додати матеріал


Планування розміру та розподілу прибутку підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РФ

ДЕРЖАВНЕ Освітні заклади
ВИЩОЇ ОСВІТИ
«Тюменського державного нафтогазового УНІВЕРСИТЕТ»
Філія в м.Ноябрьске
Кафедра організації виробництва
і зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота

З дисципліни «Внутріфірмове планування»
За темою «Планування розміру та розподілу прибутку підприємства ТОВ« Дока-хліб »
Виконав: ст.гр. ЗЕД-05зс
Сплавнік Л.В.
Керівник: доцент
Краснова Т.Л.
м.Ноябрьске, 2008р.

Зміст
ВСТУП ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
1 ЗНАЧЕННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ХОЗЯЙСВОВАНІЯ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5
1.1 Економічна сутність та функції прибутку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 5
1.2 Формування прибутку. Складові елементи формування балансового прибутку ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 8
1.3 Розподіл і використання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 13
2 ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ ІЕЕ РОЗПОДІЛ НА ПІДПРИЄМСТВІ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 17
2.1 Коротка характеристика підприємства ТОВ «Дока-хліб» ... ... ... ... ... ... .. 17
2.2 Виявлення джерел утворення прибутку підприємства в плановому періоді і визначення її розміру ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..................... 18
2.3 Розробка механізму розподілу планового прибутку підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 23
3 розробка рекомендацій щодо вдосконалення планування прибутку підприємства та механізму її розподілу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .27
висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .30
список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .32

ВСТУП
Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Як економічна категорія вона характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Прибуток є показником, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Разом з тим прибуток впливає на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності.
Прибуток - один з основних фінансових показників плану та оцінки господарської діяльності підприємств. За рахунок прибутку здійснюється фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників. Вона є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємства, але набуває все більшого значення у формуванні бюджетних ресурсів, позабюджетних і благодійних фондів.
Підприємство будь-якої форми власності, отримавши фінансову самостійність і незалежність, має право вирішувати на які цілі і в яких розмірах спрямовувати прибуток, що залишився після сплати податків до бюджету та інших обов'язкових платежів і відрахувань.
Кожне підприємство, перш ніж почати виробництво продукції, визначає який прибуток, який дохід воно зможе отримати. Звідси прибуток є основною метою підприємницької діяльності, її кінцевим результатом.
Важливим завданням кожного господарюючого суб'єкта - одержати більше прибутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії у витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання.
Прибуток як результуючий показник господарської діяльності підприємства залежить від ціни продукції і витрат на її виробництво. Тому прибуток найтіснішим чином пов'язана з невизначеністю майбутніх економічних явищ, які не можна передбачити з достовірністю, а лише з тією чи іншою мірою вірогідності.
Основне джерело грошових накопичень підприємства - виручка від реалізації продукції, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням на виробництво і реалізацію цієї продукції.
Провідне значення прибутку як фінансового показника підприємницької діяльності підприємства разом з тим не означає його унікальності. Аналіз стимулюючої ролі прибутку показує, що в окремих господарюючих суб'єктах переважає прагнення витягти високий прибуток з метою збільшення фонду оплати праці на шкоду виробничому і соціальному розвитку колективу.
Метою курсової роботи є виявлення і вимір впливу факторів, що впливають на прибуток, аналіз основних джерел резервів зростання прибутку на даному підприємстві ТОВ «Дока-хліб».
Основними завданнями аналізу прибутку діяльності є:
1. Систематичний контроль за виконанням планів реалізації продукції й одержанням прибутку;
2. Визначення впливу як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів на прибуток;
3. Виявлення резервів збільшення суми прибутку;
4. Оцінка роботи підприємства по використанню можливостей збільшення прибутку;
5. Розробка заходів щодо використання виявлених резервів.
Даний аналіз щодо формування прибутку та його використання було проведено на підприємстві ТОВ «Дока-хліб».
Основними джерелами інформації при аналізі фінансових результатів прибутку є дані фінансової звітності: «Бухгалтерський баланс», «Звіт про фінансові результати», дані аналітичного обліку по рахунках 46, 47, 48 і 80, накладні на відвантаження продукції.
Методи, що застосовуються при аналізі: метод порівняння, балансовий метод, спосіб ланцюгових підстановок, графічний метод.

1 значення ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1 Економічна сутність та функції прибутку
Кінцевою метою і рушійним мотивом підприємницької діяльності є прибуток. У загальному вигляді під прибутком розуміється різниця між доходами і витратами виробництва.
Економічна природа прибутку трактується по-різному різними представниками економічної науки. Слід зазначити, що ця категорія цікавила економістів з початку формування самої економічної науки. Так, меркантилісти шукали джерело прибутку в сфері обігу, причому саме в зовнішній торгівлі. Представники класичної політекономії визначали її як надлишок вартості над заробітною платою.
К. Маркс приділив прибутку багато уваги, розглядаючи її як перетворену форму додаткової вартості, а останню - як результат присвоєння неоплаченої праці найманих працівників капіталістом. У неокласичній теорії прибутку об'єднує всі види доходів, отриманих від продуктивного використання різних факторів виробництва їх власниками.
Прибуток - головна мета підприємницької діяльності. В умовах ринкових відносин - це перетворена форма додаткової вартості. Облік прибутку дозволяє встановити, наскільки ефективно ведеться господарська діяльність.
Прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з'єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачеві.
На стадії продажу виявляється вартість товару, що включає вартість минулого уречевленої праці і живої праці. Вартість живої праці відбиває знову створену вартість і розпадається на дві частини. Перша являє собою заробітну плату працівників, що беруть участь у виробництві продукції. Її величина визначається рядом факторів, обумовлених необхідністю відтворення робочої сили. У цьому змісті для підприємця вона представляє частину витрат по виробництву продукції. Друга частина знову створеної вартості відбиває чистий дохід, який реалізується тільки в результаті продажу продукції, що означає суспільне визнання її корисності.
На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий доход приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції. Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При реалізації без збитків відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного і соціального розвитку. При витратах, що перевищують виторг, підприємство одержує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить сто в досить складне фінансове становище, не виключає і банкрутство.
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) характеризує чистий дохід, створений на підприємстві.
Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) без податку на додану вартість і акцизами і витратами на виробництво і реалізацію, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг).
З наведеного визначення випливає, що її походження пов'язане з отриманням валового доходу підприємством від реалізації своєї продукції (робіт, послуг) за цінами, які складаються на основі попиту і пропозиції. Валовий дохід підприємства - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат - являє собою форму чистої продукції підприємства, включає в себе оплату праці і прибуток.
Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують суб'єкти, господарювання, після реалізації продукції. Тільки після продажу, продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно вона являє собою різницю між чистим виторгом (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку й інших відрахувань з виторгу в бюджетні і небюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше одержить прибутку, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності слід вивчати в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.
Прибуток, як найважливіша категорія ринкових відносин, виконує певні функції.
По-перше, характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути.
Значення прибутку полягає в тому, що вона відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань. До певної міри залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію і заробітну плату, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.
По-друге, прибуток має стимулюючою функцією. Її зміст полягає в тому, що вона одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.
По-третє, прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Вона надходить до бюджетів у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування задоволення спільних суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.
В умовах ринкових відносин, як свідчить світова практика, є три основні джерела отримання прибутку:
перше джерело утворюється за рахунок монопольного становища підприємства з випуску тієї чи іншої продукції або (та) унікальності продукту. Підтримка цього джерела на відносно високому рівні передбачає постійне оновлення продукту. Тут слід враховувати такі протидіючі сили, як антимонопольна політика держави і зростаюча конкуренція з боку інших підприємств;
друге джерело пов'язаний безпосередньо з виробничою і підприємницькою діяльністю. Практично він стосується всіх підприємств. Ефективність його використання залежить від знання кон'юнктури ринку і вміння адаптувати розвиток виробництва під цю постійно мінливу кон'юнктуру. Тут усе зводиться до проведення відповідного маркетингу. Величина прибутку в даному випадку залежить, по-перше, від правильності вибору виробничої спрямованості підприємства з випуску продукції (вибір продуктів, що користуються стабільним і високим попитом), по-друге, від створення конкурентоспроможних умов продажу своїх товарів і надання послуг (ціна, строки поставки , обслуговування покупців; післяпродажне обслуговування і т.д.), по-третє, від обсягів виробництва (чим більший обсяг виробництва, тим більше маса прибутку), по-четверте, від структури зниження витрат виробництва;
третє джерело виникає з інноваційної діяльності підприємства. Його використання передбачає постійне оновлення продукції, що випускається, забезпечення її конкурентоспроможності, зростання обсягів реалізації та збільшення маси прибутку.
У практичному плані прибуток представляє собою узагальнюючий показник результатів господарської діяльності підприємств будь-якої форми власності.
Розрізняють прибуток бухгалтерську та економічну.
Економічний прибуток - це різниця між виручкою і всіма витратами виробництва (зовнішніми і внутрішніми).
У бухгалтерському сенсі прибуток - це різниця між загальним виторгом і зовнішніми витратами.
У бухгалтерській практиці розрізняють і в процесі аналізу господарської діяльності використовуються такі показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.
Балансова прибуток включає в себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій.
Чистий прибуток - прибуток, що залишається у підприємства, обчислюється як різниця між балансовим прибутком і величиною сплачених до бюджету податків з прибутку.
Пільгується прибуток - частина балансового прибутку, що не підлягає оподаткуванню за чинним законодавством.
Оподатковуваний прибуток - прибуток, що підлягає оподаткуванню за встановленими ставками.
1.2 Формування прибутку. Складові елементи формування балансового прибутку
Кінцевим фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є балансовий прибуток. Балансовий прибуток - це сума прибутків (збитків) підприємства, як від реалізації продукції, так і доходів (збитків), не пов'язаних з її виробництвом і реалізацією. Під реалізацією продукції розуміється не тільки продаж зроблених товарів, що мають натурально-речову форму, а й виконання робіт, надання послуг. Балансова прибуток як кінцевий фінансовий результат виявляється на підставі бухгалтерського обліку всіх господарських операцій підприємства та оцінки статей балансу. Використання терміну "балансовий прибуток" пов'язано з тим, що кінцевий фінансовий результат роботи підприємства відображається у його балансі, що складається за підсумками кварталу, року.
Балансова прибуток включає три укрупнених елементи: прибуток (збиток) від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; прибуток (збиток) від реалізації основних засобів, їх іншого вибуття, реалізації іншого майна підприємства; фінансові результати від позареалізаційних операцій.

Балансова
прибуток

Прибуток від реалізації продукції,
робіт і послуг
Прибуток від іншої реалізації
Позареалізаційні фінансові результати

Обсяг продажу продукції
Прибуток від продажу товарно-матеріальних цінностей
Прибуток від дольової участі в діяльності спільних підприємств
Структура товарної продукції
Прибуток від реалізації продукції підсобних господарств
Прибуток від здачі в оренду основних засобів і землі
Ціни реалізації
Прибуток від реалізації основних фондів і нематеріальних активів
Пені та штрафи, отримані і сплачені
Збитки від списання дебіторської заборгованості
Збитки від стихійних лих
Рис. 1.1 Формування балансового прибутку
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) характеризує чистий дохід, створений на підприємстві. Інші елементи балансового прибутку відображають в основному перерозподіл раніше створених доходів.
Розглянемо детально всі складові частини балансового прибутку. Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) - це фінансовий результат, отриманий від основної діяльності підприємства, яка може здійснюватися в будь-яких видах, зафіксованих у сто статуті і не заборонених законом. Фінансовий результат визначається окремо по кожному виду діяльності підприємства, що належить до реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Він дорівнює різниці між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах та витратами на її виробництво і реалізацію.
Виручка приймається в розрахунок без податку на додану вартість і акцизів, які, будучи непрямими податками, надходять до бюджету. З виручки також виключається сума націнок (знижок), що надходить торговим і постачальницько-збутових підприємствам, які беруть участь у збуті продукції. Підприємства, що експортують продукцію, виключають і експортні тарифи, направляються в доход держави. При цьому грошові надходження, пов'язані з вибуттям основних засобів, матеріальних (оборотних) і нематеріальних активів, продажна вартість валютних цінностей, цінних паперів не включаються до складу виручки.
Склад витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), що включаються до собівартості, регулюється законодавчо. Витрати, що утворюють собівартість, групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів тощо
По реалізації продукції, що має натурально-речову форму, розрахунок прибутку ведеться виходячи з виручки і повної собівартості продукції, що визначаються на обсяг реалізованої продукції. У натуральному вираженні він включає залишки готової продукції на початок звітного періоду, не реалізовані в попередньому періоді, і випуск товарної продукції звітного періоду за мінусом тієї частини продукції, яка не може бути реалізована в кінці звітного періоду. Під періодом розуміється квартал чи рік. Склад залишків нереалізованої продукції на початок і кінець періоду залежить від обраного підприємством методу обліку виручки - за надходження грошей на розрахунковий рахунок (у касу) підприємства або з відвантаження продукції, розрахункові документи за якої пред'явлені покупцю.
На величину прибутку від реалізації продукції впливають склад, і розмір нереалізованих залишків на початок, і кінець звітного періоду. Значна величина залишків приводить до неповного надходження виручки і недоотримання очікуваного прибутку.
Збільшення обсягу реалізації продукції в натуральному вираженні за інших рівних умов веде до зростання прибутку. Зростаючі обсяги виробництва продукції, що користується попитом, можуть досягатися за допомогою капітальних вкладень, що вимагає направлення прибутку на покупку більш продуктивного устаткування, освоєння нових технологій, розширення виробництва. Цей шлях зараз для багатьох підприємств утруднений або майже неможливий через інфляцію, зростання цін і недоступності довгострокового кредиту. Підприємства, що володіють засобами і можливостями для проведення капітальних вкладень, реально збільшують свій прибуток, якщо забезпечують рентабельність інвестицій вище темпів інфляції.
У цілому для підприємств Росії характерне зниження обсягів виробництва протягом останніх років.
У цій ситуації, здавалося б, логічно припустити різке палені маси прибутку. Але статистичні дані свідчать про зворотне. При зростанні витрат на виробництво продукції і зниженні обсягів її випуску прибуток зростає внаслідок постійно підвищуються цін. Збільшення ціни саме по собі не є негативним чинником. Воно цілком обгрунтовано, коли пов'язане з підвищенням попиту на продукцію, поліпшенням техніко-економічних параметрів і споживчих властивостей продукції, що випускається.
Оскільки прибуток від реалізації продукції займає найбільшу питому вагу в структурі балансового прибутку, то аналіз чинників, що її визначають, має значення для виявлення резервів зростання всієї балансового прибутку.
У галузях, орієнтованих на кінцевого споживача, вирішальне значення мають обсяги виробництва та реалізації продукції, зумовлені попитом, рівень собівартості, але без шкоди для якості споживчих товарів.
Прибуток від виконання робіт і надання послуг розраховується аналогічно прибутку від реалізації продукції. Формування виручки тісно пов'язано з особливостями виконуваних робіт і послуг та застосовуваними формами розрахунків.
Прибуток (збиток) від реалізації основних засобів, їх іншого вибуття, реалізації іншого майна підприємства - це фінансовий результат, не пов'язаний з основними видами діяльності підприємства. Він відображає прибутки (збитки) за іншої реалізації, до якої відноситься продаж на сторону різних видів майна, що значиться на балансі підприємства. Резервом збільшення балансового прибутку, може бути прибуток, отриманий від реалізації основних фондів і іншого майна підприємства. Якщо раніше операції, пов'язані з вибуттям основних фондів, не робили помітного впливу на фінансові результати, то тепер, коли підприємства вправі розпоряджатися своїм майном, має сенс звільнитися від зайвого і невстановленого обладнання, попередньо зваживши, що вигідніше - продати його або здати в оренду. Інші операції, наприклад безоплатна передача основних засобів підприємству, не відносяться на балансовий прибуток, а відшкодовуються з чистого прибутку, призначеної на накопичення. Фінансовий результат від реалізації іншого майна підприємства може бути і позитивним, і негативним. Це залежить від складу і продажної ціни реалізованих активів. Якщо мова йде про матеріальні активи, то слід виходити не стільки з можливості отримання прибутку, скільки з наявності запасів, які через зміни економічної кон'юнктури, асортименту продукції, що випускається і з інших причин виявляються непотрібним або за величиною перевищують рівень, достатній для запланованого випуску продукції . Ця робота є одним із напрямків фінансового менеджменту, тобто управління фінансами підприємства, і повинна проводитися на підставі аналізу структури матеріальних активів. Безумовно, краще продати їх за ціною, що перевищує облікову вартість, але і в іншому випадку підприємство отримає грошові кошти, які можна залучити в оборот. Під іншим майном підприємства розуміються сировину, матеріали, паливо, запчастини, нематеріальні активи (патенти, ліцензії, програмні продукти для ЕОМ тощо), валютні цінності (іноземна валюта, цінні папери в іноземній валюті), цінні папери. Різниця між продажною ціною цих видів майна підприємства та їх балансовою вартістю (з урахуванням понесених у зв'язку з цим витрат) складає фінансовий результат, що впливає на суму балансового прибутку. Прибуток може бути отримана від реалізації нематеріальних активів, що мають попит на ринку. Їх продажна ціна визначається здатністю приносити дохід. Для обчислення прибутку з продажної ціни виключаються витрати, пов'язані зі створенням або придбанням нематеріальних активів з урахуванням витрат за їх доведення до стану, в якому вони здатні приносити дохід. Фінансові результати від позареалізаційних операції це прибуток (збиток) за операціями різного характеру, що не відносяться до основної діяльності підприємства і не пов'язаним з реалізацією продукції, основних засобів, іншого майна підприємства, виконанням робіт, наданням послуг. Фінансовий результат визначається як доходи (збитки) за мінусом витрат по позареалізаційних операцій. До складу позареалізаційних прибутків (збитків) також входить сальдо отриманих і сплачених штрафів, пені, неустойок та інших видів санкцій (крім санкцій, що сплачуються до бюджету і ряд позабюджетних фондів відповідно до законодавства); інші доходи та витрати (збитки, втрати). Схема формування і розподілу прибутку показано на рис. 1.2.
Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) у діючих цінах без податку на додану вартість і акцизів
-
Собівартість продукції (робіт, послуг)

Прибуток від реалізації товарної продукції (робіт, послуг)
+
Прибуток від іншої реалізації
+
Позареалізаційні прибутки, збитки

Балансова (валовий) прибуток
-
Сума коригувань по доходах, виключається при розрахунку основного податку на прибуток

Оподатковуваний прибуток з урахуванням пільг
х
Ставка,%
=
Сума податку на прибуток
Балансова прибуток
-
Податки та інші обов'язкові платежі

Накопичення
Чистий прибуток
Споживання
Рис. 1.2 Формування та розподіл прибутку підприємства
При розгляді прибутку як кінцевого фінансового результату господарської діяльності слід мати на увазі, що не вся отримувана прибуток залишається підприємству, так як повинен обкладатися податком.
Оподатковуваний прибуток зменшується на суму прибутку від реалізації виробленої сільськогосподарської продукції, а також від реалізації виробленої та переробленої на даному підприємстві сільськогосподарської продукції власного виробництва. Оподатковувана прибуток при фактично вироблених витратах і витратах за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, зменшується також на суми, спрямовані: а) підприємствами галузей сфери матеріального виробництва на фінансування капітальних вкладень виробничого призначення (у тому числі в порядку пайової участі), а також на погашення кредитів банків, отриманих і використаних на ці цілі, включаючи відсотки за кредитами, б) підприємствами всіх галузей народного господарства на фінансування житлового будівництва (у тому числі в порядку пайової участі), а також на погашення кредитів банків, отриманих і використаних на ці цілі , включаючи відсотки за кредитами. Ця пільга надається зазначеним підприємствам, що здійснюють розвиток власної виробничої бази і житлове будівництво; в) витрати підприємств на утримання перебувають у них на балансі об'єктів і закладів охорони здоров'я, народної освіти, культури і спорту, дитячих дошкільних установ, дитячих таборів відпочинку, житлового фонду. Таким чином, в умовах переходу до ринку і в його подальшому становленні прибуток є основним спонукальним мотивом організації виробничої та господарсько-комерційної діяльності підприємства.
1.3 Розподіл і використання прибутку підприємства
Розподіл і використання прибутку є найважливішим господарським процесом, що забезпечує покриття потреб підприємців і формування доходів держави.
Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб усіляко сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання. Однією з найважливіших проблем розподілу прибутку є оптимальне співвідношення частки прибутку, що акумулюється в доходах бюджету і залишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів економічно обгрунтована система розподілу прибутку повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою і максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємства.
Об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під її розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій її частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей її використання знаходиться в компетенції підприємства.
Принципи розподілу прибутку можна сформулювати наступним чином:
прибуток, одержуваний підприємством в результаті виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як суб'єктом господарювання;
прибуток для держави надходить до відповідних бюджетів у вигляді податків і зборів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх обчислення і внесків до бюджету встановлюються законодавчо;
величина прибутку підприємства, що залишився в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягу виробництва і поліпшення результатів виробничо-господарської та фінансової діяльності;
прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу спрямовується на накопичення, що забезпечує його подальший розвиток, і тільки в іншій частині - на споживання.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується ним самостійно і направляється на подальший розвиток підприємницької діяльності.
Чистий прибуток є джерелом погашення власних оборотних коштів. Крім того, вона направляється на сплату відсотків за кредитами, отриманими на заповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання основних засобів, а також сплату відсотків по прострочених і відстроченим кредитами.
За рахунок чистого прибутку сплачуються деякі види зборів і податків, податок на перепродаж автомобілів, обчислювальної техніки і персональних комп'ютерів, збір з операцій з купівлі-продажу валюти на біржах, збір за право торгівлі та інші.
Поряд з фінансування виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб. Так, з цього прибутку виплачуються одноразові заохочення та допомоги, які виходять на пенсію, а також надбавки до пенсій, виробляються витрати з оплати додаткових відпусток понад встановлену законом тривалості, оплачуються витрати на безкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а також матеріального заохочення, але і використовується у випадках порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій.
Так, з чистого прибутку сплачуються штрафи при недотриманні вимог щодо охорони навколишнього середовища від забруднення, санітарних норм і правил, при завищенні регульованих цін на продукцію. З чистого прибутку стягується незаконно отримана підприємством прибуток.
Розподіл чистого прибутку відображає процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробництва та розвитку соціальної сфери.
В умовах переходу до ринкових відносин виникає необхідність резервувати кошти, у зв'язку з проведенням ризикових операцій і, як наслідок цього, втратою доходів від підприємницької діяльності. Тому при використанні чистого прибутку підприємства має право створювати фінансовий резерв, тобто ризиковий фонд.
Розмір цього резерву повинен складати не менше 15% статутного капіталу. Щорічно резервний фонд поповнюється за рахунок відрахувань, що становлять практично не менше 5% прибутку залишається в розпорядженні підприємства. Крім покриття можливих збитків від ділових ризиків фінансовий резерв може бути використаний на додаткові витрати з розширення виробництва і соціального розвитку, розробку та впровадження нової технології, приріст власних оборотних коштів і заповнення їх нестачі, на інші витрати, зумовлені соціально-економічним розвитком колективу.
Кошторис витрат, які фінансуються з прибутку, включає витрати на розвиток виробництва, соціальні потреби трудового колективу, на матеріальне заохочення працівників і благодійні цілі.
До витрат, пов'язаних з розвитком виробництва, належать витрати на науково-дослідні, проектні, конструкторські та технологічні роботи, фінансування розробки і освоєння нових видів продукції і технологічних процесів, витрати щодо вдосконалення технології та організації виробництва, модернізації устаткування, витрати, пов'язані з розширенням підприємств . Внески підприємств з прибутку в якості внесків засновників у створення статутного капіталу інших підприємств, кошти, що перераховуються спілкам, асоціаціям, концернам, до складу яких входить підприємство, також вважаються використанням прибутку на розвиток.
Розподіл прибутку на соціальні потреби включає витрати по експлуатації соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства, фінансування будівництва об'єктів невиробничого призначення, організації та розвитку підсобного сільського господарства, проведення оздоровчих, культурно-масових заходів тощо
До витрат на матеріальне заохочення відносяться одноразові заохочення за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплата премій за створення, освоєння і впровадження нової техніки, витрати на надання матеріальної допомоги робітникам і службовцям та ін
Весь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, поділяється на дві частини. Перша збільшує майно підприємства і бере участь в процесі накопичення. Друга характеризує частку прибутку, що використовується на споживання. При цьому необов'язково весь прибуток, який спрямовується на нагромадження, використовувати повністю. Залишок прибутку, не використаної на збільшення майна, має важливе резервне значення і може бути в наступні роки направлений для покриття можливих збитків, фінансування різних витрат.
Нерозподілений прибуток в широкому сенсі як прибуток, використана на накопичення, і нерозподілений прибуток минулих років свідчать про фінансову стійкість підприємства, про наявність джерела для подальшого розвитку.

2 Планування ПРИБУТКУ І ЇЇ РОЗПОДІЛ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1 Коротка характеристика підприємства ТОВ «Дока-хліб»
Підприємство створено в березні 1995 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дока-хліб» іменоване далі «Товариство» створено шляхом реорганізації у формі перетворення державного підприємства і діє відповідно до Цивільного Кодексу РФ, Федеральним Законом «Про товариства з обмеженою відповідальністю» від 08.02.1998 року № 14-ФЗ, Установчим Договором від 03.03.1995 року та цим Статутом.
Товариство є юридичною організацією, створеною як добровільний союз засновників для здійснення спільної господарської діяльності шляхом об'єднання їх вкладів, з метою створення спільного виробництва і реалізації хлібобулочної продукції.
Скорочене фірмове найменування товариства: ТОВ «Дока-хліб».
Товариство за законодавством РФ має у власності відокремлене майно, що враховується на його самостійному балансі, має право від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Основні функції ТОВ «Дока-хліб»: виробництво, реалізація хліба, хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів та їх зберігання.
Свою продукцію ТОВ «Дока-хліб» реалізує за договірними, вільним, оптово-відпускними цінами.
Головна мета організації хлібозаводу - підвищення ефективності виробництва, задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.
Завдання:
1. Вивчення кон'юнктури ринку і вміння адаптувати розвиток виробництва під постійно мінливу кон'юнктуру ринку.
2. Забезпечення високої якості продукції.
3. Збільшення виробничої потужності підприємства та поліпшення його використання.
4. Впровадження безвідходних технологій, сертифікації якості, вдосконалення організації внутрішньозаводського транспорту, структури виробничого процесу.
Товариство веде оперативний та бухгалтерський облік і статистичну звітність у встановленому законом порядку.
Виробничий процес хлібопекарського підприємства не є однорідним, він складається з багатьох різноманітних взаємопов'язаних часткових процесів, що протікають в різних цехах, на дільницях і робочих місцях. Ці процеси проходять в основному, допоміжному та в обслуговуючих господарствах.
Основне виробництво охоплює процеси, безпосередньо пов'язані з виробництвом і перетворенням вихідної сировини в готову продукцію. Воно займає центральне місце у всій виробничої діяльності підприємства.
Допоміжне виробництво складається з процесів матеріального та технічного обслуговування основного виробництва. До цього виробництва відносяться ремонт обладнання; виробництво всіх видів енергії (електрики, пари, холоду), виготовлення тари, пакувальних матеріалів.
Допоміжне виробництво має обмежений зв'язок з основним виробництвом, воно покликане забезпечити його планомірну та безперебійну роботу.
Обслуговуючі господарства на відміну від зазначених виробництв ніякої продукції не дають, а виконують операції з транспортування і зберігання сировини, матеріалів і готової продукції (транспорт, склади, експедиція).

Хлібозавод

Цехи основного виробництва
Цехи допоміжного виробництва
Обслуговуючі господарства
Цех хлібобулочних виробів
Ремонтно-будівельний цех
Транспортне господарство
Цех кондитерських виробів
Цех пакувальних матеріалів
Складське господарство

Електроцех
Експедиція

Експериментальний цех
Рис. 2.1 Організаційна структура ТОВ «Дока-хліб».
2.2 Виявлення джерел утворення прибутку підприємства в плановому періоді і визначення її розміру
Для підприємства важливим є визначення основних напрямків підвищення ефективності виробництва, факторів його зростання, методів визначення ефективності.
У плані підвищення економічної ефективності виробництва даються як узагальнюючі, так і показники підвищення економічної ефективності виробництва, так і показники підвищення ефективності використання живої праці, основних фондів, оборотних коштів, капітальних вкладень, матеріальних ресурсів. У числі названих показників: загальна рентабельність, витрати на 1 карбованець товарної продукції, темп зростання виробництва товарної продукції за рахунок підвищення продуктивності праці; фондовіддача; оборотність оборотних коштів; показники капіталоємності і матеріаломісткості; прибуток.
План виробництва і реалізації продукції є провідним розділом плану розвитку підприємства. Від кількості і асортименту продукції, що випускається залежать всі основні показники роботи підприємства. Від обсягу реалізації виробленої продукції залежить величина прибутку, одержуваної підприємством.
Таблиця 2.1
Показники, що характеризують виробництво і реалізацію продукції
Показники
2006р.
2007р.
2007р. у% до 2006р.
2007р. у% до плану
план
факт
1. Обсяг виробництва в натуральному вираженні, всього, тис. руб.
1267,3
1300
1330,5
105
102,3
У тому числі:
- Хлібобулочні вироби
1235,3
1280
1295,3
104,9
101,2
- Кондитерські вироби
20
23
23,2
116
100,9
- Інша продукція
12
12
12
100
100
2. Товарна продукція, всього, тис. руб.
7070
8000
8040
113,7
100,5
У тому числі:
- Хлібобулочні вироби
6700
7500
7600
113,4
101,3
- Кондитерські вироби
240
320
340
141,7
106,3
- Інша продукція
10
95
97
97
102,1
3. Обсяг реалізованої продукції, тис. руб.
7070
8000
8040
113,7
100,5
4. Середня ціна тонни випущеної продукції, грн.
5580
5900
6040
115
102,4
5. Реалізована продукція до товарної продукції,%
100
100
100
х
х
Товарна продукція включає вартість готових виробів, напівфабрикатів, призначених для реалізації на сторону і підлягають до оплати. Фактичний обсяг реалізації - це вартість відвантаженої продукції, оплаченої у вільних оптових цінах.
Обсяг виробництва хлібопекарні в 2007 році в порівнянні з 2006 роком збільшився на 5%, а з планом - на 2,3%, у тому числі хлібобулочна продукція - на 4,9%, кондитерські вироби - на 16%. Це пов'язано зі збільшенням чисельності населення і зростанням попиту на хліб. Зі зростанням обсягу виробництва зростає обсяг реалізованої продукції на 13,7%.
Зі збільшенням витрат на випуск продукції, середня ціна тонни випущеної продукції в 2007 році в порівнянні з 2006 роком зросла на 15%, а з планом - на 2,4%. Зростання обсягу продукції пов'язаний з розширенням асортименту хлібобулочних виробів.
Виручка від реалізації продукції визначається в міру відвантаження товарів і пред'явлення покупцю розрахункових документів. Виручка від реалізації продукції включає кошти на відшкодування витрат підприємства, на реалізовану продукцію, тобто повну собівартість; грошові нагромадження - прибуток; податки - ПДВ, спецналог.
Сума виручки в значній мірі відрізняється від вартості не тільки виробленої, але і відвантаженої продукції. Вплив на ці відхилення надають:
- Залишки готової продукції на складі;
- Залишки товарів відвантажених, не оплачених у строк.
Виручка обчислюється в оптово-відпускних цінах за вирахуванням податку на додану вартість.
Таблиця 2.2
Вихідні дані для аналізу прибутку від реалізації продукції
Показники
2006р.
2007р.
2007р. у% до 2006р.
2007р. у% до плану
план
факт
Виручка від реалізованої продукції
6363
7200
7236
113,7
100,5
Собівартість проданих товарів
5910
6700
6736
114
100,5
Прибуток від продажів
453
490
500
110,4
102
Виручка від реалізації продукції в 2007 році збільшилася на 13,7% в порівнянні з 2006 роком, це пов'язано із зростанням випуску виробів та її реалізації, в результаті зріс прибуток від продажів на 10,4%, але зі збільшенням собівартості проданих товарів прибуток скоротився на 14%.
У ринкових умовах від рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції залежать всі економічні показники, в тому числі і кінцевий показник - прибуток. Чим вище витрати, тим менший прибуток від виробництва продукції. Собівартість є однією з основних економічних категорій, що визначають ефективність роботи підприємства. Чим нижча собівартість, тим більше продукції можна виробити з одних і тих же ресурсів. Значення собівартості полягає в тому, що вона є базою, на основі якої підприємство встановлює вільно-відпускні ціни. Собівартість визначається за двома напрямками: за статтями калькуляції та за елементами кошторису витрат на виробництво продукції. Калькуляцією називається собівартість одиниці продукції. Калькуляція складається за прямими статтями витрат. У кошторисі виробничі витрати групуються по первинних елементів за економічною ознакою. За кошторисом витрат визначається структура собівартості продукції, крім того, кошторис є основою для розрахунку оборотних коштів. Витрати в кошторисі групуються за такими економічними елементами.
Таблиця 2.3
Структура виробничих витрат, тис. крб.
Елементи витрат
2006р.
2007р.
Відхилення у% 2007р. до 2006р.
тис. руб.
%
план
%
факт
%
Матеріальні витрати
5000
74,6
5650
73,1
5700
74
-0,6
Амортизація основних фондів
90
1,3
94
1,2
94
1,2
-0,1
Витрати на оплату праці
600
9
980
12,7
1000
13
4
Відрахування на соціальні потреби
200
3
370
4,8
400
5,2
2,2
Інші витрати
810
12,1
630
8,2
510
6,6
-5,5
РАЗОМ витрат:
6700
100
7724
100
7700
100
-
Зростання випуску хлібобулочних виробів вимагає додаткових витрат на виробництво.
Витрати на виробництво в 2007 році в порівнянні з 2006 роком зросли на 1000 тис. рублів, це пов'язано з придбанням матеріальних ресурсів на виробництво на 700 тис. рублів і із зростанням заробітної плати на 400 тис. рублів, однак за рахунок скорочення інших витрат, витрати на виробництво знизилися на 300 тис. рублів.
Основну частку до загальних витрат становлять матеріальні витрати, проте в 2007 році в порівнянні з 2006 роком питома вага матеріальних витрат до загальних витрат знизився на 0,6%. Обсяг реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва і зміни залишків готової продукції на складі. Таким чином, існує зв'язок: прибуток - виручка від реалізації - обсяг товарної продукції.
Показник, що характеризує прибутковість, прибутковість, ефективність виробництва - це рентабельність. Загальна рентабельність розраховується як відношення прибутку звітного періоду до загальних витрат на виробництво. Рентабельність продукції розраховується як відношення прибутку, отриманого від реалізації конкретної продукції, до повної собівартості реалізованої продукції.
Таблиця 2.4
Основні показники роботи хлібозаводу
Показники
2006р.
2007р.
2007р. у% до 2006р.
2007р. у% до плану
план
факт
1. Обсяг реалізованої продукції в оптових цінах підприємства, тис. руб.
7070
8000
8040
113,7
100,5
2. Товарна продукція в оптових цінах підприємства, тис. руб.
7070
8000
8040
113,7
100,5
3. Чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.
38
39
39
102,6
100
4. Повна собівартість товарної продукції, тис. руб.
6700
7724
7700
114,9
99,7
5. Витрати на 1 карбованець товарної продукції, коп.
94,8
96,6
95,8
101,5
99,2
6. Прибуток, тис. руб.
300
276
300
100
108,7
7. Рентабельність продукції,%
4,5
3,6
3,9
-0,6
0,3
8. Основні виробничі фонди, тис. руб.
2800
2800
2800
100
100
9. Оборотні кошти, тис. руб.
590
540
540
91,5
100
10. Загальна рентабельність підприємства,%
8,8
8,3
9
0,2
0,7
Прибуток не збільшилася, це пов'язано зі збільшенням витрат на виробництво і з відрахуваннями в бюджетні фонди, рентабельність підприємства зросла на 0,2%.
Основними джерелами інформації при аналізі фінансових результатів, прибутку є дані фінансової звітності ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 1 «Бухгалтерський баланс», дані фінансового плану.
Основну частину прибутку ТОВ «Дока-хліб» отримує від реалізації продукції.
Прибуток від реалізації продукції займає найбільшу питому вагу в структурі балансового прибутку підприємства. Її величина формується під впливом трьох основних чинників: собівартості продукції, обсягу реалізації і рівня діючих цін на реалізовану продукцію. Найважливішим із них є собівартість.
Чим більше обсяг реалізації, в кінцевому рахунку, тим більше прибутку отримає підприємство, і навпаки. Залежність прибутку від цього фактора за інших різних умов прямо пропорційна. Падіння обсягу виробництва за нинішніх економічних умовах, не рахуючи ряду протидіючих факторів, як, наприклад, зростання цін, неминуче спричиняє скорочення обсягу прибутку. Звідси висновок про необхідність прийняття не відкладних заходів щодо забезпечення зростання обсягу виробництва продукції на основі технічного його оновлення і підвищення ефективності виробництва.
Фактором, безпосередньо визначає величину прибутку підприємства від реалізації продукції, служать застосовувані ціни. Вільні ціни в залежності від конкурентоспроможності даної продукції, попиту та пропозиції аналогічної продукції, залежне від технічного вдосконалення її виробництва, проведення робіт з модернізації.
Якщо зміна обсягу реалізації впливає на суму прибутку прямо пропорційно, то зв'язок між величиною прибутку і рівнем собівартості зворотний. Цей фактор знаходиться під впливом багатьох причин. Тому при аналізі зміни рівня собівартості повинні бути виявлені причини її зниження або підвищення з тим, щоб розробити заходи щодо скорочення рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції, а отже, збільшення прибутку.
У процесі аналізу вивчимо динаміку, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначимо фактори зміни її суми.
Таблиця 2.5
Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції, тис. руб.
Показник
План
План, перерахований на фактичний обсяг продажів
Факт
Виручка від реалізації продукції за вирахуванням ПДВ, акцизного податку й інших відрахувань від виручки
7200
7220
7236
Повна собівартість реалізованої продукції
6720
6730
6736
Прибуток від реалізації продукції
480
490
500
Розрахунок впливу факторів на суму прибутку можна виконати способом ланцюгових підстановок, використовуючи дані таблиці. План по сумі прибутку від реалізації продукції в звітному році перевиконаний на 20 тис. рублів (500-480), або на 4,2%.
Якщо порівняти суму прибутку планову та умовну, обчислену виходячи з фактичного обсягу та асортименту продукції, але при планових цінах і плановій собівартості продукції, дізнаємося, наскільки вона змінилася за рахунок обсягу та структури реалізованої продукції.
490 - 480 = + 10 тис. рублів.
Щоб знайти вплив тільки обсягу продажу, необхідно плановий прибуток помножити на відсоток перевиконання плану по реалізації продукції в оцінці за плановою собівартістю і результат розділити на 100:
480 × 4,16% / 100 = + 20 тис. рублів.
Вплив зміни повної собівартості на суму прибутку встановлюють порівнянням фактичної суми витрат з плановою, перерахованої на фактичний обсяг продажів:
6730 - 6736 = - 6 тис. рублів.
Зміна суми прибутку за рахунок відпускних цін на продукцію встановлюється зіставленням фактичної виручки з умовною, яку б підприємство отримало за фактичний обсяг реалізації продукції при планових цінах:
7236 - 7220 = + 16 тис. рублів.
Таблиця 2.6
Сукупний вплив чинників на прибуток
Фактор
Розмір впливу,
тис. руб.
Розрахунок
Кількість реалізованої продукції
-20
500-480
Структура реалізованої продукції
-10
490-500
Середній рівень цін
+16
7236-7220
Собівартість
-6
500-506
РАЗОМ:
+20
Отримані результати аналітичних розрахунків становлять необхідну інформаційну базу для розробки товарної політики підприємства та пошуку резервів зниження собівартості і збільшення прибутку від реалізації.
2.3 Розробка механізму розподілу планового прибутку підприємства
Розподіл і використання прибутку є важливим господарським процесом, що забезпечує покриття потреб керівників і формування доходів держави.
Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб усіляко сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.
З розвитком приватизації і акціонування підприємства мають право використовувати отриманий прибуток за своїм розсудом, крім тієї частини, яка підлягає обов'язковим відрахуванням, оподатковуванню й іншим напрямкам відповідно до законодавства.
Економічно обгрунтована система розподілу прибутку повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою і максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємств.
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується ним самостійно і направляється на дельнейшее розвиток діяльності підприємства. Ніякі органи, в тому числі держава, не мають права втручатися в процес використання, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.
Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб. Так, з цього прибутку виплачуються одноразові заохочення і допомогу йде на пенсію, а також надбавки до пенсій, дивіденди по акціях і вкладах членів трудового колективу в майно підприємств, виробляються витрати з оплати додаткових відпусток понад встановлену законом тривалості, сплачується житло, надається матеріальна допомога. Крім того, здійснюються видатки на безкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами. Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і споживання з тим, щоб враховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати і заохочувати результати праці працівників підприємства.
Прибуток використовується у випадках порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій.
Отже, наявність чистого прибутку, що створює стимулюючі умови господарського розвитку підприємства при переході до ринку, є важливим чинником подальшого зміцнення і розширення підприємницької діяльності.
Основне завдання аналізу використання прибутку полягає у виявленні тенденцій і пропорцій, що склалися у розподілі прибутку за звітний період у порівнянні з планом у динаміці. За результатами аналізу розробляються рекомендації щодо зміни пропорцій у розподілі прибутку та найбільш раціональному її використанню.
У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку частки прибутку, яка йде на самофінансування підприємства і матеріальне стимулювання працівників, і таких показників, як сума самофінансування і сума капітальних вкладень на одного працівника, сума зарплати і виплат на одного працівника, сума прибутку на одного працівника, один карбованець основних виробничих фондів.
Крім того, в процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану з використання прибутку, для чого фактичні дані про використання прибутку за всіма напрямками порівнюються з даними плану і з'ясовуються причини відхилення від плану по кожному напрямку використання прибутку.
Основними факторами, що визначають розмір відрахувань у фонди накопичення і споживання, можуть бути зміна суми чистого прибутку і коефіцієнта відрахувань прибутку у відповідні фонди.
Таблиця 2.7
Використання прибутку, тис. руб.
Показник
План
Факт
Абсолютне відхилення
1. Прибуток від реалізації продукції
480
500
+20
2. Прибуток від інших видів діяльності
-
-
-
3. Балансова сума прибутку
480
500
+20
4. позареалізаційні витрати
141
200
+59
5. Оподатковуваний прибуток
339
300
-39
6. Податок на прибуток за діючою ставкою
119
105
-14
7. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства
220
195
-25
8. Чистий прибуток
220
195
-25
9. Розподіл чистого прибутку:
до фонду накопичення
125
115
-10
до фонду споживання
47
40
-7
ФМП
14
10
-4
ФСР
34
30
-4
Частка в чистому прибутку,%
фонду накопичення
57
59
+2
фонд споживання
21
21
-
ФМП
6
5
-1
ФСР
15
15
-
Дані таблиці відображають процес формування оподатковуваного та чистого прибутку і розподіл її у фонди підприємства. Аналіз формування та використання фондів повинен показати, наскільки і за рахунок яких чинників змінилася загальна сума коштів відрахувань до фондів.
При порівнянні фактичних даних 2007 року з планом, чистий прибуток зменшився на 25 тис. рублів, це пов'язано зі збільшенням позареалізаційних витрат (збитку від пожежі) на 20 тис. рублів. Проте за рахунок збільшення прибутку від реалізації продукції зросла на 20 тис. рублів.
Розподіл передбачуваної чистого прибутку у фонди скоротилася до Фонду накопичення на 10 тис. рублів, у Фонд споживання - на 7 тис. рублів.
Сума відрахувань прибутку у фонди підприємства дорівнює добутку двох факторів чистого прибутку і коефіцієнта відрахувань прибутку. Значить, для розрахунку їх впливу можна використовувати один із прийомів детермінованого факторного аналізу.
Негативний вплив такі фактори, як підвищення собівартості, зниження структури реалізованої продукції.
Керівник ТОВ «Дока-хліб» повинен приділити більше уваги на відрахування до фонду накопичення: на розвиток виробництва, на збільшення оборотного капіталу, у фонд споживання, на соціальні виплати. Якщо збільшення коштів, спрямованих на споживання, супроводжується зростанням продуктивності праці, зниженням коефіцієнта плинності кадрів, підвищенням рівня кваліфікації працівників, то використання прибутку на споживання є економічно ефективним.
Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрямки власного прибутку. Розвиток конкуренції викликає необхідність розширення виробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.

3 Розробка рекомендацій щодо вдосконалення ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА ТА МЕХАНІЗМУ ЇЇ РОЗПОДІЛУ
Розроблені конкретні заходи щодо освоєння виявлених резервів на наявних виробничих потужностях без додаткових капітальних вкладень, а отже, і без збільшення суми постійних витрат, дозволили збільшити прибуток підприємства, а значить і запас його фінансової міцності.
Основними джерелами збільшення суми прибутку на ТОВ «Дока-хліб» є: збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізації її на більш вигідних ринках збуту.
1. Резерв зростання прибутку по збільшенню об'єму продажів дозволив збільшити суму прибутку на 8,7 тис. рублів за рахунок розширення асортименту хлібобулочних та кондитерських виробів.
2. Резерв збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості товарної продукції кожного виду продукції на 23,39 тис. рублів збільшили прибуток на цю ж суму.
3. Резерв зростання прибутку за рахунок поліпшення якості продукції, тобто використання високоякісної муки у виробництві збільшили прибуток на 6,91 тис. рублів.
4. Виручка від реалізації продукції збільшилася за рахунок обсягу продажів і за рахунок підвищення якості продукції і складе 50,87 тис. рублів.
У підприємства ТОВ «Дока-хліб» є всі необхідні умови господарського розвитку в ринкових умовах для подальшого зміцнення його діяльності.
У процесі аналізу на ТОВ «Дока-хліб» необхідно виявити, вивчити та узагальнити реальні резерви зростання прибутку, які можуть бути використані в майбутній господарської діяльності.
У 2007 р . підприємство має можливість збільшити торговельну площу до 50 м2 . Для цього розрахуємо резерв зростання прибутку за рахунок збільшення торговельної площі.
Резерв зростання прибутку за рахунок збільшення торговельної площі визначається за формулою:
, (3.1)
де Рt В - можливе збільшення торгової площі;
П - фактичний прибуток від реалізації товарів;
Рt - фактична торговельна площа.
У ТОВ «Дока-хліб» резерв зростання за рахунок збільшення торговельної площі розраховується за формулою:
(Тис. крб.)
Якщо ТОВ «Дока-хліб» у 2007 році знизить витрати на оплату праці за рахунок скорочення одного штатного працівника, то резерв зростання прибутку складе 1 675 тис.рублей. У звітному році заробітна плата одного продавця склала 1 200 тис.руб., Відрахування від заробітної плати 475 тис. руб.
Резерви зростання прибутку підприємства ТОВ «Дока-хліб» представимо у таблиці 3.1
Таблиця 5.3.
Узагальнення резервів збільшення суми прибутку підприємства ТОВ «Дока-хліб» на 2007 р .
Прогнозні резерви зростання прибутку
Розмір прогнозних резервів
сума, тис. руб.
рівень у% до обороту
Зростання прибутку за рахунок збільшення торговельної площі
1590
1,250
Зростання прибутку за рахунок зниження витрат на оплату праці
1675
1,317
Всього
3265
2,567
Таким чином, для збільшення позитивного результату ТОВ «Дока-хліб» пропонується розробити заходи, що забезпечують:
1. Основними джерелами збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, послуг, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту.
2. Суворе дотримання укладених договорів на виконання робіт. Особливо важливо підприємству, знайти замовників на виконання престижних і найбільш потрібних для ринку робіт.
3. Проведення масштабної і ефективної політики в галузі підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу.
4. Підвищення ефективності діяльності підприємства по збуту продукції, послуг. Перш за все, необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скорочення всіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживача.
5. Покращувати якість виконуваних робіт, що призведе до конкурентоспроможності і зацікавленості вибору даного підприємства замовниками робіт.
6. Так само не останню роль займає збільшення обсягу виробництва виконуваних робіт за рахунок більш повного використання виробничих потужностей підприємства.
7. Скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економічного використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії, обладнання
8. Скорочення не виробничих витрат і виробничого браку.
9. Застосування найсучасніших механізованих і автоматизованих засобів для виконання робіт.

ВИСНОВОК
Кінцевим фінансовим результатом роботи підприємства є, як правило, прибуток. Однак у процесі роботи за деякими господарськими операціями у підприємства можуть виникати і збитки, які зменшують отриманий прибуток і знижують рентабельність. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансових результатів від реалізації і доходів від позареалізаційних результатів, зменшених на суму витрат по цих операціях.
Прибуток має таке значення у діяльності підприємств:
• в узагальненій формі відображає результати підприємницької діяльності і є одним з показників її ефективності;
• використовується в якості стимулюючого фактора підприємницької діяльності та продуктивності праці;
• виступає джерелом фінансування розширеного відтворення і є найважливішим фінансовим ресурсом підприємства.
Джерелами інформації для економічного аналізу будь-якого підприємства є бізнес-плани щодо формування прибутку, форми бухгалтерської звітності № 1 «Бухгалтерський баланс», № 2 «Звіт про прибутки і збитки».
Прибуток відноситься до найважливіших показників, які характеризують ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.
Більш ніж, який або інший показник прибуток відображає результати всіх сторін діяльності підприємства.
На підставі проведеного аналізу ТОВ «Дока-хліб» можна зробити наступні висновки:
1. Зростання обсягу виробництва і реалізації хлібобулочних виробів на 970 тис. рублів (або 13,7%). Основними факторами збільшення є підвищення ефективності використання виробничих фондів; зростання продуктивності праці на одну людину на 10,5%, скорочення простоїв обладнання, збільшення чисельності промислово-виробничого персоналу на 1 людину і відповідний рівень кваліфікації працівників.
2. Виручка від реалізації хлібобулочних виробів збільшилася на 873 тис. рублів (за мінусом податків). Найважливішим фактором є зміна обсягу виробництва і реалізації. Не менш важливі фактори - застосовувані ціни на ТОВ «Дока-хліб» поліпшення асортименту, структура товарної продукції.
3. Витрати на виробництво продукції збільшилися на 1000 тис. рублів. Збільшення обсягу випуску і реалізації вимагає додаткові витрати. Витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт зросли на 700 тис. рублів. Витрати на оплату праці промислово-виробничого персоналу - на 400 тис. рублів. Ці витрати змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва. Тому важливе завдання ТОВ «Дока-хліб» - отримати більше прибутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії у витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання.
4. Прибуток від реалізації хлібобулочних виробів зросла на 47 тис. рублів. Прибуток збільшилася за рахунок зростання обсягу продажів на 20 тис. рублів, і застосовуваних на ТОВ «Дока-хліб» цін реалізації на 16 тис. рублів, однак за рахунок збільшення собівартості продукції прибуток зменшився на 6 тис. рублів, від структури товарної продукції - на 10 тис. рублів.
5. Чистий прибуток у розмірі 195 тис. рублів розподілили в спеціальні фонди підприємства: у фонд накопичення, до фонду споживання, у фонд матеріальної допомоги, у фонд соціального розвитку. На збільшення суми відрахувань до фондів вплинули такі фактори: обсяг продажів, ціни реалізації.
Аналізуючи дані 2006 року з попереднім роком можна говорити про позитивні зміни основних економічних показників ТОВ «Дока-хліб».
Однак для успішного розвитку виробничої діяльності, підприємству необхідно використовувати можливі резерви зростання фінансових результатів, тобто прибутку, рентабельності за рахунок збільшення торговельних площ і зниження витрат на оплату праці.
Отримуючи великий прибуток, підприємець буде і більше витрачати, а це і є запорука економічного процвітання країни.

Список використаної літератури
1. Абрютина М.С., Грачов А.В. «Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства». Навчально-практичний посібник. - М.: видавництво «Справа і Сервіс», 1998. - 256с.
2. Горемикін В.А., Бугулов Е.Р., Богомолов А.Ю. «Планування на підприємстві». Підручник. - М.: Інформаційно-видавничий дім «Філін», Рілант, 2000. - 328с.
3. Грузинів В.П., Грибов В.Д. «Економіка підприємства». Навчальний посібник. - М.: «Фінанси та статистика», 2001. - 208с.
4. Драгілев А.І., Сезанаев Я.М. «Виробництво борошняних кондитерських виробів». Навчальний посібник. - М.: Делі, 2000. - 448с.
5. Ковальова А.М. «Фінанси». - М.: «Фінанси та статистика», 2001. - 384с.
6. Козин Є.Б., Козина Т.А. «Бухгалтерський управлінський облік на харчових підприємствах". - М.: «Колос», 2000. - 224с.
7. Любушкін Н.П. «Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства» Навчальний посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 471с.
8. Покропивний Г.А. «Економіка підприємства». Навчальний посібник. - К.: «Знання-Прес», 2001. - 343с.
9. Уткін Е.А. «Ціни. Ціноутворення. Цінова політика ». - М.: видавництво ЕКМОС, 1999. - 224с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Менеджмент і трудові відносини | Курсова
266.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Аналіз витрат підприємства і розподілу прибутку
Аналіз розподілу та використання прибутку підприємства
Міжнародні стандарти формування і розподілу прибутку підприємства
Оптимізація розподілу прибутку підприємства для його розвитку
Оптимізація розподілу прибутку підприємства для його розвитку
Планування балансового прибутку Показники планування нормування оборотних коштів підприємства
Оцінка механізму формування та розподілу прибутку на прикладі підприємства ТОВ БелКрус
Планування прибутку та рентабельність підприємства
Планування прибутку та рентабельності підприємства харчування
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru