додати матеріал

приховати рекламу

Податок на прибуток організацій

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ
Стаття 246. Платники податків
1. Платниками податків податку на прибуток організацій (далі в цій главі - платники податків) визнаються:
· Російські організації;
· Іноземні організації, що здійснюють свою діяльність в Російській Федерації через постійні представництва і (або) одержують доходи від джерел в Російській Федерації.
Стаття 247. Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування з податку на прибуток організацій (далі в цій главі - податок) визнається прибуток, отриманий платником податку.
Прибутком з метою цієї глави зізнається:
1) для російських та іноземних організацій, що здійснюють діяльність у Російській Федерації через постійні представництва - отримані доходи, зменшені на величину зроблених витрат
2) для інших іноземних організацій - доходи, отримані від джерел в Російській Федерації.
Стаття 248. Порядок визначення доходів. Класифікація доходів
1. До доходів з метою цієї глави відносяться:
1) доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) та майнових прав (далі - доходи від реалізації).
2) позареалізаційні доходи.
При визначенні доходів з них виключаються суми податків, пред'явлені відповідно до цього Кодексу платником податку покупцю (набувачеві) товарів (робіт, послуг, майнових прав).
Стаття 249. Доходи від реалізації
1. З метою цієї глави доходом від реалізації визнаються виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних, виручка від реалізації майнових прав.
2. Виручка від реалізації визначається виходячи з усіх надходжень, пов'язаних з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги) або майнові права, виражені в грошовій і (або) натуральної формах. Залежно від обраного платником податку методу визнання доходів і витрат надходження, пов'язані з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги) або майнові права, визнаються для цілей цієї глави відповідно до статті 271 або статтею 273 цього Кодексу.
Стаття 250. Позареалізаційні доходи
Позареалізаційними доходами платника податків зізнаються, зокрема, доходи:
1) від пайової участі в інших організаціях, за винятком доходу, що направляється на оплату додаткових акцій (часток), що розміщуються серед акціонерів (учасників) організації;
2) у вигляді позитивної (негативної) курсової різниці, що утворюється внаслідок відхилення курсу продажу (купівлі) іноземної валюти від офіційного курсу, встановленого Центральним банком Російської Федерації на дату переходу права власності на іноземну валюту;
3) у вигляді визнаних боржником або підлягають сплаті боржником на підставі рішення суду, що вступило в законну силу, штрафів, пені та (або) інших санкцій за порушення договірних зобов'язань, а також сум відшкодування збитків або шкоди;
4) від здачі майна (включаючи земельні ділянки) в оренду (суборенду), якщо такі доходи не визначаються платником податків у порядку, встановленому статтею 249 цього Кодексу;
5) від надання в користування прав на результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації (зокрема, від надання в користування прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інші види інтелектуальної власності), якщо такі доходи не визначаються платником податків у порядку , встановленому статтею 249 цього Кодексу;
6) у вигляді відсотків, отриманих за договорами позики, кредиту, банківського рахунку, банківського вкладу, а також з цінних паперів та інших боргових зобов'язаннях
7) у вигляді сум відновлених резервів, витрати на формування яких були прийняті у складі витрат у порядку і на умовах, які встановлені статтями 266, 267, 292, 294, 294.1, 300, 324 і 324.1 цього Кодексу;
8) у вигляді безоплатно отриманого майна (робіт, послуг) або майнових прав, за винятком випадків, зазначених у статті 251 цього Кодексу.
При отриманні майна (робіт, послуг) безоплатно оцінка доходів здійснюється виходячи з ринкових цін, що визначаються з урахуванням положень статті 40 цього Кодексу, але не нижче обумовленої відповідно до цього розділу залишкової вартості - за амортизується майну і не нижче витрат на виробництво (придбання) - по іншому майну (виконаними роботами, наданими послугами). Інформація про ціни повинна бути підтверджена платником податку - одержувачем майна (робіт, послуг) документально або шляхом проведення незалежної оцінки;
9) у вигляді доходу, що розподіляється на користь платника податків за його участі в простому товаристві, який обліковується в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу;
10) у вигляді доходу минулих років, виявленого у звітному (податковому) періоді;
16) у вигляді сум, на які у звітному (податковому) періоді відбулося зменшення статутного (складеного) капіталу (фонду) організації, якщо таке зменшення здійснено з одночасною відмовою від повернення вартості відповідної частини внесків (вкладів) акціонерам (учасникам) організації (за винятком випадків, передбачених підпунктом 17 пункту 1 статті 251 цього Кодексу);
Стаття 251. Доходи, що не враховуються при визначенні податкової бази
1. При визначенні податкової бази не враховуються такі доходи:
1) у вигляді майна, майнових прав, робіт чи послуг, які отримані від інших осіб у порядку попередньої оплати товарів (робіт, послуг) платниками податків, визначальними доходи і витрати за методом нарахування;
2) у вигляді майна, майнових прав, які отримані у формі застави чи завдатку в якості забезпечення зобов'язань;
3) у вигляді майна, майнових прав чи немайнових прав, що мають грошову оцінку, що отримані у вигляді внесків (вкладів) до статутного (складеного) капіталу (фонду) організації (включаючи дохід у вигляді перевищення ціни розміщення акцій (часток) над їх номінальною вартістю (початковою розміром);
3.1) у вигляді сум податку на додану вартість, що підлягають податковому відрахуванню у приймаючої організації відповідно до глави 21 цього Кодексу при передачі майна, нематеріальних активів та майнових прав в якості внеску до статутного (складеного) капіталу господарських товариств і товариств або пайових внесків до пайових фонди кооперативів;
4) у вигляді майна, майнових прав, які отримані в межах внеску (внеску) учасником господарського товариства або товариства (його правонаступником або спадкоємцем) при виході (вибуття) з господарського товариства або товариства або при розподілі майна ліквідованого господарського товариства або товариства між його учасниками ;
10) у вигляді коштів або іншого майна, які отримані за договорами кредиту або позики (інших аналогічних коштів або іншого майна незалежно від форми оформлення запозичень, включаючи цінні папери за борговими зобов'язаннями), а також коштів або іншого майна, що отримані в рахунок погашення таких запозичень;
11) у вигляді майна, отриманого російською організацією безоплатно:
· Від організації, якщо статутний (складовий) капітал (фонд) отримує боку більш ніж на 50 відсотків складається із внеску (частки) передавальної організації;
· Від організації, якщо статутний (складовий) капітал (фонд) передавальної сторони більш ніж на 50 відсотків складається із внеску (частки) одержує організації;
17) у вигляді сум, на які у звітному (податковому) періоді відбулося зменшення статутного (складеного) капіталу організації відповідно до вимог законодавства Російської Федерації;
Стаття 253. Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією
1. Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією, включають в себе:
1) витрати, пов'язані з виготовленням (виробництвом), зберіганням і доставкою товарів, виконанням робіт, наданням послуг, придбанням і (або) реалізацією товарів (робіт, послуг, майнових прав);
2) витрати на утримання та експлуатацію, ремонт і технічне обслуговування основних засобів та іншого майна, а також на підтримку їх в справному (актуальному) стані;
3) витрати на освоєння природних ресурсів;
4) витрати на наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки;
5) витрати на обов'язкове і добровільне страхування;
6) інші витрати, пов'язані з виробництвом і (або) реалізацією.
2. Витрати, пов'язані з виробництвом і (або) реалізацією, поділяються на:
1) матеріальні витрати;
2) витрати на оплату праці;
3) суми нарахованої амортизації;
4) інші витрати.
Стаття 254. Матеріальні витрати
1. До матеріальних витрат, зокрема, належать такі витрати платника податку:
1) на придбання сировини і (або) матеріалів, використовуваних у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг) і (або) утворюють їх основу або є необхідним компонентом при виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг);
2) на придбання матеріалів, які використовуються:
для пакування та іншої підготовки вироблених та (або) реалізованих товарів (включаючи передпродажну підготовку);
на інші виробничі та господарські потреби (проведення випробувань, контролю, утримання, експлуатацію основних засобів та інші подібні цілі);
3) на придбання інструментів, пристосувань, інвентарю, приладів, лабораторного обладнання, спецодягу та інших засобів індивідуального та колективного захисту, передбачених законодавством Російської Федерації, та іншого майна, що не є амортизируемим майном. Вартість такого майна включається до складу матеріальних витрат у повній сумі в міру введення його в експлуатацію;
4) на придбання комплектуючих виробів, що піддаються монтажу, і (або) напівфабрикатів, що піддаються додатковій обробці у платника податків;
5) на придбання палива, води й енергії всіх видів, що витрачаються на технологічні цілі, вироблення (в тому числі самим платником податку для виробничих потреб) всіх видів енергії, опалення будинків, а також витрати на трансформацію і передачу енергії;
Стаття 265. Позареалізаційні витрати
1. До складу позареалізаційних витрат, не пов'язаних з виробництвом та реалізацією, включаються обгрунтовані витрати на здійснення діяльності, безпосередньо не пов'язаної з виробництвом і (або) реалізацією. До таких витрат належать, зокрема:
1) витрати на утримання переданого за договором оренди (лізингу) майна (включаючи амортизацію з цього майна).
2) витрати у вигляді відсотків за борговими зобов'язаннями будь-якого виду, в тому числі відсотків, нарахованих з цінних паперів та іншими зобов'язаннями, випущеними (емітованими) платником податку
Стаття 270. Витрати, що не враховуються з метою оподаткування
При визначенні податкової бази не враховуються такі витрати:
1) у вигляді сум нарахованих платником податку дивідендів та інших сум прибутку після оподаткування;
2) у вигляді пені, штрафів та інших санкцій, що перераховуються до бюджетудержавні позабюджетні фонди), а також штрафів та інших санкцій, що стягуються державними організаціями, яким законодавством Російської Федерації надано право накладання зазначених санкцій;
3) у вигляді внеску до статутного (складеного) капітал, вкладу в просте товариство;
4) у вигляді суми податку, а також суми платежів за наднормативні викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище;
Стаття 271. Порядок визнання доходів при методі нарахування
Для доходів від реалізації, якщо інше не передбачено цією главою, датою отримання доходу визнається дата реалізації товарів (робіт, послуг, майнових прав), що визначається відповідно до пункту 1 статті 39 цього Кодексу, незалежно від фактичного надходження грошових коштів (іншого майна (робіт , послуг) і (або) майнових прав) в їх оплату.
4. Для позареалізаційних доходів датою отримання доходу зізнається:
1) дата підписання сторонами акту прийому-передачі майна (приймання-здачі робіт, послуг) - для доходів:
у вигляді безоплатно отриманого майна (робіт, послуг);
з інших аналогічним доходам;
2) дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок (у касу) платника податку - для доходів:
у вигляді дивідендів від пайової участі в діяльності інших організацій;
у вигляді безоплатно отриманих грошових коштів;
3) дата здійснення розрахунків відповідно до умов укладених договорів або пред'явлення платнику податку документів, які є підставою для проведення розрахунків, або останній день звітного (податкового) періоду - для доходів:
від здачі майна в оренду;
Стаття 272. Порядок визнання витрат при методі нарахування
1. Витрати, які вживаються для цілей оподаткування з урахуванням положень цієї глави, визнаються такими у тому звітному (податковому) періоді, до якого вони належать, незалежно від часу фактичної виплати коштів і (або) іншої форми їх оплати
2. Датою здійснення матеріальних витрат зізнається:
дата передачі у виробництво сировини і матеріалів - у частині сировини і матеріалів, що припадають на вироблені товари (роботи, послуги);
дата підписання платником податків акта приймання-передачі послуг (робіт) - для послуг (робіт) виробничого характеру.
7. Датою здійснення позареалізаційних та інших витрат зізнається:
2) дата нарахування згідно з вимогами цієї глави - для витрат у вигляді сум відрахувань в резерви, визнані витратою згідно з цією главою;
(Пп. 2 введений Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)
3) дата розрахунків відповідно до умов укладених договорів або дата пред'явлення платникові податків документів, які є підставою для проведення розрахунків, або останнє число звітного (податкового) періоду - для витрат:
(В ред. Федерального закону від 27.07.2006 N 137-ФЗ)
у вигляді сум комісійних зборів;
у вигляді витрат на оплату стороннім організаціям за виконані ними роботи (надані послуги);
у вигляді орендних (лізингових) платежів за орендоване (прийняте у лізинг) майно;
Стаття 273. Порядок визначення доходів і витрат при касовому методі
1. Організації (за винятком банків) мають право на визначення дати отримання доходу (здійснення витрат) за касовим методом, якщо в середньому за попередні чотири квартали сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) цих організацій без урахування податку на додану вартість не перевищила один мільйон рублів за кожний квартал.
. З метою цієї глави датою отримання доходу визнається день надходження коштів на рахунки в банках і (або) в касу, надходження іншого майна (робіт, послуг) і (або) майнових прав, а також погашення заборгованості перед платником податку іншим способом (касовий метод).
Витратами платників податків визнаються витрати після їх фактичної оплати. З метою цієї глави оплатою товару (робіт, послуг і (або) майнових прав) визнається припинення зустрічного зобов'язання платником податків - покупцем зазначених товарів (робіт, послуг) та майнових прав перед продавцем, яке безпосередньо пов'язане з постачанням цих товарів (виконанням робіт, наданням послуг , передачею майнових прав).
Стаття 284. Податкові ставки
1. Податкова ставка встановлюється в розмірі 24 відсотків, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 - 5 цієї статті. При цьому:
сума податку, обчислена за податковою ставкою у розмірі 6,5 відсотка, зараховується до федерального бюджету;
сума податку, обчислена за податковою ставкою у розмірі 17,5 відсотка, зараховується до бюджетів суб'єктів Російської Федерації.
2. Податкові ставки на доходи іноземних організацій, не пов'язані з діяльністю у Російській Федерації через постійне представництво, встановлюються у таких розмірах:
1) 20 відсотків - з усіх доходів, за винятком зазначених у підпункті 2 цього пункту та пунктах 3 і 4 цієї статті з урахуванням положень статті 310 цього Кодексу;
2) 10 відсотків - від використання, утримання або здавання в оренду (фрахту) судів, літаків або інших рухомих транспортних засобів або контейнерів (включаючи трейлери і допоміжне обладнання, необхідне для транспортування) у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень.
3. До податкової базі, яка визначається за доходами, отриманими у вигляді дивідендів, застосовуються наступні податкові ставки:
1) 0 відсотків - за доходами, отриманими російськими організаціями у вигляді дивідендів за умови, що на день прийняття рішення про виплату дивідендів отримує дивіденди організація протягом не менше 365 днів безперервно володіє на праві власності не менш ніж 50-відсотковим внеском (часток) у статутному (складеному) капіталі (фонді) виплачує дивіденди організації або депозитарними розписками, що дають право на отримання дивідендів, у сумі, що відповідає не менше 50 відсоткам загальної суми виплачуваних організацією дивідендів, і за умови, що вартість придбання та (або) отримання відповідно до законодавством Російської Федерації у власність вкладу (частки) у статутному (складеному) капіталі (фонді) виплачує дивіденди організації або депозитарних розписок, що дають право на отримання дивідендів, перевищує 500 мільйонів рублів.
2) 9 відсотків - за доходами, отриманими у вигляді дивідендів від російських і іноземних організацій російськими організаціями, не зазначеними у підпункті 1 цього пункту;
3) 15 відсотків - за доходами, отриманими у вигляді дивідендів від російських організацій іноземними організаціями.
Стаття 285. Податковий період. Звітний період
1. Податковим періодом з податку визнається календарний рік.
2. Звітними періодами з податку визнаються перший квартал, півріччя і дев'ять місяців календарного року.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Конспект | 35.1кб. | скачати

Схожі роботи:
Податок на прибуток організацій 3
Податок на прибуток організацій 2
Розрахунок податків Податок на прибуток організацій
Склад податкових органів Податок на прибуток організацій
Податок на прибуток
Податок на прибуток 2
Податок на прибуток 3
Податок на прибуток 2
Податок на прибуток 4
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru