Особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Державна освітня установа вищої професійної освіти
«Орловський Державний Університет»
Факультет педагогіки та психології.
Кафедра корекційної педагогіки та спеціальної психології.
Особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня
Випускна кваліфікаційна робота
по спеціальності: 050715 - Логопедія.
Афанасьєва Ольга Сергіївна
Науковий керівник: старший
викладач кафедри корекційної
педагогіки та спеціальної психології
Трошкіна О. В.
Дата реєстрації:
Орел, 2010р.

Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні обгрунтування проблеми особливостей розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвинення мови
1.1 Особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку
1.2 Психолого - педагогічна характеристика дітей із загальним недорозвиненням мови
1.3 Особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
Глава 2. Методика експериментального вивчення особливостей розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
2.1 Мета, завдання, опис експерименту
2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих даних
Глава 3. Розвиток словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
3.1 Організація роботи з розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня
3.2 Оцінка ефективності роботи з розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня
Висновок
Список літератури
Програми

Введення
Одним з найпоширеніших мовних порушень є загальне недорозвинення мови. Вперше теоретичне обгрунтування загального недорозвинення мови було сформульовано Р. Є. Льовиній ​​і колективом наукових співробітників НДІ дефектології в 50 - 60 роках XX століття. Відхилення у формуванні мови стали розглядатися як порушення розвитку, що протікають за законами ієрархічної будови вищих психічних функцій. Правильне розуміння системи загального недорозвинення мови, причин, що лежать в його основі, різних співвідношень первинних і вторинних порушень необхідно для відбору дітей у спеціальні установи, для вибору найбільш ефективних прийомів корекції і для попередження можливих ускладнень в шкільному навчанні. Формування словника є найбільш важливим завданням, рішення якої допоможе наблизити таких дітей до нормального психічного розвитку. У процесі становлення мови в дошкільників відбувається моральне, естетичне, розумове виховання, дитина пізнає навколишнє середовище, предметний світ і розвивається як особистість у цілому.
Актуальність проблеми очевидна, так як без глибокого знання особливостей розвитку словника важко уявити подальший розвиток наукових і практичних питань у спеціальній педагогіці, створення адекватних ефективних засобів виховання та навчання дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Необхідність вивчення лексичної сторони мовлення диктується недостатньо глибокими розробками в цій проблемі.
Аналіз літературних джерел свідчить про те, що питання активізації словникового запасу дошкільників викликає великий інтерес у дослідників у різних галузях наукового пізнання. Так О. С. Ушакова [19] розглядає розвиток мови у дітей в нормі поетапно, розробивши програму розвитку мовлення дітей дошкільного віку в дитячому садку. Н. С. Жукова [7], Л. Н. Ефименкова [8], С. М. Сазонова [16] розглядали питання формування словника у дітей із загальним недорозвиненням мовлення.
Методики обстеження словника пропонують В. М. Макарова, О. О. Ставцева [15]. Ф. Г. Даскалова розробила комплексний вербальний тестовий метод, основним прийомом якого є вільні словесні асоціації. В. І. Яшина, Т. А. Ткаченко [18], В. В. Юртайкин, В. П. Балобанова [1] розробили методики щодо виявлення стану словника у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення. Словникової роботою займалися М. М. Алексєєва [14], А. М. Бородич [2].
Мета дослідження - виявити особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня.
Об'єкт дослідження - лексична сторона мовлення дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження - розвиток словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня.
Гіпотеза: у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення будуть наступні особливості розвитку словника:
1) труднощі в називання багатьох прикметників;
2) у дієслівному словнику переважають слова, що позначають дії, які дитина щодня виконує;
3) важко засвоюються слова узагальненого, абстрактного значення, що позначають стан, оцінку, якість, ознаки та ін;
4) неточність вживання слів.
Завдання:
1) вивчити і проаналізувати теоретичні основи проблеми розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення у психолого - педагогічної та спеціальної літератури;
2) вивчити і проаналізувати особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення;
3) підібрати дидактичні ігри, спрямовані на розвиток активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
Методи: вивчення і аналіз літератури з даної проблеми, психолого-педагогічний експеримент, якісний аналіз отриманих даних.
Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні наявних матеріалів з ​​проблеми дослідження в спеціальній педагогіці, у виділенні розвитку словника як одним із завдань словникової роботи.
Практичне значення полягає у розробці та апробації комплексу корекційно-розвиваючих ігор та психолого-педагогічних рекомендацій, спрямованих на корекцію мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови та активізацію їх словникового запасу.

Глава I. Теоретичні обгрунтування проблеми особливостей розвитку словника дітей старшого дошкільного віку
1.1 Особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку
У розвитку словника дітей дошкільного віку виділяють дві сторони: кількісне зростання словникового запасу і його якісний розвиток, тобто оволодіння значеннями слів.
Дошкільний вік - період швидкого розвитку словника. Його зростання перебуває в залежності від умов життя і виховання, тому в літературі дані про кількість слів дошкільнят одного і того ж віку дуже різняться між собою. Перші осмислені слова з'являються у дітей до кінця першого року життя. У сучасній вітчизняній методиці нормою вважається 10 - 12 слів до року. Розвиток розуміння мови в значній мірі випереджає активний словник. Після півтора років збагачення активного словника відбувається швидкими темпами, і до кінця другого року життя він становить 300 - 400 слів, а до трьох років може досягати 1500 слів. Величезний стрибок у розвитку словника відбувається не тільки і не стільки за рахунок запозичення слів з промови дорослих, скільки за рахунок оволодіння способами утворення слів. Розвиток словника здійснюється за рахунок слів, що позначають предмети найближчого оточення дії з ними, а також окремі їх ознаки. У наступні роки кількість уживаних слів також швидко зростає, однак темпи цього приросту дещо сповільнюються. Третій рік життя - період найбільшого збільшення активного словникового запасу. До чотирьох років кількість слів доходить до 1900, в п'ять років - до 2000 - 2500, а в шість - сім років до 3500 - 4000 слів. Індивідуальні відмінності у словнику спостерігаються і в ці вікові періоди [14]. За словами Д. Б. Ельконіна, відмінності у словнику «більш великі, ніж у будь-якій іншій сфері психічного розвитку» [14, С.-24].
Особливо швидко збільшується число іменників і дієслів, повільніше росте число використовуваних прикметників. Це пояснюється, по-перше, умовами виховання (дорослі мало уваги звертають на знайомство дітей з ознаками і якостями предметів), по-друге, характером імені прикметника як найбільш абстрактної частини мови.
Склад словника відображає коло інтересів і потреб дитини. У промові дітей можна виявити слова, що позначають різні сфери життя. Серед іменників назви предметів побуту становлять 36%, назви об'єктів живої природи - 16,5%; назви засобів пересування - 15,9%. Серед інших іменників найбільш вживаними є назви неживої природи, частин тіла, будівельних споруд та ін Третю частину всіх слів становлять дієслова. Однак важливо не саме по собі кількісне накопичення словника, а його якісний розвиток - розвиток значення слів, за словами Л. С. Виготського, що представляє «грандіозну складність». [3 С.-56] Чітка предметна віднесеність виникає не з самих ранніх етапів життя дитини і є продуктом розвитку. Шлях розвитку узагальнення у дітей охарактеризувала М. М. Кольцова [14]. За її даними, спочатку слово виступає для дитини як компонент складного впливу дорослого, як компонент цілої ситуації, яка включає жести, інтонацію і обстановку, в якій це слово сказано. Потім слово стає інтегруючим сигналом, проходячи при цьому ряд проміжних ступенів:
перший ступінь узагальнення - слово заміщає чуттєвий образ тільки одного предмета. Слово кілька разів співпало з відчуттями від даної речі, і між ними утворилася міцна зв'язок.
другий ступінь узагальнення - слово заміщає чуттєвий образ ряду однорідних предметів. Значення слова тут ширше.
третій ступінь узагальнення - слово позначає кілька груп предметів, що мають загальне призначення.
четвертий ступінь узагальнення - слово досягає стадії інтеграції. У слові як би даний показник попередніх рівнів узагальнення. Сигнальне значення такого слова надзвичайно широко, а зв'язок його з конкретними предметами простежується з великими труднощами. Такого рівня узагальнення діти досягають лише на п'ятому році життя.
Для того щоб дитина засвоїла слова першого та другого ступеня узагальнення, необхідний збіг у часі звучання слова, яке вимовляє дорослий, з сприйняттям дитиною предмета або дії, яке воно позначає.
Для розвитку більш високих ступенів узагальнення потрібно під час сприйняття предметів називати їх як конкретним, так і більш загальним за значенням словом.
Після 4 - 5 років діти, які володіють мовою, відносять нове слово вже не до одного, а до багатьох предметів. Засвоюючи від дорослих готові слова і оперуючи ними, дитина ще не усвідомлює всього того смислового змісту, що вони виражають. Дітьми може бути засвоєна предметна віднесеність слова, а система абстракцій і узагальнень, що стоїть за ним, немає.
Спостерігаються численні факти помилкового слововживання, перенесення найменування з одного предмета на інший, звуження або, навпаки, розширення меж значень слів і їх застосування. Звуження або розширення значення слів дітьми пояснюється тим, що вони не мають достатніх знань про ті предмети і явища, які називаються даними словами. Причому розуміння і вживання слів дітьми 3 - 5 років залежить не тільки від ступеня узагальнення, а й від того, наскільки часто використовують ці слова оточуючі дорослі і як організована діяльність дітей з відповідними предметами. Найбільш правильно діти розуміють і вживають слова, що позначають конкретні предмети, якими вони користуються.
В основі освоєння значень слів лежить функціональний ознака предмета. Ось чому при відсутності слова діти часто вдаються до тлумачень із зазначенням на призначення предметів (лійка - «поливалка», автомобіль - «щоб їздити»). І навіть узагальнюючі слова, у звуковому образі яких закріплений загальний функціональний ознака предметів, діти засвоюють раніше за інших, аналогічних за ступенем узагальнення.
Найменш засвоєними виявляються слова, що позначають більш віддалені від дітей явища. М. Х. Швачкін звернув увагу на такі особливості розуміння значення слів дошкільнятами [14]:
1. Насамперед у сприйнятті дошкільника кожен предмет повинен мати властивим йому назвою. Тому дитина шукає в значенні слова буквальне відображення предмета чи явища, до яких належить слово.
2. Дитина шукає безпосередній зв'язок між звучанням і значенням слова, «бунтує» проти невмотивованого поєднання звуків у слові. Цим пояснюється потреба поєднання звуків у слові.
3. У значення слова дитина вкладає живий, дотиковий образ.
4. Дошкільник має схильність надавати буквальний сенс словами, які він виголошує.
Переносні значення слів засвоюються дітьми не відразу. Спочатку відбувається засвоєння основного значення. Будь-яке вживання слів у переносному значенні викликає здивування і незгоди дітей.
Значення дитячих слів динамічні. Л. С. Виготський звертав увагу на те, що одне і те ж слово при тотожність віднесеності до предметів і явищ навколишнього світу означає для дитини різного роду і різного рівня розвитку різне [3]. Він показав, що на різних етапах за значенням слова стоять різні форми узагальнення. Якщо на ранніх етапах розвитку дитини у значеннях слів переважають емоційно-образні компоненти, то поступово з віком збільшується роль компонентів логічних.
У дитини в 3 - 5 років центральне місце займає процес оволодіння чіткої предметної відносністю слів і їх конкретними значеннями, а в 5 - 6 років - системою так званих життєвих понять, але в яких як і раніше домінують емоційно-образні, наочні зв'язку.
У своїй конкретно-віднесеної формі значення слова виникає раніше поняття і явища передумовою його становлення. Поняття, позначене словом, будучи узагальненим образом дійсності, росте, шириться, поглиблюється в міру розвитку дитини, у міру того як розширюється і стає різноманітність сфера його діяльності, збільшується коло людей і предметів, з якими він вступає в спілкування. У ході свого розвитку мова дитини перестає бути залежною від чуттєвої ситуації.
До старшого дошкільного віку діти, опановують лексикою та іншими компонентами мови настільки, що засвоюваний мова дійсно стає рідним. Тут має закінчуватися, в основному, формування ядра словника. Разом з тим семантичне та, частково, граматичне розвиток залишаються ще далеко не завершеними.
Уточнення смислового змісту слів до 6 - 7 років ще тільки набирає силу. Це пов'язано з умовою нових знань про світ і з зародженням естетичного ставлення до слова і мови в цілому. Спочатку діти неусвідомлено використовують метафори у своїй промові. У старшому дошкільному віці спостерігаються випадки усвідомленого вживання метафор [3].
Таким чином, словник дошкільнят активно розвивається за рахунок слів, придуманих ними. Словотворчість становить важливу особливість дитячого мовлення. Факти, зібрані психологами, педагогами, лінгвістами, свідчать про те, що період від двох до п'яти відрізняється активним словотворенням дітей. Причому нові слова побудовані за законами мови на основі наслідування тих форм, які вони чують від оточуючих дорослих. Словотворчість є показником освоєння морфологічних елементів мови, з якими пов'язане кількісне накопичення слів і розвиток їх значень.
Важливе завдання виховання і навчання полягає у врахуванні закономірностей освоєння значень слів, у поступовому їх поглибленні, формуванні вмінь семантичного відбору слів відповідно до контексту висловлювання.
1.2 Психолого-педагогічна характеристика дітей із загальним недорозвиненням мови
Загальне недорозвинення мови - це різні складні мовні розлади, при яких у дітей порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до її звукової і смислової стороні, при нормальному слуху та інтелекті [13].
Правильне розуміння структури загального недорозвитку мовлення, причин, що лежать в основі, різних співвідношень первинних і вторинних порушень необхідно для відбору дітей у спеціальні установи, для відбору найбільш ефективних прийомів корекції в шкільному навчанні.
Загальне недорозвинення мовлення може спостерігатися при найбільш складних формах дитячої мовленнєвої патології: алалії, афазії, а також ринолалии, дизартрії - у тих випадках, коли виявляються одночасно недостатність словникового запасу, граматичного ладу і прогалини в фонетико - фонематическом розвитку.
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Сховайся, пострибай) (2 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Біля ялинки) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострі ножі) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У ялинки колючі голки) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Марина Л.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Озеро) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Чоловік) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Не названо) Що буває важким? (Не названо) (2 б.)
3. Що називають словом ручка? (Предмет, яким можна відкривати, писати, тримати) (3 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (У каструлі гаряча ручка) (3 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний, веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав). (2 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний, сумний, ображений). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (2 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Потанцюй, пострибай) (2 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (ягнята) (3 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лісник, лісок.) (2 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, у їжака.) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострі ножі, гостра голка) (2 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють, роблю уколи) (2 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Уколи роблять голкою) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа, йди тихо, Я черевики не на ту ногу наділ.) (2 б.)
Ліза М.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Яма) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Не названо) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Не названо) Що буває важким? (Не названо) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Нею можна відкривати, писати, тримати) (3 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Дерев'яна) (1 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (щасливий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Потанцюй) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (не названо). Назви дитинчат коні (не названо). Назви дитинчат вівці (не названо) (1 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий предмет, яким шиють) Які голки ти знаєш? (У їжака, швейна) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гостра голка) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Довга голка.) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Світла Ж.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Не названо) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Не названо) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Сніжинка) Що буває важким? (Не названо) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Нею можна відкривати, тримати) (2 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Залізна ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (скакав). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Сховайся) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (не названо). Назви дитинчат коні (не названо). Назви дитинчат вівці (не названо) (1 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий предмет) Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, швейна) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У їжака довгі голки.) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Микита Ф.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Не названо) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Не названо) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Не названо) Що буває важким? (Сумка) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Двері, сковорідка, сумка.) (1 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Довга ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (засмучений). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Потанцуй.) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (не названо). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (не названо). Назви дитинчат вівці (не названо) (1 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий, довгий предмет) Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, у їжака) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж, гострі кути) (2 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють, захищаються) (2 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У сосни довгі голки.) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Аліна М.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Не названо) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Не названо) Що буває низьким? (Стіл) Що буває легким? (Не названо) Що буває важким? (Не названо) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Дверь.) (1 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (На дверях кругла ручка) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (засмучений). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Спрячься.) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (не названо). Назви дитинчат корови (не названо). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (1 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий, довгий предмет) Які голки ти знаєш? (У їжака, у сосни) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Довга) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострі ножі) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Колючая.) (1 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)

Додаток 4
Протоколи обстеження активного словника старших дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.
Юля До 5 років.
1.Актівний словник.
1.1 Конкретні іменники.
Посуд: чашка, каструля.
Одяг: сорочка, шкарпетки, шапка.
Взуття: чоботи, тапки, черевики.
Тварини: лев, вовк, лисиця, ведмідь, тигр.
Меблі: стіл, стілець, ліжко.
Овочі: помідор, огірок, цибуля, морква.
Птахи: півень, курки, гуси, страус.
Транспорт: не названо.
Фрукти: груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: посуд.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, руки, ноги.
Частини одягу: не названо.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: кухар, продавець.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання.
Що робиш протягом дня? Не названо.
Хто як пересувається? Не названо.
Хто як кричить? Качка крякає. Собака гавкає.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: рожевий, блакитний.
Назва форми: круглий, трикутний, квадратний.
Низький рівень розвитку активного словника.
Таня Н. 4 роки.
1.Актівний словник.
1.1.Конкретние іменники.
Посуд: чашка, ножі, каструля.
Одяг: шапка, шкарпетки.
Взуття: чоботи, черевики.
Тварини: слон, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, ліжко.
Овочі: помідор, огірок.
Птахи: гуси, сова, качка.
Транспорт: автобус.
Фрукти: груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: одяг, взуття.
1.3. Назва професій: не названо.
1.4. Прикметники.
Назва кольорів: червоний, зелений.
Низький рівень розвитку активного словника.
Денис М. 4 роки.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: чашка, ножі, каструля.
Одяг: шапка, шкарпетки, костюм.
Взуття: чоботи, сандалі, туфлі, черевики.
Тварини: слон, бегемот, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, полиця, ліжко.
Овочі: огірок, морква.
Птахи: півень, курки, гуси, качка.
Транспорт: вантажівка.
Фрукти: вишня.
1.2. Узагальнюючі поняття: не названо.
1.3. Назва професій: лікар, будівельник, продавець.
1.4. Прикметники.
Назва кольорів: білий, синій, зелений.
Низький рівень розвитку активного словника.
Костя Ж. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: гуртка, цукорниця, ножі, тарілка.
Одяг: шапка, шкарпетки, хустку.
Взуття: чоботи, сандалі, тапки.
Тварини: лев, вовк, слон, лось, крокодил, лисиця, ведмідь.
Меблі: стілець, ліжко.
Овочі: помідор, огірок, морква, буряк.
Птахи: павич, півень, курки, гуси, сова, качка, лелека.
Транспорт: вантажівка, автобус, велосипед.
Фрукти: сливи, апельсин, груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: тварини, овочі, птиці.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: ніс, рот, очі, руки.
Частини одягу: рукав.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: будівельник.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Сплю, їм, гуляю.
Хто як пересувається? Не названо.
Хто як кричить? Не названо.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: коричневий, блакитний, рожевий.
Назва форми: круглий, квадратний.
Середній рівень розвитку активного словника.
Міша Б. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1.Конкретние іменники.
Посуд: гуртка, ножі, тарілка, каструля.
Одяг: не названо.
Взуття: чоботи, тапки, черевики.
Тварини: слон, лось, крокодил, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, полиця, ліжко.
Овочі: огірок.
Птахи: півень, індик, сова, качка, голуб.
Транспорт: велосипед.
Фрукти: сливи, вишні, груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: одяг, тварини.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, руки, шия, ноги.
Частини одягу: не названо.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: листоноша, будівельник, лікар.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Куша, граю.
Хто як пересувається? Не названо.
Хто як кричить? Не названо.
1.6.Прілогательние.
Назва квітів: не названо.
Назва форми: круглий.
Низький рівень розвитку активного словника.
Марина Л. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: гуртка, тарілка.
Одяг: шапка, шкарпетки, панчохи, хустку.
Взуття: чоботи, черевики.
Тварини: тигр, вовк, носоріг, ведмідь.
Меблі: стілець, ліжко, шафа.
Овочі: помідор, огірок, цибуля, редиска.
Птахи: снігур, півень, гуси, орел, качка, голуб.
Транспорт: автобус.
Фрукти: не названо.
1.2. Узагальнюючі поняття: овочі, тварини, меблі, посуд.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: очі, ніс, рот, руки, шия, голова.
Частини одягу: рукав, гудзик.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: швачка, кухар, шофер.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Граю, сплю.
Хто як пересувається? Птахи літають.
Хто як кричить? Не названо.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: помаранчевий.
Назва форми: круглий, прямокутний.
Середній рівень розвитку активного словника.
Ліза М. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: чашка.
Одяг: шапка, панчохи.
Взуття: не названо.
Тварини: лев, лисиця, жираф, ведмідь.
Меблі: не названо.
Овочі: помідор, огірок, цибуля.
Птахи: півень, журавель, курки, гуси, орел, качка.
Транспорт: не названо.
Фрукти: не названо.
1.2.Обобщающіе поняття: тварини, фрукти, посуд.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: не названо.
Частини одягу: не названо.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: шахтар, продавець.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Граю, гуляю, сплю.
Хто як пересувається? Людина ходить, жаба стрибає.
Хто як кричить? Ворона каркає, жаба квакає, собака гавкає.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: рожевий, блакитний, фіолетовий, коричневий.
Назва форми: круглий, овальний.
Низький рівень розвитку активного словника.
Світла Ж. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: не названо.
Одяг: шкарпетки, сорочка, костюм.
Взуття: чоботи, туфлі, черевики.
Тварини: вовк, лось, кенгуру, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, полиця, ліжко.
Овочі: не названо.
Птахи: півень, курки, індик, голуб.
Транспорт: не названо.
Фрукти: апельсин, груша, агрус.
1.2.Обобщающіе поняття: одяг, тварини, меблі, фрукти.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, шия, руки, ноги, очі.
Частини одягу: комір, гудзик.
Частини автомобіля: колесо.
1.4. Назва професій: вчитель, машиніст, продавець.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Не названо.
Хто як пересувається? Не названо.
Хто як кричить? Кішка нявкає.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: коричневий, рожевий, блакитний, оранжевий.
Назаніе форми: круглий, трикутний, квадратний.
Низький рівень розвитку активного словника.
Микита Ф. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: не названо.
Одяг: шапка.
Взуття: чоботи, сандалі, тапки, туфлі.
Тварини: лев, вовк, рись, носоріг, олень, жираф, ведмідь.
Меблі: ліжко.
Овочі: помідор, огірок, морква.
Птахи: не названо.
Транспорт: вантажівка, автобус, літак, велосипед.
Фрукти: вишня, груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: не названо.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, очі, рот, шия, живіт, руки, ноги.
Частини одягу: гудзик.
Частини автомобіля: дверцята, колеса, кермо.
1.4. Назва професій: лікар, столяр, шофер.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Куша, гуляю, граю, сплю.
Хто як пересувається? Змія повзає. Мавпа стрибає.
Хто як кричить? Не названо.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: рожевий, коричневий.
Назва форми: не названо.
Низький рівень розвитку активного словника.
Аліна М. 4 роки.
1.Актівний словник.
1.1.Конкретние іменники.
Посуд: чашка, каструля.
Одяг: не названо.
Взуття: туфлі, тапки, черевики.
Тварини: лев, тигр, лисиця, жираф, ведмідь.
Меблі: стіл, ліжко, шафа.
Овочі: не названо.
Птахи: павич, півень, курки, індик, голуб, лелека.
Транспорт: не названо.
Фрукти: апельсин, груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: посуд, тварини, меблі, птиці.
1.3. Назва професій: не названо.
1.4. Прикметники.
Назва квітів: синій, чорний, зелений, білий, червоний.
Низький рівень розвитку активного словника.

Додаток 5
Ігри на розвиток словника іменників.
1. "Кому частування?»
Мета даної гри є формування вміння вживати в мові важкі форми іменників. Для проведення гри були підібрані картинки із зображенням ведмедя, гусей, курей, лебедів, коні, вовка, лисиці, рисі, мавпи, кенгуру, жирафа, слона. Дітям було дано завдання розподілити подарунки між тваринами і назвати кому, який подарунок підійде. Дітям задавалися питання: Кому мед? Кому зерно? Кому м'ясо? Кому фрукти?
2. «Назви частини предмета»
Метою даної гри є збагачення словника іменників, розвиток вміння співвідносити предмет і його частини. В даній грі було використано 2 варіанти проведення. Підготовлено картинки із зображенням будинку, вантажівки, дерева, птахи і т. д. У першому варіанті гри дітям було дано завдання по черзі розглянути картинки і назвати частини зображеного предмета. У другому варіанті гри кожна дитина отримала картку з малюнком. Необхідно було розглянути малюнок, назвати його і розповісти з яких частин зображений предмет складається.
3. Гра «М'яч кидай і слова називай»
Мета даної гри полягає в розширенні словникового запасу за рахунок вживання узагальнюючих слів, розвиток уваги і пам'яті, вміння співвідносити родові та видові поняття. Для проведення цієї гри використовувався м'яч. Ця гра проводилася у двох варіантах. У першому варіанті я називала узагальнююче поняття овочі, фрукти, ягоди, дерева і т. д. і кидала м'яч по черзі кожній дитині. Діти, повертаючи м'яч, називали відносяться до цього узагальнюючого поняття предмети.
У першому варіанті гри я називала узагальнююче поняття і кидала м'яч по черзі кожній дитині. Діти, повертаючи м'яч, називали відносяться до цього узагальнюючого поняття предмети. У другому варіанті гри я називала дітям видові поняття і також кидала кожній дитині м'яч. Діти, повертаючи м'яч, називали узагальнюючі слова.
«Хто ким був або що чим було»
Мета: розширення словника іменників і знань про навколишній.
Логопед задає дітям питання. Ким або чим раніше був курча? (Яйцем), кінь (лошам), жаба (пуголовків), метелик (гусеницею), черевики (шкірою), сорочка (тканиною), риба (ікринки), шафа (дошкою), хліб (борошном), велосипед (залізом), светр (вовною) і т.д.?

«Півслова за вами»

Мета: формувати словник іменників.
Учасники гри сідають в коло і перекидають один одному м'яч. При цьому кидає голосно говорить половину якого-небудь слова, той, хто ловить, повинен назвати його другу половину. Наприклад, паро-мож, теле-фон. Кидати м'яч можна будь-якому гравцеві. Відповідати потрібно швидко. За кожну помилку або затримку гравець вибуває з гри.
Умови її можна ускладнити. Ведучий дає (говорить) половину слова кожному сидить в колі дитині. І кожен повинен продовжити другу половину. Не може - штрафне очко. Ведучий починає говорити свою половину слова, наприклад, «тілі ...» Діти продовжують: телефон, телеграма, телескоп, візок, телеграф, телетайп і т.д.
Гра з м'ячем «Тварини і їх дитинчата».
Мета: формування словника іменників, закріплення в мові дітей назві дитинчат тварин, закріплення навичок словотворення, розвиток спритності, уваги, пам'яті.
Хід гри. Кидаючи м'яч дитині, дорослий називає якусь тварину, а дитина, повертаючи м'яч логопеда, називає дитинчати цієї тварини. Основні рухи: перекидання м'яча з ударом об підлогу, перекидання м'яча; прокатування м'яча, сидячи на килимі. Слова скомпоновані в три групи за способом їх утворення. Третя група вимагає запам'ятовування назв дитинчат.
Група 1. У тигра - ..., у лева - ..., у слона - ..., у оленя - ..., у лося - ..., у лисиці -., ..
Група 2. У ведмедя - ведмежа, у верблюда - верблюденя, у вовка - вовченя, у зайця - зайченя, у кролика - крольчонок, у білки - бельчонок, у корови - теля, у коня - лоша, у свині - порося, у вівці - ягня, у курки - курча, у собаки - щеня.
Група 3. Тигреня - левеня - слоненя - оленятко лосеня - лисеня і т.д.
Гра «Скажи лагідно» М'ячик маленький злови, та слівцем приголуб.
Мета: закріплення вміння утворювати іменники за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів, розвиток спритності, швидкості реакції.
Хід гри. Логопед, кидаючи м'яч дитині, називає перше слово (наприклад, куля), а дитина, повертаючи м'яч логопед; називає друге слово (кульку). Слова можна cгpyппіpoвaть за подібністю закінчень. Стіл - столик, ключ - ключик. Шапка - Гапочка, білка - білочка. Книга - книжечка, ложка - ложечка. Голова - голівка, картина - картинка. Мило - мильце, дзеркало - дзеркальце. Лялька - лялечка, буряк - буряк. Коса - косичка, вода - водичка. Жук - жучок, дуб - дубок. Вишня - вишенька, башта - башточка. Сукня - платтячко, крісло - крісельце. Перо - пір'їнка, скло - скельце.
Гра «Один - багато»
Мета: закріплення у мові дітей різних типів закінчень іменників.
Хід гри. Логопед кидає м'яч дітям, називаючи імена іменники в однині. Діти кидають м'яч назад, називаючи іменники у множині. Можна перекидати м'яч з ударами об підлогу, прокатувати м'яч, сидячи на килимі. Приклади: Стіл столи, двір - двори, ніс - носи, гора - гори, нора - нори, міст - мости, будинок - будинки, очей - очі, луг - луки, місто - міста, провід - дроти, холод - холоди, день - дні, пень - пні, сон - сни, лоб - лоби, вухо - вуха, стілець - стільці, кол - кіля, лист - листя, перо - пір'я, крило - крила, дерево - дерева, носок - шкарпетки, панчіх - панчохи , шматок - шматки, гурток - гуртки, дружок - дружки, стрибок - стрибки, каченя - каченята, гусеня - гусенята, курча - курчата, тигреня - тигренята, слоненя - слоненята.
Гра «Веселий рахунок»
Мета: закріплення у мові дітей узгодження іменників з числівниками. Розвиток спритності, швидкості реакції.
Хід гри: Логопед або ведучий кидає м'яч дитині і вимовляє поєднання іменника з числівником «один», а дитина, повертаючи м'яч, у відповідь називає це ж іменник, але у поєднанні з числівником «п'ять» (або «шість», «сім», «вісім »...). Спочатку краще називати сполучення за принципом схожості закінчень іменників. Приклади: один стіл - п'ять столів, один слон - п'ять слонів, одна шафа - п'ять шаф, один гусак - п'ять гусей, один лебідь - п'ять лебедів, один журавель - п'ять журавлів, одна гайка - п'ять гайок, одна майка - п'ять майок, одна шишка - п'ять шишок, один каченя - п'ять каченят, один гусеня - п'ять гусенят, один курча - п'ять курчат, один заєць - п'ять зайців, один палець - п'ять пальців, одну сукню - п'ять суконь, одна шапка - п'ять шапок, одна рукавичка - п'ять рукавичок, одна банка - п'ять банок, одна рукавиця - п'ять рукавиць, один гудзик - п'ять гудзиків, одна мильниця - п'ять мильниць, одна капелюх - п'ять капелюхів, одна книга - п'ять книг, одна цукерка - п'ять цукерок. Варіант «А в мене» Ведучий кидає м'яч і вимовляє: «У мене один стіл». Дитина, кидаючи м'яч назад, відповідає: «А в мене п'ять столів».
Гра «Буває - не буває»
Мета: розширення і закріплення активного словника дитини, розвиток логічного мислення.
Хід гри. Гравці стають у коло. Ведучий називає пори року. Наприклад: «Літо». А потім, кидаючи м'яч кому-небудь з дітей, називає явище природи. Наприклад: «Льодохід». Дитина, що зловив м'яч, повинен сказати, буває таке, або не буває. Гра йде по колу. Хто помилився, виходить з гри. Варіанти явищ природи і сезонних змін: іній, льодохід, крапель, листопад, заметіль, заморозки, дощ, сніг, град, гроза і т. д. Ускладнення. Діти дають повні відповіді, пояснюючи можливість або неможливість того чи іншого явища природи в даний час року.
Гра «Хто ким буде?»
Мета: розвиток мислення, уяви, швидкості реакції, розширення словника іменників.
Хід гри. Ведучий, кидаючи м'яч дітям, задає питання: «Ким (чим) буде - яйце, курча, хлопчик, жолудь, насіннячко, ікринка, гусениця, борошно, залізо, цеглу, тканина, учень, хворий, слабкий» і т. д. Діти , кидаючи м'яч назад, можуть дати кілька варіантів відповіді. Наприклад: «З яйця може бути пташеня, крокодил, черепаха, змія і навіть яєчня».
Ігри на розвиток дієслівного словника.
1. Гра «Хто як говорить?»
Метою цієї є розширення дієслівного словникового запасу, розвиток швидкості реакції. В обладнанні використовувався м'яч. Дана гра проводилася у двох варіантах. У першому варіанті я, кидаючи почергово кожній дитині м'яч, називала якої-небудь тварини. Наприклад: корова, тигр, змія, комар, собака, вовк, качка, свиня і т. д. Діти, повертаючи м'яч, повинні були правильно відповісти, як та чи інша тварина подає голос. Наприклад: мукає, гарчить, сичить, пищить, гавкає, виє, крякає, хрюкає і т. д. У другому варіанті гри я кидаючи м'яч дитині питала: «Хто гарчить?», «А хто мукає?», «Хто гавкає?» , «Хто кує?» і т. д. Діти повинні були назвати відповідних тварин.
2. Гра «Підкажи слівце».
Метою даної гри є розвиток дієслівного словника, мислення, швидкості реакції. У цій грі діти ставали в коло. Я, в ході гри кидаючи м'яч по черзі кожній дитині, задавала питання: Ворона каркає, а сорока? Сова літає, а кролик? Корова їсть сіно, а лисиця? Кріт риє нірки, а сорока? Півень кукурікає, а курка? Жаба квакає, а кінь? Діти, повертаючи м'яч, відповідали: Сорока стрекоче. І т. д.
3. Гра «Що відбувається в природі?»
Метою гри є закріплення вживання в мові дієслів, узгодження слів у реченні. У цій грі я, кидаючи м'яч кожній дитині по черзі, задавала питання на тему «Весна». Наприклад: Діти Сонце навесні що робить? Діти відповідали: світить, гріє. Струмки що роблять? Діти відповідали: біжать, дзюрчать. Сніг що робить? Темніє, тане. Птахи що роблять? Прилітають, в'ють гнізда, співають пісні. Капель що робить? Дзвенить. Ведмідь що робить? Прокидається, виходить з барлогу і т. д.
Гра «Склади пропозиція»
Мета: розвиток уваги, швидкості розумових операцій.
Хід гри. Логопед кидає м'яч кому-небудь з дітей вимовляючи при цьому неузгоджені слова (наприклад: «Дівчинка грати»). Дитина, піймавши м'яч, вимовляє пропозицію з цих слів («Дівчинка грає») і кидає м'яч назад логопеда.
Гра «Хто як пересувається?»
Мета: збагачення дієслівного словника дітей, розвиток мислення, уваги, спритності.
Хід гри. Логопед, кидаючи м'яч дитині, задає питання, дитина, повертаючи м'яч логопеда, повинен на поставлене запитання відповісти. Гра проводиться з перекиданням м'яча раз особистими способами. Логопед: Птахи як пересуваються? А метелики, мухи, бабки, комарі, мошки? Риби як пересуваються? А дельфіни, кити, моржі, акули? Змії що роблять? А гусениці, черв'яки? Коники як пересуваються? А жаби, жаби, блохи, зайці?
Гра «Хто чим займається?»
Мета: закріплення знань дітей про професії, збагачення дієслівного словника дітей, розвиток уваги, спритності.
Хід гри. Варіант 1. Кидаючи або прокочуючи м'яч дитині, логопед називає професію, а дитина, повертаючи м'яч логопеда, повинен назвати дієслово, що означає, що робить людина названої професії. Логопед: будівельник. Діти: будує; кухар (варить (готує); носильник (носить); кресляр (креслить); робочий (працює); прибиральниця (прибирає); художник (малює) і т.д. Варіант 2. Логопед називає дієслово, а дитина професію (продає - продавець).
Гра «Хто може здійснювати ці рухи?»
Мета: активізація дієслівного словника дітей, розвиток уяви, пам'яті, спритності.
Хід гри. Логопед, кидаючи м'яч дитині, називає дієслово, а дитина, повертаючи м'яч логопеда, називає іменник, що підходить до названого дієслова. Логопед: Йде. Діти Людина, тварина, поїзд, пароплав, дощ, сніг, град, час, дорога; Біжить (Людина, тварина, струмок, час); Летить (Птах, метелик, бабка, муха, жук, комар, літак, вертоліт, ракета, супутник, час, телеграма); Пливе (Риба, кит, дельфін, лебідь, човен, корабель, людина, хмара).

Гра. «Що цей предмет може робити?»

Дорослий називає предмет і запитує у дитини, що це предмет може робити? Наприклад, мітла може помсти, лопата - копати і т. д.
Приклади слів: сонце, дощ, ніч, ложка, гойдалки, кішка, птах, літак і ін Не забудьте при кожній відповіді запитувати: «А що ще робить сонце, адже воно не тільки світить?». Нехай дитина підбере якомога більше слів, що позначають дію.
Гра «Хто ким хоче стати?»
Мета: вчити дітей вживати в мові важкі форми дієслова.
Дітям пропонуються сюжетні картинки із зображенням трудових дій. Чим зайняті хлопчики? (Хлопчики хочуть зробити макет літака) Ким вони хочуть стати? (Вони хочуть стати льотчиками). Дітям пропонується придумати речення зі словом хочемо або хочу.
Ігри на розвиток словника прикметників.
1. Гра «З чого зроблено?»
Метою гри є закріплення у мові дітей вживання відносних прикметників та способів їх утворення.
Перед проведенням гри попередньо дитині пояснювалося, що якщо який-небудь предмет зроблений з дерева, то він дерев'яний, а якщо з заліза, то він залізний, і т. д. Потім проводилася робота по картинках, після чого дана тема закріплювалася в грі з м'ячем .
Хід гри. Я, кидаючи м'яч дитині, говорила: «Чоботи з шкіри», а дитина, повертаючи м'яч, відповідав: шкіряні. Потім кидала м'яч іншій дитині, говорила: «Рукавички з хутра», а дитина, повертаючи м'яч, відповідав: хутряні і т. д. Тазик з міді. (Мідний), Ведмедик з плюшу (Плюшевий), Рукавички з вовни (Вовняні), Склянка зі скла (скляний), ваза з кришталю (Кришталева) і т. д. Потім я запропонувала дітям скласти речення з даними словосполученнями. Наприклад: У Маші є плюшевий ведмедик.
2.Игра «Лови та кидай - кольори називай»
Мета гри формувати здатність підбирати іменники до прикметників, що позначає колір, розширювати словник прикметників, закріплювати назви основних кольорів, розвивати уяви у дітей.
У ході гри я, кидаючи м'яч дитині, називала прикметник, що позначає колір, а дитина, повертаючи м'яч, називав іменник, що підходить до даного прикметника. Наприклад: червоний - мак, вогонь, прапор, помаранчевий - апельсин, морква, зоря; жовтий - курча, сонце, ріпа; зелений - огірок, трава, ліс; блакитний - небо, лід, незабудки; синій - дзвіночок, море, чорнило; фіолетовий - зливу, бузок, сутінки і т. д.
3. Гра «Чия голова?»
Метою гри є розширення словника дітей за рахунок вживання присвійних прикметників. Гра проводилася після обговорення картинок. Правильність вживання в мові всіх цих різноманітних закінчень досягалося шляхом кількаразового повторення слів в ігрових ситуаціях.
У ході гри я, кидаючи м'яч кому-небудь з дітей, говорила: «У ворони голова ...», а дитина, кидаючи м'яч назад, закінчує:« ... вороння »і т. д. Приклади: у рисі голова рисяча , у риби - риб'яча, у кішки - котяча, у сороки - сороче, у зайця - заяча, у кролика - кроляча, у верблюда - верблюжа, у коня - кінська, у качки - качина. у лебедя - лебедина, у оленя - оленяча, у лисиці - лисяча, у собаки - собача, у птаха - пташина, у вівці - овеча, у білки - біляча, у ведмедя - ведмежа, у тигра - тигряча, у курки - куряча, у голуба - голубина, у орла - орлина. Як ускладнення було запропоновано дітям скласти речення з цими прикметниками.
Гра «Горячий - холодний»
Мета: формування словника прикметників, закріплення в уявленні і словнику дитини протилежних ознак предметів чи слів-антонімів.
Методичне вказівку. Гра проводиться після попередньої роботи з картинками і засвоєння дитиною таких слів, як «однаковий», «схожий», «різний» («різний»), «протилежний». По картинках: Річка широка, а струмочок вузький. Ведмідь великий, а ведмежа маленький. Дідусь старий, а юнак молодий.
Хід гри. Логопед, кидаючи м'яч дитині, вимовляє одне прикметник, а дитина, повертаючи логопеда м'яч, називає інше - з протилежним значенням. Логопед: Гарячий - Діти: Холодний (Хороший - Поганий; Розумний - Дурний; Веселий - Сумний; Гострий - Тупий; Гладкий - шорстка; Легкий - Важкий; Глибокий - Дрібний; Світлий - Темний; Добрий - Злий; Радісний - сумний; Бистрий - Повільний; Частий-Рідкісний; М'який - твердий; Ясний-похмурий; Високий - низький)
Ускладнення. Можна запропонувати дітям додати іменник. Наприклад: Гострий ніж. Ясний день. Глибоке озеро.
Гра «Що буває круглим?»
Мета: розширення словника дітей за рахунок прикметників, розвиток уяви, пам'яті, спритності.
Хід гри. Перекидаючи м'яч дітям різними способами, логопед задає питання, на який дитина, піймавши м'яч, повинен відповісти, після чого повернути м'яч логопеда. Логопед, у свою чергу, перекидає м'яч наступному дитині, очікуючи відповіді від нього.
· 1. Що буває круглим? (М'яч, куля, колесо, сонце, місяць яблуко, вишня ...)
· 2. Що буває довгим? (Дорога, річка, мотузка, нитка стрічка, шнур ...)
· 3. Що буває високим? (Гора, дерево, людина, сто, будинок, шафа ...)
· 4. Що буває зеленим? (Трава, дерева, кущі, коники, плаття ...)
· 5. Що буває холодним? (Вода, сніг, лід, роса, іній, камінь, ніч ...)
· 6. Що буває гладким? (Скло, дзеркало, камінь, яблуко ...)
· 7. Що буває солодким? (Цукор, цукерки, пиріжки торти, вафлі ...)
· 8. Що буває вовняним? (Сукня, светр, рукавиці, рукавички, шапка ...)
· 9. Що буває колючим? (Їжак, троянда, кактус, голки, ялина дріт ...)
· 10. Що буває гострим? (Ніж, шило, скло, ножиці кинджал, клинок ...)
· 11. Що буває легким? (Пух, перо, вата, сніжинка).
· 12. Що буває глибоким? (Канава, рів, яр, колодязь річка, струмок ...)
Гра «Вгадай іграшку»
Мета: збагатити предметний словник, словник прикметників, формувати вміння знаходити предмет, орієнтуючись на його ознаки і дії.
Логопед показує дитині 3-4 іграшки, він називає їх. Треба відразу навчити правильно називати предмет: "Це ... (заєць, лисиця, каченя)". Логопед розповідає про кожній іграшці, називаючи зовнішні ознаки: "Це м'яка іграшка. Вона сіра. Хвостик короткий, а вуха довгі. Любить морквину, стрибає спритно". Аналогічно описуються інші іграшки, дитина називає їх. Запропонувати дитині описати одну з іграшок.
Гра «Скажи який»
Мета: формувати словник прикметників, вчити виділяти і називати ознаки предмета.
Дорослий дістає з коробки предмети, називає їх ("Це груша"), а дитина називає ознаки ("Вона жовта, м'яка, смачна". "Це помідор". - "Він червоний, круглий, стиглий, соковитий". "Це огірок" . - "Він ... довгастий, зелений, хрусткий").
Гра «Порівняй звірів»
Мета: формувати словник прикметників, вчити порівнювати різних тварин, виділяючи протилежні ознаки.
Логопед пропонує розглянути ведмедика і мишку.
- Мишко великий, а мишка ... (Маленька). Ще, який Мишко ... (Товстий, Толстопята, клишоногий)? А мишка, яка ... (Маленька, сіренька, швидка, спритна)? Що любить Мишка ... (Мед, малину), а мишка любить ... (Сир, сухарі).
- Лапи у Мишки товсті, а у мишки ... (Тоненькі). Мишка кричить гучним, грубим голосом, а мишка ... (Тоненьким). А у кого хвіст довше? У мишки хвіст довгий, а у Мишки ... (Короткий).
На основі наочності проводиться робота і з ознайомленням з багатозначними словами (ніжка стільця - ніжка столу - ніжка у гриба; ручка в сумки - ручка в парасольки - ручка в чашки; голка швейна - голка в їжака на спині - голка в ялинки).

Гра «Який він?»

Мета: формувати словник прикметників, вчити дитину активно описувати ознаки предметів.
Попросіть дитину принести все квадратне, що він знайде в будинку. Наприклад: книгу, коробку, кубик, дошку з кухні, компакт-диск, телевізор і т. д. А потім попросіть його описати всі предмети, що об'єднуються однією ознакою - квадратні. Нехай він знайде і пояснить подібності та відмінності предметів, а також їх призначення.
Ігри на розвиток словника говірок.
1. Гра «Де хто стоїть».
Мета гри формувати словник говірок.
У грі використовувалася дошка, картонні картинки дід, будинок, паркан, 2 дерева, кущі, соняшник, дівчинка, курка.
На початку гри я прочитала кілька пропозицій. «Побудував дід будинок, паркан. Посадив два дерева, кущі, соняшник і став жити в ньому з онукою та з курочкою ». Потім на дошці сама розмістила на дошці картинки із зображенням будинку, куща, двох дерев, соняшнику, забору, курки, дівчинки, дідусі. Потім викликала кілька дітей і дала завдання дітям розмістити предмети, що стоять на дошці праворуч, ліворуч, посередині, попереду, позаду, поруч, поблизу, вдалині, подалі, навколо - відносно один одного. Потім запитала «Де стоять дівчинка, дідусь, курочка?»
Після цього запропонувала дітям задавати один одному питання про те, де стоїть той чи інший предмет.
2. Гра «Скажи навпаки»
Мета гри: формувати словник говірок.
В даній грі дітям пропонувалося підібрати до прислівникам протилежне слово, наприклад: тепло ... (Холодно), морозно ... (Жарко), глибоко ... (Дрібно), високо ... (Низько), далеко ... (Близько), широко ... (Вузько), тихо ... (Голосно), м'яко ... (Твердо), швидко ... (Повільно).
3. Гра «Спіймай і відповідай».
Метою гри є формування словника говірок.
Для гри дітям було запропоновано стати в коло. Я кидаючи м'яч і називала слова, що відповідають на питання «який?», А діти кидаючи м'яч мені називали споріднене слово, що відповідає на питання «як?».
Ввічливий - ввічливо, терплячий - терпляче, лагідний - ласкаво, ніжний - ніжно, зелений - зелено, веселий - весело, холодний - холодно, жаркий - жарко, тепле - тепло, дзвінкий - дзвінко, страшний - страшно, сумний - сумно, нудний - нудно, сонячний - сонячно, сирий - сиро, мокрий - мокро, сухий - сухо.
Гра «Придумати пропозиції».
Мета: формувати словник говірок.
Логопед. Переверніть картинки, які лежать на краю стола. Подивіться, де на них намальовані предмети, і придумайте пропозиції зі словами: близько - далеко, вгорі - внизу, ліворуч - праворуч, високо - низько.
Гра «Дайте відповідь на питання».
Мета: формувати словник говірок.
Логопед задає дітям питання: Як гарчить лев?, А діти відповідають повним відповіддю: (Грізно, гучного) і т. д. Як бігає заєць? (Швидкої). Як цвірінькає горобець? (Весело). Як співає соловейко? (Красиво). Як пищить мишка? (Тихо). Як гарчить собака на кішку? (Сердито). Як грають хлопці в нашій групі? (Дружно). А як наші хлопці займаються? (Старанно?).
Гра «Закінчите пропозицію».
Мета: формувати словник говірок.
Логопед починає говорити пропозиції, а діти повинні закінчити. Наприклад: поїзд іде повільно, а літак летить ... (Швидко). Таня веде себе добре, а Коля ... (Погано). Влітку спекотно, а взимку ... (Холодно). Надя каже тихо, а Вова ... (Голосно) Йде дощ, на вулиці брудно, а вдома ... (Чисто). Ірі було нудно, прийшла Марина, і стало ... (Весело).
Гра «Підбери слово»
Мета: формувати словник прислівників, вчити утворювати споріднені слова, що відповідають на питання «як?».
Логопед. Я буду називати слово, яке відповідає на питання «який?», Наприклад «Хороший хлопчик». Ви ж будете відповідати на запитання, як він себе веде, малює, пише.
Дається модель: поганий - погано, хороший - добре.
Потім діти утворюють прислівники від прикметників: гарний - красиво, солодкий - солодко, кислий - кисло, брудний - брудно, тихий - тихо, чистий - чисто, високий - високо, далекий - далеко, близький - близько, акуратний - акуратно.
Гра «лясніть в долоні!».
Мета: формувати словник говірок.
Логопед. Слухайте уважно. Я буду вимовляти слова, а ви - плескати, коли почуєте слово, що відповідає на питання «як?» (Діти ставлять лікті на стіл, руки готові для бавовни.)
Дівчинка, червоний, добре, біжить. Кішка, хлепче, погано, квітка. Стрибає, смачно, спить, ведмідь. Гірко, добрий, дерево, біжить. Грає, великий, лисиця, швидко. Радісно, ​​бабуся, йде, сумно. Сонячно, тепло, гарно, стирає. Школа, росте, міцно, широко.

Додаток 6
Протокол проведення методики обстеження активного словника старшого дошкільного віку Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В. (контрольний зріз)
П. І. Б.: Юля К.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді
1.Домашніе і дикі тварини
Кішка, тигр, собака.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки, сукня.
3.Мебель
Стіл, стілець, ліжко.
4.Посуда
Чашка, каструля.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Чоботи, тапки, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: малиною.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: руда.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: не названо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Таня Н.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Вовк, корова.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки.
3.Мебель
Ліжко, стілець.
4.Посуда
Чашка, тарілка.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Чоботи, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: руда, хитра.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: не названо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їздимо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на лижах.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Денис М.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Кішка, собака, лев.
2.Одежда
Шапка, куртка.
3.Мебель
Стіл, стілець.
4.Посуда
Чашка, тарілка, ложка.
5.Транспорт
Вантажівка, автобус.
6.Обувь
Черевики, кросівки.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: не названо.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: повзає.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: не названо.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: зірки.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.

П. І. Б.: Костя Ж.
Рівень: високий рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Собака, корова, вовк, лев.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки, шуба, куртка.
3.Мебель
Стілець, ліжко, стіл, шафа.
4.Посуда
Кружка, цукорниця, тарілка.
5.Транспорт
Вантажівка, автобус.
6.Обувь
Чоботи, туфлі.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: телята.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: медом.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: пухнаста.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: повзає.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їдемо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.
П. І. Б.: Михайло Б.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Кішка.
2.Одежда
Шкарпетки.
3.Мебель
Ліжко, стілець, стіл.
4.Посуда
Тарілка, чашка.
5.Транспорт
Машина.
6.Обувь
Тапки, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: не названо.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: телята.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: хитра.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їздимо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: не названо.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: не названо.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.
П. І. Б.: Марина Л.
Рівень: високий рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Корова, собака, ведмідь, вовк, коза.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки, сукня.
3.Мебель
Стілець, ліжко, шафа, стіл.
4.Посуда
Кружка, тарілка, каструля.
5.Транспорт
Автобус, машина, велосипед.
6.Обувь
Чоботи, черевики, туфлі.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: телята.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: рибою.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: хитра.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: повзає.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їздимо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.

П. І. Б.: Ліза М.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Кінь, слон, коза.
2.Одежда
Шапка, плаття.
3.Мебель
Диван, стіл.
4.Посуда
Чашка, тарілка.
5.Транспорт
Машина, літак.
6.Обувь
Черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: м'ясом.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: не названо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їздимо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Світла Ж.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Вовк, свиня, кішка.
2.Одежда
Шкарпетки, плаття.
3.Мебель
Стіл, стілець, шафа.
4.Посуда
Не названо.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Чоботи, туфлі.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: не названо.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: рибою.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Микита Ф.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Лев, коза.
2.Одежда
Шапка, светр.
3.Мебель
Ліжко, шафа.
4.Посуда
Каструля, склянку.
5.Транспорт
Автобус.
6.Обувь
Черевики, кросівки.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: телята.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: не названо.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.

П. І. Б.: Аліна М.
Рівень: високий рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Вовк, свиня, лев, жираф, зебра, коза.
2.Одежда
Шуба, плаття.
3.Мебель
Стіл, ліжко, стілець.
4.Посуда
Чашка, каструля, ніж.
5.Транспорт
Автобус, машина.
6.Обувь
Туфлі, черевики, босоніжки.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: телята.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: медом.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: руда.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їздимо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: летить.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.

Додаток 7
Протокол проведення методики виявлення рівня активного словникового запасу О. С. Ушакової, Є. М. Струниной.
Юля К.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Лялька - це іграшка, з м'ячем грають у футбол, з посуду їдять) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Море) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Дерево) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Пух) Що буває важким? (Камінь) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Ручка, якою пишуть і ручка від дверей) (2 б)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Красива ручка) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний, веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав, скакав.). (2 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Пострибали; сховайся, танцюй) (3 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (1б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лісник, ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, у їжака, швейна голка) (3 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж) (2 б.)
14. що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою можна шити) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У їжачка гострі голки) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа, йди тихо. Мамочка, я тебе сильно люблю) (2 б.)
Середній рівень розвитку словника.
Таня Н.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Грають, їдять) (1 б.)
2. Що буває глибоким? (Яма) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Будинок) Що буває низьким? (Трава) Що буває легким? (Сніжинка) Що буває важким? (Камінь) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Ручка, якою пишуть і ручка від дверей, рука у людини) (3 б)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (На столі ручка) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний, веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг, підстрибував). (3 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Не виконано) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (У їжака) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гостра голка) (2 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють, робити уколи) (2 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Голка) (1 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа йди пошепки. Мамочка, я тебе голосно люблю. Я черевики навиворіт наділ.) (1 б.)
Середній рівень розвитку словника.
Денис М.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Грають у футбол, їдять) (1 б.)
2. Що буває глибоким? (Море) Що буває дрібним? (Калюжа) Що буває високим? (Гори) Що буває низьким? (Трава) Що буває легким? (Сніжинка) Що буває важким? (Камінь) (3 б.)
3. Що називають словом ручка? (Двері, людина) (1 б)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Дерев'яна ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (щасливий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (плентався). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Танцюй, ховайся.) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Зайченята) У зайця багато ... (зайчат) (3 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (ягнята) (3 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Голка) (1 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Не названо) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Гостра) (1 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Пропозиції повторюються без змін.) (1 б.)
Середній рівень розвитку словника.
Костя Ж.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Лялька це іграшка. М'ячем грають у футбол. З посуду їдять) (3 б.)
2. Що буває глибоким? (Річка) Що буває дрібним? (Калюжа) Що буває високим? (Дерева) Що буває низьким? (Трава) Що буває легким? (Вата) Що буває важким? (Цегла) (3 б.)
3. Що називають словом ручка? (Ручкою відкривають двері, ручкою пишуть, рука у людини) (3 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Лежить ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний, сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів, плентався). (3 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Танцюй, пострибай, танцюй) (3 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (ягнята) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лісок, лісничий) (2 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Швейна голка) (1 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Мама шиє швейної голкою) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа, йди тихо. Мамочка, я тебе сильно люблю.) (2 б.)
Високий рівень розвитку словника.
Міша Б.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Грають) (1 б.)
2. Що буває глибоким? (Не названо) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Не названо) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Перо) Що буває важким? (Не названо) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Двері, каструля) (1 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Гаряча) (1 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний, сумний, ображений). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (2 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Сховайся, пострибай, танцюй) (3 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Біля ялинки) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострі ножі) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У ялинки колючі голки) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Низький рівень розвитку словника.
Марина Л.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Озеро) Що буває дрібним? (Дощ) Що буває високим? (Чоловік) Що буває низьким? (Стіл) Що буває легким? (Вітер) Що буває важким? (Камінь) (3 б.)
3. Що називають словом ручка? (Предмет, яким можна відкривати, писати, тримати) (3 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (У каструлі гаряча ручка) (3 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний, веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав, скакав). (3 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний, сумний, ображений). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів, плентався). (3 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Потанцюй, пострибай, потанцюй) (3 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (ягнята) (3 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лісник, лісок.) (2 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, у їжака.) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострі ножі, гостра голка) (2 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють, роблю уколи) (2 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Уколи роблять голкою) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа, йди тихо, Я черевики не на ту ногу наділ.) (2 б.)
Високий рівень розвитку словника.
Ліза М.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Яма) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Гора) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Сніжинка) Що буває важким? (Мішок) (2 б.)
3. Що називають словом ручка? (Нею можна відкривати, писати, тримати) (3 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Дерев'яна) (1 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (щасливий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Потанцюй, сховайся) (2 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (не названо). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий предмет, яким шиють) Які голки ти знаєш? (У їжака, швейна) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гостра голка) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Довга голка.) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Середній рівень розвитку словника.
Світла Ж.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Яр) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Жираф) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Сніжинка) Що буває важким? (Сумка) (2 б.)
3. Що називають словом ручка? (Нею можна відкривати, тримати) (2 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Залізна ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (скакав). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний, сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів, плентався). (2 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Сховайся, пострибай) (2 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (не названо). Назви дитинчат коні (не названо). Назви дитинчат вівці (не названо) (1 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий предмет) Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, швейна) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У їжака довгі голки.) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Середній рівень розвитку словника.
Микита Ф.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Каструля) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Не названо) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Не названо) Що буває важким? (Сумка) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Двері, сковорідка, сумка.) (1 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Довга ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний, щасливий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав, скакав). (2 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (засмучений). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Потанцуй.) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий, довгий предмет) Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, у їжака) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж, гострі кути) (2 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють, захищаються) (2 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У сосни довгі голки.) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Середній рівень розвитку словника.
Аліна М.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (З лялькою та м'ячем грають. З посуду їдять.) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Мішок) Що буває дрібним? (Річка) Що буває високим? (Дерево) Що буває низьким? (Стіл) Що буває легким? (Вітер) Що буває важким? (Сумка) (3 б.)
3. Що називають словом ручка? (Дверь.) (1 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (На дверях кругла ручка) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний, веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав, біг). (2 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (засмучений, сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів, плентався). (2 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Сховайся, пострибай, потанцюй) (3 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (ягнята) (3 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лес.) (1 б.)
12. Що називають словом голка? (Гострий, довгий предмет) Які голки ти знаєш? (У їжака, у сосни) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Довга) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострі ножі) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Колючая.) (1 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Повторює пропозиції без зміни) (1 б.)
Високий рівень розвитку словника.

Додаток 8
Протоколи обстеження активного словника старших дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.
Юля До 5 років.
1.Актівний словник.
1.1 Конкретні іменники.
Посуд: чашка, каструля.
Одяг: сорочка, шкарпетки, шапка.
Взуття: чоботи, тапки, черевики.
Тварини: лев, вовк, лисиця, ведмідь, тигр.
Меблі: стіл, стілець, ліжко.
Овочі: помідор, огірок, цибуля, морква.
Птахи: півень, курки, гуси, страус.
Транспорт: машина.
Фрукти: груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: посуд.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, руки, ноги.
Частини одягу: пояс, спідниця.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: кухар, продавець.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання.
Що робиш протягом дня? Не названо.
Хто як пересувається? Жаба стрибає.
Хто як кричить? Качка крякає. Собака гавкає.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: рожевий, блакитний.
Назва форми: круглий, трикутний, квадратний.
Середній рівень розвитку активного словника.
Таня Н. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1.Конкретние іменники.
Посуд: чашка, ножі, каструля.
Одяг: шапка, шкарпетки, сорочка.
Взуття: чоботи, черевики.
Тварини: слон, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, ліжко.
Овочі: помідор, огірок.
Птахи: гуси, сова, качка.
Транспорт: автобус, літак.
Фрукти: груша, слива.
1.2. Узагальнюючі поняття: одяг, взуття.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, руки, ноги.
Частини одягу: гудзики.
Частини автомобіля: колеса.
1.4. Назва професій: вихователь.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання.
Що робиш протягом дня? Не названо.
Хто як пересувається? Воробей стрибає.
Хто як кричить? Кішка нявкає. Собака гавкає.
1.6. Прикметники.
Назва кольорів: червоний, зелений.
Назва форми: круглий, трикутний, квадратний
Середній рівень розвитку активного словника.
Денис М. 4 роки.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: чашка, ножі, каструля.
Одяг: шапка, шкарпетки, костюм.
Взуття: чоботи, сандалі, туфлі, черевики.
Тварини: слон, бегемот, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, полиця, ліжко.
Овочі: огірок, морква.
Птахи: півень, курки, гуси, качка.
Транспорт: вантажівка, велосипед.
Фрукти: вишня.
1.2. Узагальнюючі поняття: птахи.
1.3. Назва професій: лікар, будівельник, продавець.
1.4. Прикметники.
Назва кольорів: білий, синій, зелений.
Низький рівень розвитку активного словника.
Костя Ж. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: гуртка, цукорниця, ножі, тарілка.
Одяг: шапка, шкарпетки, хустку.
Взуття: чоботи, сандалі, тапки.
Тварини: лев, вовк, слон, лось, крокодил, лисиця, ведмідь.
Меблі: стілець, ліжко, стіл.
Овочі: помідор, огірок, морква, буряк.
Птахи: павич, півень, курки, гуси, сова, качка, лелека.
Транспорт: вантажівка, автобус, велосипед.
Фрукти: сливи, апельсин, груша, яблуко.
1.2. Узагальнюючі поняття: тварини, овочі, птиці.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: ніс, рот, очі, руки.
Частини одягу: рукав.
Частини автомобіля: колеса.
1.4. Назва професій: будівельник, вихователь.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Сплю, їм, гуляю.
Хто як пересувається? Людина ходить.
Хто як кричить? Корова мукає.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: коричневий, блакитний, рожевий.
Назва форми: круглий, квадратний.
Високий рівень розвитку активного словника.
Міша Б. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1.Конкретние іменники.
Посуд: гуртка, ножі, тарілка, каструля.
Одяг: шапка.
Взуття: чоботи, тапки, черевики.
Тварини: слон, лось, крокодил, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, полиця, ліжко.
Овочі: огірок.
Птахи: півень, індик, сова, качка, голуб.
Транспорт: велосипед.
Фрукти: сливи, вишні, груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: одяг, тварини.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, руки, шия, ноги.
Частини одягу: не названо.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: листоноша, будівельник, лікар.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Куша, граю.
Хто як пересувається? Птах літає.
Хто як кричить? Не названо.
1.6.Прілогательние.
Назва квітів: не названо.
Назва форми: круглий.
Низький рівень розвитку активного словника.
Марина Л. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: гуртка, тарілка, кострюля.
Одяг: шапка, шкарпетки, панчохи, хустку.
Взуття: чоботи, черевики, капці.
Тварини: тигр, вовк, носоріг, ведмідь.
Меблі: стілець, ліжко, шафа, стіл.
Овочі: помідор, огірок, цибуля, редиска.
Птахи: снігур, півень, гуси, орел, качка, голуб.
Транспорт: автобус, машина.
Фрукти: не названо.
1.2. Узагальнюючі поняття: овочі, тварини, меблі, посуд.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: очі, ніс, рот, руки, шия, голова.
Частини одягу: рукав, гудзик.
Частини автомобіля: не названо.
1.4. Назва професій: швачка, кухар, шофер.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Граю, сплю.
Хто як пересувається? Птахи літають.
Хто як кричить? Не названо.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: помаранчевий, червоний.
Назва форми: круглий, прямокутний, трикутний.
Високий рівень розвитку активного словника.
Ліза М. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: чашка, ложка.
Одяг: шапка, панчохи, сорочка.
Взуття: черевики.
Тварини: лев, лисиця, жираф, ведмідь.
Меблі: шафа.
Овочі: помідор, огірок, цибуля.
Птахи: півень, журавель, курки, гуси, орел, качка.
Транспорт: велосипед.
Фрукти: яблуко.
1.2.Обобщающіе поняття: тварини, фрукти, посуд.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: не названо.
Частини одягу: комір.
Частини автомобіля: кузов, колеса.
1.4. Назва професій: шахтар, продавець.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Граю, гуляю, сплю.
Хто як пересувається? Людина ходить, жаба стрибає.
Хто як кричить? Ворона каркає, жаба квакає, собака гавкає.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: рожевий, блакитний, фіолетовий, коричневий.
Назва форми: круглий, овальний.
Середній рівень розвитку активного словника.
Світла Ж. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: тарілка.
Одяг: шкарпетки, сорочка, костюм.
Взуття: чоботи, туфлі, черевики.
Тварини: вовк, лось, кенгуру, лисиця, ведмідь.
Меблі: стіл, стілець, полиця, ліжко.
Овочі: помідор.
Птахи: півень, курки, індик, голуб.
Транспорт: не названо.
Фрукти: апельсин, груша, агрус.
1.2.Обобщающіе поняття: одяг, тварини, меблі, фрукти.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, шия, руки, ноги, очі.
Частини одягу: комір, гудзик.
Частини автомобіля: колесо.
1.4. Назва професій: вчитель, машиніст, продавець.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Не названо.
Хто як пересувається? Не названо.
Хто як кричить? Кішка нявкає.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: коричневий, рожевий, блакитний, оранжевий.
Назаніе форми: круглий, трикутний, квадратний.
Низький рівень розвитку активного словника.
Микита Ф. 5 років.
1.Актівний словник.
1.1. Конкретні іменники.
Посуд: тарілка ..
Одяг: шапка, шарф.
Взуття: чоботи, сандалі, тапки, туфлі.
Тварини: лев, вовк, рись, носоріг, олень, жираф, ведмідь.
Меблі: ліжко, шафа.
Овочі: помідор, огірок, морква.
Птахи: сова.
Транспорт: вантажівка, автобус, літак, велосипед.
Фрукти: вишня, груша.
1.2. Узагальнюючі поняття: не названо.
1.3. Іменники, які позначають частини тіла, частини предметів.
Частини тіла: голова, очі, рот, шия, живіт, руки, ноги.
Частини одягу: гудзик.
Частини автомобіля: дверцята, колеса, кермо.
1.4. Назва професій: лікар, столяр, шофер.
1.5. Дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Що ти робиш протягом дня? Куша, гуляю, граю, сплю.
Хто як пересувається? Змія повзає. Мавпа стрибає.
Хто як кричить? Не названо.
1.6. Прикметники.
Назва квітів: рожевий, коричневий.
Назва форми: не названо.
Середній рівень розвитку активного словника.
Аліна М. 4 роки.
1.Актівний словник.
1.1.Конкретние іменники.
Посуд: чашка, каструля.
Одяг: плаття.
Взуття: туфлі, тапки, черевики.
Тварини: лев, тигр, лисиця, жираф, ведмідь.
Меблі: стіл, ліжко, шафа, стілець.
Овочі: картопля, помідор.
Птахи: павич, півень, курки, індик, голуб, лелека.
Транспорт: автобус, машина.
Фрукти: апельсин, груша, яблуко.
1.2. Узагальнюючі поняття: посуд, тварини, меблі, птиці.
1.3. Назва професій: продавець.
1.4. Прикметники.
Назва квітів: синій, чорний, зелений, білий, червоний.
Високий рівень розвитку активного словника.

Додаток 9
Питання для бесіди з дітьми на констатирующем етапі.
1. Як тебе звуть?
2. Як твоє прізвище?
3. Скільки тобі років?
4. Де ти живеш?
5. Як ти їдеш в дитячий сад?
6. Скільки членів у вашій родині?
7. Чим займаються твої мама і тато?
8. Скільки в тебе сестер і братів?
9. Скільки їм років?
10. Яка сьогодні погода?
11. Як ти одягнений?
12. Який одяг носять влітку ... взимку?
13. В які ігри і з ким ти любиш грати влітку ... взимку?
14. Які звірі живуть у лісі?
15. Чому заєць змінює взимку хутро? »
Левіна Р. Є. вважає що, незважаючи на різну природу дефектів, у цих дітей є типові прояви, що вказують на системне порушення мовленнєвої діяльності. Одним з провідних ознак є найбільш пізній початок промови: перші слова з'являються до 3 - 4, а іноді і до 5 років. Мова аграмматічна і недостатньо фонетично оформлена, малозрозуміла. Найбільш виразним показником є ​​відставання експресивного мовлення при відносно благополучному, на перший погляд, розумінні мови зверненої. Спостерігається недостатня мовленнєва активність, яка з віком без спеціального навчання різко падає. Однак діти достатньо критичні до свого дефекту.
Неповноцінна мовна діяльність накладає відбиток на формування у дітей сенсорної, інтелектуальної та афективно-вольової сфери. Відзначається недостатня стійкість уваги, обмежені можливості його розподілу [13].
При відносно збереженій смислової, логічної пам'яті у дітей знижена вербальна пам'ять, страждає продуктивність запам'ятовування. Вони забувають складні інструкції, елементи і послідовність завдань.
У найбільш слабких дітей низька активність пригадування може поєднуватися з обмеженими можливостями розвитку пізнавальної діяльності. Зв'язок між мовними порушеннями і іншими сторонами психічного розвитку обумовлює специфічні особливості мислення. Володіючи в цілому повноцінними передумовами для оволодіння розумовими операціями, доступними їх віку, діти відстають у розвитку словесно-логічного мислення, без спеціального навчання з працею опановують аналізом і синтезом, порівнянням та узагальненням.
Поряд із загальною соматичною ослабленностью їм притаманне і деяке відставання в розвитку рухової сфери, яка характеризується поганий координацією рухів, непевністю у виконанні дозованих рухів, зниженням швидкості і спритності виконання. Найбільші труднощі виявляються при виконанні рухів за словесною інструкцією.
Діти із загальним недорозвиненням мовлення відстають від нормально розвиваються однолітків в відтворенні рухового завдання за просторово-часових параметрів, порушують послідовність елементів дії, опускають його складові частини.
Відзначається недостатня координація пальців рук, недорозвинення дрібної моторики. Виявляється замедленн6ость, застрявання на одній позі. Правильна оцінка немовних процесів необхідна для виявлення закономірностей атипового розвитку дітей із загальним недорозвиненням мови і в той же час для визначення їх компенсаторного фону.
Балобанова В. П.счітает, що дітей із загальним недорозвиненням мовлення слід відрізняти від дітей, що мають схожі стану, наприклад, тимчасову затримку мовленнєвого розвитку. При цьому слід мати на увазі, що у дітей із загальним недорозвиненням мовлення в звичайні терміни розвивається розуміння побутово-розмовної мови, інтерес до ігрової та предметної діяльності, емоційно вибіркове ставлення до навколишнього світу [1].
Одним з діагностичних ознак може служити дисоціація між мовним і психічним розвитком. Це проявляється в тому, що психічний розвиток цих дітей, як правило, протікає більш благополучно, ніж розвиток мови. Їх відрізняє критичність до мовленнєвої недостатності. Первинна патологія мови гальмує формування потенційно збереженими розумових здібностей, перешкоджаючи нормальному функціонуванню мовного інтелекту. Однак у міру формування словесної мови та усунення власне мовних труднощів їх інтелектуальний розвиток наближається до норми.
Щоб обмежити прояв загального недорозвинення мови від уповільненої мовного розвитку, необхідні ретельне вивчення анамнезу і мовних навичок дитини.
У більшості випадків в анамнезі не міститься даних про грубі порушення центральної нервової системи. Зазначається лише наявність негрубий родової травми, тривалі соматичні захворювання в ранньому дитинстві. Несприятливий вплив мовної середовища, прорахунки виховання, дефіцит спілкування також можуть бути віднесені до факторів, що гальмують нормальний хід мовного розвитку. У цих випадках звертає на себе увагу насамперед оборотна динаміка мовної недостатності.
У дітей із затримкою мовного розвитку характер мовних помилок менш специфічний, ніж при загальному недорозвитку мовлення. Переважають помилки типу змішання продуктивної і непродуктивної форм множини, уніфікація закінчень родового відмінка множини. У цих дітей відстає від норми обсяг мовних навичок, для них характерні помилки, властиві дітям більш молодшого віку [13].
Незважаючи на певні відхилення від вікових нормативів, мова дітей забезпечує її комунікативну функцію, а в ряді випадків є досить повноцінним регулятором поведінки. У них найбільш виражені тенденції до спонтанного розвитку, до перенесення вироблених мовних навичок в умови вільного спілкування, що дозволяє компенсувати мовну недостатність до вступу до школи.
За даними Є. М. Мастюкова, серед дітей із загальним недорозвиненням мови можна виділити 3 основні групи [21]:
1. Так званий нескладний варіант загального недорозвинення мови, коли відсутні явно виражені вказівки на ураження центральної нервової системи. Недорозвинення всіх компонентів мовлення у дітей супроводжується «малими неврологічними розладами», такими, як недостатня регуляція м'язового тонусу, неточність рухових диференціювань тощо; у дітей спостерігається деяка емоційно-вольова не6зрелость, слабка регуляція довільної діяльності і т.д.
2. Ускладнений варіант загального недорозвинення мови, коли власне мовної дефект поєднується з низкою неврологічних і психопатологічних синдромів, таких, як синдром підвищеного черепного тиску, церебростеніческій і неврозопадобний синдроми, синдроми рухових розладів і пр. У дітей цієї групи відзначається вкрай низька працездатність, порушення окремих видів Гнозис і праксису, виражена моторна незручність і т. д.
3. Грубе і стійке недорозвинення мови, обумовлений органічним ураженням мовних зон кори головного мозку. Як правило, цю групу складають діти з моторною алалією.
Р. Є. Левіна та інші вчені виділяють чотири рівні мовного недорозвинення, що відображають типовий стан компонентів мови у дітей дошкільного та шкільного віку із загальним недорозвиненням мови [13].
Перший рівень мовного розвитку характеризується вкрай обмеженими мовленнєвими засобами спілкування. Активний словник дітей складається з невеликої кількості нечітко вимовних повсякденних слів, звукоподражаний і звукових комплексів. Широко використовуються вказівні жести, міміка. Діти користуються одним і тим же комплексом для позначення предметів, дій, якостей, позначаючи різницю значень інтонаціями й жестами. Лепетние освіти в залежності від ситуації можна розцінити як однослівних пропозиції.
Диференційоване позначення предметів і дій майже відсутня. Назви дій замінюються назвами предметів, і навпаки - назви предметів замінюються назвами дій. Характерна багатозначність вживаних слів. Невеликий запас слів відображає безпосередньо сприймаються предмети і явища.
Діти не використовують морфологічні елементи для передачі граматичних відносин. У їх мові переважають кореневі слова, позбавлені флексій.
Пасивний словник дітей ширше активного. Відсутній або наявний лише в зародковому стані розуміння значень слова. Якщо виключити ситуаційно-орієнтують ознаки, діти виявляються не в змозі розрізнити форми однини і множини іменників, минулого часу дієслова, форми чоловічого і жіночого роду, не розуміють значення прийменників. При сприйнятті зверненої мови домінуючим виявляється лексичне значення [13].
Звукова сторона мови характеризується фонетичної невизначеністю. Відзначається нестійке фонетичне оформлення. Вимова звуків носить дифузний характер, обумовлений нестійкою артикуляцією і низькими можливостями їх слухового розпізнавання. Фонематическое розвиток знаходиться в зародковому стані.
Відмінною рисою мовного розвитку дітей цього рівня є обмежена здатність сприйняття і відтворення складової структури слова.
Перехід до другого рівня мовного розвитку характеризується мовною активністю дитини. Спілкування здійснюється за допомогою використання постійного, хоча все ще спотвореного і обмеженого запасу загальновживаних слів.
Диференційовано позначення назви предметів, дій, окремих ознак. На цьому рівні можливе користування займенниками, а іноді спілками, простими приводами в елементарних значеннях. Діти можуть відповісти на питання по картині, пов'язані з родиною, знайомими подіями навколишнього життя.
Мовна недостатність виразно проявляється у всіх компонентах. Діти користуються тільки простими реченнями, що складаються з 2 - 4 слів. Словниковий запас значно відстає від вікової норми: виявляється незнання багатьох слів, що позначають частини тіла, тварин та їх дитинчат, одягу, меблів, професій.
Відзначаються обмежені можливості використання предметного словника, словника дій, ознак. Діти не знають назв кольору предмета, його форми, розміру, замінюються слова, близькими за змістом.
Спостерігаються грубі помилки у вживанні граматичних конструкцій: змішання відмінкових форм; вживання іменників у називному відмінку, а дієслів в інфінітиві або формі 3-ї особи однини і множини теперішнього часу; у вживанні числа і роду дієслів, при зміні іменників за числами; відсутність узгодження прикметників з іменниками, числівників з іменниками.
Розуміння зверненого мовлення на другому рівні значно розвивається за рахунок розрізнення деяких граматичних форм. Діти можуть орієнтуватися на морфологічні елементи, які набувають для них смислоразлічітельную значення. Значення прийменників розрізняються тільки в добре знайомій ситуації. Засвоєння граматичних закономірностей більшою мірою відноситься до тих слів, які так само увійшли в активну мова дітей.
Фонетична сторона мовлення характеризується наявністю численних перекручувань звуків, замін і смешений. Порушено вимова м'яких і твердих звуків, шиплячих, свистячих, аффрикат, дзвінких і глухих.
Типовими залишаються і труднощі у засвоєнні звуко-складової структури слова. Нерідко при правильному відтворенні контуру слів порушується звуконаправляемость: перестановка складів, звуків, заміна і уподібнення складів. Багатоскладові слова редукуються. У дітей виявляється недостатність фонематичного сприйняття, їх непідготовленість до оволодіння звуковим аналізом і синтезом.
Третій рівень мовного розвитку характеризується наявністю розгорнутої фразової мови з елементами лексико-граматичного та фонетико-фанематіческого недорозвинення.
Характерним є недиференційоване проголошення звуків, коли один звук замінює одночасно два або кілька звуків даної або близькою фонетичної групи; заміни груп звуків більш простими за артикуляцією. Відзначаються нестійкі заміни, коли звук у різних словах вимовляється по-різному; змішання звуків, коли ізольовано дитина вимовляє певні звуки вірно, а в словах і пропозиціях їх взаємозамінний [13].
Правильно повторюючи услід за логопедом трьох - чотирискладове слова, діти нерідко спотворюють їх у мові, скорочуючи кількість складів. Безліч помилок спостерігається при передачі звуконаполняемості слів: перестановки і заміни звуків і складів, скорочення при поєднанні приголосних у слові.
На тлі відносно розгорнутої мови спостерігається неточне вживання багатьох лексичних значень. В активному словнику переважають іменники та дієслова. Недостатньо слів, що позначають якості, ознаки, стану предметів і дій. Невміння користуватися способами словотворення створює труднощі у використанні варіантів слів, дітям не завжди вдається підбір однокореневих слів, утворення нових слів за допомогою суфіксів і приставок.
Нерідко вони заміняють назва частини предмета назвою цілого предмета, потрібне слово - іншим, подібним за значенням. У вільних висловлюваннях переважають прості поширені речення, майже не вживаються складні конструкції.
Відзначається аграмматізма: помилки в узгодженні числівників з іменниками, прикметників з іменниками в роді, числі і відмінку. Велика кількість помилок спостерігається у використанні як простих, так і складних прийменників.
Розуміння зверненої мови значно розвивається і наближається до норми. Відзначається недостатнє розуміння змін значення слів, які висловлюються приставками, суфіксами; спостерігаються труднощі в розрізненні морфологічних елементів, що виражають значення числа та роду, розуміння лексико-граматичних структур, що виражають причинно-наслідкові, часові та просторові відносини.
Прогалини у розвитку фонетики, лексики та граматичного ладу у дітей дошкільного віку виявляються більш чітко при навчанні в школі, створюючи великі труднощі в опануванні письма, читанням і навчальним матеріалом.
Багаторічні вивчення мови 6-7-літніх дошкільників дозволило встановити, що виділяється ще одна категорія дітей, яка виявляється за межами вище описаних рівнів і може бути визначена як четвертий рівень мовного розвитку - нерізко виражене недорозвинення мови [13].
У цих дітей виявляються незначні порушення всіх компонентів мови. Найчастіше вони проявляються в процесі детального обстеження при виконанні спеціально підібраних завдань.
Такі діти роблять, на перший погляд, цілком благополучне враження, у них немає яскравих порушень звуковимови. Як правило, має місце лише недостатня диференціація звуків.
Характерним своєрідністю порушення складової структури є те, що, розуміючи значення слова, не утримує в пам'яті його фонематичний образ і, як наслідок, спостерігається спотворення звуконаполняемості в різних варіантах: персеверации, перестановки звуків і складів, елізії, парафазии. У рідкісних випадках - опускання складів, додавання звуків і складів.
Недостатня чіткість, виразність, кілька млява артикуляція і нечітка дикція залишають враження загальної смазанності мови. Маючи певний запас слів, що позначають різні професії, вони відчувають великі труднощі при диференційованому позначенні для осіб чоловічої і жіночої роду. Освіта слів за допомогою суфіксів також викликає значні труднощі. Стійкими залишаються помилки при вживанні: іменників з зменшувально-пестливими суфіксами, іменників з суфіксами одиничності, прикметників, утворених від іменників, прикметників з суфіксами, що характеризують емоційно-вольове і фізичний стан об'єктів, присвійних прикметників.
Самостійне розповідання, що вимагає мобілізації творчих здібностей, виливається у неповні і мізерні тексти, не вбирають в себе значущі для найменування елементи ситуації. [2]
Таким чином, висунутий Р. Є. Льовиній ​​та іншими вченими підхід дозволив відійти від опису лише окремих проявів мовної недостатності і представити картину аномального розвитку дитини по ряду параметрів, що відображають стан мовних засобів і комунікативних процесів. На основі поетапного структурно-динамічного вивчення аномального мовленнєвого розвитку розкриті також специфічні закономірності, що визначають перехід від низького рівня розвитку до більш високого.

1.3 Особливості розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
Проблема розвитку лексичної сторони мовлення у дітей із загальним недорозвиненням мови і до цього дня не втрачає своєї актуальності. До того ж у цей час їй надано новий імпульс, обумовлений входженням в орбіту логопедії ряду суміжних наук, серед яких виділяють лінгвістику і психолингвистику.
Інтегровані дослідження розширюють уявлення про організацію лексичної семантики у дітей з мовним недорозвиненням, визначають потенції розвитку одного з кодів мови, як на рівні окремого значення слова, так і на рівні всієї семантичної структури слова в цілому. Функціональний аспект лексичної семантики особливо важливий при корекції мовного недорозвинення, оскільки спілкування передбачає не тільки значення слів, але й вміння складати з них в ході комунікації висловлювання, адекватно відображають інформацію, яку мовець хоче передати.
Спеціальної педагогікою накопичений значний досвід розвитку словника у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Разом з тим ефективність логопедичної роботи з подолання лексико-семантичних порушень у дітей недостатньо висока. Розвиток словникового запасу хоча і визначається первинним завданням навчання, проте до цих пір не склалася цілісна система корекції, базується на сучасних уявленнях про мовної діяльності, на функціонально-семантичному підході до проблеми оволодіння комунікативними одиницями мови. Це свідчить про необхідність вдосконалення логопедичної роботи з дітьми з загальним недорозвитком мовлення, а також відібраний і структурований мовленнєвий матеріал з орієнтацією на різні етапи навчання, з поступовим наростанням обсягу сообщаемой по темі лінгвістичної інформації, ускладненням її характеру і форм подачі. Зміст словникової роботи передбачало поступове розширення, поглиблення і узагальнення знань про предметному світі. Лінія алгоритму оволодіння словом включає:
- Забезпечення дітям первинного сприйняття слова, а саме семантичного визначення слова, його відношення з позамовною реалією, уточнення вимови;
- Демонстрацію зразків вживання слова. Вставляючи слово в словосполучення, пропозиція, дитина опановував синтагматичні зв'язки даної лексичної одиницею;
- Оволодіння парадигматичними зв'язками слів, вироблення вміння підбирати до слова антонім, синонім, гипероним;
- Закріплення слова в активному словнику. Підбір власних прикладів, що ілюструють вживання слова.
У процесі ознайомлення з навколишнім діти, з одного боку, вчилися розуміти, що кожен предмет, його властивості та дії мають свої назви та, з іншого боку, кожне слово називає небудь предмет, або його дії, стану. [12]
Порушення формування лексики у дітей із загальним недорозвиненням мови проявляються в обмеженості словникового запасу, різкому розбіжності обсягу активного і пасивного словника, неточному вживанні слів, численних вербальних парафазии, несформованості семантичних полів, труднощі актуалізації словника.
У роботах багатьох авторів (В. К. Воробйової, Є. М. Мастюкова, Т. Б. Філічева та ін) підкреслюється, що у дітей із загальним недорозвиненням мови різного генезису відзначається обмежений словниковий запас. Характерною ознакою для цієї групи дітей є значні індивідуальні відмінності, які багато в чому обумовлені різним патогенезом (моторна, сенсорна алалія, стерта форма дизартрії та ін.) [8]
Однією з виражених особливостей мови із загальним недорозвиненням мовлення є більш значне, ніж у нормі, розбіжність в обсязі пасивного та активного словника. Дошкільнята із загальним недорозвиненням мовлення розуміють значення багатьох слів, обсяг їх пасивного словника близький до норми. Проте вживання слів у експресивної мови, актуалізація словника викликають великі труднощі.
Бідність словника проявляється, наприклад, в тому, що дошкільнята із загальним недорозвиненням мови навіть 6-річного віку не знають багатьох слів: Назви ягід, риб, квітів, тварин, професій і ін
Жукова Н. С. вважає, що особливо великі відмінності між дітьми з нормальним і порушеним мовним розвитком спостерігаються при актуалізації предикативного словника (дієслів, прикметників). У дошкільників із загальним недорозвиненням мови виявляються труднощі в називання багатьох прикметників, що вживаються в мові їх нормально розвиваються однолітків. [8, с. 49-52] У дієслівному словнику дошкільників із загальним недорозвиненням мови переважають слова, що позначають дії, які дитина щодня виконує або спостерігає. Значно важче засвоюються слова узагальненого, абстрактного значення, слова, що позначають стан, оцінку, якості, ознаки та ін
Характерною особливістю словника дітей із загальним недорозвиненням мовлення є неточність вживання слів, яка виражається у вербальних парафазии. Прояв неточності або неправильного вживання слів у мові дітей із загальним недорозвиненням мовлення різноманітні [8, с. 49-52]. В одних випадках діти вживають слова в надмірно широкому значенні.
В інших - проявляється дуже вузьке розуміння значення слова. Іноді діти із загальним недорозвиненням мови використовують слово лише при абстрактній ситуації, слово не вводиться в контекст при оречевленіі інших ситуацій. Таким чином, розуміння і використання слова носить ще ситуативний характер.
Серед численних вербальних парафазий у цих дітей найбільш поширеними є заміни слів, що відносяться до одного семантичному полю. Серед замін іменників переважають заміни слів, що входять в одне родове поняття (лось - олень, тигр - лев, диня - гарбуз і ін).
Заміни прикметників свідчать про те, що діти не виділяють істотних ознак, не диференціюють якості предметів. Поширеними є, наприклад, такі заміни: високий - довгий, низький - маленький, вузький - маленький, пухнастий - м'який і ін Заміни прикметників здійснюються через недифференцированности ознак величини, висоти, ширини, товщини.
У замінах дієслів звертає на себе увагу невміння дітей диференціювати деякі дії, що в ряді випадків призводить до використання дієслів більш загального, недиференційованого значення (повзе - йде, воркоче - співає, цвірінькає - співає і т. д.).
Деякі заміни дієслів відображають невміння дітей виділяти суттєві ознаки дії, з одного боку, і несуттєві - з іншого, а також виділяти відтінки значень.
Процес пошуку слова здійснюється не тільки на основі семантичних ознак, але і на основі звукового складу. Виділивши значення слова, дитина співвідносить це значення з певним звуковим чином. У пошуку через недостатню закріпленості його значення і звучання: шафа - шарф, персик - перець, колобок - клубок і ін [8, с. 49-52]
За даними В. П. Глухова у дітей із загальним недорозвиненням мовлення запізнюється процес формування семантичних полів. Про несформованості семантичного поля говорить і кількісна динаміка випадкових асоціацій. У дітей із загальним недорозвиненням мовлення є особливості в динаміці синтагматичних асоціацій, різке збільшення синтагматичних реакцій спостерігається до 7 років, що пов'язано з затримкою формування граматичного ладу мовлення. [4, с. 35 - 44]
Цілеспрямований розвиток словника має найважливіше значення в загальній системі логопедичної роботи з дітьми з загальним недорозвитком мовлення. Це визначається, насамперед, провідною роллю зв'язного мовлення у навчанні дітей як старшого дошкільного, так і, особливо, шкільного віку. Відзначається у дітей системне мовне недорозвинення, як правило, в поєднанні з відставанням у розвитку психічних функцій вимагає диференційованого підходу до вибору методів і прийомів формування навичок самостійних висловлювань. Л. Н. Ефименкова вважає, що розвиток словника дітей із загальним недорозвиненням мовлення в коррекционном дитячому садку має здійснюватися як у процесі різноманітної практичної діяльності при проведенні ігор, режимних моментів, спостережень за оточуючими, так і на спеціальних корекційних заняттях. У програмі корекційного навчання і виховання дітей із загальним недорозвиненням мови і методичних вказівках до неї наводяться рекомендації щодо формування зв'язного мовлення дітей відповідно до періодів навчання. У I періоді першого року навчання діти повинні оволодіти навичками складання простих пропозицій з питань, демонстрованим діях і по картинкам, з наступним складанням коротких оповідань. У II періоді удосконалюються навички ведення діалогу; вводиться навчання дітей складання простого опису предмета, коротких оповідань по картинках і їх серій, оповідань - описів, простих переказів. У III періоді, поряд з удосконаленням діалогу і навичок у зазначених видах розповідання, передбачається навчання складання розповіді по темі. Головне завдання цього періоду - розвиток самостійної зв'язного мовлення дітей [7].
Виходячи з цього, навчальна і позаурочна робота з розвитку зв'язного мовлення дітей, що проводиться логопедом і вихователями логопедичних груп, включає: корекційна розвиток лексичного та граматичного ладу мовлення, цілеспрямований розвиток фразової мови, навичок мовного спілкування і навчання розповідання.
Навички діалогічного мовлення розвиваються і закріплюються на логопедичних занять із формування лексико-граматичних засобів мови, зв'язного мовлення і при проведенні всіх видів виховної роботи з дітьми. Розвиток монологічної форми мовлення здійснюється передусім на логопедичних занять із формування зв'язного мовлення, а також на виховних заняттях з рідної мови та предметно-практичних заняттях.
У багатьох працях з дошкільної педагогіки навчання дітей розповідання розглядається як одне з основних засобів розвитку словника, розвитку мовної активності і творчої ініціативи. Відзначається вплив занять з навчання розповідання на формування психічних процесів і пізнавальних здібностей дітей. Підкреслюється важлива роль навчання розповідання у розвитку монологічної форми мови.
У залежності від психологічної основи змісту дитячих оповідань, виділяють: розповідь за сприйняття, розповідання по пам'яті і розповідання по уяві, або творче розповідання. Крім того, за формою дитячі оповідання класифікуються на описові та сюжетні, а за змістом - на фактичні і творчі.
У педагогічній літературі наводиться докладна характеристика різних видів навчання розповідання нормально розвиваються дошкільнят. Загальні принципи навчання - побудова занять у відповідності з віковими особливостями дітей, відведення важливої ​​ролі мовному зразком педагога, застосування ігрових прийомів, широке використання засобів наочності, вибір методів і прийомів з урахуванням завдань навчання дітей рідної мови та підготовки їх до школи.
С. М. Сазонова вважає, що при проведенні занять з навчання розповідання перед логопедом стоять наступні завдання:
- Закріплення і розвиток у дітей навичок мовного спілкування, мовної комунікації.
- Формування навичок побудови зв'язних монологічних висловлювань.
- Розвиток навичок контролю і самоконтролю за побудовою зв'язних висловлювань.
- Цілеспрямований вплив на активізацію та розвитку ряду психічних процесів, тісно пов'язаних з формуванням навичок усного мовного повідомлення.
- Формування у дітей навичок побудови зв'язних розгорнутих висловлювань у свою чергу включає:
- Засвоєння норм побудови такого висловлювання;
- Формування навичок планування розгорнутих висловлювань; навчання дітей виділенню головних смислових ланок розповіді-повідомлення;
- Навчання лексико-граматичного оформлення зв'язкових висловлювань відповідно до норм рідної мови [16].
Робота з розвитку словникового запасу грунтується на загальних принципах логопедичного впливу, розроблених у вітчизняній корекційної педагогіки. Провідними з них є наступні:
- Опора на розвиток мови в онтогенезі з урахуванням загальних закономірностей формування різних компонентів мовленнєвої системи в нормі в період дошкільного дитинства;
- Оволодіння основними закономірностями лексичного ладу мови на основі формування мовних узагальнень і протиставлень;
- Здійснення тісному взаємозв'язку роботи над різними сторонами мови - граматичним ладом, словником, звукопроизношением та ін
Найважливішим у роботі є принцип комунікативного підходу до розвитку словникового запасу у дітей. Особлива увага приділяється при цьому навчання тим видам зв'язних висловлювань, які перш за все використовуються в процесі засвоєння ними знань в період підготовки до школи і на початкових етапах шкільного навчання. Комунікативний підхід передбачає широке використання форм, прийомів навчання, що сприяють активізації різноманітних мовних проявів у дитини.
Робота з формування зв'язного мовлення будується також відповідно до загально-дидактичними принципами.
Глухів В. П. вважає, що основними завданнями, що стоять перед логопедом при навчанні дітей лексично правильної зв'язного мовлення, є:
- Корекційне формування і включення до «мовної арсенал» дітей мовних засобів побудови зв'язних висловлювань;
- Засвоєння норм смислової та синтаксичної зв'язку між реченнями в складі тексту і відповідних мовних засобів її вираження;
- Забезпечення достатньої мовної практики як основи практичного засвоєння важливих закономірностей мови, освоєння мови як засобу спілкування. [4 с. 35-44]
Основною формою роботи є навчальні логопедичні заняття, що проводяться малогрупових методом. Заняття проводяться 1-3 рази на тиждень по 20-30 хвилин, у ранкові години. При цьому враховуються вказівки та методичні рекомендації з організації навчання дітей із загальним недорозвиненням мови [4].
Навчанню дітей розповідання передує підготовча робота. Мета цієї роботи - досягнення рівня мовного та мовного розвитку, необхідного для складання різних видів розгорнутих висловлювань. Підготовча робота включає: розвиток лексичного та граматичного базису зв'язного мовлення, розвиток і закріплення навичок побудови речень різної структури, а також комунікативних умінь і навичок для повноцінного спілкування дітей з педагогом і між собою в процесі занять.
У завдання підготовчого етапу навчання входить:
- Розвиток спрямованого сприйняття мови педагога і уваги до мови інших дітей:
- Формування установки на активне використання фразової мови при відповідях на питання педагога; закріплення навичок у складанні відповідей на запитання у вигляді розгорнутих пропозицій;
- Формування умінь адекватно передавати в мові зображені на картинках прості дії;
- Засвоєння ряду мовних засобів, перш за все лексичних, необхідних для складання мовних висловлювань;
- Практичне оволодіння простими синтаксичними моделями фраз, що складаються на основі безпосереднього сприйняття і наявних уявлень; формування розумових операцій, пов'язаних з оволодінням фразовой промовою, - умінь співвідносити зміст фрази-висловлювання з предметом та темою висловлювання. [11]
Реалізація зазначених завдань здійснюється на логопедичних заняттях під час вправ на складання висловлювань з демонстрованим діям, ситуаційним і сюжетним картинки, в ході спеціально підібраних мовних ігор та вправ, підготовчої роботи до опису предметів.
Методика навчання складання пропозицій щодо демонстрації дій з наступним об'єднанням окремих висловлювань на короткий розповідь докладно викладена в ряді досліджень Н. С. Жукової, Л. Н. Ефименкова, С. М. Сазонової.
Вправи на складання пропозицій по картинках можуть здійснюється з використанням різних методичних прийомів. При навчанні дітей із загальним недорозвиненням мови рекомендується наступна методика. Для вправ використовуються картинки 2 видів: 1) картинки, на яких можна виділити суб'єкт і виконується їм дію; 2) картинки із зображенням одного або декількох персонажів і чітко визначеного місця дії. За ним діти вправляються у послідовному складанні пропозицій різної семантико-синтаксичної структури.
Використовуються постановка відповідних питань до картинок і зразок відповіді. Останній застосовується на початку роботи з даним видом картинок, а також в подальшому - при ускладненнях у побудові фрази. У разі необхідності підказується перше слово фрази або його початковий склад.
Надалі передбачається перехід до складання пропозицій більш складної структури, перш за все пропозицій з «подвійний предикативностью». До числа вправ, що проводяться із застосуванням ігрових прийомів, відноситься також гра-вправа «Будь уважний», коли діти «по ланцюжку» становлять ряд пропозицій, що розрізняються якою-небудь деталлю; від дітей потрібно замінити це відмінність і внести відповідні зміни у відповідь, складений попереднім дитиною.
При цьому приділяється увага формуванню у дітей деяких граматичних узагальнень і протиставлень. Так, при складанні пропозицій по парних картинок із зображенням одного або кількох діючих осіб звертається увага на диференціацію форм однини і множини дієслів і правильне оформлення предикативной зв'язку. Ігрові прийоми спрямовані на активізацію уваги, сприйняття, формування слухового і зорового контролю за змістом висловлювання.
М. М. Алексєєва вважає, що в процесі підготовчої роботи необхідно звертати увагу на формування та закріплення у дітей практичних навичок у складанні відповіді на запитання у вигляді розгорнутих фраз. Діти засвоюють певний тип фрази-відповіді, що включає «опорні» змістовні елементи питання педагога. Спочатку діти вправляються у складанні відповідей-висловлювань, що починаються з повторення останнього слова із запитання педагога [14].
Спеціальна увага приділяється формуванню і закріпленню навичок складання питань, для чого використовуються ситуації, що виникають в ході режимних моментів, заняття з предметно-практичної діяльності, обговорення прослуханого тексту і ін
Закріплення зазначених комунікативних навичок здійснюється шляхом систематичного повторення дітьми різних питальних пропозицій з даної інструкції, мовному зразком педагога, а також шляхом коригування висловлювань дитини педагогом та іншими дітьми в процесі живого мовного спілкування.
Закріплення і розвиток навичок мовного спілкування передбачає формування уміння вступати в контакт, вести діалог на задану тему, виконувати активну роль у діалозі та ін Приділяється увага формуванню навичок участі в колективній бесіді, здатності до її сприйняття, вмінню включатися в діалог за вказівкою педагога. З метою розвитку навичок ведення діалогу логопед та вихователь організовує бесіди на близькі дітям теми.
Таким чином, на першому етапі навчання діти вправляються у складанні фраз-висловлювань з наочної опори, за наявними уявленнями, засвоюють ряд мовних засобів побудови мовних висловлювань. У дітей формуються установки на активне вживання фразової мови, уваги до мовлення педагога, до власних висловлювань. Це є основою для розвитку словника у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення. [4]

Глава 2. Методика експериментального вивчення особливостей розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
2.1 Мета, завдання, опис експерименту
З метою експериментального обгрунтування наявності у дітей із загальним недорозвиненням мовлення особливостей розвитку словника (активного) нами було організовано експериментальне дослідження, яке проводилося в період з лютого по травень 2009 року в ДОП № 80 г . Орла. В експерименті були задіяні 10 дітей за даними ПМПК, стан їх мовної функції було приблизно однорідним і відносилося до III рівнем недорозвинення мови по Р.Є. Льовиній ​​[13] (див. Додаток № 1).
У даній дипломній роботі ми досліджували особливості розвитку активного словника дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.
Завдання:
1. Підібрати методики для виявлення особливостей розвитку активного словника.
2. Виявити особливості розвитку активного словника у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
Основним методом нашого дослідження був психолого-педагогічний експеримент, найбільш відповідає можливості організації обстеження активного словника дітей. Також використовувалися методики обстеження активного словника дітей, бесіда з дітьми та логопедом.
Рішення завдань експерименту здійснювалося за допомогою підібраних нами методик:
Описи методик обстеження активного словника.
1. Методика обстеження активного словника старшого дошкільного віку. Філічева Т. Б., Чавелева Н. А., Чіркіна Г. В.
Мета: визначити запас слів, що зберігається в активній пам'яті дитини.
Рекомендації до проведення:
Завдання 1.
Дитині показують 25 картинок з тематичними циклами («Домашні і дикі тварини», «Одяг», «Меблі», «Посуд», «Транспорт», Взуття.). Дитина повинна показати і назвати що зображено на картинці. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом. Найвища оцінка 25 балів.
Завдання 2.
Логопед задає питання дитині спрямовані на виявлення пасивного та активного словника, граматичних навичок.
- Скажи ніж покрито тулуб зайця? Качки?
- Де живе ведмідь? Риба?
- Як називаються дитинчата курки? Собаки? Корови?
- Чим харчується корова? Ведмідь?
- Як можна сказати про лисицю? Вона якась?
Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Найвища оцінка 10 балів.
Завдання 3.
Логопед виявляє кількісний запас іменників, прикметників, дієслів пропонуючи дитині закінчити пропозицію.
- У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
- Риба у воді плаває, а змія по землі ...
- Кішка нявкає, а собака ...
- Воробей цвірінькає, а ворона ...
- Ручкою пишемо, а олівцем ...
- На літаку літаємо, а на машині ...
- Жаба стрибає, а комар ...
- Днем світить сонце, а вночі ...
- По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
- Мультфільми дивимося, а казку ...
Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Найвища оцінка 10 балів.
Оцінка результатів:
Після виконання всіх трьох завдань, підраховується сумарна оцінка. Найвища оцінка - 45 балів - відповідає високому рівню; 44-22 балів - середньому; менше 22 балів - низькому рівню лексичного розвитку. [22]
2. Методика виявлення рівня розвитку активного словникового запасу. О. С. Ушакова, Є. М. Струніна.
Мета: виявити рівень розвитку активного словника.
Рекомендації до проведення:
1.Ти знаєш вже багато слів. Що значить слово лялька, м'яч, посуд?
1) Дитина пояснює значення слів;
2) називає окремі ознаки, дії;
3) називає 1 - 2 слова.
2.Що буває глибоким? Дрібним? Високим? Низьким? Легким? Важким?
1) Виконує всі завдання, називає 1 - 2слова до прикметника;
2) підбирає слова до 2 - 3прілагательним;
3) підбирає слово тільки до одного прикметника.
3.Что називають словом ручка?
1) Називає кілька значень цього слова;
2) називає два значення цього слова;
3) перераховує предмети у яких є ручка.
4.Прідумай пропозицію щодо слова ручка.
1) Складає граматично правильно пропозицію з трьох слів.
2) називає два слова (словосполучення);
3) підбирає тільки одне слово.
5.Ручка потрібна, щоб ... Ручкою можна ...
1) Правильно закінчує різні типи речень;
2) називає два слова;
3) підбирає тільки одне слово.
6.Взрослий пропонує дитині ситуацію: «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... А якщо зайченя бел веселий і радісний, то він не просто йшов, а ... »
1) Дитина правильно підбирає слова, близькі за змістом;
2) називає 2 - 3 слова;
3) підбирає тільки одне слово.
7. Педагог дає іншу ситуацію: «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом. А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а ...
1) Правильно підбирає слова, протилежні за змістом;
2) називає 2 - 3слова;
3) підбирає тільки одне слово.
8.Скажі зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював.
1) Правильно називає слова в наказовому способі;
2) підбирає два слова;
3) називає одне слово.
9.Скажі, хто дитинча у зайця? Дитинчата? У зайця багато ...
Аналогічні питання задається про інших тварин.
1) Дитина називає всіх дитинчат у правильній граматичній формі;
2) називає правильно тільки одну форму;
3) не виконує завдання.
10.Назовите дитинчат собаки, корови, коні, вівці.
1) Дитина називає всі слова правильно;
2) називає два - три слова;
3) говорить одне слово.
11.Где живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс?
1) Називає більше двох слів;
2) називає два слова;
3) повторює задане слово.
12.Что називають словом голка? Які голки ти ще знаєш?
1) Дитина називає голки біля ялинки, їжака, у сосни, швейну і медичну голку;
2) називає тільки одне значення цього слова;
3) повторює слово за дорослим.
13.Які голка у їжака? Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі?
1) Дитина називає кілька предметів;
2) чи правильно підбирає два слова;
3) називає одне слово.
14.Что можна робити голкою? Для чого вона потрібна?
1) Дитина називає різні дії;
2) називає дві дії;
3) називає одну дію.
15.Составь пропозицію щодо слова голка.
1) Дитина становить складне речення;
2) становить просте речення;
3) називає одне слово.
16.Взрослий говорить, що діти з іншого дитячого саду сказали так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт наділ». Чи можна так сказати? Як сказати правильно?
1) Дитина правильно виправляє всі пропозиції;
2) чи правильно виправляє дві пропозиції;
3) повторює пропозиції без зміни.
Оцінка:
Оцінка за всіх завдань дається в кількісному вираженні (за балами). При умовності кількісних оцінок за висловлювання різної повноти та правильності вони допомагають виявити рівні розвитку словника:
I - високий (48 - 32 бали). Дитина відповідає на питання точно, самостійно. Правильно вживає в мовленні іменники, прикметники, дієслова. Підбирає синоніми, антоніми до заданих словами різних частин мови.
II - середній (32 - 16 балів). Дитина відповідає не на всі питання, допускає неточності, користується допомогою дорослого.
III - низький (16 - 0 балів). Дитина активно користується допомогою, не виконує завдання.
3 бали ставиться за точний і правильну відповідь, даний дитиною самостійно. 2 бали отримує дитина, що допустив незначну неточність, що відповідає за навідним питань і уточненням дорослого. 1 бал ставиться дитині, якщо він не співвідносить відповіді з питаннями дорослого, повторює за ним слова, демонструє нерозуміння завдання.
Зразкові відповіді дітей даються після кожного завдання в такій послідовності:
1) правильну відповідь;
2) частково правильний;
3) неточна відповідь.
В кінці перевірки проводиться підрахунок балів. Якщо більшість відповідей отримало оцінку 3, це високий рівень. Якщо більше половини відповідей з оцінкою 2, це середній рівень, а з оцінкою 1 - рівень нижче середнього.
При обстеженні активного словникового запасу у дітей старшого дошкільного віку виявляються уміння:
1) активізувати імена прикметники та дієслова, підбирати точні за змістом слова до мовної ситуації;
2) підбирати синім і антоніми до заданих словами різних частин мови;
3) розуміти і вживати різні значення багатозначних слів;
4) диференціювати узагальнюючі поняття. [20]
3. Н. В. Серебрякова, Л. З Соломаха. Схема обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
Мета: Обстежувати активний словниковий запас дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
Рекомендації до проведення:
1.Ребенку пропонується назвати конкретні іменники по картинкам на такі теми як «Посуд», «Одяг», «Взуття», «Птахи», «Звірі», «Меблі» та ін
2.Педагог просить назвати одним словом групу предметів.
3.Ісследуется знання іменників, що позначають частини тіла, частини предметів. Педагог пропонує дитині назвати частини тіла, частини одягу, частини автомобіля.
4.Определяется знання дитиною назва професій.
5.Ісследуется дієслівний словник. Вживання дієслів при відповідях на запитання. Педагог задає питання: Що ти робиш протягом дня? Хто як кричить? Хто як пересувається?
6. Досліджується знання назви кольорів з 4 років: білий, чорний, червоний, синій, зелений і ін; з 5 років: коричневий, рожевий, блакитний, оранжевий і ін Назва форми: круглий, квадратний, трикутний, овальний, прямокутний.
Оцінка результатів:
Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. У першому завданні оцінюється знання конкретних іменників. Найвища оцінка 50 балів.
У другому завданні визначається знання узагальнюючих слів. Найвища оцінка 9 балів.
У третьому завданні придумано 3 і більше слів до кожного предмету - 2 бали, 1 бал - менше 3 слів, 0 балів - відповідь відсутня або не відповідає завданню.
У четвертому завданні придумано 3 і більше професій - 2 бали, 1 бал менше 3 слів, 0 балів відповідь відсутня.
У п'ятому завданні на кожне питання придумано 3 і більше відповідей - 2 бали, 1 бал менше 3 слів, 0 балів відповідь відсутня.
У шостому завданні названо 3 і більше слів позначають колір і форму предмета - 2 бали, 1 бал менше 3 слів, 0 балів відповідь відсутня. [6] (результати обстеження див. Додаток 4)
Наприкінці проводиться підрахунок балів: 115-58 балів - високий рівень, 57-38 балів - середній рівень, 37 балів і менше - низький рівень.
Таким чином, нами було проаналізовано та відібрані три методики обстеження активного словника дітей із загальним недорозвиненням мови, за результатами проведення яких ми змогли зробити висновки про сформованість словникового запасу. Ці методики можуть використовуватися як в дослідницькому, так і в практичному плані, так як всі вони спрямовані на виявлення рівня мовного розвитку дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.
2.1 Аналіз та інтерпретація отриманих даних
Після проведення наміченого обстеження, ми постаралися об'єктивно вивчити і проаналізувати отримані дані. Результати ми представимо у табличному варіанті з коментарями.
У результаті бесіди з батьками ми з'ясували, що в основному діти виховуються в благополучних сім'ях, відвідують дитячий сад, більшість дітей перебувають у благополучному мовному оточенні, як займаються батьки вихованням дитини, що їх турбує у його мовному розвитку. Також ми з'ясували, що 4 дитини (Юля К., Таня Н., Костя Ж., Марина Л.) зверталися раніше до логопеда. Заняття проводилися систематично і вони досягли певних позитивних результатів, але необхідна подальша корекційна робота.
Перші враження про мовлення дитини ми отримали, поговоривши з ним. Питання для бесіди з дітьми ми підбирали з урахуванням віку та індивідуальних особливостей дітей. Перш за все, питання були спрямовані на виявлення навичок орієнтування в навколишній дійсності (про саму дитину, про його сім'ю, дитячий садок, товаришів, іграшках і т. д.). (Додаток № 9)
Питання передбачали не тільки односкладові відповіді, але і розгорнуті, наприклад: «Як тебе звуть? Як твоє прізвище? Скільки тобі років? Де ти живеш? Як ти їдеш в дитячий сад? Скільки членів у вашій родині? Чим займаються твої мама і тато? Скільки в тебе сестер і братів? Скільки їм років? Яка сьогодні погода? Як ти одягнений? Який одяг носять влітку ... взимку? В які ігри і з ким ти любиш грати влітку ... взимку? Які звірі живуть у лісі? Чому заєць змінює взимку хутро? »І т. п.
У процесі бесіди ми виявили, що в основному діти швидко вступають в контакт, у деяких дітей (Костя Ж. Марина Л.) проста фразова мова, але решта дітей (Юля К., Таня Н., Денис М., Михайло Б., Ліза М., Світлана Ж., Микита Ф., Аліна М.) говорять лише окремими словами. Бесіда була побудована так, щоб виявити правильність вживання граматичних форм, обсяг словника, стану звуковимови. Ми використовували при цьому знайомі дитині тематичні цикли («Домашні і дикі тварини», «Одяг», «Меблі», «Посуд», «Транспорт» та ін.) Так, при розгляданні картин, на яких зображені тварини, дитині задали питання, спрямовані на виявлення пасивного та активного словника, граматичних навичок. Наприклад: «Назви, яких ти знаєш домашніх і диких тварин. Покажи, де ведмедиця, бельчонок, зайченята ... Скажи, ніж покрито тулуб ведмедя, де живуть білка, лисиця. Як називаються дитинчата собаки, свині, корови, коні? Хто чим харчується? Хто, як і чим захищається? Хто полює за тваринами? Як можна сказати про лисицю? Вона якась? »Наприклад: Юля К. не знає чим покрито тулуб зайця, правильно відповіла на запитання« Чим захищається їжак? ».
При обстеженні лексичного запасу важливо не тільки виявити кількісний запас іменників, дієслів, прикметників, а й перевірити самостійне вживання їх у мові. Для цього ми дитині пропонували закінчити речення, додати відсутню за змістом слово. Наприклад: «У лисиці хвіст довгий, а у зайця ... короткий. Білка по гілках стрибає, а змія по землі ... повзає. Півень кукурікає, а кішка ... нявкає ». Наприклад: Таня Н. правильно відповіла на запитання «У лисиці хвіст який? А у зайця? ».
Таким чином, нами було виявлено вміння правильно вживати граматичні форми, обсяг словника. В основному у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення пасивний словник переважає над активним.
Обстеження за методикою О. С. Ушакової, Є. М. Струниной [20], проводили індивідуально з кожною дитиною (бесіда не перевищувала 15 хвилин). Завдання давалися в цікавій, інтонаційно виразній формі. Правильні відповіді викликали схвалення, підтримку, якщо дитина утруднявся, ми не показували, що він не впорався, а просто дали відповідь самі, але в протоколі зазначили невиконання.
Завдання пропонувалися дітям при розгляданні добре знайомих іграшок чи предметів. Для перевірки рівня мовного розвитку дітей ми широко використовували наочність. Питання формулювали доступно, особливо була важлива точність формулювання питань при виконанні мовних завдань на виявлення:
- Вміння підбору синонімів і антонімів до імен прикметником і дієсловам;
- Здатності до точного вживання слів;
- Навичок складання різних типів висловлювань (конкретні дані по кожному з дітей представлені в протоколах, поміщених у додатках № 2, № 3).
За методикою Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В. діти, які брали участь в експерименті, показали наступні результати (Вища оцінка - 45 балів - відповідає високому рівню розвитку словника; 44-22 балів - середньому рівню розвитку словника; менше 22 балів - низькому рівню лексичного розвитку). (Див. таблицю № 1)
Таблиця № 1
Рівні розвитку словника дітей обстежуваної групи на констатирующем етапі (за методикою Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В.)
високий
середній
низький
__________
Юля К.
Таня Н.
Костя Ж.
Марина Л.
Денис М.
Міша Б.
Ліза М.
Світла Ж.
Микита Ф.
Аліна М.
Графічно ці дані можна представити в круговій діаграмі № 1.
Діаграма № 1
\ S
Аналіз отриманих даних дозволяє відзначити, що при обстеженні ніхто з дітей не показав високий рівень розвитку активного словника. Також видно, що в обстежуваній групі 40% дітей показали середній рівень розвитку активного словника (Юля К., Таня Н., Костя Ж., Марина Л.). Тобто при відповідях важко, але рідше користувалися допомогою, назвали не всі запропоновані картинки, не назви дитинчат тварин. Викликали складності підбір прикметників і дієслів. У той же час більша кількість дітей мають низький рівень розвитку (Денис М., Михайло Б., Ліза М., Світлана Ж., Микита Ф., Аліна М.) говорить про те, що діти потребують спеціалізованої роботі з розвитку словника.
Слід зазначити, що в процесі проведення даної методики ми зіткнулися з деякими особливостями словника дітей із загальним недорозвиненням мови: діти намагалися заміщати слова, зокрема, прикметники жестами. Спостерігалися часті паузи, роздуми, прохання про допомогу, підказці. Відзначалася бідність у виразах якісних ознак, неточність висловлювань. У деяких дітей (Костя Ж., Марина Л.) спостерігалися незначні помилки. Костя Ж. назвав не всі картинки, що не знає, де живе риби, чим харчується ведмідь. Викликало труднощі завдання, де потрібно було описати лисицю. Марина Л. назвала не всі картинки. Не знає назви дитинчат корови, собаки. Утруднялася в описі лисиці.
Діти, що показали низький рівень розвитку словника (6 дітей - Денис М., Михайло Б., Ліза М., Світлана Ж., Микита Ф., Аліна М.) змогли виконати завдання лише з активною допомогою педагога. У їхніх висловлюваннях відсутня повнота і розгорнення, скорочувалися ознаки опису. При аналізі відповідей дітей ми виявили, що Юля К. не назвала картинки із серії «Транспорт», не змогла відповісти на запитання «Скажи, ніж покрито тулуб зайця?», не знає, чим харчується ведмідь, не знає спосіб пересування змії. Таня Н. не змогла відповісти на запитання «Де живе риба?", Не знає, як називаються дитинчата собаки і корови, на чому катаються по снігу. Денис М. не знає чим покрито тулуб зайця і качки, не назвав дитинчат корови, не підібрав опис лисиці, не зміг підібрати якісне прикметник короткий, не зміг назвати, як кричить ворона. Костя Ж. не відповів на запитання «Де живе риба?», «Чим харчується ведмідь?», Не зміг назвати спосіб пересування змії, машини. Міша Б. не зміг назвати картинки із серії «Домашні і дикі тварини», «Транспорт», не зміг відповісти на запитання «Чим покрите тулуб зайця? Чим покрите тулуб качки? ». Не знає назви дитинчат собаки, не назвав, що світить вночі. Марина Л. не знає назви дитинчат собаки, корови. Не знає, чим харчується корова. Утруднялася в підборі опису лисиці. Не змогла відповісти, як кричить ворона. Ліза Н. не змогла назвати картинки із серії «Меблі», «Транспорт», «Взуття». Не змогла назвати дитинчат собаки і корови. Не знає, чим харчується ведмідь. Не підібрала опис лисиці. Світла Ж. не назвала картинки із серії «Посуд», «Транспорт». Не знає чим покрито тулуб качки, чим харчується ведмідь, як називаються дитинчата корови. Не змогла підібрати опис лисиці. Микита Ф. не назвав картинки із серії «Посуд», «Взуття». Не знає чим покрито тулуб зайця, як називаються дитинчата курки і корови, чим харчується ведмідь. Не описав лисицю. Не назвав спосіб пересування змії і машини, комара. Аліна М. не назвала картинки із серії «Одяг», «Транспорт». Не знає назви дитинчат курки, собаки, корови. Відчувала труднощі в описі лисиці. Не знає дієслова позначають спосіб пересування змії, машини. Не відповіла на питання «Що світить вночі?».
Таким чином, отримані дані підтверджують на даному етапі наше припущення та відомості з літературних джерел про те, що у дітей із загальним недорозвиненням мовлення рівня є відставання від норми з розвитку словникового запасу і що ці діти потребують організації спеціалізованої корекційної роботи з цього напрямку.
За методикою виявлення рівня розвитку активного словникового запасу О. С. Ушакової, Є. М. Струниной ми отримали такі відсоткові показники (Високий рівень: 48 - 32 бали, середній рівень: 32 - 16 балів, низькі рівень 16 - 0 балів). (Див. таблицю № 2)

Таблиця № 2
Рівні розвитку словника дітей (за методикою О. С. Ушакової, Є. М. Струниной)
високий
середній
низький
___________
Костя Ж.
Марина Л.
Юля К.
Таня Н.
Денис М.
Міша Б.
Ліза М.
Світла Ж.
Микита Ф.
Аліна М.
Графічно це можна представити в круговій діаграмі № 2.
Діаграма № 2
\ S
Таким чином, проаналізувавши отримані результати за методикою виявлення рівня розвитку активного словникового запасу О. С. Ушакової, Є. М. Струниной ми виявили, що 30% дітей мають II рівень розвитку активного словника, так як діти (Костя Ж., Марина Л. , Юля К.) допускали незначні неточності у відповідях на питання, також відповідали за нашими навідним питань і уточненням. Наприклад: Марина Л. допускала помилки у відповідях, не правильно вживає іменники в називному відмінку, в родовому відмінку множині. Не всі запропоновані дієслова вжила в наказовому способі. Костя Ж. при вигадуванні простих речень користувався активною допомогою, допускав помилки у вживанні дієслів у наказовому способі, заледве добирав однокореневі слова до слова ліс. У Юлі К. викликало утруднення завдання, де потрібно було придумати пропозиції. Утруднялася в збірці синонімів, вживанні дієслів у наказовому способі.
Діти, що показали низький рівень розвитку активного словника (70% дітей) співвідносили відповіді з пропонованими питаннями і уточненнями дорослого. Наприклад: Таня Н. не змогла пояснити значення слів лялька, м'яч, посуд. Утруднялася в підборі синонімів. Денис М. не зміг пояснити значення слова ручка перерахувавши предмети, у яких вона є. Міша Б. також не зміг пояснити значення слів лялька, м'яч, посуд. У завданні, де було потрібно, придумати речення зі словом ручка він підібрав тільки одне слово. Костя Ж. не зміг підібрати слова до прикметником дрібний, важкий. Утруднявся в складанні пропозицій. Не зміг назвати дитинчати зайця у множині і родовому відмінку. Не знає назви дитинчат вівці. Ліза Н. не змогла підібрати слова до прикметником дрібний, високий, легкий, важкий. Не змогла скласти речення зі словом ручка. Утруднялася в підборі синонімів, дієслів у наказовому способі. Не змогла придумати речення зі словом ручка, підібрала тільки словосполучення. Не правильно вживає прислівники.
Світла Ж. не змогла підібрати слова до прикметником глибокий, дрібний, високий, низький, важкий. Утруднялася у вигадуванні пропозиції зі словом ручка, підібрала тільки словосполучення. Утруднялася в підборі дієслів у наказовому способі. Не знає назви дитинчати зайця. Не змогла підібрати назви дитинчат зайця у множині родового відмінка. Не знає назви дитинчат корови, коні, вівці. Микита Ф. не зміг підібрати слова до прикметником глибокий, дрібний, високий, низький, легкий. Утруднявся у вигадуванні пропозиції зі словом ручка. Не знає назви дитинчат зайця, собаки, коні, вівці. Не підібрав однокореневі слова до слова ліс. Не правильно вживає в мові прислівники. Аліна М. не змогла підібрати слова до прикметником глибокий, дрібний, високий, легкий, важкий. Викликав утруднення підбір дієслів у наказовому способі, однокореневих слів.
За схемою обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення Н. В. Серебрякової, Л. З Соломахи діти, які брали участь в експерименті, показали наступні результати (115-58 балів - високий рівень, 57-38 балів - середній рівень, 37 балів і менше - низький рівень). (Див. таблицю № 3)
Таблиця № 3
Рівні розвитку словника дітей (за методикою Н. В. Серебрякової, Л. З Соломахи)
високий
середній
низький
___________
Костя Ж.
Марина Л.
Юля К.
Таня Н.
Денис М.
Міша Б.
Ліза М.
Світла Ж.
Микита Ф.
Аліна М.
Графічно ці дані можна представити у вигляді кругової діаграмі № 3

Діаграма № 3
\ S
Аналіз таблиці і діаграми, дозволяє відзначити, що в обстежуваній групі дітей з високим рівнем розвитку словника не було. 20% (2 дитини) показали середній рівень розвитку. Слід зазначити, що в процесі проведення даної методики ми зіткнулися з деякими особливостями словника дітей із загальним недорозвиненням мови: діти намагалися заміщати слова, зокрема, прикметники, невербальними засобами - жестами. Наприклад: Юля К. при назві форми предмета (коло) спочатку показала його за допомогою жестів у повітрі. Спостерігалися часті паузи, роздуми, прохання про допомогу. Відзначалася бідність у виразах якісних ознак, одноманітність синтаксичних конструкцій, бідність і неточність висловлювань. Іноді при активному спонукання педагога спостерігалося повна відсутність смислового висловлювання. Діти були зацікавлені у завданнях, в деяких випадках аргументували свої судження, виправляли помилки за допомогою педагога. У деяких дітей (Костя Ж. Марина Л.) спостерігалися незначні помилки. Наприклад: Костя Ж. не зміг назвати частини автомобіля, не відповів на питання «Хто як пересувається?», «Хто як кричить?». Марина Л. не змогла назвати фрукти, узагальнюючі поняття, частини автомобіля.
Діти, що показали низький рівень розвитку словника (80%), змогли виконати завдання лише з активною допомогою педагога. У їхніх висловлюваннях відсутня повнота і розгорнення, скорочувалися ознаки опису. Излагаемая інформація була хаотична, мовні засоби використовувалися неправильно. Діти були не в змозі описати предмет самостійно. Наприклад: Юля К. не змогла назвати не однієї картинки із серії «Транспорт», утруднялася в називання узагальнюючих слів, частин одягу, автомобіля. Не змогла відповісти на запитання: «Що робиш протягом дня? Хто як пересувається? ». Таня Н. не знає жодної професії. Знає дуже мало узагальнюючих понять. Денис М. утруднявся в називання картинок з серії «Фрукти», не назвав жодного узагальнюючого поняття. Міша Б. не назвав жодної картинки із серії «Одяг», утруднявся в називання картинок з серії «Овочі», «Транспорт». Знає мало узагальнюючих понять. Не назвав іменники позначають частини одягу, автомобіля. Не зміг відповісти на питання: «Хто як пересувається? Хто як кричить? »Не назвав не одного прикметника позначає колір. Ліза Н. не змогла назвати жодної картинки із серії «Взуття», «Меблі», «Транспорт», «Фрукти». Не назвала іменники позначають частини тіла, одягу, автомобіля. Утруднялася в називання професій. Світла Ж. не змогла назвати картинки із серії «Посуд», «Овочі», «Транспорт». Утруднялася в називання іменників позначають частини автомобіля. Не змогла відповісти на запитання «Що ти робиш протягом дня? Хто як пересувається? ». Микита Ф. не назвав картинки із серії «Посуд», «Птахи», утруднявся в називання картинок з серії «Одяг», «Меблі». Не знає жодного узагальнюючого поняття. Утруднявся в називання іменників позначають частини одягу. Не зміг відповісти на питання «Хто як кричить?». Не назвав прикметники позначають форму предмета. Аліна М. не змогла назвати картинки із серії «Одяг», «Овочі», «Транспорт». Не знає жодної назви професії.
Таким чином, отримані дані підтверджують на даному етапі наше припущення та відомості з літературних джерел про те, що у дітей із загальним недорозвиненням мовлення є відставання від норми з розвитку словникового запасу і що ці діти потребують організації спеціалізованої корекційної роботи з цього напрямку. У результаті проведення діагностичної методики ми укладаємо, що для повноцінного розвитку та подолання труднощів у формуванні мови дошкільників необхідно проводити словникову роботу по збагаченню, уточненню, перекладу лексичного запасу з пасивного словника в активну мову, діти потребують організації спеціалізованої допомоги з розвитку та активізації словника.

Глава 3. Розвиток словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
3.1 Організація роботи з розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня
На формуючому етапі дослідницької робота проводилася на базі МДОУ № 80 г . Орла в період з вересня 2009 року по березень 2010 року. Піддослідні - діти 4-5-річного віку за даними ПМПК, стан їх мовної функції було приблизно однорідним і відносилося до III рівнем недорозвинення мови по Р.Є. Льовиній ​​[13] (див. Додаток № 1).
Мета роботи на даному етапі - розвиток активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення в процесі дидактичних ігор.
Нами були поставлені такі завдання:
1. Підібрати серію дидактичних ігор, спрямованих на розвиток активного словника у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
2. Провести корекційно-педагогічну роботу, спрямовану на розвиток активного словника.
Реалізація завдань здійснювалася на основі підібраних нами дидактичних ігор («Кому частування?», «Назви частини предмета», «Тварини і їх дитинчата», «Скажи лагідно», «Один - багато», «Хто як говорить?», «Що відбувається в природі? »,« Склади пропозицію »,« Хто як пересувається? »,« Хто чим займається? »,« З чого зроблено? »,« Лови та кидай - кольори називай »,« Вгадай іграшку »,« Додай слова », «Де хто стоїть», «Скажи навпаки», «лясніть в долоні» тощо), спрямованих на розвиток активного словника, включених нами в логопедичні заняття. Зміст ігор відображено в додатку № 5. При організації дидактичних ігор ми намагалися максимально дотримуватись умов, за яких використання дидактичних ігор як засобу розвитку активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення буде ефективно:
· Враховувати вік і структуру мовленнєвого порушення;
· Удосконалювати обсяг активного і пасивного словника;
· Вчити дітей правильно вживати прикметники у мовленні;
· Поповнювати дієслівний словник дітей;
· Допомогти засвоїти слова узагальненого, абстрактного значення, що позначають стан, оцінку, якість, ознаки та ін;
· Уточнювати вживання слів у мові дітей.
З урахуванням даних умов були підібрані ігри відповідають віку дітей. У дітей виховувалися організаційні навички, що дозволяють здійснити колективну мовну діяльність. З цією метою дітям давалася можливість вільного розміщення під час занять (у коло, півколом, близько логопеда) так, щоб їм було зручно розглядати досліджувані предмети, дивитися один на одного, на логопеда, забезпечуючи тим самим повноту сприйняття чужої мови. Це, у свою чергу, допоможе домогтися більшої продуктивності занятті.
Протягом занять підтримувалася стимуляція спілкування. Цьому сприяла чітка і логічна система підбору питань, адресованих дітям, барвисті і різноманітні посібники.
З урахуванням вище описаних умов на заняттях проводилася велика робота з розвитку та вдосконалення словника, розуміння мови, формуванню вміння виділяти частини предмета, дій предмета та його ознак. На основі уточнення пасивного мовного запасу організовувалася усна мовна практика. У процесі засвоєння словника іменників, дієслів, прикметників, прислівників на основі предметно-графічних схем діти знайомилися з різними способами словотвору. (Наприклад, суфіксальний - для іменників.) У них розвиваються навички утворення нового слова з двох частин («гриб + ник»), формувалися уявлення про систему словотворчих зв'язків («сад - садочок - садівник»). Одночасно діти вчилися розуміти узагальнені значення слів.
На даному етапі експерименту ми спробували максимально ретельно дотримуватися цих умов при включенні дидактичних ігор в корекційно-освітній процес.
Серед цілей проведених ігор ми визначили наступні:
-Формувати і удосконалювати у дітей активний і пасивний словник іменників, прикметників, дієслів і прислівників;
-Вдосконалювати навички підбору визначень до предметів, тренувати дітей у визначенні частин і деталей предметів, в підборі синонімів, в називання дитинчат тварин.
Ми, виходячи зі складу, віку та стану мовлення дітей, вводили свої завдання, розширюють мета кожної конкретної дидактичної гри. А в процесі дидактичної гри, спрямованої на вдосконалення мови дітей, брали безпосередню участь (ступінь нашої участі визначалася мовними можливостями дітей, завданнями та умовами гри): по ходу гри вносили необхідні корективи і поправки до мова дітей, а на закінчення обов'язково заохочували всіх дітей, відзначали найбільш успішних і обіцяли наступного разу новий варіант гри або зовсім нову гру.
Кількісний розвиток словника, необхідного для повноцінного спілкування, відбувалося за рахунок засвоєння нових слів, які зустрічалися дітям при ознайомленні з постійно збільшується колом предметів і явищ навколишньої дійсності, поглиблення і систематизації знань про них. Цю роботу можна показати на прикладі гри «Назви частини предмета». Метою даної гри є збагачення словника іменників, розвиток вміння співвідносити предмет і його частини. В даній грі було використано два варіанти проведення. Були підготовлені картинки із зображенням будинку, вантажівки, дерева, птахи і т. д. Перед грою проводилося заняття, на якому дітей знайомили з частинами предметів, закріплювали їх назви. У першому варіанті гри дітям було дано завдання по черзі розглянути картинки і назвати частини зображеного предмета. У цьому варіанті перед дітьми на дошці вивішувалися картинки із зображенням будинку, вантажівки, дерева, птахи та ін Потім дітям пропонувалося назвати кожну картинку. Якщо у дітей виникали труднощі, їм надавалася допомога. Після того як всі картинки були названі, у кожного предмета виділялися складові частини. Кожній дитині ставилося запитання: «З яких частин складається будинок, вантажівка?» Аналогічно задавалися питання до інших картинок. Якщо хто-небудь з дітей утруднявся у виділенні частини предмета, іншій дитині пропонувалося допомогти товаришеві. У другому варіанті гри, кожна дитина отримував картку з малюнком. Дітям пропонувалося розглянути свій малюнок, назвати його і самостійно розповісти з яких частин зображений предмет складається. Діти повинні були уважно слухати відповідь товариша, якщо допускалися помилки, виправляти їх. В кінці підводився підсумок. У дітей запитували, які картинки вони називали, з яких частин складаються ті чи інші картинки.
З урахуванням того, що діти з мовним недорозвиненням багато слів розуміють недостатньо повно або навіть спотворено, робота над поясненням їх значення та вживання ретельно продумивалась. Тут використовувалися наочні засоби навчання (картини, муляжі, самі предмети), складання словосполучень, включення нових слів у пропозиції, їх угруповання на основі схожості. Прикладом даної роботи може служити гра «Де хто стоїть». Мета гри формувати словник прислівників, тренувати в складанні пропозицій, вчити відповідати на запитання повним відповіддю. У грі використовувалася дошка, картонні картинки: дід, будинок, паркан, 2 дерева, кущі, соняшник, дівчинка, курка.
На початку гри дітям було прочитано кілька пропозицій. «Побудував дід будинок, паркан. Посадив два дерева, кущі, соняшник і став жити в ньому з онукою та з курочкою ». Потім на дошці розмістили картинки із зображенням будинку, куща, двох дерев, соняшнику, забору, курки, дівчинки, дідусі. Потім були викликані кілька дітей для розміщення предметів, що стоять на дошці праворуч, ліворуч, посередині, попереду, позаду, поруч, далеко, навколо - відносно один одного. Діти відповідали на такі питання: «Де варто дівчинка? Де варто дідусь? Де варто курочка? »Аналогічні питання задавалися про інші предмети на дошці.
Після цього дітям було запропоновано задавати один одному питання про те, де стоїть той чи інший предмет. Дітям необхідно було відповідати на питання повним відповіддю, якщо виникали труднощі і помилки, вчасно пропонувалася допомогу.
Всі ці завдання були здійсненними в процесі дидактичної гри, коли, виділяючи і називаючи властивості, ознаки предмета, називаючи дії, які може здійснювати (або здійснює на очах дитини) предмет, ми одночасно стимулювали, активізували вживання (і формування) слів різних лексико-граматичних категорій: іменників, прикметників, прислівників, дієслів. Ці слова, отримані на одному матеріалі, переносили на інший матеріал. При такому перенесенні ми намагалися сформувати словосполучення і короткі речення, у дитини у свідомості скласти відвернений від конкретної ситуації словесний образ. При цьому ми ретельно контролювали і процес звуковимови у дітей, при необхідності корегували його.
Проводилася робота по називання частин цілого предмета (машини, будинки і т. д.), знаходженню цілого по найменуванню частин. Ця робота передувала більш складною для дитини роботі по угрупованню слів, що називають ознаку (наприклад, колір), дія, групу предметів (наприклад, тварин), а також за класифікацією предметів (як назвати одним словом ляльку, машинку, кубики). При роботі з даною категорією дітей необхідно було враховувати їх вікові особливості. З цією метою ми вважаємо дуже важливим і цікавим для них було використання дидактичних ігор, що дозволяють закріпити результат розвитку їх активного словника, а в більшості випадків і в кілька разів його примножити.
Роботу з дітьми старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови з розвитку активного словникового запасу можна показати на прикладі гри «Вгадай іграшку».
Метою гри є розвиток предметного словника, словника прикметників, формування вміння знаходити предмет, орієнтуючись на його ознаки і дії. Для гри було підібрати кілька іграшок: заєць, лисиця, каченя. На початку гри всі іграшки були виставлені перед дітьми і названі: «Це заєць, лисиця, жаба». Про кожній іграшці розповідалося окремо, називалися зовнішні ознаки: "Це м'яка іграшка. Вона сіра. Хвостик короткий, а вуха довгі. Любить морквину, стрибає спритно ». Аналогічно описувалися інші іграшки: «Це іграшка м'яка. Вона руда. Хвіст довгий, пухнастий. Хитра, швидко бігає; Ця іграшка маленька. Вона зелена, любить мошок »Потім вибиралася одна з іграшок і кожній дитині задавалися питання:« Яка ця іграшка? Якого вона кольору? Який у неї хвостик? Як вона рухається? Що вона любить? Який у неї характер? ». Якщо одна дитина важко відповісти на питання, іншому пропонувалося допомогти. Також якщо у дітей виникали помилки або вони не змогли відповісти на питання, задавалися навідні запитання. Після того як кожна дитина відповів на питання пропонувалося самостійно описати кожну іграшку.
Таким чином, проводилася робота з розвитку активного словникового запасу дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення, формувалося вміння знаходити предмети, називати ознаки і дії.
3.2 Оцінка ефективності роботи з розвитку словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня
Контрольний зріз проводився з тією ж групою дітей на базі ДОУ № 80 м. Орла в період з березня по квітень 2010 року. У проведеному нами дослідженні взяло участь 10 дітей старшого дошкільного віку, що мають загальне недорозвинення мови (див. додатки № 6, 7, 8).
Мета контрольного зрізу - визначення ефективності проведеної роботи з розвитку активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
На даному етапі були поставлені такі завдання:
1. Вивчення активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
2. Аналіз отриманих даних, порівняння їх з даними констатуючого етапу експерименту.
Реалізація завдань здійснювалася на основі проведення методик вивчення активного словника, яка використовувалася на Експериментальне дослідження.
Нам необхідно було з'ясувати, якою мірою запропоновані дидактичні ігри, включені в корекційно - освітній процес, вплинули на рівень розвитку активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. Для цього була проведена діагностика рівня розвитку активного словника у дітей даної групи (контрольний зріз).
Виконуючи завдання з методики обстеження активного словника старшого дошкільного віку Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В. [22] були виявлені наступні результати. Відповідаючи на питання, спрямовані на виявлення сформованості словника іменників троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М.) не відчували труднощі. Троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30%) важко було у відповідях і допустили помилки. Микита Ф. не назвав на запропонованих картинках чайник, Ліза М. - не знає як називається дитинча корови, Таня Н. не знає узагальнюючого слова транспорт. Четверо дітей (40% - Юля К., Денис М., Михайло Б., Світлана Ж.) допустили такі помилки: Юля К. не назвала дитинчати курки і не відповіла на запитання «Чим покрите тулуб зайця?», Денис М. не назвав на картинках жирафа і не зміг назвати узагальнююче слово «Меблі», Міша Б. допустив помилки називаючи взуття (не назвав туфлі і чоботи), Світлана Ж. не відповіла на запитання «Що світить вночі?» і не назвала узагальнюючі слова «Овочі» , «Транспорт».
Відповідаючи на питання з методики обстеження активного словника старшого дошкільного віку Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В. виявляють рівень сформованості словника прикметників двоє дітей із загальним недорозвитком мовлення (20%) - Денис М. і Микита Ф . важко було у описі ознак лисиці, троє - не змогли назвати ознаки зайця (30% - Свєта Ж., Ліза М., Михайло Б.), п'ятеро дітей (50% - Аліна М., Таня Н., Юля К., Костя Ж., Марина Л.) виконали завдання без помилок.
При підборі дій до предметів одну помилку допустили шестеро дітей (60% - Юля К., Таня Н., Денис М., Михайло Б., Ліза М., Світлана Ж.). Юля До утруднялася в підборі дії олівцем, Таня Н., Денис М. важко при підборі способу пересування змії, Ліза Н. не змогла назвати, як кричить ворона, Світлана Ж. не змогла продовжити речення «На літаку літаємо, а на машині ... ». Одна дитина (10%) допустив кілька помилок, утруднявся у відповідях (Микита Ф.) і три дитини (30%) не допустили не однієї помилки (Аліна М, Костя Ж., Марина Л.).
Троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30% - Юля К., Таня Н., Ліза М.) важко було у виконанні завдань вимагають підбір прислівників і припустилися кількох помилок. Дві дитини при виконанні завдань допустили одну помилку (20% - Денис М., Михайло Б.) і п'ятеро дітей впоралися без помилок (50% - Свєта Ж., Микита Ф., Аліна М., Костя Ж. Марина Л.).
Таким чином, за методикою обстеження активного словника старшого дошкільного віку Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В. діти показали наступні результати, які представлені в таблиці № 4.

Таблиця № 4
Рівні розвитку словника дітей обстежуваної групи (за методикою Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В.)
високий
середній
низький
Костя Ж.
Марина Л.
Аліна М.
Юля К.
Таня Н.
Денис М.
Ліза М.
Микита Ф.
Міша Б.
Світла Ж.
Графічно ці дані можна представити в круговій діаграмі № 4
Діаграма № 4.
\ S
Таким чином, з діаграми видно, що троє дітей (30%) при виконанні завдань показали високий рівень розвитку активного словника; п'ятеро дітей (50%) мають середній рівень, а двоє дітей (20%) показали низький рівень розвитку активного словника.
Виконуючи завдання з методики виявлення рівня розвитку активного словникового запасу. О. С. Ушакової, Є. М. Струниной [20] були виявлені наступні результати. Відповідаючи на питання, спрямовані на виявлення сформованості словника іменників, діти показали наступні результати: троє дітей (30% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М.) не відчували труднощі. Четверо дітей із загальним недорозвитком мовлення (40%) важко було у відповідях і допустили по одній помилку. (Микита Ф., Ліза М., Таня Н., Денис М.). Троє дітей (30%) з порушеннями мови припустилися кількох помилок (Юля К., Михайло Б., Світлана Ж.).
Відповідаючи на питання, спрямовані на виявлення сформованості словника прикметників, ми виявили наступні результати. Троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М.) не відчували труднощі. П'ятеро дітей із загальним недорозвитком мовлення (50%) важко було у відповідях і допустили по одній помилку. (Микита Ф., Ліза М., Таня Н., Денис М., Юля К.,). Двоє дітей (20%) з порушеннями мови припустилися кількох помилок (Міша Б., Світлана Ж.).
При відповідях на питання, спрямовані на виявлення сформованості дієслівного словника, ми виявили наступні результати. Троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М.) не відчували труднощі. Троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30%) важко було у відповідях і допустили по одній помилку. Наприклад: Микита Ф. помилявся при підборі дій до слова ручка », Ліза М. утруднялася в утворенні дієслів наказового способу, Таня Н. не змогла підібрати до слова голка тільки дві дії. Четверо дітей (40%) з порушеннями мови припустилися кількох помилок (Міша Б., Світлана Ж., Денис М., Юля К.,).
При відповідях на питання, спрямовані на виявлення сформованості словника прислівників, ми виявили наступні результати. Дев'ять дітей із загальним недорозвитком мовлення (90% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М., Микита Ф., Ліза М., Юля К., Михайло Б., Світлана Ж., Денис М.) не відчували труднощі. Одна дитина (10%) допустив одну помилку (Таня Н., неправильно підібрала прислівник).
Таким чином, за методикою виявлення рівня розвитку активного словникового запасу. О. С. Ушакової, Є. М. Струниной діти показали наступні результати (див. таблицю № 5).
Таблиця № 5
Рівні розвитку словника дітей обстежуваної групи (за методикою О. С. Ушакової, Є. М. Струниной)
високий
середній
низький
Костя Ж.
Марина Л.
Аліна М.
Юля К.
Таня Н.
Денис М.
Ліза М.
Микита Ф.
Міша Б.
Світла Ж.
Графічно ці дані можна представити в круговій діаграмі № 5.
Діаграма № 5
\ S
Таким чином, з діаграми видно, що за методикою виявлення рівня розвитку активного словникового запасу. О. С. Ушакової, Є. М. Струниной, також троє дітей (30% - Костя Ж., Марина Л., Аліна М.) при виконанні завдань показали високий рівень розвитку активного словника; п'ятеро дітей (50% - Юля К. , Таня Н., Денис М., Ліза М., Микита Ф.) мають середній рівень, а двоє дітей (20% - Міша Б., Світлана Ж.) показали низький рівень розвитку активного словника.
Проводячи обстеження за схемою обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення Н. В. Серебрякової, Л. З Соломаха, [6] ми виявили наступні результати. При виконанні завдань спрямованих на виявлення сформованості словника іменників троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М.) не відчували труднощі. Четверо дітей із загальним недорозвитком мовлення (40%) важко було у відповідях і допустили по одній помилку. Наприклад: Микита Ф. з запропонованих картинок не назвав цукорницю, Ліза Н. не змогла назвати узагальнююче слово «Транспорт», Таня Н. і Денис М. важко було у виділенні частин автомобіля. Троє дітей (30%) з порушеннями мови припустилися кількох помилок (Міша Б., Світлана Ж., Юля К.,).
При виконанні завдань дітьми на виявлення сформованості словника прикметників ми виявили, що троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М.) не відчували труднощі. П'ятеро дітей із загальним недорозвитком мовлення (50%) важко було у відповідях і допустили по одній помилку. Наприклад: Микита Ф. утруднявся в називання форми предметів, Ліза М., Таня Н., Денис М. і Світла Ж. назвали не всі назви кольорів із запропонованих. Двоє дітей (20%) з порушеннями мови припустилися кількох помилок (Міша Б., Юля К.).
При виконанні завдань дітьми на виявлення сформованості дієслівного словника ми дізналися, що троє дітей із загальним недорозвитком мовлення (30% - Марина Л. Костя Ж., Аліна М.) не відчували труднощі. Шестеро дітей із загальним недорозвитком мовлення (60%) важко було у відповідях і допустили по одній помилку. Наприклад: Микита Ф. утруднявся при відповіді на питання «Хто як кричить?» І не назвав як кричить ворона, Ліза М., Таня Н., Денис М. і Світла Ж. важко при відповіді на питання «Хто як пересувається?», Міша Б. назвав тільки одну дію на питання «Хто як пересувається?». Одна дитина (10%) з порушеннями мови припустилися кількох помилок (Юля К.).
Таблиця № 6
Рівні розвитку словника дітей обстежуваної групи (за методикою Н. В. Серебрякової, Л. З Соломаха)
високий
середній
низький
Костя Ж.
Марина Л.
Аліна М.
Юля К.
Таня Н.
Денис М.
Ліза М.
Микита Ф.
Міша Б.
Світла Ж.

Графічно ці дані можна представити в круговій діаграмі № 6.
Діаграма № 6
\ S
Таким чином, з діаграми видно, що за схемою обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення Н. В. Серебрякової, Л. З Соломаха, також троє дітей (30% - Костя Ж., Марина Л., Аліна М.) при виконанні завдань показали високий рівень розвитку активного словника; п'ятеро дітей (50% - Юля К., Таня Н., Денис М., Ліза М., Микита Ф.) мають середній рівень, а двоє дітей (20% - Міша Б. , Світла Ж.) показали низький рівень розвитку активного словника.
Аналізуючи відповіді дітей за методикою обстеження активного словника старшого дошкільного віку Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В., ми з'ясували, що Микита Ф. не знає такий предмет, як чайник, Ліза Н. не знає як називається дитинча корови, Таня Н. не знає узагальнюючого слова «Транспорт», Юля К. не знає назву дитинчати курки і не відповіла на запитання «Чим покрите тулуб зайця?», Денис М. не назвав не всіх диких і домашніх тварин запропонованих на картинках і не зміг назвати узагальнююче слово «Меблі», Міша Б. допустив помилки, називаючи взуття (не назвав туфлі і чоботи), Світлана Ж. не відповіла на запитання «Що світить вночі?» і не знає узагальнюючі слова «Овочі», «Транспорт ». Денис М. і Микита Ф. важко було у підборі якісних прикметників при описі ознак лисиці, Світлана Ж., Ліза М., Михайло Б. не змогли назвати ознаки зайця. Юля К. при відповідях на питання не назвала, як пересувається змія, Таня Н. не назвала дії здійснені олівцем, Денис М. не зміг відповісти, як пересувається комар, Михайло Б. Ліза М., Світлана Ж. не змогли відповісти на запитання « Воробей цвірінькає, а ворона ...? ». Троє дітей Марина Л. Костя Ж., Аліна М. давали правильні відповіді і не відчували труднощів.
При аналізі відповідей дітей за методикою виявлення рівня розвитку активного словникового запасу О. С. Ушакової, Є. М. Струниной ми дізналися, що четверо дітей із загальним недорозвиненням мови важко було у відповідях і допустили такі помилки. Микита Ф. підібрав тільки одне слово до прикметника глибокий (глибока каструля), утруднявся в підборі дієслів наказового способу, Ліза М. помилилася у назві дитинчат вівці (овчата), виникали труднощі при назві прикметників, не змогла підібрати дії, які виконуються голкою. Таня Н. не змогла підібрати іменник до слова дрібний, до слова голка тільки назвала лише дві дії. Денис М. утруднявся при відповіді на питання «Що називають словом ручка?». Троє дітей з порушеннями мови припустилися кількох помилок (Юля К., Михайло Б., Світлана Ж.). При відповідях на питання, що виявляють сформованість словника прислівників Таня Н. не змогла підібрати прислівник «сильно». Марина Л., Костя Ж., Аліна М. при виконанні всіх завдань не опустили жодної помилки.
Аналізуючи відповіді дітей за схемою обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення Н. В. Серебрякової, Л. З Соломаха, ми з'ясували, що Микита Ф. не знає такого предмета, як цукорниця, утруднявся в називання форми предметів, утруднявся при відповіді на питання «Хто як кричить?» і не сказав як кричить ворона, Ліза Н. не змогла назвати узагальнююче слово «Транспорт», Таня Н. утруднялася у виділенні частин автомобіля. Денис М. утруднявся в називання фруктів. Троє дітей з порушеннями мови припустилися кількох помилок: Михайло Б. із запропонованих картинок одягу назвав тільки шапку, не назвав не однієї частини одягу, плутає назви квітів, назвав тільки одну дію на питання «Хто як пересувається?». Світла Ж. із запропонованих картинок овочів назвала тільки помідор, утруднялася в називання транспорту і переплутала тролейбус і трамвай, Юля К. не змогла назвати частини автомобіля, з частин одягу змогла назвати тільки пояс і спідницю. Марина Л. Костя Ж., Аліна М. не відчували труднощі.
Таким чином, провівши контрольний зріз для даної групи дітей, ми отримали результати, наведені в таблиці № 7, № 8, № 9.
Таблиця № 7.
Дані по методиці обстеження активного словника старшого дошкільного віку Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В.
Складова активного словника
Відсоток дітей, котрі успішно впоралися із завданнями
Відсоток дітей, які допустили 1 помилку
Відсоток дітей, які допустили 2 і більше помилки при виконанні завдань
1. Словник іменників
30%
(Марина Л., Костя Ж., Аліна М.)
30%
(Микита Ф., Ліза М., Таня Н.)
40%
(Юля К., Денис М., Михайло Б., Світлана Ж.)
2. Словник прикметників
50%
(Аліна М., Таня Н., Юля К.,
Костя Ж., Марина Л.)
20%
(Микита Ф., Денис М.)
30%
(Світла Ж., Ліза М., Михайло Б.)
3. Словник дієслів
30%
(Аліна М, Костя Ж., Марина Л.)
60%
(Юля К., Таня Н., Денис М., Михайло Б., Ліза М., Світлана Ж.)
10%
(Микита Ф.)
4. Словник прислівників
50%
(Світла Ж.,
Микита Ф., Аліна М., Костя Ж. Марина Л.)
20%
(Денис М., Ліза М.)
30%
(Юля К., Таня Н., Міша Б)
Таблиця № 8
Дані за методикою виявлення рівня розвитку активного словникового запасу. О. С. Ушакової, Є. М. Струниной.
Складова активного словника
Відсоток дітей, котрі успішно впоралися із завданнями
Відсоток дітей, які допустили 1 помилку
Відсоток дітей, які допустили 2 і більше помилки при виконанні завдань
1. Словник іменників
30%
(Марина Л., Костя Ж., Аліна М.)
40%
(Микита Ф., Ліза М., Таня Н., Денис М.)
30%
(Юля К., Михайло Б., Світлана Ж.)
2. Словник прикметників
30%
(Аліна М.,
Костя Ж., Марина Л.)
50%
(Микита Ф., Денис М., Таня Н., Ліза М., Юля К.)
20%
(Світла Ж., Михайло Б.)
3. Словник дієслів
30%
(Аліна М, Костя Ж., Марина Л.)
30%
(Таня Н., Ліза М., Микита Ф.)
40%
(Міша Б., Світлана Ж., Денис М., Юля К.)
4. Словник прислівників
90%
(Світла Ж.,
Микита Ф., Аліна М., Костя Ж. Марина Л., Ліза М., Юля К., Михайло Б., Денис М.)
10%
(Таня Н.)
0%

Таблиця № 9
Дані за схемою обстеження мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення Н. В. Серебрякової, Л. З Соломаха.
Складова активного словника
Відсоток дітей, котрі успішно впоралися із завданнями
Відсоток дітей, які допустили 1 помилку
Відсоток дітей, які допустили 2 і більше помилки при виконанні завдань
1. Словник іменників
30%
(Марина Л., Костя Ж., Аліна М.)
40%
(Микита Ф., Ліза М., Таня Н., Денис М.)
30%
(Юля К., Михайло Б., Світлана Ж.)
2. Словник прикметників
30%
(Аліна М.,
Костя Ж., Марина Л.)
50%
(Микита Ф., Денис М., Таня Н., Ліза М., Світлана Ж.)
20%
(Міша Б. Юля К.)
3. Словник дієслів
30%
(Аліна М, Костя Ж., Марина Л.)
60%
(Таня Н., Ліза М., Микита Ф., Денис М., Світлана Ж., Михайло Б.)
10%
(Юля К.)
У результаті експерименту нами було зафіксовано, що п'ять дітей (50%) (Нікіта Ф, Ліза М., Таня Н., Денис М., Юля К.) із загальним недорозвиненням мови мають середній рівень сформованості активного словника, тобто є труднощі в підборі слів, семантично відповідних даному; у визначенні часових відносин, ознаками дій володіють недостатньо; не можуть підбирати більш 1-2 слів, відповідаючи на запитання, а інші троє дітей (30%) (Марина Л., Костя Ж., Аліна М.) мають високий рівень сформованості активного словника, тобто діти вживають у спілкуванні всі частини мови, називають складові частини деталей предметів: чайника, машини, стільця, називають відтінки, властивості, кольору та якості матеріалів; різноманітні почуття і якості людини, підбирають слова, семантично відповідні запропонованому, використовують у мовленні дієслова, правильно називають дії людини і тварин, безпомилково встановлюють тимчасові відносини. Також було виявлено, що дві дитини (20%) все ж таки мають низький рівень розвитку активного словника (Міша Б., Світлана Ж.). У цих дітей спостерігалися часті паузи, роздуми, прохання про допомогу. Відзначалася бідність у виразах якісних ознак, одноманітність синтаксичних конструкцій, бідність і неточність висловлювань. Іноді при активному спонукання педагога спостерігалося повна відсутність смислового висловлювання. Завдання виконувалися з активною допомогою педагога.
Більш наочно рівні розвитку активного словника дітей можна простежити у діаграмі № 7.
Діаграма № 7.
\ S
Аналізуючи показники, можна зробити висновок про те, що під впливом цілеспрямованої корекційно - педагогічної роботи активний словник дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення збільшився в процесі проведення розробленого нами комплексу дидактичних ігор.
Таблиця № 10.
Рівні розвитку активного словника (порівняльні результати)

Прізвище ім'я дитини
Рівень розвитку активного словника
Динаміка
Початковий
Після проведення комплексу дід.ігр
1.
Костя Ж.
Середній
Високий
Виріс
2.
Марина Л.
Середній
Високий
Виріс
3.
Юля К.
Низький
Середній
Виріс
4.
Таня Н.
Низький
Середній
Виріс
5.
Денис М.
Низький
Середній
Виріс
6.
Міша Б.
Низький
Низький
Не змінився
7.
Ліза М.
Низький
Середній
Виріс
8.
Світла Ж.
Низький
Низький
Не змінився
9.
Микита Ф.
Низький
Середній
Виріс
10.
Аліна М.
Низький
Високий
Виріс
У таблиці 10 представлені результати порівняльного аналізу рівня розвитку активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення до проведення комплексу дидактичних ігор і після його проведення, а також його динаміка: у вісьмох дітей (80%) спостерігається зростання рівня розвитку активного словника після проведення комплексу дидактичних ігор; у двох дітей (20%) рівень розвитку активного словника не змінився.
Як випливає з наведених вище таблиць, діти після проведеної корекційної роботи більш успішно виконали запропоновані завдання, рівень розвитку активного словника даної групи збільшився у порівнянні з результатами констатуючого етапу експерименту. Результати наведені на гістограмі № 1.

Гістограма № 1
Рівні розвитку активного словника до і після проведення дидактичних ігор
\ S
Таким чином, у наведеній гістограмі видно, що після проведення дидактичних ігор рівень розвитку активного словника у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення підвищився. Діти з високим рівнем розвитку активного словника стали впевненіше користуватися мовою, менше допускають помилки. З дітьми з середнім і низьким рівнями розвитку активного словника необхідно продовжувати заняття.
Таким чином, в ході нашого дослідження, ми виявили такі особливості розвитку словника дітей із загальним недорозвиненням мови III рівня як:
1) не завжди вдається підбір однокореневих слів;
2) труднощі в називання багатьох прикметників;
3) замінюють назва частини предмета назвою цілого предмета;
4) у дієслівному словнику переважають слова, що позначають дії, які дитина щодня виконує;
5) важко засвоюються слова узагальненого, абстрактного значення, що позначають стан, оцінку, якість, ознаки та ін;
6) неточність вживання слів.
З даної роботи можна зробити висновок, що наша робота досягла певних позитивних результатів і підібрані нами ігри та вправи допомогли в розвитку словника у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.

Висновок
Слово - як лексична одиниця являє собою систему взаємопов'язаних значень, що відображають позамовної дійсності. Слово - як граматична одиниця - це система всіх його форм з їх граматичними значеннями. Спостерігаючи навколишній світ, дитина фіксує свої знання про нього не лише в лексиці, але і в граматиці. Абстрактні граматичні значення дозволяють висловлювати складні відтінки думки в найбільш компактній формі.
Як і в нормі, так і в патології, розвиток дитячого мовлення являє собою складний і різноманітний процес. Діти не відразу й не раптом опановують лексико-граматичним ладом, складовий структурою слів, звукопроизношением, словоизменением і т.п. Одні мовні групи засвоюються раніше, інші значно пізніше. Тому на різних стадіях розвитку дитячої мови одні елементи мови виявляються вже засвоєними, а інші ще не засвоєними або засвоєними тільки частково. Звідси така різноманітність порушень розмовних норм у дітей.
До певного моменту дитяча мова рясніє неточностями, які свідчать про оригінальний, неімітівірованном використанні такого матеріалу мови, як морфологічні елементи. Поступово змішуються елементи слів розмежовуються за типами відмінювання, дієвідміни і іншим граматичним категоріям і поодинокі, рідко зустрічаються форми починають використовуватися постійно. Поступово вільне використання морфологічних елементів слів йде на спад і вживання форм слів ставати ускладненим, тобто здійснюється їх лексикалізація.
Діти із загальним недорозвиненням мови не можуть спонтанно стати на онтогенетичних шлях розвитку мови, властивий нормальним дітям, потрібен тривалий спеціальне корекційне вплив.
Словник дошкільнят активно збагачується за рахунок слів, придуманих ними. Словотворчість становить важливу особливість дитячого мовлення. Факти, зібрані психологами, педагогами, лінгвістами, свідчать про те, що період від двох до п'яти відрізняється активним словотворенням дітей. Причому нові слова побудовані за законами мови на основі наслідування тих форм, які вони чують від оточуючих дорослих. Словотворчість є показником освоєння морфологічних елементів мови, з якими пов'язане кількісне накопичення слів і розвиток їх значень.
Важливе завдання виховання і навчання полягає у врахуванні закономірностей освоєння значень слів, у поступовому їх поглибленні, формуванні вмінь семантичного відбору слів відповідно до контексту висловлювання.
Висунутий Р. Є. Льовиній ​​та іншими вченими підхід у характеристиці дітей із загальним недорозвиненням мови дозволив відійти від опису лише окремих проявів мовної недостатності і представити картину аномального розвитку дитини по ряду параметрів, що відображають стан мовних засобів і комунікативних процесів. На основі поетапного структурно-динамічного вивчення аномального мовленнєвого розвитку розкриті також специфічні закономірності, що визначають перехід від низького рівня розвитку до більш високого.
При розвитку словника діти вправляються у складанні фраз-висловлювань з наочної опори, за наявними уявленнями, засвоюють ряд мовних засобів побудови мовних висловлювань. У дітей формуються установки на активне вживання фразової мови, уваги до мовлення педагога, до власних висловлювань. Це є основою для розвитку словника у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення.
На початку даної роботи було поставлено завдання виявити особливості розвитку словника дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Для вирішення цього завдання ми організували та провели експериментально-дослідну роботу.
За допомогою реалізації низки діагностичних методик ми виявили особливості словника дітей із загальним недорозвиненням мови: виявляються труднощі в називання багатьох прикметників; в дієслівному словнику дошкільників із загальним недорозвиненням мови переважають слова, що позначають дії, які дитина щодня виконує або спостерігає; важко засвоюються слова узагальненого, абстрактного значення , що позначають стан, оцінку, якість, ознаки та ін Характерною особливістю словника дітей із загальним недорозвиненням мовлення є неточність вживання слів. Заміни прикметників свідчать про те, що діти не виділяють істотних ознак, не диференціюють якості предметів. У замінах дієслів звертає на себе увагу невміння дітей диференціювати деякі дії, що в ряді випадків призводить до використання дієслів більш загального, недиференційованого значення.
Таким чином, в результаті проведення діагностичної методики ми укладаємо, що для повноцінного розвитку та подолання труднощів у формуванні мови дошкільників необхідно проводити словникову роботу по збагаченню, уточненню, перекладу лексичного запасу з пасивного словника в активну мову, діти потребують організації спеціалізованої допомоги з розвитку та активізації словника.
На формуючому етапі дослідна робота проводилася з дітьми 4-5-річного віку. На даному етапі нами була поставлена ​​мета - розвиток активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення в процесі дидактичних ігор. Реалізація завдань здійснювалася на основі підібраних нами дидактичних ігор («Кому частування?», «Назви частини предмета», «Тварини і їх дитинчата», «Скажи лагідно», «Один - багато», «Хто як говорить?», «Що відбувається в природі? »,« Склади пропозицію »,« Хто як пересувається? »,« Хто чим займається? »,« З чого зроблено? »,« Лови та кидай - кольори називай »,« Вгадай іграшку »,« Додай слова », «Де хто стоїть», «Скажи навпаки», «лясніть в долоні» тощо), спрямованих на збагачення активного словника, включених нами в логопедичні заняття. Кількісне збагачення словника, необхідного для повноцінного спілкування, відбувалося за рахунок засвоєння нових слів, які зустрічалися дітям при ознайомленні з постійно збільшується колом предметів і явищ навколишньої дійсності, поглиблення і систематизації знань про них.
Таким чином, проводилася робота з розвитку активного словникового запасу дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. Формувалося вміння знаходити предмети, називати ознаки і дії.
Контрольний зріз проводився з тією ж групою дітей. Метою контрольного зрізу виступало визначення ефективності проведеної роботи з розвитку активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення. Аналізуючи показники, можна зробити висновок про те, що під впливом цілеспрямованої корекційно - педагогічної роботи активний словник дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення збільшився в процесі проведення розробленого нами комплексу дидактичних ігор.
У представлених результатах порівняльного аналізу рівня розвитку активного словника дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення до проведення комплексу дидактичних ігор і після його проведення, а також його динаміка: у вісьмох дітей (80%) спостерігається зростання рівня розвитку активного словника після проведення комплексу дидактичних ігор ; у двох дітей (20%) рівень розвитку активного словника не змінився.
Таким чином, видно, що після проведення дидактичних ігор рівень розвитку активного словника у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення підвищився. Діти з високим рівнем розвитку активного словника стали впевненіше користуватися мовою, менше допускають помилки. З дітьми з середнім і низьким рівнями розвитку активного словника необхідно продовжувати заняття.
Таким чином, з даної роботи можна зробити висновок, що наша робота досягла певних позитивних результатів і підібрані нами ігри та вправи допомогли в розвитку словника у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня.

Список літератури
1. Балобанова В. П., Юртайкин В. В. Діагностика порушень мовлення у дітей та організація логопедичної роботи в умовах дошкільного освітнього закладу. - СПб.: Дитинство-Прес, 2001. - 240 с.
2. Бородич А. М. Методика розвитку мовлення дітей: Навчальний посібник для студентів пед. інститутів за спеціальністю «Дошкільна педагогіка та психологія». »2-е вид. - М.: Просвещение, 1981. - З 19
3. Виготський Л. С. Вибрані психологічні дослідження: Мислення і мова. М.: Академія пед. наук, 1956. - С. 56
4. Глухів В. П. Формування зв'язного мовлення дошкільного віку із загальним мовним недорозвиненням. - М.: аркто, 2002. - С. 35-44
5. Дерев'янко Н. П. Формування словникового запасу у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення / Н. П. Дерев 'янко, Є. А. Лапп / / Практ. психологія та логопедія. - 2006. - № 4. - С. 57-60.
6. Діагностика порушень мовлення у дітей та організація логопедичної роботи в умовах дошкільного освітнього закладу. (Збірник методичних рекомендацій) - СПб.: Дитинство-Прес, 2001. - С. 57-58
7. Ефименкова Л. М. Формування мови в дошкільників. (Діти з із загальним недорозвиненням мовлення). Посібник для логопедів. - М.: Просвящение, 1981. - С. 59-63
8. Жукова Н. С. Подолання загального недорозвинення мови в дошкільників: Кн. Для логопеда. - М.: Просвещение, 1990. - С.49-52
9. Жукова Н. С. Формування словника у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. - М.: Просвещение, 1975. - 74с.
10. Ігри в логопедичній роботі з дітьми / За ред. В.І. Селіверстової. -Москва, 1979.
11. Лалаева Р. І., Серебрякова Н. В. Корекція загального недорозвинення мовлення у дошкільників. - СПб.: Союз, 1999. - С. 22-26
12. Лебедєва Н. Г. Формування зв'язного мовлення у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. / / «Практична психологія і логопедія» № 1-2, 2003, - З. 68
13. Логопедія: підручник для студ. дефектол. фак. пед. вищ. навч. Закладів / За ред. Л. С. Волкової. - 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: гуманітарії. вид. центр ВЛАДОС, 2007. - С. 513-524
14. М . М. Алексєєва, В. І. Яшина. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільників: Учеб. посібник для студентів середовищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 1997. - С. 23-29
15. Макарова В. М. Комплекс контрольно-тестових завдань з курсу «Теорія і методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку». / За ред. В. Н. Макарової, Є. А. Ставцева, В. І. Яшиній. - Орел.: Вид-во ОДУ, 2002. - 48с.
16. Сазонова С. М. Розвиток мови дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення. - М.: Академія, 2005. - 144с.
17. Тихеева Є. І. Розвиток мовлення дітей. - М.: «Просвещение», 1967. - С. 67
18. Ткаченко Т. А. Альбом індивідуального обстеження дошкільника: Діагностичне посібник для логопедів, вихователів та батьків. - М.: Гном і Д, 2002. - 48с.
19. Ушакова О. С. Розвиток мови дошкільників. - М.: Изд-во Інституту Психотерапії, 2001. - 240с.
20.Ушакова О. С., Струніна Є. М. Методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку. - М.: Владос, 2004. - С. 180-181, 196-199
21.Філічева Т. Б., Туманова Т. В. Діти із загальним недорозвиненням мовлення. Виховання і навчання. Навчально-методичний посібник. - М.: «Гном-Прес», 1999. - С. 3-4
22.Філічева Т. Б., Чевелева Н. А., Чіркіна Г. А. Основи логопедії. - М.: Просвещение, 1989. - С. 131-132
23.Яшіна В. І. Методика обстеження розвитку мовлення у дошкільників із загальним недорозвиненням мовлення. - М.: Просвещение, 1993. - С. 26-27

Додаток 1
Список обстежуваної групи дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.
1.Юля К. 5 років.
2.Таня Н. 4 роки.
3.Деніс М. 4 роки.
4.Костя Ж. 5 років.
5.Міша Б. 5 років.
6.Маріна Л. 5років.
7.Ліза Н. 5 років.
8.Света Ж. 5 років.
9.Нікіта Ф. 5 років.
10.Аліна М. 4 роки.

Додаток 2
Протокол проведення методики обстеження активного словника старшого дошкільного віку Філічева Т. Б., Чавелевой Н. А., Чіркіна Г. В.
П. І. Б.: Юля К.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді
1.Домашніе і дикі тварини
Кішка, тигр.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки.
3.Мебель
Стіл, стілець, ліжко.
4.Посуда
Чашка, каструля.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Чоботи, тапки, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: руда.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: не названо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: не названо.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Таня Н.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Вовк, корова.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки.
3.Мебель
Ліжко
4.Посуда
Чашка.
5.Транспорт
Автобус.
6.Обувь
Чоботи, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: руда, хитра.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: не названо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їздимо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: не названо.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.

П. І. Б.: Денис М.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Кішка.
2.Одежда
Шапка.
3.Мебель
Стіл, стілець.
4.Посуда
Чашка.
5.Транспорт
Вантажівка.
6.Обувь
Черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: не названо.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: не названо.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: повзає.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: не названо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: не названо.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Костя Ж.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Собака, корова, вовк, лев.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки.
3.Мебель
Стілець, ліжко.
4.Посуда
Кружка, цукорниця.
5.Транспорт
Вантажівка.
6.Обувь
Чоботи.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: телята.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: пухнаста.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: не названо.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.
П. І. Б.: Михайло Б.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Не названо.
2.Одежда
Шкарпетки.
3.Мебель
Ліжко, стілець, стіл.
4.Посуда
Тарілка, чашка.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Чоботи, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: не названо.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: телята.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: хитра.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: не названо.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: не названо.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.
П. І. Б.: Марина Л.
Рівень: середній рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Корова, собака, ведмідь, вовк.
2.Одежда
Шапка, шкарпетки.
3.Мебель
Стілець, ліжко, шафа.
4.Посуда
Кружка, тарілка.
5.Транспорт
Автобус.
6.Обувь
Чоботи, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: хитра.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: повзає.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: не названо.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.

П. І. Б.: Ліза М.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Кінь, слон.
2.Одежда
Шапка.
3.Мебель
Не названо.
4.Посуда
Чашка.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Не названо.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: не названо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: їздимо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Світла Ж.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Вовк, свиня, кішка.
2.Одежда
Шкарпетки.
3.Мебель
Стіл, стілець, шафа.
4.Посуда
Не названо.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Чоботи, туфлі.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: не названо.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: курчата.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: рибою.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: літає.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.
П. І. Б.: Микита Ф.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Лев, коза.
2.Одежда
Шапка.
3.Мебель
Ліжко.
4.Посуда
Не названо.
5.Транспорт
Автобус.
6.Обувь
Не названо.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: не названо.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: щенята.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: не названо.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: не названо.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: не названо.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: місяць.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: читаємо.
П. І. Б.: Аліна М.
Рівень: низький рівень.
Розділи
Відповіді:
1.Домашніе і дикі тварини
Вовк, свиня.
2.Одежда
Не названо.
3.Мебель
Стіл, ліжко.
4.Посуда
Чашка, каструля.
5.Транспорт
Не названо.
6.Обувь
Туфлі, черевики.
7.Виявленіе пасивного та активного словника, граматичних навичок.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб зайця?
Дитина: хутром.
Логопед: скажи ніж покрито тулуб качки?
Дитина: пір'ям.
Логопед: де живе ведмідь?
Дитина: у лісі.
Логопед: де живе риба?
Дитина: у річці.
Логопед: як називаються дитинчата курки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата собаки?
Дитина: не названо.
Логопед: як називаються дитинчата корови?
Дитина: не названо.
Логопед: чим харчується корова?
Дитина: травою.
Логопед: чим харчується ведмідь?
Дитина: медом.
Логопед: як можна сказати про лисицю? Яка вона?
Дитина: руда.
8.Виявленіе кількісного запасу іменників, прикметників, дієслів.
Логопед: У собаки хвіст довгий, а у зайця ...
Дитина: короткий.
Логопед: Риба у воді плаває, а змія по землі ...
Дитина: не названо.
Логопед: Кішка нявкає, а собака ...
Дитина: гавкає.
Логопед: Воробей цвірінькає, а ворона ...
Дитина: каркає.
Логопед: Ручкою пишемо, а олівцем ...
Дитина: малюємо.
Логопед: На літаку літаємо, а на машині ...
Дитина: не названо.
Логопед: Жаба стрибає, а комар ...
Дитина: летить.
Логопед: Вдень світить сонце, а вночі ...
Дитина: не названо.
Логопед: По льоду катаються на ковзанах, а по снігу ...
Дитина: на санках.
Логопед: Мультфільми дивимося, а казку ...
Дитина: не названо.

Додаток 3
Протокол проведення методики виявлення рівня активного словникового запасу О. С. Ушакової, Є. М. Струниной.
Юля К.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Лялька - це іграшка, з м'ячем грають у футбол, з посуду їдять) (2 б.)
2. Що буває глибоким? (Не названо) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Дерево) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Пух) Що буває важким? (Камінь) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Ручка, якою пишуть і ручка від дверей) (2 б)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Червона ручка) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Пострибали; сховайся) (2 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (не названо). Назви дитинчат коні (не названо). Назви дитинчат вівці (не названо) (1б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лісник, ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Біля ялинки, у їжака, швейна голка) (3 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж) (2 б.)
14. що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою можна шити) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (У їжачка гострі голки) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа, йди тихо. Мамочка, я тебе сильно люблю) (2 б.)
Таня Н.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Грають, їдять) (1 б.)
2. Що буває глибоким? (Не названо) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Будинок) Що буває низьким? (Трава) Що буває легким? (Сніжинка) Що буває важким? (Камінь) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Ручка, якою пишуть і ручка від дверей) (2 б)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (На столі ручка) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Не виконано) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Не названо) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (1 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (не названо). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (У їжака) (2 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гостра голка) (2 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють, робити уколи) (2 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Голка) (1 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа йди пошепки. Мамочка, я тебе голосно люблю. Я черевики навиворіт наділ.) (1 б.)
Денис М.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Грають у футбол, їдять) (1 б.)
2. Що буває глибоким? (Море) Що буває дрібним? (Калюжа) Що буває високим? (Гори) Що буває низьким? (Трава) Що буває легким? (Сніжинка) Що буває важким? (Камінь) (3 б.)
3. Що називають словом ручка? (Двері, людина) (1 б)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Дерев'яна ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (щасливий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (плентався). (1 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Танцюй) (1 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Зайченята) У зайця багато ... (зайчат) (3 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Ліс) (1 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Голка) (1 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Не названо) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Гостра) (1 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Пропозиції повторюються без змін.) (1 б.)
Костя Ж.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Лялька це іграшка. М'ячем грають у футбол. З посуду їдять) (3 б.)
2. Що буває глибоким? (Річка) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Дерева) Що буває низьким? (Трава) Що буває легким? (Вата) Що буває важким? (Не названо) (2 б.)
3. Що називають словом ручка? (Ручкою відкривають двері, ручкою пишуть) (2 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Лежить ручка.) (2 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (писати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (радісний,). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (біг). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний, сумний). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (2 б.)
8. Скажи зайчику, щоб він пострибав, сховався, потанцював. (Танцюй, пострибай) (2 б.)
9. Скажи, хто дитинча у зайця? (Зайченя) Дитинчата? (Не названо) У зайця багато ... (не названо) (2 б.)
10. Назви дитинчат собаки (щенята). Назви дитинчат корови (телята). Назви дитинчат коні (лошата). Назви дитинчат вівці (не названо) (2 б.)
11. Де живуть звірі? Які слова можна утворити зі словом ліс? (Лісок, лісничий) (2 б.)
12. Що називають словом голка? Які голки ти знаєш? (Швейна голка) (1 б.)
13. Яка голка у їжака? (Гостра) Про що ми говоримо: гострий, гостра, гострі? (Гострий ніж) (1 б.)
14. Що можна робити голкою? Для чого вона потрібна? (Голкою шиють) (1 б.)
15. Склади пропозицію щодо слова голка. (Мама шиє швейної голкою) (2 б.)
16. Діти з іншого дитячого саду говорять так: «Тату, йди пошепки», «Мамо, я тебе голосно люблю», «Я черевики навиворіт надів» Чи можна так сказати? Як сказати правильно? (Папа, йди тихо. Мамочка, я тебе сильно люблю.) (2 б.)
Міша Б.
1. Що значить слово лялька, м'яч, посуд? (Грають) (1 б.)
2. Що буває глибоким? (Не названо) Що буває дрібним? (Не названо) Що буває високим? (Не названо) Що буває низьким? (Не названо) Що буває легким? (Перо) Що буває важким? (Не названо) (1 б.)
3. Що називають словом ручка? (Двері, каструля) (1 б.)
4. Придумай пропозицію щодо слова ручка. (Гаряча) (1 б.)
5. Ручка потрібна, щоб ... (тримати) Ручкою можна ... (відкривати) (2 б.)
6. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Погуляв зайченя в лісі. Настрій у нього веселе. Повернувся він додому такий ... (веселий). А якщо зайченя був веселий і радісний, то він не просто йшов, а (стрибав). (1 б.)
7. Послухай пропозиції і підбери слова близькі за змістом. «Інший братик зайчика прийшов невеселий, його образили. Який він був? До слова веселий підбери слова, протилежні за змістом (сумний, сумний, ображений). А якщо зайчик був ображений, він не просто йшов, а (брів). (2 б.)
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Педагогіка | Диплом
613.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості зв`язного мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
Формування граматичного ладу мови в дітей старшого дошкільного віку з ОНР III рівня
Розвиток діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови
Подолання порушень словотвору у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови через
Особливості лексико-граматичної сторони мовлення у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням
Особливості сенсомоторної координації у дітей молодшого шкільного віку із загальним недорозвиненням мови
Проблеми просторових уявлень у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення в
Звуко-слоговая структура і проблеми її корекції у дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням
Вплив дидактичних ігор на процес формування словника дітей старшого дошкільного віку
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru