П`ята Всеросійська конференція профспілок Росії Дискусія про профспілки

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати


Контрольна робота

з дисципліни: "Основи профспілкового руху"

на тему: "П'ята Всеросійська конференція профспілок Росії. Дискусія про профспілки"

Зміст

Введення

1. П'ята Всеросійська конференція профспілок Росії

2. Дискусія про профспілки

Висновок

Список використаної літератури

Введення

Закінчилося XX століття залишило за собою багато важливих і складних подій і явищ у світовій історії, історії нашої країни, в житті людей. Одним з них стало масове розвиток профспілкового руху.

Виникнення профспілок не було якимось одноразовим актом. У нашій області, так само як і в цілому по Росії, виникнення профспілок було підготовлено всім ходом економічного, соціального та політичного розвитку суспільства і зайняло цілу історичну смугу робітничого руху.

Уже на рубежі XIX - XX століть робітники для захисту своїх прав та інтересів починають створювати товариства взаімовспоможенія, лікарняні та страхові каси, заводські комісії та інші об'єднання. Першою такою "ластівкою" в нашій області можна вважати створене в 1880 році в Саратові Товариство взаємного Вспоможеніє офіціантів, кухарів і буфетник. Мета товариства полягала у наданні взаємної допомоги своїм членам та їх родин, а також "у потрібний був членам суспільства місць служби". При правлінні суспільства була невелика бібліотека для членів товариства та членів їх сімей. Це були ще дуже далекі від профспілок організації, але в них накопичувався перший досвід діяльності робітничих організацій, вони стали попередниками масових профспілок.

Історія робітничого руху налічує десятки самих різних організацій і політичних партій, які намагалися виступати виразниками і захисниками найманих робітників. Але вони зникали з політичної та соціально-економічної арени так само швидко, як і виникали. Професійні ж спілки як світове явище існують вже століття, але форми, характер їх об'єднання і роботи змінюються в залежності від характеру суспільних відносин.

1. П'ята Всеросійська конференція профспілок Росії

Перебудова роботи профспілок в мирних умовах зажадала відповідей на складні теоретичні питання про їх роль і місце в системі диктатури пролетаріату, про функції та методи їх діяльності. Одні проблеми виникли вже в перші місяці існування радянської влади, інші вставали по ходу соціалістичного будівництва, вимагали уточнення й подальшої розробки.

Так, обов'язкове колективне членство, введене Другим Всеросійським з'їздом профспілок, призвело до ослаблення зв'язків профспілок з працюючими. У спілки записували поголовно всіх осіб найманої праці. ТА якщо в умовах військової обстановки це допомагало боротися з прогульниками, ледарями, дезертирами трудового фронту, дозволяв встановити на підприємствах залізну дисципліну і порядок, полегшувало проведення різних мобілізацій, то тепер проявилися й негативні сторони: відірваність профспілкових лідерів, працівників апарату від своїх членів появу (вірніше, повторення мали місце в державному і партійному апараті) бюрократичних збочень.

Кардинальні проблеми перебудови профспілок у нових умовах виявилися в центрі уваги делегатів П'ятої Всеросійської конференції профспілок. Делегати конференції обговорили доповідь Генерального секретаря ВЦРПС Я.Е. Рудзутака про виробничих завдання профспілок. Її резолюція рекомендувала заохочувати найбільш відзначилися в праці робітників, широко використовувати преміювання. Профконференція прийняла рішення відмовитися від військових методів роботи в профспілках і перейти до розгорнутої демократії - виборності керівних органів натомість кооптації і призначень; регулярності проведення загальних зборів членів профспілки, майже не скликалися у воєнний час; звітності виборних органів.

Інший лінії дотримувався Л.Д. Троцький, який був на той час головою Цектрана (Центрального комітету профспілки робітників залізничного та водного транспорту). Він і його прихильники відстоювали воєнізовані методи керівництва, які практикувалися в очолюваному Л.Д. Троцьким профспілці. Троцькісти вважали за необхідне прискорити перехід до соціалізму шляхом жорсткості режиму "воєнного комунізму", вимагали "загвинчування гайок", використання методів примусу (Л. Д. Троцький, наприклад, пропонував ввести покарання за дисциплінарні порушення, які накладаються за рішенням профспілки: взяття під варту на 30 діб, відправку на примусові роботи на строк від одного до шести місяців і так далі). Призначення профспілок в умовах диктатури пролетаріату, за їх думку, полягала в тому, щоб зосередити у своїх руках управління виробництвом. Вони виступали за "огосударствованіе" профспілок, злиття ВЦРПС з ВРНГ, центральних комітетів спілок з главками Вищої ради народного господарства, губернських рад профспілок з губсовнархоза. В "робочому державі", на думку Л.Д. Троцького, відпадала необхідність виконання профспілками функцій захисту прав трудящих, вона відмирала за непотрібністю. Він наполягав на самоотстранение профспілок від захисту матеріальних, побутових і культурних інтересів робітників.

Виступи Л.Д. Троцького послужили сигналом до розгортання фракційної боротьби всередині партії, в тому числі й за вплив у профспілках.

2. Дискусія про профспілки

Центральний комітет партії більшовиків вирішив не виносити на широке обговорення намітилися розбіжності у новій обстановці актуальних питань профспілкового руху. Однак Л.Д. Троцький відмовився на ній працювати, публічно оголосив про свій та групи його однодумців незгоді з лінією ЦК, що поклало початок дискусії про профспілки.

Центральний Комітет відкрив цю дискусію 30 грудня 1920, провівши об'єднане засідання делегатів VIII з'їзду Рад, членів ВЦРПС і Московської міської ради професійних спілок (МГСПС) - членів РКП (б). З промовою "Про професійні спілки, про поточний момент і про помилки т. Троцького" виступив В.І. Ленін. Нову ролі профспілок у радянському суспільстві він висловив формулою: профспілки не є організацією державної, вони - організація виховна, організація залучення, навчання; це школа управління, господарювання, школа комунізму. Остання фраза на багато наступних роки стала візитною карткою радянських профспілок. У ході виступу В.І. Ленін доводив також помилковість поглядів Л.Д. Троцького, який заперечував принцип матеріальної зацікавленості трудящих і боровся за "збереження зрівняльності у розподілі продуктів при ударності у виробництві".

Під час дискусії про профспілки зі своїми особливими платформами виступили й інші партійні угруповання: "робітнича опозиція", очолювана А.Г. Шляпнікову, А.М. Коллонтай і С.П. Медведєвим; "демократичного централізму" (децистів) на чолі з Т.В. Сапроновим; "буферна" на чолі з Н.І. Бухаріним.

"Робоча опозиція" вимагала "форсованого маршу на комунізм". Її члени пропонували передати управління народним господарством профспілкам - "Всеросійському з'їзду виробників". У цьому випадку апарат ВРНГ повинен був по частинам перейти до відповідних профспілок.

"Робоча опозиція" наполягала на тому, щоб всі органи управління народним господарством обиралися профспілками. А кандидатури керівників, висунуті спілками, не могли бути відведені партійними та радянськими органами. Згідно з уявленнями "робочої опозиції" на кожному підприємстві створюється "робочий рада", засоби виробництва передаються в розпорядження робочого колективу. На відміну від троцькістів, "робоча опозиція" пропонувала "осоюзіть" держава, підпорядкувати його профспілкам.

Під час дискусії В.І. Ленін активно відстоював свою точку зору. Він неодноразово виступав на профспілкових з'їздах, розкриваючи своєрідну роль профспілок в умовах будівництва соціалізму. При цьому він підкреслював, що поява економічної функції не означає, що відпала необхідність виконання профспілками їхньої споконвічної захисної функції, говорив про появу в умовах соціалістичного ладу нових форм відстоювання робочим класом своїх нематеріальних і духовних інтересів, про вміння використовувати державну владу для захисту від неї самої .

Висновок

Прийняті П'ятої Всеросійської конференцією профспілок тези Я.Е. Рудзутака про виробничих завдання профспілок, а також сформульовані в період дискусії становища про профспілки лягли в основу проекту резолюції X з'їзду РКП (б) про роль і завдання профспілок. Цей документ отримав назву "Платформа десяти". У ній містилися вказівки про принципи організаційної побудови профспілок; про форми їх участі в державному і господарському будівництві; про зміст, форми і методи їх діяльності; про партійне керівництво профспілками.

Список використаної літератури

1. Редакційну раду видання "Історія профспілок Росії". Атис, ФНПР, М.: 1990

2. Рогожин Є.С. Профспілки: історія, лідери, проблеми, 1906 - 1996. - Саратов: Регіон. Приволжья. Вид-во "Дитяча книга", 1997. - 496 с.: Іл.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Контрольна робота
21.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Правозахисна робота профспілок один із пріоритетних напрямів діяльності профспілок
Дискусія про проблему першості у сучасному католицькому богослов`ї
Законодавчі права і гарантії профспілок Росії
Західники і слов`янофіли - дискусія з приводу цивілізаційної політичної ідентичності Росії
Всеросійська надзвичайна комісія
Трудове право профспілки
Праця - трудові відносини - профспілки
М`ята перцева
Діяльність профспілок
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru