приховати рекламу

Порядок виплати заробітної плати правова охорона Утримання із заробітної плати та її розмір

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Порядок виплати заробітної плати. Правова охорона заробітної плати. Утримання із заробітної плати та її розмір

Строки виплати заробітної плати. Згідно зі ст. 73 ТК виплата заробітної плати проводиться регулярно в дні, визначені в колективному договорі, угоді або у трудовому договорі, але не рідше двох разів на місяць.

Для окремих категорій працівників законодавством можуть бути визначені інші терміни виплати заробітної плати.

При збігу строків виплати заробітної плати з вихідними днями (ст. 136 ТК) або державними святами і святковими днями (частина перша ст. 147 ТК) вона повинна проводитися напередодні їх.

Строки виплати заробітної плати не повинні збігатися з закінченням розрахункового періоду, за який підраховується заробітна плата.

Для робітників, оплачуваних відрядно, заробітна плата яких обчислюється на основі відрядних розцінок, максимальні строки її виплати повинні бути по можливості встановлені таким чином, щоб забезпечувалася виплата зарплати не рідше двох разів на місяць через проміжки часу, що не перевищують 16 днів.

Для працівників, зайнятих виконанням роботи, на завершення якої потрібно більше двох тижнів, слід вжити відповідних заходів для забезпечення того, щоб:

  • виплати в рахунок належної суми вироблялися не рідше ніж два рази на місяць і через проміжки часу, що не перевищують 16 днів, пропорційно кількості виконаної роботи;

  • остаточний розрахунок проводився в межах двох тижнів після завершення роботи.

У колективному договорі (угоді), трудовому договорі (контракті) може бути передбачений і без авансовий порядок виплати заробітної плати, якщо для цього є належні умови. Така оплата передбачає виплату заробітної плати за фактично виконану у відповідних періодах місяці роботу.

Термін видачі грошових коштів на заробітну плату узгоджується з відповідним банком.

За ту частину робочого часу, яку працівник використовував з дозволу наймача для своїх особистих потреб, оплата не проводиться. Це час виключається з підрахунку.

Заробітна плата за час відпустки виплачується, згідно з вимогами ст. 176 ТК, не пізніше ніж за два дні до початку відпустки.

Працівник, який не отримав з яких-небудь причин (хвороба тощо) своєчасно заробітну плату, може отримати її в наступний термін видачі.

Заробітна плата виплачується безпосередньо працівнику або іншій особі за дорученням, оформленим у встановленому порядку.

Працівники, які ставлять сім'ю в тяжке матеріальне становище внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами або психотропними речовинами, можуть бути обмежені у дієздатності судом у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Над ними встановлюється піклування (ст. 30 ЦК). Ці особи можуть отримувати заробітну плату за згодою піклувальника.

Керівники організацій незалежно від форм власності, що не забезпечують виплату заробітної плати у встановлені строки, несуть персональну відповідальність, аж до звільнення з займаної посади.

Форма виплати заробітної плати. Згідно зі ст. 74 ТК заробітна плата виплачується в грошових одиницях Республіки Білорусь.

За згодою працівника допускається заміна грошової оплати повністю або частково натуральною оплатою (змішана форма оплати). Натуральна оплата замість грошової повинна бути відповідною для особистого споживання і вигідною для працівника і його сім'ї. Вона не може проводитися товарами, перелік яких затверджений постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 28 квітня 2000 р. № 603.

В даний час на території Республіки Білорусь застосовуються для різного роду розрахунків, у тому числі і виплати заробітної плати, в якості грошових одиниць Республіки Білорусь розрахункові банкноти Національного банку Республіки Білорусь.

Виплата заробітної плати в іноземній валюті законодавством не передбачена.

Заробітна плата в натуральній формі може виплачуватися працівникові шляхом видачі виробленої в даній організації продукції (товарів) або придбаної у третіх осіб.

Оцінка продукції при розрахунках по заробітній платі працівників повинна провадитися за державним здавальним (закупівельними) цінами. Вартість продукції, на яку не встановлені такі ціни, визначається наймачем і передбачається в колективних договорах, угодах.

Заміна грошової оплати повністю або частково натуральною оплатою (змішаною) допускається тільки за згодою працівника. Така згода необхідно отримувати і в тих випадках, коли натуральна або змішана оплата передбачена в колективному договорі.

Якщо працівник отримував оплату в натурі і не оскаржив дії наймача, то це розцінюється як мало місце згоду.

Виплата заробітної плати у вигляді спиртних напоїв, а також у вигляді шкідливих для організму наркотиків не дозволяється.

Місце виплати заробітної плати. Відповідно до ст. 75 ТК заробітна плата працівникам виплачується, як правило, за місцем виконання ними роботи.

За бажанням працівника заробітна плата повністю або частково перераховується на рахунок в банку.

Питання про місце виплати заробітної плати, як правило, вирішується в колективних договорах (угодах). У них повинен бути передбачений такий порядок виплати, при якому кожен працівник мав би можливість отримувати заробітну плату без затримки безпосередньо перед початком роботи або після її закінчення. Тому при неможливості виплати заробітної плати через касу організації наймач повинен організувати її виплату безпосередньо в цехах або інших підрозділах.

Якщо працівник виконує завдання наймача поза місцем постійної роботи (при виробництві роботи на території організації-замовника, при направленні у службове відрядження і т.д.), то відповідні грошові суми при необхідності повинні бути вислані працівникові за місцем його перебування. Витрати з перекладу цих грошей несе наймач.

Забороняється провадити виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі та в місцях розваг, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працівникам в таких організаціях особам.

Розрахунок при звільненні. Згідно зі ст. 77 ТК при звільненні працівника всі виплати, що належать йому від наймача, виробляються в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то відповідні виплати повинні бути проведені не пізніше наступного дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок.

Заробітна плата, не отримана до дня смерті працівника, видається членам його сім'ї або особам, які знаходяться на утриманні померлого на день його смерті.

Днем звільнення вважається останній день роботи. У зв'язку з цим дії наймачів, які виробляють виплати належних сум працівникам при їх звільненні у дні, передбачені, відповідно до ст. 73 ТК, у колективному договорі, угоді або трудовому договорі (якщо такі мають місце на підприємствах), є незаконними.

При наявності спору про розмір сум наймач зобов'язаний:

виплатити неоспаріваемую ним суму (частина друга ст. 77 ТК);

сплатити заробітну плату (у розмірі середнього заробітку за всі дні затримки), якщо спір вирішено на користь працівника (ст. 78 ТК).

Не може бути задоволено позов про виплату середнього заробітку і не підлягають задоволенню вимоги, коли відсутня вина наймача у затримці розрахунку при звільненні. Наприклад, якщо працівник відмовився від отримання сум, належних йому при звільненні, або не з'явився за їх отриманням, незважаючи на його про це повідомлення.

Протизаконної є затримка розрахунку при звільненні з причин не оформлення обхідного листка, не відшкодування наймачеві завданих збитків, не визволення місця в гуртожитку або відомчої житлової площі.

Згідно зі ст. 78 ТК у разі невиплати з вини наймача належних при звільненні сум працівник має право стягнути з наймача не тільки належну йому суму, а й середній заробіток за кожний день прострочення. При стягненні несплачених сум у судовому порядку з наймача буде додатково стягнуто і держмито.

У разі невиплати з вини наймача належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у частині першій ст. 77 ТК, при відсутності спору про їх розмір наймач зобов'язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Норма ст. 79 ТК передбачає відповідальність наймача за затримку видачі трудової книжки, і період її затримки кваліфікується як вимушений прогул, за дні якого працівнику виплачується середня заробітна плата. Дата звільнення при цьому змінюється на день видачі трудової книжки.

Відповідальність наймача настає незалежно від того, що відсутність трудової книжки не заважає громадянинові зайнятися підприємницькою або іншою діяльністю. Наймач не звільняється від відповідальності і за інших обставин затримки трудової книжки: хвороба працівника відділу кадрів; не завершення працівником розпочатої роботи і т.д.

Наймач не несе відповідальності і не може бути задоволено позов про виплату середнього заробітку:

  • за затримку розрахунку, якщо буде встановлено, що працівник відмовився від отримання сум, належних йому при звільненні, або не з'явився за їх отриманням, або, отримавши вчасно трудову книжку, не надійшов на нове місце роботи без поважних причин;

  • за затримку видачі трудової книжки, якщо працівник відмовився від її одержання або, незважаючи на повідомлення, не з'явився за нею і не висловив згоду на пересилання її поштою.

Не підлягають задоволенню такі вимоги і в інших випадках, коли відсутня вина наймача у затримці видачі трудової книжки.

Утримання із заробітної плати. Відповідно до вимог ст. 107 ТК наймач має право робити утримання із заробітної плати працівників:

а) для погашення авансу, виданого на службові відрядження;

б) для відшкодування збитку наймачеві з вини працівника;

в) для виробництва безготівкових розрахунків за письмовою заявою працівника;

г) внаслідок лічильної помилки зайво виплачених працівникові сум;

д) за дні невідпрацьованого трудового відпустки, наданої працівникові.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати

Згідно зі ст. 108 ТК при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, передбачених законодавством, - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При утриманні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником повинна бути збережено не менше 50% заробітку.

Зазначені обмеження не поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

Можливі окремі випадки одночасного звернення стягнення на заробітну плату працівника по двох або більше претензій, причому частина утримань повинна здійснюватися на основі надійшли виконавчих документів, а частина - на грошові суми працівників, що стягуються наймачем відповідно до наданих йому правами. У всіх цих випадках одночасного стягнення із заробітної плати працівників за кількома претензіям повинна застосовуватися гарантія збереження 50% заробітку, за винятком випадків утримання із заробітку при відбуванні виправних робіт [7, с. 199].

Черговість стягнення із заробітної плати працівників

Черговість задоволення вимог про стягнення із заробітної плати працівників за виконавчими документами визначено ст. 534 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК), яка, зокрема, передбачає:

  • в першу чергу задоволення вимог щодо стягнення аліментів; вимог по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадянина;

  • у другу чергу задоволення вимог працівників, що випливають з трудових правовідносин; вимог членів виробничих кооперативів, колективних та орендних підприємств, пов'язаних з оплатою їх праці; вимог про виплату авторської винагороди;

  • в третю чергу задоволення вимог з податків і зборів, вимог страхових організацій з обов'язкового страхування, вимог з відшкодування шкоди, заподіяної злочином або адміністративним правопорушенням, юридичним особам;

  • у четверту чергу задоволення вимог із соціального страхування і вимог громадян з відшкодування шкоди, заподіяної їх майну злочином або адміністративним правопорушенням, а також забезпечених заставою вимог про стягнення з вартості заставленого майна;

  • у п'яту чергу задоволення всіх інших вимог.

При недостатності стягнення з боржника грошових коштів для задоволення всіх вимог за виконавчими документами ці кошти розподіляються між стягненнями в порядку черговості, встановленої ЦПК.

Наймач своїм розпорядженням не має права утримувати із заробітної плати працівників вартість комунальних послуг, квартирну плату, вартість спецодягу, харчування, утримання дітей в дитячих установах. Такі утримання, в тому числі і сплата страхових внесків за договорами особистого страхування та безготівкова сплата членських профспілкових внесків, проводяться тільки за письмовим дорученням працівників.

Згідно зі ст. 109 ТК не допускаються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

Правова охорона заробітної плати. Гарантійні виплати, гарантійні доплати, компенсаційні виплати

Основу правового регулювання заробітної плати представляють наступні номратівние акти. Закон від 17 липня 2002 р. «Про встановлення та порядку підвищення розміру мінімальної заробітної плати». Розміри мінімальної заробітної плати (місячної та годинної) встановлюються Радою Міністрів щорічно з 1 січня виходячи з показників бюджету Республіки Білорусь, затвердженого на черговий бюджетний (фінансовий) рік, а також з урахуванням рівня зайнятості та продуктивності праці, потреб працівника в матеріальних благах і послугах, економічних можливостей республіканського і місцевих бюджетів, а також наймачів та сформованих величин середньої заробітної плати в економіці, пенсій, стипендій, допомог, компенсацій та інших соціальних виплат. Указ Президента від 28 січня 2006 р. № 54 «Про встановлення розмірів мінімальної заробітної плати». На розмір виплат за договорами цивільно-правового характеру дана норма не поширюється.

Указ Президента від 28 січня 2006 р. № 55 «Про норматив індексації грошових доходів населення з урахуванням інфляції». Відповідно до ст. 58 ТК індексація заробітної плати проводиться, якщо індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з моменту попередньої індексації, перевищує п'ятивідсотковий поріг.

Індекс споживчих цін обчислюється в порядку, встановленому Урядом Республіки Білорусь, і щомісяця (не пізніше 20-го числа наступного місяця) публікується в республіканських засобах масової інформації, в тому числі наростаючим підсумком з початку року і з моменту попередньої індексації. Індексація заробітної плати здійснюється на величину індексу споживчих цін з коригуванням для різних частин доходу за шкалою нормативів.

Декрет Президента від 18 липня 2002 р. № 17 «Про деякі питання регулювання оплати праці працівників».

Оплата праці працівників, наймачами яких є комерційні організації і індивідуальні підприємці, здійснюється в порядку, визначеному колективним договором, угодою або наймачем, залежно від складності та умов праці цих працівників, їх кваліфікації на основі Єдиної тарифної сітки працівників Республіки Білорусь.

Дана норма поширюється на всі комерційні організації, незалежно від форми власності, та індивідуальних підприємців, які використовують найману працю.

Постанова Міністерства праці та соціального захисту від 20 вересня 2002 р. № 123 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування Єдиної тарифної сітки працівників Республіки Білорусь» Визначено порядок застосування Єдиної тарифної сітки для працівників виробничих галузей економіки з урахуванням їх специфіки. Постанова Ради Міністрів від 11 лютого 2006 р. № 188 «Про встановлення розмірів тарифної ставки першого розряду для оплати праці працівників організацій, що фінансуються з бюджету і користуються державними дотаціями».

Заробітну плату слід відрізняти від гарантійних виплат і доплат, від компенсаційних виплат.

Гарантійні виплати - це не є оплатою праці (винагородою за працю) одноразові або періодичні грошові виплати працівникам (громадянам), як правило, в розмірі повного або частини середнього заробітку (у розмірі, порівнянній з минулим середнім заробітком працівника) з власних коштів роботодавця, бюджетних коштів, коштів громадських організацій, інших централізованих фондів з метою забезпечити виконання трудових, державних, громадських обов'язків (правочинів) та запобігти можливі втрати в заробітку (доходах) при звільненні працівника відповідно до закону, локальними актами, трудовим договором від виконання трудових обов'язків (відволіканням від роботи) або позбавлення його можливості виконувати роботу не зі своєї вини.

Гарантійні виплати носять специфічний характер. Вони не є винагородою за працю, тому що не порівнюються з кількістю і якістю фактично витраченого працівником праці в той період, за який вони виплачені. Їх цільове призначення - запобігти можливі втрати в заробітку у зв'язку з тим, що працівник відволікається від виконання трудових обов'язків або позбавляється можливості їх виконувати.

Гарантійні виплати отримують працівники у випадках звільнення від роботи:

- У період щорічної оплачуваної відпустки;

- У зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків;

- У зв'язку з обов'язковим медичним обстеженням;

- У випадках здачі крові донорами;

- При підвищенні кваліфікації з відривом від роботи за напрямком роботодавця;

- При наданні перерв, що включаються в робочий час [4].

В окремих випадках гарантійні виплати здійснюються при припиненні трудового договору. Маються на увазі виплата вихідної допомоги (ст. 48 ТК); оплата вимушеного прогулу та періоду затримки видачі з вини роботодавця трудової книжки.

У залежності від джерел фінансування розрізняють гарантійні виплати, що надаються за рахунок коштів роботодавця, бюджетних коштів, коштів громадських організацій. Можна виділити групи гарантійних виплат за видами основоположних прав, реалізації яких вони служать:

- Гарантійні виплати при здійсненні політичних прав і свобод, виконання державних і громадських обов'язків (у зв'язку із здійсненням виборчого права і депутатських повноважень, з виконанням військового обов'язку, з діяльністю по здійсненню правосуддя);

- Гарантійні виплати, що забезпечують реалізацію права на відпочинок, охорону праці, здоров'я працівників, материнства та дитинства (пов'язані з наданням щорічних відпусток, з перервами для обігрівання і відпочинку, з медичними оглядами, із захистом прав донорів, з вагітністю і наявністю дітей віком до півтора року, з наданням додаткових вихідних днів);

- Гарантійні виплати при здійсненні працівником трудових правомочностей і забезпеченні зайнятості громадян, включаючи зумовлені: участю в розробці і укладенні колективних договорів, вирішенні колективних трудових спорів; членством у виборному профспілковому органі і в комісії по трудових спорах; напрямком у службове відрядження та на роботу в іншу місцевість; вимушеним прогулом; вивільненням працівників та виплатою вихідної допомоги;

- Гарантійні виплати, пов'язані з реалізацією права на освіту, професійну підготовку і свободу технічної творчості, в тому числі при: суміщення роботи з навчанням, направленні на підвищення кваліфікації, впровадженні винаходу або раціоналізаторської пропозиції.

Відмінність гарантійних виплат від гарантійних доплат полягає в тому, що виплати передбачені за час звільнення від роботи, а доплати можуть проводитися і при наявності роботи, але при зниженні заробітку. Доплати проводяться у випадках, коли працівник не може в силу тих чи інших причин, зазначених у законодавстві, в повному обсязі виконати свою трудову функцію. Гарантійні доплати, обумовлені переведенням працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу, виробляються в тому випадку, якщо переклад був здійснений на підставі медичного висновку, а також у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням.

Вагітним жінкам при перекладі на іншу (легшу) роботу зберігається середній заробіток за попередньою роботою (ст. 268 ТК). При тимчасовому переведенні на іншу роботу в разі виробничої необхідності роботодавець здійснює оплату праці по виконуваній роботі, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою.

Компенсаційними називаються виплати, що компенсують витрати працівника, пов'язані з виконанням трудових обов'язків. Ці виплати відшкодовують витрати у зв'язку зі службовим відрядженням, переїздом на роботу в іншу місцевість; при використанні особистого майна працівника (транспорту, устаткування).

Список використаних джерел

1. Трудовий кодекс Республіки Білорусь від 26.07.1999 № 296-З. / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь. - 1999. - № 2 - Ст. 2 / 70.

2. Декрет Президента Республіки Білорусь від 18.07.2002 № 17 «Про деякі питання регулювання оплати праці працівників» / / «Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь», 25.07.2002, № 83, 1 / 3879

3. Постанова Міністерства праці та соціального захисту Республіки Білорусь від 20.09.2002 № 123 (ред. від 29.06.2007) «Про затвердження інструкції про порядок застосування єдиної тарифної сітки працівників Республіки Білорусь» / / Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 18.12.2002, № 140, 8 / 8828

4. Коментар до Трудового кодексу Республіки Білорусь / За заг. ред. Г.А. Василевича. Видання 3-тє, перероблене і доповнене. Мн. - Амалфея, 2005 - 256 с.

5. Цивільний кодекс Республіки Білорусь від 07.12.1998 № 218-3. / / Відомості Національних зборів Республіки Білорусь. - 1999. - № 7 - 9. - Ст. 101.

6. Цивільний процесуальний кодекс Республіки Білорусь: прийнятий Палатою представників 10 груд. 1998 року, схвалений Радою Респ. 18 грудня. 1998 року: текст Кодексу за станом на 26 груд. 2007 р. / / Консультант Плюс: Білорусь. Технологія 3000 [Електрон. ресурс] / ТОВ «ЮрСпектр», Нац. центр правової інформ. Респ. Білорусь. - Мінськ, 2008.

7. Трудове і соціальне право: Підручник / Г.А. Василевич, І.Г. Воробйов, Х.Т. Мелешко, Г.Б. Шишка та ін; За заг. ред. В.І. Семенкова. - Мн.: Книжковий Дім, 2006. - 384 с.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Реферат
73.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Безготівковий порядок виплати заробітної плати
Нарахування та утримання заробітної плати на прикладі виправної
Нарахування та утримання заробітної плати на прикладі виправної установи
Облік розрахунків з оплати праці утримання із заробітної плати
Порядок розрахунку заробітної плати за відпрацьований і невідпрацьований в
Особливості та порядок обчислення заробітної плати Судова практика
Особливості та порядок обчислення заробітної плати Судова практик
Порядок нарахування заробітної плати при різних формах і системах оп
Кримінально-правова характеристика невиплати заробітної плати стипендії пенсії чи інших установлених
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru