Поняття основні та міждисциплінарні виховання навчання освіта педагогічний процес формування 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Державна освітня установа
Вищої професійної освіти міста Москви
«Московський міський педагогічний університет»
Кафедра загальна педагогіка
Контрольна робота
Тема: "Поняття (основні та міждисциплінарні): виховання, навчання, освіти, педагогічний процес, формування, розвиток. Виховання і самовиховання, їх взаємозв'язок"
Москва, 2008 рік

План
Введення
1. Поняття (основні та міждисциплінарні): виховання, навчання, освіта, пед. процес, формування, розвиток
2. Виховання і самовиховання, їх взаємозв'язок
Висновок
Література

Введення
Наука - це система закономірностей, що діють у певній галузі. Предмет науки - це те, що вона вивчає. Предмет педагогіки - виховання.
Головним завданням педагогіки як науки є накопичення та систематизація знань про виховання людини.
Знання фіксуються у поняттях, визначеннях, загальних абстрагованих положеннях, закономірності і закони. Тому педагогіка наука про закони і закономірності виховання. Її функція - пізнавати причини та наслідки різним чином організованого виховання, розвитку, освіти та навчання людей і на цій основі вказувати педагогічній практиці кращі шляхи і способи досягнення поставлених цілей.
Теорія озброює педагогів - практиків професійними знаннями про особливості виховних процесів людей різних вікових груп, соціальних утворень, вміннями прогнозувати, проектувати і здійснювати навчально-виховний процес у різних умовах, оцінювати його ефективність.
Незважаючи на те, що педагогіка займається «вічними» проблемами, її предмет конкретний: це виховна діяльність, що здійснюється в навчально-виховних установах, соціальних інститутах, сім'ї. Педагогіка розглядається як прикладна наука, яка спрямовує свої зусилля на оперативне вирішення що виникають у суспільстві проблем виховання, освіти, навчання. Педагогіка виконує соціальне замовлення. Від її успіхів і невдач залежить, якими людьми буде поповнюватися суспільство, наскільки швидко або повільно воно буде розвиватися.

1. Поняття (основні та міждисциплінарні): виховання, навчання, освіти, педагогічний процес, формування, розвиток
Основні педагогічні поняття, які виражають наукові узагальнення, прийнято називати також педагогічними категоріями. До основних педагогічним категорій належать виховання, навчання, освіта. Наша наука широко оперує також загальнонауковими категоріями - такими, як розвиток і формування.
Поняття «виховання» містить багато важливих ознак. І дати йому однозначне і точне визначення вельми не просто. У самому загальному філософському сенсі виховання - це пристосування людини до середовища і умов існування. Коли новонароджена дитина зробив перший вдих, він пристосувався до середовища, в якій він має жити. Проковтнувши перший їжу, новонароджений назавжди пристосувався до харчування. Розбивши ніс, він пристосувався ходити, не натикаючись на предмети, а заодно дізнається про існування більш твердих тіл. Впавши, назавжди відчує вплив земного тяжіння. Якщо людина пристосувалася до середовища, в якій він існує, він виховався. Не суть важливо під впливом і за допомогою яких сил йому це вдалося, чи сам він усвідомив необхідність найбільш доцільної поведінки або йому допомогли. Якщо людина вижила і продовжує жити, то він вихований. Завдяки вихованню людина стає цивілізованим. Без допомоги кваліфікованих вихователів він досягає мало, без виховання залишається лише біологічним істотою.
Виховання служить базисом для більш широких категорій, зміст яких виходить за межі педагогіки. Поняття «виховання» може розглядатися:
- У загальному філософському сенсі як пристосування людини до умов життя;
- У соціальному сенсі - як передачу досвіду життя і поведінки від старших поколінь до молодших;
- У широкому педагогічному значенні - як процес і результат всіх впливів на людину;
У вузькому педагогічному значенні - як спеціально організоване, цілеспрямоване і кероване вплив колективу, вихователів на воспитуемого з метою формування у нього заданих якостей, здійснюване в навчально - виховних закладах;
- У практичному сенсі - як процес і результат виховної діяльності (вихователів, наставників і ін), спрямованої на вирішення конкретних виховних завдань.
Наступна основна категорія педагогіки - навчання.
У найбільш загальному значенні - це робота над собою з метою придбань знань. Іноді навчанням називають придбання досвіду. Навчання відбувається постійно і в будь-яких умовах. Для прискорення цього процесу винайдені навчальних заклади, в яких навчання доручається спеціально підготовленим людям - педагогам. У «шкільному» розумінні навчання - це спеціально організований, цілеспрямований і керований процес взаємодії вчителів та учнів, спрямований на засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил і потенційних можливостей учнів, закріплення навичок самоосвіти у відповідності з поставленими цілями. Основу навчання складають знання, вміння, навички. Повідомляючи учнем ті чи інші знання, педагоги завжди надають їм потрібну спрямованість, формуючи як би попутно, а насправді досить докладно найважливіші світоглядні, соціальні, ідеологічні, моральні та багато інших установки. Тому навчання має виховує характер. Точно так само ми повинні визнати, що в будь-якому вихованні завжди міститься елементи навчання. Навчаючи - виховуємо, виховуючи - навчаємо.
Освіта - результат навчання. Освіта - система накопичувальних в процесі навчання знань, умінь, навичок, способів мислення. Саме система, а не обсяг розрізнених відомостей. В даний час наявність величезного обсягу знань, накопичених людством, не дозволяє стверджувати, що людина коли-небудь зуміє опанувати ними повністю навіть після дуже тривалого навчання. Отримання освіти свідчить лише про оволодіння заданим обсягом систематизованих знань, умінь у визначеній області та досягненні необхідного для виконання професійних дій рівня самостійного мислення. У стародавньому афоризмі «освіта є те, що залишається, коли все вивчене забувається» - велика частка істини.
У залежності від обсягу отриманих знань і досягнутого рівня самостійності мислення розрізняють початкову, середню і вищу освіту. За характером і спрямованості освіта підрозділяється на загальне, професійне й політичне.
Поняття розвитку виходить за межі педагогіки, вивченням різних сторін людського розвитку займаються багато наук. У педагогічному сенсі розвиток - це процес і результат кількісних і якісних змін людини. Воно пов'язане з постійними переходами з одного стану в інший, сходженням від простого до складного, від нижчого до вищого. У людському розвитку проявляється дія універсального філософського закону взаємопереходу кількісних змін у якісні і навпаки. Розвиток людини - дуже складний процес об'єктивної дійсності. Педагогіка переважно вивчає проблеми духовного розвитку особистості у взаємозв'язку з усіма іншими компонентами.
Формування - ще не усталена педагогічна категорія, не дивлячись на широке її використання. Сенс формування то надмірно звужується, то розширюється до безмежних меж. У педагогічній літературі попередніх років формування нерідко вживалося для позначення некерованих. Випадкових впливів на особистість.
До числа основних педагогічних категорій деякі дослідники пропонують вважати і такі досить загальні поняття. Як «самовиховання», «педагогічний процес», «педагогічна взаємодія», «продукти педагогічної діяльності», «педагогічні технології» та ін
Педагогічним процесом називають розвивається взаємодія вихователів і виховуваних, спрямоване на досягнення заданої мети і призводить до заздалегідь наміченим зміни стану, перетворення властивостей і якостей виховуваних. Іншими словами, педагогічний процес - це процес у якому соціальний досвід, знання викладачів перетворюються в якості учня.
У педагогічній літературі попередніх років вживалося поняття «навчально-виховний» процес. Однак це поняття звужене і неповне, що не відображає всієї складності процесу і перш за все його головних відмінних рис: цілісності та спільності. Забезпечення єдності навчання, виховання та розвитку на основі цілісності й спільності складає сутність педагогічного процесу.
2. Виховання і самовиховання, їх взаємозв'язок
Прогресивні педагоги розуміли виховання як «суспільний інститут, покликаний з ніжного віку готувати людей за допомогою настанов та прикладу, переконанням і примусом до практичної діяльності та до неухильного застосування в житті засвоєних правил» (Г. Сент-Джон).
Виховання як говорилося вище це цілеспрямований і організований процес формування особистості. Виховання - двигун суспільного розвитку.
Самовиховання - Свідома діяльність, спрямована на якомога більш повну реалізацію людиною себе як особистості.
Грунтуючись на активізації механізмів саморегуляції, самовиховання припускає наявність ясно усвідомлених цілей, ідеалів, особистісних смислів. Самовиховання - відносно пізнє придбання онтогенезу, пов'язане з певним рівнем самосвідомості, критичного мислення, здатності та готовності до самовизначення, самовираження, саморозкриття, самовдосконалення. Самовиховання базується на адекватній самооцінці, відповідної реальним здібностям людини, критичному аналізі ним своїх індивідуальних особливостей та потенційних можливостей. У міру підвищення ступеня усвідомленості саморозвитку особистості. Самовиховання перебувати в нерозривному взаємозв'язку з вихованням, не тільки підкріплюючи, але й розвиваючи процес формування особистості. Необхідними компонентами самовиховання є самоаналіз особистісного розвитку, самозвіт і самоконтроль. У прийоми самовиховання входять самонаказ, самоодобреніе, самонавіювання.
У сучасній педагогіці самовиховання розглядається як одне з найбільш важливих напрямків особистісного вдосконалення людини з метою досягнення нею власних ціннісних (життєвих) орієнтирів. Іншими словами самовиховання є одним з неодмінних умов всебічного розвитку особистості, як природний прояв сутності людини, якій в силу його природи притаманне прагнення до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення. Реалізуючи можливості самовиховання, людина здобуває більшу активність, цілеспрямованість, стійкість до впливу негативних факторів.
За своєю сутністю професійне самовиховання - явище соціальне. Воно визначається рядом об'єктивних соціальних умов: вимогам суспільства, системою педагогічних впливів, яким піддається людина в процесі навчання, виховання, розвитку та психологічної підготовки, виконання своїх службових і громадських обов'язків. Під впливом цих умов людини створюються внутрішні передумови для самовиховання, формуються потреби, погляди та переконання, уточнюються або складаються життєві ідеали і цілі, якими людина керується в цілеспрямованій роботі над собою.
Професійне самовиховання, перш ніж перетворитися на один з найважливіших засобів особистісного самовдосконалення людини, в один з головних шляхів його всебічного розвитку, передбачає певний рівень вихованості особистості, її готовності і здатності до самосвідомості. Самоаналізу, самооцінці, до порівняння і зіставлення своїх вчинків з вчинками інших людей і вироблення стійкої установки на постійне самовдосконалення. А це означає, що між вихованням і самовихованням існує складна діалектичний взаємозв'язок: виховання передує самовихованню, стимулює і скеровує. Самовиховання, у свою чергу, будучи результатом виховання, надає йому дієвість і до певної міри завершеність. У результаті виховні впливи, що надаються на людей, в значній мірі сприяють розвитку їх внутрішніх потреб у духовному і фізичному вдосконаленні, прагненні до професійного самовиховання.
Початком професійного самовиховання служать самопізнання і самовизначення, здійснювані за допомогою самосвідомості і самовивчення. У процесі самопізнання і самовизначення формується ідеал, мета і завдання самовиховання, а також визначаються методи, засоби і прийоми роботи над собою. У відповідності з метою і конкретними завданнями людина, яка вирішила займатися самовихованням, приймає самообязательства, визначає правила особистої поведінки, які стають основою самоорганізації особистого життя і службової діяльності. Дотримання виробленим правилам поведінки відображає внутрішньо прийняті рішення розвивати (формувати) або змінювати (реконструювати) у себе ті чи інші якості.

Висновок
Педагогічна наука поки що не має єдиного спільного погляду на те, як слід виховувати дітей. З давніх часів і до наших днів існує два діаметрально протилежні погляди на виховання:
1) виховувати дітей треба в страху і покорі;
2) виховувати дітей треба добротою і ласкою.
Якби життя категорично відкинула один з підходів, то він би вже давно припинив своє існування. Але в тому-то і вся складність: в одних випадках велику користь приносять суспільству люди, виховані в жорстких правилах, які мають сформовані суворі погляди на життя, люди з упертим характером і непоступливими поглядами, в інших - м'які, добрі, інтелігентні, богобоязливі і людинолюбні люди. У залежності від того в яких умовах живе народ, яку політику доводитися вести державам, створюються традиції виховання. У тих суспільствах, які вже давно ведуть спокійне, сите життя, переважають гуманістичні тенденції виховання. А в тих суспільствах, які ведуть постійну боротьбу, переважає жорстоке виховання, засноване на авторитеті старшого і беззаперечному покорі молодшого. В умовах війни, голоду, соціальних конфліктів, поневірянь, може бути, і хотілося виховувати дітей м'якше, але вижити в цих умовах вони не зможуть. Ось чому питання, як виховувати дітей, - питання не стільки науки, скільки самого життя.

Література
1.100 питань -100 відповідей: навч. Посібник для студентів вузів / І.П. Підласий. - М., 2001
2. Основи педагогіки: навч. Посібник. Видання 2-е, перероб. і доп. - М., 1999
3. Дошкільна педагогіка: підручник для студентів. Серед. Проф. Учеб. Закладів / С.А. Козлова, Т.А. Куликова. -8-е вид., - М., 2007
4. Проблеми навчання. Давидов В.В. - М., 1986
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Контрольна робота
32.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Поняття основні та міждисциплінарні виховання навчання освіта педагогічний процес формування 3
Поняття основні та міждисциплінарні виховання навчання освіта педагогічний процес формування
Освіта як цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини суспільства і держави
Освіта як педагогічний процес
Процес розвитку виховання і формування особистості
Основні елементи та процес формування іміжда
Навчання виховання і розвиток основні педагогічні процеси
Навчання виховання і розвиток - основні педагогічні процеси
Кримінальний процес і його основні поняття
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru