Пожежна сигналізація

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

Умовні позначення, терміни та визначення. 3
1. Загальні положення. 5
2. Характеристика об'єкта. 6
3. Аналіз можливих технічних рішень щодо обладнання об'єкта заданої системою технічних засобів захисту .. 17
3.1 Адресна пожaрнaя сігнaлізація. 18
3.2 Адресно-аналогова пожaрнaя сігнaлізація. 18
3.3 Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією. 19
4. Основні технічні рішення. 24
5. Організація і виробництво стороітельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт 27
6. Електроживлення і заземлення устаткування. 29
6.1 Розрахунок енергоспоживання. 30
7. Охорона праці і техніка безпеки. 32
7.1 Виробнича санітарія. 32
7.1.1 Випромінювання. 32
7.1.2 Метеорологічні умови. 34
7.1.3 Вентиляція. 34
7.1.4 Виробниче освітлення. 35
7.2 Техніка безпеки. 36
7.2.1 Електричний струм. 36
7.2.2 Статична електрика. 37
7.2.3 Розрахунок величини струму, що проходить через тіло людини. 37
7.3 Пожежна безпека. 39
8. Економеческая ефективність застосування системи захисту .. 41
8.1 Проект організації будівництва. 42
8.2 Техніко-економічні показники. 44
8.3 Економічне обгрунтування. 44
Висновок. 47
Список використаних джерел. 50

Умовні позначення, терміни та визначення

Відповідно до діючої нормативної документації умовні графічні позначення наводяться на аркуші "Загальні дані" включеного в графічну частину дипломного проекту. Основні терміни та визначення з СНБ
Автоматичний пожежний сповіщувач - пожежний сповіщувач, який реагує на фактори, супутні пожежі.
Безпека підприємства - це стан захищеності матеріальних цінностей та інформаційних ресурсів, штатного персоналу та відвідувачів підприємства від внутрішніх і зовнішніх загроз, а сукупність заходів, спрямованих на реалізацію такого стану, називають системою безпеки підприємства.
Димовий пожежний сповіщувач - автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на аерозольні продукти горіння.
Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист людей та матеріальних цінностей від впливу її небезпечних факторів.
Пожежний сповіщувач - пристрій для формування сигналу про пожежу.
Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний - складова частина установки пожежної сигналізації для прийому інформації від пожежних сповіщувачів, вироблення сигналу про виникнення пожежі чи несправності установки та для подальшої передачі і видачі команд на інші пристрої.
Приймально-контрольне обладнання - обладнання, що забезпечують харчування і прийом сигналів від підключених до нього пожежних сповіщувачів, оповіщувачів, формування сигналів про пожежу, режимах роботи системи, при необхідності, видачу сигналів на управління технічними засобами протипожежного захисту, технологічним, електротехнічним та іншим устаткуванням, індикацію , збір, реєстрацію та передачу в пункт спостереження зазначеної інформації.
Ручний пожежний сповіщувач - пожежний сповіщувач з ручним способом приведення в дію.
Система пожежної сигналізації - сукупність технічних засобів, призначених для виявлення факторів пожежі, формування, збору, обробки, реєстрації та передачі в заданому вигляді сигналів про пожежу, режимах роботи системи, іншої інформації і, при необхідності, видача сигналів на управління технічними засобами протипожежного захисту, технологічним, електротехнічним та іншим устаткуванням.
Шлейф СПС - електричний ланцюг, що з'єднує вихідні ланцюги ПІ, що включає в себе допоміжні елементи і сполучні лінії і призначена для передачі на ПКО сигналів, а в деяких випадках і для подачі електроживлення на ПІ.
Скорочення використовуються в дипломному проекті:
АПИ - Автоматичний пожежний сповіщувач;
ДПІ - Димовий пожежний сповіщувач;
ПІ - Пожежний сповіщувач;
ППКОП - Прилад приймально-контрольний охоронно-пожежний
ПКО - Приймально-контрольне обладнання
ІПР - Ручний пожежний сповіщувач
СПС - система пожежної сигналізації

1. Загальні положення

Дипломний проект "Система пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу дитячого закладу з групою цілодобового змісту" розроблений на підставі завдання до курсового проекту. Термін проектування з 22.06. 2007 по 25.12. 2007 рр..
Вихідні дані для проектування:
технічне завдання на проектування.
При проектуванні були використані наступні основні нормативні документи:
РД 28/3.009-2001 Технічні засоби та системи охорони. Позначення умовні графічні.
РД 5.952-90 Системи автоматичні пожежегасіння, пожежної, охоронної та охоронно-пожежної сигналізації. Порядок розроблення завдання на проектування на проектування.
СНБ 2.02.05-04 Пожежна автоматика.
СНБ 2.02.02-01 Евакуація людей із будівель і приміщень
НПБ 15-2004 Область застосування автоматичних систем пожежної
сигналізації та установок пожежогасіння
НПБ 5-2000 категоріювання приміщень, будинків та зовнішніх установок по пожежній та вибухопожежної небезпеки
СНіП 21.01-97 Пожежна безпека будівель та споруд.
СНБ 1.02.06-98 Порядок визначення вартості проектної документації в будівництві.
ТКП 45-2.02-22-2006 Будинки і споруди. Евакуаційні шляхи та виходи. Правила проектування.
Збірники цін на проектні роботи для будівництва.

2. Характеристика об'єкта

Об'єкт "Двоповерховий дитячий сад" на 330 місць є окремим залізобетонне будинок, що складається з 105 приміщень (73 на першому поверсі і 32 - на другому).
На першому поверсі розташовані:
Спальна. Вхід здійснюється через приміщення групова (2) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 36,6 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (5), а також через двостулкові зовнішні двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 61,1 м2.
Мийна. Вхід здійснюється через приміщення 2 (Групова) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання.
Сан. вузол.
Роздягальня. Вхід здійснюється через приміщення групова (2) через одностулкові двері, або через сходову клітку (11). Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 14,6 м2.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 1,9 м2.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 2,1 м2.
Коридор. Має вихід в приміщення № 5,
6. Площа коридору становить 2,2 м2.
Коридор. Має вихід в приміщення № 7, 10, 15. Площа коридору становить 2,8 м2.
Комора сан. техніки. Вхід здійснюється через коридор (9) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 12,5 м2.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через коридор (16) і роздягальню (5). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 4,2 м2.
Кабінет. Вхід - з коридору (16), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення - 11,0 м2.
Кабінет завідуючої. Вхід - з коридору (16), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення - 12,6 м2.
Кухня. Вхід здійснюється через коридори (16,9) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 52,1 м2.
Коридор. Вхід - з сходових клітин (приміщення 11,36) Має вихід в приміщення № 15, 19,21,29,4,35,13,14,18,22,24,23. Площа коридору становить 37,1 м2.
Ел. щитова. Вхід здійснюється через приміщення Коридор (43) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 6,3 м2.
Комора с / г продукції. Вхід здійснюється через коридор (16) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 21,7 м2.
Коридор. Має вихід в приміщення № 20,38, а також у коридор (16). Площа коридору становить 1,5 м2.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 1,6 м2.
Кабінет завгоспа. Вхід - з коридору (16), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення - 9,6 м2.
Прасувальна. Вхід здійснюється через коридор (16) і пральні (23) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 14,0 м2.
Пральня. Вхід здійснюється через приміщення коридори (16,24) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 16,0 м2.
Коридор. Має вихід в коридор (16) і пральню (23). Площа коридору становить 2,6 м2.
Кабінет. Вхід - з коридору (29), висвітлюється люмінесцентними лампами. Площа приміщення - 7,0 м2.
Кабінет. Вхід - з коридору (29), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконних отвору. Площа приміщення - 5,8 м2.
Кабінет. Вхід - з коридору (29), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконних отвору. Площа приміщення - 5,8 м2.
Кабінет. Вхід - з коридору (29), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконних отвору. Площа приміщення - 5,8 м2.
Коридор. Має вихід в приміщення № 25,26,27,28, а також через двостулкові двері в коридор (30). Площа коридору становить 14,9 м2.
Коридор. Має вихід в коридор (29) та тамбур (31). Площа коридору становить 2,4 м2.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 2,0 м2.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 1,5 м2.
Коридор. Має вихід в тамбур (32) і роздягальню (34). Площа коридору становить 1,8 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через коридор (33), сходову клітку (36), а також через групову (39). Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 9,5 м2.
Коридор. Має вихід на сходову клітку (36), роздягальню (34), а також групову (39). Площа коридору становить 13,3 м2.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через коридори (16,35) і тамбур (37). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 4,2 м2.
Мийна. Вхід здійснюється через кухню (15) і коридор (19) через одностулкові двері. Є 1 віконний отвір. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа - 10,5 м2.
Групова. Вхід здійснюється через коридор (35), а також через двостулкові зовнішні двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 52,8 м2.
Спальна. Вхід - з групової (39), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення - 37,8 м2.
Білизняна. Вхід здійснюється через техподпольем (66) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення - 16,5 м2.
Комора інвентаря. Вхід здійснюється через техподпольем (66) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 6,8 м2.
Коридор. Має вихід в приміщення № 17,45,44,46,59. Площа коридору становить 46,1 м2.
Комора чергового. Вхід здійснюється через приміщення коридору (43) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 11,0 м2.
Кабінет. Вхід - з коридору (43), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконних отвору. Площа приміщення - 11,5 м2.
Музичний зал. Вхід до приміщення з коридору (43). Загальна площа становить 103,2 м2.
Комора тих. персоналу. Вхід здійснюється через приміщення музичний зал (46) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 3,2 м2.
Комора тих. персоналу. Вхід здійснюється через приміщення Коридор (59) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 3,8 м2.
Комора тих. персоналу. Вхід здійснюється через приміщення Коридор (59) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 8,8 м2.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 3,8 м2.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через коридор (73). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Роздягальня. Вхід здійснюється через коридор (73), а також через групову (53). Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 19,0 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (52), а також через двостулкові зовнішні двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 49,3 м2.
Спальна. Вхід - з групової (53), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення - 50,2 м2.
Спальна. Вхід - з групової (56), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 2 віконних отвору. Площа приміщення - 53,3 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (57). Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 50,4 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через коридори (73,58), а також через групову (56) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення дорівнює 20,0 м2.
Коридор. Має вихід в роздягальню (57) і тамбур (63). Площа коридору становить 1,7 м2.
Коридор. Має вихід в приміщення № 48,49,73,43. Площа коридору становить 7,7 м2.
Білизняна. Вхід здійснюється зовні будівлі через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Площа приміщення - 2,4 м2.
Коридор. Має вихід в приміщення № 62,72. Площа коридору становить 2,1 м2.
Тамбур. Передня сторона будівлі. Площа - 2,0 м2.
Тамбур. Передня сторона будівлі. Площа - 2,7 м2.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через роздягальні (67,72), коридор (59), а також через тамбур (65). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Тамбур. Задня сторона будинку. Площа - 3,8 м2.
Тих. підпілля.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (64) і групову (68) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 17,9 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (67), а також через двостулкові зовнішні двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 4 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 45,4 м2.
Спальна. Вхід - з групової (68), висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення - 48,4 м2.
Спальна. Вхід - з групової (71), а також через двостулкові двері назовні будівлі, висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 2 віконних отвору. Площа приміщення - 49,6 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (72), а також через двостулкові двері спального приміщення (70). Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 2 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 48,2 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через коридор (61), сходову клітку (64) і групову (71) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 22,3 м2.
Коридор. Вхід - з сходової клітки (приміщення 51). Має вихід в приміщення № 52,59. Площа коридору становить 4,9 м2.
На другому поверсі розташовані:
Спальна. Вхід - здійснюється через групову (7). Висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення - 52,1 м2.
Спальна. Вхід - здійснюється через групову (5), а також через двостулкові двері назовні будівлі. Висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення - 48,4 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (8) і групову (5) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 24,2 м2.
Сан. вузол;
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (3), а також через спальну (1). Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 48,8 м2.
Сан. вузол;
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (3), а також через двостулкові двері назовні будівлі. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 4 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 45,4 м2.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через роздягальні (3,9). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (8) і групову (7) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 18,6 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (16) і групову (13) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 19,8 м2.
Спальна. Вхід - здійснюється через групову (14). Висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення - 51,5 м2.
Спальна. Вхід - здійснюється через групову (13), а також через двостулкові двері назовні будівлі. Висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення - 48,7 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (10), а також через спальну (12). Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 47,7 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (15), а також через двостулкові двері назовні будівлі. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 4 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 42,8 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (16) і групову (14) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 16,7 м2.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через роздягальні (10,15). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через роздягальні (20,23). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (20), а також через двостулкові двері назовні будівлі. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 4 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 51,9 м2.
Спальна. Вхід - здійснюється через групову (18). Висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення - 34,8 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (17) і групову (18) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 15,3 м2.
Спальна. Вхід - здійснюється через групову (22). Висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 2 віконних отвору. Площа приміщення - 34,8 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (23), а також через одностулкові двері назовні будівлі. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 3 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 48,8 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (17) і групову (22) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 16,8 м2.
Спальна. Вхід - здійснюється через групову (25). Висвітлюється природним освітленням у світлий час доби і люмінесцентними лампами. Є 2 віконних отвору. Площа приміщення - 34,8 м2.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (26), а також через двостулкові двері назовні будівлі. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 4 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 47,0 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (29) та групову (25) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 13,8 м2.
Роздягальня. Вхід здійснюється через сходову клітку (29) та групову (32) через одностулкові двері. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 1 віконний отвір. Площа приміщення дорівнює 15,9 м2.
Мийна.
Сходова клітина. Прохід не сходову клітку здійснюється через роздягальні (26,27). Освітлення приміщення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп.
Мийна.
Мийна.
Групова. Вхід здійснюється через роздягальню (27), а також через двостулкові двері назовні будівлі. Приміщення освітлюється за допомогою ламп розжарювання. Є 4 віконних отвору. Площа приміщення дорівнює 51,6 м2.
Обладнанню засобами пожежної сигналізації підлягають усі перераховані вище приміщення за винятком сан. вузлів, тамбурів, сходових клітин.
Доступ до будівлі здійснюється через 2 головних входу розташованих з фасаду будівлі, а також через 7 виходів розташованих в тиловій частині будівлі. Вихід з будівлі здійснюється через "тамбури" 12, 6, 7, 31, 32, 37, 50, 65, а також через 4-е пожежних виходу з "групових" 2, 39, 53, 68 і 2-х "спальних" 55,70.
Об'єкт призначений для цілодобового перебування на ньому дітей віком до 6 років. На об'єкті передбачено пост охорони з цілодобовим перебуванням чергового. Стіни периметра об'єкту - капітальні; решітки на вікнах відсутні; загальна площа приміщень становить 1200м2; у всіх приміщеннях висота стель - 255 см; опалення водяне з радіаторами, розташованими під кожним вікном; об'єкт телефонізовано.
Прохід на другий поверх здійснюється через сходові клітки 11, 36, 51 і 64.
Захищаються зони приміщень за класифікацією ПУЕ відносяться до класів П-11А.
Режим роботи персоналу дитячого саду наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 - Режим роботи персоналу дитячого саду
Співробітник
Зміна
Час роботи
Вихователь
перший
7.00 - 18.30
друга
18.30 - 7.00
Помічник вихователя
перший
7.00 - 18.30
друга
18.30 - 7.00
Обслуговуючий персонал
7.00 - 8.00
Служба безпеки
перший
8.00 - 19.00
друга
19.00 - 8.00
Мед. персонал
7.30 - 18.00

3. Аналіз можливих технічних рішень щодо обладнання об'єкта заданої системою технічних засобів захисту

На будь-якому об'єкті існує загроза нанесення шкоди майну і здоров'ю людей при виникненні неконтрольованого спалаху або пожежі. Єдиний спосіб звести в цьому випадку можливі втрати до мінімуму - це побудувати ефективну систему виявлення та ліквідації загоряння. Основним способом вирішення цієї проблеми є встановлення системи пожежної сигналізації, яка призначається для виявлення вогнищ займання і управління системами оповіщення людей про пожежу, установками автоматичного пожежогасіння, а також технологічним устаткуванням.
Система пожежної сигналізації - це сукупність спільно діючих засобів пожежної сигналізації, встановлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, обробки, представлення в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та (або) видачі команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних пристроїв .
В даний час можна виділити три основні типи пожежної сигналізації:
Традиційна порогова (неадресна) пожaрнaя сігнaлізація.
Традиційні порогові (неадресні) ПС являють собою систему з променевою архітектурою, в якій приймально-контрольний прилад визначає зону виникнення тривожного сповіщення в межах шлейфу. У шлейф пожежної сигналізації такого типу включаються звичайні порогові (активні, пасивні) датчики. При спрацьовуванні датчика його номер і приміщення на станції не вказуються, ініціюється тільки номер шлейфу. Застосування неадресних систем доцільно для невеликих об'єктів (не більше 30-40 приміщень). Конкретне місце ТІ може визначити лише черговий персонал шляхом обстеження всіх приміщень зони. Недоліки систем цього типу - низька інформативність (в тому числі відсутність інформації про несправності сповіщувача), висока ймовірність помилкових спрацьовувань, дорогий монтаж.

3.1 Адресна пожaрнaя сігнaлізація

Адресні системи пожежної сигналізації дозволяють визначити не тільки зону, а й точної адреси спрацював датчика. При активізації датчик передає по шлейфу адреса в послідовному коді, який відображається на дисплеї ПКП. У кожному датчику або монтажному цоколі розташована схема встановлення адреси. Таким чином, система визначає конкретне місце формування сигналу про ТІ, що підвищує оперативність реагування спеціальних служб.
Адресні системи пожежної сигналізації поділяються на неопросние і опитувальні. В інтелектуальних адресних системах може використовуватися довільний вид шлейфу: кільцевої, розгалужений, зіркою і будь-яке їх поєднання, не потрібно ні яких кінцевих елементів шлейфу. В опитувальних адресних системах наявність датчика підтверджується його відповідями на запити ПКП (не рідше 5-10 с). Якщо ПСП при черговому запиті не отримує відповідь від датчика, його адресу індикацію за відповідним повідомленням. У цьому випадку відпадає необхідність використання функції розриву шлейфу і при відключенні одного датчика зберігається працездатність всіх інших.

3.2 Адресно-аналогова пожaрнaя сігнaлізація

Адресно-аналогові системи ПС, мають більші найбільш розвиненими функціональними можливостями, надійністю і гнучкістю, є центром збору телеметричної інформації, що надходить від датчиків. У сучасній будівлі, обладнаному дорогими системами телекомунікації, автоматизації та життєзабезпечення, застосування адресно-аналогового обладнання є вірним рішенням. Важливою відмінністю адресно-аналогових систем ПС є те, що в них сповіщувач є лише вимірником параметра і транслює на ПКП його значення і свою адресу, а ПКП оцінює величину і швидкість зміни цього параметра, а також управляє індикацією ПІ, включаючи відповідний режим. Тобто всі рішення по контролю і управлінню пожежної ситуацією на об'єкті приймаються приймально-контрольним приладом. Сучасна адресно-аналогова система ПС - це спеціалізований комп'ютерний комплекс, який дозволяє контролювати цілий набір параметрів - і оцінювати стан об'єкта по декількох ПІ, які знаходяться в одному або різних приміщеннях, міняти чутливість ПІ в залежності від умов експлуатації та часу роботи (режими день / ніч , робочий день / вихідний). Адресно-аналогова система також дозволяє гнучко організувати роботу і взаємодію всіх інженерних систем життєзабезпечення будівлі.

3.3 Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією

У разі виникнення пожежі важливо не тільки виявити його на ранній стадії, а й сповістити про небезпеку знаходяться в будівлі, і запобігти можливу паніку. Для цієї мети в залежності від категорії об'єкта відповідно до вимог норм пожежної безпеки використовуються різні типи оповіщення: звукове, світлозвуковий, мовленнєвий, мовленнєвий з роздільними зонами включення.
Успішної евакуації людей та матеріальних цінностей сприяють керівні вказівки, що транслюються за допомогою системи мовного оповіщення про пожежу. Такі системи особливо необхідні в громадських будівлях, де крім постійно працюючого персоналу присутня значна кількість відвідувачів. Системи мовного оповіщення використовуються для трансляції в задані зони сигналів оповіщення про пожежу, або про яку-небудь іншу небезпеку з абсолютним пріоритетом над іншими режимами роботи (передача коротких повідомлень, рекламних оголошень, фонової музики, радіопрограм і т.д.).
Основою системи оповіщення є радіоелектронний блок, який підключається до загальної системи трансляції звуку будівлі, і, беручи аварійний сигнал від системи пожежної чи будь-який інший сигналізації, потім автоматично переходить в режим оповіщення. У режимі оповіщення система визначає пріоритет, і місце походження сигналу потім починає відтворювати раніше записану для цього випадку інформацію з одночасним включенням сирен і стробов.
В даний час на території Республіки Білорусь для дотримання протипожежної обстановки на об'єктах найбільш широке застосування знайшли такі системи:
система пожежної сигналізації адресна (АСПС) "Естафета";
система автоматизована охоронно-пожежної сигналізації "Алеся".
Система "Естафета" розрахована на 32 кільцевих шлейфу, інформація з яких надходить через адаптер мережі на пульт чергового оператора (ПДС), який виконує функції АРМу (ведення бази даних, програмування системи, управління).
Інформація з ПДО може бути продубльована на виносні панелі індикації (ВПІ) і відображати графічну інформацію на персональному комп'ютері.
Дана система включає в себе адресну пожежну сигналізацію, забезпечує підключення існуючої об'єктової охоронної сигналізації через модулі сполучення та інтеграцію системи доступу на об'єкт на рівні персонального комп'ютера.
Система "Алеся" є охоронно-пожежної, без можливості підключення (інтеграції) системи доступу на об'єкт. Управління системою здійснюється тільки через автоматизоване робоче місце оператора (АРМ ДО) і чергового інженера (ДІ), тобто через персональні комп'ютери, що робить систему вразливою.
Асос "Алеся" дозволяє автоматизувати режими роботи охоронно-пожежної сигналізації: прийом і здачу об'єктів під охорону, контроль справності телефонних ліній (шлейфів сигналізації), ПСП і сповіщувачів.
Система складається з наступних рівнів:
верхній рівень (АРМ ДН та ДІ);
середній рівень (ретранслятор, пристрій трансляції і обробки інформації, комутатор напрямів);
об'єктовий рівень (приймально-контрольні прилади).
Розглянуті системи призначені для дотримання протипожежної обстановки на великих, переважно розподілених об'єктах, та їх застосування на розглянутому в курсовому проекті об'єкті економічно недоцільно.
Економічно обгрунтованим і в той же час ефективним для проектованої системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу є її побудова на базі наступного приймально-контрольного обладнання: ПКП 063-8-5 "АЛАРМ-5", ППКОП "А16-512" і ППКОП "ПКП -8/16 ".
Основні технічні характеристики даного обладнання наведені в таблиці 2.
Таблиця 2 - Основні технічні характеристики ПКП
ТСО
Параметр
ППКОП
063-8-5
"Аларм-5"
ППКОП
"А16-512"
ППКОП
"ПКП-8/16"
Інформаційна ємність (кількість ШС):
8
16 (48)
8 (32)
Максимальна кількість зон
4
24
16
Кількість релейних виходів
3
3 (25)
(8)
Струм споживання від акумуляторної батареї без СЗУ і зовнішніх пристроїв, мА
110
150
120
Вбудована пам'ять подій
32
256
64 (448)
Максимальна кількість каналів зчитування електронних ключів
2
30
16
Виходи для підключення СЗУ
3
2
2
Діапазон робочих температур, оС
-30 ... 50
-20 ... +50
0 ... 50
Термін служби приладу, не менше, років
8
8
8
Широкий вибір пожежних сповіщувачів, дозволених до застосування на території РБ дозволяє проектувати системи пожежної сигналізації, враховуючи характеристики захищаються приміщень об'єкта, а також матеріальні можливості і побажання замовника. У таблиці 3 наведені основні технічні характеристики найбільш часто вживаних пожежних сповіщувачів.
Таблиця 3 - Основні технічні характеристики сповіщувачів пожежних
Модель
Країна-виробник
Принцип
дії
Поріг спрацьовування
Інерційність спрацьовування, с
Живлення В / мА
Діапазон раб. температур, С
Теплові ПІ
ІП 101-1А
Росія
Тепловий миттєвий
50 ... 100
60
10 ... 25 / 0.05
-30 ... +100
ІП 101-2
Росія
Тепловий макс. диф.
54 ... 56
60
24 / 0.3
-40 ... +70
ІП 103-2
Росія
Тепловий миттєвий
54 ... 78
80 ... 100
22 ... 65 / 1
-40 ... +50
ІП 103-4/1
Росія
Тепловий миттєвий
60 ... 70
120
12 ... 30 / 150
-30 ... +50
ІП 103-5/1
Білорусь
Тепловий максимальний
70 ... 75
120
30 / 150
-50 ... +50
ІП 105
Білорусь
Тепловий максимальний
60 ... 70
120
12 ... 30 / 0.03
-50 ... +50
Димові ПІ
ДІП-3
Росія
Димовий оптичний
0,05 ... 0,5 Дб / м
5
24 / 0.5
-30 ... +70
ДІП-34а
Росія
Димовий оптичний
0,05 ... 0,2 Дб / м
10
8 ... 28 / 0.6
-10 ... +50
ІП 212-41М
Росія
Димовий оптичний
0,05 ... 0,2 Дб / м
5
9 ... 28 / 0.5
-10 ... +50
ІП 212-5М
Білорусь
Димовий оптичний
0,05 ... 0,2 Дб / м
5
16 ... 24 / 0.5
-30 ... +60
ІП 212-34 (ДІП34)
Росія
Димовий оптичний
0,05 ... 0,2 Дб / м
10
12 ... 28 / 0.12
0 ... +50
Ручні ПІ
ІПР
Росія
Поворот ручки
-
-
18 ... 24 / 18
-50 ... +50
ІПР-К
Росія
Натисканням на пластину
-
-
18 ... 24 / 18
-40 ... +55
ІПР-3СУ
Білорусь
Натисканням на кнопку
-
-
9 ... 28 / 30
-40 ... +60
ІПР АС-05
Росія
Натисканням на кнопку
-
-
16 ... 28 / 0.4
-50 ... +50

4. Основні технічні рішення

Виходячи з даних, наведених у таблиці 2, а також з огляду на характеристики й площа об'єкту, що розробляється система будуватися на базі ВКП "А16-512". Кількість використовуваних шлейфів сигналізації забезпечує необхідний по СНБ 2.02.05-04 резерв.
Прилад призначений для контролю стану пожежних сповіщувачів і в разі їх спрацювання виробляє сигнал тривоги. ПКП має виходи для підключення світлових і звукових оповіщувачів. Крім того, ПКП забезпечує автоматичне перемикання на резервне живлення (акумулятори) при пропажі основного живлення (220В) та індикацію несправностей при їх наявності (знижена напруга на акумуляторних батареях, обрив сигнального пристрою і т.д.).
Дана установка автоматичної пожежної сигналізації призначена для управління автоматичною системою оповіщення про пожежу.
Відповідно до СНБ 2.02.02-01 використаний тип оповіщення СО-3 (мовне). Для оповіщення про пожежу використовувати систему управління оповіщенням і евакуацією "Танго". Прилад управління та джерело резервного живлення (24В) встановити на посаді чергового поруч з ПКП.
Виходячи з даних, наведених у таблиці 3, а також з огляду на характеристики приміщень, які захищаються, що розробляється система будуватися, використовуючи як димових пожежних сповіщувачів ІП 212-41М, в якості теплових пожежних сповіщувачів - ІП 103-5/1 і в якості ручних пожежних сповіщувачів - ІПР-3су, в якості автономного пожежного сповіщувача - ІП212-22.
В даний час на території Республіки Білорусь найбільш широке поширення серед систем оповіщення та евакуації людей в надзвичайній ситуації отримала система "Танго" на базі основного обладнання виробництва "Авангардспецмонтаж".
З огляду на характеристики й площа об'єкту, систему оповіщення про пожежу найбільш ефективно реалізувати з використанням мовних оповіщувачів "Танго-ОП5", світлових транспарантів "АСТО-12 / 1" та світлозвукових табло "АСТО-12С / 1". Для управління системою оповіщення використовується базовий блок керування на 2 зони оповіщення "Танго-ПУ/БП2". Для оповіщення про пожежу в місцях з нічним перебування передбачена установка автономних пожежних сповіщувачів ІП212-22.
На шляхах евакуації з будівлі об'єкта встановлюються світлові транспаранти з написом "Вихід". У приміщеннях "групова" 2, 39, 53, 56, 68, 71, "коридор" 16, 29, "музичний зал" 46 першого поверху, "групова" 18, 22, 25, 32, 14, 13, 7, 5 другого поверху встановлюються мовні об'єктові оповіщувачі "Танго-ОП5", в приміщеннях "кабінет завгоспа" 21 і "кабінет завідувачки" 14 першого поверху встановлюються світлозвукові табло "Пожежа" "АСТО-12С / 1", на сходовій клітці в підвалі встановлюється світлозвуковий табло " Вихід "" АСТО-12С / 1 ", а також в приміщенні" кабінет завгоспа "(пост чергового) на першому поверсі передбачена установка сирени ПКІ-1.
При сигналі "Пожежа" з ПКП відбувається автоматичний запуск системи оповіщення, включення зовнішнього світлозвуковий оповіщувача SOA-4PS.
На шляхах евакуації людей при пожежі встановлюються сповіщувачі пожежні ручні ІПР-3су.
Відключення вентиляції, блокируемой з установкою пожежної сигналізації, здійснюється при спрацьовуванні одного пожежного сповіщувача. Лінію відключення вентиляції виконує замовник.
Визначення шумового фону в будівлях визначають розрахунковим шляхом або відповідними натурними вимірами. При відсутності даних, як у нашому випадку, допускається використовувати параметри фону шуму, наведені в таблиці 4.1
Таблиця 4.1
Найменування об'єкта
Рівень фону шуму, дБ
Лікарня
10 - 20
Житлове приміщення (готелі, гуртожитки, санаторії і т.д.), лікувально-профілактичний заклад
20 - 35
Вестибюль, хол, коридор готелі, гуртожитки, адміністративної будівлі
45 - 50
Навчальний клас
30 - 60
Церква, театр
30 - 45
Офісне приміщення
40 - 68
Ресторан
40 - 60
Конференц-зал
50 - 60
Об'єкт легкої промисловості
70 - 80
Об'єкт важкого машинобудування
90 - 110
Спортзал
65 - 75
Супермаркет
55 - 65
Відкритий стадіон
90 - 100
Автостоянка
60 - 70
Залізничний вокзал
75 - 90
При виборі типу звукового оповіщувача враховувати, що зі збільшенням відстані від джерела звуку звукова (акустична) потужність розподіляється по більш широкій поверхні, яка пропорційна відстані від джерела. У той же час, інтенсивність звуку зменшується з розширенням області поширення звуку (малюнок 4.1).



Малюнок 4.1 - Графік залежності ослаблення звукового тиску від відстані.

5. Організація і виробництво стороітельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт

ВКП "А16-512" встановити на стіні на висоті 1,5-1,9 м від підлоги на посаді чергового (кабінет завгоспа № 21) на 1 поверсі, розширювач АР-16 - в коридорі № 59, 1 поверх.
Сповіщувачі ПС встановлюються на перекриттях приміщень, які захищаються згідно СНБ 2.02.05-04. На шляхах евакуації людей при пожежі встановлюються сповіщувачі пожежні ручні ІПР на висоті 1,5 м від підлоги.
Сповіщувачі встановлюються в захищуваних місцях, зазначених на схемах, у відповідності з паспортними даними.
Контрольно-приймальний прилад і прилад управління оповіщенням розміщуються відповідно до плану мережі пожежної сигналізації й оповіщення (зовнішнє SOA-4PS - на висоті не менше 2,5 м).
Коробки КРТП встановити на стіні на висоті 2,2-2,5 м від підлоги (місце установки уточнити при монтажі).
Перехід кабелів з поверху на поверх виконати в поліхлорвінілової трубі діаметром не менше 32 мм.
Розведення мережі пожежної сигналізації виконати кабелем КСПВ 2х0, 4, КСПВ 4х0, 4, КСПВ 6х0, 4. Для лінії мовного сигналу використовувати кабель КСПВ 2х0, 4, для підключення мікрофонної консолі - кабель КСПВ 4х0, 4.
Розведення табло "Вихід", лінії живлення приладів мовного оповіщення (24В) і лінію живлення блоків ПС (12В) виконати проводом ШВВП 2х0, 75, лінію зв'язку - кабелем "витаючи пара" UTP-5.
Розводка силової мережі виконується дротом ВВГ 3х1, 5 на висоті не менше 2,3 м.
Провід й кабелі шлейфів сигналізації та оповіщення прокласти по стелі та стін відкрито у скрині на висоті не менше 2,2 м від підлоги та 0,1 від стелі. Підведення проводів до ІПР захистити коробом до позначки 2,2 м.
При паралельної відкритому прокладанні проводів та кабелів сигналізації та електроживлення відстань між ними повинна бути не менше 0,5 м.
При перетині силових та освітлювальних мереж дроти та кабелі сигналізації повинні бути захищені гумовими чи поліхлорвініловими трубками, кінці яких виступають на 4-5 мм з кожного боку переходу.

6. Електроживлення і заземлення обладнання

Система пожежної сигналізації є споживачем 1-ї категорії та вимагає 2-х незалежних джерел електроживлення.
Підведення живлення до апаратури пожежної сигналізації та оповіщення:
електроживлення приймально-контрольного приладу здійснити від вільної групи контактів існуючих розподільних щитів на об'єкті проводом ВВГ 3х1, 5;
резервний введення приймально-контрольного приладу "А16-512" і джерела резервного живлення, від якого живляться сповіщувачі системи пожежної сигналізації, живити від акумуляторної батареї ємністю 18А * год;
живлення приладу мовного оповіщення про пожежу здійснити від зовнішнього джерела живлення 24В.
Для захисту обслуговуючого персоналу від небезпечних напруг, які можуть виникати на корпусах електрообладнання в результаті пошкоджень ізоляції, передбачено занулення корпусів електроустаткування. Занулення електрообладнання виконати шляхом металевого з'єднання його корпусів з нейтраллю мережі електропостачання, для чого використовується окрема жила живильних кабелів. При виконанні робіт керуватися СНиП 2.05.06-85 "Електротехнічні пристрої".
При використанні в якості резервного джерела живлення акумуляторної батареї повинна забезпечуватися робота системи пожежної сигналізації протягом не менше 24 г в черговому режимі, і протягом не менше 3 год у режимі тривоги.
У системі, необхідно забезпечити резервне живлення обладнання системи пожежної сигналізації та системи сповіщення.

6.1 Розрахунок енергоспоживання

Таблиця 4 - токопотребляющих елементи системи пожежної сигналізації.
Найменування
Кількість
Струм, мА
Струм споживання, мА
А16-512
1
150
150
ВПУ-А
1
70
70
АР-16
1
120
120
РМ-64-6
1
80
80
420
ІП-212-41М
152
0,05
7,6
ІПР
30
0,1
3,0
10,6
SOA-4PS
1
420
420
Для резервного електроживлення системи пожежної сигналізації використовується акумуляторна батарея 12V, 18 А * год (1 шт).
Струм споживання установки в режимі очікування:
(420мА + 10,6 мА) х 24г = 10,3 А * год
Струм споживання установки в режимі пожежі:
(420мА + 420мА) х 3ч = 2,5 А * год
Таблиця 5 - токопотребляющих елементи системи оповіщення.
Найменування
Кількість
Струм, мА
Струм споживання, мА
Танго-ПУ/БП-2
1
80/160
80/160
Танго-МК-2
1
60
60
АСТО-12С / 1
3
60
180
ОП-5
17
300
5100
АСТО-12 / 1
45
30
1350
6630
Для резервного електроживлення системи оповіщення про пожежу використовуються акумуляторні батареї 12V, 12А * год (2 шт).
Струм споживання установки в режимі очікування:
(80мА + 60мА) х 24г = 3,4 А * год
Струм споживання установки в режимі пожежі:
(160мА + 60мА + 6630мА) х 1ч = 6,85 А * год

7. Охорона праці і техніка безпеки

Даний розділ присвячений питанням охорони праці працівників, які забезпечують цілодобове, постійне спостереження за станом системи пожежної сигналізації на об'єкті - дитячий садок. Використання техніки висуває проблему оздоровлення та оптимізації умов праці співробітників з огляду на наступні факторів: висока інтенсивність праці, монотонність, специфічні умови зорової роботи, обмеження рухової активності, наявність електромагнітних випромінювань, електростатичних полів, можливість ураження електричним струмом.
Сукупний вплив на користувача шкідливих факторів знижує біоенергетичний потенціал і опірність організму. При цьому зовсім необов'язково, що у всіх будуть виявлятися одні й ті ж відхилення у стані здоров'я. Швидше за все, відбудеться зрив у найбільш навантаженому або ослабленому органі.
Для забезпечення належних умов праці персоналу, що обслуговує систему пожежної сигналізації на об'єкті, передбачити проведення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці.

7.1 Виробнича санітарія

7.1.1 Випромінювання

Працюючі монітори є джерелом електромагнітного, рентгенівського та ультрафіолетового випромінювань.
Вплив електромагнітних полів на людину залежить від напруженості електричного і магнітного полів, потоку енергії, частоти електромагнітних коливань, розміру облучаемой поверхні тіла і індивідуальних особливостей організму.
Для забезпечення безпеки робіт з джерелами електромагнітних хвиль проводиться систематичний контроль фактичних значень нормованих параметрів на робочих місцях.
При роботі відеодисплейний терміналу рівні напруженості, щільності магнітного потоку електромагнітного поля, напруженості електростатичного поля не перевищують допустимих значень наведених в таблиці 6.1 на відстані 50 см від екрана, правої, лівої і тильної поверхонь відео при роботі з ним дорослих користувачів.
Таблиця 7.1 - Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань
Найменування параметра
Допустимі значення
Напруженості електромагнітного поля.
Електрична складова не більше:
діапазон частот 5 Гц - 2 кГц
діапазон частот 2 - 400 кГц
Щільність магнітного струму, не більше:
діапазон частот 5 Гц - 2 кГц
діапазон частот 2 - 400 кГц
Напруженість електростатичного поля не більше
25,0 В / м
2,5 В / м
250 нТл
25 нТл
15 кВ / м
Допустимі рівні напруженості (щільності потоку потужності) електромагнітних полів випромінюваних клавіатурою, системним блоком, маніпулятором "миша", бездротовими системами передачі інформації на відстані в залежності від основної робочої частоти вироби, не перевищують значень, наведених у таблиці 6.2.
Таблиця 7.2 - Допустимі рівні електромагнітних полів
Діапазон частот
0,3-300 кГц
0,3-3,0 МГц
3,0-30,0 МГц
30,0-300 МГц
0,3-300 ГГц
Допустимі рівні
25,0 В / м
15,0 В / м
10,0 В / м
3,0 В / м
10 мкВт/см2
Допустимі рівні напруженості електричного поля струму промислової частоти 50 Гц, створювані монітором, системним блоком, клавіатурою, виробом в цілому не повинні перевищувати 0,5 кВ / м.

7.1.2 Метеорологічні умови

З метою забезпечення комфортних умов для обслуговуючого персоналу і надійності технологічного процесу встановлюють такі вимоги до микроклиматическим умовам (див. таблиця 6.3) у виробничих приміщеннях, в яких робота на ЕОМ і ПЕОМ є основною. У цій же таблиці наведені оптимальні та фактичні значення.
Таблиця 7.3 - Мікрокліматичні умови
Параметри
Оптимальні значення
Допустимі норми
Фактичні значення
Холодний період
Теплий період
Холодний період
Теплий період
Холодний період
Теплий період
Температура повітря, ° С
21 - 23
22 - 24
20 - 24
21 - 28
20 - 23
20 - 24
Відносить. вологість,%
40 - 60
40 - 60
75
60
15 - 62
46 - 52
Швидкість руху повітря, м / с
<0.1
0.2
0.2
0.1 - 0.3
0.2
0.2
У приміщенні передбачено регулювання подачі теплоносія для дотримання нормативних параметрів мікроклімату. В якості нагрівальних приладів у приміщенні встановлені регістри з труб.

7.1.3 Вентиляція

Для забезпечення в приміщенні чистоти повітря і заданих метеорологічних умов використовується припливно-витяжна вентиляція. У такій системі повітря подається припливною вентиляцією, а видаляється витяжною вентиляцією. Рух повітря здійснюється вентиляторами. Враховуючи обсяг даного приміщення 40 м3 на одного працівника необхідно забезпечити подачу свіжого повітря не менше 20 м3 / год на людину, що дозволяє зробити даний тип вентиляції. Температура повітря, що подається в приміщення з приладами, контролюючими роботу системи охоронно-пожежної сигналізації - не нижче 19 ° С.

7.1.4 Виробниче освітлення

Важливе місце в комплексі заходів з охорони праці і оздоровлення умов праці займає створення оптимальної світлового середовища, тобто раціональна організація природного та штучного освітлення приміщення та робочих місць. У денний час в офісах використовується природне одностороннє висвітлення, у вечірній і нічний час або при недостатніх нормах освітленості - штучне загальне рівномірне освітлення.
Приміщення для роботи з дисплеями та відеотерміналами можна віднести до розряду III зорової роботи (високої точності). Нормований рівень освітленості для роботи з дисплеями - 300 лк (див. таблицю 6.4)
Таблиця 7.4 - Параметри природного та штучного освітлення приміщень для роботи з дисплеями
Штучне освітлення
Природне освітлення
Освітленість робочих поверхонь, лк
Показник
Дискомфорту, М
не більше
Коефіцієнт пульсації освітленості, Кņ,% не більше
КПО,%
при верхньому або верхньому бічному
при бічному
висвітленні
300
40
5
4
1.5
Вимоги до зниження дискомфортною блескости і дзеркального відображення в екранах задовольняються шляхом використання світильників з комбінованим прямим і відбитим напрямком світла, яке здійснюється за допомогою подвійної хрестової оптики. Частина прямого світлового потоку лампи прямує через параболічний дзеркальний растр таким чином, що обмежується сліпуче дію прямого і відбитого світла; відображена частина випромінювання лампи направляється широким потоком на стелю.
Завдяки такому светораспределению у верхній півсфері яскравість стелі в будь-якому місці, у тому числі і безпосередньо під світильником, не перевищує 200 кд/м2. Габаритна яскравість світильників в зоні кутів випромінювання більше 50 ° від вертикалі обмежується в обох площинах 200 кд/м2 (кандел на метр квадратний). Для штучного освітлення приміщень СКБ використовують люмінесцентні лампи білого (ЛБ) і темно-білого кольору (ЛТБ) потужністю 80Вт.

7.2 Техніка безпеки

7.2.1 Електричний струм

Електричні установки становлять для людини велику потенційну небезпеку. Людина починає відчувати вплив змінного струму 0,5-1,5 мА з частотою 50 Гц і 5-7 мА постійного струму. При дії такого струму відчувається нагрів ділянки, яка має контакт з струмоведучою частиною. Збільшення проходить струму викликає в людини судоми м'язів і хворобливі відчуття, які посилюються із зростанням струму і поширюються на всі великі ділянки тіла. Так, при струмах 10-15 мА біль стає дуже сильною, а судоми значними. При збільшенні струму до 30 мА м'язи можуть втратити здатність скорочуватися, а при струмі 50-60 мА настає параліч дихальних органів, а потім порушується робота серця. Смертельним вважають струм 100 мА і більше.
Приміщення об'єкту, що охороняється, згідно з ПУЕ, відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою поразки током.
Електробезпека працюючих забезпечується конструкцією електроустановок; технічними здібностями і засобами захисту, організаційними засобами захисту. Передбачені наступні технічні засоби і способи захисту від ураження електричним струмом.
забезпечення недоступності струмоведучих частин, що знаходяться під напругою для випадкового дотику;
усунення небезпеки поразки при появі напруги на корпусах, кожухах та інших частинах електрообладнання, що досягається застосуванням малих напруг, використанням подвійної ізоляції, засобів та запобіжних пристосувань, вирівнюванням потенціалу, захисним заземленням і т.д.

7.2.2 Статична електрика

Розрядні струми статичної електрики можуть виникати при дотику до будь-якого з устаткування, що знаходиться в приміщенні охорони. Такі розряди небезпеки для людини не представляють, але крім неприємних відчуттів вони можуть привести до виходу з ладу або збою в роботі устаткування. Для зниження величини виникаючих зарядів статичної електрики покриття підлог виконано з одношарового полівінілхлоридного антистатичного лінолеуму. До загальних заходів захисту від статичної електрики відносяться загальне і місцеве зволоження повітря, для чого застосовуються зволожувачі. Для усунення зарядів статичної електрики досягається заземленням електропровідних частин обладнання. Для заземлення неметалевих об'єктів на них попередньо нанесено електропровідне покриття (електропровідних емаль). Такого роду заземлення об'єднано із захисним заземленням електрообладнання.

7.2.3 Розрахунок величини струму, що проходить через тіло людини

Поразки людини електричним струмом виникає при замиканні електричного кола через тіло людини. Це відбувається у випадку дотику людиною не менш ніж до двох точках електричного кола, між якими є певна напруга. Включення людини в ланцюг між проводом і землею (див. Рис.6.1), тобто безпосереднє зіткнення людини з частинами електроустановки чи обладнання, нормально або випадково знаходиться під напругою, може відбуватися з сприятливими і несприятливими умовами.

Малюнок 7.1 - Дотик людини до фазного проводу трифазної чотирьох провідній мережі з заземленою нейтраллю.
У разі дотику людини з нормаллю під напругою через тіло людини пройде ток
I = Uф / (RT + RП + Rоб + R0)
(6.1)
де:
Uф - напруга;
RT - опір тіла людини;
RП - опір грунту або підлоги, на якому стоїть людина;
Rоб - опір взуття;
R0 - опір заземлення нейтралі.
Випадок з несприятливими умовами.
Людина, яка доторкнеться до одної фази, знаходиться на сирому грунті або струмопровідному підлозі, його взуття сира.
Відповідно до цього приймаємо такі значення опорів:
Rт = 1000 Ом;
Rп = 0 Ом;
Rоб = 0 Ом;
R0 = 4 Ом.
Тоді через тіло людини пройде ток
I = 220 / (1000 +0 +0 +4) = 220мА
Величина даного струму є небезпечною для життя людини.
Випадок зі сприятливими умовами.
Людина знаходиться на дерев'яному сухій підлозі, має на ногах суху непровідні взуття.
Відповідно до цього приймаємо такі значення опорів:
Rт = 1000 Ом;
Rп = 60000 Ом;
Rоб = 50000 Ом;
R0 = 4 Ом.
Тоді через тіло людини пройде ток
I = 220 / (1000 +6000 +50000 +4) = 2мА
Величина такого струму практично безпечна для людини.

7.3 Пожежна безпека

Загальні вимоги пожежної безпеки встановлює ГОСТ 12.1 004-91.
Будівля проектованого об'єкта відноситься до типових будівель дитячих установ і не має категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки.
У сучасній радіоелектронної апаратури відзначається дуже висока щільність розміщення елементів електронних схем. У безпосередній близькості один від одного розташовані з'єднувальні дроти, комутаційні кабелі. При протіканні по них струму виділяється значна кількість теплоти, що може привести до підвищення температури окремих вузлів до 80-1000 ° С, а потім до короткого замикання і згорянню з утворенням іскор електронних схем.
Для запобігання розповсюдження вогню під час пожежі з одного боку будівлі в іншу передбачені протипожежні перешкоди: перекриття, двері. Особливу увагу приділяється безпечної евакуації людей на випадок пожежі. Для сповіщення про пожежу передбачена аварійна пожежна система, яка за наявності диму або сильного виділення теплоти оповіщає про наявність пожежі звуковими і світловими сигналами.
Евакуаційні шляхи будівлі забезпечують безпечну евакуацію всіх людей, що знаходяться в приміщеннях, через евакуаційні виходи.
Ступінь вогнестійкості будинку характеризується межами вогнестійкості та класами пожежної небезпеки будівельних конструкцій. Об'єкт має III ступінь вогнестійкості.
Ширина шляхів евакуації в світлі складає не менше 1 м, дверей - не менше 0,9 м. Висота проходу на шляхах евакуації - не менше 2 м. Двері на шляхах евакуації відкриваються у напрямку виходу з будівлі. Висота дверей у просвіті на шляхах евакуації становить не менше 2 м. Ширина маршу сходів становить не менше ширини евакуаційного виходу в сходову клітку. Ширина сходових майданчиків - не менше ширини маршу. Між маршами сходів передбачений зазор шириною не менше 50 мм. У світлових отворах сходових клітин передбачені фрамуги площею не менше 1,2 м2 на кожному поверсі. У будівлі передбачено оповіщення про пожежу типу СО3.
Для ліквідації пожеж у початковій стадії передбачено застосування первинних засобів пожежогасіння. На сходових площадках і в коридорах встановлені пожежні крани, розташовані в нішах на висоті 1,35 м, з пожежними стволами з напірним рукавом з тканини довжиною 10-20 м.

8. Еекономеческая ефективність застосування системи захисту

Кошторисна документація розроблена на підставі робочих креслень і пояснювальної записки у відповідності з "Методичними вказівками щодо визначення вартості будівництва підприємств, будівель і споруд, і складання кошторисної документації із застосуванням ресурсно-кошторисних норм у Республіці Білорусь".
Кошторисна документація складена в базисних цінах 1991р. в нормах РСН.
При складанні локальних кошторисів в них виконані наступні нарахування:
а) тимчасові будівлі і споруди - 6,8% (к = 0,8);
б) додаткові витрати при виробництві в зимовий час - 4,08% (к = 0,8);
в) кошти на преміювання за введення в дію в строк об'єктів - 12,1%;
г) витрати на преміювання:
1) виробничі результати - 30%;
2) преміювання від накладних витрат - 6,5%;
3) преміювання від м / механізмів - 30%;
д) технагляд - 1,03%;
е) авторський нагляд - 0, 196%;
ж) витрати на утримання органів Госстройтехнадзора - 0,147%;
з) витрати на експертизу - 20%;
і) непередбачені роботи і витрати - 5%;
к) фонд розвитку будівельної науки - 0,5%;
л) на електромонтажні роботи:
1) накладні витрати - 93,1%;
2) планові накопичення - 90,7;
м) на монтаж устаткування:
1) накладні витрати - 62,2%;
2) планові нагромадження - 65,5%;
н) на пусконалагоджувальні роботи:
1) накладні витрати - 80%;
2) планові нагромадження - 29,5%;
о) на монтаж мереж зв'язку:
1) накладні витрати - 116%;
2) планові нагромадження - 77,1%;
Кошторисна вартість, визначається у цінах 1991р., (За ресурсно-кошторисних норм 2000р) є базисною.
Пред'явлення, розгляд претензій і погоджень цієї кошторисної документації проводиться в порядку, встановленому в розділі 5 СНиП 1.02.01-85.
Накладні витрати прийняті відповідно до постанови Ради Міністрів РБ від 6.07.01г № 997.
Розмір витрат на тимчасові будівлі і споруди та подорожчання робіт у зимовий час у вільному кошторисному розрахунку прийняті відповідно до РДС 8.01.102-02, РДС 8.01.103-02.
Лімітовані витрати прийняті у відповідності з "Методичними вказівками щодо визначення вартості будівництва" РДС 8.01.105-03.

8.1 Проект організації будівництва

Проект організації будівництва розроблений на підставі завдання на проектування.
Вихідними даними послужили:
матеріали інженерних вишукувань;
генеральний план ділянки;
план інженерних мереж;
архітектурно-будівельні креслення;
зведена і локальна кошторису.
Проектом передбачається монтаж автоматичною системою пожежної сигналізації в приміщенні дитячого садка.
Основні технічні показники і конструктивні рішення проектованої системи АПС наведені в пояснювальній записці і графічних частинах проекту.
Монтаж буде здійснюватися підрядним способом.
До робіт з монтажу пожежних шлейфів і устаткування можна приступати тільки після завершення підготовчих робіт, при наявності на об'єкті (складах замовника) обладнання, конструкцій матеріалів та інших виробів у кількості, необхідній для нормального виконання монтажних робіт, а також при виконанні заходів з техніки безпеки і виробничої санітарії.
До складу підготовчих робіт входять:
роботи, пов'язані зі вхідним контролем пожежних сповіщувачів та обладнання;
монтаж прохідних отворів в будівельних конструкціях і підготовка закладних конструкцій для прихованої прокладки шлейфів.
Тривалість будівництва визначена розрахунком у відповідності з "Розрахунковими показниками для визначення тривалості будівництва".
Розрахунок тривалості будівництва об'єкта по трудовитратах
Т = z / (n * tc * d * k); (8.1)
де: Т - тривалість будівництва, місяць;
z - витрати праці на виробництво;
n - середня чисельність працюючих у бригаді;
tc - тривалість робочого дня (зміни), час;
d - кількість робочих днів у місяці;
k - коефіцієнт, прийнятий для зменшення показників трудовитрат, розрахований за кошторисних норм 2001р, k = 1.52.
T = 2552 / (4 * 8 * 22 * ​​1.52) = 2,4 (місяця)
Для виконання обсягу будівельно-монтажних робіт буде залучена бригада робітників у кількості 4 чоловік.
Генеральний план.
При розробці генерального плану в основу покладені такі принципи:
раціональне використання витратних матеріалів та праці персоналу;
раціональне розміщення на планах приміщень пожежних ізвещаетелей і устаткування, застосовуваного монтажного інструменту;
дотримання правил техніки безпеки і протипожежних вимог.
Генплан розроблений на період монтажу АПС будівлі.

8.2 Техніко-економічні показники

Основні показники визначені за даними проекту і наведені в таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 - Основні техніко-економічні показники
Найменування показника
Одиниця виміру
Величина
Повна кошторисна вартість, у цінах 1991р.
тис. руб.
21838
Вартість БМР, у цінах 1991р.
тис. руб
17938
Тривалість будівництва
міс.
2,4
Витрати праці на прізводство
чол-год
2552
Середня чисельність працюючих
чол.
4

8.3 Економічне обгрунтування

Кошториси проектованої системи представлені в додатку В.
Підсумкові суми по всіх видах робіт представлені в таблиці 5.2.

Таблиця 8.2 - Вартість системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу
Стаття витрат
Сума, млн. руб.
Проектні роботи
5,416886
Будівельно-монтажні роботи у т. ч. матеріали підрядника в т. ч. обладнання
10,081156
3,532170
993616
Пуско-налагоджувальні роботи
1, 198184
Разом:
21,222012
Статистичні дані Міністерства з надзвичайних ситуацій Республіки Білорусь з початку 2007р. наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3 - Відомості про пожежі за даними обліку МНС
Найменування
З початку року
2006р.
2007р.
Пожежі, вибухи
3941
4438
Збиток (прямі втрати), млн. руб.
5895,5
7560,6
Загинуло людей / в т. ч. дітей
501/19
550/23
Травмовано людей
158
168
Врятовано
448
466
Врятовано мат. Цінностей, млн. руб.
30221,5
9177,44
Знищено будов
904
1446
Пошкоджено будов
2637
3077
З кожним роком збільшується кількість пожеж, і матеріальний збиток від них уже вимірюється десятками тисяч мільйонів рублів.
Гарантійний термін експлуатації системи 2 роки, термін експлуатації 10 років. Згідно з даними обліку на аналогічних об'єктах збиток при відсутності автоматичної системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу може досягати від 50 млн. руб. до 205 млн. руб. Як показує статистика - своєчасне виявлення та оповіщення людей про пожежу дозволить запобігти загибелі людей і звести до мінімуму матеріальні збитки.
Економічна ефективність.
ЕФ = (Р-З) / З * 100%; (8.2)
де: Р і З - вартісна оцінка результатів і витрат
ЕФ = (205000000-21222012) / 21222012 * 100% = 8,66%
Ефективність даного проекту складе 8,66%

Висновок

У розробленому нами дипломному проекті наведено систему пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу приміщень об'єкта "Дитячого установи з групою цілодобового змісту".
У розділі "Загальні положення" вказані документи (листи, акти обстеження, технічні завдання і т.д.), на підставі яких розроблено проект, а також керівні документи і нормативні документи, яким відповідають технічні рішення, прийняті в даному проекті.
У даному розділі також вказують призначення системи пожежної сигналізації та місця виводу і реєстрації повідомлень про пожежу.
У розділі "Характеристика об'єкта" розміщено короткий опис об'єкта, особливості його розташування, а також основних приміщень, що підлягають захисту, стан технічної укріпленості, наявність телефонізації.
Розділи "Аналіз можливих технічних рішень щодо обладнання об'єкта заданої системою технічних засобів захисту" та "Основні технічні рішення" є основними розділами, в якому ми вказали організацію пожежної сигналізації.
У них було дано обгрунтування вибору технічних засобів пожежної сигналізації, зазначені технічні особливості системи, дана основа побудови системи пожежної сигналізації, її конфігурація, розміщення, висновок і реєстрація повідомлень про пожежу з об'єкту.
У названих розділах зазначені:
приміщення, устатковані зазначеними видами сигналізації;
розподіл або угруповання шлейфів сигналізації;
застосовувані сповіщувачі і пристрої для блокування будівельних конструкцій, особливості блокування;
висновок і реєстрацію тривожних сповіщень на системах або ПКП.
У розділі "Організація і виробництво монтажних і пусконалагоджувальних робіт" вказані особливості розміщення та монтажу технічних засобів пожежної сигналізації в приміщеннях об'єкта, прокладання шлейфів сигналізації і сполучних ліній.
У розділі "Електроживлення і заземлення обладнання" зазначені:
категорія електроживлення об'єкта;
основне і резервне електроживлення всієї системи охоронної сигналізації та окремих складових частин;
час роботи системи від резервного живлення в черговому і тривожному режимах;
особливості розміщення та обслуговування резервного джерела;
розподіл або угруповання ланцюгів харчування по струму споживання технічних засобів охоронної сигналізації;
особливості заземлення технічних засобів охоронної сигналізації (тип використовуваного заземлювача і т.п.).
У розділі "Охорона праці та техніка безпеки" зазначено:
види небезпеки, які необхідно враховувати при виконанні робіт з монтажу та налагодження технічних засобів охоронної сигналізації, а також прокладання кабелів;
нормативні документи, якими слід керуватися при виробництві монтажно-налагоджувальних робіт;
група робіт з електробезпеки відповідно до ПУЕ, яку повинні мати особи, які здійснюють монтаж і налагодження технічних засобів охоронної сигналізації.
Розділ "Економічна ефективність застосування системи захисту" наведено оформлений кошторисної документації відповідно до вимог СНБ 1.03.02 та Методичними вказівками Міністерства архітектури і будівництва Республіки Білорусь за визначенням вартості будівництва підприємств, будівель і споруд та складання кошторисної документації. Також були розраховані основні техніко-економічні показники.
У розділі "Програма" наводяться:
технічне завдання на проектування системи пожежної сигналізації;
основні технічні рішення з пожежної сигналізації;
кошторису вартості проектних і монтажно-налагоджувальних робіт з установки пожежної сигналізації;

Список використаних джерел

1. ВСН 25-09.68-85 "Правила виробництва і приймання робіт. Установки охоронної, пожежної та охоронно-пожежної сигналізації".
2. НПБ 5-2005 "категоріювання приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою".
3. НПБ 15-2004 "Область застосування автоматичних систем пожежної сигналізації і установок пожежогасіння".
4. ПУЕ "Правила будови електроустановок".
5. СНБ 2.02.05-04 "Пожежна автоматика".
6. СНіП 2.01.02 "Протипожежні норми".
7. СНиП 2.04.09-84 "Пожежна автоматика будинків і споруд".
8. СНиП 3.05.06-85 "Електротехнічні пристрої".
9. СНиП 3.05.06-85 "Системи автоматизації".
10. СНіП 21.01-97 "Пожежна безпека будівель і споруд".
11. РД 25.953-90 "Системи автоматичні пожежегасіння, пожежної, охоронної та охоронно-пожежної сигналізації. Позначення умовно графічні елементів зв'язку".
12. СНБ 1.03.02. -96 "Склад, порядок розроблення та погодження проектної документації в будівництві".
13. СНБ 2.02.01-98 "Пожежно-технічна класифікація будівель, будівельних конструкцій і матеріалів".
14. СНБ 2.02.02-01 "Евакуація людей із будівель і споруд при пожежі".
15. СНБ 2.02.05-04 "Пожежна автоматика".
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Комунікації, зв'язок, цифрові прилади і радіоелектроніка | Диплом
247.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Засоби пожежогасіння та пожежна сигналізація
Автомобільна сигналізація
Сигналізація централізація блокування
Аварійна сигналізація в живому організмі
Охоронна сигналізація з GSM-каналом
Пожежна безпека 2
Пожежна безпека
Пожежна тактика
Пожежна профілактика
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru