Пенсійна реформа в Україні в 2010

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Тема: Пенсійна реформа в Україні в 2010

Зміст

1. Пенсія в Україну дістанеться тільки живучим і мудрим

2. Критичні дні пенсійної реформи

3. Пільги як порятунок

Література

1. Пенсія в Україну дістанеться тільки живучим і мудрим

Пенсійний вік для жінок буде підвищений вже в 2010 році - це зобов'язання взяв на себе уряд, підписавши меморандум з МВФ. Ціна питання - $ 15,3 млрд. кредиту.

Заради цих грошей до кінця вересня 2010 року в Раду буде внесено законопроект, в якому передбачено поступове збільшення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років (починаючи з 2010 року щорічно буде додаватися по 6 місяців), збільшення мінімального терміну страхування з 5 до 15 років , збільшення на 10 років кваліфікаційного періоду для отримання повної пенсії.

Скільки на пенсії жити отмеряно?

За даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, на сьогодні чоловіки-українці в середньому живуть 62 роки, а жінки - 74 роки. Для порівняння, пенсійний вік в Японії для обох статей - 70 років, а середня тривалість життя 82 роки. У США працюють до 65, а живуть в середньому 78 років. У Франції виходять на відпочинок в 62 роки з половиною, а вмирають у 80. Виходить, багатьом нашим співгромадянам доведеться заробляти на жадану пенсію трохи чи не все життя, оскільки європейський фонд нав'язує нам свою стандартну програму заходів, яка, на його думку, автоматично покращить економічне становище України. За словами експертів, так не буде: час, який хочуть відвести українкам на труди праведні, не відповідає відрізку життя, який залишиться ним на відпочинок, онуків і думки про душу. І перш ніж погоджуватися на умови МВФ, може, варто було запропонувати йому вникнути в українські реалії?

- Підвищувати пенсійний вік не доведеться, - несподівано заявив регіонал Вадим Колесніченко. Просто сьогодні Україна демонструє ЄС і світової спільноти послідовність і наполегливість у проведенні реформ, а щоб вести переговори, потрібні певні умови ...

- Підписавши меморандум, ми отримали «дорожню карту» для проведення складних переговорів, запропонували відкрито ознайомитися з нашою економікою і ситуацією в країні, - пояснив депутат. - Бездумно підняти пенсійний вік не можна, тому що виявиться, що в країні на пенсію особливо й нема кому виходити. Ніхто не говорить, що з наступного року цей поріг підвищать - підписання меморандуму говорить про те, що держава готова проводити обіцяні реформи і новації, а на це потрібно добути фінансування ... Запевняю, в МВФ сидять люди з такими ж мізками, як у нас, і вони чудово розуміють нашу ситуацію, хоча й пропонують нам свій стандартний пакет рекомендацій.

Схоже, що влада буде йти перевіреним шляхом: обіцяти Європі все, але виконувати її вимоги вибірково. Щоправда, це не гарантує, що тим часом в Україні раптом підніметься напівмертва економіка, і, відштовхуючись від неї, налагодиться система пенсійного забезпечення. Але поки що, не маючи європейського рівня життя, бажання чекати пенсії з останніх сил немає. І думка, що японці «вколюють» до старості теж, як-то не втішає.

Справа не в тому, скільки платить Пенсійний фонд, а в тому, скільки платять йому.

Вітчизняний Пенсійний фонд уже давно заплутався в боргах і живе лише на дотації держбюджету. Годувати таку структуру з казни (при тому, що вона задумувалася як цілком самостійне відомство) - шлях в нікуди, і це розуміють не тільки економісти, але навіть політики. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко не так давно оголошував, що ПФ розбалансований: на 10 працюючих в країні припадає 9 пенсіонерів, а частка пенсійних витрат досягла вже 17,9% ВВП, що розуму незбагненно для європейської країни.

- ПФ лежить важким тягарем на бюджет, тягне з нього мільярди гривень щорічно, - говорить член комітету ВР з питань бюджету Олег Ляшко. - Пора приймати термінові заходи, а то коли-небудь цей фонд гримне з ефектом більша, ніж у Греції. Але уряд йде найлегшим шляхом вирішення проблеми, піднімаючи пенсійний вік.

На думку чиновників, обіцяна МВФ захід повинен поліпшити збалансованість Пенсійного фонду на цілих 2 млрд. грн. вже в 2011 році. Втім, директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна не бачить до цього жодних передумов.

- Дійсного стану речей до ПФ не знає, напевно, навіть Рахункова палата - вона не має повноважень перевіряти потоки грошей фонду. Але положення це не блискуче, - говорить Шангіна. - Однак підвищення пенсійного віку на наповнення ПФ ніяк не вплине: коріння проблеми лежать у злиденному ціною праці, занижених державою розмірах прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати і пенсії. Звідси й мізерні відрахування до ПФ. Виходить, можна працювати хоч 20, хоч 40 років, але пенсія у вас від цього більше не стане.

Все б нічого, якби внески до фонду робили абсолютно всі працюючі в країні, але ж зарплати «в конвертах» поки що ніхто, на жаль, не скасовував, відзначає екс-міністр соціальної політики і праці Людмила Денисова.

- Треба спочатку зайнятися легалізацією доходів громадян і тим самим підвищити доходи ПФ, - вважає вона. - І тут потрібна не прогресивна шкала оподаткування фізосіб, а регресивна - чим більше фонд оплати праці, тим менше з нього платиш податків: так роботодавець буде зацікавлений платити і вести свої справи прозоро.

Якщо вірити Держкомстату, стає ясно, що в наявності грандіозна несправедливість: як можна посилатися на те, що японці зі шведами трудяться довше наших, якщо вони і живуть у середньому на десять-двадцять років довше українців?

Виходить, відпрацювати нас змусять по повній, незважаючи на нікудишній порівняно з європейським рівень життя в цілому та медобслуговування зокрема, а відплачувати вже мало кому доведеться.

- На Заході людина у віці 60 років ще досить працездатний, а вийшовши на пенсію, ще сповнений сил і може присвячувати час своїм інтересам. А ось наша жінка в 55 відповідає 65-річної європейці за станом здоров'я у зв'язку з хворобами, екологією, навантаженням, умовами праці, про які в ЄС навіть не здогадуються, - обурюється Денісова.

А головне, наголошує колишній міністр, то, що на цілих 10 років збільшать стаж для отримання пенсії, тобто, щоб у 60 років вийти на пенсію, сьогоднішньої сорокарічної жінці потрібно мати за плечима мінімум 10 років стажу і відпахав день у день ще 20. Підвищення пенсійного віку - міра дуже навіть доцільна, заперечує Шангіна: 55 років для сучасної жінки - не той вік, щоб хотіти піти з роботи, навіщо виключати в принципі не старого ще людини з соціуму? Інше питання, що це нічого не вирішить економічно.

- Ось вже 20 років нам розповідають про катастрофічну демографічну ситуацію в країні, але, тим не менш, за останні 15 років співвідношення середньорічної чисельності зайнятого населення до пенсіонерів не змінилося: маємо 20 млн. працюючих і близько 14 млн. з невеликими коливаннями пенсіонерів, і це нормально, ми в Європі цим не оригінальні, - пояснює Шангіна. - Ясно, що демографічна ситуація у нас не з кращих, але поки вона веде тільки до того, що знижується середній вік українця, а якщо врахувати, що помітна частка чоловіків помирає, не доживаючи до пенсії, не думаю, що вона така критична саме з точки зору пенсійного забезпечення.

Набагато розумніше було б ввести накопичувальну систему в ПФ, вважає Денисова, щоб страхування велося за іншим принципом: людина працювала, робив відрахування і знав, що вони йдуть не в загальний котел, а особисто на нього, і в разі чого перейдуть у спадок його дітям .

МВФ не бере до уваги ні позицію профспілок, ні особливості країни, де він дає рекомендації, говорить Шангіна, вимоги фонду ні добре, ні погано, а просто стоять на економічній платформі, і соціальні наслідки реформ цю структуру не хвилюють. А момент для підвищення пенсійного віку в нас обраний вкрай невдало, адже суспільство знаходиться в стані стресу, звертає увагу експерт. Як же зустрінуть законопроект у парламенті цієї осені, якщо він вже так непопулярний у народі?

- Реформи непопулярні, тільки якщо їх проводять непопулярні люди з неправильними мотиваціями, - говорить політолог Дмитро Видрін. - Опозиція, звісно, ​​буде проти, не виключено, що знову в хід підуть яйця, але ж той, хто «працює яйцями», ніколи не перемагає працюючого головою. Але в Раді і навіть у опозиції є адекватні люди, які розуміють, що з ПФ треба терміново щось вирішувати, так що тотальної конфронтації все ж бути не повинно.

2. Критичні дні пенсійної реформи

Вдивляючись в прикмети осені, що наближається, я все чіткіше розумію, що мені нагадує пенсійна реформа-2010. Повністю засохлий, з млявими жовтим листям каштан, який викинув в серпні дещо молодих пагонів і "свічок" - не на часі, всупереч всім законам природи і здоровому глузду.

Всі розумні строки проведення реформи у пенсійній сфері Україна минули якщо не на рубежі століть, то в середині нинішнього десятиліття. Сусідні країни з великим або меншим успіхом вжили заходів, щоб пом'якшити демографічний колапс, до якого бабуся-Європа невблаганно рухається.

Але Україні, граючись у вибори і на ходу винаходячи все більш витончені механізми підкупу електорату, в упор не хотіла думати про майбутнє. Лише поодинокі ентузіасти скидалися пил з пожовклих стратегій і концепцій пенсійної реформи.

У 2010-му стало ясно: приїхали. Коли витрати на пенсійне забезпечення в українському ВВП досягли найвищих відміток у Європі, а кожна п'ята гривня вкрай дефіцитного бюджету стала йти на латання дір у ще більш дефіцитному Пенсійному фонді, відкладати зміни стало неможливо. Однак і тут, напевно, примудрилися б відкласти, якщо б не МВФ і гостра потреба в його гроші.

Міжнародних донорів цікавлять рівно дві речі - помірний дефіцит бюджету країни і відносна фінансова стабільність, не створює загроз для світової економіки. За великим рахунком, тамтешнім банкірам немає діла до того, яким буде пенсійний вік і якими - пенсії у конкретній країні.

Проте не все одно нам. І в першу чергу тим 180 тис. жінок, яким уже в 2011 році можуть на півроку відстрочити вихід на пенсію. У 2012-му - наступним 180 тис. І так далі. До речі, щоб уникнути докорів в упередженості, скажу, що не мине ця чаша й автора цих рядків.

Давно було відомо, що у прийдешньої пенсійної реформи - "жіноче" обличчя, але ось те, що воно буде настільки перекручене гримасою ... У 2006 році, за часів міністра праці І. Саханя (і недовгого прем'єрства Єханурова), був розроблений законопроект про підвищення пенсійного віку для жінок - щорічно на три місяці протягом 20 років. Як бачимо, підготовку почали заздалегідь, адже стартувати підвищення повинне було в 2009-м (жінки 1954 року народження), а закінчитися - лише в 2028-му.

Тоді країна могла дозволити собі настільки повільні темпи. Серйозних проблем з бюджетом ПФ не було, та й з держбюджетом теж: ми успішно доїдали гроші від повторного продажу "Криворіжсталі".

Паралельно, у ст. 2 цього крихітного законопроекту про внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пропонувалося поетапне, теж з кроком у три місяці за рік, підвищення "жіночого" страхового стажу, необхідного для отримання пенсії за віком, - з 20 до 25 років.

Отже, нинішня спроба - друга. Але оскільки ситуація тепер без перебільшення критична, Мінпраці у своєму серпневому законопроекті (докладніше про нього нижче) пропонує підвищувати пенсійний вік на шість місяців за рік. А страховий стаж (період, за який сплачено внески до Пенсійного фонду) - одномоментно на цілих десять років. Для жінок з нинішніх 20 - до 30 років, для чоловіків - з 25 до 35.

Година Х повинен настати 1 січня 2011: якщо, звичайно, закон приймуть. Саме з цього моменту для отримання пенсії за віком (і для призначення пенсії за спеціальним законом теж) знадобляться 30/35 років страхового стажу.

До чого я веду?

Можна називати поважні причини, і вони, безумовно, існують. Потрібно за час, що залишився спробувати знайти додаткові компенсатори. Але, на жаль, підвищення варто зрозуміти і прийняти. Адже в разі зриву цієї спроби умови нової, третьої за рахунком, будуть куди жорсткіше. І хто знає - якщо ми сьогодні відкинемо шанс, може, доведеться діяти за методом Грузії та інших країн, за одну ніч підвищили пенсійний вік відразу на п'ять років.

Ну а тепер звернемося до тексту законопроекту, щойно народженої в надрах Мінпраці. Судячи з куцою пояснювальній записці, розробники спробували реалізувати відразу кілька ідей. Сказати, що вони повністю відповідають Програмі економічних реформ, складно, але загалом і в цілому "лінія партії" витримана. Специфічна, треба сказати, лінія.

Як вже говорилося, пропонується на 10 років збільшити нормативний страховий стаж, необхідний для отримання мінімальної пенсії за віком, - як для чоловіків, так і для жінок.

Поступово, протягом десяти років, починаючи з 2011-го, підвищити в цілому на п'ять років пенсійний вік для жінок.

І аналогічним чином - поступово, протягом 10 років, тобто по шість місяців за рік - відстрочити для жінок настання інших пенсійних благ. Маються на увазі право на отримання пільгових пенсій, дострокових пенсій за списками 1 і 2, соціальної допомоги та ін

Десь чотири п'ятих змін до законів "обертаються" саме навколо цих трьох підвищуємо нормативів. Повторю: пенсійний вік для жінок - поетапно до 60 років, страховий стаж для жінок - одномоментно до 30 років, страховий стаж для чоловіків - одномоментно до 35 років.

Наприклад, жінки, які працюють доярками, операторами машинного доїння, свинарками, будуть отримувати пенсію вже не в 50 років, а в 55, хоча стаж цієї роботи не змінюється - 20 років (ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення").

Або візьмемо держслужбовців. Претендувати на пенсію вони зможуть лише при досягненні встановленого новим законом пенсійного віку, наявності 30/35 років страхового стажу, а також стажу держслужби, який залишається незмінним - не менше 10 років. Або 20 років, якщо людина виходить на пенсію вже не з держслужби (ст. 37 закону про державну службу).

Як не сумно, розробники обійшли своєю увагою формулу нарахування трудових пенсій, що викликає великі нарікання. А також явно недочитав - і не подумали виконувати - пряма вказівка ​​президентської програми економічних реформ про те, що стимулювати більш пізній вихід на пенсію слід шляхом підвищення не тільки нормативної тривалості трудового стажу, а й "вартості" кожного року понаднормового стажу (або кожного року відстрочки виходу на пенсію).

На жаль, на пряник грошей так і не знайшли, що особливо боляче б'є по тих, у кого невеликі зарплати. Вартість одного року понаднормового стажу для володарів трудових пенсій, як і раніше дорівнює 1% від розрахованої за формулою пенсії.

Хоча вчені, в тому числі гуру пенсійної реформи в Україні академік Елла Лібанова, вже багато років твердять: якщо вже серйозно підвищувати нормативний стаж, то треба підвищувати до "двох-трьох-чотирьох" відсотків і "вартість" кожного року понаднормового стажу.

Для справедливих коефіцієнтів немає сьогодні ресурсу, зітхають експерти. Але чи так це насправді? Для привілейованих пенсіонерів, які вийшли на заслужений відпочинок за законом про держслужбу, про статус народного депутата України та ряду інших, ресурс чомусь знаходиться. Причому навіть в умовах нинішнього пенсійного кризи. Ці категорії пенсіонерів за кожен понаднормовий рік стажу як і раніше будуть отримувати 1%, але не від розрахованої за формулою пенсії, а, на хвилиночку, від зарплати. Або навіть від зарплати з надбавками. Для суддівських кожен понаднормовий рік ще дорожче - 2% заробітку.

Так що кожен понаднормовий рік у пільговика (якщо навіть допустити, що вони з володарем трудової пенсії отримували однакову зарплату) виходить приблизно в 2,5 рази дорожче.

Про пенсійну справедливості ми ще поговоримо, а поки що хотілося б звернути увагу читачів на один підлий момент, який впав у ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (див. "Із законопроекту").

Читаємо пункт перший статті. Зовні все культурно і пристойно - начебто визначення мінімального розміру пенсій. Однак за недорікуватих формулюваннями може критися мінімізація витрат держави на виплату трудових пенсій, що особливо боляче вдарить по самих низькооплачуваних.

Все, напевно, вже знають, що мінімальна пенсія в нашій країні дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних. Величина його нереально низька, і підвищується вона, звичайно ж, вкрай повільно - "навіщо платити більше?" На 1 липня ц.р. прожитковий мінімум для непрацездатних сягнув 709 грн., до 1 грудня підтягнеться до 734 грн. Приблизно таким же він, треба думати, буде і в січні 2011 року.

Проте "завдяки" особливостям нашої формули розрахунку пенсій і вкрай низьким зарплатам багато трудові пенсії і близько не дотягують до 709.

Для простоти уявімо собі прибиральницю, має 50 років трудового стажу, якій, згідно з формульним розрахунком, покладається зараз пенсія в 350 грн.

За нині чинним законом, різницю між 350 і, грубо кажучи, 700, тобто 350 грн., Їй доплачував Пенсійний фонд (при нинішньому його стані - читай, держава), а доплата за понаднормовий стаж (1% за кожен рік з 30 років, тобто 3,5 грн. Х 30 = 105 грн.) Йшла - або принаймні повинна була йти - понад ці гарантованих державою 700 грн.

Тепер буде по-іншому - наднормативна доплата буде "сидіти" у мінімальній, гарантованої державою пенсії.

Тобто до 350 грн. (А в реальності, сума, напевно, буде більше, так як виросте нормативний стаж) працівник Пенсійного фонду приплюсує пенсіонеру 3,5 грн. х 20 = 70 грн. доплати за "сверхнорматів". Чому множимо на 20? Та тому що 30 років тепер будуть нормативним стажем, а решту 20 - наднормативним. І наша бабуся - о диво! - Вийде на 420 грн. пенсії без сторонньої допомоги.

А скарбниці (пенсійної або державної) залишиться доплатити всього 280 грн. до покладених 700 грн. Економія на одній бабусі - 350 - 280 = 70 (грн.) на місяць.

Як у тому анекдоті: "Ти нащо стареньку вбив? У неї ж було всього 20 копійок". - "А що, п'ять бабусь - і рубчик!" Звичайно, робити такі "фінти" в пенсійному законі - це недобре. Однак у наших влади величезний досвід по частині мінімізації трудових пенсій. Досить згадати, як у 2004 році вони "хімічити" з середньою зарплатою для формульного розрахунку. Люди довго судилися з Пенсійним фондом, але правди так і не домоглися.

Мабуть, не буває правди в пенсійній справі ...

3. Пільги як порятунок

А ось хто постраждає менше за інших, так це одержувачі пенсій за різними спеціальними законами. Ніяких різких дій ні зараз, ні в середньостроковій перспективі не очікується: в України немає політичної волі ні для ліквідації одіозної системи пільгових пенсій, ні для наведення порядку з пенсіями професійними.

Власне кажучи, це було видно ще з остаточної редакції президентської програми економічних реформ. Адже мова йшла виключно про: а) звільнення Пенсійного фонду від невластивих йому витрат на фінансування пільгових пенсій, б) обмеження верхнього розміру всіх пенсій, в) виплати пенсій всім працюючим пенсіонерам відповідно до закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пункт а), як я розумію, виконати не вдалося. Згідно з пояснювальною запискою, мінтрудовскій законопроект забезпечить економію всього 4,9 млрд. грн., Тобто, за великим рахунком, вирішить лише п'яту частину всіх фінансових проблем Пенсійного фонду, яких в цілому накопичилося на 30 млрд. грн.

Зате з двома іншими вказівками президента розробники законопроекту впоралися.

По-перше, робиться спроба встановити верхню межу пенсій (разом з надбавками) на рівні 12 прожиткових мінімумів для непрацездатних, тобто на 1 грудня ц.р. - 8808 грн. За деякими видами пенсій це трохи нижче, ніж раніше (бо межа встановлювався на рівні 10 тис. грн.), З інших - зберігається статус-кво.

Подивимося, якою буде реакція спочатку депутатів, а потім Конституційного суду - найсправедливішого суду, коли мова йде про відстоювання безрозмірних фінансових інтересів судово-прокурорського стану.

По-друге, розробники вважали, що отримання і зарплати, і спецпенсії - це перебір. Так що редакторська рука ретельно пройшлася по всіх спеціальними пенсійними законами, вносячи одну і ту ж правку. Сенс її зводиться до того, що на період, поки новоявлений спецпенсіонерам працює, він отримує пенсію за Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Як тільки з роботою розлучиться - отримаєте свою пільгову пенсію.

По-третє, Мінпраці зайняв жорстку, але цілком виправдану позицію щодо достроково призначених пенсій. Їх пропонується не виплачувати нікому з тих, хто продовжує працювати. Навіть якщо він народний депутат чи держслужбовець.

Але це все - по дрібницях. У цілому ж пільгових пенсіях в Україну судилося довге і щасливе життя - всім критикам і заздрісникам на зло.

Обговорення в ганчірочку Вам, шановний читач, все це не подобається? Дещо не подобається і мені. Але, на жаль, - коли мова йде про реформи у пенсійній сфері, і преса, і пересічні громадяни безсилі достукатися до приймають рішення і відстояти свою точку зору.

"Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю" - цю геніальну по своїй простоті думку читаємо в пояснювальній записці до мінтрудовскому законопроекту. Більш того, з кулуарних розмов відомо, що віце-прем'єр Тігіпко, нинішній куратор пенсійної реформи, ще згоден на обговорення закону з науковою громадськістю, але от тільки щоб ​​преси на цих обговореннях не було, ні-ні!

Ви скажете - але є ж українське законодавство, яке вимагає, щоб подібні масштабні ініціативи обов'язково обговорювалися з соціальними партнерами. У Мінпраці від цієї норми не відхрещуються, але розуміють її своєрідно - в тому сенсі, що узгодження потрібно проводити тільки з "уповноваженими представниками від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань роботодавців". Всіх регіональних, галузевих, як бачимо, просять не турбуватися.

Що і говорити, дуже дивна позиція для тих, хто турбується про пенсійну реформу. Адже ні в одній країні, від Хорватії до Аргентини, такі перетворення проводила, - а я це пам'ятаю по численним поїздкам початку десятиліття з метою вивчення зарубіжного досвіду пенсійних реформ - і в думках не було ховати документи від громадськості за щільно зачиненими дверима кабінетів або уникати публічних дискусій на найскладніші теми. Преса, телебачення, плакати - всі засоби комунікації були задіяні з тим, щоб роз'яснити, завербувати однодумців, заручитися громадською підтримкою.

Україна це не потрібно? А може, їй не потрібні такі реформатори з їх творчістю?

  • виходу на пенсію, нехай ще встановлять день смерті. (B., 54 роки).

Без кардинальних кроків неможливо стабілізувати ситуацію. Об'єктивно - ми з цими речами запізнились, підвищувати пенсійний вік для жінок потрібно було значно раніше. Але з тих чи інших політичних причин зробити це не вдалося. Цим ми, з одного боку, підставляємо наших людей, кожен рік виходять на пенсії, рівень яких залишається низьким, а з іншого - постійно збільшуємо навантаження на працюючу людину. Чи то безпосередньо відраховувати кошти з фонду заробітної плати до Пенсійного фонду, чи то через бюджет перерозподіляти - принципового значення не має.

Повторюється та ж ситуація, що і з цінами на електроенергію, на газ, з комунальними тарифами - чим довше відкладаємо, тим більше накопичується проблем. Але з часом їх так чи інакше доведеться вирішувати.

У мене була унікальна ситуація в парламенті в 2000 році. Я доповідав пенсійний законопроект, і не вистачило чи то 13, чи то 15 голосів для його прийняття. Одна з політичних сил відмовилася підтримувати документ, сказавши, що це підсилює Ющенка як прем'єр-міністра. Після цього змінилася влада, я повторно доповідав цей же законопроект з якимись змінами - на цей раз відмовилася підтримувати "Наша Україна". Більше за все я жалкую про те, що у нас не сформувалася політична еліта, яка б усвідомлювала необхідність прийняття цих надзвичайно важливих для країни рішень.

Справді, якщо поглянути з точки зору інтересів конкретної категорії людей, які зараз будуть виходити на пенсію, то можна вибирати варіанти, як діяти, щоб люди якомога менше відчули підвищення. Спроби уряду поступово, на шість місяців щороку, підвищувати пенсійний вік для жінок - це один з варіантів. Можливі й інші стимули до більш пізнього виходу на пенсію. Але в будь-якому випадку великої катастрофи не станеться - якщо ці люди в 55 або в 55 з половиною підуть на пенсію. Потрібно усвідомити, що людина, яка піде на пенсію в 60 років, буде отримувати більшу пенсію, ніж коли піде у 55.

Література

1. Газета "Пенсійний кур'єр", спецвипуск липня 2010

2. Газета "Пенсійний кур'єр", № 8,28 червня 2010 року

3. «Гідність» Cт «Натомість клаптикової ковдри ...». Від 2001 року № 33.

4. «Комсомольська правда» Cт. »Як будемо збирати на старість?» Від 15 січня 2002 року.

5. Додаток політико-економічного тижневика «Інтерфакс час». Cт. «Кожна людина, виходячи на пенсію, повинен знати размет свого початкового капіталу». Від 4 вересня 2002 року.

6. «Українська газета». Ст. «Як самому розрахувати свою пенсію?» Від 6 листопада 2002 року.

7. «Українська газета». Ст. «Михайло Зурабов: Копі пенсію змолоду» Від 1 квітня 2003 року.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Реферат
64кб. | скачати


Схожі роботи:
Пенсійна реформа в Україні
Пенсійна реформа в Україні
Пенсійна реформа в Україні 2
Пенсійна реформа
Пенсійна реформа в РФ 2
Пенсійна реформа в РФ
Пенсійна реформа 2
Пенсійна реформа в Російській Федерації
Пенсійна реформа соціальний фінансовий та інформаційний аспекти
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru