати безподаткові компанії та відкривати філії банків і трастів у безподаткових зонах за кордоном.

      Через переорієнтацію України на ведення господарства в умовах ринкової економіки багато механізмів та інститутів економіки на певному рівні неурегульовані правом. Таке становище не могло не позначитися на одній з найважливіших форм регулювання ринкових відносин - податках, що є економічною базою функціонування держави.

      Загальним на сучасному етапі для всіх суб'єктів підприємництва, як для законослухняних, так і для тих, хто порушує закони для отримання надприбутків, є намагання ухилитися від сплати податків і насамперед приховати, применшити свої доходи. Для підприємців з кримінальним ухилом, звичайно, такий спосіб дій є засобом приховання джерел свого збагачення. Інших до ухилення від сплати податків стимулює сама система оподаткування, що є суперечливою, нестабільною і має лише фіскальний напрям. Причини ухилення підприємців від податків можуть бути різними, а економічні наслідки для України (і характеристика правового режиму в цій сфері) однакові.

      Останніми роками в Україні відбувається реформування податкової системи, що формується у складний для країни період переходу від адміністративно-командної економіки до економіки ринкового типу. Зміни супроводжуються кризовими явищами практично в усіх сферах суспільного життя. За таких умов збільшується кількість порушень податкового законодавства.

      Низький рівень правосвідомості "нових" підприємців і високі податки криміналізували виробництво, торгівлю, комерцію та інші сфери господарської діяльності. Для уникнення оподаткування деякі підприємці вишукують прогалини в чинному законодавстві: замість безготівкових розрахунків впроваджують готівкові, відкривають гривневі та валютні рахунки тощо. Сьогодні керівники багатьох комерційних структур добре знають механізми та пільги, завдяки яким підприємства звільняються від податків. Тому в статутах, що подаються до виконавчих органів влади часто вказують такі види діяльності, як виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, ремонтно-будівельні роботи, роботи щодо благоустрою тощо. Фактично ж вони займаються торговельно-закупівельною та посередницькою діяльністю, ухиляючись при цьому від сплати податків. Крім того, в статутах багатьох зареєстрованих малих підприємств, фірм дані про їхнє місцезнаходження відсутні, відповідальність засновників та інших осіб щодо заборгованості не передбачається, інформація про реєстрацію до податкової інспекції не подається. Використовуючи такі обставини, керівники цих підприємств займаються господарською діяльністю, але "забувають" про податки або, щоб не платити їх, просто зникають.

      Водночас прийняття і дія значної кількості законодавчих актів, регулювання відносин у сфері оподаткування, суперечності в них та різне розуміння і тлумачення їхніх норм створюють серйозні перешкоди для правозастосовницької діяльності як для суб'єктів оподаткування, так і для органів контролю.

      Також недостатній рівень підготовленості значної частини працівників державної податкової служби та працівників внутрішніх справ не дозволяє активно боротися з попередженням зловживань при оподаткуванні.
      Вивчення кримінологічної характеристики злочинів у сфері оподаткування та осіб, що їх вчинили, передбачає основну мету - вдосконалення роботи органів соціального контролю та підвищення ефективності попередження злочинності. Не аналізуючи деталізовані визначення, пов'язані з окремими сторонами та аспектами цього поняття, зазначимо, що розв'язання проблеми здебільшого залежить від рівня наукових знань про закономірності і тенденції розвитку злочинності, причини та умови її виникнення і функціонування, про особливості злочинця та механізми детермінації і генезису злочинної поведінки.

      Для вивчення злочинної поведінки особливо важливо враховувати рівень моральної і правової свідомості. При цьому правова свідомість розглядається у взаємозв'язку і взаємозалежності: знання права; уявлення про право, що базується на моральних нормах соціальної практики тощо; ставлення до чинного законодавства і виконання правових приписів. Висловлені А.І. Долговою2 положення мають особливе значення при переході до ринкової економіки та нестабільності чинного законодавства.
      Аналіз статистичних та інших матеріалів, що характеризують стан боротьби з приховуванням прибутків від оподаткування показує те, що, незважаючи на вжиті заходи щодо організаційно-технічного, кадрового та правового забезпечення діяльності податкових органів, у цій сфері наявні факти уникнення сплати податків. Податкові інспекції України виявляють порушення законодавства понад у 60 % перевірених підприємств, установ та організацій.

      Значна кількість порушень податкового законодавства викликана впливом багатьох обставин і чинників. Одні з них діють на загальносуспільному рівні і відбивають кризовий стан економіки, інші - зумовлені специфічними особливостями функціонування податкової служби, зокрема, умовами виконання обов'язків їхніми працівниками в обстановці жорсткої протидії з боку правопорушників.

      Ефективна робота цих підрозділів потребує від працівників не лише глибоких професійних знань про особливості і способи вчинення злочинів і тактику їх виявлення та документування, а й постійне вивчення причин та умов, що сприяють вчиненню цих злочинів. Крім того, вивчення найпоширеніших недоліків соціально-економічного, організаційно-управлінського та нормативно-правового характеру.

      Плідна боротьба зі злочинністю у сфері оподаткування можлива лише за тісної взаємодії працівників підрозділів ОВС, державних податкових адміністрацій та інших контролюючих органів, що своєю діяльністю передбачають забезпечення повної і своєчасної сплати податків та інших платежів усіма суб'єктами підприємницької діяльності.

      Вивчаючи стан взаємодії працівників цих органів очевидно, що на рівні районної ланки, у певних регіонах вона є незадовільною. У загальної кількості порушених кримінальних справ за ст. 1482 КК України до суду направляється щороку менше половини, і лише четверта частина винних осіб засуджуються судами. До суду загалом в Україні направлено лише 44 % справ від кількості закінчених.

      Такий стан боротьби зі злочинністю у сфері оподаткування пояснюється тим, що у співробітників правоохоронних органів і податкових адміністрацій різні підходи до кваліфікації виявлених правопорушень, оцінки зібраних доказів та оформлення матеріалів за даними фінансово-господарської діяльності платників податків. Якщо складений працівниками податкових адміністрацій акт задовольняє їх і є підставою для стягнення несплачених платежів і штрафних санкцій, то для слідчих органів він не завжди може бути підставою для порушення кримінальної справи.

      Для уникнення цих недоліків і підвищення ефективності організації боротьби зі злочинами у сфері оподаткування працівники органів внутрішніх справ і податкових адміністрацій у своїй практичній діяльності мають керуватися положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Кримінального і Кримінально-процесуального кодексу України.

      При цьому важлива роль надається створенню спеціальних підрозділів податкової міліції для забезпечення оперативного висококваліфікованого контролю за сплатою податків. Не слід недооцінювати специфіку соціально-економічної ситуації і національні особливості різних регіонів. Водночас дуже важливо забезпечити на всіх етапах активну роботу щодо психологічної переорієнтації особового складу оперативних підрозділів МВС України при прийнятті переважно самостійних виважених, компетентних рішень з питань, пов'язаних з попередженням ухилення від сплати податків.

      Заключна частина.

      Здоров’я” держави залежить від стану її органів, а стан органів залежить від „здоров’я” держави. Законодавчо, статус, права, обов’язки та повноваження податкових органів врегульовані належним чином. Безперечно, є і недоліки, є і „прогалини”, але наявні закони дають повну можливість для нормального функціонування податкових органів. Але фактично, критична ситуація у суспільстві безпосередньо впливає на виникнення проблем у їх діяльності. Розглянемо ці проблеми, та спробуємо вказати на можливі шляхи їх вирішення:

      Порушення законодавства. У цієї проблеми є дві сторони: по-перше, „прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування” є правом ДПАУ. Ці нормативні акти не можуть змінювати закони, тобто не можуть встановлювати самостійних правовідносин, вони можуть тільки пояснювати норму закону, тлумачити (хоча іноді ці тлумачення теж стають прикладом так званої „нормотворчості”). На практиці, податкові органи вимагають виконання цих нормативних актів, і навіть звертаються до суду, посилаючись на норми саме цих актів; по-друге, дуже часто працівники податкових органів порушують законодавство, виходячи за межі своїх повноважень, користуючись незнанням громадянами та підприємствами своїх прав для „наїздів”.

      Одним з аспектів цієї проблеми є видання підзаконних нормативних актів, що суперечать закону. Одним з яскравих прикладів може бути видання Постанови Кабінету міністрів № 1270 від 2001 року, яка, всупереч Закону України „Про ПДВ”, відмінила зарахування експортного ПДВ на рахунок юридичної особи, та змусила використовувати схему повернення ПДВ шляхом зарахування боргів кредиторів підприємства перед державою. При зверненні до суду, він виносив рішення на користь підприємства, але вони не виконувались (ця ситуація демонструє не тільки проблему, пов’язану з податками, але й загальний стан України, як „правової” держави).

      Дуже складно пропонувати шляхи вирішення цієї проблеми, бо це вада всього суспільства, яка вирішується не за рік, і навіть не за 10 років.

      Корумпованість. Велика корумпованість органів податкової служби, як і суспільства взагалі. Численні „родинні”, дружні стосунки там, де повинні бути стосунки „держава-громадянин”.

      Взагалі, в першу чергу все залежить від людей. А що можна вимагати від людей, коли держава подає їм цілком „наглядний” приклад поведінки.

      Список використаної літератури

      1. Конституція України від 28.06.1996 р.

      2. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.1990 р. (із останніми змінами та доповненнями від 21.12.2000 р.)

      3. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.92 р. (із останніми змінами та доповненнями від 18.01.2001 р.)

      4. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. (із останніми змінами та доповненнями від 17.05.2001 р.)

      5. Закон України “Про Державний бюджет України на 2001 р.” від 7.12.2000 р.

      6. Закон України “Про організаційно – правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30.06.1993 р. (із останніми змінами та доповненнями від 23.03.2000 р.)

      7. Закон України „Про державну статистику” від 17 вересня 1992 року з останніми змінами та доповненнями від 13 липня 2000 року

      8. Закон України „Про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням податкової міліції” від 5 лютого 1998 р. з останніми змінами та доповненнями від 7.12.2000 р.

      9. Закон України „Про джерела фінансування органів державної влади” від 30 червня 1999 року

      10. Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року

      11. Постанова Кабінету Міністрів „Про внесення змін і доповнень та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питання визначення джерел фінансування органів державної влади” від 16 березня 2000 року з останніми змінами та доповненнями від 8 листопада 2000 року

      12. Постанова Кабінету Міністрів „Про забезпечення діяльності Державної податкової адміністрації України” від 15 листопада 1996 р. із останніми змінами і доповненнями від 25.08.98 р.

      13. Постанова Кабінету Міністрів „Про затвердження Порядку надання податкових роз’яснень” від 16 травня 2001 року

      14. Указ Президента “Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України” від 13.07.2000 р.

      15. Указ Президента “Питання державних податкових адміністрацій” від 30.10.1996 р.

      16. Указ Президента “Про символіку державної податкової служби в Україні” від 23 червня 2001 року

      17. Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації Країни від 21.08.2001 р.

      18. Положення Державної податкової адміністрації України про Головне управління примусового стягнення податків Державної податкової адміністрації України від 7.02.1997 р.

      19. Положення про Головне управління внутрівідомчого контролю, затверджене Головою Державної податкової адміністрації України 12.05.1998 р.

      20. Лист ДПА України “Щодо Положення про відділи Управління податкових розслідувань податкової поліції України” від 28.12.1996 р.

      21. Гега П. Т., Доля Л. М. „Основи податкового права”. – Київ, Знання, 2001 р.

      22. Апель А. Л., „Основи податкового права. Курс лекцій”, Санкт-Петербург, Питер, 2001 г.

      23. Податкове законодавство України (у 5 томах зі змінами), під загальною редакцією М. Я. Азарова, Київ, Ін Юре, 1998 р.

      24. Предупреждение налоговой милицией уклонений от уплаты налогов (монография)”, Київ, Атика, 2001 р.

      25. О. Челишева, М. Феськов „Расследование налоговых преступлений”, Санкт-Петербург, Питер, 2001 г.

      26. Винницкий Д. В., „Субъекты налогового права”, Москва, Норма, 2000 г.

      27. Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко „Фінансове право: навчальний посібник в 2-х томах”, Харків, Консум, 2000 р.

      28. Н. П. Кучерявенко „Налоговое право”, Харьков, Консум, 1998 г.

      29. Довідник „Все про податки”, під редакцією М. Азарова, Київ, Експерт-Про, 2000 р.

      30. В. Завгородній „Налоги и налоговый контроль в Украине”, Київ, АСК, 2000 р.

      31. Офіційний сайт Державної податкової служби України – www.sta.gov.ua

      32. Офіційний сайт Верховної ради України – www.rada.kiev.ua

      Додатки

      1. Схематичне зображення структури Державної податкової адміністрації

      2. Символіка державної податкової адміністрації України

      Додаток 1.

      Схематичне зображення структури Державної податкової адміністрації України (згідно інформації офіційного сайту Державної податкової адміністрації України – www.sta.gov.ua

      Додаток 2.

      Символіка державної податкової адміністрації України

      МАЛЮНОК

      емблеми державної податкової служби України



      МАЛЮНОК

      прапора державної податкової служби України



      МАЛЮНОК

      штандарта Голови Державної податкової адміністрації України REF SHAPE \* MERGEFORMAT

      1 Ст. 67 Конституції України

      2 Долгова А.І. Вивчення особи злочинця // Радянська держава і право. № 6.

      Ссылки (links):
    • http://www.sta.gov.ua/
  • Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Реферат
    381.7кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Основні напрями реформування діяльності податкової міліції Державної податкової адміністрації Ук
    Основи державної служби та правовий статус державних сл
    Конституційно-правовий статус Державної Думи Російської Федерації
    Основи державної служби та правовий статус державних службовців
    Головні завдання функції та права державної податкової служби України
    Правовий статус суддів України
    Адміністративно-правовий статус Президента України
    Правовий статус комітетів Верховної Ради України
    Конституційно-правовий статус правоохороних органів України

    Нажми чтобы узнать.
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru