Оцінка фінансового стану підприємства 2

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
Пензенська ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В. Г. Бєлінського.
Факультет економіки, менеджменту та інформатики.
Кафедра фінансів, оподаткування та бухгалтерського обліку.
Курсова робота
з дисципліни: Фінанси організацій (підприємств)
на тему: Оцінка фінансового стану підприємства
Виконала: Каблова Т.А.
гр. фк-52
Керівник: Тугушева В.Р.
Пенза- 2009 р .

Зміст
Введення
1. Теоретичні основи оцінки фінансового стану підприємства
1.1 Оцінка фінансового стану підприємства за даними бухгалтерського балансу
1.2 Методи і прийоми фінансового аналізу
1.3 Бухгалтерська звітність як інформаційна база фінансового аналізу
2. Оцінка фінансового стану ТОВ "НПЦ ПЗТП"
2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства
2.2 Аналіз статей бухгалтерського балансу
2.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності
2.4 Оцінка фінансової стійкості підприємства
2.5 Оцінка рентабельності та ділової активності підприємства
3. Пропозиції щодо оздоровлення фінансового стану підприємства
Висновок
Бібліографічний список
Програми

Введення
Основа фінансового здоров'я підприємства - прибуткова діяльність (наявність балансового прибутку в певних політичних і відносних розмірах). У цьому випадку підприємство має можливість своєчасно розплачуватися з постачальниками сировини, матеріалів, енергії, з кредиторами; сплачувати податки; поповнювати оборотні кошти; освоювати випуск нової продукції, що користується попитом на ринку. У кінці звітного періоду кожен керівник отримує фінансові документи своєї бухгалтерії за підсумками роботи підприємства. Чіткий аналіз їх дозволяє прийняти правильні управлінські рішення. Пропонована методика фінансового аналізу бухгалтерської звітності успішно зарекомендувала себе на практиці.
Завданнями аналізу фінансового стану організації є:
- Оцінка майнового стану організації: вартість, структура і джерела формування майна;
- Визначення показників фінансової стійкості й автономності організації;
- Оцінка платоспроможності організації;
- Своєчасна та об'єктивна діагностика фінансового стану підприємства, встановлення його "больових точок" та вивчення причин їх утворення;
- Пошук резервів поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості;
- Розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів підприємства;
- Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансового стану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
Висування на перший план фінансових аспектів діяльності суб'єктів господарювання, зростання ролі фінансів - характерна для всіх країн тенденція.
Професійне управління фінансами неминуче вимагає глибокого аналізу. Дозволяє більш точно оцінити невизначеність ситуації з допомогою сучасних кількісних методів дослідження. У зв'язку з цим істотно зростають пріоритетність і роль фінансового аналізу, тобто комплексного системного вивчення фінансового стану підприємства і факторів його формування з метою оцінки ступеня фінансових ризиків і прогнозування рівня прибутковості капіталу.
У процесі постачальницької, виробничої, збутової і фінансової діяльності відбувається безперервний кругообіг капіталу, змінюються структура засобів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок - фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого є платоспроможність.

1. Теоретичні основи оцінки фінансового стану підприємства
1.1 Оцінка фінансового стану підприємства за даними бухгалтерського балансу
Будь-який фінансовий аналіз краще починати з фінансового моніторингу підприємства. З метою виявлення основних фінансових характеристик підприємства за минулий певний термін, їх тенденцію. При цьому тенденція більш важлива, ніж значення самих показників, так як характеризує напрямок, швидкість руху і тим самим показує здатність або нездатність досягти намічених результатів. До завдань фінансового моніторингу входить визначення фінансових показників: стійкості, ліквідності та інших характеристик за певний період та їх тенденцію. Ці та інші показники є мовою спілкування в світі бізнесу та інвестицій, тому знання і розуміння їх необхідні. Необхідні також аналіз отриманих результатів, висновки і пропозиції.
Для проведення фінансового моніторингу потрібні наступні документи: баланс (форма № 1), приведений до більш спрощеного виду за рахунок об'єднання деяких статей для наочності загальної структури балансу; звіт про прибутки і збитки (форма № 2) не наростаючим підсумком, з тим щоб мати можливість проведення моніторингу; звіт про рух грошових коштів (форма № 4) не наростаючим підсумком.
Для більш глибокого аналізу будуть потрібні додаткові документи бухгалтерської звітності. Мінімальний термін, за який слід проводити фінансовий моніторинг підприємства, один рік. Аналізований період, на який розбивається аналізований термін, повинен бути не більше кварталу.
На даному етапі аналіз параметрів можна проводити без урахування того, що реально грошовий потік складається з бартерів і взаємозалік
Точність аналіз відповідає точності відображення даних у звітних бухгалтерських документах (форми № 1, 2, 4). Однак, навіть якщо точність у звітних документах не відповідає істинному стану справ на підприємстві, то тенденція все одно відповідає йому, а це і є мета фінансового моніторингу підприємства.
Оцінка фінансового стану підприємства включає в себе:
- Загальну оцінку зміни статей балансу;
- Фінансову стійкість;
- Ліквідність;
- Рентабельність.
Загальна зміна тенденції статей балансу за періодами здатне дати одну з найбільш точних характеристик діяльності підприємства. Порівняння підсумкових показників найкраще проводити на одному графіку: валюта балансу, необоротні активи, оборотні активи, власні джерела фінансування, довгострокові зобов'язання, короткострокові зобов'язання. Зміна основних розділів балансу, як правило, має яскраво виражену тенденцію.
Мета аналізу фінансової стійкості підприємства - оцінити здатність підприємства погашати свої зобов'язання і зберігати права володіння підприємством в довгостроковій перспективі.
Аналіз ліквідності спрямований на оцінку здатності підприємства своєчасно і в повному обсязі виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок оборотних активів.
Фінансове стану може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства успішно функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів в змінюється внутрішньому та зовнішньому середовищі, постійно підтримувати свою платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.
Якщо платоспроможність - це зовнішній прояв фінансового стану, то фінансова стійкість - внутрішня його сторона, що відображає збалансованість грошових і товарних потоків, доходів і витрат, коштів і джерел їх формування.
Для забезпечення фінансової стійкості підприємство повинно володіти гнучкою структурою капіталу і вміти організувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для нормального функціонування.
Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. Навпаки, в результаті спаду виробництва та реалізації продукції і підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан є не грою випадку, а підсумком вмілого управління всім комплексом факторів, що визначають результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Стійкий фінансовий стан, у свою чергу, позитивно впливає на обсяги основної діяльності, забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання.
Аналіз фінансового стану ділиться на внутрішній і зовнішній, цілі і зміст яких різні.
Внутрішній аналіз - це дослідження механізму формування, розміщення та використання капіталу з метою пошуку резервів зміцнення фінансового стану, підвищення прибутковості і нарощування власного капіталу суб'єкта господарювання.
Зовнішній фінансовий аналіз - це дослідження фінансового стану суб'єкта господарювання з метою прогнозування ступеня ризику інвестування капіталу та рівня його прибутковості.
Аналіз фінансового стану підприємства грунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести в порівнянний вид.
1.2 Методи і прийоми фінансового аналізу
Фінансовий стан підприємства, його стійкість багато в чому залежать від оптимальної структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і від оптимальності структури активів підприємства, в першу чергу - від співвідношення основних і оборотних коштів, а так само від врівноваженості окремих видів активів і пасивів підприємства .
Показники фінансової стійкості, що характеризують постійну платоспроможність підприємства, тісно пов'язані з показниками платоспроможності (ліквідності). Сутність фінансової стійкості є забезпеченість активів підприємства відповідними джерелами їх формування, а платоспроможність виступає як зовнішній прояв фінансової стійкості.
Завданням аналізу фінансової стійкості є оцінка ступеня незалежності організації від позикових джерел фінансування та оптимальності структури активів і пасивів організації.
Основними коефіцієнтами фінансової стійкості, що застосовуються при аналізі фінансового стану організації, є наступні: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів, коефіцієнт маневреності, коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами.
Порядок розрахунку показників фінансової стійкості на основі бухгалтерської звітності підприємства (за формою № 1):
1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - (стр.490/стр.300), відображає частку активів, що покриваються за рахунок власного капіталу;
2. Коефіцієнт фінансової залежності (стр.300/стр.490), відображає підвищення сукупних активів над величиною власного капіталу;
3. Коефіцієнт фінансової стійкості (стр.490 + стр.590/стр.300), відображає частку активів, що покриваються за рахунок перманентного (власного і довгострокового позикового) капіталу);
4. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (коефіцієнт фінансової активності, плече фінансового важеля) - (стр.590 + стр.690/стр.490), відображає величину позикових коштів, що припадають на кожен рубль власних коштів, вкладених в активи організації;
5. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (стр.590 + стр.690/стр.300), відображає частку позикового капіталу в загальній сумі майна організації;
6. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (стр.490 + стр.590-стр.190/стр.490), відбиває частину власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти;
7. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами (стр.490 + стр.590-стр.190/СТР.290), встановлює забезпеченість організації власними засобами для поповнення оборотних коштів і ведення господарської діяльності;
8. Індекс постійного активу (стр.190/стр.490), відображає частку нерухомості (необоротних активів) в джерелах власних коштів.
Одним з показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання наявними грошовими ресурсами.
Оцінка платоспроможності по балансу здійснюється на основі характеристики ліквідності оборотних активів, яка визначається часом, необхідним для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше потрібно часу для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність. Ліквідність балансу - можливість суб'єкта господарювання звернути активи в готівку і погасити свої платіжні зобов'язання, а точніше - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині короткострокових боргових зобов'язань.
Ліквідність підприємства - це більш загальне поняття, чим ліквідність балансу. Ліквідність балансу передбачає вишукування платіжних засобів з боку, якщо у нього є відповідний імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості.
Поняття ліквідності і платоспроможності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу і підприємства залежить платоспроможність. У той же час, ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але при цьому мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.
Поняття ліквідності може розглядатися з різних точок зору. Так, можна говорити про ліквідність балансу підприємства, яка визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Ліквідність активів являє собою величину, зворотну ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти: чим менше потрібно часу, щоб цей вид активів знайшов грошову форму, тим вище його ліквідність.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання термінів.
У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на чотири групи:
- А1 - найбільш ліквідні активи: грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення;
- А2 - швидко реалізовані активи - дебіторська задолжность та інші активи;
- А3 - повільно реалізовані активи: запаси і витрати, а також довгострокові фінансові вкладення;
- А4 - важко реалізовані активи: необоротні активи, за винятком довгострокових фінансових вкладень.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
- П1 - найбільш термінові зобов'язання: кредиторська заборгованість та позики, не погашені в строк;
- П2 - короткострокові пасиви: короткострокові кредити і позики;
- П3 - довгострокові пасиви: довгострокові кредити і позики;
- П4 - постійні пасиви: власний капітал підприємства.
Для визначення ліквідності балансу слід скласти рекласифіковано агрегований баланс, перегрупувавши активи і пасиви організації відповідно до наведеної вище класифікацією, після чого необхідно попарно зіставити підсумки отриманих груп активів і пасивів (наприклад, шляхом вирахування з відповідної групи активів величини відповідної групи пасивів, в результаті чого буде отримано платіжний надлишок чи недолік).
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо одночасно мають місце такі співвідношення:

Виконання тягне виконання і четвертого нерівності, тому на практиці істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп. Четверте нерівність має глибокий економічний сенс, оскільки його виконання свідчить про дотримання мінімального умови фінансової стійкості - наявність у підприємства власних оборотних коштів.
Якщо ліквідність балансу відрізняється від абсолютної, її можна визнати нормальною при дотриманні наступних відносин:


Крім того, для аналізу ліквідності можна розрахувати кілька різних коефіцієнтів
- Коефіцієнт абсолютної ліквідності (швидкої ліквідності, або абсолютної платоспроможності), що показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство зможе погасити найближчим часом:
=
- Коефіцієнт критичної ліквідності (проміжний коефіцієнт покриття), що характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості:

- Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт загальної ліквідності, або загальний коефіцієнт покриття), що показує платіжні можливості підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту всіх оборотних коштів:

У практиці фінансового аналізу склалися певні нормативи коефіцієнтів ліквідності:
Платоспроможність підприємства оцінюється шляхом аналізу структури балансу на основі двох коефіцієнтів:
- Коефіцієнта поточної ліквідності:
де ПА - підсумок другого розділу активу балансу;
VП - підсумок п'ятого розділу пасиву балансу.
- Коефіцієнта забезпеченості власними коштами:

де IIIП - підсумок третього розділу пасиву балансу;
IIA - підсумок другого розділу активу балансу;
А - підсумок першого розділу активу балансу.
Підставами для визнання структури балансу не задовільною, а підприємства - неплатоспроможним за цією методикою є виконання однієї з наступних умов:
- Коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 2;
- Коефіцієнт забезпеченості власними коштами на кінець звітного періоду має значення менше 0,1. Якщо результати проведеного фінансового аналізу свідчать про неплатоспроможність підприємства, необхідно оцінити можливість відновлення його платоспроможності. Якщо ж підприємство на даний момент є цілком платоспроможним, необхідно оцінити ймовірність втрати платоспроможності в майбутньому періоді. Зробити це можна за допомогою спеціального коефіцієнта відновлення / втрати платоспроможності, що характеризує наявність реальної можливості підприємства відновити (або, навпаки, втратити) свою платоспроможність протягом певного періоду.
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (стор.250 + стр.260/стр.610 + стр.620 + стр.630 + стр.660), відображає забезпеченість найбільш ліквідними активами для погашення поточних короткострокових зобов'язань;
2. Коефіцієнт проміжної (критичної) ліквідності (стр.290-стор.210 + стр.220 + стр.230) / стр.610 + стр.620 + стр.630 + стр.660), відображає забезпеченість ліквідними активами для погашення поточних короткострокових зобов'язань ;
3. Коефіцієнт поточної ліквідності (К ТЛ) - (стр.290-стр220/стр.610 + стр.620 + стр.630 + стр.660, відображає забезпеченість оборотними активами для погашення короткострокових зобов'язань;
4. Коефіцієнт забезпеченості власних активів оборотними засобами (стр.490 + стр.590-стр.190/стр.290, встановлює забезпеченість організації власними засобами для поповнення оборотних коштів і ведення господарської діяльності;
5. Коефіцієнт відновлення платоспроможності (К ТЛ (кг) +6 / 12 (До ТЛ (кг)-До ТЛ (нг)) / 2, визначає можливість відновлення організацією своєї платоспроможності протягом 6 місяців, якщо К> 1;
6. Коефіцієнт втрати платоспроможності, визначає можливість втрати організацією своєї платоспроможності протягом 3 місяців, якщо К> 1.
У системі показників, що характеризують фінансовий стан та ефективність діяльності підприємства, провідне місце займають показники рентабельності і ділової активності.
Рентабельність відображає здатність підприємства генерувати прибуток на вкладений власний капітал і наявні в організації активи. Аналіз показників рентабельності дозволяє оцінити поточну господарську діяльність, виявити резерви підвищення її ефективності та розробити систему заходів щодо використання даних резервів. Таким чином показники рентабельності є найбільш узагальненою характеристикою ефективності господарської діяльності.
Розрахунок показників рентабельності заснований на співвідношенні величини одержаного прибутку з розмірами виручки, активів, власного капіталу та інших показників. Виходячи з цього виділяють такі види рентабельності, як:
- Рентабельність продажів;
- Рентабельність виробництва;
- Рентабельність активів;
- Рентабельність власного капіталу.
Оскільки для розрахунку показників може використовуватися як чистий прибуток, так прибуток до оподаткування, розрізняють чисту і загальну рентабельність. Крім того, при визначенні рентабельності продажів може також використовуватися прибуток від продажів. У кожному конкретному випадку вибір виду прибутку, що приймається в розрахунок показника рентабельності, залежить від цілей проведення аналізу.
Порядок розрахунку показників рентабельності на основі бухгалтерської звітності організації:
1. Загальна рентабельність власного капіталу за прибутком до оподаткування (стр.140ф. № 1. / 0,5 * (стр.490 п.р. + р. 490 к.г. ф № 1)) відображає величину балансового прибутку організації, що припадає на кожен карбованець власного капіталу;
2. Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку (стр.190 ф. № 2 / 0, 5 (стр.490 п.р. + стр.490к.г. ф. № 1)) відображає величину чистого прибутку, що припадає на кожний карбованець власного капіталу ;
3. Рентабельність продажів по чистому прибутку (стр.190ф. № 2/стр.010ф. № 2) відображає величину чистого прибутку, що припадає на кожний карбованець власного капіталу;
4. Рентабельність продажів по прибутку від продажів (стр.050ф. № 2/стр.010ф. № 2) відображає величину чистого прибутку, що припадає на кожний карбованець власного капіталу;
5. Рентабельність повних витрат на реалізацію продукції (стр.050ф. № 2/стр.020 + стр.030 + стр.040ф. № 2) відображає величину прибутку, що припадає на кожний карбованець власного капіталу;
6. Рентабельність сукупних активів по чистому прибутку (стр.190ф. № 2 / 0, 5 (стр.300н.г. + стор.300 к.г.ф. № 1) відображає величину чистого прибутку, що припадає на кожний карбованець власного капіталу;
7. Рентабельність сукупних активів за прибутком до оподаткування (стр.140ф. № 2 / 0, 5 (стр.300н.г. + стр.300к.г.ф. № 1) відображає величину бухгалтерського прибутку, що припадає на кожний карбованець власного капіталу.
Інформаційною основою аналізу рентабельності і оборотності служить передусім бухгалтерська звітність організації: форма № 2 «Звіт про прибутки і збитки» і форма № 1 «Бухгалтерський баланс», на основі яких здійснюється розрахунок різних показників.
Найбільш ефективним є розгляд показників рентабельності в динаміці за 3-5 років. Єдиних нормативів для всіх підприємств не існує, так як прибутковість (рентабельність) залежить насамперед від сфери діяльності предпріятія.Тем Проте можна зробити оцінку показників рентабельності на основі досліджень та їх динаміки. Позитивною вважається тенденція зростання показників рентабельності, що свідчить про підвищення ефективності (прибутковості) діяльності організації, тому що підвищується віддача на власний капітал, на сукупний капітал, вкладений в активи організації, на кожен рубль товарообігу і т.д.
Аналогічним чином розглядаються показники ділової активності (оборотності), оскільки швидкість обороту залежить насамперед від галузевих особливостей організації. Вивчення динаміки показників оборотності дозволяє зробити висновок про підвищення або зниження ефективності використання активів підприємства. Позитивними вважаються тенденції збільшення коефіцієнтів оборотності, виражених в числі оборотах, скоєних розглянутими активами протягом досліджуваного періоду, а так само зниження коефіцієнтів оборотності, виражених у днях. Таким чином, виробнича стратегія підприємства повинна грунтуватися на скороченні тривалості одного обороту активів в днях і збільшенні оборотності активів в обертах. Як правило, прискорення оборотності є наслідком реалізації успішної виробничої і маркетингової політики підприємства.
Порядок розрахунку показників оборотності на основі бухгалтерської звітності організації:
1. Коефіцієнт оборотності сукупних активів в оборотах (Коса) = Стр.010ф. № 2 / 0.5 * (Стр.300н.г. + Стр.300к.г.ф. № 1);
2. Коефіцієнт оборотності сукупних активів в днях = 360дней / Коса;
3. Коефіцієнт оборотності оборотних активів в оборотах (Кооа) = Стр.010ф. № 2 / 0.5 (Стор. 290н.г. + Стр.290к.г.ф. № 1);
4. Коефіцієнт оборотності оборотних активів у днях = 360дней / Коса;
5. Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів в оборотах = Стр.020ф. № 2 / 0.5 * (Стр.210н.г. + стор.210 к.г.ф. № 1);
6. Матеріаловіддача (віддача матеріально-виробничих запасів) = Стр.010ф. № 2 / 0.5 * (Стр.210н.г. + Стр.210к.г.ф. № 1);
7. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в оборотах = Стр.010ф. № 2 / 0.5 * (Стр.240н.г. + Стр.240н.г.ф. № 1);
8. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в оборотах = Стр.020ф. № 2 / 0.5 * (Стр.620н.г. + Стр.620н.г.ф. № 1).
Вивчаючи оборотність активів, можна виділити оборотність поза оборотних активів і оборотність оборотних коштів, яка в свою чергу можна розглядати як сукупність показників оборотності окремих видів оборотних коштів. Оборотність, виражена в числі оборотів, по суті, являє собою показник фондовіддачі, а зворотним показником до неї є фондомісткість.

1.3 Бухгалтерська звітність як інформаційна база фінансового аналізу
Оцінка фінансового стану здійснюється в основному за даними квартальної та річної бухгалтерської звітності, в першу чергу за даними балансу та звіту про прибутки та збитки. Аналіз бухгалтерського балансу дає можливість:
- Визначити ступінь забезпеченості організації власними оборотними засобами;
- Встановити за рахунок яких статей змінилася величина оборотних коштів;
- Оцінити загальний фінансовий стан організації навіть без розрахунків аналітичних показників.
Аналіз балансу можна здійснити:
- Безпосередньо за балансом без попереднього зміни складу балансових статей;
- Побудувавши аналітичний баланс шляхом агрегування деяких однорідних по складу статей;
- Очистивши баланс від наявних у ньому регуляторів з подальшим агрегуванням статей у необхідних аналітичних розрізах.
Для загальної оцінки фінансового стану організації складають аналітичний баланс, у якому об'єднують у групи однорідні статті. Це дозволяє скоротити число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших організацій.
Інформація про недоліки в роботі комерційної організації може безпосередньо бути присутніми в бухгалтерській звітності в явному або завуальованому вигляді. Перший випадок має місце, коли в звітності є "хворі" статті, які умовно можна підрозділити на групи, що свідчать про:
- Вкрай незадовільну роботу організації в звітному періоді і сформованому в результаті цього поганий фінансовий стан;
- Певних недоліків у роботі організації.
До цієї групи належать "Непокритий збиток минулих років", "Непокритий збиток звітного року". До другої групи, зокрема, відносяться такі статті як:
- "Розрахунки з дебіторами за товари (роботи, послуги)", яка включає невиправдану дебіторську заборгованість;
- "Розрахунки з персоналом за іншими операціями", за якою може відображатися невиправдана дебіторська заборгованість у вигляді розрахунків з матеріально відповідальними особами при нестачах, псуванні, розкраданнях;
- "Інші активи", яка може включати нестачі і втрати від псування товарно-матеріальних цінностей, не списаних з балансу у встановленому порядку - "Розрахунки з кредиторами за товари і послуги", в яку входить невиправдана кредиторська заборгованість.
Потім проводиться оцінка зміни валюти балансу за аналізований період. Тут можна обмежитися порівнянням підсумків валюти балансу на кінець і на початок звітного періоду (зменшивши на суму збитків) і визначити зростання або зниження в абсолютному вираженні. Разом з цим доцільно зіставити баланс з плановим балансом, з балансами минулих років, з даними організацій-конкурентів.
Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни підсумку балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою від реалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарської діяльності). З цією метою розрахуємо коефіцієнт зростання валюти балансу і коефіцієнт росту виторгу від реалізації.
Коефіцієнт зростання валюти балансу:
Кб = Бср1-Бср0 * 100% / БСР,

де Бср1-Бср0 - середня величина підсумку балансу за звітний та попередній періоди.
Коефіцієнт зростання виручки від реалізації продукції:
Кv = (V1-V0) * 100% / V0,
де V1, V0 - виручка від реалізації продукції за звітний та попередній періоди.
Аналогічно можна розрахувати коефіцієнти росту прибутку від реалізації та зростання прибутку від фінансово-господарської діяльності.
Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємно доповнюють один одного, тому що дозволяють порівняти звітність різних за родом діяльності та обсягу виробництва організацій. Вони здійснюються з використанням даних ф. № 2. Для інвесторів ця форма у багатьох відносинах важливіше, ніж баланс, тому що в ній міститься не застигла, одномоментна, а динамічна інформація про те, яких успіхів досягла організація протягом року і за рахунок яких укрупнених факторів, які масштаби її діяльності.
Пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки, розкривають суть представленої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечує користувачів бухгалтерської звітності додатковими даними, які необхідні для реальної оцінки майнового, фінансового стану організації і фінансового результату її діяльності.
Практично всі користувачі фінансових звітів організації використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїх інтересів. Абсолютно ясно, що якість прийнятих рішень безпосередньо залежить від якості аналітичного обгрунтування, точності розрахунків та повноти вихідної інформації.
Основними показниками балансу є:
Валюта балансу. Даний показник характеризує загальний ресурсний потенціал підприємства (сукупні активи) і, Відповідно, сумарну величину джерел фінансування (сукупні пасиви).
Основний капітал (необоротні активи). Динаміка основного капіталу показує режим відтворення виробничого потенціалу підприємства в рамках інвестиційного циклу (звужене просте, розширене відтворення). Виробничий потенціал - це капітальна інфраструктура підприємства, в рамках якої відбувається процес поточної господарської діяльності та кругообігу коштів (фінансовий цикл). У зв'язку з цим чим вище виробничий потенціал підприємства, тим більше максимально можливий обсяг виробництва (досягається за граничної завантаженні виробничий потужностей). Зауважимо, що динаміка оновлення основного капіталу у вартісному вираженні ще не є достатньою підставою для оцінки ефективності інвестиційної політики підприємства і зміни його виробничого потенціалу.
Робочий капітал (оборотні активи). Сама назва «робочий капітал» говорить про те, що під даним терміном розуміється величина коштів підприємства, задіяних («працюючих») в поточному фінансовим циклі. Власне, робочий капітал являє собою сумарні балансові залишки на поточному момент часу по окремих стадіях фінансового циклу - сировина і матеріали (стадія закупівлі). Незавершене виробництво (стадія виробництва), готова продукція (стадія випуску та зберігання) дебіторська заборгованість (стадія відвантаження), грошові кошти (стадія розрахунків з покупцями). Якщо завантаження виробничих потужностей підприємства є далекою від максимально можливої, то шляхом нарощування інвестованих в поточну діяльність оборотний засобів можна домогтися істотного приросту обсягів виробництва і збуту.
Власні кошти. Величина власних коштів є основною визначення ринкової вартості підприємства (у математичному виразі: власні кошти = сукупні активи - сукупні зобов'язання). Двома джерелами формування власних коштів є акціонерний капітал (вкладення власників) та накопичений прибуток за результатами минулого господарської діяльності.
Капіталізація. Частина чистого прибутку поточного періоду (кварталу) витрачається по лінії так званих трансфертів (виплат, не пов'язаних із забезпеченням поточної господарської діяльності), таких як нарахування дивідендів акціонерам, формування преміального фонду персоналу за підсумками минулого періоду, безоплатні перерахування «поза» підприємства (наприклад, на благодійність) та інше. Залишкова величина чистого прибутку (за вирахуванням трансфертів) капіталізується, тобто збільшує чисту вартість підприємства. Капіталізована прибуток є головним регуляторним джерелом приросту власних коштів компанії.
До показників фінансів результатів (звіту про прибутки і збитки) відносяться:
Виручка. Показник виручки характеризує оборот підприємства (поточний обсяг відвантаження (реалізації) продукції покупцям).
Дохід (фінансовий результат) від основної діяльності. Величина (чистого) доходу від основної діяльності калькулюється як різниця валового доходу (виручки) і собівартості реалізованої продукції (сумарний змінних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом окремих видів продукції).
Маржинальний дохід. Це сума чистого доходу від основної діяльності і сальдо доходів за іншої діяльності (продажу активів, позареалізаційних операцій, надзвичайних статтями).
Валовий прибуток. Різниця маржинального доходу і суми умовно постійних витрат дає величину валового прибутку підприємства за поточний період. Взагалі, життєвий сенс маржинального принципу (директ-костинг) в управлінському аналізі та плануванні полягає в тому, що рівень маржинального доходу, що залежить від обсягів і рентабельності діяльності, повинен перевищувати величину умовно-постійних витрат, і при такому співвідношенні підприємство перебуває в «зоні прибутків ».
Чистий прибуток. Показник чистого прибутку обчислюється як різниця валового прибутку і податків, не включаються до собівартості реалізації (податку на прибуток та ін.) При позитивному рівні і динаміку кінцевих фінансових результатів зростання чистого прибутку в абсолютному вираженні завжди трохи менше, ніж зростання валового прибутку, так як у міру збільшення валового прибутку зростає і величина податку на прибуток.

2. Оцінка фінансового стану ТОВ "НПЦ ПЗТП"
2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр Пензенського заводу точних приладів" (ТОВ "НПЦ ПЗТП") є дочірнім підприємством ВАТ "Пензенський завод точних приладів" (ВАТ "ПЗТП").
Товариство створено відповідно до рішення засновника - ВАТ "ПЗТП" від 4.08.2003 р. та зареєстровано Інспекцією МНС Росії по Первомайському району міста Пензи 11.08.2003 р. № 1035803505011.
ТОВ "НПЦ ПЗТП" є підприємством промислового виробництва.
Основною діяльністю товариства є:
- Виробництво електроустаткування для двигунів та транспортних засобів системи МПС;
- Розробка та виробництво цивільної продукції і товарів народного споживання;
- Виробництво електротехнічних машин, обладнання, апаратури і виробів виробничого призначення;
- Надання послуг населенню;
- Будівельні роботи;
- Будівельно-монтажні роботи;
- Комерційна діяльність;
- Зовнішньо-економічна діяльність;
- Інші види діяльності, передбачені чинним законодавством.
Початок господарської діяльності - 1 вересня 2003 р .
Статутний капітал товариства складає 3676785 крб. 100% статутного капіталу належить ВАТ "ПЗТП". Частка в статутному капіталі сплачена повністю. Статутний капітал розподілений між учасниками таким чином: ВАТ "ПЗТП" 3675785 рублів (100% статутного капіталу). Частка що належить кожному засновнику (учаснику) товариства, складає його внесок до статутного капіталу товариства. 1% статутного капіталу дає 1 голос при прийнятті рішень на загальних зборах учасників. Внеском засновника (учасника) товариства можуть бути будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності та цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, а також інші майнові права, в тому числі на інтелектуальну власність, грошові кошти в гривнях та іноземній валюті. Вартість внесків оцінюється в рублях одноголосним рішенням учасників товариства і складає їх частки в статутному капіталі. Засновники (учасники) товариства повинні сплатити 50% статутного капіталу товариства до моменту його реєстрації. Частина, що залишилася повинна бути оплачена протягом першого року діяльності товариства.
Дочірніх і залежних товариств, підприємство не має.
Підприємство не належить до суб'єктів малого підприємництва.
Структура управління облікового і фінансового апарату:
Збори учасників товариства на річних загальних зборах вирішує питання:
- Про обрання Ради директорів Товариства;
- Про обрання ревізійної комісії Товариства;
- Про затвердження аудитора Товариства;
- Несення змін та доповнень до Статуту Товариства;
- Збільшення статутного капіталу товариства;
розподіл отриманої Товариством прибутку і т.п.
Рада директорів Товариства здійснює загальне керівництво діяльністю Товариства, і вирішують такі питання:
- Визначення пріоритетних напрямків діяльності Товариства;
- Скликання річного і позачергового загальних зборів учасників Товариства;
- Використання резервного та інших фондів Товариства;
- Затвердження внутрішніх документів;
- Створення філій та представництв Товариства.
Генеральний директор займається загальним керівництвом діяльності підприємства.
Начальник виробництва відповідає за організацію виробничого процесу.
Юридичний відділ займається правовим забезпеченням діяльності підприємства.
Головний бухгалтер веде бухгалтерський облік на підприємстві.
Бухгалтер матеріального столу веде облік матеріалів.
Бухгалтер-розраховувач розраховує і нараховує заробітну плату.
Бухгалтер групи оподаткування - обчисленням податків.
Бухгалтер виробничої групи - визначення собівартості готової продукції.
Бухгалтер групи ведення основних засобів - реєстрацією руху основних засобів, нарахуванням амортизаційних відрахувань.
Економіст з фінансової роботи - веденням фінансових операцій. Я проходила практику у фінансовому відділі, він відноситься до бухгалтерії.
Управління збутом і маркетингом займається дослідженням ринку збуту, укладанням договорів і вирішенням фінансових питань
2.2 Аналіз статей бухгалтерського балансу
Завданням оцінки фінансового стану варто вивчити техніко-економічні показники, що характеризують діяльність підприємства за 3 роки, але так як ТОВ "НПЦ ПЗТП" існує менший час, то мною були вивчені всі форми річного бухгалтерського балансу тільки за 2003 і 2004 роки.
У 2004 році вартість необоротних активів зменшилася на 450 т. р., за рахунок вибуття деяких активів.
Відбулося збільшення оборотних активів на 14113 т.р., за рахунок придбаних запасів, зростання дебіторської заборгованості (у грудні 2004р. Відбулася відвантаження покупцям і замовникам), придбання цінних паперів (векселів).
Капітал підприємства збільшився 2,54 рази, за рахунок збільшення резервного капіталу на 5% від суми чистого прибутку, отриманого в 2004 році (408 т. р.) і зростання нерозподіленого прибутку (у 8,10 разів).
Короткострокові зобов'язання зросли в 2,59 рази, збільшення кредиторської заборгованості відбулося в результаті отримання авансових платежів за готову продукцію, в грудні 2004 року, у розмірі 4961 т.р., і з - за суми заборгованості до бюджету, з податків і зборів, числиться перехідний залишок по ПДВ у розмірі 960,4 УРАХУВАННЯМ і 100,1 УРАХУВАННЯМ - Прибутковий податок з фізичних осіб.
У бухгалтерії складається інформація про фінансові показники підприємства. Я також з ними ознайомилася.
Всі фінансові показники за 2004 рік значно збільшилися, що пов'язано з тим, що в 2003 році підприємство працювало лише 4 місяці.
У таблиці 1 проаналізувала фінансові показники ТОВ «НВЦ ПЗТП» за 2003-2004 роки.
Таблиця 1
Фінансові показники ТОВ «НВЦ ПЗТП», тис. руб.
№ п / п
Показники
2003
2004
1
Товарна продукція в порівняних цінах
12621
48400
2
Реалізовано продукції, товарів, послуг, робіт
9614
50391
3
Реалізовано готової продукції
7832
50391
4
Залишок готової продукції
4901
5400
5
Витрати на виробництво, в т.ч.
12679
39632
матеріали
2255
6927
покупних
1409
4768
палива
-
-
електроенергії
474
1822
зарплата
3522
11793
амортизаційні відрахування
434
938
відрахування на соціальні потреби
1256
4208
інші
3074
9080
6
Витрати на 1 руб. товарної продукції
0,72
0,70
7
Балансова прибуток (збитки)
1297
11256
8
Дебіторська заборгованість
1778
2933
9
Кредиторська заборгованість
3919
4004
10
Нараховано податків в бюджет і позабюджетні фонди з поч. року
2754
11978
11
Сплачено податків, пені до бюджету і позабюджетні фонди з поч. року
1990
10589
12
Сплачено податків до% до нарахованих
72
88,4
13
Фонд з / пл
2543,4
11863,3
14
Середньомісячна з / пл
3830
4774
У порівнянні з 2003 роком, у 2004 році (по відношенню до вартості річного балансу) обсяг товарної продукції зріс на 84% (рис. 1).
Витрати на виробництво - на 55% (рис. 2).
Витрати на 1 карбованець товарної продукції зменшилися майже в 2 рази, за рахунок постійних витрат (рис.3).
Балансова прибуток збільшився на 30%, дебіторська і кредиторська заборгованості знизилися, відповідно на 0.01% і 0.11%.
Фонд заробітної плати зріс на 24%, в порівнянні з минулим роком.
Середньомісячна заробітна плата зросла на 25%, а по відношенню до вартості балансу зменшилася 8% (рис. 4).

\ S
Рис. 1 Обсяг товарної продукції
\ S
Рис. 2 Витрати на виробництво
\ S
Рис. 3 Витрати на 1 руб. товарної продукції
\ S
Рис.4 Середньомісячна зарплата

Коефіцієнт зростання валюти балансу:
Кб = Бср1-Бср0 * 100% / БСР,
де Бср1-Бср0 - середня величина підсумку балансу за звітний та попередній періоди.
Кб = 29845-16182 / 16182 * 100% = 84,43% у 2004 році.
Коефіцієнт зростання виручки від реалізації продукції:
Кv = (V1-V0) * 100% / V0,
де V1, V0 - виручка від реалізації продукції за звітний та попередній періоди.
Кv = 50332-9614/9614 = 423,42% в 2004 році.
По кварталах:
Кv1кв2004 = 6555-7732/7732 =- 15,22%;
Кv2кв2004 = 15113-6555/6555 = 130,57%;
Кv3кв2004 = 13011-15113/15113 =- 13,91%;
Кv4кв2004 = 15643-13011/13011 = 20,23%
Дані річної бухгалтерської звітності за 2003 та 2004 роки свідчать про достатність власних коштів підприємства для покриття поточних витрат.

2.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів за зобов'язаннями по пасиву, які групуються за ступенем терміновості їх погашення. Для аналізу платоспроможності складається агрегований баланс (див. табл. № 2). З агрегованого балансу видно, що ліквідність балансу відрізняється від абсолютної: А1 <П1 в 2003 році, але при цьому дотримується нормальна ліквідність:
А1 + А2> П1 + П2
А3> П3
А4 <П4;
у 2003 і 3004 роках.
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (стор.250 + стр.260 / стр.610 + стр.620 + стр.630 + стр.660),
2003 рік: 150/3919 = 0,0383
2004 рік: 2000 +2435 / 2000 +8137 = 0,438
відображає забезпеченість найбільш ліквідними активами для погашення поточних короткострокових зобов'язань, відповідає нормальному значенню від 0,2 до 0,5.
2. Коефіцієнт проміжної (критичної) ліквідності (стр.290-стор.210 + стр.220 + стр.230) / стр.610 + стр.620 + стр.630 + стр.660),
2003 рік: 15041 - (12933 +123) / 3919 = 0,507;
2004 рік: 29145 - (17768 +28 +5) / 2000 +8137 = 1,120.

Відбиває забезпеченість ліквідними активами для погашення поточних короткострокових зобов'язань, нормальне значення більше 1.
3. Коефіцієнт поточної ліквідності (К ТЛ) - (стр.290-стр220/стр.610 + стр.620 + стр.630 + стр.660,
2003 рік: 15041-123/3919 = 3,869;
2004 рік: 29145-28/1013 = 2,879.
Відбиває забезпеченість оборотними активами для погашення короткострокових зобов'язань, повинен бути більше 2.
4. Коефіцієнт забезпеченості власних активів оборотними засобами (стр.490 + стр.590-стр.190/стр.290,
2003 рік: 4683 +7580-1141/15041 = 0,739;
2004 рік: 11887 +7821-691 = 0,652.
Встановлює забезпеченість організації власними засобами для поповнення оборотних коштів і ведення господарської діяльності, па багато більше 0,1.
5. Коефіцієнт відновлення платоспроможності (К ТЛ (кг) +6 / 12 (До ТЛ (кг)-До ТЛ (нг)) / 2, = 2,879 +6 / 12 (2,879-3,869) / 2 = 1,192. Визначає можливість відновлення організацією своєї платоспроможності протягом 6 місяців, якщо К> 1;
6. Коефіцієнт втрати платоспроможності, = 2,879 +3 / 12 (2,879-3,869) / 2 = 1,31 визначає можливість втрати організацією своєї платоспроможності протягом 3 місяців, якщо К> 1.
Таким чином, на кінець 2004 року здатність підприємства своєчасно і в потрібному обсязі виконувати свої зобов'язання досягла оптимальних значень. За час свого існування підприємство підвищило свою платоспроможність, і при цьому низька можливість втрати платоспроможності протягом найближчих трьох місяців.
2.4 Оцінка фінансової стійкості підприємства
Для оцінки фінансового стану необхідно проаналізувати структуру джерел капіталу підприємства та оцінити ступінь фінансової стійкості і фінансового ризику. З цією метою розраховують наступні показники:
1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - (стр.490/стр.300):
2003 = 4683/16182 = 0,289,
2004 = 11887/29845 = 0,398;
відбиває частку активів, що покриваються за рахунок власного капіталу, нормальне значення більше 2.
2. Коефіцієнт фінансової залежності (стр.300/стр.490):
2003 = 16182/4683 = 3,455,
2004 = 29845/11887 = 2,511;
відображає підвищення сукупних активів над величиною власного капіталу, повинен бути менше 5.
3. Коефіцієнт фінансової стійкості (стр.490 + стр.590/стр.300):
2003 = 4683 +7580 / 16182 = 0,758,
2004 = 11887 +7821 / 29445 = 0,66;

відбиває частку активів, що покриваються за рахунок перманентного (власного і довгострокового позикового) капіталу;
4. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів (коефіцієнт фінансової активності, плече фінансового важеля) - (стр.590 + стр.690/стр.490):
2003 = 7580 +3919 / 4683 = 2,455,
2004 = 7821 +10137 / 11887 = 1,511;
відображає величину позикових коштів, що припадають на кожен рубль власних коштів, вкладених в активи організації. Оптимальне значення менше 1.
5. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (стр.590 + стр.690/стр.300):
2003 = 7580 +3919 / 16182 = 0,711,
2004 = 7821 +10137 / 29745 = 0,602;
відображає частку позикового капіталу в загальній сумі майна організації ..
6. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (стр.490 + стр.590-стр.190/стр.490):
2003 = 4683 +7580-1141/4683 = 2,375,
2004 = 11887 +7821-691/11887 = 1,60;
відбиває частину власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладену в оборотні кошти. Оптимальне значення більше 0,5.

7. Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами (стр.490 + стр.590-стр.190/СТР.290):
2003 = 4683 +7580-1141/15041 = 0,739,
2004 = 11887 +7821-691/29154 = 0,652;
встановлює забезпеченість організації власними засобами для поповнення оборотних коштів і ведення господарської діяльності. Оптимальне значення більше 0,6.
8. Індекс постійного активу (стр.190/стр.490):
2003 = 1141/4683 = 0,244,
2004 = 691/11887 = 0,058;
відбиває частку нерухомості (необоротних активів) в джерелах власних коштів.
Таким чином, частка активів, що покриваються за рахунок власних і довгострокових позикових коштів значно мала. Намітилася тенденція до зниження величини позикових коштів, що припадають на кожен рубль власних коштів.
2.5 Оцінка рентабельності та ділової активності підприємства
Аналіз показників рентабельності дозволяє оцінити поточну господарську діяльність, виявити резерви підвищення її ефективності та розробити систему заходів щодо використання даних резервів. Розрахунок цих показників наведено в таблиці № 3. З таблиці видно, що рентабельність чітко зростає, що свідчить про позитивну тенденцію зростання показників рентабельності, в наслідок підвищення ефективності діяльності підприємства.
Аналогічним чином розглядаються показники ділової активності (оборотності):
1. Коефіцієнт оборотності сукупних активів в оборотах (Коса) = Стр.010ф. № 2 / 0.5 * (Стр.300н.г. + Стр.300к.г.ф. № 1):
(Коса) = 50322/23013, 5 = 2,19 обороту.
2. Коефіцієнт оборотності сукупних активів в днях = 360дней / Коса:
360/218, 66 = 1,65 днів.
3. Коефіцієнт оборотності оборотних активів в оборотах (Кооа) = Стр.010ф. № 2 / 0.5 (Стор. 290н.г. + Стр.290к.г.ф. № 1):
50322/22097, 5 = 2,28 оборотів.
4. Коефіцієнт оборотності оборотних активів у днях = 360дней / Кооа:
360 / 2,28 = 1,58 днів.
5. Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів в оборотах = Стр.020ф. № 2 / 0.5 * (Стр.210н.г. + стор.210 к.г.ф. № 1):
36956/15350, 5 = 2,41 оборотів.
6. Матеріаловіддача (віддача матеріально-виробничих запасів) = Стр.010ф. № 2/0.5 * (Стр.210н.г. + Стр.210к.г.ф. № 1):
50322/15350, 5 = 3,28.
7. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості в оборотах = Стр.010ф. № 2 / 0.5 * (Стр.240н.г. + Стр.240к.г.ф. № 1):
50322/4376, 5 = 11,5 оборотів.
8. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в оборотах = Стр.020ф. № 2 / 0.5 * (Стр.620н.г. + Стр.620к.г.ф. № 1):
36956/6028 = 6,13 оборотів.
Розрахувавши показники оборотності за один період неможливо визначити який-небудь тенденції, що характеризує підвищення або зниження ефективності використання активів підприємства. Можна тільки сказати, що підприємство має збільшувати швидкість оборотності своїх активів.

3. Пропозиції щодо оздоровлення фінансового стану підприємства
Управління рентабельністю, ліквідністю, платоспроможністю і фінансовою стійкістю підприємства являє собою взаємопов'язані і взаємозалежні процеси.
Платоспроможність підприємства, що характеризує його здатність вчасно гасити короткострокову кредиторську задолжность, є найважливішою характеристикою стабільності фінансово-хозяйствееной діяльності. Втрата ліквідності небезпечна не тільки додатковими витратами, а й періодичними зупинками виробничого процесу.
Очевидно, що ліквідністю і платоспроможністю підприємства можна управляти. При цьому потрібно враховувати, що проблеми підтримки ліквідності і платоспроможності підприємства пов'язані з вирішенням цілого спектра завдань стратегічного і оперативного управління діяльністю підприємства і передбачає підвищення ефективності управління:
- Операційною діяльністю підприємства;
- Оборотним капіталом;
- Структурою джерел фінансування як поточної, так і інвестиційної діяч
Найпростіший варіант управління оборотними засобами, що зводить до мінімуму ризик втрати ліквідності, можна сформулювати наступним чином: чим більше перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями, тим менше ступінь ризику. Виходячи з цього, підприємство повинно прагне до нарощування чистого оборотного капіталу. Але формування зайвих обігових коштів призводить до того, що підприємство має в розпорядженні тимчасово вільні непрацюючі активи, для формування яких залучаються додаткові джерела фінансування, а тому виникають зайві витрати фінансування, що неминуче тягне за собою зниження прибутку і рентабельності діяльності підприємства.
Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю (рентабельністю) роботи підприємства. Для цього необхідно забезпечувати постійну платоспроможність підприємства шляхом підтримання достатнього рівня ділової активності (обсягом продажів) і одночасно підтримувати оптимальний рівень поточної заборгованості, прагнучи до досягнення прийнятного обсягу, структури і рентабельності активів.

Висновок

Професійне управління фінансами неминуче вимагає глибокого аналізу. Дозволяє більш точно оцінити невизначеність ситуації з допомогою сучасних кількісних методів дослідження. У зв'язку з цим істотно зростають пріоритетність і роль фінансового аналізу, тобто комплексного системного вивчення фінансового стану підприємства і факторів його формування з метою оцінки ступеня фінансових ризиків і прогнозування рівня прибутковості капіталу.
Оцінка фінансового стану підприємства включає в себе:
- Загальну оцінку зміни статей балансу;
- Фінансову стійкість;
- Ліквідність;
- Рентабельність.
Оцінка фінансового стану підприємства проведена на прикладі ТОВ "Науково-виробничий центр Пензенського заводу точних приладів". У результаті проведеного аналізу, виявлено наступне:
- На кінець 2004 року здатність підприємства своєчасно і в потрібному обсязі виконувати свої зобов'язання досягла оптимальних значень. За час свого існування підприємство підвищило свою платоспроможність, і при цьому низька можливість втрати платоспроможності протягом найближчих трьох місяців;
- Частка активів, що покриваються за рахунок власних і довгострокових позикових коштів значно мала. Намітилася тенденція до зниження величини позикових коштів, що припадають на кожен рубль власних коштів;
- Що показники рентабельності чітко зростають, що свідчить про позитивну тенденцію зростання показників, у наслідок підвищення ефективності діяльності підприємства;
- Показники оборотності, розраховані тільки за один період, не надають можливість визначити який-небудь тенденції, що характеризує підвищення або зниження ефективності використання активів підприємства. Можна тільки сказати, що підприємство має збільшувати швидкість оборотності своїх активів.
У цілому, підприємство підвищило ефективність діяльності за період свого існування.
Фінансовий аналіз повинен стати повсякденною діяльністю керівника підприємства.

Бібліографічний список
1. Ільясов Г. Оцінка фінансового стану підприємства. Економіст. 2004р. № 6.
2. Савицька Г.В. Економічний аналіз. М.2003г.
3. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. М. 2002р.
4. Борисова В.Д. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. Ч.2. ПДПУ-Пенза.2001г.
5. Моляков Д.С. Фінанси підприємств галузей народного господарства. Москва.2000г.
6. Абдуллаєв М. Формування системи аналізу фінансового стану підприємства. Аудит 2000р. № 11.
7. Остапенко В. Фінансовий стан: оцінка, шляхи покращення. Економіст. 2000р. № 7.
8. Балабанов В.А. Фінансовий менеджмент. М. Фінанси і статистика. 1994р.
9. Ковальов В.В. Фінанси підприємств. М. Проспект .2003 р.
10. Селезньова Н.І., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз. М. ЮНИТИ-Дана 2003р.
11. Крейнина А.В. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. М. Справа і сервіс.1998г.
12. Аналіз фінансової звітності. Навчальний посібник під ред. Ефімової М.В. Мельник В.Р. М. Омега-Л. 2004р.
13. Щіборщ К.В. Аналіз господарської діяльності підприємств Росії: промисловість, інвестиції, торгівля, банківська діяльність. М. Справа та сервіс .2003 р.
14. Шішкоедов М.М. Методика фінансового аналізу підприємств. Фінансовий аналіз 2005р. № 3.
15. Шішкоедов М.М. Методика фінансового аналізу підприємств. Фінансовий аналіз 2005р. № 4.
16. Шішкоедов М.М. Методика фінансового аналізу підприємств. Фінансовий аналіз 2005р. № 38.
17. Остапенко Т.К. Проблеми методики аналізу фінансового стану прдепріятія і його інформаційної бази. Економічний аналіз. 2004р. № 5.

Програми
Таблиця № 2.
АГРЕГОВАНИЙ БАЛАНС
Група
активів
Угрупування
активів (А)
балансу
№ рядка
На початок
року
На кінець
року
А1
Найбільш ліквідні активи
250,260
150
4435
А2
Швидко реалізовані активи
240
1835
6918
А3
Повільно реалізовані активи
210,220,
230,270
13056
17801
А4
Важко реалізовані активи
190
1141
691
П1
Найбільш термінові зобов'язання
620
3919
8137
П2
Короткострокові зобов'язання
610,
630,660
0
2000
П3
Довгострокові зобов'язання
590
7580
7821
П4
Власний капітал та інші постійні пасиви
490,
640,650
4683
11887
Рентабельність
Таблиця № 3
Вид рентабельності
4 кв
2003
1кв
2004
2кв
2004
3кв
2004
4кВ
2004
загальна
2,67
12,41
1,71
48,38
82,46
Власного капіталу
11,32
8,42
31,49
35,73
62,78
Продажів по чистий. прибутку
12,13
10,65
17,26
15,13
16,91
Продажів по прибув від продажів
24,09
22,76
26,64
28,21
24,47
Повних витрат на реалізацію продукції
31,74
29,47
36,31
37,75
33,22
Сукупних активів за чистий. прибутку
4,08
3,03
11,34
12,86
22,60
Сукупних активів за прибутком до оподаткування
0,96
4,47
15,02
17,42
29,69
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Фінанси, гроші і податки | Курсова
177.3кб. | скачати


Схожі роботи:
Оцінка фінансового стану підприємства 5
Оцінка фінансового стану підприємства
Оцінка фінансового стану підприємства
Оцінка фінансового стану підприємства 4
Оцінка фінансового стану підприємства
Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства
Загальна оцінка фінансового стану підприємства 2
Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru