Портфельне інвестування

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ

Введення

1. Основні моделі портфельного інвестування

2. Оцінка інвестиційної привабливості цінних паперів

3. Зниження ризиків портфельного інвестування

4. Практична частина

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

В умовах товарного (ринкового) господарства безперебійне формування фінансових ресурсів, а також їх ефективне використання досягається за допомогою фінансового ринку. Він являє собою форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і функціонує у вигляді ринку цінних паперів і ринку позичкового капіталу.

Для мобілізації тимчасово вільних грошових коштів і раціонального їх використання і призначений фінансовий ринок. Його функціональне призначення полягає в посередництві руху грошових ресурсів від їх власників до користувачів.

Власниками виступають юридичні особи та громадяни, які накопичують у себе грошові кошти для подальшого інвестування у фінансові та капітальні активи. Приватні особи (домашні господарства) здійснюють вкладення своїх заощаджень або безпосередньо (індивідуальним способом), або через фінансових посередників (фінансово-кредитні інститути). В ролі позичальників виступають господарюючі суб'єкти, які вкладають отримані з фінансового ринку грошові кошти в різні об'єкти підприємницької діяльності (наприклад, розширення виробництва товарів і послуг у нерухомість) з метою отримання додаткового доходу (прибутку).

Функціонування фінансового ринку нерозривно пов'язано з наявністю в народному господарстві реальних власників, що володіють реальною господарською самостійністю і відповідальністю за результати фінансової діяльності.

Тільки такі незалежні власники здатні укладати на фінансовому ринку комерційні операції і пред'являти попит на фондові цінності в обмін на гроші.

1. ОСНОВНІ МОДЕЛІ Портфельне інвестування

Перехід України до регульованими державою ринкових відносин зумовив можливість і необхідність впровадження на вітчизняних підприємствах елементів фінансового менеджменту.

В умовах нестабільної економічної кон'юнктури, значного ринкового ризику, непередбачуваності податкового законодавства і високої інфляції в Росії власники і менеджери мають різні інтереси в питаннях регулювання прибутку (доходу) акціонерного товариства, збільшення дивідендних виплат акціонерам, контролю за курсовою вартістю акцій, фінансової та інвестиційної політики. У теорії фінансового та інвестиційного менеджменту, розроблені вченими-економістами індустріально розвинених країн Заходу, включаються наступні аспекти.

По-перше, аналіз дисконтованого грошового потоку (DCF). Оскільки майже всі фінансові рішення пов'язані з оцінкою прогнозованих грошових потоків, аналіз DCF має практичне значення. Вперше концепція DCF була розроблена Д. Б. Уїльямсом. М. Д. Гордон першим прийняв цей метод для управління фінансами корпорацій. Аналіз DCF грунтується на понятті тимчасової вартості грошей.

По-друге, теорія структури капіталу, яка допомагає відповісти на питання: яким чином компанія повинна утворити необхідний їй капітал? чи слід їй вдаватися до позикових коштів або достатньо обмежитися акціонерним капіталом? Автори даної теорії - Ф. Модільяні і М. Міллер. Вони виходили з ідеальних ринків капіталу (з нульовим оподаткуванням), за наявності якого вартість компанії залежить виключно від прийнятих нею рішень по інвестиційним проектам. Дані рішення визначають майбутні грошові потоки та рівень їх ризику. Способи формування капіталу (його структури) не роблять впливу на вартість компанії.

По-третє, Ф. Модільяні і М. Міллер досліджували також вплив політики виплати дивідендів на курси акцій корпорацій. Поряд з передумовою про наявність ідеальних ринків капіталу вони припускають такі припущення:

- Політика виплати дивідендів не впливає на інвестиційний бюджет компанії;

- Поведінка всіх інвесторів є раціональним.

По-четверте, теорія портфеля (САРМ) і модель оцінки дохідності фінансових активів, розроблена Г. Марковіцем, У. Шарпом і Д. Лінтнер, призводить фахівців до наступних висновків:

- Структура інвестиційного портфеля впливає на ступінь ризику власних цінних паперів компанії;

- Необхідна інвесторами прибутковість (прибутковість) акцій за висить від величини цього ризику;

- Для мінімізації ризику інвесторам доцільно об'єднати ризикові активи в портфель;

- Рівень ризику по кожному виду активів слід вимірювати не ізольовано від інших активів, а з точки зору його впливу на загальний рівень ризику диверсифікованого портфеля.

По-п'яте, теорія ціноутворення опціонів Ф. Блека і М. Шоулза, згідно з якою опціон являє собою право, але не зобов'язання придбати або продати фінансові активи за заздалегідь узгодженою ціною протягом зафіксованого в договорі періоду. Опціон може бути реалізований чи ні виходячи з рішення, прийнятого його власником.

Важливою особливістю опціону є те, що його власник у будь-який момент може відмовитися від його виконання. Мета подібного контракту - захист від фінансового ризику.

По-шосте, теорія ефективного ринку та співвідношення між прибутковістю і ризиком (ЕМН). Ефективний - це такий ринок, у цінах на товари якого врахована вся відома інформація про фінансові активи. Наявність достовірної економічної інформації дозволяє суб'єктам ринкових відносин максимізувати прибуток (дохід) від фінансових операцій.

Для забезпечення інформаційної ефективності ринку необхідно виконання наступних умов:

- Інформація доступна для всіх учасників ринку та її отримання не пов'язане з витратами;

- Відсутні трансакційні (брокерські) витрати, податки та інші фактори, що перешкоджають здійсненню операцій;

- Операції, що здійснюються окремими фізичними і юридичними особами, не можуть істотно впливати на рівень цін;

- Всі суб'єкти ринку діють раціонально, прагнучи максимізувати дохід від фінансових операцій.

2. ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Мета інвестування у фінансові активи залежить від переваг кожного вкладника. Класичний варіант - вкладення коштів у цінні папери промислових компаній (корпорацій).

Основне завдання даної методики - оцінити інвестиційну привабливість акціонерної промислової компанії.

Під інвестиційною привабливістю розуміється наявність економічного ефекту (доходу) від вкладення грошей у цінні папери (акції) при мінімальному рівні ризику. Методика заснована на використанні детермінованого факторного аналізу і передбачає розрахунок результативних показників (коефіцієнтів), їх угруповання за економічним змістом, обгрунтування отриманих значень і оцінку поточного фінансового стану акціонерного товариства та перспектив його розвитку.

Підсумком аналізу є висновок про ступінь інвестиційної привабливості акціонерної компанії.

Показники інвестиційної привабливості емітента класифікуються за двома групами:

1) акції пропонуються вперше (первинна емісія);

2) акції тривалий час звертаються на фондовому ринку.

У першому випадку оцінка інвестиційної привабливості компанії (інвесторами, кредиторами, рейтинговими формами) проводиться з використанням традиційних показників: оборотності активів; прибутковості активів; фінансової стійкості; ліквідності активів.

У другому випадку ця оцінка доповнюється аналізом низки нових показників, серед яких найбільш важливу роль відіграють такі (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Коефіцієнти, що характеризують ефективність первинної емісії акцій

Показник

Призначення

Розрахункова формула

1. Коефіцієнт віддачі, акціонерного капіталу

Характеризує рівень чистого прибутку, що припадає на акціонерний капітал

Чистий прибуток (після оподаткування), поділена на середню вартість акціонерного капіталу за розрахунковий період

2. Балансова вартість однієї акції

Відображає величину акціонерного і резервного капіталів, що припадають на одну акцію, тобто забезпеченість АТ власними коштами

Сума (акціонерний капітал + резервний капітал), поділена на загальну кількість акцій акціонерного товариства на певну дату

3. Коефіцієнт дивідендних виплат

Характеризує частку дивідендних виплат в чистому прибутку акціонерного товариства

Сума дивідендів, виплачених АТ у розглянутому періоді, поділена на суму чистого прибутку товариства за розрахунковий період

4. Коефіцієнт забезпе-ченности привілейованих акцій (префакцій) чистими активами

Відображає величину чистих активів, що припадають на одну префакції Чисті активи = активи-зобов'язання по балансу

Чисті активи товариства на певну дату, поділені на кількість префакцій, що знаходяться в обігу

5. Коефіцієнт покриття дивідендів за префакціям

Дозволяє оцінити, якою мірою розмір чистого прибутку товариства забезпечує виплату дивідендів

Чистий прибуток товариства за розрахунковий період, поділена на суму дивідендів, передбачену до виплати за префакціям у розрахунковому періоді

Розглянуті показники характеризують ефективність попередніх випусків акцій акціонерного товариства.

Оцінка характеру обігу акцій на ринку цінних паперів пов'язана насамперед з показниками їхньої ринкової вартості й ліквідності. Серед цих параметрів найбільш важливу роль відіграють такі (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Коефіцієнти, що визначають характер обігу акцій на організованому ринку цінних паперів

Показник

Призначення

Розрахункова формула

1. Коефіцієнт виплати дивідендів

Характеризує співвідношення суми дивіденду і ціни акції

Сума дивіденду, виплаченого за акцією у визначеному періоді (руб.), поділена на ціну котирування акції на початок аналізованого періоду (грн.)

2. Коефіцієнт співвідношення ціни і прибутковості акції

Показує співвідношення між ціною акції та доходом за нею. Чим нижче це співвідношення, тим привабливішим акція для інвестора

Ціна акції на початок аналізованого періоду (руб.), поділена на сукупний дохід, отриманий за акцією у розглянутому періоді (грн.)

3. Коефіцієнт ліквідності акцій на фондовій біржі

Характеризує можливості швидкого перетворення акцій в гроші в разі потреби їх реалізації

Загальний обсяг пропозиції розглядаються акцій на біржових торгах (або по періоду в цілому), поділений на загальний обсяг продажу розглянутих акцій на біржових торгах (або по всіх торгів за період)

4. Коефіцієнт від-носіння котируються цін пропозиції та попиту на акцію

Відбиває співвідношення між ціною пропозиції та попиту на акцію

Середній рівень цін пропозиції на торгах, поділений на середній рівень цін попиту на акцію на торгах

5. Коефіцієнт обігу акцій

Відображає об'єм їх обігу, а також рівень ліквідності за результатами біржових торгів

Загальний обсяг продажів розглянутих акцій на торгах за період, ділений на загальну кількість акцій фірми, помножене на середню ціну продажу однієї акції в аналізованому періоді

За законодавством Росії встановлені жорсткі вимоги до проспекту емісії цінних паперів. Він повинен містити: відомості про емітента; дані про його фінансове становище; відомості про майбутній випуск емісійних цінних паперів.

Умови розміщення випущених цінних паперів такі:

- Емітент має право починати розміщення випущених ним цінних паперів тільки після реєстрації їх випуску;

- Кількість розміщених цінних паперів не може перевищувати їх кількості, зазначеного в установчих документах про випуск цінних паперів;

- Емітент має право розмістити меншу кількість цінних паперів, ніж зазначено в проспекті емісії;

- Емітент зобов'язаний завершити розміщення випущених ним цінних паперів після закінчення одного року з дати початку емісії, якщо чинним законодавством Росії не визначені інші строки їх розміщення;

- При публічному розміщенні або зверненні випуску емісійних цінних паперів емітент не має права надавати перевагу для придбання цих паперів одним потенційним покупцям перед іншими.

Отже, оцінка умов емісії акцій є заключним етапом вивчення їх інвестиційних якостей. Предметом такого вивчення є:

- Ціна емісії;

- Умови і періодичність виплати дивідендів;

- Ступінь участі окремих власників в управлінні акціонерним товариством та інші важливі для інвестора відомості, що містяться в емісійному проспекті.

На основі вивчення перелічених параметрів, що характеризують поточний фінансовий стан емітента та перспективи його розвитку, робиться виведення ступеня його інвестиційної привабливості.

Що стосується співвідношення ціна / дохід, то даний показник залежить від ринкової кон'юнктури (курсу акцій). Тому орієнтуватися на нього слід обережно, з урахуванням майбутнього прогнозу ринкових коливань курсу цінних паперів.

3. ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ Портфельне інвестування

Фондовий ринок потенційно залишається важливим механізмом залучення грошових ресурсів в економіку країни, так як у держави і комерційних банків відсутні достатні кошти для вкладення їх у галузі господарства. Однак будь-які інвестиційні рішення господарюючих суб'єктів пов'язані з певним ризиком. Очікування втрат, порівняння їх вірогідності з передбачуваної вигодою (доходами) складають основу інвестиційних рішень акціонерного товариства.

Інвестор вкладає вільні кошти у фондові інструменти з метою отримання певного доходу в абсолютній величині. Прибутковість - відносний показник, вимірюваний відношенням отриманого доходу до вкладеного капіталу. Інвестора цікавить також майбутній дохід і оцінка ризику вкладень в цінні папери. Дана оцінка інтуїтивно встановлюється з імовірністю відхилення величини доходу від деякого очікуваного значення.

Практика фондового ринку виробила таке умова - чим більше передбачуваний дохід, тим вище ризик, пов'язаний з придбанням тих чи інших фондових інструментів. Ризики в інвестиційній діяльності виражаються в зниженні прибутковості реальних або портфельних інвестицій проти очікуваних величин, супроводжуються прямими фінансовими втратами або упущеною вигодою, що виникає при здійсненні фінансових операцій у зв'язку з високим ступенем невизначеності їх результатів.

На кінцевий фінансовий результат інвестиційної діяльності впливає безліч випадкових факторів макро-і мікроекономічного характеру. Тому при здійсненні портфельних інвестицій доцільно знижувати ризики, що виникають з незалежних від інвестора (суб'єктивним) причин (наприклад, його фінансове становище).

Фінансова угода вважається ризикованою, якщо її ефективність (прибутковість) не повністю відома інвестору у момент її укладання (ефективність недетермінованих).

Невідомість (недетермінірованності) ефективності, а отже, ризикованість-властивість будь-якої угоди з купівлею-продажем цінних паперів.

Для вимірювання наслідків дій інвестора в умовах невизначеності використовується коефіцієнт фінансового ризику (К фр):

де У - максимально можлива сума збитку;

З фр - сума власних фінансових ресурсів з урахуванням точно відомих надходжень. Даний коефіцієнт виражає ступінь ризику, що веде до банк ротству:

- КФР = 0,3 - оптимальний, що не приводить до банкрутства;

- КФР = 0,31 - 0,69 - займає проміжне положення;

- КФР = 0,7 і вище - призводить до банкрутства інвестора.

Рівень ризику інвестиційного портфеля з акціонерної компанії в цілому визначається за формулою:

де У рип - рівень ризику інвестиційного портфеля в цілому,%;

УСР i - рівень систематичного ризику фондових інструментів 1-го виду, вимірюваний за допомогою В - коефіцієнта або в іншому порядку, прийнятому акціонерною компанією,%;

УН Ріп - рівень несистематичного ризику інвестиційного портфеля, досягнутий у процесі його диверсифікації,%;

У i - питома вага фондового інструменту i - ro виду в обсязі інвестиційного портфеля, частки одиниці;

n - загальна кількість видів фондових інструментів, що входять в портфель (i = 1, 2, 3, ..., n).

Результатом розрахунку по даній формулі є оцінка того, наскільки вдалося знизити рівень портфельного ризику по відношенню до середньоринкового його рівню, при заданій величині прибутковості інвестиційного портфеля. Даний портфель, повністю відповідає цілям його формування як за складом, так і по типу включених до нього цінних паперів, представляє собою збалансований інвестиційний портфель (за рівнем прибутковості, ліквідності та безпеки). В окремих випадках можливе корегування (реструктуризація) сформованого портфеля під впливом факторів макро-і мікроекономічного характеру. До прийомів зниження фінансового ризику відносяться:

- Диверсифікація (різноманітність) фондового портфеля;

- Придбання додаткової інформації про об'єкт угоди;

- Самострахування (створення фінансових резервів для покриття можливих збитків; для акціонерних товариств вони формуються в обов'язковому порядку);

- Страхування фінансових гарантій;

- Хеджування - страхування контрактів від несприятливої ​​зміни цін, що передбачає поставки цінних паперів у майбутньому за фіксованими цінами (опціонні і ф'ючерсні контракти) і ін

Ефективність операцій з цінних паперів залежить від трьох чинників:

- Ціни покупки;

- Проміжних виплат;

- Ціни продажу.

Отже, сукупність ризиків, пов'язаних з вкладеннями в цінні папери, повинна враховуватися інвестиційними менеджерами в процесі прийняття та реалізації конкретних управлінських рішень.

Для всіх інвесторів захист від фінансового ризику в певній мірі забезпечується дотриманням типових правил комерційної діяльності:

- Основний капітал бажано фінансувати за рахунок довго термінових позик, щоб надовго не пов'язувати власний капітал;

- Основний капітал повинен бути власним;

- Погашення довгострокових позик і відсотків за ними доцільно здійснювати з грошових надходжень по реалізованих інвестиційних проектах;

- Короткострокове кредитне фінансування повинно відповідати дійсної потреби в кредиті;

- Постійна орієнтація на зниження витрат по формуванню і управлінню інвестиційним портфелем;

- Готівкові грошові надходження часто важливіше прибутку, тому що забезпечують фінансову стійкість підприємства та його інвестиційну привабливість для інвесторів і кредиторів;

- Орієнтація підприємства на майбутній грошовий потік від інвестиційного проекту у формі інвестованого їм прибутку.

На закінчення відзначимо, що ризик - нормальна ситуація для діяльності інвестиційного менеджера, який не уникає ризику, а, правильно його прогнозуючи, прагне знизити до мінімального рівня.

Хто не ризикує, той не може домогтися великого успіху у підприємницькій діяльності.

4. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

На основі вихідних даних, представлених у таблиці 1, скласти оптимальний портфель компанії для ситуацій:

а) проекти піддаються дробленню;

б) проекти не піддаються дробленню;

в) проекти А і С є взаємовиключними.

Таблиця 1

Вихідні дані

Інвестиційні можливості підприємства

Норма дисконту,%

Альтернативні проекти

Інвестиції

Надходження





1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

106

14

C

59

67

84

62

54



D

32

34

42

31

27



A

45

62

77

57

50



B

58

45

56

41

36

Рішення:

а) проекти піддаються дробленню:

Розрахуємо чистий приведений ефект (NPV) і індекс рентабельності (PI) для кожного проекту:

,

,

де P k - результати реалізації інвестиційного проекту в k-й рік;

r - норма дисконту в долях цілого числа;

IC - інвестиції.

Результати розрахунків представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати ранжування інвестиційних проектів

Альтернативні проекти

PI

NPV

A

4,038

136,71

C

3,343

138,23

D

3,095

67,05

B

2,268

73,55

Таким чином, по зменшенню показника PI проекти впорядковані наступним чином: A, C, D, B.

Тоді найбільш оптимальною буде стратегія (таблиця 3).

Таблиця 3

Інвестиційна стратегія

Проект

Інвестиції

Частина інвестицій, що включається до портфелю,%

NPV

A

45

100,0

136,71

C

59

100,0

138,23

D

2

6,25

4,19

Усього:

106


279,13

Будь-який інший варіант погіршує значення NPV, наприклад (таблиця 4)

Таблиця 4

Перевірка інвестиційної стратегії

Проект

Інвестиції

Частина інвестицій, що включається до портфелю,%

NPV

D

32

100,0

67,05

C

59

100,0

138,23

A

15

33,33

45,57

Усього:

106


250,85

Таким чином, стратегія формування інвестиційного портфеля, представлена ​​в таблиці 3, є оптимальною.

б) проекти не піддаються дробленню:

Є такі варіанти поєднання проектів у портфелі, що задовольняють умові завдання: A + B; A + C; A + D; B + D; C + D.

Таблиця 5

Інвестиційна стратегія

Варіант

Сумарні інвестиції

Сумарний NPV

A + B

103 (45 +58)

210,26 (136,71 + 73,55)

A + C

104 (45 +59)

274,94 (136,71 +138,23)

A + D

77 (45 +32)

203,76 (136,71 + 67,05)

B + D

90 (58 +32)

140,6 (73,55 + 67,05)

C + D

91 (59 +32)

205,28 (138,23 + 67,05)

Таким чином, оптимальним є інвестиційний портфель, що включає проекти А і С.

в) проекти А і С є взаємовиключними.

З урахуванням викладених обмежень, можливі такі поєднання проектів у портфелі: A + B; A + D; B + D; C + D. Сумарний NPV для кожного варіанта представлений в таблиці 5. У даному випадку оптимальним є варіант A і B.

При тимчасовій оптимізації необхідно розрахувати втрати в NPV, якщо кожен з аналізованих проектів буде відстрочений до виконання на рік (таблиця 6).

Таблиця 6

Розрахунок втрат NPV в разі відстрочення проекту на рік

Проект

NPV в році 1

Дисконтирующий множник при r = 14%

NPV в році 0

Втрата в NPV

Величина відкладеної на рік інвестиції

Індекс можливих втрат

A

136,71

0,8772

119,92

16,79

45

0,3731

B

73,55

0,8772

64,52

9,03

58

0,1557

C

138,23

0,8772

121,26

16,97

59

0,2876

D

67,05

0,8772

58,82

8,23

32

0,2572

Отже, найменші втрати будуть у тому випадку, якщо відкладений до виконання проект B, потім D, C і A.

Таким чином, інвестиційний портфель першого року повинен включити проекти А і С повністю, а також частина проекту D. Частина, що залишилася проекту D і проект В слід включити до портфеля другого року (таблиця 7).

Таблиця 7

Інвестиційна стратегія тимчасової оптимізації

Проект

Інвестиції

Частина інвестицій, що включається до портфелю,%

NPV

а) інвестиції в році 0

A

C

D

Усього:

б) інвестиції в році 1

D

B

Усього:


45

59

2

106


30

58


100,0

100,0

6,25



93,75

100,0


136,71

138,23

4,19

279,13


55,14

64,52

119,66

Сумарний NPV при такому формуванні портфеля за два роки складе 398,79 млн. руб. (279,13 + 119,66), а загальні втрати складуть 16,75 млн. руб. (415,54 - 398,79) і будуть мінімальні в порівнянні з іншими варіантами формування портфелів.

ВИСНОВОК

Мета інвестування у фінансові активи залежить від переваг кожного вкладника.

Під інвестиційною привабливістю розуміється наявність економічного ефекту (доходу) від вкладення грошей у цінні папери (акції) при мінімальному рівні ризику. Методика заснована на використанні детермінованого факторного аналізу і передбачає розрахунок результативних показників (коефіцієнтів), їх угруповання за економічним змістом, обгрунтування отриманих значень і оцінку поточного фінансового стану акціонерного товариства та перспектив його розвитку.

Підсумком аналізу є висновок про ступінь інвестиційної привабливості акціонерної компанії.

Фондовий ринок потенційно залишається важливим механізмом залучення грошових ресурсів в економіку країни, так як у держави і комерційних банків відсутні достатні кошти для вкладення їх у галузі господарства. Однак будь-які інвестиційні рішення господарюючих суб'єктів пов'язані з певним ризиком. Очікування втрат, порівняння їх вірогідності з передбачуваної вигодою (доходами) складають основу інвестиційних рішень акціонерного товариства.

Практика фондового ринку виробила таке умова - чим більше передбачуваний дохід, тим вище ризик, пов'язаний з придбанням тих чи інших фондових інструментів. Ризики в інвестиційній діяльності виражаються в зниженні прибутковості реальних або портфельних інвестицій проти очікуваних величин, супроводжуються прямими фінансовими втратами або упущеною вигодою, що виникає при здійсненні фінансових операцій у зв'язку з високим ступенем невизначеності їх результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Альохін Б.І. Ринок цінних паперів. -М: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 461 с.

  2. Боровкова В.А. Ринок цінних паперів. - СПб: Питер, 2005. - 320 с.

  3. Бочаров В. В. Інвестиційний менеджмент. - СПб: Питер, 2000. - 160 с.

  4. Великий економічний словник / За ред. А. Н. Азріліяна. - М.: Інститут нової економіки, 1999. - 1248 с.

  5. Вахрін П. І. Інвестиції. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К о», 2002. - 384 с.

  6. Ігошин М. В. Інвестиції: організація управління і фінансування. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 2002. - 413 с.

  7. Пеньєвська І. С. Планування інвестицій. - Магадан: Ізд.МПУ, 1997. -119 С.

  8. Фінансовий менеджмент / За ред. А. М. Ковальової. - М,: ИНФРА-М, 2002. - 284 с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Фінанси, гроші і податки | Контрольна робота
    88.7кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Інвестування 2
    Інвестування 3
    Інвестування 2
    Інвестування 6
    Інвестування
    Інвестування в будівництво
    Заощадження та інвестування
    Толінг як форма інвестування
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru