приховати рекламу

Податковий кодекс РФ частина 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

5 серпня 2000 N 117-ФЗ


ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

ЧАСТИНА ДРУГА

Прийнято

Державною Думою

19 липня 2000

Схвалений

Радою Федерації

26 липня 2000

(В ред. Федеральних законів

від 05.08.2000 N 118-ФЗ, від 29.12.2000 N 166-ФЗ,

від 30.05.2001 N 71-ФЗ, від 06.08.2001 N 110-ФЗ,

від 07.08.2001 N 118-ФЗ, від 08.08.2001 N 126-ФЗ,

від 27.11.2001 N 148-ФЗ, від 29.11.2001 N 158-ФЗ,

від 28.12.2001 N 179-ФЗ (ред. 31.12.2002),

від 29.12.2001 N 187-ФЗ, від 31.12.2001 N 198-ФЗ,

від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 24.07.2002 N 104-ФЗ,

від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002), від 25.07.2002 N 116-ФЗ,

від 27.12.2002 N 182-ФЗ, від 31.12.2002 N 187-ФЗ,

від 31.12.2002 N 190-ФЗ, від 31.12.2002 N 191-ФЗ,

від 31.12.2002 N 193-ФЗ, від 31.12.2002 N 196-ФЗ,

від 06.05.2003 N 51-ФЗ, від 22.05.2003 N 55-ФЗ,

Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ,

Федеральних законів від 06.06.2003 N 65-ФЗ,

від 23.06.2003 N 78-ФЗ, від 30.06.2003 N 86-ФЗ,

від 07.07.2003 N 105-ФЗ, від 07.07.2003 N 110-ФЗ,

від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 11.11.2003 N 139-ФЗ,

від 11.11.2003 N 147-ФЗ, від 11.11.2003 N 148-ФЗ,

від 08.12.2003 N 163-ФЗ, від 23.12.2003 N 178-ФЗ,

від 05.04.2004 N 16-ФЗ, від 29.06.2004 N 58-ФЗ,

від 30.06.2004 N 60-ФЗ, від 30.06.2004 N 62-ФЗ,

від 20.07.2004 N 65-ФЗ, від 20.07.2004 N 66-ФЗ,

від 20.07.2004 N 70-ФЗ, від 28.07.2004 N 83-ФЗ,

від 28.07.2004 N 84-ФЗ, від 28.07.2004 N 86-ФЗ,

від 29.07.2004 N 95-ФЗ, від 18.08.2004 N 102-ФЗ,

від 20.08.2004 N 103-ФЗ, від 20.08.2004 N 105-ФЗ,

від 20.08.2004 N 107-ФЗ, від 20.08.2004 N 108-ФЗ,

від 20.08.2004 N 109-ФЗ, від 20.08.2004 N 110-ФЗ,

від 20.08.2004 N 112-ФЗ, від 22.08.2004 N 122-ФЗ,

від 04.10.2004 N 124-ФЗ, від 02.11.2004 N 127-ФЗ,

від 29.11.2004 N 141-ФЗ, від 28.12.2004 N 183-ФЗ,

від 29.12.2004 N 203-ФЗ, від 29.12.2004 N 204-ФЗ,

від 29.12.2004 N 208-ФЗ, від 30.12.2004 N 212-ФЗ,

від 18.05.2005 N 50-ФЗ, від 03.06.2005 N 55-ФЗ,

від 06.06.2005 N 58-ФЗ, від 18.06.2005 N 62-ФЗ,

від 18.06.2005 N 63-ФЗ, від 18.06.2005 N 64-ФЗ,

від 29.06.2005 N 68-ФЗ, від 30.06.2005 N 71-ФЗ,

від 30.06.2005 N 74-ФЗ, від 01.07.2005 N 78-ФЗ,

від 18.07.2005 N 90-ФЗ, від 21.07.2005 N 93-ФЗ,

від 21.07.2005 N 101-ФЗ, від 21.07.2005 N 106-ФЗ,

від 21.07.2005 N 107-ФЗ, від 22.07.2005 N 117-ФЗ,

від 22.07.2005 N 118-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ,

від 20.10.2005 N 131-ФЗ, від 05.12.2005 N 155-ФЗ,

від 06.12.2005 N 158-ФЗ, від 20.12.2005 N 168-ФЗ,

від 31.12.2005 N 201-ФЗ, від 31.12.2005 N 205-ФЗ,

від 10.01.2006 N 16-ФЗ, від 28.02.2006 N 28-ФЗ,

з ізм., внесеними Федеральним законом від 24.12.2002 N 176-ФЗ,

Ухвалою Конституційного Суду РФ від 14.01.2003 N 129-О,

Федеральними законами від 23.12.2003 N 186-ФЗ,

від 29.12.2004 N 205-ФЗ)

Розділ VIII. Федеральний податок

Глава 21. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод положеннями статті 143, см. Визначення Конституційного Суду РФ від 06.06.2002 N 116-О.

Стаття 143. Платники податків

Платниками податків податку на додану вартість (далі в цій главі - платники податків) визнаються:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

організації;

індивідуальні підприємці;

особи, визнані платниками податку на додану вартість (далі в цій главі - податок) у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, що визначаються відповідно до Митного кодексу Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Стаття 144. Постановка на облік як платника податків

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1. Платники податків підлягають обов'язковій постановці на облік в податковому органі відповідно до статей 83, 84 цього Кодексу та з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

2. Іноземні організації мають право стати на облік у податкових органах як платники податку за місцем знаходження своїх постійних представництв в Російській Федерації. Постановка на облік як платника податків здійснюється податковим органом на підставі письмової заяви іноземної організації.

3. Іноземні організації, що мають на території Російської Федерації кілька підрозділів (представництв, відділень), самостійно вибирають підрозділ, за місцем податкової реєстрації якого вони будуть надавати податкові декларації та сплачувати податок в цілому по операціях всіх, хто знаходиться на території Російської Федерації підрозділів іноземної організації. Про свій вибір іноземні організації зобов'язані письмово повідомити податкові органи за місцем знаходження своїх підрозділів, зареєстрованих на території Російської Федерації.

(П. 3 запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Стаття 145. Звільнення від виконання обов'язків платника податків

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1. Організації і індивідуальні підприємці мають право на звільнення від виконання обов'язків платника податків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку (далі - звільнення), якщо за три попередніх послідовних календарних місяці сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) цих організацій або індивідуальних підприємців без урахування податку не перевищила в сукупності два мільйони рублів.

(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Положення пункту 2 статті 145 в його конституційно-правовому тлумаченні, даному в Визначенні Конституційного Суду РФ від 10.11.2002 N 313-О, не може служити підставою для відмови особі, яка здійснює одночасно реалізацію підакцизних та непідакцизних товарів, у наданні звільнення від виконання обов'язків платника податку на додану вартість за операціями з непідакцизними товарами.

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод положень пункту 2 статті 145 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 07.02.2002 N 37-О.

2. Положення цієї статті не поширюються на організації та індивідуальних підприємців, що реалізують підакцизні товари протягом трьох попередніх послідовних календарних місяців.

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3. Звільнення відповідно до пункту 1 цієї статті не застосовується до обов'язків, які виникають у зв'язку з ввезенням товарів на митну територію Російської Федерації, підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 146 цього Кодексу.

Особи, які використовують право на звільнення, мають представити відповідне письмове повідомлення і документи, зазначені в пункті 6 цієї статті, які підтверджують право на таке звільнення, в податковий орган за місцем свого обліку.

Зазначені повідомлення і документи подаються не пізніше 20-го числа місяця, починаючи з якого ці особи використовують право на звільнення.

Форма повідомлення про використання права на звільнення затверджується Міністерством фінансів Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.06.2004 N 58-ФЗ)

4. Організації і індивідуальні підприємці, що направили до податкового органу повідомлення про використання права на звільнення (про продовження терміну звільнення), не можуть відмовитися від цього звільнення до закінчення 12 послідовних календарних місяців, за винятком випадків, коли право на звільнення буде втрачено ними відповідно до пункту 5 цієї статті.

Після закінчення 12 календарних місяців не пізніше 20-го числа наступного місяця організації та індивідуальні підприємці, які використовували право на звільнення, представляють до податкових органів:

документи, які підтверджують, що протягом зазначеного строку звільнення сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), обчислена відповідно до пункту 1 цієї статті, без урахування податку за кожні три послідовних календарних місяці в сукупності не перевищувала два мільйони рублів;

(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

повідомлення про продовження використання права на звільнення протягом наступних 12 календарних місяців або про відмову від використання даного права.

5. Якщо протягом періоду, в якому організації та індивідуальні підприємці використовують право на звільнення, сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) без урахування податку за кожні три послідовних календарних місяці перевищила два мільйони рублів або якщо платник податку здійснював реалізацію підакцизних товарів, платники податків починаючи з 1-го числа місяця, в якому мало місце таке перевищення або здійснювалася реалізація підакцизних товарів, і до закінчення періоду звільнення втрачають право на звільнення.

(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Сума податку за місяць, у якому мало місце вказане вище перевищення або здійснювалася реалізація підакцизних товарів та (або) підакцизного мінерального сировини, підлягає відновленню та сплату до бюджету в установленому порядку.

У разі, якщо платник податків не подав документи, зазначені в пункті 4 цієї статті (або представив документи, що містять недостовірні відомості), а також у разі, якщо податковий орган встановив, що платник податків не дотримується обмеження, встановлені цим пунктом і пунктами 1 і 4 цієї статті, сума податку підлягає відновленню та сплату до бюджету в установленому порядку зі стягненням з платника податків відповідних сум податкових санкцій і пені.

6. Документами, що підтверджують відповідно до пунктів 3 та 4 цієї статті право на звільнення (продовження строку звільнення), є:

виписка з бухгалтерського балансу (представляють організації);

виписка з книги продажів;

виписка з книги обліку доходів і витрат і господарських операцій (представляють індивідуальні підприємці);

копія журналу отриманих і виставлених рахунків-фактур.

7. У випадках, передбачених пунктами 3 та 4 цієї статті, платник податків має право направити до податкового органу повідомлення і документи поштою рекомендованим листом. У цьому випадку днем їх подання до податкового органу вважається шостий день з дня направлення рекомендованого листа.

8. Суми податку, прийняті платником податків до відрахування відповідно до статей 171 і 172 цього Кодексу до використання ним права на звільнення відповідно до цієї статті, стосовно товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, придбаних для здійснення операцій, визнаних об'єктами оподаткування відповідно до цього розділу, але не використаним для зазначених операцій, після відправки платником податків повідомлення про використання права на звільнення підлягають відновленню в останньому податковому періоді перед відправкою повідомлення про використання права на звільнення шляхом зменшення податкових відрахувань.

Суми податку, сплачені стосовно товарів (робіт, послуг), придбаних платником податку, що втратив право на звільнення відповідно до цієї статті, до втрати вказаного права і використаним платником податку після втрати їм цього права при здійсненні операцій, визнаних об'єктами оподаткування відповідно до цього розділу, приймаються до відрахування в порядку, встановленому статтями 171 і 172 цього Кодексу.

Стаття 146. Об'єкт оподаткування

1. Об'єктом оподаткування зізнаються такі операції:

1) реалізація товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації, в тому числі реалізація предметів застави і передача товарів (результатів виконаних робіт, надання послуг) за угодою про надання відступного або новації, а також передача майнових прав.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

В цілях цієї глави передача права власності на товари, результатів виконаних робіт, надання послуг на безоплатній основі визнається реалізацією товарів (робіт, послуг);

2) передача на території Російської Федерації товарів (виконання робіт, надання послуг) для власних потреб, витрати на які не приймаються до відрахування (у тому числі через амортизаційні відрахування) при обчисленні податку на прибуток організацій;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 06.08.2001 N 110-ФЗ)

3) виконання будівельно-монтажних робіт для власного споживання;

4) ввезення товарів на митну територію Російської Федерації.

2. В цілях цієї глави не визнаються об'єктом оподаткування:

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1) операції, зазначені в пункті 3 статті 39 цього Кодексу;

2) передача на безоплатній основі житлових будинків, дитячих садів, клубів, санаторіїв та інших об'єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення, а також доріг, електричних мереж, підстанцій, газових мереж, водозабірних споруд та інших подібних об'єктів органам державної влади та органам місцевого самоврядування (або за рішенням зазначених органів, спеціалізованим організаціям, що здійснюють використання або експлуатацію зазначених об'єктів за їх призначенням);

3) передача майна державних і муніципальних підприємств, що викуповується в порядку приватизації;

4) виконання робіт (надання послуг) органами, що входять в систему органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в рамках виконання покладених на них виняткових повноважень у певній сфері діяльності в разі, якщо обов'язковість виконання зазначених робіт (надання послуг) встановлено законодавством Російської Федерації, законодавством суб'єктів Російської Федерації, актами органів місцевого самоврядування;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

5) передача на безоплатній основі об'єктів основних засобів органам державної влади і управління та органам місцевого самоврядування, а також бюджетним установам, державним і муніципальним унітарним підприємствам;

6) операції з реалізації земельних ділянок (часток у них);

(Пп. 6 введений Федеральним законом від 20.08.2004 N 109-ФЗ)

7) передача майнових прав організації її правонаступника (правонаступників).

(Пп. 7 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 118-ФЗ)

Стаття 147. Місце реалізації товарів

В цілях цієї глави місцем реалізації товарів визнається територія Російської Федерації, при наявності одного або декількох наступних обставин:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

товар знаходиться на території Російської Федерації і не відвантажується і не транспортується;

товар в момент початку відвантаження або транспортування перебуває на території Російської Федерації;

абзац виключений. - Федеральний закон від 29.12.2000 N 166-ФЗ.

Стаття 148. Місце реалізації робіт (послуг)

1. В цілях цієї глави місцем реалізації робіт (послуг) визнається територія Російської Федерації, якщо:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1) роботи (послуги) пов'язані безпосередньо з нерухомим майном (за винятком повітряних, морських суден і суден внутрішнього плавання, а також космічних об'єктів), що знаходяться на території Російської Федерації. До таких робіт (послуг), зокрема, належать будівельні, монтажні, будівельно-монтажні, ремонтні, реставраційні роботи, роботи з озеленення, послуги з оренди;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2) роботи (послуги) пов'язані безпосередньо з рухомим майном, повітряними, морськими судами і судами внутрішнього плавання, що знаходяться на території Російської Федерації. До таких робіт (послуг) відносяться, зокрема, монтаж, збирання, переробка, обробка, ремонт і технічне обслуговування;

(Пп. 2 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

3) послуги фактично виявляються на території Російської Федерації у сфері культури, мистецтва, освіти (навчання), фізичної культури, туризму, відпочинку і спорту;

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4) покупець робіт (послуг) здійснює діяльність на території Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Місцем здійснення діяльності покупця вважається територія Російської Федерації в разі фактичного присутності покупця робіт (послуг), зазначених у цьому підпункті, на території Російської Федерації на основі державної реєстрації організації або індивідуального підприємця, а при її відсутності - на підставі місця, вказаного в установчих документах організації , місця управління організації, місця знаходження її постійно діючого виконавчого органу, місця знаходження постійного представництва (якщо роботи (послуги) надані через це постійне представництво), місця проживання фізичної особи. Положення цього підпункту застосовується при:

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

передачі, надання патентів, ліцензій, торгових марок, авторських прав або інших аналогічних прав;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

надання послуг (виконання робіт) з розробки програм для ЕОМ і баз даних (програмних засобів та інформаційних продуктів обчислювальної техніки), їх адаптації та модифікації;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

надання консультаційних, юридичних, бухгалтерських, інжинірингових, рекламних, маркетингових послуг, послуг з обробки інформації, а також при проведенні науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. До інжиніринговим послуг відносяться інженерно-консультаційні послуги з підготовки процесу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), підготовці будівництва та експлуатації промислових, інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об'єктів, передпроектні та проектні послуги (підготовка техніко-економічних обгрунтувань, проектно-конструкторські розробки та інші подібні послуги). До послуг з обробки інформації належать послуги із здійснення збору й узагальнення, систематизації інформаційних масивів і надання в розпорядження користувача результатів обробки цієї інформації;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

надання персоналу, у разі якщо персонал працює в місці діяльності покупця;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

здачі в оренду рухомого майна, за винятком наземних автотранспортних засобів;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

надання послуг агента, що залучає від імені основного учасника контракту особу (організацію або фізична особа) для надання послуг, передбачених цим підпунктом;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

абзаци дев'ятий і десятий втратили силу. - Федеральний закон від 22.07.2005 N 119-ФЗ;

4.1) послуги з перевезення та (або) транспортування, а також послуги (роботи), безпосередньо пов'язані з перевезенням і (або) транспортуванням (за винятком послуг (робіт), безпосередньо пов'язаних з перевезенням і (або) транспортуванням товарів, поміщених у митний режим міжнародного митного транзиту), виявляються (виконуються) російськими організаціями або індивідуальними підприємцями у випадку, якщо пункт відправлення та (або) пункт призначення знаходяться на території Російської Федерації.

Місцем реалізації послуг також визнається територія Російської Федерації, якщо транспортні засоби за договором фрахтування, що припускає перевезення (транспортування) на цих транспортних засобах, надаються російськими організаціями та індивідуальними підприємцями і пункт відправлення та (або) пункт призначення знаходяться на території Російської Федерації. При цьому транспортними засобами визнаються повітряні, морські судна та судна внутрішнього плавання, що використовуються для перевезень товарів та (або) пасажирів водним (морським, річковим), повітряним транспортом;

(Пп. 4.1 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4.2) послуги (роботи), безпосередньо пов'язані з перевезенням і транспортуванням товарів, поміщених у митний режим міжнародного митного транзиту, виявляються (виконуються) організаціями або індивідуальними підприємцями, місцем здійснення діяльності яких визнається територія Російської Федерації;

(Пп. 4.2 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

5) діяльність організації або індивідуального підприємця, які виконують роботи (надають послуги), здійснюється на території Російської Федерації (в частині виконання видів робіт (надання видів послуг), не передбачених підпунктами 1 - 4.1 цього пункту).

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

1.1. В цілях цієї глави місцем реалізації робіт (послуг) не визнається територія Російської Федерації, якщо:

1) роботи (послуги) пов'язані безпосередньо з нерухомим майном (за винятком повітряних, морських суден і суден внутрішнього плавання, а також космічних об'єктів), що знаходяться за межами території Російської Федерації. До таких робіт (послуг), зокрема, належать будівельні, монтажні, будівельно-монтажні, ремонтні, реставраційні роботи, роботи з озеленення, послуги з оренди;

2) роботи (послуги) пов'язані безпосередньо з перебувають за межами території Російської Федерації рухомим майном, а також з розташованими за межами території Російської Федерації повітряними, морськими судами і судами внутрішнього плавання. До таких робіт (послуг) відносяться, зокрема, монтаж, збирання, переробка, обробка, ремонт, технічне обслуговування;

3) послуги фактично надаються за межами території Російської Федерації у сфері культури, мистецтва, освіти (навчання), фізичної культури, туризму, відпочинку і спорту;

4) покупець робіт (послуг) не здійснює діяльність на території Російської Федерації. Положення цього підпункту застосовується при виконанні тих видів робіт та послуг, які перераховані у підпункті 4 пункту 1 цієї статті;

5) послуги з перевезення (транспортування) та послуги (роботи), безпосередньо пов'язані з перевезенням, транспортуванням, фрахтованием, не перераховані в підпунктах 4.1 та 4.2 пункту 1 цієї статті.

(П. 1.1 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. Місцем здійснення діяльності організації або індивідуального підприємця, які виконують види робіт (надають види послуг), не передбачені підпунктами 1 - 4.1 пункту 1 цієї статті, вважається територія Російської Федерації в разі фактичного присутності цієї організації або індивідуального підприємця на території Російської Федерації на основі державної реєстрації, а при її відсутності - на підставі місця, вказаного в установчих документах організації, місця управління організацією, місця знаходження постійно діючого виконавчого органу організації, місця знаходження постійного представництва в Російській Федерації (якщо роботи виконані (послуги надані) надані через це постійне представництво) або місця проживання індивідуального підприємця.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

В цілях цієї глави місцем здійснення діяльності організації або індивідуального підприємця, які надають у користування повітряні судна, морські судна або судна внутрішнього плавання за договором оренди (фрахтування на час) з екіпажем, а також послуги з перевезення, не визнається територія Російської Федерації, якщо перевезення здійснюється між портами, що знаходяться за межами території Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3. Якщо реалізація робіт (послуг) носить допоміжний характер по відношенню до реалізації основних робіт (послуг), місцем такої допоміжної реалізації визнається місце реалізації основних робіт (послуг).

4. Документами, що підтверджують місце виконання робіт (надання послуг), є:

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1) контракт, укладений з іноземними або російськими особами;

2) документи, що підтверджують факт виконання робіт (надання послуг).

Стаття 149. Операції, що не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування)

1. Не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування) надання орендодавцем в оренду на території Російської Федерації приміщень іноземним громадянам чи організаціям, акредитованим в Російській Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються у випадках, якщо законодавством відповідної іноземної держави встановлено аналогічний порядок щодо громадян Російської Федерації і російських організацій, акредитованих в цьому іноземній державі, або якщо така норма передбачена міжнародним договором (угодою) Російської Федерації. Перелік іноземних держав, відносно громадян і (або) організацій яких застосовуються норми цього пункту, визначається органом виконавчої влади у сфері міжнародних відносин спільно з Міністерством фінансів Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 29.06.2004 N 58-ФЗ, від 02.11.2004 N 127-ФЗ)

2. Не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування) реалізація (а також передача, виконання, надання для власних потреб) на території Російської Федерації:

1) наступних медичних товарів вітчизняного та закордонного виробництва за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України:

абзаци другий - третій виключені. - Федеральний закон від 28.12.2001 N 179-ФЗ;

найважливішою й життєво необхідної медичної техніки;

протезно-ортопедичних виробів, сировини і матеріалів для їх виготовлення і напівфабрикатів до них;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

технічних засобів, включаючи автомототранспорт, матеріали, які можуть бути використані виключно для профілактики інвалідності або реабілітації інвалідів;

очок (за винятком сонцезахисних), лінз і оправ для окулярів (за винятком сонцезахисних);

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2) медичних послуг, що надаються медичними організаціями та (або) установами, лікарями, які займаються приватною медичною практикою, за винятком косметичних, ветеринарних і санітарно-епідеміологічних послуг. Обмеження, встановлене цим підпунктом, не поширюється на ветеринарні і санітарно-епідеміологічні послуги, що фінансуються з бюджету. В цілях цієї глави до медичних послуг відносяться:

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

послуги, визначені переліком послуг, що надаються з обов'язкового медичного страхування;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

послуги, що надаються населенню, з діагностики, профілактики та лікування незалежно від форми і джерела їх оплати за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

послуги зі збирання у населення крові, що надаються за договорами зі стаціонарними лікувальними установами та поліклінічними відділеннями;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

послуги швидкої медичної допомоги, що надаються населенню;

абзац виключений. - Федеральний закон від 29.05.2002 N 57-ФЗ;

послуги з чергування медичного персоналу біля ліжка хворого;

послуги патолого-анатомічні;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

послуги, що надаються вагітним жінкам, новонародженим, інвалідам та наркологічним хворим;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

абзац виключений. - Федеральний закон від 29.05.2002 N 57-ФЗ;

3) послуг з догляду за хворими, інвалідами та людьми похилого віку, що надаються державними та муніципальними закладами соціального захисту особам, необхідність догляду за якими підтверджена відповідними висновками органів охорони здоров'я та органів соціального захисту населення;

4) послуг з утримання дітей у дошкільних установах, проведення занять з неповнолітніми дітьми в гуртках, секціях (включаючи спортивні) і студіях;

5) продуктів харчування, вироблених безпосередньо студентськими і шкільними їдальнями, столовими інших навчальних закладів, столовими медичних організацій, дитячих дошкільних установ і реалізованих ними в зазначених установах, а також продуктів харчування, вироблених безпосередньо організаціями громадського харчування та реалізованих ними зазначеним столовим або вказаним установам.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Положення цього підпункту застосовуються щодо студентських і шкільних їдалень, їдалень інших навчальних закладів, їдалень медичних організацій тільки у разі повного або часткового фінансування цих установ з бюджету чи з коштів фонду обов'язкового медичного страхування;

6) послуг із зберігання, комплектування та використання архівів, що надаються архівними установами та організаціями;

7) послуг з перевезення пасажирів:

міським пасажирським транспортом загального користування (за винятком таксі, в тому числі маршрутного). В цілях цієї статті до послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом загального користування відносяться послуги з перевезення пасажирів за єдиними умовами перевезень пасажирів за єдиними тарифами за проїзд, встановленим органами місцевого самоврядування, в тому числі з наданням усіх пільг на проїзд, затверджених у встановленому порядку;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

морським, річковим, залізничним або автомобільним транспортом (за винятком таксі, в тому числі маршрутного) в приміському сполучені за умови здійснення перевезень пасажирів за єдиними тарифами з наданням усіх пільг на проїзд, затверджених у встановленому порядку;

8) ритуальних послуг, робіт (послуг) з виготовлення надгробних пам'ятників і могил оформлення, а також реалізація похоронних приладдя (за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України);

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

9) поштових марок (за винятком колекційних марок), маркованих листівок і маркованих конвертів, лотерейних квитків лотерей, що проводяться за рішенням уповноваженого органу;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

10) послуг з надання в користування жилих приміщень у житловому фонді всіх форм власності;

11) монет з дорогоцінних металів (за винятком колекційних монет), які є валютою Російської Федерації або валютою іноземних держав.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

До колекційним монетам з дорогоцінних металів належать:

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

монети з дорогоцінних металів, які є валютою Російської Федерації або валютою іноземної держави (групи держав), викарбувані за технологією, що забезпечує одержання дзеркальної поверхні;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

монети з дорогоцінних металів, які не є валютою Російської Федерації або валютою іноземної держави (групи держав);

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

12) часток у статутному (складеному) капіталі організацій, паїв в пайових фондах кооперативів і пайових інвестиційних фондах, цінних паперів та інструментів термінових угод (включаючи форвардні, ф'ючерсні контракти, опціони);

13) послуг, що надаються без стягнення додаткової плати, з ремонту і технічного обслуговування товарів і побутових приладів, у тому числі медичних товарів, у період гарантійного строку їх експлуатації, включаючи вартість запасних частин для них і деталей до них;

14) послуг у сфері освіти з проведення некомерційними освітніми організаціями навчально-виробничого (за напрямками основної та додаткової освіти, зазначеним у ліцензії) або виховного процесу, за винятком консультаційних послуг, а також послуг по здачі в оренду приміщень.

Реалізація некомерційними освітніми організаціями товарів (робіт, послуг) як власного виробництва (вироблених навчальними підприємствами, у тому числі навчально-виробничими майстернями, в рамках основного і додаткового навчального процесу), так і придбаних на стороні підлягає оподаткуванню незалежно від того, чи прямує дохід від цієї реалізації в дану освітню організацію чи на безпосередні потреби забезпечення розвитку, вдосконалення освітнього процесу;

15) ремонтно-реставраційних, консерваційних та відновлювальних робіт, які виконуються при реставрації пам'яток історії та культури, що охороняються державою, культових будівель і споруд, що знаходяться в користуванні релігійних організацій (за винятком археологічних і земляних робіт в зоні розташування пам'яток історії та культури або культових будівель і споруд; будівельних робіт з відтворення повністю втрачених пам'яток історії та культури або культових будівель і споруд; робіт з виробництва реставраційних, консерваційних конструкцій і матеріалів; діяльності з контролю за якістю проведених робіт);

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

16) робіт, які виконуються в період реалізації цільових соціально-економічних програм (проектів) житлового будівництва для військовослужбовців в рамках реалізації зазначених програм (проектів), у тому числі:

робіт з будівництва об'єктів соціально-культурного чи побутового призначення та супутньої інфраструктури;

робіт зі створення, будівництва та утримання центрів професійної перепідготовки військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей.

Зазначені у цьому підпункті операції не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) за умови фінансування цих робіт виключно і безпосередньо за рахунок позик або кредитів, що надаються міжнародними організаціями та (або) урядами іноземних держав, іноземними організаціями або фізичними особами відповідно до міжурядових або міждержавними угодами , однією зі сторін яких є Російська Федерація, а також угодами, підписаними за дорученням Уряду Російської Федерації уповноваженими ним органами державного управління;

17) послуг, що надаються уповноваженими на це органами, за які справляється державне мито, всі види ліцензійних, реєстраційних та патентних мит і зборів, митних зборів за зберігання, а також мита і збори, що стягуються державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами і посадовими особами при наданні організаціям та фізичним особам певних прав (у тому числі лісові подати, орендна плата за користування лісовим фондом та інші платежі до бюджетів за право користування природними ресурсами);

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

18) товарів, поміщених у митний режим магазину безмитної торгівлі;

19) товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, що реалізуються (виконаних, наданих) в рамках надання безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації відповідно до Федерального закону "Про безоплатну допомоги (сприяння) Російської Федерації та внесення змін і доповнень до окремі законодавчі акти Російської Федерації про податки і про встановлення пільг по платежах в державні позабюджетні фонди в зв'язку із здійсненням безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації ".

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

Реалізація товарів (робіт, послуг), зазначених у цьому підпункті, не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування) при поданні до податкових органів таких документів:

контракту (копії контракту) платника податків з донором (уповноваженою донором організацією) безоплатної допомоги (сприяння) або з одержувачем безоплатної допомоги (сприяння) на поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) в рамках надання безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації. У випадку, якщо одержувачем безоплатної допомоги (сприяння) є федеральний орган виконавчої влади Російської Федерації, у податковий орган представляється контракт (копія контракту) з уповноваженою цим федеральним органом виконавчої влади Російської Федерації організацією;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

посвідчення (нотаріально завіреної копії посвідчення), виданого в установленому порядку і підтверджуючого приналежність товарів, що поставляються (виконуваних робіт, надаваних послуг) до гуманітарної чи технічної допомоги (сприяння);

виписки банку, що підтверджує фактичне надходження виручки на рахунок платника податків у російському банку за реалізовані донору безоплатної допомоги (сприяння) (уповноваженою донором організації) чи одержувачу безоплатної допомоги (сприяння) (уповноваженою федеральним органом виконавчої влади організації) товари (роботи, послуги).

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

У випадку, якщо контрактом передбачено розрахунок готівкою, до податкового органу подаються виписка банку, що підтверджує внесення отриманих платником податку сум на його рахунок у російському банку, а також копії прибуткових касових ордерів, що підтверджують фактичне надходження виручки від покупця зазначених товарів (робіт, послуг) ;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

20) надаються закладами культури і мистецтва послуг у сфері культури і мистецтва, до яких відносяться:

послуги з надання напрокат аудіо-, відеоносіїв з фондів зазначених установ, звукотехнічного обладнання, музичних інструментів, сценічних постановочних засобів, костюмів, взуття, театрального реквізиту, бутафорії, постіжерскіх приладдя, культінвентаря, тварин, експонатів і книг; послуги з виготовлення копій в навчальних цілях і навчальних посібників, фотокопіювання, репродукції, ксерокопіювання, мікрокопірованію з друкованої продукції, музейних експонатів і документів з фондів зазначених установ; послуги із звукозапису театрально-видовищних, культурно-освітніх і видовищно-розважальних заходів, з виготовлення копій звукозаписів з фонотеки зазначених установ; послуги з доставки читачам і прийому у читачів друкованої продукції з фондів бібліотек; послуги зі складання списків, довідок і каталогів експонатів, матеріалів та інших предметів і колекцій, що становлять фонд зазначених установ; послуги з надання в оренду сценічних та концертних майданчиків іншим бюджетним установам культури і мистецтва , а також послуг з розповсюдження квитків, зазначених в абзаці третьому цього підпункту;

реалізація вхідних квитків і абонементів на відвідування театрально-видовищних, культурно-освітніх і видовищно-розважальних заходів, атракціонів в зоопарках і парках культури та відпочинку, екскурсійних квитків та екскурсійних путівок, форма яких затверджена в установленому порядку як бланк суворої звітності;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

реалізація програм на вистави та концерти, каталогів та буклетів.

До закладів культури та мистецтва з метою цієї глави відносяться театри, кінотеатри, концертні організації та колективи, театральні та концертні каси, цирки, бібліотеки, музеї, виставки, будинки та палаци культури, клуби, будинки (зокрема, кіно, літератора, композитора) , планетарії, парки культури і відпочинку, лекторії та народні університети, екскурсійні бюро (за винятком туристичних екскурсійних бюро), заповідники, ботанічні сади і зоопарки, національні парки, природні парки і ландшафтні парки;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Щодо застосування підпункту 21 пункту 2 статті 149 см. визначення Конституційного Суду РФ від 20.11.2003 N 392-О.

21) робіт (послуг) з виробництва кінопродукції, виконуваних (надаються) організаціями кінематографії, прав на використання (включаючи прокат та показ) кінопродукції, яка отримала посвідчення національного фільму;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

22) послуг, що надаються безпосередньо в аеропортах Російської Федерації і повітряному просторі Російської Федерації з обслуговування повітряних суден, включаючи аеронавігаційне обслуговування;

23) робіт (послуг, включаючи послуги з ремонту) з обслуговування морських суден і суден внутрішнього плавання в період стоянки в портах (всі види портових зборів, послуги суден портового флоту), а також лоцманська проводка;

(Пп. 23 в ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

24) послуг аптечних організацій з виготовлення лікарських засобів, а також з виготовлення або ремонту очкової оптики (за винятком сонцезахисної), з ремонту слухових апаратів і протезно-ортопедичних виробів, перерахованих у підпункті 1 пункту 2 цієї статті, послуги з надання протезно-ортопедичної допомоги .

(Пп. 24 введений Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3. Не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) на території Російської Федерації наступні операції:

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1) реалізація (передача для власних потреб) предметів релігійного призначення та релігійної літератури (відповідно до переліку, затвердженого Урядом Російської Федерації за поданням релігійних організацій (об'єднань), що виробляються і реалізовуються релігійними організаціями (об'єднаннями), організаціями, що перебувають у власності релігійних організацій ( об'єднань), і господарськими товариствами, статутний (складеного) капітал яких тільки повністю з вкладу релігійних організацій (об'єднань), в рамках релігійної діяльності, за винятком підакцизних товарів і мінеральної сировини, а також організація та проведення зазначеними організаціями релігійних обрядів, церемоній, молитовних зборів або інших культових дій;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод підпунктом 2 пункту 3 статті 149 см. визначення Конституційного Суду РФ від 08.04.2003 N 156-О.

2) реалізація (у тому числі передача, виконання, надання для власних потреб) товарів (крім підакцизних, мінеральної сировини та корисних копалин, а також інших товарів за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням загальноросійських громадських організацій інвалідів), робіт, послуг (за винятком брокерських та інших посередницьких послуг), що виробляються і реалізовуються:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

громадськими організаціями інвалідів (у тому числі створеними як спілки громадських організацій інвалідів), серед членів яких інваліди та їхні законні представники становлять не менше 80 відсотків;

організаціями, статутний капітал яких повністю складається з внесків зазначених в абзаці другому цього підпункту громадських організацій інвалідів, якщо середньооблікова чисельність інвалідів серед їхніх працівників становить не менше 50 відсотків, а їх частка у фонді оплати праці - не менше 25 відсотків;

установами, єдиними власниками майна яких є зазначені в абзаці другому цього підпункту громадські організації інвалідів, створеними для досягнення освітніх, культурних, лікувально-оздоровчих, фізкультурно-спортивних, наукових, інформаційних і інших соціальних цілей, а також для надання правової та іншої допомоги інвалідам, дітям-інвалідам та їх батькам;

лікувально-виробничими (трудовими) майстернями при протитуберкульозних, психіатричних, психоневрологічних установах, закладах соціального захисту або соціальної реабілітації населення;

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ до підпункту 3 пункту 3 статті 149, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

3) здійснення банками банківських операцій (за винятком інкасації), у тому числі:

залучення коштів організацій та фізичних осіб у вклади;

розміщення залучених коштів організацій та фізичних осіб від імені банків і за їх рахунок;

відкриття і ведення банківських рахунків організацій та фізичних осіб, у тому числі банківських рахунків, службовців для розрахунків по банківських картах, а також операції, пов'язані з обслуговуванням банківських карт;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

здійснення розрахунків за дорученням організацій і фізичних осіб, у тому числі банків-кореспондентів, по їхньому банківському рахунку;

касове обслуговування організацій і фізичних осіб;

купівля-продаж іноземної валюти в готівковій та безготівковій формах (в тому числі надання посередницьких послуг з операцій купівлі-продажу іноземної валюти);

здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням відповідно до законодавства Російської Федерації;

по виконанню банківських гарантій (видача та анулювання банківської гарантії, підтвердження і зміна умов зазначеної гарантії, платіж за такої гарантії, оформлення та перевірка документів по цій гарантії), а також здійснення банками таких операцій:

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

видача поручительств за третіх осіб, що передбачають виконання зобов'язань у грошовій формі;

надання послуг, пов'язаних з установкою і експлуатацією системи "клієнт-банк", включаючи надання програмного забезпечення та навчання обслуговуючого зазначену систему персоналу;

отримання від позичальників сум в рахунок компенсації страхових премій (страхових внесків), сплачених банком за договорами страхування на випадок смерті або настання інвалідності зазначених позичальників, у яких банк є страхувальником і вигодонабувачем;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

(Пп. 3 в ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3.1) послуг, пов'язаних з обслуговуванням банківських карт;

(Пп. 3.1 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4) операції, здійснювані організаціями, що забезпечують інформаційну і технологічну взаємодію між учасниками розрахунків, включаючи надання послуг зі збирання, обробці і розсилці учасникам розрахунків інформації за операціями з банківськими картами;

5) здійснення окремих банківських операцій організаціями, які відповідно до законодавства Російської Федерації має право їх здійснювати без ліцензії Центрального банку Російської Федерації;

6) реалізація виробів народних художніх промислів визнаного художнього гідності (за винятком підакцизних товарів), зразки яких зареєстровані в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

7) надання послуг із страхування, співстрахування та перестрахування страховими організаціями, а також надання послуг з недержавного пенсійного забезпечення недержавними пенсійними фондами.

В цілях цієї статті операціями зі страхування, співстрахування і перестрахування визнаються операції, в результаті яких страхова організація отримує:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

страхові платежі (винагороди) за договорами страхування, співстрахування і перестрахування, включаючи страхові внески, виплачувану перестрахувальну комісію (у тому числі танто);

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

відсотки, нараховані на депо премії за договорами перестрахування та перераховані перестрахувальником перестраховику;

страхові внески, отримані уповноваженою страховою організацією, що уклала в установленому порядку договір співстрахування від імені та за дорученням страховиків;

кошти, отримані страховиком у порядку суброгації, від особи, відповідальної за заподіяний страхувальникові збиток, у розмірі страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

8) організація тоталізаторів та інших заснованих на ризику ігор (у тому числі з використанням ігрових автоматів) організаціями або індивідуальними підприємцями грального бізнесу;

(Пп. 8 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

8.1) проведення лотерей, що проводяться за рішенням уповноваженого органу виконавчої влади, включаючи надання послуг з реалізації лотерейних квитків;

(Пп. 8.1 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

9) реалізація руди, концентратів та інших промислових продуктів, що містять дорогоцінні метали, брухту і відходів дорогоцінних металів для виробництва дорогоцінних металів та афінажу; реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння платниками податків (за винятком зазначених у підпункті 6 пункту 1 статті 164 цього Кодексу) Державному фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Російської Федерації, фондам дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння суб'єктів Російської Федерації, Центральному банку Російської Федерації та банкам; реалізація дорогоцінних каменів у сировині (за винятком необроблених алмазів) для обробки підприємствам незалежно від форм власності для подальшого продажу на експорт; реалізація дорогоцінних каменів у сировині та огранених спеціалізованим зовнішньоекономічним організаціям Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Російської Федерації, фондам дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння суб'єктів Російської Федерації, Центральному банку Російської Федерації та банкам; реалізація дорогоцінних металів з ​​Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Російської Федерації, з фондів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння суб'єктів Російської Федерації спеціалізованим зовнішньоекономічним організаціям, Центральному банку Російської Федерації і банкам, а також дорогоцінних металів у злитках Центральним банком Російської Федерації та банками за умови, що ці злитки залишаються в одному із сертифікованих сховищ (Державному сховищі цінностей, сховище Центрального банку Російської Федерації або сховищах банків);

(Пп. 9 в ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

10) реалізація необроблених алмазів обробним підприємствам усіх форм власності;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

11) Внутрішньосистемні реалізація (передача, виконання, надання для власних потреб) організаціями та установами кримінально-виконавчої системи вироблених ними товарів (виконаних робіт, наданих послуг);

12) передача товарів (виконання робіт, надання послуг) безоплатно в рамках благодійної діяльності відповідно до Федеральним законом "Про благодійної діяльності та благодійні організації", за винятком підакцизних товарів;

13) реалізація вхідних квитків, форма яких затверджена в установленому порядку як бланк суворої звітності, організаціями фізичної культури та спорту на проведені ними спортивно-видовищні заходи, надання послуг з надання в оренду спортивних споруд для проведення зазначених заходів;

14) надання послуг адвокатами, а також надання послуг колегіями адвокатів, адвокатськими бюро, адвокатськими палатами суб'єктів Російської Федерації або Федеральної палатою адвокатів своїм членам у зв'язку із здійсненням ними професійної діяльності;

(Пп. 14 в ред. Федерального закону від 31.12.2002 N 187-ФЗ)

15) операції з надання позик у грошовій формі, а також надання фінансових послуг з надання позик у грошовій формі;

(Пп. 15 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

15.1) вчинення нотаріусами, що займаються приватною практикою, нотаріальних дій і надання послуг правового і технічного характеру відповідно до законодавства Російської Федерації про нотаріат;

(Пп. 15.1 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

16) виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт за рахунок коштів бюджетів, а також коштів Російського фонду фундаментальних досліджень, Російського фонду технологічного розвитку та утворених для цих цілей відповідно до законодавства Російської Федерації позабюджетних фондів міністерств, відомств, асоціацій; виконання науково- дослідних і дослідно-конструкторських робіт установами освіти та науковими організаціями на основі господарських договорів;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

17) втратив чинність. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 118-ФЗ;

18) послуги санаторно-курортних, оздоровчих організацій та організацій відпочинку, організацій відпочинку та оздоровлення дітей, у тому числі дитячих оздоровчих таборів, розташованих на території Російської Федерації, оформлені путівками чи курсовками, які є бланками суворої звітності;

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

19) проведення робіт (надання послуг) з гасіння лісових пожеж;

20) реалізація продукції власного виробництва організацій, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, питома вага доходів від реалізації якої у загальній сумі їхніх доходів становить не менше 70 відсотків, в рахунок натуральної оплати праці, натуральних видач для оплати праці, а також для громадського харчування працівників, що залучаються на сільськогосподарські роботи;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

21) втратив чинність. - Федеральний закон від 05.08.2000 N 118-ФЗ;

22) реалізація житлових будинків, житлових приміщень, а також часток у них;

(Пп. 22 введений Федеральним законом від 20.08.2004 N 109-ФЗ)

23) передача частки у праві на спільне майно у багатоквартирному будинку при реалізації квартир;

(Пп. 23 введений Федеральним законом від 20.08.2004 N 109-ФЗ)

24) реалізація брухту і відходів чорних і кольорових металів;

(Пп. 24 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

25) передача в рекламних цілях товарів (робіт, послуг), витрати на придбання (створення) одиниці яких не перевищують 100 рублів.

(Пп. 25 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4. У випадку, якщо платником податку здійснюються операції, що підлягають оподаткуванню, та операції, що не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) відповідно до положень цієї статті, платник податків зобов'язаний вести окремий облік таких операцій.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

5. Платник податку, який здійснює операції з реалізації товарів (робіт, послуг), передбачені пунктом 3 цієї статті, має право відмовитися від звільнення таких операцій від оподаткування, представивши відповідну заяву до податкового органу за місцем своєї реєстрації в якості платника податку в строк не пізніше 1-го числа податкового періоду, з якого платник податків має намір відмовитися від звільнення чи призупинити його використання.

Така відмова або призупинення можливий тільки відносно всіх здійснюваних платником податку операцій, передбачених одним або кількома підпунктами пункту 3 цієї статті. Не допускається, щоб подібні операції звільнялися або не звільнялися від оподаткування в залежності від того, хто є покупцем (набувачем) відповідних товарів (робіт, послуг).

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Не допускається відмова або призупинення від звільнення від оподаткування операцій на термін менше одного року.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

6. Перераховані в цій статті операції не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) за наявності у платників податків, які здійснюють ці операції, відповідних ліцензій на здійснення діяльності, ліцензованої відповідно до законодавства Російської Федерації.

7. Звільнення від оподаткування відповідно до положень цієї статті не застосовується при здійсненні підприємницької діяльності в інтересах іншої особи на основі договорів доручення, договорів комісії або агентських договорів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

8. При зміні редакції пунктів 1 - 3 цієї статті (скасування звільнення від оподаткування або віднесення оподатковуваних операцій до операцій, що не підлягає оподаткуванню) платниками податків застосовується той порядок визначення податкової бази (або звільнення від оподаткування), який діяв на дату відвантаження товарів (робіт, послуг) незалежно від дати їх оплати.

(П. 8 введений Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Стаття 150. Ввезення товарів на територію Російської Федерації, який не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування)

Не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування) ввезення на митну територію Російської Федерації:

(В ред. Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

1) товарів (крім підакцизних товарів), що ввозяться в якості безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації, у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Федеральним законом "Про безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації та внесення змін і доповнень до окремих законодавчих акти Російської Федерації про податки і про встановлення пільг по платежах в державні позабюджетні фонди в зв'язку із здійсненням безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації ";

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

2) товарів, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 149 цього Кодексу, а також сировини і комплектуючих виробів для їх виробництва;

3) матеріалів для виготовлення медичних імунобіологічних препаратів для діагностики, профілактики та (або) лікування інфекційних захворювань (за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України);

4) художніх цінностей, переданих як дарунок установам, віднесеним відповідно до законодавства Російської Федерації до особливо цінних об'єктів культурної та національної спадщини народів Російської Федерації;

5) всіх видів друкованих видань, одержуваних державними та муніципальними бібліотеками та музеями з міжнародного книгообміну, а також творів кінематографії, що ввозяться спеціалізованими державними організаціями з метою здійснення міжнародних некомерційних обмінів;

6) товарів, вироблених в результаті господарської діяльності російських організацій на земельних ділянках, що є територією іноземної держави з правом землекористування Російської Федерації на підставі міжнародного договору;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

7) технологічного устаткування, комплектуючих і запасних частин до нього, що ввозяться в якості внеску до статутних (складеному) капітали організацій;

8) необроблених природних алмазів;

9) товарів, призначених для офіційного користування іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого користування дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які проживають разом з ними;

10) валюти Російської Федерації та іноземної валюти, банкнот, які є законними засобами платежу (за винятком призначених для колекціонування), а також цінних паперів - акцій, облігацій, сертифікатів, векселів;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

11) продукції морського промислу, виловленої та (або) переробленої рибопромисловими підприємствами (організаціями) Російської Федерації;

(Пп. 11 в ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

12) суден, що підлягають реєстрації в Російському міжнародному реєстрі судів.

(Пп. 12 введений Федеральним законом від 20.12.2005 N 168-ФЗ)

2. Втратив силу. - Митний кодекс РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ.

Стаття 151. Особливості оподаткування при переміщенні товарів через митний кордон Російської Федерації

1. При ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації залежно від обраного митного режиму оподаткування проводиться в наступному порядку:

1) при випуску для вільного обігу податок сплачується в повному обсязі;

(Пп. 1 в ред. Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

2) при розміщенні товарів у митний режим реімпорту платником податків сплачуються суми податку, від сплати яких він був звільнений, або суми, які були йому повернуті у зв'язку з експортом товарів відповідно до цього Кодексу, у порядку, передбаченому митним законодавством Російської Федерації;

3) при розміщенні товарів у митні режими транзиту, митного складу, реекспорту, безмитної торгівлі, вільної митної зони, вільного складу, знищення та відмови на користь держави, переміщення припасів податок не сплачується;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ, Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

4) при розміщенні товарів у митний режим переробки на митній території податок не сплачується за умови вивезення продуктів переробки з митної території Російської Федерації у визначений термін;

(Пп. 4 в ред. Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

5) при розміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення застосовується повне або часткове звільнення від сплати податку у порядку, передбаченому митним законодавством Російської Федерації;

6) при ввезенні продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, застосовується повне або часткове звільнення від сплати податку у порядку, передбаченому митним законодавством Російської Федерації;

7) при розміщенні товарів у митний режим переробки для внутрішнього споживання податок сплачується в повному обсязі.

(Пп. 7 в ред. Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

2. При вивезенні товарів з митної території Російської Федерації оподаткування проводиться в наступному порядку:

1) при вивезенні товарів з митної території Російської Федерації в митному режимі експорту податок не сплачується.

Зазначений у цьому підпункті порядок оподаткування застосовується також при розміщенні товарів у митний режим митного складу з метою подальшого вивезення цих товарів відповідно до митного режиму експорту, а також при розміщенні товарів у митний режим вільної митної зони;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

2) при вивезенні товарів за межі митної території Російської Федерації в митному режимі реекспорту сплачені при ввезенні на митну територію Російської Федерації суми податку повертаються платнику податків у порядку, передбаченому митним законодавством Російської Федерації;

3) при вивезенні товарів, що переміщуються через митний кордон Російської Федерації в митному режимі переміщення припасів, податок не сплачується;

(Пп. 3 запроваджено Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

4) при вивезенні товарів з митної території Російської Федерації відповідно до інших порівняно із зазначеними в підпунктах 1 - 3 цього пункту митними режимами звільнення від сплати податку і (або) повернення сплачених сум податку не проводиться, якщо інше не передбачено митним законодавством Російської Федерації .

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3. При переміщенні фізичними особами товарів, призначених для особистих, сімейних, домашніх і інших не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності потреб, порядок сплати податку, що підлягає сплаті у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, визначається Митним кодексом Російської Федерації.

(П. 3 в ред. Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

Стаття 152. Особливості оподаткування при переміщенні товарів через митний кордон Російської Федерації при відсутності митного контролю та митного оформлення

1. У разі, якщо відповідно до міжнародного договору Російської Федерації скасовані митний контроль і митне оформлення переміщуваних через митний кордон Російської Федерації товарів, справляння податку з товарів, що походять з такої держави та ввозяться на територію Російської Федерації, здійснюють податкові органи Російської Федерації.

2. Об'єктом оподаткування в таких випадках визнається вартість придбаних товарів, що ввозяться на територію Російської Федерації, включаючи витрати на їх доставку до кордону Російської Федерації.

3. Податок сплачується одночасно із сплатою вартості товарів, але не пізніше 15 днів після прийняття на облік товарів, ввезених на митну територію Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Порядок сплати податку на товари, що переміщуються через митний кордон Російської Федерації без митного контролю та митного оформлення, визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 153. Податкова база

1. Податкова база при реалізації товарів (робіт, послуг) визначається платником податку згідно з цією главою залежно від особливостей реалізації вироблених ним або придбаних на стороні товарів (робіт, послуг).

При передачі товарів (виконання робіт, надання послуг) для власних потреб, визнаних об'єктом оподаткування відповідно до статті 146 цього Кодексу, податкова база визначається платником податку згідно з цією главою.

При ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації податкова база визначається платником податку згідно з цією главою і митним законодавством Російської Федерації.

При застосуванні платниками податків при реалізації (передачі, виконання, надання для власних потреб) товарів (робіт, послуг) різних податкових ставок податкова база визначається окремо по кожному виду товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за різними ставками. При застосуванні однакових ставок податку податкова база визначається сумарно за всіма видами операцій, які оподатковуються за цією ставкою.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

При передачі майнових прав податкова база визначається з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. При визначенні податкової бази виторг від реалізації товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав визначається виходячи з усіх доходів платника податку, пов'язаних з розрахунками з оплати зазначених товарів (робіт, послуг), майнових прав, отриманих ним в грошовій і (або) натуральній формах , включаючи оплату цінними паперами.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Зазначені в цьому пункті доходи враховуються у разі можливості їх оцінки і в тій мірі, в якій їх можна оцінити.

3. При визначенні податкової бази виручка (витрати) платника податку в іноземній валюті перераховується в рублі за курсом Центрального банку Російської Федерації відповідно на дату, яка відповідає моменту визначення податкової бази при реалізації (передачі) товарів (робіт, послуг), майнових прав, встановленому статтею 167 цього Кодексу , або на дату фактичного здійснення витрат. При цьому виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), передбачених підпунктами 1 - 3, 8 і 9 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, отримана в іноземній валюті, перераховується в рублі за курсом Центрального банку Російської Федерації на дату оплати відвантажених товарів (виконаних робіт , наданих послуг).

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Стаття 154. Порядок визначення податкової бази при реалізації товарів (робіт, послуг)

1. Податкова база при реалізації платником податку товарів (робіт, послуг), якщо інше не передбачено цією статтею, визначається як вартість цих товарів (робіт, послуг), обчислена виходячи з цін, що визначаються відповідно до статті 40 цього Кодексу, з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів) і без включення до них податку.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

При отриманні платником податку оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг) податкова база визначається виходячи із суми отриманої оплати з урахуванням податку, за винятком оплати, часткової оплати, отриманої платником податку, який застосовує момент визначення податкової бази відповідно до пункту 13 статті 167 цього Кодексу.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Податкова база при відвантаженні товарів (робіт, послуг) в рахунок раніше отриманої оплати, часткової оплати, включеної раніше до податкової бази, визначається платником податків у порядку, встановленому абзацом першим цього пункту.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. При реалізації товарів (робіт, послуг) за товарообмінними (бартерними) операціями, реалізації товарів (робіт, послуг) на безоплатній основі, передачу права власності на предмет застави заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов'язання, передачі товарів (результатів виконаних робіт, наданні послуг) при оплаті праці в натуральній формі податкова база визначається як вартість зазначених товарів (робіт, послуг), обчислена виходячи з цін, що визначаються в порядку, аналогічному передбаченому статтею 40 цього Кодексу, з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів) і без включення до них податку.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

При реалізації товарів (робіт, послуг) з урахуванням субвенцій (субсидій), що надаються бюджетами різного рівня у зв'язку із застосуванням платником податків державних регульованих цін, або з урахуванням пільг, наданих окремим споживачам відповідно до законодавства, податкова база визначається як вартість реалізованих товарів (робіт , послуг), обчислена виходячи з фактичних цін їх реалізації.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.12.2000 N 166-ФЗ, в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Суми субвенцій (субсидій), що надаються бюджетами різного рівня у зв'язку із застосуванням платником податків державних регульованих цін, або пільг, наданих окремим споживачам відповідно до законодавства, при визначенні податкової бази не враховуються.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

3. При реалізації майна, що підлягає обліку за вартістю з урахуванням сплаченого податку, податкова база визначається як різниця між ціною реалізованого майна, яка визначається з урахуванням положень статті 40 цього Кодексу, з урахуванням податку, акцизів (для підакцизних товарів), та вартістю реалізованого майна (залишковою вартістю з урахуванням переоцінок).

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

4. При реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, закупленої у фізичних осіб (що не є платниками податків), за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, (за винятком підакцизних товарів) податкова база визначається як різниця між ціною, яка визначається відповідно до статті 40 цього Кодексу, з урахуванням податку і ціною придбання зазначеної продукції.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

5. Податкова база при реалізації послуг з виробництва товарів з давальницької сировини (матеріалів) визначається як вартість їх обробки, переробки або іншої трансформації з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів) і без включення в неї податку.

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

6. При реалізації товарів (робіт, послуг) за строковими угодами (угодам, що передбачає поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) після закінчення встановленого договором (контрактом) терміну за вказаною безпосередньо в цьому договорі чи контракті ціною) податкова база визначається як вартість цих товарів ( робіт, послуг), зазначена безпосередньо в договорі (контракті), але не нижче їх вартості, обчисленої виходячи з цін, що визначаються в порядку, аналогічному передбаченому статтею 40 цього Кодексу, що діють на дату, яка відповідає моменту визначення податкової бази, встановленому статтею 167 цього Кодексу , з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів) і без включення до них податку.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

7. При реалізації товарів у багатооборотної тарі, яка має заставні ціни, заставні ціни даної тари не включаються в податкову базу в разі, якщо зазначена тара підлягає поверненню продавцеві.

(П. 7 введений Федеральним законом від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

8. Залежно від особливостей реалізації товарів (робіт, послуг) податкова база визначається відповідно до статтями 155 - 162 цього розділу.

9. До моменту визначення податкової бази з урахуванням особливостей, передбачених статтею 167 цього Кодексу, в податкову базу не включаються суми оплати, часткової оплати, отримані в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), оподатковуваних за податковою ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 1 статті 164 цього Кодексу.

(П. 9 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Стаття 155. Особливості визначення податкової бази при передачі майнових прав

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

1. При поступку грошового вимоги, що випливає з договору реалізації товарів (робіт, послуг), операції з реалізації яких підлягають оподаткуванню (не звільняються від оподаткування відповідно до статті 149 цього Кодексу), або при переході зазначеної вимоги до іншої особи на підставі закону податкова база по операціями реалізації зазначених товарів (робіт, послуг) визначається в порядку, передбаченому статтею 154 цього Кодексу.

2. Податкова база при поступку новим кредитором, який отримав грошову вимогу, що випливає з договору реалізації товарів (робіт, послуг), операції з реалізації яких підлягають оподаткуванню, визначається як сума перевищення сум доходу, отриманого новим кредитором при подальшій поступці вимоги або при припиненні відповідного зобов'язання, над сумою витрат на придбання зазначеної вимоги.

3. При передачі майнових прав платниками податків, у тому числі учасниками пайового будівництва, на житлові будинки або житлові приміщення, частки в житлових будинках або житлових приміщеннях, гаражі або машино-місця податкова база визначається як різниця між вартістю, за якою передаються майнові права, з урахуванням податку і витратами на придбання зазначених прав.

4. При придбанні грошової вимоги у третіх осіб податкова база визначається як сума перевищення суми доходів, отриманих від боржника та (або) при подальшій поступці, над сумою витрат на придбання зазначеної вимоги.

5. При передачі прав, пов'язаних з правом укладення договору, і орендних прав податкова база визначається в порядку, передбаченому статтею 154 цього Кодексу.

Стаття 156. Особливості визначення податкової бази платниками податків, які отримують дохід на основі договорів доручення, договорів комісії або агентських договорів

1. Платники податків при здійсненні підприємницької діяльності в інтересах іншої особи на основі договорів доручення, договорів комісії або агентських договорів визначають податкову базу як суму доходу, отриману ними у вигляді винагород (будь-яких інших доходів) при виконанні будь-якого із зазначених договорів.

В аналогічному порядку визначається податкова база при реалізації заставодержателем у встановленому законодавством України порядку предмета незатребуваного застави, що належить заставодавцю.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. На операції з реалізації послуг, що надаються на основі договорів доручення, договорів комісії або агентських договорів та пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг), не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) відповідно до статті 149 цього Кодексу, не поширюється звільнення від оподаткування, за винятком посередницьких послуг з реалізації товарів (робіт, послуг), зазначених у пункті 1, підпунктах 1 і 8 пункту 2 і підпункті 6 пункту 3 статті 149 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Стаття 157. Особливості визначення податкової бази та особливості сплати податку при здійсненні транспортних перевезень та реалізації послуг міжнародного зв'язку

1. При здійсненні перевезень (за винятком приміських перевезень відповідно до абзацу третього підпункту 7 пункту 2 статті 149 цього Кодексу) пасажирів, багажу, вантажів, вантажобагажу або пошти залізничним, автомобільним, повітряним, морським або річковим транспортом податкова база визначається як вартість перевезення (без включення в неї податку). При здійсненні повітряних перевезень межі території Російської Федерації визначаються по початковому і кінцевому пунктах авіарейсу.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

2. При реалізації проїзних документів за пільговими тарифами податкова база обчислюється виходячи з цих пільгових тарифів.

3. Положення цієї статті застосовуються з урахуванням положень пункту 1 статті 164 цього Кодексу і не поширюються на перевезення, зазначені в підпункті 7 пункту 2 статті 149 цього Кодексу, а також на перевезення, передбачені міжнародними договорами (угодами).

4. При поверненні до початку поїздки покупцям грошей за невикористані проїзні документи в підлягає поверненню суму включається вся сума податку. У разі повернення пасажирами проїзних документів у дорозі в зв'язку з припиненням поїздки, в підлягає поверненню суму включається сума податку в розмірі, що відповідає відстані, яку залишилося пройти пасажирам. У цьому випадку при визначенні податкової бази не враховуються суми, фактично повернуті пасажирам.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

5. При реалізації послуг міжнародного зв'язку не враховуються при визначенні податкової бази суми, отримані організаціями зв'язку від реалізації зазначених послуг іноземним покупцям.

(П. 5 ст ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Стаття 158. Особливості визначення податкової бази при реалізації підприємства в цілому як майнового комплексу

1. Податкова база при реалізації підприємства в цілому як майнового комплексу визначається окремо по кожному з видів активів підприємства.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

2. У випадку, якщо ціна, за якою підприємство продано нижче балансової вартості реалізованого майна, для цілей оподаткування застосовується поправочний коефіцієнт, розрахований як відношення ціни реалізації підприємства до балансової вартості зазначеного майна.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

У випадку, якщо ціна, за якою підприємство продано вище балансової вартості реалізованого майна, для цілей оподаткування застосовується поправочний коефіцієнт, розрахований як відношення ціни реалізації підприємства, зменшеною на балансову вартість дебіторської заборгованості (і на вартість цінних паперів, якщо не прийнято рішення про їх переоцінки ), до балансової вартості реалізованого майна, зменшеною на балансову вартість дебіторської заборгованості (і на вартість цінних паперів, якщо не прийнято рішення про їх переоцінки). У цьому випадку поправочний коефіцієнт до суми дебіторської заборгованості (і вартості цінних паперів) не застосовується.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3. Для цілей оподаткування ціна кожного виду майна приймається рівною твором його балансової вартості на поправочний коефіцієнт.

4. Продавцем підприємства складається зведений рахунок-фактура із зазначенням у графі "Всього з ПДВ" ціни, за якою підприємство продано. При цьому у зведеному рахунку-фактурі виділяються в самостійні позиції основні засоби, нематеріальні активи, інші види майна виробничого та невиробничого призначення, сума дебіторської заборгованості, вартість цінних паперів і інші позиції активів балансу. До зведеного рахунку-фактурі додається акт інвентаризації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

У зведеному рахунку-фактурі ціна кожного виду майна приймається рівною твором його балансової вартості на поправочний коефіцієнт.

По кожному виду майна, реалізація якого обкладається податком, в графах "Ставка ПДВ" і "Сума ПДВ" зазначаються відповідно розрахункова податкова ставка в розмірі 15,25 відсотка і сума податку, визначена як відповідна розрахункової податкової ставкою в розмірі 15,25 відсотка процентна частка податкової бази.

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

Стаття 159. Порядок визначення податкової бази при здійсненні операцій з передачі товарів (виконання робіт, надання послуг) для власних потреб та виконання будівельно-монтажних робіт для власного споживання

1. При передачі платником податку товарів (виконання робіт, надання послуг) для власних потреб, витрати на які не приймаються до відрахування (у тому числі через амортизаційні відрахування), при обчисленні податку на прибуток організацій, податкова база визначається як вартість цих товарів (робіт, послуг) , обчислена виходячи з цін реалізації ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (аналогічних робіт, послуг), що діяли в попередньому податковому періоді, а при їх відсутності - виходячи з ринкових цін з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів) і без включення до них податку.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 06.08.2001 N 110-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

2. При виконанні будівельно-монтажних робіт для власного споживання податкова база визначається як вартість виконаних робіт, обчислена виходячи з усіх фактичних витрат платника податку на їх виконання, включаючи витрати реорганізованої (реорганізованих) організації.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 118-ФЗ)

Стаття 160. Порядок визначення податкової бази при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ до пункту 1 статті 160, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

1. При ввезенні товарів (за винятком товарів, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті, та з урахуванням статті 150 - 152 цього Кодексу) на митну територію Російської Федерації податкова база визначається як сума:

(В ред. Федерального закону від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

1) митної вартості цих товарів;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2) підлягає сплаті мита;

3) підлягають сплаті акцизів (по підакцизних товарах).

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

2. Виключений. - Федеральний закон від 29.05.2002 N 57-ФЗ.

2. При ввезенні на митну територію Російської Федерації продуктів переробки товарів, раніше вивезених з неї для переробки за межами митної території Російської Федерації відповідно до митним режимом переробки за межами митної території, податкова база визначається як вартість такої переробки.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3. Податкова база визначається окремо по кожній групі товарів одного найменування, виду і марки, яка ввозиться на митну територію Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Якщо в складі однієї партії ввозяться на митну територію Російської Федерації товарів присутні як підакцизні товари, так і непідакцизних товари, податкова база визначається окремо щодо кожної групи зазначених товарів. Податкова база визначається в аналогічному порядку у випадку, якщо в складі партії ввезених на митну територію Російської Федерації товарів присутні продукти переробки товарів, раніше вивезених з митної території Російської Федерації для переробки за межами митної території Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

4. У разі, якщо відповідно до міжнародного договору Російської Федерації скасовані митний контроль та митне оформлення ввезених на територію Російської Федерації товарів, податкова база визначається як сума:

вартості придбаних товарів, включаючи витрати на доставку зазначених товарів до кордону Російської Федерації;

підлягають сплаті акцизів (для підакцизних товарів).

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

Абзац виключений. - Федеральний закон від 29.12.2000 N 166-ФЗ.

5. Податкова база при ввезенні російських товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, на іншу частину митної території Російської Федерації або при передачі їх на території особливої ​​економічної зони особам, які є резидентами такої зони, визначається відповідно до пункту 1 цієї статті з урахуванням особливостей , передбачених митним законодавством Російської Федерації.

(П. 5 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

Стаття 161. Особливості визначення податкової бази податковими агентами

1. При реалізації товарів (робіт, послуг), місцем реалізації яких є територія Російської Федерації, платниками податків - іноземними особами, які не перебувають на обліку в податкових органах як платники податку, податкова база визначається як сума доходу від реалізації цих товарів (робіт, послуг) з урахуванням податку.

Податкова база визначається окремо при здійсненні кожної операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації з урахуванням цієї глави.

2. Податкова база, вказана в пункті 1 цієї статті, визначається податковими агентами. При цьому податковими агентами визнаються організації та індивідуальні підприємці, які перебувають на обліку в податкових органах, що набувають на території Російської Федерації товари (роботи, послуги) у зазначених у пункті 1 цієї статті іноземних осіб. Податкові агенти зобов'язані обчислити, утримати у платника податків і сплатити до бюджету відповідну суму податку незалежно від того, виконують вони обов'язки платника податку, пов'язані з обчисленням і сплатою податку, та інші обов'язки, встановлені цією главою.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод пунктом 3 статті 161 см. визначення Конституційного Суду РФ від 02.10.2003 N 384-О.

3. При наданні на території Російської Федерації органами державної влади і управління та органами місцевого самоврядування в оренду федерального майна, майна суб'єктів Російської Федерації і муніципального майна податкова база визначається як сума орендної плати з урахуванням податку. При цьому податкова база визначається податковим агентом окремо по кожному орендованому об'єкту майна. У цьому випадку податковими агентами визнаються орендарі зазначеного майна. Зазначені особи зобов'язані обчислити, утримати з доходів, сплачуваних орендодавцю, і сплатити до бюджету відповідну суму податку.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

4. При реалізації на території Російської Федерації конфіскованого майна, безхазяйне цінностей, скарбів і скуплених цінностей, а також цінностей, що перейшли за правом спадкування державі, податкова база визначається виходячи з ціни реалізованого майна (цінностей), що визначається з урахуванням положень статті 40 цього Кодексу, з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів). У цьому випадку податковими агентами визнаються органи, організації або індивідуальні підприємці, уповноважені здійснювати реалізацію зазначеного майна.

(П. 4 введений Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ; в ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

5. При реалізації на території Російської Федерації товарів іноземних осіб, які не перебувають на обліку в податкових органах як платники податку, податковими агентами визнаються організації та індивідуальні підприємці, що здійснюють підприємницьку діяльність з участю в розрахунках на основі договорів доручення, договорів комісії або агентських договорів з зазначеними іноземними особами . У цьому випадку податкова база визначається податковим агентом як вартість таких товарів з урахуванням акцизів (для підакцизних товарів) і без включення до них суми податку.

(П. 5 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

6. У разі якщо протягом десяти років з моменту реєстрації судна в Російському міжнародному реєстрі судів воно виключено з вказаного реєстру, крім вилучення внаслідок визнання судна загиблим, зниклим без вісті, конструктивно загиблим, що втратив якості судна в результаті перебудови або будь-яких інших змін, або якщо в протягом 45 днів з моменту переходу права власності на судно від платника податків до замовника реєстрація судна в Російському міжнародному реєстрі судів не здійснена, податкова база визначається податковим агентом як вартість, за якою це судно було реалізовано замовнику, з урахуванням податку.

При цьому податковим агентом є особа, у власності якого знаходиться судно на момент виключення його з Російського міжнародного реєстру суден, якщо судно виключено із зазначеного реєстру, або, якщо протягом 45 днів з моменту переходу права власності на судно від платника податків до замовника реєстрація судна в Російському міжнародному реєстрі судів не здійснена, особа, у власності якого знаходиться судно після закінчення 45 днів з моменту такого переходу права власності.

Податковий агент зобов'язаний обчислити за податковою ставкою, передбаченою пунктом 3 статті 164 цього Кодексу, відповідну суму податку, утримати її у платника податків і перерахувати до бюджету.

(П. 6 введений Федеральним законом від 20.12.2005 N 168-ФЗ)

Стаття 162. Особливості визначення податкової бази з урахуванням сум, пов'язаних з розрахунками по оплаті товарів (робіт, послуг)

1. Податкова база, визначена відповідно до статтями 153 - 158 цього Кодексу, збільшується на суми:

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1) втратив чинність. - Федеральний закон від 22.07.2005 N 119-ФЗ;

2) отриманих за реалізовані товари (роботи, послуги) у вигляді фінансової допомоги, на поповнення фондів спеціального призначення, в рахунок збільшення доходів або інакше пов'язаних з оплатою реалізованих товарів (робіт, послуг);

3) отриманих у вигляді відсотка (дисконту) за отриманими в рахунок оплати за реалізовані товари (роботи, послуги) облігаціями і векселями, відсотки за товарним кредитом в частині, що перевищує розмір відсотка, розрахованого відповідно до ставок рефінансування Центрального банку Російської Федерації, що діяли в періодах, за які проводиться розрахунок відсотка;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

4) отриманих страхових виплат за договорами страхування ризику невиконання договірних зобов'язань контрагентом страхувальника-кредитора, якщо страхують договірні зобов'язання передбачають поставку страхувальником товарів (робіт, послуг), реалізація яких визнається об'єктом оподаткування відповідно до статті 146 цього Кодексу;

5) виключений. - Федеральний закон від 29.12.2000 N 166-ФЗ.

2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються щодо операцій з реалізації товарів (робіт, послуг), які не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування), а також стосовно товарів (робіт, послуг), місцем реалізації яких відповідно до статей 147 і 148 цього Кодексу не є територія Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Стаття 162.1. Особливості оподаткування при реорганізації організацій

(Введена Федеральним законом від 22.07.2005 N 118-ФЗ)

1. При реорганізації організації у формі виділення обчислюватись у реорганізованої (реорганізованих) організації підлягають суми податку, обчислені і сплачені нею з сум авансових чи інших платежів в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), реалізованих на території Російської Федерації, у разі переведення боргу при реорганізації на правонаступника (правонаступників) за зобов'язаннями, пов'язаними з реалізацією товарів (робіт, послуг) або передачею майнових прав.

Відрахування сум податку, зазначених у цьому пункті, здійснюються в повному обсязі після переведення боргу на правонаступника (правонаступників) за зобов'язаннями, пов'язаними з реалізацією товарів (робіт, послуг) або передачею майнових прав.

2. При реорганізації організації у формі виділення податкова база правонаступника (правонаступників) збільшується на суми авансових чи інших платежів в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), отриманих у порядку правонаступництва від реорганізованої (реорганізованих) організації та підлягають обліку у правонаступника (правонаступників) .

3. У разі реорганізації у формі злиття, приєднання, поділу, перетворення обчислюватись у правонаступника (правонаступників) підлягають суми податку, обчислені і сплачені реорганізованої організацією з сум авансових чи інших платежів, отриманих в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг).

4. Відрахування суми податку, обчисленої і сплаченою з сум авансових чи інших платежів, передбачених пунктом 2 цієї статті, а також сум податку, зазначених у пункті 3 цієї статті, проводяться правонаступником (правонаступниками) після дати реалізації відповідних товарів (робіт, послуг) або після відбиття в обліку у правонаступника (правонаступників) операцій у випадках розірвання або зміни умов відповідного договору та повернення відповідних сум авансових платежів, але не пізніше одного року з моменту такого повернення.

5. У разі реорганізації організації незалежно від форми реорганізації підлягають врахуванню у правонаступника (правонаступників) суми податку, пред'явлені реорганізованої (реорганізованих) організації і (або) сплачені цією організацією при придбанні (ввезенні) товарів (робіт, послуг), але не пред'явлені нею до відрахування, вираховуються правонаступником (правонаступниками) цієї організації в порядку, передбаченому цим розділом.

Відрахування сум податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, проводяться правонаступником (правонаступниками) реорганізованої (реорганізованих) організації на підставі рахунків-фактур (копій рахунків-фактур), виставлених реорганізованої (реорганізованих) організації, або рахунків-фактур, виставлених правонаступнику (правонаступникам) продавцями при придбанні товарів (робіт, послуг), а також на підставі копій документів, що підтверджують фактичну сплату реорганізованої (реорганізованих) організацією сум податку продавцям при придбанні товарів (робіт, послуг), та (або) документів, що підтверджують фактичну сплату сум податку продавцям при придбанні товарів (робіт, послуг) правонаступником (правонаступниками) цієї організації.

6. В цілях цієї глави не визнається оплатою товарів (робіт, послуг) передача платником податку права вимоги правонаступнику (правонаступникам) при реорганізації організації. При переході права вимоги від реорганізованої (реорганізованих) організації до правонаступника (правонаступників) податкова база визначається правонаступником (правонаступниками), які отримують (отримують) право вимоги, у момент визначення податкової бази відповідно до порядку, встановленого статтею 167 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених підпунктами 2 - 4 пункту 1 та пунктом 2 статті 162 цього Кодексу.

7. У разі реорганізації організації положення, передбачені підпунктами 2 і 3 пункту 5 статті 169 цього Кодексу для прийняття сум податку до відрахування або відшкодування правонаступником (правонаступниками) реорганізованої (реорганізованих) організації, вважаються виконаними при наявності в рахунку-фактурі реквізитів реорганізованої (реорганізованих) організації.

8. При передачі правонаступнику (правонаступникам) товарів (робіт, послуг, майнових прав), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, при придбанні (ввезенні) яких суми податку були прийняті реорганізованої (реорганізованих) організацією до відрахування в порядку, передбаченому цією главою, відповідні суми податку не підлягають відновленню і сплати до бюджету реорганізованої (реорганізованих) організацією.

9. У разі реорганізації організації незалежно від форми реорганізації підлягають врахуванню у правонаступника (правонаступників) суми податку, які відповідно до статтею 176 цього Кодексу підлягають відшкодуванню, але не були до моменту завершення реорганізації відшкодовані реорганізованої (реорганізованих) організацією, відшкодовуються правонаступнику (правонаступникам) у порядку , встановленому цією главою.

10. При наявності декількох правонаступників частка кожного із правонаступників при здійсненні операцій відповідно до цієї статті визначається на підставі передавального акта або розподільчого балансу.

11. В цілях цієї глави під реорганізованій організацією розуміється організація, реорганізація якої здійснюється у формі виділення, до моменту завершення її реорганізації (до дати державної реєстрації останньої з новопосталих організацій).

Стаття 163. Податковий період

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1. Податковий період (у тому числі для платників податків, виконуючих обов'язки податкових агентів, далі - податкові агенти) встановлюється як календарний місяць, якщо інше не встановлено пунктом 2 цієї статті.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2. Для платників податків (податкових агентів) з щомісячними протягом кварталу сумами виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) без урахування податку, що не перевищують два мільйони рублів, податковий період встановлюється як квартал.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Стаття 164. Податкові ставки

Ухвалою Конституційного Суду РФ від 14.07.2003 N 12-П взаємопов'язані положення пункту 1 статті 164 та пунктів 1 і 4 статті 165 визнані не суперечать Конституції Російської Федерації, як закріплюють обов'язковість подання платником податків до податкових органів документів відповідно до встановленого переліку для підтвердження обгрунтованості застосування ставки 0 відсотків з податку на додану вартість.

1. Оподаткування проводиться у разі податкової ставці 0 відсотків при реалізації:

1) товарів, вивезених у митному режимі експорту, а також товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, за умови подання до податкових органів документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 18.08.2004 N 102-ФЗ, від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

2) робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з виробництвом і реалізацією товарів, зазначених у підпункті 1 цього пункту.

Положення цього підпункту поширюється на роботи (послуги) з організації і супроводу перевезень, перевезення або транспортування, організації, супроводу, навантаження та перевантаження вивозяться за межі території Російської Федерації або ввозяться на територію Російської Федерації товарів, що виконуються (надаються) російськими організаціями або індивідуальними підприємцями ( за винятком російських перевізників на залізничному транспорті), та інші подібні роботи (послуги), а також на роботи (послуги) з переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

3) робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з перевезенням або транспортуванням товарів, поміщених у митний режим міжнародного митного транзиту;

(Пп. 3 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4) послуг з перевезення пасажирів і багажу за умови, що пункт відправлення або пункт призначення пасажирів і багажу розташовані за межами території Російської Федерації, при оформленні перевезень на підставі єдиних міжнародних перевізних документів;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

5) робіт (послуг), виконуваних (надаються) безпосередньо в космічному просторі, а також комплексу підготовчих наземних робіт (послуг), технологічно обумовленого і нерозривно пов'язаного з виконанням робіт (наданням послуг) безпосередньо в космічному просторі;

6) дорогоцінних металів платниками податків, які здійснюють їх видобуток або виробництво з брухту і відходів, що містять дорогоцінні метали, Державному фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Російської Федерації, фондам дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння суб'єктів Російської Федерації, Центральному банку Російської Федерації, банкам;

(Пп. 6 в ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

7) товарів (робіт, послуг) для офіційного користування іноземними дипломатичними та прирівняними до них представництвами або для особистого користування дипломатичного або адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи проживають разом з ними членів їх сімей.

Реалізація товарів (виконання робіт, надання послуг), зазначених у цьому підпункті, підлягає оподаткуванню за ставкою 0 відсотків у випадках, якщо законодавством відповідної іноземної держави встановлено аналогічний порядок щодо дипломатичних та прирівняних до них представництв Російської Федерації, дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих представництв (включаючи проживають разом з ними членів їх сімей), або якщо така норма передбачена в міжнародному договорі Російської Федерації. Перелік іноземних держав, щодо яких представництв застосовуються норми цього підпункту, визначається органом виконавчої влади у сфері міжнародних відносин спільно з Міністерством фінансів Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 29.06.2004 N 58-ФЗ, від 02.11.2004 N 127-ФЗ)

Порядок застосування цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України;

8) припасів, вивезених з території Російської Федерації в митному режимі переміщення припасів. В цілях цієї статті припасами визнаються паливо і паливно-мастильні матеріали, які необхідні для забезпечення нормальної експлуатації повітряних і морських суден, суден змішаного (річка-море) плавання;

(Пп. 8 введений Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ в підпункт 9 пункту 1 статті 164, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

9) виконуються російськими перевізниками на залізничному транспорті робіт (послуг) з перевезення або транспортування експортуються за межі території Російської Федерації товарів та вивезення з митної території Російської Федерації продуктів переробки на митній території Російської Федерації, а також пов'язаних з таким перевезенням або транспортуванням робіт (послуг) , у тому числі робіт (послуг) з організації перевезень, супроводу, навантаження, перевантаження;

(Пп. 9 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ; в ред. Федерального закону від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

10) побудованих суден, що підлягають реєстрації в Російському міжнародному реєстрі судів, за умови подання до податкових органів документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу.

(Пп. 10 введений Федеральним законом від 20.12.2005 N 168-ФЗ)

2. Оподаткування проводиться у разі податкової ставці 10 відсотків при реалізації:

1) наступних продовольчих товарів:

худоби та птиці в живій вазі;

м'яса і м'ясопродуктів (за винятком делікатесних: вирізки, телятини, мов, ковбасних виробів - сирокопчених в / с, сирокопчених напівсухих в / с, сиров'ялених, фаршированих в / с; копченостей зі свинини, баранини, яловичини, телятини, м'яса птиці - балику, карбонад, шийки, окости, пастроми, філею; свинини і яловичини запечених; консервів - шинки, бекону, карбонад і мови заливного);

молока і молокопродуктів (включаючи морозиво, виготовлене на їх основі, за винятком морозива, виробленого на плодово-ягідної основі, фруктового і харчового льоду);

яйця і яйцепродуктів;

масла рослинного;

маргарину;

цукру, включаючи цукор-сирець;

солі;

зерна, комбікормів, кормових сумішей, зернових відходів;

олієнасіння та продуктів їх переробки (шротів (а), макухи);

хліба і хлібобулочних виробів (включаючи здобні, сухарні та бубличні вироби);

крупи;

борошна;

макаронних виробів;

риби живої (за винятком цінних порід: білорибиці, лосося балтійського і далекосхідного, осетрових (білуги, бестера, осетра, севрюги, стерляді), сьомги, форелі (за винятком морської), нельми, кети, чавичі, кижуча, муксун, омуль, сига сибірського і амурського, чира);

море-та рибопродуктів, у тому числі риби охолодженої, мороженої та інших видів обробки, оселедця, консервів і пресервів (за винятком делікатесних: ікри осетрових і лососевих риб; білорибиці, лосося балтійського, осетрових риб - білуги, бестера, осетра, севрюги, стерляді ; сьомги; спинки і теши нельми х / к; кети і чавичі слабосолона, среднесоление і семужного посолу; спинки кети, чавичі і кижуча х / к, теши кети і боковнік чавичі х / к; спинки муксун, омуль, сига сибірського і амурського, чира х / к; пресервів філе - скибочок лосося балтійського та лосося далекосхідного; м'яса крабів і наборів окремих кінцівок крабів варено-морожених; лангустів);

продуктів дитячого та діабетичного харчування;

овочів (включаючи картоплю);

2) наступних товарів для дітей:

трикотажних виробів для новонароджених і дітей ясельної, дошкільної, молодшій і старшій шкільної вікових груп: верхніх трикотажних виробів, білизняних трикотажних виробів, панчішно-шкарпеткових виробів, інших трикотажних виробів: рукавичок, рукавиць, головних уборів;

швейних виробів, у тому числі виробів з натуральних овчини і кролика (включаючи вироби з натуральних овчини і кролика зі шкіряними вставками) для новонароджених та дітей ясельної, дошкільної, молодшої та старшої шкільних вікових груп, верхнього одягу (у тому числі плательно і костюмної групи) , натільної білизни, головних уборів, одягу і виробів для новонароджених і дітей ясельної групи. Положення цього абзацу не поширюються на швейні вироби з натуральної шкіри і натурального хутра, за винятком натуральних овчини і кролика;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

взуття (за винятком спортивної): пінеток, гусаріковой, дошкільної, шкільної; валяного; гумової: малодетской, дитячої, шкільної;

ліжок дитячих;

матраців дитячих;

колясок;

зошитів шкільних;

іграшок;

пластиліну;

пеналів;

рахункових паличок;

рахунок шкільних;

щоденників шкільних;

зошитів для малювання;

альбомів для малювання;

альбомів для креслення;

папок для зошитів;

обкладинок для підручників, щоденників, зошитів;

кас цифр і букв;

підгузників;

3) періодичних друкованих видань, за винятком періодичних друкованих видань рекламного або еротичного характеру;

книжкової продукції, пов'язаної з освітою, наукою та культурою, за винятком книжкової продукції рекламного та еротичного характеру;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

абзаци третій - шостий втратили силу. - Федеральний закон від 28.12.2001 N 179-ФЗ.

В цілях цього підпункту під періодичним друкованим виданням розуміється газета, журнал, альманах, бюлетень, інше видання, що має постійне назву, поточний номер і виходить у світ не рідше одного разу на рік.

В цілях цього підпункту до періодичних друкованих видань рекламного характеру відносяться періодичні друковані видання, в яких реклама перевищує 40 відсотків обсягу одного номера періодичного друкованого видання;

(Пп. 3 запроваджено Федеральним законом від 28.12.2001 N 179-ФЗ)

4) наступних медичних товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва:

лікарських засобів, включаючи лікарські субстанції, в тому числі внутрішньоаптечного виготовлення;

виробів медичного призначення.

(Пп. 4 введений Федеральним законом від 28.12.2001 N 179-ФЗ)

Коди видів продукції, перелічених у цьому пункті, відповідно до Класифікація продукції, а також Товарній номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3. Оподаткування проводиться у разі податкової ставці 18 відсотків у випадках, не зазначених в пунктах 1, 2 і 4 цієї статті.

(П. 3 в ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

4. При одержанні коштів, пов'язаних з оплатою товарів (робіт, послуг), передбачених статтею 162 цього Кодексу, а також при отриманні оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), передачі майнових прав, передбачених пунктами 2 - 4 статті 155 цього Кодексу, при утриманні податку податковими агентами відповідно до пунктів 1 - 3 статті 161 цього Кодексу, при реалізації майна, придбаного на стороні і обліковується з податком відповідно до пункту 3 статті 154 цього Кодексу, при реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки відповідно до пункту 4 статті 154 цього Кодексу, при передачі майнових прав відповідно до пунктів 2 - 4 статті 155 цього Кодексу, а також в інших випадках, коли відповідно до цього Кодексу сума податку повинна визначатися розрахунковим методом, податкова ставка визначається як процентне відношення податкової ставки, передбаченої пунктом 2 або пунктом 3 цієї статті, до податкової бази, прийнятої за 100 і збільшеною на відповідний розмір податкової ставки.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

5. Виключений. - Федеральний закон від 29.12.2000 N 166-ФЗ.

5. При ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації застосовуються податкові ставки, зазначені в пунктах 2 і 3 цієї статті.

6. За операціями реалізації товарів (робіт, послуг), передбачених підпунктами 1 - 7, 9 пункту 1 цієї статті, до податкових органів платником податку видається окрема податкова декларація.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Стаття 165. Порядок підтвердження права на отримання відшкодування при оподаткуванні по податковій ставці 0 відсотків

Ухвалою Конституційного Суду РФ від 14.07.2003 N 12-П взаємопов'язані положення пункту 1 статті 164 та пунктів 1 і 4 статті 165 визнані не суперечать Конституції Російської Федерації, як закріплюють обов'язковість подання платником податків до податкових органів документів відповідно до встановленого переліку для підтвердження обгрунтованості застосування ставки 0 відсотків з податку на додану вартість.

1. При реалізації товарів, передбачених підпунктом 1 і (або) підпункту 8 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи, якщо інше не передбачено пунктами 2 і 3 цієї статті , подаються такі документи:

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1) контракт (копія контракту) платника податків з іноземною особою на поставку товару (припасів) за межі митної території Російської Федерації. Якщо контракти містять відомості, що становлять державну таємницю, замість копій повного тексту контракту видається виписка з нього, що містить інформацію, необхідну для проведення податкового контролю (зокрема, інформацію про умови поставки, про терміни, ціну, вигляді продукції);

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2) виписка банку (копія виписки), що підтверджує фактичне надходження виручки від реалізації зазначеного товару (припасів) іноземному особі на рахунок платника податків в російському банку.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

У випадку, якщо контрактом передбачено розрахунок готівкою, платник податку подає до податкових органів виписку банку (копію виписки), що підтверджує внесення платником податку отриманих сум на його рахунок у російському банку, а також копії прибуткових касових ордерів, що підтверджують фактичне надходження виручки від іноземного особи - покупця зазначених товарів (припасів).

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

У випадку, якщо незарахування валютної виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації здійснюється відповідно до порядку, передбаченого валютним законодавством Російської Федерації, платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що підтверджують право на незарахування валютної виручки на території Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 18.07.2005 N 90-ФЗ)

У разі здійснення зовнішньоторговельних товарообмінних (бартерних) операцій платник податку подає до податкових органів документи, що підтверджують ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), отриманих за вказаними операціями, на територію Російської Федерації та його оприбуткування.

У разі, якщо виручка від реалізації товару (припасів) іноземній особі надійшла на рахунок платника податків від третьої особи, в податкові органи разом з випискою банку (її копією) представляється договір доручення по оплаті за вказаний товар (припаси), укладений між іноземним особою та організацією (особою), що здійснила (здійснили) платіж;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

3) митна декларація (її копія) з відмітками російського митного органу, що здійснив випуск товарів у режимі експорту, і російського митного органу, в регіоні діяльності якого знаходиться пункт пропуску, через який товар був вивезений за межі митної території Російської Федерації (далі - прикордонний митний орган).

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

При вивезенні товарів у митному режимі експорту трубопровідним транспортом або лініями електропередачі представляється повна митна декларація (її копія) з відмітками російського митного органу, що підтверджують факт поміщення товарів у митний режим експорту.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

При вивезенні товарів у митному режимі експорту через кордон Російської Федерації з державою - учасником Митного союзу, на якій митний контроль відмінено, представляється митна декларація (її копія) з відмітками митного органу Російської Федерації, яка провадила митне оформлення зазначеного вивезення товарів.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

У випадках і порядку, що визначаються Міністерством фінансів Російської Федерації за узгодженням з федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим у сфері економічного розвитку і торгівлі, при вивезенні окремих видів товарів допускається подання експортерами митної декларації (її копії) з відмітками митного органу, яка провадила митне оформлення товарів, що експортуються , і спеціального реєстру фактично вивезених товарів з відмітками прикордонного митного органу Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 29.06.2004 N 58-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

При вивезенні з території Російської Федерації припасів відповідно до митного режиму переміщення припасів надається митна декларація на припаси (її копія) з відмітками митного органу, в регіоні діяльності якого розташований порт (аеропорт), відкритий для міжнародного сполучення, про вивезення припасів з митної території Російської Федерації.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

При вивезенні товарів, що не походять з території Російської Федерації, у митному режимі експорту на територію держави - ​​учасника Митного союзу, на кордоні з яким митний контроль скасований, в податкові органи подаються:

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

митна декларація (її копія) з відміткою російського митного органу, яка підтверджує факт поміщення товарів у митний режим експорту;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

копія заяви про сплату податку при ввезенні товарів на територію держави - ​​учасника Митного союзу, на кордоні з яким митний контроль відмінено, з відміткою податкового органу цієї держави, що підтверджує факт сплати податку;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4) копії транспортних, товаросупровідних та (або) інших документів з відмітками прикордонних митних органів, що підтверджують вивезення товарів за межі території Російської Федерації. Платник податку може представляти будь-який з перелічених документів з урахуванням таких особливостей.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

При вивезенні товарів у митному режимі експорту судами через морські порти для підтвердження вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації платником податків до податкових органів подаються такі документи:

копія доручення на відвантаження експортованих вантажів з вказівкою порту розвантаження з відміткою "Навантаження дозволено" прикордонної митниці Російської Федерації;

копія коносамента, морської накладної чи будь-якого іншого підтверджує факт прийому до перевезення експортованого товару документа, в якому в графі "Порт розвантаження" зазначено місце, що знаходиться за межами митної території Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

При вивезенні товарів у митному режимі експорту через кордон Російської Федерації з державою - учасником Митного союзу, на якій митний контроль відмінено, представляються копії транспортних і товаросупровідних документів з відмітками митного органу Російської Федерації, яка провадила митне оформлення зазначеного вивезення товарів.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

При вивезенні товарів у режимі експорту повітряним транспортом для підтвердження вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації до податкових органів платником податку подається копія міжнародної авіаційної вантажної накладної із зазначенням аеропорту розвантаження, що знаходиться за межами митної території Російської Федерації.

Копії транспортних, товаросупровідних та (або) інших документів, що підтверджують вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації, можуть не представлятися у разі вивезення товарів у митному режимі експорту трубопровідним транспортом або лініями електропередачі.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

При вивезенні з території Російської Федерації припасів відповідно до митного режиму переміщення припасів надаються копії транспортних, товаросупровідних чи інших документів, що підтверджують вивезення припасів з митної території Російської Федерації повітряними і морськими судами, судами змішаного (річка-море) плавання.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

У випадку, якщо завантаження товарів та їх митне оформлення при вивезенні товарів у митному режимі експорту судами здійснюються поза регіону діяльності прикордонного митного органу, для підтвердження вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації платником податків до податкових органів подаються такі документи:

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

копія доручення на відвантаження експортованих вантажів з відміткою "Навантаження дозволено" російського митного органу, яка провадила митне оформлення зазначеного вивезення товарів, а також з відміткою прикордонного митного органу, що підтверджує вивезення товарів за межі території Російської Федерації;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

копія коносамента, морської накладної чи будь-якого іншого підтверджує факт прийому до перевезення експортованого товару документа, в якому в графі "Порт розвантаження" зазначено місце, що знаходиться за межами митної території Російської Федерації.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

При вивезенні товарів, що не походять з території Російської Федерації, у митному режимі експорту на територію держави - ​​учасника Митного союзу, на кордоні з яким митний контроль відмінено, представляються копії транспортних і товаросупровідних документів з відмітками митного органу Російської Федерації, які підтверджують факт поміщення товарів у митний режим експорту;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ до підпункту 5 пункту 1 статті 165, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

5) у разі, якщо товари поміщені під митний режим вільної митної зони, представляються контракт (копія контракту) з резидентом особливої ​​економічної зони, платіжні документи про оплату товарів, копія свідоцтва про реєстрацію особи як резидента особливої ​​економічної зони, видана федеральним органом виконавчої влади , уповноваженим здійснювати функції з управління особливими економічними зонами, або його територіальним органом, а також митна декларація з відмітками митного органу про випуск товарів відповідно до митного режиму вільної митної зони.

(Пп. 5 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 117-ФЗ; в ред. Федерального закону від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

2. При реалізації товарів, передбачених підпунктом 1 або 8 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, через комісіонера, повіреного або агента за договором комісії, договором доручення або агентською угодою для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи подаються такі документи:

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1) договір комісії, договір доручення або агентський договір (копії договорів) платника податків з комісіонером, повіреним або агентом;

2) контракт (копія контракту) особи, яка здійснює поставку товарів на експорт або поставку припасів за дорученням платника податку (відповідно до договору комісії, договором доручення або агентським договором), з іноземною особою на поставку товарів (припасів) за межі митної території Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3) виписка банку (її копія), що підтверджує фактичне надходження виручки від реалізації товару (припасів) іноземному особі на рахунок платника податку або комісіонера (повіреного, агента) в російському банку.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

У випадку, якщо контрактом передбачено розрахунок готівкою, до податкового органу подаються виписка банку (її копія), що підтверджує внесення отриманих платником податку або комісіонером (повіреним, агентом) сум на його рахунок у російському банку, а також копії прибуткових касових ордерів, що підтверджують фактичне надходження виручки від іноземного особи - покупця товарів (припасів).

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

У випадку, якщо незарахування валютної виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації здійснюється відповідно до порядку, передбаченого валютним законодавством Російської Федерації, платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що підтверджують право на незарахування валютної виручки на території Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 18.07.2005 N 90-ФЗ)

У разі здійснення зовнішньоторговельних товарообмінних (бартерних) операцій платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що підтверджують ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), отриманих за вказаними операціями, на територію Російської Федерації та його оприбуткування.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

У разі, якщо виручка від реалізації товару (припасів) іноземній особі надійшла на рахунок платника податків від третьої особи, в податкові органи разом з випискою банку (її копією) представляється договір доручення по оплаті за вказаний товар (припаси), укладений між іноземним особою та організацією (особою), що здійснила (здійснили) платіж;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4) документи, передбачені підпунктами 3 - 5 пункту 1 цієї статті.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

3. При реалізації товарів, передбачених підпунктом 1 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, в рахунок погашення заборгованості Російської Федерації і колишнього СРСР або в рахунок надання державних кредитів іноземним державам для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи подаються такі документи:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1) копія угоди між Урядом Російської Федерації і урядом відповідної іноземної держави про врегулювання заборгованості колишнього СРСР (Російської Федерації) або в рахунок надання державних кредитів іноземним державам;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

2) копія угоди між Міністерством фінансів Російської Федерації та платником податків про фінансування поставок товарів в рахунок погашення державної заборгованості або в рахунок надання державних кредитів іноземним державам;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3) виписка банку, що підтверджує фактичне надходження виручки від реалізації товарів на експорт з бюджету у валюті Російської Федерації на рахунок платника податків у російському банку;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

4) документи, передбачені підпунктами 3 і 4 пункту 1 цієї статті.

Ухвалою Конституційного Суду РФ від 14.07.2003 N 12-П взаємопов'язані положення пункту 1 статті 164 та пунктів 1 і 4 статті 165 визнані не суперечать Конституції Російської Федерації, як закріплюють обов'язковість подання платником податків до податкових органів документів відповідно до встановленого переліку для підтвердження обгрунтованості застосування ставки 0 відсотків з податку на додану вартість.

4. При реалізації робіт (послуг), передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи, якщо інше не передбачено пунктом 5 цієї статті, подаються такі документи:

1) контракт (копія контракту) платника податків з іноземним або російським особою на виконання зазначених робіт (надання зазначених послуг);

2) виписка банку, що підтверджує фактичне надходження виручки від іноземного або російського особи - покупця зазначених робіт (послуг) на рахунок платника податків в російському банку.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

У випадку, якщо контрактом передбачено розрахунок готівкою, до податкового органу подаються виписка банку, що підтверджує внесення отриманих платником податку сум на його рахунок у російському банку, а також копії прибуткових касових ордерів, що підтверджують фактичне надходження виручки від іноземного або російського особи - покупця зазначених робіт (послуг).

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

У випадку, якщо незарахування валютної виручки від реалізації робіт (послуг) на території Російської Федерації здійснюється відповідно до порядку, передбаченого валютним законодавством Російської Федерації, платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що підтверджують право на незарахування валютної виручки на території Російської Федерації ;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 18.07.2005 N 90-ФЗ)

3) митна декларація (її копія) з відмітками російського митного органу, яка провадила митне оформлення вивезення та (або) ввезення товарів, і прикордонного митного органу, через який товар був вивезений за межі території України та (або) ввезений на територію Російської Федерації. Зазначена декларація (її копія) подається у разі переміщення товарів трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, надання послуг, безпосередньо пов'язаних з перевезенням (транспортуванням) товарів, поміщених у митний режим міжнародного митного транзиту, з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 3 пункту 1 цієї статті;

(Пп. 3 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4) копії транспортних, товаросупровідних та (або) інших документів, що підтверджують вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації (ввезення товарів на митну територію Російської Федерації відповідно до підпунктів 2 і 3 пункту 1 статті 164 цього Кодексу). Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 4 пункту 1 цієї статті.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ до пункту 5 статті 165, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

5. При реалізації російськими перевізниками на залізничному транспорті робіт (послуг), передбачених підпунктами 3 та 9 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи подаються:

реєстр виписок банку, що підтверджують фактичне надходження виручки від російського або іноземного особи за виконані роботи (надані послуги) на рахунок російського платника податків у російському банку. У разі, якщо розрахунки за зазначені в цьому пункті роботи (послуги) здійснюються згідно з договорами, укладеними зазначеними в абзаці першому цього пункту перевізниками із залізницями іноземних держав, або з міжнародними договорами Російської Федерації, в податкові органи подаються документи, передбачені зазначеними договорами ;

реєстр перевізних документів, що оформляються при перевезеннях товарів у міжнародному сполученні, з зазначенням у ньому найменувань або кодів вхідних та вихідних прикордонних і (або) припортових залізничних станцій, вартості робіт (послуг), дат відміток митних органів на перевізних документах, що свідчать про приміщенні товарів під митний режим експорту або митний режим міжнародного митного транзиту або свідчать про приміщення вивозяться з митної території Російської Федерації продуктів переробки під процедуру внутрішнього митного транзиту.

(В ред. Федерального закону від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

У разі вибіркового витребування податковим органом окремих перевізних документів, включених до реєстрів, копії зазначених документів подаються зазначеними в абзаці першому цього пункту перевізниками протягом 30 днів з дати отримання відповідної вимоги податкового органу. Перевізні документи, включені до реєстру, повинні мати позначку митних органів, що свідчить про перевезення товарів, поміщених у митний режим експорту або митний режим міжнародного митного транзиту, або свідчить про приміщення вивозяться з митної території Російської Федерації продуктів переробки під процедуру внутрішнього митного транзиту.

(В ред. Федерального закону від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

При реалізації зазначеними в абзаці першому цього пункту перевізниками послуг, передбачених підпунктом 4 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи представляються реєстри єдиних перевізних документів, що оформляються при перевезеннях пасажирів і багажу в прямому міжнародному сполученні, що визначають шлях прямування із зазначенням пунктів відправлення та призначення, чи інші документи, передбачені договорами, укладеними зазначеними в абзаці першому цього пункту перевізниками із залізницями іноземних держав, або міжнародними договорами Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

6. При наданні послуг, передбачених підпунктом 4 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи, якщо інше не передбачено пунктом 5 цієї статті, подаються такі документи:

(В ред. Федерального закону від 22.08.2004 N 122-ФЗ)

1) виписка банку (її копія), що підтверджує фактичне надходження виручки від російського або іноземного особи за надані послуги на рахунок російського платника податків у російському банку з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 2 пункту 1 та підпунктом 3 пункту 2 цієї статті;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2) реєстр єдиних міжнародних перевізних документів з перевезення пасажирів і багажу, що визначають маршрут перевезення із зазначенням пунктів відправлення і призначення.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

7. При реалізації робіт (послуг), передбачених підпунктом 5 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи подаються такі документи:

1) контракт (копія контракту) платника податків з іноземними або російськими особами на виконання робіт (надання послуг);

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

2) виписка банку (її копія), що підтверджує фактичне надходження виручки від російського або іноземного особи за виконані роботи (надані послуги) на рахунок платника податків у російському банку з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 2 пункту 1 та підпунктом 3 пункту 2 цієї статті;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3) акти та інші документи (їх копії), що підтверджують виконання робіт (надання послуг) безпосередньо в космічному просторі, а також виконання робіт (надання послуг), технологічно обумовлених і нерозривно пов'язаних з виконанням робіт (наданням послуг) безпосередньо в космічному просторі.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

8. При реалізації товарів, передбачених підпунктом 6 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків (або особливостей оподаткування) і податкових вирахувань в податкові органи подаються такі документи:

1) контракт (копія контракту) на реалізацію дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

2) документи (їх копії), що підтверджують передачу дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Російської Федерації, Центральному банку Російської Федерації, банкам.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ до пункту 9 статті 165, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

9. Документи (їх копії), зазначені в пунктах 1 - 4 цієї статті, подаються платниками податків для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків при реалізації товарів (робіт, послуг), зазначених у підпунктах 1 - 3 та 8 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, в строк не пізніше 180 днів від дати приміщення товарів під митні режими експорту, міжнародного митного транзиту, вільної митної зони, переміщення припасів. Зазначений порядок не поширюється на платників податків, які відповідно до пункту 4 цієї статті не представляють до податкових органів митні декларації.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.08.2004 N 122-ФЗ, від 22.07.2005 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ , від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

Якщо після закінчення 180 календарних днів від дати випуску товарів митними органами у митних режимах експорту, вільної митної зони, міжнародного митного транзиту, переміщення припасів платник податків не подав зазначені документи (їх копії), зазначені операції з реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг ) підлягають оподаткуванню за ставками, передбаченими пунктами 2 і 3 статті 164 цього Кодексу. Якщо згодом платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що обгрунтовують застосування податкової ставки у розмірі 0 відсотків, сплачені суми податку підлягають поверненню платнику податків у порядку і на умовах, які передбачені статтею 176 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ )

Документи, зазначені в пункті 5 цієї статті, подаються платниками податків для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків при виконанні робіт (наданні послуг), передбачених підпунктами 3 та 9 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, в строк не пізніше 180 календарних днів з дня проставлення на перевізних документах відмітки митних органів, що свідчить про приміщенні товарів під митний режим експорту або митний режим міжнародного митного транзиту або свідчить про приміщення вивозяться з митної території Російської Федерації продуктів переробки під процедуру внутрішнього митного транзиту. Якщо після закінчення 180 календарних днів платник податків не подав документи, зазначені в пункті 5 цієї статті, операції з реалізації робіт (послуг) підлягають оподаткуванню за податковою ставкою 18 відсотків. Якщо згодом платник податку подає до податкових органів документи, що обгрунтовують застосування податкової ставки 0 відсотків, сплачені суми податку підлягають поверненню платнику податків у порядку і на умовах, які передбачені статтею 176 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 22.07.2005 N 119-ФЗ, від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

Положення цього пункту не поширюються на платників податків, звільнених від виконання обов'язків платника податків відповідно до статті 145 цього Кодексу.

9.1. У разі реорганізації організації правонаступник (правонаступники) представляє (представляють) до податкового органу за місцем податкового обліку документи, у тому числі з реквізитами реорганізованої (реорганізованих) організації, передбачені цією статтею щодо операцій з реалізації зазначених у пункті 1 статті 164 цього Кодексу товарів ( робіт, послуг), які були здійснені реорганізованої (реорганізованих) організацією, якщо на момент завершення реорганізації право на застосування податкової ставки 0 відсотків за такими операціями не підтверджено.

(П. 9.1 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 118-ФЗ)

10. Документи, зазначені у цій статті, подаються платниками податків для обгрунтування застосування податкової ставки 0 відсотків одночасно із поданням податкової декларації. Порядок визначення суми податку, що відноситься до товарів (робіт, послуг), майнових прав, придбаних для виробництва і (або) реалізації товарів (робіт, послуг), операції з реалізації яких обкладаються по податковій ставці 0 відсотків, встановлюється прийнятої платником податків облікової політики для цілей оподаткування.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

11. Порядок підтвердження права на отримання відшкодування суми податку із застосуванням податкової ставки 0 відсотків щодо товарів, які переміщуються через кордон Російської Федерації без митного контролю та митного оформлення, визначається Кабінетом Міністрів України.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

12. Порядок застосування податкової ставки 0 відсотків, встановленої міжнародними договорами Російської Федерації, при реалізації товарів (робіт, послуг) для офіційного використання міжнародними організаціями та їх представництвами, які здійснюють діяльність на території Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

(П. 12 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

13. При реалізації товарів, передбачених підпунктом 10 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, для підтвердження обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків і податкових вирахувань в податкові органи подаються такі документи:

1) контракт (копія контракту) на реалізацію судна, укладений платником податку з замовником і містить умову про обов'язкову реєстрацію побудованого судна в Російському міжнародному реєстрі судів протягом 45 днів з моменту переходу права власності на судно від платника податків до замовника;

2) виписка з реєстру споруджуваних судів із зазначенням, що після закінчення будівництва судно підлягає реєстрації в Російському міжнародному реєстрі судів;

3) документи, що підтверджують факт переходу права власності на судно від платника податків до замовника;

4) документи, що підтверджують потужність головних двигунів і місткість судна.

(П. 13 введений Федеральним законом від 20.12.2005 N 168-ФЗ)

Стаття 166. Порядок обчислення податку

1. Сума податку при визначенні податкової бази відповідно до статей 154 - 159 і 162 цього Кодексу обчислюється як відповідна податковій ставці відсоткова частка податкової бази, а при роздільному обліку - як сума податку, отримана в результаті складання сум податків, що обчислюються окремо як відповідні податковими ставками процентні частки відповідних податкових баз.

2. Загальна сума податку при реалізації товарів (робіт, послуг) являє собою суму, отриману в результаті складання сум податку, обчислених відповідно до порядку, встановленого пунктом 1 цієї статті.

3. Загальна сума податку не обчислюється платниками податків - іноземними організаціями, які не перебувають на обліку в податкових органах як платника податків. Сума податку при цьому обчислюється податковими агентами окремо по кожній операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації відповідно до порядку, встановленого пунктом 1 цієї статті.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

4. Загальна сума податку обчислюється за підсумками кожного податкового періоду стосовно до всіх операцій, що визнаються об'єктом оподаткування відповідно до підпунктів 1 - 3 пункту 1 статті 146 цього Кодексу, момент визначення податкової бази яких, встановлений статтею 167 цього Кодексу, відноситься до відповідного податкового періоду, з урахуванням всіх змін, які збільшують або зменшують податкову базу у відповідному податковому періоді.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

5. Загальна сума податку при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації обчислюється як відповідна податковій ставці відсоткова частка податкової бази, обчисленої відповідно до статті 160 цього Кодексу.

Якщо відповідно до вимог, встановлених пунктом 3 статті 160 цього Кодексу, податкова база визначається окремо по кожній групі товарів, що ввозяться, по кожній із зазначених податкових баз сума податку обчислюється окремо відповідно до порядку, встановленого абзацом першим цього пункту. При цьому загальна сума податку обчислюється як сума, отримана в результаті складання сум податків, обчислених окремо по кожній з таких податкових баз.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

6. Сума податку за операціями реалізації товарів (робіт, послуг), оподатковуваних відповідно до пункту 1 статті 164 цього Кодексу за податковою ставкою 0 відсотків, обчислюється окремо по кожній такій операції відповідно до порядку, встановленого пунктом 1 цієї статті.

7. У разі відсутності у платника податків бухгалтерського обліку або обліку об'єктів оподаткування податкові органи мають право обчислювати суми податку, що підлягають сплаті, розрахунковим шляхом на підставі даних по іншим аналогічним платникам податків.

Стаття 167. Момент визначення податкової бази

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

1. В цілях цієї глави моментом визначення податкової бази, якщо інше не передбачено пунктами 3, 7 - 11, 13 - 15 цієї статті, є найбільш рання з наступних дат:

1) день відвантаження (передачі) товарів (робіт, послуг), майнових прав;

2) день оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), передачі майнових прав.

(П. 1 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. Втратив силу. - Федеральний закон від 22.07.2005 N 119-ФЗ.

3. У випадках, якщо товар не відвантажується і не транспортується, але відбувається передача права власності на цей товар, така передача права власності в цілях цієї глави прирівнюється до його відвантаження.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4 - 6. Втратили силу. - Федеральний закон від 22.07.2005 N 119-ФЗ.

7. При реалізації платником податку товарів, переданих їм на зберігання за договором складського зберігання з видачею складського свідоцтва, момент визначення податкової бази по зазначених товарів визначається як день реалізації складського свідоцтва.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

8. При передачі майнових прав у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 155 цього Кодексу, момент визначення податкової бази визначається як день поступки грошового вимоги чи день припинення відповідного зобов'язання, у випадках, передбачених пунктами 3 і 4 статті 155 цього Кодексу, - як день поступки (наступної поступки) вимоги або день виконання зобов'язання боржником, а у випадку, передбаченому пунктом 5 статті 155 цього Кодексу, - як день передачі майнових прав.

(П. 8 ст ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

9. При реалізації товарів (робіт, послуг), передбачених підпунктами 1 - 3, 8 і 9 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, моментом визначення податкової бази по зазначених товарів (робіт, послуг) є останній день місяця, в якому зібраний повний пакет документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ в абзац другий пункту 9 статті 167, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

У випадку, якщо повний пакет документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу, не зібраний на 181-й календарний день від дати приміщення товарів під митні режими експорту, міжнародного митного транзиту, вільної митної зони, переміщення припасів, момент визначення податкової бази по зазначених товарах (робіт, послуг) визначається відповідно до підпункту 1 пункту 1 цієї статті, якщо інше не передбачено цим пунктом. У випадку, якщо повний пакет документів, передбачених пунктом 5 статті 165 цього Кодексу, не зібраний на 181-й календарний день з дня проставлення на перевізних документах відмітки митних органів, що свідчить про приміщенні товарів під митний режим експорту або митний режим міжнародного митного транзиту або свідчить про приміщення вивозяться з митної території Російської Федерації продуктів переробки під процедуру внутрішнього митного транзиту, момент визначення податкової бази по зазначених робіт, послуг визначається відповідно до підпункту 1 пункту 1 цієї статті. У разі реорганізації організації, якщо 181-й день збігається з датою завершення реорганізації або настає після зазначеної дати, момент визначення податкової бази визначається правонаступником (правонаступниками) як дата завершення реорганізації (дата державної реєстрації кожної знову виникла організації, а у разі реорганізації у вигляді приєднання - дата внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про припинення діяльності кожної приєднуваної організації).

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.08.2004 N 122-ФЗ, від 22.07.2005 N 118-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ, від 28.02.2006 N 28-ФЗ )

9.1. При виключення судна з Російського міжнародного реєстру суден моментом визначення податкової бази податковим агентом є день внесення відповідного запису до зазначеного реєстру.

У разі якщо протягом 45 днів з моменту переходу права власності на судно від платника податків до замовника реєстрація судна в Російському міжнародному реєстрі судів не здійснена, момент визначення податкової бази податковим агентом визначається відповідно до підпункту 1 пункту 1 цієї статті.

(П. 9.1 введений Федеральним законом від 20.12.2005 N 168-ФЗ)

10. В цілях цієї глави моментом визначення податкової бази при виконанні будівельно-монтажних робіт для власного споживання є останній день місяця кожного податкового періоду.

(П. 10 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

11. В цілях цієї глави момент визначення податкової бази при передачі товарів (виконання робіт, надання послуг) для власних потреб, що визнається об'єктом оподаткування згідно з цією главою, визначається як день здійснення зазначеної передачі товарів (виконання робіт, надання послуг).

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

12. Прийнята організацією облікова політика для цілей оподаткування затверджується відповідними наказами, розпорядженнями керівника організації.

Облікова політика для цілей оподаткування застосовується з 1 січня року, наступного за роком затвердження її відповідним наказом, розпорядженням керівника організації.

Облікова політика для цілей оподаткування, прийнята організацією, є обов'язковою для всіх відокремлених підрозділів організації.

Облікова політика для цілей оподаткування, прийнята новоствореної організацією, затверджується не пізніше закінчення першого податкового періоду. Облікова політика для цілей оподаткування, прийнята новоствореної організацією, вважається застосовуваної з дня створення організації.

Абзаци п'ятий і шостий втратили силу. - Федеральний закон від 22.07.2005 N 119-ФЗ.

13. У разі отримання платником податку - виробником товарів (робіт, послуг) оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), тривалість виробничого циклу виготовлення яких становить понад шість місяців (з переліку, визначеного Урядом Російської Федерації), платник податку - виробник зазначених товарів (робіт, послуг) має право визначати момент визначення податкової бази як день відвантаження (передачі) зазначених товарів (виконання робіт, надання послуг) за наявності окремого обліку здійснюваних операцій і сум податку за об'єктом придбання товарів (робіт, послуг), у тому числі по основних засобах і нематеріальних активів, майновим правам, використовуваним для здійснення операцій з виробництва товарів (робіт, послуг) тривалого виробничого циклу та інших операцій.

При отриманні оплати, часткової оплати платником податку - виробником товарів (робіт, послуг) в податкові органи одночасно з податковою декларацією подається контракт з покупцем (копія такого контракту, завірена підписом керівника та головного бухгалтера), а також документ, що підтверджує тривалість виробничого циклу товарів (робіт , послуг), із зазначенням їх найменування, терміну виготовлення, найменування організації-виробника, виданий вказаним платнику податків-виробнику федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері промислового, оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів , підписаний уповноваженою особою та завірений печаткою цього органу.

(П. 13 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

14. У випадку, якщо моментом визначення податкової бази є день оплати, часткової оплати майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг) або день передачі майнових прав, то на день відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) або на день передачі майнових прав у рахунок надійшла раніше оплати, часткової оплати також виникає момент визначення податкової бази.

(П. 14 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

15. Для податкових агентів, зазначених у пунктах 4 і 5 статті 161 цього Кодексу, момент визначення податкової бази визначається в порядку, встановленому пунктом 1 цієї статті.

(П. 15 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Стаття 168. Сума податку, що пред'являється продавцем покупцеві

1. При реалізації товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав платник податків (податковий агент, зазначений у пунктах 4 і 5 статті 161 цього Кодексу) додатково до ціни (тарифу) товарів (робіт, послуг), переданих майнових прав зобов'язаний пред'явити до оплати покупцеві цих товарів (робіт, послуг), майнових прав відповідну суму податку.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. Сума податку, що пред'являється платником податку покупцю товарів (робіт, послуг), майнових прав, обчислюється по кожному виду цих товарів (робіт, послуг), майнових прав як відповідна податковій ставці відсоткова частка зазначених у пункті 1 цієї статті цін (тарифів).

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

3. При реалізації товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав виставляються відповідні рахунки-фактури не пізніше п'яти днів від дня відвантаження товару (виконання робіт, надання послуг) або з дня передачі майнових прав.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4. У розрахункових документах, у тому числі в реєстрах чеків і реєстрах на отримання коштів з акредитива, первинних облікових документах і в рахунках-фактурах, відповідна сума податку виділяється окремим рядком.

5. При реалізації товарів (робіт, послуг), операції з реалізації яких не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування), а також при звільненні платника податку відповідно до статті 145 цього Кодексу від виконання обов'язків платника податків розрахункові документи, первинні облікові документи оформляються та рахунки-фактури виставляються без виділення відповідних сум податку. При цьому на зазначених документах робиться відповідний напис або ставиться штамп "Без податку (ПДВ)".

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

6. При реалізації товарів (робіт, послуг) населенню за роздрібними цінами (тарифами) відповідна сума податку включається в зазначені ціни (тарифи). При цьому на ярликах товарів і цінниках, що виставляються продавцями, а також на чеках та інших видаються покупцю документах сума податку не виділяється.

7. При реалізації товарів за готівковий розрахунок організаціями (підприємствами) та індивідуальними підприємцями роздрібної торгівлі та громадського харчування, а також іншими організаціями, індивідуальними підприємцями, які виконують роботи та надають платні послуги безпосередньо населенню, вимоги, встановлені пунктами 3 і 4 цієї статті, з оформлення розрахункових документів і виставлення рахунків-фактур вважаються виконаними, якщо продавець видав покупцеві касовий чек або інший документ встановленої форми.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Стаття 169. Рахунок-фактура

1. Рахунок-фактура є документом, що служить підставою для прийняття покупцем пред'явлених продавцем товарів (робіт, послуг), майнових прав (включаючи комісіонера, агента, які здійснюють реалізацію товарів (робіт, послуг), майнових прав від свого імені) сум податку до відрахування в порядку , передбаченому цією главою.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод положень пункту 2 статті 169 см. визначення Конституційного Суду РФ від 15.02.2005 N 93-О.

2. Рахунки-фактури, складені і виставлені з порушенням порядку, встановленого пунктами 5 і 6 цієї статті, не можуть бути підставою для прийняття пред'явлених покупцеві продавцем сум податку до відрахування або відшкодування. Невиконання вимог до рахунку-фактурі, не передбачених пунктами 5 і 6 цієї статті, не може бути підставою для відмови прийняти до відрахування суми податку, пред'явлені продавцем.

3. Платник податків зобов'язаний скласти рахунок-фактуру, вести журнали обліку отриманих і виставлених рахунків-фактур, книги покупок і книги продажів, якщо інше не передбачено пунктом 4 цієї статті:

1) при здійсненні операцій, визнаних об'єктом оподаткування згідно з цією главою, в тому числі не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) відповідно до статті 149 цього Кодексу;

2) у деяких випадках, визначених у встановленому порядку.

4. Рахунки-фактури не складаються платниками податків за операціями реалізації цінних паперів (за винятком брокерських і посередницьких послуг), а також банками, страховими організаціями та недержавними пенсійними фондами по операціях, не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) відповідно до статті 149 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

5. У рахунку-фактурі повинні бути зазначені:

1) порядковий номер і дата виписки рахунку-фактури;

2) найменування, адресу та ідентифікаційні номери платника податків і покупця;

3) найменування та адресу вантажовідправника і вантажоодержувача;

4) номер платіжно-розрахункового документа у разі отримання авансових чи інших платежів в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг);

5) найменування поставляються (відвантажених) товарів (опис виконаних робіт, наданих послуг) і одиниця виміру (при можливості її вказівки);

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

6) кількість (обсяг) поставляються (відвантажених) за рахунком-фактурою товарів (робіт, послуг), виходячи з прийнятих за нього одиниць виміру (при можливості їх вказівки);

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

7) ціна (тариф) за одиницю виміру (при можливості її вказівки) за договором (контрактом) без урахування податку, а у разі застосування державних регульованих цін (тарифів), що включають в себе податок, з урахуванням суми податку;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

8) вартість товарів (робіт, послуг), майнових прав за всю кількість поставляються (відвантажених) за рахунком-фактурою товарів (виконаних робіт, наданих послуг), переданих майнових прав без податку;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

9) сума акцизу з підакцизних товарів;

10) податкова ставка;

11) сума податку, що пред'являється покупцю товарів (робіт, послуг), майнових прав, що визначається виходячи з застосовуваних податкових ставок;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

12) вартість усієї кількості поставляються (відвантажених) за рахунком-фактурою товарів (виконаних робіт, наданих послуг), переданих майнових прав з урахуванням суми податку;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

13) виключений. - Федеральний закон від 29.12.2000 N 166-ФЗ;

13) країна походження товару;

14) номер митної декларації.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Відомості, передбачені підпунктами 13 і 14 цього пункту, вказуються відносно товарів, країною походження яких не є Російська Федерація. Платник податку, який реалізує зазначені товари, несе відповідальність тільки за відповідність зазначених відомостей до пропонованих їм рахунках-фактурах відомостей, що містяться в отриманих ним рахунках-фактурах та товаросупровідних документах.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

6. Рахунок-фактура підписується керівником та головним бухгалтером організації або іншими особами, уповноваженими на те наказом (іншим розпорядчим документом) по організації або дорученням від імені організації. При виставленні рахунку-фактури індивідуальним підприємцем рахунок-фактура підписується індивідуальним підприємцем із зазначенням реквізитів свідоцтва про державну реєстрацію цього індивідуального підприємця.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

7. У випадку, якщо за умовами угоди зобов'язання виражене в іноземній валюті, то суми, вказані в рахунку-фактурі, можуть бути виражені в іноземній валюті.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

8. Порядок ведення журналу обліку отриманих і виставлених рахунків-фактур, книг покупок і книг продажів встановлюється Урядом Російської Федерації.

Стаття 170. Порядок віднесення сум податку на витрати з виробництва та реалізації товарів (робіт, послуг)

1. Суми податку, пред'явлені платникові податків при придбанні товарів (робіт, послуг), майнових прав або фактично сплачені ним при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, якщо інше не встановлено положеннями цієї глави, не включаються до витрат, що приймаються до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій (податку на доходи фізичних осіб), за винятком випадків, передбачених пунктом 2 цієї статті.

(В ред. Федеральних законів від 06.08.2001 N 110-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. Суми податку, пред'явлені покупцю при придбанні товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, або фактично сплачені при ввезенні товарів, у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, на територію Російської Федерації, враховуються у вартості таких товарів ( робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, у випадках:

1) придбання (ввезення) товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, використовуваних для операцій з виробництва і (або) реалізації (а також передачі, виконання, надання для власних потреб) товарів (робіт, послуг) , не підлягають оподаткуванню (звільнених від оподаткування);

2) придбання (ввезення) товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, використовуваних для операцій з виробництва і (або) реалізації товарів (робіт, послуг), місцем реалізації яких не визнається територія Російської Федерації;

3) придбання (ввезення) товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, особами, які не є платниками податків податку на додану вартість або звільненими від виконання обов'язків платника податків щодо обчислення та сплати податку;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4) придбання (ввезення) товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, майнових прав, для виробництва і (або) реалізації (передачі) товарів (робіт, послуг), операції з реалізації (передачі) яких не визнаються реалізацією товарів (робіт, послуг) відповідно до пункту 2 статті 146 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цією главою.

(Пп. 4 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

(П. 2 в ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3. Суми податку, прийняті до відрахування платником податків стосовно товарів (робіт, послуг), у тому числі по основних засобах і нематеріальних активів, майнових прав у порядку, передбаченому цією главою, підлягають відновленню платником податків у випадках:

1) передання майна, нематеріальних активів та майнових прав в якості внеску до статутного (складеного) капіталу господарських товариств і товариств або пайових внесків до пайових фондів кооперативів.

Відновленню підлягають суми податку в розмірі, раніше прийнятому до відрахування, а щодо основних засобів і нематеріальних активів - в розмірі суми, пропорційної залишкової (балансової) вартості без урахування переоцінки.

Суми податку, що підлягають відновленню відповідно до цього підпункту, не включаються у вартість майна, нематеріальних активів та майнових прав і підлягають податковому вирахуванню у приймаючої організації в порядку, встановленому цією главою. При цьому сума відновленого податку вказується в документах, якими оформляється передача зазначених майна, нематеріальних активів та майнових прав;

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ в абзац 1 підпункту 2 пункту 3 статті 170, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

2) подальшого використання таких товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, і майнових прав для здійснення операцій, зазначених у пункті 2 цієї статті, за винятком операції, передбаченої підпунктом 1 цього пункту, та передачі основних засобів, нематеріальних активів та (або) іншого майна, майнових прав правонаступнику (правонаступникам) при реорганізації юридичних осіб.

(В ред. Федерального закону від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

Відновленню підлягають суми податку в розмірі, раніше прийнятому до відрахування, а щодо основних засобів і нематеріальних активів - в розмірі суми, пропорційної залишкової (балансової) вартості без урахування переоцінки.

Суми податку, що підлягають відновленню відповідно до цього підпункту, не включаються у вартість зазначених товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, майнових прав, а враховуються у складі інших витрат відповідно до статті 264 цього Кодексу.

Відновлення сум податку провадиться в тому податковому періоді, в якому товари (роботи, послуги), у тому числі основні засоби та нематеріальні активи, і майнові права були передані або починають використовуватися платником податку для здійснення операцій, зазначених у пункті 2 цієї статті.

При переході платника податків на спеціальні податкові режими відповідно до главами 26.2 і 26.3 цього Кодексу суми податку, прийняті до відрахування платником податків стосовно товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, і майнових прав у порядку, передбаченому цією главою, підлягають відновленню в податковому періоді, що передує переходу на зазначені режими.

Положення цього пункту не застосовуються щодо платників податків, які переходять на спеціальний податковий режим відповідно до глави 26.1 цього Кодексу.

(П. 3 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

4. Суми податку, пред'явлені продавцями товарів (робіт, послуг), майнових прав платникам податків, що здійснює як оподатковувані, так і звільняються від оподаткування операції:

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

враховуються у вартості таких товарів (робіт, послуг), майнових прав відповідно до пункту 2 цієї статті - стосовно товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, майновим правам, використовуваним для здійснення операцій, не оподатковуваних податком на додану вартість;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

приймаються до відрахування відповідно до статті 172 цього Кодексу - за товарами (роботами, послугами), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, майновим правам, використовуваним для здійснення операцій, які обкладаються податком на додану вартість;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

приймаються до відрахування або враховуються в їх вартості в тій пропорції, в якій вони використовуються для виробництва і (або) реалізації товарів (робіт, послуг), майнових прав, операції по реалізації яких підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування), - по товарах (роботам , послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, майновим правам, використовуваним для здійснення як оподатковуваних податком, так і не підлягають оподаткуванню (звільнених від оподаткування) операцій, у порядку, встановленому прийнятої платником податків облікової політики для цілей оподаткування.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Зазначена пропорція визначається виходячи з вартості відвантажених товарів (робіт, послуг), майнових прав, операції по реалізації яких підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування), в загальній вартості товарів (робіт, послуг), майнових прав, відвантажених за податковий період.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

В аналогічному порядку ведеться окремий облік сум податку платниками податків, переведеними на сплату єдиного податку на поставлений дохід для певних видів діяльності.

При цьому платник податку зобов'язаний вести окремий облік сум податку по придбаних товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, майновим правам, використовуваним для здійснення як оподатковуваних податком, так і не підлягають оподаткуванню (звільнених від оподаткування) операцій.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

При відсутності у платника податків роздільного обліку сума податку по придбаних товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, майновим правам, відрахування не підлягає і до витрат, що приймаються до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій (податку на доходи фізичних осіб), не включається.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Платник податків має право не застосовувати положення цього пункту до тих податкових періодів, в яких частка сукупних витрат на виробництво товарів (робіт, послуг), майнових прав, операції з реалізації яких не підлягають оподаткуванню, не перевищує 5 відсотків загальної величини сукупних витрат на виробництво. При цьому всі суми податку, пред'явлені таким платникам податків продавцями використовуваних у виробництві товарів (робіт, послуг), майнових прав у вказаному податковому періоді, підлягають відрахуванню відповідно до порядку, передбаченого статтею 172 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

(П. 4 в ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

5. Банки, страхові організації, недержавні пенсійні фонди мають право включати у витрати, прийняті до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій, суми податку, сплачені постачальникам за об'єктом придбання товарів (робіт, послуг). При цьому вся сума податку, отримана ними за операціями, що підлягають оподаткуванню, підлягає сплаті до бюджету.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 06.08.2001 N 110-ФЗ)

6. Виключений. - Федеральний закон від 29.05.2002 N 57-ФЗ.

Стаття 171. Податкові відрахування

1. Платник податків має право зменшити загальну суму податку, обчислену відповідно до статті 166 цього Кодексу, на встановлені цією статтею податкові відрахування.

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод положень пункту 2 статті 171 і про роз'яснення поняття "фактично сплачених сум податку при формах розрахунків, не тягнуть рух грошових коштів" див Визначення Конституційного суду РФ від 08.04.2004 N 169 - О.

Про офіційне роз'яснення Визначення Конституційного Суду РФ від 08.04.2004 N 169-О см. Визначення Конституційного Суду РФ від 04.11.2004 N 324-О.

2. Відрахуванням підлягають суми податку, пред'явлені платникові податків при придбанні товарів (робіт, послуг), а також майнових прав на території Російської Федерації або сплачені платником податків при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації в митних режимах випуску для внутрішнього споживання, тимчасового ввезення та переробки за межами митної території або при ввезенні товарів, що переміщуються через митний кордон Російської Федерації без митного контролю та митного оформлення, у відношенні:

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

1) товарів (робіт, послуг), а також майнових прав, придбаних для здійснення операцій, визнаних об'єктами оподаткування відповідно до цього розділу, за винятком товарів, передбачених пунктом 2 статті 170 цього Кодексу;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2) товарів (робіт, послуг), придбаних для перепродажу.

Абзац виключений. - Федеральний закон від 29.12.2000 N 166-ФЗ.

3. Відрахуванням підлягають суми податку, сплачені відповідно до статті 173 цього Кодексу покупцями - податковими агентами.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Право на зазначені податкові відрахування мають покупці - податкові агенти, які перебувають на обліку в податкових органах і виконує обов'язки платника податків відповідно до цієї глави. Податкові агенти, які здійснюють операції, зазначені в пунктах 4 і 5 статті 161 цього Кодексу, не мають права на включення до податкові відрахування сум податку, сплачених за цими операціями.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Положення цього пункту застосовуються за умови, що товари (роботи, послуги) були придбані платником податків, є податковим агентом, для цілей, зазначених у пункті 2 цієї статті, і при їх придбанні він утримав і сплатив податок з доходів платника податку.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

4. Відрахування підлягають суми податку, пред'явлені продавцями платнику податків - іноземній особі, яка не складався на обліку в податкових органах Російської Федерації, при придбанні зазначеним платником податку товарів (робіт, послуг), майнових прав або сплачені ним при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації для його виробничих цілей або для здійснення ним іншої діяльності.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Зазначені суми податку підлягають вирахуванню або поверненню платнику податків - іноземній особі після сплати податковим агентом податку, утриманого з доходів цього платника податків, і тільки в тій частині, в якій придбані або ввезені товари (роботи, послуги), майнові права використані при виробництві товарів (виконанні робіт , наданні послуг), реалізованих утримала податок податковому агенту. Зазначені суми податку підлягають вирахуванню або поверненню за умови постановки платника податків - іноземного особи на облік у податкових органах Російської Федерації.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

5. Відрахуванням підлягають суми податку, пред'явлені продавцем покупцеві й сплачені продавцем у бюджет при реалізації товарів, у разі повернення цих товарів (у тому числі протягом дії гарантійного терміну) продавцю або відмови від них. Відрахуванням підлягають також суми податку, сплачені при виконанні робіт (наданні послуг), у разі відмови від цих робіт (послуг).

Відрахуванням підлягають суми податку, обчислені продавцями та сплачені ними до бюджету із сум оплати, часткової оплати в рахунок майбутніх поставок товарів (виконання робіт, надання послуг), реалізованих на території Російської Федерації, у разі зміни умов або розірвання відповідного договору та повернення відповідних сум авансових платежів.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

6. Відрахуванням підлягають суми податку, пред'явлені платникові податків підрядними організаціями (замовниками-забудовниками) при проведенні ними капітального будівництва, складання (монтажі) основних засобів, суми податку, пред'явлені платникові податків стосовно товарів (робіт, послуг), придбаних ним для виконання будівельно-монтажних робіт, і суми податку, пред'явлені платникові податків при придбанні їм об'єктів незавершеного капітального будівництва.

У разі реорганізації обчислюватись у правонаступника (правонаступників) підлягають суми податку, пред'явлені реорганізованої (реорганізованих) організації по товарах (роботах, послугах), придбаних реорганізованої (реорганізованих) організацією для виконання будівельно-монтажних робіт для власного споживання, прийняті до відрахування, але не прийняті реорганізованої (реорганізованих) організацією до відрахування на момент завершення реорганізації.

Відрахуванням підлягають суми податку, обчислені платниками податків відповідно до пункту 1 статті 166 цього Кодексу при виконанні будівельно-монтажних робіт для власного споживання, пов'язаних з майном, призначеним для здійснення операцій, що оподатковуються згідно з цією главою, вартість якого підлягає включенню до витрат ( в тому числі через амортизаційні відрахування) при обчисленні податку на прибуток організацій.

Суми податку, пред'явлені платникові податків при проведенні підрядниками капітального будівництва об'єктів нерухомості (основних засобів), при придбанні нерухомого майна (за винятком повітряних, морських суден і суден внутрішнього плавання, а також космічних об'єктів), обчислені платником податку при виконанні будівельно-монтажних робіт для власного споживання , прийняті до відрахування в порядку, передбаченому цією главою, підлягають відновленню у разі, якщо зазначені об'єкти нерухомості (основні засоби) надалі використовуються для здійснення операцій, зазначених у пункті 2 статті 170 цього Кодексу, за винятком основних засобів, які повністю замортизовані або з моменту введення яких в експлуатацію у даного платника податків пройшло не менше 15 років.

У випадку, зазначеному в абзаці четвертому цього пункту, платник податків зобов'язаний після закінчення кожного календарного року протягом десяти років починаючи з року, в якому настав момент, зазначений в абзаці другому пункту 2 статті 259 цього Кодексу, у податковій декларації, що подається до податкових органів за місцем свого обліку за останній податковий період кожного календарного року з десяти, відображати відновлену суму податку. Розрахунок суми податку, що підлягає відновленню й сплаті до бюджету, провадиться виходячи з однієї десятої суми податку, прийнятої до відрахування, у відповідній частці. Зазначена частка визначається виходячи з вартості відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), переданих майнових прав, що не обкладаються податком і зазначених у пункті 2 статті 170 цього Кодексу, у загальній вартості товарів (робіт, послуг), майнових прав, відвантажених (переданих) за календарний рік. Сума податку, що підлягає відновленню, у вартість даного майна не включається, а враховується в складі інших витрат відповідно до статті 264 цього Кодексу.

(П. 6 ст ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

7. Відрахуванням підлягають суми податку, сплачені за видатками на відрядження (витратам по проїзду до місця службового відрядження і назад, включаючи витрати на користування в поїздах постільними речами, а також витрат на наймання житлового приміщення) і представницьким витратам, що приймається до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій.

(В ред. Федерального закону від 06.08.2001 N 110-ФЗ)

У разі, якщо відповідно до глави 25 цього Кодексу витрати приймаються для цілей оподаткування за нормативами, суми податку по таких витратах підлягають відрахуванню в розмірі, що відповідає зазначеним нормам.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

8. Відрахуванням підлягають суми податку, обчислені платником податків із сум оплати, часткової оплати, отриманих в рахунок майбутніх поставок товарів (робіт, послуг).

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

9. Виключений. - Федеральний закон від 29.12.2000 N 166-ФЗ.

10. Відрахуванням підлягають суми податку, обчислені платником податків у разі відсутності документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу, за операціями реалізації товарів (робіт, послуг), зазначених у пункті 1 статті 164 цього Кодексу.

(П. 10 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

11. Відрахуванням у платника податків, що отримав в якості внеску (внеску) до статутного (складеного) капіталу (фонду) майно, нематеріальні активи та майнові права, підлягають суми податку, які були відновлені акціонером (учасником, пайовиком) у порядку, встановленому пунктом 3 статті 170 цього Кодексу, у разі їх використання для здійснення операцій, визнаних об'єктами оподаткування згідно з цією главою.

(П. 11 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Зміни, внесені Законом від 28.02.2006 N 28-ФЗ до статті 172, поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2006 року.

Стаття 172. Порядок застосування податкових відрахувань

1. Податкові відрахування, передбачені статтею 171 цього Кодексу, провадяться на підставі рахунків-фактур, виставлених продавцями при придбанні платником податку товарів (робіт, послуг), майнових прав, документів, що підтверджують фактичну сплату сум податку при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, документів, що підтверджують сплату сум податку, утриманого податковими агентами, або на підставі інших документів у випадках, передбачених пунктами 3, 6 - 8 статті 171 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод положеннями абзацу другого пункту 1 статті 172 см. визначення Конституційного Суду РФ від 15.02.2005 N 93-О.

Відрахуванням підлягають, якщо інше не встановлено цією статтею, тільки суми податку, пред'явлені платникові податків при придбанні товарів (робіт, послуг), майнових прав на території Російської Федерації, або фактично сплачені ними при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, після прийняття на облік зазначених товарів (робіт, послуг), майнових прав з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею і за наявності відповідних первинних документів.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Відрахування сум податку, пред'явлених продавцями платнику податків при придбанні або сплачених при ввезенні на митну територію України основних засобів, обладнання до установки, і (або) нематеріальних активів, зазначених у пунктах 2 і 4 статті 171 цього Кодексу, проводяться в повному обсязі після прийняття на облік даних основних засобів, обладнання до установки, і (або) нематеріальних активів.

(В ред. Федеральних законів від 22.07.2005 N 119-ФЗ, від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

При придбанні за іноземну валюту товарів (робіт, послуг), майнових прав іноземна валюта перераховується в рублі за курсом Центрального банку Російської Федерації на дату прийняття на облік товарів (робіт, послуг), майнових прав.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги про визнання не відповідним Конституції РФ абзацу першого пункту 2 статті 172 см. визначення Конституційного Суду РФ від 08.04.2004 N 168-О.

2. При використанні платником податку власного майна (в тому числі векселя третьої особи) в розрахунках за придбані їм товари (роботи, послуги) відрахуванням підлягають суми податку, фактично сплачені платником податку, які обчислюються виходячи з балансової вартості зазначеного майна (з урахуванням його переоцінок і амортизації, які проводяться відповідно до законодавства Російської Федерації), переданого в рахунок їх оплати.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ, від 28.02.2006 N 28-ФЗ)

При використанні платником податку векселедавцем у розрахунках за придбані їм товари (роботи, послуги) власного векселя (або векселя третьої особи, отриманого в обмін на власний вексель) суми податку, фактично сплачені платником податку-векселедавцем при придбанні зазначених товарів (робіт, послуг), обчислюються виходячи із сум, фактично сплачених ним за власним векселем.

3. Відрахування сум податку, передбачених статтею 171 цього Кодексу, щодо операцій з реалізації товарів (робіт, послуг), зазначених у пункті 1 статті 164 цього Кодексу, проводяться тільки при поданні до податкових органів відповідних документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу.

Відрахування сум податку, передбачені цим пунктом, виробляються на підставі окремої податкової декларації, зазначеної в пункті 7 статті 164 цього Кодексу.

4. Відрахування сум податку, зазначених у пункті 5 статті 171 цього Кодексу, проводяться в повному обсязі після відображення в обліку відповідних операцій з коректування у зв'язку з поверненням товарів або відмовою від товарів (робіт, послуг), але не пізніше одного року з моменту повернення або відмови .

5. Відрахування сум податку, зазначених у абзацах першому та другому пункту 6 статті 171 цього Кодексу, проводяться в порядку, встановленому абзацами першим і другим пункту 1 цієї статті.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Відрахування сум податку, зазначених в абзаці третьому пункту 6 статті 171 цього Кодексу, проводяться в міру сплати до бюджету податку, обчисленого платником податку при виконанні будівельно-монтажних робіт для власного споживання, відповідно до статті 173 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 118-ФЗ)

У разі реорганізації організації відрахування зазначених в абзаці третьому пункту 6 статті 171 цього Кодексу сум податку, які не були прийняті реорганізованої (реорганізованих) організацією до відрахування до моменту завершення реорганізації, здійснюється правонаступником (правонаступниками) у міру сплати до бюджету податку, обчисленого реорганізованої (реорганізованих ) організацією при виконанні будівельно-монтажних робіт для власного споживання відповідно до статті 173 цього Кодексу.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 22.07.2005 N 118-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод положень пункту 6 статті 172 см. Визначення Конституційного Суду РФ від 15.02.2005 N 93-О.

6. Відрахування сум податку, зазначених у пункті 8 статті 171 цього Кодексу, проводяться з дати відвантаження відповідних товарів (виконання робіт, надання послуг).

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

7. При визначенні моменту визначення податкової бази в порядку, передбаченому пунктом 13 статті 167 цього Кодексу, відрахування сум податку здійснюються в момент визначення податкової бази.

(П. 7 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

8. Відрахування сум податку, зазначених у пункті 11 статті 171 цього Кодексу, провадяться після прийняття на облік майна, у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, і майнових прав, отриманих в якості оплати вкладу (внеску) до статутного (складеного) капіталу (фонду) .

(П. 8 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Стаття 173. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету

1. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, обчислюється за підсумками кожного податкового періоду, як зменшена на суму податкових вирахувань, передбачених статтею 171 цього Кодексу (за винятком податкових відрахувань, передбачених пунктом 3 статті 172 цього Кодексу), загальна сума податку, обрахована відповідно до статтею 166 цього Кодексу і збільшена на суми податку, відновленого в згідно з цією главою.

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, за операціями реалізації товарів (робіт, послуг), зазначених у пункті 1 статті 164 цього Кодексу, визначається за підсумками кожного податкового періоду, як зменшена на суму податкових вирахувань, передбачених пунктом 3 статті 172 цього Кодексу, сума податку, що обчислюється відповідно до пункту 6 статті 166 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. Якщо сума податкових відрахувань в будь-якому податковому періоді перевищує загальну суму податку, обчислену відповідно до статті 166 цього Кодексу і збільшену на суми податку, відновленого відповідно до пункту 3 статті 170 цього Кодексу, позитивна різниця між сумою податкових відрахувань і сумою податку, обчисленої за операціями, визнаним об'єктом оподаткування відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 1 статті 146 цього Кодексу, підлягає відшкодуванню платнику податку у порядку та на умовах, які передбачені статтею 176 цього Кодексу, за винятком випадків, коли податкова декларація подана платником податків після закінчення трьох років після закінчення відповідного податкового періоду.

(В ред. Федеральних законів від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Абзац виключений. - Федеральний закон від 29.05.2002 N 57-ФЗ.

Перевищення сум податкових відрахувань, передбачених пунктом 3 статті 172 цього Кодексу, над сумами податку, обчислювальними відповідно до пункту 6 статті 166 цього Кодексу, підлягає відшкодуванню платнику податку у порядку та на умовах, які передбачені статтею 176 цього Кодексу, за винятком випадків, коли податкова декларація подана платником податків після закінчення трьох років після закінчення відповідного податкового періоду.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3. Сума податку, що підлягає сплаті при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації, обчислюється відповідно до пункту 5 статті 166 цього Кодексу.

4. При реалізації товарів (робіт, послуг), зазначених у статті 161 цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, обчислюється і сплачується в повному обсязі податковими агентами, зазначеними у статті 161 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

5. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, обчислюється наступними особами у разі виставлення ними покупцеві рахунку-фактури з виділенням суми податку:

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

1) особами, які не є платниками податків, або платниками податків, звільненими від виконання обов'язків платника податків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2) платниками податків при реалізації товарів (робіт, послуг), операції з реалізації яких не підлягають оподаткуванню.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

При цьому сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як сума податку, зазначена у відповідному рахунку-фактурі, переданому покупцю товарів (робіт, послуг).

Стаття 174. Порядок і строки сплати податку до бюджету

1. Сплата податку за операціями, визнаним об'єктом оподаткування відповідно до підпунктів 1 - 3 пункту 1 статті 146 цього Кодексу, на території Російської Федерації проводиться за підсумками кожного податкового періоду виходячи з фактичної реалізації (передачі) товарів (виконання, в тому числі для власних потреб, робіт, надання, у тому числі для власних потреб, послуг) за минулий податковий період не пізніше 20-го числа місяця, наступного за минулим податковим періодом, якщо інше не передбачено цим розділом.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

При ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, сплачується відповідно до митного законодавства.

2. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, за операціями реалізації (передачі, виконання, надання для власних потреб) товарів (робіт, послуг) на території Російської Федерації, сплачується за місцем обліку платника податків у податкових органах.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

3. Податкові агенти (організації та індивідуальні підприємці) виробляють сплату суми податку за місцем свого знаходження.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

4. Сплата податку особами, зазначеними у пункті 5 статті 173 цього Кодексу, проводиться за підсумками кожного податкового періоду виходячи з відповідної реалізації товарів (робіт, послуг) за минулий податковий період не пізніше 20-го числа місяця, наступного за минулим податковим періодом.

У випадках реалізації робіт (послуг), місцем реалізації яких є територія Російської Федерації, платниками податків - іноземними особами, які не перебувають на обліку в податкових органах як платники податку, сплата податку проводиться податковими агентами одночасно з виплатою (перерахуванням) коштів таким платникам податків.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 08.12.2003 N 163-ФЗ)

Банк, що обслуговує податкового агента, не вправі приймати від нього доручення на переказ грошових коштів на користь зазначених платників податків, якщо податковий агент не надав до банку також доручення на сплату податку з відкритого в цьому банку рахунки при достатності коштів для сплати всієї суми податку.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 08.12.2003 N 163-ФЗ)

5. Платники податків (податкові агенти), у тому числі перераховані в пункті 5 статті 173 цього Кодексу, зобов'язані подати до податкових органів за місцем свого обліку відповідну податкову декларацію в строк не пізніше 20-го числа місяця, наступного за минулим податковим періодом, якщо інше не передбачено цією главою.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

6. Платники податків із щомісячними протягом кварталу сумами виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) без урахування податку, що не перевищують два мільйони рублів, має право сплачувати податок виходячи з фактичної реалізації (передачі) товарів (виконання, у тому числі для власних потреб, робіт, наданні , у тому числі для власних потреб, послуг) за минулий квартал не пізніше 20-го числа місяця, наступного за завершеним кварталом.

(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

Платники податків, які сплачують податок щокварталу, представляють податкову декларацію в строк не пізніше 20-го числа місяця, наступного за завершеним кварталом.

Стаття 174.1. Особливості обчислення і сплати до бюджету податку при здійсненні операцій відповідно до договору простого товариства (договором про спільну діяльність) або договором довірчого управління майном на території Російської Федерації

(Введена Федеральним законом від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

1. В цілях цієї глави ведення загального обліку операцій, що підлягають оподаткуванню відповідно до статті 146 цього Кодексу, покладається на учасника товариства, яким є російська організація або індивідуальний підприємець (далі в цій статті - учасник товариства).

При здійсненні операцій відповідно до договору простого товариства (договором про спільну діяльність) або договором довірчого управління майном на учасника товариства або довірчого керуючого покладаються обов'язки платника податків, встановлені цією главою.

2. При реалізації товарів (робіт, послуг), передачі майнових прав відповідно до договору простого товариства (договором про спільну діяльність) або договором довірчого управління майном учасник товариства або довірчий керуючий зобов'язаний виставити відповідні рахунки-фактури в порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Податкове вирахування стосовно товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, і з майнових прав, що здобувається для виробництва і (або) реалізації товарів (робіт, послуг), визнаних об'єктом оподаткування згідно з цією главою, згідно до договору простого товариства (договором про спільну діяльність) або договором довірчого управління майном надається тільки учаснику товариства або довірчого керуючого при наявності рахунків-фактур, виставлених продавцями цим особам, у порядку, встановленому цією главою.

При здійсненні учасником товариства, провідним загальний облік операцій з метою оподаткування, або довірчим керуючим іншої діяльності право на відрахування сум податку виникає при наявності роздільного обліку товарів (робіт, послуг), у тому числі основних засобів і нематеріальних активів, і майнових прав, що використовуються при здійсненні операцій відповідно до договору простого товариства (договором про спільну діяльність) або договором довірчого управління майном і використовуваних ним при здійсненні іншої діяльності.

Стаття 175. Виключена. - Федеральний закон від 29.05.2002 N 57-ФЗ.

Стаття 176. Порядок відшкодування податку

1. У випадку, якщо за підсумками податкового періоду сума податкових відрахувань перевищує загальну суму податку, обчислену за операціями, визнаним об'єктом оподаткування відповідно до підпунктів 1 - 3 пункту 1 статті 146 цього Кодексу, то отримана різниця підлягає відшкодуванню (заліку, поверненню) платнику податку відповідно до положень цієї статті.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 22.07.2005 N 119-ФЗ)

2. Зазначена сума надсилається протягом трьох календарних місяців, наступних за минулим податковим періодом, на виконання обов'язків платника податків зі сплати податків або зборів, включаючи податки, які сплачуються у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, на сплату пені, погашення недоїмки, сум податкових санкцій , присуджених платнику податків, що підлягають зарахуванню в той же бюджет.

Податкові органи проводять залік самостійно, а з податків, що сплачуються у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, за погодженням з митними органами і протягом десяти днів після проведення заліку повідомляють про нього платнику податків.

(П. 2 в ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3. Після закінчення трьох календарних місяців, наступних за минулим податковим періодом, сума, яка не була зарахована, підлягає поверненню платнику податку за його письмовою заявою.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Податковий орган протягом двох тижнів після отримання зазначеної заяви приймає рішення про повернення вказаної суми платнику податків з відповідного бюджету і в той же термін направляє це рішення на виконання до відповідного органу Федерального казначейства. Повернення зазначених сум здійснюється органами Федерального казначейства.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 28.12.2004 N 183-ФЗ)

Повернення сум здійснюється органами Федерального казначейства протягом двох тижнів від дня отримання зазначеного рішення податкового органу. У випадку, якщо таке рішення не отримано відповідним органом Федерального казначейства після закінчення семи днів, рахуючи з дня направлення податковим органом, датою отримання такого рішення визнається восьмий день, починаючи з дня направлення такого рішення податковим органом.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 183-ФЗ)

При порушенні строків, встановлених цим пунктом, на суму, що підлягає поверненню платнику податку, нараховуються відсотки виходячи з однієї трьохсот шістдесяти ставки рефінансування Центрального банку Російської Федерації за кожний день прострочення.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду запиту про визнання не відповідним Конституції РФ пункту 4 статті 176 см. ухвали Конституційного Суду РФ від 16.10.2003 N 329-О, від 08.04.2004 N 153-О.

4. Суми, передбачені статтею 171 цього Кодексу, щодо операцій з реалізації товарів (робіт, послуг), передбачених підпунктами 1 - 6 і 8 пункту 1 статті 164 цього Кодексу, а також суми податку, обчислені і сплачені відповідно до пункту 6 статті 166 цього Кодексу, підлягають відшкодуванню шляхом заліку (повернення) на підставі окремої податкової декларації, зазначеної в пункті 6 статті 164 цього Кодексу, і документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Відшкодування здійснюється не пізніше трьох місяців, починаючи з дня подання платником податків податкової декларації, зазначеної в пункті 6 статті 164 цього Кодексу, і документів, передбачених статтею 165 цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Про відмову у прийнятті до розгляду скарги на порушення конституційних прав і свобод положеннями абзацу третього пункту 4 статті 176 см. визначення Конституційного Суду РФ від 15.02.2005 N 93-О.

Протягом зазначеного строку податковий орган проводить перевірку обгрунтованості застосування податкової ставки 0 відсотків і податкових відрахувань і приймає рішення про відшкодування шляхом заліку або повернення відповідних сум або про відмову (повністю або частково) у відшкодуванні.

У випадку, якщо податковим органом прийнято рішення про відмову (повністю або частково) у відшкодуванні, він зобов'язаний надати платнику податків мотивоване висновок не пізніше 10 днів після винесення вказаного рішення.

У випадку, якщо податковим органом протягом встановленого строку не винесено рішення про відмову і (або) зазначений висновок не представлено платнику податку, податковий орган зобов'язаний прийняти рішення про відшкодування на суму, по якій не винесено рішення про відмову, і повідомити платника податків про прийняте рішення в протягом десяти днів.

У разі наявності у платника податків недоїмки та пені з податку, недоїмки та пені по іншим податкам і зборам, а також заборгованості по присуджених податковим санкціям, що підлягають зарахуванню той самий бюджет, з якого здійснюється повернення, вони підлягають заліку в першочерговому порядку за рішенням податкового органу .

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Податкові органи проводять зазначений залік самостійно і протягом 10 днів повідомляють про нього платнику податків.

У випадку, якщо податковим органом прийнято рішення про відшкодування, за наявності недоїмки по податку, що утворилася в період між датою подання декларації та датою відшкодування відповідних сум та не перевищує суму, яка підлягає відшкодуванню за рішенням податкового органу, пеня на суму недоїмки не нараховується.

При відсутності у платника податків недоїмки та пені з податку, недоїмки та пені по іншим податкам, а також заборгованості по присуджених податковим санкціям, що підлягають зарахуванню той самий бюджет, з якого здійснюється повернення, суми, що підлягають відшкодуванню, зараховуються в рахунок поточних платежів з податку і (або) іншим податкам і зборам, що підлягають сплаті в той самий бюджет, а також з податків, що сплачуються у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації та у зв'язку з реалізацією робіт (послуг), безпосередньо пов'язаних з виробництвом та реалізацією таких товарів, за погодженням з митними органами або підлягають поверненню платнику податку за його заявою.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Не пізніше останнього дня строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, податковий орган приймає рішення про повернення суми податку з відповідного бюджету і в той же термін направляє це рішення на виконання до відповідного органу Федерального казначейства.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 183-ФЗ)

Повернення сум здійснюється органами Федерального казначейства протягом двох тижнів після отримання рішення податкового органу. У разі, коли таке рішення не отримано відповідним органом Федерального казначейства після закінчення семи днів, рахуючи з дня направлення податковим органом, датою отримання такого рішення визнається восьмий день, починаючи з дня направлення такого рішення податковим органом.

(В ред. Федерального закону від 28.12.2004 N 183-ФЗ)

При порушенні строків, встановлених цим пунктом, на суму, що підлягає поверненню платнику податку, нараховуються відсотки виходячи із ставки рефінансування Центрального банку Російської Федерації.

Стаття 177. Терміни та порядок сплати податку при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації

Терміни та порядок сплати податку при ввезенні товарів на митну територію Російської Федерації встановлюються митним законодавством Російської Федерації з урахуванням положень цієї глави.

Стаття 178. Втратила силу. - Федеральний закон від 06.06.2003 N 65-ФЗ.

Відповідно до Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ щодо прямогонного бензину і денатурованого етилового спирту, отриманих (оприбуткованих) станом на 1 січня 2006 року, положення глави 22 (у редакції зазначеного Закону) не поширюються.

Глава 22. АКЦИЗИ

Наказами МНС РФ від 18.12.2000 N БГ-3-03/440 і від 09.09.2002 N ВГ-3-03/481 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування глави 22, що стосуються підакцизних товарів та підакцизного мінерального сировини.

Стаття 179. Платники податків

1. Платниками податків акцизу (далі в цій главі - платники податків) визнаються:

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1) організації;

2) індивідуальні підприємці;

3) особи, визнані платниками податків у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, що визначаються відповідно до Митного кодексу Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

2. Організації та інші особи, зазначені у цій статті, визнаються платниками податків, якщо вони здійснюють операції, що підлягають оподаткуванню згідно з цією главою.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Стаття 179.1. Свідоцтва про реєстрацію особи, що здійснює операції з нафтопродуктами

(В ред. Федерального закону від 31.12.2002 N 191-ФЗ)

1. Свідоцтва про реєстрацію особи, що здійснює операції з нафтопродуктами (далі в цій главі - свідоцтва), видаються організаціям та індивідуальним підприємцям, що здійснюють такі види діяльності:

виробництво нафтопродуктів - свідоцтво на виробництво;

оптову реалізацію нафтопродуктів - свідоцтво на оптову реалізацію;

оптово-роздрібну реалізацію нафтопродуктів - свідоцтво на оптово-роздрібну реалізацію;

роздрібну реалізацію нафтопродуктів - свідоцтво на роздрібну реалізацію;

виробництво продукції нафтохімії, при якому в якості сировини використовується прямогонний бензин, - свідоцтво на переробку прямогонного бензину. В цілях цієї глави під продукцією нафтохімії розуміються продукція, що отримується в результаті переробки (хімічних перетворень) компонентів нафти (у тому числі прямогонного бензину) і природного газу в органічні речовини і фракції, які є кінцевими продуктами і (або) використовуються надалі для випуску на їх основі інших продуктів, а також відходи, одержувані при переробці прямогонного бензину в процесі виробництва зазначеної продукції.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

У разі здійснення організацією та індивідуальним підприємцем операцій по оптовій або оптово-роздрібної реалізації нафтопродуктів, вироблених ними з власної сировини (у тому числі з підакцизних нафтопродуктів) або отриманих в рахунок оплати послуг з виробництва нафтопродуктів з давальницької сировини та матеріалів (у залежності від здійснюваного виду діяльності), зазначеній особі видається свідоцтво на оптову реалізацію або свідоцтво на оптово-роздрібну реалізацію. При цьому свідоцтво на виробництво організаціям та індивідуальним підприємцям не видається.

2. У свідоцтві зазначаються:

найменування податкового органу, що видав свідоцтво;

повне та скорочене найменування організації (прізвище, ім'я, по батькові індивідуального підприємця), місцезнаходження організації (місце проживання індивідуального підприємця) та адресу (місце фактичної діяльності) здійснення організацією (індивідуальним підприємцем) видів діяльності, зазначених у пункті 1 цієї статті;

ідентифікаційний номер платника податків (ІПН);

вид діяльності і марки (номенклатура) нафтопродуктів;

реквізити документів, що підтверджують право власності (право господарського відання та (або) оперативного управління) на виробничі потужності, і місцезнаходження вказаних потужностей;

реквізити документів, що підтверджують право власності (право господарського відання та (або) оперативного управління) на потужності зі зберігання нафтопродуктів, і місцезнаходження вказаних потужностей;

місцезнаходження та кількість стаціонарних паливороздавальних колонок, реквізити документів, що підтверджують право власності (право господарського відання та (або) оперативного управління) на стаціонарні паливороздаточні колонки;

реквізити договору на надання послуг з переробки нафти, газового конденсату, попутного нафтового газу, природного газу, горючих сланців, вугілля та іншої сировини, а також продуктів їх переробки з організацією, що здійснює цю переробку (при наявності вказаного договору);

реквізити договору на надання послуг з переробки прямогонного бензину з організацією, що здійснює виробництво продукції нафтохімії (при наявності вказаного договору);

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

термін дії свідоцтва (до одного року);

умови здійснення зазначених видів діяльності;

реєстраційний номер свідоцтва та дата його видачі.

3. Порядок видачі свідоцтва визначається Міністерством фінансів Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.06.2004 N 58-ФЗ)

4. Свідоцтва видаються організаціям та індивідуальним підприємцям при дотриманні наступних вимог:

1) свідоцтво на виробництво - за наявності у власності (на праві господарського відання та (або) оперативного управління) організації або індивідуального підприємця (організації, в якій організація-заявник володіє більш ніж 50 відсотками статутного (складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства) потужностей з виробництва, зберігання та відпуску нафтопродуктів;

2) свідоцтво на оптову реалізацію (якщо інше не встановлено цим пунктом) - при наявності у власності (на праві господарського відання та (або) оперативного управління) організації або індивідуального підприємця (організації, в якій організація-заявник володіє більш ніж 50 відсотками статутного ( складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства) потужностей зі зберігання та відпуску нафтопродуктів, і (або) за наявності договору на надання послуг з переробки належить даному платнику податків сирої нафти, газового конденсату, попутного нафтового газу, природного газу , горючих сланців, вугілля та іншої сировини, а також продуктів їх переробки, та (або) за наявності договору оренди потужностей, що є державною власністю (для акціонерних товариств, що мають у статутному капіталі частку держави не менше 50 відсотків);

3) свідоцтво на оптово-роздрібну реалізацію (якщо інше не встановлено цим пунктом) - при наявності у власності (на праві господарського відання та (або) оперативного управління) організації або індивідуального підприємця (організації, в якій організація-заявник володіє більш ніж 50 відсотками статутного (складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства) потужностей зі зберігання та відпуску нафтопродуктів і стаціонарних паливороздавальних колонок та (або) за наявності договору оренди потужностей, що є державною власністю (для акціонерних товариств, що мають у статутному капіталі частку держави не менше 50 відсотків);

4) свідоцтво на роздрібну реалізацію - при наявності у власності організації або індивідуального підприємця (організації, в якій організація-заявник володіє більш ніж 50 відсотками статутного (складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства) потужностей зі зберігання і відпуску зі стаціонарних паливороздавальних колонок нафтопродуктів (за винятком моторних масел для дизельних і (або) карбюраторних (інжекторних) двигунів) і (або) потужностей (приміщень) зі зберігання та реалізації моторних масел;

5) свідоцтво на переробку прямогонного бензину - при наявності у власності (на праві господарського відання та (або) оперативного управління) організації або індивідуального підприємця (організації, в якій організація-заявник володіє більш ніж 50 відсотками статутного (складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства) потужностей з виробництва, зберігання та відпуску продукції нафтохімії та (або) за наявності договору на надання послуг з переробки належить даному платнику податків прямогонного бензину з організацією, що здійснює виробництво продукції нафтохімії.

(Пп. 5 введений Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Податковий орган зобов'язаний видати свідоцтво (повідомити заявника про відмову у видачі свідоцтва) не пізніше 30 днів з моменту подання платником податків заяви про видачу свідоцтва та подання копій передбачених цією статтею документів. Повідомлення надсилається платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин відмови. Для отримання свідоцтва платника податків (якщо інше не встановлено цією статтею) подає до податкового органу заяву про видачу свідоцтва, і відомості про наявність у нього необхідних для здійснення заявленого виду діяльності потужностей, та копії документів, що підтверджують право власності платника податку на вказані потужності (копії документів, підтверджують право господарського відання та (або) оперативного управління закріпленим за нею майном).

Для отримання свідоцтва на оптову реалізацію організація або індивідуальний підприємець - власник сирої нафти, газового конденсату, попутного нафтового газу, природного газу, горючих сланців, вугілля та іншої сировини, а також продуктів їх переробки замість документів, що підтверджують право власності (право господарського відання та ( або) оперативного управління) на потужності зі зберігання та відпуску нафтопродуктів, може подати до податкового органу завірену копію договору на надання послуг з переробки нафти, газового конденсату, попутного нафтового газу, природного газу, горючих сланців, вугілля та іншої сировини, а також продуктів їх переробки з відміткою податкового органу за місцем знаходження організації, що здійснює переробку нафти, газового конденсату, попутного нафтового газу, природного газу, горючих сланців, вугілля та іншої сировини, а також продуктів їх переробки. Зазначена відмітка проставляється при наданні в податковий орган за місцем знаходження цієї організації копії договору на надання послуг з переробки нафти, газового конденсату, попутного нафтового газу, природного газу, горючих сланців, вугілля та іншої сировини, а також продуктів їх переробки.

Для отримання свідоцтва на переробку прямогонного бензину організація або індивідуальний підприємець - власник сировини замість документів, що підтверджують право власності (право господарського відання та (або) оперативного управління) на потужності з виробництва, зберігання та відпуску продукції нафтохімії, можуть подати до податкових органів завірену копію договору на надання послуг з переробки прямогонного бензину з організацією, що здійснює виробництво продукції нафтохімії, з відміткою податкового органу за місцем знаходження організації, що здійснює виробництво продукції нафтохімії. Зазначена відмітка проставляється при поданні до податкового органу за місцем знаходження організації, що здійснює виробництво продукції нафтохімії, копії договору на надання послуг з переробки прямогонного бензину.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Свідоцтва, передбачені цією статтею, видаються також організації або індивідуальному підприємцю, що звернулися із заявою про видачу відповідного свідоцтва, за наявності потужностей, необхідних для отримання свідчень, у власності організації, в якій організація або індивідуальний підприємець, які звернулися із заявою про видачу свідоцтва, володіють більш ніж 50 відсотками статутного (складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства. У цьому випадку організація або індивідуальний підприємець, які звернулися із заявою про видачу свідоцтва, подають до податкового органу документи, що підтверджують права організації на володіння, користування і розпорядження зазначеним майном, та документи, що підтверджують володіння зазначеної вище часток (відповідною кількістю голосуючих акцій) у статутному ( складеному) капіталі (фонді) організації.

5. Податкові органи припиняють дію свідоцтва у випадках:

невиконання організацією або індивідуальним підприємцем положень чинного законодавства про податки і збори в частині обчислення та сплати акцизів;

неподання організацією або індивідуальним підприємцем - покупцем (отримувачем) підакцизних нафтопродуктів протягом трьох послідовних податкових періодів реєстрів рахунків-фактур, що подаються до податкових органів відповідно до статті 201 цього Кодексу. У зазначеному випадку зупиняється дія свідоцтва організації або індивідуального підприємця - покупця (одержувача) підакцизних нафтопродуктів;

використання технологічного обладнання з виробництва, зберігання і реалізації нафтопродуктів, не оснащеного контрольними приладами обліку їх обсягів, а також оснащеного що вийшов з ладу контрольним і обліково-вимірювальним обладнанням, порушення роботи та умов експлуатації контрольного і обліково-вимірювального устаткування, встановленого на зазначеному технологічному обладнанні.

У разі призупинення дії свідоцтва податковий орган зобов'язаний встановити термін усунення порушень, які спричинили призупинення дії свідоцтва. Зазначений термін не може перевищувати шість місяців. У випадку, якщо у встановлений термін порушення не були усунуті, свідоцтво анулюється.

Організація або індивідуальний підприємець, які мають свідоцтво, зобов'язані повідомити у письмовій формі податковий орган, що видав свідоцтво, про усунення ними порушень, що призвели за собою припинення дії свідоцтва. Податковий орган, що видав свідоцтво, приймає рішення про поновлення його дії і повідомляє про це у письмовій формі організації або індивідуальному підприємцю, хто має засвідчення, протягом трьох робочих днів після перевірки усунення порушень, які спричинили призупинення дії свідоцтва, та прийняття рішення про поновлення дії свідоцтва.

Термін дії свідоцтва на час призупинення його дії не продовжується.

Податкові органи анулюють свідоцтво у випадках:

подання організацією або індивідуальним підприємцем відповідної заяви;

передачі організацією або індивідуальним підприємцем виданого в порядку, встановленому відповідно до пункту 3 цієї статті, свідоцтва іншій особі;

завершення реорганізації організації, якщо в результаті реорганізації дана організація втратила право власності на потужності, заявлені при отриманні свідоцтва;

завершення реорганізації організації у формі виділення або поділу;

зміни найменування організації (зміни прізвища, імені, по батькові індивідуального підприємця);

зміни місцезнаходження організації (місця проживання індивідуального підприємця);

припинення права власності на весь обсяг потужностей, зазначених у свідоцтві.

6. У випадках анулювання свідоцтва, передбачених пунктом 5 цієї статті, а також у разі втрати організацією або індивідуальним підприємцем свідоцтва організація або індивідуальний підприємець має право подати заяву про отримання нового свідоцтва.

7. Податковий орган, що видав свідоцтво, зобов'язаний повідомити організацію або індивідуального підприємця про припинення дії або про анулювання відповідного свідоцтва у триденний строк з дня прийняття відповідного рішення.

Стаття 179.2. Свідоцтва про реєстрацію організації, що здійснює операції з денатурованим етиловим спиртом

(Введена Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

1. Свідоцтва про реєстрацію організації, що здійснює операції з денатурованим етиловим спиртом (далі в цій статті - свідоцтво), видаються організаціям, що здійснюють такі види діяльності:

1) виробництво денатурованого етилового спирту - свідоцтво на виробництво денатурованого етилового спирту;

2) виробництво неспіртосодержащей продукції, в якості сировини для виробництва якої використовується денатурований етиловий спирт, - свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції.

2. У свідоцтві зазначаються:

1) найменування податкового органу, що видав свідоцтво;

2) повне та скорочене найменування організації, місцезнаходження організації та адреса (місце фактичної діяльності) здійснення організацією виду діяльності, зазначеного в пункті 1 цієї статті;

3) ідентифікаційний номер платника податків (ІПН);

4) вид діяльності;

5) реквізити документів, що підтверджують право власності (право господарського відання та (або) оперативного управління) на виробничі потужності, і місцезнаходження вказаних потужностей;

6) реквізити документів, що підтверджують право власності (право господарського відання та (або) оперативного управління) на потужності зі зберігання денатурованого етилового спирту, і місцезнаходження вказаних потужностей;

7) строк дії свідоцтва (до одного року);

8) умови здійснення зазначених видів діяльності;

9) реєстраційний номер свідоцтва та дата його видачі.

3. Порядок видачі свідоцтва визначається Міністерством фінансів Російської Федерації.

4. Свідоцтва видаються організаціям при дотриманні наступних вимог:

1) свідоцтво на виробництво денатурованого етилового спирту - при наявності у власності (на праві господарського відання та (або) оперативного управління) організації (організації, в якій організація-заявник володіє більш ніж 50 відсотками статутного (складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства) потужностей з виробництва, зберігання та відпуску денатурованого етилового спирту;

2) свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції - при наявності у власності (на праві господарського відання та (або) оперативного управління) організації (організації, в якій організація-заявник володіє більш ніж 50 відсотками статутного (складеного) капіталу (фонду) товариства з обмеженою відповідальністю або голосуючих акцій акціонерного товариства) потужностей з виробництва, зберігання та відпуску неспіртосодержащей продукції, в якості сировини для виробництва якої використовується денатурований етиловий спирт.

Податковий орган зобов'язаний видати свідоцтво (повідомити заявника про відмову у видачі свідоцтва) не пізніше 30 днів з моменту подання платником податків заяви про видачу свідоцтва та подання копій передбачених цією статтею документів. Повідомлення надсилається платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин відмови. Для отримання свідоцтва організація подає до податкового органу заяву про видачу свідоцтва, відомості про наявність у неї необхідних для здійснення заявленого виду діяльності потужностей та копії документів, що підтверджують право власності платника податку на вказані потужності (копії документів, що підтверджують право господарського відання та (або) оперативного управління закріпленим за нею майном).

5. Податкові органи припиняють дію свідоцтва у випадках:

невиконання організацією чинного законодавства про податки і збори в частині обчислення та сплати акцизів;

неподання організацією реєстрів рахунків-фактур, що подаються до податкових органів відповідно до статті 201 цього Кодексу. У зазначеному випадку зупиняється дія свідоцтва організації - покупця (одержувача) денатурованого етилового спирту;

використання технологічного обладнання з виробництва, зберігання і реалізації денатурованого етилового спирту, не оснащеного контрольними приладами обліку його обсягу, а також оснащеного що вийшов з ладу контрольним і обліково-вимірювальним обладнанням, порушення роботи та умов експлуатації контрольного і обліково-вимірювального устаткування, встановленого на зазначеному технологічному обладнанні.

У разі призупинення дії свідоцтва податковий орган зобов'язаний встановити термін усунення порушень, які спричинили призупинення дії свідоцтва. Зазначений термін не може перевищувати шість місяців. У випадку, якщо у встановлений термін порушення не були усунуті, свідоцтво анулюється.

Організація, що має свідоцтво, зобов'язана повідомити у письмовій формі податковий орган, що видав свідоцтво, про усунення нею порушень, що призвели за собою припинення дії свідоцтва. Податковий орган, що видав свідоцтво, приймає рішення про поновлення його дії і повідомляє про це у письмовій формі організації, що має свідоцтво, протягом трьох робочих днів після перевірки усунення порушень, які спричинили призупинення дії свідоцтва, та прийняття рішення про поновлення дії свідоцтва.

Термін дії свідоцтва на час призупинення його дії не продовжується.

Податкові органи анулюють свідоцтво у випадках:

виробництва спиртовмісної продукції організацією, яка має свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції;

передачі організацією, яка має свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції, денатурованого етилового спирту іншій особі;

подання організацією відповідної заяви;

передачі організацією виданого в порядку, встановленому відповідно до пункту 3 цієї статті, свідоцтва іншій особі;

завершення реорганізації організації, якщо в результаті реорганізації дана організація втратила право власності на потужності, заявлені при отриманні свідоцтва;

завершення реорганізації організації у формі виділення або поділу;

зміни найменування організації;

зміни місцезнаходження організації;

припинення права власності на весь обсяг потужностей, зазначених у свідоцтві.

6. У випадках анулювання свідоцтва, передбачених пунктом 5 цієї статті, а також у разі втрати організацією свідоцтва організація має право подати заяву про отримання нового свідоцтва.

7. Податковий орган, що видав свідоцтво, зобов'язаний повідомити організацію про зупинення дії або про анулювання відповідного свідоцтва у триденний строк з дня прийняття відповідного рішення.

8. Організація, що має свідоцтво, зобов'язана звітувати перед податковим органом, який видав свідоцтво, про використання денатурованого етилового спирту в порядку, встановленому Міністерством фінансів Російської Федерації.

Стаття 180. Особливості виконання обов'язків платника податків у рамках договору простого товариства (договору про спільну діяльність)

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1. Організації або індивідуальні підприємці - учасники договору простого товариства (договору про спільну діяльність) несуть солідарну відповідальність за виконання обов'язку зі сплати податку, обчисленого відповідно до цієї глави.

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

2. В цілях цієї глави встановлюється, що в якості особи, яка виконує обов'язки по підрахунку і сплаті всієї суми акцизу, обчисленої по операціях, визнаним об'єктом оподаткування згідно з цією главою, здійснюваним в рамках договору простого товариства (договору про спільну діяльність), визнається особа, провідне справи простого товариства (договору про спільну діяльність). У випадку, якщо ведення справ простого товариства (договору про спільну діяльність) здійснюється спільно всіма учасниками простого товариства (договору про спільну діяльність), учасники договору простого товариства (договору про спільну діяльність) самостійно визначають учасника, виконуючого обов'язки по підрахунку і сплаті всієї суми акцизу за операціями, визнаним об'єктами оподаткування відповідно до цього розділу, які здійснюються в рамках договору простого товариства (договору про спільну діяльність).

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Зазначена особа має всі права і виконує обов'язки платника податків, передбачені цим Кодексом, щодо зазначеної суми акцизу.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Зазначена особа зобов'язана не пізніше дня здійснення першої операції, що визнається об'єктом оподаткування згідно з цією главою, сповістити податковий орган про виконання ним обов'язків платника податків у рамках договору простого товариства (договору про спільну діяльність).

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3. При повному і своєчасному виконанні обов'язку зі сплати акцизу особою, яка виконує обов'язки по сплаті акцизу в рамках простого товариства (договору про спільну діяльність) відповідно до пункту 2 цієї статті, обов'язок зі сплати акцизу іншими учасниками договору простого товариства (договору про спільну діяльність) вважається виконаної.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Стаття 181. Підакцизні товари

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

1. Підакцизними товарами визнаються:

1) спирт етиловий із усіх видів сировини, крім спирту коньячного;

2) спиртовмісна продукція (розчини, емульсії, суспензії та інші види продукції в рідкому вигляді) з об'ємною часткою етилового спирту понад 9 відсотків.

В цілях цієї глави не розглядається як підакцизні товари наступна спиртовмісна продукція:

лікарські, лікувально-профілактичні, діагностичні засоби, що пройшли державну реєстрацію в уповноваженому федеральному органі виконавчої влади і внесені до Державного реєстру лікарських засобів і виробів медичного призначення, лікарські, лікувально-профілактичні засоби (включаючи гомеопатичні препарати), що виготовляються аптечними організаціями за індивідуальними рецептами та вимогам лікувальних організацій, розлиті в ємності відповідно до вимог державних стандартів лікарських засобів (фармакопейних статей), затверджених уповноваженим федеральним органом виконавчої влади;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

препарати ветеринарного призначення, що пройшли державну реєстрацію в уповноваженому федеральному органі виконавчої влади і внесені до Державного реєстру зареєстрованих ветеринарних препаратів, розроблених для застосування у тваринництві на території Російської Федерації, розлиті в ємності не більше 100 мл;

парфюмерно-косметична продукція, що пройшла державну реєстрацію в уповноважених федеральних органах виконавчої влади, розлита в ємності не більше 100 мл з об'ємною часткою етилового спирту до 80 відсотків включно;

(В ред. Федерального закону від 28.07.2004 N 86-ФЗ)

підлягають подальшій переробці та (або) використання для технічних цілей відходи, що утворюються при виробництві спирту етилового з харчового сировини, горілок, лікеро-горілчаних виробів, відповідні нормативної документації, затвердженої (узгодженої) федеральним органом виконавчої влади і внесені до Державного реєстру етилового спирту з харчової сировини, алкогольної та алкогольсодержащих продукції в Російській Федерації;

товари побутової хімії в металевій аерозольній упаковці;

(В ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

парфюмерно-косметична продукція в металевій аерозольній упаковці;

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

3) алкогольна продукція (спирт питної, горілка, лікеро-горілчані вироби, коньяки, вино й інша харчова продукція з об'ємною часткою етилового спирту понад 1,5 відсотка, за винятком виноматеріалів);

4) пиво;

5) тютюнова продукція;

6) виключений. - Федеральний закон від 24.07.2002 N 110-ФЗ.

6) автомобілі легкові і мотоцикли з потужністю двигуна понад 112,5 кВт (150 к.с.);

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

7) автомобільний бензин;

8) дизельне паливо;

9) моторні масла для дизельних і (або) карбюраторних (інжекторних) двигунів;

10) прямогонний бензин. Для цілей цієї глави під прямогонний бензином розуміються бензинові фракції, отримані в результаті переробки нафти, газового конденсату, попутного нафтового газу, природного газу, горючих сланців, вугілля та іншої сировини, а також продуктів їх переробки, за винятком бензину автомобільного та продукції нафтохімії.

(В ред. Федеральних законів від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002), від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Для цілей цієї статті бензинової фракцією є суміш вуглеводнів, киплячих в інтервалі температур від 30 до 215 град. С при атмосферному тиску 760 міліметрів ртутного стовпа.

(Пп. 10 введений Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

2. Втратив силу. - Федеральний закон від 07.07.2003 N 117-ФЗ.

Стаття 182. Об'єкт оподаткування

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

Суми акцизу, нараховані платниками податків при здійсненні операцій з нафтопродуктами, визнаних об'єктом оподаткування відповідно до статтею 182 Податкового кодексу РФ, підлягають сплаті за вирахуванням суми акцизу, сплаченого у ціні підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 7 - 10 пункту 1 статті 181 Податкового кодексу РФ, відвантажених виробниками до 1 січня 2003 року, або в ціні послуг з виробництва нафтопродуктів з давальницької сировини з урахуванням акцизу, при поданні платіжних доручень, що підтверджують оплату придбаних нафтопродуктів за ціною, що включає акциз, або оплату послуг з виробництва нафтопродуктів з урахуванням акцизу (стаття 6 Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (в ред. Федерального закону від 31.12.2002 N 191-ФЗ).

1. Об'єктом оподаткування зізнаються такі операції:

1) реалізація на території Російської Федерації особами вироблених ними підакцизних товарів, у тому числі реалізація предметів застави і передача підакцизних товарів за угодою про надання відступного або новації (за винятком підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 7 - 10 пункту 1 статті 181 цього Кодексу, далі у цій главі - нафтопродукти).

В цілях цієї глави передача прав власності на підакцизні товари однією особою іншій особі на оплатній і (або) безоплатній основі, а також використання їх при натуральній оплаті визнаються реалізацією підакцизних товарів;

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

2) оприбуткування на території Російської Федерації організацією або індивідуальним підприємцем, які не мають свідоцтва, нафтопродуктів, самостійно виготовлених із власної сировини і матеріалів (у тому числі підакцизних нафтопродуктів), отримання нафтопродуктів у власність в рахунок оплати послуг з виробництва нафтопродуктів з давальницької сировини і матеріалів. Для цілей цієї глави оприбуткуванням визнається прийняття до обліку в якості готової продукції підакцизних нафтопродуктів, вироблених із власної сировини і матеріалів (у тому числі підакцизних нафтопродуктів);

(В ред. Федеральних законів від 30.06.2005 N 74-ФЗ, від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

3) отримання на території Російської Федерації нафтопродуктів організацією або індивідуальним підприємцем, які мають свідоцтво.

(В ред. Федерального закону від 30.06.2005 N 74-ФЗ)

Для цілей цієї глави отриманням нафтопродуктів визнаються:

придбання нафтопродуктів у власність;

оприбуткування нафтопродуктів, отриманих в рахунок оплати послуг з їх виробництва з давальницької сировини та матеріалів (у тому числі з підакцизних нафтопродуктів);

оприбуткування підакцизних нафтопродуктів, самостійно виготовлених із власної сировини і матеріалів (у тому числі підакцизних нафтопродуктів);

отримання власником сировини і матеріалів нафтопродуктів в якості готової продукції, вироблених з цієї сировини і матеріалів на основі договору переробки;

(В ред. Федерального закону від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

4) передача на території Російської Федерації організацією або індивідуальним підприємцем нафтопродуктів, вироблених з давальницької сировини та матеріалів (у тому числі підакцизних нафтопродуктів), власникові цієї сировини і матеріалів, що не має свідоцтва. Передача нафтопродуктів іншій особі за дорученням власника прирівнюється до передачі нафтопродуктів власнику;

(В ред. Федерального закону від 30.06.2005 N 74-ФЗ)

5) втратив чинність. - Федеральний закон від 21.07.2005 N 107-ФЗ;

6) продаж особами переданих їм на підставі вироків або рішень судів, арбітражних судів або інших уповноважених на те державних органів конфіскованих і (або) безхазяйне підакцизних товарів, підакцизних товарів, від яких сталася відмова на користь держави і які підлягають обігу в державну і (або ) муніципальну власність;

7) передача на території Російської Федерації особами вироблених ними з давальницької сировини (матеріалів) підакцизних товарів, за винятком операцій з передачі нафтопродуктів, власнику зазначеного сировини (матеріалів) або іншим особам, у тому числі отримання зазначених підакцизних товарів у власність в рахунок оплати послуг з виробництва підакцизних товарів з давальницької сировини (матеріалів);

8) передача в структурі організації вироблених підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) для подальшого виробництва непідакцизних товарів, за винятком операцій, зазначених у підпунктах 2 і 3 пункту 1 статті 183 цього Кодексу;

9) передача на території Російської Федерації особами вироблених ними підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) для власних потреб;

10) передача на території Російської Федерації особами вироблених ними підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) до статутного (складеного) капітал організацій, пайові фонди кооперативів, а також як внесок за договором простого товариства (договору про спільну діяльність);

11) передача на території Російської Федерації організацією (господарським товариством чи товариством) вироблених нею підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) своєму учаснику (його правонаступника або спадкоємцю) при його виході (вибуття) з організації (господарського товариства або товариства), а також передача підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів), вироблених в рамках договору простого товариства (договору про спільну діяльність), учаснику (його правонаступника або спадкоємцю) зазначеного договору при виділ його частки із майна, що перебуває у спільній власності учасників договору, або розділі такого майна (за винятком операцій, передбачених підпунктом 4 цього пункту);

12) передача вироблених підакцизних товарів на переробку на давальницькій основі (за винятком нафтопродуктів);

13) ввезення підакцизних товарів на митну територію Російської Федерації;

14) первинна реалізація підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів), які з території Республіки Білорусь та ввезених на територію Російської Федерації з території Республіки Білорусь;

15) - 19) втратили чинність. - Федеральний закон від 07.07.2003 N 117-ФЗ;

20) отримання (оприбуткування) денатурованого етилового спирту організацією, яка має свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції.

Для цілей цієї глави отриманням денатурованого етилового спирту визнається придбання денатурованого етилового спирту у власність.

(Пп. 20 введений Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

2. Втратив силу. - Федеральний закон від 07.07.2003 N 117-ФЗ.

3. В цілях цієї глави до виробництва прирівнюються розлив підакцизних товарів, здійснюваний як частина загального процесу виробництва цих товарів відповідно до вимог державних стандартів і (або) іншої нормативно-технічної документації, які регламентують процес виробництва зазначених товарів і затверджуються уповноваженими федеральними органами виконавчої влади, а також будь-які види змішання товарів у місцях їх зберігання та реалізації (за винятком організацій громадського харчування), в результаті якого виходить підакцизний товар.

4. При реорганізації організації права і обов'язки по сплаті акцизу переходять до її правонаступника.

Стаття 183. Операції, що не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування)

1. Не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) такі операції:

1) передача підакцизних товарів одним структурним підрозділом організації, які не є самостійним платником податку, для виробництва інших підакцизних товарів іншому такому ж структурному підрозділу цієї організації;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

2) - 3) втратили силу. - Федеральний закон від 21.07.2005 N 107-ФЗ;

4) реалізація підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів), поміщених у митний режим експорту, за межі території Російської Федерації з урахуванням втрат у межах норм природних втрат, а також операції, що є об'єктами оподаткування відповідно до підпунктів 2, 3 та 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, з нафтопродуктами, надалі поміщеними під митний режим експорту.

Звільнення зазначених операцій від оподаткування проводиться відповідно до статті 184 цього Кодексу.

(Пп. 4 в ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

5) реалізація нафтопродуктів платником податків;

(Пп. 5 введений Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

6) первинна реалізація (передача) конфіскованих і (або) безхазяйне підакцизних товарів, підакцизних товарів, від яких сталася відмова на користь держави і які підлягають обігу в державну та (або) муніципальну власність, на промислову переробку під контролем митних та (або) податкових органів або знищення;

7) - 13) втратили чинність. - Федеральний закон від 07.07.2003 N 117-ФЗ.

13) - 15) виключені. - Федеральний закон від 08.08.2001 N 126-ФЗ.

2. Перераховані в пункті 1 цієї статті операції не підлягають оподаткуванню (звільняються від оподаткування) тільки при веденні і наявності окремого обліку операцій з виробництва і реалізації (передачі) таких підакцизних товарів.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3. Не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування) ввезення на митну територію Російської Федерації підакцизних товарів, від яких сталася відмова на користь держави і які підлягають обігу в державну та (або) муніципальну власність.

Стаття 184. Особливості звільнення від оподаткування при реалізації підакцизних товарів за межі території Російської Федерації

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

1. Звільнення від оподаткування операцій, передбачених підпунктом 4 пункту 1 статті 183 цього Кодексу, проводиться тільки при вивезенні підакцизних товарів за межі території Російської Федерації в митному режимі експорту.

2. Платник податку звільняється від сплати акцизу при реалізації вироблених їм підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) і (або) передачі підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів), вироблених з давальницької сировини, поміщених у митний режим експорту, за межі території Російської Федерації при поданні до податкового органу поручительства банку відповідно до статті 74 цього Кодексу або банківської гарантії. Таке поручительство банку (банківська гарантія) має (повинна) передбачати обов'язок банку сплатити суму акцизу і відповідні пені у випадках неподання в порядку і строки, які встановлені пунктом 7 статті 198 цього Кодексу, платником податків документів, що підтверджують факт експорту підакцизних товарів, і несплати ним акцизу і (або) пені.

При відсутності поручительства банку (банківської гарантії) платник податків зобов'язаний сплатити акциз в порядку, передбаченому для операцій з реалізації підакцизних товарів на території Російської Федерації.

Платник податку звільняється від сплати акцизу, нарахованого за операціями, передбаченими підпунктами 2 - 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, у частині акцизу, що припадає на нафтопродукти, надалі поміщені під митний режим експорту, реалізовані за межі території Російської Федерації, у порядку, передбаченому цією статтею, при поданні до податкового органу поручительства банку відповідно до статті 74 цього Кодексу або банківської гарантії.

Таке поручительство банку (банківська гарантія) має (повинна) передбачати обов'язок банку сплатити суму акцизу і відповідні пені у разі неподання в порядку і в строки, що встановлені пунктом 7 статті 198 цього Кодексу, платником податків документів, що підтверджують факт експорту підакцизних нафтопродуктів, і несплати ним акцизу та (або) пені.

3. При сплаті акцизу внаслідок відсутності у платника податків поручительства банку (банківської гарантії) сплачені суми акцизу підлягають відшкодуванню після подання платником податків до податкових органів документів, що підтверджують факт експорту підакцизних товарів.

Відшкодування сум акцизу проводиться в порядку, передбаченому статтею 203 цього Кодексу.

Стаття 185. Особливості оподаткування при переміщенні підакцизних товарів через митний кордон Російської Федерації

1. При ввезенні підакцизних товарів на митну територію Російської Федерації залежно від обраного митного режиму оподаткування проводиться в наступному порядку:

1) при випуску підакцизних товарів для вільного обігу і при приміщенні підакцизних товарів під митні режими переробки для внутрішнього споживання і вільної митної зони акциз сплачується в повному обсязі;

(Пп. 1 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

2) при приміщенні підакцизних товарів під митний режим реімпорту платником податків сплачуються суми акцизу, від сплати яких він був звільнений або які були йому повернуті у зв'язку з експортом товарів відповідно до цього Кодексу, у порядку, передбаченому митним законодавством Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3) при приміщенні підакцизних товарів під митні режими транзиту, митного складу, реекспорту, безмитної торгівлі, вільного складу, знищення та відмови на користь держави акциз не сплачується;

(Пп. 3 в ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

4) при приміщенні підакцизних товарів під митний режим переробки на митній території акциз не сплачується за умови, що продукти переробки будуть вивезені у визначений термін. При випуску продуктів переробки для вільного обігу акциз підлягає сплаті в повному обсязі з урахуванням положень, встановлених Митним кодексом Російської Федерації;

(Пп. 4 в ред. Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

5) при приміщенні підакцизних товарів під митний режим тимчасового ввезення застосовується повне або часткове звільнення від сплати акцизу в порядку, передбаченому митним законодавством Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

2. При вивезенні підакцизних товарів з митної території Російської Федерації оподаткування проводиться в наступному порядку:

1) при вивезенні товарів у митному режимі експорту за межі митної території Російської Федерації акциз не сплачується з урахуванням статті 184 цього Кодексу або сплачені суми акцизу повертаються (зараховуються) податковими органами Російської Федерації в порядку, передбаченому цим Кодексом.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Зазначений у цьому підпункті порядок оподаткування застосовується також при розміщенні товарів у митний режим митного складу з метою подальшого вивезення цих товарів відповідно до митного режиму експорту, а також при розміщенні товарів у митний режим вільної митної зони;

(В ред. Федерального закону від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

2) при вивезенні товарів у митному режимі реекспорту за межі митної території Російської Федерації сплачені при ввезенні на митну територію Російської Федерації суми акцизу повертаються платнику податків у порядку, передбаченому митним законодавством Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3) при вивезенні підакцизних товарів з митної території Російської Федерації відповідно до інших порівняно із зазначеними в підпунктах 1 і 2 цього пункту митних режимів звільнення від сплати акцизу і (або) повернення сплачених сум акцизу не виробляються, якщо інше не передбачено митним законодавством Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3. При переміщенні фізичними особами підакцизних товарів, призначених для особистих, сімейних, домашніх і інших не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності потреб, порядок сплати акцизу, що підлягає сплаті у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон Російської Федерації, визначається відповідно до Митного кодексу Російської Федерації.

(П. 3 в ред. Митного кодексу РФ від 28.05.2003 N 61-ФЗ)

Стаття 186. Особливості справляння акцизу з підакцизних товарів, що переміщуються через митний кордон Російської Федерації при відсутності митного контролю та митного оформлення

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1. У разі, якщо відповідно до міжнародного договору Російської Федерації з іноземною державою скасовуються митний контроль і митне оформлення переміщуваних через митний кордон Російської Федерації товарів, порядок справляння акцизу з підакцизних товарів, що походять з такої держави або випущеним у вільний обіг на її території та ввезених на територію Російської Федерації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

2. При вивезенні підакцизних товарів з території Російської Федерації на територію іноземних держав, зазначених у пункті 1 цієї статті, порядок підтвердження права на звільнення від сплати акцизу встановлюється Урядом Російської Федерації, в тому числі на основі двосторонніх угод з урядами зазначених іноземних держав.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Стаття 187. Визначення податкової бази при реалізації (передачі) або отриманні підакцизних товарів

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

1. Податкова база визначається окремо по кожному виду підакцизного товару.

2. Податкова база при реалізації (передачі, визнаній об'єктом оподаткування згідно з цією главою) вироблених платником податку підакцизних товарів в залежності від встановлених щодо цих товарів податкових ставок визначається:

1) як обсяг реалізованих (переданих) підакцизних товарів у натуральному вираженні - з підакцизних товарів, щодо яких встановлено тверді (специфічні) податкові ставки (в абсолютній сумі на одиницю виміру);

2) як вартість реалізованих (переданих) підакцизних товарів, обчислена виходячи з цін, що визначаються з урахуванням положень статті 40 цього Кодексу, без урахування акцизу, податку на додану вартість - з підакцизних товарів, щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках) податкові ставки;

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3) як вартість переданих підакцизних товарів, обчислена виходячи з середніх цін реалізації, що діяли в попередньому податковому періоді, а при їх відсутності виходячи з ринкових цін без обліку акцизу, податку на додану вартість - з підакцизних товарів, щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках ) податкові ставки. В аналогічному порядку визначається податкова база з підакцизних товарів, щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках) податкові ставки, при їх реалізації на безоплатній основі, при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій, а також при передачі підакцизних товарів за угодою про надання відступного або новації і передачі підакцизних товарів при натуральній оплаті праці.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3. Податкова база по об'єктах оподаткування, зазначеним у підпунктах 2 і 3 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, визначається як обсяг отриманих (оприбуткованих) нафтопродуктів у натуральному вираженні.

Податкова база по об'єкту оподаткування, зазначеному в підпункті 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, визначається як обсяг переданих нафтопродуктів у натуральному вираженні.

(П. 3 запроваджено Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

4. Податкова база при продажу конфіскованих і (або) безхазяйне підакцизних товарів, підакцизних товарів, від яких сталася відмова на користь держави і які підлягають обігу в державну та (або) муніципальну власність, а також при первинній реалізації підакцизних товарів, що походять і завезених з території Республіки Білорусь, визначається відповідно до підпунктів 1 і 2 пункту 2 цієї статті.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

4. Виключений. - Федеральний закон від 24.07.2002 N 110-ФЗ.

5. При визначенні податкової бази виторг платника податків, отримана в іноземній валюті, перераховується у валюту України за курсом Центрального банку Російської Федерації, що діє на дату реалізації підакцизних товарів.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

6. Не включаються в податкову базу отримані платником податку кошти, не пов'язані з реалізацією підакцизних товарів.

7. Податкова база по об'єкту оподаткування, зазначеному в підпункті 20 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, визначається як обсяг отриманого денатурованого етилового спирту в натуральному вираженні.

(П. 7 введений Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Стаття 188. Втратила силу. - Федеральний закон від 07.07.2003 N 117-ФЗ.

Стаття 189. Збільшення податкової бази при реалізації підакцизних товарів

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

1. Податкова база, визначена відповідно до статей 187 - 188 цього Кодексу, збільшується на суми, отримані за реалізовані підакцизні товари у вигляді фінансової допомоги, авансових чи інших платежів, отриманих в рахунок оплати майбутніх поставок підакцизних товарів, дата реалізації яких визначається відповідно до пункту 1 статті 195 цього Кодексу, на поповнення фондів спеціального призначення, в рахунок збільшення доходів, у вигляді відсотка (дисконту) за векселями, відсотки за товарним кредитом або інакше пов'язані з оплатою реалізованих підакцизних товарів.

(В ред. Федеральних законів від 07.08.2001 N 118-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються до операцій з реалізації підакцизних товарів, щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках) податкові ставки.

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3. Зазначені в цій статті суми, отримані в іноземній валюті, перераховуються в валюту Російської Федерації по курсу Центрального банку Російської Федерації, що діє на дату їх фактичного отримання.

Стаття 190. Особливості визначення податкової бази при здійсненні операцій з підакцизними товарами з використанням різних податкових ставок

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

1. Щодо підакцизних товарів, для яких встановлено різні податкові ставки, податкова база визначається стосовно до кожної податкової ставки.

2. Якщо платник податків не веде окремого обліку, передбаченого пунктом 1 цієї статті, визначається єдина податкова база по всіх операціях реалізації (передачі) і (або) отримання підакцизних товарів. При цьому суми, зазначені в пункті 1 статті 189 цього Кодексу, включаються в цю єдину податкову базу (за винятком податкової бази за операціями з підакцизними нафтопродуктами, визнаними згідно з цією главою об'єктом оподаткування).

Стаття 191. Визначення податкової бази при ввезенні підакцизних товарів на митну територію Російської Федерації

1. При ввезенні підакцизних товарів (з урахуванням положень статті 185 цього Кодексу) на митну територію Російської Федерації податкова база визначається:

1) по підакцизних товарах, щодо яких встановлено тверді (специфічні) податкові ставки (в абсолютній сумі на одиницю виміру) - як обсяг ввезених підакцизних товарів в натуральному вираженні;

2) з підакцизних товарів, щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках) податкові ставки, як сума:

їх митної вартості;

підлягає сплаті мита.

До введення в дію відповідних глав частини другої Податкового кодексу в пункті 2 статті 191 посилання на положення частини другої Податкового кодексу прирівнюються до посилань на діючі федеральні закони про конкретні податки і збори (стаття 28 Федерального закону від 05.08.2000 N 118-ФЗ).

2. Митна вартість підакцизних товарів, а також підлягає сплаті мито визначаються відповідно до цього Кодексу.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

3. Податкова база визначається окремо по кожній ввозиться на митну територію Російської Федерації партії підакцизних товарів.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Якщо в складі однієї партії ввозяться на митну територію Російської Федерації підакцизних товарів присутні підакцизні товари, ввезення яких оподатковується за різними податковими ставками, податкова база визначається окремо щодо кожної групи зазначених товарів. В аналогічному порядку податкова база визначається також у випадку, якщо в складі партії ввезених на митну територію Російської Федерації підакцизних товарів присутні підакцизні товари, раніше вивезені з митної території Російської Федерації для переробки за межами митної території Російської Федерації.

4. При ввезенні на митну територію Російської Федерації підакцизних товарів в якості продуктів переробки за межами митної території Російської Федерації податкова база визначається відповідно до положень цієї статті.

5. Податкова база при ввезенні російських товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, на іншу частину митної території Російської Федерації або при передачі їх на території особливої ​​економічної зони особам, які є резидентами такої зони, визначається відповідно до пункту 1 цієї статті.

(П. 5 введений Федеральним законом від 22.07.2005 N 117-ФЗ)

Стаття 192. Податковий період

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

Податковим періодом визнається календарний місяць.

Стаття 193. Податкові ставки

Щодо сплати акцизів оптовими організаціями, заснували акцизні склади до 1 січня 2006 року і здійснюють з 1 січня 2006 року реалізацію алкогольної продукції з об'ємною часткою етилового спирту понад 9 відсотків, що надійшла на акцизні склади цих організацій до 1 січня 2006 року і (або) відвантаженої в їх адресу до зазначеної дати, див. Федеральний закон від 21.07.2005 N 107-ФЗ.

1. Оподаткування підакцизних товарів здійснюється за такими податковими ставками:

┌ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┬ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┐

Види підакцизних товарів │ Податкова ставка │

│ │ (у відсотках і (або) в рублях │

│ │ і копійки за одиницю │

│ │ вимірювання) │

├ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┼ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┤

1 │ 2 │

└ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┴ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ┘

Спирт етиловий з усіх видів сировини (в том 21 руб. 50 коп. За 1 літр

числі етиловий спирт-сирець з усіх видів безводного спирту етилового

сировини)

Алкогольна продукція з об'ємною часткою 159 руб. 00 коп. за 1 літр

спирту етилового понад 25 відсотків (за безводного спирту етилового,

винятком вин) і спиртовмісна міститься в підакцизних

продукція товари

Алкогольна продукція з об'ємною часткою 118 руб. 00 коп. за 1 літр

спирту етилового понад 9 і до 25 відсотків безводного спирту етилового,

включно (за винятком вин) міститься в підакцизних

товари

Алкогольна продукція з об'ємною часткою 83 руб. 00 коп. за 1 літр

спирту етилового до 9 відсотків безводного спирту етилового,

включно (за винятком вин) міститься в підакцизних

товари

Вина (за винятком натуральних, в тому 112 руб. 00 коп. За 1 літр

числі шампанських, ігристих, газованих, безводного спирту етилового,

шипучих) міститься в підакцизних

товари

Вина натуральні (за винятком 2 руб. 20 коп. За 1 літр

шампанських, ігристих, газованих,

шипучих)

Вина шампанські, ігристі, газовані, 10 руб. 50 коп. за 1 літр

шипучі

Пиво з нормативним (стандартизованим) 0 руб. 00 коп. за 1 літр

змістом об'ємної частки спирту етилового

до 0,5 відсотка включно

Пиво з нормативним (стандартизованим) 1 руб. 91 коп. за 1 літр

змістом об'ємної частки спирту етилового

понад 0,5 і до 8,6 відсотка включно

Пиво з нормативним (стандартизованим) 6 руб. 85 коп. за 1 літр

змістом об'ємної частки спирту етилового

понад 8,6 відсотка

Тютюн люльковий 676 руб. 00 коп. за 1 кг

Тютюн курильний, за винятком тютюну, 277 руб. 00 коп. за 1 кг

використовуваного в якості сировини для

виробництва тютюнової продукції

Сигари 16 руб. 35 коп. за 1 штуку

Сигарилли 200 руб. 00 коп. за 1 000 штук

Сигарети з фільтром 78 руб. 00 коп. за 1 000 штук

+ 8 відсотків, але не менш

25 відсотків від відпускної

ціни <*> (від суми, отриманої

в результаті складання

митної вартості

і підлягає сплаті

мита)

Сигарети без фільтра, цигарки 35 руб. 00 коп. за 1 000 штук +

8 відсотків, але не менш

25 відсотків від відпускної

ціни <*> (від суми, отриманої

в результаті складання митної

вартості та підлягає сплаті

мита)

Автомобілі легкові з потужністю двигуна 0 руб. за 0,75 кВт (1 к.с.)

до 67,5 кВт (90 к.с.) включно

Автомобілі легкові з потужністю двигуна 16 руб. 50 коп. за 0,75 кВт

понад 67,5 кВт (90 к.с.) і до 112,5 кВт (1 к.с.)

(150 к.с.) включно

Автомобілі легкові з потужністю двигуна 167 руб. 00 коп. за 0,75 кВт

понад 112,5 кВт (150 к.с.), мотоцикли з (1 к.с.)

потужністю двигуна понад 112,5 кВт

(150 к.с.)

Автомобільний бензин з октановим числом до 2657 руб. 00 коп. за 1 тонну

"80" включно

Автомобільний бензин з іншими октановими 3629 руб. 00 коп. за 1 тонну

числами

Дизельне паливо 1080 руб. 00 коп. за 1 тонну

Моторні масла для дизельних і (або) 2951 руб. 00 коп. за 1 тонну

карбюраторних (інжекторних) двигунів

Прямогонний бензин 2657 руб. 00 коп. за 1 тонну

-------------------------------------------------- ---------------------------

(П. 1 в ред. Федерального закону від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

--------------------------------

<*> Відпускний ціною визнається вартість реалізованих (переданих) сигарет, цигарок, обчислена виходячи з цін, що визначаються з урахуванням положень статті 40 цього Кодексу, без урахування акцизу та податку на додану вартість.

2 - 3. Втратили силу. - Федеральний закон від 21.07.2005 N 107-ФЗ.

Стаття 194. Порядок обчислення акцизу

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1. Сума акцизу з підакцизних товарів (у тому числі при ввезенні на територію Російської Федерації), щодо яких встановлено тверді (специфічні) податкові ставки, обчислюється як добуток відповідної податкової ставки і податкової бази, обчисленої відповідно до статей 187 - 191 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 08.08.2001 N 126-ФЗ)

2. Сума акцизу з підакцизних товарів (у тому числі ввезених на територію Російської Федерації), щодо яких встановлено адвалорні (у відсотках) податкові ставки, обчислюється як відповідна податковій ставці відсоткова частка податкової бази, визначеної відповідно до статей 187 - 191 цього Кодексу.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3. Сума акцизу з підакцизних товарів (у тому числі ввезених на територію Російської Федерації), щодо яких встановлені комбіновані податкові ставки (що складаються з твердої (специфічної) і адвалорної (у відсотках) податкових ставок), обчислюється як сума, отримана в результаті складання сум акцизу , обчислених як добуток твердої (специфічної) податкової ставки та обсягу реалізованих (переданих, ввезених) підакцизних товарів у натуральному вираженні і як відповідна адвалорної (у відсотках) податковій ставці відсоткова частка вартості (суми, отриманої в результаті складання митної вартості та підлягає сплаті мита ) таких товарів.

(П. 3 запроваджено Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ; в ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

4. Загальна сума акцизу при здійсненні операцій з підакцизними товарами, визнаними згідно з цією главою об'єктом оподаткування, є сумою, отриману в результаті складання сум акцизу, обчислених відповідно до пунктів 1 і 2 цієї статті для кожного виду підакцизного товару, що обкладаються акцизом за різними податковим ставкам. Загальна сума акцизу при здійсненні операцій з підакцизними нафтопродуктами, визнаними згідно з цією главою об'єктом оподаткування, визначається окремо від суми акцизу по інших підакцизних товарів.

(П. 4 в ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

5. Сума акцизу з підакцизних товарів обчислюється за підсумками кожного податкового періоду стосовно до всіх операцій з реалізації підакцизних товарів, дата реалізації (передачі) яких відноситься до відповідного податкового періоду, а також з урахуванням всіх змін, які збільшують або зменшують податкову базу у відповідному податковому періоді.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

6. Сума акцизу при ввезенні на територію Російської Федерації декількох видів підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів), що обкладаються акцизом за різними податковими ставками, являє собою суму, отриману в результаті складання сум акцизу, обчислених для кожного виду цих товарів відповідно до пунктів 1 - 3 цієї статті.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

7. Якщо платник податків не веде окремого обліку, передбаченого пунктом 1 статті 190 цього Кодексу, сума акцизу з підакцизних товарів визначається виходячи з максимальної із застосовуваних платником податку податкової ставки від єдиної податкової бази, визначеної за всім оподатковуваним акцизом операціями.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Стаття 195. Визначення дати реалізації (передачі) або отримання підакцизних товарів

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

1. Втратив силу. - Федеральний закон від 07.07.2003 N 117-ФЗ.

2. В цілях цієї глави дата реалізації (передачі) підакцизних товарів визначається як день відвантаження (передачі) відповідних підакцизних товарів.

В цілях цієї глави по операціях, зазначених у підпункті 2 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, датою здійснення операції визнається дата оприбуткування вироблених нафтопродуктів.

За операціями, зазначеними у підпункті 3 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, датою отримання нафтопродуктів визнається день здійснення відповідної операції.

За операціями, зазначеними в підпункті 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, датою передачі визнається дата підписання акта прийому-передачі нафтопродуктів.

3. Втратив силу. - Федеральний закон від 07.07.2003 N 117-ФЗ.

4. При виявленні нестачі підакцизних товарів дата їх реалізації (передачі) визначається як день виявлення недостачі (за винятком випадків нестачі в межах норм природних втрат, затверджених уповноваженим федеральним органом виконавчої влади).

(П. 4 в ред. Федерального закону від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

5. За операції, зазначеної в підпункті 20 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, датою отримання денатурованого етилового спирту визнається день отримання (оприбуткування) організацією, яка має свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції, денатурованого етилового спирту.

(П. 5 введений Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Стаття 196. Втратила силу. - Федеральний закон від 21.07.2005 N 107-ФЗ.

Стаття 197. Втратила силу. - Федеральний закон від 21.07.2005 N 107-ФЗ.

Стаття 197.1. Податкові пости

(Введена Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

1. Податкові органи за рішенням керівника податкового органу має право створювати постійно діючі податкові пости (далі - податкові пости) у платника податків.

2. Під податковим постом в цілях цієї глави розуміється комплекс заходів та заходів податкового контролю, здійснюваних податковим органом, який видав свідоцтво, з метою перевірки правильності обчислення та сплати податків і зборів.

Організація податкового поста здійснюється на підставі рішення керівника податкового органу, який видав свідоцтво.

Платник податків зобов'язаний на письмову вимогу податкового органу надати приміщення з обмеженим доступом, обладнане програмно-технічними засобами, що дозволяють здійснювати збір та систематизацію інформації для цілей оподаткування за встановленими Міністерством фінансів Російської Федерації формам. Співробітники податкових органів, які здійснюють заходи, зазначені в пункті 2 цієї статті, на підставі рішення керівника податкового органу мають право доступу до адміністративних, виробничі, складські та інші приміщення та на території організацій, що здійснюють виробництво та (або) реалізацію нафтопродуктів і (або) переробку прямогонного бензину.

(В ред. Федеральних законів від 29.06.2004 N 58-ФЗ, від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

3. Податкові пости виконують такі функції:

1) забезпечення контролю за відповідністю обсягів сировини, що надійшов для виробництва нафтопродуктів і (або) продукції нафтохімії, фактичним обсягами вироблених з цієї сировини нафтопродуктів і (або) продукції нафтохімії;

(В ред. Федерального закону від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

2) забезпечення контролю за відповідністю обсягів фактичного виробництва і реалізації нафтопродуктів даними обліку платника податків і даних, відображених платником податків у податкових деклараціях;

3) проведення звірки обсягів реалізації нафтопродуктів на підставі даних обліку і звітності платника податків з обсягами фактично відвантажених партій нафтопродуктів;

4) проведення звірки відповідності фактичних залишків нафтопродуктів, що знаходяться в складських приміщеннях та (або) у резервуарах платника податків, даними обліку платника податків;

5) перевірку свідчень, пред'явлених покупцем (покупцями) нафтопродуктів, у тому числі за запитом платника податків, у якого створено податковий пост.

4. При здійсненні функцій, зазначених у пункті 3 цієї статті, співробітники податкових органів не вправі втручатися в оперативно-господарську діяльність платника податків. У разі порушення зазначеного положення дані співробітники податкових органів несуть адміністративну, кримінальну та іншу відповідальність у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації.

5. Порядок функціонування постійно діючих податкових постів визначається Міністерством фінансів Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 29.06.2004 N 58-ФЗ)

Стаття 198. Сума акцизу, що пред'являється продавцем покупцеві

(В ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

1. Платник податку, який здійснює операції, визнані у відповідності з цією главою об'єктом оподаткування, за винятком операцій з нафтопродуктами, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, а також операцій з реалізації денатурованого етилового спирту платнику податку, який має свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції, зобов'язаний пред'явити до оплати покупцю підакцизних товарів (власнику давальницької сировини (матеріалів) відповідну суму акцизу.

(В ред. Федеральних законів від 07.07.2003 N 117-ФЗ, від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

2. У розрахункових документах, у тому числі в реєстрах чеків і реєстрах на отримання коштів з акредитива, первинних облікових документах і рахунках-фактурах відповідна сума акцизу виділяється окремим рядком, за винятком випадків реалізації підакцизних товарів за межі території Російської Федерації і за винятком випадків реалізації нафтопродуктів.

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3. При реалізації підакцизних товарів, операції з реалізації яких відповідно до статтею 183 цього Кодексу звільнені від оподаткування, розрахункові документи, первинні облікові документи та рахунки-фактури виписуються без виділення відповідних сум акцизу. При цьому на зазначених документах робиться напис або ставиться штамп "Без акцизу".

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

4. При реалізації (передачі) підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) в роздріб відповідна сума акцизу включається в ціну зазначеного товару. При цьому на ярликах товарів і цінниках, що виставляються продавцем, а також на чеках та інших видаються покупцю документах відповідна сума акцизу не виділяється.

5. При здійсненні операцій з підакцизними нафтопродуктами застосовується наступний порядок:

1) при реалізації нафтопродуктів сума акцизу, обчислена платником податку відповідно до підпунктів 2 і 3 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, в розрахункових документах і рахунках-фактурах не виділяється;

2) при передачі нафтопродуктів особам, які не мають свідоцтва, сума акцизу, обчислена платником податку відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, пред'являється до оплати власнику давальницької сировини і матеріалів. У розрахункових документах і рахунках-фактурах відповідна сума акцизу виділяється окремим рядком.

6. При ввезенні підакцизних товарів на митну територію Російської Федерації відповідні заповнені митні форми та розрахункові документи, що засвідчують факт сплати акцизу, використовуються як контрольні документи для встановлення обгрунтованості податкових відрахувань.

7. При вивезенні підакцизних товарів в митному режимі експорту за межі території Російської Федерації для підтвердження обгрунтованості звільнення від сплати акцизу і податкових вирахувань до податкового органу за місцем реєстрації платника податків в обов'язковому порядку протягом 180 днів з дня реалізації зазначених товарів подаються такі документи:

1) контракт (копія контракту) платника податків з контрагентом на поставку підакцизних товарів. У випадку, якщо поставка на експорт підакцизних товарів здійснюється за договором комісії, договором доручення або агентською угодою, платник податку подає до податкових органів договір комісії, договір доручення або агентський договір (копії зазначених договорів) і контракт (копію контракту) особи, яка здійснює поставку підакцизних товарів на експорт за дорученням платника податку (відповідно до договору комісії, договором доручення або агентським договором), з контрагентом.

У випадку, якщо експорт підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, здійснює власник давальницької сировини і матеріалів, платник податку подає до податкових органів договір між власником підакцизного товару, виробленого з давальницької сировини, та платником податків про виробництво підакцизного товару і контракт (копію контракту) між власником давальницької сировини і контрагентом. Зазначений порядок також поширюється на експорт нафтопродуктів, акциз по яких був обчислений відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу.

У випадку, якщо експорт підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, здійснює інша особа за договором комісії чи іншим договором з власником давальницької сировини, платник податку - виробник цих товарів з давальницької сировини представляє в податкові органи разом з договором між власником підакцизного товару, виробленого з давальницької сировини, та платником податків про виробництво підакцизного товару договір комісії, договір доручення або агентський договір (копії зазначених договорів) між власником цих підакцизних товарів та особою, що здійснює їх постачання на експорт, а також контракт (копію контракту) особи, яка здійснює поставку підакцизних товарів на експорт , з контрагентом.

Зазначений порядок також поширюється на експорт нафтопродуктів, акциз по яких був обчислений відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу;

2) платіжні документи і виписка банку (їх копії), які підтверджують фактичне надходження виручки від реалізації підакцизних товарів іноземному особі на рахунок платника податків в російському банку.

У випадку, якщо поставка на експорт підакцизних товарів здійснюється за договором комісії, договором доручення або агентською угодою, платник податку подає до податкових органів платіжні документи та виписку банку (їх копії), які підтверджують фактичне надходження виручки від реалізації підакцизних товарів іноземному особі на рахунок комісіонера ( повіреного, агента) в російському банку.

У випадку, якщо експорт підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини і матеріалів, здійснює власник зазначених товарів, платник податку - виробник цих товарів з давальницької сировини і матеріалів представляє в податкові органи платіжні документи та виписку банку (їх копії), які підтверджують фактичне надходження усієї виручки від реалізації підакцизних товарів іноземному особі на рахунок власника підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини і матеріалів, в російському банку.

При надходженні виручки від реалізації підакцизних товарів іноземному особі на рахунок платника податку або власника цих підакцизних товарів від третьої особи до податкових органів разом з платіжними документами і випискою банку (їх копіями) представляються договори доручення по оплаті за експортовані підакцизні товари, укладені між іноземним особою та організацією (особою), що здійснила платіж.

У випадку, якщо незарахування валютної виручки від реалізації підакцизних товарів на територію Російської Федерації здійснюється відповідно до порядку, передбаченого валютним законодавством Російської Федерації, платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що підтверджують право на незарахування валютної виручки на територію Російської Федерації;

(В ред. Федерального закону від 18.07.2005 N 90-ФЗ)

3) вантажна митна декларація (її копія) з відмітками російського митного органу, що здійснив випуск товару в митному режимі експорту, і російського митного органу, в регіоні діяльності якого знаходиться пункт пропуску, через який зазначений товар був вивезений за межі митної території Російської Федерації (далі - прикордонний митний орган).

При вивезенні нафтопродуктів у митному режимі експорту за межі території Російської Федерації трубопровідним транспортом представляється повна вантажна митна декларація з відмітками російського митного органу, яка провадила митне оформлення зазначеного вивезення нафтопродуктів.

При вивезенні нафтопродуктів у митному режимі експорту через кордон Російської Федерації з державою - учасником Митного союзу, на якій митний контроль скасований, в треті країни представляється вантажна митна декларація з відмітками російського митного органу, яка провадила митне оформлення зазначеного вивезення нафтопродуктів;

4) копії транспортних або товаросупровідних документів або інших документів з відмітками російських прикордонних митних органів, що підтверджують вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації, за винятком експорту нафтопродуктів у митному режимі експорту через кордон Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

При вивезенні нафтопродуктів у митному режимі експорту через морські порти для підтвердження вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації платником податків до податкових органів представляються копії таких документів:

доручення на відвантаження експортованих нафтопродуктів з вказівкою порту розвантаження з відміткою "Навантаження дозволено" прикордонного митного органу;

коносамента на перевезення експортованих нафтопродуктів, в якому в графі "Порт розвантаження" зазначено місце, що знаходиться за межами митної території Російської Федерації.

Копії транспортних, товаросупровідних та (або) інших документів, що підтверджують вивезення нафтопродуктів за межі митної території Російської Федерації, можуть не представлятися у разі вивезення нафтопродуктів у митному режимі експорту трубопровідним транспортом.

При вивезенні нафтопродуктів у митному режимі експорту в залізничних цистернах для підтвердження вивезення товарів за межі митної території Російської Федерації платником податків до податкових органів представляються копії транспортних, товаросупровідних та (або) інших документів, що підтверджують вивезення нафтопродуктів за межі митної території Російської Федерації, з відмітками прикордонного митного органу.

При вивезенні товарів у митному режимі експорту через кордон Російської Федерації з державою - учасником Митного союзу, на якій митний контроль відмінено, представляються копії транспортних і товаросупровідних документів з відмітками російського митного органу, яка провадила митне оформлення зазначеного вивезення товарів.

Якщо згодом платник податку подає до податкових органів документи (їх копії), що обгрунтовують звільнення від оподаткування, сплачені суми податку підлягають відшкодуванню платнику податків у порядку і на умовах, які передбачені статтею 203 цього Кодексу.

8. При неподанні або поданні в неповному обсязі перерахованих в пункті 7 цієї статті документів, що підтверджують факт вивезення підакцизних товарів за межі території Російської Федерації, які повинні бути представлені до податкових органів за місцем знаходження організації (місцем проживання індивідуального підприємця), за вказаними підакцизних товарів акциз сплачується в порядку, встановленому цією главою щодо операцій з підакцизними товарами на території Російської Федерації.

(В ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

9. При реалізації денатурованого етилового спирту сума акцизу, обчислена платником податку відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, в розрахункових документах і рахунках-фактурах не виділяється. При цьому на зазначених документах робиться напис або ставиться штамп "Без акцизу".

(П. 9 введений Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Стаття 199. Порядок віднесення сум акцизу

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

1. Суми акцизу, обчислені платником податку при реалізації підакцизних товарів (за винятком реалізації на безоплатній основі) і пред'явлені покупцю, ставляться у платника податків на витрати, прийняті до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 06.08.2001 N 110-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

Суми акцизу, обчислені платником податку за операціями передачі підакцизних товарів, визнаних об'єктом оподаткування згідно з цією главою, а також при їх реалізації на безоплатній основі, відносяться у платника податків за рахунок відповідних джерел, за рахунок яких належать витрати по зазначених підакцизних товарів.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

2. Суми акцизу, пред'явлені платником податку покупцю при реалізації підакцизних товарів, у покупця враховуються у вартості придбаних підакцизних товарів, якщо інше не передбачено пунктом 3 цієї статті.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

Суми акцизу, фактично сплачені при ввезенні підакцизних товарів на митну територію Російської Федерації, враховуються у вартості зазначених підакцизних товарів, якщо інше не передбачено пунктом 3 цієї статті.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Суми акцизу, пред'явлені платником податку власнику давальницької сировини (матеріалів) (за винятком нафтопродуктів), відносяться власником давальницької сировини (матеріалів) (за винятком нафтопродуктів) на вартість підакцизних товарів, виробленого із зазначеної сировини (матеріалів) (за винятком нафтопродуктів), за винятком випадків передачі підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, для подальшого виробництва підакцизних товарів.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002), від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

3. Не враховуються у вартості придбаного, ввезеного на територію Російської Федерації або переданого на давальницькій основі підакцизного товару та підлягають вирахуванню або поверненню в порядку, передбаченому цією главою, суми акцизу, пред'явлені покупцю при придбанні зазначеного товару, суми акцизу, що підлягають сплаті при ввезенні на митну територію Російської Федерації або пред'явлені власнику давальницької сировини (матеріалів) при передачі підакцизного товару, що використовується в якості сировини для виробництва інших підакцизних товарів. Зазначене положення застосовується у випадку, якщо ставки акцизу на підакцизні товари, що використовуються в якості сировини, і ставки акцизу на підакцизні товари, вироблені з цієї сировини, визначені на однакову одиницю виміру податкової бази.

(П. 3 в ред. Федерального закону від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

4. При здійсненні операцій з підакцизними нафтопродуктами сума акцизу враховується в наступному порядку:

1) сума акцизу, обчислена платником податку за операціями, зазначеним у підпункті 2 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, включається у вартість підакцизних нафтопродуктів. Сума акцизу, що підлягає сплаті платником податку, обчислена відповідно до порядку, встановленого статтею 202 цього Кодексу, відноситься у платника податку на витрати, прийняті до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій;

2) сума акцизу, обчислена платником податку за операціями, зазначеними в підпункті 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, включається власником нафтопродуктів у вартість підакцизних нафтопродуктів. Сума акцизу, що підлягає сплаті платником податку, обчислена відповідно до порядку, встановленого статтею 202 цього Кодексу, відноситься у платника податку на витрати, прийняті до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій;

3) сума акцизу, обчислена платником податку за операціями, зазначеними у підпункті 3 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, у разі передачі підакцизних нафтопродуктів особі, яка має свідоцтво, або при подальшому використанні платником податку отриманого ним прямогонного бензину в якості сировини для виробництва продукції нафтохімії у вартість переданих або використовуються підакцизних нафтопродуктів не включається. Сума акцизу, обчислена платником податку за операціями, зазначеними у підпункті 3 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, у разі передачі підакцизних нафтопродуктів особі, яка не має свідоцтва, або при подальшому невикористання платником податків отриманого ним прямогонного бензину в якості сировини для виробництва продукції нафтохімії (за винятком випадку використання прямогонного бензину для виробництва інших підакцизних нафтопродуктів) включається у вартість переданих або невикористовуваних підакцизних нафтопродуктів. Сума акцизу, що підлягає сплаті платником податку, обчислена відповідно до порядку, встановленого статтею 202 цього Кодексу, відноситься у платника податку на витрати, прийняті до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій.

(В ред. Федерального закону від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Суми акцизу, зазначені в підпунктах 1 - 3 цього пункту і віднесені на витрати, прийняті до відрахування при обчисленні податку на прибуток організацій, при поданні документів відповідно до пункту 8 статті 201 цього Кодексу і (або) пункту 7 статті 198 цього Кодексу відповідно підлягають коригуванню з метою оподаткування з податку на прибуток організацій і відрахування відповідно до статті 200 та (або) до статті 203 цього Кодексу на момент надання зазначених документів.

(П. 4 введений Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

Стаття 200. Податкові відрахування

1. Платник податків має право зменшити суму акцизу з підакцизних товарів, визначену відповідно зі статтею 194 цієї глави, на встановлені цією статтею податкові відрахування.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

2. Відрахуванням підлягають суми акцизу, пред'явлені продавцями й сплачені платником податку при придбанні підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) або сплачені платником податків при ввезенні підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) на митну територію Російської Федерації, випущених у вільний обіг, надалі використаних в якості сировини для виробництва підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів).

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

У разі безповоротної втрати зазначених підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) в процесі їх зберігання, переміщення та подальшої технологічної обробки суми акцизу також підлягають відрахуванню. При цьому відрахування підлягає сума акцизу, що відноситься до частини товарів, безповоротно загублених в межах норм природних втрат, затверджених уповноваженим федеральним органом виконавчої влади для відповідної групи товарів.

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 29.12.2000 N 166-ФЗ, в ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

3. При передачі підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини (матеріалів) (за винятком нафтопродуктів), у випадку, якщо давальницькою сировиною (матеріалами) є підакцизні товари, відрахуванням підлягають суми акцизу, сплачені власником зазначеного давальницької сировини (матеріалів) при його придбанні або сплачені ним при ввезенні цієї сировини (матеріалів) на митну територію Російської Федерації, випущеного у вільний обіг (за винятком нафтопродуктів), а також суми акцизу, сплачені власником цієї давальницької сировини (матеріалів) (за винятком нафтопродуктів) при його виробництві.

(П. 3 в ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

4. Відрахуванням підлягають суми акцизу, сплачені на території Російської Федерації по спирту етиловому, зробленому з харчового сировини, застосованому для виробництва виноматеріалів, надалі використаних для виробництва алкогольної продукції.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

5. Відрахуванням підлягають суми акцизу, сплачені платником податку, в разі повернення покупцем підакцизних товарів (за винятком нафтопродуктів) (у тому числі повернення протягом гарантійного терміну) або відмови від них.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

6. Відрахуванням підлягають суми авансового платежу, сплачені при придбанні акцизних марок з підакцизних товарів, що підлягають обов'язковому маркуванню.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

7. Платник податків має право зменшити загальну суму акцизу з підакцизних товарів, визначену відповідно зі статтею 194 цього Кодексу, на суму акцизу, обчислену платником податків із сум авансових та (або) інших платежів, отриманих в рахунок оплати майбутніх поставок підакцизних товарів.

(П. 7 введений Федеральним законом від 07.08.2001 N 118-ФЗ; в ред. Федерального закону від 07.07.2003 N 117-ФЗ)

8. Відрахуванням підлягають суми акцизу, нараховані при отриманні нафтопродуктів платником податку, які мають свідоцтво на виробництво, і (або) свідоцтво на оптову реалізацію, і (або) свідоцтво на оптово-роздрібну реалізацію, при їх реалізації (передачі) платнику податку, який має свідоцтво (при поданні документів відповідно до пункту 8 статті 201 цього Кодексу).

Суми акцизу, нараховані платником податку, які мають свідоцтво на роздрібну реалізацію нафтопродуктів, в частині сум акцизу, нарахованих при отриманні нафтопродуктів, що спрямовуються на реалізацію в роздріб, обчислюватись не підлягають. В цілях цієї глави реалізацією нафтопродуктів у роздріб визнається відпуск нафтопродуктів за допомогою паливороздавальних колонок.

(П. 8 введений Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ)

9. Відрахуванням підлягають суми акцизу, нараховані платником податку відповідно до підпунктів 2 - 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу, при подальшому використанні підакцизних нафтопродуктів у виробництві інших підакцизних нафтопродуктів, у тому числі при розливі і (або) змішанні (при поданні документів відповідно до пункту 9 статті 201 цього Кодексу).

Відрахуванням підлягають також суми акцизу, нараховані відповідно до підпунктів 2 - 4 пункту 1 статті 182 цього Кодексу платником податку, які мають свідоцтво на переробку прямогонного бензину, при подальшому використанні цього бензину в якості сировини для виробництва продукції нафтохімії (при поданні документів відповідно до пункту 9 статті 201 цього Кодексу).

(Абзац запроваджено Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

(П. 9 ст ред. Федерального закону від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

10. Відрахуванням підлягають суми акцизу, сплачені особами, які мають свідоцтво, при ввезенні підакцизних нафтопродуктів на митну територію Російської Федерації (при поданні документів відповідно до пункту 10 статті 201 цього Кодексу).

(П. 10 введений Федеральним законом від 24.07.2002 N 110-ФЗ (ред. 31.12.2002))

11. Відрахуванням підлягають суми акцизу, нараховані при отриманні (оприбуткуванні) денатурованого етилового спирту платником податку, які мають свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції, при використанні денатурованого етилового спирту для виробництва неспіртосодержащей продукції (при поданні документів відповідно до пункту 11 статті 201 цього Кодексу).

(П. 11 введений Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

12. Відрахуванням підлягають суми акцизу, нараховані платником податку, які мають свідоцтво на виробництво денатурованого етилового спирту, при реалізації денатурованого етилового спирту платнику податку, який має свідоцтво на виробництво неспіртосодержащей продукції (при поданні документів відповідно до пункту 12 статті 201 цього Кодексу).

(П. 12 введений Федеральним законом від 21.07.2005 N 107-ФЗ)

Стаття 201. Порядок застосування податкових відрахувань

1. Податкові відрахування, передбачені пунктами 1 - 4 статті 200 цього Кодексу, провадяться на підставі розрахункових документів і рахунків-фактур, виставлених продавцями при придбанні платником податку підакцизних товарів, або пред'явлених платником податку власнику давальницької сировини (матеріалів) при його виробництві, або на підставі митних декларацій або інших документів, що підтверджують ввезення підакцизних товарів на митну територію Російської Федерації та сплату відповідної суми акцизу.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

Відрахуванням підлягають лише суми акцизу, фактично сплачені продавцям при придбанні підакцизних товарів або пред'явлені платником податків і сплачені власником давальницької сировини (матеріалів) при його виробництві, або фактично сплачені при ввезенні підакцизних товарів на митну територію Російської Федерації, випущених у вільний обіг.

(В ред. Федеральних законів від 29.12.2000 N 166-ФЗ, від 29.05.2002 N 57-ФЗ)

У разі оплати підакцизних товарів, використаних в якості сировини для виробництва інших товарів, третіми особами, податкові відрахування проводяться, якщо в розрахункових документах зазначено найменування організації, за яку зроблена оплата.

У випадку, якщо в якості давальницької сировини використовувалися підакцизні товари, по яких на території Російської Федерації вже було сплачено акциз, податкові відрахування проводяться при поданні платниками податків копій платіжних документів з відміткою банку, що підтверджують факт сплати акцизу власником сировини (матеріалів) або факт оплати власником вартості сировини за цінами, що включає акциз.

(В ред. Федерального закону від 29.12.2000 N 166-ФЗ)

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Кодекс
782.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Податковий кодекс РФ частина 1
Цивільний кодекс РФ частина 3
Цивільний кодекс РФ частина 1
Цивільний кодекс РФ частина 2
Французький цивільний кодекс 1804 року - класичний кодекс буржуазії
Лісовий кодекс РФ
Повітряний Кодекс РФ
Бюджетний Кодекс РФ
Містобудівна кодекс РФ

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru