Поняття види та умови дійсності угод із землею в Республіці Білорусь

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


ПОНЯТТЯ, ВИДИ І УМОВИ ДІЙСНОСТІ УГОД З ЗЕМЛЕЮ У РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

З проведенням земельної реформи тісно пов'язане питання про функціонування ринку землі і законодавства у сфері здійснення операцій з нею. Земельні ділянки виявилися втягнутими в цивільний оборот, проте встановлено деякі обмеження на розпорядження землею. Особливості обігу земельних ділянок обумовлені специфікою землі як природного об'єкта і публічним характером регулювання земельних відносин. Правовою формою такого обороту є угоди.

У Республіці Білорусь щодо земельних ділянок вирішуються: купівля-продаж, дарування, застава, обмін, оренда, спадкування. Земельні ділянки, крім того, можуть бути об'єктами рентних відносин.

До правочинів з землею застосовні норми цивільного законодавства щодо поняття, форми, видів і загальних умов дійсності угод. Разом з тим операції з землею мають ряд особливостей, зумовлених специфікою, як самого природного об'єкта - земельної ділянки, так і наявністю особливих вимог до операцій з нерухомістю. Особливе значення землі як об'єкта нерухомості зумовило наявність в законодавстві спеціальних правил укладення та оформлення угод із земельними ділянками. Вони полягають у наступному.

1. Операції з землею повинні бути укладені в письмовій формі, нотаріально засвідчені та зареєстровані спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації нерухомого майна, прав на нього та угод з ним.

Угоди купівлі-продажу, міни земельних ділянок здійснюються у письмовій формі шляхом складання договору купівлі-продажу, міни земельної ділянки або договору купівлі-продажу нерухомого майна. Договір біля жит нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а перехід права власності на земельну ділянку - державної реєстрації.

Договори про відчуження земельних ділянок, що належать громадянам на праві приватної власності, підлягають нотаріальному посвідченню також за місцем знаходження земельної ділянки.

Державна реєстрація таких угод є публічною. Орган, який здійснює реєстрацію, зобов'язаний надати будь-якій особі інформацію про реєстрацію прав на конкретний об'єкт нерухомості і операцій з ним. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або угоди з нею або ухилення відповідного органу від реєстрації можуть бути оскаржені в суді.

2. Сторона, що набуває земельну ділянку чи права на його використання, не може змінити цілей його використання, визначених основним цільовим призначенням відповідно до земельного законодавства. У процесі угоди також не можна змінювати цільове призначення земельної ділянки - предмета угоди. Про це робиться спеціальний запис у договорі. Так, наприклад, при складанні договору купівлі-продажу земельної ділянки вказується, що продавцеві роз'яснено зміст ст. 93 Кодексу про землю. Сторони в договорі не вправі на власний розсуд змінити як цільове призначення земельної ділянки, так і умови його подальшого використання.

  1. Предметом договору виступає земельна ділянка. В окремих випадках таким предметом може виступати частину земельної ділянки. Причому, при здійсненні операції з частиною діленого земельної ділянки, ця частина в установленому порядку повинна бути попередньо виділена в самостійний земельну ділянку (ст. 17 Кодексу про землю). Як і відносно іншої нерухомості, договір з приводу землі повинен містити дані, дозволяють точно встановити його предмет, тобто земельну ділянку, що підлягає передачі покупцю, орендарю або іншому учаснику угоди.

  2. Якщо склад, кількість, вартість майна, яке може набувати фізична особа, не обмежується, то об'єктом угод із землею може бути земельна ділянка тільки певних, встановлених заздалегідь розмірів. Так, громадянин може бути власником необмеженого числа житлових приміщень (будинків, квартир), може здавати їх за договором найму, використовувати для особисто го проживання членів своєї сім'ї. Що ж стосується земельних ділянок, на яких розташована нерухомість в житловій сфері, то їх розміри не можуть перевищувати встановлених законодавством норм. Більше того, у власності громадянина може бути тільки ділянка певних розмірів і для цілей, названих законодавством.

  1. Для договорів із земельними ділянками особливе значення має обсяг прав на земельну ділянку, що переходять від одного суб'єкта до іншого. Тут слід знати наступне правило: до нового суб'єкту прав на землю переходить така сукупність правомочностей, якими володів колишній користувач землі, з усіма обмеженнями та обтяженнями, наявними на дану ділянку.

  2. Згідно з правилами, встановленими ст. 93 Кодексу про землю, житлові будинки, дачі і садові будиночки можуть відчужуватися громадянами-власниками землі тільки разом із земельними ділянками, якщо вони перебувають у приватній власності, при дотриманні умов, передбачених ст. 17 Кодексу, крім випадків продажу будівель на знос.

Якщо земельна ділянка належить кільком власникам на праві спільної часткової власності, необхідно дотримуватися вимог ст. 253 ЦК при відчуженні одним із співвласників частки в земельній ділянці.

7. При здійсненні операцій з землею важливо враховувати, поряд з іншими, природоохоронні вимоги, які пред'являються до використання землі як об'єкта навколишнього середовища. Тому при здійсненні операцій із землею і в результаті таких угод не повинні порушуватися екологічні вимоги та приписи. У зв'язку з цим є заборони на відчуження з державної власності у приватну власність земельних ділянок природоохоронного призначення та деяких інших. Так, ст. 5 Закону Республіки Білорусь від 20 жовтня 1994 р. «Про особливо охоронюваних природних територіях» (в ред. Закону Республіки Білорусь від 23 травня 2000 р.) 1 встановлено, що особливо охороняються природні території знаходяться тільки у власності держави і не підлягають роздержавленню і приватизації , якщо інше не передбачено Конституцією
Республіки Білорусь.

Юридичні особи приватної форми власності та фізичні особи не мають права створювати або іншим чином набувати право власності на особливо охоронювані природні території.

Володіння і користування особливо охоронюваними природними територіями здійснюється уповноваженими державними органами, юридичними особами державної форми власності відповідно до нормативних правових актів Республіки Білорусь.

Договір купівлі-продажу землі є од ну з правових форм, опосередковуючи товарний обіг. При здійсненні таких договорів земля виступає, з одного боку, майном, з іншого боку, природним об'єктом певного цільового призначення. Загальні положення про купівлю-продаж землі містяться в § 1 гл. 30 ЦК Республіки Білорусь. На ці операції з земельними ділянками поширюються також норми § 7 гл. 30, що регулюють купівлю-продаж нерухомості. З огляду на ст. 520 ЦК, за договором купівлі-продажу нерухомого майна (до говору продажу нерухомості) продавець зобов'язується пере дати у власність покупця земельну ділянку. При цьому слід враховувати, що ч. 3 ст. 129 ЦК зроблена спеціальне застереження в частині розпорядження природними ресурсами. Земля та інші природні ресурси можуть відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої іншими засобами в тій мірі, в якій їх обіг допускається законодавством про землю та інших природних ресурсах.

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується пере дати у власність покупця земельну ділянку, а покупець - прийняти його і сплатити. Причому, предметом купівлі-продажу може виступати земельну ділянку, що належить громадянинові на праві приватної власності. Він характеризується низкою особливостей: місцем розташування, розміром, цільовим призначенням. Ділянка може бути за будовою житловими, господарськими та іншими будівлями та спорудами, а може бути вільним від будь-яких будівель. Якщо на земельній ділянці є незавершений будівництвом об'єкт нерухомості, зареєстрований у встановленому порядку (до 1 липня 1999 р. - в органах реєстрації і технічної інвентаризації), то такий об'єкт може відчужуватися разом із земельною ділянкою.

Власник земельної ділянки має право продати його не залежно від часу набуття права власності, але в межах норм відведення землі у приватну власність, визначених для громадян Кодексом про землю (ст. 70, 72, 73).

Можлива й ситуація, коли відчужується земельна ділянка з розміщеним на ньому об'єктом нерухомості належать різним особам. У випадку, якщо при придбанні земельної ділянки та розташованого на ній об'єкта нерухомості у власність різними особами не були допущені порушення законодавства, така ділянка може бути придбаний у власність однією особою. Нотаріус вправі посвідчити такий договір.

Договір купівлі-продажу землі підпорядковується загальним правилам здійснення подібного роду операцій з нерухомим майном, що перебуває у власності громадян. Істотними умовами такого договору є умови про предмет продажу і ціною продаваного майна. Так, у договорі продажу земельних ділянок в силу вимог цивільного законодавства повинні бути зазначені дані, що дозволяють точно встановити нерухоме майно, яке підлягає передачі за договором покупцеві. Стосовно до земельної ділянки визначення предмета договору має включати в себе розмір земельної ділянки, його місцезнаходження, склад угідь, кадастрову оцінку. Такі дані відображаються у реєстраційних документах і в плані земельної ділянки. Якщо план ділянки відсутній, він може бути виготовлений за рахунок коштів продавця або покупця за домовленістю між ними. При відсутності в договорі даних, що дозволяють з безспірністю ідентифікувати земельну ділянку, умова про земельну ділянку, що підлягає передачі, вважається неузгодженим сторонами. Договір у цьому випадку вважається неукладеним.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки обов'язково повинен містити узгоджене сторонами в письмен ний формі умова про його ціну. В іншому випадку договір також вважається неукладеним. Ціна земельних ділянок за угодами між власниками земельних ділянок встановлюється учасниками угоди, якщо інше не передбачено законодавством Республіки Білорусь (ст. 62 Кодексу про землю). Закон забороняє відчуження землі, здавання її в заставу та оренду до повного внесення державі плати за землю. Продавець також зобов'язаний внести державі і платежі за землю (земельний податок) за весь час користування нею.

Покупець за договором продажу земельної ділянки зобов'язаний оплатити покупку безпосередньо до або після передачі земельної ділянки, якщо інше не передбачено ЦК, іншими актами законодавства або договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання (ч.1 ст. 456 ЦК). Якщо договором не передбачено розстрочення оплати, покупець зобов'язаний внести гроші повністю. При несвоєчасній оплаті переданого земельної ділянки продавець може зажадати оплати даного товару та сплати відсотків відповідно до норм цивільного законодавства (ст. 366 ЦК).

При купівлі-продажу землі правило про те, що у випадках, коли в безкоштовне договорі ціна не передбачена і не може бути визначена виходячи з умов договору, виконання договору має бути оплачено за ціною, яка при порівнянних обставинах звичайно стягується за аналогічні товари, не застосовується .

Слід враховувати, що земля може бути сама по собі об'єктом угоди з купівлі-продажу. Наприклад, купується у власність земельну ділянку для ведення підсобного господарства. У юридичній літературі таку операцію називають прямій. Але угода з землею може тільки зі воджуватись продаж іншої нерухомості: житлового будинку, садового будинку, дачі. Така угода буде непрямою, опосередкованої. У такій угоді об'єктом купівлі-продажу земельну ділянку буде поряд з іншим нерухомим майном. Головним же об'єктом угоди будуть інші майнові комплекси, розташовані на земельній ділянці. Зазвичай ціна будівлі або споруди, а іншого не рухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, складовою частиною включає і ціну переданої з цим майном відповідної частини земельної ділянки або права на неї. Проте законодавством або договором можуть бути передбачені й інші правила визначення ціни нерухомості при її купівлі-продажу.

У випадках, коли ціна нерухомості встановлена ​​в до говорі продажу нерухомості на одиницю її площі чи іншого показника її розміру, загальна ціна такого нерухомого майна, що підлягає сплаті, визначається виходячи з фактичного розміру переданого покупцю нерухомого майна (п. 3 ст. 526 ЦК).

За договором продажу будівлі, споруди або іншої нерухомості покупцю одночасно з передачею права власності на таку нерухомість передаються права на ту частину земельної ділянки, яка зайнята цієї не рухомістю і необхідна для її використання. У випадках, коли продавець є власником земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості, покупцю передається право власності або надається право оренди чи передбачене договором продажу нерухомості інше право на відповідну земельну ділянку або її частину.

Якщо договором не визначено передане покупцеві нерухомості право на відповідну земельну ділянку, до нього переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята нерухомістю і не обходима для її використання.

Продаж нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, не належить продавцю на праві власності, допускається без згоди власника цієї ділянки, якщо це не суперечить умовам користування ділянкою. При продажу такої нерухомості покупець набуває право користування відповідною частиною земельної ділянки на тих же умовах, що і продавець нерухомості (ст. 523 ГК).

Інакше складається правове регулювання переходу прав на нерухомість при продажу тільки земельної ділянки. Відповідно до ст. 524 ЦК, у випадках, коли земельна ділянка, на якій знаходяться належать продавцю будівля, споруда чи інша нерухомість, продається без передачі у власність покупця цієї нерухомості, за продавцем зберігається право користування частиною земельної ділянки, зайнятої нерухомістю та необхідної для її використання, на умовах , визначених договором купівлі-продажу.

Земельна ділянка може стати предметом угоди, якщо немає спору з приводу її меж. При наявності спору про межі земельних ділянок між власниками сусід них земельних ділянок та іншими учасниками земельних відносин укладення угод з купівлі-продажу землі не допускається. Такий земельну ділянку може стати об'єктом купівлі-продажу валюти лише за умови врегулювання всіх конфліктних ситуацій.

Важливе значення в договорі купівлі-продажу земельної ділянки має обсяг перехідних до покупця прав на земельну ділянку. Якщо предметом договору є земля, вона може переходити до покупця на праві власності. Однак для цього покупець повинен мати право на отримання землі в приватну власність.

При продажу розташованого на земельній ділянці об'єкта покупець стає власником землі лише то у разі, коли такими правами володів продавець, а сам покупець може стати власником землі чинності з тримаються в Кодексі про землю вимог до надання земельної ділянки у власність громадян.

Якщо ж ділянка, яка зайнята нерухомістю, належить продавцеві на інше право, то до покупця переходить лише обсяг правомочностей на землю, якими володів продавець інший, не земельної нерухомості. При про навіть такої нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, не належить її власнику, покупець при знаходить право користування відповідною частиною земельної ділянки на тих же умовах, що і продавець не рухомості.

Термін передачі земельної ділянки продавцем покупцеві визначається договором. Якщо сторони в договорі його не передбачили, зобов'язання з передачі ділянки повинні бути виконані в розумний строк

Угоди з купівлі-продажу землі укладаються без вказівки будь-якого терміну. Виходячи зі змісту договору купівлі-продажу, слід визнати, що основним обов'язком продавця є передача земельної ділянки у належному стані, придатного для використання за цільовим призначенням, з усіма документами, вільним від прав і домагань третіх осіб. Головними обов'язками покупця по таких угодах є: а) обов'язок прийняти земельну ділянку і б) обов'язок оплатити покупку. При цьому форма, порядок і спосіб оп лати визначають учасники угоди самостійно.

Сторони у договорі вирішують питання про розподіл витрат по оформленню і нотаріальному посвідченню угоди, а також її реєстрації. Практика развития рынка недвижимости в Республике Беларусь свидетельствует, что обычно оплата расходов по государственной регистрации перехода права собственности на земельный участок как и на иную недвижимость, лежит на покупателе. В то же время, именно на продавце лежит обязанность передать не движимость в собственность покупателя, поэтому вполне закономерно возложить на него бремя несения таких рас ходов.

Одним из видов договоров по купле-продаже земли является договор о продаже земельного участка одним физическим лицом другому.

Договор купли-продажи земельного участка должен со держать сведения, характеризующие:

а) стороны сделки (данные о продавце и покупателе земельного участка);

б) предмет сделки (местоположение, размер и иные сведения о земельном участке или его части, сведения о недвижимости, размещенной на этом участке; наличие зданий, сооружений, их точный перечень, по возможности - полное описание);

в) указание на правоустанавливающие документы, подтверждающие право собственности продавца земли;

г) отсутствие или наличие обременении, лежащих на земельном участке и прочно связанном с ним иным недвижимом имуществе (залог, аренда, особый режим использования, сервитутные права);

д) цену сделки, причем отдельно указывается цена, за которую продается (покупается) сам участок, и отдельно - стоимость строений, размещаемых на земельном участке;

е) отсутствие иных договоров по отчуждению данного земельного участка (он никому не продан, не поменян, отсутствует спор по поводу данной земли, скажем, между наследниками);

ж) другие необходимые условия (например, обязательная передача документов, свидетельствующих об индивидуализации предмета сделки и правовом режиме земельного участка, срок исполнения передачи земельного участка покупателю, указание, на кого и в каких размерах возлагаются расходы по составлению и оформлению данного договора).

Для удостоверения данной сделки необходимы следующие документы:

  • государственный акт на земельный участок;

  • план границ земельного участка;

  • справка землеустроительной службы исполкома по месту расположения земельного участка об отсутствии за логов, арестов и запрещений отчуждения земельного участка, о нормативной цене земельного участка, о наличии или отсутствии обременении земельного участка и их характере;

  • справка налогового органа по месту расположения земельного участка об отсутствии задолженностей по налогам за отчуждаемым земельным участком;

  • справка об отсутствии объекта недвижимости на отчуждаемом земельном участке;

  • заявление о согласии супруга на отчуждение земельного участка, если он был приобретен в браке.

Если в соответствии с законодательными актами Республики Беларусь для заключения сделки требуется отказ от права преимущественной покупки других субъектов, кроме сторон сделки, то в соответствующую организацию по государственной регистрации дополнительно представляются документы, подтверждающие такой отказ. Оформление этих документов должно быть произведено в соответствии с требованиями законодательства. Если отсутствует письменный документ, подтверждающий отказ от права преимущественной покупки, то регистратор предпринимает необходимые действия для выявления воли лица, обладающего таким правом, в порядке, установленном республиканской организацией по государственной регистрации.

Договор купли-продажи земельного участка подлежит нотариальному удостоверению и государственной регистрации, а переход права собственности на земельный уча сток - государственной регистрации. Порядок такой регистрации при купле-продаже земельных участков и сделок купли-продажи земельных участков установлен Инструкцией о порядке государственной регистрации перехода права частной собственности на земельные участки при купле-продаже земельных участков и сделок купли-продажи земельных участков, утвержденной постановлением Госкомзема Республики Беларусь от 20 декабря 2000 г. № 16'.

Под государственной регистрацией перехода права собственности на земельный участок при купле-продаже земельного участка и сделок купли-продажи земельных участков понимается:

  • государственная регистрация перехода права собственности от продавца к покупателю - внесение в установленном порядке записей в земельно-кадастровую книгу, изъятие у продавца документа, удостоверяющего право на земельный участок, изготовление и выдача в установлен ном порядке документа, удостоверяющего права покупателя на земельный участок;

  • государственная регистрация договора - внесение в установленном порядке записей о договоре в земельно-кадастровую книгу и отметки о государственной регистрации в договор.

Государственная регистрация перехода права собственности на земельный участок при купле-продаже земельного участка и договора осуществляется в соответствии с Положением о кадастровом делении территории Республики Беларусь, утвержденным постановлением Госкомзема от 19 сентября 2000 г. № 10 «Об утверждении положения о кадастровом делении территории Республики Беларусь» 2 территориальным кадастровым органом либо землеустроитель ной службой местного исполнительного и распорядительного органа по месту нахождения земельных участков.

Государственная регистрация перехода права собственности на земельный участок при его купле-продаже и договора купли-продажи осуществляется только после государственной регистрации в земельно-кадастровой книге права собственности на земельный участок, принадлежащий продавцу, и нотариального удостоверения договора.

Для государственной регистрации перехода права собственности при купле-продаже земельного участка и договора продавец и покупатель подают совместное заявление, а также документы, являющиеся основанием государственной регистрации. Представление документов может быть произведено как лично, так и через представителя по договору доверительного управления или нотариально удостоверенной доверенности в соответствии с действующим законодательством.

Заявление о регистрации может быть подано одной стороной договора, если другая сторона уклоняется от государственной регистрации договора и перехода права собственности на земельный участок.

Для государственной регистрации необходимо пред ставить следующие документы:

  • заявление;

  • документ о внесении платы за государственную регистрацию;

  • подлинники договора в двух экземплярах и копию договора в одном экземпляре;

  • паспорт гражданина Республики Беларусь;

  • документы, подтверждающие полномочия представителя (при совершении сделки через представителя и регистрации им перехода права собственности и договора).

    К договору должен прилагаться земельно-кадастровый план участка. Границы земельного участка на плане должны соответствовать границам земельного участка на кадастровой карте, находящейся в органе регистрации.

    В случае купли-продажи застроенного земельного участка по договору купли-продажи земельного участка или по договору купли-продажи недвижимости дополнительно представляются технические паспорта зданий и(или) сооружений, расположенных на земельном участке.

    Основаниями для отказа в приеме документов на государственную регистрацию являются:

    • отсутствие полномочий у лиц, подавших заявление и документы в орган регистрации выступать в качестве заявителей (представителя заявителя);

    • несоответствие состава или формы документов, по данных на регистрацию, требованиям законодательства.

    При возникновении у регистратора сомнений в наличии оснований государственной регистрации он обязан немедленно известить об этом заявителей и предложить им предоставить недостающие документы, являющиеся основаниями государственной регистрации.

    В государственной регистрации может быть отказано в случаях:

    • наличия противоречий между документами, поданными на регистрацию, и записями в государственной земельно-кадастровой книге;

    • несоответствия данных, позволяющих определенно установить предмет договора купли-продажи согласно требованиям ст. 525 ГК или содержанию листа «А» земельно-кадастровой книги, утвержденной приказом Госкомзема от 18 февраля 1999 г. № 01-4/23 «Об утверждении земельно-кадастровой книги со вставными листами» 1 или кадастровой карте;

    • наличия запретов на отчуждение земельного участка, если в государственной земельно-кадастровой книге содержатся записи об аресте, запрещениях, ограничениях права распоряжения земельным участком;

    • невыполнения требований ч. 3 и ч. 4 ст. 93 Кодекса о земле, заключающихся в наличии в договоре условий, влекущих изменение целевого назначения земельного участка;

    • отсутствия правомочий распоряжения земельным участком у лица, подписавшего договор;

    • несоответствия состава, формы, содержания договора требованиям, установленным законодательством Республики Беларусь.

    Покупателю земельного участка выдается государственный акт на землю после изъятия у продавца документа, удостоверяющего право собственности на продаваемый земельный участок.

    Регистрирующий орган вносит отметки о государственной регистрации в подлинники договора. Заявления, копии договора, другие документы, являвшиеся основанием государственной регистрации, помещаются в кадастровое дело земельного участка.

    Если жилой дом, дача, садовый домик приобретены в собственность лицом, не имеющим права получения в собственность земельного участка, имеющего отношение к такому строению, этот участок выкупается у собственника соответствующим сельским (поселковым), городским (го родов областного подчинения и города Минска), районным исполнительным и распорядительным органом по нормативным ценам, действующим на момент выкупа.

    Продажа земельного участка, находящегося в общей совместной или общей долевой собственности, либо его части может осуществляться при согласии всех участников общей собственности на землю без изменения целевого на значения земельного участка.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. Та 17 жовтня 2004р.) Мінськ «Білорусь» 2004р.

    2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь: з коментарями до розділів / Коментарі В. Ф. Чигир. - 3-е изд. - Мн.: Амалфея, 2000.-704с.

    3. Кодекс Республики Беларусь о земле от 23 июля 2008г. № 425. Прийнятий Палатою представників 17 червня 2008 року. Одобрен Советом Республики 28 июня 2008 года. Юридическая база «ЮСИАС».

    4. Колбасин Д.А. Цивільне право. Загальна частина. - Мн.: ПоліБіг. На замовлення громадського об'єднання «Молодіжне наукове товариство». 1999. - 360С.

    5. Станкевич Н.Г. Земельное право Республики Беларусь. Учебное пособие. – Мн.: Амалфея, 2000. - 480с.

    Додати в блог або на сайт

    Цей текст може містити помилки.

    Держава і право | Реферат
    66.6кб. | скачати


    Схожі роботи:
    Поняття і види угод Умови дійсності угод Умови і строки угод
    Умови дійсності угод
    Державна реєстрація прав на землю та угод із землею
    Поняття та види угод
    Поняття і види угод
    Поняття види і форми угод
    Поняття види і дійсність угод
    Поняття нерухомості та угод з нею Види і
    Види права землекористування в Республіці Білорусь
    © Усі права захищені
    написати до нас
    Рейтинг@Mail.ru