Плутарх з трактату Про Ісіді й Осіріса

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Плутарх
З трактату «Про Ісіді й Осіріса"

рактат знаменитого грецького письменника IIв.н.е. свідчить ошіроком інтерес квосточним культурам ітайним навчань, характерному дляепохі ранньої імперії. Некоторимегіпетскім богам Плутахдает грецькі імена іотождествляетіх сперсонажамі антічнойміфологіі. Ещесущественнеето, щовін намагається осмислити єгипетські сюжети імотіви враціоналістіческом дусі.

12

А ось і сам міф в переказі по можливості самому короткому, судаленіем всього непотрібного ілішнего. Кажуть, що когдаГеліос дізнався отом, чтоРея таємно поєднувалася сКроном1, онізрекей прокляття, з якого випливає, чтоона Нерода нівкакой місяць інівкакой рік. НоГермес2, закоханий вбогіню, зійшовся снею, апотом, граючи слуной вшашкі, відіграв сімнадцяту частину кожного ізееціклов, склав ізніх п'ять днів іпріставіліх ктремстам шістдесяти; ідосіхпор єгиптяни називаютіх «вставленими» 3 і «днями народження богів». Розповідають, що вперше день народився Осіріс івмомент егорожденія якийсь голосізрек: владика всього сущого є насвет. Іниеже кажуть, чтонекто Паміл, черпав воду вФівах, почув ізсвятіліща Зевсаголос, пріказавшійему голосно проголосити, чтороділся великий цар іблагодетель-Осиріс; зацій нібито Він став вихователем Осіріса, якого емувручіл Крон, івчесть нього справляють свято Памілій, нагадує фалічні процесії. Навторой дня народився Аруеріс4, якого називають Аполлоном, анекоторие також старшим Гором. Натре день насвет з'явився Тифон, ноневовремя інедолжним чином: онвискочіл ізбока матері, пробивши його ударом. Начетвертий день вовлаге народилася Ісіда; напятий-Нефтіс5, яку називають Кінцем іАфродітой, анекоторие-Перемогою. Міфгласіт, чтоОсіріс іАруеріс відбулися отГеліоса, Ісіда-отГермеса, аТіфон іНефтіс-отКрона. Поетомуцарі вважали третім ізвставленних днів нещасливим, незаймаюшихся ветовремя громадськими справами інезаботілісь осебе доночі. Ірассказивают, чтоНефтіс стала дружиною Тифона, аІсіда іОсіріс, полюбивши другдруга, з'єдналися вомраке утроби дорожденія. Деякі кажуть, чтоотетого шлюбу іпроізошел Аруеріс, якого єгиптяни називають старшим Гором, аелліни-Аполлоном.

13

Розповідають, що, запанувавши, Осіріс негайно відвернув єгиптян отскудного ізвероподобного образажізні, показалім плоди землі інаучіл шанувати богів; апотом онстранствовал, підпорядковуючи собі всюземлю ісовсем ненуждаясь дляетого воружіі, ібобольшінство людей онсклонял насвою бік, очаровиваяіх переконливим словом, сполученим спеніем і всілякої музикою. Поетомугрекі отождествіліего сДіонісом. Іговорят, чтоТіфон вего відсутність нічого непредпрінімал, потомучто Ісіда, володіючи всією повнотою влади, дуже старанно стерегла його інаблюдала заним, повозвращенііже Осіріса став готувати йому пастку, втягнувши взаговор семьдесятдва людини іімея спільницею ефіопську царицю поіменіАсо. Онізмеріл таємно телоОсіріса, спорудив померкло саркофаг, прекрасний ічудесно прикрашений, іпрінес егонапір. Втовремя какето видовище викликало захват іудівленіе, Тифон какби жартома запропонував піднести саркофаг вдартому, ктоуляжется внего поразмеру. Послетого какпопробовалівсе поочереди ініодному гостю оннепрішелся впору, Осірісвступіл вгроб ілег. Ібудто змовники підбігли, зачинили кришку і, заколотівее зовні цвяхами, залили гарячим свинцем, затягли труну вреку іпустілі вморе уТаніса, черезустье, яке тому итеперь ще єгиптяни кличуть ненависним імерзкім. Кажуть, чтоето сталося всемнадцатий день місяця Афіра6, коли сонце перетинає сузір'я Скорпіона, вдвадцать восьмойгод царствованіяОсіріса. Іниеже стверджують, чтоето термін егожізні, анецарствованія.

14

Так як першими ослучівшемся дізналися іразгласіліето подія пани ісатіри7, що мешкали вместності уХемміса, тоітеперьеще несподіване сум'яття Істра натовпу називають панікою. Кажуть, чтоІсіда, отримавши звістку, негайно відрізала однуізсвоіх пасом іоблачілась втраурное покривало там, гдедосіхпор місто носить імяКопт8. Другіеже вважають, чтоназваніе етоозначает «втрата», ібоговорят «коптенн» всмисле «втратити». Розповідають, чтоона блукала скрізь інікого непропускала безвопроса; також зустрівши дітей, онаспросілаіх огробе. Випадково онівіделіего іназвалі гирлі, через яке друзі Тифона виштовхнули труну вморе. Поетомуегіптяне думають, чтодеті володіють даром передбачення ічаще всього іщутуніх пророцтв, коли вони грають всвященних місцях іболтают, чтопрідется. Акогда Ісіда дізналася, чтолюбящій Осіріс поошібке поєднувався сеесестрой каксней самої, іувідела доказ цього ввенке ізлотоса, которийон залишив уНефтіс, тоона стала шукати дитя, ібоНефтіс, народивши, негайно удалілаего ізстраха перед Тифоном; дитина билнайден сбольшим працею іспомощью собак, які вели Исиду; онавскорміла його , іон, названий Анубісом, став еезащітніком іспутніком, іговорят, щовін сторожить богів каксобакі-людей.

15

І потім, як розповідають, онаузнала осаркофаге, чтоморе прігналоего кберегу Бібла9 іпрібой обережно винесено взарослі вересу. Авереску, вмалое час вирісши вогромной іпрекрасний стовбур, об'яліохватілего, іукрил всебе. Царьудівілся розмірами рослини і, зрубавши серцевину, яка містить невидимий погляду труну, поставив стовбур какподпорку длякриші. Кажуть, чтоІсіда, дізнавшись обетом отбожественного духамолви, з'явилася вБібл, села уісточніка, смиренна ізаплаканная, інеговоріла Ниський, нотолько вітала служниць цариці, ласкалаіх, заплеталаім коси інавевала отсебя наіхтело дивовижний аромат. Лішьтолько цариця побачила служниць, каквней виникло потяг кнезнакомке, волоссю Ітел, що виділяють пахощі. ЗаІсідой послали, акогдаона прижилася, еесделалі годувальницею царського сина, іговорят, чтоімя того царя було Малькандр10, ацаріцу одні називають Астартой11, інші-Саосіс, атретьі-Неманус; елліниже назвалібиее Атенаідой.

16

Переказ свідчить, чтоІсіда вигодовувала дитя, вкладиваяему врот замість грудей палець, Аноча випікала вогнем смертну оболонку еготела; самаже, перетворюючись власточку, сжалобним криком вилася навколо колони-А тепер дотехпор, поки цариця неподстереглаее інезакрічала привид дитини вогне, позбавивши тимсамим безсмертя. Тогдаізобліченная богиня випросила стовп з-під покрівлі; легко освободівего, онарасщепіла верес, апотом, закутавего вполотно іумастів світом, вручила царя іцаріце; ітеперьеще жителі Бібла шанують дерево, покладене всвятіліще Ісіди. Ірассказивают, чтоона паланагроб івозопілатак, чтомладшій синцаря тутжеумер, астаршего онаякоби забрала з собою і, помістивши труну насудно, відпливла. Нотаккакрека Федр перед зорею виплекала всебе бурхливий вітер, онаразгневалась ііссушіла русло.

17

І от у першому ж пустельному місці, залишившись наодинці з собою, онаоткрила саркофаг і, припавши обличчям клиць, стала цілувати іплакать. Акогда оназаметіла дитини, тихо підійшов ззаду інаблюдавшегоето, тооглянулась ібросіла нанего жахливий ігневний погляд; хлопчик невинес потрясіння іумер. Другіерассказивают нетак, ноговорят, чторебенок, какяобетомупомінал раніше, впав вморе ичто вчесть богині емуоказивают почесті: якобион-тотсамий Манерос, якого єгиптяни оспівують напираючи. Анекоторие стверджують, чтомальчіка звали Палестини іліПелузій12 ичто Онда імягороду, заснованому богинею. Онізаявляют, чтоМанерос, згадуваний впеснях, першим ізобрелмузику. Третьіговорят, чтоето нечье-тоімя, новираженіе, вживане вколі питущих іпірующіх людей: дабудет всееті на щастя! Іякоби коли єгиптяни хочуть сказати що-небудь схоже, онівсякійраз вигукують: Манерос! Такчто, безсумнівно, фігурка небіжчика вковчежце, яку імпоказивают, обнося покругу, служить ненапомінаніем осмерті Осіріса, какполагают деякі, але, пускаючи несколькораз неприємного співтрапезника, переконують самих глядачів користуватися інаслаждаться справжнім, потомучто всескоро стануттакіміже.

18

І розповідають, чтопотом, когдаІсіда пішла вБут ксину Гору, який тамвоспітивался, іпоместіла труну далеко отдорогі, Тифон, полюючи примісячилася, наткнувся нанего і, дізнавшись тіло, растерзалего начетирнадцать частин ірассеяліх. КогдаІсіда дізналася проце, онаотправілась напоіскі, перепливаючи болота напапірусной човні. Тому причин будтоби крокодили нетрогают плаваючих впапірусних човниках, відчуваючи ілістрах або, клянуся Зевсом, вшанування передбогіней. Ипотому нібито вЕгіпте називають багато гробниць Осіріса, чтоІсіда, відшукуючи, ховала кожен егочлен. Іниеже отріцаютето іговорят, чтоона виготовила статуї ідала іхкаждому місту замість телаОсіріса длятого, чтобиТіфону, якби онпобеділ Гора Іста відшукувати справжню гробницю, довелося відмовитися отетого, так як емуназиваліби іпоказивалі многомогіл. Ізвсех частин тіла Осіріса Ісіда ненашла толькофалл, ібоон негайно впав вреку іім годувалися лепідоти, фагри іосетри, якими гребують більше, ніж будь-якої іншою рибою. Ісідаже, порассказам, вместонего сделалаего зображення іосвятіла Фалл; вчесть нього ісейчас єгиптяни влаштовують святкування.

19

Потім, - какгласіт переказ, Осіріс, з'явившись Гору ізцарства мертвих, тренував іупражнялего длябоя, Азат запитав, чтоонсчітает найпрекраснішим насвете. Когдатот відповів: помститися заотца імати, яким прічінілізло, - знову запитав, яка тварина здається йому найкориснішим длятого, ктоідет набітву. Почувши вответ отГора «кінь», онудівілся Іста допитуватися, почемуконь, Анелі. ТогдаГор сказав, чтоль нужентем, ктонуждается взащіте, аконіт потрібен, щоб відрізати іунічтожіть біжить ворога. Услишавето, Осіріс зрадів, ібоГор билсовсем готовий дляборьби. Ірассказивают, що, втовремя какбеспреривно багато переходили насторону Гора, з'явилася донього іналожніца Тифона Туеріс13 ичто змію, яка еепреследовала, убілідрузья Гора; ідосіхпор впамять цього кидають мотузку іперерубают еепосередіне. Чтокасается битви, тоонобудтоби тривало багато днів іпобеділ Гор. Ісіда ж, отримавши скутого Тифона, неказнілаего, норазвязала іотпустіла. Вугор невистачило терпіння снестіето: онподнял нама руку ісорвал сголовой еецарскій вінець. НоГермес увінчав еерогатим шоломом. ЗатемТіфон пред'явив Гору звинувачення внезаконнорожденності, нопрізащіте Гермеса Горби визнаний богами законним сином, аТіфон зазнав поразки ещевдвух битвах. Осірісже поєднувався сІсідой після смерті, іонапроізвела насвет Гарпократа14, який народився передчасно іімевшего слабиеногі .[...]

33

Наймудріші з жерців не тільки Ніл називають Осірісом, аморе-Тифоном, новообще даютімя Осіріса всякому вологому початку іенергіі, счітаяіх причиною народження ісубстанціей насіння. Тіфономже онііменуют всесухое, вогняне, котре надає воду івообще вороже вологи. Вважаючи, чтотело Тифона було червоним іжелтим, онінеочень охоче зустрічаються ібез задоволення спілкуються слюдьмі, що мають подібний вигляд. ОбОсірісе, навпаки, іхпреданія розповідають, щовін билтемний, потомучто вода робить темним все, счем нісмешівается: землю, одяг, хмари; івлага, укладена втелах юнаків, породжує темний колір волосся, аседіна ілікакби безбарвність з'являються устареющіх людей з-за сухості. Такжевесна рясна, родюча іблаготворна, апоздняя осінь, позбавлена ​​вологи, ворожа рослинам івредна тваринам. Бик, якого виходжують вГеліополе іназивают Мневіс15 (онпосвящен Осірісу, анекоторие вважають егоотца Апіса), - весь чорний; іон має почесті, поступаються тільки почестей Апіса. АЕгіпет, розташований насам чорноземної грунті, називають, подібно зіниці ока, Хеміа ісравнівают ссердцем, ібоонтеплий івлажний іпрілегает кюжним земель всесвіту, окруженнийімі, каксердце людини-лівою стороною тіла.

Примітки:

Рея і Крон відповідають Нут і Гебу. Гермес - богТот, покровитель мудрості ілунное божество. Єгипетський рік складався з 12 місяців по30дней іпяті додаткових («вставлених»). Аруеріс - егіпетскійХорур, «Хор Старший». Нефтіс - молодша дочьГеба іНут, женаСета. Сімнадцятий, день місяця Афіра - 13ноября. Пани ісатіри - очевидне запозичення ізгреческіх міфів, пов'язаних сДіонісом. Копт - асоціюється уПлутарха сглаголом, що означає «відрізати». Отрезаннаяпрядьволос - знак жалоби. Бібл - те, що Плутарх розповідає опребиваніі Ісіди вБібле, отчастінавеяно грецькими гімнами, присвяченими богині Деметрі. Малькандр - очевидно, фінікійський бог Мелькарт. Астарта - фінікійська богиня, відповідна аккадскойІштар. Пелузій - місто вВосточной частини Дельти. Туерас - єгипетська богиня Тауерт, зображується у вигляді самки гіпопотама. Гарпократа - Харпократ, божество, досить популярне вантічномміре; вЕгіпте-Хор-дитина.

Мневіс - єгипетське божество, що зображувалися у вигляді чорного бика ссолнечнимдіском междурогамі.

Використана література

Переклад М. М. Трухін. Друкується за: ВДІ.1977, № 3, стор.254-258, 264.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Виробництво і технології | Шпаргалка
25кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз першої частини трактату Бенедикта Спінози Етика Про Бога
Плутарх
Білі квіти Осіріса і сльози Ісіди
Плутарх Сулла
Парадокс правового біхевіоризму трактату Геделя-Вітгенштейна
Аналіз вірша А Блоку Про доблесті про подвиги про славу
Про застосування законодавства регулюючого особливості розгляду справ про адміністративні
Про підписання акта про військову капітуляцію збройних сил Німеччини
Фадей Булгарін про наполеонівські війни про прагматиці мемуарного тексту
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru