Оцінка фінансової стійкості підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Курсова робота
з фінансів організації на тему:
«Оцінка фінансової стійкості підприємства»
(На прикладі СВК «Кіровський»)
Ставрополь, 2009

Зміст
Введення
1. Теоретичні основи оцінки фінансової стійкості
2. Організаційно-економічна характеристика підприємства
3. Оцінка фінансової стійкості підприємства
3.1 Основні типи фінансової стійкості
3.2 Стан власних і позикових коштів
3.3 Стан оборотних активів
3.4 Стан необоротних активів і реального майна
3.5 Визначення запасу фінансової стійкості
Висновки і пропозиції
Список літератури

Введення
Одним з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства є аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування і використання його фінансових коштів. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства по суті справи відображає кінцеві результати його діяльності. Саме кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять власників (акціонерів) підприємства, його ділових партнерів, податкові органи. Це зумовлює важливість проведення аналізу фінансового стану економічного суб'єкта і підвищує роль такого аналізу в економічному процесі.
Аналіз фінансового стану - неодмінний елемент як фінансового менеджменту на підприємстві, так і його економічних взаємин з партнерами, фінансово-кредитною системою.
В умовах ринкової економіки особливо важливо виявити фінансову стійкість організації, тобто стан фінансових ресурсів, при якому вона може вільно маневрувати матеріальними та грошовими коштами, щоб шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також провести витрати з розширення та оновлення виробничої бази. Визначення умов і меж фінансової стійкості виробничих організацій належить до числа найбільш важливих проблем в ринковій економіці. Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності, нестачі коштів для фінансування поточної або інвестиційної діяльності, до банкрутства, а надлишкова - буде перешкоджати розвитку, приводячи до появи зайвих запасів і резервів, збільшуючи терміни оборотності капіталу, скорочуючи прибуток.
Обгрунтувати параметри такої стійкості дозволяє аналіз фінансового стану та господарської діяльності. Такий аналіз не тільки дає можливість судити про становище підприємства на даний момент, але і служить цінової, необхідною передумовою вироблення стратегічних рішень, що визначають перспективи розвитку фірми.
У ході аналізу встановлюється, з одного боку, міра забезпеченості організації ресурсами, необхідними для її діяльності (насамперед, фінансовими), і, з іншого - відповідність доходів і витрат, ступінь їхньої збалансованості. У полі зору аналізу потрапляють такі види діяльності, як виробництво товарів, надання послуг, просування продукту виробництва на ринок, процеси купівлі-продажу, оновлення довільного апарату, фінансові операції, що проводяться організацією.
Аналіз фінансового стану та господарської діяльності організації, будучи за своєю природою мікроекономічним, представляє частинку загального макроекономічного аналізу, спрямованого на виявлення сутності, закономірностей, тенденцій економічних процесів на основі вивчення характеру їх протікання в просторі і в часі.
Цілі фінансового аналізу і даної роботи:
1.Виявленіе змін показників фінансового стану.
2.Визначення факторів, що впливають на фінансовий стан підприємства.
3.Оценка фінансового становища підприємства.
4.Визначення тенденцій зміни фінансового стану підприємства.
У зв'язку з цим перед нами стоїть ряд завдань:
1.Визначити тип фінансової стійкості;
2.Визначити показники, що характеризують співвідношення власних і позикових коштів;
3.Определить показники, що характеризують стан оборотних активів;
4.Визначите показники, що характеризують стан позаоборотних активів і реального майна;
5.Определіть запас фінансової стійкості.

1. Теоретичні основи оцінки фінансової стійкості
Зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства є його платоспроможність. Підприємство вважається платоспроможним, якщо наявні у нього грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення (цінні папери, тимчасова фінансова допомога іншим підприємствам) і активні розрахунки (розрахунки з дебіторами) покривають його короткострокові зобов'язання. Платоспроможність підприємства можна виразити у вигляді наступного нерівності:
D ≥ M + H.
Економічною сутністю фінансової стійкості підприємства є забезпеченість його запасів і витрат джерелами їх формування.
Для аналізу фінансової стійкості необхідно розрахувати такий показник, як надлишок (чи недолік) коштів для формування запасів і витрат, який визначається як різниця між величиною джерел коштів і величиною запасів. Тому для аналізу перш за все треба визначити розміри джерел коштів, наявних у підприємства для формування його запасів і витрат. [16]
Для характеристики джерел коштів для формування запасів і витрат використовуються показники, що відображають різну ступінь охоплення видів джерел.
Наявність власних оборотних коштів (Ес), розраховується за формулою:
Ес = К-Ав,
де К-реальний власний капітал.
Використовуючи коди рядків повної форми бухгалтерського балансу (ф. № 1 по ОКУД), можна записати алгоритм розрахунку реального власного капіталу: стор 490 + р. 640 + стор 650 - стор 252-стор. 244 - стор 450.
Ав-необоротні активи: стор 190 + стор 230.
Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (Е °)
де М - короткострокові позики: стор 610. [8]
На підставі перелічених вище показників розраховуються показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування:
надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (± Е °):
± Ес = Ес - 3,
де 3 - запаси і витрати: стор 210 + стор 220;
надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат ± Ео:
± Ео = Е ° - З.
За ступенем фінансової стійкості підприємства можливі чотири типи ситуацій:
1. Абсолютна стійкість - можлива за умови:
3 <Ес + М.
2. Нормальна стійкість - можлива за умови:
3 = Ес + М.
3. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності і виникає за умови:
З = Ес + М + І °,
де Іо - джерела, що послабляють фінансову напруженість (тимчасово вільні власні кошти, залучені кошти та інші позикові кошти).
4. Кризовий фінансовий стан:
3> Ес + М
Розрахунок зазначених показників дозволяє виявити фінансову ситуацію, в якій знаходиться підприємство, і отримати якісну характеристику його фінансового стану.
Крім того, для отримання кількісних характеристик фінансової стійкості підприємства використовуються такі фінансові коефіцієнти:
Коефіцієнт автономії (Ка) розраховується як відношення величини джерела власних коштів (капіталу) до підсумку
(Валюті) балансу:
Ка = К / Б.
Нормальне обмеження (оптимальна величина) цього коефіцієнта оцінюється на рівні 0,5, тобто Ка ≥ 0,5. Коефіцієнт показує частку власних коштів у загальному обсязі ресурсів підприємства. Чим вище ця частка, тим вище фінансова незалежність (автономія) підприємства.
Коефіцієнт фінансування (Кф) розраховується як відношення власних джерел до позикових:
К ф = К / (Пд + М)
Нормальне обмеження - Кф ≥ 1. Коефіцієнт показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами {К0) розраховується як відношення величини власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів:
Ко = Ес / Ао
Нормальне обмеження - Ао ≥ 0,1. Коефіцієнт показує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стійкості.
Коефіцієнт маневреності (Км) розраховується як відношення власних оборотних коштів до загальної величини капіталу:
Км = Ес / К
Нормальне обмеження - Км ≥ 0,5. Коефіцієнт показує, яка частина власних коштів вкладена у найбільш мобільниe активи. Чим вище частка цих коштів, тим більше у підприємства можливості для маневрування своїми засобами.
Якщо у підприємства величина розрахункових коефіцієнтів нижче, ніж граничні обмеження зазначених вище коефіцієнтів, то це також свідчить про його нестійкому фінансовому стані.
Аналіз фінансового стану підприємства не є самоціллю. Головне його призначення для багатьох підприємств - виявлення фактів та причин, що зробили негативний вплив на фінансовий стан, і на цій основі розробка заходів щодо його поліпшення.
Тому основне завдання фінансового менеджера полягає у виявленні таких чинників і підготовці для підприємства варіантів пропозицій, реалізація яких дозволить поліпшити фінансове становище. [2]
Однією з переваг наведеної вище технології фінансового аналізу є поелементний розріз фінансових показників, що характеризують ступінь фінансової стійкості (абсолютну стійкість, нормальну стійкість, нестійке, кризовий фінансовий стан).
По суті, кожен складовий елемент формул, що характеризують фінансовий стан підприємства, є чинником, який впливає на ступінь його фінансової стійкості, тому доцільно розглянути кожен з цих елементів у відношенні або усунення його негативного впливу на фінансовий стан, або посилення його ролі у поліпшенні фінансового стану . Так, для поліпшення фінансового стану підприємства треба домогтися або зниження величини запасів і витрат (3), або збільшення власних оборотних коштів (Ес) або величини короткострокових кредитів (М). Наприклад, для вирішення задачі зниження величини запасів і витрат можна запропонувати такі заходи, як інвентаризація запасів з метою виявлення в них неліквідних, не потрібних підприємству, але обтяжливих його баланс; зниження потреби в цих запасах і витратах у тому числі за рахунок зниження матеріаломісткості, енергоємності виробництва, та інші заходи.
Для збільшення розміру власних обігових коштів потрібно розглянути елементи формули розрахунку таких коштів (капітал, необоротні активи) і шукати шляхи збільшення власних оборотних коштів або за рахунок зростання капіталу (збільшення статутного капіталу, емісії акцій тощо), або за рахунок зниження величини необоротних активів та ін
Набір таких пропозицій, отриманих від фінансового менеджера керівником підприємства, дозволить останньому вибрати найбільш реальний і доступний варіант для вирішення фінансових проблем економічного суб'єкта. [7]

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Основним документом, який регламентує діяльність будь-якої організації, є її Статут. Статут сільськогосподарського виробничого кооперативу був затверджений від 22 травня 1999 року. У своїй діяльності Сільськогосподарський виробничий кооператив «Кіровський» керується Конституцією Російської Федерації, Цивільним кодексом Російської Федерації, Трудовим кодексом Російської Федерації, Федеральним законом «Про сільськогосподарську кооперацію», цим Статутом та іншими законодавчими і нормативними актами.
СПК «Кіровський» утворений в 2000 році шляхом злиття селянсько-фермерських господарств - юридичних осіб і громадянами на основі добровільного членства для спільної діяльності з виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, шляхом добровільного об'єднання пайових внесків у вигляді грошових коштів. Воно є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в банках, круглу печатку і штампи зі своїм найменуванням, відокремлене майно. Для забезпечення діяльності Кооперативу за рахунок грошових коштів його учасників утворюється Статутний капітал у розмірі 447000.
Юридична адреса місця знаходження Кооперативу: Ставропольський край, Будьоновський район, п. Іскра.
Кооператив є некомерційною організацією, створеною без отримання прибутку від здійснення своєї діяльності.
Метою діяльності кооперативу є вирощування зернових культур.
Майно кооперативу складають основні засоби та обігові кошти. Джерелами формування майна СВК «Кіровський» є:
1.денежние та матеріальні внески учасників;
2.доходи, отримані від реалізації продукції;
3.безвозмездние або благодійні внески підприємства і громадян;
4.другіе джерела, не заборонені законодавством РФ.
Для здійснення своєї діяльності кооператив формує обов'язковий пайовий фонд, який складає одну тисячу рублів.
Основними видами діяльності Кооперативу є:
1.заготовка, виробництво, зберігання, переробка, реалізація сільськогосподарської продукції
2.торгово-закупівельна, комерційна, посередницька діяльність
3.оптово-роздрібна торгівля
4.осуществленіе закупівлі будь-яких товарів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції.
Управління Кооперативом здійснює Загальні збори членів Кооперативу, і Голова кооперативу, Наглядова рада Кооперативу.
Загальні збори членів є вищим органом управління Кооперативом і повноважним вирішувати будь-які питання, що стосуються діяльності Кооперативу, в тому числі скасовувати чи підтверджувати рішення Голови Кооперативу та спостережної ради Кооперативу.
До виключної компетенції загальних зборів членів кооперативу відносяться розгляд і прийняття рішення з наступних питань:
• затвердження статуту Кооперативу, внесень змін і доповнень до нього;
• вибори голови та членів наглядової ради, заслуховування звітів про їх діяльність та припинення їх повноважень;
• затвердження програми розвитку, річного звіту і бухгалтерського балансу;
• встановлення розміру пайових внесків та інших платежів та порядку їх внесення членами Кооперативу;
• порядок розподіл збитків між членами Кооперативу;
• визначення видів і розмірів фондів Кооперативу, а також умов їх формування;
• укладання угоди або кілька взаємопов'язаних угод, пов'язаних з придбанням, відчуженням, обтяженням правами третіх осіб землі та основних засобів виробництва кооперативу, вартість якого становить більше 20% вартості чистих активів Кооперативу.
• затвердження основних напрямів витрачання коштів, в тому числі лімітів та адміністративні витрати;
• реорганізація та ліквідація Кооперативу;
• вирішення інших віднесених цим Статутом або Законом до виключної компетенції загальних зборів членів питань.
Рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів членів, не можуть бути передані Голові Кооперативу або наглядовій раді.
Голова Кооперативу здійснює управління Кооперативом.
До компетенції Голови належить:
• представляє Кооператив в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та організаціях;
• розпоряджається відповідно до цього Статуту майном Кооперативу;
• укладає договори і видає доручення, в тому числі з правом передоручення;
• відкриває рахунки в банках і інших кредитних організаціях;
• здійснює прийом і звільнення працівників, організує їх роботу;
• видає обов'язкові для виконання накази і розпорядження;
• укладає договори;
• планує господарсько - фінансову діяльність;
• затверджує кошториси витрат;
• затверджує внутрішні документи, за винятком документів, затвердження яких віднесено до компетенції Загальних зборів членів Кооперативу;
• здійснює не віднесені до компетенції загальних зборів членів угоди;
• організовує виконання рішень загальних зборів членів та спостережницької ради, виконує інші не суперечать статуту функції в інтересах Кооперативу.
Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю голови, проводить ревізію діяльності. Наглядова рада зобов'язана перевіряти бухгалтерський баланс, річний звіт; давати висновки по пропозиціях про розподіл річних доходів і про заходи по покриттю річного дефіциту.
Одним з найважливіших важелів, регулюючих фінансові взаємовідносини кооперативу з державою в умовах переходу до ринкового господарства, стає податкова система. СПК «Кіровський» сплачує такі види податків: ПДВ, податок на майно організації, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний податок, земельний податок та інші податки і збори в бюджет, державні позабюджетні фонди.
Сплата ПДВ з операцій проводиться за підсумками кожного податкового періоду виходячи з фактичної реалізації продукції за минулий податковий період не пізніше 20-го числа місяця, наступного за минулим податковим періодом. Сума податку, що підлягає сплаті, визначається як різниця між загальною сумою податку та сукупної сумою податку, що підлягає сплаті за місцем знаходження кооперативу.
Суми з податку на доходи фізичних осіб кооператив обчислює самостійно, при цьому протягом року він сплачує авансові платежі з податку, обчислення яких проводиться податковим органом.
Розрахунок податку на майно організації проводиться платником податку самостійно, наростаючим підсумком з початку року. Сплата проводиться в 5-денний термін, встановлений для здачі квартального бухгалтерського звіту, і в 10-денний термін - з дня здачі річного звіту.
Земельним податком обкладається безстрокове користування землею та земельні паї. Ставки з податку встановлює орган місцевого самоврядування. Земельний податок сплачується щоквартально.
Дані по СПК «Кіровський» представлені в таблицях 1-5.
Розміри виробництва характеризують такі показники:
- Вартість валової і товарної продукції (виручка від продажу);
- Середньорічна вартість основних виробничих засобів майна;
- Середньорічна чисельність працівників;
- Розміри території, виробничі площі.
У сільськогосподарських підприємствах як показників розміру виробництва можуть використовуватися: загальна земельна площа, в тому числі сільськогосподарські угіддя, рілля; поголів'я худоби.
Таблиця 1 - Аналіз розміру виробництва
Показники
2006
2007
2008
У середньому за 3 роки
Звітний рік у% до базисного
Валова продукція, тис. руб.
3415
4315
5593
4441
163,8
Виручка від продажу, тис. руб.
3094
4450
5857
4467
189,3
Середньорічна вартість основних виробничих засобів з. х. призначення, тис. грн.
700
653
588
647
84
продовження таблиці
Середньорічна чисельність працівників, чол.
32
32
33
32,3
103,1
Загальна земельна площа - всього, га
2210
2132
2319
2220
104,9
У т. ч. за все с. х. угідь, га
2021
2420
2247
2226
111,8
З них рілля, га
2010
2029
2231
2094
110,4
У 2007 році виручка від реалізації продукції збільшилася в порівнянні з 2005 роком на 2763 тис. крб., Тобто більш ніж у два рази. Проаналізувавши ці дані можна сказати, що обсяг реалізації продукції був сильно збільшений за досліджуваний період, причому різке збільшення відбулося за останній рік. Зміна прибутку від реалізації продукції формується під впливом наступних факторів: зміни обсягу реалізації, зміни структури реалізації, відпускних цін на реалізовану продукцію, зміни цін на сировину, матеріали, паливо, тарифів на енергію та перевезення, зміни рівня витрат матеріальних і трудових ресурсів.
Основним показником спеціалізації виробництва є структура товарної продукції.
Таблиця 2 - Склад і структура товарної продукції
Вид продукції
2006
2007
2008
У середньому за 3 роки
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
Зернові культури (пшениця)
3415
100
4315
100
5593
100
4441
100
Таблиця 3 - Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
Показники
2006
2007
2008
У середньому за 3 роки
Звітний рік у% до базисного
Потрібно за планом, чол.
30
28
32
30
106,7
Фактична наявність, чол.
32
32
33
32,3
103,1
Забезпеченість,%
106,7
114,3
103,1
107,7
96,5

На досліджуваному проміжку часу середньооблікова чисельність персоналу залишається незмінною. Забезпеченість трудовими ресурсами більше 100%. Перевищення фактичної чисельності персоналу над плановою найбільшого розміру досягло в 2006 році. Це можна пояснити заниженням планового показника або залученням у виробництво кадрів, в яких немає необхідності.
Представляючи совою найважливішу і значну частину національного багатства країни, основний капітал характеризує матеріальну базу, технічний рівень виробництва. У фінансовій звітності основний капітал відображається як основні засоби. За матеріально-речовинним складом основний капітал являє собою основні фонди, забезпеченість якими в необхідній кількості та асортименті є одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва на промислових підприємствах. До основних фондів відносяться матеріальні цінності, що використовуються як засоби праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб підприємства протягом періоду, що перевищує 12 місяців, і мають вартість на дату придбання понад стократного встановленого законом розміру мінімальної місячної оплати праці за одиницю незалежно від терміну їх корисного використання. Розглянемо структуру основних засобів СПК «Кіровський» за період з 2005 по 2007 роки за залишковою вартістю на кінець періоду.
Таблиця 4-Склад і структура основних засобів
Показники
2006
2007
2008
У середньому за 3 роки
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
тис. руб.
% До підсумку
Будинки
40
6,4
40
5,8
36
5,8
38,7
6,02
Споруди
-
-
-
-
-
-
-
-
Машини та обладнання
450
72,6
497
72,3
448
72,4
465
72,4
Транспортні засоби
130
21
150
21,8
135
21,8
138,3
21,5
Виробничий і господарський інвентар
-
-
-
-
-
-
-
-
Робоча худоба
-
-
-
-
-
-
-
-
Продуктивна худоба
-
-
-
-
-
-
-
-
Багаторічні насадження
-
-
-
-
-
-
-
-
Інші види основних засобів
-
-
-
-
-
-
-
-
Разом
620
100
687
100
619
100
642
100
У тому числі: виробничі
580
93,6
647
94,2
583
94,2
615,3
95,8
невиробничі
40
6,4
40
5,8
36
5,8
38,7
4,2
Загальна забезпеченість СПК «Кіровський» основними засобами зменшується. Існує дві причини, за якими може змінюватися вартість основних засобів: переоцінка вартості основних засобів або їх надходження і вибуття. У випадку з СПК «Кіровський» причиною зміни вартості основних засобів у сумі стало їх надходження і вибуття. Основною статтею обумовило зменшення вартості основних засобів є машини та обладнання. Їх вибуття протягом аналізованого періоду склало 448 тис. руб. За звітний період істотний внесок у зміну вартості основних засобів був внесений вибуттям транспортних засобів на суму 135 тис. руб.
Структура основних засобів за звітний період залишається незмінною.
Таблиця 5 - Аналіз складу і структури основних засобів за звітний період
Показники
2008 на початок періоду
2008 на кінець періоду
Зміни за рік
Сума, тис. руб.
% До підсумку
Сума, тис. руб.
% До підсумку
Сума, тис. руб.
% До підсумку
Будинки
36
5,8
36
5,8
0
0
Машини та обладнання
448
72,4
448
72,4
0
0
Транспортні засоби
135
21,8
135
21,8
0
0
Разом
619
100
619
100
0
0
Найважливішими показниками оснащеності господарств основними фондами в галузях сільського господарства є фондообеспеченность і фондоозброєність.
Фондообеспеченность - середньорічна вартість виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення на 1000 га сільськогосподарських угідь.
Фо = Ст. СР / 100 га с / г угідь,
де Ст. СР - Середньорічна вартість виробничих основних фондів.
Фондоозброєність праці - середньорічна вартість сільськогосподарських виробничих основних фондів у розрахунку на середньорічного працівника.
Фвоор = Ст. СР / ЧСР. ,
де ЧСР - середньорічна чисельність робітників.
Для розрахунку економічної ефективності використання виробничих основних фондів сільського господарства використовуються такі показники, як фондовіддача і фондомісткість продукції.
Фондовіддача може бути визначена по валовій продукції, валовому і чистому доходу. У першому випадку вона обчислюється відношенням вартості валової продукції сільського господарства до середньорічної вартості виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення, у другому випадку ставленням до неї валового і чистого доходу.
Фондомісткість продукції представляє середньорічну вартість виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1 рубль валової продукції.
Таблиця 6 - Ефективність використання основних виробничих засобів
Показники
2006
2007
2008
У середньому за 3 роки
Фондовіддача, грн. на 1000 крб.
238
131
189
186
Фондомісткість, 1000 руб. на руб.
0,004
0,008
0,005
0,006
Фондообеспеченность, руб. на 100 га
7
6,53
5,88
6,47
Фондоозброєність, руб. на 1 працівника
21,9
20,4
17,8
20
Фондовіддача (узагальнюючий показник використання виробничих основних засобів) у 2005 році становила 238 крб., А в 2007 році - 189 крб., Відбулося різке зменшення ефективності використання об'єктів основних засобів, що і дозволяє скорочення обсягів виробництва і реалізації продукції.

3. Оцінка фінансової стійкості підприємства
3.1 Основні типи фінансової стійкості
Економічна сутність фінансової стійкості підприємства полягає у забезпеченні його запасів і витрат джерелами засобів їх формування.
Для аналізу фінансової стійкості розраховується такий показник, як надлишок (чи недолік) коштів для формування запасів і витрат. Він являє собою різницю між величиною джерел коштів і величиною запасів і витрат.
До джерел коштів для формування запасів і витрат належать:
- Наявність власних оборотних коштів (ССО);
- Довгострокові кредити (Дк);
- Короткострокові кредити (Кк).
ССО = Сс + Дк - Ва = 1467
де Ва - необоротні активи.
Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (Він) дорівнює:
Він = ССО + Кк = 1479
Показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування:
- Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів
(± ССО);
± ССО = ССО - З = -12, тобто брак власних коштів,
де 3 - запаси і витрати;
- Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини джерел:
(± Він);
± Він = Він - З = 0
Відповідно з показником забезпеченості запасів і витрат власними та позиченими джерелами виділяють такі типи фінансової стійкості:
- Абсолютна стійкість фінансового стану - можлива за умови:
З ≤ ССО
- Нормальна стійкість - можлива за умови:
З ≤ ССО + Дк
- Нестійкий фінансовий стан - виникає за умови:
З ≤ ССО + Дк + Кк
- Кризовий фінансовий стан - має місце за умови:
З> ССО + Дк + Кк
На підприємстві СПК «Кіровський» нестійкий фінансовий стан, тому що виконується умова З ≤ ССО + Дк + Кк - 1479 ≤ 1479.
Аналіз фінансової стійкості має на меті виявлення факторів і причин, надають негативний вплив на фінансовий стан, і на цій основі розробку заходів щодо його поліпшення.
Для посилення фінансової стійкості, а отже, поліпшення фінансового стану підприємства, необхідно знижувати величину запасів і витрат чи короткострокових і довгострокових кредитів або збільшувати власні оборотні кошти.
Знизити їх величину можна шляхом реалізації непотрібних підприємству коштів, скорочення потреби в окремих запасах і витратах.
Збільшення розміру власних оборотних коштів може бути досягнуто за рахунок зростання капіталу або за рахунок зниження необоротних активів та інших заходів.
3.2 Стан власних і позикових коштів
Для характеристики співвідношення власних і позикових коштів застосовується система показників (таблиця 7).
Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт незалежності (автономії). Він відображає, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. Чим більше у підприємства власних коштів, тим з більшою довірою до нього ставляться партнери. Вважається, що досить високим рівнем є коефіцієнт 0,5 і вище (у нашому випадку 0,99) У даному випадку ризик кредиторів зводиться до мінімуму, тому що, продавши тільки половину майна, підприємство СПК «Кіровський» в змозі погасити свої боргові зобов'язання.

Таблиця 7 - Розрахунок показників співвідношення власних і позикових коштів
Показники
Рядок балансу
Значення показника
Відхилення (+;-)
Теоретично достатній рівень
2006
2007
2008
1. Необоротні активи, тис. руб.
190
713
687
619
-94
2. Дебіторська заборгованість, тис. руб.
230 +240
-
-
-
3. Валюта балансу, тис. руб.
300
3918
2166
2698
-1220
4. Капітал і резерви, тис. руб.
490
2251
2154
2281
30
5. Довгострокові пасиви. Тис. руб.
590
-
-
-
продовження таблиці
6.Краткосрочние пасиви, тис. руб.
690
10
12
417
407
7. Оборотні активи, тис. руб.
290
3205
1479
2079
-1126
8.Коеффіціент незалежності (автономії) (П4: П3)
0,57
0,99
0,85
0,28
Не менше 0,5
9. Коефіцієнт залежності (П3: П4)
1,74
1
1,18
-0,56
Менше 2,0
10.Коеффіціент заборгованості (співвідношення позикових і власних засобів) (П5 + П6): П4
0,004
0
0,18
0,176
Не вище 1,0
11.Удельний вага позикових коштів (П5 + П6): П3
0,002
0,005
0,15
0,148
Менше 0,5
12. Питома вага дебіторської заборгованості (П2: П3)
-
-
-
-
13. Питома вага власних і довгострокових позикових засобів (П4 + П5): П3
0,57
0,99
0,85
0,28
0,9 і вище
14.Удельний вага довгострокових позикових коштів у перманентному капіталі П5 (П4 + П5)
-
-
-
-
15. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень (П5: П1)
-
-
-
-
Коефіцієнт фінансової залежності є показником, оберненим до коефіцієнту автономії.
Кзав. = 1 / Кнезав.
Коефіцієнт заборгованості (співвідношення позикових і власних коштів) показує, скільки позикових коштів припадає на рубль власних. У 2006 році цей показник дорівнював 0, а в 2007 році - 0,18. Зростання даного показника свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх джерел. Значення цього коефіцієнта не перевищує одиницю, це свідчить, що підприємство не втрачає фінансову стійкість. Допустиме значення цього показника 0,5-1,0.
Коефіцієнт позикових коштів доповнює коефіцієнт залежності і може бути визначений як різниця між одиницею та коефіцієнтом незалежності.
Питома вага власних і довгострокових позикових коштів (коефіцієнт покриття інвестицій) характеризує частку власного капіталу і довгострокових зобов'язань у загальній сумі активів підприємства. Цей показник вважається більш «м'яким» у порівнянні з Коефіцієнтом незалежності. Критичне значення цього показника вважається 0,75 і менше, нормальне - 0,9 і вище. Підприємство СВК «Кіровський» має нормальне значення цього показника в 2005 році - 0,57, а в 2007 році - 0,85.
Питома вага довгострокових позикових коштів у перманентному капіталі (сума власного капіталу і довгострокових позикових коштів) характеризує частку залучення довгострокових кредитів і позик для фінансування активів поряд із власними засобами.
Коефіцієнт структури довгострокових вкладень показує, яка частина необоротних активів сформована за рахунок довгострокових кредитів і позик. Ці два показники на підприємстві СПК «Кіровський» дорівнюють нулю. СПК «Кіровський» має нестійке фінансове становище. Так як власних коштів не вистачає для фінансування своїх зобов'язань, підприємство залучає позикові кошти у вигляді довгострокових кредитів і позик, а також внесків підприємств чи громадян.
3.3 Стан оборотних активів
Стан оборотних активів відображається в показниках забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними засобами та маневреності (таблиця 8).
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними засобами показує, якою мірою матеріальні запаси покриті власними джерелами коштів. Рівень цього показника оцінюється з урахуванням стану матеріальних запасів. Якщо їх величина вище обгрунтованої потреби (нормативу), то власні оборотні кошти можуть покривати лише частину матеріальних запасів. У цьому випадку достатній рівень коефіцієнта може бути менше одиниці. Навпаки, при недостатності у підприємства матеріальних запасів для безперебійного здійснення виробництва показник може бути вище одиниці, але це не свідчить про сталий фінансовий стан.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує ту частину оборотних активів, яка сформована за рахунок власного капіталу. Вважається нормальним, якщо ця частина оборотних активів становить не менше 50% всієї суми, допустимим - не менше 10%.
Коб. соб. СР = (Капітал і резерви - внеоборот. Активи) / оборотні активи.
Таблиця 8 - Розрахунок показників стану оборотних активів
Показники
Рядок балансу
Значення показника
Відхилення (+;-)
Теоретично достатній рівень
2006
2007
2008
1.Внеоборотние активи, тис. руб.
190
713
687
619
-94
2.запаси, тис. руб.
210
1077
1392
1970
893
3.оборотние активи, тис. руб.
290
3205
1479
2079
-1126
4.валюта балансу, тис. руб.
300
3918
2166
2698
-1220
5.Капітал і резерви, тис. руб.
490
2251
2154
2281
30
6.Долгосрочние пасиви, тис. руб.
590
-
-
-
-
7.Доходи майбутніх періодів, тис. руб.
640
-
-
-
-
8. Резерви майбутніх розрахунків і платежів, тис. руб.
650
-
-
-
-
9.Краткосрочние пасиви, тис. руб.
690
10
12
417
407
10.Коеффіціент забезпеченості матеріальних запасів власним оборотним капіталом (П3-(П9-П7-П8)): П2
2,97
1,05
0,81
-2,16
0,1
11.Коеффіціент забезпеченості власними засобами (П5-П1): П3
0,47
0,99
0,80
0,33
Не нижче 0,1
12.Коеффіціент маневреності власного капіталу (П5 + П6-П1): П5
0,68
0,68
0,73
1,07
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі. Саме ця їхня частина має можливість вільного маневрування. Тому забезпечення власних поточних активів власним капіталом є одним з найважливіших умов стійкості фінансового стану підприємства.
Достатній рівень коефіцієнта маневреності залежить від спеціалізації підприємства. У фондомістких виробництвах його нормальний рівень повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких. У цілому ж високий рівень коефіцієнта позитивно характеризує фінансовий стан. Зростання коефіцієнта, а отже, поліпшення стану оборотних активів, залежить від випереджаючого зростання суми власних оборотних активів в порівнянні з позаоборотних. У зв'язку з цим необхідно враховувати, що зниження суми необоротних активів не завжди позитивно, хоча і може дати підвищення коефіцієнта маневреності.
Коефіцієнт маневреності може бути розрахований двома методами: грунтуючись на сумі оборотних активів і грунтуючись на сумі власного оборотного капіталу. Коефіцієнт маневреності функціонального капіталу показує відношення функціонального капіталу в запасах.
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власним оборотним капіталом і коефіцієнт забезпеченості власними засобами зменшилися в порівнянні з 2005 роком від 2,97 до 0,81 і від 0,47 до 0,80 відповідно, що ще раз доводить нестійкий фінансовий стан підприємства і те, що підприємству необхідно залучати додаткові позикові кошти.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу збільшився в порівнянні з 2005 роком на 0,05. Цей показник показує, що ця частина власних коштів підприємства має можливість вільного маневрування.
Для поліпшення фінансового стану підприємства і підвищення рівня платоспроможності необхідно знижувати величину запасів і витрат чи короткострокових і довгострокових кредитів або збільшувати власні оборотні кошти.
Знизити їх величину можна шляхом реалізації непотрібних підприємству коштів, скорочення потреби в окремих запасах і витратах.
Збільшення розміру власних оборотних коштів може бути досягнуто за рахунок зростання капіталу або за рахунок зниження необоротних активів та інших заходів.
Пропоновані заходи виходу з цього стану:
а) поповнення власних оборотних коштів;
б) оптимізація структури власного капіталу;
в) оптимізація співвідношення власного і позикового капіталу, приведення до нормального значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів;
г) залучення в більшій кількості довгострокових джерел формування запасів;
д) прагнення до рівноваги дебіторської та кредиторської заборгованості, в даному випадку перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може в подальшому призвести до хронічної неплатоспроможності;
е) необхідно знижувати величину запасів і витрат.
3.4 Стан необоротних активів і реального майна
Для характеристики стану необоротних активів використовуються такі показники (таблиця 9).
Коефіцієнт накопичення зносу (амортизації) відображає відношення суми зносу по основних засобах і нематеріальних активів до суми первісної (відновної) їх вартості. Зростання цього коефіцієнта вказує на старіння будівель, обладнання, необхідність вкладати фінансові ресурси в їх ремонт та оновлення.
При оцінці цього показника слід враховувати, який метод нарахування амортизаційних відрахувань встановлений на даному підприємстві, так як при прискореної амортизації відповідно, при інших рівних умовах, буде вище коефіцієнт.
Індекс постійного активу характеризує частку необоротних активів в джерелах власних коштів. Достатній рівень цього показника у підприємств, що випускають продукцію різної фондомісткості, буде відрізнятися. При більш високій фондоємності продукції він буде вище. Вважається, що цей показник повинен бути вище 0,5. Однак занадто високий його рівень може бути наслідком зниження забезпеченості підприємства власними оборотними засобами. Цей показник на підприємстві зменшується в порівнянні з 2006 роком, що служить наслідком підвищення забезпеченості власними оборотними засобами і це може вплинути на фінансовий стан в сприятливу сторону.
Величина відношення поточних і необоротних активів визначається галузевими особливостями підприємства. Але у всіх випадках фінансова стабільність можлива тільки у разі, коли зобов'язання гарантовано покриваються поточними активами. При цьому величина співвідношення поточних і необоротних активів повинна бути більше коефіцієнта відношення позикових коштів до власного капіталу. Цей показник теж значно зріс у порівнянні з попередніми роками. Це свідчить про те, що підприємство може в силах розплатитися за своїми зобов'язаннями перед кредиторами, перед бюджетом і т.д.

Таблиця 9 - Розрахунок показників необоротних активів і реального майна
Показники
Рядок балансу
Значення показника
Відхилення (+;-)
Теоретично достатній рівень
2006
2007
2008
1.Нематеріальние активи, тис. руб.
110
-
-
-
2.Основні засоби, тис. руб.
120
713
687
619
-94
3.Незавершенное будівництво, тис. руб.
130
-
-
-
-
4.Внеоборотние активи, тис. руб.
190
713
687
619
-94
5.Сирье і матеріали, тис. руб.
211
48
127
85
38
6.Затрати на незавершене виробництво, тис. руб.
213
971
780
974
3
7.Оборотние активи, тис. руб.
290
3205
1479
2079
-1126
8.Валюта балансу, тис. руб.
300
3918
2166
2698
-1220
9. Капітал і резерви, тис. руб.
490
2251
2154
2281
30
10.Коеффіціент накопичення зносу
0,09
0,1
0,1
0,01
Не вище 0,25
11.Індекс постійного активу (частка основного капіталу у власному) (П4: П9)
0,32
0,32
0,27
-0,05
Понад 0,5
12.Соотношеніе поточних і необоротних активів (П7: П4)
4,49
2,15
4,36
-0,13
Вище п.11 табл.1
13.Коеффіціент реальної вартості майна (П2 + П3 + П5 + П6): П8
0,44
0,74
0,62
0,18
Коефіцієнт реальної вартості майна визначають, яку частку у вартості майна складають засоби виробництва. Фактично даний коефіцієнт характеризує рівень виробничого потенціалу, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва, який, то різко зростає, то незначно падають.
Коефіцієнт зносу відображає відношення суми зносу по основних засобах і нематеріальних активів до суми первісної (відновної) їх вартості. Коефіцієнт накопичення зносу на 2007 рік збільшився в порівнянні з 2005 роком на 0,01, що говорить про старіння будівель, обладнання, про необхідність вкладання фінансових ресурсів у їх ремонт та оновлення.
3.5 Визначення запасу фінансової стійкості підприємства
Під запасом фінансової стійкості розуміється той обсяг реалізації продукції, який забезпечує певний рівень рентабельності. Він розраховується за формулою:
ЗФУ = ВР - ПР = 4774,8 (тис. крб.),
де ЗФУ - запас фінансової стійкості;
ВР - виручка від реалізації продукції;
ПР - поріг рентабельності.
ПР = З пост / ВМ = 1082,2 (тис. крб.),
де ВМ - валова моржа;
З пост - постійні витрати на виробництво і реалізацію продукції;
ВМ = (ВР - Зпер) / ВР = 0,9 (тис. крб.),
де Зпер - змінні витрати на виробництво і реалізацію продукції.
Запас фінансової стійкості на даному підприємстві дорівнює 4774,8 тис. руб. Це той обсяг реалізованої продукції, який забезпечує певний рівень рентабельності. Для даного підприємства цей показник низький, так як воно реалізує не всю свою продукцію. Для підвищення цього показника необхідно знижувати величину запасів або збільшувати власні оборотні кошти, що в свою чергу буде сприяти поліпшенню фінансового стану підприємства.

Висновки і пропозиції
У результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:
На підприємстві СПК «Кіровський» нестійкий фінансовий стан.
Аналіз фінансової стійкості має на меті виявлення факторів і причин, надають негативний вплив на фінансовий стан, і на цій основі розробку заходів щодо його поліпшення.
Для посилення фінансової стійкості, а отже, поліпшення фінансового стану підприємства, необхідно знижувати величину запасів і витрат чи короткострокових і довгострокових кредитів або збільшувати власні оборотні кошти.
Знизити їх величину можна шляхом реалізації непотрібних підприємству коштів, скорочення потреби в окремих запасах і витратах.
Збільшення розміру власних оборотних коштів може бути досягнуто за рахунок зростання капіталу або за рахунок зниження необоротних активів та інших заходів.
Протягом розглянутого періоду платоспроможність СПК «Кіровський» знаходиться на низькому рівні, що свідчить про нездатність даного підприємстві погасити свою короткострокову заборгованість власними коштами. Пропоновані заходи виходу з цього стану:
а) поповнення власних оборотних коштів;
б) оптимізація структури власного капіталу;
в) оптимізація співвідношення власного і позикового капіталу, приведення до нормального значення коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів;
г) залучення в більшій кількості довгострокових джерел формування запасів;
д) прагнення до рівноваги дебіторської та кредиторської заборгованості, в даному випадку перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською може в подальшому призвести до хронічної неплатоспроможності;
е) необхідно знижувати величину запасів і витрат.
Таким чином, можна сказати, що підприємство ще не вийшло з нестійкого фінансової кризи і сильно залежно від своїх кредиторів, але воно стоїть на шляху корінних перетворень господарсько фінансової діяльності.

Список використовуваної літератури:
1. Цивільний кодекс РФ (Частина 2) від 22 грудня (1995).: Офіц. текст .- М.: Маркетинг, 2001. - 45с.
2. Бланк, І.А. Основи фінансового менеджменту / І.А. Бланк .- К. Ніка - Центр, 1999 р. - 512 с.
3. Булатов, А.С. Економіка: Підручник. 3-тє вид., Перераб. і доп. / Под ред. А.С. Булатова - М.: Економіст, 2003 - 672 с.
4. Волдайцев, С.В. Інвестиції: підручник / В.В. Ковальов, В.В. Іванов - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2005 - 440 с.
5. Гіляровський, Л.Т. Економічний аналіз: підручник для вузів / Л.Т. Гіляровський - 2-е вид., Доп. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. - 615 с.
6. Грибов, В.Д. Економіка підприємства: Підручник. Практикум - 3-е изд., Перераб. і доп. / В.Д. Грибов. - М: Фінанси і статистика, 2006 - 336 с.
7. Грузинів, В.П. Економіка підприємства: Підручник для вузів - 2-е вид., Перераб. і доп. / В.П. Грузинів. - М: ЮНИТИ-ДАНА, 2002 р. - 795 с.
8. Грязнова, А.Г., Маркіна, Є.В. Фінанси: підручник для студентів вузів / під ред. А.Г. Грязнова, Є.В. Маркіної. - М.: Фінанси і статистика, 2007. - 504 с.
9. Ігоніна, Л.Л. Інвестиції: навч. посібник / В.А. Слєпов. - М.: МАУП, 2002. - 480 с.
10. Ігошин, Н.В. Інвестиції, організація управління та фінансування: уч. для студентів / Н.В. Ігошин. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 413 с.
11. Ковальов, В.В. Інвестиції: підручник / В.В. Ковальов. - М.: Велбі, Проспект, 2006. - 440 с.
12. Ковальова, Т.М. Фінанси і кредит: підручник для студентів вузів / під ред. Т.М. Ковальової .- 4-е вид., Перераб. і доп .- М.: КНОРУС, 2008. - 384 с.
13. Колпаков, Г.М. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит.: Уч. посібник для вузів / Г.М. Колпакова. - М.: Фінанси і статистика., 2006. - 496 с.
14. Колчина, Н.П., Поляк Г.Б. Фінанси підприємств: Підручник для вузів - 2-е вид., Перераб. і доп. / Н.П. Колчина, Г.Б. Поляк. - М: ЮНИТИ-ДАНА, 2003 р. - 447 с.
15. Крутик, А.Б., Микільська, Є.Г. Інвестиції економічне зростання підприємництва / А.Б. Крутик - Спб: Вид-во «Лань», 2000. - 544 с.
16. Райзберг, Б.А. Курс економіки: Підручник - 4-е вид., Перераб. і доп. / Б. А. Райзберг. - М: Інфа-М, 2003 р. - 672 с.
17. Романовський, М.В., Врублевська, О.В. Фінанси: підручник для вузів / під ред. М.В. Романовського, О. В. Врублевської. - М.: Юрайт - М., 2001. - 504 с.
18. Сергєєв, І.А. Економіка організації: Учеб. посібник - 3-тє вид., перераб. і доп. / І.А. Сергєєв. - М: Фінанси і статистика, 2006 р. - 576 с.
19. Трухачова, В.І., Гвоздиков, А.В., Томіліна, І.А. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика, Ставрополь: АГРУС, 2006. - 536 с.
20. Філатов, О.К., Рябова Т.Ф. Економіка підприємства, вид. 3-є, перероб. і доп. / О.К. Філатов, Т.Ф. Рябов. - М: Фінанси і статистика, 2005 р. - 512 с.
21. Цатхланоава, Т.Т., Карданова Л.І. Економіка підприємства: Учеб. посібник / Т.Т. Цатхланова, Л.І. Карданова. - Еліста: АПП «Джангар», 2004 р. - 488 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
276.6кб. | скачати


Схожі роботи:
Показники та оцінка фінансової стійкості підприємства Заходи щодо зміцнення фінансової стійкості
Оцінка фінансової стійкості підприємства 2
Оцінка фінансової стійкості підприємства на прикладі підприємства ЗАТ Кула-Крим
Оцінка фінансової стійкості підприємства на прикладі підприємства ЗАТ Кула Крим
Оцінка платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
Розрахунок й оцінка фінансової стійкості підприємства
Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства
Оцінка фінансової стійкості підприємства 2 Розгляд сутності
Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства на прикладі Сіба
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru