Податковий контроль 2 Поняття принципи

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Податковий контроль

1. Поняття, принципи, функції і методи податкового контролю

Податковим контролем визнається система заходів з контролю за виконанням податкового законодавства, здійснювана посадовими особами податкових органів в межах їх повноважень за допомогою обліку платників (інших зобов'язаних осіб), перевірок, опитування платників та інших осіб, перевірки даних обліку і звітності, огляду рухомого і нерухомого майна, приміщень і територій, де можуть знаходитися об'єкти, що підлягають оподаткуванню або використовуються для отримання доходу (прибутку), і в інших формах, передбачених податковим та іншим законодавством (п. 1 ст. 64 НК).

Комплекс елементів податкового контролю, перерахований на схемі 8, є предметом податкового правового регулювання.

Взаємодія держави в особі своїх уповноважених органів з платниками податків, відбувається в рамках виникаючих при цьому контрольних податкових правовідносин, для яких характерне наступне:

  • Вони є по суті управлінськими правовідносинами;

  • Мають адміністративно-правову природу;

  • Як і будь-яке інше правовідношення, містить у своєму складі наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, зміст.

  • Вони є по суті управлінськими правовідносинами;

  • Мають адміністративно-правову природу;

  • Як і будь-яке інше правовідношення, містить у своєму складі наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, зміст.

Суб'єктів контрольного податкового правовідносини можна розділити на дві основні групи: контролюючі суб'єкти і суб'єкти, схильні до контролю, - контрольовані суб'єкти, що захищають в ході контрольних податкових правовідносин свої приватні інтереси. Важливо підкреслити, що зобов'язана сторона - контрольований суб'єкт перебуває лише у функціональній залежності від владного суб'єкта - контролюючого органу та організаційно йому не підпорядкована.

Схема 8

Зміст контрольного податкового правовідносини визначається комплексом прав і обов'язків суб'єктів даного правовідносини. При цьому праву уповноваженої сторони перевіряти дотримання виконання податкових обов'язків кореспондується обов'язок іншої сторони - підконтрольного суб'єкта створювати для цього необхідні умови і виконувати вимоги уповноваженого органу.

Об'єктом контрольного податкового правовідносини є безпосередня діяльність (дії або бездіяльність) перевіряється організації чи фізичної особи, пов'язана зі сплатою податків і зборів. Зокрема, уповноваженими органами в ході реалізації заходів податкового контролю встановлюється:

  • правильність ведення зобов'язаними особами бухгалтерського обліку доходів, витрат, об'єктів оподаткування;

  • перевірка правильності обчислення сум податків і зборів;

  • перевірка своєчасності сплати сум податків і зборів;

  • правильність ведення банківських операцій, пов'язаних зі сплатою податків і зборів;

  • виявлення обставин, що сприяють вчиненню порушень податкового законодавства.

Виділяють такі принципи податкового контролю:

1. Презумпції сумлінності і невинності суб'єкта;

2. Законності при призначенні, проведенні, оформленні результатів перевірки, винесенні рішень і розгляду скарг на рішення контролюючих (наглядових) органів, вимоги (приписи) про усунення порушень, дії (бездіяльність) контролюючих;

3. Відкритості та доступності нормативних правових актів, у тому числі технічних нормативних правових актів, що встановлюють обов'язкові вимоги, виконання яких перевіряється при проведенні державного контролю (нагляду), постійної можливості ознайомлення з цими актами, в тому числі шляхом їх розміщення на сайтах державних органів та інших організацій ;

4. Рівності прав і законних інтересів усіх перевірених суб'єктів;

5. Відкритості інформації про включення перевіряються суб'єктів в координаційний план контрольної (наглядової) діяльності на майбутній період;

6. Відповідальності контролюючих (наглядових) органів, їх посадових осіб за порушення законодавства при здійсненні контролю (нагляду).

7. Принцип територіальності податкового контролю. Принцип територіальності виражається в тому, що в більшості випадків взаємини платника податків з приводу здійснення заходів податкового контролю виникають саме з тим податковим органом, в якому він перебуває на обліку (надання податкової звітності, документів, звернення платника податків про роз'яснення податкового законодавства, проведення податкових перевірок та т . д.). Винятком з цього правила можуть бути позапланові оперативні тематичні перевірки та зустрічні перевірки.

8. Принцип дотримання податкової таємниці. Податкову таємницю становлять будь-які отримані податковим органом відомості про платника податків, за винятком відомостей:

  • розголошених платником самостійно або за його згодою;

  • про УНП;

  • про статутний фонд організації;

  • про порушення податкового законодавства та заходи відповідальності;

  • надаваних податковим або правоохоронним органам інших держав відповідно до міжнародних договорів (ст. 79 НК).

Виділяють такі напрями податкового контролю:

1. Облік організацій і фізичних осіб.

2. Контроль за своєчасністю сплати податків і зборів.

3. Контроль за правильністю обчислення і повнотою сплати сум податків і зборів, за належним урахуванням доходів, витрат і об'єктів оподаткування.

4. Податковий контроль за законністю використання податкових пільг.

5. Податковий контроль за своєчасністю та правильністю утримання сум податків податковими агентами.

6. Податковий контроль за відповідністю великих витрат фізичних осіб їх доходам.

7. Податковий контроль за своєчасним перерахуванням податкових платежів та виконанням платіжних доручень платників податків і інкасових доручень податкових органів у кредитних організаціях.

8. Податковий контроль за правомірністю відшкодування сум податків з бюджету.

9. Контроль за дотриманням особливих режимів оподаткування.

Відповідно до Постанови МНС Республіки Білорусь від 31 грудня 2009 р. N 88 «Про методи і способи проведення перевірок податковими органами», при проведенні податковими органами перевірок використовуються методи документальної і фактичної, суцільний і (або) вибіркової перевірки.

Методом документальної перевірки здійснюються:

  • вивчення діючої у платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) системи внутрішньогосподарського обліку, контролю та економічного аналізу;

  • дослідження документів з метою оцінки виконання вимог законодавства щодо скоєних господарських і фінансових операцій;

  • аналіз первинних облікових і розрахункових документів з метою визначення їх достовірності, належності та відповідності встановленим вимогам;

  • зіставлення даних бухгалтерського і (або) податкового обліку з даними звітності, даних обліку і звітності з відповідними плановими даними (кошторисом, балансом доходів і витрат та ін);

  • співвіднесення записів, документів і фактичних даних за одними операціями із записами, документами і фактичними даними по зв'язаних з ними іншими операціями платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) та (або) із записами, документами і фактичними даними, отриманими від інших організацій і фізичних осіб;

  • звірення наявних у платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи) виписок банку за поточними (розрахунковим, валютним та ін) рахунками з справжніми записами на цих рахунках в банку, а також ознайомлення з документами, що послужили підставою для виробництва таких записів;

  • оцінка укладених угод вимогам законодавства Республіки Білорусь за формою, змістом та виконання.

Методом суцільної перевірки здійснюється аналіз всіх взаємозалежних фінансово-господарських операцій та документів, якими оформлялися ці операції.

Методом вибіркової перевірки здійснюється аналіз частини документів. При цьому використовується економічний аналіз показників, що характеризують різні сторони господарської діяльності платника (іншого зобов'язаного особи), з метою виявлення невідповідностей та відхилень взаємопов'язаних показників з подальшим виявленням причин їх утворення. У ході економічного аналізу окремі записи бухгалтерського (податкового) обліку звіряються з взаємопов'язаними первинними документами, виявляються невірно відображені (не відображені) в обліку факти фінансово-господарської діяльності, з'ясовуються причини помилок і спотворень, здійснюється перевірка дотримання платником (іншим зобов'язаним особою) правил обліку господарських операцій.

Способами здійснення податковими органами перевірок є:

  • проведення зустрічних перевірок;

  • огляд використовуються для здійснення діяльності територій, приміщень та інших об'єктів платника (іншого зобов'язаного особи);

  • проведення особистого огляду;

  • контрольний обмір виконаних обсягів робіт та проведених витрат на об'єктах будівництва (у тому числі реконструкції, ремонту, реставрації, благоустрою);

  • призначення інвентаризації майна платника (іншого зобов'язаного особи);

  • контрольна закупівля товарно-матеріальних цінностей або контрольне оформлення замовлень на виконання робіт (надання послуг);

  • інші визначені законодавчими актами способи.

При проведенні фактичної перевірки здійснюється застосування необхідних засобів перевірки з урахуванням стану бухгалтерського і (або) податкового обліку та питань, що виникають при аналізі документів платника, що перевіряється (іншого зобов'язаного особи).

Податковий контроль виконує наступні функції (схема 9):

Схема 9

2. Облік платників

Облік платників податків здійснюється у відповідності з НК (ст. 65) та Інструкцією про порядок обліку платників податків, зборів (зборів) (інших зобов'язаних осіб) в податкових органах Республіки Білорусь (затверджена Постановою МНС 31.12.2003г. № 127) (далі - Інструкція) .

Облік платників здійснюється за допомогою:

  • постановки платників на облік у податкових органах;

  • урахування змін відомостей про платників, які подаються при постановці на облік у податкових органах;

  • обліку відомостей про рахунки платників у банках, небанківських кредитно-фінансових організаціях Республіки Білорусь.

Постановка на облік в податковому органі супроводжується присвоєнням платнику УНП - облікового номера платника. УНП - єдиний на всій території Республіки Білорусь і по всіх податках, зборах (мит), у тому числі з митних платежах, номер, що присвоюється кожному платнику при постановці на облік в податковому органі. Присвоєння УНП здійснюється одночасно з внесенням відомостей про платника до Державного реєстру платників (інших зобов'язаних осіб) (далі - Державний реєстр). УНП формується як цифровий (для організацій) або буквено-цифрового (для фізичних осіб) код із застосуванням серійно-порядкової системи кодування і складається з дев'яти знаків. УНП, який присвоюється юридичній особі Республіки Білорусь, тотожний її реєстраційного номера, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ВП.

Документом, що засвідчує постановку платника на облік в податковому органі, є повідомлення про присвоєння УНП.

Постановка на облік в податковому органі платників - юридичних осіб та ВП, інформація про державну реєстрацію яких отримана з реєструючого органу, здійснюється за принципом «Одне вікно» з використанням автоматизованої інформаційної системи "Взаємодія"

Уповноважена посадова особа податкового органу робить електронну копію інформаційних карт, отриманих з автоматизованої інформаційної системи "Взаємодія", для зберігання в інспекціях МНС по областях, місту Мінську і направляє відомості про поставлені на облік платників в електронному вигляді до інспекції МНС за місцем знаходження (проживання) платника.

Постановка на облік в податковому органі інших категорій платників здійснюється на підставі заяви, поданої до податкового органу за місцем знаходження (проживання) платника. Разом із заявою до податкового органу надається пакет документів, який формується в залежності від виду платника та відповідно до глави 5 Інструкції.

Постановка на облік в податковому органі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу юридичної особи Республіки Білорусь (далі - філія, представництво, інше відокремлений підрозділ) проводиться на підставі повідомлення юридичної особи про створення такого відокремленого підрозділу, який поданий до податкового органу за місцем знаходження юридичної особи в строк не пізніше десяти робочих днів з дня його створення.

УНП присвоюється платнику при його постановці на облік в податковому органі в такі строки:

1. Юридичним особам та ВП, інформація про державну реєстрацію яких отримана з реєструючого органу - на підставі інформаційної картки не пізніше трьох робочих днів з дати її отримання;

2. Простому товариству (учасникам договору про спільну діяльність) - за місцем знаходження учасника, на якого згідно з договором про спільну діяльність між учасниками покладено ведення справ цього товариства або який отримує виручку з діяльності цього товариства до її розподілу, не пізніше десяти робочих днів з дня укладення договору про спільну діяльність;

3. Господарської групі - за місцем знаходження головної організації (центральної компанії) або учасника господарської групи, який відповідно до законодавства або договором наділений повноваженнями по веденню справ цієї групи, не пізніше десяти робочих днів з дня її державної реєстрації.

4. Фізичній особі - протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви про взяття на облік в податковому органі з поданням необхідних документів (відомостей), а у випадках, передбачених главою 7 Інструкції, не пізніше дня вручення фізичній особі податкового повідомлення на сплату податку.

Фізичні особи (за винятком ІП) зобов'язані стати на облік в податковому органі за місцем проживання в наступних випадках:

  • на платника відповідно до законодавства покладено обов'язок з подачі декларації - не пізніше останнього дня строку, встановленого законодавством для подання податкової декларації (розрахунку) відповідно до законодавства про прибутковий податок з фізичних осіб. Постановка на облік здійснюється за заявою;

  • громадяни (піддані) іноземної держави та особи без громадянства (підданства), які тимчасово проживають на території Республіки Білорусь, які отримали спеціальний дозвіл на право зайняття підприємницькою діяльністю в Республіці Білорусь - підлягають постановці на облік в податковому органі за місцем проживання за заявою, що подається не пізніше десяти робочих днів з дня видачі такого спеціального дозволу;

  • особа є платником земельного податку або податку на нерухомість або прибуткового податку у фіксованих сумах, а також одержують доходи, що підлягають оподаткуванню у джерела їх виплати (податкового агента) - підлягає постановці на облік в податковому органі за місцем проживання за заявою, або на підставі отриманих податковим органом відомостей про такий платника і об'єкти оподаткування.

  • особа є платником збору за здійснення ремісничої діяльності - підлягає постановці на облік в податковому органі за місцем проживання до початку здійснення такої діяльності за заявою. Крім відомостей, визначених формою заяви, в ньому вказуються дані про сплату збору за здійснення ремісничої діяльності.

Одночасно із заявою про постановку на облік в податковому органі фізичні особи подають паспорт або інший документ, що засвідчує особистість.

Наступними категоріями фізичних осіб подаються також:

  • громадянами (підданими) іноземної держави та особами без громадянства (підданства) - документи (документи, що містять відмітку) про реєстрацію або дозвіл на тимчасове перебування в Республіці Білорусь, оформлені в порядку, встановленому законодавством (для тимчасово перебуваючих в Республіці Білорусь), який вид на проживання іноземного громадянина або особи без громадянства в Республіці Білорусь (для постійно проживають в Республіці Білорусь);

  • громадянами (підданими) іноземної держави та особами без громадянства (підданства), які отримали спеціальний дозвіл на право зайняття підприємницькою діяльністю в Республіці Білорусь, - копія спеціального дозволу на право зайняття підприємницькою діяльністю, виданого в установленому законодавством порядку, з одночасним пред'явленням податковому органу для звіряння оригіналу спеціального дозволу.

При зміні місця знаходження організації або місця проживання індивідуального підприємця; власників майна (засновників, учасників) та інших відомостей, зазначених у заяві про постановку на облік в податковому органі (для платників, постановка яких на облік в податковому органі здійснюється за заявою), платник у письмовому вигляді повідомляє про це в податковий орган за місцем постановки на облік в строк не пізніше десяти робочих днів з дня таких змін, якщо інший термін не встановлено законодавчими актами.

Присвоєний платнику - фізичній особі, в тому числі що є ІП, УНП зберігається за ним на протязі всього життя. При зміні місця проживання платника - фізичної особи УНП не змінюється. У разі припинення діяльності ІП та виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ВП до Державного реєстру вноситься відповідний запис. Присвоєний йому УНП фізичної особи з Державного реєстру не виключається. У разі повторної реєстрації фізичної особи як ІП присвоєний йому УНП фізичної особи не змінюється.

Присвоєний платнику УНП не може бути повторно присвоєний іншому платнику. У разі виявлення у платника більше одного УНП один з них, присвоєний раніше інших, визнається дійсним, решта - недійсними з виключенням їх з Державного реєстру. Це правило не поширюються на іноземні організації.

При реорганізації юридичних осіб у формі:

  • злиття з іншою юридичною особою (юридичними особами) - знову виник юридичній особі присвоюється УНП, а реорганізовані юридичні особи виключаються з Державного реєстру, присвоєні їм УНП визнаються недійсними;

  • виділення зі складу юридичної особи одного або декількох юридичних осіб - кожному з новопосталих юридичних осіб присвоюється УНП, а за реорганізованим юридичною особою зберігається раніше присвоєний УНП;

  • поділу юридичної особи - кожному з новопосталих юридичних осіб присвоюється УНП, а реорганізоване юридична особа виключається з Державного реєстру, присвоєний йому УНП визнається недійсним;

  • приєднання однієї юридичної особи до іншої юридичної особи - за останнім із них зберігається раніше присвоєний УНП, а приєднане юридична особа виключається з Державного реєстру, присвоєний йому УНП визнається недійсним;

  • перетворення юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) - за знову виникли юридичною особою зберігається раніше присвоєний УНП.

Присвоєний платнику УНП не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством.

Податковий орган вказує присвоєний УНП в повідомленні про присвоєння УНП (дублікаті сповіщення), а також у направляються платнику документах.

Платник вказує присвоєний йому УНП:

  • у податкових деклараціях (розрахунках), заявах, інших документах, що подаються до податкового органу;

  • в платіжних інструкціях (платіжних дорученнях, платіжних вимогах та інших);

  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Особи, зобов'язані відповідно до законодавства представляти в податкові органи відомості про платника, вказують у поданих до податкового органу відомостях УНП платника на підставі повідомлення про присвоєння УНП.

УНП визнається недійсним і платник виключається з Державного реєстру:

  • при знятті платника-організації з обліку в податковому органі у випадку її ліквідації, припинення діяльності, припинення договору простого товариства;

  • при ліквідації відокремленого структурного підрозділу;

  • у разі смерті платника - фізичної особи або оголошення її померлою;

  • після закінчення термінів, зазначених у частині другій пункту 11 Інструкції (для УНП, присвоєного іноземної організації);

  • при змінах законодавства, у зв'язку з якими особа, якій присвоєно УНП, втрачає статус платника.

УНП, присвоєний іноземному громадянину та особі без громадянства, тимчасово перебуває і тимчасово проживає в Республіці Білорусь, іноземному громадянину та особі без громадянства, що постійно проживає в Республіці Білорусь, визнається недійсним у разі розірвання угоди з нерухомим майном, що перебуває на території Республіки Білорусь. УНП, визнаний недійсним, не може бути повторно присвоєний іншому платнику.

3. Контроль, здійснюваний за доходами фізичних осіб

Контроль за доходами фізичних осіб здійснюється за допомогою одержання інформації від податкових агентів, банків, нотаріусів та інших осіб, зобов'язаних надавати відомості про отримані фізичними особами доходи або фактичних операцій, а також за допомогою декларування доходів і майна, яке регламентується главою 16 Особливої ​​частини Податкового кодексу республіки Білорусь від 29 грудня 2009 р. № 71-З, Законом «Про декларування фізичними особами доходів, майна і джерел грошових коштів» від 04.01.2003г. № 174-З, Постановою РМ «Про деякі питання подання фізичними особами декларацій про доходи та майно і про джерела грошових коштів» від 15.05.2003, № 641, Інструкцією про порядок організації діяльності податкових органів щодо контролю за дотриманням порядку декларування фізичними особами доходів, майна і джерел коштів (затверджена Постановою МНС від 20.11.2003 № 103) з урахуванням положень Указу Президента Республіки Білорусь від 19.02.2009 р. № 105 «Про деякі питання, пов'язані з декларуванням фізичними особами доходів, майна і джерел грошових коштів».

Чинне законодавство передбачає два види декларацій, що подаються фізичними особами:

1. Податкова декларація з прибуткового податку з фізичних осіб. Даная декларація подається відповідно до главою 16 Особливої ​​частини Податкового кодексу Республіки Білорусь. Податкова декларація (розрахунок) подається платниками, які отримали в податковому періоді:

1.1. підлягають оподаткуванню доходи, зазначені в пункті 1 статті 178 Особливої ​​частини НК, - щодо таких доходів;

1.2. доходи, що звільняються від прибуткового податку з фізичних осіб відповідно до пункту 1 статті 163 Особливої ​​частини НК в межах розмірів, встановлених зазначеним пунктом, - у разі перевищення цих розмірів;

1.3. доходи у вигляді повернення внесків, у тому числі проіндексованих у порядку, встановленому законодавством, при припинення ними будівництва квартир і (або) індивідуальних житлових будинків, а також при їх вибутті з членів організацій забудовників до завершення будівництва - у разі застосування щодо сум таких внесків майнового податкового відрахування, встановленого підпунктом 1.1 пункту 1 статті 166 Особливої ​​частини НК;

1.4. доходи у вигляді повернення страхових внесків при розірванні до закінчення п'ятирічного періоду договорів добровільного страхування життя та додаткової пенсії, що укладалися строком на п'ять і більше років, - у разі застосування щодо сум таких внесків соціального податкового вирахування, встановленого підпунктом 1.2 пункту 1 статті 165 Особливої ​​частини НК.

Податкова декларація (розрахунок) подається платниками не пізніше 1 березня року, наступного за минулим податковим періодом.

Не підлягають декларуванню відповідно до зазначеної главою доходи, повністю звільняються від прибуткового податку з фізичних осіб або звільняються від цього податку в межах розмірів, установлених пунктом 1 статті 163 Особливої ​​частини НК.

Форма податкової декларації (розрахунку) з прибуткового податку з фізичних осіб та порядок її заповнення встановлюються Міністерством з податків і зборів Республіки Білорусь.

Платники, які отримали прибутки, пов'язані з придбанням і (або) відчуженням возмездно відчужуваного майна, доходи від здачі в оренду (суборенду), найм (піднайм) житлових і (або) нежилих приміщень, авторські винагороди чи винагороди за створення, виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва, винагороди авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків та інших результатів інтелектуальної діяльності, доходи від особистої діяльності за участь у комерційних, спортивних змаганнях (іграх, виступах), має право подати за такими доходами податкову декларацію (розрахунок) до податкового орган за місцем проживання для отримання податкових відрахувань, передбачених відповідно підпунктом 1.2 пункту 1 статті 166 та підпунктами 1.2-1.4 пункту 1 статті 168 Особливої ​​частини НК.

Прибутковий податок з фізичних осіб платниками, що представляють податкову декларацію (розрахунок) відповідно до цієї статті, сплачується до бюджету не пізніше 15 травня року, наступного за звітним податковим періодом.

Фізичні особи, в тому числі індивідуальні підприємці, - громадяни Республіки Білорусь при виїзді з території Республіки Білорусь за її межі на постійне місце проживання зобов'язані подати податкову декларацію (розрахунок) про зазначені в статтях 176 і 178 Особливої ​​частини НК доходи, отриманих за період з 1 січня поточного календарного року по день подання податкової декларації (розрахунку), і зробити сплату прибуткового податку з фізичних осіб на підставі повідомлення податкового органу. При отриманні зазначених доходів після подання податкової декларації (розрахунку) та видачі податковим органом довідки такі фізичні особи зобов'язані подати податкову декларацію (розрахунок) за період з дня, наступного за днем подання попередньої податкової декларації (розрахунку), по день подання такої декларації (розрахунку) і сплатити прибутковий податок з фізичних осіб до моменту виїзду на постійне місце проживання за межі Республіки Білорусь.

Сплата прибуткового податку з фізичних осіб, донарахованого за податковим деклараціям (розрахунками) в даному випадку, проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з моменту подання до податкового органу такої декларації (розрахунку).

Надміру сплачені суми прибуткового податку з фізичних осіб, визначені виходячи з податкових декларацій (розрахунків), підлягають заліку або поверненню платникам.

2. Декларація про доходи та майно. Відповідно до ст. 4, 5 Закону Республіки Білорусь від 04.01.2003 р. № 174-З «Про декларування фізичними особами доходів і майна», обов'язковому декларуванню підлягають доходи фізичних осіб, отримані протягом календарного року від джерел у Республіці Білорусь, а також доходи громадян Республіки Білорусь , іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно проживають в Республіці Білорусь, отримані за цей період від джерел за межами Республіки Білорусь. У декларації про доходи та майно зазначаються також позики, отримані за період, що передує періоду, за який подається декларація про доходи та майно, і не повернуті на дату подання декларації. Такі доходи вказуються в розмірі отриманих позик.

Крім доходів в декларації вказуються перебувають у власності фізичних осіб на момент подання декларації:

  • житлові будинки з надвірними будівлями, гаражі, інші будівлі, квартири, а також їх частини (частки), земельні ділянки;

  • транспортні засоби (за винятком мопедів і прирівняних до них механічних транспортних засобів, велосипедів, гужового транспорту), самохідні машини, морські судна, судна внутрішнього плавання і змішаного (ріка-море) плавання (за винятком маломірних суден, гідроциклів і судів з підвісними двигунами) , повітряні судна;

  • твори мистецтва, дорогоцінні метали та дорогоцінні камені, вироби з них, вартість кожного з яких перевищує одну тисячу базових величин або загальна вартість яких перевищує дві тисячі базових величин;

  • будівельні матеріали, за винятком призначених для будівництва та (або) реконструкції житлових приміщень, загальна вартість яких перевищує дві тисячі базових величин;

  • інше майно, вартість одиниці якого перевищує дві тисячі базових величин;

  • акції, частки (внески) у статутних фондах господарських товариств і товариств, паї у виробничих і споживчих кооперативах, об'єкти, не завершені будівництвом, їх частини (частки), підприємства як майнові комплекси на суму, що перевищує п'ятнадцять тисяч базових величин;

  • частки у праві часткової власності на об'єкти, не завершені будівництвом, підприємства як майнові комплекси, якщо їх вартість перевищує межі, встановлені для відповідного виду майна.

Визначення вартості декларованого майна проводиться у цінах на момент подання декларації у порядку, що встановлюється Радою Міністрів Республіки Білорусь.

Вартість декларованого майна вказується фізичною особою у декларації про доходи та майно за ціною його придбання. Якщо майно здобуте фізичною особою безоплатно, у спадок або по операціях, що не припускає проведення розрахунків, вартість такого майна в декларації не вказується.

Не підлягають декларуванню грошові кошти, що знаходяться у власності фізичних осіб, в тому числі розміщені фізичними особами на рахунки і (або) у вклади (депозити) у банках Республіки Білорусь (у тому числі відсотки за ними), їх видача, а також переведення з рахунків (вкладів) у банках інших держав у банки Республіки Білорусь, облігації, векселі та інші цінні папери, що перебувають у власності фізичних осіб, за винятком цінних паперів, зазначених вище.

Декларування доходів та майна фізичними особами, за винятком осіб, зобов'язаних щорічно здійснювати декларування доходів та майна згідно з законодавчими актами, здійснюється шляхом подання декларацій про доходи та майно тільки на письмову вимогу податкових органів (у тому числі висунутій на підставі письмового запиту органів Комітету державного контролю, органів внутрішніх справ, органів державної безпеки та прокуратури).

Письмову вимогу про подання декларації про доходи та майно мають право висувати від імені податкових органів Міністр з податків і зборів та його заступники, начальники територіальних податкових органів та їх заступники.

Податкові органи вправі вимагати подання декларації про доходи та майно за повний календарний рік або кілька повних календарних років, але не більше ніж за десять повних календарних років, що передують року, в якому направляється письмову вимогу.

Письмову вимогу про подання декларації про доходи та майно складається у двох примірниках. Перший примірник письмової вимоги вручається фізичній особі особисто під розпис або надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Другий примірник письмової вимоги зберігається в податковому органі, витребувавши декларацію про доходи та майно.

Декларація про доходи та майно видається у строк, встановлений у письмовому вимозі, який не може бути менше десяти робочих днів, якщо інше не передбачено законодавчими актами Республіки Білорусь або нормативними правовими актами Ради Міністрів Республіки Білорусь.

У разі неможливості подання декларації про доходи та майно у встановлений термін фізична особа зобов'язана не пізніше ніж за три календарні дні до настання зазначеного у письмовому вимозі терміну подати до податкового органу, витребуваної декларацію, заяву із зазначенням причин її неподання. У заяві також вказується термін (визначається календарною датою) подання декларації про доходи та майно.

Посадова особа податкового органу, витребуваного декларацію про доходи та майно, письмово повідомляє фізичну особу про продовження строку подання декларації або робить відмітку про таке продовження на двох примірниках письмової вимоги. При цьому термін подання декларації про доходи та майно може бути продовжений не більше ніж на три місяці з дня одержання фізичною особою письмової вимоги про її подання.

Декларація про доходи та майно може бути представлена ​​фізичною особою особисто, через свого уповноваженого представника або поштою. При направленні декларації про доходи та майно поштою вдень її подання є дата поштового відправлення.

Якщо податковим органом встановлено, що сума операції або вартість придбаного майна (витрати) перевищують суму, заявлену фізичною особою у декларації (доходи), або факт отримання доходу не підтверджується або виявлено дохід, раніше прихований від оподаткування, то цей податковий орган надсилає фізичній особі письмове вимога про надання пояснень про джерела грошових коштів, за рахунок яких були зроблені витрати. Пояснення у письмовій формі повинні бути представлені фізичною особою до податкового органу протягом 30 календарних днів з дня вручення письмової вимоги.

При відмову фізичної особи від дачі пояснень про джерела грошових коштів, або недостатності представлених пояснень або у разі, якщо подані пояснення не дозволяють однозначно встановити джерело отримання грошових коштів, сума перевищення витрат над доходами підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому законодавством. Обчислений податок підлягає сплаті протягом 30 календарних днів з дня вручення фізичній особі повідомлення податкового органу про необхідність сплати податку.

Щорічне декларування доходів та майна здійснюється особами, зазначеними в ст. 8-11 Закону «Про декларування фізичними особами доходів і майна" з урахуванням особливостей, передбачених Законом Республіки Білорусь від 14 червня 2003 року «Про державну службу в Республіці Білорусь». Щорічні декларації подаються до 1 березня.

25


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Реферат
76.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Податковий контроль поняття завдання форми види і методи
Податковий контроль
Податковий контроль 17
Податковий контроль 2
Податковий контроль 4
Податковий контроль 3
Податковий контроль 2 Правова природа
Податковий контроль і податкова відповідальність
Податковий контроль і управління в податковій сфері
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru