Основні напрямки фінансово-кредитної підтримки малого агробізнесу

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

А.А. Целіковська

Стратегічним завданням аграрної політики держави є формування ефективного конкурентоспроможного агропромислового виробництва, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Об'єктивна необхідність державного регулювання аграрного сектора обумовлена ​​низкою причин, серед яких найважливішими є: низька конкурентоспроможність і продуктивність галузі, цінової диспаритет на сільськогосподарську та промислову продукцію, низький рівень оплати праці працівників сільського господарства та інші чинники.

У зв'язку з цим велике значення набувають питання розвитку малого підприємництва в АПК, суб'єкти якого в силу своєї здатності швидко пристосовуватися до динамічно мінливих умов ринку дозволяють створити конкурентне середовище в агроекономіки, забезпечують зайнятість сільського населення та підвищення рівня його доходів.

На території Липецької області здійснюється державна підтримка малого сільського підприємництва, в рамках якої діє цілий ряд регіональних програм державної підтримки сільськогосподарського виробництва та малого підприємництва. Фінансування відбувається з використанням адресного та програмно-цільового методу розподілу бюджетних коштів. При цьому другий спосіб превалює, оскільки спрямований на вирішення комплексних проблем соціально-економічного характеру, дає можливість мобілізації фінансових ресурсів за основними напрямками в цілях отримання економічного ефекту від проведених заходів.

Аналіз структури фінансування в розрізі різних форм господарювання свідчить про значну державну підтримку, що надається великим сільськогосподарським організаціям.

У загальній сумі виділених бюджетних коштів у 2006 р. їх частка становить 87,3%, у той час як на підтримку селянських (фермерських) господарств (КФК) припадає 6,7%, малих підприємств - 6,0%. Неоднаковий рівень підтримки і в розрізі бюджетів. Так, сільськогосподарські підприємства отримують з федерального бюджету 35,6% виділених коштів, з регіонального - 64,4%, СФГ - 70,5% і 29,5%, малі підприємства - 68,2% і 31,8%, відповідно [1]. Таким чином, регіоналізація державної підтримки спостерігається лише за великим господарствам Липецької області, СФГ і малі підприємства у більшою мірою отримують підтримку з федерального бюджету. Багато статей витрат, що підлягають субсидування на регіональному рівні, їм не заповнюються, сюди можна віднести субсидії, що виділяються на підтримку племінних сільськогосподарських тварин, штучне запліднення, агрохімічне обстеження грунтів, елітне насінництво. У силу об'єктивних причин ці напрямки господарської діяльності в даний час їм недоступні, оскільки є дорогими, що мають тривалий цикл окупності. Однак при можливості організації сприятливих умов діяльності дрібних аграрних товаровиробників у цій галузі регіон має значні потенційні можливості.

Направляти в сільське господарство матеріальні ресурси підвищують вимоги до ефективності їх використання. Дана проблема в даний час набуває першочергового значення. Багато питань впливу державного фінансування на ефективність сільськогосподарського виробництва, що мали до цього часу виключно теоретичний характер, набувають практичну спрямованість і конкретність. При визначенні кількісної залежності результативних показників від обсягів державного фінансування необхідно враховувати об'єктивні можливості сільськогосподарського виробництва, оскільки при рівному обсязі ресурсів в окремих сільгосптоваровиробників є різні можливості виробництва продукції та ефективності їх використання, що необхідно враховувати при вирішенні багатьох питань розвитку сільськогосподарського виробництва. Вивчити взаємозв'язок у кількісній формі можливо при зіставленні основних показників, що характеризують діяльність господарства, і показників, що відображають значення досліджуваного фактора. В даний час економічна статистика виробила різні способи пізнання соціально-економічних явищ, визначення взаємозв'язку і взаємозалежності між різними чинниками і ефективністю їх використання. До них можна віднести методи математичної статистики (корреляционнорегрессионный, індексний, дисперсійний і т. д.), монографічні дослідження, метод угруповань. Останній займає особливо важливе місце, оскільки потреба в угрупованнях при вивченні суспільних явищ диктується якісними і кількісними відмінностями між їх окремими елементами. Простежимо залежність показника обсягу валової продукції на одиницю сільськогосподарських угідь від зміни обсягів державного фінансування. Дослідження проведемо по районах Липецької області (табл. 1).

Аналіз даних табл. 1 показує, що найбільші обсяги бюджетного фінансування розподіляються в групі районів з найбільш ефективними господарствами. Тим не менш очевидно, що при зростанні обсягів бюджетного фінансування на одиницю площі не завжди відбувається зростання ефективності господарської діяльності СФГ, до групи 2 потрапляють райони, де ефективність господарювання нижче, ніж у групі 1.

Таблиця 1

Взаємозв'язок розмірів фінансування СФГ з ефективністю виробництва в районах Липецької області *

Показник Розподіл районів Липецької області згідно виділених бюджетних коштів у розрахунку на 100 га с / г угідь, тис. руб.
1-а група - 8 районів (до 5) 2-а група - 5 районів (від 5 до 15) 3-тя група - 2 райони (від 15 до 25) 4-а група - 3 райони (понад 25)
Бюджетне фінансування, тис. руб. 592 5654 2145 1387
Валова продукція, тис. руб. 198374,1 274732,6 51 154,1 397610,0
С / г угіддя, 100 га 376,04 583,39 97,42 324,41
Бюджетне фінансування в розрахунку на 100 га с / г угідь, тис. руб. 1,57 9,69 22,02 50,51
Валова продукція на 100 га с / г угідь, тис. руб. 527,5 470,9 525,1 1 225,6

Таким чином, можна зробити висновок, що необхідно вдосконалювати методику розподілу бюджетного фінансування, однак при цьому слід враховувати важливість функціонування малого підприємництва в АПК, яке найчастіше є основою підтримки рівня доходів сільського населення, тобто основною метою розподілу бюджетних коштів має бути підвищення ефективності господарської діяльності.

З метою подальшого аналізу для оцінки ефективності державного фінансування в динаміці за ряд років необхідно вибрати такі показники господарської діяльності, які будуть знаходитися в прямій залежності від обсягів бюджетних витрат. У зв'язку з цим представляється доцільним розглянути взаємозв'язок [2] узагальнюючих показників господарської діяльності сільгосптоваровиробника, представлену на рис. 1. При цьому в якості основних показників господарської діяльності приймемо обсяг виробленої валової продукції і прибуток від господарської діяльності, на які державне фінансування безпосередньо впливає.

Для того щоб довести наявність взаємозв'язку між змінами вибраних показників валового виробництва, прибутків від господарської діяльності і державним фінансуванням, необхідно оцінити тісноту зв'язку між ними, для цього доцільно скористатися методом кореляційно-регресійного аналізу і розрахувати по кожній взаємозв'язку коефіцієнт парної кореляції [3].

Відповідно для оцінки динаміки ефективності державного фінансування діяльності малого підприємництва в АПК в якості показників приймемо: 1) виробництво валової продукції на карбованець державного фінансування; 2) прибуток на рубль державного фінансування (табл. 2).

Динаміка показників табл. 2 демонструє зниження ефективності державного фінансування у 2005 р. на 22%, при цьому на рис. 2 ми бачимо, що зростання бюджетних витрат на 26% у 2005 р. супроводжується зниженням обсягів валової продукції на 4%.

Таблиця 2

Динаміка показників ефективності підтримки малого підприємництва в АПК Липецької області

Показник 2003 2004 2005
Валова продукція на рубль державного фінансування, руб. 24,98 32,29 24,78
Прибуток на рубль державного фінансування, руб. 0,98 1,93 1,51

Оцінка ефективності функціонування фінансово-кредитного механізму передбачає аналіз ефективності забезпечення кредитними ресурсами у сфері малого підприємництва в АПК [3]. Застосовуючи метод угрупування, простежимо залежність обсягу виробництва валового продукту від обсягу надання кредитних ресурсів (табл. 3).

Таблиця 3

Взаємозв'язок обсягів кредитування СФГ з ефективністю виробництва в районах Липецької області

Показник Розподіл районів Липецької області згідно виділеним кредитних ресурсів в розрахунку на 100 га с / г угідь, тис. руб.
1-а група - 8 районів (до 25) 2-а група - 3 райони (від 25 до 50) 3-тя група - 4 райони (від 50 до 100) 4-а група - 3 райони (понад 100)
Кредитні ресурси, тис. руб. 4254 7440 14692 31270
Валова продукція, тис. руб. 326 940,3 127477,6 170 665,6 307 296,8
С / г угіддя, 100 га 708,92 267,81 250,88 153,65
Надано кредитних ресурсів в розрахунку на 100 га с / г угідь, тис. руб. 6,0 27,8 58,6 203,5
Валова продукція на 100 га с / г угідь, тис. руб. 461,2 476,0 680,3 2000,0

* Розраховано за даними річної бухгалтерської звітності СФГ за 2005р.

Аналіз тісноти зв'язку між зміною обсягів надання кредитних ресурсів і показниками валової продукції і прибутку довів, що динаміка виробництва валової продукції знаходиться в досить тісному зв'язку з рівнем кредитування господарств (коефіцієнт кореляції - 0,514), зміна обсягу прибутку ще сильніше корелює з обсягом кредитних ресурсів (0,637 ). Даний факт пояснюється наявністю ефекту фінансового левериджу при використанні кредиту, який надає прямий вплив на обсяги прибутку за умови існування позитивного диференціала. Оцінку ефективності роботи кредитного механізму в сфері малого підприємництва в АПК пропонується здійснити на основі зіставлення розрахункових показників кредитної забезпеченості на 100 га посівної площі для сільськогосподарських організацій (схо) та селянських (фермерських) господарств (табл. 4).

Таблиця 4

Зіставлення показників кредитної забезпеченості на 100 га посівної площі схо і КФГ

Показник 2002 2003 2004 2005 2006
Кредитна забезпеченість на 100 га посівної площі схо, тис. руб. 114,7 207,2 268,1 566,7 620,0
Кредитна забезпеченість на 100 га посівної площі СФГ, тис. руб. 31,3 98,3 49,4 28,3 391,7
Співвідношення кредитної забезпеченості схо і КФГ, раз 3,7 2,1 5,4 20,0 1,6

Як видно з табл. 4, динаміка кредитної забезпеченості на 100 га посівної площі КФГ починаючи з 2004 р. має тенденцію до зниження. При цьому, якщо в 2003 р. кредитна забезпеченість схо перевищувала даний показник КФГ в 2 рази, то до 2005 р. - вже у 20 разів.

Слід зазначити, що в 2006 р. на фоні реалізації пріоритетного національного проекту «Розвиток АПК» відбувається різке збільшення обсягів кредитування на 100 га посівної площі суб'єктів малого підприємництва в АПК (в 13,8 рази). Досягти цього рівня кредитної забезпеченості дрібних господарств дозволяє активне застосування механізму субсидування процентних ставок по кредитах в основному за рахунок коштів федерального бюджету (зростання - в 2,9 рази). Протягом 2006 р. при кредитній ставці 14% річних здійснювалося відшкодування відсоткової ставки у розмірі ставки рефінансування ЦБ РФ (10,5%). При цьому 95% зазначеного відшкодування фінансувалося з федерального бюджету, 5% - з обласного.

Таким чином, проблема організації фінансовокредитною відносин у сфері малого підприємництва в АПК є, безсумнівно, актуальною і, незважаючи на всі позитивні зміни, потребує подальшого вдосконалення система організації кредитування, з орієнтацією на можливості реального товаровиробника в області відсоткових ставок; умови надання кредиту, що враховують специфіку галузі і поєднують ринкові принципи банківського кредитування з пільговою процентною політикою держави, а також підвищення віддачі кредитних ресурсів за допомогою ефективного їх використання.

Список літератури

1. Фінанси Липецької області: стат. СБ [Текст] / Ліпецкстат. Л., 2006. 61с.

2. Шеремет А. Д Д. Методика фінансового аналізу [Текст] / А. Д Д. Шеремет, Р. С. С. Сайфулін. М.: ІНФРАРА-М, 1996. 176 с.

3. Баканов М. І І. Теорія економічного аналізу: Підручник [Текст] / М. І І. Баканов, А. Д Д. Шеремет. 4-е вид., Доп. і перераб. М.: Фінанси і статистика, 1997. 416 с.

Фінанси і кредит 31 (271) - 2007 серпень


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Стаття
35.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Застосування інтернет технологій та удосконалення фінансово кредитної політики для підтримки малого
Застосування інтернет-технологій та удосконалення фінансово-кредитної політики для підтримки
Основні напрямки грошово-кредитної політики у 2005 р.
Основні напрямки грошово-кредитної політики Центрального Банку РФ
Основні напрямки грошово-кредитної політики Центрального банку
Фонд підтримки малого підприємництва
Програми державної підтримки малого підприємництва
Філософія правової підтримки малого бізнесу
Філософія правової підтримки малого бізнесу 2
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru