Педрада теорія і практика

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Російська Федерація
адміністрація Палкінского району
муніципальне освітній заклад
Кудровская основна загальноосвітня школа
Педрада
Теорія і практика
директор Кудровской
основної загальноосвітньої
школи
Васильєв Д.М.
2006 рік.

ЗМІСТ
Введення.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи
1.1. Функції педагогічної ради.
1.2. Зміст педагогічних рад
1.3. Планування змісту педагогічних рад
1.4.Требованія до планування педагогічних рад
1.5.Методи та форми проведення педагогічних рад
Література

ВСТУП
Педагогічна рада - постійно діючий колегіальний орган самоврядування педагогічних працівників. Він проводиться для розгляду і вирішення основних питань навчально-виховної роботи школи. Його діяльність визначається «Положенням про педагогічну раду загальноосвітньої школи». Педагогічна рада створюється в усіх загальноосвітніх закладах, де більше трьох вчителів.
До постійного складу педради входять директор школи (голова), його заступники, всі вчителі, вихователі, організатори позакласної та позашкільної роботи, соціальні педагоги, бібліотекар, лікар, голова загальношкільного батьківського комітету. У розширений склад педагогічної ради в залежності від обговорюваних питань можуть бути запрошені представники співпрацюють організацій та установ, викладачі вузів, члени загальношкільного і класного батьківських комітетів, представники дитячих громадських організацій, батьки, школярі. Головою педагогічної ради школи є директор школи (на окремих засіданнях може обиратися змінний голова).
Головні цілі та завдання педагогічної ради - об'єднати зусилля колективу школи на підвищення рівня навчально-виховної роботи, використання в практиці досягнень педагогічної науки і передового досвіду. Під «Тимчасовому положенні про державний загальноосвітньому закладі РРФСР» визначені такі види діяльності педагогічної ради:
 обговорення і вибір навчальних планів, програм, підручників, форм, методів навчально-виховного процесу і способів їх реалізації;
організація роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив, поширення передового досвіду;
 вирішення питань про створення гуртків, студій, клубів та інших об'єднань учнів; допуск учнів до іспитів, переведенні учнів до наступного класу або про залишення їх на повторний курс, видачі свідоцтв і атестатів про освіту; про річні оцінках поведінки учнів, про заохочення і стягнення і т. п.;
 проведення атестації педагогічних працівників навчальних закладів з урахуванням думки учнів, батьків (осіб, які їх замінюють);
 рекомендація педагогічних та інших працівників навчального закладу до різних видів заохочення;
 проведення дослідно-експериментальної роботи;
 визначення напрямів взаємодій навчального закладу з державними та громадськими організаціями.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи
1.1. Функції педагогічної ради
Аналіз видів його діяльності дозволяє зробити висновок про те, що сучасний педагогічна рада є поліфункціональним.
Він виконує наступні функції:
управлінські;
 методичні;
 виховні;
 соціально-педагогічні.
Пріоритетність кожної з них залежить від цільових установок педагогічного колективу і його керівників.
Управлінські (адміністративні) функції педагогічної ради включають такі різновиди: законодавчі, дорадчі, діагностичні, планово-прогностичні, експертно-контролюючі.
Законодавчі: виражаються у колективних рішеннях, які приймаються відкритим голосуванням і обов'язкових до виконання кожним працівником (прийняття рекомендацій органів освіти: рішень, що стосуються виконання державних і регіональних програм і навчальних планів; здійснення всеобучу, допуску до іспитів, перекладу, нагородження; атестації педагогічних працівників та ін .).
Дорадчі: обговорення об'єктивної інформації про стан навчально-виховного процесу, вироблення рекомендацій.
Узагальнююче-діагностичні: проведення дослідно-експериментальної роботи, соціальних, психологічних і медичних обстежень.
Планово-прогностичні: обговорення перспектив розвитку школи, планування діяльності колективу, вибір навчальних планів, програм.
Експертно-контролюючі: заслуховування звітів, висновків про діяльність педагогічних і керівних працівників про виконання вчителями та учнями Статуту школи, єдиних вимог до учнів, про роботу з батьками.
Коригувальні: внесення змін і поправок до планів роботи школи у зв'язку із змінами державної політики, соціальної обстановки, соціального замовлення.
У методичних функціях педагогічного ради можна відзначити інформаційне, узагальнююче-аналітичне, розвиваюче, повчальне, що активізує напрямки.
Інформаційний напрям: повідомлення про стан навчально-виховного процесу та шляхи його вдосконалення, про досягнення педагогічної науки, пропаганда передового досвіду.
Узагальнююче-аналітичним напрямом: аналіз стану навчально-виховного процесу, рівня викладання, якості знань і рівня вихованості учнів, узагальнення та аналіз педагогічного досвіду.
Розвиваюче напрям: розвиток педагогічної майстерності, оволодіння формами, методами і прийомами навчання, що дають найбільший ефект, використання досвіду педагогів-новаторів, передових шкіл, застосування прогресивних освітніх технологій.
Навчальне напрям: це перш за все підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом різних форм передачі знань, умінь, навичок, педагогічної майстерності.
Активизирующее напрямок: активізація зусиль педагогічного колективу, всіх ланок методичної служби: науково-методичної ради, проблемних груп педагогічної ради, предметних кафедр і методичних об'єднань, методичного кабінету та роботи кожного вчителя над своєю методичною темою.
Виховні функції педагогічної ради спрямовані на формування індивідуальності кожного педагога, громадської думки, свідомої дисципліни педагогічного колективу.
Формування індивідуальності: допомога у збагаченні та розкритті індивідуальності кожного вчителя в усьому її багатстві та розмаїтті.
Виховання колективу відбувається в процесі підготовки засідань педагогічних рад, до чого залучаються всі вчителі, обговорення питань та прийняття рішень, а також у виконанні прийнятих рішень. Колективна робота виховує свідому внутрішню дисципліну вчителів, організованість, відповідальність, здатність до планомірної діяльності.
Формування мотивації: вироблення системи загальних поглядів на розвиток, навчання і виховання, розробка єдиних вимог до дій колег.
Соціально-педагогічні функції складаються:
- В комунікації, зв'язку педагогічного колективу з батьками, учнями, з педагогічними колективами інших шкіл;
- У координації та інтеграції зусиль всіх суб'єктів виховання: школи, сім'ї, громадських організацій;
- Узгодженні, встановлення доцільних зв'язків, послідовності дій;
- Соціальний захист дітей та вчительських колективів, виконанні правових норм по відношенню до учасників педагогічного процесу (здорових умов праці та навчання, харчування, соціального забезпечення, прийняття і звільнення і т. д.).
Нова соціально-економічна ситуація пред'явила і нові вимоги до школи. Закон Російської Федерації «Про освіту» (ст. 35 п. б) дає право школі самій визначати функції педагогічної ради. Тому те, що сказано у «Тимчасовому положенні про державний загальноосвітньому закладі РРФСР», слід розглядати і використовувати в якості рекомендацій. Керівники-практики наполегливо намагаються переосмислити і розширити функціональне призначення педагогічних рад, вони шукають і освоюють нові підходи до їх підготовки та проведення.
1.2. Зміст педагогічних рад
Особливості утримання педагогічних рад представлені їх тематикою, яка охоплює практично всі основні проблеми сучасної педагогіки.
Проблеми освітнього процесу зазвичай формулюються у вигляді короткого тези, що виражає деяке принципове утруднення загальнопедагогічної рівня. В умовах конкретної школи проблема перетворюється в тему, яка і визначає межі її обговорення.
Змістовний тезаурус сучасної проблематики педагогічних рад в узагальненому вигляді можна представити такими модулями:
Модуль А. Знання, вміння, навички учнів.
Зміст освіти: стандарти, програми, спадкоємність, міжпредметні зв'язки.
 Форми і методи контролю знань, умінь, навичок.
 Діагностика та попередження відставання в навчанні.
 Формування загальнонавчальних умінь і навичок.
 Відстеження розумового розвитку.
Модуль В. Освітні технології.
 Диференціація та індивідуалізація освітнього процесу.
 Технології на основі реконструкції навчального матеріалу.
 Технології на комунікативній основі.
 Технології на основі удосконалення управління.
Колективний спосіб навчання.
 Розвиваюче і розвивається самостійно навчання.
 Альтернативні технології.
 Технології компенсуючого навчання.
Модуль С. Урок.
Вимоги до сучасного уроку.
Нетрадиційні форми уроку.
 Активізація діяльності учнів на уроці.
 Урок в розвиваючому навчанні.
 Альтернативні форми навчання.
Модуль D. Виховання.
 Цілі та зміст виховання в сучасних умовах.
 Позакласна робота (додаткова освіта).
 Виховання в процесі навчання.
Соціалізація дитини в умовах школи.
 Виховна система школи.
Відстеження вихованості учнів.
Модуль Є. Робота класного керівника.
 Програми виховної роботи.
Колективні творчі справи (КТД).
 Робота з дітьми з поведінкою, що відхиляється.
Організація дитячого самоврядування.
 Формування класного колективу.
Модуль F. Розвиток школи (управління).
 Програма розвитку школи.
 Робота школи в режимі розвитку, педагогічний експеримент.
 Освоєння сучасних освітніх технологій.
 Оптимізація навчально-виховного процесу.
Демократизація шкільного життя.
Модуль G. Школьник.
Особистість учня, модель випускника.
 Соціальний захист дітей.
 Захист учня від педагогічних крайнощів.
 Здоров'я школярів.
 Психолого-педагогічна діагностика особистості школяра.
 Адаптаційна педагогіка.
Модуль Н. Учитель.
Особистість вчителя.
 Гуманізація стосунків учасників педагогічного процесу.
Особистісний підхід, вчення без примусу.
Педагогічна майстерність.
 Творча лабораторія вчителя.
Модуль J. Батьки (сім'я, соціум).
Сімейне виховання сьогодні.
 Соціальний захист та реабілітація дітей.
 Робота школи з батьками.
 Інтеграція виховних зусиль школи, сім'ї і суспільства.
Соціальна педагогіка, педагогізація соціуму.
Модулі А, В, С охоплюють процес навчання, модулі D і Е - виховання, Р - управління, а модулі G, Н, J включають проблеми, пов'язані з суб'єктами і об'єктами цих процесів.
У живому освітньому процесі всі ці проблеми перебувають у взаємодії, в русі, змінюються, проявляючись то найбільш гостро, то відсуваючись на задній план. Цим процесом керують адміністрація та методична служба школи за допомогою нарад, семінарів, лекцій, відвідувань уроків, індивідуальних бесід з вчителями. Найважливішим засобом управління, регулювання і вирішення виникаючих проблем виступає педагогічна рада.
Він розставляє крапки над i по комплексу проблем, визначає шляхи та засоби їх вирішення, дає рекомендації на тривалий термін, таким чином управляючи рівнем і результатами освітнього процесу. Як відомо, мистецтво управління полягає і в тому, щоб попередити багато проблем, згладити їх гостроту.
Конкретна тема, встає перед школою, розкривається, трансформується в порядок денний педагогічної ради, до якої включається:
освітлення теорії обговорюваних питань, кращого досвіду у цій галузі;
 стан практики школи (результати діагностики, аналіз анкет, приклади уроків і т. д.);
 огляд навчально-методичного забезпечення;
 рекомендації з порушених проблем.
Формулювання теми і обговорюваних питань в оголошенні про порядок денний повинні бути проблемними, лаконічними, доступними, виразними і емоційними.
1.3. Планування змісту педагогічних рад
У кожній школі - своя технологія педагогічних рад, у зв'язку з цим розрізняють три моделі їх планування:
1. Планування в локально-модульної технології виходить з орієнтації на найбільш актуальні для школи соціально-педагогічні проблеми (реалізація ближніх перспектив у межах одного навчального року). Враховується специфіка теми, над якою працює школа. При цьому в полі зору виявляються лише один-два модулі змісту педагогічних рад.
2. Використання педагогічної ради разом з іншими засобами управління (частнометодіческій рівень технології, стратегія модульних змін). У такій моделі педагогічні ради орієнтуються на середньо-перспективне планування, на послідовне розгляд основних проблем у найближчі 2-3 роки.
3. Педагогічна рада може стати основним системоутворюючим засобом побудови та реалізації програми розвитку школи. Така його модель спирається на стратегічне, довгострокове (3-5 років) планування на діагностичній основі, розраховане на далеку перспективу охоплення всіх актуальних для школи проблем з діалектичним розвитком (поглибленням і розширенням) рівня їх розгляду на кожному наступному витку розвитку.
Перша модель виходить з актуальності, враховує перш за все конкретний соціальне замовлення школі, вказівки вищестоящих органів, а також реальні (сьогоднішні) проблеми навчально-виховного процесу. Проте педагогічні ради, що представляють тільки відповідь на ситуацію, назрілу проблему, не відповідають вимогам наступності, не шикуються в систему, не виконують прогностичної функції і тому є недостатньо ефективними для розвитку школи.
Тому більш ефективна друга модель, організуюча планомірний розвиток освітнього процесу, його колективне вивчення, обговорення та громадську експертизу.
Навчальний рік визначає цикл педагогічних рад. Найбільш часто зустрічається структура річного циклу складається з п'яти складових:
 перший - аналітично-плануючий педрада; проводиться до початку навчального року, в кінці серпня, і присвячений аналізу підсумків попереднього року, прийняття плану та орієнтуванні на рішення майбутніх проблем;
 другий, третій і четвертий педради - тематичні з проміжними підсумками;
 п'ятий - підсумково-організаційний. На ньому підбиваються підсумки року, допуск до іспитів, переведення до наступного класу і т. п.
При такій структурі педагогічні ради за один навчальний рік не можуть охопити навіть основних проблем. Виникає необхідність спланувати тематику на більш тривалий період. Приміром, логіка розвитку змісту педагогічних рад у дворічному циклі може бути побудована так:
Перший рік:
 Програма розвитку школи (розробка та обговорення програм розвитку, модуль F).
 Підвищення якості знань учнів на основі нового погляду на особистість дитини (А + G).
 Робота класного керівника (D + Е).
Другий рік:
Сучасний урок і майстерність вчителя (С + Н).
 Сучасні освітні технології (В).
 Система виховання в школі, роль батьків у вихованні (D + J).
Ще більш ефективна третя модель планування, при якій вміст педагогічних рад стає системоутворюючим фактором для реалізації обраного школою напрями розвитку (стратегію системних змін). У цьому випадку цикл, що охоплює послідовно всі проблеми педагогічних рад, повторюється протягом декількох років, але при кожному витку береться новий, більш високий рівень розгляду проблем. Від педради до педради розвивається кожна тема, дотримується спадкоємність, принцип оптимізації (одержання кращих показників при менших витратах сил).
Початковий рівень розгляду проблеми на кожному модулі визначається діагностикою освітнього рівня педагогічного колективу, його досвіду (стажу), кваліфікації.
Діагностику кваліфікаційного складу за формальними показниками слід доповнити діагностикою, наприклад, по Я. С. Турбівському. Загальний аналіз її результатів дозволить визначити середній рівень знань і умінь вчителів, на який і орієнтується тематика педагогічних рад. При великий розкид рівнів кваліфікації можна розділити колектив на 2-3 групи, провести методичне навчання з тим, щоб вирівняти рівні кваліфікації. Стартова позиція плану педагогічних рад буде визначатися рівнем підготовленості колективу. Якщо він перебуває на нижчому (першому) рівні кваліфікації, послідовність тим педагогічних рад буде складатися з назв першого стовпця таблиці:
Аl - ВL - Сl - Dl - Еl - Fl - Gl - HI-Л. За циклом Аl ... Л піде наступний: А2 ... J2 і т. д. В інших випадках, з урахуванням рівня підготовки колективу різноманітні модулів, послідовність проблем може бути іншою, наприклад:
А3 - В2 - Сl - Dl - Е4 - Fl - G2 - Hl - Л.
Залежно від конкретних умов і даних діагностики вчителів деякі теми можуть об'єднуватися для обговорення на педагогічній раді або, навпаки, конкретизуватися і розподілятися на два або декілька його засідань. Як вже говорилося, річний цикл педрад включає рефлексію діяльності за рік і старт (організаційно-теоретичне введення) в новий річний цикл.
Інший варіант стратегічного планування (системної зміни) представляє розробка і подальша реалізація авторської моделі розвитку. Авторської моделлю в педагогіці називають розроблений автором (чи колективом) освітній процес, що представляє оригінальну, нову для даних умов освітню практику.
Авторська своєрідність - характерна особливість сучасних шкіл, в його формуванні величезну роль відіграє технологія педагогічних рад. Технологічний цикл в цьому варіанті починається зі стартового педагогічної ради, який присвячується розробці програми розвитку школи. Стратегія планування по роках навчання пов'язана з освоєнням інноваційних сфер навчально-виховного процесу і визначається трьома взаємопов'язаними напрямками:
1. Диференціація навчання за інтересами дітей.
2. Виховання мистецтвом.
3. Служба соціально-педагогічної турботи про дитину. Таким чином пов'язані авторськими напрямками розвитку, обговорюються різні аспекти того чи іншого модуля, результати наукових досліджень і передового досвіду спрямовані на впровадження в практику, тематика базується на конкретному матеріалі школи та аналіз діяльності всіх вчителів. Формулювання теми містить або передбачає проблему, яка практично значима, важко вирішувана, але реально досяжна.
1.4.Требованія до планування
педагогічних рад
У рамках першої моделі (першого рівня) технології повинні бути витримані такі вимоги: актуальність, практична значимість і загальність теми, а також сучасність і науковість.
Актуальність тематики педагогічних рад грунтується на психолого-педагогічної діагностики стану дитячої та вчительського колективів, умов соціально-педагогічного оточення, обліку соціально-політичної, соціально-економічної обстановки.
По суті, актуальність - це вирішення основних проблем школи на сучасному рівні. Наприклад, якщо сьогодні винести на обговорення педагогічної ради питання про самоосвіті вчителів і при цьому обійти все нове, що з'явилося за останній час в масовому досвіді у зв'язку з оновленням змісту і методів навчання, це буде малоефективно. Тема педради повинна бути сучасною і своєчасною.
Нераціонально виносити на розгляд рад (яких всього кілька на рік) приватну проблему, актуальну тільки для частини колективу. Необхідна значимість і загальність проблеми. Приватні теми плануються до обговорення на засіданнях методичних об'єднань (кафедр) або на семінарі класних керівників. Наприклад, питання про повторення як засіб боротьби за високу якість знань доцільно передати методоб'єднання, у них є можливість повніше врахувати загальне і специфічне у системі повторення з різних предметів і класів або питання про педагогічну техніку в роботі класного керівника найрозумніше обговорити на семінарі, а не на педагогічній раді, на якому навряд чи вдасться глибоко вникнути в проблеми вікової психології. Колективний обмін думками, рішення педагогічної ради будуть мати велике значення для поліпшення діяльності школи тільки тоді, коли розглянута проблема актуальна для всіх і вирішення її потребує всебічного колективного обговорення.
Обрана тема має відповідати вимозі науковості. Науково-теоретичний рівень обговорюваних проблем передбачає знання досягнень психолого-педагогічної науки (ознайомлення з монографіями, з періодичною літературою, участь у наукових конференціях, читаннях і т. д.). При обміні думками корисно використовувати висновки як педагогіки, так і суміжних наук - психології, соціології, фізіології. У практиці роботи школи повинні зайняти своє місце науково-обгрунтовані рекомендації.
У другій моделі планування має більш високий рівень: враховує вимоги перспективності та наступності тематики.
Перспективність як націленість на розвиток, на майбутнє у цієї моделі має рамки «середньої перспективи» (2-3 роки), однак і в цих масштабах необхідно дотримуватися спадкоємність. Це означає: вибираючи тему, не можна втрачати зв'язок з минулим, потрібно враховувати питання, які розглядалися в попередні роки, враховувати раніше сформовану в учительському колективі точку зору, накопичений досвід. Коло проблем, обговорюваних на педагогічних радах, періодично повторюється. Завдання планування - надати цьому процесу розвиваючий характер.
Ще більш високі вимоги пред'являються до планування педагогічних рад як основі управління розвитком школи.
Концептуальність стосовно до планування педрад означає вихід тематики на певні філософські, психологічні, дидактичні та соціально-педагогічні позиції. Тематика повинна відповідати концепції розвитку школи. Педагогічні ради припускають завжди дискусію, зіткнення думок, діалог різних концепцій, тим не менш в їх плануванні має простежуватися певна концептуальна лінія, відповідна програмі розвитку школи - колективним рішенням, виробленим на ключовому, стартовому педагогічній раді.
Системність, системний підхід - методологічна основа планування педагогічних рад. Методологічні ознаки системи - цілісність складу і структури об'єкта; закономірності та логіка з'єднання частин у ціле, зв'язок об'єкта.
Цілісність системи педагогічних рад забезпечується цільовими орієнтаціями, органічно взаємопов'язаними з освітньою технологією школи, складом учасників, існуючою нормативною базою методичної та навчально-педагогічної діяльності. У довгостроковому стратегічному плануванні змісту педагогічних рад реально використовуються і втілюються класичні принципи педагогіки: науковість змісту, системність і послідовність, доступність, свідомість, облік індивідуальних особливостей, зв'язок теорії з практикою, єдність навчання і виховання. Нарешті, третя ознака проявляється в обліку наявних результатів школи, її соціального замовлення, зв'язків із соціумом.
Вихідним документом для планування педрад служить програма розвитку школи. При перспективному плануванні зміст модулів, які буде розглядати і обговорювати педрада, визначається на 3-5 років в певній послідовності.
Виконання всіх перерахованих вимог забезпечується опорою на проблемно-орієнтований аналіз, діагностичне цілепокладання, прогнозування процесів післядії педагогічних рад, контроль результатів та їх подальшу корекцію.
1.5.Методи та форми проведення
педагогічних рад
Типологія педагогічних рад за методами та формами
Метод - це шлях, спосіб просування до істини. Методи навчання і виховання виступають як впорядковані способи діяльності щодо досягнення освітніх цілей. Форма ж трактується як внутрішня організація змісту, як конструкція відрізків, циклів технологічного процесу, що відображає систему його компонентів і стійких зв'язків.
Технологія управління розвитком школи за допомогою педагогічних рад відрізняється великою різноманітністю методів і форм, які визначають результат впливу на колектив. Методи і форми - той організаційний механізм, який забезпечує високу активність учителів, учнів і батьків. Існує досить тісний аналогія між методами і формами, застосовуваними в технологіях педагогічних рад, і методами і формами освітнього процесу. Так, у роботі педагогічних рад, як і в процесі навчання, виділяються:
1) словесні методи (лекція, розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, робота з книгою);
2) наочні методи (мальована наочність, демонстрація фото-, кіно-, телематеріалів, комп'ютерні засоби);
3) практичні методи (дії вчителів, моделювання різноманітних ситуацій, спостереження за практичною діяльністю учителів у навчально-виховному процесі).
Мають місце пояснювально-ілюстративні, репродуктивні та продуктивні проблемні, пошукові, дослідницькі і творчі методи. У формі проведення педагогічних рад аналогія з формами навчання менш придатною. Педагогічна рада традиційно представляє передусім публічні збори, ділову нараду.
У практиці передових колективів склалося велика різноманітність технологічних варіантів педагогічних рад із застосуванням різних форм і методів. Залежно від цього можна виділити три групи педагогічних рад:
 традиційні (авторитарні, догматичні);
 сучасні інтенсифікований (модернізовані, модифіковані), що представляють ту чи іншу поліпшення традиційних педрад;
 нетрадиційні (альтернативні), за аналогією з альтернативними навчальними технологіями.
Традиційні педагогічні ради відрізняються переважним застосуванням словесних (вербальних) методів, традиційним характером змісту, авторитарним стилем спілкування адміністрації з вчителями. За формою та організації діяльності учасників цих педрад виділяються насамперед такі технології: традиційний педрада (класичний) на основі доповіді з обговоренням (виступами); доповідь із співдоповідями; із запрошенням доповідача-спеціаліста.
Поряд з цим на засіданні ради може не бути основної доповіді, його замінить серія повідомлень, об'єднаних однією тематикою.
Сучасній інтенсифікованої формою традиційного педради є педагогічна рада-семінар. Семінар проводиться як групове заняття для підвищення кваліфікації вчителів. Заздалегідь вивішуються питання, по яких планується співбесіду. Підготовка вимагає попереднього вивчення - читання, конспектування, а в ході педради - активної участі в співбесідах. Виступаючі повинні бути достатньо підготовлені, особливо якщо піднята нова проблема, що викликає спори, питання.
Потім проходить курс практичних занять з будь-якого питання, проблеми. В традиційну словесно-логічну «партитуру» педагогічної ради можуть включатися інтенсифікують діяльність вчителів форми організації: відкритий урок чи захід; показ моделей уроків і заходів; використання відеоматеріалів; показ результатів освітнього процесу діяльності школярів.
Серед нетрадиційних педагогічних рад, що набули поширення в останнє десятиліття, можна назвати такі: ділова гра у формі колективного творчого справи, «круглий стіл», диспут, дискусія, конференція, педагогічний консиліум, творчий звіт, презентація, конкурс, аукціон, фестиваль і ін
Педагогічна рада-ділова гра - навчальна форма, в якому учасники наділяються певними ролями. Ділова гра вчить аналізувати і вирішувати складні проблеми людських взаємин, у дослідженні яких істотно не тільки правильне рішення, а й поведінка самих учасників, структура відносин, тон, міміка, інтонація. Одна з форм ділової гри - «мозкова атака».
Педагогічна рада у формі КТД (колективного творчого справи) передбачає активне співробітництво всіх педагогів для досягнення певної мети. КТД використовується для активізації пошуку та виявлення нових оригінальних рішень теоретичних і практичних проблем. Достоїнствами такої форми є:
 усвідомлення цілей як єдиних, які вимагають об'єднання зусиль усіх членів колективу;
поділ праці; в процесі діяльності між членами колективу виникають відносини взаємозалежності;
 часткове здійснення контролю членами колективу;
ділове спілкування колег, що є важливою передумовою інтересу до теми.
Педагогічна рада-диспут, дискусія. Диспут (наукова полеміка) - це форма співпраці, яка виявляє різні точки зору з якоїсь певної проблеми для виявлення істини. Педагогічна рада-дискусія передбачає, що кожен вчитель (або більшість) колективу висловить свою думку з якогось питання, ознайомиться з думкою колег. Учасникам педагогічної ради-диспуту, дискусії доцільно сісти обличчям один до одного: так зручніше протистояти один одному, відстоювати протилежні погляди, виробляти спільну думку. Різновидами дискусії є форми «круглого столу», «філософського столу» та ін
Педагогічна рада-консиліум проводиться для координації дій педагогів у роботі з учнями певного класу, визначення причин виявлених труднощів і пошуку способів їх вирішення. Педагогічний консиліум робить знання про учнів найбільш багатосторонніми, більш об'єктивними, сприяє обміну досвідом індивідуального підходу до школярів.
На педагогічній раді-творчому звіті окремого вчителя або кафедри (методичного об'єднання) узагальнюється передовий педагогічний досвід, відбираються найбільш ефективні шляхи вдосконалення навчання і виховання. Досвід окремого вчителя стає надбанням всіх. Такий педрада - один з найважливіших способів підвищити методичний рівень вчителів.
Педагогічна рада-презентація проводиться для офіційного представлення нових програм, підручників, навчальних кабінетів, нового досвіду з визначеної проблеми. Мета презентації - привернути увагу до чого-небудь, ознайомити з новим починанням, дати йому суспільну оцінку.
Педагогічна рада-конкурс ставить за мету підбити підсумки конкурсів майстерності в педагогічному колективі, виділити кращих. Заздалегідь розробляються положення, умови проведення конкурсу, продумується підведення підсумків.
Педагогічна рада-конференція передбачає глибоке і всебічне розкриття теми за активної участі педагогів школи. Творчий обмін досвідом - суть педради-конференції.
Педагогічна рада-аукціон розглядає безліч представлених ідей (методик, методичних прийомів) з визначеної проблеми. Вчителі «купують» тільки ті, які заслуговують на увагу, більш реальні, життєздатні. Педагогічна рада-аукціон може бути проведений і у формі «захисту проекту» заохочує зростання ініціативи вчителів, їх самостійність і творчість, спробу створити свій неповторний досвід (форму, прийом), свою програму - навчальну, розвиваючу. Бажано посадити учасників «трикутником», щоб вони бачили один одного і легко спілкувалися між собою. Таке розташування дозволяє зібрати більше учасників, ніж «круглий стіл», і в той же час в якійсь мірі виділити положення керівника (журі).
Педагогічна рада-фестиваль проходить як широкий громадський огляд досягнень, святкування, що супроводжується показом, оглядом форм, методів, прийомів, засобів навчання у розмаїтті художнього оформлення.
За складом учасників педагогічна рада може бути постійним (у ньому бере участь весь педагогічний колектив), розширеним (за участю учнів, батьків і т. д.), об'єднаним з іншим педагогічним колективом, малим (обмеженим за кількістю учасників).
Постійний склад педагогічної ради визначено «Положенням про педагогічну раду загальноосвітньої школи» і включає весь педагогічний колектив.
На розширений педагогічна рада запрошуються представники шефських організацій, викладачі вузів, члени батьківських комітетів, представники дитячих громадських організацій, батьки, учні.
Об'єднаний педагогічна рада вирішує з іншим колективом загальні проблеми, обговорює мету, зміст, форми, методи, прийоми роботи. У залежності від обговорюваних питань педрада може бути проведений спільно з педагогічним колективом іншої школи або ПТУ.
Малий (обмежений) педагогічна рада, займається розв'язанням однієї проблеми, залучаючи лише вчителів, причетних до неї, наприклад, вчителів випускних початкових класів і тих, хто працює в 5-х класах, а якщо йдеться про наступність початкової школи і середньої ланки, і т. д .
По місцю і ролі в навчально-виховному процесі педрада може бути тактичним, стратегічним; стартовим, поточним, підсумковим; четвертним, піврічним, річним; позачергових: за підсумками перевірок, оглядів і т. д.
Тактичний педагогічна рада визначає і вирішує поточні завдання школи, аналізує її діяльність, розглядає актуальні питання шкільного життя, аналізує якість знань, стан викладання окремих предметів, морального виховання, рівня культури; знайомить з досягненнями психолого-педагогічної науки, їх використанням педагогічним колективом.
Стратегічний педагогічна рада проводиться для вироблення лінії поведінки колективу, системи загальних поглядів на діяльність школи. Результат його роботи - перспективна програма дій, розрахована на кілька років.
Стартовий (установчий) педагогічний рада покликана самостійно виробити власні позиції колективу, орієнтири та напрямки, визначити призначення школи, дати старт серії навчально-виховних заходів, виконання програми розвитку.
Поточний (робочий) педагогічна рада дає аналіз стану виховного процесу, рівня викладання на якому-небудь відрізку навчального року. Четвертний - присвячений підведенню підсумків роботи школи за чверть. Піврічний - підводить підсумки роботи за півріччя.
Підсумковий педагогічна рада ставить за мету виявити і позначити поточні і розвиваються проблеми (в даному випадку проблема розуміється як різниця між існуючими вимогами та нормами і реальним станом справ); вчасно виявити і ретельно проаналізувати проблеми, щоб просунутися вперед і досягти успіху.
Педагогічна рада за підсумками віддалених результатів навчання. В. І. Шевардина розроблена методика оцінки роботи школи на основі віддалених результатів навчання. Вона передбачає аналіз і рефлексію педагогічного процесу, який дав ті чи інші результати в післяшкільної життя випускників.
Усі педагогічні ради повинні бути пов'язані логікою, випливати одне з іншого, доповнювати, визначати перспективи подальших засідань.
Форми педагогічних рад, методика їх проведення визначаються змістом, цілями, складом учасників, а також формами діяльності педагогічного колективу. Неможливо говорити про зміст та методику педагогічних рад у відриві від реально склалася в даній школі технології.

Література
1. Гафурова І. М. Педагогічна рада. Проблема наступності при переході учнів з початкової школи в основну. 48 стор 2003.
2. Сиромятникова Л. М. Педагогічні ради (розробки, підготовка і технологічні схеми, традиційне та нетрадиційне. Форми проведення). Вип. 1. 157 стор 2005.
3. . Педрада: ідеї, методики, форми (Єрофеєва та ін.) 160 с.
4. Диск Видавництва «Вчитель» «Комунікативна і педагогічна діяльність у школі»
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Творча робота
72.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Теорія і практика маркетингу
Теорія і практика спору
Теорія етикету і практика
Теорія і практика оподаткування
Конкуренція теорія і практика
Заземлення теорія і практика
Теорія і практика перекладу
Реклама теорія і практика
Теорія і практика логістики
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru