додати матеріал


Перевал

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

А. Прозоров

«Перевал» - літературна угруповання 1923-1932. Організована під керівництвом А. Воронского при журн. «Червона новина». Спочатку об'єднувала літературний (головним чином поетичний) молодняк (М. Свєтлов, М. Голодний, О. Ясний і ін), що відколовся від «Молодої гвардії» і «Жовтня». Незабаром у «Перевал» увійшли письменники: прозаїки - А. Малишкін, І. Катаєв, В. Губер, М. Зарудін, М. Барсуков, Л. Завадовський, М. Смирнов, М. Пришвін, Н. Огнев, А. Веселий, О. Караваєва, П. Ширяєв, А. Платонов, І. Євдокимов, Р. Акульшин, А. Перегудов, М. Віхров, В. Ряховського, П. Павленко, О. Новиков, П. Салтів та інші; поети - Д. Семенівський, Н. Тарусского, Н. Дружинін, П. Насєдкін, Б. ковилою, Н. Дементьєв, Є. Еркін та ін; критики - А. Лежнєв, Д. Горбов, С. Пакентрейгер, Н. Смирнов, Н. Замошкин та інші. На грунті ідейного розбіжності з групою рано вийшли з «П.» М. Свєтлов, О. Караваєва, М. Огнев, А. Веселий. У зв'язку із зростанням політичної свідомості радянських письменників, творчим підйомом літератури і остаточним викриттям реакційної сутності платформи «П.» відхід від «Перевал» став масовим. Продукція групи опубліковується в журн. «Червона новина», «Новий світ», у збірниках «П.» (1-8, останні дві збірки носять назву «Ровесники»).

«П.» боровся з пролетарською літературою і критикою, виходячи з троцькістського заперечення пролетарської культури. Творчість пролетарських і близьких пролетаріату письменників оцінювалося «П.» як «безкрилий побутовізму», «примітивне направленчество», «червона халтура». «П.» завданням творчості ставив «розкриття внутрішнього світу» і «його нове естетичне оформлення». Художня творчість перевальцем тлумачили відверто-ідеалістично як якийсь сверхразумни, інтуїтивний, стихійно-емоційний, в основному підсвідомий процес. Сам художник представлявся якоїсь виняткової особистістю, не пов'язаної з практикою свого класу. В основу справжнього, «органічного» мистецтва покладалися «безпосередні», «початкові», «дитячі» враження. "Давність» М. Зарудіна, «Майстерність» П. Слетова - характерні твори «Перевал». Творчості «П.» властиві споглядальність, пасивне відтворення явищ, без проникнення в справжню правду дійсності, навпаки, із спотворенням цієї правди. Неісторичних, позакласовий, «гуманістичний» підхід до дійсності неодноразово наводив перевальцем в їхній творчості до примиренстві по відношенню до класового ворога («Молоко» Ів. Катаєва).

Перевальцем висунули наступні творчі гасла: гасло «щирості творчості», під прапором якої виправдовувалися часом свідомо реакційні твору; гасло «моцартіанства», під яким малося на увазі творчість по натхненню, з натхненням, нарешті гасло «нового гуманізму», що протистоїть «П.» реальної боротьби пролетаріату і проголошував любов до людини взагалі.

Установки «П.» зустрічали рішучий опір з боку марксистської критики. У квітні 1930 була проведена на завершення всіх суперечок у пресі дискусія про «П.» в секції літератури Комакадеміі. У резолюції, підбивала підсумки дискусії, платформа «П.» кваліфікувалася як реакційна, що відводить письменника в бік від завдань літературної та громадської сучасності. Опублікована в квітні 1930 у відповідь на необгрунтовані - на думку перевальцем - нападки, нова «декларація» перевальцем не свідчила про скільки-небудь суттєвій зміні їхньої літературно-політичних і творчих поглядів. До числа самих останніх документів «Перевал» належить «Наша заявка», підписана ініціативною групою перевальцем, в якій повідомлялося про рішення перевальцем взяти участь у проектованому Ангарському будівництві. Втеча від сучасної класової боротьби, від труднощів реального будівництва соціалізму в якесь ідеальне, мальованої уявою перевальцем у вельми ідилічних тонах «безкласове суспільство» Ангарстроя - такий реальний сенс поданої заявки.

Останній (8-й) збірник «Перевал» («Ровесники», 1932) також не був показником ідейної та творчої перебудови. Центральний твір збірки, роман М. Зарудіна «Тридцять ночей на винограднику», зазначено крайнім суб'єктивізмом і містить апологетику буржуазно-індивідуалістичного світогляду.

«П.» пізніше інших літературних угруповань реагував на постанову ЦК ВКП (б) від 23 квітня 1932 в сенсі відмови від групівщини. Лише на першому пленумі Оргкомітету Спілки радянських письменників (29 жовтня - 3 листопада 1932) перевальцем було подано заяву про розпуск групи. Більшість письменників «П.» стало зараз на шлях подолання реакційних поглядів групи в минулому і ставить завданням підняти свою творчість на рівень вимог сучасності.

Список літератури

I. Збірки «Перевал», 1-6, Москва, 1922-1928

СБ 7, «Ровесники», М., 1930

СБ 8, «Ровесники», М., 1932

Антологія «перевальцем», М., 1930

Декларація «Перевал», «Червона новина», 1927, № 2

Перевал і мистецтво наших днів (декларація), «Літературна газета», 1930, № 15-16

Наша заявка, «Літературна газета», 1931, № 27.

II. Проти буржуазного лібералізму в художній літературі, Дискусія в Комуністичній академії, М., 1930

Авербах Л., Куди росте школа Веронського, в сб. «З ким і чому ми боремося», М., 1930

Серебрянський М., Епоха та її «ровесники», «На літературному посту», 1930, № 5-6

Гроссман-Рощин І. С., Чорне дерево, «На літературному посту», 1930, № 10

Вич І., Співаки класового миру («Перевал» сьогодні), Москва, 1930

Бочачер М., гальванізована воронщіна, «Друк і революція», 1930, № 3

Вільховий В., Прапор художньої реакції (Про гаслах «Перевал»), «Молода гвардія», 1930, № 10

Федосєєв Г., Маски реакційних прагнень, «Земля радянська», 1930, № 4

Глаголєв О., Про художньому особі «Перевал», «Новий світ», 1930, № 5

Залеський В., перевальцем в провінції, «На літературному посту», 1930, № 13-14

Блюм Е., Буржуазно-ліберальна критика за роботою (Критична продукція «Перевал»), «Друк і революція», 1930, № 5-6

Мессер Р., Естетика Бергсона і школа Воронского, «Література і мистецтво», 1930, № 1-2

Бабушкіна А., Проти куркульського гуманізму, «Земля радянська», 1931, № 1

Серебрянський М., Воронщіна сьогодні, «На літературному посту», 1932, № 1

Лебедєв Г., Осторонь від дороги (Перевальський збірник «Ровесники», № 8), «Жовтень», 1932, кн. VIII.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Доповідь | 13кб. | скачати
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru