Поняття фінансово кредитної інформації її властивості і особливості

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Контрольна робота
з дисципліни «ІСТ в ФКУ»
Перевірив:
Севастополь
2008

1. Поняття фінансово-кредитної інформації, її властивості і особливості
Технологія роботи з фінансовою інформацією останніми роками істотно змінилася: широке застосування комп'ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій у фінансовій діяльності, у щоденній практиці фінансових установ, як і будь-яких інших, стало реальністю.
Тим не менш, впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС) у зазначених установах має принципові особливості. Відомо, що як вид вхідного матеріального потоку визначає характер виробничого підприємства (нафта-або цукрозаводу, виробництва безперервного, серійного і т.п.), так і специфіка вхідних інформаційних потоків визначає специфіку інформаційних систем. Саме тому в цьому навчально-методичному посібнику докладно розглядаються особливості фінансової інформації, які широко розкривають загальну структуру і властивості автоматизованих інформаційних систем управління фінансами.
Важливою особливістю фінансових установ є те, що об'єкт управління (основне виробництво) пов'язаний з виготовленням і переробкою інформації. Адже основу діяльності таких установ у цілому представляє робота з інформацією, яка є предметом і продуктом їх роботи. У них автоматизація основного виробництва також зводиться до автоматизації операцій обробки відповідних документів, тобто до обробки інформації.
Першочерговість автоматизації операцій основного виробництва є специфічним вимогою під час створення системи в управлінні фінансами і суттєво відрізняє ці системи від інформаційних систем управління виробництвом. АІС у фінансових установах включають у себе, окрім обробки управлінської інформації, також автоматизацію операцій основної діяльності.
АІС у фінансових установах відрізняються від інших АІС також тим, що використовувана в них інформація повинна бути надійно захищена, а самі системи - підвищено «живучими» і безвідмовними в роботі. Досвід і методи обробки фінансових документів, прийняті в АІС фінансових установ, можуть широко використовуватися і під час роботи з документами підвищеної конфіденційності в інших таких системах.
Метою дисципліни є вивчення теоретичних основ організації і функціонування інформаційних систем фінансового обліку та менеджменту в різних галузях економіки і фінансових структурах в умовах застосування сучасних інформаційних технологій, а також вивчення організації та методології автоматизованого рішення комплексів фінансових завдань з урахуванням сучасної практики фінансової діяльності, обліку та звітності в України, а також міжнародних стандартів і нормативів у цій галузі знань.
Управління народним господарством - складний динамічний процес. На будь-якому об'єкті управління з часом змінюються параметри і характеристики, які описують стан системи. Один стан безперервно замінюється іншим. Для управління процесами господарської діяльності слід враховувати ці зміни, а також навчитися прогнозувати їх і керувати ними. Тому виготовлення управлінських рішень - це врешті-решт безперервний процес перетворення інформації.
Термін «інформація» (лат. information) означає пояснення, викладання, повідомлення. Відомо багато визначень цього поняття, які даються за різних підходів до нього в різних наукових галузях.
Наприклад, під інформацією розуміють ті відомості, які зменшують ступінь невизначеності нашого знання про конкретний об'єкт. Кібернетика, для якої інформація є центральним поняттям, визначає його як співвідношення між відомостями (даними) та їх одержувачами. У такому випадку під відомостями розуміють будь-які дані, які містять знання щодо чого-небудь і кого-небудь.
У теорії інформаційних систем обробки даних інформація ототожнюється з будь-якими відомостями (даними), тобто тлумачиться як сукупність відомостей про що-небудь. При кібернетичному підході інформацією є лише нові, корисні, вагомі для користувача відомості, і завдання полягає в їх отриманні. Природно, що така інформація повинна потенційно міститися в згаданих відомостях, в противному разі ніякої інформації одержати не вдасться. При підході до інформації з позицій теорії автоматизованої обробки даних задачі надається інший відтінок: із «сирої» інформації отримати «готову» інформацію.
Розглянуті два підходи до поняття інформації можна використовувати не тільки при аналізі різних об'єктів, а й при дослідженні однієї загальної проблеми, наприклад управління народним господарством. Необхідно лише чітко визначити, який зміст вкладається в інформацію. У залежності від того чи іншого тлумачення інформації застосовується відповідний йому апарат аналізу.
Пригадаймо ще одне відоме тлумачення терміна «інформація» - як об'єкта зберігання, передачі та обробки. Такий зміст вкладається в інформацію у разі технологічного до неї підходу. Мають право на існування інші погляди на зміст інформації, якщо вони обгрунтовані відповідними науковими та прикладними позиціями.
Кожна наукова галузь, а також людська практика пов'язані зі «своєю» інформацією. Економічна наука, господарська діяльність суспільства пов'язані з інформацією, яка називається економічною. Поняття економічної інформації є центральним в економічній кібернетиці і слугує основним предметом теорії інформаційних систем обробки даних. Економічна інформація як поняття, з одного боку, належить до категорії «інформація», а з іншого - нерозривно пов'язана з економікою та управлінням народним господарством. Тому на економічну інформацію можна поширити різні тлумачення, притаманні інформації, але разом з тим підкреслити її особливості, які випливають з економічних категорій.
Економічна інформація є інструментом управління і водночас належить до його елементів. Її потрібно розглядати як один з різновидів управлінської інформації, яка забезпечує вирішення завдань організаційно-економічного управління народним господарством. Отже, економічна інформація являє собою сукупність відомостей (даних), які відбивають стан або визначають напрям змін і розвитку народного господарства та його ланок. В управлінні виробництвом відрізняють інформаційні процеси, в яких інформація виконує роль предмета праці («сира інформація») і продукту роботи («оброблена інформація»). Якщо підійти до поняття економічної інформації з кібернетичних позицій, то інформаційний процес управління можна кваліфікувати як перетворення первинних відомостей (вхідних даних) на економічну інформацію, необхідну для прийняття рішень, які спрямовані на забезпечення заданого стану народного господарства і оптимальне його розвитку.
Економічна інформація невіддільна від інформаційного процесу управління, який відбувається у виробничій або невиробничій сфері. Тому економічна інформація використовується в усіх галузях народного господарства і, природно, у всіх органах загальнодержавного управління.
Економічної інформації властиві деякі особливості, які випливають з її сутності. Найважливішими з них є: залежність від об'єкта управління; переважання алфавітно-цифрових знаків як форми представлення даних з зображенням числових величин у дискретному вигляді; провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних (арифметичних і логічних) при забезпеченні високої точності результатів обчислень; необхідність оформлення таких результатів у формі, зручній для сприйняття людиною, значне поширення документів як носіїв вхідних даних і результатів обробки даних; значні розміри перероблюваної інформації у випадку використання в процесах обробки поряд зі змінними і постійних (постійних) даних; необхідність отримання значної кількості підсумків при обробці одних і тих самих даних за різними критеріями; необхідність стиснення розмірів при передачі з нижчої ланки управління до вищої; необхідність нагромадження і тривалого зберігання тощо.
Властивості економічної інформації слід брати до уваги при розробці комп'ютерних інформаційних систем обробки даних, при визначенні вимог до всіх видів забезпечення цих систем.
Економічна інформація налічує багато різновидів (типів), які виділяються на основі відповідних класифікаційних схем за обраними критеріями.
Економічну інформацію розрізняють за належністю до сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери, далі за галузями народного господарства і галузями згідно з прийнятим гуртування господарства. Різновиди економічної інформації розглядаються також за її належністю до галузей народного господарства та їх ланок. З цих позицій виділяється інформація за міністерствами та відомствами, промисловими об'єднаннями та підприємствами, цехами, ділянками і т.д. Розглядаються також види інформації за її належністю до органів регіонального управління та інших підрозділів народного господарства.
Економічна інформація класифікується за етапами відтворення та елементами виробничого процесу, які розглядаються як об'єкт управління. Тому виділяється інформація постачання і розподілу, за матеріальними і трудовими ресурсами і т.п.
Економічну інформацію розрізняють за етапами управління, розглядаючи різновиди прогнозованої, планової, облікової, нормативної інформації та інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.
Прогнозована інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова - з плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова - з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформація аналізу господарської діяльності - з функцією економічного аналізу, оперативного управління і регулювання - з відповідними функціями.
Нормативна інформація використовується і виникає на етапах технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад при формуванні цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад, заздалегідь обумовлені табличні величини (ставки прибуткового податку з громадян тощо).
Така інформація використовується переважно при виконанні будь-яких функціональних управлінських робіт: прогнозування, планових, облікових і т.д.
Такі самі властивості має частина економічної інформації, яка належить усім функціональним різновидам. Прикладом є назви підприємств, міністерств, відомств, перелік працівників на підприємстві або установі, перелік постачальників і покупців і т.д. Цю інформацію називають довідкової. Як правило, її формують разом з нормативною, створюючи особливі фонди нормативно-довідкової інформації (НД), призначених для вирішення різноманітних управлінських завдань.
Економічна інформація за критерієм відповідності відображуваним явищам ділиться на можливу і недостовірну.
З позицій стадій виникнення економічна інформація буває первинної та повторної. Первинна виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій.
Тому первинна інформація за джерелами виникнення поділяється на виробничо-господарську та директивну, а також на колективну та індивідуальну залежно від характеру джерела інформації. Повторна інформація виникає в результаті обробки первинної та іншої повторної, або лише первинної, або лише повторної. Безпосередньою зв'язку з джерелами інформації тут не потрібно. Серед повторної розрізняють проміжну і результатную інформацію. Результатная інформація і є метою обробки даних. Проміжна інформація, роль якої значна, виникає під час досягнення цієї мети. Дуже часто на базі такої інформації робиться вибір варіанта завершення обробки даних у тому чи іншому напрямку.
За повнотою економічна інформація поділяється на достатню, надмірну і недостатню. Для вирішення завдань необхідна досить конкретна за змістом мінімальна інформація - достатня. Надмірна містить зайві дані, які або зовсім не використовуються при вирішенні конкретних завдань, або виконують контрольно-дублюючі функції. По можливості доцільно позбутися інформації, яка не використовується, і всіляко обмежувати розміри дублюючої надмірної інформації.
Економічна інформація за стабільністю ділиться на постійну (постійну), умовно-постійну та змінну. Постійна інформація не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані); умовно-постійна зберігає їх протягом тривалого періоду (наприклад, нормативи, норми), а змінна характеризується частою зміною своїх значень (наприклад, відомості про нарахування заробітної плати). При цьому важливо підкреслити, що період стабільності має конкретний характер для певних задач, управлінських робіт. Стабільність можна, наприклад, встановлювати за часовим періодом (наприклад, місяць) або за іншими факторами.
З позицій технології вирішення економічних задач розрізняють інформацію вхідну, проміжну і вихідну.
Інформація, яка підлягає обробці (предмети праці), в управлінському процесі називається вхідний, або вхідними даними: наприклад, первинна і повторна інформація та константи - постійні величини. До вхідної інформації може належати не тільки змінна, а й умовно-постійна та постійна інформація за особливо великої ролі умовно-постійної. Вихідна інформація є підсумком обробки (продуктом роботи) вхідних даних, але вона містить поряд з результатної інформацією деякі первинні дані. Специфічного значення набуває проміжна інформація, яка потрібна для вирішення цих самих завдань у наступних періодах.
Відомі й інші схеми класифікації економічної інформації (рис. 7): вхідна і вихідна, внутрішня і зовнішня, алфавітна, цифрова, алфавітно-цифрова, оперативна і т.д.
Різновиди економічної інформації слід враховувати при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології вирішення тих чи інших економічних завдань.
Структурою економічної інформації (ЕI) визначається її будова, виділення тих чи інших елементів. Ці елементи називають інформаційними одиницями. З простих інформаційних одиниць утворюються складні, складу, виникають ніби ієрархічні рівні структурної побудови інформації.
До виділенню інформаційних одиниць можна підходити з різних позицій в залежності від обраного критерію структуризації. Кожен такий критерій має певну мету побудови структурних одиниць інформації. Дуже часто серед таких одиниць встановлюється ієрархічна залежність від простих до складних або навпаки.
Найбільшими інформаційними одиницями (одиницями найвищого рангу) є ті, які співвідносяться передусім з поняттям об'єкта управління. За такий об'єкт у сфері економіки беруть народне господарство та його ланки. Тому об'єктом управління вважають область народного господарства, галузь промисловості, промислове об'єднання (підгалузь), підприємство, комерційну структуру і т.д.
З позицій підприємства (комерційної структури) вся сукупність інформації є одиницею вищого рангу (рівня). Такий самої одиницею вищого рівня є сукупність інформації будь-якого іншого об'єкта управління. Ця одиниця відома під назвою інформаційна база (ІБ) відповідного об'єкта і тлумачиться досить вільно. Окрім об'єктів управління ними можуть бути будь-які інші, наприклад планування, облік і аналіз господарської діяльності як функціональні управлінські роботи. Тому доречно говорити і про їх IБ.
Iнформаційна база становить основу інформаційної системи будь-якого об'єкта, перш за все об'єкта управління, тому вона є частиною інформаційної системи (ІС). Iс, крім інформаційної бази, містить у собі ще й її організацію в реальних умовах, її зазначене функціонування. Iнформаційною системою передбачається склад джерел формування IБ, її взаємодія з іншими IБ, цільове призначення.
Необхідно також розрізняти вживання понять «інформаційна база» і «база даних». Iнформаційна база притаманна всім без винятку об'єктів незалежно від рівня управлінської техніки. А ось поняття бази даних (БД) пов'язує лише з організацією даних на принципах автоматизованого банку даних (АБД) і застосування ЕОМ. Iнформаційна база в умовах використання ЕОМ може бути побудована як єдина база даних АБД або як сукупність кількох таких баз (що особливо часто буває на практиці). Зауважимо, що в спеціальній літературі відомі інші погляди на поняття IБ і співвідношення його з поняттям БД.
Щодо видів управління інформаційна база об'єкта (наприклад, підприємства) поділяється на IБ того чи іншого виду управління, наприклад, організаційно-економічного, соціального, технологічного. Далі буде йти лише про організаційно-економічному управлінні об'єктом. З позицій структурних підрозділів об'єкта управління, використовуваних ресурсів відрізняють IБ його підрозділів (виробничих, комерційних) за такими ознаками: предметами та засобами праці тощо. Згідно стадіями (функціями) управління розрізняють інформаційні бази прогнозування, планування, обліку і т.д. Отже, IБ об'єкта ділиться на ряд підсистем, які розглядаються як об'єкт управління, тобто самостійні системи.
З точки зору логіки управління та розміщення даних на носіях розрізняють логічну та фізичну структуру даних.
Під логічною розуміють структуру, яка враховує погляд користувача (управлінця) на дані, тобто таку, що будується на логіці управління, а не на його техніці. Як правило, вона багаторівнева і виділяти інформаційні одиниці можна як з нижчого, так і з вищого рівня. Наприклад, для логічних структур даних у порядку агрегування (укрупнення) характерне таке виділення елементів даних: символ ® реквізит ® показник ® масив ® інформаційний потік ® інформаційна база.
Символ - це елемент даних, що не має змісту. Це елементарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).
Реквізит (атрибут) - це інформаційна сукупність найбільш низького рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Доцільність виділення такої одиниці пояснюється тим, що потрібна одностороння характеристика конкретних об'єктів управління - або лише кількісна, або лише якісна. Тому реквізити бувають двох видів: реквізиту-основи (реквізиту-величини) і реквізиту-ознаки. Реквізит-основа розкриває абсолютне або відносне значення реквізиту-ознаки. Реквізит-ознака відбиває якісні властивості сутності і характеризує обставини, за які відбувався той чи інший господарський процес.
Розрізняють форму і значення реквізитів. Форма реквізиту виявляється в його назві (наприклад, професія, сума), а значення реквізиту «професія» - це назва конкретної професії, наприклад, апаратник, ливарник, зварювальник тощо.
Реквізиту-основи і реквізити-ознаки мають різне призначення в процесі обробки інформації: над реквізитами-основами виконуються арифметичні операції, над реквізитами-ознаками - логічні.
У спеціальній літературі трапляються синоніми реквізиту, а саме: елемент, терм, атрибут, ознака і т.п.
Cущность економічної інформації розкривається через економічний показник, який являє собою інформаційну сукупність з мінімальним складом реквізитів-ознак і реквізитів-основ, достатнім для створення елементарного документа (документорядка).
Загальний вигляд показника: Р = (R1, R2, ... Rn; 0). Показник є структурна одиниця, яка характеризує будь-який конкретний об'єкт управління з кількісної і якісної сторони. Тому показник має назву, яка розкриває його форму, і значення, яке доповнює форму кількісно-якісними її характеристиками. Показник «Твір нафти 120 млн. т» є носієм кількісної та якісної характеристики відповідної величини.
Набір взаємозалежних даних однієї форми (однієї назви) з усіма її значеннями є масив даних. Прикладом масиву може бути сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві. Масив даних є основною інформаційною сукупністю, якою оперують в інформаційних процедурах.
Сукупність масивів даних, які стосуються одного й того самого ділянки управлінської роботи, називають інформаційним потоком.
При фізичному підході до структури економічної інформації (тобто з позицій її подання на носіях) відповідні структурні одиниці виділяються залежно від носія інформації та способу її фіксації.

Завдання 2
Відповісти на запитання, використовуючи КІС «Ліга: Закон»:
1. Скільки діючих документів Мннфіна Україна посилаються на Закон "Про систему оподаткування"?
За допомогою «пошуку за реквізитами» шукаємо «Закон». Вибираємо Вид документа: «Закон». У полі «слова з назви» вводимо - «систем налогообл.». Документ знайдений. Правою клавішею мишки вибираємо в меню «інформація про документ». Там вибираємо пункт «Документи, які посилаються на даний». Відкриваємо цей список. У списку робимо правою клавішею мишки «Динамічний навігатор за списком». Вибираємо «за видавцем» - Мінфін. У цьому списку знову робимо пошук «за реквізитами в межах переліку». У полі «статус документа» вибираємо «діючий». Відкритий список - кінцевий.
Відповідь: 15
2. Яка кількість Законів України, які належать до тематичного напрямку "Оподаткування", було опубліковано в "Офіційному віснику України" в 2007 році?
Вибираємо зліва на моніторі «Офіційне опублікування». Там вибираємо «Офіційний вісник України» за 2007 рік. У списку, робимо правою клавішею «Динамічний навігатор за списком» за напрямками. Вибираємо «налогообл.» У цьому новому списку знову робимо «Динамічний навігатор за типом» - Закони. Це кінцевий список.
Відповідь:
3. Назвіть номер Постанови КМ України, в якому дається визначення тому, що відноситься до посвідчень особистості.
На лівій панелі вибираємо поняття «посвідч.» - Знайти термін «Документ, який свідчить обличчя»
Відповідь: Постанова КМ № 1147
4. Назвіть дату введення в дію Закону "Про оборону України", прийнятого Верховною Радою в 1991 році.
За допомогою «пошуку за реквізитами» вибираємо тип «Закон», слова з назви - «оборон. Укр. », Дата прийняття -« 1991 ». Відкрити закон. Правою клавішею мишки вибираємо в меню «інформація про документ». Там вибираємо пункт «Документи, які посилаються на даний». Відкриваємо цей список. Отриманий перелік документів відсортовує «в прямому порядку» - тобто за зростанням дат. Відкрити текст Постанови ВР «Про порядок введення в дію Закону України« Про оборону України ». У першій статті цієї Постанови зазначено, що Закон вводитися в дію «з моменту його ухвалення".
Відповідь: 06.12.1991 р.
5. Назвіть 3-е за рахунком, пофарбоване червоним кольором, слово в тексті "Положення про Реєстр платників податку на додану вартість".
За допомогою «пошуку за реквізитами» вибираємо тип «Положення», слова з назви - «реєстр плат. податок. ». Знаходимо наказ ДПА України «Про затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану вартість». Відкриваємо текст. Натискаємо на кнопку вгорі сторінки «Синхронний переклад на російську мову». Отримуємо текст у перекладі. Перегортаємо текст до третього, не перекладеного і тому пофарбованого в червоний колір слова - «дванадцятимісячного».
Відповідь: «дванадцятимісячного»
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Диплом
48.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Поняття і властивості інформації її види
Поняття інформації та її основні властивості
Національноі фінансово - кредитноі системи
Властивості інформації Одиниці виміру кількості інформації
Основні напрямки фінансово-кредитної підтримки малого агробізнесу
Брідж–банк як інструмент врегулювання діяльності проблемної фінансово–кредитної установи
Брідж–банк як інструмент врегулювання діяльності проблемної фінансово–кредитної установи
Застосування інтернет-технологій та удосконалення фінансово-кредитної політики для підтримки
Застосування інтернет технологій та удосконалення фінансово кредитної політики для підтримки малого
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru