Охорона навколишнього середовища атмосфера гідросфера літосфера Севастополя

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Міністерство освіти і науки України
Севастопольський національний технічний університет
Кафедра прикладної екології та охорони праці
Реферат
з дисципліни «Основи екологічної теорії»
Охорона навколишнього середовища: атмосфера, гідросфера, літосфера Севастополя
Виконав:
Студент гр. АВ - 52 - З.
№ зач. кн. 051463
Ченакал А. В.
Севастополь 2009

Зміст
1. Природоохоронна діяльність підприємств
2. Охорона навколишнього середовища: атмосфера, гідросфера, літосфера Севастополя
3. Висновок
Список літератури
Додаток

1. Природоохоронна діяльність підприємств
Природоохоронною є будь-яка діяльність, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери. До неї відноситься як великомасштабна, здійснювана на загальнодержавному рівні діяльність зі збереження еталонних зразків незайманої природи і збереженню різноманіття видів на Землі, організація наукових досліджень, підготовці фахівців-екологів та вихованню населення, так і діяльність окремих підприємств з очищення від шкідливих речовин стічних вод і відходять газів, зниження норм використання природних ресурсів і т. д.
Існують два основні напрямки природоохоронної діяльності підприємств.
Перше - очищення шкідливих викидів. Цей шлях «в чистому вигляді» малоефективний, тому що з його допомогою далеко не завжди вдається повністю припинити надходження шкідливих речовин в біосферу. До того ж скорочення рівня забруднення одного компонента навколишнього середовища веде до посилення забруднення іншого.
І, наприклад, установка вологих фільтрів при газоочистки дозволяє скоротити забруднення повітря, але веде до ще більшого забруднення води. Уловлені з відведених газів і зливних вод речовини часто отруюють значні земельні площі.
Використання очисних споруд, навіть найефективніших, різко скорочує рівень забруднення навколишнього середовища, однак не вирішує цієї проблеми повністю, оскільки в процесі функціонування цих установок теж виробляються відходи, хоча і в меншому обсязі, але, як правило, з підвищеною концентрацією шкідливих речовин. Нарешті, робота більшої частини очисних споруд потребує значних енергетичних витрат, що, у свою чергу, теж небезпечно для навколишнього середовища.
Крім того, забруднювачі, на знешкодження яких йдуть величезні кошти, є речовини, на які вже затрачено працю і які за рідкісним винятком можна було б використовувати в народному господарстві.
Для досягнення високих еколого-економічних результатів необхідно процес очищення шкідливих викидів поєднати з процесом утилізації уловлених речовин, що зробить можливим об'єднання першого напряму з другим.
Другий напрямок - усунення самих причин забруднення, що потребує розробки маловідходних, а в перспективі і безвідходних технологій виробництва, які дозволяли б комплексно використовувати вихідну сировину та утилізувати максимум шкідливих для біосфери речовин.
Однак далеко не для всіх виробництв знайдені прийнятні техніко-економічні рішення щодо різкого скорочення кількості відходів, що утворюються та їх утилізації, тому в даний час доводиться працювати за обома вказаними напрямами.
Піклуючись про вдосконалення інженерної охорони навколишнього природного середовища, треба пам'ятати, що ніякі очисні споруди і безвідходні технології не зможуть відновити стійкість біосфери, якщо будуть перевищені допустимі (по) значення скорочення природних, не перетворених людиною природних систем, в чому проявляється дія закону незамінності біосфери.
Таким порогом може виявитися використання більше 1% енергетики біосфери і глибоке перетворення більше 10% природних територій (правила одного і десяти відсотків). Тому технічні досягнення не знімають необхідності вирішення проблем зміни пріоритетів суспільного розвитку, стабілізації народонаселення, створення достатньої кількості заповідних територій та інших, розглянутих раніше.

2. Охорона навколишнього середовища: атмосфера, гідросфера, літосфера Севастополя
Учені б'ють тривогу: довготривале та безконтрольне забруднення севастопольських бухт і інших прибережних акваторій Криму призвело до того, що ряд бухт, в тому числі і Севастопольську, зараз можна віднести до числа основних забруднених районів Чорного моря.
На думку фахівців ІнБПМ, щодо Севастопольського регіону становище різко погіршилося після будівництва в 1976-1977 рр.. захисного молу при вході в Севастопольську бухту, в результаті чого ширина входу звузилася з 940м до 550м, а величина водообміну зменшилась у середньому за рік на 40-70%. Як наслідок, в даний час цілий ряд бухт Севастополя фактично перетворився на відстійні резервуари, в які надходять неочищені або частково очищені промислові та господарсько-побутові стоки.
За різними оцінками, щорічно в прибережну зону Севастополя надходить від 8 до 14 тис. тонн завислих речовин, до 6,5 тис. тонн органічних речовин, від 10 до 19 тонн нафтопродуктів, від 65 до 98 тонн детергентів, а також велику кількість важких металів .
В даний час по збільшенню ступеня забрудненості севастопольські бухти можна розташувати в наступному порядку: Південна, Кілен-бухта, Північна, Стрілецька, Артилерійська, вершина бухти Круглої, Карантинна, Камишова, Козача.
Цілком природно, що перед містом стоїть серйозна проблема: що необхідно зробити, щоб повернути севастопольським бухтах їхню природну чистоту і привабливість або хоча б вийти на стандарти, що визначаються Європейським співтовариством.
За науковими даними, з-за високої концентрації нафтових продуктів, важких металів і хлорованих вуглеводів, які у донному мулі севастопольських бухт, частка мертвих організмів доходить до 70%! Смертність ікри риб і інших особин досягає 100%! Тобто севастопольські бухти біологічний продукт практично не виробляють!
Стан атмосферного повітря в Севастополі з року в рік погіршується. Це і зрозуміло: транспортні потоки зростають, а стан доріг стає все гірше. Найнаочніше це підтверджують цифри. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел у місті така: 2001 рік - 16,87 тис. тонн; 2002 рік - 17,58 тис. тонн, 2003 рік - 25,76 тис. тонн; 2004 рік - 26,88 тис . тонн
Забруднення атмосферного повітря не може не позначитися на стані людей. Прямих досліджень з цього приводу в місті не ведеться. Однак, виступаючи по телебаченню, головний лікар онкодиспансеру говорила про те, сто сьогодні в Севастополі на першому місці знаходиться онкологія верхніх дихальних шляхів. Це свідчить про те, що в Севастополі погана атмосфера.
Основою для оцінки ситуації з забрудненням атмосферного повітря та прийняття рішень державними органами є моніторинг. Для його виконання, як цього вимагають нормативні документи, в місті необхідно мати спеціальні пости контролю. Однак є всього два спеціалізованих пункту контролю: один - на вулиці Комуністичній, 10 і іншого - на Павлівському мисі. На жаль, так і не введено в експлуатацію обладнаний пост в Інкермані. До цих пір не виконані проектні роботи по створенню поста в Балаклаві. У місті недостатньо приладів контролю за атмосферним повітрям.
Про Інкермані розмова особлива. І триває він упродовж останніх десятиліть. Введення в дію об'їзної дороги проблеми не вирішив. Плюс до цього йде забруднення атмосфери токсичними викидами промислових підприємств.
У зв'язку з тим, що по вазі більше половини викидів в атмосферу дає автомобільний транспорт, Міністерство екології разом з Міністерством екології спільно з Міністерством внутрішніх справ України щорічно у два етапи проводить операцію «Чисте повітря». У Севастополі таку планову регулярну роботу здійснює державне управління екоресурсів в м. Севастополі спільно з горгосавтоінспекціей.
На думку начальника держуправління екоресурсів в м. Севастополі В.М. Артеменко, для поліпшення стану атмосферного повітря в місті необхідно розробити програму моніторингу атмосферного повітря та впровадити систему регулювання транспортних потоків на магістралях і вузлових пунктах руху автотранспорту.

Висновок
У даному рефераті я закріпив теоретичні знання, отримані при вивченні «Прикладної екології та охорони праці». Вивчив завдання екології: вони полягають у стосунках організмів, у тому числі людини з середовищем, визначенням масштабів і припустимих навантажень на середу, а так само можливості їх впливу або повної нейтралізації. Стратегії екології полягають у виході з екологічної кризи який набуває глобальних масштабів в межах всієї землі.
Існує чотири закони Камонера: 1) Усе взаємопов'язано з усім 2) Все має кудись діватися 3) Природа знає краще 4) Ніщо не дається задарма.
Тільки при дбайливому ставленні до навколишнього середовища з боку людини, можливо його подальше існування як «хомосапіенс», і подальше існування людини як виду. Тільки дбайливе ставлення до природи врятує людство від вимирання. Якщо не можливо повністю виключити викид шкідливих речовин в навколишнє середовище, то ми повинні хоча б мінімізувати її наслідки для природи.

Список використаної літератури
1. Воронков Н.А. «Основи загальної екології» - Москва, 1999.
2. Краснянський М.Є. «Утилізація і рекулізація відходів» - Донецьк. 2004.
3. У рефераті використані газетні статті публікуються в газетах «Слава Севастополя», «Известия» та ін
4. Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайтів:
http://avlita.com.ua/documents/detail.php?ID=189
http://works.tarefer.ru/98/100425/index.htm

Додаток
Висновок Громадської екологічної експертизи Розділу ОВНС Техніко-економічного обгрунтування будівництва КПК в Севастополі
Техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва універсального перевантажувального комплексу (КПК) у м. Севастополі.
1. Вступна частина.
Відповідно до державних будівельних норм України «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд» - ДБН А.2.2-1-2003, основними завданнями ОВНС є:
- Загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується здійснити плановану діяльність;
- Розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідемічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планованої діяльності та обгрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;
- Визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі - впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);
- Визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;
- Прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;
- Визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;
- Визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть мати місце за умови реалізації всіх передбачених заходів;
- Складання Заяви про екологічні наслідки діяльності.
Розділом 5 ДБН А.2.2-1-2003 «Вимоги до ОВНС у схемі інвестиційного процесу будівництва» визначено, що основний обсяг робіт з ОВНС, як правило, виконується на стадії техніко-економічного обгрунтування інвестицій (ТЕО інвестицій) або ескізного проекту (ЕП) і уточнюється у випадку зміни прийнятих рішень у проекті (робочому проекті), зокрема, при зміні технологічного процесу, потужності підприємства (об'єкта), а також виділенні нових пускових комплексів та ін
За цим розглянута нами ОВНС, розроблена на стадії ТЕО, повинна максимально відповідати вимогам ДБН А.2.2-1-2003.
Планований ЗАТ СК «Авліта» вид діяльності по будівництву та експлуатації названого перевантажувального комплексу входить до «Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» (п.9. Вугільна, гірничодобувна промисловість, видобуток і переробка торфу, і п.17. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 27.07.1995г. № 554.
Наміри ЗАТ СК «Авліта» з будівництва об'єкта подібного призначення на Північній стороні Севастопольської бухти розглядалися в місті в 2005-2006 рр.. і не отримали підтримки у жителів і влади міста Севастополя. Розглянутий ТЕО новий ще більш масштабний універсальний перевантажувальний комплекс є резонансним, оскільки зачіпає ряд великих проблем: екологічну, економічну та соціальну.
З наведених вище зауважень випливає, що на стадії ТЕО ОВНС повинен бути досить повним і професійним.
1.1. Генеральний проектувальник об'єкта і розробник матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище - науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут ДП «ЧорноморНДІпроект» (65058, Україна, м. Одеса, проспект Шевченка, 12).
Робота виконана на підставі Завдання на розробку матеріалів ОВНС, затвердженого Головою правління ЗАТ СК «Авліта» і «Заяві і наміри», погодженого головою Севастопольської міської Ради народних депутатів Борисовим В.М..
1.2. Замовник проектної документації - ЗАТ «Стівідорна компанія« Авліта »(м. Севастополь).
1.3. Документація підлягає затвердженню Міський державною адміністрацією та Міською Радою.
1.4. Будівництво об'єкта входить до «Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» (див. п.п. 9 і 17), для яких здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.95 року.
1.5. Громадська екологічна експертиза проведена комісією з екологічних експертиз Севастопольського громадського екологічного Ради з проблеми розміщення вугільного терміналу в м. Севастополі за участю:
- Вчених та Президії Кримської академії наук;
- Професорів, доцентів, викладачів профільних кафедр ВНЗ (Севастопольського національного технічного університету; Чорноморської філії Московського державного університету; Севастопольського національного університету ядерної енергії і промисловості; Кримської академії природоохоронного і курортного будівництва; Лабораторії передгірного садівництва ЦБС - ННЦ УААН; Центрально-Європейського університету (Будапешт , Угорщина) та ін;
- Ліцензованій проектній екологічної фірми ТОВ «ЕКРІС ЛТД» (Севастополь);
- Громадських екологічних організацій: «Екологія і світ» (Сімферополь), Всеукраїнської громадської організація «Чиста хвиля» (Київ), «Екологія Право Людина» (Львів), Фонду громадської думки «Севастополь», Асоціації сталого розвитку Севастополя «Аура», Громадської ради освітян і науковців України, Севастопольського відділення Всеукраїнської громадської жіночої організації «Дар життя», Громадського екологічного руху «Екоправо», Моно «Морська екологія» та ін
- У цьому Висновку враховано відповіді за запитами Громадської ради державних органів та установ: Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції; Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції; Морського відділення Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту МНС Україна - суб'єкта системи державного моніторингу навколишнього природного середовища; ув'язнення - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі Мінприроди України; Державної екологічної інспекції в м. Севастополі Мінприроди України; Інституту біології південних морів НАНУ (Севастополь); Морського гідрофізичного інституту НАНУ (Севастополь); Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії Держкомрибгоспу Україна (Керч); Харківське державне відділення комплексних досліджень і оцінки впливу на навколишнє середовище Українського НІІНТІЗ (Харків) та ін
1.6. Громадська екологічна експертиза проводиться вперше.
1.7. Склад розглянутої документації. На розгляд представлені:
1. Техніко-економічне обгрунтування будівництва універсального перевантажувального комплексу (берегова частина), том 1 - загальна пояснювальна записка;
2. Розділ «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище»;
3. Кордон нормативної СЗЗ.
Структура ОВНС:
1. Підстава для проведення ОВНС:
1.1. Обгрунтування потреби у перевантаженні вугілля;
1.2. Обгрунтування доцільності будівництва перевантажувального комплексу вугілля;
1.3. Відомості про Замовника, генпроектувальника та виконавців ОВНС.
2. Характеристика навколишнього природного середовища на ділянці розміщення об'єкт:
2.1. Фізико-географічна характеристика;
2.2. Коротка кліматична характеристика.
3. Загальна характеристика об'єкта та господарської діяльності в зоні його впливу:
3.1. Процес пилоутворення і коротка характеристика вугілля;
3.2. Альтернативні способи перевезення і перевантаження вугілля, опис існуючих портових перевантажувальних комплексів;
3.3. Коротка характеристика об'єкта, що проектується;
3.4.Основние періоди впливу на навколишнє природне середовище:
3.4.1. Період будівництва;
3.4.2. Період експлуатації;
3.4.3. Аварії.
4. Характеристика навколишнього природного середовища і оцінка впливів на неї:
4.1. Геологічне середовище;
4.2. Повітряне середовище:
4.2.1. Динаміка атмосфери;
4.2.2. Коротка характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
4.2.3. Обгрунтування даних про викиди шкідливих речовин;
4.2.4. Порівняльний аналіз результатів розрахунку розсіювання і пропозиції за нормативами гранично допустимих викидів в атмосферу;
4.2.5. Обгрунтування достатності прийнятого нормативного розміру санітарно-захисної зони (СЗЗ);
4.2.6. Орієнтовний прогноз впливів викидів в атмосферу і розрахунок платежів.
4.3. Несприятливі виробничі фактори:
4.3.1. Виробничий шум;
4.3.2.Електомагнітние поля.
4.4. Мікроклімат.
4.5. Оцінка впливу днопоглиблювальних робіт на морське середовище:
4.5.1. Загальні відомості про ділянку днопоглиблення, обсягах і технологічної схеми виконання робіт;
4.5.2. Характеристика днопоглиблювальних робіт з позицій впливу на морське середовище;
4.5.3. Оцінка зони техногенної каламутності;
4.5.4. Розрахунок концентрації забруднюючих речовин у контрольному створі;
4.5.5. Оцінка економічного збитку, що наноситься морському середовищі при днопоглиблювальних роботах.
4.6.Водние ресурси:
4.6.1. Показники впливу на водні ресурси;
4.6.2. Розрахунок платежів за забруднення водного середовища;
4.6.3. Вплив на підземні води.
4.7. Грунт.
4.8. Відходи виробництва.
5. Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливу на неї.
6. Оцінка впливу на навколишнє техногенне середовище.
7. Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки:
7.1. Атмосферне повітря:
7.1.1. Заходи, спрямовані на зниження шкідливого впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
7.1.2. Відомості про заходи з регулювання викидів при несприятливих метеоумовах.
7.2. Водне середовище.
7.3. Оцінка ймовірних аварійних ситуацій та їх наслідків:
7.3.1. Загальні положення;
7.3.2. Аварійні ситуації при експлуатації КПК;
7.3.3. Аварійні ситуації при пошкодженні мереж каналізації.
7.4. Залишкові рівні впливу і методи контролю:
7.4.1. Методи і засоби контролю за станом повітряного басейну;
7.4.2. Методи і засоби контролю за якістю поверхневих стічних вод.
8. Комплексна оцінка впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище та характеристика залишкових впливів.
Список використаних джерел.
Додаток 1. Завдання на розробку ОВНС і Заява про наміри
Додаток 2. Визначення обсягів викидів забруднюючих речовин в період проведення будівництва.
Додаток 3. Розрахунок параметрів і джерел викидів КПК в період експлуатації.
Додаток 4. Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери за програмою «ЕОЛ».
Додаток 5. Розрахунки зон техногенної каламутності при днопоглиблювальних роботах.
Додаток 6. Конструкції пило-та вітрозахисних стінок, які використовуються в різних країнах на відкритих складах навалювальних вантажів.
Додаток 7. Аналіз біологічного методу зниження рівня забруднення атмосферного повітря. Організація пило-та газозахисних смуг із зелених насаджень.
З перерахованих вище матеріалів в ОВНС фактично відсутні (не представлені):
Список використаних джерел і всі додатки - з № 1 по № 7. «Заява про наміри", вказане у змісті, у програмах до ОВНС. А колишній голова Севастопольської міської Ради В.М. Борисов офіційно заперечує факт існування узгодженого їм «Заяви про наміри» будівництва СПК ЗАТ «АВЛІТА»
Відсутній у матеріалах ОВНС також довідка про оприлюднення в ЗМІ заяви про наміри, певна вимогами п.1.6 ДБН А.2.2.-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд ».
У матеріалах відсутні графічна частина:
- Технологічна схема, необхідна для оцінки достатності розглянутих сценаріїв роботи технологічного обладнання КПК (рис. 3.6, на який зроблено посилання на стор 106 підрозділу 4.2.2 ОВНС);
- Рис. 4.1, відображає розташування джерел (посилання на нього - на стор 107 ОВНС);
- Відсутня схема генерального плану КПК на матеріалах топографічної зйомки і відведення території. Посилання на нього дана в ТЕО (загальна пояснювальна записка, розділ 6, стор 24.);
- Відсутня масштабна карта-схема району розміщення КПК з нанесенням на неї умовної («заводський») системи координат і розрахункового прямокутника;
- Відсутні карти-схеми району розміщення КПК з ізолініями, що відображають розсіювання забруднюючих речовин (в частках ГДК), на які неодноразово даються посилання в підрозділі 4.2.4 ОВНС (стор.110 - 111) без зазначення сторінок розміщення карт - схем.
В ТЕО та ОВНС за КПК відсутні розділи (томи) з транспортних складовим, які є невід'ємним технологічним ланкою роботи комплексу. Це призводить до приховування та спотворення представленої інформації з економічних, екологічних і соціальних наслідків від можливої ​​реалізації пропонованого проекту КПК ЗАТ «Авліта».
На підставі тільки цього переліку зауважень матеріали повинні бути повернуті Замовнику без розгляду державними органами та громадськими організаціями. Всі ж екологічна громадськість вирішила висловити свою позицію за матеріалами опинилися доступними.
1.8. Шляхи проведення громадської екологічної експертизи - громадська експертиза передує міським громадським слуханням та комплексної державної інвестиційної експертизи, відповідно до постанови КМУ від 11 квітня 2002 р. № 483, ст.ст.: 7, 8, 9, 10, 11,12, 16 , 27, 29, 33, 41, 42, Закону України «Про екологічну експертизу» та Закону України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища» від 06.07 .1999 № 832-14.
2. Констатуюча частина.
2.1.Краткая характеристика передбачуваного місця розміщення об'єкта.
Об'єкт передбачається розмістити за адресою: 99016, Україна, м. Севастополь, вул. Приморська 2Г, ЗАТ «СК« Авліта ».
На момент розгляду даного ОВНС землевпорядні, правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 15,3 га для будівництва універсального перевантажувального комплексу з перевалкою 8,5 млн. т сипучих вантажів на рік (у т.ч. - 4,0 млн. т вугілля) у замовника ТЕО та ОВНС відсутні (не представлені).
ТЕО розроблено на підставі листа і технічного завдання (ТЗ), затвердженого генеральним директором ЗАТ «СТК« АВЛІТА), з метою обгрунтування технічної можливості та економічної доцільності прийому, зберігання і відвантаження імпортного вугілля в обсязі 4.0 млн. т / рік і імпортно-транзитних сипучих інертних вантажів у обсязі 4.5 млн. т. / рік при обов'язковому забезпеченні екологічної безпеки перевантажувального процесу.
Надходження імпортного вугілля передбачається морським транспортом, відвантаження - залізничним транспортом. Практично не виключається і зворотний потік некоксівного донецьких вугіль через залізничний транспорт на морський.
Надходження та відвантаження інертних матеріалів передбачається морським транспортом.
В ТЕО розглядається два варіанти установки на існуючому причалі № 20 перевантажувального обладнання.
Варіант 1. На причалі використовується три існуючих портальні крани типу LPS530 вантажопідйомністю 100 т кожен.
Варіант 2. На причалі встановлюються три знову придбаних грейферних перевантажувача вантажопідйомністю 60 т кожний.
До складу КПК вугілля входить:
Існуючий реконструйований причал № 20 довжиною 330 м, глибиною 17,0 м, що забезпечує прийом суден дедвейтом до 140 тис. тонн, обладнаний інженерними мережами електропостачання, водопостачання та зв'язку.
Для прийому імпортного вугілля на причалі використовується:
перевантажувальне обладнання: три існуючих портальні крани типу LPS530 вантажопідйомністю 100 т кожен (за варіантом 1) або три знову придбаних грейферних перевантажувача вантажопідйомністю 60 т кожний (за варіантом 2);
три стаціонарних бункера для завантаження конвеєра;
проектований стрічковий конвеєр причальний технічної продуктивністю 3000 т / год;
критий механізований склад (на верхньому майданчику),
стрічковий конвеєр зі скидає візком для завантаження складу;
два Кратцера-крана для розвантаження складу;
станція навантаження вагонів (СПВ), що забезпечує прийом і механізовану навантаження напіввагонів;
естакади та галереї з конвеєрним обладнанням, пересипним станції, приводні станції, що забезпечують транспортування вантажу по заданому маршруту;
система промислового телебачення, гучномовного зв'язку, телефонного зв'язку;
система аспірації і вентиляції;
диспетчерська (залізнична) з центральним пунктом управління (ЦПУ);
система під'їзних залізничних шляхів для насування та відкатки піввагонів на СПВ;
система допоміжних будівель і споруд, що забезпечує нормальну і безперебійну роботу комплексу в цілому.
До складу комплексу для КПК сипучих інертних вантажів входить:
Реконструйований причал № 20 довжиною 330 м, глибиною 17,0 м, що забезпечує прийом суден дедвейтом від 5 до 50 тис.тонн, обладнаний інженерними мережами електропостачання, водопостачання та зв'язку.
Для прийому інертних вантажів на причалі використовуються:
перевантажувальне обладнання: три існуючих портальні крани типу LPS530 вантажопідйомністю 100 т кожен (за варіантом 1) або три знову придбаних грейферних перевантажувача вантажопідйомністю 60 т кожний (за варіантом 2);
проектований буферний закритий склад (з відкривається покрівлею) в тилу причалу № 20.
Перевантаження вугілля проводиться за технологічною схемою: судно - склад - станція навантаження вагонів.
Вивантаження вантажу з трюмів судна проводиться перевантажувальним обладнанням з подачею його в стаціонарні бункера (варіант 1) або безпосередньо на причальний стрічковий конвеєр (варіант 2). Через систему стрічкових конвеєрів КЛ1, КЛ2, КЛ3, КЛ4 з технічної продуктивністю 3000 т / год вугілля подається на критий склад хребтового типу загальною місткістю 360 тис. т. розділений уздовж на два відсіки. Завантаження складу проводиться стрічковим конвеєром КЛ5 технічної продуктивністю 3000 т / год, оснащеним скидає візком.
Розбирання штабеля проводиться двома Кратцера-кранами КР1 і КР2 технічної продуктивністю 3000 т / год кожен, які подають вантаж на стрічкові конвеєри, розташовані вздовж сторін відсіків складу (КЛ6 і КЛ7). Зі складу вугілля конвеєрами КЛ8 і КЛ9 подається на стацій навантаження вагонів (СПВ), обладнану прийомними накопичувальними бункерами, під якими встановлені дозатори. Одночасно проводиться завантаження двох піввагонів.
Технологічна схема роботи обладнання КПК при перевалці інертних (сипучих) вантажів реалізує варіанти:
судно - перевантажувальні механізми - буферний склад;
буферний склад - перевантажувальні механізми - судно
судно - перевантажувальні механізми - судно
Навантажувальні механізми подають вантаж на критий буферний склад з відкривається покрівлею, розташований в тилу причалу № 20.
Вивантаження інертних матеріалів з трюмів судна здійснюється трьома перевантажувальними механізмами, завантаження судна зі складу - двома.
Оцінка впливу об'єкта на атмосферне повітря представлена ​​в розділах 3.4: 4.2, 8 ОВНС.
Основні викиди шкідливих речовин в атмосферу, що виникають при перевантаженні і зберіганні вугілля, представляють собою вугільний пил, при перевантаженні інертних матеріалів - пил неорганічна із вмістом SiO2 понад 70%.
Найбільш інтенсивними джерелами пилення є місця перевантаження вантажу (трюм судна, приймальні бункери, пересипним станції, СПВ).
Для визначення ситуації найбільш несприятливою з точки зору забруднення атмосферного повітря, розглянуті сім можливих технологічних сценаріїв роботи КПК:
1 сценарій - коли задіяні джерела викидів при перевантаженні вугілля за варіантом "судно-склад» з використанням грейферного крани;
2 сценарій - коли задіяні джерела викидів при перевантаженні вугілля за варіантом "судно-склад» з використанням грейферного перевантажувача;
3 сценарій - коли задіяні джерела викидів при перевантаженні вугілля за варіантом «склад-напіввагон»;
4 сценарій - коли задіяні джерела викидів при перевантаженні піску за варіантом "судно-склад» і вугілля за варіантом «склад-напіввагон;
5 сценарій - коли задіяні джерела викидів при перевантаженні щебеню за варіантом "судно-склад» вугілля за варіантом «склад-напіввагон»;
6 сценарій - коли задіяні джерела викидів при перевантаженні піску за варіантом «склад-судно» вугілля за варіантом «склад-напіввагон»;
7 сценарій - коли задіяні джерела викидів при перевантаженні щебеню за варіантом «склад-судно» вугілля за варіантом «склад-напіввагон».
Обгрунтування потреби у перевантаженні вугілля. В ТЕО (стор. 6-8) подано обгрунтування необхідності імпорту 4,0 млн.т / рік коксівного вугілля в Україні з використанням морського шляху як способу доставки сировини, визнаного найбільш прийнятним, економічно обгрунтованим та екологічно безпечним. Доцільність будівництва КПК в м. Севастополі пояснюється наявністю глибоководного причалу з відповідною інфраструктурою, що дозволить в найбільш короткі терміни побудувати КПК для приймання вантажних суден високої тоннажності.
В ТЕО відсутнє обгрунтування необхідності перевалки інертних вантажів (щебеню, піску) через КПК в м. Севастополі. При цьому обсяги інертних матеріалів перевищують обсяги імпорту вугілля і становлять 4.5 млн. т. в рік.
2.2. Характеристика навколишнього природного середовища на ділянці розміщення об'єкта (Фізико-географічна характеристика; Коротка кліматична характеристика).
У ОВНС зазначено, що використані дані гідрометеорологічних спостережень морської гідрометеостанції (МР) Севастополь (Павловський мис), однак станція не уповноважена надавати сирі або узагальнені дані для комерційних цілей. Т.з. «Моніторинг якості морського середовища», тобто всього лише дві дрібномасштабні зйомки поблизу району КПК, судячи з тексту, виконані в липні 2006 і 2007 рр.. співробітниками ПівденНІРО (м. Керч), де проводився також лабораторний аналіз проб води. У тексті вказані номерами посилання на опубліковані джерела, матеріали яких використані в роботі, однак представлений файл не містить переліку цих посилань, що не дозволяє судити про повноту та якість аналізу.
У представлених матеріалах ОВНС вказується, що в процесі виробничої діяльності КПК викиди забруднюючих речовин поширюються далеко за межі порту і району робіт, забруднюючи атмосферне повітря, а також водну середу акваторії порту, Севастопольської бухти і прилеглого до неї району Чорного моря. Очевидно, що інтенсивність забруднення і активність процесів самоочищення водного середовища і приводний атмосфери багато в чому залежать від гідрометеорологічних умов району. Тим не менш, характеристика важливих гідрологічних та метеорологічних параметрів Севастопольської бухти і зони перевантажувального комплексу представлена ​​поверхово. У ній не використані сучасні опубліковані результати багаторічних досліджень Гідрометеослужби Україна, Морського відділення УкрНДГМІ МНС України та НАН України - офіційного суб'єкта державної системи моніторингу морського середовища а також Морського гідрофізичного інституту НАН України.
У розділі «Кліматична характеристика» не дістає ряду важливих даних, допущені помилки, які можуть спричинити цілком передбачувані негативні наслідки.
По більшості параметрів не зазначено період (з якого по який рік) спостережень, що дуже важливо у зв'язку з інтенсивним спостерігається в останні роки глобальним потеплінням і пов'язаними з ним змінами теплового, вітрового режимів, а також підйомом рівня моря. Ймовірно тому, наприклад, невірно вказані дані по станції Севастополь: середня температура повітря +14,6 ° С (у дійсності +12,1 ° С), середня температура січня -2 ° С (у дійсності +2,9 ° С), річні сума опадів і максимум 350 і 584 мм (насправді - 395 і 678 мм). Неточні і недбало представлені дані по швидкості вітру і повторюваності напрямків вітру, особливо повторюваності штормових градацій вітру і хвилювання.
Слід особливо підкреслити роль вітру в поширенні пилового забруднення. Тому троянда вітру повинна бути деталізована, тобто представлена ​​не тільки у вигляді інтегральних повторюваність для кожного напряму, але і по градаціях швидкості вітру, а також за сезонами року. Тобто, розраховані в ОВНС коефіцієнти переносу пилу в атмосфері не можуть врахувати реального різноманіття ситуацій та сценаріїв пилового забруднення від роботи КПК.
Прийнята троянда вітрів не погоджена з органами Держкомгідромету за місцем розташування підприємства, що є порушенням п.8.6.3. ОНД-86
Наведені дані за рівнем моря просто неправильні: абсолютно очевидно, що дані останніх десятиліть не використані. Відсутня інформація про повторюваності та забезпеченості рівня, тому немає даних про забезпеченість і величиною рівня нуля порту, що звичайно використовується у практиці для визначення робочих глибин біля причалів і відміток портових споруд, для визначення оптимального завантаження суден щоб уникнути недогруза або посадки на мілину. У розділі взагалі не згадуються такі важливі для Севастопольської бухти явища як «тягун» і «сейши». Розмах коливань рівня води при сейшен з періодом 1:00 досягають 30-50 см, які накладаються на згінно-нагінні та довгоперіодними коливання рівня в бухті.
Відомі поодинокі випадки, коли підйом рівня перевищував 1 м (заливалася набережна в м. Інкерман). Ігнорування подібних явищ може привести до катастрофічних ситуацій з великими матеріальними збитками і негативними екологічними наслідками.
У розділі «Течії» приведена застаріла концепція, яка не враховує повну зарегульованість річки Чорна Чорноріченського водосховища. Саме тому «постійно діючого стокового течії» в Севастопольській бухті не існує. Сток розпріснених вод спостерігається тільки при вкрай рідкісних аварійних скидах водосховища. У матеріалах ОВНС вірно зазначено, що в бухті переважають дрейфові вітрові течії. Однак не показано, що під впливом вітру в бухті формуються динамічні освіти (кругообіги, вихори), нерідко перешкоджають вільному водообмену бухти з морем.
У центрі таких утворень можуть локалізуватися й утримуватися тривалий час значні обсяги забруднених вод. Постійні сейшевие коливання зумовлюють реверсивні течії на виході з бухти і періодичні протитечія в зоні гирла р.. Чорної.
Перераховані вище фактори не враховані і при підготовці розділу «Температура і солоність води», дані якого представляються недостатньо обгрунтованими, застарілими і викликають сумніви. Адже в останні 5-7 років Морським гідрофізичним інститутом спільно з МО УкНІГМІ проводилися регулярні гідролого-гідрохімічні зйомки всієї акваторії Севастопольської бухти (до 32 станцій комплексних вимірювань протягом зйомки), результати яких опубліковані і могли б бути вільно використані у настільки відповідальному документі як ОВНС .
Що стосується якості морської води за гідрохімічними показниками, то використані два дрібномасштабні зйомки ПівдНІРО не дозволяють судити про режим та стан забруднення вод Севастопольської бухти, адже вплив КПК пошириться далеко за межі локальної прибережної зони терміналу, а складна динаміка вод бухти повинна бути врахована при аналізі забруднення поверхні і товщі вод всій акваторії. Тут корисно було б використовувати матеріали державного моніторингу вод Севастопольських бухт, виконуваного МО УкрНДГМІ з початку 1980-х років.
Розробники ОВНС не врахували сучасні дані метеорологічних, гідрологічних (річкових) і океанографічних спостережень, а також інформацію про особливості водообміну всередині бухти і бухти з морем, про сезонні і короткоперіодних зміни гідрометеорологічних і гідрохімічних умов. Репрезентативна оцінка впливу гідрометеорологічних умов на стан екосистеми бухти при будівництві та експлуатації КПК може бути отримана лише шляхом узагальнення сучасних результатів комплексних досліджень.
З огляду на перелічені зауваження та недоліки, матеріали ОВНС у частині характеристики навколишнього природного середовища на ділянці розміщення об'єкта КПК повинні бути визнані не відповідають об'єктивним даним і оцінюються незадовільно.
2.3. Загальна характеристика об'єкта та господарської діяльності в зоні його впливу:
2.3.1. Процес пилоутворення і коротка характеристика вугілля;
Характеристика потужності джерела викиду при розвантаженні вугілля (грам в секунду) обрана за аналогією з портом Східний. Такий підхід є порушенням вимог міністерства охорони навколишнього природного середовища в частині необхідності розробки методики визначення потужності викиду забруднюючих речовин для кожного окремого типу джерел неорганізованих викидів і п.2.14.ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє оцінки середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд »в частині відсутності посилання на використані методики.
У ОВНС не розглянуті класи вугілля, які будуть предметом діяльності КПК, відсутні дані про їх фізико-хімічних властивостях. Питання про вугілля розглянуто в цілому, а не по конкретних марок вугілля, які будуть перевалюватися.
Твердження про те, що концентрації пилу у викидах від аспіраційних систем на перевантажувальному обладнанні не будуть перевищувати 20 мг / куб. м. носить декларативний характер, тому що обгрунтовується даними контракту з фірмою - постачальником обладнання без вказівки фірми-постачальника (стор. 107 - 108 ОВНС).
У ОВНС абсолютно відсутні відомості про екологічну та санітарно-гігієнічної небезпеки вугільного пилу. Результати наукових дослідження декількох десятиліть, розподілу змістів і форм знаходження токсичних елементів у вугіллі Середньої Азії, Приморського краю і Донецького басейну свідчать про серйозну небезпеку цих елементів у вугіллі і вугільного пилу (Ртутоносность вугілля Донецького басейну / авт.: А. Г. Дворніков, З . І. Кірікіліца - Москва, изд-во Надра, 1987).
Зазначеними вченими встановлено, наприклад, що у вугіллі Донецького басейну токсичні важкі метали природного (природного) походження: мідь, свинець, кобальт, нікель, цинк, молібден, хром, титан, олово, магній, марганець, барій, вісмут, миш'як, сурма, ртуть а також алюміній, залізо, кальцій і кремній концентруються в самої дрібної пилоподібних уламкової фракції вугілля розміром менше 0,1 мм.
Середні змісту перерахованих елементів у вугіллі Донецького регіону склали (грам на тонну або мг / кг вугілля): мідь - 30; свинець - 23,3; кобальт - 31,7; нікель - 46,1; цинк - 94; молібден - 2, 02; хром - 19,3; титан - 2030; олово - 0,6; магній - 13900; марганець - 623; барій - 420; вісмут - 1,6; миш'як - 906; сурма - 292; ртуть - 317; алюміній 54000 ; залізо - 20600; кальцій - 78900; кремній - 57000.
Існують також наукові дані про підвищені природних концентраціях у кам'яному вугіллі та інших вкрай небезпечних забруднюючих хімічних елементів, наприклад - сірки, урану, торію, бенз (а) пірену і інших.
Вугільний пил, що утворюється в місцях видобутку, транспортування або перевантаження вугілля за складом відповідає тому вугіллю з якого утворилася. По повітрю або іншим шляхом вона надходить на поверхню грунту стаючи компонентом цього грунту, або на акваторію, дно водойм, змінюючи хімічних склад вод і донних мулів, з витікаючими наслідками. Оскільки вугільний пил стає складовим компонентом грунтів, то з цієї причини ми маємо право скористатися встановленими державою гранично допустимими концентраціями (ГДК), встановленими для токсичних металів у грунтах.
Отримуємо перевищення ГДК: для цинку в 1,7 рази, для хрому в 3,2 рази, для міді в 10 разів, для сурми в 65 разів, для ртуті в 317 разів, а для миш'яку в 450 разів! У відповідність з нормативними документами ГДК не можуть перевищувати 1 ГДК, а, як правило, повинні бути менше одиниці і за нормативами, які забезпечують екологічну безпеку не повинні перевищувати 0,05 ГДК. Фактично концентрації небезпечних токсичних металів у вугільній пилу можуть перевищувати безпечні концентрації в 1000 - 10000 разів!
2.3.2. Альтернативні способи перевезення і перевантаження вугілля, опис існуючих портових перевантажувальних комплексів (наводяться опубліковані дані для різних регіонів світу, але не для пропонованого КПК).
Коротка характеристика планованої діяльності не включає розгляд варіантів розміщення планованої діяльності (у тому числі альтернативи відмови від діяльності). (П.2.5.).
2.3.3. Загальна характеристика об'єкта проектування - не включені в ОВНС:
- Відповідність планованої діяльності містобудівній документації;
- Наявність позитивних екологічних, санітарно-епідеміологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації планованої діяльності.
2.3.4.Основние періоди впливу на навколишнє природне середовище:
Джерела впливів на навколишнє середовище не вказані на генплані та ситуаційних схемах.
2.3.4.1. Період будівництва - вплив значне.
«До початку виконання будівельно-монтажних робіт належить виконати комплекс робіт підготовчого періоду згідно з ДБН А.3.1-5-96« Організація будівельного виробництва », а так само зробити знесення існуючих будівель, вирубку дерев та кущів, які потрапляють в пляму забудови»
Згідно з наведеними в таблиці даними необхідно знести 100 дерев. В порушення п. 2.29 ДБН дендроплан озеленення території, що включає відомість про озеленення та баланс знесених і компенсаційних насаджень за чинними містобудівними нормами, в ОВНС відсутній.
«Розбирання кам'яних будівель і бетонних фундаментів проводиться за допомогою стрілових кранів вантажопідйомністю 10-25 т.
Розбирання покриттів проводиться розпушуванням бульдозером, обладнаним розпушувачем і за допомогою пневоінструментов вручну. Будівельне сміття вантажиться на автотранспорт і вивозиться на звалище на відстань до 30 км.
Розбирання залізничних шляхів виконується за допомогою пневмоколісного крана вантажопідйомністю 10-16 т.
Придатні для подальшого використання матеріали від розборок, вивозяться автотранспортом на склад Замовника на відстань до 2 км, інші на звалище.
Не розглянуто такі джерела газо-пилоутворення, як буровибухові роботи на стадії будівництва КПК. Навіть при застосуванні шпурового методу підривання негативний вплив буде істотним.
2.3.4.2. Період експлуатації - вплив на навколишнє природне середовище масштабне і неприпустимо висока, що перевищує допустимі норми.
Інше важливе джерело шкідливих чинників - поїзди при транспортуванні вугілля. За нашими розрахунками 10 складів з вугіллям на добу і стільки ж із зворотним вантажем, тобто 20 складів нададуть серйозну навантаження на навколишнє природне середовище. У ОВНС не враховано, що транспортування і перевантаження вугілля буде супроводжуватися утворенням дрібнодисперсного пилу розміром до 10 - 20 мкм особливо небезпечної тим, що вона перебуває тривалий час в підвішеному стані. При цьому забруднення зазнає не тільки територія ЗАТ СК «Авліта», а й землі, прилеглі до неї і залізниці. Досвід Сибірської залізниці показує, що при перевезеннях вугілля з Кузбасу вугільним пилом забруднюються прилеглі території на відстані 250 - 500 м від залізниці.
З метою отримання об'єктивної картини про можливості залізничного транспорту на перегонах Севастополя та АРК під час реалізації такого масштабного проекту необхідно отримати висновок Мінтранспорту та зв'язку України або Придніпровської залізниці.
2.3.4.3. Аварії.
Критичний аналіз матеріалів наведених у розділах ОВНС показав, що вони повністю не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України з питань промислової, екологічної та пожежної безпеки, а також охорони праці. Відсутня науково-обгрунтований підхід при розгляді окремих розділів ОВНС, а деякі частини цього документа можуть розглядатися тільки як уривки зі студентського конспекту з основ екології та охорони праці.
Не розглянуто питання про сортування вугілля по складах. Немає інформації про проекти складів, перевантажувальних станцій. Ці об'єкти також є джерелами небезпечних і шкідливих чинників. Зберігання вугілля у великих обсягах може призвести до забруднення навколишнього середовища шкідливими газами, основні з яких CO, CO2, SOx, NOx та інші. В умовах великих обсягів вугілля, вологи, високих тисків і підвищених температур можливі виникнення пожеж та вибухів при зберіганні вугілля.
Враховуючи, що КПК ЗАТ СК «Авліта» є вибухо-пожежонебезпечних об'єктом, особливе значення при розробці ОВНС має бути приділено екологічним наслідків для міста Севастополя у разі надзвичайних ситуацій (НС) на даному перевантажувальному комплексі. Однак автори ОВНС не призводять яких або оцінок ризику виникнення надзвичайних ситуацій на КПК і не розглядають екологічні наслідки при дії можливих надзвичайних ситуацій природного, техногенного та соціально-політичного характеру на даний об'єкт. Наприклад, не розглянута надзвичайна ситуація та її екологічні наслідки, в результаті аварії (з причини шторму або самозаймання вугілля, вибух на кисневої станції, військовому складі та ін) на великотоннажні судні в центрі Севастопольської бухти.
Жодних оцінок ризиків надзвичайних ситуацій та їх прийнятних рівнів не дається і в інших розділах, у тому числі при ідентифікації та декларування безпеки потенційно небезпечного об'єкта КПК ЗАТ СК «Авліта», хоча це передбачено в постанові Кабінету Міністрів України № 956 від 11.06.2002г. і наказі Міністерства праці та соціальної політики України № 637 від 04.12.2002г. Це говорить про серйозну недоробку не тільки ОВНС, а й усієї наданої ЗАТ СК «Авліта» документації.
2.4. Характеристика навколишнього природного середовища і оцінка впливів на неї:
2.4.1. Геологічне середовище.
Не виконана оцінка впливу об'єкта при будівництві та експлуатації на геологічне середовище регіону з урахуванням впливу всіх існуючих джерел впливу. Неминуча активізація екзогенних, зокрема зсувних, процесів у зоні залізниці у зв'язку з різким збільшенням інтенсивності великовантажного руху. У ОВНС відсутня професійна оцінка негативного впливу проектованого об'єкта на корінні карбонатні породи в зв'язку з розвитком карстових процесів, впливу на поверхневі і підземні води.
Не враховано витрати на укріплювальні та відновлювальні заходи. Так у Севастопольському регіоні значно зростуть витрати на укріплювальні протизсувні роботи вздовж залізниці, що проходить по ділянках південного гірського Криму. Зсуви можуть викликати порушення режиму роботи не тільки самої залізниці, а й КПК, причому, як показує досвід минулих відновлювальних робіт, на досить тривалий період. Збільшення інтенсивності залізничних перевезень на ділянці Сімферополь-Севастополь на 20 потягів на добу зажадає будівництва додаткової залізничної колії Сімферополь-Севастополь, тому що існуюча одна єдина колія вже насилу справляється з існуючим на даний час рухом на цій ділянці. Все це також не знайшло відображення в ОВНС.
Замовнику ТЕО та ОВНС необхідно отримати висновок регіонального органу здійснює моніторинг геологічного середовища в АРК та м. Севастополі - Казенного підприємства «Південекогеоцентр» Мінприроди України (м. Сімферополь) про вплив на геологічне середовище (гірські породи, поверхневі і підземні води, екзогенні геологічні процеси - зсуви і карст і ін) планованої діяльності на етапі будівництва та експлуатації КПК на майданчику КПК і в смузі дії залізниці на території Севастополя та Автономної Республіки Крим.
2.4.2. Повітряне середовище:
2.4.2.1. Динаміка атмосфери - охарактеризована непрофесійно, дивись Висновок щодо рози вітрів та ін параметрів Морського відділення УкрНДГМІ (додаток 11);
2.4.2.2. Коротка характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу - не повна і не об'єктивна, оскільки не дозволяє виконати експертні оцінки щодо ухвалених у Мінприроди методиками.
2.4.2.3. Обгрунтування даних про викиди шкідливих речовин.
Відсутні завдання на розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферу і комп'ютерні карти розсіювання, на основі яких зроблено висновок про екологічну безпеку об'єкта з точки зору забруднення атмосфери (додаток 4. На яке робиться посилання на стор 110 ОВНС, відсутній).
При визначенні ситуації, найбільш несприятливою з точки зору забруднення атмосферного повітря, не розглянуті технологічні сценарії роботи КПК, коли:
- Задіяні одночасно джерела викидів при перевантаженні вугілля за варіантом "судно-склад» з використанням грейферних кранів (приймальних бункерів) з одночасною перевантаженням вугілля за варіантом «склад-напіввагон».
- Задіяні одночасно джерела викидів при перевантаженні вугілля за варіантом "судно-склад», піску (щебеню) за варіантом "судно-склад», вугілля за варіантом «склад-напіввагон».
З представлених матеріалів не випливає, що такі сценарії виключені Технологічною схемою роботи КПК, передбачена одночасна постановка під вантажно-розвантажувальні роботи двох судів.
Розробниками ОВНС абсолютно не враховані всі можливі забруднення навколишнього середовища при будівництві та експлуатації КПК, проглядається явне заниження впливу на навколишнє природне середовище перевантажувального комплексу. Зокрема, не враховується наявність токсичних елементів у вугіллі, що привозяться на перевантажувальний комплекс.
Відсутні завдання на розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в атмосферу і комп'ютерні карти розсіювання, на основі яких зроблено висновок про екологічну безпеку об'єкта з точки зору забруднення атмосфери (додаток 4. На яке робиться посилання на стор 110 ОВНС, відсутній).
Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері, використані в розрахунку розсіювання, наведені у табл.4.2 (посилання на стор 109 ОВНС) відсутні. Параметри, наведені в табл. 2.1 (стор. 21 ОВНС) - не відповідають даними багаторічних спостережень метеостанції Севастопольського Центру з гідрометеорології в Автономній Республіці Крим а також Морського відділення Українського гідрометеорологічного науково-дослідного інституту.
Відсутній розрахунок коефіцієнта рельєфу місцевості, використаний у розрахунку розсіювання забруднюючих речовин.
Розрахунок розсіювання виконаний без обліку фонового забруднення атмосфери в районі розміщення проектованого об'єкта.
У ОВНС КПК не визначено зону впливу викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин на рівні 0,05 ГДК.
В аналізі результатів розрахунку забруднення (стор. 111 ОВНС) розглянуті варіанти 5 сценарій (А) і 5 сценарій (Б), не описані в ТЕО та ОВНС.
На підставі розглянутих матеріалів можна зробити висновок.
Твердження про екологічну безпеку проектованого універсального комплексу в частині впливу його на атмосферне повітря в період експлуатації та достатності нормативного розміру санітарно-захисної зони (300 м), викладені в розділі 8 ОВНС (п.п 6 - 10) не обгрунтовані представленими матеріалами.
2.4.2.4. Порівняльний аналіз результатів розрахунку розсіювання і пропозиції за нормативами гранично допустимих викидів в атмосферу;
2.4.2.5. Обгрунтування достатності прийнятого нормативного розміру санітарно-захисної зони (СЗЗ).
Зовсім не переконливим виглядає «Обгрунтування достатності прийнятого розміру санітарно-захисної зони» наведене у підрозділі 4.2.5. На наш погляд, остаточні розміри цієї зони для КПК повинні встановлюватися з урахуванням розрахункових зон ураження при вибухах і пожежах на найбільш вразливих ділянках об'єкта.
У ОВНС проглядається явне заниження впливу на навколишнє природне середовище перевантажувального комплексу внаслідок неповного виконання вимог природоохоронного законодавства та вимог до складу ОВНС. Зокрема:
Величина санітарної захисної зони (СЗЗ) в ОВНС визначена в 300 метрів. Відповідно до державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів ДСанПіН 7.7.4-046-99 п.2.1.27 при вантажообігу понад 150 тис. тонн на рік величина СЗЗ повинна бути не менше 1000 метрів.
Отримані за розрахунком розміри СЗЗ не уточнювалися окремо для кожного напряму вітру з урахуванням середньорічної повторюваності напрямків вітру одного румба відповідно до п.8.6.2. загальносоюзного нормативного документа ОНД-86 "Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств» та п.2.1.26 ДСанПіН 7.7.4-046-99.
Характеристика потужності джерела викиду при розвантаженні вугілля (грам в секунду) обрана за аналогією з портом Східний. Такий підхід є порушенням вимог міністерства охорони навколишнього природного середовища в частині необхідності розробки методики визначення потужності викиду забруднюючих речовин для кожного окремого типу джерел неорганізованих викидів і п.2.14.ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє оцінки середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд »в частині відсутності посилання на використані методики.
У ОВНС санітарно-захисна зона (СЗЗ) безпідставно, в порушення ДСанПІН 7.7.4-046-99, прийнята 300 м від джерел забруднення. Існуюча і проектована територія СЗЗ є умовним відстанню, яке не має нормативного озеленення (мінімум 30%) на даний момент і не має проектних рішень в ТЕО. Містобудівні норми вимагають на межі СЗЗ більше 100м створювати смугу деревно-чагарникових насаджень не менше 30 м з боку житлової забудови (п.10.13 ДБН 360-92).
Очевидно, що Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 20.08.2008 р. № 05.03.02-07/53176, підписаний заступником голови експертної комісії Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва АМН України І. С. Полька (протокол № 3301 від 19.082008 р.) і затверджене в.о. Головного державного санітарного лікаря України А. П. Пономаренко повинно бути відкликана добровільно або скасовано в судовому порядку. У зазначеному документі йдеться про те, що «Об'єкт експертизи відповідає встановленим медичний крітеріям безпеки», ... «За результатами ДЕРЖАВНОЇ Санітарно-епідеміологічної експертизи ТЕО будівніцтва універсального перевантажувального комплексу м. Севастополь, за данімі заявника матеріалами відповідає вимог санітарного законодавства України І за умови дотримання вимог Може буті використане в заявленій сфері застосування» ... «Термін прідатності - Не обмежується». МОЗ України, по-перше, ігнорує ДСанПіН 7.7.4-046-99 в частині визначення розміру санітарно захисної зони, передбаченої цим нормативним документом. СЗЗ для споруджуваних портів з річним обсягом перевалює вантажів понад 150 тис.т встановлюється не менше 1000 м, а ніяк не 300м. По-друге, в описі кадастрового плану згаданого Висновки МОЗ України є принципова неточність: «Універсальний перевантажувальній комплекс згідно кадастрового плану межує6 з півночі - територія Кисневий цеху (вибухонебезпечний об'єкт - примітка наша), Далі - Залізнична станція -700 м, до жітлової забудови - 1100-1200 м (віділено нами); Зі сходу - землекористування Севастопольська КЕЧ ВМС України; ж півдня - землі, не передані у власність; Із заходу - територія військово-морської базується на цілі России, ВАТ «Морський Індустріальний комплекс». Територія військово-морської базується на цілі России є власністю іноземної держави (віділено нами) І З боці України ця територія НЕ підлягає контролю. Таким чином, облаштування СЗЗ 300 м не вімагає у порівнянні з існуючім таборували переглядання розмірів СЗЗ та не суперечити вимог санітарного законодавства (ДСП 173-96) ». Суперечити, шановні експерт від медицини. СЗЗ не менше 1000 м встановлює більш новий нормативний документ - ДСанПіН 7.7.4-046-99. Територія базування Чорноморського флоту Росії є власністю України і перебуває в оренді. Останнє і головне - фактична відстань від об'єкта, що представляє підвищену екологічну небезпеку (ПКМУ від 27.07.1995г. № 554), до найближчих житлових будівель становить всього 150 м!
2.4.2.6. Орієнтовний прогноз впливів викидів в атмосферу і розрахунок платежів - прогноз викидів не виконаний, наведені відомості в ОВНС носять декларативний характер; розрахунок платежів і зборів за забруднення навколишнього природного середовища не об'єктивний і, очевидно, вкрай занижений.
2.4.3. Несприятливі виробничі фактори:
2.4.3.1. Виробничий шум
У розділі 4.3. ОВНС наведені деякі відомості з учбової літератури про несприятливі виробничі фактори: шумі і електромагнітних полях. На сторінці 121 зазначено, що для аналізу шумового забруднення навколишнього середовища при роботі КПК виконані комплексні акустичні дослідження, але їх результати автори не наводять, а обмежуються висновками про те, що на кордоні проммайданчика рівень шуму не перевищує 45 дБА. З цим не можна погодитися, враховуючи кількість потужних джерел шуму на території КПК. Високі рівні шуму будуть виникати не тільки при розвантаженні судів, але навантаження-розвантаження вугілля зі складів і навантаження його на поїзди, а також при маневруванні завантажених поїздів, у тому числі за територією КПК. Значний шум будуть створювати машини і механізми, а також працюючі вентиляційні (аспіраційні) установки безпосередньо на перевантажувальному комплексі.
У таблиці 4.6. ОВНС перераховано 3 заходи по боротьбі з шумом і вібрацією, які не носять конкретний характер і звичайно не вирішують завдання захисту населення і працівників КПК від підвищених рівнів звукового тиску.
Довідково: Розроблена ТОВ «Екріс Лтд» кілька років тому ОВНС до ТЕО будівництва перевантажувального терміналу коксу потужністю 3,0 млн. т / рік в Камишовій бухті показала, що закриті склади з вагоноперекидачем, високоефективними (99,9%) пилоочисного пристроями утворюється коксової пилу 191,7 т / рік. Концентрації пилу в атмосферному повітрі і рівень шуму перевищували рівні гранично допустимі концентрації (ГДК) на відстані 1200 м від об'єкта. Іншими словами проектні рішення не відповідали вимогам природоохоронного законодавства. Проект був відхилений і не реалізований. Відомо, що об'єкт не має шкідливого впливу на навколишнє середовище, якщо нормовані показники не перевищують 0,05 ГДК.
2.4.3.2.Електомагнітние поля - головний вплив, по видимому, наземних і морських засобів навігації.
2.4.4. Мікроклімат.
2.4.5. Оцінка впливу днопоглиблювальних робіт на морське середовище - розглянуто в ОВНС детально і все ж таки викликає численні зауваження:
2.4.5.1. Загальні відомості про ділянку днопоглиблення, обсягах і технологічної схеми виконання робіт;
2.4.5.2. Характеристика днопоглиблювальних робіт з позицій впливу на морське середовище;
2.4.5.3. Оцінка зони техногенної каламутності;
2.4.5.4. Розрахунок концентрації забруднюючих речовин у контрольному створі;
2.4.5.5. Оцінка економічного збитку, що наноситься морському середовищі при днопоглиблювальних роботах.
2.4.6.Водние ресурси:
2.4.6.1. Показники впливу на водні ресурси;
2.4.6.2. Розрахунок платежів за забруднення водного середовища - не достатньо обгрунтовані;
2.4.6.3. Вплив на підземні води - не досить аргументовано.
2.4.7. Грунт
Рослинний шар грунту зрізається бульдозером, підгортати, за допомогою екскаватора вантажиться в автосамоскиди і вивозиться в депозит на відстань до 5 км.
На наступних стадіях проектування потрібно уточнення положення місць берегових відвалів (смітників) і депозитів грунту. »
Відсутні: оцінка негативного впливу будівництва і експлуатації об'єкта на грунтово-рослинний шар, місця розміщення надлишкового грунтово-рослинного грунту з урахуванням його нинішнього еколого-геохімічного стану. Є достовірні дані 2007 року, які свідчать про перевищення до 3 ГДК ряду важких металів (цинк, свинець, хром, марганець та ін) у грунтах району проектування будівництва КПК (Науковий звіт: «Оцінка еколого-геохімічного стану і стійкість геологічного середовища у прибережно- морській зоні території розташування військово-морської бази Чорноморського Флоту Російської Федерації »авт.: В. М. Артеменко, В. А. Шумлянський та ін; виконавець - ЗАТ« Концерн Надра », Київ-Севастополь, 2007).
Не розглянуто питання забруднення грунтового покриву на території підприємства та за її територією вугільним пилом, а також зміни агрохімічних показників забрудненого грунтового покриву.
Не обгрунтовані заходи щодо запобігання або зменшення негативних впливів на грунти вугільного пилу, що є порушенням п.2.24. ДБН А.2.2-1-2003
2.4.8. Відходи виробництва.
На стадії будівництва придатні для подальшого використання матеріали від розборок, вивозяться автотранспортом на склад Замовника на відстань до 2 км, інші на звалище.
Розміщення великих обсягів будівельного сміття і грунту наведено умовно в кілометраж, що говорить про відсутність відомостей у проектувальників з питання складування даного виду відходів не тільки на території Північної сторони, але і в місті Севастополі в цілому. Придатні для подальшого використання матеріали від розборок, вивозяться автотранспортом на склад Замовника на відстань до 2 км, інші на звалище.
Розробку грунту при утворенні території передбачається виконувати трьома комплексними ланками з ведучою машиною - екскаватором пряма лопата з ковшем ємністю 2,5 м3. При прийнятої дальності візки грунту у відвал 10 км під кожен екскаватор буде потрібно 10 самоскидів вантажопідйомністю 25 т (ємність кузова 14,3 м3).
Табл. 0.1 Обсяги основних будівельних, монтажних і спеціальних будівельних робіт.
№ п \ п
Найменування робіт
Од.
ізм.
Всього по будівництву
I
II
III
IV
1
Розбирання кам'яних споруд
м3
25000
2
Розбирання бетонних фундаментів
м3
2000
3
Розбирання ж / д шляхів
м колії
90
4
Розбирання покриттів: асфальтобетонних
щебеневих
монолітних цементобетонних
м2/м3
12500/1125
2000/300
3000/600
5
Корчівка дерев
Шт
100
6
Земляні роботи:
виїмка
насип
м3
100279
63526
7
Розробка грунту під склад вугілля
м3
960000
8
Планування території
м2
80000
9
Планування грунту підстав
м2
18800
Не розглянуто питання складу, класу небезпеки і властивостей відходів утворених на очисних спорудах підприємства, а також їх вивезення або знищення на території підприємства відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи».
2.5. Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливу на неї.
У розділі «Оцінка впливу запланованої діяльності на навколишнє соціальне середовище» не приведена коротка сучасна і прогнозна характеристики основних соціально-побутових умов проживання місцевого населення в зоні впливів планованої діяльності.
Характеристика населення не включає інформацію про його статево-віковою структурою, зайнятості, міграції, чисельність, захворюваність і потреби.
При цьому не визначені:
- Характер та розміщення прилеглої до об'єкта проектування житлової та громадської забудови;
- Наявність об'єктів соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та рекреаційного призначення тощо;
- Інженерне облаштування забудови (водопостачання, каналізація, теплопостачання та інше). (П.2.30.)
Відсутня оцінка позитивного і негативного впливу запланованої діяльності на соціальні умови життєдіяльності та задоволення потреб місцевого населення, в тому числі його зайнятості (п.2.32.)
У випадках проектування особливо небезпечних промислових об'єктів, які можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище (I і II класу небезпеки за санітарною класифікацією "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96), здійснюється оцінка прогнозного впливу проектованого об'єкта на стан здоров'я населення, яке мешкає на прилеглій території.
Відсутнє обгрунтування заходів щодо запобігання погіршенню умов життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту будівництва об'єкта, у тому числі компенсаційні заходи (п.2.34).
Програмне розвиток м. Севастополя, як рекреаційно-туристичного, історичного заповідника ніяк не узгоджується зі створенням у м. Севастополі потужного (8,5 млн.т / рік) КПК для вугілля й інших сипучих вантажів, що є інтенсивним забруднювачем природного навколишнього середовища. Будівництво таких комплексів неприпустимо навіть у промислових регіонах поблизу населених пунктів і міст.
«Експлуатація комплексу передбачається без збільшення чисельності персоналу. Тому отримання додаткових лімітів на воду не потрібно ». У той же час чисельність працюючих на КПК. зазначена в ТЕО - 148, а в ОВНС - 298 чол.
Результати індикативного опитування громадської думки з ОВНС будівництва КПК показали, що абсолютна більшість населення Севастополя - близько 99%, виступає проти будівництва КПК, і, перш за все, проти вугільного терміналу в його складі.
2.6. Оцінка впливу на навколишнє техногенне середовище.
Оцінка впливу планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище - промислові, житлово-цивільні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії та культури (як об'єкти забудови), наземні і підземні споруди та інші елементи техногенного середовища, які знаходяться в зоні впливу планованої діяльності, не розроблена. Обгрунтування заходів щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності та збереження відсутній (п.2.36).
Відсутність сучасної транспортної інфраструктури в даному районі зараз створює соціальну напруженість, в той же час у ТЕО не розглянуто це питання, а просто констатовано факт використання існуючих транспортних магістралей.
Близько 15-20 квадратних кілометрів земель лісового фонду, сільськогосподарського і рекреаційного призначення Севастополя можуть стати фактично не придатними до використання за призначенням через супутнього забруднення повітря, грунтів, а також акустичного і вібраційного впливу ЖД і автотранспорту, обслуговуючого КПК. Перш за все, це стосується ділянки, розташованого між залізницею й автотрасою в районі с. Верхньосадове, ВІР і долини річки Бельбек (Розробником ТЕО та ОВНС для КПК відповідні розрахунки не наведено);
2.7. Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки:
2.7.1. Атмосферне повітря.
Розширення існуючого підприємства «Авліта», експлуатація якого буде супроводжуватися викидами шкідливих речовин в атмосферу не передбачена генеральним планом розвитку міста, що є порушенням вимог п.3.1. ДСП - 201-97 «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами» МОЗ України Київ 1997.
У розрахунках не враховано наступні джерела викидів:
- Викиди від силової установки судна, що стоїть біля причалу під навантаженням у разі неможливості підключення судна до берегового електропостачання або відсутності харчування на берегових пунктах електропостачання;
- Викиди від тепловозів, які подають склади під перевантаження вугілля та інших матеріалів.
2.7.1.1. Заходи, спрямовані на зниження шкідливого впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферу;
2.7.1.2. Відомості про заходи з регулювання викидів при несприятливих метеоумовах.
2.7.2. Водне середовище.
Відсутній розрахунок обсягу зливових стоків збираються з території підприємства за рік і за добу для обгрунтування потужності очисних споруд, річного та добової витрати води на технічні та інші потреби і обгрунтування обсягу ємностей необхідних для зберігання технічної води.
Відсутнє обгрунтування типу очищення зливових стоків, потужності очисних споруд і складу зливових вод після очищення. Не розглянуто питання можливості використання накопичених зливових стоків для технічних та інших потреб підприємства, допустимих скидів та фільтраційних витоків у Севастопольську бухту. Що є порушенням п.2.18. ДБН А.2.2-1-2003
Не розглянуто питання ступеня забруднення вугільним пилом акваторії Севастопольської бухти при виробництві перевантажувальних робіт, наслідків цього забруднення для людини, що є порушенням п.2.19. ДБН А.2.2-1-2003 з оцінки впливів планованої діяльності на стан поверхневих вод в частині:
- Морфометричних, гідродинамічних і водно-балансових параметрів;
- Якості вод, включаючи фізичні, хімічні, санітарно-гігієнічні, токсикологічні, паразитологічні, радіоекологічні характеристики;
Не наведено окремо матеріали щодо якості води в місцях водокористування, відпочинку, спорту в Севастопольській бухті.
Відсутнє обгрунтування (повною мірою) впливу зливових стоків підприємства на підземні води, що є порушенням п.2.18. ДБН А.2.2-1-2003.
Не враховано наслідки забруднення повітря і вод від перебування на рейді, переміщення по бухті, розвантаження-навантаження, стоянок близько 500 великотоннажних суден, слива лляльних вод, поповнення запасів палива, продовольства, води (Розробником ТЕО та ОВНС для КПК відповідні розрахунки не наведено).
Не обгрунтовані заходи щодо запобігання або зменшення надходження у водне середовище Севастопольської бухти забруднюючих речовин при перевантаженні з зазначенням розрахункових варіантів, які повинні охоплювати найменш сприятливі періоди і можливі аварійні ситуації, що є порушенням вимог п.2.22. ДБН А.2.2-1-2003
2.7.3. Оцінка ймовірних аварійних ситуацій та їх наслідків.
У підрозділі 7.3. ОВНС "Оцінка ймовірних аварійних ситуацій та їх наслідків» автори не наводять жодного розрахунку, а обмежуються уривчастими відомостями з навчальної літератури про надійність виробів, горінні вугілля і вибухах вугільного пилу. Просто сміховинним виглядає підрозділ 7.3.3. «Аварійні ситуації при пошкодженні мереж каналізації» який має об'єм всього в чотири пропозиції.
Особливу стурбованість авторів експертного висновку викликає та обставина, що розробниками ОВНС (і ТЕО в цілому) взагалі не враховується техногенно-екологічна обстановка на території, де передбачається розміщення КПК ЗАТ СК «Авліта». У безпосередній близькості від місця пропонованої споруди перевантажувального комплексу вже функціонують радіаційно-небезпечний об'єкт (ядерний реактор СНУЯЕтаП), вибухопожежонебезпечні об'єкти: кисневий цех (на північному кордоні запланованого об'єкта), велика нафтобаза Чорноморського флоту РФ, Зерновий термінал ЗАТ СК «Авліта», а також військовий арсенал і склади боєприпасів Міноборони Російської Федерації та Україні, які межують з територією проектованого КПК.
Виходячи з гіркого досвіду останніх років великих пожеж та масових вибухів на складах боєприпасів та вугільних шахт Україні представляється необхідним отримати компетентні висновки з ОВНС проектованого КПК Міністерства оборони України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України та Державного Комітету України по нагляду за охороною праці.
На нашу думку вже ця обставина повністю виключає можливість споруди КПК на території Північної сторони міста Севастополя.
2.7.3.1. Загальні положення;
2.7.3.2. Аварійні ситуації при експлуатації КПК.
При розробці питань охорони праці та промислової безпеки у розділі 13 ТЕО «Техніка безпеки» автори використовують застарілу нормативно-правову базу і терміни, що є неприпустимим з позиції чинного законодавства. Наприклад, в якості основних нормативно-правових актів (підрозділ 13.1) розробники ТЕО використовують: «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» (Затверджено Госнадзороохрантруда України 16 грудня 1993 р.) та «Правила пристрою електроустановок» (Шосте видання, перероблене і доповнене. М., Вища школа, 1986 р.). В даний час ці нормативно-правові акти з охорони праці скасовані, а діють: НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила Будови І безпечноі експлуатації вантажопідіймальніх кранів" (затверджені Держгірпромнаглядом Україна 18.06.07г., Наказ № 132, зареєстровані Мін'юстом України 09.07.2007г. , № 784/14051) та НПАОП 40.1-1.01-97 "Правила безпечної експлуатації електроустановок" (затверджені Держнаглядохоронпраці України 6.10.97г., наказ № 257, зареєстровані Мін'юстом України 13.01.98г., № 11 \ 2).
У даному розділі відсутній аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів при експлуатації КПК, що говорить про некваліфікованому і безсистемному підході розробників ТЕО до питань безпеки праці.
З розділу 13.3. ТЕО «Організаційно-технічні заходи» (очевидно з охорони праці) випливає, що вся організація охорони праці на КПК складається з навчання працівників з питань виробничої безпеки та ведення інструктивної та технологічної документації. Звідси випливає висновок, про незнання або ігнорування розробниками ТЕО змісту Закону України «Про охорону праці», зокрема третього розділу зазначеного закону.
2.8. Комплексна оцінка впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище та характеристика залишкових впливів.
Програмне розвиток м. Севастополя, як рекреаційно-туристичного, історичного заповідника ніяк не узгоджується зі створенням у м. Севастополі потужного (8,5 млн.т / рік) КПК для вугілля та інших сипких вантажів, що є інтенсивним забруднювачем природного навколишнього середовища. Будівництво таких комплексів неприпустимо навіть у промислових регіонах поблизу населених пунктів і міст.
Розробниками ОВНС абсолютно не враховані всі можливі забруднення навколишнього середовища при будівництві та експлуатації КПК, проглядається явне заниження впливу на навколишнє природне середовище перевантажувального комплексу. Зокрема, не враховується наявність токсичних елементів у вугіллі, що привозяться на перевантажувальний комплекс.
Крім того, в ОВНС не передбачено розміщення на території КПК автоматизованої системи контролю навколишнього середовища.
3. Заключна частина.
Розробниками та замовниками порушений порядок виконання та підготовки матеріалів ОВНС «Техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва універсального перевантажувального комплексу (КПК), визначений у діючих державних будівельних норм" Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств , будівель і споруд »ДБН А.2.2-1-2003., а саме:
- Замовник і виконавець ОВНС не погодили і не опублікували Заява про наміри; не розглянули альтернативи планованої діяльності, (у тому числі відмови від діяльності), варіанти розміщення об'єкта;
- Виконавець ОВНС виконує роботи відповідно до завдання на розробку матеріалів ОВНС і 1.7-1.12 даних Норм і за результатами цих робіт готує разом із замовником Заяву про екологічні наслідки діяльності;
- При виконанні ОВНС замовник або, за його дорученням, виконавець ОВНС через органи місцевої влади не повною мірою поінформував населення про плановану діяльність, визначив місце і порядок проведення громадських слухань, який не забезпечив участь усіх зацікавлених осіб, не зібрав звернення громадян, не здійснив розгляд та врахування зауважень і пропозицій. Індикативний опитування показало, що абсолютна більшість населення Севастополя - близько 99% (результати індикативного опитування Громадської думки з проблеми будівництва КПК додаються), виступає проти будівництва КПК, і, перш за все, проти вугільного терміналу в його складі.
Таким чином, в порушення п.1.9 ДБН відомості про врахування громадських інтересів у матеріалах ОВНС відсутні.
Замовником планованої діяльності не забезпечені:
- Інформування в установленому порядку населення про проведення обговорення планованої діяльності;
- Громадське обговорення проекту (широта обговорення повинна визначатися масштабами очікуваних впливів);
- Включення в ТЕО позицій щодо забезпечення першочергового відселення населення з санітарно-захисної зони та облаштування звуко-і пилу уздовж авто-і залізничних транспортних магістралей, обслуговуючих КПК і проходить через землі сільськогосподарського та рекреаційного призначення;
- Надання проектних матеріалів представникам громадськості відповідно до Заяви про наміри.
За п.1.10. В ТЕО та ОВНС відсутні матеріали врахування громадських інтересів, які повинні включати:
- Відомості про опублікування в засобах масової інформації Заяви про наміри і проведення громадських слухань;
- Письмові та інші документи звернень громадян;
- Перелік матеріалів, представлених з боку замовника і виконавця ОВНС на розгляд місцевого населення та громадських організацій, перелік питань і зауважень громадян, обгрунтовані відповіді;
- Узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій та обгрунтування, що стосуються неврахованої їх частини;
- Рішення громадської експертизи (якщо вона проводилась);
- Результати громадських міських екологічних слухань;
- Висновків (думки) по ТЕО І ОВНС територіальних органів у Севастополі: Мінприроди України, МНС України, Мінздравохраненія Україна, Держкомзему України та ряду інших (це - «страусина» позиція).
До складу матеріалів підрозділу «Підстави для проведення ОВНС» відсутні:
- Відомості про документи, які є підставою для розроблення матеріалів ОВНС у складі інвестиційної програми чи проекту будівництва;
- Перелік джерел потенційного впливу планованої діяльності на навколишнє середовище з урахуванням її альтернативних варіантів;
- Коротка характеристика видів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище та їх перелік, визначений у "Заяві про наміри" або на інших етапах виконання ОВНС;
- Перелік екологічних, санітарно-епідеміологічних, протипожежних і містобудівних обмежень;
- Дані щодо ставлення громадськості та інших зацікавлених сторін до планованої діяльності і пов'язаних з нею проблем, що вимагають вирішення;
- Опис методів прогнозування динаміки показників навколишнього середовища і обгрунтування розрахункових періодів прогнозу;
- Перелік та стислий аналіз попередніх погоджень і експертиз, включаючи і громадську експертизу (якщо вона проводилась);
- Перелік джерел інформації, використаних при розробленні матеріалів ОВНС (п. 2.2.).
До складу матеріалів підрозділу «Загальна характеристика об'єкта проектування» не включені:
- Відповідність планованої діяльності містобудівній документації;
- Наявність позитивних екологічних, санітарно-епідеміологічних, соціальних і економічних аспектів реалізації планованої діяльності. (П.2.4.)
Коротка характеристика планованої діяльності не включає розгляд варіантів розміщення планованої діяльності (у т.ч. альтернативи відмови від діяльності, п.2.5.).
Джерела впливів на навколишнє середовище не вказані на генплані та ситуаційних схемах (п.2.6).
У розділі «Оцінка впливу запланованої діяльності на навколишнє соціальне середовище» не приведена коротка сучасна і прогнозна характеристики основних соціально-побутових умов проживання місцевого населення в зоні впливів планованої діяльності.
Характеристика населення не включає інформацію про його статево-вікову структуру, зайнятість, міграцію, чисельність, захворюваність і потреби.
При цьому не визначені:
- Характер та розміщення прилеглої до об'єкта проектування житлової та громадської забудови;
- Наявність об'єктів соціально-побутового, спортивно-оздоровчого, курортного та рекреаційного призначення тощо;
- Інженерне облаштування забудови (водопостачання, каналізація, теплопостачання та інше). (П.2.30.)
Відсутня оцінка позитивного і негативного впливу планованої діяльності на соціальні умови життєдіяльності та задоволення потреб місцевого населення, в тому числі його зайнятості. (П.2.32.)
У випадках проектування особливо небезпечних промислових об'єктів, які можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище (I і II класу небезпеки за санітарною класифікацією "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. ДСП № 173-96), здійснюється оцінка прогнозного впливу проектованого об'єкта на стан здоров'я населення, яке мешкає на прилеглій території.
Відсутнє обгрунтування заходів щодо запобігання погіршенню умов життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я при реалізації проекту будівництва об'єкта, у тому числі компенсаційні заходи (п.2.34).
Оцінка впливу планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище - промислові, житлово-цивільні об'єкти, пам'ятки архітектури, історії та культури (як об'єкти забудови), наземні і підземні споруди та інші елементи техногенного середовища, які знаходяться в зоні впливу планованої діяльності, не розроблена. Обгрунтування заходів щодо забезпечення їх експлуатаційної надійності та збереження відсутній (п.2.36).
Відсутність сучасної транспортної інфраструктури в даному районі зараз створює соціальну напруженість, в той же час у ТЕО не розглянуто це питання, а просто констатовано факт використання існуючих «розвинених» транспортних магістралей.
У розділах ТЕО та ОВНС наводяться різні відомості про чисельність персоналу, що впливає на розрахунок обсягів енергоресурсів і соціальний аспект.
ВИСНОВКИ
1. Розділ «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС)» матеріалів техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва універсального перевантажувального комплексу (КПК) у м. Севастополі розроблений з грубими порушеннями вимог природоохоронного законодавства, діючих нормативних документів і оцінюється негативно.
2. Вплив проектованого об'єкта на соціальну та навколишнє природне середовище оцінюється, як неприпустимо висока, а сам проект відхиляється від реалізації.
3. Клопотати перед Севастопольським Міською Радою про організацію міських громадських слухань з питання будівництва СК ЗАТ «Авліта» універсального перевантажувального комплексу на Північній стороні.
4. Клопотати перед державними погоджують і контролюючими органами та Севастопольським Міською Радою про відхилення даного екологічно небезпечного проекту.
ВИКОНАВЦІ ОБЩЕСТЕННОЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ:
С.М. Шулін - Голова Севастопольського громадського екологічного Ради з проблеми розміщення вугільного терміналу в м. Севастополі; Громадське екологічний рух «Екоправо»;
В.М. Артеменко-Начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі - Головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища м. Севастополя Мінприроди Україні у 2000 - 2007 рр..; Заступник голови Севастопольської громадського екологічного Ради - Голова комісії з екологічних експертиз; Керівник Кримського відділення Всеукраїнської громадської організації «Чиста хвиля»; Кандидат геолого-мінералогічних наук, Почесний розвідник надр; Екологічний аудитор;
В.С. Тарасенко - Президент Кримської Академії наук, професор Кримської академії природоохоронного і курортного будівництва; Громадська екологічна організація АРК «Екологія і світ»;
Т.В. Григор'єва - Начальник відділу державної екологічної експертизи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі Мінприроди Україні в 1994 - 2005 р.р.;
Ю.П. Ільїн - Директор МО УкрНДГМІ, кандидат фіз.-мат. наук, старший науковий співробітник;
В.В. Сєвріков - професор кафедри прикладної екології та охорони праці Севастопольського національного технічного університету, доктор технічних наук, гірничий інженер;
Т.А. Пінчук - член-кореспондент Кримської Академії Наук;
А.В. Супруновіч - член-кореспондент Кримської Академії Наук, академік МАІ;
А.К. Сухов - академік Кримської Академії Наук;
А.А. Леонов-Завідувач кафедрою прикладної екології та охорони праці, кандидат технічних наук, доцент;
Ю.А. Хащін - Професор кафедри прикладної екології та охорони праці, кандидат технічних наук;
Ю.В. Корчміт - Доцент кафедри прикладної екології та охорони праці, кандидат технічних наук;
В.Г. Кашірцев - Доцент кафедри прикладної екології та охорони праці, кандидат технічних наук;
В.В. Макаров - Доцент кафедри прикладної екології та охорони праці, кандидат технічних наук;
І.І. Котелянець - Помічник ректора Севастопольського національного університету ядерної енергії і промисловості з зовнішніх зв'язків;
А.Г. Семенов - Голова неприбуткової громадської організації «Асоціація сталого розвитку Севастополя« Аура »; Гідронавт-дослідник 1 класу;
Л.А. Мележик - Директор ТОВ «ЕКРІС ЛТД»;
Д. Ф. Іванова - Заступник директора ТОВ «ЕКРІС ЛТД»;
М.І. Сац - Вчений секретар МОНО «Морська екологія», кандидат біологічних наук;
Т.В. Кутонова - магістр за фахом «Наука і політика охорони навколишнього середовища» Центрально-Європейського Університету (Будапешт Угорщина);
О. Мелень - Керівник юридичного відділу громадської організації «Екологія Право Людина» (м. Львів);
Л.П. Пілунський - Депутат Верховної Ради АРК;
Є.Г. Дубовик - Депутат Севастопольського міського сонета;
А.А. Кисельов - Депутат Севастопольського міського сонета;
Н.Є. Антонюк - Депутат Нахімовської районної у місті Севастополі ради;
Н.В. Купа - Депутат Нахімовської районної у місті Севастополі ради;
Т.А. Чепель - Депутат Нахімовської районної у місті Севастополі ради, Заст. голови Всеукраїнської громадської жіночої організації «Дар життя»;
В.Є. Ажіщев - лікар швидкої допомоги;
А.С. Мамонов - засновник Громадської екологічного руху «Екоправо»;
В.Д. Щербатко - Зав. Лабораторії передгірного садівництва ЦБС - ННЦ УААН, кандидат сільськогосподарських наук;
С.В. Щербатов - Адвокат;
А.В. Яковлєв - Голова фонду громадської думки «Севастополь».
ДОДАТКИ:
1. Схема планованого розміщення Універсального перевантажувального комплексу в м. Севастополі та розміри прогнозованої санітарно-захисної зони (СЗЗ) експертами -1 л.
2. Схема - Межі нормативної (у розумінні розробників ОВНС) СЗЗ - 1 л.
3. Висновок держуправління екології та природних ресурсів в м. Севастополі МІН природи України про погодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянкі для універсального перевантажувального комплексу (КПК) генеральних вантажів від 03.04.2006 р. № 2101/10-УП/06-223-37 - 2 л.
4. Лист Державної екологічної інспекції в Севастополі Мінприроди України від 18.09.2008 № 2993/08-03 - 1л.
5. Лист ЗАТ «Стівідорна компанія« Авліта »вих. № 800/1163 від 31.03.2006 р. начальнику держуправління екології в м. Севастополі з переліком генеральних вантажів КПК
6. Висновок ДЕРЖАВНОЇ Санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров, я України от 20.08.2006 р. № 05.03.02-07/53176 - 4 л.
7. Захворюваність на злоякісні новоутворення та смертність від них в Севастополі (на 100000 населення).
8. Експертний висновок Сівши НТУ з ОВНС і ТЕО при будівництві та експлуатації універсального перевантажувального комплексу ЗАТ СК «Авліта» - 10 л.
9. Довідка ТОВ «ЕКРІС ЛТД» за матеріалами ТЕО будівництва універсального перевантажувального комплексу ЗАТ «СК АВЛІТА» - 4 л.
10. Виписка з протоколу засідання Президії Кримської Академії наук від 16.11.2007 і 27.08.2008 р. «Про будівництво в глибоководній Севастопольській бухті універсального перевантажувального комплексу» - 2 л.
11. Висновок МО УкрНДГМІ по гідрометеорологічної частини матеріалів ОВНС ЗАТ «СК» АВЛІТА »Вих. № 40 від 26.09.2008 р. - 2 л.
12. Висновок № 23 від 18.07.2008 р. ГУ Кримської басейнової санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України з ТЕО будівництва ЗАТ «СК» АВЛІТА »КПК - 3 л.
13. Висновок Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії по ТЕО будівництва КПК ЗАТ «СК АВЛІТА» - 15 л.
14. Наукова еколого-експертна оцінка Харківського державного відділення комплексних досліджень і оцінки впливів на навколишнє середовище по ТЕО будівництва КПК ЗАТ «СК АВЛІТА» - 20 л.
15. Експертиза ТОВ «ЕКОТОН» ТЕО будівництва КПК ЗАТ «СК АВЛІТА» - 19 л.
16. Лист ВГО «Чиста хвиля» від 25.07.2008 № 12-КР депутату Нахімовської райради про попередню оцінку ОВНС ТЕО будівництва КПК ЗАТ «СК АВЛІТА» - 4 л.
17. Висновок МОНО «Морська екологія» з ОВНС ТЕО будівництва КПК ЗАТ «СК АВЛІТА» - 1 л.
18. Короткий експертний висновок Асоціації сталого розвитку Севастополя «Аура» з ОВНС ТЕО будівництва КПК ЗАТ «СК АВЛІТА» - 4 л.
19. Коментарі магістра Центрально-Європейського Університету (Будапешт, Угорщина) до матеріалів ОВНС ТЕО будівництва КПК ЗАТ «СК АВЛІТА» - 4 л.
20. Коментарі ОЕО «Екологія Право Людина» (м. Львів) матеріалів ОВНС КПК ЗАТ «СК» АВЛІТА »у процесі державної екологічної експертизи - 3 л.
21. Лист лабораторії передгірного садівництва ЦБС-ННЦ УААН «До питання забруднення навколишнього території залізничної магістралі Сімферополь - Севастополь при збільшенні обсягів перевезень вантажів, які пилять». - 2 л.
22. Результати індикативного опитування з проблеми наміри ЗАТ "Авліта" будівництва універсального терміналу для перевалки вугілля та інших насипних вантажів в Севастопольській бухті.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Екологія та охорона природи | Реферат
190.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Антропогенні забруднення навколишнього середовища м Севастополя
Антропогенне забруднення навколишнього середовища міста Севастополя
Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища
Охорона праці і навколишнього середовища
Цитологія та охорона навколишнього середовища
Міжнародне право та охорона навколишнього середовища 2
Міжнародна правова охорона навколишнього середовища
Міжнародне право та охорона навколишнього середовища
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru