додати матеріал


Планування та прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
До захисту допустити:
Зав.кафедрою «Фінанси і банківська справа»,
д.е.н., професор
П. В. Єгоров
«___»______________ 2009р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
На тему «Планування та прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування»
Спеціальність «Фінанси» (7.050104)
Дипломник ____________________________________ ______ підпис
(П.І.Б.)
Керівник __________________________________ ______ підпис
(Уч.званіе, ступінь та П.І.Б.)
Консультант ___________________________________ ______ підпис
(Посада, П.І.Б.)
Донецьк 2009

Зміст

Введення
Глава 1. Концептуальні основи планування та прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування
1.1. Системний підхід до формування доходів бюджетів місцевого самоврядування
1.2. Планування та прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування як складова частина фінансового механізму
1.3. Напрями вдосконалення планування і прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування
Глава 2. Методи планування та розробка моделі прогнозування доходів місцевих бюджетів
2.1. Організаційний механізм планування і прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування
2.2. Методи планування та прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування
2.3. Розробка моделі прогнозування доходів місцевих бюджетів
Глава 3. Практичне застосування розробленої моделі на базі фінансового відділу Калінінського району м.Донецька
3.1. Аналіз доходів бюджету за 2006 - 2008 роки та плану на 2009 рік. Дослідження методики, яка застосовується у фінансовому відділі в процесі планування і прогнозування доходів
3.2. Апробація запропонованої методики і моделі планування та прогнозування доходів бюджету. Аналіз заходів по зміцненню дохідної бази місцевого бюджету Калінінського району
Висновок
Список літератури
Програми

Введення
Успішне здійснення соціально-економічних перетворень в Україні значною мірою залежить від ефективної діяльності не тільки центральних, а й регіональних і місцевих органів влади. Особливої ​​уваги заслуговує саме місцеве самоврядування. Будучи по своїй суті не державної, а цивільній формою організації влади, самоврядування є потужним фактором підвищення ефективності управління економічними і соціальними процесами розвитку територій. Саме місцеве керівництво знаходиться найближче до проблем населення. На місцеву владу покладається з кожним разом все більше повноважень, вирішення яких вимагає фінансового забезпечення.
Реалізації всіх великих і важливих звершень сприяють гідну винагороду, розумні і обгрунтовані плани. Об'єднання зусиль суспільства. Серед цих трьох важливих умов перше місце по праву належить планам, яким в усі часи надавалося велике значення.
У України ліквідували старе і вороже ставимося до нового, якого вимагає ринкова економіка. Про прогнозування на 2-3-5 років у повному розумінні цього поняття ми вже забули. План відсутній на рівні не тільки країни, але і областей і районів, де економісти не знають методологічних, методичних і організаційних змін, що відбуваються в економіці за вимогами загальноприйнятої міжнародної практики. У свою чергу, наука майже відірвана від запитів місцевих органів, через що процеси в економіці на мікрорівні не відстежуються.
Навряд чи знайдуться достатні аргументи для переконання в доцільності відмови від прогнозування, покликаного передбачити ймовірні тенденції при вирішенні стратегічних завдань розвитку суспільства, і планування як засобу обгрунтування найкоротших шляхів досягнення поставлених цілей. В умовах ринкової економіки прогноз і план повинні розроблятися на підставі нових методології та методики. Адже в умовах ринкових відносин прогнозування і планування - це не директива, а збори правил і засобів окреслення параметрів рівня розвитку економіки, які будуть визначати основи життя суспільства в майбутньому періоді.
Актуальність проблеми дослідження обумовлена ​​недоліками чинної системи планування і прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування, яка базується на вертикальній схемі прийняття рішень щодо розподілу ресурсів та планування від досягнутого рівня.
В умовах нестабільного економічного середовища застосування найбільш точних методів прогнозування, встановлення реальних планових показників сприяє більш ефективному фінансуванню широкого кола заходів, пов'язаних з соціально-культурним та комунально-побутовим обслуговуванням населення.
Мета даної роботи - дослідити особливості формування доходів бюджетів місцевого самоврядування; оцінити діючі методи планування і прогнозування доходів; дослідити сучасний стан системи планування і прогнозування; визначити основні напрями вдосконалення планування і прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування; обгрунтувати і запропонувати модель прогнозування та планування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування.
Завдання дослідження:
- Виявити особливості формування доходів бюджетів місцевого самоврядування в Україні;
- Оцінити діючі методи планування і прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування;
- Визначити концептуальні підходи до планування і прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування;
- Обгрунтувати методику планування і прогнозування доходів органів місцевого самоврядування відповідно з розробленою концепцією.
Дану проблему досліджували такі автори, як Василик О.Д., С., Єпіфанов А.О., Сало І.В., Кравченко В.І., Кириленко О.П. та інші.
При написанні курсової роботи використовувалися законодавчі акти, роботи вищезазначених авторів, статті періодичних видань, таких як «Фінанси України», «Економіка України», «Підприємництво, держава і право», «Регіональна економіка».
Методи дослідження: коефіцієнтний, нормативний, балансовий, моделювання.
Новизна дослідження полягає в адаптації моделі прогнозування доходів регіональних бюджетів до умов функціонування місцевого самоврядування.

Глава 1. Концептуальні основи планування та прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування
1.1.Сістемний підхід до формування доходів бюджетів місцевого самоврядування
У процесі ринкової трансформації економіки важливим є визнання того, що макроекономічна стабілізація неможлива без значної, глибинної перебудови державних фінансів в цілому і бюджету як центрального їх ланки зокрема. Бюджет є не тільки фінансовим планом створення централізованого фонду і перерозподілу державних ресурсів з використанням цілісної системи платежів, обліку їх звітності, він - один з основних засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання. Державний бюджет фактично забезпечує існування країни, розвиток її економіки і культури, соціальний захист населення.
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є складовою частиною єдиної бюджетної системи країни. Зміст і внутрішня структура цих бюджетів повністю відображають основні сторони бюджету держави. Їх формування відбувається в тісному зв'язку з розвитком державного бюджету України. Разом з тим, виникнення і розвиток місцевих бюджетів пов'язане з системою місцевого самоврядування, з розширенням і поглибленням його функцій у керівництві господарським і соціально-культурним будівництвом.
Місцевими бюджетами визначаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Бюджетами місцевого самоврядування визначаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
Місцевий бюджет є фінансовою основою соціального обслуговування та життєзабезпечення територіальної громади. Його функції поширюються на створення сприятливих умов економічного розвитку шляхом підтримки високого рівня надання послуг соціальної та виробничої інфраструктури за конкурентоспроможними цінами, облаштування територій, що знижує капітальні витрати на розвиток виробництва, забезпечення високої якості життя.
Щорічно формування державного та місцевих бюджетів викликає найгостріші суперечності як в самих ешелонах центральної виконавчої та законодавчої влади, так і на всіх рівнях місцевого самоврядування.
Місцеві бюджети - складова частина місцевих фінансів. У них зосереджено понад 80% усіх фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні місцевого самоврядування. Одночасно місцеві бюджети - важливий і складний елемент бюджетної системи кожної держави. Питання їх створення, ефективного використання у фінансовому механізмі держави завжди привертає увагу вчених і фінансистів.
Система місцевих бюджетів існує у всіх країнах світу. Її розвиток і функції зумовлені низкою національних, політичних, економічних та інших факторів. Найбільший вплив мають економічні та політичні фактори. У промислово розвинених країнах їм належить значна роль в економічному і соціальному розвитку. Так, в США, Японії, Німеччині з місцевих бюджетів фінансуються майже 40% всіх бюджетних витрат держав. Найбільша кількість витрат спрямовується на утримання установ освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, органів правопорядку, будівництво місцевих доріг і т. д.
У більшості країн місцеві бюджети не включаються до державних або федеральні бюджети. Місцеві органи самоврядування самостійно визначають напрямки розвитку засобів своїх бюджетів. Досвід розвитку суспільства підтверджує, що в сучасних умовах повна автономія окремих міст або територіальних утворень практично неможлива, і економічно невигідна. Одночасно неотрицательной істиною є те, що більшість економічних і соціальних функцій, покладених на державні органи влади, успішніше здійснюються органами місцевого самоврядування. Вони є гарантією ефективного шляху розвитку суспільства.
У сучасних правових державах світу місцеві органи влади входять до загальної системи державного управління, їх компетенція визначається центральною владою. Простежується також тенденція щодо збільшення державних функцій, які передаються в компетенцію місцевих органів влади. Все сказане дає підставу стверджувати, що місцеві фінанси - явище об'єктивне, оскільки для здійснення покладених на місцеве самоврядування функцій потребує наявності певних грошових фінансових ресурсів у їх розпорядженні.
У ХХ ст. відбулися значні зміни і певна уніфікація органів місцевого самоврядування більшості європейських країн. У 1985 р. була підписана Європейська Хартія про місцеве самоврядування, яка поклала загальноєвропейські принципи організації місцевого самоврядування. У листопаді 2003р. в Європейську Хартію про місцеве самоврядування приєдналася і Україна.
Взагалі в теорії та практиці був напрацьований і розширювався принцип доцільності, згідно з яким певна функція покладається на той рівень влади, який виконає її краще, економніше і ефективніше. Це відобразилося також у Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Відповідно до закріплених за місцевими органами влади повноважень вони наділені фінансовими ресурсами, тобто джерелами фінансових ресурсів, достатніх для здійснення зазначених повноважень.
У Європі поширилася концепція субсидарності, тобто передача субсидій місцевому самоврядуванню відповідно до делегованих йому повноважень. Основний принцип субсидарності полягає у розподілі повноважень між органами влади таким чином, щоб вони виконувалися найближчим до місця подій рівнем влади.
Відповідно з проблемами повноважень місцевого самоврядування будується система місцевих фінансів, тобто визначається їх величина в загальнодержавних показниках, і, перш за все у валовому внутрішньому продукті держави. Через місцеві бюджети перерозподіляються значні фінансові ресурси. До європейських країн з найбільшими показниками муніципальних витрат щодо ВВП належать: Швеція - 25,5%, Данія - 19,9%, Норвегія - 18,9%, Литва - 13,1%. Більше 10% ВВП перерозподіляється через муніципальні витрати в Австрії, Латвії, Великобританії, Швейцарії. Близько 10% - у Болгарії, Чехії, Німеччині, Люксембурзі [10, с.25].
В Україні цей показник становив у різні роки від 15 до 18%, це говорить про те, що Україні належить до європейських країн із високими показниками перерозподілу ВВП через місцеві бюджети.
Наведені дані ще раз підтверджують, що місцеві бюджети - важлива складова фінансової та бюджетної системи країни. За своєю економічною сутністю місцеві бюджети - сукупність норм і методів створення й використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення органами місцевого самоврядування виконання покладених на них функцій у галузі економічного і соціального розвитку певних територій.
В Україні місцеві фінанси перебувають на стадії свого становлення і розвитку. На сьогодні вже створена певна правова основа. У Конституції України одинадцять розділів присвячені місцевому самоврядуванню. У ст.142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є «рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, природні ресурси, які є власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності »і т.д. [1, с.54]. Проте вже в ст.143 говориться, що кошти державного бюджету розподіляються між територіальними громадами обласною радою. Таким чином, вертикаль влади рад не так вже і повністю зруйнована, як це стверджують деякі політики. І, нарешті, в Законі «Про місцеве самоврядування в України», продекларувавши про самостійність місцевого самоврядування та його бюджету, стабільних нормативах розподілу загальнодержавних податків, законодавець ввів норму, що дозволяє центральним органам влади, по суті, не дотримуватися і тієї недосконалої бюджетної системи, яка встановлена ​​законодавством. Мова йде про ст.62 цього закону, який встановлює, що: «У разі, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає з місцевого бюджету частину надлишку» [4, с.7] . Таким чином, місцеві органи самоврядування поставлені в ті ж господарські рамки, в яких вони і державні підприємства знаходилися при централізованої адміністративно - командної системи. У тих, хто краще й ефективніше господарює, вилучають частину доходів на користь тих, хто працює менш ефективно.
Головну роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та витрати, а також способи, на підставі яких вони формуються.
На сьогоднішній день проблема фінансового забезпечення регіонального та місцевого самоврядування стоїть надзвичайно гостро. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами і правом їх використання за напрямами, самостійно визначеним згідно з законом.
Доходи місцевих бюджетів - економічні відносини з приводу формування бюджетного фонду території. Матеріально-речовим втіленням є грошові кошти, що мобілізуються в бюджетний фонд у вигляді податків, платежів різного характеру, а також надходжень з бюджетів інших рівнів. У залежності від приналежності до певного бюджетного рівню доходи місцевих бюджетів бувають: власні та закріплені; регулюючі. Основу місцевих бюджетів складають власні прибутки. Вони формуються на території підвідомчій місцевому органу влади і згідно з його рішенням. До їх складу входять: місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевою владою; доходи комунальних (муніципальних) підприємств; доходи від майна, що належить місцевій владі і т.д. Поняття закріплені доходи виникло в українському законодавстві в 1990 р. Вони закріплюються за певним рівнем бюджету. Регулюючі доходи розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. У залежності від видів надходження доходи діляться на: податкові надходження, неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом (муніципальні позики); доходи від продажу комунального майна; офіційні трансферти (субсидії, субвенції, дотації).
Нормативи відрахувань будуть обслуговувати єдине завдання - забезпечення надходжень визначеної в абсолютному вимірі суми коштів від нижчестоящого бюджету - вищестоящому. Величина цієї суми повинна забезпечити об'єктивність, стабільність у встановленні відсотків відрахувань від загальнодержавних податків, фінансову автономію місцевих органів самоврядування.
Для забезпечення рівномірного розвитку територій громад та рівномірної бюджетної забезпеченості сума коштів, яка визначається як різниця між величиною контингенту податкових надходжень та сумою коштів, які передані за відсотками відрахувань від загальнодержавних податків у вищестоящий бюджет, тобто сумою фіксованого внеску території, а також сумою коштів, необхідних для забезпечення єдиного, середнього в країні рівня бюджетних витрат, буде встановлювати величину бюджетних відрахувань з територій громад або необхідної дотації цієї території, якщо ця сума буде визначена з негативним знаком. При цьому відрахування засобів та нарахування дотацій повинно проводитися з субвенційні фондів, які необхідно створити при районних, обласних і державних бюджетах. Виведення дотацій у субвенційні фонд дасть нам можливість надавати дотації незалежно від виконання вищестоящого бюджету, забезпечить об'єктивність в їх надходження. При такому механізмі визначення необхідної дотації або вилучення надлишків доходів бюджетне вирівнювання буде переведено на чіткі, єдині для всіх, безкомпромісні, об'єктивні показники.
Витрати на дотацію областям повинні бути вилучені з видатків держбюджету. Аналогічно витрати на дотацію районним бюджетам повинні бути вилучені з видатків обласного бюджету.
Це першочергові перерахування з поквартальною та помісячною розбивкою, які повинні мати першочерговий та обов'язковий характер і не повинні залежати від стану виконання власного бюджету. Разом з цим надлишки власних доходів, які залишаються на території адміністративного району або території, тобто їх перевищення після відрахувань до вищестоящого бюджету понад середній рівень витрат, будуть встановлювати суму надходжень до субвенційні фонд вищестоящої бюджету, з якого будуть надходити дотації тим районам, в яких після відрахування до обласного бюджету та розрахунку власних видатків місцевих бюджетів району не буде достатньо коштів, які залишаються на території району для здійснення цих витрат.
З метою виконання плану надходжень до субвенційні фонд можна встановити порядок, за яким Радою вищого адміністративного рівня залишати можливість блокувати рахунки рад нижнього рівня при невиконанні плану відрахувань у ці фонди.
Перехід до запропонованого методу встановлення розміру ставок процентних відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, по якому будуть формуватися місцеві бюджети, будуть встановлюватися відсотки відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на підставі об'єктивно визначених розмірів абсолютних сум внесків територій у вищестоящий бюджет і дотацій з субвенційні фондів при вищих бюджетах для збалансування нижчестоящих бюджетів, є головним чинником зміцнення місцевих бюджетів і всієї бюджетної системи. Відсутність запропонованої моделі бюджетної системи та методу встановлення розміру відрахувань від загальнодержавних податків і зборів для нижчестоящого бюджету при формуванні місцевих бюджетів є на сьогодні головною причиною фінансової слабкості і несамостійності місцевих бюджетів в Україні.
Далі ми розглянемо заходи Калінінського району м.Донецька щодо виконання прогнозних завдань мобілізації надходжень до бюджету у 2008-2009 роках. На підставі аналізу даних заходів можна визначити очікувані результати. Наочніше ці заходи, їх аналіз, а також очікувані результати від виконання заходів щодо зміцнення дохідної бази бюджету можна побачити в таблиці 20.
Таблиця 20. Заходи щодо зміцнення дохідної бази бюджету Калінінського району м.Донецька
№ п / п

Зміст заходів

Очікувані результати
1.
Проведення звірок платників плати за землю з Міським управлінням земельних ресурсів.
Збільшення об'єкта оподаткування, отримання додатково 10,0 тис.грн. плати за землю.
2.
Систематично проводити перевірки ринків району з питань повноти та своєчасності перерахування ринкового збору.
Додаткова мобілізація коштів - 2,0 тис.грн. щомісяця.
3.
Проведення інвентаризації платників податку з реклами; плати за дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі.
Розширення податкового поля, додаткові надходження грошових коштів до бюджету - 2,0 тис.грн. щомісяця.
4.
Проведення засідань районної тимчасової комісії щодо заслуховування керівників підприємств, що мають заборгованість по місцевих, ресурсних і неподаткових платежів.
Погашення заборгованості по місцевих, ресурсних і неподаткових платежів на 1,0 тис.грн. щомісяця.
5.
Забезпечення виконання нормативів скорочення новоствореної податкової заборгованості по адміністрованим податках.
Скорочення податкової заборгованості, додаткова мобілізація в сумі 300,0 тис.грн.
6.
В умовах дії ЗУ від 21.12.2007 р. № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків ...» з метою забезпечення максимального надходження платежів до бюджетів у встановлені терміни, регулярно проводити з платниками роз'яснювальну роботу про необхідність добровільної першочерговим сплати податків.
Забезпечення виконання прогнозних завдань.
7.
Організувати повне стягнення належних до сплати сум держмита до державного бюджету на підставі даних інвентаризації Наказів Господарських судів.
Забезпечення виконання прогнозних завдань по держмито.
8.
Проводити більш ретельний відбір СПД для перевірок дотримання норм ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи. Донарахування в розмірі 45,0 тис.грн. щоквартально.
9.
Активізувати роботу в напрямку пошуку додаткових джерел мобілізації, у тому числі по залученню до оподаткування фізичних осіб, які отримують доходи за межами митних кордонів України.
Розширення бази оподаткування, додаткове надходження прибуткового податку в сумі 20,0 тис.грн.
10.
Активізувати роботу з виявлення фактів укриття і відмивання доходів суб'єктами підприємницької діяльності - физ.лицами за надання послуг нематеріального характеру (пошук споживачів, виконання проектно-дослідних робіт, виконання різного роду інших послуг).
Розширення бази оподаткування, додаткове надходження прибуткового податку в сумі 10,0 тис.грн.
11.
Здійснювати аналіз даних ф.10 управління статистики по заборгованості підприємств по заробітній платі з метою збільшення надходжень до бюджету прибуткового податку з громадян.
Додаткові надходження грошових коштів до бюджету на 100,0 тис.грн.
12.
Організація роботи з погашення податкової заборгованості в сумі до 1000 гривень.
Зниження податкової заборгованості в сумі 10,0 тис.грн.
13.
Реалізація майна підприємств, яке перебуває в податковій заставі.
Додаткові надходження грошових коштів до бюджету в сумі 500,0 тис.грн.
14.
Підготовка пакету документів для передачі до Господарського суду Донецької області про визнання боржників банкрутами.
Зниження податкової заборгованості в сумі 1,0 млн.грн.
15.
Вилучення готівкових коштів відповідно Указом Президента України від 01.08.98г. № 167 «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетом та державними цільовими фондами» та Постановами КМУ від 22.08.98г. № 940 «Про затвердження порядку вилучення готівкових коштів у платника податків, який має податкову заборгованість».
Додаткова мобілізація та погашення податкової заборгованості на 200,0 тис.грн.
16.
Здійснення аналізу грошових і товарних потоків підприємств, з використанням непрямих методів контролю.
Додаткові надходження грошових коштів до бюджету в сумі 100,0 тис.грн.
17.
Формування списків підприємств не виплачують зарплатню і не перераховують прибутковий податок до бюджету, але сплачують ін податки.
Додаткове надходження прибуткового податку на 1,0 тис.грн.
18.
Формування списку підприємств, що мають розбіжності щодо сплати прибуткового податку за звітом 8 ДР і за формою 15 та передача цієї інформації до відділу контролю за надходженням прибуткового податку.
Додаткове надходження прибуткового податку на 1,0 тис.грн.
19.
Формування списку мешканців Калінінського району, що мають не одне основне місце роботи і передача цієї інформації до відділу контролю за надходженням прибуткового податку.
Додаткове надходження прибуткового податку в сумі 10,0 тис.грн. і контроль за правильністю сплати прибуткового податку.
20.
Формування списку підприємств, які виплачують зарплату нижче мінімальної.
Збільшення надходжень прибуткового податку на 1,5 тис.грн.
21.
Аналіз нарахованих сум у порівнянні з попередніми періодами. Підготовка інформації для аналізу податкової заборгованості та результатів фінансово-господарської діяльності СПД, аналіз сплати податків до бюджету, підготовка відомостей про надання звітності підприємствами і про нараховані суми, надання інформації для контролю за відшкодуванням ПДВ і структурі переплат.
Розширення бази оподаткування по всіх податках і неподаткових платежах.
22.
Проведення рейдової роботи на ринках Калінінського району і перевірка транспортних засобів. Спільно з ОГРФЛ проведення роботи з виявлення не задекларованих джерел доходів.
Виявлення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без держреєстрації.
23.
Проведення рейдової роботи по виявленню громадян, які торгують на ринках без одноразового патенту.
Додаткове надходження до бюджету податку на промисел у сумі 0,3 тис.грн. щомісяця.
24.
Проведення роз'яснювальної роботи з питання своєчасності сплати авансових платежів та погашення заборгованості з податку з власників транспортних засобів. Використовуючи дані ДАІ та Облавтодору, Горкомфлотінспекціі Україні, провести заходи щодо виявлення громадян, які мають у власності престижні автомобілі, літальні апарати, яхти з метою своєчасного стягнення податків з власників транспортних засобів.
Підвищення відповідальності платників за своєчасність і повноту сплати податку. Надходження до бюджету 30,0 тис.грн.
25.
Аналіз надходжень прибуткового податку від підприємств - великих платників прибуткового податку, які перераховують даного податку понад 5,0 тис.грн.
З'ясування причин не виплати заробітної плати у разі зниження надходження прибуткового податку, розширення бази оподаткування.
26.
Проведення засідань комісії спільно з РВК Калінінського району м. Донецька і керівниками підприємств, які не нараховують і не виплачують заробітну плату, а також мають велику заборгованість по прибутковому податку.
Підвищення відповідальності платників за своєчасність та повноту виплати заробітної плати та прибуткового податку.
27.
Пред'явлення платіжних вимог до розрахункових рахунків недоїмників.
Додаткова мобілізація в сумі 100,0 тис.грн.
28.
Проведення консультацій з юридичними і фізичними особами з питань оподаткування, добровільної та своєчасної сплати податків до бюджету, проведення масово-роз'яснювальної роботи в засобах масової інформації (радіо, телебачення, публікація статей на податкову тематику).
Інформування платників податків щодо змін у податковому законодавстві.
29.
Спільно з РВК Калінінського району м.Донецька щотижня проводити засідання з питання своєчасності виплати заробітної плати, залучаючи підприємства, що мають заборгованість по заробітній платі.
Ліквідація заборгованості по заробітній платі в сумі 10,0 тис.грн. щоквартально.
30.
Підприємствам, що мають заборгованість по зарплаті, направляти листи-попередження про адміністративну і кримінальну відповідальності керівників у разі наявності заборгованості відповідно до Указу Президента України від 7.05.2008 р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати».
Ліквідація заборгованості по заробітній платі в сумі 10,0 тис.грн. щоквартально.
31.
Спільно з прокуратурою і податковою міліцією проводити перевірки підприємств, які щомісячно збільшують заборгованість по зарплаті і ухиляються від її своєчасної виплати.
Ліквідація заборгованості по заробітній платі в сумі 5,0 тис.грн. щоквартально.
32.
До прокуратури Калінінського району направляти листи з проханням вплинути на керівників підприємств, що мають найбільшу заборгованість із зарплати в районі, із зазначенням їм на порушення ЗУ від 24.03.2009г. № 108/95 ВР «Про оплату праці».
Ліквідація заборгованості по заробітній платі.
33.
У центр зайнятості Калінінського району м.Донецька направляти листи-інформацію з проханням включення в графік перевірок підприємств, які не виплачують зарплату протягом усього року.
Ліквідація заборгованості по заробітній платі.

Висновок

Підводячи підсумки вищевикладеного, можна стверджувати, що подолання невпорядкованості бюджетних і податкових відносин на всіх рівнях мислимо тільки шляхах вироблення узгоджених, взаємоприйнятних і владних рішень всіх зацікавлених сторін, досягнення їх консенсусу з найбільш важливим і критичним проблемам. А значить, назріла необхідність вироблення узгодженої бюджетно-податкової політики України на всіх рівнях державного устрою.
За умов побудови ринкової моделі економіки важливе значення має глибоке усвідомлення природи і сутності місцевих фінансів, місцевого самоврядування, їх об'єктивної необхідності, зв'язку з іншими економічними категоріями і ролі в економічній системі держави.
У першому розділі дипломної роботи були розглянуті методологічні основи планування та прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування, системний підхід до формування доходів бюджетів місцевого самоврядування, планування і прогнозування доходів як складова частина фінансового механізму, напрями удосконалення планування і прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування.
Возростания ролі місцевих бюджетів у перерозподілі ВВП є свідченням посилення впливу органів місцевого самоврядування на розвиток економічних і соціальних процесів у регіонах і в державі в цілому. Необхідно враховувати, що мобілізація та використання коштів місцевих бюджетів взаємопов'язані з інтересами різних соціальних груп населення, підприємницьких структур різних форм власності, що обумовлює становлення місцевих бюджетів як важливого фінансового інструменту регулювання господарського та соціального життя регіонів.
Місцеві бюджети категорія дуже динамічна, тому їх дослідження необхідно здійснювати з урахуванням великої кількості факторів, які впливають на економічне життя держави. Цьому насамперед сприяє розвиток демократичних принципів в управлінні державою, зміни в структурі економіки, рівень соціальних гарантій населення, зміни вікової і професійної структури населення. Великий вплив на формування і використання коштів місцевих бюджетів надають відмінності в економічному розвитку окремих територій, регіонів.
В Україні формуються фінансові органи в системі місцевого самоврядування, йде процес уточнення функцій і підпорядкованості в системі фінансових органів виконавчої влади. Завершення процесу формування місцевих фінансових органів у системі місцевого самоврядування буде пов'язано з остаточним становленням в Україну територіальних громад.
Доцільно створити систему власних фінансових органів територіальних громад, які будуть входити в систему фінансових органів виконавчої влади.
Головною функцією місцевих фінансових органів є фінансове планування. В Україні його систему, яка базувалася на адміністративних методах, фактично зруйновано. Нової відповідної системи, пристосованої до ринкових умов, ще не створено.
З метою впровадження системи фінансового планування доцільно розробити й ухвалити закон України про економічний і фінансовий плануванні в Україну. Доцільно, щоб система фінансового планування в Україні, як показує позитивний зарубіжний досвід, включала кілька складових. Це перспективний фінансове прогнозування та довгострокові програми інвестицій, і середньострокове п'ятирічне планування та щорічні бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Важливим напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів місцевого рівня щодо бюджетного процесу є вдосконалення прогнозування дохідної частини бюджету.
Якщо взяти до уваги серйозні соціально-економічні наслідки, які можуть мати прорахунки в бюджетній сфері, експертні методи прогнозування доцільно поповнювати формальними, менш чутливими до особистих роздумів експертів. Як крок у цьому напрямку пропонується прогнозування доходів бюджету з використанням економетричних моделей.
Впровадження системи фінансового планування і прогнозування в Україну стане важливим фактором зміцнення державних та місцевих фінансів, а також місцевого самоврядування.

Список літератури
1. Конституція України.
2. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" / / фінанси України, 2006 .- № 3. - С.17.
3. Закон України "Про Державний бюджет на 2008 рік" / / фінанси України, 2008. - № 3. - С.14.
4. Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" / / Відомості Верховної Ради України, 2004. - № 24. - С. 170.
5. Бюджетний кодекс України.
6. Європейська Хартія про місцеве самоврядування / / Соціс, 2004. - № 1. - С.90-97.
7. Амітан В.М. Місто: проблеми демократичних і ринкових трансформацій / В.М. Амітан. - Донецьк: ІЕПД НАН України, 2008. - 217с.
8. Бюджет 2008 та розвиток міжбюджетних відносін: зб. / Упоряд.: О.А. Нескоромна, Ц.Г. Вогонь, відп. Ред. В.А. Граб. Упр. За звязках з місцевими органами влади І органами місцевого самоврядування апарату ВРУ. - К: парламентських видавництво, 2008. - 159с.
9. Бюджет І фінансова політика в Україні: Навчальний посібник для студенті економічніх факультетів вузів / А.О. Єпіфанов, І.В. Сало, І.І. Дяконова. - 2 вид. - К.: Наукова думка, 2006. - С. 15-20.
10. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС. - 2007. - С. 115-140.
11. Єгоров П.В., Токарева Т.О. Проблеми місцевих бюджетів в умовах становлення регіональної економіки: Науково-методичний посібник. - Донецьк: ДонДУ, ТОВ "КІТІС", 2006, - С.8-29.
12. Костіна Н.І. Фінанси: система Моделі І прогнозів: навч. посібн. / Костіна Н.І. - К.: Четверта хвиля, 2005. - 304 с.
13. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. - К.: Т-во Знання, КОО, 2006. - С. 360-364.
14. Прогнозування та планування в умовах ринку: Навч. посібник для вузів / Т.Г. Морозова, О. В. Пікулькін, В.Ф. Тихонов та ін; Під ред. Т. Г. Морозової, А. В. Пікулькіна. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - С.3-75.
15. Планування та регулювання місцевих бюджетів: Автореферат дісертації / Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна. - Х., 2008. - 16с.
16. Рибак В.В. Регулювання процесів рінкової трансформації системи доходів місцевого самоврядування: Автореферат дісертації / НАН України; Ін-т ЕКОНОМІКИ промісловості. - Донецьк, 2008. - 35с.
17. Терещенко Л.О. Моделювання та прогнозування податковіх надходжень на регіональному рівні: Автореферат дісертації / Київ, 2007. - 20с.
18. Дьяконова І.І. Удосконалення методів регулювання дохожів І відатків державного І місцевого бюджетів / / фінанси України, 2006. - № 3. - С.125.
19. Гецько В.В. Місцеві фінанси: суть, структура І принципи формування ресурсів / / фінанси України, 2006. - № 5. - С.103.
20. Коваль Л.М., Проблеми формування місцевих бюджетів та аналіз також їх виконання / / фінанси України, 2006. - № 5. - С.126.
21. Падалка В.М., Михайлик Ю.О. Економетричні Моделі Як засіб прогнозування доходів регіональніх бюджетів / / фінанси України, 2006. - № 6. - С.8.
22. Мельничук С.І. Державному бюджету - економічне обгрунтування / / фінанси України, 2006. - № 11. - С.12.
23. Юрій С. Місцеві бюджети: Регіональні відмінності / / Регіональна економіка, 2007. - № 4. - С.104.
24. Куйбіда В. З
25. Кириленко О.П. Фінансова незалежність місцевого самоврядування / / фінанси України, 2008. - № 1. - С.34.
26. Колодій С.Ю. Децентралізація бюджетної системи та економічне зростанню / / фінанси України, 2008. - № 3. - С.63.
27. Буряк П.Ю. Міжбюджетні відносини та перспективи формування місцевих бюджетів / / фінанси України, 2008. - № 6. - С.14.
28. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України у 2008 році: нові підході / / Підприємство, господарство І права, 2008. - № 6. - С.7.
29. Вишняков С.В. Місцеві бюджети / / фінанси України, 2008. - № 10. - С.11.
30. Тріпак М.М. Формування доходів бюджетів місцевого самоврядування / / фінанси України, 2008. - № 10. - С.17.
Місцеві бюджети діляться на поточний і бюджет розвитку. Відповідно доходи поділяються на доходи поточного бюджету і доходи бюджету розвитку. Доходи поточного бюджету в більшості країн формуються за рахунок податкових надходжень, штрафів, санкцій і т.д. Доходи бюджету розвитку - за рахунок банківських кредитів, муніципальних позик, інвестиційних субсидій вищестоящих рівнів влади та інших джерел.
Дуже важливе питання - забезпечення органів місцевого самоврядування прибутковою базою, достатньою для задоволення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, вперше гарантується державою в ст.62 Закону «Про місцеве самоврядування в України». Цією ж статтею також вводиться поняття мінімальних розмірів місцевих бюджетів, що визначаються на основі нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану територій, виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, який встановлюється законом.
Важливу роль у формуванні доходів місцевих бюджетів деяких областей грають субсидії, субвенції, дотації.
Фінансовою базою органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади для вирішення проблем економічного і соціального розвитку певної території є місцеві бюджети. До основних джерел формування їх доходів належать місцеві податки і збори, доходи і збори, які встановлюються місцевими радами, відрахування від загальнодержавних доходів і податків, а також дотації і субвенції, які виділяються з державного бюджету і бюджетів вищого рівня.
Структура доходів і видатків місцевих бюджетів України у зведеному бюджеті за 2009 - 2008року дана в таблиці 1 [29, с.23].
Таблиця 1. Структура доходів і видатків місцевих бюджетів України у зведеному бюджеті за 2009 - 2008року (%)
Найменування
2009
2003
2004
2005
2006
2007
2008
Доходи зведеного бюджету України, в т.ч.
100
100
100
100
100
100
100
місцеві бюджети
41,8
36,2
43,2
45,7
40,0
29,3
38,2
Видатки зведеного бюджету України, в т.ч.
100
100
100
100
100
100
100
місцеві бюджети
39,3
34,4
39,9
48,1
45,4
29,3
33,8
Питома вага доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті, як свідчать показники за 2008 рік склав 38,2%, або збільшився в порівнянні з 2007 р. на 8,9% і з 2009р. знизився на 3,6%. Дані таблиці ще раз підтверджують те, що місцеві бюджети займають значну частину в зведеному бюджеті Україні.
Доходи місцевих бюджетів в значній мірі залежать від фінансових ресурсів регіону та галузевої структури господарського комплексу, рівня реструктуризації та комплексного економічного розвитку регіону.
Важливою з точки зору методології є структуризація місцевих фінансових ресурсів. Структурний метод дає можливість не тільки показати сукупність фінансових відносин, а й виявити характер взаємозв'язків між елементами системи. Це в свою чергу дає можливість зробити і кількісний, і якісний аналіз місцевих фінансових ресурсів. Структуру місцевих фінансових ресурсів представлено на малюнку 1 [19, с.106].
З малюнка видно, що центральною ланкою місцевих фінансових ресурсів є доходи місцевих бюджетів. Порядок формування доходної частини місцевих бюджетів визначено Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним кодексом України, чинним податковим законодавством.
В умовах хронічної нестачі коштів, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях, важливо правильно визначити обсяг фінансових ресурсів, достатніх для забезпечення повноцінної діяльності органів місцевого самоврядування.
Діюча практика свідчить про те, що велике значення для забезпечення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування в більшості випадків мають доходи місцевих бюджетів. Це пояснюється тим, що об'єкти комунальної, а також спільної власності переважно належать до невиробничій сфері; вони є неприбутковими організаціями і, як правило, перебувають на повному, частіше - частковому утриманні за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Місцеві бюджети все ще залежать від щорічних рішень Верховної Ради та уряду, які розподіляють більшість мобілізуються в державі доходів, хоча відомо, що валовий внутрішній продукт держави в основному створюється на місцях - у містах і районах. Динаміка і структура доходної бази місцевих бюджетів характеризується показниками, наведеними в таблиці 2 [27, с.59]. У цій таблиці також вказано процентне відношення доходів місцевих бюджетів до загального ВВП.
Таблиця 2. Доходи місцевих бюджетів України за 2006 - 2007 р.р.
(Млн.грн.)
Доходи
2006року
2007рік
виконано
рівень
Питома-ний
Виконано
рівень
Питома-ний
виконання,
Вага у ВВП,
виконання,
вага у ВВП,
%
%
%
%
Податкові
надходження
10962,1
117,17
8,62
17722
135,09
6,7
Неподаткові
надходження
551,6
119,51
0,43
1769,8
203,96
1,01
Доходи від
операцій з
капіталом
7,2
0,01
23,1
0,01
Цільові
Фонди
1631,5
177,11
1,28
692,2
654,23
0,4
Усього доходів
13152,5
122,47
10,35
14207
147,21
8,12
Офіційні
трансферти
2942,3
121,27
2,31
4415,5
109,62
2,52
Усього доходів
16094,8
122,25
12,66
18622,5
136,14
10,64
Загальна сума доходів місцевих бюджетів у 2007 році склала 18622,5 млн. грн., Що на 2527,7 млн. грн., Або на 15,7%, більше в порівнянні з попереднім показником 2006 року. Реальні доходи місцевих бюджетів за звітний період знизився на 9,5%. При цьому доходи місцевих бюджетів в порівнянні з доходами за 2006 рік склали 17431,7 млн. грн., Що на 1336,9 млн. грн., Або на 8,3%, більше в порівнянні з цим показником за 2006 рік.
Питома вага доходної частини місцевих бюджетів у зведеному бюджеті за минулий рік склала 29,33% проти 40,01% за аналогічний період 2006 року. Використання індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків призводить до того, що в кожному з них залишається різна частина зібраних коштів. Динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень як в місцевих бюджетах у цілому, так і в окремих територіях досить спірна. Збільшення (зменшення) питомої ваги території в загальній сумі державних доходів не сприяє певному збільшення (зниження) доходів місцевих бюджетів. Відсутність чіткого взаємозв'язку між обсягом податків, які стягуються, і місцевими доходами позбавляє органи місцевого самоврядування стимулів до збільшення державних доходів. А це, природно, загострює проблему нестачі коштів не тільки на місцевому, а й на загальнодержавному рівнях. Розподіл доходів між різними бюджетними рівнями було завжди і залишається зараз.
Не менші негативні наслідки для розвитку міста і самого місцевого самоврядування, стимулювання його ініціативи мають постійні зміни структури доходів. Це, перш за все, відноситься до основних податкових надходжень: прибуткового податку з громадян, податку на прибуток підприємств і ПДВ. З 2004р. ПДВ повністю перераховується до державного бюджету, хоча в законі про бюджетну систему є норма про те, що частина ПДВ зараховується до місцевих бюджетів. Податок на прибуток підприємств некомунальної власності зараховується до міського бюджету в 2004р. у розмірі 43,9%, 2005р. - 17,1%, 2006р. - 21,2%, 2007р. - Повністю до держбюджету. Прибутковий податок з громадян: 2004р. - 35%, 2005р. - 50%, 2006р. - 25%, 2007р. - 53,2% [7, с.108].
Таким чином, існуюча система формування доходів бюджетів місцевого самоврядування та практика її реалізації потребують докорінної трансформації, якщо Україну не тільки проголошує про європейський вибір, а дійсно має намір стати європейською країною за своїм соціально-економічного та політичного устрою. Європейська Хартія про місцеве самоврядування проголошує, що «... захист і зміцнення місцевого самоврядування в різних європейських країнах є значний внесок у розбудову Європи, заснована на принципах демократії і децентралізації влади» [6, с.125].
У бюджеті на 2008 рік вперше впроваджено чіткий розподіл доходів і видатків між рівнями бюджетів. Перераховані дохідні джерела (власні та закріплені) місцевих бюджетів визначено ст. 37 Закону України про бюджет на 2008 рік. Їх кількість становить більше 20 видів податків і зборів, і практично не змінилося в порівнянні з 2007 роком, що сприяє стабілізації в міжбюджетних відносинах.
Розрахунок загального фонду закріплених доходів місцевих бюджетів здійснено на підставі індексу відносної платоспроможності адміністративно-територіальних одиниць, визначеного на базі фактичних надходжень доходів до місцевих бюджетів за 2005, 2006 року та 10 місяців 2007 року. Це дасть можливість підвищити зацікавленість місцевих органів влади у збільшенні надходжень доходів до місцевих бюджетів [26, с.83].
Касове виконання органами Держказначейства місцевих бюджетів за доходами дало можливість щодня на рівні районів та області отримувати інформацію про суми доходів, що надійшли в кожне місто і район, а також за кодами бюджетної класифікації, тобто за джерелами надходження. Ця інформація щоденно надається обласної держадміністрації та головному фінансовому управлінню. Наявність такої інформації дає можливість обласної адміністрації володіти фінансовими потоками області, правильно реагувати на заявки місцевих органів влади на виділення позик, а також знати фінансові можливості кожного бюджету [19, с.106].
Відповідно до основних напрямків бюджетної політики на 2009 рік (бюджетна резолюція) необхідно забезпечити збільшення порівняно з 2008 роком фактичної частини місцевих бюджетів у зведеному бюджеті Україні. Впровадити стратегію формування місцевих бюджетів на стабільній для кожного бюджету доходної основі.
1.2 Планування і прогнозування доходів місцевого самоврядування як складова частина фінансового механізму
За загальним визначенням фінансовий механізм може бути охарактеризовано як комплекс спеціально розроблених і законодавчо закріплених в державі форм і методів створення й використання фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку та соціальних потреб громадян. Фінансовий механізм це, по суті, методичні, організаційні та правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їх практичне використання для досягнення визначених відповідними програмами цілей і завдань.
Формування та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення загальнодержавних потреб, а також потреб підприємницьких структур і населення, здійснюються на підставі певних нормативних актів, які служили б основою для розробки методичних положень. Методичні положення визначають техніку мобілізації та використання цих ресурсів, зобов'язання суб'єктів, які беруть участь у цих процесах.
Призначення фінансового механізму зводиться до двох основних функцій - фінансового забезпечення та фінансового регулювання економічних і соціальних процесів в державі.
Фінансовий механізм у цілому - це принципова схема практичного використання фінансів в економіці держави, їх впливу на певні процеси. Одночасно він має свої відмінності щодо практичного застосування на рівні держави, підприємницької структури, фінансового інституту чи групи громадян. Структура фінансового механізму представлена ​​на малюнку 2 [10, с.103].
Складовими його частинами є фінансове планування і прогнозування, фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, стимули і санкції, а також система управління фінансами.
За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створеного в державі ВВП у відповідності з основними положеннями фінансової політики. На стадії фінансового планування і прогнозування визначаються фінансові можливості держави щодо фінансового забезпечення розвитку її економіки та соціальної сфери. Показники прогнозних розрахунків є основою для впровадження в дію відповідних стимулів та інструментів у формі різноманітних пільг, санкцій або обмежень, які забезпечують розвиток держави в заданому режимі. Це можуть бути пільги з оподаткування, пільгове кредитування або надання дотацій на покриття збитків.
Фінансовий механізм характеризують узагальнюючі та індивідуальні показники. Узагальнюючими є загальний обсяг фінансових ресурсів, який створюється в державі, обсяг доходів та видатків бюджету і т.д. Індивідуальні - це величина витрат держави на одного жителя, розмір податків, які сплачуються одним працюючим і т.д. Фінансові показники дають можливість визначити дієвість фінансового механізму.
Слід враховувати, що фінансовий механізм вимагає чіткої взаємодії всіх його складових. Серед них немає таких, якими можна було знехтувати або використовувати без взаємозв'язку з іншими складовими. Це, в окремо, фінансове планування і прогнозування. Саме з їх допомогою залучаються інші структурні елементи фінансового механізму.
У процесі фінансового планування та прогнозування визначаються обсяги фінансових ресурсів, які створюватимуться в державі в цілому, обсяги ресурсів, які будуть зосереджуватися, і розподілятися через бюджетну систему та інші фінансові інститути. А також тих, які будуть у розпорядженні підприємницьких структур і населення. Але для здійснення запланованих показників необхідно, перш за все, вдосконалювати методику і методологію фінансового планування та прогнозування.
Фінансове планування повинно базуватися на достовірній інформації, передусім на правильно визначених макроекономічних показниках, таких як обсяги ВВП, фонду оплати праці, прибутку, амортизаційних відрахувань, загального обсягу фінансових ресурсів. На сьогоднішній день є підстави стверджувати, що методологія визначення зазначених показників не має достатнього наукового обгрунтування.
Одночасно фактичного виконання прогнозних показників вимагають діючі фінансові норми, стимули, санкції, щоб мати добру юридичну і наукове підгрунтя.
Хоча всі бюджетні системи мають елементи контролю, управління і планування, реформатори прагнуть звернути увагу на планування, перетворивши практику фінансового планування на систематичний процес оцінки завдань урядових програм і способів, за допомогою яких їм можна було б досягти. Повертаючись до зв'язку між економічною політикою і бюджетом, важливо помітити, що фактичне наповнення зв'язку з цим повинне забезпечуватися через фінансове планування. Фінансове планування має охоплювати передбачення і розробку програми державних витрат на 3 - 5-річний період, взявши до уваги очікувані труднощі з ресурсами і взаємозв'язком витрат зі станом економіки.
Планування доходів бюджету всіх рівнів (загальнодержавного, обласного, міського, районного, селищного, сільського) відбувається при складанні проекту бюджету. Планування бюджету покликане визначити суму коштів, яка може бути залучена до бюджету для фінансування розвитку народного господарства, соціально-культурної сфери, утримання армії, органів влади та управління.
У процесі планування доходів усіх рівнів повинно бути забезпечено повне виявлення доходів за всіма джерелами їх створення.
Виявлення джерел доходів та видатків бюджету, їх розподіл по галузях характеризують завершення першого етапу планування проекту бюджету, який потім вноситься на розгляд певних рад, при його прийнятті він набирає чинності закону.
Складання прогнозу доходів і витрат на середньострокову перспективу проводиться за довільними схемами і показниками, оскільки не визначена форма документа, яка була б єдиною і обов'язковою для цієї справи.
З метою реального впровадження в Україні системи перспективного планування доходів бюджету необхідно розробити та затвердити нормативно-розпорядчим актом Кабінету Міністрів України методичні вказівки (інструкції) за їхнім визначенням, передбачивши порядок, методи, терміни складання прогнозних показників і розрахунків до них, а також органи державної виконавчої влади, які повинні бути відповідальними за їх підготовку. Прогнозні оцінки цих показників повинні відображати цілеспрямованість макроекономічної діяльності держави.
Так, показники прогнозу доходів місцевих бюджетів України на 2008 рік характеризуються даними таблиці 3 [26, с.60].
Таблиця 3. Прогноз доходів місцевих бюджетів на 2008 рік
(Тис.грн.)
найменування
Враховано в розрахунках при формуванні
доходів
Держбюджету на 2008 рік
Всього
загальний фонд
спеціальний
фонд
Податкові надходження
12142490
11435173
707317
Неподаткові надходження
812577,2
477209,1
335368,1
Доходи від операцій з капіталом
180000
180000
0
Цільові фонди
137692,7
0
137692,7
Офіційні трансферти
0
0
0
Офіційні трансферти від
органів держ. управління
6988514
4060397,8
2928116
Усього доходів
20261274
16152779,9
4108493,8
Однією з функцій місцевих фінансових органів є фінансове планування. Фінансове планування в органах місцевого самоврядування - одна з головних сфер діяльності територіальних колективів. Фінансове планування здійснюється в кілька етапів. Це прогнозування надходжень фінансових ресурсів у розпорядження органів місцевого самоврядування, їх мобілізація та управління дійсними фондами грошових коштів, а також програмування витрат відповідно до обраних соціально-економічними цілями [10, с.360].
Фінансове планування в органах місцевого самоврядування є процесом розробки, складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів, складання кошторисів витрат інших фондів грошових коштів і кошторисів витрат фондів грошових ресурсів, що належать підприємствам і організаціям, які знаходяться у власності територіальних колективів.
Організація фінансового планування може бути ефективною тільки тоді, коли в неї будуть закладені науково обгрунтовані принципи. У науковій літературі немає єдиного підходу щодо визначення принципів фінансового планування.
Принципи фінансового планування - основа успішного його використання.
З вищесказаного випливає, що на сьогоднішній день нормативні акти, які визначили методи і порядок складання фінансових прогнозів, відсутні. Практично тими, хто готує середньострокові прогнози дохідної та видаткової частин бюджету, визначаються їхні показники на підставі динаміки номінального зростання ВВП, прогнозних рівнів споживчих цін і цін виробників продукції (послуг). Таке прогнозування ніяк не впливає на процес складання бюджету, який формується на плановий рік.
Виконувати покладені на нього завдання фінансове планування і прогнозування зможе тільки тоді, коли воно буде базуватися на наукових методах. Це одна з основних проблем фінансового планування. Наукові методи є тими елементами, за допомогою яких пізнаються об'єктивні закономірності розвитку суспільства.
1.3 Напрямки удосконалення планування і прогнозування доходів місцевих бюджетів
Однією з функцій місцевих фінансових органів є фінансове планування і прогнозування. В Україні поки ще не розроблено нових підходів до організації фінансового планування в органах місцевого самоврядування. У державі в цьому середовищі використовуються підходи, які сформувалися ще в радянський період. Систему фінансового планування фактично зруйновано, а нової ще не створено. Фінансове планування зводиться до розробки, затвердження і виконання тільки річних бюджетів, а на загальнодержавному рівні - до розробки балансу фінансових ресурсів країни, проекту зведеного бюджету України та деяких інших показників.
У зв'язку з цим проаналізуємо окремі аспекти організації фінансового планування в органах місцевого самоврядування зарубіжних країн з метою можливого використання цього досвіду в Україні.
Фінансове планування є важливою функцією місцевих органів влади зарубіжних країн. Воно зводиться до розробки двох основних документів - довгострокового фінансового плану та щорічного бюджету. Розробка цих двох документів місцевими органами влади у багатьох країнах є вимогою, встановленим в законодавчому порядку. У Нідерландах, наприклад, окрім щорічного бюджету, органи місцевого самоврядування зобов'язані розробляти фінансовий план на чотири роки. Місцеві органи влади зарубіжних країн здійснюють довгострокове планування відповідно до основних напрямів їх діяльності. Так, шестирічні програми комунальних послуг, капіталовкладень і фінансової політики розробляють місцеві органи США. Конкретні норми по довгостроковому прогнозуванню інвестиційних програм місцевих органів влади передбачає законодавство Франції.
Довгостроковий фінансовий план носить характер прогнозу, в якому передбачаються можливі джерела та обсяги надходжень фінансових ресурсів, а також довгострокові цільові програми, за якими здійснюються видатки. Такі фінансові плани мають назву змінних п'ятирічних планів.
На відміну від фінансового плану, бюджет на рік є нормативним актом обов'язкового характеру. Показники бюджету тісно пов'язані з фінансовим планом. Щорічно після затвердження нового бюджету здійснюється уточнення показників фінансового плану. Таким чином, відбувається поєднання поточного та перспективного фінансового планування. Однією з форм фінансового планування в місцевих органах влади зарубіжних країн є також розробка і затвердження кошторисів витрат установ, які фінансуються з бюджету, доходів і витрат приєднаних і додаткових бюджетів.
Особливістю бюджетного планування в зарубіжних країнах є те, що фінансовий рік місцевих органів влади і фінансовий рік центрального уряду не збігаються за часом. Це дає можливість місцевим органам влади у процесі бюджетного планування мати повну інформацію про розміри фінансової допомоги центрального уряду. Так, наприклад, у США фінансовий рік центрального уряду охоплює період з 1 жовтня по 30 серпня, а кожен місцевий орган влади самостійно встановлює межі власного фінансового року. У Франції бюджет центральної влади має бути обов'язково ухвалений до 31 грудня поточного року, а бюджет комуни - до 31 березня бюджетного року.
Ще одна особливість фінансового планування в місцевих органах частини зарубіжних країн - це вимога повної збалансованості доходів і видатків місцевого бюджету. Наприклад, у Франції це вимога передбачена законом від 2 березня 1982 року. Така вимога є необов'язковим щодо бюджету центрального уряду.
У місцевих органах влади зарубіжних країн широко використовується програмно-цільовий метод фінансового планування інвестицій з детальними розрахунками ефективності та окупності капітальних вкладень.
Фінансове планування в місцевих органах влади є важливим інструментом забезпечення стабільності місцевих фінансів.
З метою реального впровадження в Україні системи перспективного планування доходів бюджету необхідно розробити та затвердити нормативно-розпорядчим актом Кабінету Міністрів України методичні вказівки (інструкції) за їхнім визначенням, передбачивши порядок, методи, терміни складання прогнозних показників і розрахунків до них, а також органи державної виконавчої влади, які повинні бути відповідальними за їх підготовку. Прогнозні оцінки цих показників повинні відображати цілеспрямованість макроекономічної діяльності держави [13, с.362].
Бюджетне планування, окремо, є стрижневою основою бюджетного процесу в органах місцевого самоврядування. Від того, який бюджет буде затверджений, залежить його виконання. У процесі виконання бюджету можуть вноситися певні корективи. Але, всім відомо, що коли затверджений нереальний бюджет, то при найкращому його виконання він не стане кращим - всі його негативні сторони залишаються, а може, ще посилюються. Тому всі проблеми бюджету необхідно розв'язувати на стадії бюджетного планування.
Разом з тим, якість бюджетного планування в Україні, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні залишає бажати кращого. Свідченням цього є великі розбіжності між фактичними надходженнями, з одного боку, і плановими надходженнями до місцевих бюджетів, з іншого. В Україні формуються фінансові органи в системі місцевого самоврядування, йде процес уточнення функцій і підпорядкованості в системі фінансових органів виконавчої влади. Завершення процесу формування місцевих фінансових органів у системі місцевого самоврядування буде пов'язано з остаточним становленням в Україну територіальних громад.
Доцільно створити систему власних фінансових органів територіальних громад, які будуть входити в систему фінансових органів виконавчої влади.
Головною функцією місцевих фінансових органів є фінансове планування. В Україні його систему, яка базувалася на адміністративних методах, фактично зруйновано. Нової відповідної системи, пристосованої до ринкових умов, ще не створено.
З метою впровадження системи фінансового планування доцільно розробити й ухвалити закон України про економічний і фінансовий плануванні в Україну. Доцільно, щоб система фінансового планування в Україні, як показує позитивний зарубіжний досвід, включала кілька складових. Це перспективний фінансове прогнозування та довгострокові програми інвестицій, і середньострокове п'ятирічне планування та щорічні бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Схематично напрямки удосконалення планування і прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування представлені на малюнку 3. Важливим напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів місцевого рівня, щодо бюджетного процесу є вдосконалення прогнозування дохідної частини бюджету. Як крок у цьому напрямку пропонується прогнозування доходів бюджету з використанням економетричних моделей.
На сьогоднішній день існує концепція формування бюджету на підставі прогнозів і розрахунків доходів, і це правильно, але вона вимагає розробки чіткого нормативу розрахунків із загальнодержавних джерел доходу в доход
бюджетів місцевого самоврядування. Найбільш відповідальною і трудомісткою є робота з визначення прогнозного обсягу доходної частини кожного місцевого бюджету. Впровадження системи фінансового планування і прогнозування в Україну стане важливим фактором зміцнення державних та місцевих фінансів, а також місцевого самоврядування.

Глава 2. Методи планування та розробка моделі прогнозування доходів місцевих бюджетів
2.1 Організаційний механізм планування і прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування
Для дослідження і аналізу складних економічних процесів виникає необхідність використання сучасного економетричного інструментарію. Сутність економетричного моделювання полягає в отриманні додаткової інформації, яка дасть можливість глибше зрозуміти механізми, які лежать в основі економічних процесів, і відповідно впливати на них через здійснення адекватної економічної політики.
Сучасні економетричні моделі та методи ще не отримали достатньої розширення в практичних дослідженнях в Україну, але останнім часом спостерігається бум у застосуванні класичних регресійних моделей не тільки в економіці, а і в інших науках. Використання класичних регресійних моделей іноді некоректно, особливо коли воно проводиться без необхідної попередньої перевірки часових рядів на стаціонарність. Стаціонарним називається часовий ряд, математичне сподівання, дисперсія та автоковаріація якого не залежать від часу. Якщо ряди нестаціонарні, то легко потрапити в пастку «помилковою» регресії. Така регресія при коректних значеннях основних критеріїв якості (високий коефіцієнт детермінації, відсутність автокореляції за критерієм Дарбіна-Уотсона і т.д.) відображає не причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними змінними, а лише констатує наявність спільного тренду. Звичайно, нестаціонарні ряди легко перетворити на стаціонарні, наприклад, за допомогою різниці першого або вищого порядків. Але при цьому виникає інша серйозна проблема. При переході до регресивних моделей, які базуються на лавах, заданих в різницях, втрачається інформація довгострокового характеру, яка міститься, як відомо, тільки в рівнях певних змінних, і залишається тільки інформація, яка характеризує короткострокову динаміку. Застосування такого типу моделей є малоцінним, оскільки при переході до ринкової економіки все актуальнішим стають дослідження і аналіз довгострокових тенденцій у поєднанні з короткостроковими змінами. Ця проблема знайшла своє рішення в рамках сучасних економетричних моделей.
Під економетричними моделями розуміється рівняння регресії та їх сукупності, які встановлюють кількісне співвідношення між доходами, які нас цікавлять, як ендогенними (залежними) змінними і показниками, які їх зумовлюють, як екзогенними (незалежними) змінними. Розрахунок прогнозних значень доходу здійснюється за рівнянням регресії підстановкою в нього значень екзогенних змінних, які визначають умови, для яких здійснюється прогноз.
Прогноз (екстраполяція) передбачає, що тенденція зміни доходу, яку надає статистика і відображає рівняння регресії, зберігається і у прогнозному періоді, за межами дійсних статистичних спостережень. З надходженням нових даних моделі підлягають коригуванню, яке здійснюється як побудова моделі з урахуванням попереднього досвіду. Можна додати, що регресійні моделі належать до категорії феноменологічно - таких, які характеризують певний простір станів конкретного об'єкта з позиції конкретного досвіду.
Це означає, що для кожного регіону має бути своя регресійна модель доходу. Період дії такої моделі - до надходження нових даних, після чого її міняють на нову модель, яка враховує ці дані. Використання моделі за рамками наявних даних (екстраполяція) дає можливі значення доходу. Тому, прогнозування доходів з використанням економетричних моделей являє собою перманентний комплексний процес, який поєднує в собі побудова моделей та їх використання для прогнозних розрахунків.
Загальна структура моделі залежить від постановки завдання. У стандартній постановці завдання при розробці проекту бюджету завдання полягає у розрахунку прогнозних надходжень за кожним джерелом доходів бюджету окремо. Сума прогнозних надходжень по всіх джерелах доходів дає прогнозне значення сукупного доходу бюджету. У цьому випадку загальна (економетрична) модель представляє собою сукупність моделей, яка складається з регресійних моделей для кожного виду доходів і моделі сукупного доходу.
Можлива постановка, коли об'єктом прогнозу є окремий вид доходу. Аналіз причинних зв'язків здійснюється не узагальнено, на рівні сукупного доходу, а диференційовано, за видами джерел доходів. Деталізація доходів впливає на підвищення пояснювального потенціалу моделей.
Ця ідея - підвищення повноти пояснення поведінки доходів шляхом поглиблення деталізації їх структури - не обмежується рівнем видів доходів. Кожен вид доходу можна по якомусь суттєвого для нього значенням поділити на дрібні складові, ті в свою чергу, - на ще дрібні і т.д.
Але разом зі збільшенням числа рівнянь і змінних збільшується обсяг усіх робіт, пов'язаних з процедурою прогнозування. У зв'язку з цим заслуговує на увагу ще один підхід до формування загальної структури моделі.
Сила впливу на сукупний дохід окремої його складової дорівнює частині, яку представляє ця складова в сукупному доході. З практики відомо, що частини бюджетних надходжень за джерелами доходів у сукупному доході, тобто частини складових, як правило, істотно різні. Тому сила їх впливу в такій же мірі різна. Тому доцільно переглянути структуру сукупного доходу, а саме залишити як самостійні одиниці значні його складові, так щоб разом вони покривали приблизно 85-90% усіх доходів, а залишок складових об'єднати в «інші доходи». При цьому бажано, щоб «інші доходи» за розміром були найменшою складової у новій структурі.
Такий прийом дає можливість без шкоди для пояснювальних можливостей знизити кількість рівнянь, вилучити несуттєві екзогенні змінні і, нарешті, істотно знизити обсяг робіт за процедурою прогнозування. При завданні дати прогноз надходжень бюджету за джерелами доходів прогноз доходів, які віднесені до «інших», робиться як звичайно - окремо для кожного виду доходів.
Взагалі одночасно можуть використовуватися декілька різних моделей. Це дає можливість здійснювати перехресну перевірку прогнозу.
Аналіз причинних зв'язків має своєю метою з наукових економічних позицій на якісному рівні визначити коло факторів, які за логікою економічних зв'язків можуть впливати на доходи бюджету. Предметом такого аналізу є сукупний дохід і складові сукупного доходу. Аналіз повинен відповісти на питання: від яких показників, які характеризують стан економіки регіону, може залежати розмір сукупного доходу або певних його складових? Які економічні показники можуть розглядатися як екзогенні змінні, чий вплив на доходи повинно бути підтверджено?
Виконання цієї частини процедури прогнозування пов'язане з подоланням певних труднощів. Проблема в тому, що в економіці діють фактори тісно переплітаються між собою і так чи інакше впливають один на одного. Існує велика кількість факторів, які безпосередньо або опосередковано впливають на розмір доходів. Зарахування їх всіх до екзогенним перемінним для подальшої обробки було б невиправданим. Тому, потрібно не тільки визначити фактори впливу як такі, а і виділити між ними значні, ті, які підлягають подальшій обробці.
Встановлено, що на розмір доходів бюджету впливають дві групи чинників. До першої групи можна віднести кількість і види податків, розмір податкових ставок, збір податкових платежів, криза платежів, заборгованість по заробітній платі, бартерні операції, які в сукупності являють собою механізм вилучення частини виробленого доходу до бюджету. Від ефективного функціонування цього механізму значною мірою залежать доходи бюджету, тому необхідно подальше його вдосконалення.
Друга група включає розмір і ефективність використання факторів виробництва, обсяг реалізації продукції і послуг, галузеву, вартісну і регіональну структуру економіки, рівень рентабельності підприємств, інфляцію, інтенсифікацію виробництва. Варто підкреслити, що вирішальний вплив на доходи бюджету, резерви їх збільшення виробляє саме ця група чинників. При цьому формування доходів розглядається як два тісно взаємозалежних процеси: з одного боку - формування доходів бюджетів усіх рівнів, з іншого - виробництво доходу в галузях, які виробляють товари та послуги, його розподіл і використання на формування доходів бюджетної системи, тобто виробництво - розподіл - витрати виробників доходів - доходи бюджетів різних рівнів.
Прогнозування майбутніх значень доходу грунтується на тому, що загальні умови, які визначили динаміку доходу протягом невеликого відрізку часу, який є базисним для отриманих регресійних моделей, не отримають серйозних змін в прогнозованому періоді і попередня тенденція, яку описують згадані моделі, може бути продовжена в майбутнє (екстрапольована). Прогноз доходу здійснюється підстановкою в рівняння регресії значень незалежних змінних, які визначають умови, для яких робиться прогноз.
2.2 Методи планування та прогнозування доходів бюджетів органів місцевого самоврядування
Методи прогнозування та планування виражаються в способах і прийомах розробки прогнозних і планових документів і показників стосовно до різних їх видів і призначень.
Основою методики прогнозування і планування є проведення аналітичного дослідження, підготовка бази даних, вивчення і з'єднання інформації в єдине ціле. Майбутнє багато в чому стає передбачуваним, якщо правильно і повно враховуються склалася ситуація, чинники та тенденції, що сприяють її зміни в перспективі. Без цих передумов прогнозування перетворюється на розподіл усіх ворожіння.
Для вирішення великих комплексних завдань застосовуються системний аналіз і синтез. В якості системи виступають народне господарство в цілому, його сфери, частини, галузі, підприємства; бюджет, його доходи та витрати; виділяються підсистеми, що входять в систему більш високого порядку. Система передбачає цілісність, єдність своїх елементів, які взаємозумовлені і ієрархічно підпорядковані. При системному аналізі гостріше і безпосередніше оголюються проблеми і виявляються способи їх вирішення. Ефективність системного аналізу обумовлена ​​тим, що ціле більше суми його частин.
Виділяються наступні стадії системного аналізу: постановка задачі; визначення цілей та критеріїв оцінки; структурний аналіз чинників, тенденцій, їх взаємодії; розробка концепції і варіантів розвитку системи. Фактори класифікуються на:
- Пов'язані із загальноекономічною ситуацією в країні;
- Залежні від діяльності безпосередньо виробників;
- Формуються під впливом ринкових відносин та державного регулювання.
Кожен фактор обумовлює знижує, підвищує або стабілізуючу тенденцію.
Аналіз включає морфологічний, за аналогією, регресивний, кореляційний, угруповання, розрахунок індексів і інші прийоми дослідження. Морфологічний аналіз дозволяє отримувати систематизовану інформацію по всіх можливих рішень проблеми і припускає повне і загальне знання про об'єкт. У результаті такого аналізу виробляється нова інформація, різні комбінації параметрів (їх варіанти), альтернативні способи їх досягнення.
Прогнозування за аналогією базується на законах формальної логіки, логічних конструкціях, що встановлюють схеми умовиводів. Основні закони: несуперечність, виключення третього, подвійне заперечення і т.д.; логічні конструкції: «якщо, то», «або», «або», «невірно, що» і ін Історична аналогія є одним з найдавніших методів прогнозування .
Регресивний аналіз передбачає дослідження залежностей певної величини від інших величин. Використовується при прогнозуванні складних багатофакторних об'єктів в середньостроковій і довгостроковій перспективі при наявності показників за ряд років.
Кореляція (парна та множинна) встановлює взаємозв'язки між різними показниками, тенденціями, їх взаємний вплив. Парна кореляція характеризує взаємозв'язок між двома, а множинна - між кількома показниками.
Аналіз ситуації в країні проводиться за допомогою найбільш важливих і всеохоплюючих макроекономічних показників: валовий внутрішній продукт (ВВП), інфляція, якість життя, зайнятість і ін
Валовий внутрішній продукт служить системоутворюючим показником, всі інші показники відображають його зміни. При стабільному зростанні ВВП країні не страшні ні дефіцит бюджету, ні держборг. Економіка деградує при відсутності росту, при незмінному ВВП небезпечні держпозики, так як повертати борги буде нічим. Це і повинно бути враховано при соціально-економічному прогнозуванні та плануванні.
Аналізуються також перспективи дії таких факторів, як демографічна ситуація, стан природних ресурсів, національне багатство, науково-технічний потенціал, соціальна структура суспільства, зовнішнє становище країни. Проводиться комплексний аналіз стану кожної галузі у взаємозв'язку із загальним соціально-економічним становищем в країні і регіоні, виявляються стійкі тенденції і фактори, що впливають на їх спрямування.
Прогноз будується на основі вихідних даних та припущень про майбутнє. Його якість визначається надійністю інформації та обгрунтованістю майбутніх змін у напрямку факторів і тенденцій. Вихідні дані повинні містити незаперечні з позиції сьогоднішнього дня факти, твердження. Обгрунтування припущень про майбутнє є найскладнішою стадією прогнозування. В умовах ринку припущення не є визначеними і однозначними.
Щоб передбачити можливі варіанти і оцінити майбутню ситуацію в цілому, використовуються відповідні методи прогнозування.
Метод екстраполяції застосовується при стабільності системи, стійкості явищ, коли динаміка процесів, показників в перспективі визначається тенденціями їх зміни у минулому періоді. Передбачається, що розвиток іде безупинно, гладко, сили минулого в змозі контролювати майбутнє. Прогноз стає проекцією минулого в майбутнє.
Майбутнє відтворює минуле лише у випадках, якщо в прогнозному періоді не будуть діяти фактори, вплив яких змінить характер тенденцій минулих років. Тому потрібно мати інформацію про стійкість тенденцій за термін, в 2-3 рази перевищує термін прогнозування.
Важливим елементом екстраполяції є аналіз тимчасових рядів, обробка ретроспективного ряду. Часовий ряд містить змінюються, впорядковані в часі показники і характеристики. Результат багато в чому залежить від того, за який період побудовано ряд, скільки років велося спостереження.
Обробка тимчасового ряду включає вивчення і вирівнювання, пошук коефіцієнтів, які мінімізують відхилення. Застосовують методи ковзного середнього та експоненціального згладжування.
Метод ковзаючого середнього припускає, що наступний у часі показник по своїй величині дорівнює середньої за останні місяці (роки) величині, наприклад середньої за останні 3 місяці. Прогноз при експоненційному згладжуванні визначається як сума фактичних і прогнозних даних за період, зважених з допомогою спеціальних коефіцієнтів, які визначаються статистичним шляхом.
Метод експертної оцінки базується на раціональних доказах і інтуїції висококваліфікованих фахівців (експертів), обробці їх інформації про прогнозований об'єкті.
В якості експертів використовуються експертні комісії та поради органів влади, наукові ради інститутів, окремо взяті особи. Одне з основних умов - вони не повинні бути зацікавлені в результатах експертизи. Для експертної оцінки визначається склад експертів, розробляється процедура експертизи (опитування, шкала оцінок, способи виявлення колективної думки, аналіз результатів). Експертиза може бути індивідуальною і колективною і виражатися у формі доповідної записки, сценарію, інтерв'ю і т.д. Індивідуальна експертиза здійснюється шляхом виявлення думки експертів, не пов'язаних між собою.
Колективна експертиза проводиться різними способами: створенням комісій, де узгоджуються думки; проведенням мозкової атаки, тобто колективного рішення проблеми на основі спонтанної лавиноподібно генерації нових ідей.
Для надійності експертних оцінок потрібно виконання принаймні двох умов: наявність висококваліфікованих експертів та забезпечення об'єктивності, незалежності їхніх думок.
Нестабільність в суспільстві, економіці ускладнює застосування екстраполяції та експертної оцінки в прогнозуванні.
Нормативний метод застосовується для розрахунку і прогнозних і планових показників. Норми і нормативи розробляються заздалегідь на законодавчій або відомчої основі. Норма - це максимально допустима величина. Норматив - співвідношення елементів виробничого процесу (складова норми).
У прогнозуванні використовуються більш узагальнені, а в плануванні більш конкретні норми. Норми закладаються практично в усі скільки-небудь значимі показники. Більш того, доведення норм і нормативів замінює встановлення абсолютних показників, тобто обсягів.
Норми і нормативи поділяються на ресурсні, економічні, соціальні. При необхідності вони конкретизуються і диференціюються за окремими напрямками, об'єктам, регіонам.
Наявність норм і нормативів дозволяє визначати прогнозні та планові показники на основі прямого рахунку.
За допомогою нормативів регулюються як ринкова, так і позаринкова, в основному невиробнича, сфери. У ринковій сфері застосовуються нормативи податкових та інших обов'язкових платежів і відрахувань, резервних фондів, резервні вимоги, тривалість робочого дня, тижня, відпустки та ін У невиробничій сфері використовуються нормативи з мінімальної пенсії, витрат на освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне обслуговування і інші , забезпечуються за рахунок державного і місцевих бюджетів.
Цей метод дає можливість об'єктивно оцінити потреби галузей у фінансових ресурсах, створити реальні умови зацікавленості і відповідальності в ощадному і ефективне використання фінансових ресурсів. В умовах ринкової економіки цей метод має особливе значення, саме нормативний метод планування фінансових ресурсів дозволяє передбачити стратегічні потреби у фінансових ресурсах.
Його ефективність залежить від:
- Узгодження методик визначення норм і нормативів на всіх рівнях у різні роки;
- Комплексності планування по всіх розділах, параграфах і статтях бюджетної класифікації й по галузях народного господарства;
- Своєчасного коригування норм і нормативів, обгрунтованості методів їх розрахунку;
- Ефективності формування та використання норм та нормативів.
Поряд з нормативним методом в умовах ринкових відносин важливе значення має балансовий метод, який допомагає збалансувати джерела ресурсів із запланованими видатками, встановити взаємозв'язок виробничих і фінансових показників, створити фінансові резерви.
Для наших умов найбільш оптимальним є поєднання нормативного і балансового методів.
Практично вся система фінансового планування будується на балансовому методі. Кожен фінансовий план складається у вигляді балансу доходів і витрат. Тобто пропорції визначаються через зіставлення і ув'язку потреб у фінансових ресурсах з джерелами їх формування. При цьому обов'язковою умовою є збалансування фінансових ресурсів.
Так, основний фінансовий план держави - бюджет - має дохідну частину, або джерела формування (податки, збори та інші надходження), і видаткову частину, або направлення коштів (фінансування капітальних вкладень, народного господарства, соціально-культурної сфери і т.д.) .
Виконання фінансових прогнозів - обов'язкова умова роботи усіх підприємств і установ. Виконання таких прогнозів значно залежить від рівня організації виробництва і управління.
Незважаючи на самостійність окремих фінансових планів і руху фінансових ресурсів на різних рівнях господарювання, всі вони взаємопов'язані, тому що є узагальненням різних сторін створення, розподілу і перерозподілу частини вартості сукупного внутрішнього продукту.
Головне завдання фінансового планування полягає в забезпеченні оптимального співвідношення між централізованими і децентралізованими фондами грошових коштів.
Сучасна економіка потребує удосконалення та розвитку фінансового планування на всіх рівнях, підвищення ініціативи та відповідальності всіх сфер фінансового апарату в складанні і виконанні фінансових планів, що суперечить висновкам окремих наукових діячів про відмирання інституту планування. Відмова від планування неможливий також у зв'язку з необхідністю зниження інфляції.
Методи планування показників бюджету - прямі фінансові розрахунки і балансовий, які доповнюють один одного. По кожному виду доходів або витрат визначають вихідну базисну величину за період, попередній планового, а потім з огляду на чинники, які вплинуть на показник в періоді, який планується, розраховують його рівень, За допомогою балансового методу досягається узгодження показників бюджету з показниками загальної величини фінансових ресурсів, доходів і витрат населення, з фінансовими планами міністерств, відомств та різних господарських суб'єктів.
Бюджетне планування - досить складний і недостатньо розроблений в методичному плані процес. Особливо це відчувається в умовах ринкових відносин, коли втратила своє значення система планування, яка існувала раніше. Необхідність удосконалення бюджетного планування обумовлена ​​тим, що при розробці показників бюджету закладається той механізм, який держава повною мірою може використовувати для регулювання економічних і соціальних процесів у народному господарстві.
Бюджетне прогнозування - один з видів економічного прогнозування і в часі може ділиться на коротко-і довгострокове. Найбільш прийнятими його методами є: екстраполяція, моделювання, експертні оцінки. Послідовність робіт при прогнозуванні показників бюджету: визначення завдань, цілей; збір та аналіз інформації; вибір моделі прогнозування, розробка рекомендацій для оптимізації рішень, які приймаються за даними прогнозних розрахунків.
Метод моделювання соціально-економічних процесів, що використовується в прогнозуванні та плануванні, базується на розробці економіко-математичних моделей і вирішенні завдань за допомогою електронно-обчислювальних машин. Моделі застосовуються найчастіше при короткостроковому плануванні і прогнозуванні, коли ймовірність структурних змін невелика.
Основу моделювання становить прикладна математика, особливо її розділи: лінійне і оптимальне програмування, математична статистика, теорія ігор, нелінійне (параметричне, стохастичне та ін) програмування і т.д. Мова прикладної математики і статистики формалізує економічні процеси і зв'язки і висловлює їх умовами і рівняннями моделі. Економіко-математична модель звичайно має форму комп'ютерної програми, що включає рівняння відносин змінних до певного об'єкту.
Моделювання дозволяє враховувати безліч факторів, розкривати взаємозв'язки і вибирати найкращі варіанти та рішення. Разом з тим будь-яка модель відображає дійсні явища обмежено, в межах заданих параметрів, що необхідно враховувати при аналізі результатів рішення задач на ЕОМ.
Усі розглянуті методи планування застосовуються в комплексі; не можна обійтися яким-небудь одним з них, так як кожен допомагає вирішувати одну сторону проблеми. Але у всіх випадках при розробці балансів, цільових комплексних програм, проектів обов'язково потрібні науково обгрунтовані нормативи.
Діючі методи управління бюджетно-податкової системою не тільки не допомагають, а досить часто шкодять зусиллям підприємств і регіонів у розвитку виробництва, підвищення його ефективності і збільшення доходів підприємств, галузей і бюджету. Методи збільшення доходів бюджету носять в основному фіскальний характер і недостатньо враховують такі показники, як ефективність використання ресурсів, обсяги виробництва та реалізації продукції і послуг, вартісну, галузеву і регіональну структуру економіки, рівень рентабельності та інтенсифікації виробництва та інфляції.
Тому є гостра необхідність в удосконаленні діючих і розробці нових методів аналізу, прогнозування та планування бюджетного процесу на різних рівнях економіки, які сприяли оптимізації фінансових відносин і взаємозв'язків, визначення показників і резервів збільшення доходів, прийняття обгрунтованих рішень на підставі багатоваріантних розрахунків.
Що стосується якості прогнозування податкових надходжень, то його сьогодні важко назвати задовільним. Порівняння планових показників з фактичними свідчить про те, що реальність прогнозів, затверджених на державному рівні, відносно невелика. За окремим (основним) видам податків за досліджуваний період існує розбіг між фактичними і прогнозними значеннями (до 150% для річних показників). Значні помилки мають місце не тільки в традиційно складному для прогнозування податок на додану вартість (ПДВ), але й у податку на прибуток підприємств і податок з фізичних осіб.
Очевидно, що основна причина розбігу планових обсягів надходжень з фактичними криється в характері планування, коли показники розраховуються не на підставі реального потенціалу оподаткування, а виходячи з потреб бюджету. Крім того, самі методи прогнозування будуються на складній конструкції - прогноз на прогнозі. При цьому зовсім не враховується одна з головних особливостей ринкової економіки - невизначеність попиту і, тому, рівня реалізації продукції.
Ще одна проблема, що стосується точності розрахунків доходної частини бюджету, пов'язана з її методикою. Ринкова економіка і виникнення суб'єктів господарювання різних форм власності, а також нестабільність податкового законодавства суттєво впливає на цей показник бюджету. З одного боку, втрата керованості економікою з боку держави, що реалізувалася у відсутності фінансових планів суб'єктів господарювання недержавних форм власності, а також руйнування системи збору економічної інформації (раніше це здійснювалося по вертикалі через планові комісії) не дозволяє зробити точними розрахунки передбачуваних надходжень до бюджету. З іншого боку, відбуваються періодично зміни в податковому законодавстві не дають можливості наблизити до максимальної точності розрахунки доходів, тому що невідома реакція підприємців, які за цей час продемонстрували свою винахідливість у питанні ухилення від сплати податків.
Таким чином, розрахунки доходної частини бюджету базуються на методиці використання фінансових показників, що склалися або складаються фактично за попередній рік з урахуванням інфляції і тенденцій, що спостерігаються в макроекономіці.
Дослідження методики, яка застосовується у фінвідділі в процесі планування і прогнозування доходів
Методологічна сторона планування відображає сукупність принципів і методів планування, тобто інструментального пізнання і активного впливу на соціально-економічні процеси.
Методологія планування - система вимог до побудови плану. Вона визначає основні принципи, методи і логіку побудови планів економічного і соціального розвитку для різних часових періодів, ланок та рівнів, забезпечення взаємозв'язку і спадкоємності цих планів.
Методика планування - конкретні прийоми і методи економічних, техніко-економічних та економіко-математичних розрахунків, необхідних для розробки окремих розділів і показників плану, їх координації та ув'язки, а також аналізу і виконання.
Фінансове планування - планомірне управління процесами створення, розподілу, перерозподілу та використання грошових коштів.
Фінансове планування як суб'єктивна діяльність людей тільки тоді дасть позитивні результати, коли базується на пізнанні об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, тенденції руху фінансових ресурсів, результативності попередніх фінансових операцій. Першочергове значення в цьому процесі має використання прогресивних методів планування, багатоваріантності розрахунків на підставі новітньої техніки і високої кваліфікації працівників.
Важливим напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів місцевого рівня, щодо бюджетного процесу є вдосконалення планування доходної частини бюджету.
У Калінінському фінвідділі м.Донецька застосовується наступна методика планування та прогнозування доходів бюджету. Плануванням і прогнозуванням доходів бюджету займається відділ прогнозування та контролю доходної частини бюджету. Методика планування полягає у розробці прогнозних розрахунків надходження податків і зборів на майбутній період по Калінінському району м.Донецька. Для правильного розрахунку прогнозних показників необхідна наступна інформація: дані про фінансово-господарської діяльності платників податків; рівень їх платоспроможності; кількість платників податків зареєстрованих в ДПІ Калінінського району м.Донецька; статистичні дані по Калінінському району та інші дані.
На підставі вище перерахованої інформації, а також при обліку всіх факторів, що впливають на величину надходження доходів, розраховуються прогнозні надходження за окремими доходними джерелами. Розрахунок прогнозних надходжень передається в горфінуправленіе для розгляду та затвердження. У горфінуправленіі розрахункові обсяги доходів місцевих бюджетів, закріплених для забезпечення виконання делегованих повноважень визначаються на підставі коефіцієнта податкоспроможності, який обчислений виходячи із звітних даних за 2006-2008 роки про фактичне надходження податків, зборів (обов'язкових платежів), з урахуванням втрат закріплених доходів у зв'язку з наданням пільг платникам податків згідно з рішеннями місцевих рад, а також прогнозного обсягу доходів зведеного бюджету України, визначеного на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2009 рік.
Розраховані горфінуправленіем прогнозні завдання передаються до районного фінвідділ м.Донецька. Фінвідділ Калінінського району м.Донецька розглядає прогнозні показники на майбутній рік, розраховані горфінуправленіем. При необхідності фінвідділ просить переглянути деякі показники, надає при цьому лист горфінуправленію, в якому конкретно пояснюються причини незгоди. Якщо причини дійсно є об'єктивними, горфінуправленіе переглядає розрахунок окремих прогнозних показників і уточнює прогнозне завдання по податках, зборах та обов'язкових платежах.
Розглянемо розрахунок окремих надходжень податків, зборів (обов'язкових платежів). Нижче наведено розрахунок прогнозних надходжень з прибуткового податку.
Станом на 01.01.2009 року в ДПІ Калінінського району м.Донецька зареєстровано 5913 підприємств, звітність надають 2916 підприємств - потенційних платників прибуткового податку, на яких працює 54058 співробітників.
Відповідно до статистичної звітності 1-ПВ, на 01,01,2009 р. по підприємствах основного кола:
- Промисловості:
Середньомісячна заробітна плата становить 436,3 грн. по 25 підприємствам з чисельністю 6800 чоловік.
Надходження прибуткового податку по цих підприємствах складе 494,7 т.грн. в місяць.
6800 * 72,75 = 494,7 тис.грн.
- Будівництва:
Середньомісячна зарплата 389,4 грн. по 21 підприємству чисельністю 3700 чоловік.
Надходження прибуткового податку складе 234,4 тис.грн.
3700 * 63,35 = 234,4 тис.грн.
Також 1008 підприємств, що здають Ф.8-ДР з нульовими показниками, (потенційні платники прибуткового податку з чисельністю 2569 чоловік) нараховують заробітну плату 118,0 грн.
Прибутковий податок складе 30,2 тис.грн.
2569 * 11,75 = 30,2 тис.грн.
Середньомісячна заробітна плата трудящих Калінінського району м.Донецька інших підприємств складає 244,3 грн., На яких працює 40989 осіб:
54058 - (6800 + 3700 + 2569) = 40989
Середньомісячна надходження прибуткового податку складе:
40989 * 34,35 = 1407,9 тис.грн.
Виходячи з цього, очікуване надходження прибуткового податку за місяць від юридичних осіб становитиме 2167,2 тис.грн.
494,7 + 234,4 + 1407,9 + 30,2 = 2167,2 тис.грн.
Середньомісячна надходження прибуткового податку від фізичних осіб 40,0 тис.грн.
Таким чином, середньомісячне надходження прибуткового податку складе 2207,2 тис.грн.
2167,2 + 40,0 = 2207,2 тис.грн.
Очікуване річне надходження складе 26,5 млн.грн.
2207,2 * 12 = 26,5 млн.грн.
Горфінуправленіем розраховане прогнозне завдання на 2009 рік з прибуткового податку виходячи з фактичного надходження 2008 року в сумі 21399тис.грн. (75%) або 28532тис.грн. в контингенті.
У 2008 році досягнуто значного зростання фактичного надходження прибуткового податку в порівнянні з 2007 роком у зв'язку з тим, що:
● в результаті посиленої роботи РВК, управління праці, служби ДПІ, спрямованої на погашення заборгованості по заробітній платі минулих років (станом на 01.01.2008 року заборгованість по заробітній платі становила 9,057 млн.грн.) Виплачена протягом року в сумі 8,5 млн.грн ., за рахунок чого додатково до бюджету надійшло 2,125 млн.грн., прибуткового податку.
Сума заборгованості по заробітній платі на 01.01.2009 року складе лише 2,0 млн.грн., Надходження прибуткового податку в 2009 році від виплати заробітної плати складе 0,5 млн.грн., Що на 1,625 млн.грн. менше, ніж у 2008 році.
Також необхідно при розрахунку прогнозу з прибуткового податку на 2009 рік виключити з податкової бази надходжень 2008 року наступне:
● надходження прибуткового податку від громадянина Нідерландів Кайзера Пітера в сумі 134,3 тис.грн., Який вибув із числа платників району в 2008 році;
● надходження по підприємствах, які перейшли в інші райони і закрився склало - 365,5 тис.грн.
Разом 499,8 тис.грн.
Крім того, проведеним аналізом встановлено тенденцію темпів зниження кількості знову зареєстрованих підприємств. Так, в 2008 році скоротилася кількість реєстрованих СПД - юридичних осіб в порівнянні з 2007 роком на 21,1%.
У 2009 році зниження кількості реєстрованих СПД - юридичних осіб в порівнянні з 2008 роком очікується на 21,6%. Разом з тим, знижується чисельність працюючих на знову реєстрованих підприємствах. Отже, немає підстав очікувати значного надходження прибуткового податку в 2009 році від новостворених платників.
За адмінштрафу на 2009 рік прогнозне завдання горфу складає 160,0 т.грн. Фактичне надходження в 2008 р. склало 162,5 т.грн. Згідно Бюджетного кодексу України в 2009р. до місцевого бюджету за даним показником будуть зараховуватися тільки штрафи, які накладаються виконавчими органами місцевих рад або створеними ними адмінкомісії. Надходження таких адмінштрафів в 2008р. склало 4,1 т.грн. Отже прогнозне завдання завищено на 155,0 т.грн.
По платі за держреєстрацію СПД прогнозне завдання на 2009р. становить 105,0 т.грн. Раніше на адресу горфу був направлений аналіз надходжень плати за держ.реєстрацію, згідно якого спостерігається зниження надходжень. Основною причиною є зниження кількості реєстрованих юридичних осіб, плата за реєстрацію яких становить 119грн. У той же час відзначається зростання реєструються СПД-фізичних осіб, плата за реєстрацію яких становить 25,5 грн. (Тобто в 4,7 рази нижче плати за реєстрацію юридичних осіб).
Оскільки до 2008р. 30% плати за реєстрацію надходило на позабюджетний рахунок, отже при порівнянні надходжень за 2005-2007рр. фактично відзначається зниження. Далі розглянемо докладно розрахунок прогнозного надходження плати за реєстрацію, а також проведемо аналіз надходження плати за реєстрацію за 2007-2009рр.
Таблиця 15. Аналіз надходжень плати за реєстрацію СПД
Вартість
реєстрації,
грн.
Факт 2007р.
Очікуване виконання
за 2008 р.
Прогноз
на
2009
Зареєстровано суб'єктів підприємницької діяльності:
- Юрид осіб;
- Фіз. осіб.
119,0
25,5
469
602
370
650
290
650
Змін:
- До установчих документів СПД-юр.осіб;
- У свідоцтва СПД-фіз. осіб.
35,7
7,66
299
42
380
70
400
70
Видано дублікатів свідоцтв про державну реєстрацію:
- Юр. осіб;
- Фіз. осіб.
11,90
2,55
14
21
25
12
25
20
Отримано коштів за держ реєстрацію СПД (тис.грн.), (100%).
89,3
82,0
80,0
Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Законів України про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності» від 21.09.2007р. № 1987-111 СПД, створені в організаційних формах, не передбачених Законами України, державна реєстрація яких проведена до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести організаційну форму у відповідність до вимог Законів України протягом п'яти років після набрання чинності цим Законом. При цьому плата за перереєстрацію не стягується.
Після надходження відсотків банку за користування тимчасово вільними бюджетними коштами прогнозне завдання на 2009р. становить 50,0 т.грн.
За 2008рік річна ставка НБУ знизилася з 27% до 12,5%. Аналіз щомісячних надходжень показав, що в 2 півріччі знизилося надходження в 2,5 рази. Отже, прогнозне надходження за цим показником на 2009р. складе до 20,0 т.грн.
По платі за землю прогнозний показник, розрахований горфу на 2009р. складає 5796,0 т.грн. (75%) або в контингенті 7728,0 т.грн. Згідно спрямованого раніше на адресу горфу розрахунку ДПІ прогноз надходження плати за землю на 2009 рік складе 7135,0 т.грн., Де врахована сума нарахувань за ставками згідно Проекту Закону «Про держбюджет на 2009 рік» та погашення недоїмки минулих років у 2009 році. Отже, прогнозний показник, розрахований горфу завищений на 593,0 т.грн.
У додатку 8 розраховане очікуване надходження плати за землю в 2009 року. Так як грошова оцінка землі в 2009 не проводилася, то на підставі Проекту Закону «Про держбюджет на 2009 рік» нарахування податку на землю у 2009 році проводилось з урахуванням коефіцієнта 3,03, тобто при обчисленні надходжень по цьому джерелу враховано, що по населених пунктах, грошову оцінку яких не проведено, ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України «Про плату за землю», збільшуються в 3,03 рази.
З додатку 8 видно, що нарахування податку на землю на 2009рік з урахуванням коефіцієнта 3,03 становить 5815т.грн., Надходження орендної плати - 953т.грн., Погашення недоїмки минулих років - 367т.грн.
Разом надходження:
5815 +953 +367 = 7135 (т.грн.)
Розрахунок прогнозних надходжень по платі за патент на 2009 рік по платниках, які перебувають на податковому обліку в районі, представлений у додатку 4. При розрахунку враховуються такі чинники: кількість патентів виданих, середньомісячна вартість 1 патенту, очікувана кількість придбання патентів. Прогноз надходження на 2009 рік по платі за патент всього - 1520 тис.грн.
По платі за патенти розраховане горфу прогнозне завдання на 2009 рік склало 1750,8 т.грн.
У прогнозних розрахунках надходжень по цьому джерелу врахована плата за придбання торгового патенту на деякі види підприємницької діяльності на 2009 рік, яка обчислена відповідно до основних положень ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.98г. № 826 зі змінами та доповненнями.
Розрахунок плати за торговий патент здійснено з урахуванням обсягу надходження в минулому році і динаміки розширення сфер діяльності в роздрібній торгівлі, операцій з торгівлі валютними цінностями та надання послуг у сфері грального бізнесу.
Фактичне надходження в 2008 році в порівнянні з 2007 р. нижче на 50,9 т.грн. Крім того, з 1.01.02г. були анульовані 16 патентів на гральний бізнес по 2 підприємствам, сума надходжень за якими в 2008р. склала 17,5 т.грн.
З додатку 4 видно, що прогноз надходження по платі за патент на 2009р. по фізичних особах складе 260,0 т.грн., тому що кількість патентів, виданих ДПІ фіз. особам на 1.12.01г. складає 146 штук; середньомісячна вартість одного патенту для фіз. осіб - 150грн.; очікувана кількість придбання патентів на 2009р. з фіз. особам - 135 штук. Прогноз надходження по платі за патент на 2009р. з фіз. особам складе 260,0 т.грн. Прогноз надходжень по платі за патент по юридичних особах - 1260,0 т.грн. Разом прогноз надходження на 2009р. = 1520т.грн.
Розрахунок прогнозних надходжень зі збору з власників собак на 2009 рік враховує: очікувана кількість власників собак, ставку збору по 1 платнику на рік. Прогноз надходження збору з власників собак на 2009 рік дорівнює 595 грн. Розрахунок представлений у додатку 5.
Розрахунок прогнозних надходжень по податку з реклами на 2009 рік по Калінінському району представлений в таблиці 16.
Таблиця 16. Розрахунок прогнозних надходжень по податку з реклами
1.
Кількість платників за даними ДПІ за станом на 01.12.01г.
39
2.
Середньомісячна нарахування за платниками
5,8 т.грн.
3.
Прогноз надходження на 2009 рік з податку з реклами
70 т.грн.
Розрахунок надходжень комунального податку по ДПІ у Калінінському районі представлений в додатку 9. Як ми бачимо, фактичне надходження на 2009 рік складе 488,9 т.грн. У порівнянні з 2007 і 2008гг. спостерігається зниження надходження з наступних причин: знижується кількість підприємств з 2284 штук в 2007 році до 2170 - у 2008 році, тобто на 114 підприємств; в 2009 році кількість підприємств знижується до 2150, тобто на 20 підприємств у порівнянні з 2008 роком. Наступною причиною є зниження кількості працюючих: в 2008 році воно склало 25074 працюючих, а в 2009 році - 23874 працюючих, тобто на 1200 працюючих менше. Тому надходження на 2009 рік складе 488,9 т.грн., Тобто на 15,2 т.грн. менше в порівнянні з 2008 роком.
Надходження єдиного податку у 2009 році обчислені відповідно до Указу Президента України від 28.06.99г. № 746 «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98р.« Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва »виходячи з показника сплати цього податку в минулому році і сформованої тенденції збільшення доходів місцевих бюджетів з цього джерела. Обсяг надходжень визначено по контингенту в розмірі 6162,7 т.грн., В тому числі до місцевого бюджету у розмірі 2650т.грн.
Таблиця 17. Розрахунок прогнозних надходжень по єдиному податку на 2009 рік по Калінінському району
1.
Кількість платників єдиного податку (фіз.особи) станом на 01.12.01г.
745
2.
Середньомісячна вартість 1 свідоцтва з урахуванням найманих працівників (грн.)
280
3.
Прогноз надходження єдиного податку (за фіз.ліцам0 на 2009 рік (у контин.) (Т.грн.),
в т.ч. до місцевого бюджету (43%)
1200
516
4.
Кількість платників єдиного податку (юр.особи) станом на 01.08.01г.
413
5.
Очікувана кількість платників на 01.01.02г.
450
6.
Середньомісячна нарахування за платниками (юр.особам) за даними ДПІ, тис.грн.
0,84
7.
Прогноз надходження єдиного податку за юр.особам на 2008 рік
(У контин.), Тис.грн.,
в т.ч. до місцевого бюджету (43%), тис.грн.
4962,7
2134,0
8.
Прогноз надходження єдиного податку на 2009 рік
Найбільше (в контингенті), тис.грн.,
в т.ч. до місцевого бюджету, тис.грн.
6162,7
2650
Розрахунок прогнозних надходжень по збору за розміщення об'єктів торгівлі на 2009 рік по Калінінському району представлений у додатку 10. З додатку видно, що прогноз надходження збору за розміщення об'єктів торгівлі на 2009 рік становить 128тис.грн., Очікувана кількість платників збору на 01.01.2009р. - 315 шт.
Відомості про надходження збору за паркування представлені у додатку 11, де вказуються дані про суму збору за паркування в 2007, 2008, 2009рр., Кількість днів роботи на місяць, а також найменування парковок і стоянок.
У 2008р. сума збору паркування склала всього 7200грн., а в 2007р. - 3545,14 грн., Тобто на 3654,9 грн. більше в порівнянні з 2007р. Прогноз на 2009р. становить 8400грн., що на 1200грн. Більше в порівнянні з 2008р. Найбільша сума збору перерахована АТ «Дари садів»: за 2007р. - 1366,14 грн., За 2008р. - 3000грн., За 2009р. - 3100грн. За іншим паркуванню і стоянках дані представлені у додатку 11.
Відомості про надходження ринкового збору за 2009 рік відображені в додатку 12. Сума ринкового збору всього склала 745тис.грн., В т.ч. сума за автомотодрому = 231,4 тис.грн. На розрахунок суми ринкового збору впливають такі чинники: кількість місць, ставка і сума з продажу товарів, кількість ринків за все.
Прогноз надходжень здійснюється відповідно до діючого податкового законодавства і Закону України «Про державний бюджет на 2009рік.».
Аналіз ходу виконання доходної частини бюджету Калінінського району здійснюється співробітниками відділу прогнозування доходів та контролю за виконанням дохідної частини бюджету. При цьому складається звіт про виконання місцевого бюджету Калінінського району. Результати аналізу відображаються у пояснювальній записці до звіту про виконання бюджету. У ході аналізу визначається відсоток виконання доходної частини бюджету, сума недоотриманих коштів, розглядаються причини неотримання коштів.
2.3 Розробка моделі прогнозування доходів місцевих бюджетів
Важливим напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів місцевого рівня щодо бюджетного процесу є вдосконалення прогнозування дохідної частини бюджету.
Ми розглянемо методику та модель планування та прогнозування прибуткового податку з громадян. Дану модель можна використовувати для розрахунку прогнозних показників по будь-яких видів податків і платежів.
У своїй прогнозно-аналітичної практиці органи місцевого самоврядування повинні керуватися єдиними положеннями щодо розрахунку сум збору прибуткового податку з громадян відповідно до методик прогнозування надходжень платежу.
Прогнозуванню передує аналіз надходження прибуткового податку з громадян, який включає:
- Вивчення рівнів і динаміки абсолютних і відносних показників фактичних надходжень його сум;
- Визначення обсягів та причин відхилень фактичних показників від затверджених на попередній (допрогнозний) період;
- Визначення впливу різних факторів на обсяги виконання платежу, резервів його збільшення. При цьому податковими органами в залежності від рівня проводиться вивчення показників в цілому по країні, регіону або регіонах, за окремими платникам і т.д. Слід зазначити, що для платників - юридичних осіб метою аналізу та прогнозування платежу є вивчення розмірів впливу податкових чинників на зниження витрат виробництва та обігу, збільшення прибутку і т.д.
Для аналізу виконання прибуткового податку з громадян використовуються різні методи, в окремо порівняння, регресійний метод. Порівнянням встановлюють загальні та приватні риси у змінах надходжень сум цього платежу. Регресійний аналіз дає можливість визначити найбільш точні характеристики виконання платежу, його справжні показники. Графічно встановлюють тенденції динаміки показника (у часі: по місяцях, роках).
Ми ведемо розрахунок прогнозних показників на підставі надходжень прибуткового податку з громадян за 2005 - 2008рр. в контингенті, тобто розраховуємо 100% надходження податку. Це пов'язано з щорічним зміною нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів. Приміром, на 2008 рік у Калінінський район м. Донецька надійде 7,4% прибуткового податку від загальної суми (25% - область, 75% - місто). Нормативи відрахувань залежать від потреби у фінансуванні за даному району, тобто чим вище потреба, тим вище норматив. Нормативи відрахувань представлені у додатку 13. якщо нормативи постійно змінюються, то суми фактичного надходження прибуткового податку з громадян в Калінінський район порівнювати не можна, тому для прогнозних розрахунків ми беремо надходження в контингенті, а потім розраховуємо частина, яка надійде безпосередньо в Калінінський район. Суми фактичних надходжень прибуткового податку в контингенті представлені у додатку 14. Суми фактичних надходжень прибуткового податку разом із фіксованим податком (90%) до місцевого бюджету м. Донецька (75%) представлені в додатку 15.
Для визначення наявності автокореляції в рівнях цього платежу застосовуємо як універсальний критерій «Дарбіна - Уотсона».
d = ,
де Y - значення показників динамічного ряду;
t - порядковий номер показника в динамічному ряді;
n - прогнозний період.
Можливі значення критерію прибувають в інтервалі 0 - 4. якщо автокорреляция відсутня, то значення цього критерію коливається в рамках числа 2.
Розрахунок критерію проводиться з використанням таблиці.
Табл. 9. Розрахунок даних для перевірки автокореляції.
млн. грн.
№ п / п
t
Yt
Yt +1
Yt +1- Yt
(Yt +1- Yt) 2
Yt 2
2005
1
2006
2
2007
3
2008
4
Всього
d ≤ 2
Якщо значення критерію значно нижче числа 2, то з цього випливає, що взаємозв'язок між показниками існує.
Специфікою доходів населення є їх певна інерційність у щорічному і помесячном підвищення, тобто взаємозв'язок у динаміці показників попередніх і наступних періодів, тому що формування фонду оплати праці як будь-який економічний процес є інерційним. Крім цього для кожного наступного року базисним є фонд оплати праці попереднього року.
Тому, в будь-якому періоді значення прогнозного показника надходжень прибуткового податку з громадян залежить від фактичних його показників попередніх періодів. Безумовно, що на прогнозні показники, коли порівнювати їх з попередніми, впливають різні фактори, ті, які діяли в попередні періоди, і нові, що проявляється в прогнозному періоді.
При прогнозуванні надходжень прибуткового податку спочатку можна обмежиться від дії нових чинників на прогнозний період, і визначити тенденцію зміни цього показника у попередніх періодах і на прогнозований період.
Значення попередніх періодів приймаються як факторні для розрахунку прогнозних показників.
Такі тенденції визначаються за допомогою методів статистичного моделювання, окремо на підставі рівнянь регресії, які описують взаємозв'язок результативних факторів.
Математично залежність показника надходжень прибуткового податку з громадян ПНt на прогнозований період (t) від фактичних показників попередніх періодів відображається рівнянням лінійної залежності, що виражається формулою:
ПНt = А0 + А1 * ПНt - 1 + А2 * ПНt - 2 + ... + Ак * ПНt - к, (1)
де t - порядковий номер, період аналізу;
до - прогнозований період, до = 1,2,3 ... n;
ПНt - фактичне значення показника прибуткового податку з громадян для періоду t;
ПНt - до - фактичне значення показника прибуткового податку з громадян в періоді t - k);
А0, А1, А2 ... Ак - коефіцієнти регресії.
Достатньої точності прогнозів можна досягти, якщо в розрахунках прийняти, що k = 1 3, тому на практиці доцільно застосовувати модифіковане рівняння:
ПНt = А0 + А1 * ПНt - 1 + А2 * t (2)
Прогнозоване значення податку на (t + n) період
ПНt + n = А0 + А1 * ПНt + А2 * (t + n), (3)
де n - прогнозований період.
Коефіцієнти регресії А0, А1 і А2 знаходяться за методом найменших квадратів.
Для оцінки величини помилки прогнозу застосовуються різні методи аналізу якості прогнозів, окремо абсолютні показники помилки. До таких показників відноситься середня відносна помилка (Кп).
Для середньострокових прогнозів (1-5 років) при Кп, менше, ніж 10, отримані прогнози будуть мати високу точність; при Кп = (10-20) - гарна якість; при Кп = (20-50) - задовільна якість; при Кп більше ніж 50 - якість незадовільна.
Тому, для оцінки об'єктивності розрахунків за рівнянням (3) слід використовувати величину середнього відносного лінійного рівняння (Кп), яка обчислюється за формулою:
Кп = 1 / j ,
де ПНt - фактичне значення показника прибуткового податку з громадян на період t;
ПНtp - розрахункова величина показника прибуткового податку з громадян на період t.
Для прикладу розрахунку використовуємо фактичні надходження прибуткового податку з громадян, які наведені вище. Для виконання розрахунків використовуємо таблицю.
З урахуванням визначених за таблиці показників маємо систему нормальних рівнянь. Із системи рівнянь отримуємо рівняння прогнозного значення прибуткового податку з громадян:

ПНt = А0 + А1 * ПНt - 1 + А2 * t
На практиці розраховані показники можуть коригуватися з урахуванням різних факторів. До таких, наприклад, відносяться виплата зарплати під час виборчої компанії, перехід платників податків на облік в інший район, зміна кількості підприємств-налгоплательщіков, зміна кількості працюючих на підприємствах. Детальніше коригування прогнозного надходження прибуткового податку з громадян на 2009 рік вказано в пункті 2 на стор 8. Крім того, приймаються законодавчі акти, наприклад, щодо надання пільг з оподаткування доходів громадян і т. д.
Запропонована методика і модель може використовуватися місцевими фінансовими органами для прогнозування надходжень прибуткового податку з громадян.

Глава 3. Практичне застосування розробленої моделі на базі фінансового відділу Калінінського району м.Донецька
3.1 Аналіз доходів бюджету за 2006 - 2008 роки та плану на 2009 рік. Дослідження методики, яка застосовується у фінвідділі в процесі планування і прогнозування доходів
Проаналізуємо дохідну частину бюджету Калінінського району м.Донецька за 2006 - 2008рр. Спочатку розглянемо склад і структуру доходної частини бюджету в розрізі по кожному року окремо, проаналізувавши планові та фактичні показники, визначимо розміри відхилень планових показників від показників фактичного виконання, а також визначимо причини цих відхилень по кожному з трьох років. Далі на основі отриманих показників проведемо більш масштабний аналіз, шляхом зіставлення цих показників між роками.
Попередній аналіз доходів Калінінського району м.Донецька почнемо з 2006 року. Для цього будуть необхідні дані, відображені в таблиці 11.
Аналіз звіту про виконання бюджету за 2006 рік
Із звіту про виконання бюджету Калінінського району м.Донецька за 2006р., А також з представленої раніше таблиці видно, що в цілому по району план надходження податків і зборів забезпечений на 126,5%, або понад план надійшло 3490,7 т.грн., тому що затверджено по бюджету 2006р. Найбільше доходів 13179,6 т.грн., а виконано за 2006р. - 16670,3 т.грн., Тобто на 3490,7 т.грн. больше.В той же час з 19 джерел доходів за минулий період не виконано 5 або 26,3%. В основному невиконання плану на 452,2 т.грн. отримано з власників транспортних засобів, у зв'язку зі зміною порядку і термінів проходження техогляду, з яким пов'язана сплата податку.
План по платі за воду, за патенти, відсотки банку, інші надходження не забезпечений через нереальність планування.
Аналіз звіту про виконання бюджету Калінінського району за 2007 рік
Виконання місцевого бюджету Калінінського району за 2007 рік виглядає наступним чином:
по доходах - 20037,3 тис.грн.:
- Загальний фонд -18326,9 тис.грн.;
- Спеціальний фонд - 1710,4 тис.грн.;
за видатками -19705,2 тис.грн.:
- Загальний фонд - 17986,6 тис.грн.;
- Спеціальний фонд - 1718,6 тис.грн.
Розглянемо дані з надходження доходів до бюджету Калінінського району м.Донецька в 2007 році, які відображені в таблиці 12.
Таблиця 11. Структура доходної частини бюджету в 2006 році (тис.грн.,%)

Найменування статей доходів

План,
тис.грн.
% До
підсумку
Виконавчий
ня, тис.грн.
% До
підсумку
% Вико-
нання
плану
Відхил
ня, тис.грн.
Відхил
ня,%
1
2
3
4
5
6
7
8
Податкові надходження
12739,6
96,66
16234,3
97,38
127,43
+3494,7
27,43
Прибутковий податок з громадян
2549,0
19,34
2977,3
17,86
116,80
+428,3
16,80
Фіксований податок
350,0
2,66
496,2
2,98
141,77
+146,2
41,77
Податок на прибуток
2662,5
20,2
4616,5
27,69
173,39
+1954
73,39
Збори за використання природних ресурсів
2990,9
22,69
3759,8
22,55
125,71
+758,9
25,71
Плата за землю
2928,8
22,22
3694,5
22,16
126,14
+765,7
26,14
Внутрішні податки на товари та послуги
2070,5
15,71
2481,5
14,89
119,85
+411,0
19,85
Плата за патент
1505,5
11,42
1446,5
8,68
96,08
-59
-3,92
Інші податки і збори
1008,4
7,65
1309,3
7,85
129,84
+300,9
29,84
Місцеві податки і збори
838,4
6,36
923,1
5,54
110,10
+84,7
10,10
Єдиний податок
-
-
187,4
1,12
-
+187,4
-100
Неподаткові надходження
440,0
3,34
436,0
2,62
99,09
-4,0
-0,91
Держмито
151,0
1,15
242,7
1,46
160,73
+91,7
60,73
Надходження від штрафів та фін.санкціі
131,0
0,99
158,6
0,95
121,07
+27,6
21,07
Адмінштрафи
131,0
0,99
155,5
0,93
118,70
+24,3
18,70
Інші неналговие надходження
122,0
0,93
3,6
0,02
2,95
-118,4
-97,04
Надходження сум депоніт. і кредитор. заборгованості
20,0
0,15
27,3
0,16
136,5
+7,3
36,5

Усього доходів

13179,6
100,0
16670,3
100,0
126,49
+3490,7
26,49
За 2007 рік дохідна частина місцевого бюджету по загальному фонду виконана на 102,0% або понад план надійшло - 335,6 тис.грн.
З урахуванням надходжень до спеціального фонду бюджету виконаний на 101,4%.
З 24 джерел надходження доходів не забезпечено виконання по 8-ми на суму 347,9 т.грн., А саме:
- За фіксованим податком план виконаний на 82,5%, невиконання пояснюється нереальністю плану на поточний рік і переходом частини платників на сплату єдиного податку, що пояснюється нарахуванням за 2007р. - 540,2 т.грн., А план 667,9 т.грн.;
Таблиця 12. Структура доходної частини бюджету у 2007 році (тис.грн.,%)

Найменування статей доходів

План,
тис.грн.
% До
підсумку
Виконавчий
ня, тис.грн.
% До
підсумку
% Вико-
нання
плану
Відхил
ня, тис.грн.
Відхил
ня,%
1
2
3
4
5
6
7
8
Податкові надходження
16422
97,29
16851
97,89
102,6
429,1
2,6
Прибутковий податок з громадян
8407,1
49,81
8535,4
49,58
101,5
128,3
1,5
Фіксований податок
667,9
3,96
551,3
3,20
82,5
-116,6
-17,5
Податок на прибуток
818
4,85
837,5
4,87
102,4
19,5
2,4
Збори за використання природних ресурсів
2903,3
17,20
3025,8
17,58
104,2
122,5
4,2
Плата за землю
2828,3
16,76
2952,6
17,15
104,4
124,3
4,4
Внутрішні податки на товари та послуги
1635,6
9,69
1801,4
10,46
110,1
165,8
10,1
Плата за патент
1552,8
9,20
1697,3
9,86
109,3
144,5
9,3
Інші податки і збори
2657,9
15,75
2650,9
15,40
99,7
-7
-0,3
Місцеві податки і збори
1643
9,73
1654,6
9,61
100,7
11,6
0,7
Єдиний податок
780,1
4,62
810,7
4,71
103,9
30,6
3,9
Неподаткові надходження
457,2
2,71
363,7
2,11
79,5
-93,5
-20,5
Держмито
185,4
1,10
133,1
0,77
71,8
-52,3
-28,2
Надходження від штрафів та фін.санкціі
156,2
0,93
147,9
0,86
94,7
-8,3
-5,3
Адмінштрафи
156,2
0,93
141,2
0,82
90,4
-15
-9,6
Інші неналговие надходження
72,7
0,43
30,5
0,18
42,0
-42,2
-58
Надходження сум депоніт. і кредитор. заборгованості
68
0,40
14,9
0,09
21,9
-53,1
-78,1

Усього доходів

16879
100
17214,7
100
102,0
335,6
2,0
- По платі за надра план виконаний на 57,8%, що пояснюється зниженням видобутку вугілля та неплатоспроможністю платника (шахта ім.Калініна передана на обслуговування в ДПІ м. Донецька);
- По комунальному податку план виконаний на 98,2%. З цього джерела нереально завищений план, нарахування за 2007р. склало 561,7 т.грн. при плані 764т.грн.;
- По збору за паркування план виконаний на 11,5%, який нереально встановлений. Розташовані на території району автостоянки послуги з паркування не надають;
- По держмито план виконаний на 71,8% внаслідок вступу в силу законів, що знизили ставки держмита з 5% до 1% в суми позову громадян до судів і з ціни нотаріального посвідчення договорів, що підлягають оцінці, з 2% до 1% за вчинення виконавчих написів нотаріусів;
- Нереально завищений план по штрафах і санкціях, які відповідно до закону «Про держбюджет на 2007р." Повинні надходити 50% до держбюджету, 50% - до місцевого бюджету. План закладений на рівні минулого року, т.е.100%;
- План з надходження депонентської і кредиторської заборгованості виконаний на 21,9%, що пояснюється відсутністю реальних платників з цього джерела доходів.
Виконання бюджету по доходах за 2007 рік представлено в таблиці № 12. З таблиці видно, що виконання бюджету за податковими надходженнями склало 16851,0 т.грн., Тобто на 429,1 т.грн. більше, ніж передбачалося уточненого плану. Виконання по прибутковому податку з громадян перевищує уточнений план на 244,9 т.грн. і становить 7984,1 т.грн. Відхилення виконаного бюджету від уточненого плану становить 122,5 т.грн. по збору за використання природних ресурсів. Плата за патент за уточненим планом вище на 7,0 т.грн. від виконання. Неподаткові надходження за уточненим планом склали 457,2 т.грн., А по виконанню 363,7 т.грн., Тобто на 93,5 т.грн. більше. Виконання місцевих податків у порівнянні з уточненим планом вище на 11,6 т.грн.
Аналіз звіту про виконання бюджету за 2008 рік
На 2008 рік сесією Калінінського районного ради затверджено план доходної частини бюджету по загальному фонду у сумі 11150т.грн., З урахуванням цільової субвенції 11250т.грн.
Рішеннями райради Калінінського району план доходної частини бюджету по загальному фонду уточнено на 2208,5 т.грн. і становить 13358,5 т.грн., з урахуванням цільової субвенції та дотації 13691,8 т.грн.
Дані таблиці 13 показують доходи бюджету за 2008 рік по Калінінському району м.Донецька. На підставі таблиці можна провести аналіз доходів бюджету за 2008 рік.
За 2008 рік план доходної частини бюджету району по загальному фонду виконаний на 104,0% (перевиконання склало 533,6 т.грн.), З урахуванням надходжень по спецфонду на 102,0%.
З 20 джерел надходження доходів не забезпечено виконання по 6:
- План по фіксованому податку виконаний на 97,6%, що пояснюється переходом частини платників на сплату єдиного податку;
- План по платі за патент виконаний на 72,6%, що пояснюється нереальністю плану, горфу доведений план на 2008 рік у розрахунку 34,2% росту до фактичних надходжень за 2007 рік, не враховуючи переходу частини платників на сплату єдиного податку, крім того , у 2008 р. плата за патент за АЗС у сумі 16,3 т.грн. була перекинута до обласного бюджету згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік» (втрати в рік по патентах АЗС склали 58,0 т.грн.);
план по комунальному податку виконаний на 74,4%, що пояснюється нереальністю планування, середньомісячне нарахування за даними ДПІ по
Таблиця 13. Структура доходної частини бюджету в 2008 році (тис.грн.,%)

Найменування статей доходів

План,
тис.грн.
% До
підсумку
Виконавчий
ня, тис.грн.
% До
підсумку
% Вико-
нання
плану
Відхил
ня, тис.грн.
Відхил
ня,%
1
2
3
4
5
6
7
8
Податкові надходження
12844
96,14
13320,2
95,9
103,7
476,7
3,7
Прибутковий податок з громадян
4289,7
32,11
5083,9
36,6
118,5
794,2
18,5
Фіксований податок
585,2
4,38
572,6
4,1
97,8
-12,6
-2,2
Податок на прибуток
0
0
0
0
0
0
-100
Збори за використання природних ресурсів
2210
16,54
2276,3
16,4
103
66,3
3
Плата за землю
2210
16,54
2276,3
16,4
103
66,3
3
Внутрішні податки на товари та послуги
2360
17,67
1747,9
12,6
74,1
-612,1
-25,9
Плата за патент
2268,8
16,98
1646,3
11,9
72,6
-622,5
-27,4
Інші податки і збори
3983,8
29,82
4212,1
30,3
105,7
228,3
5,7
Місцеві податки і збори
1731,8
12,96
1572,7
11,3
90,8
-159,1
-9,2
Єдиний податок
2104,1
15,75
2381,7
17,1
113,2
277,6
13,2
Неподаткові надходження
515
3,86
571,9
4,1
111
56,9
11
Держмито
296,7
2,22
331,5
2,4
111,7
34,8
11,7
Надходження від штрафів та фін.санкціі
161,4
1,21
162,5
1,2
100,7
1,1
0,7
Адмінштрафи
161,4
1,21
162,5
1,2
100,7
1,1
0,7
Інші неналговие надходження
14,9
0
25,4
0,2
170,5
10,5
70,5
Надходження сум депоніт. і кредитор. заборгованості
0
0
7
0,05
0
7
-100

Усього доходів

13359
100
13892,1
100
104
533,6
4
- Платникам району складає 42,8 т.грн., Середньомісячне надходження з великим платникам складає 7,2 т.грн., Всього 50,0 т.грн.
Згідно доведеного плану горфу середньомісячне надходження має скласти 67,8 т.грн.;
- План зі збору за видачу ордера на квартиру виконаний на 75%, що пояснюється невеликою кількістю виділених квартир;
- Місцева символіка підприємствами району не застосовувалася;
- План зі збору з власників собак виконаний на 87,5%, тому що з розрахунку ДПІ нарахування за цим видом доходів становить 0,6 т.грн.
Порівняльний аналіз доходів бюджету за 2006 - 2008 роки.
Проведемо порівняльний аналіз фактичних надходжень доходів бюджету району шляхом зіставлення однорідних фактичних показників між роками. Для цього нам будуть необхідні показники фактичних надходжень доходів за 2006 - 2008 рр.., Відображені в таблиці 14.
З таблиці 14 видно, що податкові надходження в 2007 році в порівнянні з 2006 р. збільшилися на 616,7 т.грн. або на 3,8%, в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. податкові надходження знизилися на 3531т.грн. або на 21%.
Прибутковий податок у 2008 р. в порівнянні з 2007 р. знизився на 3452т.грн. або на 40,4%.
Всього доходи в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. знизилися на 3323т.грн. або на 19,3%.
Бюджет Калінінського району м.Донецька на 2009 рік складається із загального та спеціального фондів.
Встановлено доходи бюджету на2009 рік у сумме16204, 5т.грн., З них:
- Загального фонду - 14935,9 т.грн.;
- Спеціального фонду - 1268,6 т.грн.
Субвенція на виконання інвестиційних проектів складає 50т.грн.
Дані про доходи на 2009 рік представлено в додатку 7.
Необхідно зазначити, що розрив між запланованими і фактичними показниками великий. На наш погляд це пов'язано з важкопрогнозованим, у відповідних умовах, станом розрахунків між усіма учасниками господарського механізму, а також відсутністю необхідної бази даних і сучасних методик розрахунку при бюджетному плануванні.
3.2 Апробація запропонованої методики і моделі планування та прогнозування доходів бюджету. Аналіз заходів по зміцненню дохідної бази місцевого бюджету Калінінського району
Навряд чи знайдуться достатні аргументи для переконання в доцільності відмови від прогнозування, покликаного передбачити ймовірні тенденції при вирішенні стратегічних завдань розвитку суспільства, і планування як засобу обгрунтування найкоротших шляхів досягнення поставлених цілей. В умовах ринкової економіки прогноз і план повинні розроблятися на підставі нових методології та методики. Адже в умовах ринкових відносин прогнозування і планування - це не директива, а збори правил і засобів окреслення параметрів рівня розвитку економіки, які будуть визначати основи життя суспільства в майбутньому періоді.
Актуальність проблеми дослідження обумовлена ​​недоліками чинної системи планування і прогнозування доходів бюджетів місцевого самоврядування, яка базується на вертикальній схемі прийняття рішень щодо розподілу ресурсів та планування від досягнутого рівня.
В умовах нестабільного економічного середовища застосування найбільш точних методів прогнозування, встановлення реальних планових показників сприяє більш ефективному фінансуванню широкого кола заходів, пов'язаних з соціально-культурним та комунально-побутовим обслуговуванням населення.
Фінансове планування повинно базуватися на достовірній інформації, передусім на правильно визначених макроекономічних показниках, таких як обсяги ВВП, фонду оплати праці, прибутку, амортизаційних відрахувань, загального обсягу фінансових ресурсів. На сьогоднішній день є підстави стверджувати, що методологія визначення зазначених показників не має достатнього наукового обгрунтування.
Одночасно фактичного виконання прогнозних показників вимагають діючі фінансові норми, стимули, санкції, щоб мати добру юридичну і наукове підгрунтя.
Хоча всі бюджетні системи мають елементи контролю, управління і планування, реформатори прагнуть звернути увагу на планування, перетворивши практику фінансового планування на систематичний процес оцінки завдань урядових програм і способів, за допомогою яких їм можна було б досягти. Повертаючись до зв'язку між економічною політикою і бюджетом, важливо помітити, що фактичне наповнення зв'язку з цим повинне забезпечуватися через фінансове планування. Фінансове планування має охоплювати передбачення і розробку програми державних витрат на 3 - 5-річний період, взявши до уваги очікувані труднощі з ресурсами і взаємозв'язком витрат зі станом економіки.
Планування доходів бюджету всіх рівнів (загальнодержавного, обласного, міського, районного, селищного, сільського) відбувається при складанні проекту бюджету. Планування бюджету покликане визначити суму коштів, яка може бути залучена до бюджету для фінансування розвитку народного господарства, соціально-культурної сфери, утримання армії, органів влади та управління.
У процесі планування доходів усіх рівнів повинно бути забезпечено повне виявлення доходів за всіма джерелами їх створення.
При плануванні бюджету слід виходити з реалій сьогоднішнього дня.
З метою реального впровадження в Україні системи перспективного планування доходів бюджету необхідно розробити та затвердити нормативно-розпорядчим актом Кабінету Міністрів України методичні вказівки (інструкції) за їхнім визначенням, передбачивши порядок, методи, терміни складання прогнозних показників і розрахунків до них, а також органи державної виконавчої влади, які повинні бути відповідальними за їх підготовку. Прогнозні оцінки цих показників повинні відображати цілеспрямованість макроекономічної діяльності держави.
Фінансове планування в органах місцевого самоврядування є процесом розробки, складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів, складання кошторисів витрат інших фондів грошових коштів і кошторисів витрат фондів грошових ресурсів, що належать підприємствам і організаціям, які знаходяться у власності територіальних колективів.
Фінансове планування належить до обов'язкових повноважень органів місцевого самоврядування. У сучасній зарубіжній практиці фінансове планування в органах місцевого самоврядування здійснюється на основі розробки змінних п'ятирічних планів.
Важливе значення має наукова методологія фінансового планування. Вона включає сукупність загальних принципів і методів планування, систему фінансових планів, яка використовується для відображення фінансового аспекту суспільного виробництва на підставі урахування вимог конкретних умов розвитку економіки.
Щодо територіального фінансового планування слід зазначити, що воно має зведено-аналітичні риси. Тому його вдосконалення повинно йти шляхом розробки планів фінансового забезпечення комплексного розвитку території при ефективному використанні місцевих природних, трудових і фінансових ресурсів, раціонального розміщення виробництва та вирішення ряду інших територіально-економічних питань. Удосконалення територіального планування дасть змогу уникнути багатьох негативних наслідків і небажаних структурних зрушень в економіці.
Методологічним підгрунтям для вирішення питань територіального планування є функціональні зв'язки територіальної структури економіки та особливості взаємодії, регіональних соціально-економічних систем різного рангу з іншими структурними елементами народного господарства.
Виконувати покладені на нього завдання фінансове планування і прогнозування зможе тільки тоді, коли воно буде базуватися на наукових методах. Це одна з основних проблем фінансового планування. Наукові методи є тими елементами, за допомогою яких пізнаються об'єктивні закономірності розвитку суспільства.
Одним з основних елементів бюджетної політики є, безумовно, регулювання місцевих бюджетів. Оптимальність міжбюджетного регулювання в значній мірі впливає на соціально-економічний розвиток місцевих бюджетів.
При визначенні бюджетної політики щодо регулювання місцевих бюджетів одним із важливих елементів є планування їх доходної частини. Для проведення більш поглибленого аналізу тенденцій планування і виконання доходів місцевих бюджетів за кілька років доцільно використовувати показник питомої ваги запланованих та фактичних доходів місцевого бюджету (без міжбюджетних трансфертів) відповідно загального обсягу доходів місцевих бюджетів.
Що стосується якості прогнозування податкових надходжень, то його сьогодні важко назвати задовільним. Порівняння планових показників з фактичними свідчить про те, що вірність прогнозів, затверджених на державному рівні, відносно невелика. За окремим (основним) видам податків за досліджуваний період існує розбіжність між фактичними та прогнозними показниками (до 150% для річних показників). Значні помилки мають місце не тільки в традиційно складному для прогнозування податок на додану вартість, а й на податок на прибуток підприємств і податок з фізичних осіб.
Очевидно, що основна причина невідповідності планових обсягів надходжень з фактичними ховається в характері планування, коли показники розраховуються не на підставі реального потенціалу оподаткування, а виходячи з потреб бюджету. Крім того, самі методи прогнозування будуються на складній конструкції - прогноз на прогнозі. При цьому зовсім не враховується одна з основних особливостей ринкової економіки - невизначеність попиту та рівня реалізації продукції (як відомо, для економіки України характерний низький рівень реалізації продукції).
Прогнозний розрахунок доходної частини місцевих бюджетів необхідно здійснити з урахуванням фактичної бази оподаткування по кожному джерелу і факторів, які впливають на платоспроможність підприємств. Пропонується також у законодавчому порядку (можливо з визначенням конкретного періоду) вирішити питання про притягнення кредиторських розрахунків банків у підприємства - недоїмники з метою погашення їх недоїмки по платежах до місцевих бюджетів. Отримані таким чином гроші місцевого бюджету направити на фінансування бюджетних організацій, які мають заборгованість за здійснені послуги кожному підприємству-боржнику.
Важливим напрямком підвищення ефективності роботи фінансових органів місцевого рівня щодо бюджетного процесу є вдосконалення прогнозування дохідної частини бюджету.
Сьогоднішня практика прогнозування доходів місцевих бюджетів здебільшого базується на експертних оцінках. Такий підхід дає можливість максимально використовувати властиве фахівцям вміння оцінювати перспективу, яка народжується з'єднанням спеціальних знань і професійного досвіду. Але саме через значну роль, яку грають в експертних методах особистість експерта, його компетентність і досвід, отримані таким чином прогнози мають більшою чи меншою мірою суб'єктивний характер. Тому завжди існує можливість помилок, пов'язаних з унікальністю особистості і досвіду експерта.
Тому, беручи до уваги серйозні соціально-економічні наслідки, які можуть мати прорахунки в бюджетній сфері, експертні методи прогнозування доцільно доповнювати формальними, менш чутливими до особистих думок експертів. Як крок у цьому напрямку пропонується прогнозування доходів бюджету з використанням економетричних моделей.
Ми розглянемо методику та модель планування та прогнозування прибуткового податку з громадян, а також її апробацію. Дану модель можна використовувати для розрахунку прогнозних показників по будь-яких видів податків і платежів.
У своїй прогнозно-аналітичної практиці органи місцевого самоврядування повинні керуватися єдиними положеннями щодо розрахунку сум збору прибуткового податку з громадян відповідно до методик прогнозування надходжень платежу.
Прогнозуванню передує аналіз надходження прибуткового податку з громадян, який включає:
- Вивчення рівнів і динаміки абсолютних і відносних показників фактичних надходжень його сум;
- Визначення обсягів та причин відхилень фактичних показників від затверджених на попередній (допрогнозний) період;
- Визначення впливу різних факторів на обсяги виконання платежу, резервів його збільшення. При цьому податковими органами в залежності від рівня проводиться вивчення показників в цілому по країні, регіону або регіонах, за окремими платникам і т.д. Слід зазначити, що для платників - юридичних осіб метою аналізу та прогнозування платежу є вивчення розмірів впливу податкових чинників на зниження витрат виробництва та обігу, збільшення прибутку і т.д.
Для аналізу виконання прибуткового податку з громадян використовуються різні методи, в окремо порівняння, регресійний метод. Порівнянням встановлюють загальні та приватні риси у змінах надходжень сум цього платежу. Регресійний аналіз дає можливість визначити найбільш точні характеристики виконання платежу, його справжні показники. Графічно встановлюють тенденції динаміки показника (у часі: по місяцях, роках).
Відповідно даними, надходжень прибуткового податку з громадян встановили: в у 2005р. - 11,93 млн. грн., 2006р. - 11,90 млн. грн., В 2007р. - 17,84 млн. грн., В 2008р. - 24,55 млн. грн.
Ми ведемо розрахунок прогнозних показників на підставі надходжень прибуткового податку з громадян за 2005 - 2008рр. в контингенті, тобто розраховуємо 100% надходження податку. Це пов'язано з щорічним зміною нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів. Приміром, на 2008 рік у Калінінський район м. Донецька надійде 7,4% прибуткового податку від загальної суми (25% - область, 75% - місто). Нормативи відрахувань залежать від потреби у фінансуванні за даному району, тобто чим вище потреба, тим вище норматив. Нормативи відрахувань представлені у додатку 13. якщо нормативи постійно змінюються, то суми фактичного надходження прибуткового податку з громадян в Калінінський район порівнювати не можна, тому для прогнозних розрахунків ми беремо надходження в контингенті, а потім розраховуємо частина, яка надійде безпосередньо в Калінінський район. Суми фактичних надходжень прибуткового податку в контингенті представлені у додатку 14. Суми фактичних надходжень прибуткового податку разом із фіксованим податком (90%) до місцевого бюджету м. Донецька (75%) представлені в додатку 15.
Для визначення наявності автокореляції в рівнях цього платежу застосовуємо як універсальний критерій «Дарбіна - Уотсона»
d = ,
де Y - значення показників динамічного ряду;
t - порядковий номер показника в динамічному ряді;
n - прогнозний період.
Можливі значення критерію прибувають в інтервалі 0 - 4. якщо автокорреляция відсутня, то значення цього критерію коливається в рамках числа 2.
Розрахунок критерію проводиться з використанням таблиці.
Таблиця 18. Розрахунок даних для перевірки автокореляції
млн. грн.
№ п / п
t
Yt
Yt +1
Yt +1- Yt
(Yt +1- Yt) 2
Yt 2
2005
1
11,93
11,9
- 0,03
0,0009
142,3
2006
2
11,90
17,84
5,94
35,28
141,6
2007
3
17,84
24,55
6,71
45,02
318,3
2008
4
24,55
602,7
Всього
80,3
1204,9
d = 80,3 / 1204,9 = 0,067
Оскільки значення критерію значно нижче числа 2, то з цього випливає, що взаємозв'язок між показниками існує.
Специфікою доходів населення є їх певна інерційність у щорічному і помесячном підвищення, тобто взаємозв'язок у динаміці показників попередніх і наступних періодів, тому що формування фонду оплати праці як будь-який економічний процес є інерційним. Крім цього для кожного наступного року базисним є фонд оплати праці попереднього року.
Тому, в будь-якому періоді значення прогнозного показника надходжень прибуткового податку з громадян залежить від фактичних його показників попередніх періодів. Безумовно, що на прогнозні показники, коли порівнювати їх з попередніми, впливають різні фактори, ті, які діяли в попередні періоди, і нові, що проявляється в прогнозному періоді.
При прогнозуванні надходжень прибуткового податку спочатку можна обмежиться від дії нових чинників на прогнозний період, і визначити тенденцію зміни цього показника у попередніх періодах і на прогнозований період.
Значення попередніх періодів приймаються як факторні для розрахунку прогнозних показників.
Такі тенденції визначаються за допомогою методів статистичного моделювання, окремо на підставі рівнянь регресії, які описують взаємозв'язок результативних факторів.
Математично залежність показника надходжень прибуткового податку з громадян ПНt на прогнозований період (t) від фактичних показників попередніх періодів відображається рівнянням лінійної залежності, що виражається формулою:
ПНt = А0 + А1 * ПНt - 1 + А2 * ПНt - 2 + ... + Ак * ПНt - к, (1)

де t - порядковий номер, період аналізу;
до - прогнозований період, до = 1,2,3 ... n;
ПНt - фактичне значення показника прибуткового податку з громадян для періоду t;
ПНt - до - фактичне значення показника прибуткового податку з громадян в періоді t - k);
А0, А1, А2 ... Ак - коефіцієнти регресії.
Достатньої точності прогнозів можна досягти, якщо в розрахунках прийняти, що до = 1 3. тому на практиці доцільно застосовувати модифіковане рівняння:
ПНt = А0 + А1 * ПНt - 1 + А2 * t (2)
Прогнозоване значення податку на (t + n) період
ПНt + n = А0 + А1 * ПНt + А2 * (t + n), (3)
де n - прогнозований період.
Коефіцієнти регресії А0, А1 і А2 знаходяться за методом найменших квадратів.
Для оцінки величини помилки прогнозу застосовуються різні методи аналізу якості прогнозів, окремо абсолютні показники помилки. До таких показників відноситься середня відносна помилка (Кп).
Для середньострокових прогнозів (1-5 років) при Кп, менше, ніж 10, отримані прогнози будуть мати високу точність; при Кп = (10-20) - гарна якість; при Кп = (20-50) - задовільна якість; при Кп більше ніж 50 - якість незадовільна.
Тому, для оцінки об'єктивності розрахунків за рівнянням (3) слід використовувати величину середнього відносного лінійного рівняння (Кп), яка обчислюється за формулою:
Кп = 1 / j ,
де ПНt - фактичне значення показника прибуткового податку з громадян на період t;
ПНtp - розрахункова величина показника прибуткового податку з громадян на період t.
Для прикладу розрахунку використовуємо фактичні надходження прибуткового податку з громадян, які наведені вище.
Для виконання розрахунків використовуємо таблицю 19.
З урахуванням визначених за таблиці показників маємо систему нормальних рівнянь:
1) 3А0 + 41,67 А1 + 6А2 = 54,29
2) 41,67 А0 + 1062,6 А1 + 89,25 А2 = 792,24
3) 6А0 + 89,25 А1 + 14А2 = 121,23
Таблиця 19. Розрахунок показників для складання прогнозів прибуткового податку з громадян
ПНt - 1
T
ПНt
t 2
ПНt - 1 2
t * ПНt - 1
t * ПНt
ПНt * ПНt - 1
ПНtp
11,93
1
11,9
1
141,6
11,93
11,9
141,97
11,9
11,90
2
17,84
4
318,3
23,8
35,68
212,3
13,72
17,84
3
24,55
9
602,7
53,52
73,65
437,97
15,53
41,67
6
54,29
14
1062,6
89,25
121,23
792,24
ПНt = А0 + А1 * ПНt - 1 + А2 * t = 5,44 + 0,003 * (ПНt - 1) + 6,31 * t
Розрахунок прибуткового податку на 2008 рік
ПНt = 5,44 + 0,003 * 17,84 + 6,31 * 3 = 24,42

Для порівняння зазначимо, що в 2008 році фактично отримано 24,55 млн. грн. прибуткового податку
Прогноз на 2009 рік (п = 1)
ПНt + 1 = 5,44 + 0,003 * 24,54 + 6,31 * 4 = 30,75
Дамо оцінку виконаним розрахунками:
Кп = 1 / 3 * 0,2825 * 100 = 9,42%
Оскільки 9,42% менше, ніж 10%, то слід зауважити, що прогнозні розрахунки придатні для практичного використання.
На практиці розраховані показники можуть коригуватися з урахуванням різних факторів. До таких, наприклад, відносяться виплата зарплати під час виборчої компанії, перехід платників податків на облік в інший район, зміна кількості підприємств-налгоплательщіков, зміна кількості працюючих на підприємствах. Детальніше коригування прогнозного надходження прибуткового податку з громадян на 2009 рік вказано в пункті 2 на стор 8. Крім того, приймаються законодавчі акти, наприклад, щодо надання пільг з оподаткування доходів громадян і т. д.
Запропонована методика і модель може використовуватися місцевими фінансовими органами для прогнозування надходжень прибуткового податку з громадян.
Аналіз заходів по зміцненню дохідної бази бюджету Калінінського району
Доходи бюджету формуються щодо законодавства України з урахуванням проведення податкової реформи, скорочення неефективно діючих пільг і розширення податкової бази за рахунок легалізації тіньового сектора. При цьому повинна бути оптимізована податкове навантаження та створені необхідні умови для захисту вітчизняного товаровиробника.
Планування доходів бюджетів усіх рівнів базується на прогнозних макропоказниках соціально-економічного розвитку та заходи фінансового та податкового законодавства.
З метою розширення податкової бази та забезпечення стабільності доходної частини бюджету передбачити:
1) виключення негрошових розрахунків та інших форм взаємозаліків у процесі виконання бюджетів усіх рівнів;
2) заборона реструктуризації та списання податкової заборгованості суб'єктів господарювання по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також встановити мораторій на надання податкових пільг і відстрочок по сплаті податкових зобов'язань;
3) зниження обсягів простроченої податкової заборгованості з податкових платежів до бюджету за рахунок поліпшення стану справляння податків і неподаткових платежів з використанням сучасних технологій податкового адміністрування;
4) вдосконалення системи розрахунків підприємств паливно-енергетичного комплексу з бюджетом;
5) підвищення ефективності приватизації державного і комунального майна, забезпечення приватизації об'єктів за їх реальною ринковою вартістю;
6) чітке визначення джерел формування спеціального фонду бюджету.
Необхідною умовою зміцнення доходної бази бюджетів усіх рівнів є прийняття Податкового кодексу, проведення на його основі радикальної податкової реформи. Метою реформи є реалізація наступних завдань:
- Зниження податкового тиску;
- Спрощення процедур податкового адміністрування;
- Надійний захист прав платників податків.
Передбачене Податковим кодексом, прийнятим Верховною Радою України при першому читанні, зниження податкового навантаження має проводитися поетапно. Вже в 2009 році має бути забезпечено:
- Скорочення з 39 до 23 кількості податків і зборів (обов'язкових платежів);
- Зниження з 20 до 17% ставки податку на додану вартість;
- Зниження з 30 до 25% ставки податку на прибуток підприємств;
- Введення нової шкали ставок оподаткування громадян прибутковим податком на рівні, який не перевищує 25%;
- Зниження з 30 до 15% ставок оподаткування дивідендів; cокращеніе розміру ставок нарахувань на фонд оплати праці, які направляються в соціальні фонди, при збереженні передбачених законодавством соціальних гарантій;
- Удосконалення практики справляння акцизного збору, окремо в частині його адміністрування та впровадження індексації ставок з урахуванням індексу споживчих цін.
У процесі податкової реформи передбачена ліквідація у 2009 році податкових пільг, які надаються за галузевим принципом, а також призупинення економічних експериментів, пов'язаних з пільговим оподаткуванням.
Одночасно повинні бути передбачені можливості стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності суб'єктів хазяйновитості незалежно від того, до якої галузі вони належать, а також звільнення від оподаткування доходів громадян, які інвестуються в цінні папери.
Вимагають подальшої фіскальної підтримки спеціальні (вільні) економічні зони, а також території пріоритетного розвитку і зі спеціальним режимом інвестування, які довели свою спроможність залучати та ефективно освоювати інвестиційні ресурси, в т.ч. і зарубіжні.
Загальновідомо, що податки є основним джерелом надходження доходів в усі ланки бюджетної системи. З їх зростанням пов'язують перспективи стабілізації в країні. У зв'язку з цим, хоча поняття «податкові надходження», і «доходи бюджету» не рівні, ми вважаємо за доцільне, розглянути питання побудови податкової системи України і необхідність її вдосконалення, з метою виявлення недоліків, які спричинили зниження доходної частини бюджетів.
Бюджетний кодекс - дуже важливий і ємний документ. У цілому його можна вважати прогресивним, бо, заплутана система бюджетних розрахунків, перерахунків і взаєморозрахунків просто зобов'язана бути прозорою. А цей кодекс, передаючи значну частину розрахунків в Казначейство, сильно знижує можливості маневру бюджетними ресурсами на всіх рівнях.
Проведене дослідження показало, що для поліпшення існуючої системи оподаткування в Україні, вважається доцільним прийняття низки невідкладних заходів, а саме:
- При побудові ефективної системи оподаткування необхідно враховувати, що виконання державою своїх функцій фінансово повинно забезпечуватися в достатній мірі, але при цьому обов'язково повинні дотримуватися основні принципи оподаткування;
- Уточнення переліку державних і місцевих податків;
- Наділення органів місцевого самоврядування, як мінімум одним великим податковим джерелом, використання якого повністю перебувало в їх компетенції;
- Використання єдиних і стабільних нормативів відрахувань від державних податків до бюджетів всіх рівнів;
- Прийняття рішень у галузі оподаткування має грунтуватися на врахуванні соціально-культурних та психологічних особливостей громадян країни;
- Зменшити нарахування на фонд оплати праці, що сприятиме підвищенню купівельної спроможності населення і заохочувати роботодавців нарощувати розміри оплати;
- Інші заходи.
Пропонована модель бюджетної системи, при якій повинні формуватися державний і місцеві бюджети, повинна стати гарантом їх самостійності та зміцнення доходної бази.
Вищестоящий бюджет повинен формуватися на підставі фіксованих, визначених в абсолютних показниках внесень територій або, іншими словами, фіксованого податку територій, визначених за допомогою встановлення певних відсотків відрахувань від загальнодержавних податків, які встановлюються вищестоящим бюджетом для нижчестоящого. Для цього нам необхідно визначити такий показник, як податкоспроможності територій і поняття власних і переданих доходів територій. Показник податкоспроможності використовується в практиці багатьох зарубіжних країн і є важливим показником фінансової автономії.
Якщо територія має коефіцієнт податкоспроможності менше, ніж 1, ця територія отримує фінансову допомогу в процесі фінансового вирівнювання; якщо цей коефіцієнт більше 1, територія є фінансовим донором, враховуючи при цьому рівень витрат, який необхідно провести з бюджетів території. Тобто фінансове вирівнювання проводиться за двома напрямками: перший - вирівнювання доходів, другий - вирівнювання витрат.
Що стосується прогнозних власних доходів місцевих бюджетів, то згідно з чинним законодавством власні доходи - місцеві податки і збори та передані певному бюджету закріплені і регулюючі загальнодержавні податки, які залишаються в бюджетах щодо затверджених для цього бюджету відсотків відрахувань, а також дотації і субвенції. У нашому випадку прогнозні власні доходи - це всі доходи, які формуються на території, підвідомчій певного місцевого органу влади, і включають в себе весь контингент загальнодержавних закріплених і регулюючих податків, а передані - це дотації та субвенції з вищестоящих бюджетів бюджетам територій.
Визначивши суму коштів, яка повинна надійти з бюджету області для збалансування державного бюджету, встановлюємо абсолютну величину внесень до держбюджету для кожної області в розмірі, пропорційному її податкоспроможності. Аналогічно повинні формуватися обласні, районні та інші бюджети.
Вищестоящий бюджет буде формуватися за рахунок відрахувань нижчестоящого бюджету і дотацій з вищестоящого, а нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів будуть виконувати зовсім іншу функцію, ніж вони виконують сьогодні. Вони будуть служити інструментом визначення розміру фіксованого внеску території і будуть визначатися на підставі рівня податкоспроможності кожної території та його коригування щодо щорічних змін у податковій системі країни та економіки регіонів. Це і буде головним критерієм встановлення розміру нормативних відрахувань від загальнодержавних податків для кожного місцевого бюджету.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Диплом
591.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Питання місцевого значення та повноваження органів місцевого самоврядування міста Єкатеринбурга
Форми і методи впливу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на
Відповідальність за шкоду заподіяну діями державних органів та органів місцевого самоврядування
Злочини проти авторитету органів держав ної влади органів місцевого самоврядування та об єднань
Проблеми формування доходів місцевого самоврядування
Система органів місцевого самоврядування
Повноваження органів місцевого самоврядування
Акти органів місцевого самоврядування
Структура органів місцевого самоврядування
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru