Пенсійна реформа соціальний фінансовий та інформаційний аспекти

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

А.П. Колесник, професор кафедри ММЕП, заст. голови правління Пенсійного фонду Росії

Коли не відають далеких дум, то не уникнуть близьких прикростей

Конфуцій, 551-479 рр.. до н.е.

Урядом Російської Федерації в IV кв. 1997 р. двічі розглядалися варіанти Програми пенсійної реформи в Російській Федерації та на засіданні в грудні того ж року прийнятий помірний варіант (далі Програма), що передбачає еволюційні зміни з урахуванням розвитку демографічної ситуації в країні [1]. Постанова з цього питання було підписано тог-даш-ним головою Уряду РФ С.В. Кирієнко 20 травня 1998 [2].

Програма пенсійної реформи

Виходячи з ролі пенсійної системи в суспільстві, прийняту Урядом РФ Програму можна розглядати з різних точок зору, найбільш важливі з яких - соціальна і фінансова.

Із соціальної точки зору суттєві рішення, які містяться в прийнятому варіанті Програми, полягають в наступному:

збереження пенсійних прав, зароблених громадянами за попередні періоди (до реалізації Програми);

підтримання прийнятного для суспільства рівня пенсій і тарифів страхових внесків;

встановлення більш справедливих правил визначення розміру пенсій при їх призначенні;

посилення зацікавленості громадян у контролі за фінансуванням пенсій, в тому числі і за сплатою страхових внесків;

більш активне залучення об'єднань працюють для вирішення принципових питань професійного пенсійного забезпечення.

З фінансової точки зору основними завданнями, передбаченими у Програмі, є:

залучення додаткових фінансових джерел для фінансування пенсійної системи;

зміна відносин учасників пенсійної системи (працюючі, роботодавці, пенсіонери, держава) таким чином, щоб нові стосунки підтримували її ефективну роботу, зокрема не допускали утворення простроченої заборгованості платників страхових внесків до Пенсійного фонду РФ (на початок 1999 р. прострочена заборгованість всіх платників, накопичена ними з початку 90-х років, перевищила 100 млрд руб.).

Залучення додаткових фінансових джерел для фінансування пенсійної системи передбачається здійснювати шляхом більш активної участі галузей у фінансуванні пенсій для осіб, які працювали в галузі (створення професійних пенсійних систем), а також шляхом використання інвестиційного доходу від операцій на фінансовому ринку з розміщення пенсійних резервів.

Часто зустрічається при обговоренні Програми питання полягає в наступному: чи не буде більш доцільним почекати з реформуванням у пенсійній сфері до стабілізації в економіці або до відчутного економічного зростання?

Розглянемо це питання, виходячи із стійкої самопідтримуваної тенденції [3], що має місце в даний час в системі пенсійного забезпечення. Ця тенденція веде до вирівнювання розмірів пенсій (зниження диференціації). Вона утворилася в Росії (як і в інших державах на території колишнього СРСР) з початку 90-х років в результаті стрибкоподібного підвищення вартості життя. Сенс її ілюструється наступною схемою, що характеризує самопідтримуючий процес.

Суть даного процесу полягає в наступному.

Законодавча та виконавча влада цілком обгрунтовано прагнуть не допустити зниження мінімального розміру пенсій нижче прожиткового мінімуму пенсіонера. При має місце нестачі фінансових ресурсів усередині пенсійної системи це приводить в остаточному підсумку до їх перерозподілу від одержувачів максимальних пенсій до одержувачів мінімальних. Як наслідок знижується залежність розміру пенсії від тривалості трудового стажу і середнього заробітку людини, що виходить на пенсію (від суми сплачених пенсійних страхових внесків розмір пенсії для найманих працівників взагалі не залежить). Це ще більше знижує зацікавленість у сплаті страхових внесків. Працюючі вважають несправедливим призначення практично рівних пенсій при нерівному трудовому внесок кожного. У результаті погіршується становище справ зі сплатою страхових внесків до бюджету пенсійної системи, її фінансовий стан погіршується і цикл повторюється [4].

Замкнуте коло (самопідтримуваної тенденцію) можна розірвати двома способами:

істотно поліпшити наповнення пенсійного бюджету за рахунок інших джерел;

сформувати протилежну тенденцію шляхом створення у працюючих зацікавленості в участі в державній пенсійній системі.

Зрозуміло, що більше реалістично другий спосіб. Для цього в Програмі пенсійної реформи передбачено ряд заходів, зокрема використання умовно-накопичувального методу обчислення пенсій, індивідуальний (персоніфікований) облік пенсійних прав, включаючи сплачені страхові внески.

В аналізі розглянутої тенденції вже є відповідь на питання, чи треба починати реформу, не чекаючи економічного зростання: сама ця реформа стане одним із чинників зростання за рахунок мотивацій до праці в офіційному секторі економіки.

Інформаційна основа реформ - індивідуальний (персоніфікований) облік

Насамперед можна констатувати, що індивідуальний облік (прийняття відповідного федерального закону, пілотний проект і впровадження обліку на території країни) був початий своєчасно [5], оскільки він (облік) буде потрібен для реалізації кожного розділу програми: призначення пенсій за принципом умовно-накопичувальних рахунків уже може використовувати відомості індивідуального обліку; облік на індивідуальних особових рахунках внесків у професійні пенсійні системи та інвестиційного доходу належить реалізувати, але це стосується в основному змін програмного забезпечення в умовах вже працює технології.

Про необхідність прискорення впровадження системи персоніфікованого обліку як базового елементу реформування державної пенсійної системи було вка-за-но в посланні Президента РФ Федеральним Зборам від 6 березня 1997 р. "Порядок у владі - порядок в країні / Про ситуацію в країні та основ-них напрямках політики Російської Федерації) ", у якому визначено, що персони-фі-товки облік у системі державного пенсійного страхування до 2000 р. повинен охопити все населення і забезпечити можливість визначення розміру пенсії залежно від трудового внеску кожної конкретної людини.

Відповідно до посланням Президента РФ Федеральним Зборам від 17 лютого 1998 р. "Спільними силами - до підйому Росії / Про становище в краї-ні та основні напрямки політики Російської Федерації" в 1998 р. передбачалося охопити всю країну мережею персоніфікованого обліку, визначити роль накопичувального елемента у пенсійній системі.

З 1 січня 1997 р. органи Пенсійного фонду РФ працюють над реалізацією фе-Федеральний закону від 1 квітня 1996 р. № 27-ФЗ "Про індивідуальний (персо-ні-ваних) обліку в системі державного пенсійного страхування" (в 1996 р. в п'яти регіонах Росії здійснювався пілотний проект). Необхідні роботи проводяться у відповідності з постановою Уряду РФ від 15 мар-та 1997 р. № 318 "Про заходи щодо організації індивідуального (персоніфікованого) обліку для цілей державного пенсійного страхування"; цим поста-становою визначено організаційні заходи, що забезпечують як з сторо-ни пенсійного фонду, так і федеральних органів виконавчої влади та відповідні органів суб'єктів Російської Федерації виконання в повному обсязі федерального закону про персоніфікований облік, а також затверджена Інструкція про порядок ведення персоніфікованого обліку відомостей про заробіток (віз-нагородження, дохід), на який нараховуються страхові внески, і трудовий стаж застрахованих осіб в системі державного пенсійного страхування.

Терміни введення персоніфікованого обліку передбачені затвердженої постановою Уряду РФ від 31 березня 1997 р. № 360 середньостроковій про-грамою "Структурна перебудова та економічне зростання в 1997-2000 го-дах", згідно з якою щорічно, починаючи з 1997 р., персоніфікованим обліком в системі державного пенсійного страхування повинно бути охоплено не менше 20 млн працюючих громадян.

На початок травня 1999 р. в процес реєстрації в системі державного пенсійного страхування було включено більше 47 млн ​​громадян, які працюють за наймом, та самозайнятого населення в 64 суб'єктах Росії (станом на червень 1998 р. ця цифра становила 26 млн. осіб).

З метою організації обробки інформації за індивідуальним (персоніфікованого) обліку розпорядженням Уряду РФ від 9 червня 1997 р. № 796-р при Пенсійному фонді створено Інформаційний центр персоніфікованого обліку.

Роботи по впровадженню системи персоніфікованого обліку територіальними органами ПФР здійснюються в тісній взаємодії з органами виконавчої влади всіх уровней.По питань реалізації федерального закону про персоніфікований облік Пенсійним фондом підписані угоди про співпрацю з Федерацією незалежних профспілок Росії, Російським союзом промисловців і підприємців, Координаційною радою об'єднання роботодавців . На місцях аналогічні угоди підписані регіональними відділеннями ПФР з членськими організаціями ФНПР, регіональними союзами й асоціаціями промисловців і підприємців, селянських і фермерських господарств.

Хід впровадження персоніфікованого обліку показав, що вже на початковому етапі підтверджується його позитивний вплив на контроль за сплатою страхових внесків роботодавцями. У регіонах, в яких в 1997 р. проводилася початкова реєстрація застрахованих осіб, частина платників страхових внесків, у яких раніше не було руху коштів по рахунках, почали відображати в бухгалтерській звітності реальну господарську діяльність і офіційно виплачувати заробітну плату працівникам, так як усвідомили, що її відсутність може негативно позначитися на майбутню пенсію. Більш активної стала реєстрація самозайнятого населення. Система персоніфікованого обліку дозволяє більш достовірно визначати фонд оплати праці платників.

Впровадження персоніфікованого обліку в регіонах показало такі позитивні результати.

Чітко простежується тенденція збільшення платників страхових внесків, підвищення їх виконавської дисципліни по розрахунках з ПФР. Так, у Псковській області надходження страхових внесків в 1997 р. в порівнянні з 1996 р. зросла на 18%, при цьому надходження від підприємців за цей же період зросли в 3,6 рази. Тільки по м. Пскова в результаті аналізу поданих індивідуальних відомостей про заробіток застрахованих осіб за 1997 р. було донараховано 320 млн руб. у старому обчисленні (це склало 38% суми щомісячної виплати пенсій по одному з районів області).

У Самарській області кількість платників страхових внесків протягом 1997 р. зросла з 114 260 до 138 878 (збільшення на 17,7%), у тому числі громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю - з 64 240 до 80 695 (збільшення на 20,4 %). Це сприяло збільшенню на дев'ять пунктів відсотка збору страхових внесків в області в 1997 р.

Виступаючи 12 травня 1998 р. в Державній Думі на парламентських слуханнях на тему: "Реформа системи пенсійного забезпечення в Російській Федерації", заступник голови адміністрації Тверській області О.М. Головкін повідомив, що у зв'язку з впровадженням системи персоніфікованого обліку надходження страхових внесків на пенсійне забезпечення збільшувався в області щомісяця на 25-30 млрд руб. у старому обчисленні.

Працюючим населенням позитивно сприйнято введення персоніфікованого обліку, оскільки він дозволяє створити систему захисту пенсійних прав працюючих і гарантує збереження відповідних відомостей до виходу кожного на пенсію, тобто у населення сформувалися певні позитивні очікування, пов'язані з новим пенсійним законом.

Відповідно до Федеральним законом від 5 травня 1997 р. № 77-ФЗ у статті 96 і 102 Закону РФ "Про державні пенсії в Російській Федерації" внесені зміни та доповнення, що передбачають встановлення трудового стажу і середньомісячного заробітку для призначення пенсії після реєстрації як застрахованої особи в системі державного пенсійного страхування тільки на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку. З введенням в дію цього закону будуть виключені мають місце в даний час випадки використання фіктивних документів (протягом останніх років кількість довідок про заробіток, в яких при перевірках ПФР виявлені неправдиві дані, в середньому по Росії щокварталу складає 9-12% від числа перевірених) .

Професійні пенсійні системи (ПКС) - важливий структурний елемент пенсійної системи держави

Якщо хотіти реального створення ППС та прийняття відповідних законів, не можна визначати ці системи як механізм перекладання на роботодавців проблеми фінансування пільгових пенсій, що призначаються при зниженому віці - особливі умови праці, вислуга років (на додаток до сплати нинішніх страхових внесків у розмірі 28% від суми практично всіх видів заробітку працівників організації). ППС повинні забезпечувати не тільки це. Загальна їх завдання - підтримка працівників після настання пенсійного віку. Оскільки пенсійний процес в ППС повинен бути замкнутий на певній груп-пе працівників - застрахованих осіб, то він може будуватися тільки за накопичувальним принципом. Відповідно, з'являється інвестиційний ресурс, ко-торий може бути використаний галуззю і буде (при розумному використанні!) Сприяти економічному зростанню. Таким чином, можна домогтися з-четании інтересів працюючих і їх профспілок, роботодавців і держави.

У порядку підготовки до формування інституту професійного пенсійного страхування Пенсійним фондом проведено узгодження з Мінпраці Росії, Федерацією незалежних профспілок Росії (ФНПР) і Російським союзом промисловців і підприємців (РСПП) принципів створення професійних пенсійних систем, які передбачають наступне.

Правила роботи ППС, включаючи законодавство, повинні бути такими, що-б у цих системах були зацікавлені всі учасники - працівники галузі (підприємства) та їх об'єднання (профспілки), роботодавці, держава.

Потрібна "прозорість" в роботі ППС (це має бути враховано в їх адміністративних структурах, обліку та звітності), зокрема відображення пенсійних прав, отриманих в ППС, у персоніфікованому обліку державного пенсійного страхування; систематичне інформування працівників про стан їх індивідуальних особових рахунків.

Акумулюються в ППС кошти можуть інвестуватися в галузь (природно, у формі, що забезпечує необхідну ліквідність) з урахуванням вимог мінімізації ризику.

Для ППС надаються податкові пільги.

Джерелом фінансових ресурсів ППС є страхові внески відповідних роботодавців (додаткові до внесків у ПФР).

Тариф страхових внесків до ППС визначається відповідними роботодавцями та працівниками (їх представницькими органами). Встановлення такого тарифу не повинно одномоментно приводити до зростання вартості товарів або послуг галузі. Тариф повинен забезпечувати рівень пенсії не нижче, ніж це визначено законодавством РФ.

ППС будуються за накопичувальною схемою фінансування.

ППС самостійно розпоряджаються своїми фінансовими ресурсами.

Доцільно ведення списків професій, які передбачають вихід на пенсію при зниженому віці, усередині галузей. При цьому мається на увазі, що вихідними будуть списки № 1 і № 2, а також інші списки, затверджені постановами Уряду РФ, а внесення змін до них буде вироблятися спільним рішенням роботодавців та профспілок (працівників). Природно, що такі повноваження мають бути визначені законодавчо. Одночасно доцільно силами державного органу проводити атестацію відповідних робочих місць за критеріями професійних ризиків.

Ухваленню законодавства з ППС повинен передувати пілотний проект, який здійснюється за рішенням Уряду РФ у двох-трьох галузях.

Реалізацію викладених принципів доцільно здійснювати поетапно.

Місце накопичувального елемента у пенсійній системі держави

Навряд чи можна сподіватися, що обмежений накопичувальний елемент, передбачений Програмою, зробить значний вплив на фінансові можливості пенсійної системи. Звичайно, він збільшує обсяг ресурсів на фінансовому ринку, але частка самого цього елемента досить скромна (починаючи з 1-го пункту тарифу, тобто 1 / 29 всіх надходжень страхових внесків), і це розумно для зниження ризику, особливо на першому етапі.

Представляється, що основне значення тут буде полягати в посиленні мотивацій працюють у сплаті страхових взносов.Уже зараз ФНПР дуже зацікавлено ставиться до персоніфікованого обліку і підписала угоду з ПФР про сприяння його впровадженню на всіх рівнях - від федерального до підприємств включно. Накопичувальний елемент зажадає обліку фактично сплачуваних за кожну застраховану особу страхових внесків і частки від цих сум, що спрямовується на накопичення. Це повинно викликати ще більшу зацікавленість працюючих у сплаті страхових внесків та контроль за такими платежами з їхнього боку. В умовах постійного зростання простроченої заборгованості платників зацікавленість працівників разом з твердою позицією держави може стати серйозною противагою недостатньою платіжної дисципліни роботодавців.

Звичайно, введення накопичувального елемента вимагає від держави серйозних заходів щодо забезпечення гарантій збереження коштів, що спрямовуються на нагромадження. Відпрацювання цих гарантій може бути проведена на пілотному проекті локального характеру.

Список літератури

Пенсія. 1998. № 1.

Російська газета. 1998. 26 травня.

Самопідтримуються тенденції в громадських системах управління обумовлені наявністю в них зворотних зв'язків (див. грунтовне дослідження таких систем у книзі: Senge Peter M. The fifth discipline: the art and practice of the learning organization. USA, 1990). Їх теорія (т.зв. "теорія рефлексивності") розроблялася стосовно до фінансового ринку Дж. Соросом (див. його перекладену російською мовою книгу "Алхімія фінансів" (М., Інфра-М. 1996).

Більш докладно управління тенденціями у пенсійній системі розглянуто в публікації автора даної статті: Колесник А. Пенсійна система Росії і виклики нашого часу / / Пенсія. 1998. № 10 (25).

Пілотний проект персоніфікованого обліку був початий в 1995 р., федеральний закон прийнятий у квітні 1996 р., а з 1997 р. почалося поетапне впрова-ширення обліку в регіонах Росії. Завершення цього процесу передбачено в 2000 р. До травня 1999 урахуванням охоплено більше 47 млн ​​працюючих.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Стаття
35.9кб. | скачати


Схожі роботи:
Пенсійна реформа
Пенсійна реформа 2
Пенсійна реформа в РФ
Пенсійна реформа в РФ 2
Пенсійна реформа в Україні
Пенсійна реформа в Україні 2
Пенсійна реформа в Україні
Пенсійна реформа в Україні в 2010
Пенсійна реформа в Російській Федерації
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru