приховати рекламу

Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Зміст

"1-1" Вступ ............................................ .................................................. ............ 2
Глава 1. Теоретичні аспекти та методи оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності ........................................ ................................... 6
1.1 Поняття, завдання та основні напрями оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства ..................................... ......................................... 6
1.2 Зміст аналізу та його інформаційної бази як основного елементу оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства ................................ 14
1.3 Методика оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства в сучасних умовах розвитку економіки ..................................... ................................. 25
Глава 2. Оцінка фінансово-господарської діяльності Липецького райпо 39
2.1 Коротка фінансово-економічна характеристика об'єкта дослідження 39
2.2 Аналіз обсягу та структури товарообігу, як основного показника ефективності діяльності торговельного підприємства .................................... ...................... 46
2.3 Аналіз фінансових результатів та факторів, що впливають на ефективність фінансово-господарської діяльності торгового підприємства .............. 55
Глава 3. Основні напрями підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності Липецького райпо ........................................ ............................ 68
3.1 Зростання обсягів діяльності підприємства як фактор підвищення ефективності 68
3.2 Резерви зниження витрат обігу ............................................. ... 73
3.3 Удосконалення аналізу господарської діяльності в торгівлі 81
Висновок ................................................. .................................................. . 87
Список використаних джерел ............................................... ............. 93

Введення

У справжніх умовах для більшості господарюючих суб'єктів характерна реактивна форма управління фінансами, тобто прийняття управлінських рішень як реакція на поточні проблеми. Така форма управління породжує ряд протиріч між інтересами підприємства та фіскальними інтересами держави; ціною грошей і рентабельністю виробництва; інтересами виробництва та фінансової служби. Таким чином, однією з основних завдань діяльності підприємства є перехід до управління фінансами на основі аналізу та оцінки його фінансово-господарської діяльності з урахуванням поставлених стратегічних цілей діяльності господарюючого суб'єкта та пошуку шляхів їх досягнення.
Значення оцінки фінансово-господарської діяльності в системі управління велике, тому що саме вона є базою, на якій будується розробка фінансової політики і стратегії підприємства. Провідне перетворення обліку та перехід до міжнародних стандартів фінансової звітності знову повернула до життя один з найважливіших елементів управлінської роботи - фінансовий аналіз. Але сучасні умови зумовили необхідність докорінних змін в методології та методиці оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства.
Комерційні організації працюють в умовах невизначеності та підвищеного ризику. З одного боку, вони завоювали право вільно розпоряджатися власними коштами, самостійно укладати контракти, договори та угоди на внутрішньому і зовнішньому ринку, що змусило підприємства самостійно займатися проблемами пошуку надійних партнерів і вміння якісно оцінювати їхню фінансову стійкість і платоспроможність. З іншого боку, підприємства з великим інтересом стали ставитися до оцінки власних можливостей: чи можуть вони відповідати за своїми зобов'язаннями; чи ефективно використовують майно; чи раціонально формується капітал; окупаються вкладені в активи кошти; чи доцільно витрачається чистий прибуток та інші. Для того щоб кваліфіковано відповідати на ці питання, працівники фінансових служб повинні володіти знаннями з методики фінансового аналізу.
Вибір даної теми дослідження обумовлений її актуальністю для підприємства, так як оцінка фінансово-господарської діяльності є найважливішою характеристикою його економічного благополуччя, характеризує результат поточного, інвестиційного та фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвестора, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами і зобов'язаннями і нарощувати свій економічний потенціал в інтересах акціонерів.
Фінансовий стан оцінюється, перш за все, фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами і зобов'язаннями в даний конкретний період часу. Вважається, що якщо підприємство не може відповідати за своїми зобов'язаннями до конкретного терміну, то воно неплатежеспособно. На основі фінансового аналізу визначається його потенційні можливості і тенденції для покриття боргу. Інакше підприємство може бути визнано банкрутом. Зрозуміло, що платоспроможність підприємства в конкретний період часу є умовою необхідною, але недостатньою. Умова достатності дотримується тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку платоспроможність відповідати за своїми боргами в будь-який момент часу.
Під фінансовою стійкістю слід розуміти платоспроможність підприємства в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними і позиковими фінансовими засобами. Точно так само, як необхідно розрахувати точку беззбитковості для підприємства, так і слід визначати точку фінансової рівноваги.
Якщо обмінні, розподільні і фінансові операції розкривають рух фінансових ресурсів у прив'язці з активами і капіталом, то для оцінки фінансово-господарської діяльності необхідний такий критерій, який би одночасно з'єднував б у собі інформацію про активи, капітал та фінансових ресурсах, а фінансовий стан розглядалося б в динаміці.
Метою дипломної роботи є оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства та розробка рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства на основі сучасних методик управління, аналізу і прогнозування фінансового стану господарюючого суб'єкта.
Об'єктом дослідження є торговельне підприємство Липецьке районне споживче товариство. Предметом дослідження є фінансово-господарська діяльність підприємства.
У ході роботи слід вирішити такі завдання:
- Розглянути методику оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства;
- Охарактеризувати основні показники, які використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності, визначити порядок їх розрахунку і оптимальні значення;
- Застосувати досліджувану методику організації оцінки та аналізу фінансово-господарської діяльності до досліджуваної організації;
- Розглянути організаційно-економічну характеристику об'єкта дослідження;
- Провести аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності;
- Дати оцінку фінансових результатів фінансово-господарської діяльності організації;
- Розробити практичні рекомендації щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності Липецького райпо.
При написанні роботи були використані нормативні та законодавчі акти, комплексні методичні керівництва з процедур фінансового аналізу комерційних організацій, матеріали монографій та періодичної преси, інша економічна література з досліджуваної проблеми зарубіжних і вітчизняних авторів, а також річна та квартальна бухгалтерська звітність, установчі документи Липецького райпо.
При вирішенні поставлених завдань застосовувалися методи: порівняльного аналізу, монографічний, абстрактно-логічний, графічний, економіко-статистичний а також інші методи соціально-економічних досліджень.
У роботі використовувалися праці сучасних російських авторів: Бочарова В.В., Дашкова Л.П., Донцової Л.В., Ефімової О.В., Книшова Є.М., Савицької Г.В., Шеремета А.Д., Раицкий К.А., Кравченко Л.І., Любушина Н.П.

Глава 1. Теоретичні аспекти та методи оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності

1.1 Поняття, завдання та основні напрями оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства

Зміст оцінки фінансово-господарської діяльності полягає у всебічному вивченні технічного рівня виробництва, якості та конкурентоспроможності продукції, що випускається, забезпеченості виробництва матеріалами, трудовими і фінансовими ресурсами та ефективності їх використання. Цей аналіз заснований на системному підході, комплексному обліку різноманітних факторів, якісному підборі достовірної інформації і є важливою функцією управління.
Мета оцінки та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства - підвищення ефективності його роботи на основі системного вивчення всіх видів діяльності та узагальнення їх результатів.
Завданнями оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства є:
- Ідентифікація реального стану аналізованого об'єкта;
- Дослідження складу та властивостей об'єкта, його порівняння з відомими аналогами або базовими характеристиками, нормативними величинами;
- Виявлення змін у стані об'єкта в просторово-часовому розрізі;
- Встановлення основних факторів, що викликали зміни у стані об'єкта, та врахування їх впливу;
- Прогноз основних тенденцій.
Предметом оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства є аналіз виробничих та економічних результатів, фінансового стану, результатів соціального розвитку та використання трудових ресурсів, стану і використання основних фондів, витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), оцінка ефективності.
Об'єктом аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства є робота підприємства в цілому та його структурних підрозділів (цехів, бригад, ділянок), а суб'єктами можуть виступати органи державної влади, науково-дослідні інститути, фонди, центри, громадські організації, засоби масової інформації, аналітичні служби підприємств [10, с.44].
Функціями оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства є: контрольна, облікова, стимулююча, організаційна та індикативних.
Проводячи оцінку фінансово-господарської діяльності, необхідно керуватися певними принципами і правилами, виробленими наукою і практикою:
- Науковість;
- Комплексність;
- Системність;
- Об'єктивність;
- Дієвість;
- Регулярність;
- Оперативність;
- Масовість;
- Державний підхід;
- Ефективність.
Відомо, що система управління складається з наступних взаємопов'язаних функцій: планування, обліку, аналізу та прийняття управлінських рішень.
Для управління виробництвом потрібно мати повну і правдиву інформацію про хід виробничого процесу, про хід виконання планів. Тому однією з функцій управління виробництвом, є облік.
Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічного аналізу.
На основі результатів аналізу розробляються і обгрунтовуються управлінські рішення.
Таким чином, оцінка господарської діяльності, як узагальнююча категорія аналізу є важливим елементом в системі управління виробництвом, дієвим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обгрунтованих планів і управлінських рішень.
Результати в будь-якій сфері бізнесу залежать від наявності та ефективності використання фінансових ресурсів, які прирівнюються до «кровоносній системі», що забезпечує життєдіяльність підприємства. Тому турбота про фінанси є відправним моментом і кінцевим результатом діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. В умовах ринкової економіки ці питання мають першорядне значення.
Для визначення сутності аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства необхідно дати визначення основних складових його елементів. Такими елементами є: фінанси підприємства, структура коштів підприємства, структура майна підприємства, цілі фінансового аналізу, суб'єкти аналізу.
В умовах ринку фінанси підприємств набувають особливо важливе значення. Зростання роль фінансів підприємств слід розглядати як тенденцію, що діє у всьому світі [17, с.24].
Фінанси підприємств є системою відносин, які пов'язані з їх грошовими платежами і виникають у процесі індивідуальних кругообігів коштів підприємств і джерел цих коштів. Фінансові процеси підприємств полягають у формуванні їхніх грошових доходів і витрат.
Фінансові відносини мають місце між:
- Підприємствами при оплаті різноманітних поставок, робіт, послуг, реалізації продукції, сплати та стягнення штрафних санкцій;
- Підприємствами при взаємних фінансових вкладеннях (пайова участь, придбання цінних паперів, надання позик);
- Підприємствами та індивідуальними акціонерами при поширенні акцій і виплати дивідендів по них;
- Підприємствами та трудовими колективами в процесі розрахунків з оплати праці;
- Підприємствами і підзвітними особами, персоналом підприємств по операціях, що не відносяться до розрахунків з оплати праці, а також різними дебіторами і кредиторами;
- Підприємствами, орендарями, вищестоящими організаціями за орендними платежами;
- Підприємствами і державним бюджетом при нарахуванні та сплаті податків і санкцій, цільовому бюджетному фінансуванні, надання податкових пільг;
- Підприємствами та органами соціального страхування, позабюджетними фондами при нарахуванні та сплаті страхових внесків, відрахувань до Пенсійного фонду, Фонду зайнятості і т.д.;
- Підприємствами та банками у процесі кредитування та погашення кредитів, при сплаті відсотків, при здійсненні інших видів банківського обслуговування [23, с.142].
Фінанси підприємств обслуговують безперервний кругообіг коштів підприємства і джерел їх формування, що полягає в постачанні, виробництві, збуті, отриманні та розподілі фінансових результатів (виручки, прибутку), залученні і повернення позикових коштів. У процесі кругообігу відбувається безперервна зміна структури коштів підприємства і їх джерел, що визначається як співвідношення між елементами майна та елементами формує його капіталу.
Структура коштів підприємства складається як пропорція між вартісними величинами основних засобів та інших необоротних активів, запасів і затрат, грошових коштів, розрахунків та інших оборотних активів. Структура джерел майна підприємства - це пропорція між вартісними величинами джерел власних коштів, довгострокових кредитів і позик, короткострокових кредитів і позик, розрахунків з кредиторами та інших короткострокових пасивів. Кожен з перерахованих агрегатів відповідно має свою структуру, яка визначається більш дрібними елементами.
Співвідношення структури коштів підприємства і структури джерел їх формування в кожний фіксований момент часу задає фінансовий стан підприємства, визначення ступеня стійкості якого є однією з найбільш важливих завдань фінансового аналізу. Операції, здійснювані під час фінансово-господарського кругообігу і складають зміст процесів постачання, виробництва, збуту і т.д., постійно змінюють фінансовий стан підприємства. Сукупності однорідних господарських операцій, що впливають на фінанси підприємства, утворюють господарські процеси. Їх вплив на динаміку фінансового стану і фінансових результатів підприємства, отражаемое в специфічних системних економічних моделях, повинно бути предметом дослідження фінансової теорії. Тільки на основі таких фінансових моделей може бути побудована об'єктивна, адекватна складності фінансово-господарського кругообігу підприємства методика фінансового аналізу.
Основною метою оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства є одержання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.
Оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансово-господарського характеру, що має на меті:
- Оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства;
- Оцінити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства;
- Виявити доступні джерела засобів і оцінити можливість і доцільність їх мобілізації;
- Спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталів.
Мета оцінки фінансового стану визначає завдання його аналізу. Основними завданнями аналізу фінансово-господарської діяльності є:
- Оцінка динаміки, складу і структури активів, їх стану і руху;
- Оцінка динаміки, складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їх стану і руху;
- Аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства та оцінка зміни її рівня;
- Аналіз платоспроможності господарюючого суб'єкта і ліквідності активів його балансу.
Зміст фінансово-господарського аналізу обумовлюється рядом обставин (в залежності від затребуваності його результатів внутрішніми і зовнішніми користувачами):
- Запитами користувачів (інвесторів, партнерів та ін) аналітичної інформації для оцінки реального фінансового стану підприємства;
- Доцільністю найбільш повного розкриття наявної інформації про фінансову стійкість організації у прагненні зробити її найбільш «відкритою» («прозорої»);
- Потребою практики в розрахунку нових показників оцінки фінансового становища господарюючих суб'єктів, адекватних сучасній системі економічних відносин і умов формування інформаційної бази аналізу;
- Виробничо-фінансової необхідністю у зв'язку з просуванням товарів і послуг на внутрішній і міжнародний ринок;
- Потребою в додатковій інформації про фінансовий стан господарюючих суб'єктів (так званої «аналітичної») за даними багатофакторного аналізу для вироблення та обгрунтування оптимальних управлінських рішень зовнішніми і внутрішніми її користувачами.
Аналіз фінансово-господарської діяльності виступає не тільки як основна складова будь-якої з функцій управління (прогнозування та бізнес-планування; координування, регулювання, обліку і контролю; стимулювання; оцінки умов господарювання та ін), але і сам є видом управлінської діяльності, що передує прийняттю управлінських рішень для підтримки бізнесу на необхідному рівні [15, с.48]. Ця активна роль аналізу ставить перед ним відповідальні завдання, серед яких:
1.Свободний взаємодію ринкових суб'єктів, конкуренція, посилена криміналістичними тенденціями і гнітом монополій, комерційний ризик і невизначеність отримання очікуваних економічних вигод, ймовірність настання можливої ​​шкоди або отримання результату нижче необхідного значення висувають на перший план проблему вибору. Звідси для аналізу дуже актуальною стає завдання обгрунтування вибору оптимальних варіантів ділових рішень з наявних альтернатив.
2.Развитие система фінансового аналізу та оцінки діяльності господарюючих суб'єктів дозволяє виявляти і систематизувати вирішення найбільш складних і часто зустрічаються господарських ситуацій та розробляти найбільш ефективні рекомендації щодо їх усунення.
3.Посредством фінансового аналізу господарюючим суб'єктом розглядається широкий набір інструментів і засобів для досягнення бажаних результатів (наприклад, мінімізації витрат, підтримки балансу між прибутковістю і фінансовою стійкістю, попередження економічних криз) і розроблені методики діагностики ймовірності настання банкрутств і т.д.
4.Хозяйственная практика вимагає використання в аналізі урахування рішення соціальних, екологічних і гуманітарних проблем, проблем використання чистого прибутку та його капіталізації та ін
5. Ставиться завдання не тільки максимізації прибутку, але й успішне виключення впливу невизначеності і ризику; не тільки забезпечення ліквідності і прибутковості, а більшою мірою - досягнення «добробуту акціонерів» з урахуванням комерційних ризиків, що в подальшому забезпечить необхідну фінансову стійкість.
6. Удосконалення методик вивчення ринку і партнерів по ньому може розглядатися як важлива самостійна завдання аналізу.
7. Реалізація традиційних завдань господарського аналізу, таких, як мобілізація виявлених резервів підвищення ефективності виробництва та посилення його інтенсифікації, в нинішній економічній ситуації ускладнюється необхідністю враховувати невизначеність і комерційні ризики, імовірнісний характер подій та їх оцінок, інфляційні процеси, сучасні характеристики вартості грошових потоків і т. д. Все це вимагає вдосконалення методики фінансового аналізу, без чого не уявляється можливим посилення його ролі в управлінні бізнесом [25, с.91].
8. Завдання підвищення активної ролі аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства як інформаційної бази для прийняття оптимальних ділових рішень поряд з традиційною завданням вдосконалення всіх джерел інформації, в тому числі, підвищення аналітичності облікової, звітної, бізнес-планової, нормативної та іншої інформації.

1.2 Зміст аналізу та його інформаційної бази як основного елементу оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства

У системі управління фінансовий аналіз займає важливе місце, будучи тим критерієм, на підставі якого приймаються управлінські рішення. Аналіз існує з незапам'ятних часів, будучи дуже ємним поняттям, що лежить в основі всієї практичної та наукової діяльності людини. Аналіз являє собою процедуру уявного, а також часто і реального розчленування об'єкта або поділу на частини; процедурою, зворотного аналізу, є синтез, з яким аналіз часто поєднується в практичній чи пізнавальної діяльності. Залежно від характеру досліджуваного об'єкта, складності його структури, рівня абстракції використовуваних пізнавальних процедур і способів їх реалізації аналіз виступає в різних формах, будучи часто синонімом дослідження, як у природних, так і суспільних науках, тобто управлінський аналіз, математичний аналіз, фінансовий аналіз .
Економічний аналіз являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням економічних процесів, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів і факторів суб'єктивного порядку. Предметом комплексного економічного аналізу є господарські процеси підприємств, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників, які отримують відображення через систему економічної інформації. Фінансовий аналіз є невід'ємною частиною комплексного економічного аналізу господарської діяльності комерційних організацій з боку внутрішніх і зовнішніх користувачів фінансової інформації, а також важливою складовою фінансового менеджменту і аудиту.
У найзагальнішому вигляді фінансовий аналіз являє собою систему способів дослідження господарських процесів про фінансове становище підприємства та фінансові результати його діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів за даними бухгалтерської звітності та деяких інших видів інформації, тобто організаційно-правової, нормативно-довідкової, статистичної та іншої.
Мета фінансового аналізу полягає в об'єктивній оцінці фінансового стану підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості, ділової активності; у виявленні шляхів збільшення власного капіталу та поліпшення використання позикових коштів; у розробці прогнозів зміни фінансових результатів та аргументованих прогнозів про ступінь фінансової неспроможності підприємства і на цій основі у виробленні варіантів обгрунтованих управлінських рішень як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами даної аналітичної інформації з метою підвищення ефективності господарювання та підтримки довгострокових економічних зв'язків з партнерами.
Виходячи з сутнісних характеристик ринкової економіки, а також з огляду на національні особливості реструктуризації економіки Росії, сферу дії комплексного економічного аналізу і місце фінансового аналізу в ньому, можна представити на малюнку 1.
Управління фінансово-господарською діяльністю
фірми
Фінансовий аналіз
Управлінський аналіз
Зовнішній аналіз
Внутрішній аналіз
Тематичний аналіз
Внутрішньогосподарський аналіз
Комплексно-тематичний аналіз
Прийняття ефективного управлінського рішення


Рис.1. Фінансовий аналіз і його місце в системі управління підприємством

Погляди вітчизняних і зарубіжних вчених з питання про сутність і зміст фінансового аналізу багато в чому подібні, хоча і є деякі принципові відмінності. В.В. Ковальов вважає, що фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має на меті оцінювати поточне і перспективне фінансове становище підприємства, можливі і доцільні темпи його розвитку з позиції фінансового їх забезпечення; виявляти доступні джерела засобів і оцінювати можливість і доцільність їх мобілізації; спрогнозувати становище підприємства на ринку капіталу [17, с.13].
А.Д. Шеремет та Є.В. Негашев відзначають, що фінансовий аналіз спрямований на отримання невеликого числа ключових, тобто найбільш інформативних, параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами [25, с.7].
Американські вчені підкреслюють, що фінансовий аналіз полягає у застосуванні аналітичних прийомів і техніки обчислень до даних звітності для отримання корисної інформації, яка відображає результати або наслідки раніше прийнятих управлінських рішень і служить джерелом прогнозування показників майбутніх періодів [19, с.64].
Порівняння наведених думок про спрямованість фінансового аналізу дозволяє зробити висновок про подібність поглядів учених на сутність фінансового аналізу, але відмінності у визначенні його цілей. Цілі фінансового аналізу досягаються в результаті вирішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань. Аналітична задача являє собою конкретизацію цілей аналізу з обліком організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу. Основним фактором фінансового аналізу, в кінцевому рахунку, є обсяг і якість вихідної інформації.
Управлінський аналіз є частиною загального економічного аналізу господарської діяльності, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового аналізу і виробничо-управлінський аналіз. Поділ аналізу на фінансовий і управлінський обумовлено сформованим на практиці поділом системи бухгалтерського обліку в масштабі підприємства на фінансовий та управлінський облік. Такий поділ аналізу для самого підприємства є дещо умовним, тому що фінансовий аналіз може розглядатися як продовження управлінського аналізу і навпаки. В інтересах справи обидва види аналізу підживлюють один одного основною інформацією [27, с.6].
Щоб приймати рішення по управлінню в області виробництва, збуту, фінансів, інвестицій і нововведень керівництву потрібна постійна ділова поінформованість з відповідних питань, яка є результатом відбору, оцінки і концентрації вихідної бухгалтерської та фінансової звітності підприємства. Необхідно аналітичне прочитання вихідних даних, використовуючи мети аналізу та управління. Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів - дедуктивний метод, тобто від загального до приватного, який повинен застосовуватися багаторазово. У ході такого аналізу як би відтворюється історична і логічна послідовність господарських фактів і подій, спрямованість і сила впливу на результати діяльності.
Основу інформаційного забезпечення фінансового аналізу становить бухгалтерська фінансова звітність. Безумовно, в аналізі може використовуватися додаткова інформація головним чином оперативного характеру, проте вона має лише допоміжний характер. Тому основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану підприємства є:
- Форма № 1 «Бухгалтерський баланс»,
- Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»,
- Форма № 3 «Звіт про зміни капіталу»,
- Форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів»,
- Форма № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу»,
- Пояснювальна записка і аудиторський висновок.
Кожна організація складає проміжну бухгалтерську звітність за місяць, квартал наростаючим підсумком звітного року, а також готову звітність, яка подається в установленому порядку до податкових органів, власникам підприємства і зацікавленим користувачам. При формуванні показників бухгалтерської звітності керуються:
- Федеральним законом «Про бухгалтерський облік» від 21.11.96г. № 129-ФЗ;
- Положенням з обліку «Бухгалтерська звітність організації» ПБУ 4 / 99, затвердженим наказом Міністерства фінансів РФ від 6.07.99г. № 43н;
- Наказом Міністерства фінансів Російської Федерації «Про форми бухгалтерської звітності організацій» від 13.01.2000 р. № 4н;
- Методичними рекомендаціями про порядок фінансування показників бухгалтерської звітності організації, затвердженими наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 28.06.2000г. № 60н.
Даний блок нормативних документів пов'язаний з реалізацією Програми реформування бухгалтерського обліку в Росії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) [17, с.49].
Крім того, для аналізу фінансового стану підприємства можуть бути використані бухгалтерські облікові регістри (журнали-ордери, відомості, книги обліку), дані інвентаризацій і перевірок, пояснювальні записки, аудиторські висновки, накази з облікової політики підприємства, дані статистики та інші. Ретельне вивчення бухгалтерських фінансових звітів розкриває причини досягнутих успіхів, а також недоліків у роботі підприємства, допомагає намітити шляхи вдосконалення його діяльності.
З позиції оцінки фінансового стану та забезпечення управлінської діяльності можна виділити три основні вимоги, яким повинна задовольняти бухгалтерська фінансова звітність. Вона повинна містити дані, необхідні для прийняття обгрунтованих управлінських рішень у сфері інвестиційної політики; оцінки динаміки і перспектив зміни прибутку підприємства; оцінки наявних у підприємства ресурсів, що відбуваються в них змін та ефективності їх використання.
Забезпечення цих вимог грунтується на одному з найважливіших принципів підготовки бухгалтерської фінансової звітності підприємств і організацій - принципі відповідності вкладеної і затребуваною економічної інформації, а також перевірки її об'єктивності і достовірності. Суть даного принципу формування бухгалтерської звітності полягає в наступному:
- Бухгалтер, подготавливающий дані фінансового звіту, повинен уявляти собі необхідність і корисність для аналізу і прийняття управлінських рішень тих чи інших даних і відобразити їх в даній звітній формі;
- Керівник як користувач звітності з метою прийняття управлінських рішень має розуміти, що потрібні для нього дані включені в бухгалтерський фінансовий звіт і тому можуть бути їм затребувані [11, с.91].
Фінансовий стан підприємства в цілому характеризують численні показники: основні та оборотні кошти, їх структура і розміщення, джерела утворення, ефективність використання; дебіторська і кредиторська заборгованості; норматив власних оборотних коштів; кошти, вкладені в капітальне будівництво, їх забезпеченість; платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність і інші. Вивчення цих показників є змістом аналізу фінансового становища. Об'єктом фінансового аналізу виступає кожний з цих показників і аналізоване підприємство в цілому.
Прийнято виділяти два види фінансового аналізу:
1. Зовнішній фінансовий аналіз - це аналіз, який грунтується на даних тільки бухгалтерської фінансової звітності, тобто проводиться за межами підприємства його зацікавленими суб'єктами - контрагентами, кредитними установами власниками підприємства або державними фінансовими органами. Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, здійснюваного діловими партнерами підприємства за даними публікується бухгалтерської фінансової звітності, складають:
- Аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
- Аналіз ефективності використання основного та оборотного капіталу, а також власного і позикового капіталу;
- Аналіз абсолютних показників прибутку підприємства та оцінка динаміки відносних показників рентабельності;
- Економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова фінансова оцінка емітентів.
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
- Множинність суб'єктів фінансового аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства, розмаїтість цілей та їх інтересів;
- Наявність типових методик фінансового аналізу, стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
- Орієнтація фінансового аналізу тільки на публічну, зовнішню звітність підприємства; обмеженість задач аналізу як наслідок цього фактора;
- Максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів фінансової інформації про діяльність підприємства [17, с.29].
Існує різноманітна економічна інформація про фінансово-господарської діяльності підприємств і безліч способів аналізу цієї діяльності. Фінансовий аналіз, заснований лише на даних бухгалтерської фінансової звітності підприємств і організацій називають класичним способом економічного аналізу та оцінки поточного фінансового стану.
2. Внутрішній фінансовий аналіз, тобто внутрішньовиробничий управлінський аналіз, проводиться працівниками підприємства. Інформаційна база такого аналізу набагато ширше бухгалтерської фінансової звітності та включає будь-яку інформацію, яка циркулює всередині підприємства і корисну для прийняття управлінських рішень. Можливості внутрішньовиробничого управлінського аналізу набагато ширше. Основний зміст внутрішнього фінансового аналізу може бути доповнено іншими аспектами, що мають значення для оптимізації управління, наприклад, аналізом ефективності авансування капіталу, аналізом взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку.
Особливостями внутрішнього фінансового аналізу є:
- Орієнтація результатів аналізу на своє керівництво, відсутність регламентації фінансового аналізу з боку;
- Комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства, так як фінансовий стан залежить від виробничих результатів;
- Використання всіх джерел інформації для аналізу, а також інтеграція обліку, планування і прийняття управлінських рішення;
- Максимальна закритість результатів фінансового аналізу з метою збереження комерційної таємниці.
Деталізований аналіз фінансового стану - це більш докладна характеристика майнового і фінансового стану підприємства, результатів його діяльності, а також можливостей економічного розвитку. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу і може бути представлений у вигляді схеми, представленої на рис. 2.
Основними задачами як внутрішнього, так і зовнішнього фінансового аналізу в умовах ринкової економіки є [15, c.75]:
- Оцінка фінансового стану і факторів його зміни;
- Вивчення відповідності між засобами й джерелами, раціональності їхнього розміщення й ефективності використання;
- Дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;
- Визначення ліквідності та фінансової стійкості підприємства, а також характеристика ділової активності;
- Оцінка ймовірності банкрутства, а також довгострокове і короткострокове прогнозування стійкості фінансового становища.
SHAPE \ * MERGEFORMAT
Інформаційна база аналізу
Побудова агрегованого аналітичного балансу підприємства
Методи проведення аналізу
Оцінка поточного фінансового стану підприємства:
Фінансову стійкість
Ліквідність підприємства
Розрахунок і аналіз показників за даними інформації, що характеризують:
- Поточної ліквідності підприємства і абсолютної ліквідності балансу
- Забезпеченості підприємства власними оборотними засобами
- Відновлення (втрати) платоспроможності підприємства
Прогноз ймовірності банкрутства
Оцінка кредитоспроможності
Встановлення незадовільної структури балансу підприємства
Вихід на нову фінансову політику і розробка програми оздоровлення підприємства

Рис. 2. Блок-схема аналізу фінансового стану підприємства
Для вирішення цих задач оцінки фінансового стану вивчаються:
- Наявність, склад, структура і динаміка коштів підприємства і джерел їх фінансування, а також причини й наслідки їхньої зміни;
- Стан, структура й зміна довгострокових та поточних активів у сферах виробництва й обігу, причини й наслідки їхньої зміни;
- Ліквідність і якість дебіторської заборгованості; платоспроможність і фінансова гнучкість, а також раціональність зобов'язань;
- Ефективність використання фінансових активів підприємства за звітний період і окупність інвестицій на перспективу розвитку.
Крім того, вирішуються й інші завдання. Наприклад, найважливішим завданням внутрішнього фінансового аналізу є оцінка ситуації, що визначає можливість отримання зовнішнього фінансування. Для цього вивчається загальна потреба підприємства у фінансових ресурсах, у тому числі в позикових коштах, ступінь ділового ризику, результати переговорів з власниками капіталу. При зовнішньому фінансовому аналізі вивчається реальна вартість майна підприємства, робиться прогноз майбутніх фінансових надходжень, структури капіталу, рівня і тенденцій зміни виплати дивідендів і т.п.
Таким чином, в умовах ринкової економіки велике значення має бути приділено вивченню фінансово-господарської діяльності підприємства. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому характеризує ефективність системи управління фінансами, тому що, недостатня фінансова стійкість може привести підприємство до неплатоспроможності, до браку коштів для поточної, інвестиційної діяльності і навіть до банкрутства. А наявність надлишкових ресурсів перешкоджає розвитку, призводить до утворення зайвих запасів, уповільнення оборотності капіталу і зменшення прибутку, утворення збитків.

1.3 Методика оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства в сучасних умовах розвитку економіки

Деталізація процедурної сторони методики оцінки фінансово-господарського стану залежить від поставлених цілей, а також від різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного, кадрового та технічного забезпечення і може проводитися в два етапи: попередня оцінка, тобто експрес-аналіз; деталізований аналіз фінансового стану. Тому основною метою експрес-аналізу є наочна і проста комплексна оцінка фінансового стану і динаміка економічного розвитку підприємства. Сенс цього аналізу полягає у відборі невеликої кількості найбільш істотних і порівняно нескладних в обчисленні показників і постійне відстеження їх у динаміці. Його якість залежить від застосовуваної методики фінансового аналізу, достовірності даних бухгалтерської фінансової звітності, а також від компетентності особи, що приймає управлінське рішення.
Деталізований аналіз фінансового стану - це більш докладна характеристика майнового і фінансового положення господарюючого суб'єкта, результатів його діяльності в минулому звітному періоді, а також можливостей розвитку економічного суб'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу, а також дає можливість здійснення прогнозів фінансового стану [18, с.41].
Оцінка фінансового стану підприємства в ринковій економіці і досягнення цілей фінансового аналізу здійснюється за допомогою властивого даній науці методу. Метод фінансового аналізу - це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження діяльності суб'єктів господарювання, тобто тріада:
Метод = (К, I, P), (1)
де, К - система фінансових категорій;
I - науковий фінансовий інструментарій;
P - система регулятивних фінансових засад.
Перші два елементи характеризують статичний компонент методу фінансового аналізу, останній елемент - його динаміку [21, с.69].
Категорії фінансового аналізу - це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. У їх числі: фактор, модель, ставка, відсоток, дисконт, опціон, грошовий потік, ризик, леверидж та ін Науковий інструментарій фінансового аналізу - це сукупність загальнонаукових і конкретно-наукових способів дослідження фінансової діяльності господарюючих суб'єктів.
Принципи фінансового аналізу регулюють процедурну сторону його методології і методики. До них відносяться: безперервність спостереження за станом і розвитком фінансових процесів, наступність, об'єктивність, науковість, динамічність, комплексність, системність, практична значущість, істотність, надійність, узгодженість і взаимоувязка даних форм бухгалтерської звітності, ясність в інтерпретації результатів фінансового аналізу, обгрунтованість і оперативність у прийнятті управлінських рішень.
Основним елементом методу будь-якої науки є її науковий апарат. В даний час практично неможливо відокремити прийоми і методи будь-якої науки як властиві винятково їй - спостерігається взаємопроникнення наукових інструментаріїв різних наук. У фінансовому аналізі також можуть застосовуватися різні методи, розроблені споконвічно в рамках тієї чи іншої економічної науки. Існують різні класифікації методів економічного аналізу. Перший рівень класифікації методів класифікації фінансового аналізу виділяє неформалізовані і формалізовані методи.
Неформалізовані методи фінансового аналізу та оцінки фінансового стану підприємства засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на строгих аналітичних залежностях аналізованих економічних показників. До них відносять методи: експертних оцінок, сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняння, угрупувань, побудови систем фінансових показників, аналітичних таблиць і т.п. Застосування цих методів в економічному аналізі характеризується певним суб'єктивізмом, оскільки велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованим методів відносять методи аналізу, в основі яких лежать досить строгі аналітичні залежності між фінансовими показниками. Вони складають другий рівень класифікації і включають:
- Класичні методи аналізу господарської діяльності та фінансового аналізу: ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, виділення ізольованого впливу факторів, процентних чисел, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування;
- Традиційні методи економічної статистики: середніх і відносних величин, групування, графічного дослідження, індексний метод, елементарні методи обробки рядів динаміки;
- Математико-статистичні методи вивчення зв'язків: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонент, коваріаційний аналіз, кластерний аналіз та ін;
- Економетричні методи: матричні методи, гармонічний аналіз, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу;
- Методи економічної кібернетики і оптимального програмування: методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне і нелінійне програмування, динамічне і опукле програмування та ін;
- Методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень: методи теорії графів, метод дерев, метод байєсівського аналізу, теорія ігор, теорія масового обслуговування, методи мережевого планування і управління.
Не всі з перерахованих методів знаходять безпосереднє застосування в рамках фінансового аналізу та оцінки фінансового стану, але деякі їх елементи вже використовуються в практичній діяльності. Зокрема, це відноситься до методів дисконтування, машинної імітації, кореляційно-регресійного аналізу, факторного аналізу, обробки рядів динаміки та ін Деталізація процедурної сторони методики аналізу фінансового стану залежить від поставлених цілей, а також від різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного, кадрового та технічного забезпечення.
Л.В. Донцова пропонує всі аналітичні прийоми для фінансового аналізу та оцінки фінансового стану згрупувати на дві групи: якісні, тобто логічні і кількісні, тобто формалізовані. До якісних методів належать аналітичні прийоми та способи, засновані на логічному мисленні, на використанні професійного досвіду фінансового аналітика, на професійній інтуїції. Кількісні методи - це прийоми, які використовують математику та економіко-математичні методи. З їх допомогою можна отримати точний результат чи кілька результатів для подальшого вибору вірного з допомогою логічних методів [13, с.33].
Макарьева В.І. пропонує до цієї структури додатково віднести просторовий аналіз - порівняльний аналіз зведених фінансових показників бухгалтерської звітності по складовим їх елементам, тобто показники звітності дочірніх підприємств, структурних підрозділів, цехів та дільниць [20, с.65]. Навпаки, О.В. Єфімова спільно з М.В. Мельник переважну роль віддають балансовим методом та іншим ідентичним методам, які використовуються в сучасній практиці економічного аналізу [15, с.27].
Оскільки фінансовий аналіз пов'язаний з логічним процесом, то його відносне значення у прийнятті інвестиційних рішень змінюється в залежності від обставин, що складаються на ринку. Його значення завжди більше, коли аналіз націлений на оцінку ризику, виявлення «вузьких місць» і потенційних проблем, який враховує і те, що рішення включає дуже велику сукупність факторів, тобто особливості галузі, здібності і кваліфікацію керівництва, економічні умови і т.д . Аналітичний перегляд даних бухгалтерської фінансової звітності повинен відновити всі основні аспекти господарської діяльності і здійснених операцій в узагальненій формі, тобто з необхідною для аналізу ступенем агрегування.
Основні результати ефективного аналізу та управління фінансами досягаються за допомогою спеціальних фінансових коефіцієнтів. Практика фінансового аналізу виробила методику аналізу бухгалтерських фінансових звітів. Серед них можна виділити шість основних методів:
- Горизонтальний аналіз - порівняння кожної позиції фінансової звітності з попереднім періодом і визначення динамічних змін;
- Вертикальний аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників і виявлення впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;
- Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда ведеться прогнозний аналіз;
- Аналіз відносних показників - розрахунок відносин між окремими позиціями фінансового звіту та визначення взаємозв'язків показників;
- Порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз фінансових показників структурних підрозділів і міжгосподарський аналіз показників даного підприємства з фінансовими показниками конкурентів;
- Факторний аналіз - аналіз впливу готельних факторів на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів [17, с.49].
Основним інструментом аналізу фінансового стану є визначення відносних величин динаміки і структури:
- Відносні величини динаміки - характеризують зміну процесу в часі, показують у скільки разів збільшився або зменшився рівень досліджуваного показника в порівнянні з попереднім періодом часу;
коефіцієнт динаміки = П 1 / П 0 (2)
темп зростання,% = П 1 / П 0 х 100% (3)
темп приросту,% = (П 1 / П 0 х 100%) - 100% (4)
де П 0 - значення абсолютного показника в базисному періоді;
П 1 - значення абсолютного показника в звітному періоді;
- Відносні величини структури - характеризують частку окремої частини в загальному обсязі сукупності:
питома вага,% = П i / П n х 100% (5)
де П i - величина окремої частини сукупності;
П n - вся сукупність, тобто єдине ціле.
Фінансовий аналіз та оцінку фінансового стану проводять за допомогою різних типів моделей, що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Можна виділити три основні типи моделей: дескриптивні, предикативні та нормативні.
Дескриптивні моделі відомі так само, як моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансово-економічного стану підприємства. До них належать: побудова системи звітних бланків, надання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записи до звітності. Всі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської фінансової звітності.
В основі вертикального аналізу лежить інша думка звітності - у вигляді відносних величин, що характеризують структуру узагальнюючих показників. Обов'язковим елементом аналізу служать динамічні ряди цих величин, що дозволяє відстежувати та прогнозувати структурні зрушення в складі господарських засобів і джерел їх покриття. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу фінансової звітності. В основі цього аналізу лежить літочислення базисних темпів зростання балансових статей чи статей звіту про прибутки та збитки.
Система аналітичних коефіцієнтів - провідний елемент аналізу фінансово-економічного стану, застосовується різними групами користувачів: менеджери, аналітики, акціонери, інвестори, кредитори та ін Відомі десятки цих показників, тому для зручності вони поділяються на кілька груп. Найчастіше виділяють п'ять груп показників за такими напрямами фінансового аналізу та оцінки фінансового стану підприємства [20, с.36]:
1. Аналіз ліквідності. Показники цієї групи, дозволяють описати і проаналізувати здатність підприємства відповідати за своїми поточними зобов'язаннями. В основу алгоритму розрахунку цих показників закладена ідея зіставлення оборотних активів з короткостроковою заборгованістю. У результаті розрахунку встановлюється, в достатньої мірі забезпечено підприємство обіговими коштами, необхідними для розрахунків з кредиторами за поточними операціями. Оскільки різні види оборотних коштів мають різним ступенем ліквідності, розраховують кілька коефіцієнтів ліквідності.
Коефіцієнт поточної ліквідності (КТЛ) показує платіжні можливості підприємства, оцінювані за умови своєчасних розрахунків з дебіторами і сприятливою реалізацією товарів, а й продажу інших елементів матеріальних оборотних коштів. Він характеризує очікувану платоспроможність на період, рівний середньої тривалості обороту [11, c.44].
Коефіцієнт поточної ліквідності
=
Оборотні активи
(6)
Поточні зобов'язання
Критичне значення нижньої межі наступне: КТЛ> = 2
Коефіцієнт критичної ліквідності (ккл) відображає прогнозовані платіжні можливості за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Він характеризує очікувану платоспроможність на період, рівний середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт критичної ліквідності
=
Грошові кошти та Короткострокові фінансові вкладення і Дебіторська заборгованість
(7)
Поточні зобов'язання

Оцінка нижньої нормальної межі наступна: ккл не менше 1.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
=
Грошові кошти та Короткострокові фінансові вкладення
(8)
Поточні зобов'язання
Нормальне обмеження цього показника наступне: Кал> = 0.2-0.3
2. Аналіз поточної діяльності. З позиції кругообігу коштів господарська діяльність будь-якого підприємства являє собою процес безперервної трансформації одних видів активів в інші:
ДВ => СС => НП => ДП => СР => ДС, (9)
де ДВ - грошові кошти;
СС - сировина на складі;
НП - незавершене виробництво;
ДП - готова продукція;
СР - кошти в розрахунках.
Ефективність поточної діяльності може бути оцінена довжиною операційного циклу, яка залежить від оборотності коштів у різних видах активів. За інших рівних умов прискорення оборотності свідчить про підвищення ефективності. Тому основними показниками цієї групи є показники використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів: вироблення, фондовіддача, коефіцієнти оборотності [11, с.65].
3. Аналіз фінансової стійкості. За допомогою цих показників (коефіцієнти автономії (фінансової незалежності), фінансової стійкості, фінансової залежності, фінансування) оцінюються склад джерел фінансування і динаміка співвідношення між ними аналіз грунтується на тому, що джерела коштів розрізняються рівнем собівартості, ступенем доступності, рівнем надійності, ступенем ризику і др. Для оцінки динаміки структури капіталу розраховуються такі фінансові коефіцієнти:
Коефіцієнт автономії (незалежності)
=
Власний капітал
(10)
Валюта балансу
Коефіцієнт показує, в якій частці активи підприємства фінансуються за рахунок власних джерел коштів. Протилежним цим показником є ​​коефіцієнт фінансової залежності [8, с.127]:
Коефіцієнт фінансової залежності
=
Загальна заборгованість
(11)
Валюта балансу
Ці коефіцієнти, взяті разом, характеризують структуру капіталу, а також претензії кредиторів стосовно майна підприємства. Тому зниження рівня першого і відповідно зростання другого коефіцієнта свідчить про підвищення фінансового ризику організації. Допустимі значення цих коефіцієнтів у різних сферах діяльності неоднозначні, що, перш за все, залежить від можливостей окремих підприємств формувати достатній обсяг грошових коштів для обслуговування кредиторів. Модифікацією розглянутих показників є коефіцієнт фінансового важеля:

Коефіцієнт фінансового важеля
=
Позиковий капітал
(12)
Власний капітал
Показує, скільки позикових коштів залучається на карбованець власного капіталу організації і найчастіше використовується для обгрунтування управлінських рішень щодо оптимізації структури джерел коштів з метою отримання додаткового прибутку, що спрямовується на приріст власного капіталу.
Для характеристики забезпеченості активів довгостроковими джерелами фінансування розраховується коефіцієнт фінансової стійкості:
Коефіцієнт фінансової стійкості
=
Власний капітал і Довгострокові кредити і позики
(13)
Валюта балансу
Значення коефіцієнта повинно бути достатньо високим, так як фінансовий стан підприємства буде вважатися стійким, якщо за рахунок довгострокових джерел повністю покриваються вкладення у необоротні активи і оборотні активи, пов'язані з третього класу ліквідності.
4. Аналіз рентабельності. Показники цієї групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення засобів у дане підприємство. На відміну від показників другої групи тут абстрагуються від конкретних видів активів, а аналізують рентабельність капіталу підприємства в цілому. Основними показниками, тому є рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу.
Рентабельність капіталу характеризує, в якій частці власний капітал збільшується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і може бути використаний для виплати дивідендів і приросту активів організації.
Рентабельність капіталу (Rск)
=
Чистий прибуток
(14)
Власний капітал
Рентабельність активів відображає ефективність поточної діяльності, пов'язаної з виробництвом та реалізацією продукції та ефективність використання сукупних активів, а взаємозв'язок можна представити у формули:
Рентабельність активів
=
Прибуток від продажів
(15)
Активи
Зміна величини власного оборотного капіталу має відповідати зростанню або зниженню об'єму виробництва і реалізації продукції [22, с.73].
5. Аналіз стану та діяльності на ринку капіталів. У рамках цього аналізу виконуються просторово-тимчасові зіставлення показників, що характеризують становище підприємства на ринку цінних паперів: дивідендний дохід, дохід на акцію, цінність акції та ін Цей фрагмент аналізу виконується головним чином в компаніях, зареєстрованих на біржах цінних паперів і реалізують там свої акції . Будь-яке підприємство, що має тимчасово вільні грошові кошти і бажає вкласти їх у цінні папери, також орієнтуються на показники даної групи.

(16)
Предикативні моделі - це моделі предсказательной, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширеними з них є: розрахунок точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні моделі і регресивні моделі), моделі ситуаційного аналізу. Взаємозв'язки аналізу беззбитковості можуть бути виражені формулою:
ВР = ПЗ + ФЗ + П,
де ВР - обсяг виробництва продукції або виручка від продажів;
ПЗ - сумарні змінні витрати підприємства;
ФЗ - сумарні постійні витрати підприємства;
П - прибуток виробничої діяльності підприємства.
Аналіз величин у критичній точці заснований на взаємозв'язку «обсяг-витрати - прибуток». Критична точка - це точка, в якій сумарний обсяг виручки від продажів дорівнює сумарним витратам [23, с.202].
Нормативні моделі. Моделі цього типу дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Ці моделі використовуються в основному у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть зводиться до встановлення нормативів по кожній статті витрат за технологічними процесами, видами виробів, центрами відповідальності і т.п. і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих моделей.
Прийняття рішень з використанням наведених методів, моделей, оцінок виконується в результаті аналізу альтернативних рішень, що враховують компроміс між вимогами ліквідності, фінансової стійкості і рентабельності. Оцінка фінансового стану підприємства охоплює велика кількість взаємопов'язаних питань та факторів, що визначають, у кінцевому рахунку, підсумкові результати господарської діяльності підприємства в сучасних умовах розвитку економіки. Фінансовий аналіз є базою, на якій будується розробка перспективної фінансової політики підприємства [25, с.69].
Аналіз фінансового стану спирається на показники квартальної і річної бухгалтерської фінансової звітності, коли ще є можливість змінити ряд статей балансу, і необхідний для складання пояснювальної записки до річного звіту. На основі даних підсумкового фінансового аналізу здійснюється вироблення майже всіх напрямків організації фінансів підприємства, і від того, наскільки якісно він проведений, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень. Якість оцінки фінансового стану залежить від застосовуваної методики, вірогідності даних звітності, а також від компетентності особи, що приймає рішення в області фінансової політики.
При попередньому вивченні об'єкта фінансового аналізу та оцінки його фінансово-господарської діяльності переважають прийоми його якісної характеристики і загальної оцінки - порівняння, угруповання, розробка системи аналітичних показників з використанням коефіцієнтного підходу та їх деталізація по місцю і часу формування. На наступних етапах до них приєднується весь арсенал економіко-математичних методів економічного аналізу виміру щодо впливу окремих сторін діяльності, факторів і їх сукупностей на розвиток і ефективність. Використання методів і прийомів аналізу для конкретних цілей вивчення стану господарюючого суб'єкта складає в сукупності методику оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства.

Глава 2. Оцінка фінансово-господарської діяльності Липецького райпо

 

2.1 Коротка фінансово-економічна характеристика об'єкта дослідження

Липецьке районне споживче товариство відповідно до Закону Російської Федерації «Про споживчу кооперацію (споживчих товариства, їх спілки) у Російській Федерації», добровільне об'єднання громадян і юридичних осіб, створене, як правило, за територіальною ознакою на основі членства шляхом об'єднання його членами майнових пайових внесків для торговельної, заготівельної, виробничої та іншої діяльності з метою задоволення матеріальних і інших потреб його членів.
Липецьке районне споживче товариство є не комерційною організацією. Повне офіційне найменування - Липецьке районне споживче товариство; скорочене найменування «Липецьке райпо».
«Суспільство» є юридичною особою, діє на підставі свого Статуту, має у власності майно, може від свого імені набувати і здійснювати майнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, в т.ч. арбітражному.
Суспільство, як юридична особа, вважається створеним з моменту його державної реєстрації. Воно має розрахункові та інші рахунки в банках, самостійний баланс, печатку, штамп, фірмові бланки та інші реквізити.
Товариство у своїй діяльності керується Цивільним кодексом Російської Федерації, Законом Російської Федерації «Про споживчу кооперацію (споживчих товариства, їх спілки) у Російській Федерації» з урахуванням змін і доповнень внесених до нього Федеральним Законом від 28.04.2000г. № 54-ФЗ, іншими Законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації, Статутом, міжнародними принципами кооперації. Організаційно-правовою формою суспільства є споживче товариство. Товариство створюється на невизначений термін. Товариство для здійснення діяльності має структурні підрозділи (магазини, закусочні, кафе, аптечні пункти, ветаптеки і т.д.).
Юридична адреса Товариства: 399110 Липецька область, Липецький район, село Боринська, вул. Радянська, будинок 1. Поштова адреса: 398016 р . Липецьк, вул. Тельмана, будинок 164. Метою Товариства є задоволення матеріальних та інших потреб його членів.
Для виконання зазначеної мети Товариство здійснює:
-Оптову, роздрібну торгівлю, у т.ч. шляхом створення торгових баз, магазинів, комерційних центрів, ларьків, кіосків;
-Виробничу, посередницьку, фармацевтичну, ветеринарну, благодійну та іншу діяльність, на заборонену законом;
-Закупівля у громадян і юридичних осіб сільськогосподарської продукції і сировини, виробів і продукції особистих підсобних господарств і промислів, дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної і вторинної сировини, для подальшої переробки або реалізації в торговельній мережі, а також для постачання підприємствам промисловості ;
-Розвиває кооперативну демократію, пропагує кооперативний рух, проводить роботу по залученню в члени Товариства;
-Транспортні та транспортно-експедиційні послуги;
-Надання послуг харчування, з виготовлення кулінарної продукції, кондитерських виробів, напівфабрикатів, з організації споживання та обслуговування;
-Діяльність з надання ритуальних, побутових та інших послуг;
-Здача в оренду приміщень.
Членство в пайовики Товариства є добровільним.
Вступник Суспільство стає його пайовиком після прийняття рішення Радою Товариства та сплати вступного та пайового внесків і отримує членський квиток пайовика, що засвідчує його членство.
Основою економічної діяльності Товариство є його майно, яке належить йому на праві приватної власності як юридичній особі. Джерелами утворення майна Товариства є:
-Пайові внески пайовиків;
-Доходи від підприємницької діяльності Товариства;
-Доходи від розміщення його власних коштів у банках цінних паперів;
-Майно, що надійшло при створенні Товариства в його власність;
-Інші джерела, не заборонені законодавством Російської Федерації.
Об'єктами права власності Товариства є майнові комплекси, будівлі, споруди, обладнання, сировина та матеріали, гроші, цінні папери, соціального, культурного та іншого призначення, продукти інтелектуальної і творчої праці, які значаться на балансі Товариства, створених ним організацій.
Товариство має пайовий фонд, який утворюється за рахунок пайових внесків пайовиків і є одним із джерел формування майна Товариства і призначається для ведення поточних справ.
При здійсненні своєї діяльності Товариство формує фонди:
- Неподільний;
- Резервний;
- Розвитку споживчої кооперації;
- Стимулювання пайовиків;
- Накопичення
та інші фонди, необхідні для діяльності Товариства.
Фонди створюються рішенням загальних зборів уповноважених та використовуються відповідно до чинного законодавства РФ.
Чисельність населення, що обслуговується згідно списку сільських населених пунктів на 1 січня 2007 року становлять 46 500 осіб в т.ч. 2% населення пайовики, 34% пенсіонери. Питома вага роздрібного товарообігу Липецького райпо в загальному обороті району займає в 2007 році 14%, у 2006 році 13%. У Липецькому районі існують жорсткі конкурентні рамки. Конкуренти працюють з більш гнучкою політикою цін.
На єдиному балансі перебувають:
- Торгівля;
- Громадське харчування;
- Заготовки.
Споживче товариство забезпечує сільських жителів в основному товарами першої необхідності та продуктами харчування, у той час як комерційні структури реалізують дорогі і вигідні для них товари.
Валовий дохід при цьому формується як різниця між обсягом реалізації за проданими і купівельними цінами, тобто з торговельної надбавки. Крім того, існують доходи від позареалізаційної діяльності.

SHAPE \ * MERGEFORMAT
Рада ПЗ
Правління ПЗ
Бухгалтерія
Торговий відділ
Плановий відділ
Відділ кадрів
Технічний відділ
Бухгалтерія
Заготівельно-виробнича дільниця
Гараж
Боринська РТП
Ленінське РТП
Ч. Дубравський РТП
К. Отвержское РТП
Кафе
Закусочні
Буфети
Кондитерський цех
Склади
Приймальний пункт
Рибний цех
Х / завод
Склади
Приймальний пункт
Рибний цех
Х / завод
32 автомобіля

Рис.3. Організаційно-структурна побудова Липецького райпо
Середньооблікова чисельність працівників Липецького райпо становить 369 людини. Основною галуззю діяльності райпо є торгівля. Як суспільно господарська структура Липецьке райпо має наступне організаційне будова, відбите на рис. 4. Всього роздрібних торгових підприємств - 75, в т. ч. магазинів - 65; з них продовольчих магазинів-12; непродовольчих - 8; товари повсякденного попиту - 45; лавка на дому-1; кіоски - 4; автомагазини - 5. Громадське харчування представлено 9 підприємствами з кількістю посадкових місць 347.
За територіальною ознакою магазини об'єднані в 4 торгових підприємства (таблиця 1).
Липецьке райпо надає послуги населенню з дроблення зерна; ремонт, фарбування та пошиття взуття; ремонт побутових приладів; ремонт годинників; заточування ножів; сепарування молока і т. д.
Важливим синтетичним (узагальнюючим) показником роботи райпо є роздрібний товарообіг - обсяг продажів населенню через усі канали реалізації за готівковий розрахунок. За темпами зростання роздрібного товарообігу та змін його структури судять про зміни в рівні життя населення. Одночасно товарообіг характеризує результати діяльності внутрішньої торгівлі як галузі.
Таблиця 1
Роздрібні торгові підприємства Липецького райпо на 01.01.2008 р.
Найменування
торгового
підприємства
Роздрібний товарообіг 2007 р. (тис. грн.)
Кількість магазинів
Торгова площа
(М2)
Чисельність населення, що обслуговується
Боринська
31672,4
20
1047
11596
Ленінське
18475,6
11
757
16919
Ч - Дубравський
20372,7
17
823
8336
К - Отвержское
30204,2
17
1305
9691
РАЗОМ
100724,9
65
3932
46542
Аналіз товарообігу демонструє постійне виконання прогнозу, що говорить про правильну організацію торгово-технологічного процесу в магазинах. Основні економічні показники Липецького райпо представлені в таблиці 2. Дані таблиці показали, що в цілому 2007 р . в порівнянні з 2006 р . можна назвати позитивним, про що свідчать наступні економічні показники Липецького райпо.

Таблиця 2
Економічні показники Липецького райпо за 2005-2007 рр..
Показники
Роки
Темп росту,%
2005
2006
2007
2006р. до 2005р.
2007р. до 2006р.
Собівартість проданих товарів, робіт, послуг, тис. руб.
116680
132361
134693
113,44
101,76
Дохід від проданих товарів, послуг, тис. руб.
29867
37586
35667
125,84
94,89
Прибуток від реалізації товарів, тис. руб.
5707
7774
4578
136,22
58,89
Рентабельність,%
4,89
5,87
3,40
120,04
57,92
Чисельність працівників, чол
379
369
371
97,36
100,54
Середньомісячна заробітна плата за 1 працівника, тис. руб.
3786
3998
5183
105,60
129,64
У 2006 р . в порівнянні з 2005 р . спостерігається збільшення собівартості проданих товарів, робіт на 13,44%, а в 2007 році всього 1,76%. Дохід від проданих товарів у 2006 р . в порівнянні з 2005 р . також збільшився на 25%, а в 2007 знизився на 5%. Отже, знизилася і прибуток і склала сума 4578 тис.руб. Чисельність працівників фактично залишилася на колишньому рівні, збільшення середньої зарплати на 1 працівника на 29,6%.
Для покращення діяльності підприємства необхідно поліпшувати якість своєї продукції, розширювати асортимент товарів, модернізувати обладнання. Збільшення обсягу продажів очікується через розширення ринку і передбачуваного більш широкого асортименту товарів. Необхідно більше уваги приділяти питанням виїзної торгівлі, торгівлі в кіосках, вуличній торгівлі, проведення святкових ярмарків, освоєння і випуск нових видів власної продукції. З метою здешевлення вартості товарів і конкурентоспроможності на ринку, вишукувати і налагоджувати довгострокові партнерські відносини з заводами - виготовлювачами. Проводити цілеспрямовану роботу щодо прискорення товарооборачиваемости.

2.2 Аналіз обсягу та структури товарообігу, як основного показника ефективності діяльності торгового підприємства

Ефективність діяльності організації торгівлі залежить в першу чергу від товарообігу. Липецьке райпо є роздрібним торговельним підприємством, роздрібна торгівля є кінцевою стадією руху товарів від виробництва до споживача. Роздрібна торгівля завершує процес обігу товарів: товар зі сфери обігу переходить у сферу споживання.
Аналіз товарообігу служить передумовою для його прогнозування на майбутній період і визначення рентабельності організації та її фінансового стану. Від повноти і глибини аналізу, від правильності зроблених висновків про роботу залежить точність, економічна обгрунтованість наступних прогнозних розрахунків.
Необхідність всебічного аналізу роздрібного товарообігу обумовлюється тим, що він є одним з основних показників роботи торговельних організацій і характеризує обсяг їх діяльності. Обсяг продажу товарів впливає майже на всі кількісні та якісні показники діяльності торгової організації. Так, збільшення обсягу роздрібного товарообігу сприяє зниженню рівня витрат обігу, зростання прибутку, стійкості фінансового стану організації торгівлі.
На малюнок 4 бачимо, що в 2005 році запланований обсяг товарообігу був досягнутий, а в 2006 - 2007 р . виконання плану становило 84-92%.
При цьому, товарообіг за Липецькому райпо має загальну тенденцію до зростання. Для виявлення відхилень у виконанні плану обсягу товарообігу розглянемо виконання плану товарообігу по основних підрозділів Липецького райпо (Таблиця 3).
Дані таблиці свідчать про те, що зниження товарообігу в порівнянні з планом проходило фактично по всіх підрозділах. Найбільше відхилення відбулося з Отвержскому РТП в сумі 6284 тис.руб. і по Дубравського РТП на 3337 тис.руб.

Рис.4 Динаміка виконання плану товарообігу за 2005 - 2007 р .
При цьому можна відзначити, що дані тенденції мали місце і в 2006 році. У зв'язку з цим досить нелогічним представляється значне завищення плану за даними підрозділам.
Таблиця 3
Аналіз виконання роздрібного товарообігу за 2006-2007 рр..

Найменування
2006
2007
Відхилення
план
факт
план
факт
(+,-)
(%)
1
Боринська РТП
32380
27403
32984
31672
-1312
96
2
Ленінське РТП
491
150
-
-
-
-
3
Ч / Дубравський РТП
32827
26203
32140
28802,3
-3337,7
89
4
К / Отвержское РТП
46302
38045
46534
40250
-6284
86
5
Хлібозавод РТП
15000
14061
17927
18802
875
105
6
Автолавка РТП
3,8
415
468
53
113
7
Разом
127000
105868
130000
119996
-10004
92,3
8
Громадське харчування
7000
7671
9700
9768,3
68,3
100,7
9
Разом по райпо
134000
113539
139700
129764,3
-9935,7
92,9
На відміну від роздрібної торгівлі за хлібозавод і громадському харчуванню план виконується з невеликим зростанням (1-4%).
При цьому минулого року за хлібозаводу мали місце відхилення. Виходячи з цього, керівництву організації слід приділяти увагу аналізу чинників знижують товарообіг і відповідно більш точно здійснювати планування, так як завищення плану призводить до утворення зайвих залишків на складах і підвищує ризик отримання збитків.
Розглянемо зміни у структурі товарообігу по підрозділах за останні 2 роки (таблиця 4).
Таблиця 4
Аналіз структури товарообігу за підрозділами Липецького райпо
за 2006-2007 рр..
№ п \ п
Найменування
Чисельність населення
2006
2007
Відхилення, (%)
1
Боринська РТП
11596
23,4
24,1
0,7
2
Ленінське РТП
16919
1,5
0,1
-1,4
3
Ч / Дубравський РТП
8336
22,9
23,1
0,1
4
К / Отвержское РТП
9691
33,6
33,5
-0,1
5
Хлібозавод РТП
-
12,9
12,4
-0,5
6
Автолавка РТП
-
0,0
0,003
0,0
7
Разом
-
94,3
93,2
-1,1
8
Громадське харчування
-
5,6
6,8
1,1
9
Разом по райпо
46542
100
100
Х
За даними таблиці найбільшу питому вагу в структурі обороту займає Отвержское РТП 33,5% при тому, що чисельність населення значно нижче, ніж по інших підрозділах. Виробництво представлене хлібозаводом складає в структурі 12,4%. Громадське харчування займає всього 6,8%.
Значних відхилень у структурі по підрозділах у 2007 році не відзначається. Таким чином, вплив змін у структурі товарообігу за підрозділом на обсяг товарообігу незначний.
Перейдемо до розгляду динаміки і структури асортименту товарообігу (таблиця 5).
Таблиця 5
Динаміка товарообігу Липецького райпо за асортиментом
за 2006 - 2007 р .
Найменування товарів
Обсяг товарообігу
Відхилення
2006
2007
+, -
%
1
2
3
4
5
М'ясо і птиця
7517,5
7588,1
70,5
0,9
Ковбасні вироби
8220,6
9076,8
856,2
10,4
Риба і морські продукти
2939,1
3358,5
419,4
14,3
Оселедця
914,4
927,3
12,8
1,4
Масло тваринне
904,3
894,6
-9,6
-1,1
Масло рослинне
1351,0
1204,9
-146,1
-10,8
Маргаринова продукція
453,1
292,9
-160,2
-35,4
Майонезна продукція
1050,0
1102,8
52,9
5,0
Молоко і молочна продукція
3785,6
4409,3
623,7
16,5
Сир
1455,0
1661,6
206,5
14,2
Консерви м'ясні
485,9
494,9
9,0
1,9
Консерви рибні
1158,2
1127,8
-30,3
-2,6
Консерви овочеві
933,8
973,1
39,2
4,2
Консерви фрук.ягодние
1620,7
1989,2
368,5
22,7
Яйця і яйцепродукти
617,1
690,6
73,5
11,9
Цукор
1189,6
1444,3
254,7
21,4
Кондитерські вироби
7833,8
8860,3
1026,5
13,1
Варення, джем, повидло
204,9
227,0
22,1
10,8
Чай натуральний
607,0
658,7
51,7
8,5
Сіль
401,4
417,8
16,4
4,1
Борошно
997,6
705,2
-292,5
-29,3
Хліб і хлібобулочні видавництва
13400,6
13168,9
-231,6
-1,7
Крупа і бобові
1050,7
1079,9
29,3
2,8
Макаронні вироби
635,7
548,3
-87,4
-13,8
Картопля
88,2
150,6
62,4
70,8
Овочі
1295,1
1305,5
10,4
0,8
Плоди
2262,7
3000,4
737,6
32,6
Горілка та лікеро-горілчані
12387,2
14440,4
2053,2
16,6
Вино
3393,3
4453,0
1059,7
31,2
Коньяк
243,7
281,8
38,1
15,6
Шампанське
226,9
306,8
79,8
35,2
Пиво
9179,2
10208,1
1028,9
11,2
Безалкогольні напої
3581,0
3911,7
330,7
9,2
Морозиво
2365,0
2741,5
376,5
15,9
Інші продовольчі
4042,6
4486,3
443,8
11,0
Разом продовольчих товарів
98792,4
108188,7
9396,3
9,5
Разом непродовольчих
14747,3
21575,3
6828,0
46,3
Всього
113539,70
129764,00
16224,3
14,3
Так приріст товарообігу в загальному відбувся за рахунок зростання в обсязі продовольчих товарів на суму 9396 тис.руб. або на 9,5%, по непродовольчих на 6828 тис.руб. або на 46,3%, що в підсумку призвело приросту товарообігу на 14,3%.
Найбільший приріст відзначається за такими товарними групами як ковбасні вироби (856 тис.руб. Або 10%), молоко і молочна продукція (623 тис.руб. Або 16%), кондитерські вироби (1026 тис.руб. Або 13,1%) , по всій спиртовмісної продукції (15-35% на суму більше 4000 тис. грн.).
Негативно на товарообіг вплинули наступні статті - по маслу рослинному і жирам зниження склало від 10-35%, на суму 306 тис.руб., По борошну і хлібобулочної продукції на 521 тис.руб.
Тепер перейдемо до розгляду структури товарообігу за асортиментом в таблиці 6. Так найбільшу питому вагу займають продовольчі товари, проте їх обсяг знижується на 3,6% і становить 83,4%. Частка непродовольчих товарів в даний час складає 16,6%.
Розглянемо докладніше структуру продовольчих товарів. Так найбільшу питому вагу займає хліб і хлібобулочна продукція - 10,1%, а так само лікеро-горілчана - 11,1%, пиво становить 7,9%.
Ковбасні вироби та м'ясо займають відповідно 5,8 і 7% в структурі товарообігу. Значну частку становлять кондитерські вироби - 6,8%. Тепер розглянемо відхилення за асортиментом. Відхилення мали незначний характер. Зниження відбулося по хлібу та хлібобулочної продукції (1,7%) по м'ясу і птиці (0,8%). Приріст відбувся за провину (0,4%) за лікеро-горілчаної продукції (0,2%), по іншим товарним групам значних змін не відбулося. Іншими словами структура товарообігу фактично залишилася колишньою з деяким зсувом у бік непродовольчих товарів.
Основним чинником, що впливає на товарообіг, є швидкість обороту товарів. Даний аспект можна розглянути з двох точок зору - по структурних підрозділах і за асортиментом товарів.
Таблиця 6
Структура товарообігу Липецького райпо за асортиментом,%
Найменування товарних груп
2006
2007
Відхилення
1
2
3
4
М'ясо і птиця
6,6
5,8
-0,8
Ковбасні вироби
7,2
7,0
-0,2
Риба і морські продукти
2,6
2,6
0,0
Оселедця
0,8
0,7
-0,1
Масло тваринне
0,8
0,7
-0,1
Масло рослинне
1,2
0,9
-0,3
Маргаринова продукція
0,4
0,2
-0,2
Майонезна продукція
0,9
0,8
-0,1
Молоко і молочна продукція
3,3
3,4
0,1
Сир
1,3
1,3
0,0
Консерви м'ясні
0,4
0,4
0,0
Консерви рибні
1,0
0,9
-0,2
Консерви овочеві
0,8
0,7
-0,1
Консерви фрук.ягодние
1,4
1,5
0,1
Яйця і яйцепродукти
0,5
0,5
0,0
Цукор
1,0
1,1
0,1
Кондитерські вироби
6,9
6,8
-0,1
Варення, джем, повидло
0,2
0,2
0,0
Чай натуральний
0,5
0,5
0,0
Сіль
0,4
0,3
0,0
Борошно
0,9
0,5
-0,3
Хліб і хлібобулочні вироби
11,8
10,1
-1,7
Крупа і бобові
0,9
0,8
-0,1
Макаронні вироби
0,6
0,4
-0,1
Картопля
0,1
0,1
0,0
Овочі
1,1
1,0
-0,1
Плоди
2,0
2,3
0,3
Горілка та лікеро-горілчана продукція
10,9
11,1
0,2
Вино
3,0
3,4
0,4
Коньяк
0,2
0,2
0,0
Шампанське
0,2
0,2
0,0
Пиво
8,1
7,9
-0,2
Безалкогольні напої
3,2
3,0
-0,1
Морозиво
2,1
2,1
0,0
Інші продовольчі
3,6
3,5
-0,1
Разом продовольчих товарів
87,0
83,4
-3,6
Разом непродовольчих товарів
13,0
16,6
3,6
Всього
100,0
100,0
0,0
У таблиці 7 бачимо, що найвища товарооборачиваемости наголошується в Дубравський і Отвержском РТП (34 і 29).

Таблиця 7
Товарооборачиваемости по основних підрозділів Липецького райпо за 2006 - 2007 р .
Найменування
Товарні запаси
Товарооборачиваемости
Відхилення, (+/-)
на
01.01.2007 р.
на
01.01.2008 р.
2006
2007
Боринська РТП
2083
2152
26
22
-4
Ленінське РТП
2
64
-
Ч / Дубравський РТП
2715
3036
33
34
1
К / Отвержское РТП
2996
3804
25
29
4
Хлібозавод РТП
256
421
5
6
1
Автолавка РТП
211
372
15
14
-1
Разом
8265
9787
25
26
1
Громадське харчування
1049
1157
37
32
-5
Разом по райпо
9314
10945
26
26
0
Відхилення мають місце, так по Боринська РТП відбулося зниження швидкості обороту (-4), а по Отвержскому РТП навпаки прискорення (+4). Виходячи з того, що зміни незначні, слід розглянути оборотність по групах товарів для виявлення ступеня змін та їх впливу на товарообіг з торговельного підприємства.
У таблиці 8 бачимо, що швидкість обороту найбільша за такими групами товарів як хліб і хлібобулочні вироби (159), овочі (48) морозиво (28,8), ковбасні вироби (36,3). Найнижча оборотність по дорогих продуктів таким, як коньяк (7) або шампанське (3,8).
У 2007 році зниження оборотності відзначено за такими групами хліб і хлібобулочні вироби (на 61), по овочах (на 94,5) та морозиву (25,5). Приріст зафіксований по оселедця (24,3 у результаті 43), з вина і шампанського (15,7). Решта товарні групи фактично залишилися без змін.

Таблиця 8
Товарооборачиваемости за групами товарів Липецького райпо за 2006-2007 рр..
Найменування продукції
Залишки на кінець року
Товарооборачі-ваності
Відхи-ня, (+,-)
2006
2007
2006
2007
1
2
3
4
5
6
М'ясо і птиця
392
460
27,7
23,8
-3,90
Ковбасні вироби
292
360
40,8
36,3
-4,50
Риба і морські продукти
157
196
27
24,7
-2,30
Оселедця
71
31
18,7
43
24,30
Масло тваринне
53
41
24,8
31,7
6,90
Масло рослинне
143
151
13,7
11,5
-2,20
Маргаринова продукція
31
18
21,1
23,8
2,70
Маіонезная продукція
64
60
23,9
26,5
2,60
Молоко і молочна продукція
95
143
57,7
44,4
-13,30
Сир
73
98
28,9
24,5
-4,40
Консерви м'ясні
92
97
7,6
7,4
-0,20
Консерви рибні
170
170
9,8
9,6
-0,20
Консерви овочеві
150
140
9
10
1,00
Консерви фрук, ягідні
170
228
13,8
12,6
-1,20
Яйця і яйцепродукти
40
42
22,4
23,5
1,10
Цукор
59
117
29,1
17,8
-11,30
Кондитерські вироби
969
1069
11,7
11,9
0,20
Варення, джем, повидло
21
26
14
12,6
-1,40
Чай натуральний
115
130
7,6
7,3
-0,30
Сіль
32
40
18,1
14,9
-3,20
Борошно
46
56
31,1
18
-13,10
Хліб і хлібобулочні видавництва
88
119
220,7
159,7
-61,00
Крупа і бобові
98
129
15,5
12
-3,50
Макаронні вироби
77
78
11,9
10,1
-1,80
Картопля
5
6
24,5
35,7
11,20
Овочі
13
39
142,5
48
-94,50
Плоди
71
77
46,4
56,1
9,70
Горілка та лікеро-горілчані
919
931
19,5
22,4
2,90
Вино
487
249
10,1
25,8
15,70
Коньяк
50
30
7
13,7
6,70
Шампанське
87
23
3,8
18,8
15,00
Пиво
541
723
24,5
20,3
-4,20
Безалкогольні напої
174
355
29,8
15,9
-13,90
Морозиво
63
137
54,3
28,8
-25,50
Інші продовольчі
635
799
9,2
8,1
-1,10
Разом продовоственних товарів
6544
7368
21,8
21,2
-0,60
Разом непродовоственних товарів
3011
4000
7,1
7,8
0,70
Всього
9555
11368
17,2
16,4
-0,80
Підводячи підсумок вищесказаного товарообіг Липецького райпо має тенденцію до зростання, але при цьому система планування не є достатньо ефективною, є значні відхилення планових показників від фактичних. У даному випадку завищення планів веде до додаткового використання оборотних коштів, що знижує ефективність діяльності торгового підприємства.

2.3 Аналіз фінансових результатів та факторів, що впливають на ефективність фінансово-господарської діяльності торгового підприємства

Ефективність фінансово-господарської діяльності залежить безпосередньо від наступних факторів:
- Рівня витрат обігу;
- Рівня використання торгового устаткування і стану основних фондів;
- Наявності і руху трудових ресурсів.
Витрати обігу є вираз поточних витрат, пов'язаних з процесом обігу товарів.
Аналіз витрат обігу передбачає:
- Вивчення динаміки витрат у цілому по підприємству і за статтями відповідно до динаміки товарообігу;
- Вивчення структурних зрушень у складі витрат і окремих статей;
- Виявлення суми відносної економії або перевитрати витрат;
- Кількісну оцінку впливу факторів на суму і рівень витрат.
Для вирішення аналітичних завдань застосовується система статистичних показників, основними з яких є сума витрат, рівень витрат і структура витрат за статтями витрат. Найбільш значущим оцінним показником служить рівень витрат, він характеризує издержкоемкость реалізації товарів. Рівень витрат можна вважати узагальнюючим показником оцінки ефективності використання ресурсів: основних фондів, оборотних коштів, праці, оптимальне значення цього показника відповідає найбільш раціональному поєднанню використовуваних ресурсів. Не слід прагнути до обов'язкового зниження рівня витрат, оскільки це може призвести до зниження якості обслуговування і в кінцевому підсумку до зниження обсягів продажів і прибутку. Підвищення суми та рівня витрат виправдано, коли це сприяє прискоренню оборотності товарів, підвищенню престижу фірми і розширення частки підприємства в ємності ринку.
Проаналізуємо динаміку витрат обігу Липецького райпо,
використовуючи дані бухгалтерської звітності.
Таблиця 9
Динаміка витрат обігу Липецького райпо за 2005-2007 рр..
Показники
Роки
Відхилення,
(+,-)
Темп зростання, (%)
2005
2006
2007
2007р. до 2005р.
2007р. до 2006р.
2007р. до 2005р.
2007р. до 2005р.
Витрати обігу, тис. руб.
21885
24160
29812
7927
5652
136,2
123,4
Товарообіг, тис. грн.
101495
113543
135374
33879
21831
133,4
119,2
Питома вага витрат обігу в товарообігу,%
21,56
21,28
22,02
0,46
0,74
-
-
Витрати обігу Липецького райпо збільшуються більш швидкими темпами (23,4%), ніж роздрібний товарообіг (19,2%). Дані зміни мають істотний вплив на зростання питомої ваги витрат обігу у товарообігу. У порівнянні з 2005 роком у 2007 році питома вага витрат обігу в товарообігу зріс на 0,46%, а порівняно з 2006 роком - на 0,74%.
Проаналізуємо зміна витрат обігу за статтями витрат за 2005-2007 рр.. (Таблиця 10).
Таблиця 10
Динаміка витрат обігу за статтями витрат, тис. крб.
Показники
Роки
Відхилення,
(+,-)
Темп зростання, (%)
2005
2006
2007
2007р. до 2005р.
2007р. до 2006р.
2007р. до 2005р.
2007р. до 2006р.
Витрати з транспортування товарів
158
59
72
-86
+13
45,6
122,0
Витрати на паливо, газ і електроенергію
251
371
523
+272
+152
208,3
140,9
Витрати на оренду
2439
3165
4346
+1907
+1181
178,2
137,3
Витрати на оплату
9704
11135
14785
+5081
+3650
152,3
132,8
Єдиний соц.налог
1701
1764
2506
+805
+742
147,3
142,1
Витрати на ремонт основних засобів
177
417
621
+444
+204
350,8
148,9
Втрати від недостач
7
6
6
-1
-
85,7
100,0
Амортизація основних засобів
934
1172
1434
+500
+262
153,5
122,3
Відрахування до фонду розвитку кооперації
95
-
-
-
-
-
-
Витрати на підготовку і перепідготовку кадрів
16
-
25
+9
-
156,2
-
Витрати на страхування майна
276
40
63
-213
+23
22,8
157,5
Витрати на рекламу
-
-
-
-
-
-
-
Відрахування на утримання споживчих товариств
388
-
-
-
-
-
-
Податки і збори
173
170
190
+17
+20
109,8
111,8
Інші витрати
5566
5740
5241
-325
-499
94,2
91,3
Разом витрат
21885
24160
29812
+7927
+5652
136,2
123,4
У 2007 році спостерігається зростання витрат за всіма елементами витрат. Найбільш істотно зросли витрати на обов'язкове страхування, ремонт основних засобів, витрати на паливо, оплату праці та ін
Так як, основні фонди, що знаходяться на балансі райпо зношені на 43%, то це вимагає значного грошового вкладення в їхній ремонт. Зростання витрат на паливо, газ і електроенергію пов'язаний зі зростанням тарифів на дані види ресурсів.
Витрати обігу в Липецькому районному споживчому товаристві мають місце тільки за двома видами діяльності: роздрібної торгівлі і громадському харчуванні. Проаналізуємо динаміку витрат обігу за видами діяльності. Розрахункові дані представимо в таблиці 11.
Таблиця 11
Динаміка витрат обігу за видами діяльності
Показники
Роки
Відхилення, (%)
2005
2006
2007
2007р. до 2005р.
2007р.
до
2006р.
Витрати обігу в роздрібній торгівлі
20208
21481
26820
132,7
124,8
Витрати обігу в громадському харчуванні
1677
2557
2992
178,4
117,0
Разом: витрати обігу
21885
24160
29812
136,2
123,4

У 2007 році в порівнянні з 2005 роком спостерігається більш інтенсивне зростання витрат обігу в громадському харчуванні (78,4%), витрати обігу в роздрібній торгівлі за даний період збільшилися всього на 32,7%.
Дані зміни суми витрат звернення пов'язані з необгрунтованим зростанням витрат на громадське харчування, проведення капітального ремонту обладнання раннє наміченого терміну. У порівнянні з 2006 роком, найбільше збільшення витрат обігу відбулося у роздрібній торгівлі (24,8%), ніж в громадському харчуванні. Найбільшу питому вагу в структурі витрат обігу припадає на роздрібну торгівлю.
У 2007 році частка витрат обігу роздрібної торгівлі в загальній сумі витрат обігу становила 90%. Дана ситуація пов'язана з тим, що даний вид діяльності більш широко розвинений в Липецькому споживчому товаристві. У зв'язку із зростанням витрат обігу в громадському харчуванні в 2006 році в порівнянні з 2005 роком в 1,5 рази, питома вага витрат обігу в загальному їхньому обсязі також збільшився на 3,4%.
Перейдемо до розгляду трудових ресурсів торговельного підприємства та ефективності їх використання. Серед показників можна розглядати кількість торгових працівників, робочих місць, продуктивність праці, показники робочого часу та ін
Може бути прийнята загальна чисельність торгових працівників або чисельність оперативних працівників продавців. У таблиці 12 розглянемо основні тенденції у трудових ресурсах Липецького райпо.

Таблиця 12
Аналіз трудових ресурсів Липецького райпо
№ п \ п
Найменування
Чисельність продавців
Середнє навантаження на продавця
Середньомісячна зарплата
2006
2007
2006
2007
2006
2007
1
Боринська РТП
34
28
67,2
91,5
3151
4048
2
Ленінське РТП
1
-
12,6

13330

3
Ч / Дубравський РТП
35
35
62,5
68,4
2881
3418
4
К / Отвержское РТП
40
37
77,8
88,5
3217
4042
5
Хлібозавод РТП
10
4,9
120,2
318,7
-
-
6
Автолавка РТП
-
1
-
117,1
-
958
7
Разом
120
107
73,2
-
2825
3655
8
Громадське харчування
3
3
-
227,2
-
10248
9
Разом по райпо
123
110
78,5
97,7
2825
3868
За даними таблиці бачимо, що за найбільш великим підрозділам спостерігається велике навантаження на продавця, при цьому зростає продуктивність, не дивлячись на те, що заробітна плата вища, але при цьому забезпечується значний приріст товарообігу за рахунок активності продавців. Найбільш високе навантаження по Боринська РТП (91,5 тис.руб. На 1 продавця).
На структуру товарообігу значний вплив мають різні фактори. У першу чергу в даному випадку особливу увагу заслуговують терміни зберігання і реалізації продукції, а також вимоги до торгового обладнання, відповідно це визначає ступінь ризику.
У таблиці 13 можемо бачити, що найбільш вимогливими до зберігання є молочна продукція та морепродукти, невеликий термін зберігання поєднується в забезпеченні холодильним обладнанням. Порівнюючи структуру товарів, бачимо, що в даній організації переважають товари з низьким ступенем ризику, що вказує на грамотне управління складом запасів.

Таблиця 13
Особливості товарних груп і оцінка ступеня ризику втрат

Товарні групи
Терміни
зберігання
Необхідне обладнання
Ступінь ризику
Структура,% 2006
1.
Кондитерські вироби
7 днів
Холодильник
висока
2,03
2.
Хлібобулочні вироби
2 дні
немає
висока
2,18
3.
Молочна продукція
5-14 днів
Холодильник
висока
3,59
4.
Лікеро-горілчана продукція
1 рік і більше
немає
низька
22,45
5.
Пиво
3-6 місяців
немає
низька
27,28
6.
М'ясоковбасної продукція
14 днів
Холодильник
висока
24,63
7.
Консерви
1 рік і більше
немає
низька
4,75
8.
Морепродукти та риба
30 днів і більше
Морозильник
висока
3,82
9.
Газовані напої і соки
1 рік і більше
немає
низька
9,28
Тут можна відзначити, що наприклад товарна група «пиво» ​​має значний термін зберігання, користується постійним попитом і не вимагає додаткового обладнання для зберігання, проте для прискорення реалізації та збільшення обсягів реалізації напої, як пиво, так і газовані напої повинні бути обов'язково охолодженими.
Як бачимо з таблиці, торгове підприємство намагається знижувати до мінімуму ризик втрат і тим самим підвищує рівень ефективності діяльності.
Наступним фактором, що робить значний вплив на ефективність діяльності торгового підприємства, є стан основних фондів. Для оцінки технічного стану основних фондів застосовують ряд коефіцієнтів: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт зносу, фондовіддача і фондоозброєність. У таблиці 14 розглянемо основні тенденції в основних засобах Липецького райпо.
За даними таблиці стан основних виробничих фондів можна оцінити як задовільний, коефіцієнт придатності в 2007 році становить 67,73%, що безсумнівно позначається позитивно на обсязі товарообігу.
Таблиця 14
Характеристика стану основних виробничих фондів
№ п / п
Показники
2005
2006
2007
Тис. руб.
%
Тис. руб.
%
Тис. руб.
%
1
Первісна вартість основних засобів
37726
Х
36719
Х
38672
Х
2
Вартість які поступили основних засобів
948
Х
4225
Х
517
Х
3
Вартість вибулих основних засобів
1855
Х
2272
Х
0
Х
4
Сума зносу
11496
Х
10687
Х
12478
Х
5
Залишкова вартість основних засобів
25323
Х
27985
Х
26711
Х
6
Середньорічна вартість основних засобів
39128
Х
39968
Х
38931
Х
7
Коефіцієнт оновлення (%) (с.2: с1.) '100
Х
2,51
Х
11,51
Х
1,34
8
Коефіцієнт вибуття (%) (с.3: с.1) '100
Х
2,51
Х
11,51
Х
1,34
9
Коефіцієнт приросту (%) (с2. - с.3) 100/c.1
Х
-2,40
Х
5,32
Х
1,34
10
Коефіцієнт зносу (%) (с.4: с.1) '100
Х
30,47
Х
29,10
Х
32,27
11
Коефіцієнт придатності (%) (100% - с.10)
Х
69,53
Х
70,90
Х
67,73
За даними таблиці бачимо, що продуктивність праці на 1 працівника зросла, а також виросла і фондоозброєність праці на 17,3%, фондовіддача зросла на 6,3%, при цьому фондовіддача активної частини трохи знизилася.
Таким чином, ефективність використання основних фондів і забезпеченість ними бути на високому рівні, що говорить про потенційні можливості щодо підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності Липецького райпо.
Таблиця 15
Показники ефективності використання основних засобів Липецького райпо
№ п / п
Показники
2005
2006
2007
Відхилення
-, +
%
1
Обсяг товарообігу (тис. крб.)
101494
113539
129764
16225
114,3
2
Середньорічна вартість основних засобів (тис. крб.)
37076,5
37172,5
39967,5
2795
107,5
3
У тому числі їх активна частина (тис. крб.)
11564
12542
14873
2331
118,6
4
Середньооблікова чисельність працівників (чол.)
133
120
110
-10
91,7
5
Продуктивність праці 1-го працівника
763,1
946,2
1179,7
233,51
124,7
6
Питома вага активної частини в загальному обсязі основних засобів
31%
34%
37%
0,03
110,3
7
Фондовіддача товарообігу
2,74
3,05
3,25
0,19
106,3
8
Фондовіддача активної частини основних засобів
8,78
9,05
8,72
-0,33
96,4
9
Фондоозброєність
278,8
309,8
363,3
53,57
117,3
10
Фондомісткість
0,37
0,33
0,31
-0,02
94,1
Перейдемо до розгляду основних тенденцій динаміки доходів і прибутку торговельного підприємства, як в цілому, так і по галузях. Чистий прибуток Липецького райпо в 2007 році знизилася в порівнянні з 2006 роком на 1554 тис.руб .. і склала 1357 тис.руб. При цьому прибуток знижується більш швидкими темпами, ніж виручка від реалізації продукції і комерційні витрати.
У 2007 році в порівнянні з 2006 роком валовий прибуток райпо знизилася і склала 94% від рівня минулого року. Зниження чистого прибутку пов'язане зі зростанням собівартості на 2332 тис.руб ..
Розглянемо основні тенденції доходів, витрат і фінансових результатів за останні 3 роки (малюнок 5). Тут ми бачимо, що основна частка виручки припадати на роздрібну торгівлю. При цьому спостерігається щорічний приріст обсягу виручки, яка станом за 2007 рік склала 120205 тис.руб., Однак це нижче за показник минулого року.
Таблиця 16
Дані про формування чистого прибутку за Липецькому райпо за 2005-2007 рр..
Показники
Роки
Відхилення
2005
2006
2007
(+/-)
(%)
Виручка від реалізації
146547
169947
170360
413
100,2
Собівартість проданих товарів
116680
132361
134693
2332
101,8
Валовий прибуток
29867
37586
35667
-1919
94,9
Комерційні витрати
24160
29812
31089
1277
104,3
Прибуток від продажів
5707
7774
4578
-3196
58,9
Відсотки до сплати
2908
2991
3002
11
100,4
Інші доходи
1171
1995
3005
1010
150,6
Інші витрати
1561
2482
2149
-333
86,6
Прибуток до оподаткування
2409
4296
2432
-1864
56,6
Платежі до бюджету
856
1361
998
-363
73,3
Податок на прибуток
451
24
77
53
320,8
Чистий прибуток
1102
2911
1357
-1554
46,6
Громадське харчування хоч за обсягами виручки в 10 разів менше, проте приріст її за 2 роки фактично становив 2 кратний розмір, у зв'язку з чим даному напрямку варто приділять увагу.


Рис.5. Динаміка виручки за видами діяльності Липецького райпо
Виробництво для Липецького райпо є новим видом діяльності, однак за короткий термін в 3 роки він займає значний розмір в обсягах виручки за Липецькому райпо і становить в 2007 році суму 35756 тис.руб.

Рис.6. Динаміка собівартості за видами діяльності Липецького райпо за 2005-2007 рр..
Перейдемо до малюнка 6, де показано тенденції в собівартості проданих товарів і наданих послуг за останні 3 роки.
За даними малюнка бачимо, що собівартість має постійну тенденцію до зростання. Так найбільший розмір припадати на роздрібну торгівлю, собівартість за якою у 2007 році склала 91439 тис.руб ..
Результатом діяльності є прибуток, тому на рис.7 наведемо обсяги прибутку з кожного напряму діяльності.
За даними малюнка можна сказати що найбільший обсяг прибутку припадати на торгівлю, яка при цьому в 2006-2007 році дала значний приріст результату який у 2007 році склав 28768 тис.руб. При цьому з громадського харчування прибуток склав всього 3831 тис.руб. Виробництво в 2006 році дала прибутку в сумі 5009 тис.руб., Але в 2007 р . всього 1443 тис.руб.

Рис.7. Динаміка прибутку за основними видами діяльності за 2005-2007 рр..
Розглянемо показники рентабельності по кожному напрямку діяльності. Рентабельність - це відносний показник прибутковості (прибутковості), що характеризує ефективність господарської діяльності комерційної організації.
Рентабельність доповнює прибуток, розширює її можливості як орієнтир при виборі оптимальних господарських рішень. Аналіз рентабельності являє собою заключну частину аналізу господарської діяльності торгових організацій.
На рисунку 8 бачимо, що з роздрібної торгівлі рентабельність у 2007 році в порівнянні з 2006 роком виросла і склала 23,93%. Що відображає позитивні тенденції.
А ось за іншими видами діяльності даний показник має негативні тенденції. Так у громадському харчуванні рентабельність за два роки знизилася з 34,05%, до 31,38%.
Виробнича діяльність в Липецькому райпо розвивається, обсяги виробництва та реалізації ростуть, проте тим зростання витрат в 2007 році був на стільки значним, що рентабельність скоротилася з 15,44% до 4,03%. Це говорить про необхідність приділяти цьому напрямку більше уваги та контролювати обсяги виробництва з необхідною умовою зростання прибутковості даного напрямку діяльності.

Рис.8. Показники рентабельності по основних напрямках діяльності за 2005 - 2007 р .
На малюнку не відображені дані по іншим побутових послуг у зв'язку з їх незначністю в обсягах діяльності, але при виторзі від реалізації 2181 тис.руб., З даного виду діяльності витрати склали всього 554 тис.руб., Тобто прибуток 1627 тис.руб. , що порівнянно з прибутком за хлібозаводу, і відповідно рівень рентабельності становив 74%. Цей фінансовий результат показує необхідність розвитку в цьому напрямку.
У підсумку зазначимо, що Липецьке райпо не дивлячись на сильну конкуренцію, впевнено утримує свої ринкові позиції, при цьому залишається прибутковим, а відповідно фінансово стійким і незалежним.

Глава 3. Основні напрями підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності Липецького райпо

 

3.1 Зростання обсягів діяльності підприємства як фактор підвищення ефективності

Основне завдання в діяльності Липецького райпо на 2008 рік це будувати свою роботу відповідно до укладеної угоди з місцевими органами влади і управління за підтримки з їхнього боку у здійсненні заходів, спрямованих на поліпшення обслуговування сільського населення. Планомірно нарощувати оборотні кошти і розвивати матеріально-технічну базу споживчого товариства.
У торговельній діяльності з метою найбільш повного задоволення потреб сільського населення та отримання доходів, забезпечити виконання обсягів роздрібного т / обороту не менш 150,3 млн. руб., При цьому збільшити продаж бистрореалізуемих, високоприбуткових і користуються підвищеним попитом у населення груп у 2008 р .
Перерахуємо основні заходи в роздрібній торгівлі спрямовані на підвищення обсягів реалізації:
1. Підвищити обсяги реалізації за наступними видами товарів:
- Морозива 43 тн.;
- Пиво 39 тис.дкл.;
- Ковбасних виробів 73 тн.;
- Риба і морепродукти 45 тн.;
- Кондитерські вид. 100 тн.;
- Горілка 11 тис.руб.;
- Плоди 60 тн.;
- Хлібобулочні вид. 1750тн.;
- М'ясо і птиця 72 тн.;
- Безалкогольні напої 26 тис.дкл.;
- Овочі 53 тн.
При цьому за рахунок цього отримати товарообігу за 2008 рік 98907 тис. руб. і валового доходу 21760 тис.руб.
2. З метою збільшення товарообігу слід організувати торгівлю у місцях проведення культурно-масових заходах, ярмарків в м. Липецьк, проводити роботу по прискоренню товарооборачиваемости і нормалізації товарних груп переміщаючи між роздрібними торговельними підприємствами.
3. Довести товарооборачиваемости до наступного рівня за такими групами товарів як:
- Масло рослинне 25 днів.
- Консерви м'ясні 30 днів.
- Консерви рибні 30 днів.
- Консерви овочеві 30 днів.
- Консерви фрукт.-яг. 24 дні.
- Кондитерські вироби 25 днів.
- Борошно 25 днів.
- Крупа і бобові 25 днів.
- Макаронні вироби 25 днів.
- Інші продовольчі 40 днів.
Це дозволить домогтися вивільнення грошових коштів у розмірі
1000 тис. руб.
4. Забезпечити більш кращу організацію торговельного обслуговування
населення в глибинних населених пунктах, де відсутня
стаціонарна торгова мережа через автомагазин. За рахунок цього додатково отримати товарообіг 700 тис. руб., На місяць 58 тис. руб.;
5. Забезпечити надходження з баз ОПВ в обсязі не нижче 30% від загального надходження. Укомплектувати магазини 2-ма продавцями в населених пунктах з чисельністю понад 300 осіб на весняно-літній період. Отримати додатково товарообігу 840 тис. руб.;
6. Збільшити частку непродовольчих товарів до 24% у загальному обсязі товарообігу за рахунок реалізації меблів, побутової техніки, телерадіотоварів, будівельних матеріалів. Шляхом вивчення купівельного попиту населення організувати у всіх населених пунктах продаж непродовольчих товарів у кредит на 500 тис. руб. на рік і отримати дохід 110 тис.руб.
У громадському харчуванні також намічені заходи щодо підвищення обсягів виробництва і реалізації. Перерахуємо основні з них:
1. З метою більш повного задоволення сільського населення в продукції власного виробництва, запровадити і розробити 10 видів кондитерських виробів, напівфабрикатів. Підвищити ефективність використання технічного обладнання в кондитерському цеху.
2. Забезпечити виконання обсягів діяльності роздрібної торгівлі 12700 тис. руб., Вироблення власної продукції 15000 тис. руб., Відпустка в роздріб 6500 тис. руб. Забезпечити вироблення:
- Кондитерських виробів 10 тн.;
- Хлібобулочних виробів 22 тн.;
- Ковбасних виробів 18 тн.;
- Пельменів 30 тн.;
- Напівфабрикатів 4000 УРАХУВАННЯМ.
3. Організовувати виставки продажу в магазині кожного населеного пункту один раз на місяць. Додатково отримати 480 тис. руб., В місяць 40 УРАХУВАННЯМ Збільшити продаж пива і морозива і довести їх обсяги не нижче пиво-2 тис.дкл., Морозива-2 тн;
4. Для виконання обсягів випуску продукції власного виробництва довести завдання з вироблення окремих видів продукції за рахунок:
- Напівфабрикатів 4000 тис. руб., З темпом зростання 18,7%;
- Кулінарних виробів 4524 тис. руб., З темпом зростання 30,6%;
- Кондитерських виробів 796 тис. руб., З темпом зростання 39,4%;
- Пельменів 300 цн., З темпом росту 105%;
5. Забезпечити підприємства харчування хлібобулочними виробами власного виробітку до повної потреби.
6. Для ефективного використання устаткування проводити роботу по заміні енергоємного на малогабаритне обладнання.
7. За рахунок організації прогресивних форм і методів торгівлі (дрібнороздрібної, виїзної торгівлі, виставок-продажів, ярмарків, вишукування і розширення ринків збуту) отримати додатково в товарообіг 250 тис.руб.
8. Для збільшення реалізації кондитерських виробів розробити і впровадити у виробництво не менше 5 нових видів і проводити постійну роботу з поліпшення якості вироблюваної продукції.
9. З метою більш повного задоволення попиту сільського населення в продукції власного виробництва укласти з роздрібними торговельними підприємствами внутрішньосистемні договори, налагодити механізм збуту та завезення виробів. Довести частку відпуску продукції в роздрібну торговельну мережу не менше 4,3%.
Крім цих заходів слід проводити постійну роботу з підвищення кваліфікації керівних кадрів, а так само кухарів, кондитерів, буфетник. З метою збільшення конкурентоспроможності продукції громадського харчування економічно обгрунтовано підходити до ціноутворюючі фактори. Регулювати розмір торговельної націнки в залежності від купівельного попиту споживача.
Перейдемо до розгляду основних заходів щодо розвитку виробничого напрямку діяльності. Так у 2008 році слід:
1. Довести обсяги виробництва:
- Хлібобулочних виробів - 2200 тн., В т.ч.булочних - 500 тн.; Сухарних-16, 5 тн.;
- Кондитерських - 50 тн.
2. Збільшити роздрібний товарообіг в 1,2 рази за рахунок організації нових торгових точок, виїзної торгівлі з маркетингу
3. Забезпечити випуск якісної продукції, для чого проводити «Дні якості».
4. Для розширення асортименту продукції освоїти виробництво нових видів хлібів: зерновий, дієтичний, до 5 найменувань булочних виробів, 4 види кондитерських виробів.
5. Проводити виставки з дегустацією хлібобулочних, кондитерських виробів;
6. Скоротити повернення хлібобулочних виробів «черствий» з торговельної мережі.
7. Придбати: пакувальну машину, бубличні лінію для кондитерського цеху, сбівальную машину, борошнопросіювач.
8. Проводяться заходи щодо зниження загальнозаводських витрат, для чого встановити та довести до всіх працівників норми витрати канцтоварів, інвентарю, госптоварів.
З метою забезпечення стабільної, стійкої роботи підвищення частки власних оборотних коштів встановити жорсткий контроль з боку фахівців всіх служб за витратами обігу, за витрачанням коштів на поточні, капітальні ремонти, придбання обладнання, інвентаря. У 2008 році також планується скоротити відсотки за користування позиковими засобами на 3% річних, за рахунок чого знизити витрати на 180 тис. руб ..
З метою зацікавленості і стимулювання праці працівників в 2008 році планується підвищити заробітну плату на 20%.
Всі вищеназвані заходи повинні привести до зростання прибутку від усіх галузей діяльності в розмірі не менше 6526,0 тис.руб., При цьому необхідно забезпечити своєчасне погашення поточних платежів до бюджетів усіх рівнів з метою запобігання нарахування та сплати штрафних санкцій, а також проводити профілактичну роботу щодо забезпечення збереження власності споживчої кооперації від нестач, крадіжок і псування цінностей.

3.2 Резерви зниження витрат обігу

Основна вимога комерційної діяльності - раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів викликає необхідність ретельного обліку та аналізу витрат.
Основними резервами скорочення витрат можуть бути:
- Раціональне розміщення підрозділів організації по відношенню до місць зберігання та закупівель товарів з урахуванням попиту, що мінімізує транспортні витрати;
- Раціональна організація перевезень з найменшими транспортними витратами, пошук партнерів з мінімальними тарифами і ставками транспортних послуг;
- Оптимізація товарних запасів;
- Раціональне витрачання коштів на рекламу, відсотки за комерційний кредит, підробіток, подсортировку, упаковку товарів, зберігання, на тару;
- Мінімізація товарних втрат;
- Підвищення продуктивності праці, технічної оснащеності процесів товарного обігу.
Крім зазначених шляхів зниження витрат обігу, на відносний їх розмір можуть впливати і інші фактори. Проведена політика підвищення рівня організаційної роботи з кооперування громадян та збільшення пайового фонду в першу чергу розширює можливості щодо збільшення власних оборотних коштів, що знижує витрати з обслуговування короткострокових кредитів, дає можливості по розширенню асортименту та обсягу продажів (велика частина витрат умовно постійна, відповідно зростання товарообігу знижує питомі витрати обігу).
Так само необхідно виняток відволікання обігових коштів в дебіторську заборгованість. На зниження витрат впливає своєчасне погашення поточних платежів з метою запобігання нарахування та сплати штрафних санкцій. Слід проводити контроль за діяльністю збиткових магазинів, підприємств громадського харчування, проводити жорсткий контроль за використанням та впровадженням заходів матеріальної зацікавленості працівників за забезпечення економії та ощадливості палива, енергетичних ресурсів.
Забезпечувати у всіх галузях діяльності випереджальних темпів зростання продуктивності праці проти зростання заробітної плати. Проводити профілактичної роботи щодо забезпечення збереження кооперативної власності. Підвищувати раціональне і повне використання основних фондів, виробничих потужностей. Доцільно впровадження щоквартального планування витрат обігу за статтями і щоденний жорсткий контроль за поточними витратами, у зв'язку з чим проводити щомісячний повний аналіз витрат по кожній статті.
У рамках кожної статті витрат обігу підприємство торгівлі може організувати облік поточних витрат. Процес аналізу витрат обігу підприємства торгівлі пов'язаний з вивченням факторів, що впливають на їх формування.
Таким чином, резерви зниження витрат обігу підприємства необхідно виявляти виходячи з тих факторів, які чинять найбільш істотний вплив на результативний показник.
У традиційному уявленні найважливішими шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, споживаних у процесі обігу товарів: трудових і матеріальних.
Значну частку в структурі витрат обігу Липецького райпо займають витрати на оплату праці. Тому актуальна задача зниження трудомісткості робіт, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності адміністративно-обслуговуючого персоналу.
Зниження трудомісткості робіт, зростання продуктивності праці може бути досягнутий різними способами.
Перерахуємо найбільш важливі фактори зростання продуктивності праці:
- Зміни в обсязі і структурі товарообігу (збільшення обсягу та частки товарів меншій трудомісткості, збільшення загального обсягу продукції, підвищить товарообіг, який припадає на одного середньооблікового працівника);
- Широта асортименту продуктивність праці в торгівлі прямо пропорційно залежить від широти асортименту, розміру підприємства, інтенсивності купівельних потоків);
- Організація праці та ступінь механізації (недоліки в організації праці, в тому числі й управлінського, низький ступінь механізації є причиною скорочення розміру товарообіг, високої плинності кадрів, неможливості впровадження прогресивних методів продажу і, як наслідок, зниження продуктивності праці);
- Укомплектованість штату (поліпшення умов праці і побуту, підвищення змістовності роботи, зміцнення трудової дисципліни, чіткий розподіл обов'язків між працівниками, підвищення стимулюючих функцій оплати праці тощо сприяють закріпленню кадрів);
- Професійний рівень працівників, чим вища кваліфікація, тим, як правило, вища продуктивність праці, більше (за інших рівних умов) віддача працівника) [13, с. 158].
Зростання продуктивності праці дозволяє знизити трудомісткість одиниці продукції, і відповідно скоротити витрати на оплату праці працівників торговельного підприємства.
Загальна сума амортизації залежить від кількості машин і устаткування, їх структури, вартості та норм амортизації. Питома норма амортизації на одиницю продукції залежить від обсягу реалізації продукції. Чим більше реалізовано продукції при використанні наявного обладнання, тим менше амортизації та інших постійних витрат припадає на одиницю продукції.
Таким чином, економія витрат за статтею суми нарахованої амортизації буде залежати від ефективного використання основних фондів торговельного підприємства.
Ефективне використання основних фондів означає прискорення їх оборотності, що в значній мірі сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорення темпів оновлення основних фондів.
Успішне функціонування основних фондів Липецького райпо залежить від того, наскільки повно реалізується екстенсивні і інтенсивні фактори поліпшення їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів припускає, що, з одного боку, буде збільшено час роботи діючого устаткування в календарний період, а з іншого - підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві.
Найважливішим напрямком збільшення часу роботи обладнання в Липецькому райпо є:
- Скорочення та ліквідація внутрізмінних простоїв обладнання шляхом підвищення якості ремонтного обслуговування обладнання, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, паливом, напівфабрикатами;
- Скорочення цілоденних простоїв обладнання, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.
Важливий шлях підвищення ефективності використання основних фондів в Липецькому райпо - зменшення кількості зайвого устаткування та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування. Омертвляння великої кількості засобів праці знижує можливості приросту виробництва, веде до прямих втрат уречевленої праці внаслідок їх фізичного та морального зносу, бо після тривалого зберігання обладнання часто приходить в непридатність, а також призводить до збільшення суми амортизаційних відрахувань.
Інтенсивне поліпшення використання основних фондів в Липецькому райпо передбачає підвищення ступеня завантаження устаткування за одиницю часу. Це може бути досягнуто при модернізації діючих машин і механізмів, встановлення оптимального режиму їх роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних фондів, без зростання чисельності працюючих і при зниженні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції.
Інтенсивність використання основних фондів в Липецькому райпо підвищується також шляхом технічного вдосконалення знарядь праці і вдосконалення технології виробництва, ліквідації «вузьких місць» у виробничому процесі, скорочення термінів досягнення проектної продуктивності техніки, удосконалення наукової організації праці, виробництва і управління, використання швидкісних методів роботи, підвищення кваліфікації та професійної майстерності робітників.
Прискорення оборотності оборотних коштів є первинним завданням підприємства в сучасних умовах і досягається наступними шляхами.
На стадії створення виробничих запасів:
- Впровадження економічно обгрунтованих норм запасу;
- Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та іншого до споживачів;
- Широке використання прямих тривалих зв'язків;
- Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами та обладнанням;
- Комплексна механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт на складах.
На стадії незавершеного виробництва:
- Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідходної і маловідходної, роботизованих комплексів);
- Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;
- Вдосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструкційних матеріалів;
- Вдосконалення системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;
- Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.
На стадії обігу:
- Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;
- Вдосконалення системи розрахунків;
- Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення
продукції з зекономлених матеріалів;
- Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується по партіях, асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами [29, с. 261].
Зниження витрат обігу досягається шляхом дотримання режиму економії. Такими напрямками режиму економії витрат в Липецькому райпо є:
- Скорочення витрат на перевезення вантажів шляхом раціонального використання транспортних засобів;
- Зниження витрат за рахунок механізації процесу виробництва;
- Скорочення витрат за рахунок поліпшення використання матеріальних ресурсів, скорочення витрат від природних втрат товарів;
- Недопущення понаднормативних витрат товарних запасів.
У складі резервів, пов'язаних з удосконаленням управління підприємством, найбільший ефект в економії витрат дають наступні заходи:
- Впорядкування організаційної структури управління підприємством за функціональною ознакою;
- Скорочення звенности управління; виділення в складі структурних підрозділів та структурних одиниць підприємства центрів витрат і центрів відповідальності;
- Впровадження на підприємстві системи управлінського обліку витрат у розрізі центрів відповідальності, центрів витрат і окремих груп товарів.
У складі резервів, пов'язаних з удосконаленням управління обсягом виробництва на підприємстві, найбільший ефект в економії витрат дають наступні заходи:
- Підвищення в складі обсягу товарообігу найбільш рентабельної продукції;
підвищення, в загальному обсязі товарообігу, питомої ваги товарів з
низьким рівнем витратоємкості;
- Обгрунтоване нормування потреби в товарних запасах в розрізі окремих груп товарів;
- Здійснення ефективної цінової політики;
- Вдосконалення рекламної діяльності, підвищення ефективності окремих рекламних заходів;
- Забезпечення достатньої широти і високої стійкості асортименту товарів.
У складі резервів, пов'язаних з удосконаленням управління персоналом підприємства, найбільший ефект дають такі заходи:
- Обгрунтоване нормування чисельності працівників окремих категорій, професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації;
- Підвищення кваліфікації працівників, що супроводжується зростанням продуктивності їх праці;
- Побудова ефективної системи матеріального стимулювання персоналу, тісно ув'язаний з основними результатами господарської діяльності підприємства і економією ресурсів [19, с. 143].
Ефективність процесу управління та аналізу витратами обігу істотно зростає при впровадженні на торговому підприємстві системи управлінського обліку. Такий облік дозволяє істотно розширити необхідну інформацію, яка використовується в процесі аналізу, планування та контролю витрат обігу на торговому підприємстві.
У сучасних умовах він повинен бути організований на торговельному підприємстві в розрізі окремих елементів витрат кожної статті витрат обігу;
- В розрізі окремих груп (підгруп) товарів, що реалізуються на підприємстві;
- В розрізі центрів витрат (структурних підрозділів підприємства, керівники яких несуть відповідальність тільки за витрачання коштів, що входять до складу витрат обігу, наприклад, відділ реклами, ремонтна служба і т.п.);
- У розрізі центрів відповідальності (структурних одиниць торговельного підприємства, керівники яких несуть відповідальність за основні показники торговельної діяльності - обсяг товарообігу; суму і рівень доходів, витрат обігу і прибутку; інші показники).
Удосконалення системи аналізу витрат обігу та їх планування в сучасних умовах немислиме без застосування сучасних систем автоматизації. При цьому в даному питанні слід прагнути до повної автоматизації. Повна автоматизація системи обліку та аналізу дозволяє прискорити отримання результатів і на їх основі розробляти своєчасні управлінські рішення. Впровадження систем автоматизації в торгово-закупівельну діяльність на сьогоднішній день є необхідною умовою ефективного бачення бізнесу. Рівень конкуренції в торговому секторі економіки настільки високий, що на перше місце виходить нецінова конкуренція - швидкість і зручність обслуговування, застосування при розрахунках пластикових карток, система дисконтних карт і знижок і т.д.

3.3 Удосконалення аналізу господарської діяльності в торгівлі

Основними напрямами вдосконалення економічної роботи в галузі аналізу господарської діяльності є:
- Впровадження систем аналізу із застосуванням сучасних інформаційних технологій;
- Впровадження в практику роботи планово-економічного відділу проведення факторного аналізу товарообігу, який у свою чергу включає в себе:
а) аналіз впливу товарного забезпечення і швидкості обігу товарів на обсяг продажів;
б) аналіз впливу забезпеченості підприємства основними засобами (торговою площею, торговим обладнанням) та ефективності їх використання; аналіз впливу зміни чисельності персоналу та продуктивності праці на товарообіг; вивчення стохастичних залежностей товарообігу від параметрів впливу на збут.
в) оцінку критичного обсягу продажів за фактичними даними про витрати і доходи від реалізації;
- Застосування у прогнозуванні та плануванні методики визначення критичного обсягу продажів з урахуванням передбачуваних змін у витратах і доходах, а також побудова альтернативних варіантів структури товарообігу і вибір оптимального співвідношення в реалізації товарів.
В організаційній структурі підприємства діяльністю з економічного аналізу займається планово-економічний відділ, що складається з начальника, провідного спеціаліста і 2 економістів. Основною роботою в їх діяльності є аналіз та планування роздрібного товарообігу. Основою планування є дані бухгалтерської звітності. При цьому звітність складається в основному помісячно або поквартально, що істотно ускладнює аналіз і планування.
Розглянемо склад документів становлять для аналізу. Структура товарообігу і співвідношення реалізації товарів за окремими групами аналізуються відповідно до форми № 3-торг. Діюча система обліку та звітності дозволяє вивчити внутригрупповую асортиментну структуру, яка є джерелом інформації для діяльності планово-економічного відділу. Необхідна диференціація товарообігу відповідних груп товарів за видами, артикулами, сортами.
Джерелами інформації для аналізу товарообігу є статистична звітність, первинні бухгалтерські документи.
Використовуються форми статистичної звітності:
- Форма № 3-торг - звіт про продаж і залишки товарів, являє собою товарний баланс, в якому відображається рух товарів, призначених для продажу у порядку роздрібної торгівлі. Форма складається за I півріччя, рік.
- Форма № 3-торг (коротка) - місячна.
- Бланк реєстрації цін і тарифів на товари народного споживання і платні послуги за місяць - місячна.
- Форма № 7-торг (роздріб) - звіт про наявність торгової мережі - річна.
Основним первинним документом, що використовуються як джерела даних для аналізу, є товарно-грошовий звіт і додані до нього документи, що підтверджують здачу виручки і витрати, зроблені з виручки (квитанції установ банків, поштового відділення, прибутково-касові ордери і т.д.) , продаж товарів у кредит, а також вартість склопосуду в обмін на товар.
Планово-економічний відділ проводить наступні види аналізу товарообігу:
- Побудова динамічних рядів товарообігу за загальним обсягом;
- Аналіз товарообігу по складу;
- Аналіз товарообігу за структурою асортименту;
- Аналіз товарообігу по внутрішньогрупової асортиментної структурі.
На їх підставі проводитися планування на майбутні періоди при цьому зазначимо, що основу складають місячні звітні дані. Це є істотним недоліком в аналітичній роботі. Оптимальним періодом для оперативного аналізу є один тиждень, а в торгових точках з системою роботи супермаркету такий аналіз слід проводити щодня.
Впровадження систем єдиної автоматизації процесу реалізації в торговельну діяльність Липецького райпо дозволить проводити оперативний аналіз обороту роздрібної торгівлі фактично щодня, що значним чином підвищить ефективність діяльності.
Частково в Липецькому райпо застосовується програмний комплекс 1С «Торгівля і склад».
"1С: Торгівля і склад" автоматизує роботу на всіх етапах діяльності підприємства. Типова конфігурація дозволяє вести роздільний управлінський і фінансовий облік, вести облік від імені декількох юридичних осіб, вести партійний облік товарного запасу з можливістю вибору методу списання собівартості (FIFO, LIFO, по середній), вести роздільний облік власних товарів і товарів, узятих на реалізацію, оформляти закупівлю і продаж товарів, виконувати резервування товарів і контроль оплати.
При цьому в "1С: Торгівля і склад" можна задати для кожного товару необхідна кількість цін різного типу, зберігати ціни постачальників, автоматично контролювати і оперативно змінювати рівень цін, виконувати автоматичний розрахунок цін списання товарів, швидко вносити зміни за допомогою групових обробок довідників і документів , отримувати найрізноманітнішу звітну і аналітичну інформацію про рух товарів і грошей, автоматично формувати бухгалтерські проводки для 1С: Бухгалтерії.
Головна особливість це робота з розподіленими інформаційними базами. Основне призначення засобів роботи з розподіленими інформаційними базами - організація єдиної системи автоматизованого обліку на підприємствах, що мають територіально видалені об'єкти: філії, склади, магазини, пункти прийому замовлень і інші подібні підрозділи, не пов'язані локальною мережею. Система надає при цьому ведення необмеженої кількості автономно працюючих інформаційних баз, повна або вибіркова синхронізація даних.
При цьому "1С: Торгівля і склад" може бути адаптована до будь-яких особливостей обліку на конкретному підприємстві. До складу системи входить Конфігуратор, який дозволяє при необхідності настроїти всі основні елементи системи:
"1С: Торгівля і склад" забезпечує роботу з торговим устаткуванням: контрольно-касовими машинами, чековими принтерами, сканерами і принтерами штрих-кодів, електронними вагами, терміналами збору даних, дисплеями покупця і іншими видами обладнання. "Інтелектуальне" взаємодія з торговим устаткуванням дозволяє, наприклад, заповнювати документи шляхом зчитування штрих-кодів товарів сканером.
Що ж стосується товарообігу, програмний комплекс має спеціальні засоби, що допомагають в управлінні товарообігом. Що-то продається, щось залежується, влітку відсоток продажів один, взимку інший, у вихідні торгівля жвава, в будні млява ... Одним словом, процес товарообігу може показатися хаотичним і непередбачуваним. Закупівля товару "на око" може призвести до справжнього краху, тому функція планування продажів і закупівель, аналіз товарообігу підприємства - функція не зайва і не вторинна. Без грамотного планування роздрібний бізнес неможливий. Програма дозволяє складати план закупівель товару з урахуванням сезону і кількості складських залишків. Програма дозволяє вибудовувати цінову політику, пропонує кілька сценаріїв ціноутворення і дозволяє аналізувати зведені звіти за певний період роботи. Можлива вироблення стратегії розрахунку суми при операціях закупівлі і стратегії нарахування знижок протягом будь-якого звітного періоду.
Перераховані вище пропозиції щодо вдосконалення економічної роботи з аналізу роздрібного товарообігу не вичерпуються. В аналізі можуть також застосовуватися різні схему багатоваріантного планування товарообігу, а також застосовуватися економіко-математичні методи. Іншими словами для досягнення високої конкурентоспроможності та стабільності на ринку, а також для підвищення ефективності торговельно-комерційної діяльності планово-економічному відділу варто застосовувати повний арсенал засобів і методів аналізу.

Висновок

У дипломній роботі була розглянута тема «« Оцінка ефективності господарської діяльності підприємства та шляхи її підвищення ». Об'єктом дослідження виступало Липецьке районне споживче товариство.
У теоретичній частині роботи було розглянуто теоретичні основи аналізу господарської діяльності. Викладено поняття, завдання та методика оцінки фінансово-господарської діяльності.
У другій частині на прикладі Липецького райпо було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності Липецького райпо за останні 3 роки та виявлено недоліки та намічені шляхи вдосконалення.
У третьому розділі викладено основні напрями підвищення ефективності діяльності Липецького райпо. Розглянуто зростання обсягів діяльності підприємства як фактор підвищення ефективності. Намічені шляхи зниження витрат обігу. Дано рекомендації щодо вдосконалення системи економічного аналізу в Липецькому райпо.
Основні економічні показники Липецького райпо представлені в таблиці 2. Дані таблиці показали, що в цілому 2007 р . в порівнянні з 2006 р . можна назвати позитивним, про що свідчать наступні економічні показники Липецького райпо.
Дохід від проданих товарів у 2007 знизився на 5%, при цьому собівартість проданих товарів, робіт знизилася на 1,76%. Прибуток за підсумками роботи за рік склала сума 4578 тис.руб. Чисельність працівників фактично залишилася на колишньому рівні, відбулося збільшення середньої зарплати на 1 працівника на 29,6%.
Ефективність діяльності організації торгівлі залежить в першу чергу від товарообігу. Аналіз показав, що в 2005 році запланований обсяг товарообігу був досягнутий, а в 2006 - 2007 р . виконання плану становило 84-92%, при цьому зниження товарообігу в порівнянні з планом проходило фактично по всіх підрозділах. При цьому можна відзначити, що дані тенденції мали місце і в 2006 році. У зв'язку з цим досить нелогічним представляється значне завищення плану за даними підрозділам. На відміну від роздрібної торгівлі за хлібозавод і громадському харчуванню план виконується з невеликим зростанням (1-4%).
Виходячи з цього, керівництву організації слід приділяти увагу аналізу чинників знижують товарообіг і відповідно більш точно здійснювати планування, так як завищення плану призводить до утворення зайвих залишків на складах і підвищує ризик отримання збитків.
Найбільшу питому вагу в структурі обороту займає Отвержское РТП 33,5% при тому, що чисельність населення значно нижче, ніж по інших підрозділах. Виробництво представлене хлібозаводом складає в структурі 12,4%. Громадське харчування займає всього 6,8%.
Так приріст товарообігу в загальному відбувся за рахунок зростання в обсязі продовольчих товарів на суму 9396 тис.руб. або на 9,5%., по непродовольчих на 6828 тис.руб. або на 46,3%, що в підсумку призвело приросту товарообігу на 14,3%.
Найбільший приріст відзначається за такими товарними групами як ковбасні вироби (856 тис.руб. Або 10%), молоко і молочна продукція (623 тис.руб. Або 16%), кондитерські вироби (1026 тис.руб. Або 13,1%) , по всій спиртовмісної продукції (15-35% на суму більше 4000 тис. грн.).
Негативно на товарообіг вплинули наступні статті - по маслу рослинному і жирам зниження склало від 10-35%, на суму 306 тис.руб., По борошну і хлібобулочної продукції на 521 тис.руб ..
Основним чинником, що впливає на ефективність діяльності торгового підприємства є швидкість обороту товарів. Даний аспект можна розглянути з двох точок зору - по структурних підрозділах і за асортиментом товарів. Найвища товарооборачиваемости наголошується в Дубравський і Отвержском РТП (34 і 29).
Оборотність за групами товарів найбільша: хліб і хлібобулочні вироби (159), овочі (48) морозиво (28,8), ковбасні вироби (36,3). Найнижча оборотність по дорогих продуктів таким, як коньяк (7) або шампанське (3,8).
У 2007 році зниження оборотності відзначено за такими групами хліб і хлібобулочні вироби (на 61), по овочах (на 94,5) та морозиву (25,5). Приріст зафіксований по оселедця (24,3 у результаті 43), з вина і шампанського (15,7). Решта товарні групи фактично залишилися без змін.
Підводячи підсумок вищесказаного товарообіг Липецького райпо має тенденцію до зростання, але при цьому система планування не є достатньо ефективною є значні відхилення планових показників від фактичних. У даному випадку завищення планів веде до додаткового використання оборотних коштів, що знижує ефективність діяльності торгового підприємства.
Ефективність фінансово-господарської діяльності залежить безпосередньо від рівня витрат обігу, рівня використання торгового устаткування і стану основних фондів, а також наявності і руху трудових ресурсів.
Витрати обігу Липецького райпо збільшуються більш швидкими темпами (23,4%), ніж роздрібний товарообіг (19,2%). У порівнянні з 2005 роком у 2007 році питома вага витрат обігу в товарообігу зріс на 0,46%, а порівняно з 2006 роком - на 0,74%. У 2007 році в порівнянні з 2005 роком спостерігається більш інтенсивне зростання витрат обігу в громадському харчуванні (78,4%), витрати обігу в роздрібній торгівлі за даний період збільшилися всього на 32,7%.
За найбільш великим підрозділам спостерігається велике навантаження на продавця, при цьому зростає продуктивність і середній рівень оплати праці.
Стан основних виробничих фондів можна оцінити як задовільний, коефіцієнт придатності в 2007 році становить 67,73% що безсумнівно позначається позитивно на ефективності господарської діяльності організації.
Продуктивність праці на 1 працівника зросла, а також виросла і фондоозброєність праці на 17,3%, фондовіддача зросла на 6,3%, при цьому фондовіддача активної частини трохи знизилася.
Фінансовим результатом господарської діяльності стала чистий прибуток, однак вона знизилася в порівнянні з 2006 роком на 1554 тис.руб .. і склала 1357 тис.руб. При цьому прибуток знижується більш швидкими темпами, ніж виручка від реалізації продукції і комерційні витрати. У 2007 році в порівнянні з 2006 роком валовий прибуток райпо знизилася і склала 94% від рівня минулого року. Зниження чистого прибутку пов'язане зі зростанням собівартості на 2332 тис.руб ..
Громадське харчування хоч за обсягами виручки в 10 разів менше проте приріст її за 2 роки фактично становив 2 кратний розмір, у зв'язку з чим даному напрямку варто приділять увагу.
Виробництво для Липецького райпо є новим видом діяльності, однак за короткий термін в 3 роки він займає значний розмір в обсягах виручки за Липецькому райпо і становить в 2007 році суму 35756 тис.руб.
Собівартість має постійну тенденцію до зростання. Так найбільший розмір припадати на роздрібну торгівлю, собівартість за якою у 2007 році склала 91439 тис.руб ..
Найбільший обсяг прибутку припадати на торгівлю, яка при цьому в 2006-2007 році дала значний приріст результату який у 2007 році склав 28768 тис.руб. При цьому з громадського харчування прибуток склав всього 3831 тис.руб. Виробництво в 2006 році дала прибутку в сумі 5009 тис.руб., Але в 2007 р . всього 1443 тис.руб.
За роздрібної торгівлі рентабельність у 2007 році в порівнянні з 2006 роком виросла і склала 23,93%. Що відображає позитивні тенденції. А ось за іншими видами діяльності даний показник має негативні тенденції. Так у громадському харчуванні рентабельність за два роки знизилася з 34,05%, до 31,38%. Виробнича діяльність в Липецькому райпо розвивається, обсяги виробництва та реалізації ростуть, проте тим зростання витрат в 2007 році був на стільки значним, що рентабельність скоротилася з 15,44% до 4,03%. Що говорить про необхідність приділяти цьому напрямку більше уваги та контролювати обсяги виробництва з необхідною умовою зростання прибутковості даного напрямку діяльності.
Інші побутові послугу не дивлячись на незначність в обсягах діяльності, але при виторзі від реалізації 2181 тис.руб., Витрати склали всього 554 тис.руб., Тобто прибуток 1627 тис.руб., Що порівнянно з прибутком за хлібозаводу, і відповідно рівень рентабельності становив 74%. Цей фінансовий результат показує необхідність розвитку в цьому напрямку.
Основними напрямами підвищення ефективності господарської діяльності можуть стати зростання обсягів роздрібної торгівлі, розширення мережі громадського харчування, розвиток інших побутових послуг володіють високим показником рентабельності.
З метою вдосконалення економічного аналізу застосовуваного в Липецькому райпо слід провести наступні заходи:
- Впровадити системи аналізу з застосуванням сучасних інформаційних технологій;
- Використовувати в практиці роботи планово-економічного відділу проведення факторного аналізу товарообігу;
- Використовувати у прогнозуванні та плануванні методики визначення критичного обсягу продажів з урахуванням передбачуваних змін у витратах і доходах, а також побудова альтернативних варіантів структури товарообігу і вибір оптимального співвідношення в реалізації товарів.
Для підвищення ефективності діяльності слід проводити впровадження систем багатоваріантного планування і прогнозування. Так само застосування економіко-математичних методів в аналізі товарообігу призведе до підвищення ефективності діяльності.

Список використаних джерел

1. ГОСТ Р 51304-99 «Послуги роздрібної торгівлі»
2. Закон Російської Федерації «Про захист прав споживачів» від 7 лютого 1992 р. № 2300 - в редакції Федерального Закону від 9 січня 1996 р. № 2.
3. Роздрібна торгівля: вимоги до обслуговуючого персоналу. / / Російська торгівля. - 2003. - № 6. - С. 23 - 25.
4. Аванесов Ю.А., Клочко А.М., Васькін Є.В. Основи коммерціологіі на ринку товарів і послуг. - М.: ТОВ «Люкс - арт», 2005 - 318 с.
5. Александров Ю.Л., Батраева Е.А., Петрученя І.В., Смирнова А.М., Терещенко Н.Н. / Економіка підприємства торгівлі: Навчальний посібник. Ч.1 / Краснояр держ. ун-т. Красноярськ, 2003. - 258 с.
6. Бакаєва В.В. Організація і технологія роздрібної торгівлі. Частина 1. Підручник .- К.: СібУПТК - 132 с.
7. Бердникова Т.Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Учеб. Посібник .- М.: ИНФРА-М, 2007 - 215 с.
8. Бланк А.І. Управління торговим підприємством. - М.: Асоціація авторів і видавців «Тандем», вид-во ЕКМОС, 2003 - 415 с.
9. Бочаров В. В. Методи фінансування інвестиційної діяльності підприємств. - М.: Фінанси і статистика - 2006, 418 с.
10. Бочаров В.В. Інвестиції. -М: Пітер - 2006, 159 с.
11. Брагіна Л.А., Данько Т.П. Торговельна справа: економіка, маркетинг, організація: Підручник. 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2006 - 256 с.
12. Гіляровський Л.Т. Економічний аналіз. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 527 с.
13. Дашков Л.П., Памбухчиянц В.К. Комерція і технологія торгівлі - М.: Інформаційно-впроваджувальний центр «Маркетинг», 2003. - 596 с.
14. Донцова Л.В. Аналіз фінансової звітності: навчальний посібник / Л.В. Донцова, Н.А. Никифорова. - М.: Справа та сервіс, 2003. - 336 с.
15. Друрі К. Введення в управлінський і виробничий облік: Пер. з англ. / За ред. Н.Д. Еріашвілі. - М.: ЮНИТИ, 2005. -721 С.
16. Дугельний А. П., Комаров В. Ф. Бюджетне управління підприємством: навчально-практичний посібник. - М.: Дело, 2006. -431 С.
17. Єфімова О.В., Мельник М.В. Аналіз фінансової звітності: навчальний посібник - М.: Омега-Л, 2004. - 408 с.
18. Каверіна О.Д. Управлінський облік: системи, методи, процедури. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 352 с.
19. Ковальов А.І., Привалов В. П. Аналіз фінансового стану підприємства .- Вид. 4-е, виправлене., Доп .- М.: Центр економіки і маркетингу, 2002 - 512 с.
20. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: методи й процедури: підручник для вузів / В.В. Ковальов. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 560 с.
21. Кондратова І.К. Основи управлінського обліку. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 144 с.
22. Книшова Є.М., Панфілова Є.Є. Економіка організації: Підручник. - М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2004. - 336 с.
23. Кравченко Л.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі: Підручник / Л. І. Кравченко - М.: Нове знання, 2004. - 544 с.
24. Леонова Ю.Г. Оцінка економічної ефективності торгового підприємства на основі задоволеності споживачів / Ю.Г. Леонова / / Економічний аналіз. - 2004. - № 1. - С. 69-76.
25. Любушин Н.П. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності: навч. Посібник для студентів вузів / Н.П. Любушин - 3-е вид. Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006 - 448 с.
26. Маркар'ян Е.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - 3-е изд., Перераб. і доп. - М.: Кронуса, 2006 - 217 с.
27. Миколаєва О.Є., Шишкова Т.В. Управлінський облік. - М.: КомКніга, 2005. -320 С.
28. Осипова Л.В., Синяева І. М. Основи комерційної діяльності: Підручник для студентів вузів. - М.: Банки і біржі; ЮНИТИ, 2004 - 489 с.
29. Парасоцький М.М. Аудит і аналіз роздрібного товарообігу / М.М. Парасоцький / / Економічний аналіз. - 2004. - № 5,6. - С. 23-30, 40-44.
30. Протасов В.Ф. Аналіз діяльності підприємства (фірми): виробництво, економіка, фінанси, інвестиції, маркетинг, управлінський персонал.-М: Фінанси і статистика, 2005 - 521 с.
31. Раицкий К.А. Економіка організації (підприємства). Підручник для вузів - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і Ко», 2003. - 1012 с.
32. Росс С. та ін Основи корпоративних фінансів. - М: Лабораторія Базових Знань, 2003 .- 468 с.
33. Самочкіна В.М. Пронін Ю.Б. та ін Гнучке розвиток підприємства: Ефективність і бюджетування. - М.: Справа, 2003 .- 352 с.
34. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Підручник. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: ИНФРА-М, 2003. - 400 с.
35. Смирнова Н.О. Формування ціни товару в оптовій і роздрібній торгівлі / Н.А. Смирнова / / Економіки і життя. - 2004. - № 6. - 52 с.
36. Соколов Я.В. Облік знижок у роздрібній торгівлі / Я.В. Соколов, В.В. Патров / / Бухгалтерський облік. - 2005. - № 8. - С. 42-45.
37. Тупіцин А.Л. Економічний аналіз доходів і витрат торговельного підприємства. - Новосибірськ, 2004. - 100с.
38. Хамідулліна Г.Р. Витрати обігу: облік, аналіз, контроль / Г.Р. Хамідулліна - М.: Изд-во «Іспит», 2004. - 336 с.
39. Холоденко Є.М., Ростовцев А.В. Бухгалтерський облік в торгівлі. - М.: Економікс-Прес, 2006. - 174с.
40. Чернов В.А. Економічний аналіз: торгівля, громадське харчування, туристичний бізнес: Навчальний посібник для вузів / Під ред. Проф. М.І. Баканова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 686 с.
41. Чиркова М.Б. Облік продажу товарів в роздрібній торгівлі / М.Б. Чиркова / / Бухгалтерський облік. - 2005. - № 22. - С. 23-24.
42. Шеремет А.Д. Методика фінансового аналізу: навчальний посібник / А.Д. Шеремет, Є.В. Негашев. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 196 с.
43. Шим Дж. К., Сігел Дж.Г. Основи комерційного бюджетування: Пер. з англ. - СПб.: Пергамент, 2003. - 496 с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Диплом
761.8кб. | скачати


Схожі роботи:
Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства 2
Оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності підпри
Аналіз показників ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства
Оцінка фінансово-господарської діяльності автотранспортного підприємства
Оцінка та планування прибутку як узагальнюючого показника фінансово-господарської діяльності підприємства
Оцінка ефективності господарської діяльності підприємства та стану його балансу
Аналіз показників ефективності фінансово-господарської діяльності
Оцінка ефективності господарської діяльності

Нажми чтобы узнать.
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru