Порівняльний аналіз визначення економічної ефективності інвестиційних проектів за різними методиками

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ЗМІСТ
ВСТУП
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ за різними методиками
ВИСНОВКИ
ДЖЕРЕЛА

ВСТУП
Відомо, що до 90-х років визначення економічної ефективності капіталовкладень (інвестицій) і нової техніки виконувалося виключно на підставі наявних у той час методиками. Згідно з ними в залежності від мети розрахунків визначалася абсолютна ефективність загальної суми капіталовкладень чи порівняльна ефективність альтернативних варіантів.
У нашому дослідженні абсолютна ефективність інвестицій визначається і зіставляється з іншими методичними підходами по кожному проекту технічного розвитку аналізованого виробництва.
У роботі узагальнено результати розрахунків економічної ефективності 36 інвестиційних проектів за різними методиками, проведена їх угруповання, виконано порівняльний аналіз показників ефективності, наведені рекомендації застосовувати вдосконалену методику.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ за різними методиками
Показниками абсолютної ефективності є термін окупності інвестицій (Т), який розраховується за формулою:
Т = К / П, (1)
де К - загальна сума інвестицій (капіталовкладень) за проектом,
П-річний прибуток за проектом.
В аналізі використовується також коефіцієнт ефективності інвестицій (Е), що є зворотною величиною терміну окупності:
Е = 1 / Г = П / К. (2)
З 90-х років набула поширення нова для нашої країни методика визначення економічної ефективності інвестицій, і хоча стара методика офіційно не була скасована, її практичне застосування звужувалося.
Згідно з новою методикою економічна ефективність інвестицій визначається за допомогою показників чистої теперішньої вартості (NPV), дисконтованого строку окупності (DPB), внутрішньої норми прибутку (IRR), індексу прибутковості (РІ).
Чистий нинішня вартість розраховується за формулою:
NPV =- CF 0 - i = 1 n CF t (1 + r ) t   (3)
де CF 0 - Сума інвестицій (тобто негативний грошовий потік);
CF t - чисті грошові потоки (сума чистого прибутку і амортизації) у період t;
  r - вартість капіталу (процентна ставка);
i = 1,2 ..... п - періоди прогнозування дії проекту;
п - тривалість прогнозованого дії проекту.
Дисконтований термін окупності інвестицій визначається як період часу, за який дисконтовані чисті грошові потоки (прибуток + амортизація) покривають витрати на інвестиції. Рекомендуються також методи розрахунку показників IRR і PL.
Ми вже наводили критичний аналіз нової методики, вказуючи на її принципові недоліки - неправомірність використання амортизації для розрахунків окупності інвестицій, неможливість точного прогнозування періоду дії проекту, облік залишкової вартості основних фондів як частини ефекту в останньому році дії проекту та ін Ще в одному дослідженні дано обгрунтування вдосконаленої методики визначення економічної ефективності інвестицій, що передбачає розрахунок дисконтованого строку окупності інвестиційного проекту на основі чистого прибутку без урахування амортизації і без попереднього непотрібного визначення терміну дії проекту.
Загальну суму зведених інвестицій п) рекомендується визначати з урахуванням їх нарощування в період інвестування до введення об'єкта в експлуатацію та дисконтування в період після введення в експлуатацію за формулою:
До п = i = 1 m K t (1 + r ) + t = m n K t (1 + r ) t   (4)
де т - кількість років інвестування до введення об'єкта в експлуатацію;
п - кількість років до завершення інвестування після введення об'єкта в експлуатацію.
Економічна ефективність інвестицій визначається за допомогою показника дисконтованого строку окупності, що розраховується шляхом дисконтування річних значень чистого прибутку за стільки років, щоб їх сума досягла або перевищила зведені інвестиції, за формулою:
t = m T П t (1 + r ) t K П (5)
де П t - чистий річний прибуток у t - му році;
Т - дисконтований строк окупності інвестицій.
Зворотною величиною дисконтований термін окупності є дисконтований коефіцієнт ефективності інвестицій.
Зазначимо, що обгрунтування тих чи інших методичних положень на базі економічної теорії має принципове значення, особливо в сучасних умовах, коли методичні рішення часто приймаються виходячи з деяких поверхневих, узкоутілітарньгх міркувань.
Разом з тим відомо, що теоретичні положення, докази, аргументи дозволяють встановити лише якісні закономірності, взаємозв'язку, співвідношення, пропорції та ін Для всебічного з'ясування суті економічних явищ їх теоретичний аналіз необхідно доповнювати кількісним. У нашому випадку принципово важливо з'ясувати, збігаються або відрізняються показники ефективності інвестиційних проектів, розраховані різними методами, і якщо відрізняються, то наскільки істотні або суперечливі їх відмінності. Очевидно, що необгрунтоване надання переваги одному з методів на практиці може призводити до отпібочним рішенням і інвестуванню неефективного виробництва.
З метою дослідження цього питання ми проаналізували 36 інвестиційних проектів організації або розширення виробництва певних видів продукції, заміни діючих агрегатів і устаткування новими, сучасними, впровадження нової технології, підготовки сировини, підвищення якості продукції, скорочення енерговитрат та інших заходів щодо підвищення ефективності виробництва на підприємствах ( металургійних, трубних, машинобудівних і ін) Дніпропетровської області.
В аналізі використані розрахунки економічної ефективності проектів, які були виконані їх розробниками на підприємствах і в організаціях за новою методикою з визначенням NPV, дисконтованого строку окупності інвестицій і т. д. Всі ці показники розраховані виходячи з грошових потоків у складі чистого прибутку і амортизації.
На підставі наявних по кожному проекту даних (сум інвестицій, чистого прибутку, ставок дисконтування) нами розраховані показники ефективності проектів за старою методикою (термін окупності і коефіцієнт ефективності інвестицій як співвідношення їх суми та річного чистого прибутку без дисконтування) і за вдосконаленою методикою (дисконтований термін окупності і коефіцієнт ефективності інвестицій виходячи з чистого прибутку без урахування амортизації). У результаті по кожному інвестиційному проекту зіставлялися три значення терміну окупності і коефіцієнта ефективності інвестицій, розрахованих за старою, нової та удосконаленої методиками. Отримані значення показників істотно розрізняються за проектами, що зумовлено різною ефективністю самих проектів і, що важливо для нашого аналізу, між собою по кожному проекту. Відмінності показників по кожному проекту виявляють спільні тенденції для всіх проектів:
- Показники ефективності за старою методикою (без урахування амортизації і без дисконтування прибутку) визначають більш високу ефективність проектів, ніж показники за вдосконаленою методикою (з дисконтуванням чистого прибутку, без урахування амортизації);
- Рівень ефективності проектів за показниками цих двох методик-старої і вдосконаленою - виявляється значно нижче, ніж за новою методикою (з урахуванням амортизації і дисконтуванням грошових потоків).
Якщо розглядати перше характерну відмінність показників за двома методиками, то, беручи до уваги правомірність і доцільність урахування зміни вартості грошей у часі, перевагу слід віддавати показниками за вдосконаленою методикою як більш достовірним.
Друге вказане відміну показників наочно ілюструє штучне завищення ефективності за новою методикою, коли дисконтований термін окупності скорочується за рахунок визнання в якості ефекту частини витрат виробництва (амортизації). Амортизація не є новоствореною вартістю, не є формою накопичення і тому, виступаючи спожитої частиною інвестицій, не може бути засобом вимірювання ефективності інвестицій. Таким чином, визначення ефективності інвестиційних проектів за новою методикою недостовірно.
Відмінності показників економічної ефективності інвестиційних проектів за різними методиками характеризуються наведеними в таблиці 1 результатами в середньому по всіх 36 проектах.
Таблиця 1
Відмінності показників економічної ефективності інвестиційних проектів за різними методиками
Показники економічної ефективності інвестиційних проектів
За старою методикою
За новою методикою
За вдосконаленою методикою
Термін окупності інвестицій, років
4,6
2,7
6,2
Коефіцієнт ефективності інвестицій,%
21,7
37,0
16,1
Як свідчать наведені показники, реальна середня ефективність проектів, тобто відношення дисконтованої чистого прибутку до інвестицій, складає 16,1%. Розрахунок за старою методикою (21,7%) завищує ефективність в 1,3 рази. Розрахунки за новою методикою створюють ілюзію надзвичайно високої ефективності інвестицій (37%), що в 2,3 рази перевищує реальну ефективність. Як ми вже відзначали, отримані співвідношення показників ефективності за різними методиками є середніми для аналізованої сукупності інвестиційних проектів. Для кожного окремого проекту характерні індивідуальні співвідношення показників.
Аналіз індивідуальних співвідношень показників дозволив виявити їх залежність від частки амортизації в грошовому потоці. За критерієм частки амортизації інвестиційні проекти поділені на три групи. У першу групу віднесені 11 проектів з мінімальною часткою амортизації (до 30%), у другу - 16 проектів з часткою амортизації 30-55%, в третю - 9 проектів з часткою амортизації понад 55% (максимальне значення - 88%). По кожній групі середні показники ефективності розраховані за трьома методиками. Їх співвідношення відповідають наведеній вище загальної тенденції за сукупністю всіх 36 проектів (див. табл. 2).
У першій групі проектів частка амортизації в грошовому потоці коливається від0, 3 до 28% при середньому значенні 15,5%, а дисконтований термін окупності за вдосконаленою методикою - від 0,4 до 3,6 року при середньому значенні 1,9 року. Як видно з таблиці 2, розрахунки терміну окупності за старою і новою методиками певною мірою завищують ефективність проектів, але в цілому, при малій частці амортизації, результати визначення ефективності проектів по всіх трьох методиками мало відрізняються, середній термін окупності інвестицій складає менше двох років.
Ситуація істотно змінюється при зростанні частки амортизації в грошовому потоці, що ілюструють результати розрахунків по другій і особливо - по третій групам проектів.
За проектами другої групи, де частка амортизації становить 33-54%, терміни окупності за новою методикою знаходяться в межах від 1,8 до 4,7 року (в середньому 2,7 року), і створюється враження, що всі без винятку проекти цієї групи високоефективні.
Терміни окупності проектів цієї групи за старою методикою (від 1,9 до 5 років, в середньому - 3,3 року) мало відрізняються від наведених вище. У той же час терміни окупності за вдосконаленою методикою (від 2,7 до 7 років, а за окремими проектами - більше 20 років, в середньому - 5,5 року) свідчать, що не всі проекти цієї групи ефективні.
Таблиця 2
Групування інвестиційних проектів в залежності від частки амортизації в грошовому потоці
ш
1
ції в
ІТОКЄ,%
ня дли
ШІ,%
проектів
Терміни окупності інвестицій за методиками, років
Коефіцієнт ефективності інвестицій за методиками
Група П]
Частка амор І грошовому I
Середнє зна> амортнза
Кількість
старої
нової
удосконаленої
старої
нової
удосконаленої
1
ДО 30
15,5
11
1,7
1,5
1,9
58,8
66,7
52,6
2
30-55
42,1
16
3,3
2,7
5,5
30,3
37,0
18,2
3
більше 55
65,2
9
10,3
4,4
12,7
9,7
22,7
7,9
У середньому по 36
проектам
39,8
36
4,6
2,7
6,2
21,7
37,0
16,1
Середній коефіцієнт ефективності інвестицій проектів другої групи за старою методикою (30,3%) в 1,7 рази, а за новою (37%, що взагалі малоймовірно в практиці) більш ніж в 2 рази перевищують реальний коефіцієнт ефективності з урахуванням змін вартості грошей ( чистого прибутку) у часі (18,2%).
Ще більш вражаючі відмінності результатів спостерігаються за проектами третьої групи, де частка амортизації в грошовому потоці коливається від 56 до 88%. Саме в результаті врахування значних сум амортизації в розрахунках за новою методикою отримані в основному прийнятні терміни окупності інвестицій - від 2,7 до 7 років, в середньому - 4,4 року, а коефіцієнт ефективності інвестицій - 22,7%.
Діючі терміни окупності інвестицій за рахунок одержуваної чистого прибутку, з урахуванням вартості грошей у часі, знаходяться в межах від 3,6 до 23 років, в середньому - 12,7 року, тобто майже всі проекти третьої групи, які за новою методикою визнані ефективними , насправді неефективні.
Слід зазначити, що розрахунки за старою методикою також завищують ефективність, хоча в значно меншій мірі, ніж за новою (середній коефіцієнт ефективності проектів третьої групи дорівнює 9,7%, що на 1,8 пункту перевищує реальний коефіцієнт - 7,9%) ( див. табл. 2).
Проведений аналіз підтверджує теоретичну необгрунтованість нової методики і велику вірогідність визнання ефективними інвестиційних проектів, які насправді неефективні, на основі розрахунків за цією методикою. Такі "помилки" призводять до нераціонального використання інвестиційних ресурсів та уповільнення темпів науково-технічного прогресу у виробничій сфері.
Відомо, що економічна ефективність будь-якого проекту залежить від досконалості техніки і технології, матеріало-, енерго-і трудомісткості, якості продукції, від кваліфікаційного та інноваційного рівнів конструкторських і проектних розробок та обгрунтувань. Рівень ефективності відображається розміром дисконтованою чистого прибутку на одиницю інвестицій.
Розглянуті в роботі інвестиційні проекти мають різну економічну ефективність. Ми згрупували проекти в три групи з використанням критерію дисконтованого строку окупності інвестицій, розраховані за вдосконаленою методикою.
До першої групи віднесено проекти з терміном окупності до 3 років, тобто прийнятним практично для всіх інвесторів. До другої групи віднесені проекти з терміном окупності від 3 до 5 років виходячи з міркувань, що окупність інвестицій за період до 5 років теж прийнятна і може задовольнити серйозних інвесторів. У третю групу увійшли проекти з окупністю більше 5 років, які в більшості випадків визнаються економічно недоцільними (див. табл. 3).
Таблиця 3
Групування інвестиційних проектів в залежності від дисконтованого строку окупності інвестицій
і
8 термін тицій іанной
товки
ізації
се,%
Терміни окупності інвестицій по
Коефіцієнт ефективності інвестицій за методиками,%
Група проект
1ННИ1
інвес
TBOE
ике
прое
II
методиками, років
Дисконтує окупності поусоверше
Кількість
Середня ДОЛЯ І в грошовому
старої
нової
удосконаленої
1
старої
нової
удосконаленої
1
до 3 років
10
18,1
1,3
1,2
1,7
76,9
83,3
58,8
2
від 3 до 5 років
13
37,9
3,4
2,6
4,0
29,4
38,5
25,0
3
більше 5 років
13
58,2
8,3
4,1
11,9
12,0
24,4
8,4
У середньому
по всій сукупності
проектів
36
39,7
4,6
2,7
2,2
21,7
37,0
16,1
Проведений аналіз свідчить, що показники ефективності проектів першої групи, розраховані за різними методиками, мало відрізняються і в кожному варіанті розрахунків вказують на високу ефективність інвестицій. Існуючий факт певного завищення ефективності при розрахунках за старою і новою методиками не має істотного значення, оскільки не змінює висновків щодо доцільності реалізації проектів.
У цілому аналогічні співвідношення показників і висновки, що стосуються ефективності проектів, зберігаються і в другій групі проектів, хоча тут спостерігається більш значне перевищення коефіцієнта ефективності за новою методикою (38,5%) над реальною прибутковістю інвестицій (25%).
Що стосується третьої групи проектів, до якої входить понад 1 / 3 загальної кількості проектів, то всі вони, по суті, неефективні, дисконтируемой терміни окупності інвестицій за рахунок одержуваного прибутку становлять від 5,3 до 22,5 року (у середньому 11,9 року), в той час як за новою методикою не перевищують 7 років (у середньому 4,1 року) і забезпечують прибутковість інвестицій на рівні 24,4% проти реальної 8,4%. У меншій мірі, але теж істотно завищується ефективність проектів при розрахунках за старою методикою (коефіцієнт ефективності інвестицій 12% вдвічі менше, ніж за новою методикою, але в 1,5 рази вище реальної ефективності).
Аналізуючи перше (див. табл. 2) і друге (див. табл. 3) групування інвестиційних проектів, можна переконатися, що показники ефективності відповідних груп проектів досить тісно кореспондують один з одним (див. табл. 4).
Таблиця 4
Порівняння показників ефективності за вдосконаленою методикою за двома групувань інвестиційних проектів
Групи за часткою амортизації в грошовому потоці
Групи з дисконтований термін окупності інвестицій
частка амортизації,%
кількість проектів
середній термін окупності інвестицій, років
середній коефіцієнт ефективності інвестицій,%
дисконтований строк окупності інвестицій,
років
кількість проектів
середній термін окупності інвестицій, років
середній коефіцієнт ефективності інвестицій,%
До 30
11
1,9
52,6
ДОЗ
10
1,7
58,8
30-55
16
5,5
18,2
3-5
13
4,0
25,0
Понад 55
9
12,7
7,9
Більше 5
13
11,9
8,4
У середньому
36
6,2
16,1
У середньому
36
6,2
16,1

Переважна більшість проектів в кожній групі другого групування складають проекти з відповідних груп першого групування. У першій групі, яка охоплює 10 проектів з терміном окупності до 3 років, 9 проектів відносяться до першої групи з часткою амортизації до 30%, у другій групі, відповідно, з 13 проектів до першої групи відносяться 10, у третій - з 13 проектів до першої групи відносяться 8.
Збіг інвестиційних проектів у групах за двома різними ознаками групування і досить скоординоване відміну показників ефективності проектів за групами дозволяють простежити тенденції зміни рівня ефективності. Найвища ефективність (коефіцієнт ефективності перевищує 50%) характерна для проектів з великою одержуваної прибутком по відношенню до обсягу інвестицій і в результаті цього - з невеликою часткою амортизації в грошовому потоці (до 30%), що істотно не впливає на рівень показників ефективності за новою методикою (див. табл. 2, 3).
Чим менш прийнятним виявляється таке співвідношення і чим значніше збільшується частка амортизації, тим менш ефективні, або ж зовсім неефективні, інвестиційні проекти. Середній коефіцієнт ефективності проектів другої групи по обох групувань становить 18-25%, а третьою - лише 7,9-8,4%.
У другій групі проектів з часткою амортизації 30-55% термін окупності інвестицій за вдосконаленою методикою в більшості випадків не перевищує 3-4 роки, хоча за декількома проектами може досягти майже 5 років.
У третій групі проектів, де частка амортизації перевищує 55%, навіть за новою методикою, тобто з урахуванням значних сум амортизації, деякі проекти виявляються неефективними (термін окупності інвестицій більше 6-7 років). Розрахунки за старою методикою вказують на більшу кількість неефективних проектів (термін окупності 6, 7, 10 і більше років). Розрахунки за вдосконаленою методикою свідчать, що всі інвестиційні проекти третьої групи, за винятком одного, неефективні, оскільки напів-чаемая прибуток забезпечує окупність інвестицій лише за 7, 10, 15, 20 і більше років.

ВИСНОВКИ
На основі проведеного аналізу можна зробити важливі висновки. Економічну ефективність інвестиційних проектів з часткою амортизації в грошовому потоці до 30% можна визначити по кожній із трьох розглянутих методик, оскільки вони забезпечують майже однакові результати оцінки. У практичному відношенні доцільно користуватися старою методикою, що передбачає найбільш прості розрахунки співвідношення обсягу інвестицій і річного прибутку.
Нова методика не забезпечує достовірної оцінки ефективності інвестиційних проектів з часткою амортизації понад 30%. При зростанні частки амортизації в грошовому потоці більше 30% вірогідність визначення ефективності інвестиційних проектів за новою методикою знижується, а ймовірність прийняття хибних рішень щодо інвестування збільшується.
Для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з часткою амортизації понад 30% необхідно застосовувати вдосконалену методику визначення ефективності як співвідношення обсягу інвестицій та дисконтованою чистого прибутку, тобто показники дисконтованого строку окупності (коефіцієнта ефективності) інвестицій.

ДЖЕРЕЛА
1. Типова методика визначення економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки в народному господарстві СРСР. - М, "Економіка", 1960,22 с.
2. Методика (основні положення) визначення економічної ефективності використання в народному господарстві нової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій. - М., "Економіка", 1977, 44с.
3. Методичні рекомендації з визначення економічної ефек-тивності заходів, спрямованих на прискорення науково-технічного прогресу. - М., "Економіка", 1988, 54 с.
4. Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту .- К., вид-во "Молодь", 1997, 1000 с.
5. Бень Т. Методи визначення економічної ефективності інвестицій: порівняльний аналіз. "Економіка України" № 6, 2006, с. 41-46.
6. Бень Т. До визначення економічної ефективності інвестицій. "Економіка України" № 4, 2007, с. 12-19.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
109кб. | скачати


Схожі роботи:
Порівняльний аналіз ефективності інвестиційних проектів
Порівняльний аналіз критеріїв ефективності інвестиційних проектів
Порівняльний аналіз ефективності інвестиційних проектів з урахуванням ризику
Методи оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів
Застосування теорії нечітких множин в оцінці економічної ефективності і ризику інвестиційних проектів
Аналіз ефективності інвестиційних проектів і проблеми оптимізації капіталовкладень
Аналіз ефективності інвестиційних проектів і проблеми оптимізацією дії
Оцінка ефективності інвестиційних проектів
Оцінка ефективності інвестиційних проектів 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru