Планування на підприємстві 7

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УО «Білоруський державний ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
БОБРУЙСЬК ФІЛІЯ
КафедраЕіУП
Контрольна робота
З дисципліни «Планування на підприємстві»
Студентки 5-го курсу
ЕУПЗ-021
Юрлова Н.А.
№ зач. кн.
20395
Адреса: Бахарова - 279, кв.54.
Бобруйськ 2007

Питання
Варіант 19
1. Планування проектів.
2. Розрахунок економічного ефекту від впровадження організаційно-технічних заходів, їх вплив на прибуток підприємства і продуктивність праці.
3. Завдання 3 (глава 6), завдання 3 (глава 7), завдання 12 (глава 5).

1. Планування проектів
Потреба у розробці проектів у економіці виникає тоді, коли необхідно мобілізувати і сконцентрувати в короткі терміни обмежені ресурси для виведення певного напряму економіки на якісно новий рівень, що істотно перевищує загальний економічний рівень. Основа цього процесу-проект, під яким розуміється ув'язаний за ресурсами, виконавцями та строками комплекс науково-дослідних, проектно-конструкторських, соціально-економічних, організаційно-господарських та інших заходів, відповідним чином оформлений і спрямований на зміну вихідного стану керованого об'єкта і забезпечує ефективне рішення цільових завдань. Таким чином, проект-це те, що змінює початковий стан керованого об'єкта. У цьому полягає принципова відмінність проекту, прийнятого у стратегічному плануванні, від поширеного в практиці господарювання, де під проектом розуміється план споруди або конструкції.
Методологія стратегічного планування розрізняє такі поняття, як "інвестиційний проект", "бізнес-план", "техніко-економічне обгрунтування".
Інвестиційний проект - це сукупність документів, що характеризують проект від його задуму до досягнення заданих показників ефективності і охоплює, як правило, передінвестиційну, інвестиційну, експлуатаційну і ліквідаційну стадії його реалізації.
Бізнес-план - це детальне викладення цілей та шляхів досягнення створюваного виробництва (послуги), призначене для обгрунтування інвестицій. Бізнес-план проекту (підприємства) може входити в інвестиційний проект як його складова частина, замінювати інвестиційний проект або включати декілька інвестиційних проектів (при розширенні, модернізації, реконструкції і реструктуризації підприємства).
Техніко-економічне обгрунтування інвестицій містить передпроектну опрацювання інженерно-конструкторських, технологічних і будівельних рішень, порівняння альтернативних варіантів і обгрунтування вибору конкретного способу здійснення проекту.
Техніко-економічне обгрунтування проекту містить поглиблену та детальне опрацювання, а також всебічну оцінку обраного способу реалізації проекту.
Зазначений комплект документів є необхідною умовою для проходження державної комплексної експертизи проектів, здійснюваних за участю коштів республіканського бюджету, вимагають заходів державної підтримки, а також реалізованих із залученням іноземних кредитів по гарантії Уряду Республіки Білорусь.
У ряді галузей народного господарства нововведення можуть бути настільки складними, що їх розробка ведеться не в рамках проекту, а у складі програми, яка може включати кілька відносно самостійних проектів. Програми є основною формою реалізації найбільш важливих технічних, економічних, соціальних та інших проблем пріоритетних напрямків науково-технічної діяльності, концентрації ресурсів науково-технічного і виробничого комплексів на вказаних напрямках і прискорення на цій основі розвитку наукоємних галузей народного господарства республіки і соціальної сфери.
Кінцевими цілями програми і проекту є створення та освоєння у виробництві нової техніки, технологій і матеріалів, які сприяють виходу вітчизняної продукції на світовий рівень, вирішення першочергових завдань розвитку соціальної та економічної сфери.
Управління проектами в розвинених країнах отримало назву проект-менеджменту, воно стало визнаною методологією інвестиційної діяльності і включає наступні функції:
прогнозування та планування проектної діяльності;
• організацію роботи;
• координацію та регулювання процесів розробки і реалізації проекту;
• активізацію і стимулювання праці виконавців;
• облік, контроль і аналіз ходу розробки і реалізації проекту.
Ці функції можуть виконуватися за допомогою економічних, адміністративних, соціально-психологічних та ідеологічних методів управління.
Планування проектів дозволяє:
• визначити цілі проекту та провести його обгрунтування;
• розробити структуру проекту (цілі, завдання та основні етапи роботи);
• розрахувати необхідні обсяги та джерела фінансування;
• сформувати на конкурсній основі колектив виконавців;
• підготувати та укласти контракти з виконавцями і контрагентами робіт;
• визначити терміни виконання робіт, скласти графік роботи над проектом, розрахувати потребу в ресурсах;
• скласти кошторис і бюджет проекту;
• спланувати та врахувати можливий ризик;
• забезпечити контроль за виконанням проекту і т.п.
У залежності від складу і змісту виконуваних проектних робіт, термінів проектування і реалізації прийнято розрізняти малі, середні і великі проекти.
До малих проектів відносяться науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки на промислових підприємствах, включаючи конструкторську, технологічну і організаційно-економічну підготовку виробництва, виготовлення дослідно-промислових зразків нової продукції, реконструкцію, технічне переозброєння і модернізацію виробництва. В американській практиці до таких проектів відносять нововведення з капітальними витратами до 10-15 млн. дол і трудовитратами до 40-50 тис. людино-годин. Такі проекти, як правило, виконуються силами самих підприємств, допускають ряд спрощень при розробці та реалізації проекту, координуються одним менеджером (керівником проекту або продукту), мають гнучку структуру тимчасового творчого колективу виконавців, містять простий план роботи у формі мережевого графіка. Пусконалагоджувальні роботи в цьому випадку виконують розробники проекту. Терміни розробки таких проектів не виходять за межі одного-двох років. Такий підхід спрощує звітність і процедуру погоджень проектних рішень, зводить до мінімуму зміни, що вносяться до проектно-технічну документацію за результатами випробувань, створює ефективну систему стимулювання праці виконавців, делегує частину повноважень з правом прийняття рішень від керівника проекту до виконавців, що підвищує зацікавленість і відповідальність виконавців за якість і терміни робіт.
Середні проекти включають роботи з проектування та будівництва підприємств, освоєння та облаштування невеликих родовищ корисних копалин (нафтових, газових, вугільних),
е сли їх проектування ведеться на основі типових проектних рішень, а будівництво здійснюється комплектно-блочним методом.
Під типовими проектними рішеннями (ТПР) розуміються перевірені на практиці прототипи основних рішень з параметрами підприємства для аналогічних об'єктів. Процес проектування підприємства в цьому випадку полягає в проведенні вишукувальних робіт та "прив'язки" ТПР до місцевих умов.
Суть комплектно-блокового методу (КИМ) полягає в тому, що більша частина об'єкта, що будується виготовляється не на будівельному майданчику, а на потужностях підрядчика (виготовлювача конструкцій). Після виготовлення конструкції доставляються і монтуються на місці майбутньої експлуатації. Такі проекти мають, - широкий склад учасників і достатньо складні процедури розробки і реалізації.
Великі проекти (мегапроекти) виконуються за цільовим народно-господарським програмами і містять безліч мультипроектам, об'єднаних спільною метою, використовуваними ресурсами і єдиним планом-графіком розробки і реалізації. Такі програми можуть бути національними, міжнародними, регіональними, галузевими, міжгалузевими і т.п. Вони формуються і координуються на макрорівні, як правило, за участю держави.
Великі проекти вимагають відповідної організації робіт, зокрема: виявлення характеру і ступеня впливу на економічну і соціальну середовище регіону; додаткових витрат на інфраструктуру, необхідності спеціальних процедур координації діяльності учасників проекту; постійного коригування проекту та плану розробки та реалізації; обліку оригінального характеру прийнятих рішень і т.п.
Найбільш важливі принципи обгрунтування рішень в проект-менеджменті:
1.Целенаправленность, що виражається в цільовій орієнтації проекту на забезпечення кінцевих цілей діяльності підприємства.
2.Сістемность, передбачає розгляд проекту нововведень із системних позицій.
3.Комплексность передбачає розгляд явищ в їх зв'язку і залежності.
4.Забезпечення полягає в тому, що всі заходи, передбачені проектом, повинні бути укомплектовані різними видами необхідних для його реалізації ресурсів.
5.Пріорітетность означає, що при розробці та реалізації проекту повинна віддаватися перевага першочерговим завданням, виходячи із загальної концепції стратегічного розвитку.
6.Економіческая безпеку планованих заходів. Вона повинна розраховуватися на основі оцінки ймовірності виникнення збитків або будь-яких втрат в результаті нездійснення намічався проектом події.
Під життєвим циклом проекту розуміється проміжок часу від моменту його задуму до моменту ліквідації. Слід мати на увазі, що для різних учасників проекту події "початок проекту - закінчення проекту" будуть різними. Так, для інвесторів початок проекту пов'язане з вкладенням коштів у підприємство, а для проектувальника проекту початком роботи буде з'ясування задуму стратегічного плану та обгрунтування концепції ідеї.
Створення проекту являє собою сукупність робіт з моменту початку проекту до його закінчення, які необхідно виконати, щоб отримати запланований результат. У практиці проектування всі роботи належним чином впорядковуються. Прийнято виділяти стадії і етапи створення проекту.
Стадія проекту - одна з послідовно виконуваних частин створення проекту, встановлена ​​нормативними документами, і закінчується отриманням заданого результату. Як результат можуть бути: випуск відповідного комплексу документації або будівництво і введення в експлуатацію реального об'єкта.
Стадії створення проекту діляться на етапи. Етап - частина стадії проекту, встановлена ​​нормативними документами для раціонального планування та розробки і реалізації великих проектів.
Крім стадій і етапів можуть виділятися черги створення. Черга - одна з послідовно вводяться в дію частин проекту ^ для якої термін введення в дію і набір виконуваних функцій передбачений проектом. Виділення черг пов'язане з великою тривалістю будівництва та необхідністю тісної взаємодії всіх виконавців.
У міжнародній практиці управління проектами прийнято виділяти чотири стадії розробки та реалізації проекту:
• передінвестиційну;
• інвестиційну;
• експлуатаційну;
• ліквідаційну.
2. Розрахунок економічного ефекту від впровадження організаційно-технічних заходів, їх вплив на прибуток підприємства та продуктивність праці
Методи економічного обгрунтування різних організаційно-технічних рішень, що плануються з метою підвищення ефективності виробництва, базуються на спільному підході: по кожному напрямку визначаються джерела економічного ефекту, розраховуються кількісні складові економічного ефекту, визначається вплив кожного заходу на найважливіші техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства .
По кожному заходу, включеному до плану, повинна визначатися економічна ефективність від впровадження його у виробництво. У розрахунках ефективності визначається вплив впровадження заходу на зростання обсягу виробництва і продуктивності праці, економію чисельності персоналу і фонд заробітної плати, зниження собівартості продукції, зростання прибутку і рентабельності виробництва, поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей, підвищення показників техніко-організаційного рівня виробництва і технічного рівня продукції, що випускається.
Приріст прибутку в плановому році від виробництва нової продукції визначається за формулою:
ΔП = (Цпл-Cпл) * BΠпл-(Цб-Cб) BΠб
де ΔП = - Планований приріст прибутку в плановому році, р.; Цпл-Cпл - відповідно ціна і собівартість виробництва одиниці нової продукції в плановому році, р.; Цб-Cб відповідно ціна і собівартість виробництва одиниці замінної продукції у базисному році, що передує впровадженню нової продукції, р.; BΠпл - обсяг виробництва нової продукції в планованому році; BΠб - Обсяг замінних товару у минулому році, р.
Плановане зниження собівартості від впровадження нової технології, техніки, організації виробництва і праці, механізації і автоматизації, визначається за формулою:
Z
ΔC пл = Σ (Сб-Спл) ВПпл
I = 1
де С мул і Сб-собівартість одиниці продукції в плановому році і року, що передує впровадженню досягнень науки і техніки, р.; ВП пл - обсяг виробництва продукції в плановому році, р.; Z - число заходів.
Економія трудових ресурсів відображається в зміну нормативів з праці, трудомісткості, що представляють собою зниження витрат праці в людино-годинах або чисельності працівників на одиницю продукції. Розрахунки здійснюються виходячи з росту продуктивності праці в результаті впровадження організаційно-технічних заходів, вони розглянуті в розділі "Планування праці і персоналу". Плановане зниження матеріальних витрат ΔМЗпл в результаті впровадження організаційно-технічних заходів визначається за формулою:
ΔМЗпл) = (МЗб-МЗпл) ВБпл)                     
де МОЗ пл і МЗб - матеріальні витрати на одиницю продукції в планованому році і в році, що передує впровадженню організаційно-технічних заходів; СБ пл - обсяг виробництва вироби в планованому році в натуральних одиницях.
Планове вплив організаційно-технічних заходів на приріст балансового прибутку підприємства визначається за формулою:        
Σ ΔПпл
d =
ΔПплб
де d - питома вага приросту прибутку в планованому році за рахунок організаційно-технічних заходів у загальному прирості балансового прибутку підприємства планованого року; Σ ΔПпл - приріст прибутку від усіх (г) заходів щодо плану технічного і організаційного розвитку в планованому році, р.; ΔПплб - приріст балансового прибутку підприємства в планованому році, р.
Планове вплив заходів плану технічного і організаційного розвитку (оргтехмероприятий) на ріст продуктивності праці визначається за формулою:
ВП ВП
ΔПТ =: - 1 * 100
ЧР - ΣΔЧР ЧР
де ΔПТ - Приріст продуктивності праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів у плановому році,%; ВП - обсяг товарної продукції підприємства, в попередньому році, р.; ЧР - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу в попередньому році, чол.; ΣΔЧР - плановане зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу (умовне вивільнення чисельності працюючих) за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів у плановому році, чол.
Вплив заходів плану технічного і організаційного розвитку на зростання продуктивності праці доцільно здійснювати методом багатофакторного динамічного моделювання на основі регресійного аналізу.
При обробці інформації про динаміку продуктивності праці та організаційно-технічних факторів за ряд років необхідно враховувати лаг запізнювання впливу окремих факторів (заходів) на рівень продуктивності праці.
Дослідження лагів проводиться на основі аналізу зміни парної кореляції для зсунутих в часі рядів динаміки продуктивності праці. Спочатку цей коефіцієнт визначається при одночасному розгляді досліджуваних показників (за даними за один і той же рік), потім для зсунутих послідовно на один, два, три роки і т.д. значень кожного фактора щодо показника продуктивності праці.
У цілому дослідження продуктивності праці на основі економіко-математичних методів дозволяють виявити зміни в системі виробничих процесів та визначити шляхи досягнення високої ефективності виробництва.

Завдання 3 (глава 6)
На підставі наведених нижче даних визначити відносну економію фонду оплати праці планового періоду (див. таблицю).
Таблиця
Показник
Базисний рік
Плановий рік
1. Фонд оплаты труда, млн. ден. од.
10872
11005
2. Объем чистой продукции в сопоставимых ценах, млн. ден. од.
93488
98162
3. Чисельність працюючих, чол.
4530
4580
Рішення
1. Найдём выработку на 1-го работающего:
Вбаз = 93488 / 4530 = 20,64млн. ден. од.
Впл = 98162 / 4580 = 21,43млн. ден. од.
2. Относительная экономия фонда оплаты труда планового периода составит:
Э = ( 11005/10872 – 21,43/20,64) * 100% -2,6%
Ответ: относительная экономия фонда оплаты труда планового периода составит 2,6 %
Задача 3 (глава 7)
По отчетным данным установлена экономия материалов за счет снижения норм на 8% и за счет снижения цен на 3%. Себестоимость товарной продукции по отчету составила 120,6 млн. ден. ед., затраты на сырье и материалы - 80,8 млн. ден. од. Определить влияние указанных факторов на себестоимость продукции.
Рішення
1. Энорм = 80,8 * 0,08 = 6,464млн. ден. од.
2. Эц = 80,8 * 0,03 = 2,424 лн. Ден.ед.
3. Влияние норм = (6,464 / 120,6) * 100=5,36%
4. Влияние цены =(2,424 / 120,6)*100=2%
Ответ: Влияние норм -5,36%, влияние цены =(2,424 / 120,6)*100=2%
Задача 12 (глава 5)
Определите темпы роста производительности труда по изделиям и в целом по всей номенклатуре продукции, если трудоемкость изделия А в плановом периоде ТЕпл а = 1 5 мин.; изделия Б - ТЕ П л б~20 мин.; изделия В - ТЕ П л в = 30 мин.; объем производства изделия А - Оа~2,0 тыс. шт.; изделия Б - О^б-2,5 тыс. шт.; изделия В - СЬ~3,0 тыс. шт.
В отчетном периоде: ТЕотч л = 12 мин.; ТЕотч б = 15 мин.; ТЕотч в = 25 мин.
Рішення
1. Определим производительность труда каждого вида изделия:
В отчётном году:
Потч (А) = 12*200 / 60 = 400ч.
Потч (Б) = 15*2500 / 60 = 625ч.
Потч (В) = 25*3000 / 60 = 1250ч.
В плановом году:
Ппл (А) = 15*2000 / 60 = 500ч.
Ппл (Б) = 20*2500 / 60 = 833ч.
Ппл (В) = 30*3000 / 60 = 1500ч.
2. Определим темпы роста каждого изделия:
Тр (А) = 500/400*100% = 125%.
Тр (Б) = 833/625*100% = 133%.
Тр (В) = 1500/1250*100% = 120%.
3. Определим темп роста по всей номенклатуре изделий:
Тр (А, Б, В) = ((500+833+1500) / (400+625+1250)) *100% = 125%
Ответ: Темп роста изделия А составит – 25%, изделия Б – 33%, изделия В – 20%. Темп роста по всей номенклатуре изделий составит: - 25%

Список використаних джерел:
1. Ільїн А.І. Планирование на предприятии –Мн.:Новое знание, 2001.-635с.
2. Ільїн А.І. Синиця Л.М. Планирование на предприятии Уч., 2-е издание. Тактическое планирование/ под общей ред. А.І. Ільїна. – Мн.: ООО «Новон знание», 200. -416с.
3. Ільїн А.І. Планирование на предприятии: Пос. для подг. К экзаменам/ А.И. Ільїн. – Мн.: ООО «Мисанта». 2003. - 188с.
4. Ільїн А.І. Планирование на предприятии: Тактическое планирование: Практ. Рук.-Мн.:, БГЭУ, 2002. -77с.
5. Л.А. Лобан, В.Т. Пико. Экономика предприятия, - Мн.: 2002.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
44.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Планування на підприємстві 5
Планування на підприємстві 6
Планування на підприємстві 3
Планування на підприємстві 4
Планування на підприємстві 2
Фінансове планування на підприємстві 11
Фінансове планування на підприємстві 4
Інноваційний планування на підприємстві
Маркетингове планування на підприємстві G o D
© Усі права захищені
написати до нас