приховати рекламу

Попереднє розслідування Поняття та форми

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Тема:
"Попереднє розслідування. Поняття і форми "

ПЛАН
"1-3" Вступ ............................................ .............................................. 3
Основна частина ................................................ .......................... 4
1. Поняття попереднього розслідування .................................. 4
1.1. Форми попереднього розслідування ..................................... 8
Висновок ................................................. ................................ 20
Список використовуваної літератури :........................... 21
Виноски ................................................. ............................................ 22

Введення

Попереднє розслідування - це одна з центральних тем курсу "Кримінально-процесуальне право".
Попереднє розслідування - найбільша за термінами і кількістю складаються документів частина кримінально-процесуальної діяльності. Саме на цій стадії до суду вирішуються завдання кримінального процесу.
Заснована на законі, принципах і загальних умовах провадження попереднього розслідування діяльність слідчих (органів дізнання) сприяє ефективній боротьбі зі злочинністю, зміцнення правопорядку, вихованню громадян у дусі неухильного дотримання законів.
Необгрунтоване провадження попереднього розслідування негативно позначається на боротьбі зі злочинністю в цілому. Воно призводить до марної витрати сил, коштів і часу органів попереднього розслідування, до відволікання їх від розкриття дійсно скоєних тяжких злочинів. До того ж громадяни в цих випадках без наявності до того необхідності викликаються в міліцію, податкову поліцію, інші правоохоронні органи, відриваються від суспільно корисної праці.
Мета даного реферату:
· Визначити поняття попереднього розслідування;
· Розглянути форми попереднього розслідування.

Основна частина
1. Поняття попереднього розслідування
Попереднє розслідування - це врегульована законом діяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури з розкриття злочинів, викриття винних, обгрунтованого притягнення їх в якості обвинувачених, щодо встановлення всіх обставин кримінальної справи і вирішення інших завдань кримінального процесу 1.
Діяльність цих органів направлена ​​також на з'ясування характеру і розміру збитку, заподіяного злочином, забезпечення цивільного позову або можливої ​​конфіскації майна, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, і вжиття заходів до їх усунення.
При провадженні попереднього розслідування вирішуються важливі завдання загальні для суду, прокурора, органів попереднього слідства та дізнання. Формулюючи завдання кримінального судочинства, закон конкретизує їх рішення стосовно стадій кримінального процесу, встановлює межі повноважень органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, визначаючи тим самим безпосередні завдання окремих стадій процесу та органів, які ведуть провадження у кримінальній справі.
З урахуванням сказаного можна сформулювати такі завдання попереднього розслідування:
швидке і повне розкриття злочину.
Під розкриттям злочину розуміється встановлення у визначеному законом порядку обставин злочину і яка його вчинила,. У практичній діяльності органів дізнання та попереднього слідства злочин визнається розкритим, коли зібрані, достатні докази, що викривають у вчиненні злочину конкретну особу, і це особа притягнута в якості обвинуваченого. Закон вимагає швидкого розкриття злочину. Це необхідно для того, щоб забезпечити повне розкриття злочину і невідворотність покарання за його вчинення.
Злочин вважається розкритим повно, коли встановлені всі обставини, що підлягають доведенню у справі (ст.73 КПК України):
· Подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
· Винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
· Обставини, що характеризують особу обвинуваченого;
· Характер і розмір шкоди, заподіяної злочином;
· Обставини, що виключають злочинність і караність діяння;
· Обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання;
· Обставини, які можуть спричинити за собою звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.
Більшість злочинів скоюються в умовах неочевидності, у зв'язку, з чим їх розкриття вимагає значних зусиль органів дізнання та попереднього слідства. Без цілеспрямованої діяльності цих органів розкриття багатьох злочинів практично неможливо. Швидке і повне розкриття злочинів органами попереднього розслідування забезпечує необхідні умови для відправлення правосуддя у кримінальних справах. При цьому рамки кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, визначаються органами попереднього розслідування в постанові про притягнення як обвинуваченого, який складається за результатами їх процесуальної діяльності.
Викриття винних як завдання попереднього розслідування полягає в тому, що органи дізнання та попереднього слідства повинні зібрати достатньо доказів, на основі яких можна зробити однозначний висновок про наявність події злочину і складу злочину в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності 2.
Недостатність чи сумнівність доказів, що викривають обвинуваченого, ускладнює або робить неможливим вирішення в суді питання про визнання підсудного винним у вчиненні злочину. Органи попереднього розслідування зобов'язані не тільки викрити осіб, винних у вчиненні злочину, а й забезпечити неуклоненіе обвинуваченого від слідства та суду, його участь у судовому розгляді, іншими словами - надати обвинуваченого в розпорядження суду, який вирішуватиме питання про його винність або невинність. З цією метою органи попереднього розслідування в установленому законом порядку застосовують до обвинуваченого, а у виняткових випадках і до особи, яка підозрюється у скоєнні злочину, запобіжний захід: підписку про невиїзд, взяття під варту і т.д.
Вирішуючи покладені на них завдання, органи дізнання та попереднього слідства зобов'язані виявляти причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, і вживати заходів до їх усунення. Вони вносять у відповідні державні органи, громадські організації або посадовим особам подання про вжиття заходів до усунення цих причин і умов. Не пізніше ніж у місячний строк за поданням повинні бути вжиті заходи і про результати повідомлено особі, яка подала подання.
Забезпечення правильного застосування закону означає точне і неухильне виконання органами дізнання та попереднього слідства вимог закону і відповідність йому всіх дій і прийнятих рішень. Правильне застосування закону є гарантією встановлення істини у справі та дотримання прав і законних інтересів громадян, що беруть участь в процесі. Воно забезпечує правильне вирішення справи і призначення справедливого покарання особі, визнаному судом винним у скоєнні злочину. У той же час точне виконання закону гарантує від необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності та засудження невинних.
Істотне порушення кримінально-процесуального закону органами дізнання та попереднього слідства є підставою повернення судом справи для додаткового розслідування. Це може послужити також підставою до скасування або зміни вироку при розгляді справи вищим судом в касаційному порядку або в порядку нагляду. Забезпечення правильного застосування закону в ході попереднього розслідування означає не лише суворе дотримання закону посадовими особами та органами, які розслідують кримінальну справу. Щоб це вимога реально проводилося в життя, необхідний досить складний процесуальний, відомчий (організаційний), кримінально-правовий механізм забезпечення законності.
Він включає в себе прокурорський нагляд, а також відомчий контроль, зокрема, контроль за попереднім розслідуванням керівників слідчих підрозділів контроль з боку начальника органу дізнання за діями дізнавача і ін Забезпечити законність на попередньому розслідуванні зобов'язані також слідчий і особа, яка провадить дізнання, по відношенню до всіх осіб, залученим до сфери розслідування (свідкам, експертам, іншим особам, які беруть участь в слідчих діях).
У разі заподіяння злочином матеріальної шкоди органи дізнання та попереднього слідства зобов'язані прийняти, заходи щодо забезпечення його відшкодування.
У числі таких заходів можуть бути:
· Розшук і вилучення викраденого майна;
· Накладення арешту на майно і вклади;
· Проведення обшуку, з метою виявлення та вилучення майна, грошей і цінностей, нажитих злочинним шляхом, і т.д.
· Всією своєю діяльністю органи дізнання та попереднього слідства повинні сприяти зміцненню законності і правопорядку 3.
Це завдання вирішується шляхом:
· Суворого дотримання законів у діяльності самих цих органів;
· Роз'яснення і забезпечення прав усіх беруть участь у справі;
· Викриття винних і захисту невинних;
· Виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, внесення подань з метою усунення порушень закону;
· Оприлюднення обставин вчинення злочину (якщо це не суперечить інтересам розслідування) у виховних цілях і з метою формування відповідної громадської думки у зв'язку з вчиненням злочину;
· Залучення громадськості до розслідування злочинів і т.п.
Слід зазначити, що вже саме кримінальне розслідування та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочин, проведені своєчасно, на належному рівні і в суворій відповідності з законом, сприяють зміцненню законності і правопорядку.
1.1. Форми попереднього розслідування
Попереднє розслідування проводиться у формі попереднього слідства або у формі дізнання (ст.150 КПК України).
Дізнання здійснюється дізнавачами. Попереднє слідство, здійснюється:
1) слідчими прокуратури;
2) слідчими органів федеральної служби безпеки;
3) слідчими органів внутрішніх справ Російської Федерації;
4) слідчими органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.
Попереднє слідство розглядається в розділі 22 КПК РФ.
Попереднє слідство у кримінальній справі повинно бути закінчено в строк, що не перевищує 2 місяців з дня порушення кримінальної справи.
В термін попереднього слідства включається час з дня порушення кримінальної справи і до дня його напрями прокурору з обвинувальним висновком чи постановою про передачу кримінальної справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до дня винесення постанови про припинення провадження у кримінальній справі.
В термін попереднього слідства не включається час, протягом якого попереднє слідство було припинено з підстав, передбачених цим КПК України.
Термін попереднього слідства, передбачений частиною першою цієї статті, може бути продовжений до 6 місяців прокурором району, міста і прирівняним до нього військовим прокурором та їх заступниками.
У кримінальній справі, розслідування якого представляє особливу складність, термін попереднього слідства може бути продовжено прокурором суб'єкта Російської Федерації і прирівняним до нього 10 військовим прокурором, а також їх заступниками до 12 місяців. Подальше продовження терміну попереднього слідства може бути зроблено тільки у виняткових випадках Генеральним прокурором України або його заступниками.
У разі повернення прокурором кримінальної справи для провадження додаткового слідства, а також при поновленні призупиненого або припиненого кримінальної справи строк додаткового слідства, встановлений прокурором, не може перевищувати одного місяця з дня надходження даної кримінальної справи до слідчого. Подальше продовження терміну попереднього слідства здійснюється на загальних підставах в порядку, встановленому цією статтею.
У разі необхідності продовження терміну попереднього слідства слідчий виносить відповідну постанову і представляє його прокуророві не пізніше 5 днів до дня закінчення терміну попереднього слідства.
Слідчий у письмовому вигляді повідомляє обвинуваченого та його захисника, а також потерпілого і його представника про продовження терміну попереднього слідства (ст.162 УАК РФ).
Успіх попереднього слідства залежить від його швидкості і планомірності. Безплановість і породжена цим повільність тут особливо небезпечні, оскільки ведуть до зникнення слідів події (як на матеріальних об'єктах, так і в пам'яті людей). Тому КПК України і встановлює тимчасові рамки діяльності слідчого 4.
У КПК України в якості основного зазначений двомісячний термін попереднього розслідування. Практика показує, що при правильно організованому і планомірно проводиться слідстві він в більшості випадків достатній для всебічного і повного дослідження обставин справи. Однак закон закріпив і можливість продовження терміну у випадках, коли в ході розслідування виникають обставини, що утрудняють його своєчасне закінчення (велика кількість епізодів злочину, виявлення нових обставин тощо).
Необгрунтоване продовження терміну попереднього слідства істотно обмежує права особи, щодо якої ведеться провадження. З урахуванням цього Конституційний Суд РФ своєю Постановою 5 визнав за такою особою право оскарження до суду рішення слідчого, дізнавача, прокурора про продовження терміну слідства.
Провадження попереднього слідства у кримінальній справі в разі його складності або великого обсягу може бути доручено слідчій групі, про що виноситься окрема постанова або вказується в постанові про порушення кримінальної справи (ст.163 КПК України).
Створення слідчих груп для провадження попереднього слідства у складним або мають великий обсяг кримінальних справах є ефективною формою наукової організації праці, заснованої на об'єднанні процесуальної діяльності декількох учасників. Закон говорить про створення слідчої групи, хоча в практиці відомчими актами органів прокуратури і МВС передбачається створення слідчо-оперативних груп. Прийнята законодавцем термінологія означає, що група повинна складатися саме з слідчих. Оперативні працівники не входять до складу таких груп, хоча і можуть залучатися для надання допомоги слідчим оперативно-розшуковими засобами. Більш того, слідчій групі може бути надано група оперативних працівників, очолювана одним з них і покликана здійснювати оперативне супроводження діяльності слідчої групи за дорученням її керівника. Однак така організація взаємодії не означає створення єдиної групи, бо слідчі і оперативні працівники виконують різні функції: перші - процесуальні, а другі - оперативно-розшукові 6.
Слідча група - це не колегіальний орган, який вирішує питання розслідування більшістю голосів, як це має місце в суді.
Розглянемо загальні правила провадження слідчих дій (ст.164 КПК України):
· Слідчі дії, передбачені статтями 178 частиною третьою, 179,182 та 183 КПК України, здійснюються на підставі постанови слідчого. У випадках, передбачених пунктами 4 - 9 і 11 частини другої статті 29 КПК РФ, слідчі дії здійснюються на підставі судового рішення;
· Виробництво слідчої дії в нічний час не допускається, за винятком випадків, що не терплять зволікання;
· При провадженні слідчих дій неприпустимо застосування насильства, погроз та інших незаконних заходів, а також створення небезпеки для життя і здоров'я що у них осіб;
· Слідчий, залучаючи до участі в слідчих діях учасників кримінального судочинства, зазначених у розділах 6 - 8 КПК України, засвідчується в їх особистості, роз'яснює їм права, відповідальність, а також порядок виробництва відповідного слідчої дії. Якщо у виробництві слідчої дії бере участь потерпілий, свідок, спеціаліст, експерт або перекладач, то він також попереджається про відповідальність, передбаченої статтями 307 і 308 Кримінального кодексу Російської Федерації;
· При провадженні слідчих дій можуть застосовуватися технічні засоби і способи виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину і речових доказів;
· Слідчий вправі залучити до участі у слідчій дії посадова особа органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, про що робиться відповідна відмітка в протоколі.
У ході провадження слідчої дії ведеться протокол.
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону, є обов'язковими для виконання всіма установами, посадовими особами та громадянами. Слідчий має процесуальної незалежністю.
У разі незгоди з вказівками прокурора про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з письмовим викладом своїх заперечень, не виконуючи даної вказівки. У цьому разі прокурор або скасовує вказівку нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства у цій справі іншому слідчому.
У справах, в яких попереднє слідство обов'язково, слідчий вправі в будь-який момент приступити до провадження досудового слідства, не чекаючи виконання органами дізнання невідкладних слідчих дій і закінчення десятиденного строку, протягом якого закон надав їм право вести розслідування таких справ. За що перебувають у його виробництві справах слідчий вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати сприяння при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки даються у письмовій формі і є обов'язковими для органів дізнання.
У разі необхідності провадження слідчих або розшукових дій в іншому районі слідчий має право провести їх особисто або доручити виробництво цих дій відповідному слідчому або органу дізнання, який зобов'язаний виконати доручення в строк не більше десяти діб.
Дані попереднього слідства можуть бути оприлюднені лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають це можливим. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, спеціаліста, перекладача, понятих та інших осіб, присутніх при провадженні слідчих дій, про неприпустимість розголошення без його дозволу даних попереднього слідства.
Дізнання є однією з форм попереднього розслідування, на яку законодавцем покладено самостійна завдання - досудове провадження у значній кількості складів злочинів 7. Їх перелік наведено в п.1 ч.3 ст.150 КПК України.
Слід враховувати, що цей перелік не повною мірою охоплює компетенцію дізнання, оскільки в п.2 цієї ж частини названої статті вказується, що дізнання також може здійснюватися "у кримінальних справах про інші злочини невеликої та середньої тяжкості - за письмовою вказівкою прокурора". Якщо прокурором у кримінальній справі про злочин невеликої та середньої тяжкості з яких-небудь міркувань буде визнана необхідність дізнання, то розслідування таких кримінальних справ повинно здійснюватися не відповідно до порядку, встановленого для попереднього слідства, а за правилами, встановленими цією главою для проведення дізнання.
Хоча дізнання представляє собою "прискорену" форму розслідування, його не можна вважати "спрощеної" формою, оскільки на дізнання повною мірою поширюється порядок розслідування, встановлений гл.21 КПК України "Загальні умови попереднього розслідування", гл.22 "Попереднє слідство", гол .24 "Огляд. Огляд. Слідчий експеримент "і т.д.
Тим самим законодавець встановив, що порядок виробництва дізнання не відрізняється від порядку попереднього слідства, за винятком того, що стосовно особи після закінчення дізнання складається обвинувальний акт.д.о цього моменту він має статус підозрюваного.
Дізнання проводиться протягом 20 діб з дня порушення кримінальної справи. Цей термін може бути продовжений прокурором, але не більше ніж на 10 діб (ст.223 КПК України).
Стосовно особи, підозрюваного у скоєнні злочину, дізнавач вправі порушити перед судом за згодою прокурора клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Рішення має бути прийнято в результаті оцінки зібраних доказів.
Після закінчення терміну тримання особи під вартою кримінальну справу підлягає направленню для подальшого розслідування у формі попереднього слідства.
Після закінчення дізнання дізнавач складає обвинувальний акт.
Обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом, властивим тільки дізнанню, і складається до ознайомлення обвинуваченого з матеріалами кримінальної справи. Складання обвинувального акта свідчить про те, що зібрані докази, що встановлюють винність конкретної особи у вчиненні злочину. Обвинувачений ознайомлюється з його змістом і матеріалами кримінальної справи, про що робиться відмітка в протоколі ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
Прокурор розглядає кримінальну справу, що надійшла з обвинувальним актом, і протягом 2 діб приймає по ньому одне з таких рішень:
· Про затвердження обвинувального акта і про направлення кримінальної справи до суду;
· Про повернення кримінальної справи для провадження додаткового дізнання або пересоставления обвинувального акта в разі його невідповідності вимогам статті 225 КПК України зі своїми письмовими вказівками. При цьому прокурор може продовжити термін дізнання, але не більше ніж на 10 діб для провадження додаткового дізнання і не більше ніж на 3 доби для пересоставления обвинувального акта;
· Про припинення кримінальної справи з підстав, передбачених статтями 24 - 28 КПК РФ;
· Про направлення кримінальної справи для провадження попереднього слідства (ст.226 КПК України).
Розгляд кримінальної справи прокурором - це один з найвідповідальніших етапів оцінки якості проведеного дізнання, оскільки воно вперше піддається всебічній оцінці в повному обсязі поза органу, який проводив попереднє розслідування 8
Слід пам'ятати, що "дізнанням при існуючій його законодавчої регламентації охоплюються дві різнорідні процедури, об'єднання яких в одному правовому інституті є штучним". Абсолютно вірно в зв'язку з цим твердження Мачковского Г.І., що "дізнання - це лише виробництво невідкладних слідчих дій (і відповідні рішення)" 9.
Дізнання завжди лише перший етап (частина) розслідування, а так зване дізнання в повному обсязі - це проведення органом дізнання попереднього слідства, з обмеженням при цьому прав громадян 10.
Іншими словами, якщо два, абсолютно різної природи, завдань, строків і т.п., виду діяльності можуть іменуватися однаково, і якщо такий стан вважати виправданим, послідовно всі види кримінально-процесуальної практики органів дізнання іменувати дізнанням.
Дізнання від попереднього слідства відрізняють:
· Суб'єкт, його здійснює (особа, яка провадить дізнання, а не слідчий);
· Правовий статус даного суб'єкта (особа, яка провадить дізнання, не мають процесуальної самостійністю);
· Відсутність у потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників права після закінчення розслідування знайомитися з матеріалами справи;
· Початковий термін дізнання (до 1 місяця в звичайному порядку і до 20 днів при порушенні кримінальної справи про злочин, по якому може бути здійснена досудова підготовка матеріалів у протокольній формі).
Варто виділити діяльність органів дізнання у справах, в яких попереднє слідство обов'язково.
Саме цей різновид кримінально-процесуальної діяльності більшою мірою, ніж будь-яка інша заслуговує найменування "дізнання". Вона суттєво відрізняється від попереднього слідства.
Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання повинен негайно повідомляти прокурора. За виконання невідкладних слідчих дій орган дізнання, не чекаючи вказівок прокурора і закінчення десятиденного терміну, зобов'язаний передати справу слідчому.
Даний вид дізнання не завершує стадію попереднього розслідування і тому не може у відриві від триваючого після нього попереднього слідства називатися формою попереднього розслідування.
Попереднє розслідування в цьому випадку буде складатися з двох елементів:
· Дізнання у справах, в яких попереднє слідство обов'язково;
· Попереднього слідства, що почався після передачі органом дізнання справи слідчому. Пропонується іменувати цю форму попереднього розслідування змішаним попереднім розслідуванням.
Дізнання - вид діяльності, яка здійснюється в часовому проміжку між порушенням кримінальної справи і напрямком його по підслідності. Однак його специфіка обумовлена ​​не моментом початку і закінчення. Між порушенням і направленням справи за підслідністю поряд із процесуальної може вироблятися оперативно-розшукова, інша діяльність.
Суттєвим для даного поняття в першу чергу є те, що це - регульована кримінально процесуальним законом, що переслідує свої цілі, діяльність, здійснювана спеціальним суб'єктом - особою, яка провадить дізнання, (органом дізнання); у суворо визначеній процесуальній формі (слідчі дії і процесуальні рішення) .
Інші ж ознаки є лише відображенням вимог, що пред'являються до дізнання кримінально-процесуальним законом. До них відносяться:
· Обмежене коло дій і рішень, що утворюють зміст дізнання (деякі невідкладні слідчі дії: огляд, обшук, виїмка, огляд, затримання та інші, а так само пов'язані з ними процесуальні рішення);
· Терміни виробництва;
· Правовий статус суб'єктів, його здійснюють.
До теперішнього часу інститут дізнання глибоко досліджений і регламентований кримінально-процесуальним законом. Тому при визначенні поняття дізнання слід прагнути до формулювання не свого суб'єктивного думки, а змісту того поняття, яке використано законодавцем.
Для того щоб відрізняти одне поняття від іншого, представляється доцільним іменувати їх таким чином:
· Проміжок часу між порушенням кримінальної справи і напрямком його по підслідності - етапом дізнання;
· Здійснювану в цей період органами дізнання діяльність - діяльністю органів дізнання на етапі дізнання;
· Виробництво органом дізнання невідкладних слідчих дій та прийняття відповідних їм процесуальних рішень - дізнанням 11.
Завдання дізнання, описувані процесуалістами, різноманітні.
Серед них можна назвати наступні:
1. виявлення злочинів;
2. виявлення (встановлення) слідів злочину;
3. виявлення (встановлення) осіб, які вчинили злочин; розкриття злочинів і розшук винних;
4. попередження злочинів і ліквідація причин, що їх породжують;
5. припинення злочинів, як правило, приводиться нарівні з попередженням, але іноді і як самостійна завдання.
Деякими процесуалістами це завдання розуміється більш вузько, лише як затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.
Рідше в літературі зустрічаються згадки про таких завданнях, як:
· Розслідування в повному обсязі;
· Викриття винних, а також осіб, які їх вчинили;
· Забезпечення успішного ходу розслідування або ж ведення у кримінальній справі попереднього слідства;
· Збирання доказів, закріплення слідів злочину, фіксування первинних доказів.
Діяльність органу дізнання на етапі дізнання полягає в здійсненні кримінально-процесуальної та іншої діяльності з метою забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності попереднього слідства, припинення і розкриття злочинів.
Інакше кажучи, дізнання - це завжди виробництво невідкладних слідчих дій та прийняття відповідних процесуальних рішень.
Основна відмінність між дізнанням і попереднім слідством полягає в тому, що попереднє слідство є вища і більш складна форма розслідування, застосовувана у справах про більш серйозних злочинах. Дізнання - це форма розслідування, допоміжна по відношенню до попереднього слідства, полягає в закріпленні слідів злочину і здійсненні первинних і невідкладних слідчих дій, з тим щоб повніше і всестороннє розслідування справи було вироблено на попередньому слідстві 12.

Висновок
Отже, ми визначили поняття попереднього розслідування; розглянули форми попереднього розслідування, якими є слідство і дізнання.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що попереднє розслідування - це врегульована законом діяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури з розкриття злочинів, викриття винних, обгрунтованого притягнення їх в якості обвинувачених, щодо встановлення всіх обставин кримінальної справи і вирішення інших завдань кримінального процесу.
Попереднє слідство у кримінальному судочинстві РФ - одна з форм попереднього розслідування злочинів, здійснювана спеціально створеними для цього органами попереднього слідства - слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими органів федеральної служби безпеки, слідчими федеральних органів податкової поліції.
Дізнання - вид діяльності, яка здійснюється в часовому проміжку між порушенням кримінальної справи і напрямком його по підслідності.
Слід відмітити те, що вдосконалення такого кримінально-процесуального інституту, як попереднє розслідування триває. Така ситуація пояснюється розвитком кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Список використовуваної літератури:
1. Нормативна база:
2. Конституція РФ від 12.12. 1993р.
3. Кримінально-процесуальний кодекс РФ, 2001р.
4. Ухвала Конституційного Суду РФ від 23.03. 1999р. № 5-П.
5. Література:
6. Кобліков А.С. Кримінальний процесс.М., С.410.
7. Коментар до Кримінально-процесуального кодексу РФ / Під ред.Д.Н. Козака, Е.Б. Мізуліной.М., 2002.
8. Рижаков А.П. Органи дізнання в кримінальному процессе.М., 1999, с.482.
9. Рижаков А.П. Попереднє расследованіе.Т., 1996, с.398.
10. Строгович М.С. Курс радянського кримінального процесса.М., 1970, с.613.

Виноски
1 Кобліков А.С. Кримінальний процесс.М., С.134.
2 Кобліков А.С. Кримінальний процесс.М., С.142.
3 Рижаков А.П. Попереднє расследованіе.Т., 1996, с. 19.
4 Коментар до Кримінально-процесуального кодексу РФ / Під ред.Д.Н. Козака, Е.Б. Мізуліной.М., 2002.
5 Постанова Конституційного Суду РФ від 23.03. 1999р. № 5-П.
6 Рижаков А.П. Попереднє расследованіе.Т., 1996, с.51.
7 Коментар до Кримінально-процесуального кодексу РФ / Під ред.Д.Н. Козака, Е.Б. Мізуліной.М., 2002.
8 Рижаков А.П. Попереднє расследованіе.Т., 1996, с.79.
9 Кобліков А.С. Кримінальний процесс.М., С.183.
10 Рижаков А.П. Попереднє расследованіе.Т., 1996, с.81.
11 Рижаков А.П. Попереднє расследованіе.Т., 1996, с.114.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Держава і право | Курсова
60.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Попереднє розслідування і його форми Поняття заходів процесуального
Попереднє розслідування і його форми Поняття заходів процесуального примусу
Попереднє розслідування 2
Попереднє розслідування
Форми попереднього розслідування
Форми держави 2 Поняття форми
Попереднє слідство
Організація розслідування початкового етапу розслідування завідомо неправдивого повідомлення про акт
Попереднє судове засідання
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru