Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності 6

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Стаття 25. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства.

1. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України.

2. Валютна виручка зараховується на валютний балансовий рахунок підприємства і використовується ним самостійно. Валютні відрахування в республіканський місцевий бюджети провадяться з валютної виручки підприємства після вирахування прямих валютних затрат, проведених даним підприємством зі своїх валютних коштів. Ставки відрахувань на користь республіканського і місцевого бюджетів регулюються законами України.

Інші вилучення валютних коштів підприємства забороняються.

3. Підприємство має право одержувати кредити від своїх зарубіжних партнерів. При цьому валюта зараховується на баланс підприємства і використовується ним самостійно. За отриманими підприємством кредитах держава відповідальності не несе.

Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.

4. Підприємство у своїй зовнішньоекономічній діяльності з питань економічної, технологічної та соціальної безпеки контролюється державними органами.

Перехід до ринку обумовив необхідність становлення в країні економіки відкритого типу, що розвивається в якості складової частини світової економіки. У цих умовах головною фігурою у зовнішньоекономічній діяльності стає підприємство, яке наділене правом самостійно здійснювати цю діяльність відповідно до чинного законодавства. Основним актом, що регулює відносини у зазначеній сфері, є Закон України від 16 квітня 1991 р. "Про зовнішньоекономічну діяльність, введений в дію з 1 липня 1991р. У цьому законі відображені принципи зовнішньоекономічної діяльності, визначені її види і суб'єкти, закріплені форми і методи регулювання зовнішньоекономічних відносин, встановлені спеціальні правові режими та порядок розгляду спорів у зазначеній сфері. Відповідно до ст. 3 закону суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: 1) фізичні особи громадяни України, громадяни країн СНД, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність та дієздатність і відповідно до законів України і постійно проживають на території республіки, 2) юридичні особи, зареєстровані в Україна і мають постійне місцезнаходження на її території; 3) об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами, 4) структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності союзних республік, іноземних суб'єктів господарської діяльності (філії, відділення та т.п. ), 5) спільні підприємства за участю іноземних юридичних осіб і громадян; 6) інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності її суб'єкти повинні керуватися такими принципами: суверенітету народу України; свободи зовнішньоекономічного підприємництва; юридичної рівності і недескрімінаціі; верховенства закону; захисту інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при імпорті та експорті товарів.

Суб'єкти зовнішньоекономічних відносин має право здійснювати наступні види діяльності: експортно-імпортні операції щодо товарів, капіталів, робочої сили; надання іноземним фірмам виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, юридичних, аудиторських, туристичних та інших послуг, які не заборонені законодавством України; наукову, науково-технічну, науково-виробничу, виробничу та іншу кооперацію з іноземними фірмами; навчання і підготовку фахівців на комерційній основі; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами; створення банківських. кредитних і страхових установ на території України та за її межами; спільну підприємницьку діяльність, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, здійснення спільних господарських операцій та спільне володіння майном; проведення виставок, аукціонів, торгів на комерційній основі; бартерні. орендні операції з іноземними фірмами; операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах і біржах; діяльність в галузі міжнародного туризму в будь-яких формах і видах, інші види зовнішньоекономічної діяльності, які прямо та у виключній формі не заборонені законодавством України.

Усі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які не заборонені законодавством України види такої діяльності. Однак це право може бути реалізовано лише після державної реєстрації суб'єктів як учасників зовнішньоекономічної діяльності.

суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо і вичерпно заборонені законами України. У разі невідповідності контракту вимогам законодавства республіки або міжнародних договорів України він може бути визнаний недійсним у судовому або арбітражному порядку.

Коментованим законом встановлено, що зовнішньоекономічна діяльність підприємства регулюється законодавством України.

У Законі України "Про правонаступництво України" від 12.09.91 р. підкреслено, що Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними до проголошення її незалежності; є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами СНД, не суперечать Конституції та інтересам України.

Як уже зазначалося, у зв'язку з проголошення 24 серпня 1991 р. незалежності України постановою Верховної ради України від 12.09.91 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено. що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Виходячи з цього в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств республіки застосовується цілий ряд союзних законодавчих і підзаконних актів.

Підприємство має право самостійно використовувати валютні кошти, виручені ним в результаті зовнішньоекономічної діяльності, а також отримані як кредит від своїх зарубіжних партнерів. Ці кошти зараховуються на валютний баланс підприємства.

Відповідно до чинного законодавства підприємство здійснює валютні відрахування в державний і місцевий бюджети. Ці відрахування провадяться з валютної виручки підприємства після вирахування прямих валютних затрат, які підприємство понесло зі своїх валютних коштів. Ставки валютних відрахувань до державного та місцевих бюджетів регулюються законами України.

Закон про підприємства в Україні забороняє інші вилучення валютних коштів підприємства. Однак з метою забезпечення погашення зовнішнього боргу країни президентським указом від 2.10.90 р. "Про особливий порядок використання валютних ресурсів у 1991 р." встановлено, що з 1991 р. всі підприємства, об'єднання та організації, незалежно від форм власності, відомчої та територіальної приналежності, в обов'язковому порядку повинні продавати Зовнішекономбанку 40% валютної виручки від експорту продукції (работ. послуг). Виняток з цього правила складають спільні підприємства за участю іноземного капіталу. Валютна виручка підприємства в зазначеному розмірі оплачується в карбованцях за комерційним НБУ.

Коментований Закон надав підприємствам право самостійно, без посередництва державних органів одержувати кредити від своїх зарубіжних партнерів на основі кредитних контрактів. За цими кредитами держава відповідальності не несе.

Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право відкривати за межами країни свої представництва та виробничі підрозділи (філії, дочірні підприємства тощо). Їх створення і функціонування здійснюється за рахунок підприємств.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про підприємництво" державні органи не вправі втручатися в господарську діяльність підприємців, якщо вона не стосується передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за зазначеною діяльністю. Економічна, технологічна і соціальна безпека зовнішньоекономічної діяльності підприємств контролюється відповідними державними органами.

Використана література:

Нові можливості підприємництва. Практичне керівництво щодо застосування Закону України про підприємства. - Київ "Либідь", 1992р.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Стаття
19.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності 2
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності 2 Поняття і
Фінансово-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підпр
Фінансово правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru