приховати рекламу

Політика НС Хрущова

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Суть критики Хрущовим культу особи Сталіна. Хрущов з'явився виразником критичного, антисталінського напрямку в партії, яке не могло виступити відкрито за життя Сталіна. Вже відразу після смерті Сталіна керівництво країни прийняло заходи з припинення вихваляння Сталіна у пресі. Маленков на засіданні Президії ЦК КПРС висловився за "припинення політики культу особи". Були припинені репресії: звільнили учасників "справи лікарів", припинили фабрикувати "мингрельское справа", не відбулася задумана Сталіним масова депортація євреїв до Сибіру. У 1953 р. був усунутий Берія - керівник держбезпеки. Розстріл Берія в грудні 1953 р. породив у мучеників ГУЛАГу надію на звільнення. Режим у таборах був пом'якшений, дозволені побачення з рідними. У 1955 р. повернулися додому всього близько 10 тис. чол. І кілька тисяч були реабілітовані посмертно. Однак система Гулака ще зберігалася. У ряді таборів спалахнули повстання в'язнів, жорстоко пригнічені із застосуванням танків. Було багато жертв. Хрущов хотів радикально вирішити питання про ліквідацію ГУЛАГу, звільнити всіх невинно засуджених. Хрущов запропонував включити до звітну доповідь до ХХ з'їзду КПРС розділ про критику культу особи. Але пропозиція не пройшла. Свій відома доповідь "Про подолання культу особи і його наслідків" Н.С. Хрущов прочитав на закритому засіданні з'їзду 25 лютого. У СРСР доповідь був опублікований лише в 1989 р. З особливою ненавистю і жорстокістю говорив Хрущов про Сталіна. Він оголосив його прямим і головним винуватцем поразки на фронтах в початковий період війни. Хрущов поклав на Сталіна відповідальність за поразки Червоної Армії в 1941-1942 рр.. і окупацію величезних територій. Він навів дані про масові необгрунтованих репресії військових кадрів. У доповіді була намальована страшна картина масових необгрунтованих арештів людей, в тому числі великих партійних і державних діячів. У доповіді наводилися численні факти тортур і катувань, яким піддавалися заарештовані. Але всієї правди про сталінські репресії Хрущов не сказав, тому що і сам у них брав участь. Сталін був винен і в розвалі с / г, допустив серйозні прорахунки в зовнішній політиці, порушив внутрішньопартійну демократію, встановив режим особистої влади. Таким чином, Хрущов критикував Сталіна, але не систему, і він не міг порвати з комуністичною ідеологією, він продовжував залишатися переконаним комуністом. Згодом критика Сталіна була пом'якшена. Але, незважаючи на це, в країні активно йшов процес реабілітації політв'язнів, руйнування всесильного колись ГУЛАГу. Переглядалися матеріали судових процесів 1936-1938 рр.. Був спрощений порядок реабілітації. Сміливим кроком Хрущова була реабілітація і повернення на колишні місця проживання народів, депортованих Сталіним під час ВВВ: чеченців, інгушів, кабардинців, карачаївців, калмиків. Однак він не довів справу до кінця: не були відновлені автономні республіки кримських татар і німців Поволжя. При відновленні автономій перекроювалися їх межі, що створювало основу для майбутніх конфліктів. У 1957 р. була спроба усунути Хрущова від влади і розвернути країну назад. Але Хрущов здобув перемогу і продовжив курс демократизації країни. Під тиском Хрущова ХХII з'їзд КПРС ухвалив рішення про винесення тіла Сталіна з Мавзолею і поховання його на Красній площі. Вперше Хрущов поставив питання про те, що до інакомислячих в партії не повинні застосовуватися репресивні заходи. Однак ідеологічна основа тоталітарного ладу практично не похитнулася. Хрущов залишався прихильником авторитарної влади. Політика Н.С. Хрущова в аграрному секторі економіки. Прийшовши до влади Н.С. Хрущов, бачив серйозні збої в народному госп-ві, кризові явища в пром-ти і особливо в с / г і намагався подолати їх в рамках соціалістичної системи, централізованого планування і розподілу ресурсів. Становище в аграрному секторі було важким, якщо не сказати критичним. У 1949-1953 рр.. середньорічний збір зерна був трохи більше дореволюційного рівня 1913 р. Зернова проблема залишалася невирішеною. Колгоспи були в занепаді, тому що їх душили непосильні поставки гос-ву, робоча сила їхала з села в міста. З 1950 р. по 1954 із села пішли в місто 9 млн. чол. Майже всі колгоспи були збитковими. Причини такого тяжкого становища колгоспів: низькі закупівельні ціни, залишковий принцип фінансування, незадовільний використання техніки, нестача кваліфікованих кадрів і т.д. У серпні 1953 р. було прийнято рішення про збільшення капіталовкладень в с / г, про підвищення закупівельних цін на м'ясо, молоко, вовну, картопля, овочі і понадпланове зерно. Були знижені норми обов'язкових натуральних поставок з особистих підсобних госп-в. На пленумі ЦК КПРС у вересні 1953 р. Хрущов запропонував ряд серйозних заходів для подолання кризового становища на селі. Були прийняті наступні заходи: зниження норм обов'язкових поставок гос-ву с / г продукції, підвищення закупівельних цін, введення щоквартального авансування праці колгоспників у грошовій формі, зниження податків з присадибних госп-в. У результаті за 5 років після пленуму середньорічний приріст с / г продукції перевищив 7%. У березні 1953 р. були прийняті заходи для ослаблення централізму в управлінні с / г, розвитку місцевої ініціативи, розширенню прав колгоспів і радгоспів. Поліпшувалося тих-е оснащення села. Але все одно ряд рішень Хрущова важко позначилося на становищі с / х. Нещастям для країни було урізуванням особистих підсобних госп-в колгоспників, скупка великої рогатої худоби для поповнення суспільних фондів колгоспів. Хрущов також налаштований проти чистих парів, що давало відпочинок землі, він запропонував зайняти площі чистих парів кукурудзою. Кукурудзу стали сіяти повсюдно, але кліматичні умови нашої країни були для цього несприятливі. Багато госп-ва зазнали збитків. Хрущовської ідеєю було освоєння цілини головним чином в Казахстані, а також у деяких районах Уралу, Південного Сибіру, ​​Пн. Кавказу. Але керівники республіки Казахстан виступили проти оранки земель, тому що при цьому ліквідовувалися пасовища - важливі для народного госп-ва цього регіону. Однак Хрущов зломив опір. З 1954 по 11956 рр.. було розорано близько 36 млн. га землі. Але була проявлена ​​поспішність і не було проведено належної підготовки. Перший же рік, незважаючи на непоганий врожай, приніс збитки через бездоріжжя, відсутність складських приміщень, високих витрат на перекидання техніки, пального і будматеріалів, тому що це були необжиті райони, де треба було будувати житло, прокладати дороги, лінії електропередач і т.д. Не були враховані пріродно0-кліматичні умови: пилові бурі розсіювали верхній родючий шар землі. У 1958 р. в примусовому порядку була продана колгоспам техніка машинотракторних станцій. Реформа була проведена поспіхом, без належної підготовки. У важкому становищі опинилися слабкі колгоспи, яким довелося урізати витрати на соц. потреби і навіть оплату праці колгоспників. Починали міцніти колгоспи знову виявилися економічно ослабленими. Таким чином, незважаючи на зусилля Хрущова, підняти з / х не вдалося. Не вирішена була зернова проблема, лопнув висунутий Хрущовим гасло в 3-4 роки наздогнати США по пр-ву м'яса, масла і молока на душу населення. До осені 1963 р. через посушливого літа і поганого врожаю почалася нестача хліба в містах. Вперше в історії Росії довелося закупити зерно за кордоном. Суть ек-х реформ, початих в 1965 р., їх результати. У 1965 р. почалися ек-ие реформи, підготовлені ще за Хрущова. Одна з них була направлена ​​на підйом сільськогосподарського пр-ва шляхом використання ек-х важелів. Були серйозно підвищені закупівельні ціни, знижений план обов'язкових поставок гос-ву, за здачу надпланової продукції встановлювалися надбавки до ціни, намічалося посилити електрифікацію аграрного сектора, розширювалася колгоспна демократія. У сфері управління промисловістю відновлювався галузевий принцип (міністерства замість раднаргоспів), розширювалася самостійність підприємств, вони переводилися на госпрозрахунок, скорочувалася кількість планових показників, що спускаються зверху, підвищувався науковий рівень, орієнтація на якісні показники. На якийсь час реформи дали імпульс розвитку економікі.1966-1970 роки були найбільш сприятливими за Брежнєва. Нац-ий дохід в 1970 р. в порівнянні з 1965 р. виріс на 41%, вироблення електроенергії - на 54%, продукція машинобудування і металообробки - на 74%, середньорічний валовий обсяг с / г продукції - на 21%. Середньомісячна з / п робітників і службовців збільшилася на 26%, оплата праці колгоспників - на 42%. Швидкими темпами розвивалося житлове будівництво. Однак не все було безхмарно: тривав курс на екстенсивний розвиток економіки. За п'ятирічку було побудовано 1800 нових підприємств, тобто щоденно вводився в дію один завод або фабрика. Капіталовкладення у нове буд-во помітно опережівалі вкладення в оновлення застарілого обладнання. Розвиток маш-я відставало від потреб народного госп-ва, великий був витрата металу на одиницю продукції, низька кач-во. Відставала від потреб суспільства легка промисловість, нестача товарів народного споживання. Отже, до кінця п'ятирічки реформи почали буксувати. Причини їх невдач: соц. система, реформи не вийшли за її рамки: збереглися держ. власність на засоби в-ва, централізоване планування та розподіл ресурсів. Крім того, тривало партійне командування економікою. Трудові права колективів не розширювалися, працівники не були задіяні в реалізації реформ. Консервативна позиція Брежнєва в чималому ступені сприяла провалу реформ. ХХIV з'їзд КПРС (1971 р.) обгрунтував новий курс. Були намічені конкретні заходи: 1. розвиток випереджаючими темпами маш-а для забезпечення ПТП 2. на цій базі - різкий стрибок у продуктивності праці (до 40%) 3. прискорення темпів зростання легкої промисловості 4. жорстка економія сировини, матеріалів, електроенергії 5. підвищення кач-ва продукції 6. вдосконалення планування і управління економікою 7. зміцнення дисциплін: гос-ой, планової, фінансової, технологічної, трудової. Але ці заходи не могли вписатися в адміністративно-командну систему соціалізму. Наростав криза. Підсумки ек-го розвитку країни до кінця правління Брежнєва: незважаючи на оголошений курс на інтенсифікацію економіка продовжувала розвиватися екстенсивно. Мляво йшов НТП. Народне госп-во було несприйнятливо до технічних нововведень. Ще більше ускладнилася занедбаність маш-я: приблизно третина всіх машин потребувала заміни або істотної модернізації. Багато грошей витрачалося на військові витрати (40% від нац. Доходу і 25% від ВВП (стверджував А. Д. Сахаров)). йнізкій рівень життя, злидні пенсіонерів та інвалідів, недостатнє фінансування науки і культури, скоротилася частка витрат на охорону здоров'я. Труднощі в аграрному секторе.йнедостаток продовольства, стали імпортувати. Зрівнялівка в з / п. Дефіцит товарів народного потребленія.й "відкладений" спрос.йвклади в ощадкаси. Причини цього всього: антиринковий характер економіки, де виробник не є господарем, не зацікавлений в результатах. Планування.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Доповідь
23.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Аграрна політика НС Хрущова
Зовнішня і внутрішня політика Н С Хрущова
Зовнішня і внутрішня політика НС Хрущова
Останній Штурм неба Антицерковна політика в роки Хрущова 1958-1964
Реформи Хрущова
Відлига Хрущова
Зірковий час Хрущова
Діяльність Хрущова на Україну
Боротьба Хрущова за одноосібну владу
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru